СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ

КВ №19905-9705 ПР від 02.04.2013 р.

 ЗАСНОВНИКИ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ НАН УКРАЇНИ
(ХАРКІВ, УКРАЇНА)

Згідно з рішенням № 802 Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 14.03.2024 р. зареєстрований суб’єктом у сфері друкованих медіа. Ідентифікатор R30-03156

 ВИДАВЕЦЬ

ФОП Лібуркіна Л. М.

 РОЗДІЛИ САЙТУ

Головна сторінка

Редакція журналу

Редакційна політика

Анотований каталог (2011)

Анотований каталог (2012)

Анотований каталог (2013)

Анотований каталог (2014)

Анотований каталог (2015)

Анотований каталог (2016)

Анотований каталог (2017)

Анотований каталог (2018)

Анотований каталог (2019)

Анотований каталог (2020)

Анотований каталог (2021)

Анотований каталог (2022)

Анотований каталог (2023)

Анотований каталог (2024)

Тематичні розділи журналу

Матеріали наукових конференцій

Інноваційні процеси

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2011

Оксененко С. П.
Проблеми розвитку національної інноваційної системи (c. 7 - 11)
Проаналізовано динаміку та тенденції інноваційного розвитку промисловості України за останні роки, розкрито причини інноваційно-технологічного відставання. Запропоновано напрями модернізації промисловості в контексті перебудови національної інноваційної системи і заходи з її підтримки з боку держави. Доведено, що інноваційний розвиток країни надасть конкурентні переваги в умовах сучасного європейського і світового ринків.

Стаття написана російською мовою

Гладенко І. В.
Збалансована система показників у структурі моніторингу інноваційної діяльності підприємства (c. 11 - 20)
У статті наведено наукові рекомендації з використання збалансованої системи показників для проведення моніторингу інноваційної діяльності машинобудівного підприємства. Обґрунтовано критерії інтерпретації результатів моніторингу при їх статичній і динамічній оцінці.

Стаття написана російською мовою

Близнюк Т. П.
Проблеми формування інноваційного потенціалу українського підприємства (c. 21 - 26)
Розглянуто особливості формування інноваційного потенціалу промислових підприємств України. Проаналізовано фактори середовища, що перебувають у взаємозв’язку з інноваційним потенціалом підприємства. Запропоновано схему управління інноваційною сприйнятливістю як основною характеристикою інноваційного потенціалу промислового підприємств. Розроблено й представлено етапи підвищення інноваційної сприйнятливості українського підприємства.

Стаття написана російською мовою

Тишенко Д. О., Кулєшова Н. В.
Обґрунтування доцільності інноваційної діяльності підприємств у регіонах України (c. 27 - 32)
У статті проведено оцінку рівня інноваційного розвитку регіонів, на основі чого обґрунтовано доцільність інноваційної діяльності підприємств у регіонах України.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2011, Т.1

Жихор О. Б.
Формування інноваційної політики розвитку регіонів: антикризові заходи (c. 21 - 25)
Розроблено модель інноваційної політики розвитку регіонів України, що базується на концепції дуального характеру політики інноваційного розвитку регіонів, а саме на політику управлінських інновацій і на політику інновацій у господарській системі регіонів. Подано заходи подолання інноваційної проблемності по типах регіонів.

Стаття написана російською мовою

Калишенко В. А.
Формування середовища розвитку інноваційного потенціалу підприємства (c. 65 - 68)
Представлено узагальнений алгоритм розвитку інноваційного потенціалу підприємства (ІПП). Доведено, що необхідною умовою та середовищем розвитку ІПП є інноваційна культура.

Стаття написана російською мовою

Степаненко Н. В.
Інноваційна економіка як один з факторів подолання кризового стану країни (c. 68 - 71)
У статті проаналізований сучасний стан економіки та розроблені рекомендації по впровадженню інноваційної економіки як одного з факторів подолання кризового стану країни. Розроблено тактику та стратегія по формуванню ефективної інноваційної економіки. Виявлено проблеми впровадження інноваційної економіки та заходу для їхнього рішення.

Стаття написана англійською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2011

Талько А. В.
Порівняльна характеристика інноваційних процесів у туристичній індустрії Росії та України (c. 48 - 49)
Проведено порівняльну характеристику інноваційних процесів туристичної індустрії Росії та України та визначено основні фактори впливу на інноваційну діяльність підприємств.

Стаття написана українською мовою

Моргачов І. В.
Теоретико-методичні основи нейтралізації державою ризику інноваційних проектів (c. 50 - 52)
У статті конкретизовано теоретико-методичні основи нейтралізації державою інноваційного ризику.

Стаття написана українською мовою

Сєріков А. В., Бурлака Є. О.
До питання про інноваційно-інвестиційну привабливість суб'єктів господарювання (c. 53 - 58)
Стаття присвячена створенню концепції побудови внутрішньо несуперечливих і вичерпно повних показників інноваційно-інвестиційної привабливості суб'єктів господарювання незалежно від їхньої організаційно-правової форми та масштабів. Поставлене завдання успішно вирішене завдяки системологічному підходу.

Стаття написана російською мовою

Тутик В. А., Тисагдіо І. Ю., Саф’ян П. П.
Економічна ефективність застосування пароплазменного розряду для інженерії поверхні нержавіючих труб (c. 58 - 61)
Наведено розрахунок технологічної собівартості 1 години роботи устаткування. Визначено економічну ефективність створеної технології модифікації поверхні нержавіючих труб пароплазменним розрядом.

Стаття написана російською мовою

Швець Ю. Ю.
Інноваційний розвиток як фактор підвищення конкурентоспроможності регіону (c. 61 - 63)
У статті проаналізовано вплив інноваційного розвитку на підвищення конкурентоспроможності регіону. Для ефективного розвитку регіональної інноваційної діяльності, як соціально-економічної системи з активними елементами, необхідне рішення проблем управління цією сферою. Здійснення процесу управління вимагає формування організаційної структури управління, що дозволяє реалізувати цілі та завдання в цій сфері, проаналізувати та оцінити досягнуті результати, координувати та прогнозувати інноваційну діяльність.

Стаття написана російською мовою

Погрищук Б. В., Чорнодон В. І.
Наукове забезпечення формування інноваційного потенціалу вітчизняних підприємств (c. 64 - 67)
У статті розглянуто та систематизовано формотворчі елементи інноваційного потенціалу вітчизняних підприємств, обґрунтовано проблему його наукового забезпечення, визначено фактори впливу на розвиток інноваційної системи підприємств.

Стаття написана українською мовою

Аксьонова І. В., Шаповалова В. О.
Аналіз інтеграційних процесів «Вища школа –бізнес-співтовариство» у Харківській області (c. 67 - 70)
У статті обґрунтована необхідність формування інтеграційних зв'язків між навчальними закладами та бізнес-структурами, розглянуто форми співпраці між вузами та бізнес-співтовариствами в Харківській області.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2011

Коюда О. П.
Типологія моделей інноваційного розвитку економіки (c. 23 - 26)
У статті розглянуті основні типи національних інноваційних систем, їхньої особливості та умови застосування в Україні.

Стаття написана російською мовою

Коюда В. О., Мазко Т. І.
Система інформаційної бази щодо інноваційної діяльності (c. 26 - 30)
Проаналізовано та узагальнено проблеми формування інформаційної бази щодо інноваційної діяльності. Розглянуто напрямки інформаційного забезпечення інноваційної діяльності та запропоновано заходи щодо вдосконалення формування статистичної інформаційної бази, яка має відображати реальний стан інноваційного розвитку підприємства – регіону – країни.

Стаття написана українською мовою

Швець Ю. Ю.
Вплив інституціональних змін на інноваційний розвиток (c. 30 - 32)
У статті проведено аналіз впливу інституціональних змін на інноваційний розвиток. Закордонні інституціональні дослідження мають абстрактно-методологічний характер і не враховують національні особливості. Перехід української соціально-економічної системи від командно-адміністративної до ринкової вимагає вивчення впливу інституціональних змін на соціально-економічні та політичні відносини. Це необхідно для формування методологічних підходів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки на основі інноваційної моделі розвитку.

Стаття написана російською мовою

Савенко К. С.
Інноваційний проект як форма цільового управління інноваційною діяльністю підприємства (c. 33 - 36)
У статті проаналізовані економічні підходи до оцінки ефективності інноваційних проектів і визначені основні фактори, що впливають на неї. Розглянуто особливості управління інноваційними проектами, пов'язані з новою концепцією, основу якої становить погляд на проект як зміну вихідного стану будь-якої системи, пов'язане з витратами часу та коштів.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2011, Т.1

Даниленко С. В., Денисюк О. В.
Інноваційне забезпечення виробничого сектору в умовах економіки знань (c. 56 - 59)
Нові тенденції та вимоги економіки знань вносять корективи в матеріальну та технологічну структуру промислового виробництва та диктують необхідність змін у виробничих та організаційних системах. Аналіз показників, що характеризують активність підприємств за окремими напрямами інноваційної діяльності, показав, що основним напрямком в Україні залишається придбання машин і устаткування. Недостатня фінансова підтримка держави та недолік власних коштів керівниками вітчизняних підприємств були названі основними економічними дестабілізаторами інноваційної активності.

Стаття написана українською мовою

Огліх В. В.
Моделювання оптимальної інноваційної стратегії інвестора (c. 59 - 61)
Статтю присвячено проблемі впровадження та гнучкого управління інвестиційним проектом у поєднанні з визначенням оптимальних обсягів приросту споживчих властивостей продукції компанії, які забезпечили б інвестору збільшення прибутку та надалі б переваг над конкурентами.

Стаття написана українською мовою

Піскун О. І., Хохлов В. В.
Оцінка впливу інноваційної діяльності на економіку України методом факторизації симультанних змінних (c. 62 - 65)
У статті розглядається оцінка впливу інноваційної діяльності на економіку України за допомогою моделі симультанних рівнянь із використанням стохастическої факторизації ендо- і екзогенних змінних.

Стаття написана російською мовою

Преображенська О. С.
Управління знаннями підприємства: закордонний та вітчизняний досвід (c. 65 - 72)
У статті показано, що становлення теорії управління знаннями має фундаментальне наукове підґрунтя. Поширення кодифікованого нового знання в межах підприємства, згідно з циклом Бойсота, є характерним для стадії дифузії знань. Дана стадія співвідноситься з процесами організації, мотивації та контролю.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2011

Матюшенко І. Ю., Вовк В. А., Моісеєнко Ю. М.
Перспективи розвитку нанотехнологій у Росії (c. 17 - 25)
Наведено основні напрямки розвитку, перспективи використання та ключові проблеми розвитку нанотехнологій у Росії. Розглянуто основні федеральні цільові програми в області нанотехнологій. Представлено основних російських виробників наноматеріалів і нанотехнологічної продукції за станом на 2010 рік.

Стаття написана російською мовою

Комеліна О. В.
Сучасні методи визначення пріоритетів інноваційно-інвестиційної діяльності на державному та регіональному рівнях (c. 36 - 39)
У статті узагальнено зарубіжний досвід застосування методології форсайтних досліджень, розглянуто основні методи визначення пріоритетів інноваційно-інвестиційної діяльності на державному та регіональному рівнях, а також запропоновано алгоритм визначення пріоритетних напрямів науково-технологічного розвитку України та регіонів.

Стаття написана українською мовою

Богомолов О. І., Костюнін В. І., Нєвєжин В. П.
Мережні структури в сфері освіти та інновацій (c. 40 - 42)
В інформаційному суспільстві освітні процеси усе більше здобувають мережну форму та усе більше орієнтуються на потреби інноваційної економіки. У мережному просторі викладачам і учням стають доступні «найкращі» інформаційні ресурси та центри колективного користування (ЦКП), які також можуть стати місцем «зустрічі» теорії та практичних потреб економіки.

Стаття написана російською мовою

Захарова О. В.
Онтології в системах управління знаннями (c. 43 - 45)
Розглянуто теоретико-методологічні аспекти побудови онтологій. Проведено аналіз особливостей використання онтологій у різних предметних областях. Наведено приклади реалізації навчальних систем, заснованих на онтологіях. Представлено етапи процесу розробки онтологій бізнес-процесів на основі стандарту IDEF5.

Стаття написана російською мовою

Меркулова Т. В., Кощина В. О.
Індикатори економіки знань: аналіз взаємозв'язків (c. 46 - 49)
У статті розглянута методологія КАМ оцінки рівня розвитку економіки знань, проведений статистичний аналіз взаємозв'язку основних індикаторів економіки знань по великій вибірці країн, за допомогою нейромережевого моделювання виділені кластери відповідно до рівня розвитку економіки знань.

Стаття написана російською мовою

Михайліченко Г. І.
Інноваційні зміни в розвитку світового туристичного ринку (c. 49 - 52)
У статті розкрито напрями інноваційних змін у туризмі, а саме: зміни в попиті на туристичні послуги, запитах туристів, рекреаційних потребах; шляхах розвитку нових форм і напрямів подорожей, зміни в технології обслуговування.

Стаття написана українською мовою

Грачов О. Б.
Концептуальні основи визначення інноваційного потенціалу регіону (c. 52 - 54)
Викладено концептуальні основи та ключові положення розробленої автором методики кількісної оцінки інноваційного потенціалу регіону, визначені відповідні шляхи інтенсифікації науково-технічного розвитку малих і середніх міст.

Стаття написана російською мовою

Вітлінський В. В., Мєльник Г. В.
Управління інформаційними ризиками в системі дистанційного навчання (c. 156 - 157)
У даній статті запропоновано лінгвістичний підхід до моделювання процесу управління інформаційними ризиками в системі дистанційного навчання. Побудовано формалізований опис нечіткої ієрархічної моделі оцінювання якості засобів управління інформаційними ризиками.

Стаття написана українською мовою

Гамалій В. Ф., Ніколаєв І. В., Дмитришин Б. В.
Підготовка сучасного економіста за дистанційною формою навчання: переваги та недоліки (c. 158 - 160)
Стаття містить інформацію про дистанційну форму навчання: її переваги, недоліки, можливості для практичного використання у вищих навчальних заставах України при підготовці фахівців з економічних спеціальностей.

Стаття написана українською мовою

Даніч В. М., Дибнис Г. І., Держак Н. О., Ромахова О. О.
Практичні аспекти E-Learning підготовки менеджерів (c. 161 - 162)
У статті розглянуті особливості підготовки менеджерів з використанням методу e-learning. Виділено основні переваги та недоліки дистанційного навчання.

Стаття написана російською мовою

Діордіца С. Г., Івашко Л. М.
Рейтингове оцінювання сформованих при самостійній роботі компетенцій (c. 162 - 164)
При реалізації освітніх програм на основі компетенцій одна з серйозних методологічних проблем – проблема оцінювання міри «сформованості компетенцій». Для оцінювання якості формування компетенцій у процесі самостійної роботи студентів запропоновано використовувати відомий у системі менеджменту якості процесний підхід.

Стаття написана українською мовою

Запорожцева Л. А., Ткачьова Ю. В.
Можливість і необхідність застосування інноваційних електронних продуктів діагностики фінансового стану підприємства в освітньому процесі (c. 164 - 168)
У статті обґрунтовані можливість і необхідність використання інноваційних методик діагностики фінансового стану підприємства, способів і коштів їхньої реалізації в організації електронної освіти при підготовці сучасного економіста. Показано позитивні сторони застосування електронних продуктів при дистанційному навчанні.

Стаття написана російською мовою

Нікітін М. В., Ігнат’єва М. В.
Досвід впровадження телекомунікаційних освітніх технологій у банківських школах (c. 168 - 172)
На прикладі створення курсу дистанційного навчання «Англійський для банків» викладені цілі та завдання курсу, цільової аудиторії, описана структура курсу та форми надання матеріалу, методів контролю вмінь і навичок, результатів його використання в системі навчальних закладів Банку Росії.

Стаття написана російською мовою

Квасній Л. Г., Карамбович Н. А.
Електронна освіта як чинник забезпечення ефективності самостійної роботи молоді (c. 172 - 174)
Обґрунтовано необхідність використання електронної освіти як чинника забезпечення якості навчання. Досліджено проблеми самостійного навчання. Проаналізовано перспективи та основні методичні умови організації електронної освіти студентів, магістрів та аспірантів.

Стаття написана українською мовою

Колдовський В. В.
Актуальні питання трансформації викладання програмування для економічних спеціальностей (c. 174 - 176)
Розглянуто типові проблеми, з якими стикаються студенти в процесі опанування дисципліни «програмування». Запропоновано декілька нових підходів для вирішення проблем, зокрема способи привернути увагу до дисципліни, спростити процес викладання, зосередитися на вивченні реальних завдань і вчити студентів добрим практикам програмування.

Стаття написана українською мовою

Левченко В. В.
Формування інформаційної компетенції студентів при навчанні іноземній мові за допомогою веб-квестов (c. 176 - 177)
У статті розглядається питання формування інформаційної компетенції студентів немовних вузів за допомогою Інтернет-технологій, а саме: робота з веб-квестом в умовах глобалізації та інформатизації сучасного освітнього простору.

Стаття написана російською мовою

Пушкар О. І., Лепейко Т. І.
Педагогічний дизайн мультимедійного освітнього простору (c. 178 - 180)
Запропоновано концепцію педагогічного дизайну мультимедійного освітнього простору на основі мультимедійных навчальних комплексів (МНК), а також обґрунтовано пропоновані методи та інструменти реалізації.

Стаття написана російською мовою

Наумов В. М., Ульзетуєва Д. Д.
Оцінка системи менеджменту якості кафедр освітніх установ (c. 180 - 183)
Запропоновано оцінку системи менеджменту якості кафедр освітніх установ на основі моделі вдосконалювання EFQM. Перевірена її працездатність і вірогідність.

Стаття написана російською мовою

Неткачьова К. І., Покрова С. В.
Оцінка та забезпечення безпеки систем електронної освіти на основі веб-сервісов (c. 183 - 186)
Розглянуто архітектуру стійких до відмов сервіс-орієнтованих систем електронної освіти. Розроблена реляційна база даних уразливостей та патчів, яка використовується з метою ідентифікації та усунення відомих проблем безпеки. Реалізовано веб-сервіс для аналізу уразливостей та оцінки програмних компонентів.

Стаття написана російською мовою

Огліх В. В., Шаповалов О. В.
Методичні аспекти розробки ресурсів для підготовки та перепідготовки державних службовців (c. 187 - 188)
У статті розглянуті методичні аспекти розробки мультимедійних електронних освітніх ресурсів для підготовки та перепідготовки державних службовців.

Стаття написана російською мовою

Очеретяний А. А.
Про освітню політику та економічну освіченість (c. 189 - 193)
На основі авторського погляду на політику зроблена спроба її аналізу в галузі освіти, розглянуті можливі наслідки комп'ютеризації освітнього процесу при акцентуванні уваги в освітній політиці на електронну техніку не як на засоби, а як на ціль.

Стаття написана російською мовою

Панов І. О., Черняускас Г.
Економіка електронної освіти – ефект масштабу та асиметрія інформації (c. 193 - 194)
Розглянуто основні проблемні питання економіки електронної освіти: ефект масштабу та асиметрія інформації. Запропоновано практичні шляхи поетапного впровадження нових ІКТ методів у вищий економічній освіті як складової частини системи безперервної освіти.

Стаття написана російською мовою

Перхун Л. П.
Принципи формування електронних освітніх ресурсів (c. 195 - 198)
У статті охарактеризовано три групи дидактичних принципів формування електронних освітніх ресурсів для трьох типів електронних навчальних модулів – інформаційного, контрольного та модулю практичних знань. Трактування принципів проведено з позицій вищої школи та можливостей урахування індивідуальних особливостей студентів.

Стаття написана українською мовою

Рижкова О. В., Стадник І. П.
Обчислювальний кластер типу «Beowulf». Особливості архітектури, організація мережі, оцінка надійності (c. 198 - 202)
Проведено аналіз проблем з погляду надійності, що виникають при виборі та настроюванні компонентів кластеру як системи для високопродуктивних економічних розрахунків, а також можливі варіанти їхнього рішення. Розроблено модель і інструментальні засоби оцінки надійності обчислювального кластера з наступним аналізом його працездатності.

Стаття написана російською мовою

Сибірцев В. В., Солових А. Є.
Впровадження системи дистанційного навчання у вищому навчальному закладі (c. 203 - 205)
Стаття присвячена теорії впровадження систем дистанційного навчання у вищих навчальних закладах, які потребують системного підходу щодо структуризації компонентів забезпечення ефективності інноваційного навчально-виховного процесу.

Стаття написана українською мовою

Чернова Н. Л., Прокопович С. В.
Особливості дистанційної освіти студентів різних форм навчання (c. 205 - 207)
Запропоновано модель інтеграції системи дистанційної освіти з очною та заочною формами навчання студентів, описані практичні результати впровадження дистанційної освіти в навчальний процес сучасного ВНЗ.

Стаття написана російською мовою

Черняк О. І., Чорноус Г. О., Рибальченко С. А.
ERP-системи в навчальному процесі: теорія та практика (c. 208 - 210)
Проаналізовано досвід з практичної реалізації взаємодії освіти та бізнесу на прикладі програми співробітництва з ВНЗ SAP UNIVERSITY ALLIANCES – «Університетський альянс SAP», яка передбачає активне використання в навчальному процесі ERP-систем. Розглянуто стан взаємодії ВНЗ України з цією програмою та її перспективи.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2011, Т.1

Гондa В.
Економіка знань у світлі Лісабонської стратегії та програми «Європа 2020» (c. 37 - 38)
Стаття описує проблемaтику економіки знань і програми ЄС по її формуванню – Лісабонську стратегію (2000-2010), основні цілі якої тaк і не були виконані, і прогрaму «Європа-2020», що є спробою нахождeния виходу з кризи та формування нової моделі соціальної ринкової економіки. Розвиток економіки знaнь у Словаччині здійснювався у рaмкaх проекту «Мінерва».

Стаття написана російською мовою

Гриневич Л. В., Мілевська Т. С.
Статистичне дослідження залежності інноваційних процесів в Україні від обсягу реальних інвестицій (c. 39 - 41)
У статті досліджено фактори, що впливають на розвиток інноваційних процесів в Україні. У якості основних виділено фактори часу та обсягу реальних інвестицій.

Стаття написана українською мовою

Піскун О. І.
Особливості управління інноваційною діяльністю великомасштабних економічних систем (c. 42 - 43)
Виділено особливості інноваційної діяльності великомасштабних економічних систем на основі апріорного аналізу.

Стаття написана російською мовою

Гончаренко Т. В.
Проблеми формування інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки України (c. 44 - 48)
Досліджено сучасний стан економіки України та визначено перспективи впровадження інноваційно-інвестиційної моделі розвитку.

Стаття написана українською мовою

Тонєва К. В.
Статистичний аналіз міжнародного ринку інновацій (c. 49 - 50)
У сучасному світі показники інноваційної діяльності стають вирішальними у визначенні економічного рівня держави. У відповідному аналізі зазначають, зокрема, обсяги виробництва та експорту наукомісткої продукції, обсяги та частку витрат на НДДКР у ВВП, кількість науково-технічних працівників і питомі витрати в розрахунку на одного такого працівника.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2011, Т.2

Дедіков О. І.
Проблеми інноваційного розвитку економіки України в контексті глобальних змін (c. 40 - 42)
Вдосконалено аналітичні та організаційні аспекти визначення напрямків інноваційної діяльності підприємств України.

Стаття написана українською мовою

Матюшенко І. Ю., Моісеєнко Ю. М.
Напрямки розвитку нанотехнологій у країнах Євросоюзу і Японії (c. 43 - 50)
Наведено основні напрямки розвитку, перспективи використання та фінансування нанотехнологій у країнах ЄС і Японії. Розглянуто основні проекти та перспективні вироби в області нанотехнологій у цих країнах.

Стаття написана російською мовою

Піскун О. І., Куропятник Р. С.
Проблеми інноваційного розвитку України (c. 51 - 53)
Досліджено рівень інноваційного розвитку України та виявлені основні його проблеми.

Стаття написана російською мовою

Томах В. В., Сигаєва Т. Є.
Тенденції розвитку економіки знань в Україні (c. 53 - 55)
У статті розглядаються особливості становлення економіки знань в Україні. Проведено аналіз тенденцій розвитку сфери освіти, науково-дослідного сектора, сфери інформаційно-комунікаційних технологій, як таких, якісне розвиток яких є основою становлення економіки знань.

Стаття написана російською мовою

Резніченко А. В.
Державне управління технологічними змінами в Україні (c. 56 - 57)
У статті проаналізовано сучасну структуру державного управління науково-технічною та інноваційною діяльністю в Україні на загальнодержавному та регіональному рівнях. На базі цього аналізу сформовано пропозиції щодо формування системи управління технологічними змінами в економіці країни.

Стаття написана українською мовою

Криванич М. В.
Стратегічна технічна ідея інжинірингової організації та передумови її реалізації (c. 58 - 60)
Стаття присвячена розробці основному положенню місії інжинірингової організації, обумовленої автором як стратегічна технічна ідея (СТІ). Формулюються СТІ двох інжинірингових організацій світового рівня. Виявляються та аналізуються необхідні передумови реалізації СТІ вітчизняної інжинірингової організації.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2011

Халілов А. Е.
Інноваційна конкурентоспроможність національного господарства (c. 38 - 41)
У статті проаналізовано конкурентоспроможність національного господарства, запропоновано модель інноваційних конкурентних ініціацій. Розглядається інноваційна структуризація регіону в глобалізаційній економіці.

Стаття написана російською мовою

Біленська Я. Р., Бондарчук М. К.
Складові інноваційного потенціалу промислових підприємств господарських структур (c. 42 - 45)
У статті досліджено сутність поняття «інноваційний потенціал», узагальнено підходи щодо визначення його складових та визначено необхідність доповнення його складових системою інформаційного забезпечення. Визначено значення інформаційного забезпечення для управління інноваційним потенціалом промислового підприємства господарської структури.

Стаття написана українською мовою

Бодрова Н. Е.
Управління інноваційною діяльністю в комерційних банках (c. 45 - 48)
У статті розглянуті особливості інноваційної діяльності банківських організацій, досліджені основні стадії управління з аналізом впливу внутрішнього та зовнішнього середовища на інноваційну діяльність комерційного банку. Розглянуто роль управління інноваційною діяльністю в системі стратегічного управління розвитком банку.

Стаття написана російською мовою

Корнієнко В. І.
Механізми розподілу коштів для активізації інноваційної діяльності (c. 48 - 51)
У статті наведено результати аналізу функціонування вітчизняних підприємств на сучасному рівні розвитку економіки та активність і напрямки їх інноваційної діяльності.

Стаття написана українською мовою

Гук Н. А.
Негативний вплив інформаційного середовища на виховання дітей та усталення сімейних зв'язків (c. 51 - 54)
Розкрито роль телебачення та проведено аналіз впливу ЗМІ та комп'ютерних ігор у формуванні різних форм поведінки підростаючої особистості. Доведено, що нераціональність їх використання веде до руйнації взаємовідносин між батька та дітьми.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2011

Матюшенко І. Ю.
Перспективи комерціалізації нанотехнологій у різних галузях економіки (c. 34 - 46)
Наведено основні особливості ринку нанотехнологій. Розглянуто основні перспективні напрямки комерціалізації нанотехнологій у різних галузях економіки. Представлено прогноз ринку нанотехнологій і перспективні нанопродукти до 2020 року.

Стаття написана російською мовою

Рета М. В.
Аналіз сучасних методів управління інноваційними витратами підприємства (c. 47 - 50)
У статті розглядаються сучасні підходи до управління інноваційними витратами підприємств. Розглянуто мету управління інноваційними витратами підприємства, визначено критерії управління витратами. Проаналізовано існуючі методи управління витратами підприємства з точки зору можливості їх використання в управлінні інноваційними витратами підприємства.

Стаття написана українською мовою

Лісовська Н. В.
Ефект та ефективність лізингу в інноваційній економіці України (c. 51 - 54)
Розглянуто лізинг як фінансовий інструмент розвитку інноваційної економіки. Зроблено висновок, що модель інноваційного лізингу містить значний потенціал розвитку не лише взаємовигідних партнерських відносин для всіх суб'єктів національної економіки, але й для усієї інноваційної економіки України в цілому.

Стаття написана українською мовою

Хірний О. В.
Ефективність інноваційно-інвестиційної діяльності (c. 54 - 56)
У статті викладені результати аналізу ефективності інноваційних процесів на підприємствах України, проведено моніторинг витрат по напрямках інноваційної діяльності та розподіл джерел фінансування інноваційної діяльності.

Стаття написана російською мовою

Юдіна О. І.
Економічний механізм інноваційної діяльності з ресурсозбереження на підприємстві (c. 56 - 63)
У статті розроблено економічний механізм інноваційної діяльності, що забезпечує процес ресурсозбереження та зростання ефективності роботи підприємства. Визначені завдання, функції та форми даного механізму, а також сформовані його основні етапи.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2011

Матюшенко І. Ю.
Перспективи комерціалізації нанотехнологій у різних галузях економіки (c. 30 - 40)
Культура взаємодії бізнесу та науки в сфері нанотехнологій містить у собі різні аспекти та має одночасно враховувати особливості наукової діяльності, людської психології та бізнесу. Досягнення рівноваги в цих складних відносинах дозволяє побудувати тендітний міст між науковими дослідженнями та комерційною діяльністю.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2011

Клебанова Т. С., Тимошенко Ю. Г.
Аналіз підходів дослідження контрафактної продукції (c. 52 - 54)
Розповсюдження контрафактної продукції спричиняє цілу низку негативних наслідків. Тому є важливим дослідження різних груп контрафакту як основи для обрання ефективних методів боротьби з порушенням прав інтелектуальної власності. У роботі запропоновано класифікацію контрафактної продукції згідно з джерелом її походження.

Стаття написана російською мовою

Котляров М. О., Татаркін Д. О.
Перспективи розвитку техніко-впроваджувальних зон у Росії (c. 54 - 55)
У статті розглянуті питання функціонування особливих економичних зон техніко-впроваджувального типу, створені в Російській Федерації, наведено результати їхньої діяльності, проаналізовано проблеми, запропоновано напрямки їхнього подальшого розвитку.

Стаття написана російською мовою

Лапко О. О., Крамарев Г. В.
Інноваційні пріоритети сталого розвитку економіки та фінансові можливості їх реалізації (c. 56 - 58)
Розглянуто особливості, пріоритети та принципи поширеної у світі моделі сталого розвитку економіки та обґрунтовано фінансові можливості її реалізації через механізми залучення суверенних фондів.

Стаття написана російською мовою

Литвинова О. В., Посилкіна О. В.
Інноваційна діяльність як інструмент розвитку фармацевтичної компанії (c. 58 - 59)
Проведено аналіз ефективності інноваційної діяльності ТОВ «НПФК «ЭЙМ». Охарактеризовано динаміку патентування об'єктів інтелектуальної власності виробника. Продемонстровано комерційні переваги стратегії патентного захисту вітчизняних інноваційних фітопрепаратів.

Стаття написана російською мовою

Анкудович Т. Є.
Методологічні засади моделювання індикаторів інноваційного розвитку промисловості (c. 60 - 62)
У статті наведено оцінку інноваційно-інвестиційних можливостей підприємств, представлені варіантні стратегії розвитку підприємств машинобудівної галузі за допомогою алгоритмічної, математичної моделей.

Стаття написана українською мовою

Гринько Т. В., Єрмакова Г. В.
Сутність інноваційної активності підприємства та її оцінка (c. 62 - 64)
У статті були розглянуті визначення поняття інноваційної активності та методи її оцінки.

Стаття написана українською мовою

Деренська Я. М.
Процес ініціації інноваційного проекту в умовах фармацевтичного виробництва (c. 64 - 67)
У статті запропонована модель процесу ініціації інноваційного проекту в умовах фармацевтичного виробництва, яка враховує послідовне виконання дев'яти підпроцесів ініціації проекту (із зазначенням вхідних та вихідних документів та виконавців підпроцесів).

Стаття написана українською мовою

Ємцев В. І.
Формування конкурентоспроможності харчових підприємств під впливом інноваційної діяльності (c. 67 - 69)
Розглянуто стан інноваційної діяльності на підприємствах харчової промисловості Україні під годину світової економічної кризи. Визначені шляхи покращення конкурентоспроможності підприємства, як центральної ланка у взаємозв'язку категорій ланцюжка «продукт - підприємство - регіон - галузь - економіка країни» у сучасних умовах.

Стаття написана українською мовою

Йохна М. А., Прилепа Н. В.
Ресурсний потенціал організаційних форм інноваційної діяльності підприємства (c. 70 - 72)
Проаналізовано динаміку та виділено основні заподій низької інноваційної активності вітчизняних підприємств. Зазначено, що мотиватором її зростання може статі підвищення ефективності інноваційної діяльності, для чого слід обирати ті її організаційні форми, які збільшують ресурсний та інноваційний потенціал учасників.

Стаття написана українською мовою

Коровин Г. Б.
Форсайт як ефективна форма керування інноваційним розвитком (c. 73 - 75)
У статті розглядаються проблеми виявлення й узгодження пріоритетів інноваційного розвитку економіки. У якості ефективного інструменту рішення поставленої проблеми запропонована методологія форсайта. Наведено результати реалізованого форсайт проекту на рівні регіонального металургійного комплексу.

Стаття написана російською мовою

Кравченко В. О.
Синергетичні ефекти інноваційної діяльності підприємств у контексті технологічного оновлення економіки України (c. 75 - 77)
У статті розроблено послідовність вибору виробничих підприємств для інвестування. Запропоновано першочергово визначати множину підприємств тихнув галузей, що належати до П'ятого й Шостого технологічного укладу. Остаточно обирати для фінансування доцільно ті підприємства, які є найбільш інноваційно активними, оскільки синергетичний ефект інноваційної діяльності забезпечить збільшення загального макроекономічного ефекту.

Стаття написана українською мовою

Сидорова О. М., Тринов О. В.
Державно-приватне партнерство в інноваційній сфері (c. 78 - 80)
У статті описані основні фактори, що стримують інноваційний розвиток у Росії. У якості одного зі шляхів рішення проблем пропонується державно-приватне партнерство. Розкриті його сутність і вигоди для державного й приватного сектору. Описано форми ДПП, які набули найбільше поширення в Росії.

Стаття написана російською мовою

Січкаренко К. О.
Мережеві моделі інноваційної політики високотехнологічних підприємств (c. 80 - 82)
У статті розглянуті дієві методи провадження інноваційної політики високотехнологічних підприємств. Розкрито принципи їх взаємовідносин з дилерами, партнерами та конкурентами; головні підходи при засвоєнні нових товарних ринків. Досліджено наслідки реалізації підприємствами принципу відкритих інновацій.

Стаття написана українською мовою

Тертична Л. І., Очередько О. О.
Інноваційний розвиток підприємства як чинник виходу з економічної кризи (c. 82 - 84)
У статті досліджено та запропоновано спосіб інноваційного розвитку підприємства як фактору виходу з економічної кризи.

Стаття написана українською мовою

Томах В. В.
Аналіз розвитку поняття «управління знаннями» (c. 84 - 86)
У статті проведено аналіз та визначено поняття «управління знаннями», «система управління знаннями». Визначено основні етапи розвитку управління знаннями, рівні управління знаннями та складові системи управління знаннями на макрорівні.

Стаття написана українською мовою

Дашковська І. Б., Ступак І. О.
Формування інноваційної стратегії підприємства на основі інноваційного потенціалу (c. 86 - 88)
У статті розглянуто основні поняття інноваційного потенціалу та його взаємозв'язок із стратегіями інноваційного розвитку підприємства. Наведень алгоритм формування та реалізації інноваційної стратегії підприємства.

Стаття написана українською мовою

Степаненко В. В.
Аналіз інституціональних механізмів інноваційного розвитку фірм (c. 88 - 90)
У статті аналізуються методологічні підходи до створення інституціональних механізмів інноваційного розвитку фірм, розкривається їхня економічна сутність, методи й інструменти, які дозволяють створювати ефективні економічні інноваційні інститути.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2011

Гусєв В. А.
Проблеми розвитку інноваційної системи Харківської області (c. 31 - 33)
У статті представлені узагальнені результати суспільних слухань, проведених у Харкові наприкінці 2009 – початку 2010 р. на тему «Стан і перспективи інноваційної сфери в Харківській області». Показано основні причини гальмування інноваційних процесів, у т. ч. відсутність в області реалістичної інноваційної стратегії та програм по її реалізації.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2012

Максимів Б. М.
Вплив невизначеності на формування ін­новаційної стратегії випуску продукції (c. 58 - 60)
У статті автором визначено роль конфліктів та невизначеності на формування інноваційної стратегії розвитку промислових підприємств. Також показані основні умови щодо встановлен­ня меж використання скінченої антагоністичної гри для моде­лювання конфлікту господарської діяльності. При формуван­ні інноваційної стратегії розвитку промислових підприємств стикаємося з такими ситуаціями, де ефективність ухвалення рішень досягається завдяки використанню чітких математич­них розрахунків і їх аналізу, сучасних математичних методів, комп'ютерних засобів, інформаційних технологій.

Стаття написана українською мовою

Корнієнко В. І.
Управління інноваційною активністю укра­їнських підприємств (c. 61 - 63)
Розкрито фактори використання результатів наукових дослі­джень у виробничій діяльності, виділено основні чинники, що гальмують інноваційну діяльність, наведено схему управління інноваційно-інвестиційною діяльністю на підприємстві.

Стаття написана українською мовою

Момот В. М., Ільченко Є. М.
Метод оцінки інноваційного потенціалу наукової діяльності (c. 64 - 67)
Стаття присвячена розгляду питань оцінки інноваційного по­тенціалу наукової діяльності. Актуальність теми обумовлю­ється тим, що оцінка інноваційного потенціалу свідчить про міру готовності підприємства до інновацій і наявність необ­хідних ресурсів. Запропоновано методику оцінки інновацій­ного потенціалу, заснованої на бальній оцінці окремих блоків, що становлять внутрішнє середовище наукової організації. На базі цієї методики запропоновано робити оцінку інтенсивності інноваційного розвитку підприємства.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2012

Захарченков О. С.
Проблеми інноваційного розвитку промислових підприємств в Україні та формування стратегій інноваційних перетворень (c. 57 - 61)
У статті аналізуються основні проблеми низької ефективності інноваційних перетворень підприємств Україна і розглядаються можливі стратегії впровадження інновацій.

Стаття написана російською мовою

Клунко Н. С.
Класифікація інновацій фармацевтичного виробництва України на основі матричного підходу (c. 61 - 66)
Розглядається проблема класифікації інновацій у сфері фармацевтичного виробництва як основи залучення інвестицій. Запропоновано авторську концепцію такої класифікації за рівнем новизни фармацевтичної продукції.

Стаття написана українською мовою

Матюшенко І. Ю., Бунтов І. Ю.
Перспективи конвергенціі NBIC - технологій для створення технологічної платформи нової економіки (c. 66 - 70)
Розглянуто перспективи конвергенції NBIC-технологій, що можуть привести до революційних перетворень у промисловості, економіці та соціальному устрої. Представлено співставлення проблем людства та можливостей і загроз, що несуть у собі процеси злиття різних наукових дисциплін.

Стаття написана українською мовою

Моргачов І. В.
Основні чинники впливу на науково-технічні системи і науково-технічну діяльність в Україні (c. 71 - 76)
У статті конкретизовано особливості впливу основних чинників на вітчизняні науково-технічні системи і науково-технічну діяльність в Україні.

Стаття написана українською мовою

Безпрозванних О. О.
Розробка терміносистеми інвестування інноваційної діяльності (c. 76 - 81)
У статті проведено теоретичний аналіз визначень «інвестиції», «інновації», «інвестиційна діяльність», «інвестиційний про ект», «інноваційний проект», «інноваційна діяльність» і побудована терміносистема даних понять.

Стаття написана російською мовою

Яковлєва О. В.
Стратегічне управління інноваційним потенціалом промислового підприємства (c. 82 - 85)
Сьогодні інновації стають найважливішим фактором конкурентної боротьби підприємства на сучасному ринку. У роботі зроблено аналіз основних напрямів стратегічного управління формуванням і розвитком інноваційного потенціалу підприємства. Для цього виділено та проаналізовано чотири групи стратегічних рішень, які створюють систему управління інноваційним розвитком підприємства.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2012

Яковенко К. В.
Бізнес-план як інструмент для прийняття рішень при здійсненні інноваційної діяльності підприємства (c. 97 - 99)
Визначено пріоритетні напрями вдосконалення змістовної характеристики бізнес-плану щодо здійснення інноваційної діяльності на основі дослідження особливостей його розробки.

Стаття написана українською мовою

Діхтяренко К. В.
Вплив інноваційних змін на сприйнятливість підприємства (c. 100 - 103)
У статті розглянуто основні фактори впливу інноваційних змін на формування сприйнятливості підприємства та оцінка його потенціалу.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2012

Тимошенко Ю. Г., Клебанова Т. С.
Модель оцінки рівня охорони інтелектуального товару (c. 69 - 71)
Вирішення проблеми порушення прав інтелектуальної власності останнім часом особливо гостро постає перед Україною. Питання щодо оптимального рівня охорони інтелектуального товару є одним з головних в забезпеченні балансу між інтересами правовласників (збитки від піратства) та суспільства (доступ до «банку знань»).

Стаття написана українською мовою

Гусєв А. М.
Небезпеки, сформовані в суспільстві за рахунок розвитку інформаційних технологій (c. 72 - 75)
Розглянуто сутність поняття інформаційної небезпеки, зміст інформаційних загроз та види інформаційної зброї, визначено наслідки негативного впливу інформаційних технологій на суспільство, необхідність інформаційного протиборства.

Стаття написана українською мовою

Піскун О. І.
Теоретико-методологічні підходи до формування механізму управління інноваційною діяльністю (c. 75 - 78)
Розглянуто теоретико-методологічні підходи до формування механізму управління інноваційною діяльністю виробничо-економічних систем в умовах невизначеності, що дає можливість підвищити якість управлінських рішень, що приймаються.

Стаття написана російською мовою

Сорокіна О. В.
Соціальні аспекти інноваційного розвитку промислового підприємства (c. 78 - 81)
У статті розглянуто проблему взаємовпливу соціальних та економічних факторів на життєвий цикл інноваційного проекту, визначено підстави виникнення соціальної напруги на підприємстві, запропоновано економіко-соціальну модель, що побудована за допомогою математичної теорії катастроф, для опису механізму впливу соціального протесту на життєвий цикл інноваційного проекту на рівні функціональної подоби.

Стаття написана українською мовою

Рамазанов С. К., Віткова Т. О.
Сучасні інноваційні технології – основний ресурс ефективної діяльності економічних об'єктів (c. 81 - 83)
У статті розглянуто питання використання сучасних інноваційних технологій для ефективної діяльності економічних об'єктів. Розглянуто об'єктно-суб'ектно-оріентірованний підхід для управління економічними системами, також запропоновано модель вибору стратегії розвитку економічного об'єкта-суб'єкта господарювання, яка побудована на принципах системно-логічного підходу.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2012

Клунко Н. С.
Роль інноваційного чинника в економічному зростанні фармацевтичних підприємств (c. 72 - 75)
У статті розглянуто дефініції інновацій, особливості інновацій на фармацевтичному ринку, тенденції переходу вітчизняної фармацевтики на інноваційний шлях розвитку, труднощі, що з цим пов’язані, та досліджено можливості, які відкриваються перед вітчизняними підприємствами за умови ефективного використання власного інноваційного потенціалу.

Стаття написана українською мовою

Яковенко К. В.
Особливості контролінгу процесу інноваційної діяльності промислових підприємств (c. 75 - 78)
Визначено особливості контролінгу інноваційної діяльності промислових підприємств, обґрунтовано доцільність впровадження контролінгу для підвищення якості управління інноваційною діяльністю промислового підприємства.

Стаття написана українською мовою

Воронкіна Н. В.
Інноваційна складова бюджетно-економічного механізму регулювання соціально-економічних процесів розвитку України (c. 79 - 81)
У статті розглянуто інноваційну складову бюджетно-економічного механізму регулювання соціально-економічного розвитку України, а також ефективність використання такого державного інструменту, як видатки бюджету. Здійснено оцінку структурних зрушень в економіці країни. Встановлено, що інноваційний етап розвитку нерозривно пов’язаний з пошуком джерел фінансових ресурсів і підвищенням ефективності використання фінансових важелів.

Стаття написана українською мовою

Гаврилова О. Ю.
Концептуальні основи інноваційної стратегії розвитку національної економіки (c. 82 - 84)
У статті досліджено нормативно-правове забезпечення інноваційного розвитку в Україні, обґрунтовано концептуальні положення інноваційної стратегії розвитку національної економіки.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2012

Захарченков О. С.
Технологічний аудит як інформаційна основа інноваційних перетворень проблемних промислових підприємств (c. 66 - 69)
У статті розглядаються основні переваги проведення технологічного аудиту для виявлення найбільш ефективних шляхів перетворення проблемного підприємства.

Стаття написана російською мовою

Колесніченко В. Ф.
Підходи до інтегральної оцінки освітньої складової економіки знань (c. 69 - 73)
У статті розглянуто заходи реформування системи освіти в Україні та запропоновано методичний підхід щодо оцінки освітньої складової економіки знань у регіональному розрізі.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2012

Матюшенко І. Ю.
Нанотехнології в електроніці та інформаційних технологіях (c. 32 - 39)
Охарактеризовано значущість і привабливість розробки наносистем; наведено структуру нанотехнологічних досліджень; показано практичні результати впровадження нанотехнології в галузі електроніки та інформаційних технологій; надано рейтинг секторів світового ринку нанопродуктів.

Стаття написана українською мовою

Онищенко С. В., Фурманчук О. С.
Технопарк як інноваційна модель розвитку будівельного комплексу Полтавського регіону (c. 40 - 43)
У статті досліджено науково-теоретичні особливості функціонування технопарків з урахуванням аналізу сучасного стану цих структур в Україні. Визначено вплив технопарків на розвиток будівельного комплексу Полтавського регіону.

Стаття написана українською мовою

Мілевська Т. С.
Моделі інноваційного розвитку економіки (c. 44 - 47)
У статті розглянуто актуальність розробки інноваційної моделі розвитку економіки. Проаналізовано типові моделі інноваційного розвитку економіки держави та виділено перспективні напрями вдосконалення моделі інноваційного розвитку України.

Стаття написана українською мовою

Осьмірко І. В.
Система фінансового забезпечення інноваційного розвитку: поняття, структура та принципи функціонування (c. 47 - 49)
У статті визначено поняття системи фінансового забезпечення інноваційного розвитку, структура та принципи її функціонування.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2012

Каїра З. С., Іванова О. В.
Інноваційний менеджмент в охороні здоров'я: стратегічні альянси і взаємозв'язки між організаціями (c. 18 - 21)
Організації охорони здоров'я повинні створювати більшою мірою стратегічні альянси з іншими групами і організаціями. В даний час можливе формування різноманітних взаємозв'язків між організаціями, таких як спільні послуги, сумісні програми, зонтичні організації і структури, мережі і об'єднання установ охорони здоров'я. Оскільки уряди прагнуть контролювати витрати на охорону здоров'я, лікарі гратимуть важливу роль в створенні і розвитку цих альянсів. Очікується, що ці нові організаційні механізми сприятимуть координованій охороні здоров'я на користь пацієнтів і суспільства.

Стаття написана українською мовою

Герасимяк Н. В., Іванчук В. Є.
Модель розвитку інноваційного потенціалу підприємства (c. 22 - 25)
У статті розкрито зміст понять «інноваційний потенціал» та «інноваційно-адаптаційна стратегія». Запропоновано модель формування стратегії розвитку інноваційного потенціалу. Розглянуто конкурентні стратегії розвитку інноваційного потенціалу підприємства.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2012

Самосьонок Л. М.
Дослідження інноваційної інтеграції як економічної категорії (c. 127 - 132)
У статті досліджується співвідношення понять, які визначають процеси спільного розвитку інноваційних систем різних країн. Визначено механізм та принципи формування спільного інноваційного простору в рамках інтеграційних блоків. На підставі визначення сутнісних ознак і властивостей інноваційної інтеграції обґрунтовується доцільність використання даної економічної категорії у дослідженнях інноваційної взаємодії країн на сучасному етапі глобалізації.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2012

Дунська А. Р.
Передумови формування інноваційного механізму розвитку промислових підприємств (c. 63 - 67)
У статті визначено передумови формування інноваційного механізму розвитку промислового підприємства, а саме: галузева специфіка інноваційного розвитку; масштаби інноваційної діяльності підприємства; інноваційний потенціал підприємства; використання системи діагностики в інноваційній сфері досліджуваного об’єкта; забезпечення належного рівня якості інновацій; формування адекватної системи критеріїв для оцінки ефективності інновацій. Докладно розглянуто сутність кожного чинника та його вплив на процес формування інноваційного механізму розвитку промислових підприємств.

Стаття написана українською мовою

Лабунська С. В.
Формування методологічної та онтологічної парадигм управління інноваційною діяльністю підприємства (c. 68 - 71)
На основі монографічного аналізу проведено уточнення засад формування парадигмальних положень дослідження проблем становлення та функціонування системи управління інноваційною діяльністю як складової системи загального менеджменту підприємства; проведене структурне декомпозитування парадигмальних положень за змістовними рівнями. Наведене авторське визначення поняття «парадигма прикладного економічного дослідження» та обґрунтовано особливості його застосування в наукових дослідженнях, присвячених проблемам ефективного управління інноваційною діяльністю підприємства.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2012

Деренська Я. М.
Побудова моделі процесу виконання інноваційного проекту в умовах фармацевтичного виробництва (c. 84 - 88)
У статті запропоновано модель процесу виконання інноваційного проекту в умовах фармацевтичного виробництва, яка враховує реалізацію сімох підпроцесів виконання проекту (із зазначенням вхідних і вихідних документів і виконавців підпроцесів).

Стаття написана українською мовою

Масалов Є. І.
Методика підвищення ефективності реалізації інноваційних проектів (c. 88 - 93)
У статті розглянуто методику просування інноваційних проектів від стадії зародження ідеї до випуску серійної продукції. Автором показано перевагу системи проектного управління як інструменту підвищення діяльності інноваційного підприємства і успішної реалізації новацій на його базі. Методику покроково розбито у відповідності до основних процесів діяльності підприємства при реалізації інноваційних проектів.

Стаття написана російською мовою

Савенко К. С.
Морфологічна класифікація інновацій з урахуванням запропонованих ознак (c. 93 - 96)
Стаття присвячена питанням класифікації інновацій на промисловому підприємстві. Існуючі підходи до класифікації інновацій різняться, перш за все, за кількістю закладених в їх основу класифікаційних ознак. Аналіз різних типологій дозволив автору розробити морфологічний класифікатор інновацій, формування якого базувалося на принципах комплексності, можливості кількісного та якісного визначення критерію, науковій новизні та практичній цінності.

Стаття написана українською мовою

Овчиннікова М. А.
Аналіз проблем інноваційно-інвестиційного законодавства України (c. 96 - 104)
У статті проаналізовано сучасний стан нормативно-правової бази інноваційно-інвестиційної діяльності України. Обґрунтована актуальність модернізації інноваційно-інвестиційного законодавства та його відповідність світовим стандартам. Сформовано перелік основних вітчизняних нормативних актів у контексті напрямків державного регулювання інноваційно-інвестиційного розвитку та визначено проблеми законодавчого забезпечення у цій галузі. Висновки про недоліки у правовому забезпеченні інноваційно-інвестиційної діяльності були підтверджені аналізом наукових праць провідних спеціалістів з цього питання.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2013

Янченко З. Б.
Структура інноваційного потенціалу підприємств як сукупність чинників організаційно-економічного походження (c. 134 - 138)
У статті розглядається альтернативне популярному ресурсному підходу представлення структури інноваційного потенціалу підприємств як сукупності чинників організаційно-економічного походження, здійснюється розгляд та аналіз змістовного наповнення найбільш важливих структурних складових, зокрема інноваційного клімату, інноваційної культури, бізнес-процесів і цінностей підприємства. Також наводиться схема виявлення та подолання інноваційних бар’єрів за допомогою двовимірної таблиці-матриці.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2013

Башта О. І., Іванова А. С.
Аспекти сталого розвитку на базі використання інновацій енергозбереження (c. 96 - 99)
У статті проаналізовано головний стратегічний напрямок надійності енергозабезпечення рекреаційних систем при збереженні темпів економічного зростання в умовах підвищення ефективності використання енергоресурсів і зниження енергетичних втрат на всіх етапах. Основними соціально-економічними умовами розвитку енергозберігаючих технологій у рекреаційній системі є: загальні соціальні перспективи відновлюваної енергетики, підготовка кваліфікованих кадрів, вимоги до енергетики в умовах сталого розвитку, маркетинг енергозбереження. Були поставлені і реалізовані завдання: сформувати теоретико-методологічні положення аналізу розвитку енергозберігаючих технологій в рекреаційній системі за групами соціально-економічних умов; обґрунтувати заходи, необхідні для технологічного прориву в соціально-економічній сфері енергозбереження в рекреаційній системі; виявити і проаналізувати програми по економічній підтримці виробництва енергії ВДЕ в Україні і Криму, правову базу; розглянути зелені тарифи в Україні та країнах ЄС; виявити переваги розвитку сонячної енергії в Україні. На сучасному етапі необхідно в першу чергу прискорювати розробку навчально-методичного комплексу пере- і підвищення кваліфікації персоналу, чиї знання носять наближений теоретичний характер, або, навпаки, у них тільки практичні навички. Науково-технологічний прорив буде можливим при об'єктивному рості наукоємності виробничого процесу та інтелектуалізації праці людини. Методологія енергозберігаючих інновацій включає розширення наукового пізнання, розвиток рекреаційного сектора в реальному часі, використання методів порівняльно-аналітичної оцінки і бенчмаркінгу.

Стаття написана російською мовою

Фірсова С. Г., Махініч Г. О., Спіріна І. Г.
Комерціалізація інноваційної продукції у реальному секторі економіки (c. 100 - 105)
У статті узагальнено практичний досвід функціонування вітчизняного підприємства на ринку України, досліджено ефективне поєднання маркетингової та інноваційної діяльності даного підприємства. Обґрунтована доцільність визначення стратегії управління інноваціями в товарній політиці, оцінювання результатів маркетингового тестування інноваційної продукції за певними показниками-індикаторами. Запропоновано методику формування комплексного показника оцінювання результатів маркетингового тестування нового продукту для даного підприємства. Cформовано та впроваджено у практичну діяльність даного підприємства матричну форму сегментування ринку інноваційного продукту.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2013

Кравченко Т. І.
Процес просування інноваційної продукції на ринок: сутність, особливості організації (c. 150 - 155)
На основі аналізу теоретичних і практичних підходів до організації процесу доведення готової продукції до кінцевого споживача, що використовуються у вітчизняній і зарубіжній практиці, у статті визначено сутність і мету процесу просування інноваційної продукції на ринок, виокремлено особливості організації його етапів з огляду на специфіку об’єкта просування – інноваційної продукції. Детальний розгляд етапів, пов’язаних з формуванням потенційного ринку інноваційної продукції та визначенням суб’єктів, що беруть участь у просуванні інноваційної продукції на ринок, дозволяє використовувати запропонований алгоритм під час просування інноваційної продукції, розробленої вперше. Поетапне дослідження процесу просування інноваційної продукції на ринок дозволило встановити, що реалізація цього процесу неможлива без постійного управління ним.

Стаття написана російською мовою

Андросюк Г. М., Качур Н. В., Маслов В. П.
Моделювання процесу науково-технічних та інноваційних розробок залежно від умов фінансування (c. 155 - 159)
Для України питання пошуку джерел фінансування і трансферу технологій, збільшення обсягів високотехнологічної промисловості є актуальним. Метою статті була розробка графічної моделі процесу створення інновацій залежно від умов фінансування. Автори запропонували логістичний підхід до моделювання процесу створення інновацій залежно від ресурсів. Методи графічного диференціювання показали, що найбільш ефективною є середня частина другого періоду створення інновацій. Цей період також є найбільш привабливим для комерціалізації та трансферу результатів наукових досліджень. Описана перспективна структура віртуальних офісів трансферу технологій побудована на досягненнях нових інформаційних технологій, які працюють у безперервному режимі.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2013

Притуляк Н. М.
Інфраструктурні утворення венчурного капіталу як форма інтеграції науки у виробництво (c. 154 - 159)
У статті акцентована увага на проблемі передачі результатів НТП у виробництво, вирішення якої дозволить отримати соціально-економічного ефекту у вигляді конкурентних переваг на світовому ринку, економічної безпеки країни, добробуту її населення. В якості можливих і дієвих шляхів поєднання циклу «наука – виробництво» у єдине ціле пропонується утворення технопаркових структур. Для цього у статті визначена сутність та завдання інноваційної інфраструктури, мета, організаційні форми та доцільність її створення. На підставі результатів аналізу світового та вітчизняного досвіду функціонування технопарків визначені заходи держави, що здатні сформувати в Україні сприятливе інституційне середовище.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2013

Кінторяк К. М., Порохня В. М., , Семенова Л. С.
Деякі аспекти системного підходу до процесів функціонування інтелектуального капіталу ВНЗ (c. 90 - 95)
Об'єктом дослідження є процес засвоєння знань студентами ВНЗ як складова інтелектуального капіталу. Інструментарій дослідження – системний підхід, що дозволяє комплексно вивчити процес засвоєння знань у виші. Аналіз та узагальнення проведені за допомогою системного мислення, що приводить у дію апарат системного аналізу. У системному погляді на процес засвоєння знань студентами ВНЗ є свої позитивні сторони: розкривається цілісний характер процесу засвоєння знань, що дозволяє пояснити безліч питань якості освіти, сформулювати нові напрямки і проблематику роботи; розвивається і апарат прикладних методів дослідження. Перспективи даних досліджень такі: подальше формування апарату дослідження; визначення областей дослідження та обсягу роботи; розробка нових методів і формування доручень іншим наукам у цьому напрямку.

Стаття написана російською мовою

Золотих І. Б.
Становлення економіки знань в Росії та Україні: проблеми і фактори розвитку (c. 95 - 100)
У статті проаналізовано причини та фактори розвитку економіки знань в Росії та Україні. Обґрунтовано актуальність розвитку економіки знань, для якої характерні: високий індекс економічної свободи, розвинені громадянське суспільство і демократія, суспільство знань. Розглядаються проблеми розвитку освіти, інформаційно-комунікаційних технологій, національної інноваційної системи, зокрема, технопарків і підвищення ефективності їх діяльності. Аналізується практичний досвід з даної проблеми в розвинених країнах. Підкреслюється необхідність підвищення ролі бізнесу у фінансуванні фундаментальних і прикладних досліджень, а також активізації їх діяльності за допомогою державних академій наук. Система освіти має бути спрямована не тільки на задоволення первинних потреб, але й на забезпечення соціально-економічного розвитку суспільства. Для створення сприятливих умов розвитку людського капіталу слід: забезпечити інноваційний характер розвитку вищої освіти; створити оптимальну структуру підготовки і перепідготовки кадрів для потреб інноваційної економіки; розширити доступність вищої освіти.

Стаття написана російською мовою

Островерхова Г. В.
Інноваційність організаційної культури як інструмент підвищення ефективності інноваційної діяльності (c. 101 - 105)
У статті обґрунтовано вплив організаційної культури підприємства на ефективність його інноваційної діяльності, проаналізовано сучасний стан досліджень у сфері інноваційності організаційної культури підприємств. Запропоновано авторський підхід до визначення організаційної культури на основі паралельного морфологічного аналізу понять «культура» та «організаційна культура». Запропоновано структуризацію організаційної культури, яка дозволяє розробляти більш ефективні інструменти управління інноваційною діяльністю. Обґрунтовано необхідність розмежування використання термінів «інноваційна культура» та «інноваційність організаційної культури». Розроблено концептуальний підхід до аналізу та методів зміни рівня інноваційності організаційної культури на підприємстві.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2013

Золотих І. Б., Жернов Є. Є., Жернова Н. О.
Цілеспрямованість і проблеми розвитку технопарків при формуванні економіки знань в Україні та Росії (c. 61 - 67)
У статті розглядаються проблемні аспекти розвитку технопарків при формуванні економіки знань в Україні та Росії. Обґрунтовано актуальність для цих країн повноцінної інноваційної діяльності, яка не може розвиватися без таких принципово нових господарсько-територіальних інноваційно-активних утворень, як технопарки. Підкреслено роль технопарку як ефективного механізму відродження і виходу з кризових ситуацій, оскільки результат його діяльності – соціально-економічні сприятливі регіони, тисячі нових робочих місць. Розглянуто внутрішні та зовнішні цілі створення перших технопарків в розвинених країнах і зроблено висновок про те, що кожен парк створюється для досягнення цілей, обумовлених місцевими соціально-економічними умовами і наявними природними умовами території. Дана класифікація технопарків за видами. Визначено основні напрями створення технопарків та умови їх ефективного функціонування.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2013

Файчук О. М., Файчук О. В.
Інноваційний процес як рушійна сила економічного зростання (c. 66 - 70)
Стаття присвячена виявленню функціонального значення багатогранного явища інноваційного процесу в забезпеченні позитивної динаміки економічного розвитку та з’явленні циклічних коливань в ринковій економіці. Проведено чітке розмежування складових елементів категорії «інноваційний процес» і здійснено їх структуризацію. Висвітлено сутність понять «новація», «інновація», «інноваційна діяльність», «інноваційний проект» та «інноваційний процес». Обґрунтовано ключову роль інноваційних проектів у забезпеченні закономірного і періодичного стимулювання процесів економічного зростання. З’ясовано їх місце на кривих життєвого циклу товарів, що уособлює циклічні коливання в економіці.

Стаття написана українською мовою

Хімченко А. М., Махнович О. О.
Економічний зміст, місце та класифікація інноваційних процесів у суспільному виробництві (c. 71 - 76)
У статті приділено значну увагу дослідженню місця та значення інноваційних процесів у суспільному виробництві. Запропоновано ієрархію понять інноватики. Змістовні рівні понять інноватики представлені таким чином: на першому рівні знаходиться поняття «інновація»; інноваційна діяльність, інноваційний процес, об'єкти та суб'єкти інноваційного процесу – другий рівень ієрархії понять. У поняттях третього рівня найширшим є інноваційна сфера, що включає: інноваційну інфраструктуру, ринок інновацій, інноваційні продукти. «Інноваційний потенціал» – поняття четвертого рівня. Інноваційний клімат, інноваційний ризик та інноваційна безпека – сукупність понять п`ятого рівня. Вершину ієрархії представлено поняттям «інноваційна політика». Розроблено класифікатор інноваційних процесів, в основу якого покладено такі класифікаційні ознаки: мета інноваційного процесу, ступінь радикальності здійснення інноваційних процесів, зміст інноваційних процесів, рівень розробки та поширення інноваційних процесів, обсяг здійснення інноваційних процесів, темпи розповсюдження інноваційних процесів, вид ефекту, спричиненого інноваційними процесами.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2014

Гончарова С. Ю., Гончаров А. Б.
Стратегічне управління інноваціями фармацевтичних підприємств (c. 56 - 60)
Стаття присвячена теоретичним і практичним питанням використання концепції стратегічного управління інноваціями фармацевтичних підприємств. Досліджено основні бар’єри, які обмежують розвиток українських фармацевтичних підприємств-виробників. Проаналізовано стан та тенденції розвитку інноваційної діяльності фармацевтичних підприємств, досліджено зарубіжний досвід інноваційної діяльності. Визначено особливості стратегічного управління інноваційним розвитком у фармацевтичній промисловості. Уточнено роль та переваги методів стратегічного аналізу в системі управління фармацевтичним підприємством. Розглянуто сутність понять «інноваційний розвиток» та «інноваційна модель розвитку», проаналізовано їх організаційно-правове забезпечення. Обґрунтовано стратегічні завдання, на яких слід зосередитися фармацевтичної галузі для досягнення значного прориву при побудові інноваційної моделі економічного розвитку. У статті доведено, що найважливішими факторами, які забезпечують зростання ефективності фармацевтичного виробництва, слід вважати: широке застосування концепції стратегічного управління та створення інновацій.

Стаття написана українською мовою

Калашник Т. Є., Лісна І. Ф.
Проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку України в сучасних умовах (c. 60 - 64)
У статті обґрунтовано актуальність інноваційної діяльності як одного з основних шляхів ефективного розвитку економіки України. Проаналізовано особливості інноваційної діяльності на сучасному етапі розвитку, серед яких слід назвати низький рівень інноваційної активності підприємств, застарілі основні фонди, низька питома вага реалізованої інноваційної продукції в загальному обсязі промислової продукції, значне зменшення кількості створених та освоєних нових видів техніки, надзвичайно мала частка виготовленої вперше в Україні продукції та інші. Проведено аналіз статистичних даних, що характеризують інноваційну та інвестиційну діяльність в сучасних умовах розвитку. Розкрито проблеми здійснення інноваційно-інвестиційного діяльності в нашій країні. Розглянуто потенційні можливості нашої держави, які мають стати основою для успішного розвитку в Україні інноваційно-інвестиційної діяльності.

Стаття написана українською мовою

Григоренко О. В.
До питання розвитку національної інноваційної системи Росії (c. 65 - 68)
У статті автором досліджуються особливості формування та розвитку національних інноваційних систем в умовах сучасного світового господарства, аналізується роль трансферу технологій як інструменту інноваційної трансформації економіки, що обумовлено актуальними проблемами розвитку вітчизняної економіки в частині формування методологічних підходів до розвитку національної інноваційної системи. Одним із векторів формування інноваційної моделі російської економіки в сучасних умовах повинен стати трансфер технологій, що виступає як інструментарій формування та розвитку конкурентних переваг суб'єктів російської економіки як повноправних учасників міжнародних економічних відносин.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2014

Солона Т. С., Гарафонова О. І.
Упровадження інновацій в умовах здійснення змін у діяльності вітчизняних підприємств (c. 144 - 148)
Мета статті полягає у дослідженні процесу впровадження інновацій в умовах здійснення змін. Аналізуючи, систематизуючи та узагальнюючи результати наукової діяльності багатьох учених, було порівняно поняття «інновації» та «зміни», визначено їх взаємозв’язок і відмінності, досліджено інноваційний процес на прикладі впровадження рейкового скріплення Pandrol Fastclip як інновації на українських підприємствах. У результаті дослідження було акцентовано увагу на зростаючому значенні проведення активної інноваційної діяльності на вітчизняних підприємствах. Обґрунтовано доцільність випуску та застосування на українських залізничних шляхах шпал з інноваційним рейковим скріпленням Pandrol Fastclip, що позитивно відрізняється від українських аналогів за конструктивними та економічними показниками. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є пошук можливостей виробництва дослідженого скріплення Pandrol Fastclip українськими підприємствами та мінімізація негативних аспектів переходу на інноваційне рейкове скріплення в Україні.

Стаття написана англійською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2014

Гарафонова О. І.
Основні напрямки оцінки інноваційного розвитку та управління інноваціями на підприємствах (c. 100 - 103)
Пріоритетним напрямом на підприємствах завжди є впровадження інновацій, але організація їх впровадження досить конкретно не визначена. За таких умов однією з основних складових виживання та розвитку вітчизняних суб’єктів підприємницької діяльності стає здатність запропонувати, розробити, виготовити та вивести на ринок і просувати на ньому товари з новими споживчими якостями, які орієнтовані на задоволення існуючих потреб споживача. На успіх реалізації інновацій на підприємстві впливає безліч факторів, серед яких науково-технічний потенціал; виробничо-технічна база; основні види ресурсів; великі інвестиції; відповідна система управління. Тому постає проблема правильного співвідношення і використання цих факторів, а також тісний взаємозв'язок через систему управління між інноваційної, виробничої та маркетингової діяльністю фірми, які приводять до позитивного результату здійснення інноваційної стратегії. У статті запропоновано основні напрямки інноваційного розвитку організації підприємства в сучасних умовах.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2014

Коюда В. О., Осикова А. М.
Організаційно-методичні аспекти управління інноваційним розвитком підприємства (c. 50 - 58)
У статті розглянуто інноваційне середовище підприємства (ІСП) як мінлива система факторів – джерел взаємовпливу макро-, мезо-, мікрорівня. Проаналізовані найбільш впливові фактори внутрішнього ІСП на інноваційний розвиток (ІР) підприємства в умовах циклічності розвитку економіки та потенційної можливості суб’єкта впровадження інновацій на основі інформаційно-комунікаційних технологій та економіки знань. Виокремленні визначальні функції управління процесами ІР підприємства для досягнення стійкого і стабільного соціально-економічного розвитку в інноваційно-конкурентному середовищу. Нарощування конкурентних переваг за рахунок нематеріальних активів (людські ресурси, професійність, кваліфікаційність, компетентність, креативність та знання) потребує актуалізації та забезпечення сприятливо заохочувальних умов розвитку творчих здібностей, самовдосконалення, саморозвитку особистостей на основі економіки знань. Збалансований розвиток обумовлює потребу в обґрунтованому методичному підході до оцінки ІР, що і було запропоновано для конкретного підприємства на основі узагальненого показника за трьома складовими як бази для обґрунтування комплексу заходів щодо ресурсного потенціалу, техніко-технологічної та результативної спрямованості підвищення рівня інноваційного розвитку.

Стаття написана українською мовою

Носик О. М.
Теоретичні підходи до визначення змісту соціально-інноваційної моделі економічного розвитку (c. 59 - 64)
У статті доведено актуальність та практичну значущість розробки теоретичної бази соціально-інноваційної моделі економічного розвитку, перехід до якої є одним з найважливіших чинників подолання сучасної інноваційної дисфункції економіки України. На основі аналізу взаємозв’язку та взаємообумовленості економічного та соціального аспектів у змісті інноваційного розвитку на категоріальному рівні обґрунтовано висновок, що історичний розвиток змісту категорій «інновації», «інноваційний процес», «інноваційна діяльність» є процесом взаємозалежної трансформації його соціальної і суто економічної складових при збереженні критеріальних (сутнісних) економічних характеристик. Доведено, що інновації є соціально-економічним явищем, базуються не тільки на науково-технічних, економічних, але й на соціальних чинниках інноваційної діяльності та мають певні соціальні результати і наслідки. Обґрунтовано зміст і напрями соціалізації інноваційної діяльності: соціалізація інноваційних знань як їх визнання суспільством і перетворення на соціальне знання; провідна роль людського та соціального капіталів у забезпечення інноваційного розвитку економіки; соціальний вимір інноваційного розвитку. Доведено, що соціально-економічна організація знань є складовою соціального капіталу. Розкрито сутність та форми інноватизації соціального розвитку. Визначено, що важливим напрямом формування соціально-інноваційної моделі є інноватизація соціального середовища інноваційної діяльності як процес здійснення соціальних інновацій.

Стаття написана українською мовою

Шевченко О. М., Братусь Ю. М.
Економічна сутність бенчмаркінгу та його роль у інноваційному розвитку підприємства (c. 64 - 68)
Метою статті є дослідження теоретичних поглядів економічної природи бенчмаркінгу та обґрунтування його ролі в інноваційному розвитку підприємства. У цьому контексті детально проаналізовано наукові погляди дослідників з приводу сутності бенчмаркінгу. На основі узагальнення існуючих визначень стосовно економічної природи бенчмаркінгу уточнено зміст цієї категорії. У результаті дослідження сутності, ключових елементів бенчмаркінгу обґрунтовано його роль в інноваційному розвитку підприємства, яка проявляється у розробці і впровадженні інноваційних ідей; збільшенні продуктивності і ефективності бізнес-процесів; покращенні якості продукції; удосконаленні в процесі індикативного вимірювання діяльності підприємства; стимулюванні працівників до досягнення нових стандартів і прагнення до нового розвитку; підвищенні рівня конкурентоспроможності підприємства. Перспективами подальших наукових досліджень у даному напрямі є визначення видів бенчмаркінгу, особливостей технології їх проведення.

Стаття написана українською мовою

Круш Н. П.
Удосконалення моделі управління інноваційною діяльністю корпоративних підприємств у контексті відкритості інновацій (c. 69 - 77)
У статті розглянуто моделі управління інноваційною діяльністю в контексті зміни природи орієнтації інноваційності, проаналізовано їхнє використання з урахуванням досвіду корпорацій зарубіжних країн. У процесі дослідження було виявлено, що більша кількість великих фірм і компаній у світі схильна до переходу від традиційної «закритої» моделі інноваційної діяльності, що передбачає створення інновацій власними силами, до моделі «відкритих» інновацій. Обґрунтовано, що концепція відкритої інновації базується на комбінаціях внутрішніх і зовнішніх ресурсів як джерелах ідей, так і засобах їх комерціалізації, відтак реальними ресурсними можливостями для вибудовування таких схем взаємодії виступають корпоративні підприємства. Визначено, що відкриті інновації сполучають зовнішні та внутрішні ідеї в систему, вимоги до якої визначаються цілями підприємства, його специфікою та можливістю трансформації управлінської моделі.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2014

Романчик Т. В.
Аналіз стану інноваційної активності економіки України (c. 111 - 115)
Метою статті є дослідження наукової діяльності та інноваційної активності підприємств та організацій України, визначення залежності конкурентоспроможності країни на світовому рівні від вказаних показників та аналіз негативних тенденцій. Відмічається, що лідерами за індексом глобальної конкурентоспроможності є лише ті країни, які позиціонують себе як експортери високотехнологічного обладнання та новітніх технологій. Україна поки не здатна змагатися з інноваційно розвиненими країнами. Інноваційний шлях розвитку можуть обирати для себе заклади, які мають для цього достатній рівень фінансової підтримки, чого, на жаль, бракує сьогодні в Україні. І хоча традиційно Україна вважається державою з вагомим науковим потенціалом, але економічні та геополітичні процеси, що відбуваються, негативним чином вплинули на розвиток її інноваційної діяльності. У статті приведено низку показників, що характеризують стан інноваційної діяльності підприємств України, динаміку фінансування науки, динаміку чисельності та структури наукових кадрів, проаналізовано деякі проблемні аспекти в цьому напрямку та обґрунтовано шляхи активізації науково-інноваційної діяльності країни з метою підвищення рівня її глобальної конкурентоспроможності.

Стаття написана українською мовою

Кулик А. О.
Каскадно-інтеграційний метод управління стратегією інноваційного розвитку авіапідприємства (c. 115 - 120)
У статті досліджуються сучасні теоретичні розробки та практичний досвід інноватики конкурентоспроможності з метою формування комплексного методичного підходу до управління інноваційними змінами бізнес-процесів на високотехнологічних підприємствах авіатранспортної галузі. Стратегічний аналіз напрямків і темпів науково-технічного прогресу, структурних змін зовнішнього і внутрішнього середовищ авіапідприємств в умовах міжнародної глобалізації авіаперевезень і політики «відкритого неба» свідчить про необхідність прискорення і поглиблення трансферу найкращих інноваційних доробок (бенчмарків) підприємств-лідерів. У результаті досліджень запропоновано каскадно-інтеграційний метод пошуку, розробки, адаптації та реалізації інновацій з постійним коригуванням і синхронізацією інноваційної стратегії розвитку підприємств у реальному режимі часу. Управління інноваційною трансформацією стратегій функціонування і розвитку авіапідприємств здійснюється їх Ситуаційними центрами з використанням технологій «дорожніх» карт інноваційних програм. Подальші дослідження мають розширити сферу застосування каскадного методу врахування взаємного впливу прямих та індукованих інноваційних змін на стратегію підприємств-партнерів, що забезпечують та обслуговують авіатранспортну діяльність.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2014

Ткаченко М. О.
Підходи до класифікації інноваційних процесів промислового підприємства (c. 79 - 84)
Метою статті є розкриття теоретичної сутності інноваційних процесів промислового підприємства та їх класифікація. У роботі розкрито сутність категорій «інновація» та «інноваційний потенціал», які є базовими під час дослідження інноваційних процесів, і представлено трирівневу структуру інноваційного потенціалу. Шляхом узагальнення та систематизації існуючих підходів до визначення сутності інноваційних процесів розкрито їх сутність та економічну природу, яка обумовлює їх специфічність. У статті було встановлено, що інноваційні процеси потрібно досліджувати з точок зору ціннісної, маржинальної теорій і закону спадаючої віддачі, що дозволило вдосконалити їх класифікацію. Крім того, під час розкриття питання стосовно складу інноваційного процесу та послідовності його етапів було запропоновано тривимірну модель перебігу інноваційного процесу, яка враховує відмінності, обумовлені різними типами корпоративних зв’язків промислових підприємств.

Стаття написана українською мовою

Бондар-Підгурська О. В.
Механізми гармонізації національних інтересів у контексті інноваційного соціально орієнтованого розвитку промисловості України (c. 84 - 91)
Метою статті є розробка ефективних механізмів гармонізації національних інтересів у контексті сталого інноваційного соціально орієнтованого розвитку промисловості України на основі аналізу вітчизняних і зарубіжних праць. У статті проаналізовано систему формування та реалізації життєво важливих інтересів та основні проблеми національної безпеки. Обґрунтовано актуальність розгляду інноваційної спрямованості промисловості як умови сталого розвитку, основу соціальної спрямованості та гарантії економічної безпеки держави. Запропоновано реалізацію інтересів особистості, суспільства і держави розглядати як систему корпоративного управління через основних її учасників і механізми їх взаємодії. Одним із таких механізмів взаємодії, або «механізмом гармонізації інтересів», є сенс вважати трансфер технологій промисловості, де соціум як потенційний носій інтелектуальної власності через реалізацію власних інтересів забезпечує сталий розвиток держави та суспільства, задовольняючи їхні інтереси, і стає, одночасно, стрижнем моделі інноваційного саморозвитку. Розроблено блок-схему сталого інноваційного соціально орієнтованого розвитку економіки України, в основу якої покладено інформаційну та духовну безпеку як першопричину, а трансфер технологій промисловості – як перспективний механізм гармонізації інтересів між соціумом, суспільством і державою, що покликане сприяти сталому існуванню держави, благополуччю та стабільності нації.

Стаття написана українською мовою

Чухраєва Н. М.
Інноваційний розвиток підприємства та забезпечення його ефективності та стійкості (c. 92 - 97)
Основою ефективного розвитку, який є стабільним протягом тривалого часу, є інновації. Саме інноваційний розвиток є сутнісною основою динамічної стійкості та ефективності підприємства. Методологічні області вирішення завдань забезпечення сталості та ефективності розвитку на основі інновацій взаємно перетинаються, конкретизуючи сферу здійснюваного дослідження. У статті запропоновано трансформовану формальну структуру моделі сталого розвитку, встановлено взаємозв’язок між стійкістю та ефективністю інноваційного розвитку підприємств України, розглянуто і систематизовано концепції оцінювання ефективності розвитку підприємств. Узагальнено основні показники для вимірювання сталості розвитку харчових підприємств і обґрунтовано методика оцінювання сталості інноваційного розвитку підприємств на основі матричного методу. Зроблено висновок щодо інновацій як основи розвитку підприємств, які спочатку порушують економічну рівновагу, а потім, під впливом процесів економічної конкуренції, відновлюють стійкість на якісно новому рівні. При переході до нового стану підприємства-інноватори будуть отримувати більш високі економічні результати, які, по мірі впровадження даних інновацій іншими підприємствами, будуть мати тенденцію до зниження. Тобто забезпечення стійкості та ефективності актуалізує перманентність інноваційних процесів, які, у свою чергу, є джерелом розвитку підприємства.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2014

Маслак О. О.
Безпека інноваційного розвитку промисловості як складова національної безпеки країни (c. 93 - 97)
Розглянуто поняття національної та економічної безпеки країни, уточнено її складові елементи (фінансову, зовнішньоекономічну, інвестиційну, інноваційну, енергетичну, демографічну, соціальну, технологічну безпеку). Досліджено безпеку інноваційного розвитку як складову національної безпеки країни. Розвинуто її визначення як стану підприємства (регіону), що забезпечує формування умов для збільшення можливостей створення і комерціалізації інновацій, використання науково-технологічного потенціалу та є результатом цілеспрямованої діяльності щодо впровадження інноваційної моделі розвитку в усіх аспектах господарювання. Встановлено пріоритетність складових економічної (національної) безпеки, яка обумовлюється потребами населення, наявністю зовнішніх небезпек і загроз, політичним станом у країні, міжнародними подіями і відносинами, рівнем економічного розвитку, соціально-культурним становищем тощо.

Стаття написана українською мовою

Конащук В. Л., Кромська Л. А.
Часовий фактор у системі управління результативністю інноваційної стратегії функціонування підприємства (c. 98 - 102)
Метою статті є дослідження теоретико-методичних аспектів формування системи управління результативністю інноваційної стратегії функціонування машинобудівного підприємства, у тому числі в частині формування підсистеми управління часовим фактором. Запропоновано організаційно-функціональну схему вказаної системи. Розглянуто процес управління результативністю інноваційної стратегії в контексті взаємодії структурних підрозділів підприємства та використання відповідного методичного інструментарію. Проаналізовано роль часового фактора в процесі функціонування підприємства на основі інноваційної моделі. Досліджено можливості управління часовим фактором і формування відповідної підсистеми в межах системи управління результативністю інноваційної стратегії функціонування підприємства. Визначено основні завдання управління часовим фактором, зокрема, стосовно оптимізації термінів реалізації інноваційно-інвестиційних проектів і визначення міжпроектних лагів, а також запропоновано підходи до їх вирішення.

Стаття написана російською мовою

Амєт-Устаєва Д. М.
Управління інноваційним розвитком підприємств туристичного бізнесу (c. 103 - 108)
Дана робота присвячена дослідженню особливостей управління інноваційним розвитком підприємств туристичного бізнесу на основі новітніх інформаційних технологій. У результаті проведеного аналізу наукових робіт вітчизняних і зарубіжних учених надано власне визначення категорії «інновації в туризмі». Запропоновано розглядати інновації у сфері туризму в площині бізнес-процесів, менеджменту інформаційних систем, розробки туристичних продуктів. У статті адаптовано модель інноваційного розвитку організації за Л. Грейнером для підприємств сфери туризму. Модель описує фази, що проходить організація під час її корпоративного розвитку. Застосування моделі дозволяє визначити основні напрями розвитку підприємства в майбутньому. Вона визначає проблеми, з якими стикається підприємство, і сукупність дій, які слід чинити на кожному етапі. Визначено роль інформаційних систем і технологій управління в інноваційному розвитку підприємств туристичної галузі. Їх впровадження сприяє збільшенню кількості замовлень; підвищенню продуктивності праці персоналу; покращенню обслуговування; зниженню окремих категорій витрат (на зв'язок, надсилання пошти); підвищенню конкурентоспроможності підприємства та його турпродуктів; посиленню економічної безпеки організації; покращення іміджу організації.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2014

Васильчук І. П.
Соціальні підприємства: особливості організаційно-правового устрою та фінансування діяльності (c. 61 - 65)
Мета статті – дослідити особливості формоутворення та цілеутворення інноваційних форм організації соціальних підприємств та особливості фінансування їх діяльності. У результаті дослідження виділено нові типи комерційних організацій з гібридною організаційною формою, які мають подвійну мету: комерційну – отримання прибутків і соціальну – створення суспільних благ. Досліджено особливості діяльності компаній з обмеженою відповідальністю з низьким рівнем прибутку, що відомі у США як «L3C» (англ.– Low-Profit Limited Liability Company) і компаній суспільного інтересу «СІС» (англ.– Community Interest Company), легітимізовані у Великобританії. Установлено, що незважаючи на активне поширення новітніх гібридних форм соціальних підприємств, існує низка проблем, що обмежує їх створення і функціонування. Виявлено такі обмежуючі чинники: юридичні обмеження, пов’язані з дотриманням статутних цілей; обмеження можливостей щодо залучення капіталу; складність дотримання місії, зокрема досягнення соціальних цілей. Виявлено, що гібридні форми соціальних підприємств мають особливості у фінансуванні діяльності, зумовлені необхідністю досягнення подвійної місії. Розглянуто досвід Великобританії щодо фінансування діяльності компанії суспільного інтересу. Обґрунтовано, що застарілість і невизначеність нормативно-правової бази та судові прецеденти зумовили необхідність внесення змін у законодавство та створення нових гібридних форм організації комерційних підприємств із соціальною місією.

Стаття написана українською мовою

Мосін О. О.
Практичні аспекти вимірювання технологічного інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства (c. 66 - 73)
Метою статті є практична апробація методики вимірювання технологічного інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства. Для узагальнення наявних підходів до визначення інноваційного потенціалу підприємства були використані методи систематизації та порівняння; для виокремлення властивостей технологічного інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства – метод дедукції. Розроблено алгоритм вимірювання технологічного інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства, який, на відміну від наявних підходів (ресурсного та управлінського) до вирішення цього завдання, дозволяє оцінити стан потенції інновацій, а не стан їх актуалізації. Вказаний алгоритм дозволяє кількісно оцінити внутрішні технологічні резерви машинобудівного підприємства, які можуть бути ним використані для впровадження процесних і продуктових інновацій. Впровадження запропонованого алгоритму дозволяє підприємствам галузі важкого машинобудування оцінювати власний технологічний інноваційний потенціал, що створює передумови для його більш ефективної реалізації.

Стаття написана українською мовою

Ковтун К. С., Велика О. Ю.
Аналіз наслідків впровадження інновацій на підприємствах фармацевтичної галузі Харківської області (c. 73 - 77)
У сучасних умовах зростає роль інноваційних проектів, на які впливають різного роду фактори, як позитивно так і негативно, саме тому інноваційний процес на вітчизняних підприємствах у більшості випадків веде до затягування процесу реалізації проекту. Таким чином, визначення ступеня інноваційного розвитку фармацевтичних підприємств Харківської області та повномасштабного впровадження системи забезпечення якості та відповідності міжнародним стандартам є вагомим аргументом для подальшого існування на ринку. А головним завданням підприємства, що займається впровадженням інновацій, є випуск кардинально нових лікарських препаратів, що володіють унікальними властивостями, відмінними від конкурентів.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2014

Данілов О. Д., Паєнтко Т. В.
Венчурне фінансування інноваційної діяльності в Україні: проблеми та перспективи (c. 92 - 97)
Стаття присвячена проблемам активізації венчурного фінансування інноваційної діяльності в Україні. Метою статті є оцінка реалій та визначення перспектив венчурного фінансування інноваційної діяльності в Україні. За результатами проведеного дослідження з’ясовано, що сучасний етап розвитку економіки України не можна охарактеризувати як інноваційний. Традиційно проблеми низьких темпів розробки і впровадження інновацій пов’язуються з недостатнім фінансовим забезпеченням інноваційної діяльності. Особливо це стосується перших етапів реалізації інноваційних проектів, коли існує значна потреба у венчурних інвестиціях. У перші 15 років розвитку України як незалежної держави дефіцит венчурного фінансування пов’язувався з недостатньою кількістю венчурних ІСІ та невеликою вартістю їх чистих активів. З метою стимулювання збільшення кількості ІСІ та нарощування вартості чистих активів венчурними ІСІ було розроблено та запроваджено ряд податкових пільг стимулюючого характеру. Одним із результатів запровадження таких податкових механізмів стало збільшення кількості ІСІ (у т. ч. венчурних) і зростання вартості чистих активів венчурних ІСІ. Тобто номінально відбулося зростання фінансового потенціалу венчурів. Однак фактичного зростання обсягів венчурного фінансування у сфері інноваційної діяльності не відбулося. Це пов’язано з тим, що більшість венчурних ІСІ інвестують кошти або у традиційні процеси, або залучені до схем оптимізації податків. Виходом із такої ситуації, на наш погляд, мають стати зміни в оподаткуванні діяльності ІСІ, а саме: запровадження податку на фінансові операції. Це зробить безперспективним використання ІСІ у схемах ухилення від сплати податків та спонукатиме їх до здійснення реальних інвестицій. Перспективою подальших досліджень є обґрунтування вибору об’єктів оподаткування податком на фінансові операції та розмірів його ставок.

Стаття написана українською мовою

Громика Р. П.
Інновації та стратегічні зміни підприємства (c. 98 - 102)
У статті обґрунтовано тісний взаємозв’язок між інноваційним розвитком підприємства та його організаційними змінами. Характер інноваційної діяльності, особливості інноваційних стратегій визначають специфіку відповідних змін, які найчастіше стосуються структури підприємства, стратегічного менеджменту, політики, системи винагород, трудових відносин, механізмів координації, управлінських систем інформування та контролю, а також бухгалтерії та бюджету. Процес управління інноваційним розвитком передбачає системний підхід до розробки стратегії та структури підприємства, їх реалізації з метою підвищення його ефективності на базі активізації творчої, інтелектуальної діяльності, процесів створення та розповсюдження нововведень. Визначено, що ресурсами інноваційного розвитку підприємства в економічних реаліях сьогодення стають фінансова підтримка, знання працівників (компетенції, технології), постачальників, партнерів, споживачів, конкурентів. Таким чином, існує об’єктивна необхідність не лише розробляти та реалізовувати інноваційні стратегії, а й створювати відповідні організаційні умови для інноваційної діяльності. Останні передбачають зміни у структурі, активну участь підприємства в інтеграційних процесах, перебудову моделі бізнесу тощо.

Стаття написана українською мовою

Сиротинська Н. М.
Стратегічне планування інноваційної діяльності машинобудівних підприємств (c. 103 - 108)
У статті розглянуто питання стратегічного планування інноваційної діяльності машинобудівних підприємств. Аналізуючи, систематизуючи та узагальнюючи наукові праці багатьох учених, було розглянуто підходи вітчизняних і зарубіжних учених до трактування категорій «стратегія» та «інноваційна стратегія»; досліджено роль інноваційної стратегії в інноваційному розвитку підприємства; проаналізовано найбільш поширені в економічній літературі системи класифікацій інноваційних стратегій. У результаті дослідження було уточнено сутність понять «стратегія» та «інноваційна стратегія», а також розроблено власну класифікацію інноваційних стратегій, яка ґрунтується на ключових характеристиках інноваційної діяльності, на підставі яких визначено основні ознаки та можливі види інноваційних стратегій у межах цих ознак. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямку є питання формування та запровадження інноваційних стратегій на вітчизняних машинобудівних підприємствах з метою підвищення їх конкурентоспроможності на ринку.

Стаття написана українською мовою

Пилип’юк Я. В.
Концептуалізація сутності інноваційного розвитку держави (c. 109 - 114)
У статті доведено необхідність переходу на інноваційну модель розвитку. Метою дослідження є визначення категорійного змісту поняття «розвиток», встановлення відмінностей між економічним зростанням та економічним розвитком, а також оцінка поглядів вчених на проблеми інноваційного розвитку. Дана стаття присвячена теоретичним проблемам обґрунтування взаємозв’язку та відмінностей між поняттями «розвиток», «зростання», «інноваційний розвиток». Наголошено на тому, що використання інновацій є необхідною умовою економічного розвитку. На основі аналізу та узагальнення наукових праць багатьох учених показано, що механізм фінансового забезпечення інноваційного розвитку повинен сприяти новим інноваційні можливостям і зростанню економіки. У результаті проведених досліджень запропоновано авторське трактування поняття інноваційного розвитку.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2014

Чижов С. В.
Проблеми інноваційного розвитку промисловості в Україні (c. 133 - 137)
У статті розглядаються різні підходи до виникнення конкурентоспроможності промислової продукції в сучасних умовах і розвитку інноваційної конкурентоспроможності промисловості. Поглиблюється зміст і надається авторське тлумачення поняття «інноваційна конкурентоспроможність» промисловості. Визначається взаємозв’язок між поняттями «інноваційна діяльність» і «конкурентоспроможність». Аналізуються тенденції розвитку інноваційної діяльності у промисловості та галузях пріоритетного розвитку, орієнтованих на зростання інноваційної конкурентоспроможності. Розкриваються тенденції технологічного відставання промислового виробництва за основними показниками. Узагальнюються основні проблеми інноваційного розвитку промисловості та висвітлюються шляхи активізації інноваційної діяльності для формування моделі інноваційного розвитку промисловості в Україні.

Стаття написана українською мовою

Романчик Т. В.
Теорія інновації: дослідження понятійного апарату (c. 138 - 142)
Метою статті є аналіз основних дефініцій теорії інновації та визначення періоду часу, протягом якого інновацію можна вважати такою. Проведено порівняльний аналіз понятійного апарату теорії інновації, визначено відмінні риси у трактуваннях дефініцій різними авторами, наведено визначення основних категорій та побудовано ланцюжок логічної залежності між ними. Обґрунтовано відмінності між інноваційною діяльністю та інноваційним процесом. Автором доведено, що при співставленні дефініції «інновація» та етапів інноваційного циклу простежується неузгодженість. У визначеннях інновації, що містяться в сучасній літературі, не враховується її обмеженість у часі, ступінь дифузії, через що спостерігається суперечливість у сприйнятті нового для підприємства впровадження. Автор обмежує застосування дефініції «інновація» лише етапом її впровадження, доводить, що далі починається перший етап життєвого циклу продукту. Тим самим автор розмежовує економічний цикл продукту на інноваційний і життєвий цикли. Початковим етапом інноваційного циклу є генерування ідей, а кінцевим етапом – впровадження новації. Усі подальші стадії є етапами життєвого циклу інноваційного продукту. Завдяки цьому інноваційний цикл є складовою частиною економічного циклу продукту, являючи собою стадію його створення.

Стаття написана українською мовою

Снігур Х. А.
Впровадження інноваційних технологій в систему управління персоналом готельного закладу (c. 143 - 147)
У статті розглянуто систему управління персоналом готельного закладу в контексті інноваційного процесу. Визначено значення інновацій, інноваційної діяльності у сфері менеджменту людських ресурсів. Обґрунтовано доцільність застосування кадрового консалтингу як інноваційної та однієї із найефективніших технологій управління працівниками сфери гостинності, що передбачає делегування повноважень стороннім організаціям, які сприятимуть створенню ефективної системи залучення та розвитку працівників та перетворенню кадрового потенціалу компанії в її стратегічну перевагу. Визначено, що необхідною умовою зростання якості обслуговування в готельному закладі є робота, спрямована на розвиток ділових та особистісних якостей працівників, пошук нових підходів до ефективного управління ними. Здійснивши ґрунтовний аналіз світового досвіду впровадження інноваційних технологій у систему управління персоналом готельного закладу, охарактеризовано особливості дієвих технологій у сфері управління кадрами, зокрема: лізингу персоналу, кадрового аудиту та коучингу та запропоновано впровадити ці інструменти в діяльність готельних закладів.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2014

Солнцев С. О., Гнітецький Є. В.
Особливості функціонування та інноваційного розвитку підприємств у межах технопарку (c. 69 - 74)
Метою статті є дослідження теоретичних і методичних засад функціонування та інноваційного розвитку підприємств у межах технопарку. У процесі дослідження використано методи системно-структурного аналізу – для виокремлення етапів інноваційного розвитку підприємств та їх функціонування в межах технопарку; ретроспективний метод – для аналізу еволюції понять теорії інновацій. У результаті дослідження запропоновано залучати підприємства за рахунок ринкових важелів і проводити оцінку перспективності впровадження інновацій за критеріями сталого розвитку. Дослідження процесу функціонування підприємств у межах технопарку надало можливість удосконалення етапів їх функціонування, що базуються на комплексній взаємодії учасників технопарку. Визначено етапи інноваційного розвитку підприємств з метою підвищення ефективності їх взаємодії з технопарками. Подальшого дослідження потребують питання галузевої специфіки інноваційного розвитку підприємств у межах технопарку. Практичне значення отриманих результатів полягає в активізації інноваційної діяльності підприємств. Соціальні наслідки – у досягненні соціальних та екологічних ефектів від функціонування підприємств у межах технопарку за запропонованими етапами. Цінність роботи вбачається в застосуванні ринкових механізмів залучення підприємств до технопарку без необхідності державних дотацій.

Стаття написана англійською мовою

Волощук Л. О.
Інноваційний розвиток промислового підприємства: сутність та проблеми аналітичного забезпечення в умовах індикативного управління (c. 75 - 79)
У статті обґрунтовано, що проблемою формування аналітичного забезпечення управління інноваційним розвитком промислового підприємства є невизначеність його сутності та складу як об’єкта управління та аналізу; систематизовано дефініції поняття «інноваційний розвиток підприємства» за ознаками його інноваційності; уточнено визначення інноваційного розвитку промислового підприємства як об’єкта управління та аналізу з позиції результату та з позиції процесу; обґрунтовано доцільність формування аналітичного забезпечення управління інноваційним розвитком підприємства на засадах його декомпозиції; визначено ключові складові інноваційного розвитку підприємства, які можуть виступати самостійними об’єктами управління та аналізу.

Стаття написана українською мовою

Пилипенко Б. Г.
Формування моделі державної підтримки розвитку венчурного підприємництва в Україні (c. 80 - 87)
Метою статті є порівняльний аналіз міжнародно визнаних моделей державно-приватного партнерства і механізмів венчурного інвестування та визначення можливостей їх використання для становлення національної інноваційної моделі. Аналізуючи, систематизуючи та узагальнюючи наукові праці багатьох вчених, роботи яких присвячені теоретичним і практичним основам інноваційного розвитку, було розглянуто новітні концепції «технологічних платформ», «спільних технологічних ініціатив», «інноваційного ліфту», які пов’язані з оцінками сучасних технологічних системних змін і спробами їх моделювання на макроекономічному та міждержавному рівнях. У результаті дослідження було виявлено нові підходи до розвитку державно-приватного партнерства в інноваційній та венчурній діяльності, проаналізовано розглянуті можливості використання спільних технологічних і бізнес-ініціатив, визначено практичні шляхи державної участі в капіталізації венчурних інститутів в Україні. Доведено, що сьогодні для багатьох українських інвесторів венчурні інвестиції не є пріоритетною альтернативою класичним формам інвестицій, а суттєвою перешкодою для неформальних венчурних інвесторів є як недоліки підприємницької культури українських компаній, так і незначна кількість інноваційних проектів, які могли б трансформуватися в перспективні суб’єкти венчурної діяльності. Подальший розвиток досліджень у сфері моделювання державної підтримки венчурного підприємництва в Україні приведе до чіткої структуризація показників ефективності її функціонування, особливо з урахуванням змін економічної кон’юнктури і зростаючого значення інституційних і неформальних венчурних інвесторів у фінансуванні компонентів інфраструктурної підтримки глобальної економічної трансформації регіону в інноваційно орієнтований.

Стаття написана українською мовою

Копішинська К. О.
Дорожня карта як інструмент визначення стратегії інноваційного розвитку підприємств машинобудування (c. 88 - 94)
У статті розглянуто сутність та особливості формування дорожніх карт, які можна визначити як візуалізацію стратегії, що відображає зв'язок між стратегічними цілями, тактичними рішеннями та бізнес-функціями через загальний елемент часу. Наведено класифікацію дорожніх карт за такими основними ознаками, як мета створення та формат розробки. Обґрунтовано актуальність використання дорожніх карт для підприємств машинобудівного комплексу під час формування стратегії інноваційного розвитку внаслідок негативного впливу зовнішнього середовища та необхідності швидкого коригування стратегічного плану розвитку підприємства, використовуючи кілька альтернативних сценаріїв. Проаналізовано основні елементи дорожньої карти інноваційного розвитку підприємств машинобудування, до яких належать: терміни (періоди часу, які охоплює дана стратегія) та шари (області деталізації поточного стану та перспектив розвитку підприємств). Запропоновано стратегію інноваційного розвитку підприємств машинобудування у вигляді дорожньої карти.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2014

Телишевська Л. І., Птащенко О. В., Колєдіна К. О.
Інновації: сутність та правові засади їх реалізації (c. 142 - 146)
Метою статті є узагальнення наукових поглядів на економічну сутність інновацій та дослідження правових засад їх реалізації. Проаналізовано наукові підходи до визначення поняття «інновації» з позиції розгляду їх як зміни, процесу та результату. Уточнено трактування цього термінf, згідно з яким під інновацією можна розуміти процес зміни, у результаті здійснення якого забезпечується кількісний або якісний технічний, економічний, екологічний чи соціальний ефект. Розглянуто законодавчу та нормативно-правову базу у сфері інноваційної діяльності України. Акцентовано увагу на відсутності в правовому регулюванні інноваційних відносин єдиної системної законодавчої платформи та, як наслідок,– на необхідності вдосконалення законодавства в цій сфері. Обґрунтовано пропозицію щодо систематизації інноваційного законодавства та запропоновано формування єдиного кодифікаційного акту, а саме – Інноваційного кодексу України

Стаття написана українською мовою

Моісеєнко Ю. М.
Проблема прогнозування напрямків досліджень і використання нанотехнологій у світі й Україні до 2020 року (c. 147 - 158)
Наведено основні прогнозні напрямки впровадження нанотехнологій у галузі економіки, виділено 56 конвергентних нанотехнологій, з яких 16 мають високу ймовірність комерційного використання. Встановлено, що при розробці інноваційної політики до 2020 р. країн ЄС, США, Японії було відібрано 40 пріоритетних інноваційних технологій і встановлено 4 пріоритетні області: нанотехнології, нові матеріали (11 технологій); технології інформаційного суспільства (12 технологій); технології наук про життя, геноміки і біотехнології (8 технологій); технології сталого розвитку, глобальної зміни клімату і екосистеми (9 технологій). Показано, що аналіз ринку нанопродуктів, представлений російськими фахівцями, дозволяє визначити складові ринку нанопродуктів, основний обсяг якого сформували продажі наноматеріалів, обробна промисловість, енергетика, медицина і біотехнологія, а також спеціальне обладнання і приладна база. Представлено результати виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Фундаментальні проблеми наноструктурних систем, наноматеріалів, нанотехнологій» за 2010 – 2013 рр., а також Державної цільової науково-технічної програми України «Нанотехнології та наноматеріали» за 2012 – 2013 рр. і визначено очікувані результати виконання вказаних програм.

Стаття написана українською мовою

Кірик М. А.
Парадигма державної інноваційної політики країн ЄС (c. 159 - 162)
Мета даної статті полягає в аналізі існуючих методів активізації інноваційної політики, які використовуються в державній інноваційній політиці країн – інноваційних лідерів, і внесенні пропозицій щодо адаптації міжнародного досвіду в українській практиці. У статті проведено аналіз міжнародного досвіду інноваційного розвитку та огляд європейського досвіду інноваційного розвитку. Розглянуто поточний стан та особливості проведення державної інноваційної політики країн Європейського Союзу. Визначено особливості фінансування інноваційної діяльності в окремих країнах. Проведений аналіз останніх досліджень та публікацій з цієї проблеми вказує на тісний взаємозв’язок між інноваційною політикою та процесом міжнародної інтеграції. Проаналізований світовий досвід доводить, що створення сприятливих умов для розвитку та підвищення ефективності науково-інноваційної діяльності є пріоритетним завданням державної інноваційної політики інноваційно розвинутих країн. Активізація науково-інноваційної діяльності виступає як механізм реалізації стратегічних ідей державної інноваційної політики.

Стаття написана українською мовою

Волощук Л. О.
Принципові засади формування системи індикаторів інноваційного розвитку промислового підприємства (c. 163 - 168)
Метою статті є обґрунтування методичних підходів і практичних рекомендацій з формування системи аналітичних інструментів управління інноваційним розвитком промислових підприємств. Запропоновано принципову схему побудови системи аналітичних інструментів управління інноваційним розвитком підприємства. Обґрунтовано доцільність аналізу та оцінювання інноваційного розвитку промислового підприємства з двох позицій: 1) власне розвитку та 2) ознак його інноваційності, серед яких основними є інноваційна діяльність та інноваційний потенціал. На цих засадах запропоновано модель ієрархії системи показників аналізу інноваційного розвитку підприємства за напрямами та рівнями деталізації. Визначено структурні елементи системи індикаторів і показників аналізу розвитку підприємства, інноваційної діяльності та інноваційного потенціалу, до яких віднесено: базові показники; індикатори розвитку; показники розвитку. Наведено принципові рекомендації щодо формування систем індикаторів і показників аналізу розвитку підприємства, інноваційної діяльності та інноваційного потенціалу, що служитимуть основою подальшого розроблення інструментарію індикативного управління інноваційним розвитком підприємств на засадах більш детальної декомпозиції його складових.

Стаття написана українською мовою

Селютін В. М., Андрієнко Г. В.
Обґрунтування показників результативності в системі управління інноваційною діяльністю туристичних підприємств (c. 169 - 175)
У контексті новизни питання оцінки та аналізу інноваційної складової в туристичній діяльності виникає необхідність розробки таких критеріїв і процедури їх використання, які б відповідали актуальним вимогам статистичного обліку і відображали безпосередньо результати інноваційної діяльності. Метою статті є дослідження особливостей системи управління інноваційною діяльністю на туристичному підприємстві в контексті оцінки результативності управління. У статті охарактеризовано зовнішній та внутрішній вплив зазначеної системи із виділенням якісної природи інновацій на різних етапах моделі управління інноваційною діяльністю. Запропоновано систему показників результативності управління інноваційною діяльністю на туристичних підприємствах відповідно до визначених факторів. Представлено просторову модель визначення стилів інноваційного менеджменту на основі запропонованої градації оцінки результативності управління інноваційною діяльністю.

Стаття написана українською мовою

Садчиков В. С.
Факторний аналіз чинників інноваційного розвитку підприємств рослинництва (c. 175 - 181)
У статті проаналізовано формування факторів прямої та опосередкованої дії, які впливають на розвиток підприємств рослинництва. Фактори були класифіковані за різними ознаками із урахуванням дії внутрішніх і зовнішніх подразників на діяльність підприємств галузі рослинництва. Визначені фактори були розподілені по групах індексів, які були розраховані на основі статистичних даних. Для врахування цих факторів було запропоновано ввести інтегральний індекс факторного впливу, в основу якого покладено використання функції Харрінгтона. В основі розрахунку інтегрального індексу факторного впливу покладена ідея перетворення натуральних та грошових значень показників, що формують факторний вплив в безрозмірну шкалу. Використання даного інтегрального індексу факторного впливу на інноваційний розвиток дає можливість узагальнити вплив всіх факторів і комплексно оцінити їх рівень впливу на інноваційний розвиток та ефективність виробництва інноваційної продукції підприємств галузі рослинництва.

Стаття написана українською мовою

Олійник Ю. А.
Теоретичні засади визначення сутності інноваційних процесів в Україні (c. 182 - 187)
Мета статті полягає в уточненні та обґрунтуванні визначення поняття інноваційного процесу в Україні. Аналізуючи, систематизуючи та узагальнюючи наукові праці багатьох учених, було проведено аналіз поняття та наведено морфологічні ознаки інноваційного процесу. У результаті дослідження виокремлено концептуальні підходи до визначення поняття «інноваційний процес», проаналізовано існуючі погляди на трактування сутності системного підходу, що виступає початком обґрунтування авторської позиції щодо визначення поняття. Запропоноване визначення відрізняється від існуючих поєднанням системного та процесного підходів, урахуванням наявності наукового знання, без якого не може бути створено інновацію в чистому вигляді, та окресленням мети інноваційного процесу, на досягнення якої він і спрямований. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є визначення необхідності розвитку концептуальних засад інноваційних процесів з урахуванням міжнародного досвіду.

Стаття написана українською мовою

Томах В. В.
Цільова комплексна програма як інструмент мотивації персоналу до інноваційної діяльності (c. 188 - 193)
Метою статті є визначення виконавців та етапів цільової комплексної програми як інструмента мотивації персоналу до інноваційної діяльності. Аналіз структури цільової комплексної програми дозволив виділити такі етапи: визначення виконавців із розробки ЦКП з мотивації персоналу; всебічний аналіз ситуації, що потребує вирішення; формування ланцюга цілей ЦКП; розробка альтернативних комплексів заходів; визначення набору варіантів ЦКП; оптимізація сукупності програмних заходів; планування виконання програми та розподіл ресурсів між виконавцями; затвердження програми; включення програмних заходів до планів; управління реалізацією ЦКП. Також у статті було визначено основну мету ЦКП, основних виконавців і співвиконавців. На прикладі діяльності підприємств машинобудування Харківського регіону були визначені та сформульовані проблеми мотивації персоналу до інноваційної діяльності, а також цілі програм; побудовано структуру системи цілей програми підвищення мотивації персоналу до інноваційної діяльності.

Стаття написана українською мовою

Ткаченко М. О.
Теоретико-методичний підхід до проведення реструктуризації системи управління процесом інноваційного розвитку промислового підприємства (c. 193 - 199)
Метою статті є розробка теоретико-методичного підходу до проведення реструктуризації системи управління процесом інноваційного розвитку промислового підприємства. Розкрито сутність реструктуризації та наголошено на необхідності її використання стосовно системи управління процесом інноваційного розвитку промислового підприємства. Розглянуто основні етапи реструктуризації, комплекс інструментів її реалізації та доведено, що основним інструментом реструктуризації системи управління процесом інноваційного розвитку промислового підприємства доцільно обрати реінжиніринг бізнес-процесів. Також розкрито сутність та основні етапи реінжинірингу системи управління процесом інноваційного розвитку підприємства та наведено перелік управлінських технологій, використання яких під час реалізації реінжинірингу дасть змогу підвищити ефективність процесу інноваційного розвитку підприємства.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2015

Павлов К. В.
Статистичний вимір розвитку наноекономіки (c. 111 - 116)
Сучасний соціально-економічний розвиток передових держав багато в чому визначається ефективним використанням факторів і ресурсів НТП. Причому величезне значення останнім часом надається розвитку нанотехнологій – науково-технологічному напрямку, що сформувався на стику фізики, хімії, біології, медицини й матеріалознавства. По оцінках, у недалекому майбутньому нанотехнології здатні будуть зробити в суспільстві переворот, що по своїх масштабах перевищить навіть наслідки поширення комп’ютерів. Наноіндустрія займається виробництвом матеріалів і виробів понадмалих розмірів на основі вивчення властивостей різних речовин на молекулярному й атомарному рівнях. Таким чином, стаття присвячена досить актуальній темі, що має велике значення для прискореного функціонування й розвитку наноекономіки. Для ефективного розвитку наноекономіки велике значення має розробка й створення системи показників, які в різних аспектах характеризують сучасний стан і динамічні параметри розвитку наноіндустрії. Причому мова йде про створення саме системи показників, коли використовується комплексний підхід і враховуються, принаймні, всі основні аспекти й елементи формування й розвитку наноекономіки. Дана система показників може стати елементом національної та регіональних інноваційних систем, що формуються в цей час у Росії. У статті обґрунтовується доцільність формування системи показників, що характеризують розвиток наноекономіки, а також розглядаються конкретні показники, що входять у цю систему й у різних аспектах відображають процес сучасної наноіндустрії.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2015

Варчук О. А.
Статистичний аналіз інноваційної діяльності та інноваційних витрат промислових підприємств Одеського регіону (c. 136 - 142)
У статті на основі статистичних даних проведено поглиблений аналіз інноваційної діяльності та інноваційних витрат промислових підприємств Одеського регіону за період з 2007 по 2013 рр. У розрізі Одеського регіону та України в цілому проаналізовано: інноваційну активність промислових підприємств, обсяги реалізованої інноваційної продукції, джерела фінансування інноваційної діяльності, обсяги інноваційних витрат, інноваційні витрати промислових підприємств за напрямами здійснення інноваційної діяльності. На основі проведеного статистичного аналізу виявлено закономірності та взаємозв’язки, визначено проблемні моменти, позитивні та негативні фактори, що впливають на інноваційну активність Одеського регіону. Перспективою подальших досліджень у цьому напряму є проведення аналізу інноваційних витрат промислових підприємств Одеського регіону за напрямами інноваційної діяльності та за видами економічної діяльності.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2015

Мосійчук Т. К.
Інституційні обмеження вибору політики інноваційного розвитку економіки України (c. 102 - 110)
Мета статті полягає в дослідженні інституційних особливостей України, що складають обмеження для застосування інноваційної політики. Досліджено процес зміни, яких зазнала сучасна інноваційна політика в розвинутих країнах, а також основні тренди в її формуванні. Систематизовано інструменти інноваційної політики. У процесі економіко-статистичного аналізу державних видатків виявлено протиріччя між реалізацією інноваційної політики в Україні та пріоритетами політики, визначеними в нормативно-правових документах. Використовуючи методологію неоінституціоналізму, з’ясовано інституційні причини неефективності інноваційної політики, визначено додаткові «відмови ринку» в Україні, подолання яких потребує активної ролі держави в регулюванні інноваційної сфери. У результаті дослідження було виділено теоретичні підходи до вдосконалення інноваційної політики України. Обґрунтовано інституційну обмеженість прямого державного фінансування інноваційної сфери та необхідність переходу до неселективних інструментів інноваційної політики, яким зараз не приділяється увага.

Стаття написана українською мовою

Варчук О. А.
Удосконалення класифікації інноваційних витрат підприємств промислового сектору (c. 111 - 116)
Метою статті є дослідження класифікації інноваційних витрат підприємств промислового сектору за різними класифікаційними ознаками та її удосконалення. У статті проведене теоретичне дослідження сучасних наукових джерел щодо побудови класифікації інноваційних витрат за різними класифікаційними ознаками. Проведене теоретичне дослідження дозволило виділити три основних мети здійснення класифікації інноваційних витрат: для визначення собівартості інновації; для здійснення обліку, аналізу та контролю; для прийняття управлінських рішень. Вивчені класифікаційні ознаки та проведене їх групування залежно від мети класифікації. Доповнена класифікація інноваційних витрат за ознакою «за стадіями інноваційного процесу», яка деталізує та дозволяє оцінити інноваційні витрати на кожній стадії інноваційного процесу, тобто витрати на: фундаментальні та прикладні дослідження, дослідно-конструкторські, експериментальні та технологічні роботи (промислове виробництво) роботи, комерціалізацію інновації, дифузію інновації. Перспективами подальших досліджень у цьому напряму є детальне вивчення складу та структури інноваційних витрат на кожній стадії інноваційного процесу на рівні регіону або промислового підприємства та проведення їх аналізу.

Стаття написана англійською мовою

Бабич В. Д.
Сучасні підходи до формування державної інноваційно-інвестиційної політики (c. 117 - 122)
Мета статті полягає в обґрунтуванні сучасних підходів до формування державної інноваційно-інвестиційної політики. При аналізі, систематизації та узагальненні наукових праць багатьох учених було розглянуто існуючі теоретичні підходи до державного регулюння інноваційно-інвестиційної діяльності, що здійснюється з метою реалізації економічної, науково-технічної та соціальної політики виходячи з цілей та показників економічного і соціального розвитку України. У результаті дослідження було доведено об’єктивну необхідність забезпечувати стратегічну інноваційно-інвестиційну трансформацію національної економіки та її основних компонентів. Сформульовано комплексні взаємозв'язані завдання державної інноваційно-інвестиційної політики. Запропоновано систему формування державної інноваційно-інвестиційної політики. Подальші дослідження в даному напрямі мають забезпечити базу для стратегічної інноваційно-інвестиційної трансформації національної економіки та її основних компонентів і, як наслідок, – постійного оновлення таких основних її властивостей, як конкурентоспроможність, енергоефективність, здатність до саморозвитку та ін.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2015

Письмак В. О.
Управління інноваційним розвитком підприємства на основі логістичного підходу (c. 113 - 117)
Метою даної статті є теоретичне обґрунтування необхідності застосування логістичного інструментарію для управління інноваційним розвитком підприємства. У статті розглядаються теоретичні основи управління інноваційним розвитком на основі логістичного походу. Проведено критичний аналіз існуючих визначень поняття «Інноваційний розвиток». Уточнено поняття «інноваційний розвиток», сформульовано основну мету інноваційного розвитку – підвищення конкурентоспроможності підприємства. Виявлені основні чинники впливу на сучасний стан інноваційної діяльності підприємств. Виділені основні функції управління інноваціями: планування, реалізація, облік, контроль і аналіз. Сформульовані основні інструменти забезпечення процесу управління інноваційним розвитком. Виявлені характерні межі управління інноваційним розвитком підприємства на основі логістичного підходу. Визначено місце логістичних інновацій в управлінні інноваційною діяльністю підприємства.

Стаття написана англійською мовою

Демченко Г. В.
Активізація інноваційної діяльності підприємства на основі вдосконалення організаційного забезпечення (c. 117 - 122)
Метою статті євизначення способів організаційного забезпечення активізації інноваційної діяльності на підприємствах України. Проаналізовано рівень конкурентоспроможності країни на світовому ринку та сучасний стан інноваційної активності українських підприємств. Уточнено визначення терміна «інноваційна діяльність» у рамках сучасного підходу. Обґрунтовано необхідність активізації інноваційної діяльності на промислових підприємствах України. Визначено сутність та структуру організаційного забезпечення інноваційної діяльності підприємства. Проаналізовано розуміння поняття «інноваційна діяльність» працівниками підприємств Харківського регіону. Запропоновано способи активізації інноваційної діяльності на підприємстві.

Стаття написана українською мовою

Гайдабрус Н. В.
Аналіз стану логістичного сервісу та інноваційної діяльності підприємств України (c. 123 - 129)
Метою статті є дослідження сучасного рівня логістичної ефективності та проблем інноваційної діяльності підприємств, визначення місця України в міжнародних рейтингах ефективності логістики та Глобального інноваційного індексу, виявлення способів підвищення ефективності логістики та якості логістичного сервісу в Україні. У статті проаналізовано рівень логістичного сервісу в Україні та країнах Європи і Центральної Азії та динаміку показників Глобального інноваційного індексу, на основі чого визначено ступінь їх взаємозалежності. Визначено проблеми, що є причиною останніх позицій України у рейтингу інноваційності країн. Також досліджено рівень інноваційної діяльності вітчизняних підприємств та запропоновано способи підвищення якості логістичного сервісу. Перспективи подальших досліджень вбачаються у деталізації існуючих проблем і створенні механізму щодо формування системи логістичного сервісу для інноваційних товарів на підприємстві.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2015

Мельник О. Г.
Ефекти реструктуризації в системах фінансування розвитку високих технологій (c. 109 - 116)
У статті розглянуто формування системи фінансування розвитку високих технологій в комплексі розвитку високотехнологічного виробництва і наукових досліджень на прикладі Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України. Охарактеризовано методичні підходи до організації фінансування інноваційної діяльності та можливості застосування їх у процесах імплементації високих технологій в промисловості України в цілому. Запропоновано диференційований підхід (як більш ефективний) до організації фінансування інноваційної та науково-технічної діяльності в процесі імплементації високих технологій, виходячи як з виявленої властивості реструктуризації фінансових ресурсів, так і ефективності системи фінансування розвитку високих технологій, що супроводжується утворенням «структурного профіциту» в процесі зростання систем фінансування. З метою підвищення ефективності систем фінансування високих технологій запропоновано застосування диференційованого підходу організації фінансів високотехнологічного виробництва і сектора НТР наукових організацій, на основі формування інвестиційних потоків коштів із підвищеною доходністю виробництва високотехнологічної продукції і наукових досліджень.

Стаття написана українською мовою

Філіппова Н. В.
Специфіка інноваційного розвитку підприємств будівельної галузі України (c. 117 - 121)
Значимість постійного розвитку інноваційної діяльності для будівельної галузі визначається можливістю уникнути використання дорогих «старих» методів виробництва, техніки і технологій. Саме це зумовлює потребу будівельних підприємств у своєчасному впровадженні інновацій. Значення надається не тільки групі технологічних інновацій, але й інноваціям у сфері використання найголовнішого ресурсу сучасної організації – його людського капіталу. Удосконалення інноваційних характеристик фахівців, які мають профільну будівельну освіту, особливо актуально для сьогоднішнього дня. Інноваційно орієнтовані підприємства галузі максимально вимогливо ставляться до формування власного кадрового потенціалу. Так, ліквідація збиткових «застарілих» ділянок виробництва будівельної продукції веде до вивільнення працівників, а, отже, формує перед керівництвом завдання з організації їх подальшої зайнятості. Незалежно від галузі діяльність підприємств, орієнтованих на інноваційний розвиток, відрізняється динамізмом, постійним прагненням реалізації нових ідей. Тому кадрова інноваційна складова є неодмінною умовою впровадження інновацій на підприємствах будівельної галузі. На ринку праці у сфері будівництва спостерігається диспропорція робочої сили: надлишок управлінського персоналу та нестача кваліфікованого робочого персоналу.

Стаття написана російською мовою

Жалдак Г. П.
Формалізація дії соціально-економічного механізму в системі інноваційного розвитку машинобудівних підприємств (c. 122 - 127)
Метою статті є дослідження дії соціально-економічного механізму в системі інноваційного розвитку підприємства. Визначено сутність системи інноваційного розвитку машинобудівного підприємства. Обґрунтовано основні положення формалізації дії соціально-економічного механізму в системі інноваційного розвитку підприємства. Запропоновано конкретні рекомендації для збалансованого розвитку економічної та соціальної складових механізму підприємства. У результаті дослідження визначено, що елементом, який пов’язує між собою соціальну та економічну сферу інноваційного розвитку підприємства, є соціальний капітал інноваційної діяльності. Запропоновано визначення цієї категорії. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є визначення структури соціального капіталу інноваційної діяльності та формування методики оцінювання елементів соціального капіталу інноваційної діяльності машинобудівного підприємства.

Стаття написана українською мовою

Руденко Г. Р.
Особливості впровадження інновацій у діяльність сільськогосподарських підприємств (c. 128 - 132)
Метою статті є дослідження особливостей впровадження інновацій в усіх напрямках діяльності вітчизняних сільськогосподарських підприємств. Розкрито сутність поняття «інновації» у сільському господарстві, визначено особливості впровадження інновацій у діяльність сільськогосподарських підприємств та суб’єкти їх впровадження. Виявлено проблеми розвитку та впровадження інновацій у сільському господарстві. Узагальнено технологію впровадження інновацій у діяльність сільськогосподарських підприємств. Встановлено, що при впровадженні інновацій у діяльність сільськогосподарських підприємств важливою умовою є наявність інноваційного потенціалу. Досліджено досвід зарубіжних країн щодо розвитку сільськогосподарських підприємств завдяки своєчасному впровадженню інновацій.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2015

Єфімова С. А.
Методи управління інноваційним потенціалом підприємства (c. 86 - 91)
Мета статті полягає в розробці теоретико-методичних основ щодо забезпечення та впровадження механізму управління інноваційним потенціалом. Визначена мета управління інноваційним потенціалом полягає в активізації інноваційної діяльності всіх суб’єктів господарювання, що функціонують на даній території. Автором висвітлено підходи до визначення складових інноваційного потенціалу, виявлено структуру елементів суб’єкта управління інноваційним потенціалом підприємства, запропоновано авторський підхід до систематизації функцій і методів управління інноваційним потенціалом, розглянуто модель системи менеджменту інноваційного потенціалу. Було визначено, що, удосконалюючи систему управління підприємством, основну увагу необхідно звернути на найбільш вагомі проблеми у сфері планування, реалізації планів і контролю. Зокрема, інноваційний потенціал реалізується більшою мірою, якщо при плануванні діяльності підприємства мінімізувати жорсткість і схематичність планів, тобто зробити їх більш наближеними до сучасних умов функціонування підприємства.

Стаття написана українською мовою

Брік І. Є.
Державна політика стимулювання інноваційної активності малих підприємств в Україні (c. 92 - 96)
У статті наведено основи державної політики стимулювання інноваційної активності малого підприємництва. Узагальнено методи, важелі та інструменти державного впливу на інноваційну активність малих підприємств, на основі чого сформовано модель інноваційного розвитку економіки. Структура моделі інноваційного розвитку економіки включає методи: формування середовища, сприятливого до реалізації інвестиційно-інноваційних проектів; розвитку та інтеграції науково-дослідного та інноваційного секторів і підприємців; покращення ресурсного та інфраструктурного забезпечення. Для реалізації методів залучені такі важелі державного впливу: організаційні прямі та непрямі, фінансово-кредитні прямі та непрямі, а також інструменти впливу: удосконалення наявних та прийнятті нових нормативно-правових актів; покращення стратегічного планування; інвестування прогресивних структурних змін на системно-інноваційній основі; застосування високоефективної техніки і технологій виробництва, інформаційних систем; переважання відповідальності чиновників над їх корупційною вигодою. Досліджено засоби державного регулювання інновацій прямого і непрямого впливу, що включають: стратегії та програми розвитку підприємництва, державні замовлення та державні контракти, податки, податкові пільги, загальнодержавні та галузеві стандарти і норми, ліцензії.

Стаття написана українською мовою

Молодоженя М. С.
Стан та проблеми економічного управління інноваційною діяльністю на підприємствах (c. 97 - 101)
У статті розглядається широкий спектр науково-практичних питань, які характеризують стан і визначають проблеми економічного управління інноваційною діяльністю підприємсва. У дослідженні використана методологія Enterprise Performance Management (ЕРМ), що дозволяє оцінити показники діяльності підприємств та відкриває можливості для порівняння отриманих результатів та визнання відповідності українських підприємств у сфері інновацій. Метою статті є виокремлення економічного управління інноваційною діяльністю підприємства із загальних понять інноваційного менеджменту, дослідження його стану на сучасному етапі та ролі у прискореному економічному розвитку підприємства. Виявлені під час аналізу результати дослідження підтверджують об’єктивну необхідність формування теоретичних засад і розробки відповідного практичного інструментарію економічного управління інноваційною діяльністю підприємства, створення передумов для нарощування економічного потенціалу як фактора забезпечення економічного розвитку у перспективі.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2015

Собкевич О. В.
Діагностика загроз інноваційній безпеці у промисловості України (c. 118 - 129)
У статті на основі використання загального алгоритму діагностики та регулювання економічної безпеки виявлено і систематизовано загрози інноваційній безпеці у промисловості України, охарактеризовано специфіку їх формування і прояву. Зазначено, що причинами загроз інноваційній безпеці є як традиційні ризики інноваційної діяльності в Україні, пов’язані з низькою ефективністю державної інноваційної політики, яка призводить до негативних тенденцій інноваційного розвитку, так і загострення політико-економічної нестабільності (коли дія зазначених чинників змушує компанії відмовлятися або відкладати на майбутнє реалізацію інноваційних проектів). Аналіз загроз інноваційній безпеці у промисловості дозволив скласти логіко-структурну схему негативного впливу інноваційної політики на економічну безпеку держави. Відмічено, що цей вплив формується поступово через прояв ефектів спочатку у вигляді негативних тенденцій інноваційного розвитку промисловості, потім – загроз інноваційній безпеці у промисловості та, зрештою, – загроз економічній безпеці держави. Для мінімізації прояву загроз інноваційній безпеці запропоновано низку заходів державної політики з активізації інноваційних процесів і використання науково-технічного потенціалу промисловості.

Стаття написана українською мовою

Комарницька Н. М.
Фактори впливу на систему управління інноваційною діяльністю підприємства (c. 129 - 134)
Метою статті є визначення факторів, що впливають на систему управління інноваційною діяльністю підприємства. Аналізування наукових праць багатьох українських учених дало можливість розглянути фактори впливу на інноваційну діяльність підприємства та виділити саме ті з них, що здійснюють найбільший вплив на систему управління інноваційною діяльністю. Після виділення факторів впливу необхідним є їх оцінювання, що дає можливість виявити, які з факторів впливають на систему управління позитивно, а які – негативно. За результатами такого оцінювання розробляються і приймаються необхідні регулюючі рішення, які спрямовуються на посилення впливу позитивних факторів та зменшення дії факторів, які мають негативний вплив.

Стаття написана українською мовою

Кривенко С. В.
Стратегічні орієнтири використання інноваційних технологій переробки відходів в Україні (c. 134 - 138)
Метою статті є розгляд проблеми розробки стратегічних орієнтирів використання інноваційних технологій переробки відходів. Проаналізовано можливості створення банку даних технологій переробки відходів і варіантів використання продуктів їх переробки. Розглянуто позитивні та негативні наслідки впровадження інноваційних технологій переробки відходів. Проаналізовано ключові умови економічної доцільності впровадження інноваційних технологій та наголошено на необхідності використання передового світового досвіду у сфері управління відходами. Автором запропоновано створення інформаційного банку даних технологій переробки відходів і використання продуктів вторинної переробки, розглянуто вимоги до нього та ключові особливості його функціонування.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2015

Лучик С. Д., Лучик М. В.
Інноваційний потенціал Карпатського регіону: оцінка розвитку та ефективність використання (c. 108 - 113)
Мета статті полягає в оцінці інноваційного потенціалу прикордонного Карпатського регіону та визначенні ефективності його використання в сучасній системі економічного розвитку. Аналізуючи, систематизуючи та узагальнюючи наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних науковців, а також опрацьовуючи дані Державної служби статистики України за 2005 – 2014 рр., було отримано оцінку інноваційних, інтелектуальних і творчих ресурсів Карпатського регіону. У результаті дослідження було визначено, що в регіоні, попри негативні тенденції скорочення кадрів у наукових установах, незадовільне фінансування наукових і науково-технічних робіт, сформовано достатньо потужний інноваційний потенціал. Обґрунтовано, що низькотехнологічна модель економіки, яка склалася в Карпатському регіоні, не дає можливості ефективно використовувати наявний інноваційний потенціал. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є оцінка інвестиційного клімату в Карпатському регіоні та розробка пропозицій щодо залучення додаткових інвестицій для підвищення інноваційної активності суб’єктів господарювання. Вважаємо це пріоритетним напрямом у підвищенні конкурентоспроможності прикордонних регіонів у контексті євроінтеграційних процесів.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2015

Плєшакова Н. А.
Інноваційний розвиток як гарантія фінансової стабільності України (c. 158 - 162)
Мета статті полягає в дослідженні позиції України у світових рейтингах, які оцінюють технологічну та інноваційну конкурентоспроможність країн, та обґрунтування необхідності інноваційного розвитку для забезпечення фінансової стабільності. Розглянуто сутність поняття «фінансова стабільність», систематизовано погляди дослідників на особливості інноваційних процесів. У результаті дослідження було проаналізовано позиції України у світових рейтингах, зокрема: Глобальному інноваційному індексі (Global Innovation Index), Індексі глобальної конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму (The Global Competitiveness Index), Індексі економіки знань (The Knowledge Economy Index) Інституту Світового банку та Загальному інноваційному індексі Європейського інноваційного табло (European Innovation Scoreboard). Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є визначення шляхів розвитку державної інноваційної політики для забезпечення фінансової стабільності України.

Стаття написана українською мовою

Валіулліна З. В.
Вплив євроінтеграційних процесів на науково-технологічний розвиток в Україні (c. 163 - 168)
Мета статті полягає в дослідженні впливу євроінтеграційних процесів на науково-технологічний розвиток в Україні та формуванні практичних рекомендацій щодо їх активізації. Розкрито й обґрунтовано сутність науково-технологічного розвитку на сучасному етапі становлення новітнього технологічного укладу. Проаналізовано стан і виявлено проблеми науково-технологічного розвитку в сучасних умовах інтеграції України. Визначено вплив євроінтеграційних викликів на науково-технологічний розвиток. Проведене дослідження впливу інтеграції України з ЄС на науково-технологічний простір дозволяє дійти висновку, що, не будучи членом ЄС, Україна не має можливості повною мірою використовувати економічні, організаційні та фінансові механізми спільного науково-технологічного розвитку. Отримані результати можуть бути використані для аналізу співробітництва України з Євросоюзом у науково-технологічній сфері. Подальші дослідження в даному напрямі дозволять виявити перспективи науково-технологічного розвитку в Україні для зміцнення позицій держави на світовому ринку та сприятимуть створенню в національній економіці конкурентоспроможних виробництв нового технологічного укладу.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2015

Чорна М. В., Кушнір Т. Б., Безгінова Л. І.
Методика оцінки ефективності управління інноваційною діяльністю підприємства машинобудування (c. 182 - 186)
Метою статті є розробка методики оцінки ефективності управління інноваційною діяльністю підприємства машинобудування. У статті обґрунтовано методику оцінки ефективності управління інноваційною діяльністю підприємства машинобудування за низкою послідовних етапів. В основу запропонованого підходу покладено розрахунок показників ефективності управління інноваційною діяльністю, за які обрано рентабельність продукції підприємства машинобудування та частку ринку, яку воно займає. Виходячи з авторського бачення ефективності управління інноваційною діяльністю та певних принципових моментів була побудована матриця, заснована на порівнянні індексних показників ефективності. Використання для вирішення поставленого завдання матричного методу дозволяє здійснити оцінку з урахуванням певних критеріїв ефективності інноваційної діяльності підприємства машинобудування (прибутковість і конкурентоспроможність) і наявності великої кількості альтернатив (що з’являються в результаті порівняння індексних показників). За допомогою матриці проводиться чітка ідентифікація стану управління інноваційною діяльністю підприємства машинобудування, що є основою для прийняття обґрунтованих управлінських рішень у сфері інновацій.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2015

Безкоровайний А. В.
Лінійна модель інноваційного процесу в Україні: основні проблеми та перспективи розвитку (c. 86 - 89)
Статтю присвячено актуальним проблемам і перспективам розвитку інноваційного процесу в Україні. У роботі вивчається наявний інноваційний потенціал України, проте основний акцент зроблено на зв’язку інноваційної інфраструктури країни з можливостями економічного зростання та конкурентоздатністю економіки на світовій арені. Дослідження включає базовий огляд понятійно-категоріального апарату інноваційних моделей. Вивчаються основні недоліки вітчизняної лінійної моделі: виділено шість концептуальних проблем поточного інноваційного процесу в державі, що стоять на заваді ефективному впровадженню інноваційних продуктів та їх комерціалізації на ринку. Нова інноваційна екосистема, «потрійна спіраль» університет – бізнес – держава, представлена як потенційний розв’язок наявних проблем і джерело зміцнення міжінституціональної кооперації в Україні, зростання ролі інновацій на виробництві та зайнятості молоді.

Стаття написана українською мовою

Коюда В. О., Слюсарєва Л. А.
Основи формування науково-інноваційних мереж для інноваційного розвитку регіонів (c. 90 - 101)
Формування науково-інноваційних мереж для виробництва та комерціалізації конкурентоспроможних наукових знань є однією з невирішених проблем забезпечення інноваційного шляху розвитку економіки України в цілому та її регіонів зокрема. У статті досліджено ланцюг взаємопов’язаних і взаємообумовлених понять: мережа – типологія мереж – інноваційна мережа, за результатами аналізу яких сформульовано авторські визначення «мережі», «інноваційної мережі» та «науково-інноваційної мережі». Проаналізовано ключові аспекти регіонального розвитку на основі економіки знань, узагальнено чинники, що впливають на формування нових знань, а також джерела перетікання знань у регіонах. Ефективне впровадження економіки знань значною мірою залежить від системи управління знаннями на підприємствах. Авторами узагальнено та систематизовано пріоритетні фактори впливу на формування системи управління знаннями підприємства. Досліджені особливості забезпечення інноваційного розвитку регіонів в умовах економіки знань підтвердили важливість поставленого завдання – формування науково-інноваційних мереж в Україні.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2015

Шипуліна Ю. С., Стеценко Т. О.
Вплив інноваційної культури на формування інноваційно-сприятливого середовища підприємства (c. 77 - 82)
У статті розкрито роль і місце інноваційної культури в системі механізмів формування на підприємстві середовища, сприятливого для інноваційної діяльності. Визначено взаємозв’язки інноваційної культури та інших складових потенціалу інноваційного розвитку підприємства. Запропоновано методичний підхід до вибору варіантів інноваційних рішень за ступенем їх радикалізації на основі матриці, що характеризує співвідношення станів інноваційної культури суспільства і аналізованого підприємства-інноватора. Запропоновано методичний підхід до вибору типу товарної інноваційної стратегії підприємства залежно від стану його інноваційної культури та її окремих складових, що дозволить підвищити якість інноваційного менеджменту, знизити ризик вибору неадекватних стратегій, збільшити імовірність їх успішної реалізації. Наукові результати, висновки і рекомендації статті розвивають теорію інноваційного менеджменту в частині поглиблення теоретико-методологічних та методичних засад управління процесами формування інноваційної культури як основи інноваційно сприятливого середовища на підприємстві. Їх практичне використання надає змогу підвищити рівень обґрунтованості і знизити рівень ризику при виборі траєкторій інноваційного розвитку підприємства.

Стаття написана українською мовою

Ілляшенко Н. С., Рязанцева Ю. М.
Основні інструменти державної підтримки та розвитку інноваційної активності в Україні (c. 82 - 87)
Метою роботи є визначення найбільш сильних сторін внутрішнього потенціалу країни у сфері інноваційної діяльності та приведення його у відповідність із зовнішніми можливостями з метою підвищення конкурентоспроможності України на міжнародному ринку. Виявлено фактори, які на сьогоднішній день впливають на інноваційну активність країни, і доведено, що найбільш ефективним шляхом її підвищення є застосування досвіду розвинених держав. На основі аналізу специфіки інноваційної діяльності різних країн сформовано спрощений механізм, який є характерним для них усіх. На його основі розроблено механізм державної підтримки інноваційної діяльності і для України, з подальшим виділенням характерних і унікальних особливостей. Подальші дослідження повинні бути спрямовані на формування взаємозв’язків між елементами інноваційної системи всередині країни і розробку механізму їх взаємодії з міжнародними інститутами.

Стаття написана англійською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2016

Бубенко П. Т.
Стратегічне планування та управління інноваційним розвитком: теорія і практика (c. 77 - 80)
Стаття присвячена дослідженню процесів прискорення інноваційного розвитку та підвищення ролі системи планування й управління. Розглянуто вплив на динаміку інноваційних перетворень трьох важливих складових – інституційної, організаційної та фінансової. Досліджено причини, за яких існуюча в країні система планування та управління не відповідає вимогам сьогодення в частині таких перетворень. Запропоновано до реалізації низку інституційно-організаційних заходів, зокрема трансформацію існуючої структури економіки на користь малого та середнього інноваційного бізнесу, посилення ролі відповідних інститутів держави у просуванні інноваційної продукції на ринки. Доведено доцільність застосування інноваційно-сітьових методів планування та управління розвитком господарських структур, враховуючи їх значну регіональну диференціацію.

Стаття написана українською мовою

Вострякова В. Ю.
Підприємницький контекст розвитку інноваційного потенціалу підприємства (c. 81 - 88)
У статті розглянуто вплив підприємницької компоненти на перебіг інноваційних процесів на підприємстві з точки зору переходу від лінійних до нелінійних інноваційних моделей. Детально описано складові та рівні моделі інноваційної спіралі компанії Ernst and Young, якими є інноваційні передумови і стимули, зовнішні стейкхолдери, стадії та сфери інноваційного процесу на підприємстві та отримані внаслідок цього конкурентні переваги. Розглянуто ресурсний, структурно-функціональний, процесний, поведінковий та інтегральний підходи до визначення інноваційного потенціалу підприємства. Запропоновано тлумачити інноваційний потенціал з урахуванням здобутків ресурсної теорії, а саме – як динамічне поєднання ресурсів, можливостей і компетенцій в інноваційній діяльності. Вплив на інноваційну активність розглянуто крізь призму моделі ланцюга інноваційної цінності М. Хансена і Дж. Біркіншоу. За цими авторами, формування цінності інновацій являє послідовний трифазний процес, що включає генерацію ідей, їх розвиток і поширення. Розглянуто особливості трансформації інноваційних ідей у комерційні результати на кожній фазі ланцюга з урахуванням специфічних завдань та чинників впливу.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2016

Орленко О. М.
Інноваційна діяльність підприємств України та Одеської області як засіб збільшення продуктивності праці (c. 95 - 102)
Метою статті є аналіз рівня інноваційної діяльності промислових підприємств України в цілому та Одеського регіону зокрема як основного засобу збільшення рівня продуктивності праці, зростання рівня конкурентоспроможності вітчизняного бізнесу та покращення добробуту населення. Наведено динаміку глобального індексу конкурентоспроможності України за 2010–2015 рр. і встановлено основні конкурентні переваги нашої держави. Представлено місце України в головних інноваційних рейтингах: Global Іnnovatіon Іndex, Bloomberg Rankings і виявлено її основні сильні та слабкі сторони. Окремо проведено аналіз рівня інноваційної активності промислових підприємств Одеського регіону з подальшим виявленням основних факторів, які стримують розвиток інноваційної діяльності цього сектора економіки. Обґрунтовано необхідність активізації інноваційної діяльності на усіх рівнях економіки з подальшим визначенням найбільш пріоритетних напрямків для кожного окремого регіону. Перспективою подальших досліджень є визначення конкретних заходів, здатних стимулювати інноваційну діяльність вітчизняних підприємств.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2016

Письмак В. О.
Методика управління ризиками інноваційної діяльності в сучасних умовах (c. 44 - 48)
У статті розглядаються теоретичні засади управління ризиками інноваційної діяльності. Підтверджена актуальність вибраної тематики дослідження у зв’язку з мінливим зовнішнім середовищем та кризовими явищами в економіці країни. Проведено семантичний аналіз поняття «ризик», який показав наявність позитивних і негативних сторін ризикових ситуацій. Розроблена схема управління підприємством з урахуванням здійснення інноваційної діяльності. Наведено вдосконалену класифікацію інноваційної діяльності, яка надає можливість зосередитися на виявленні ризиків у процесі виділення конкретного напряму інноваційної діяльності. Виокремлено основні етапі ідентифікації та аналізу ризиків інноваційної діяльності. Розроблено методику управління ризиками інноваційної діяльності в сучасних умовах. Сформовано поняття «система управління ризиками інноваційної діяльності», зазначено його основні особливості для підприємства. Виділені основні вимоги до системи управління ризиками інноваційної діяльності.

Стаття написана англійською мовою

Єрмак С. О., Лісніченко О. О.
Дослідження аспектів формування дефініції «інноваційна активність» і факторів, що її визначають (c. 49 - 55)
У статті розглянуто трактування сутності категорії «інноваційна активність» с позицій різних науковців, що демонструє багатогранність та реально існуючу складність даної категорії. Проведено аналіз основних підходів шляхом групування, систематизації та узагальнення наукових досліджень з цієї теми, що дозволило виявити основні аспекти формування даної категорії. Наведено авторську дефініцію категорії «інноваційна активність», яка враховує три основні аспекти: інтенсивність і комплексність, здатність до мобілізації потенціалу і результативність у вигляді підвищення прибутковості та конкурентоспроможності підприємства. Розглянуто основні групи факторів, що визначають інноваційну активність підприємства, причому основну увагу приділено зовнішнім регіональним факторам. Проаналізовано інноваційну активність підприємств України у регіональному розрізі, яка характеризує готовність до оновлення основних елементів інноваційної системи, а також сприятливість до всього нового.

Стаття написана англійською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2016

Швиданенко Г. О., Бойко Т. Л.
Інтелектуальний потенціал підприємства як основа його інноваційного розвитку (c. 81 - 85)
Метою статті є розробка концептуальних науково-теоретичних і прикладних засад інтелектуалізації як основи інноваційного розвитку суб’єктів ринкових відносин. У результаті системно-структурного, термінологічного аналізу й узагальнення наукових поглядів обґрунтовано зміст і сутнісні характеристики інноваційного розвитку підприємства. Встановлено, що його первинною передумовою є інтелектуальна основа, яка забезпечується через формування, прирощення та використання інтелектуального потенціалу. У контексті розглянутої проблематики виокремлено низку значущих зовнішніх факторів впливу на ефективність реалізації стратегії, орієнтованої на інноваційний розвиток. Охарактеризовано взаємозв’язок інноваційного процесу з елементними групами інтелектуальних ресурсів (людськими, структурними, ресурсами відносин), які визначають внутрішні передумови його здійснення. Деталізація вказаних механізмів впливу та побудова на їх основі дієвої системи управління є базисом подальших досліджень у даному напрямі.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2016

Васильців Т. Г., Шехлович А. М.
Пріоритети забезпечення інноваційної безпеки України в умовах зовнішньої агресії (c. 54 - 58)
Мета статті полягає в обґрунтуванні стратегічних пріоритетів і заходів щодо забезпечення інноваційної безпеки держави, враховуючи чинники послаблення інноваційної безпеки в умовах зовнішньої агресії, а також часткову втрату інноваційного та науково-технологічного потенціалу через військові дії на Донбасі та анексію АР Крим. Доведено актуальність побудови нової моделі розвитку, заснованої на високотехнологічних, наукоємних та енергоефективних виробництвах, глибокій інтеграції науково-дослідної та виробничої сфер з метою посткризового відновлення економіки. Визначено системні проблеми розвитку вітчизняної науково-технологічної та інноваційної сфер. За результатами інтегрального оцінювання з використанням методу головних компонент продемонстровано системне погіршення стану інноваційної безпеки України у період 2005–2015 рр. Ідентифіковано основні причини, що в умовах зовнішньої агресії перешкоджають ефективному використанню вітчизняного інноваційного потенціалу та розвитку інноваційної діяльності як чинника забезпечення інноваційної безпеки України.

Стаття написана українською мовою

Галенко С. М., Очеретний Д. С.
Інноваційне підприємництво як інструментальна основа фундаментальних світогосподарських трансформацій (c. 59 - 63)
Метою статті є дослідження креативної природи інноваційного підприємництва. Узагальнено існуючі на сьогодні концептуальні підходи до трактування економічного змісту інноваційного підприємництва та його ролі в економічній системі суспільства. Визначено специфічні риси, якими характеризуються бізнес-процеси, що реалізуються нині інноваційними підприємницькими структурами. Проаналізовано методологічні розбіжності щодо класифікації сутності інноваційного підприємництва. Охарактерізовано багатобічну мотивацію сучасного інноваційного підприємництва у світогосподарській системі, на основі чого конкретизовано основні його результати, котрі розкривають креативну сутнісну природу та мотиваційно-цільову орієнтованість.

Стаття написана українською мовою

Ситник Н. І.
Концептуальні основи стартапів: їх сутність і класифікація (c. 64 - 68)
У статті досліджується сутність стартапів як особливої організаційної структури. Проаналізовано існуючі теоретичні підходи до визначення змісту стартапів та виокремлено їх характерні риси. Запропоновано авторське визначення стартапу як тимчасової організації з високим інтелектуальним потенціалом, призначеної для побудови стійкої масштабованої бізнес-моделі шляхом реалізації ідеї у вигляді інноваційного продукту. Проведено порівняльну характеристику стартапів з підприємствами малого бізнесу. Показано, що відмінності між цими організаційними структурами стосуються рівня інноваційності продукту, галузей діяльності, траєкторії успішного розвитку, швидкості зростання, здатності до масштабованості бізнес-моделі, впливу на ринок, інфраструктури, джерел інвестування та масштабу діяльності. Узагальнено наявні наукові дані щодо класифікації стартапів за різними класифікаційними ознаками.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2016

Замлинський В. А.
Модифікація завдань обліково-аналітичного забезпечення управління інноваційною діяльністю в сучасному бізнес-просторі (c. 59 - 64)
Метою статті є визначення завдань обліково-аналітичного забезпечення управління інноваційною діяльністю з урахуванням особливостей сучасного бізнес-простору та його впливу на інноваційну політику підприємств для їх подальшої практичної реалізації на основі облікової політики підприємства. Проаналізовано сучасний стан інноваційної діяльності на рівні підприємств в Україні. Обґрунтовано актуальність розвитку методології існуючої інформаційної надбудови системи управління інноваціями у вітчизняних компаніях з метою забезпечення якості управлінського процесу. Запропоновано визначення модифікованих завдань системи обліково-аналітичного забезпечення управління інноваційною діяльністю, реалізація яких дозволить створити на основі управління технічний і соціально-економічний ефекти інноваційної діяльності.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2016

Матюшенко І. Ю.
Методичний підхід до оцінки інноваційного потенціалу України як передумови реалізації четвертої промислової революції та асоціації з ЄС (c. 85 - 93)
У статті запропоновано методичний підхід до оцінки інноваційного розвитку України та країн ЄС, який, зокрема, передбачає: оцінку умов створення та рівня інноваційного потенціалу країн; оцінку умов та реалізації інноваційного потенціалу досліджуваних країн; дослідження компонентів інтегральних показників умов створення та рівня реалізації інноваційного потенціалу країн. Проведений аналіз інтегральних показників інноваційного потенціалу країн ЄС і України у 2014 р. показав, що за інтегральним показником умов створення та рівня інноваційного потенціалу Україна займала 19 місце у порівнянні з країнами ЄС, а за інтегральним показником умов і реалізації інноваційного потенціалу Україна – останнє, 28 місце серед зазначених країн. Доведено, що запропонований структурний аналіз компонент та інтегральних показників умов створення та реалізації інноваційного потенціалу країн надає можливість більш об’єктивного аналізу та розробки стратегічних напрямів розвитку країн в інноваційній сфері.

Стаття написана українською мовою

Паневник Т. М., Болгарова Н. К.
Траснаціональні корпорації в аспекті розвитку інноваційних процесів (c. 94 - 99)
У статті розглянуто роль транснаціональних корпорацій (ТНК) як двигуна світового інноваційного процесу, їх вплив на організацію та проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок (НДДКР). Розглянуто інноваційні процеси як головний чинник ефективного функціонування, що забезпечує інтенсивний розвиток високотехнологічних видів економічної діяльності та інноваційну спрямованість традиційних галузей економіки. Визначено основні фактори, що формують інноваційні стратегії ТНК. Проаналізована інноваційна діяльності найбільших ТНК та обґрунтовано її глобальний характер. Досліджено територіальний розподіл найбільших ТНК, що інвестують в НДДКР, проаналізовано обсяги інвестицій, що надходять від ТНК на проведення НДДКР. Проведено аналіз динаміки інноваційної діяльності. Зазначено, що активізація інноваційних процесів сприятиме не тільки досягненню і підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, а й зміцненню позитивної тенденції в усіх сферах національної економіки.

Стаття написана українською мовою

Дзятковська Я. О., Гарафонова О. І.
Особливості управління компаніями з використанням відкритих інновацій (c. 100 - 105)
Метою статті є дослідження поняття відкритих інновацій у сучасному управлінні організаціями та визначення особливостей такого управління. Дослідженно відкриті інновації та їх значення для реалій сьогодення. Виділено відмінності між закритими та відкритими інноваціями. Окреслено причини широкого поширення відкритих інновацій в діяльності компаній. Наведено приклади використання відкритиї інновацій в діяльності зарубіжних та вітчизняних організацій та підкреслено позитивні сторони їх впровадження. Запропоновано перелік етапів переходу підприємства до інноваційної діяльності в рамках концепції відкритих інновацій. Визначено відмінності управління інноваційною діяльністю в умовах відкритих та закритих інновацій. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є визначення переліку етапів впровадження концепції відкритих інновацій в сучасних організаціях та дослідження доцільності їх використання вітчизняними підприємствами.

Стаття написана англійською мовою

Мельник О. Г.
Методологія розвитку інноваційних систем: передумови виникнення оптимізаційних ефектів і деякі розв’язки задач оптимізації (c. 106 - 112)
У статті сформульовано передумови виникнення оптимізаційних ефектів у розвитку інноваційних систем. Зазначено принципові обмеження щодо постановки задач оптимізації розвитку інноваційних систем, які враховують поліфункціональне розширення об’єкта оптимізації інноваційних систем, відмову від формальної постановки задачі багатокритеріальної оптимізації та виключення часткових обмежень для векторного визначення цільової функції. Визначено три напрямки оптимізації розвитку інноваційних систем, а саме: поліструктурна оптимізація, функціональна оптимізація та оптимізаційні ефекти зсуву технологічної продуктивності інноваційних систем первинної агрегації. Розроблено методичний підхід до визначення цільової функції оптимізації на основі динамічної моделі зсуву технологічної продуктивності в національній інноваційній системі (НІС). Запропоновано розрахунок значень для критеріїв оптимального розподілу продуктивності інноваційних технологій в НІС на основі структурної уніфікації фінансових потоків по дохідності нематеріальних активів.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2016

Матюшенко І. Ю.
Імітаційна модель науково-інноваційного розвитку економіки України в умовах четвертої промислової революції та асоціації з ЄС (c. 70 - 76)
У статті запропоновано модель взаємозв’язку між окремими показниками науково-технічної діяльності та між ними і рівнем ВВП на душу населення (або національного доходу) на основі концепції системної динаміки. Показано, що перевагою використання цього методу для дослідження науково-технічного та інноваційного розвитку є можливість виявлення контурів зворотного зв’язку і відповідне здійснення імітаційних експериментів, які моделюють різні варіанти управління. Запропоновано імітаційну модель, що включає 65 контурів зворотного зв’язку, які містять від 3 до 10 змінних моделі і охоплюють весь процес від створення освітнього чи інституційного потенціалу до результатів науково-технічної та інноваційної діяльності. У результаті побудована імітаційна модель дозволяє дослідити вплив окремих напрямків розвитку освітнього, наукового, інституційного потенціалів і окремих заходів щодо активізації науково-технічної та інноваційної діяльності на результати для економіки в цілому та визначити найбільш доцільні та ефективні з цих заходів.

Стаття написана українською мовою

Шталь Т. В., Тищенко О. О., Пилипчатіна О. І.
Стратегічний інноваційний розвиток підприємств: теорія та методологія (c. 76 - 80)
Метою статті є дослідження теоретико-методологічних аспектів інноваційного розвитку в економіці та визначення місця суміжних понять у системі інноваційного розвитку. Проведено теоретичний огляд підходів учених щодо розуміння поняття «інноваційна стратегія», наведено класифікацію типів інноваційних стратегій та їх взаємозв’язок, а також характерині риси стратегії. Запропоновано авторське бачення щодо ототожнення данного поняття з іншими категоріями. Досліджено зміни, що активізували інноваційну діяльність. Розглянуто напрямки розвитку інноваційної стратегії в структурі стратегічного управління підприємством. На основі узагальнення наукових підходів провідних вчених в економічній галузі висунуто авторську позицію щодо розуміння категорії «інноваційна стратегія».

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2017

Тимофєєв Д. В.
Динаміка економічного ефекту в процесі управління життєвим циклом інновацій при їх комерціалізації (c. 56 - 60)
Мета статті полягає в дослідженні теоретичних аспектів зміни динаміки економічного ефекту в процесах управління життєвим циклом промислових інновацій на етапі їх комерціалізації. На підставі проведеного аналізу наукових робіт зарубіжних і вітчизняних авторів, присвячених методам комерціалізації інноваційної продукції, досліджено сучасний стан і сутність визначень «інновації», «комерціалізація» та «економічний ефект». Досліджено можливості управління тривалістю етапу комерціалізації інновацій. Запропоновано реалізувати продовження стадії зрілості життєвого циклу інновації за рахунок скорочення етапу розробки і створення інноваційного продукту і, як наслідок, – зміни величини інтегрального економічного ефекту. У подальших дослідженнях слід приділити увагу взаємозалежності витрат на розробку, створення інновації та тимчасового періоду їх реалізації, а також визначити механізм розрахунку кількісних показників комерціалізації інновацій.

Стаття написана російською мовою

Бабінська С. Я.
Концепція інформаційного забезпечення інноваційного проекту та етапи її реалізації (c. 61 - 66)
Інформаційне забезпечення відіграє важливу роль у процесі розробки та реалізації інноваційних проектів, що є передумовою для формування його концепції. З цією метою у статті розглянуто підходи науковців до складових життєвого циклу інноваційного проекту, у результаті чого виявлено, що більшість з них виділяє три етапи (розробки, реалізації та завершення). З погляду інформаційного забезпечення для кожного з цих етапів визначено мету, завдання, управлінські рішення (вибір об’єкта інновації; вибір галузі економіки; визначення джерел фінансування; визначення витрат; обґрунтування доцільності реалізації проекту; вибір контрагентів; визначення ціни продукту; вибір ринків збуту; подальше використання об’єктів власності), інформаційні масиви, необхідні джерела інформації та розглянуто, як концепція інформаційного забезпечення інноваційного проекту реалізується по етапах.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2017

Найчук-Хрущ М. Б., Гнилянська Л. Й.
Дослідження інноваційних підходів в адмініструванні електронної комерції промислових підприємств (на прикладі ПАТ «Іскра») (c. 72 - 80)
Метою статті є формування організаційно-економічного механізму вдосконалення Інтернет-торгівлі промислових підприємств на прикладі ПАТ «Іскра» із застосуванням інноваційних інструментів електронної комерції. Виявлено, що в умовах застосування моделі торгівлі В2В та необхідності налагоджень прямих контактів за моделлю В2С доцільним є використання організаційно-економічного механізму формування внутрішньокорпоративного електронного торгівельного майданчика на базі власного Інтернет-магазину. Розроблено та запропоновано модель даного механізму. Розроблено модель основних напрямків та конкретних заходів адміністрування Інтернет-торгівлі підприємства у процесі застосування запропонованого механізму, серед яких: організаційний, фінансовий, нормативно-правовий та технічний напрями. Запропоновано застосування у процесі адміністрування таких конкретних інструментів он-лайн просування продукції, як SEО-аудит, контекстна реклама та SMM-просування. Обґрунтовано економічну ефективність використання даних інструментів.

Стаття написана українською мовою

Єрмак С. О.
Концептуальні основи соціально-економічного розвитку підприємства на інноваційних засадах (c. 81 - 88)
Метою статті є вивчення концептуальних основ соціально-економічного розвитку підприємства на інноваційних засадах на підставі аналізу теоретичних досліджень, публікацій і практики діяльності окремих підприємств. Досліджено передумови активізації процесів соціально-економічного розвитку на інноваційних засадах; фактори, що впливають на нього (внутрішні і зовнішні); механізми й інструменти, спрямовані на розвиток потенціалу підприємства (маркетингового, виробничого, людського, фінансового, інноваційного, інформаційного й інтелектуального). Розглянуто методику оцінки конкурентоспроможності підприємства із використанням методу експертних оцінок. У підсумку концептуальні основи соціально-економічного розвитку підприємства на інноваційних засадах представлено у вигляді моделі. Отже, запропонована концепція соціально-економічного розвитку підприємства на інноваційних засадах має стратегічну направленість і враховує динамічність розвитку підприємства, тим самим обумовлюючи більш детальне вивчення елементів його організаційно-методичного забезпечення, що сприятиме підвищенню ефективності функціонування підприємств у перспективі.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2017

Полякова О. Ю., Шликова В. О.
Україна: реанімація інновацій (c. 123 - 129)
Метою статті є виявлення, узагальнення та структуризація поточних проблем у сфері інновацій України та розробка пропозицій щодо їх вирішення. Проаналізовано ключові показники інноваційної діяльності підприємств України за період 2005–2015 рр., здійснено міжнародні порівняння з використанням даних звітів «Глобальний інноваційний індекс – 2016 р.» та «Європейське інноваційне табло 2016», виявилено загострення негативних тенденцій у сфері інновацій України. Проведене дослідження дозволило сформулювати три напрями, у відповідності до яких структуровано ключові проблеми у сфері інновацій України та шляхи реанімування інноваційної діяльності: фінансування, інноваційна діяльність підприємств та її державне регулювання, організаційне та інфраструктурне забезпечення. Першочерговим завданням запропоновано розробку та затвердження інтегрованої стратегії розвитку інновацій, науки та освітиУкраїни.

Стаття написана українською мовою

Зиза О. О.
Особливості сприйнятливості інноваційних продуктів у вітчизняній економіці (c. 129 - 136)
Метою статті є дослідження особливостей сприйнятливості інноваційних продуктів у вітчизняній економіці. На прикладі ринку мобільного зв’язку здійснено аналіз щодо дифузії інновацій та їх сприйняття в межах ділового циклу. На основі проведеного аналізу було визначено, що різниця між часом винайдення нового продукту чи технології та часом його застосування, дифузії у вітчизняній економіці пов’язана з різними траєкторіями ділового циклу. Проведено порівняльний аналіз конкурентних переваг у здійсненні інновацій у Фінляндії, Швейцарії та Україні крізь призму факторів, що визначають конкурентоспроможність інновацій, та факторів, що не сприяють здійсненню підприємницької діяльності. Визначено, що переважно у країнах – лідерах підприємницькій діяльності найбільше заважають економічні чинники, а в Україні – соціальні та політичні. Низька інноваційна здатність порівняно із Фінляндією та Швейцарією у вітчизняній економіці пов’язана зі слабкою інноваційною інфраструктурою.

Стаття написана українською мовою

Грицуленко С. І.
Вимірювання інтелектуальної власності: оцінка технологічних патентів на основі інтегрального індексу (c. 136 - 142)
Загальновизнаними інструментами вирішення практичних завдань управління інноваційними процесами є вимірювання й аналіз результатів інтелектуальної (науково-технічної) діяльності. З цією метою у статті визначається інтегральний індекс порівняльної оцінки технологічних патентів як один з аналітичних індикаторів інноваційного розвитку економіки. Обґрунтована значущість системи інформаційного забезпечення для успішності проведення оцінки технологічних патентів, сформованої на основі баз даних, урахованих і неврахованих у балансі інтелектуальних прав. Досліджено особливості формування і специфіку господарського використання портфеля технологічних патентів, виходячи з чого, виявлені його окремі його оцінки. З урахуванням напрацьованого позитивного досвіду у вимірюванні інтелектуальної власності виявлені кількісні й якісні показники, найбільш значущі для характеристики портфеля технологічних патентів з позиції змісту та функціонування на національному і глобальному ринках високих технологій. Позначено підхід до розрахунку інтегрального індексу технологічних патентів, вказано напрямки його практичного застосування.

Стаття написана російською мовою

Ванькович Л. Я.
Концептуальні положення дифузії результатів інноваційної діяльності підприємств (c. 143 - 147)
У статті розглянуто еволюцію концептуальних положень дифузії результатів інноваційної діяльності підприємств, систематизовано та виокремлено принципи здійснення означеної дифузії, зокрема: інформаційної безпеки, декомпозиції, специфікації інновацій відносно конкретних секторів ринку, оптимізації витрат на дифузію, пріоритету якості, обґрунтованості стратегій і адекватності тактики, інформативності реклами, креативної активності, наукової обґрунтованості, системності, комплексності, цілісності, гнучкості, ієрархічності, ефективності, альтернативності, цілеспрямованості, інформативності, довгостроковості, свідомості, доступності та гармонізації інтересів. Дотримання дифузерами сукупності вищенаведених принципів дифузії результатів інноваційної діяльності підприємства складає систему бачень (концепцію) поширення на ринку об’єктів дифузії.

Стаття написана українською мовою

Швиданенко Г. О., Бойченко К. С.
Цінності як ресурс інноваційного розвитку суб’єкта господарювання (c. 148 - 153)
Метою статті є дослідження процесу трансформації та взаємодії цінностей підприємства і впливу даного процесу на ефективність інноваційного розвитку компанії. Проаналізовано сутність визначення поняття цінності за двома складовими: морально-етичною (важливе, значуще, правильне, нормальне тощо) і економічною (благо, корисність, споживча вартість). Обґрунтовано необхідність виокремлення ядра мережі цінностей компанії, яка сприяє формуванню платформи для розвитку ефективної моделі ціннісно-орієнтованого управління суб’єктом господарювання. Запропоновано модель формування цінностей компанії з метою ефективного інноваційного розвитку. Розглянуто спектр переваг інноваційного розвитку підприємства через призму мережі цінностей. Визначено альтернативні та взаємодоповнюючі варіанти формування цінностей компанії в процесі інноваційного розвитку підприємства. Наведено приклади досвіду лідируючих компаній, які підвищили результативність розвитку на основі ціннісноорієнтованого управління. Встановлено, що розвиток будь-якої компанії за інноваційним вектором має базуватися на дієвій і сприйнятій окремими індивідами і персоналом в цілому мережі цінностей.

Стаття написана українською мовою

Письмак В. О.
Стратегічне управління ризиками на різних стадіях інноваційного проекту (c. 154 - 159)
У статті розглядаються теоретичні засади стратегічного управління ризиками на різних стадіях інноваційного проекту. Підтверджена актуальність вибраної тематики дослідження у зв’язку необхідністю надання теоретичних і практичних засад стратегічного управління ризиками інноваційної діяльності. Виокремлено принципи управління інноваціями на сучасному підприємстві. Проведено аналіз таких понять, як «ризик», «інновація», «стратегічне управління». Розглянуто поняття «інноваційний проект», виділено його особливості та характеристики. Описано основні інструменти стратегічного управління підприємством у сучасних умовах. Сформовано основні принципи стратегічного управління ризиками інноваційної діяльності. Розроблено схему з виокремленням стадій інноваційної діяльності та відповідних ризиків, ураховуючи фактори їх виникнення. Виділено основні групи стратегій управління. Сформовано завдання, що стоять перед керівництвом у процесі стратегічного управління ризиками на кожній стадії інноваційного проекту.

Стаття написана англійською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2017

Мельник О. Г.
Методи відносних оцінок в аналізі стану інноваційної та науково-технічної діяльності в інноваційних системах (c. 78 - 87)
У статті викладено методичний підхід до розрахунку системи аналітичних показників комплексного аналізу стану інноваційної та науково-технічної діяльності шляхом визначення індексів: імплементарності технологій; інституційної наповненості національної інноваційної системи (НІС); високотехнологічності галузей і секторів у НІС. Сформульовані принципові положення щодо інтерпретації даних показників при визначенні стану інституційної та технологічної структур, а також інвестиційної спроможності технологій у НІС. Здійснено оцінку стану інноваційної та науково-технічної діяльності в промисловості та секторі наукових організацій України на прикладі практичного застосування методичного підходу до аналізу статистичних даних. Проведене моделювання розрахованого показника індексу імплементарності технологій в умовах гіпотези про 10-кратне зростання кількості патентів на винаходи. Запропоновано авторську інтерпретацію значень розрахованих показників.

Стаття написана українською мовою

Плахотнік О. О.
Методологічні основи економічної оцінки рівня активізації інноваційних процесів на промисловому підприємстві в частині техніко-технологічної підсистеми (c. 88 - 94)
Закономірності технократичних змін визначають зміну технологічних способів виробництва й технологічних укладів на рівні етапів розвитку виробничого підприємства. При цьому важлива роль відводиться комерціалізації техніко-технологічних інновацій. У статті виділено напрями дії на товарні ринки й виробничі підприємства, що функціонують на них. Саме використання інструменту виняткових прав дозволить вирішити завдання зміни структури національної економіки для підвищення рівня її конкурентоспроможності на світовому ринку. Запропоновано вдосконалений методологічний підхід до формування системи аналітичних індикаторів оцінки економічної ефективності рівня активізації техніко-технологічних інноваційних процесів на промисловому підприємстві, основу якого складають обґрунтовані умови й чинники інноваційного розвитку промислового підприємства, моделі кількісного виміру ефективності інноваційних проектів. Застосування запропонованого підходу дозволить підвищити ефективність використання техніко-технологічних інновацій промислових підприємств, збільшивши дохідність інтелектуальної діяльності.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2017

Янченко З. Б.
Інноваційні кластери. Адаптація кращого світового досвіду до вітчизняних реалій (c. 62 - 66)
У статті досліджено та узагальнено теоретичні основи кластеризації. Запропоновано власне визначення терміна «інноваційний кластер». Обґрунтовано доцільність створення та функціонування кластерів в Україні, запропоновано шляхи адаптації кращих світових практик підтримання процесів кластеризації до вітчизняних умов з урахуванням нинішніх реалій. Отримані результати дослідження можуть бути використані при формуванні вітчизняних інноваціних кластерів.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2017

Носовець О. І., Волощук Л. О.
Проблематика здійснення інноваційної діяльності вітчизняними економічними суб’єктами в умовах чинного законодавства (c. 64 - 70)
У статті здійснено огляд проблематики чинного законодавства з питань регулювання інноваційної діяльності на предмет оцінки ступеня перешкод і способів їх усунення та стимулювання переходу підприємств від інноваційної орієнтованості до фактичного здійснення комерціалізації нововведень. Представлено системи факторів сприяння та перешкоджання відповідному виду економічної діяльності в Україні у форматі групування та структурування елементів впливу за принципом підпорядкованості зв’язків між ними й описом «вузьких» місць в правовому супроводженні та інституційному забезпеченні, у фінансуванні та підготовленості суб’єктів підприємництва до впровадження інновацій. Обґрунтовано ланцюг виникнення низькоякісної інноваційної пропозиції на ринку від діючих учасників інноваційних процесів та слабкого формування інноваційного попиту для переходу до інноваційного типу здійснення підприємницької діяльності.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2017

Ситник Н. І.
Екосистема стартапів як складова інноваційної екосистеми (c. 89 - 94)
У статті аналізуються сучасні теоретичні уявлення щодо екосистеми стартапів і представлено авторське бачення цього утворення. Запропоновано розглядати екосистему стартапів як підсистему інноваційної екосистеми, що спрямована на створення інноваційних продуктів і послуг стартап-компаніями. Екосистема стартапів є відкритою динамічною системою, в якій системостворювальним суб’єктом виступають стартап-компанії на різних етапах життєвого циклу. Суб’єктами життєзабезпечення екосистеми є організації, об’єднання та окремі особи, які тією чи іншою мірою впливають на становлення і розвиток стартапів. Діяльність суб’єктів здійснюється за п’ятьма напрямами: державне регулювання, фінансування, навчання, інформаційна та інфраструктурна підтримка. Середовище екосистеми складається з низки економічних, матеріально-технічних, ринкових і соціально-культурних факторів, які прямо чи опосередковано впливають на дії суб’єктів екосистеми. Життєдіяльність екосистеми стартапів підтримується активною взаємодією суб’єктів, об’єднаних розгалуженою мережею внутрішніх зв’язків, між собою та з середовищем.

Стаття написана українською мовою

Рязанова Н. О.
Організаційно-економічне забезпечення інноваційного розвитку відновлюваної енергетики (c. 95 - 100)
Метою статті є прогнозування й аналіз організаційно-економічного забезпечення розвитку відновлюваної енергетики та її впливу на зв’язані сфери економіки. Проаналізовано незалежність інвестиційної активності відновлюваної енергетики від коливань цін на енергоносії, представлено динаміку співвідношення традиційних і відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), що визначається конкуренцією всередині сектора ВДЕ та ілюструється динамікою здешевлення інноваційних технологій. Обґрунтовано динаміку зниження вартості вітрової та сонячної енергії, разом з цим проаналізовано співвідношення зниження субсидування ЄС ВДЕ. Визначено очікувані позитивні ефекти від активного впровадження ВДЕ в нашій країні. Принципове значення має й обґрунтування механізмів розподілу субсидій, стимулюючих інноваційний розвиток ВДЕ, у зв’язку з чим представлено найбільш ефективні заходи для реалізації цих процедур. Висвітлено політику підтримки відновлюваних джерел енергії, проаналізовано емісію життєвих циклів різноманітних технологій, освітлено схеми підтримки відновлюваних джерел енергії, визначено перспективні напрями розвитку нетрадиційних відновлюваних джерел енергії в Україні.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2017

Мельник О. Г.
Розвиток інноваційних систем як об’єкта державного регулювання (c. 73 - 79)
У статті розглянуто процеси структуризації середовища розвитку інноваційних систем з точки зору формування об’єкта державного регулювання. Викладено методичний підхід до визначення об’єктів державного регулювання на первинному, вторинному та третинному рівнях структурування середовища інноваційних систем, виходячи з передумови об’єктивного характеру інтеграції соціального середовища і ринкових механізмів до структури об’єкта державного регулювання розвитком інноваційних систем. Дано визначення інноваційних систем як об’єкта державного регулювання з точки зору структурно-організаційної та функціональної областей їх розширення. Запропоновано модель послідовного розширення об’єкта державного регулювання розвитком інноваційних систем на первинному, вторинному та третинному рівнях структурування середовища в процесі формування інституційної та технологічної структур інноваційних систем.

Стаття написана українською мовою

Сторожук О. В., Заярнюк О. В.
Кадрове забезпечення інноваційно-інтегрованих структур (c. 80 - 86)
Мета статті полягає в дослідженні стану кадрового забезпечення інноваційно-інтегрованих структур регіонів України. На підставі розрахунку коефіцієнтів, що характеризують складові показника оцінки кадрового забезпечення інноваційного розвитку, зроблено висновок, що рівень кадрового забезпечення інноваційно-інтегрованих структур регіонів України є низьким і свідчить про те, що науково-технічна та інноваційна діяльність знаходиться у загрозливому стані, а в окремих регіонах – у кризовому. Побудовано рейтинг регіонів за низкою показників, що відображають асиметричність в кадровому забезпеченні інноваційно-інтегрованих структур на регіональному рівні. Обґрунтовано, що результати такого ранжування можуть служити основою розроблення регіональних стратегічних документів. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є проведення дослідження кадрового забезпечення формування потенційних інноваційно-інтегрованих структур регіонів у розрізі галузей науки.

Стаття написана англійською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2017

Гарафонова О. І., Кулинич В. Ю.
Основні тенденції розвитку стартап-проектів як форми інноваційно креативних підприємств на українському ринку комп’ютерного програмування (c. 133 - 138)
Метою статті є дослідження основних тенденцій розвитку стартап-проектів як форми інноваційно-креативних підприємств на українському ринку комп’ютерного програмування. Запропоновано визначення поняття «інноваційно креативні підприємства», розглянуто основні ознаки стартапів як форми інноваційно-креативних підприємств. Проаналізовано напрями розвитку ринку комп’ютерного програмування, розглянуто найважливіші перспективні тренди, продукти і послуги в секторі комп’ютерного програмування. Зроблено аналіз стартапів на українському ринку комп’ютерного програмування, складений на основі обсягу залучених інвестицій. Розроблено модель розвитку стартап-проектів як форми інноваційно креативних підприємств. Виокремлено неосвоєні перспективні сфери, на яких поки що не було здійснено запуску стартапів на українському ринку комп’ютерного програмування.

Стаття написана українською мовою

Захарченко Н. В., Кузнєцов Е. А.
Формування національної інноваційної системи як основи інноваційно-інвестиційного розвитку України (c. 139 - 143)
У статті представлено поняття і структуру національної інноваційної системи, визначено її ключову роль в економічному зростанні та переході країни на інноваційно-інвестиційний шлях розвитку. Визначено, що інструментом стратегічного управління інноваційним процесом у державі повинна стати інноваційна місія, що задає загальний напрям і пріоритети розвитку ініціативних проектних команд викладачів і наукових співробітників. Запропоновано модель потрійної спіралі та умови її реалізації в Україні, яка включає три інституції – університет, бізнес і влада. При цьому інноваційна складова походить не з ініціативи держави, а саме із взаємодії «університет – бізнес – влада». Модель інноваційного розвитку «потрійна спіраль» надихає своїх послідовників на розробку нових міждисциплінарних знань, співпрацю у сфері науки і створення спільних підприємств.

Стаття написана англійською мовою

Отенко І. П., Комарков Д. В., Шкребень Р. П.
Організація фінансово-економічної безпеки бізнес-процесів інноваційного розвитку підприємства (c. 144 - 149)
Метою статті є аналіз методів та засобів організації фінансово-економічної безпеки бізнес-процесів інноваційного розвитку підприємства. Розглянуто бізнес-процеси підприємства, які виступають об’єктами прийняття управлінських рішень. Визначено, що швидкість прийняття рішень керівниками забезпечується як результат не лише реактивного управління, але й проактивного, тобто такого, яке передбачає моделювання проблемних ситуацій бізнес-процесів. Наголошено, що подібне моделювання є одним з найважливіших інструментів забезпечення економічної безпеки бізнес-процесів інноваційного розвитку підприємства. Наведено загальну схему процесу організації економічної безпеки бізнес-процесів інноваційного розвитку підприємства. Визначено найбільш актуальні інструменти організації фінансово-економічної безпеки бізнес-процесів інноваційного розвитку.

Стаття написана українською мовою

Мікаелян С. Г.
Методичний інструментарій аналітичного моніторингу ринків високотехнологічної продукції (c. 149 - 153)
Метою статті є уточнення сутнісних характеристик високотехнологічної продукції та конкретизація особливостей аналітичного моніторингу ринків високотехнологічної продукції. Уточнено концептуальні підходи до трактування сутності високотехнологічної продукції як базового поняття в категоріальному апараті дослідження системних і всеохоплюючих процесів технологічного розвитку. Систематизовано найбільш ефективні інструменти оцінки інноваційних процесів у високотехнологічній сфері. Уточнено методичний інструментарій аналітичного моніторингу ринків високотехнологічної продукції. Для формулювання методичного інструментарію аналітичного моніторингу ринку високотехнологічної продукції з’ясовано термінологічні рамки високотехнологічного продукту. Визначено, що вихідним базовим поняттям у категоріальному апараті дослідження системних і всеохоплюючих процесів високотехнологічного ринку, яке потребує конкретизації є «високотехнологічна продукція». Систематизовано концептуальні підходи до сутності високотехнологічної продукції.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2017

Кравченко Н. В., Ковальчук Т. М.
Соціальний імператив інноваційного процесу: мікроекономічний аспект (c. 139 - 145)
У статті обґрунтовано актуальність і практичну значимість розробки теоретичної бази для побудови моделі соціалізації інноваційного процесу як необхідної умови подолання інноваційної інертності суб’єктів господарювання. На основі аналізу змісту інноваційного процесу визначено роль соціальної складової через інтегративну цілісність двоєдиних аспектів: соціалізації інноваційної діяльності та інноватизації соціального розвитку. Розкрито основні напрями соціалізації інноваційного процесу на мікрорівні: соціалізація соціально-економічних відносин; соціалізація праці; соціалізація розподілу результатів. Акцентується увага на соціально-культурному аспекті інноваційного процесу і, зокрема, на «культурі бідності». Визначено, що основним інструментом імплементації соціалізації інноваційного процесу є соціальні технології, практична значущість яких досягається через їх функції. Розкрито напрямки та складові оцінки ефективності інноваційного процесу. Представлено модель соціалізації інноваційного процесу на основі використання соціальних технологій.

Стаття написана українською мовою

Оганезова А. В.
Університетська клініка як інноваційна форма розвитку охорони здоров’я (c. 146 - 152)
У статті пропонується реалізація інноваційної моделі охорони здоров’я шляхом створення сучасних університетських клінік, які забезпечують конкурентні переваги за рахунок ефективного впровадження в медичну практику наукових розробок, а також підготовки висококваліфікованих кадрів, які об’єднали наукові знання і досвід практичної діяльності. Обґрунтовано, що реалізація проекту «Університетська клініка» дозволяє вирішити протиріччя інтересів між різними суб’єктами в охороні здоров’я в результаті створення нової системи їх взаємодії: медична наука й освіта, медична практика, пацієнт, держава. Дослідження діяльності зарубіжних клінік дозволило автору зробити висновок: поєднання клінічної, наукової та освітньої діяльності університетської клініки забезпечує високу якість медичної допомоги населенню та навчального процесу відповідно до міжнародних стандартів. На основі аналізу та систематизації міжнародного досвіду інвестування в інфраструктуру охорони здоров’я з використанням механізму державно-приватного партнерства виділено три моделі та представлено їх ранжування в порядку убування ефективності – забезпечувальна, спеціалізована та інтегрована. Обґрунтовано доцільність впровадження забезпечувальної та спеціалізованої моделей, що дозволить прискорити розвиток університетських клінік із залученням ресурсів і компетенцій приватних інвесторів і задовольнити потребу населення в наданні високотехнологічної медичної допомоги.

Стаття написана українською мовою

Ніколенко С. С., Заворотній С. І.
Інноваційні кластери: сутність, природа, теоретико-методологічні засади визначення (c. 153 - 158)
Інноваційний кластер у сучасній економіці – це одна з найбільш ефективних форм інтеграції виробництва, науки й держави з метою забезпечення конкурентних переваг. Інноваційні кластери сприяють формуванню нової інноваційної моделі розвитку економіки, для якої характерна висока конкурентоспроможність. У статті розкрито теоретико-методологічних основи природи інноваційних кластерів, сутність поняття «інноваційний кластер», встановлено зв’язок інноваційного кластера з інноваційною системою, визначено основних учасників інноваційного кластера, окреслено конкурентні переваги інноваційного кластера й охарактеризовано рівні інноваційності кластера. Висвітлені в статті теоретико-методологічні основи природи інноваційних кластерів можуть бути використані в подальших наукових дослідженнях із проблем інноваційного розвитку економіки та її конкурентоспроможності.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2017

Острянин С. О., Трифонова О. Д.
Визначення та аналіз перспектив розвитку економіки спільного користування в Україні (c. 166 - 170)
Метою статті є дослідження явища економіки спільного користування, зокрема, формування розгорнутого визначення нового поняття, передумов його виникнення та аналізу потенційного впливу на українську економіку. Приведено основні компанії, що підпадають під визначення економіки спільного користування та нещодавно розпочали свою діяльність в Україні; описано їх бізнес-моделі, що формують економіку спільного користування, зокрема, сервіси надання приватних послуг, спільного користування майном і мікроінвестування у формі краудфандингу. Визначено ключові риси, що описують новітні бізнес-моделі. Проаналізовано перспективи розвитку явища економіки спільного використання в Україні, а також запропоновано якісний прогноз впливу діяльності компаній, побудованих на бізнес-моделях економіки спільного користування, на українську економіку, зокрема, на ринок праці, споживацькі ринки товарів і послуг, зайнятість і виробництво.

Стаття написана українською мовою

Бервено О. В., Артамонова А. Ю.
Методичні підходи щодо активізації інноваційного потенціалу підприємства (c. 171 - 176)
Метою статті є розробка теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо методів управління та активізації інноваційного потенціалу підприємств. Оцінювання інноваційного потенціалу підприємства слід проводити з різних позицій, з урахуванням всіх зовнішніх і внутрішніх можливостей підприємства здійснювати інноваційну діяльність. Система управління інноваційною діяльністю та реалізацією інноваційного потенціалу на підприємстві повинна бути тісно вплетена в загальний менеджмент підприємства. Активізація інноваційного потенціалу підприємства передбачає прийняття цілої системи стратегічних рішень, які націлено на створення найбільш сприятливих умов реалізації інноваційного потенціалу з отриманням запланованих результатів. Система активізації інноваційного потенціалу повинна виробити низку організаційних рішень щодо взаємодії елементів самого інноваційного потенціалу в процесі здійснення інноваційної діяльності та взаємодії інноваційного потенціалу з іншими підсистемами підприємства. Результати цих організаційних рішень багато в чому зумовлюють результативність інноваційної діяльності підприємства.

Стаття написана українською мовою

Корепанов О. С.
Аналіз тенденцій урбанізації у світі та в Україні як поштовх для розвитку національної концепції «розумних» міст (c. 177 - 182)
Мета статті полягає у проведенні порівняльного аналізу тенденцій урбанізації у світі та в Україні, а також науковому обґрунтуванні необхідності розвитку та впровадження в управлінську діяльність державних органів концепції «розумного міста» як за країнами світу, так і в Україні. Розглянуто основні сучасні методологічні положення, статистичні дані про чисельність і щільність населення і урбанізацію, аналітичні матеріали та прогнози щодо сучасного стану та світових тенденцій урбанізації. Проаналізовано динаміку середньорічних темпів зміни частки міського населення у загальній чисельності населення у світі та в Україні за 1950–2050 рр. Проведено порівняльний аналіз тенденцій процесів урбанізації в світі та в Україні. Зроблено висновки про те, що глобальні тенденції урбанізації та зростання міст є життєво важливими для визначення пріоритетів політики, до того ж спрямовані на сприяння всебічному та сталому розвитку міст.

Стаття написана українською мовою

Прохорова В. В., Давидова О. Ю.
Методологія процесу формування інноваційного управління розвитком підприємств (c. 183 - 188)
Метою статті є формування методології процесу інноваційного управління розвитком підприємств у сучасних умовах. Проведено дослідження формування сутності методології, проаналізовано етапи розвитку методів і засобів наукового пізнання. Визначено основні засади формування методології інноваційного управління розвитком підприємств, а саме: методи, види, принципи, компоненти, систематизовану сукупність. Розглянуто та визначено зв'язок емпіричних і теоретичних методів наукового пізнання. Визначено, що збільшення обсягу і масштабів наукових поглядів, а також поглиблення наукового пізнання у розкритті законів і закономірностей функціонування реального природного і соціального світу призводять до того, що стає очевидним прагнення учених проаналізувати прийоми та способи, за допомогою яких здобуваються та формуються сучасні інноваційні знання та погляди в системі управління підприємствами.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2018

Мясников В. О.
Інтегральна оцінка стану та рівня інноваційного потенціалу як основа адаптивного управління машинобудівними підприємствами (c. 85 - 92)
У статті систематизовано існуючі підходи до структури інноваційного потенціалу та визначено основні складові інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства (ІПМП) на засадах адаптивного управління. Розроблено методичний підхід до інтегральної оцінки інноваційного потенціалу, визначено мету та основні завдання. Процес інтегральної оцінки ІПМП рекомендується розбити на три основні етапи: формування бази даних і вибір показників, що характеризують складові ІПМП; етап розробки моделі інтегрального індексу рівня ІПМП; етап інтерпретації результатів інтегральної оцінки ІПМП. У результаті дослідження запропоновано оцінювати ІПМП з використанням 12 показників, які кількісно характеризують спроможність; фінансову складову; результативність потенціалу. Виявлено, що для інтегрального оцінювання інноваційного потенціалу найбільш раціонально використовувати методи багатовимірного статистичного аналізу на базі індикаторів, які відображають кількісні показники його складових. Описано основні етапи побудови економіко-математичної моделі інтегрального індексу рівня ІПМП.

Стаття написана українською мовою

Бунтов І. Ю., Бєлікова Н. В.
Теоретичне забезпечення формування складових механізму державної підтримки розвитку біотехнологій в Україні (c. 93 - 98)
Метою статті є обґрунтування теоретичного забезпечення формування складових механізму державної підтримки розвитку біотехнологій в галузях економіки України. Проаналізовано зарубіжний досвід організації державної підтримки розвитку біотехнологій і визначено, що в більшості розвинених країн основними пріоритетами такої підтримки є стимулювання попиту на виготовлену продукцію, підвищення її конкурентоспроможності, розвиток інноваційної інфраструктури, у тому числі посилення її наукової складової, та ін. Доведено, що механізм державної підтримки розвитку біотехнологій має відповідати таким вимогам, як урахування міждисциплінарного характеру біотехнологій та їх потенційної можливості завдати шкоду людям, тваринам, довкіллю; необхідність оцінювання можливостей одержання синергетичного ефекту від поєднання різних методів, технологій, специфічних особливостей різних біотехнологічних виробництв; постійний пошук можливостей удосконалення біотехнологічних виробництв. Обґрунтовано, що загальними етапами розробки складових механізму державної підтримки розвитку біотехнологій є ініціювання; обґрунтування та формування методів та інструментарію.

Стаття написана українською мовою

Томах В. В.
Управління інтелектуальною власністю через оцінювання інтелектуального потенціалу наукової організації в умовах економіки знань (c. 99 - 104)
Метою статті є дослідження та вдосконалення процесу управління інтелектуальної власності через оцінювання інноваційного потенціалу наукових організацій в умовах економіки знань. Проаналізовано теоретичні та методичні питання щодо дослідження інноваційних процесів та методичне забезпечення щодо оцінювання інноваційного потенціалу. Запропоновано методичне забезпечення оцінювання інноваційного потенціалу наукових організацій, що враховує такі етапи: опис цілей та вибір показників, розроблення плану роботи, визначення необхідного переліку показників складових інноваційного потенціалу, збір даних, розрахунок та аналіз отриманих даних для оцінювання, виявлення «сильних» і «слабих» сторін підприємства, розрахунок часткових показників і порівняння їх з плановими значеннями, розрахунок інтегрального показника, коригування стратегії розвитку підприємства.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2018

Василик А. В., Шкарбан Ю. П.
Управління людським капіталом інноваційного типу з урахуванням теорії поколінь (c. 70 - 74)
Мета статті полягає в дослідженні такої категорії працівників, як інноваційні. Аналізуючи наукові праці багатьох учених, було розглянуто погляди дослідників на поняття «інноваційні здібності». Опрацьовано процес формування інноваційного мислення в даної категорії працівників. Розглянуто теорію поколінь та проаналізовано ставлення роботодавців до т. зв. покоління Z. Визначено прогресивні підходи до управління персоналом, що допомагає підвищувати здібності співробітників, їхню мотивацію та створювати можливості для здійснення свого внеску в діяльність компанії. Виявлено відмінності між різними поколіннями працівників, а також виділено методи мотивації, доцільні управлінські методи та умови праці, які є привабливими для інноваційних працівників. З’ясовано, що виникає потреба у формуванні працівника нового типу – інноваційного працівника, який володіє знаннями, навичками і є носієм нововведень.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2018

Мельник О. Г.
Основні напрямки структурної дефрагментації державної стратегії розвитку НІС України (c. 108 - 113)
Розглянуто науково-методичний підхід до подолання розривів основних напрямків, системи механізмів та інструментів державної стратегії розвитку НІС, обумовлених розривами в системі взаємодій елементів її організаційної, технологічної та інституціональної структури. Таке становище в інноваційній системі визначено як фрагментація базових структур НІС, що взаємообумовлене фрагментованістю багаторівневих стратегій розвитку НІС. Визначено найбільш фрагментовані напрямки державної стратегії розвитку НІС України, серед яких система трансферу технологій і відсутність відповідних стратегічних пріоритетів, технологічна модернізація промисловості, інтеграція сфери ДіР до світового інноваційного простору, створення високотехнологічного сектора НІС. Запропоновано такі основні напрямки структурної дефрагментації державної стратегії розвитку НІС: організація інноваційного процесу, формування інститутів розвитку, кластеризація наукового та виробничого секторів НІС, формування середовища для досягнення технологічного лідерства.

Стаття написана українською мовою

Корепанов О. С.
До питання становлення поняття «розумного» сталого міста (c. 114 - 120)
Мета статті полягає у проведенні порівняльного аналізу різних підходів до визначення понять «розумне місто» та «розумне стале місто», а також формалізації цих понять для їх упровадження, що потенційно сприятиме поширенню концепції та національної практики сталого міського розвитку, яка включає в себе економічні, екологічні питання та питання загальної справедливості. Розглянуто основні причини, що пов’язані з ключовою роллю міст у соціальних та економічних аспектах життя людей у всьому світі та величезним впливом на екологічну стійкість; висвітлено основні сучасні наукові джерела, що присвячені дослідженню «розумних» міст, та проведено їх порівняльний аналіз. Докладно розглянуто та надано визначення альтернативних термінів, таких як «цифрове» місто, «інтелектуальне» місто, «віртуальне» місто тощо, які репрезентують більш конкретні та менш інклюзивні рівні розвитку міста. Обговорено різницю між концепцією «розумного міста» та іншими пов’язаними термінами. Проведено детальний аналіз різних ключових слів з різноманітних джерел. Виходячи з проведеного аналізу, було визначено шість первинних категорій: розумне життя, розумні люди, розумне середовище та стійкість, розумне управління, розумна мобільність і розумна економіка, які є важливими для розуміння сутності «розумного» сталого міста.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2018

Богуцька О. А., Брюховецький Я. С.
Пріоритети та оптимальна структура фінансування інноваційних витрат промислових підприємств в Україні (c. 62 - 67)
Метою статті є визначення пріоритетів інвестування інноваційно активних підприємств і моделювання оптимальної структури фінансування інноваційних витрат на основі багатокритеріальної оптимізації. На основі використання методу аналізу ієрархій визначено вектори пріоритетів фінансування інноваційно активних підприємств різних видів економічної діяльності за критеріями розвитку внутрішнього та зовнішнього ринків, зайнятості та екологічності виробництв. Розраховано оптимальну структуру фінансування інноваційних витрат підприємств в Україні за принципом узгодження економічних інтересів різних суб’єктів економіки – держави, домогосподарств та бізнесу. Результати дослідження спрямовано на оптимізацію структури фінансування інноваційних витрат і структури капітальних інвестицій для підвищення інноваційної складової виробництв за видами економічної діяльності відповідно до цілей економічної та інвестиційної політики держави у визначених інституціональних умовах.

Стаття написана українською мовою

Зверук Л. А.
Фінансові аспекти реалізації інноваційної політики України (c. 68 - 73)
В умовах економічної конкуренції на світових ринках виграють саме ті країни, які забезпечують сприятливі умови для науково-технічного та технологічного розвитку. Зростання ролі державного стимулювання впровадження інновацій викликано існуванням об’єктивних властивостей, які притаманні інноваційним процесам. Вони є досить ризиковими та капіталомісткими, визначаються рівнем розвитку наукового середовища в країні та інформаційної інфраструктури, пов’язані із невизначеністю результатів їх комерційної реалізації. Державна підтримка інноваційної діяльності дозволить отримати надприбутки від монопольного використання нових технологій, тому так важливо визначити пріоритетні напрями її фінансування. Проте аналіз фінансування інноваційної діяльності за стратегічними пріоритетами виявив недосконалість державної інноваційної політики. Зокрема, відмічені суттєві відставання у фінансуванні нових технологій виробництва матеріалів, створенні індустрії наноматеріалів та нанотехнологій. Зроблено висновок, що прийняття комплексу державних заходів щодо концентрації ресурсів на стратегічних напрямах інноваційного розвитку дозволить здійснити перехід на новий технологічний рівень.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2018

Томах В. В.
Система трансферу технологій як складова інноваційної інфраструктури (c. 115 - 120)
Метою статті є проведення аналізу особливостей розвитку системи трансферу технологій як складової інноваційної інфраструктури окремих країн й України зокрема та розроблення пропозицій щодо її подальшого розвитку. Проаналізовано суб’єкти, об’єкти та можливі шляхи взаємодії між ними, що дозволило запропонувати схему взаємодії суб’єктів трансферу технологій. Розглянуто етапи створення відділів трансферу технологій в університетах України. Проаналізовано функції, якими наділяються відділи трансферу технологій в університетах України. Проведений аналіз сутності, функцій відділів (організацій) з трансферу технологій як на рівні підприємства, так і на рівні країни дозволив виявити основний перелік найбільш важливих функцій, виконання яких дозволить якісно та ефективно проводити виявлення та комерціалізацію об’єктів інтелектуальної власності організації.

Стаття написана українською мовою

Литвиненко Н. І., Волошенюк В. В.
Інновації як джерело економічного зростання сучасної світогосподарської системи (c. 121 - 127)
Метою даної роботи є дослідження впливу інновацій на економічний розвиток з урахуванням трансформаційних процесів, що відбуваються у сучасній світогосподарській системі, а саме – переходу від індустріального до інформаційного суспільства,. Розглянуто особливості кругообігу капіталу в інформаційному суспільстві. На основі теоретичного аналізу відібрані показники для оцінки впливу інновацій. Показники сформовані за групами, що характеризують фактори виробництва «робоча сила», «інформація і знання», «капітал», а також економічні результати та соціальний ефект від інноваційного процесу. Встановлено, що фактор «інформація і знання» має суттєвий вплив на економічне зростання, і, крім того, результатом інноваційного процесу можуть бути різного роду соціальні ефекти. Результати аналізу стануть основою подальшого дослідження впливу інновацій на розвиток світогосподарської системи.

Стаття написана українською мовою

Московкін В. М., Сізьунго М., Журавка А. В.
Європейське регіональне інноваційне табло (c. 128 - 141)
Метою даного дослідження є максимально повний аналітичний огляд усіх версій Європейського регіонального інноваційного табло у зв’язку з його великою важливістю для адаптації до вітчизняних умов. Проведено аналіз усіх версій Європейського регіонального інноваційного табло на основі узагальнюючої доповіді Єврокомісії з метою введення у вітчизняний науковий обіг усього його аналітичного інструментарію. Показано, що регіональне інноваційне табло (Regional Innovation Scoreboard) формується на основі матриці частинних індикаторів інноваційної активності, розподілених за їх класами та регіонами. На основі частинних індикаторів раз у два роки розраховуються інтегральні показники інноваційної активності регіонів, після чого вони ранжуються в порядку убування їх інноваційної активності. Такий повний опис Європейського регіонального інноваційного табло вперше вводиться у вітчизняний науковий обіг і буде дуже корисним для всіх вітчизняних розроблювачів аналітичних інструментів і методів оцінки регіональної інноваційної активності.

Стаття написана російською мовою

Зоріна О. А., Ксендзук В. В., Гордополов В. Ю.
Використання інновацій та функціонування системи управління діяльністю підприємств зовнішньої торгівлі (c. 142 - 148)
Трансформаційні процеси в економіці України ставлять нові завдання перед суб’єктами господарювання. Одним з таких є впровадження в господарську діяльність інноваційних продуктів та процесів, що в Експортній стратегії задекларовано як основне завдання на найближчі роки. Відповідно до проаналізованих статистичних даних сучасний стан інноваційної діяльності та її частки в експортних операціях українських підприємств характеризується низькими показниками. Розкрито причини низького рівня інноваційної діяльності підприємств та представлено обґрунтування необхідності їх інноваційного розвитку. Окреслено зв’язок між системою управління діяльністю підприємства та впровадженням інноваційної діяльності. Охарактеризовано особливості реалізації кожної з фаз інноваційної діяльності в розрізі прийняття рішень у сфері здійснення господарської діяльності. Це сприятиме задоволенню потреб як зовнішніх, так і внутрішніх груп зацікавлених користувачів щодо формування достовірного інформаційного забезпечення в системі управління діяльністю підприємства, а також стане підставою формування нових перспектив у сфері стратегічного розвитку суб’єкта господарювання.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2018

Гутарева Ю. В.
Умови комерціалізації інновацій та їх особливості (c. 134 - 138)
Мета статті полягає в наданні характеристики та виявленні зв’язку між окремими умовами комерціалізації інновацій та факторами, від яких ці умови залежать. Визначено три основні блоки факторів: типи моделей комерціалізації, наявність чи відсутність власного інституту управління комерціалізацією та метод управління. Показано, що умови можуть бути як сприятливими, так і не сприятливими. Розглянуто послідовність етапів формування середовища, в якому відбувається процес комерціалізації інновацій. Виявлено, що процес комерціалізації інновацій пов’язаний з великою кількістю труднощів, тому підприємство має завжди ретельно аналізувати середовище, в якому планує проводити комерціалізацію, й адекватно оцінювати свої можливості. У подальших дослідженнях планується розробити плани дій для підприємств, які збираються займатися комерціалізацією інновацій, з урахуванням усіх можливих умов зовнішнього середовища.

Стаття написана українською мовою

Давидова О. Ю.
Інноваційне управління розвитком підприємств готельно-ресторанного господарства: концептуальний аспект (c. 139 - 144)
Мета статті – формування концепції інноваційного управління розвитком підприємств готельно-ресторанного господарства як економічних систем у сучасних ринкових умовах. Визначено, що рушійною силою перетворень у рамках підприємства є інноваційне управління його розвитком, ефективність якого визначається характером змін зовнішнього середовища, спроможністю підприємства адекватно сприймати ці процеси і перебудовуватися відповідно до об’єктивних закономірностей. Проведений теоретичний аналіз дозволив виділити головні риси адаптації з позицій системного, ситуаційного й процесного підходів та представити основні елементи адаптації. Визначено, що інноваційність управління економічними процесами є складним та недооціненим явищем, що включає в себе управління змінами, орієнтацію на результат і спроможність. За результатами проведеного дослідження запропоновано концепцію інноваційного управління розвитком підприємств готельно-ресторанного господарства як економічних систем.

Стаття написана українською мовою

Черноіванова Г. С.
Формування підходу до оцінювання макросередовища інноваційної cфери підприємств (c. 145 - 152)
Метою статті є формування підходу до оцінювання макросередовища інноваційної сфери підприємства. Побудовано логіку процесу оцінювання макросередовища інноваційної сфери підприємств; обґрунтовано підхід до оцінювання макросередовища інноваційної сфери підприємств, який базується на компаративному аналізі статистичних даннях; виділено інструменти оцінювання макросередовища інноваційної сфери; запропоновано оцінювання міжнародного та національного рівнів стану інноваційної діяльності на основі глобального інноваційного індексу; проведено детальний аналіз складових глобального інноваційного індексу; виділено перелік факторів макросередовища, які впливають на інноваційну сферу підприємств, і наведено відповідні статистичні показники, які дають змогу провести оцінювання; проведено оцінювання інноваційного макрооточення українських підприємств, що дозволило виявити негативні тенденції, напрямки та пріоритети розвитку інноваційної сфери підприємств.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2018

Кравчук А. В., Перерва П. Г.
Сучасний стан і перспективи розвитку інноваційної діяльності промислових підприємств України (c. 57 - 65)
Метою статті є аналіз і дослідження сучасного стану та перспектив розвитку інноваційної діяльності промислових підприємств України, визначення тенденцій розвитку та стану їх інноваційної активності. Обґрунтовано актуальність питання активізації та підтримки інноваційної активності на вітчизняних підприємствах, а також актуальність дослідження та аналізу стану інноваційного середовища у зв’язку з його постійною динамічністю. Досліджено показники впровадження інновацій на промислових підприємствах; загальний обсяг витрат підприємств за напрямами інноваційної діяльності; кількість інноваційно активних підприємств та інноваційна діяльність промислових підприємств за регіонами України; джерела фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств; основні країни – інвестори в економіку Україну; карта індустріальних парків України та динаміка зростання їх кількості. Визначено позитивні та негативні тенденції розвитку інноваційної діяльності вітчизняних підприємств та висвітлено сучасні проблемні питання, що перешкоджають її активізації.

Стаття написана українською мовою

Московкін В. М., Сізьунго М., Журавка А. В., Мудаширу Тайо Мусібау
До побудови єдиної системи інноваційного бенчмаркингу в країні (c. 66 - 72)
У статті простежено піввікову еволюцію методології й інструментів інноваційної політики розвинених країн – від концепції Національної інноваційної системи до інструментів європейської інноваційної політики. Метою дослідження було подальший розвиток інструментів європейської інноваційної політики в прив’язці до вітчизняних умов, а предметом – територіальні й секторальні бенчмаркінгові інструменти цієї політики з адаптацією їх для пострадянських умов. У результаті було обґрунтоване створення єдиного секторального інноваційного табло (Unity Sectoral Manufacturing Innovation Scoreboard) для сфери виробництва, єдиного секторального інноваційного табло для сфери послуг (Unity Sectoral Service Innovation Scoreboard) і серії спеціалізованих секторальних інноваційних табло (Special Sectoral Innovation Scoreboard) для кожного сектора економіки. Для кожного інноваційного табло запропоновано будувати інтерактивні матриці територіальних і секторальних інноваційної заходів, розподілених по класах і регіонах (або секторах). Побудова комплексу регіональних і секторальних інноваційного табло дозволяє говорити про створення єдиної системи інноваційного бенчмаркінгу. Однією із сильних сторін цієї системи є те, що вона дозволяє запустити процес ідентифікації кращої інноваційної практики та її обміну.

Стаття написана російською мовою

Черноіванова Г. С.
Концептуальні засади оцінювання інноваційної активності на підприємстві (c. 72 - 78)
Метою статті обрано формування підходу до оцінювання інноваційної активності на підприємстві. Побудовано логіку процесу оцінювання інноваційної активності на макрорівні. Обґрунтовано концептуальні засади щодо оцінювання інноваційної активності на підприємстві. Запропоновано концептуальні положення щодо оцінювання інноваційної активності на підприємстві, які містять такі наукові результати: виділено перелік факторів мікросередовища, які впливають на інноваційну активність підприємств, їм у відповідність поставлено статистичні показники, що дають змогу провести оцінювання; проведено оцінювання інноваційної активності сучасних українських підприємств, яке дозволило виявити негативні тенденції, напрямки та пріоритети їх інноваційного розвитку.

Стаття написана українською мовою

Носач І. В., Бондаренко Л. Ф., Водолазська Н. В., Хиль Л. П.
Напрями оптимізації управління інноваційними процесами на авіаційних підприємствах (c. 78 - 83)
Основними цілями даної статті є виявлення напрямів оптимізації управління інноваційними процесами на авіаційних підприємствах в умовах конкурентного середовища, а також розробка моделі оцінювання ефективності інновацій та їх впливу на кінцевий результат і соціально-економічний потенціал компанії. Окреслено особливості інноваційної діяльності авіакомпаній; проаналізовано обсяги та динаміку інновацій в основні фонди авіаційних підприємств; деталізовано механізм управління ефективністю інновацій; запропоновано методику оцінки інноваційних процесів; побудовано структуру інноваційного процесу на авіаційному підприємстві; досліджено результати розробленої концепції управління інноваційними процесами в авіакомпаніях на основі впроваджуваного механізму.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2018

Білецька І. М.
Узагальнення сутнісно-змістовної характеристики інноваційної діяльності та особливостей її впливу на процес розвитку туристичних підприємств (c. 66 - 71)
Мета публікації полягає в узагальненні сутнісно-змістовної характеристики інноваційної діяльності туристичних підприємств і визначенні особливостей її впливу на процес розвитку туристичних підприємств. Систематизовано науково-методологічні підходи до визначення теоретичної суті інноваційної діяльності туристичного підприємства. Висвітлено вплив нововведень на ефективність функціонування туристичного підприємства. Наведено три стратегічні напрямки розвитку інноваційної діяльності туристичних підприємств. Охарактеризовано види інновацій туристичних підприємств та специфіку їх впровадження. Графічно зображено вплив інноваційної діяльності на забезпечення підтримки процесів розвитку туристичного підприємства. Визначено підходи щодо позиціонування сутнісно-змістовних характеристик інноваційної діяльності та її ролі в забезпеченні поступального розвитку туристичних підприємств. Перспективами подальших досліджень є сутнісно-змістові та прикладні характеристики специфіки формування організаційно-економічного інструментарію управління інноваційним розвитком підприємств туристичної галузі.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2018

Пилип’юк Я. В.
Удосконалення методики оцінки ефективності фінансового забезпечення інноваційного розвитку економіки України (c. 109 - 116)
Метою статті є розробка моделі для визначення рівня ефективності фінансового забезпечення інноваційного розвитку національної економіки, яка базується на теорії нечітких множин, а також визначення основних чинників, які будуть мати найвищий коефіцієнт впливу на визначальний інтегральний параметр розробленої моделі. У результаті дослідження було визначено, що рівень ефективності фінансового забезпечення інноваційного розвитку національної економіки (G) дорівнює 0,5, що, відповідно до представленої шкали, відповідає середньому рівню (40–60%). Систематизовано чинники, які мають найбільший вплив на покращення фінансового забезпечення інноваційного розвитку економіки України. Запропоновано шляхи підвищення рівня фінансування інноваційної діяльності підприємств. Дана модель оцінювання рівня ефективності фінансового забезпечення інноваційного розвитку національної економіки при доповненні бази знань та правил, може бути адаптована на сучасних підприємствах та компаніях України, які застосовують або будуть удосконалювати свою інноваційну стратегію. Також розроблена нами модель може бути застосована як на регіональному, так і макрорівні, при відповідних доповненнях і уточненнях вхідних та проміжних модулів.

Стаття написана українською мовою

Позднякова А. М.
Розробка підходу до вимірювання «розумності» та сталості українських міст (c. 116 - 125)
Стаття ставить за мету розглянути міжнародні та національні моделі для оцінки «розумності» та сталості міст і розробити підхід до оцінки в цьому аспекті українських міст. Розглянуто ряд визначень для «розумних сталих міст» (РСМ) та їх компонентів, що пропонуються різними школами. Ґрунтуючись на методологіях обраних міжнародних індексів, створено таблицю для порівняння компонентів, що були перегруповані за чотирма складовими: Розумні люди, Розумна економіка, Розумна екологія, Розумне урядування та ІКТ як підтримуючий механізм. Для моделі в українських містах виділено дві стадії із кількома складовими: а) створення умов для розбудови концепції РСМ; б) безпосереднє вимірювання сталості та «розумності» міст. Подальше дослідження має сконцентруватися на розробці індексу Розумних Сталих Міст, який дозволить порівнювати міста та їх прогрес на національному рівні.

Стаття написана англійською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2018

Скиба М. В.
Основні етапи розвитку міжнародної методології у сфері інновацій (c. 89 - 94)
Цілями статті є вивчення наукових джерел, у тому числі тих, на які спираються провідні міжнародні інституції; виокремлення основних етапів розвитку міжнародної методології у сфері інновацій та з’ясування особливостей, притаманних сучасному етапу розвитку методологічного інструментарію аналізу інновацій. Дослідження наукових джерел, що визначають теоретико-методологічні засади інновацій та висвітлюють проблематику інноваційного розвитку економіки, дозволяє стверджувати про стійку тенденцію розвитку та постійний процес удосконалення теоретико-методологічного підґрунтя інноваційної політики. На основі вивчення та аналізу міжнародних наукових джерел виокремлено п’ять основних етапів розвитку міжнародної методології у сфері інновацій. Визначено, що основними особливостями, які притаманні сучасному етапу розвитку міжнародної методології у сфері інновацій, є: всеохоплююча роль глобальних ланцюгів вартості; поява нових інформаційних технологій та їх вплив на нові бізнес-моделі; зростаюче значення капіталу, що базується на знаннях; прогрес у розумінні інноваційних процесів та їх економічного впливу. Особлива увага у сучасній міжнародній методології приділяється вимірюванню інновацій у процесі цифрових трансформацій.

Стаття написана українською мовою

Бурмака Т. М., Мусіяченко А. А.
Обґрунтування управлінських рішень щодо проектів інноваційного розвитку (c. 95 - 99)
У статті проаналізовано сучасні тенденції визначення ефективності проектів інноваційного розвитку підприємств життєзабезпечення міста на основі науково-технічного, економічного, соціального та екологічного ефектів з урахуванням факторів часу, ризику та невизначеності реалізації проекту. Визначення нормативу, що враховує дисперсію ефекту для інноваційних проектів на підприємствах системи життєзабезпечення міста, здійснено за методом експертних оцінок. Запропонований комплексний показник дозволяє чітко та однозначно оцінювати альтернативні варіанти та приймати управлінські рішення щодо проектів інноваційного розвитку підприємств системи життєзабезпечення міста, враховуючи всі аспекти впровадження і реалізації, та обрати найкращий з них.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2018

Скоробогатова Н. Є., Гордієнко І. М.
Інноваційна активність промислових підприємств України в контексті Індустрії 4.0 (c. 84 - 90)
Метою статті є аналіз тенденцій інноваційної активності промислових підприємств України та розробка шляхів підвищення їх конкурентоспроможності на засадах Індустрії 4.0. У результаті аналізу статистичних даних виявлено негативну тенденцію щодо зростання частки добувної промисловості та скорочення переробної в загальній структурі промислового виробництва України протягом 2010–2017 рр. Визначено, що інноваційній діяльності приділяється недостатньо уваги з боку вітчизняних промислових підприємств. Питома вага підприємств, що займаються інноваціями, із 2007 по 2017 рр. зросла лише на 2%, а витрати на підготовку виробництва для впровадження інновацій мають тенденцію до скорочення. Запропоновано шляхи підвищення інноваційної активності промислових підприємств за рахунок впровадження концептуальних засад Індустрії 4.0, а саме: Smart-підприємство, Digitalization, Digital Economy, IoT, Big Data та інші. Визначено основні заходи щодо усунення проблем впровадження інновацій у діяльність підприємств: створення єдиної мережі (об’єднання) для спілкування розробників інновацій та бізнесу; державна підтримка інноваційно активних підприємств у вигляді безвідсоткового кредитування, пільгового оподаткування тощо; стимулювання залучення іноземних інвестицій у переробну промисловість України; створення умов для розвитку інфраструктури шляхом об’єднання зусиль фінансового, інформаційного та консалтингового секторів; підготовка висококваліфікованих кадрів тощо.

Стаття написана українською мовою

Матвійченко О. С.
Концепція Індустрія 4.0: зміст, можливості та ризики (c. 91 - 99)
Метою даної статті є визначення основних ризиків, супутніх процесу підготовки та впровадження технологічної концепції Індустрія 4.0. У роботі розглянуто концепцію Індустрія 4.0, розкрито зміст її ключових технологічних компонентів і складових. Визначено зміни, які відбудуться під впливом поширення Індустрії 4.0 у виробничих і бізнес-процесах, у процесах організації виробництва, маркетингу, розробки та реалізації продукції, у формах конкуренції та формуванні споживчої цінності. Наведено бізнес-модель «довгого хвоста», що дозволила розкрити переваги, які надає Індустрія 4.0. Визначено ключові можливості та перспективи, що надає концепція Індустрія 4.0. Сформульовано три основні групи ризиків, які супроводжують Індустрію 4.0: ризики входження до концепції, ризики невходження до неї та ризики її реалізації. Розкрито особливості кожної групи; виділено ризики, що до них належать; визначено їх зміст і характер прояву. Окремо розглянуто ризик втрати ділових зв’язків та обґрунтовано причини його виникнення. Доведено, що Індустрія 4.0 відкриває перед підприємствами і національними економіками нові горизонти і створює передумови для якісних змін у світових економічних відносинах. Втім, окрім нових можливостей, вона несе в собі низку вагомих ризиків, що загострює необхідність формування зважених і своєчасних рішень на рівні держав, бізнесу та науки, які б не тільки ураховували позитивний вплив нових технологій та технологічних концепцій, але й попереджали імовірні негативні наслідки як впровадження Індустрії 4.0, так і відмови від неї.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2019

Ханін І. Г., Поляков М. В., Рябоконь М. В.
Концептуальні основи інжинірингових шкіл у контексті формування національної інноваційної системи в Україні (c. 92 - 98)
У сучасному світовому господарстві домінуючою стає інноваційна модель економічного розвитку, яка охоплює всі сфери життя суспільства. Інноваційна економіка зумовлює необхідність підвищення якості підготовки фахівців і формує нові вимоги до системи освіти, що актуалізує проблематику її вдосконалення. З огляду на те, що зміна системи освіти потребує тривалого часу, для забезпечення швидких змін у цій сфері запропоновано створення нового виду освітніх установ – інжинірингових шкіл (ІШ). Це тісно пов’язано з формуванням в Україні національної інноваційної системи, як з точки зору підготовки фахівців, так і з точки зору підтримки інноваційних проектів. Обґрунтовано первинну важливість освіти для інтенсифікації інноваційних процесів з точки зору розвитку людського капіталу, розповсюдження знань, підтримки інноваційного підприємництва тощо. Визначено причини, що зумовлюють необхідність створення ІШ у цілому й особливо в Україні. Узагальнено теоретико-методологічні основи створення ІШ (ноосферний підхід, методологія вертикальної інтеграції знань, модель парадигмального інноваційного розвитку). Сформульовано основні елементи концепції ІШ. Їх представлено як елемент інноваційної інфраструктури, визначено основну ідею їх бізнес-моделі. Наведено напрями аналітичної роботи, напрями розвитку і підвищення ефективності ІШ у національній інноваційній системі.

Стаття написана українською мовою

Красностанова Н. Е., Привалова Н. В.
Контролювання розвитку інноваційно активних підприємств (c. 99 - 104)
Розкрито пріоритетні особливості інноваційно активних підприємств, такі як: науково-дослідницький потенціал; здійснення інноваційної діяльності на постійній основі; здатність розвивати інтелектуальний капітал; збільшення уваги до мотивації персоналу, що відповідає за інноваційний розвиток підприємства; інноваційна оперативність (сприйнятливість до нововведень, швидкість прийняття рішень щодо змін, гнучкість і мобільність дій, висока адаптивність до змін зовнішнього середовища, здатність виробляти конкурентоспроможну інноваційну продукцію з кращими результати); рівні інтенсивності інноваційних процесів на виробництві, ступінь залежності продукту або підприємства від інноваційної діяльності. Наведено характеристики інноваційно активного підприємства в розрізі таких ознак: мета, розвиток, ринок, ресурси, організація трудових процесів цінність, процес виготовлення продукції, фінансове забезпечення, мотиваційна складова, соціальна складова. Визначено відмінності індикативного контролювання інноваційно активного й інноваційно неактивного підприємств. Наведено індикатори сфер діяльності інноваційно активного підприємства як інструмент контролювання його розвитку, розкрито їх позитивні відмінності.

Стаття написана українською мовою

Квітка А. В., Балаклеєць К. Ю.
Європейські тренди в інноваційному підприємництві (c. 105 - 113)
Статтю присвячено актуальній на сьогодні потребі в наукових і методичних діях щодо розкриття, систематизації і узагальнення практичного досвіду наявних трендів, тенденцій у сучасному світі. На цей час більше половини населення світу підключено до Інтернету і має доступ до загальної кількості знань у своїх руках. Інтернет буде викликати все більші трансформаційні зміни в людській цивілізації. Число трендів і тенденцій у рамках Четвертої промислової революції зростає. Нові можливості, які диктуються цими трендами, вже викликали зміни в промисловій і соціальній структурах і надалі будуть це робити. Основний зміст дослідження становить аналіз моделей інноваційного процесу й інноваційних технологій, на яких сьогодні ґрунтуються тренди і тенденції. Особливу увагу приділено актуальності технологічних трендів, які сейсмічно впливають на економіку, цінності, ідентичність і можливості для майбутніх поколінь. Виділено й описано характерні особливості таких трендів, як Інтернет речей (IoT), Великі Дані (Big Data), штучний інтелект, віртуальна і доповнена реальності (VR / AR), блокчейн (blockchain) і технології використання поновлюваних джерел енергії. Простежено становлення технологій, які стають все більш пов'язаними, в результаті чого спостерігаємо зближення цифрових, фізичних і біологічних сфер.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2019

Грудцина Ю. В.
Інноваційна діяльність в Україні: аналіз та прогнозування (c. 78 - 84)
Мета статті полягає в дослідженні сучасного стану та тенденцій розвитку інноваційної діяльності в України, визначенні недоліків та виявленні перспектив розвитку. У межах дослідження поставлено завдання проаналізувати обсяг реалізованої інноваційної продукції, промоделювати його та побудувати прогнозні функції. Визначено, що динаміка кількості підприємств, що впроваджували інновації, та їх питома вага в загальній кількості промислових підприємств мають тенденцію до зменшення. Динаміка обсягів реалізації інноваційної продукції також має тенденцію до зменшення. Побудова трендових моделей п’яти видів та визначення коефіцієнта детермінації для кожної з них виявили, що для проведення подальших розрахунків щодо прогнозування досліджуваного показника доцільно обрати трендову модель у вигляді параболи 2-го порядку та експоненціальну трендову модель. Перспективами подальших досліджень є пошук факторів, що впливають на інноваційну діяльність, та визначення ступеня їх впливу шляхом проведення кореляційно-регресійного аналізу, а також розробка заходів щодо розвитку інноваційної діяльності в Україні.

Стаття написана українською мовою

Корнілова І. М., Руденко Є. О.
Методичне забезпечення обґрунтування трансферу технологій (c. 85 - 94)
Метою статті є розробка прикладних аспектів методичного забезпечення обґрунтування доцільності трансферу технологій підприємствами в межах обраної моделі його управління. Розглянуто моделі трансферу технологій, запропоновано комплексний підхід до аналітичної складової управління трансфером технологій через побудову інтегральної триетапної моделі. Сформовано методичний інструментарій обґрунтування доцільності прийняття рішення щодо здійснення трансферу технологій. Доведено необхідність включення в модель проведення діагностики можливості трансферу технології через визначення технологічної близькості підприємств – потенційних контрагентів за допомогою здійснення GAP-аналізу за результатами технологічного аудиту. Запропоновано оцінювати технологію, яка підлягає трансферу, за адаптованою системою TAME з урахуванням специфіки, обумовленою комбінацією чинників. Результатом застосування методики є посилення діагностичного підґрунтя процесу трансферу технологій в контексті можливості, доцільності та результативності його здійснення. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є розробка організаційного забезпечення реалізації інтегральної моделі трансферу технологій, адаптація запропонованої моделі до специфіки функціонування підприємств окремих секторів економіки, застосування інструментарію стратегічного аналізу для обґрунтування прийняття управлінських рішень щодо передачі технологій.

Стаття написана українською мовою

Ілляшенко Н. С.
Теоретико-методологічні засади визначення випереджаючих траєкторій інноваційного прискорення промислових підприємств (c. 95 - 101)
Метою статті є розроблення та наукове обґрунтування теоретико-методологічних засад управління вибором перспективних напрямів випереджаючого інноваційного зростання промислових підприємств. У статті розроблено: концептуальну схему управління вибором, яка відображає взаємодію інформаційних потоків у процесі управління; послідовність і зміст процедур управління вибором, для кожної з яких визначено методи управління, інформаційне забезпечення, характер результатів. Уточнено склад, систематизацію та схему взаємодії механізмів, що впливають на вибір перспективних напрямів випереджаючого інноваційного розвитку. Запропоновано критерій вибору, який відображає можливості підприємства розвиватися відповідно до світових і галузевих тенденцій інноваційного розвитку, а також тенденцій розвитку його цільових ринків. Отримані результати дозволяють сформувати методичні засади управління траєкторій випереджаючого інноваційного зростання промислових підприємств.

Стаття написана українською мовою

Шестаков Д. Ю.
Метод реальних опціонів як інструмент оцінки проектів з високою невизначеністю (c. 102 - 108)
У статті проаналізовано метод реальних опціонів з точки зору його спроможності оцінювати інвестиційний проект з високим рівнем невизначеності. Порівняно метод реальних опціонів з класичними підходами оцінки проектів. Описано та обґрунтовано причини розвитку методів оцінки стартапів та інноваційних проектів. Висвітлено переваги методу реальних опціонів через включення до оцінки можливостей інвестора здійснення стратегічних управлінських рішень e процесі створення інноваційної продукції (проекту). Обґрунтовано необхідність розвитку наукової та практичної літератури з оцінки проектів складними опціонами. Описано та оцінено трирічний простий опціон на відстрочку для практичного розуміння фінансових переваг методу реальних опціонів у прийнятті інвестиційного рішення, за результатами якого встановлено критичну важливість правильного інвестиційного рішення на кожному етапі розвіювання невизначеності.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2019

Ракович О. І.
Роль смарт-спеціалізації в розвитку підприємницького потенціалу сільських територій (c. 69 - 74)
Мета статті полягає в обґрунтуванні використання механізму смарт-спеціалізації в розвитку підприємницького потенціалу сільських територій. За результатами аналізу теоретико-методологічних підходів до смарт-спеціалізації встановлено, що в процесі її використання суб’єкти-підприємці набувають знань, компетенцій, досвіду в частині розробки стратегій, планів, програм, проектів, подання грантових пропозицій. Запропоновано та обґрунтовано модель взаємодії суб’єктів підприємництва сільських територій із суб’єктами регіонального розвитку з використанням підходу смарт-спеціалізації з метою оцінки підприємницького потенціалу сільських територій, визначення конкурентних переваг регіону для розвитку видів діяльності, які мають інноваційний потенціал. Алгоритм формування цілей-результатів стратегічного розвитку підприємництва сільських територій України дозволяє здійснювати адаптацію методик процесів стратегічного планування до особливостей розвитку регіону, локальних територіальних сегментів (сільських територій) та підприємницьких організацій. Залучення локальних агентів підприємництва до розробки стратегій розвитку сільських територій забезпечить формування баз даних про підприємницький потенціал цих територій із конкретизацією підприємницьких структур, які формують цей потенціал. Подальші наукові дослідження доцільно здійснювати в контексті обґрунтування інтелектуалізації систем управління розвитком сільських територій та використання смарт-спеціалізації в інтеграції систем територіального, галузевого та адміністративного менеджменту.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2019

Шестаков Д. Ю.
Специфіка інноваційного проекту як передумова управління ризиками інвестиційного портфеля на ринках венчурного капіталу (c. 92 - 97)
Метою статті є висвітлення необхідності глибинного розуміння термінології у сфері реалізації та імплементації інновації для успішного управління фінансовими ризиками та виходу на фінансові ринки, а також для забезпечення сталого інноваційного розвитку національної економіки. На основі аналізу наукової літератури систематизовано різні підходи до визначення терміна «інноваційний проект» і зроблено висновок про існування реальної проблеми неповноти та звужування основних концепцій у сфері інновацій. На основі наявної невизначеності реалізації інновації, а також характеристик кінцевого продукту, було надано найбільш повне та всеохоплююче визначення інноваційного проекту, а також описано ключову різницю між інноваційним проектом і звичайним, традиційним проектом для подальшого якісного управління інвестиційними та фінансовими ризиками проектів, яким притаманний значний розкид майбутніх результатів.

Стаття написана українською мовою

Летуновська Н. Є., Сигида Л. О.
Маркетингові дослідження як інструмент визначення стратегічних напрямів інноваційного розвитку промислового підприємства у сфері товарної політики (c. 97 - 105)
У статті доведено, що маркетингові дослідження є невід’ємною складовою підвищення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання, зокрема для тих, що працюють на промисловому ринку. Зазначено, що традиційні форми ринкових досліджень поступово втрачають свою актуальність, тому все більшу популярність набувають нестандартні, осучаснені підходи до проведення ринкового аналізу. Наведено новітню класифікацію маркетингових досліджень. Крім того, здійснено класифікацію товарів-інновацій з наданням прикладів підприємств, які виробляють таку продукцію на українському ринку. Авторами розроблено матрицю, що дає можливість наочно з’ясувати роль маркетингових досліджень при виведенні на ринок нової чи вдосконаленої продукції для різних сегментів ринку. Перелічено особливості реалізації маркетингових досліджень на ринку В2В. У ході реалізованого на практиці маркетингового дослідження у сфері виробництва машинобудівної продукції побудовано карту консенсусу очікувань споживача та можливостей виробника з виділенням проблемних зон для подальшого розвитку параметрального наповнення товарних одиниць.

Стаття написана українською мовою

Бондаренко С. А., Зеркіна О. О.
Smart Grid як основа інноваційних перетворень на ринку електричної енергії України в умовах євроінтеграційних процесів (c. 105 - 114)
Метою статті є дослідження ролі й місця Smart Grid у інноваційних перетвореннях на ринку електричної енергії України в умовах євроінтеграційних процесів. Визначено сутність категорії «інтелектуалізації енергосистеми», що дозволило виділити особливості інноваційних перетворень в електроенергетиці. На підставі систематизації зарубіжного досвіду з реалізації Smart-стратегій у процесі інтелектуалізації енергосистеми розглянуто практичні можливості імплементації основних положень в умовах економіки України. Встановлено, що завдяки впровадженню «інтелектуальних» мереж до 2020 р. у країнах ЄС на 20% планується підвищити ефективність споживання енергетичних ресурсів через скорочення питомого споживання енергії на одиницю ВВП, на стільки ж передбачено зниження шкідливих викидів у атмосферу. Крім того, очікується, що в зазначений період обсяги електропостачання, завдяки «інтелектуальним» мережам, перевищать одну п’яту частину від загального їх обсягу. Дослідження досвіду України щодо впровадження Smart Grid показали, що даний напрямок є пріоритетним для формування ринку електроенергетики. Так, система Smart Grid дає можливість енергетичним компаніям керувати всією мережею енергопостачання як єдиною системою. Впровадження Smart Grid покликане вирішувати поточні завдання за допомогою інтелектуальної мережі, що дозволяє на тлі збільшення обсягів споживання підвищити рентабельність, надійність і безвідмовність роботи, знизити технічні та комерційні втрати, підвищити керованість і ефективність експлуатації мереж. У рамках концепції та методології реалізації системи Smart Grid мають бути враховані вимоги всіх зацікавлених сторін – держави, генеруючих компаній, мережевих і енергозбутових компаній, споживачів і виробників обладнання. Даний напрямок виділено перспективою подальших досліджень.

Стаття написана українською мовою

Скрипник Н. Є., Сидоренко К. В.
Основні складові формування сучасної інноваційної бази конкурентоспроможності в умовах глобалізаційних перетворень (c. 115 - 123)
Мета статті полягає в обґрунтуванні сучасних ключових компонентів формування інноваційної бази конкурентоспроможності в умовах глобалізаційних перетворень. Розглянуто особливості управління глобальною конкурентоспроможністю країн; визначено ключові складники формування сучасної інноваційної бази конкурентоспроможності в умовах глобалізаційних перетворень; обґрунтовано роль та значення інфраструктури міжнародних аеропортів у системі забезпечення соціально-економічного добробуту та підвищення глобальної конкурентоспроможності; встановлено інструменти нарощення конкурентних переваг аеропортової інфраструктури. У дослідженні застосовано як загальнонаукові, так і спеціальні методи наукового пізнання: описово-аналітичний, аналізу і синтезу, методи кількісних та якісних порівнянь. Інформаційною основою є монографічні дослідження та періодичні публікації вітчизняних і закордонних учених-економістів, матеріали й аналітичні звіти Всесвітнього економічного форуму, Міжнародного інституту розвитку менеджменту, ОЕСР, Міжнародної організації цивільної авіації, Міжнародної асоціації повітряного транспорту, агреговані дані Міжнародної ради аеропортів. Основні положення статті сприятимуть прискоренню вирішення питань виявлення сучасних інноваційних факторів, а також обґрунтуванню умов і напрямів підвищення глобальної конкурентоспроможності країн. Новизна дослідження полягає в розробленні та обґрунтуванні методичних положень наукового забезпечення глобальної конкурентоспроможності країн у світовому господарстві. Дана робота відкриває можливість подальших досліджень у сфері управління міжнародною конкурентоспроможністю інфраструктури аеропортів і підвищення глобальної конкурентоспроможності країн.

Стаття написана англійською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2019

Залізко В. Д., Старинець О. Г., Микула Р. В.
Інноваційні засоби діджиталізації послуг в об’єднаних територіальних громадах (c. 62 - 66)
Розглянуто стан проведення децентралізації в Україні й інноваційні здобутки різних об’єднаних територіальних громад. Проведено аналіз можливого впровадження цих технологій під час управління об’єднаною територіальною громадою. Розглянуто іноземний досвід упровадження технологій та наведено конкретні прикладі, які вже були реалізовані або знаходяться в процесі реалізації. Ця стаття буде корисною керівникам громад, політикам і працівникам середньої ланки державного апарату, а також викладачам і студентам закладів вищої освіти. Поставлено питання про можливості діджиталізації та нереалізовані можливості. Розглянуто питання про можливість впровадження продуктів цих технологій у межах громад.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2019

Шевченко Б. О., Непокупна Т. А.
Фактори формування людського потенціалу інноваційної економіки (c. 48 - 53)
Мета статті полягає у визначенні та теоретичному обґрунтуванні факторів, що впливають на формування людського потенціалу інноваційної економіки. Міждисциплінарний підхід до аналізу існуючих наукових розробок у цій області виявив недостатній рівень глибини наукового аналізу даної проблеми. У статті визначено особливості формування людського потенціалу інноваційної економіки: складність процесу, тривалість, нерівномірність, невизначеність кінцевого результату; з’ясовано, що якісні характеристики людського потенціалу залежать від інтенсивності та результативності низки соціально-економічних, культурно-ідеологічних та інших процесів упродовж усього життєвого шляху людини; виокремлено принаймні три основні групи чинників впливу на процес формування елементів людського потенціалу інноваційної економіки, а саме: психофізіологічні, професійно-кваліфікаційні та духовно-моральні складові; розкрито зміст цих факторів. Перспективами подальших досліджень має стати виокремлення та аналіз інституціональних умов інтенсифікації процесу формування людського потенціалу інноваційної економіки на якісному рівні.

Стаття написана українською мовою

Московкін В. М., Сізьунго М., Журавка А. В.
Концепція інноваційних систем: зародження та розвиток (c. 53 - 59)
Вивчено еволюцію національних і регіональних інноваційних систем з моменту їх зародження. Показане, що концепція національних інноваційних систем (НІС) була спочатку розроблена в Японії, у 50-х роках минулого століття. Японський досвід був уперше викладений наприкінці 1980-х років Кристофером Фрименом, після чого концепція НІС почала активно розвиватися в англосаксонських країнах, а потім і в усьому світі. Дана концепція, поряд з розробленими в цих самих роках поняттями регіональних інноваційних мереж і регіональної інноваційної інфраструктури, привела в 1990-х роках до розробки концепції регіональної інноваційної системи (РІС). Надалі виникли поняття урбанізованих і сільських інноваційних систем. Усе це дозволило авторам статті розробити схему вкладених друг у друга інноваційних систем різного рівня й масштабу, в основі яких на найнижчому рівні лежать взаємодіючі виробничі й сервісні інноваційні кластери. Ця схема дає розуміння того, як повинна долатися сильна фрагментація інноваційних територій.

Стаття написана російською мовою

Колещук О. Я.
Фундаментальна наукова основа формування інноваційності підприємств (c. 59 - 65)
Метою статті є систематизація основних поглядів щодо процесу формування фундаментальної наукової основи розвитку інноваційності підприємств. Розглянуто погляди науковців, що формували теорії інноваційного напряму, та сутність їх теорій, а саме: К. Фрімена (Інститут дослідження наукової політики Сассекського університету, Великобританія); Б.-А. Лундвалла (університет м Упсала, Швеція) та Р. Нельсона (Колумбійський університет, США). Розглянуто основні напрями праць науковців, які було покладено в основу досліджень, а саме: Й. Шумпетера (1883–1950 рр.) – теорія економічної динаміки; Ф. Хайєка (1899–1992 рр.) – концепція розсіяного знання; Д. Нортона (1920–2015 рр.) – інституційна теорія; Р. Солоу (1924 р. – по теперішній час) – роль НТП в економічному зростанні; П. Ромера (1955 р. – по теперішній час) і Р. Лукаса (1937 р. – по теперішній час) – нова теорія зростання. Визначено, що кожен із засновників інноваційного напряму пропонував своє бачення розвитку, акцентуючи увагу на окремих елементах і взаємозв’язках. Усі вони дотримувалися загальних методологічних принципів інноваційності підприємств, а саме: знання відіграють особливу роль в економічному розвитку; конкуренція є головним фактором економічної динаміки, в основі якої лежать інновації; інституційний контекст інноваційної діяльності прямо впливає на її зміст і структуру.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2019

Ушеренко С. В.
Активізація інноваційної діяльності підприємств в Україні: імперативи та засади державної підтримки (c. 72 - 81)
На основі результатів порівняльного аналізу рейтингових позицій України та передових країн світу в системі індикаторів виміру сталого розвитку (sustainable development), яка включає: Індекс людського розвитку (ІЛР, HDI); Глобальний індекс конкурентоспроможності (GCI); Глобальний індекс інновацій (GII); Індекс благополуччя (LPI), аргументовано, що вихід України на траєкторію сталого розвитку пов’язано з імперативом забезпечення конкурентоспроможності національної економіки шляхом активізації інноваційної діяльності підприємств у контексті світових трендів розвитку. Зазначено, що для розвинених країн світу характерні високий рівень конкурентоспроможності та сталий соціально-економічний розвиток, що досягається завдяки активній інноваційній діяльності. За результатами аналізу структурних елементів GCI для України (рейтингова позиція 83, що знаходиться поза групою розвинених країн) і статистичних даних щодо низької інноваційної активності вітчизняних підприємств виявлено фактори, що перешкоджають їхній інноваційній діяльності. Передусім, вони пов’язані з: недосконалістю інститутів, фінансово-кредитної системи та інноваційної інфраструктури; макроекономічною нестабільністю; браком фінансових та інвестиційно-кредитних ресурсів забезпечення інноваційної діяльності, а також недостатнім її науковим супроводом. Розроблено засади державної підтримки інноваційної активності підприємств, зокрема підприємств корпоративного сектора національної економіки, що спрямовані на усунення або ослаблення виявлених перешкод та активізацію інноваційної діяльності підприємств і які доцільно впроваджувати у форматі національної інноваційної системи.

Стаття написана українською мовою

Аляб’єва О. М.
Економічно-організаційний механізм інноваційного розвитку морських портів (c. 81 - 86)
Прийняття обґрунтованих стратегічних рішень щодо інноваційного розвитку підприємств вимагає застосування найбільш ефективних методичних підходів до оцінювання його інноваційного потенціалу та формування механізму інноваційного розвитку підприємства. З метою визначення оптимальної стратегії інноваційного розвитку морських портів у статті запропоновано економічно-організаційний механізм, наведений у вигляді точної логіко-структурної схеми. Поряд зі встановленням об’єкта та суб’єкта інноваційної діяльності, цілей і завдань запропонований механізм включає принципи, функції, форми, методичні підходи до оцінки інноваційного розвитку, критерії ефективності, напрямки, показники, інтегральну оцінку та шляхи реалізації. Формування організаційно-економічного механізму інноваційної діяльності морських портів було здійснено на основі науково-методичного підходу, відповідно до якого діагностика стану розвитку морського порту відбувається поетапно з урахуванням ресурсного та кадрового потенціалу, інвестиційної привабливості підприємства, можливих ризиків, і включає комплексну систему оцінки інноваційного розвитку підприємств морської галузі. Даний підхід дозволяє поряд зі встановленням оцінки інноваційного розвитку компанії за визначеними показниками забезпечити прийняття оптимальних рішень щодо напрямів інвестиційної ефективності інновацій. Своєю чергою, стратегічне управління інноваційним розвитком забезпечує економічну прибутковість морських портів та підвищує конкурентоспроможність морської галузі держави.

Стаття написана українською мовою

Прохорова В. В.
Система управління промисловими підприємствами: інноваційні напрями формування (c. 86 - 92)
У статті вдосконалено систему управління промисловими підприємствами з точки зору інноваційних напрямів формування. Визначено, що системою інноваційного управління змінами й напрямами формування на підприємствах виступають конкурентні регулятори процесів адаптації промислових підприємств до нетривалих змін в умовах мінливості ринкового середовища. Процес формування потенційних можливостей розвитку промислових підприємств є одним із домінантних напрямків його інноваційної стратегії, що потребує створення та активізації організаційно-економічних можливостей і управлінських компетенцій для досягнення стратегічних, тактичних і оперативних цілей діяльності. Впровадження інновацій у процес виробництва та надання послуг тісно пов’язаний з маркетингово-логістичною діяльністю, що зумовлено адаптацією нововведень для формування ціннісно-орієнтованих напрямів задоволення потреб споживачів. Етап впровадження інновацій характеризується базово-визначальною необхідністю визначення сегмента ринку, на якому концентруються потенційні споживачі. На етапі здійснення маркетингу, як одного з фундаментальних ланок ринкової діяльності підприємства, здійснюється обґрунтування ключових інструментів характеру зміни результативних параметрів. У сьогоднішніх умовах господарства домінантні інтереси підприємства – підґрунтя щодо розробки механізму забезпечення інноваційного розвитку. Механізм прийняття рішення відносно інноваційних напрямів формування системи управління промисловими підприємствами розглядається як сукупність управлінсько-фінансових, економічно-правових, організаційно-орієнтованих засобів задоволення цілей підприємства з урахуванням інтересів суб’єктів зовнішнього середовища. За допомогою цього, з урахуванням особливостей інноваційної діяльності підприємства, забезпечується одержання прибутку, величина якого достатня для перебування підприємства в економічно-функціональній безпеці.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2019

Шарко В. В.
Принципи формування конкурентної стратегії інноваційного розвитку підприємства (c. 92 - 98)
Метою статті є дослідження стану господарювання та визначення принципів формування конкурентної стратегії інноваційного розвитку підприємств машинобудування. Згруповано галузі машинобудівного комплексу України; проаналізовано обсяги витрат за напрямами інноваційної діяльності промислових підприємств і показники впровадження інновацій на промислових підприємствах; виокремлено ключові принципи формування конкурентної стратегії інноваційного розвитку підприємств машинобудування. Обґрунтовано доцільність формування конкурентної стратегії інноваційного розвитку підприємств машинобудування на основі принципів: цілеспрямованості, об’єктивності, адаптивності та мобільності, ієрархічності, стратегічності, наукової обґрунтованості, системності, оптимальності, комплексності та узгодженості, конкурентоспроможності, стійкості, партисипативності та соціальної орієнтованості, збалансованості, інноваційності та розвитку, дієвості, обґрунтованості індикаторного забезпечення, економічної ефективності. Запропоновано заходи для вирішення проблем інноваційного розвитку підприємств машинобудування, а саме: розробити та реалізувати дієві програми підтримки та стимулювання інноваційного розвитку; надавати державні гарантії щодо проектів, які передбачають впровадження сучасних технологічних процесів; створити сприятливий інвестиційний клімат, що дасть змогу залучати кошти іноземних інвесторів зі світового фінансового ринку; запровадити систему пільг для підприємств; установити систему прогресивного оподаткування для підприємств; розробити систему кредитного забезпечення; створити ефективну нормативно-правову базу; переорієнтовувати зовнішньоекономічну діяльність на високотехнологічний експорт.

Стаття написана українською мовою

Ситник Н. І.
Інноваційні технології в організаційному навчанні персоналу сучасних організацій (c. 99 - 103)
Стаття присвячена огляду інноваційних технологій неформального навчання в сучасних організаціях. В інформаційну добу з’являються нові можливості у сфері управління людськими ресурсами, що спонукає організації до перегляду традиційних моделей організаційного навчання, зокрема зміни балансу між формальним і неформальним навчанням. Потенціал неформального навчання досі залишається недооціненим вітчизняними компаніями. Дана стаття аналізує нові можливості неформального організаційного навчання, пов’язані з використанням інноваційних технологій персоналізованого та електронного навчання. Встановлено переваги неформального навчання порівняно з традиційними методами формального навчання, які дозволяють організаціям ефективно нарощувати свої знання при обмеженому бюджеті. В умовах зростаючої потреби в організаційному навчанні спостерігається значна диверсифікація технологій неформального навчання, і їх арсенал постійно збільшується за рахунок появи як нових технологій персоналізованого навчання, так і інструментів електронного навчання. Наявні технології неформального навчання пропонується систематизувати залежно від: 1) способу взаємовідносин між учасниками процесу навчання (за принципом субординації «вчитель – учень» чи принципом партнерства); 2) способу комунікації між суб’єктами навчання (персоналізовані чи електронні комунікації). Наведено загальну характеристику технологій неформального навчання; особливу увагу приділено інноваційним технологіям, що не набули поширення в Україні. Розглядаються перспективи їх використання у вітчизняних організаціях.

Стаття написана українською мовою

Криворотенко А. В., Левченко А. О.
Механізм трансферу знань в умовах інноваційних трансформаційних перетворень (c. 104 - 109)
Метою статті є дослідження механізму трансферу актуальних та якісних знань на сучасному етапі розвитку вітчизняної економіки як одного з головних принципів співробітництва основних гравців на економічному ринку. Досягнення такого результату можливе тільки за умови кооперації ресурсів і повноважень центральних, регіональних органів влади, місцевого самоврядування, наукових установ, освітніх закладів і підприємств, а також поєднання їх цільових настанов в єдину систему. У статті здійснено структурний аналіз сучасного стану механізму трансферу знань у світі та в Україні. Досліджено вітчизняну та зарубіжну науково-методичну базу щодо трансферу знань у системі вищої освіти. Здійснено аналіз основних комерційних форм трансферу реалізованих знань. Досліджено сутність механізмів лізингу, патентно-ліцензійної торгівлі правами на об’єкти промислової власності та спільного підприємництва. Визначено сутність поняття технопарку та його ключові характеристики. Розглянуто цикл передачі якісних знань між закладами вищої освіти та виробничим сектором та надано класифікацію основних видів трансферу знань. Також розглянуто модель четвертної спіралі та її складові елементи. Досліджено взаємозв’язок між ключовими учасниками процесу трансферу знань згідно з моделлю четвертної спіралі. Запропоновано альтернативні визначення понять трансферу знань та центру трансферу знань. Розкрито сутність та головні переваги створення центрів трансферу знань на комерційній та державній основі.

Стаття написана українською мовою

Антоненко Е. В., Гарафонова О. І.
Інновації як інструмент розвитку антикризового управління організацією (c. 110 - 116)
У статті проведено дослідження щодо визначення основного інструменту антикризового управління. Визначено зміст термінів «інновації» та «інноваційна діяльність». Обґрунтовано взаємозв’язок інновацій з антикризовою діяльністю організації. Досліджено такі статистичні дані, як Глобальний індекс інновацій. Визначено місце України на світовому ринку інновацій, а також розподіл інновацій за різними категоріями, динаміку розвитку інновацій та їх вплив на організації. Надано показники, що відображають динаміку розвитку інновацій у кожній окремій країні. Наведено приклади провідних інновацій, які в майбутньому стануть важливим аспектом управління антикризовою діяльністю організації, а також приклади застосування інновацій у різних кризових ситуаціях та виходу із них. В Україні інновації тільки зараз починають активно використовуватися для покращення всіх процесів в організації. Структура впровадження інновацій у різні сфери діяльності організації є одним із важливим питань, досліджених у даній роботі. Прослідковано динаміку показників інноваційності на вітчизняних підприємствах, отриманих на основі статистичних даних. Запропоновано висновки щодо інноваційної діяльності як елементу антикризового управління. Дослідивши структуру впровадження інновацій у різні сфери діяльності організації, можна дійти висновків, що збільшення інноваційної діяльності підприємства дозволяє забезпечити антикризову діяльність усієї організації.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2019

Гринько П. Л.
Інноватизація як прогностична ідея розвитку бізнесу в умовах цифрової економіки (c. 57 - 63)
У статті вирішено важливе науково-практичне завдання щодо виявлення тенденцій інноваційного розвитку бізнесу в умовах цифрової економіки. Відзначається, що процес інноватизації формується через побудову державної інвестиційної політики, яка оцінює потенціал, визначає пріоритети в завданнях розвитку, що враховується під час розподілу ресурсів. З’ясовано, що наукова думка твердо стоїть на позиціях домінуючого впливу інновацій і інвестицій в інновації, що виводить завдання покращення інвестиційного клімату в основні пріоритети, особливо в умовах становлення цифрової економіки. Доведено, що поняття «інноваційна діяльність» на теперішній час трансформується в поняття «інноватизація», суть якого значно ширше, оскільки його світовий масштаб обумовлений становленням інформаційно-комунікаційної парадигми розвитку цифрової економіки. Визначено, що перехід до інноваційної моделі економічного зростання є одним із головних завдань держави на найближчу перспективу. Проаналізовано показники інноваційного розвитку України за 2014–2018 рр. для оцінки її інноваційного потенціалу з використанням Глобального індексу інновацій, що уможливило виявлення сильних і слабких сторін інноваційного розвитку нашої країни.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2019

Доброскок Ю. Б.
Інноваційна стратегія як основа розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства (c. 93 - 98)
У статті вивчено різні інтерпретації визначення стратегії інноваційного розвитку підприємства. Досліджено основні проблеми формування ефективного механізму управління інноваційною діяльністю підприємства, яке здійснює зовнішньоекономічну діяльність (ЗЕД). Встановлено зв’язок між напрямками інноваційного розвитку підприємства зі складовими інтелектуального капіталу підприємства. Досліджено, що стратегічне управління – це комплекс дій, що забезпечують розробку та реалізацію місії підприємства, найважливіших ключових цілей організації та засобів їх досягнення, які забезпечують її розвиток в конкурентному та нестабільному зовнішньому середовищі. Виявлено, що інноваційна стратегія у ЗЕД підприємства в умовах швидкого розвитку сучасного ринку є основою його розвитку. Головною відмінністю інноваційного стратегічного управління є обов’язкова наявність новизни, передусім для даної організації, для галузі ринку, споживачів, країни в цілому. За своїм змістом інноваційна стратегія враховує основні базисні процеси в організації та в її зовнішньому середовищі, можливості зростання інноваційного потенціалу організації. Висновком є те, що кожне підприємство ставить перед собою, перш за все, питання розробки власної стратегії управління інноваційним розвитком. Вона повинна враховувати існуючі ресурси підприємства, сприяти забезпеченню системності в процесі розробки самої інноваційної стратегії, створювати умови для організації управління інноваціями та дозволяти сформувати ефективний інструментарій її реалізації. Результатом інноваційного розвитку ЗЕД підприємства будуть позитивні зміни, які матимуть інноваційну спрямованість.

Стаття написана українською мовою

Корнілова І. М., Оліх Л. А.
Стратегічне управління інтелектуальною власністю організації в контексті процесного підходу (c. 99 - 107)
Метою статті є узагальнення та подальший розвиток теоретичних положень стратегічного підходу до управління інтелектуальною власністю організації, зокрема через призму концептуальних засад та етапів його здійснення. У статті обґрунтовується необхідність розробки ефективної системи стратегічного управління інтелектуальною власністю інноваційно орієнтованої організації в умовах посилення конкуренції на ринках наукоємної продукції та перетворення інтелектуальної власності на ключовий стратегічний ресурс економічного зростання. Надається визначення стратегічного управління інтелектуальною власністю, обґрунтовується його значення та місце в системі менеджменту сучасної організації. Виділяються особливості стратегічного управління інтелектуальною власністю, умови забезпечення його ефективності. Основна увага приділяється дослідженню сутнісних характеристик стратегічного управління інтелектуальною власністю при формулюванні стратегічного бачення у сфері інтелектуальної власності, проведенні діагностики внутрішніх та зовнішніх чинників впливу, розробці й обґрунтуванні вибору стратегічних альтернатив для формування портфеля стратегій інтелектуальної власності, їх реалізації та здійсненні стратегічного контролю. Здійснено систематизацію видів стратегій інтелектуальної власності за різними класифікаційними ознаками. Перспективами подальших досліджень є питання аналітичного, методичного забезпечення вибору стратегій з можливих альтернатив розвитку для посилення обґрунтованості управління інтелектуальною власністю організації.

Стаття написана українською мовою

Ареф’єва О. В., Побережна З. М.
Стратегічне управління інноваційністю бізнес-процесів підприємства на конкурентних ринках (c. 108 - 116)
У ринкових умовах необхідні переваги в конкурентній боротьбі підприємству надають становлення інноваційної економіки та забезпечення науково-технічного та інноваційного розвитку. Враховуючи сучасні тенденції, перемогу в конкурентній боротьбі може гарантувати перехід на інноваційний шлях розвитку, важливу роль в якому відіграє саме стратегічне управління інноваційністю бізнес-процесів підприємства на конкурентних ринках. У статті досліджено та узагальнено поняття та сутність стратегічного управління інноваційністю бізнес-процесів на підприємстві. Розглянуто особливості стратегічного управління ними. Узагальнено перелік завдань, покладених в основу стратегічного управління бізнес-процесами; виділено інструменти стратегічного управління бізнес-процесами інноваційного розвитку. Запропоновано процедуру стратегічного управління інноваційністю бізнес-процесів підприємства на конкурентних ринках. Запропоновано модель створення та реалізації стратегічного управління інноваційністю бізнес-процесів інноваційним розвитком підприємств, яке його орієнтує на ефективне функціонування на підставі впровадження новітніх технологій у виробничу й управлінську діяльність при реалізації сукупності бізнес-процесів. Розроблено організаційно-економічний алгоритм формування їхньої цілісності та узгодженості на конкурентних ринках. Таким чином, для ефективного управління бізнес-процесами на підприємстві необхідно сформувати систему управління, яка дозволить оцінити стратегічні цілі, а потім і ефективність всіх бізнес-процесів підприємства щодо досягнення цих цілей. Одним із інструментів управління є розробка та впровадження комплексних показників оцінки ефективності бізнес-процесів підприємства, що описують весь обсяг діяльності. Оптимізація бізнес-процесів забезпечить конкурентні переваги та надасть можливість максимально використовувати потенціал підприємства. Прийняття ґрунтовних управлінських рішень підвищить привабливість підприємства для залучення інвестицій і надасть можливість підготовки для ефективного впровадження інноваційних технологій.

Стаття написана українською мовою

Михайліченко Г. І., Жученко В. Г.
Оцінювання інноваційного розвитку туристичних підприємств (c. 117 - 122)
Метою статті є дослідження інструментарію та параметрів оцінювання результативності інноваційної діяльності, зростання компетентності туристичних підприємств, підвищення конкурентоспроможності підприємств –новаторів міжнародного туроперейтингу. Обґрунтовано систему мультиплікаторів туризму, в якій особливе місце займають: мультиплікатор інновацій, що представляє собою приріст доходів в економіці туризму, який може статися в результаті реалізації нового продукту, зміни технології обслуговування, маркетингових, процесних, сер-вісних, організаційних чи інших інновацій; та мультиплікатор стійкого зростання компанії – як показник оцінки ділової репутації туристичної компанії в рамках загальної корпоративної стратегії, ринкової частки та участі в розподілі/перерозподілі туристичних потоків.

Стаття написана українською мовою

Чала Т. Г., Туманова О. В.
Основні бар’єри при впровадженні в Україні електронної медичної картки пацієнта (c. 122 - 127)
Мета статті полягає в дослідженні основних бар’єрів при впровадженні електронної медичної картки пацієнта в Україні та готовності населення до її використання. Для досягнення поставленої мети проаналізовано результати телефонного опитування пацієнтів приватного медичного центру в м. Харків. Визначено, що особиста медична електронна картка – це електронний, загальнодоступний протягом усього життя ресурс інформації про здоров’я, що підтримується особами. Персональні медичні електронні записи, які використовуються або розробляються сьогодні у світі, підтримують безліч різних функцій. Для проведення дослідження на основі збору первинних даних за допомогою анкетування пацієнтів центру було створено випадковий список пацієнтів, який включав в себе як громадян України, так і зарубіжних громадян, що наразі постійно або короткостроково перебувають у нашій країні. Основна увага в ході дослідження приділена причинам відсутності реєстрації та виявлення переваг порталу пацієнтів для користувачів у досліджуваному центрі. Наведено інформацію щодо характеристики учасників опитування – пацієнтів медичного центру. На основі аналізу отриманих відповідей виділено основні причини, які завадили клієнтам медичного центру зареєструватися на електронному порталі. За результатами проведеного дослідження виявлено та проаналізовано головні бар’єри в сприйнятті електронної картки пацієнта та описано результати телефонного опитування пацієнтів щодо реєстрації на електронному порталі.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2019

Орлов В. М., Петрашевська А. Д., Драган К. Ю., Статірова К. В.
Фактори формування стратегічних альянсів (c. 76 - 81)
Глобальні тенденції останніх десятиліть посилили конкурентну боротьбу на світових ринках, тому з’явилася необхідність створити таку організаційну форму, яка б могла максимально швидко й ефективно реагувати на зміни зовнішнього середовища. Однією з таких нових форм організації діяльності підприємств є стратегічні альянси, розвиток яких значно вплинув на зміни в структурі багатьох галузей. Завдяки створенню стратегічних альянсів компанії об’єднують зусилля та ресурси для збереження своїх конкурентних позицій і створення нових можливостей. Мета статті полягає у визначенні факторів формування стратегічних альянсів на сучасному етапі розвитку світової економіки. Наведено визначення цього поняття та ознаки, наявність яких свідчить про те, що альянс можна назвати стратегічним. Охарактеризовано особливості стратегічних альянсів як форми міжорганізаційного співробітництва. Зроблено порівняння стратегічного альянсу із такими поняттями, як «кластер», «технополіс» і «мережа», виділено ряд їх відмінностей. Визначено фактори формування стратегічних альянсів, переваги та недоліки їх створення. Обґрунтовано, що синергетичний ефект від створення стратегічних альянсів дозволяє через розширення асортименту, спектра послуг, покращення технологій, спільні маркетингові зусилля обійти своїх конкурентів та бути лідером на ринку. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є проведення аналізу вже існуючих стратегічних альянсів в Україні, проаналізувати їх стан, кількість та сфери утворення, а також перевірити готовність законодавчої бази для їх успішного розвитку в країні.

Стаття написана українською мовою

Колещук О. Я.
Формування інтегрованого механізму стратегічного управління інноваційністю машинобудівних підприємств (c. 81 - 87)
Метою статті є формування інтегрованого механізму стратегічного управління інноваційністю машинобудівних підприємств у сучасних умовах господарювання. Визначено, що в сучасних проблематичних умовах господарювання формування та ухвалення стратегічних управлінських рішень стосовно впровадження інноваційності на машинобудівному підприємстві потребує ґрунтовного аналізу зовнішніх та внутрішніх факторів і представляє собою складний процес, що має послідовні взаємопов’язані етапи та характеризується також поняттям процесуального інваріанта для прийняття ефективного стратегічного управлінського рішення. Процес інноваційності на машинобудівному підприємстві повинен мати інноваційно-креативну структуру для задоволення потреб споживачів. На стадії реалізації стратегічного управління інноваційністю підприємств розробляються заходи з конкретизації рішення та доведення його до виконавців, здійснюється контроль за ходом його виконання, коригується та дається оцінка отриманого результату. Визначено, що стратегічне управління інноваційністю машинобудівних підприємств повинно мати свій конкретний результат, тому метою є знаходження таких форм, методів, засобів та інструментів, які могли б сприяти досягненню оптимального результату впровадження інноваційності на підприємстві у визначених умовах. У статті виокремлено основні фактори та умови забезпечення високої якості та ефективності стратегічного управління інноваційністю машинобудівних підприємств. Для вирішення цих питань запропоновано інтегрований механізм стратегічного управління інноваційністю машинобудівних підприємств.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2020

Уманець Т. В., Бутенко А. І., Гриневич Л. В.
Економічні детермінанти структурних змін світового ринку інноваційних технологій (c. 51 - 62)
Метою статті є оцінка світових трендів розвитку ринку інноваційних технологій на основі економічних детермінант його структурних змін і визначення причин, що знижують ефективність даного процесу. Окреслено основні завдання та інструментарій досягнення поставленої мети. Обґрунтовано актуальність дослідження світових трендів розвитку ринку інноваційних технологій. Відповідно до мети і завдань статті означено сутнісне наповнення категорії «ринок інноваційних технологій». В основу дослідження світових тенденцій розвитку ринку інноваційних технологій покладено регіональну та секторальну ознаки в розрізі трьох груп країн світу: Північної та Південної Америки, Європи, Південно-Східної та Східної Азії. Сформовано систему індикаторів світових тенденцій розвитку світових ринків інноваційних технологій за чотирма блоками. Здійснено аналіз і узагальнення виявлених тенденцій розвитку даного ринку за період 2010–2018 рр. за такими напрямками, як: глобальний розвиток економіки, експорт товарів високого технологічного рівня, витрати на дослідження та розробки НДДКР, людський капітал. Обґрунтовано п’ять основних тенденцій розвитку даного ринку та визначено причини, що знижують ефективність цього процесу. З метою розвитку ринку інноваційних технологій кожній країні запропоновано приділяти пильну увагу як з боку держави, так і з боку підприємців ключовому виробничому активу створення передового виробництва – цифровим платформам.

Стаття написана українською мовою

Колещук О. Я.
Структурні трансформації як пріоритетний вектор розвитку інноваційного потенціалу машинобудівних підприємств (c. 62 - 68)
Метою статті є формування структурних трансформацій як пріоритетного вектора розвитку інноваційного потенціалу машинобудівних підприємств. У роботі за результатами проведеного дослідження виявлено, що управління знаннями завжди було невід’ємним елементом якісного стратегічного управління. Підприємства повинні ініціювати інноваційні проекти управління знаннями, щоб знайти засоби пошуку, інтерпретації, організації, поширення та використання отриманих інтелектуально-креативно-інноваційних знань. Доведено, що інноваційний потенціал машинобудівних підприємств включає не тільки потенційні можливості економічно-організаційної системи, але і ступінь залучення інноваційних технологій в їх діяльність, а також сприяє зростанню рівня розвитку підприємств. Визначено, що трансфер технологій є стратегічно значущою складовою інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства. Завдяки ефективній реалізації механізму передачі технологій машинобудівні підприємства зможуть активізувати процеси впровадження та освоєння наукоємних розробок у виробничій діяльності й отримати додаткові конкурентні переваги. Розроблено процес формування трансферу технологій і запропоновано методику визначення процесу інноваційності на вітчизняних машинобудівних підприємствах за допомогою трансферу технологій.

Стаття написана українською мовою

Хименко О. А.
Розвиток інноваційної діяльності та державне управління: деякі методологічні аспекти (c. 69 - 77)
Метою статті є розгляд «розвитку інноваційної діяльності» як окремої категорії, дослідження її як явища та як процесу, визначення мети, завдань, суб’єкта, об’єкта, цілей і цінностей державного управління в контексті інноваційної діяльності. Сьогодні вивчення питання участі держави в інноваційній діяльності, як у випадку «інновації для державного управління», так і у випадку «державне управління для інновацій», зосереджується переважно на різних аспектах державного управління притаманними інноваційній діяльності явищами та процесами, або на особливостях створення, впровадження та застосування інновацій, або звужуються до розгляду державного регулювання інноваційної діяльності. На основі застосування до інноваційної діяльності трикомпонентної моделі процесу управління «дія-акт-дія*» сформульовано особливості її перебігу на мікроекономічному рівні, зазначено відмінності між поняттями «розвиток інноваційної діяльності» та «інноваційний розвиток», наголошено на ключовій ролі вмотивованого працівника у «розвитку інноваційної діяльності», розглянуто процес появи «управлінської інновації». Запропоновано розглядати «розвиток інноваційної діяльності» як окрему категорію та визначити категорії «управлінська інновація», «розвиток інноваційної діяльності», «інноваційний розвиток» детермінантами інноваційної діяльності. З урахуванням сучасної правової доктрини та теорії конкурентної переваги країн запропоновано ієрархію цінностей і специфічних цілей державного управління в контексті інноваційної діяльності, стратифікованих за рівнями (політичний, економічний, структурний, соціальний, індивідуальний) ухвалення відповідного рішення. «Інноватизацію людського капіталу» визначено метою, «забезпечення мотивації суб’єкта до підвищення конкурентоспроможності результатів його діяльності» – завданням, «розвиток інноваційної діяльності» – об’єктом, а «людину творчу» – суб’єктом державного управління в контексті інноваційної діяльності. Спеціалізованим фактором конкурентоспроможності обрано «інновативність людського капіталу» та окреслено ключову роль держави та системи вищої освіти у його забезпеченні.

Стаття написана українською мовою

Сіленко О. Е., Пуліна Т. В., Хмара Н. О.
Удосконалення управління інноваційною діяльністю науково-виробничого підприємства (c. 78 - 84)
Метою статті є визначення напрямків удосконалення управління інноваційною діяльністю науково-виробничого підприємства на основі оцінювання його інноваційного потенціалу. Досліджено поняття «інновація», «інноваційний потенціал» і доведено, що постійне здійснення інноваційної діяльності є ключовою частиною забезпечення конкурентоспроможності підприємства як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. Проведено аналіз науково-виробничого підприємства ДП «Івченко-Прогрес», яке успішно застосовує новітні інноваційні технології та впроваджує новітні розробки в двигунобудівній підгалузі авіаційної галузі. Запропоновано систему оцінки інноваційного потенціалу науково-виробничого підприємства за показниками: кадри, коефіцієнти інтенсивності плинності по професійній групі, матеріально-технічне забезпечення, рівень розвитку системи науково-технічної інформації, НДДКР та організаційно-управлінські характеристики. За результатами оцінювання інноваційного потенціалу ДП «Івченко-Прогрес» визначено шляхи вдосконалення системи управління інноваційною діяльністю науково-виробничого підприємства.

Стаття написана українською мовою

Черноіванова Г. С.
Інноваційна стратегія як елемент забезпечення управління інноваційною складовою підприємства (c. 85 - 90)
Метою статті є обґрунтування та розробка теоретико-методологічного підходу до формування інноваційної стратегії як елемента забезпечення управлінні інноваційною складовою підприємства. В умовах фінансово-економічної кризи особливо актуалізуються проблеми розроблення такого механізму організаційно-економічного забезпечення управління інноваційною складовою підприємства з урахуванням особливостей формування інноваційної стратегії, який би забезпечив підвищення ефективності всієї системи управління. Сформульовано концептуальні положення щодо формування інноваційної стратегії як елемента забезпечення управління інноваційною складовою підприємства. Узагальнено теоретичні положення щодо сутності категорії «інноваційна стратегія». Обґрунтовано підходи до систематизації видів інноваційної стратегії та особливостей її формування в структурі механізму управління. Охарактеризовано особливості інноваційної стратегії та її відмінність від інших стратегій. Визначено основні переваги та недоліки існуючих підходів до формування інноваційної стратегії як елемента забезпечення управління інноваційною складовою підприємства. Обґрунтовано сутнісну характеристику інноваційної складової промислового підприємства, що, на відміну від наявних підходів, визначає її як сполучення інновацій та інноваційної праці.

Стаття написана українською мовою

Проценко А. В.
Концептуальні основи управління структурними трансформаціями інноваційного потенціалу промислових енергетичних підприємств (c. 91 - 99)
У статті визначено, що сучасний економічний стан більшості українських промислових енергетичних підприємств характеризується за ознаками, типовими для переходу до ринкових умов господарювання: загальною фінансово-економічною нестабільністю, циклічними фазами спаду та піднесення, депресією, незначним зростанням обсягів виробництва. За цих умов результати діяльності будь-якого підприємства зазнають суттєвих коливань. Разом із тим, обсяги фінансування розглядаються сьогодні як основний критерій сталого розвитку і кожного окремого підприємства, і національної економіки в цілому. Підвищення ефективності функціонування господарюючих суб’єктів залежить від удосконалення інформаційного забезпечення управлінських функцій на базі використання сучасних програмних продуктів. Якісних змін потребують усі важелі управління. Фінансово-економічне становище промислових енергетичних підприємств значною мірою залежить від раціональності побудови концепції управління структурними трансформаціями інноваційного потенціалу, що вимагає відповідної оцінки та розробки певних управлінських дій. Зроблено висновок, що значна концептуальна роль у стратегічному аналізі управління структурними трансформаціями інноваційного потенціалу промислових енергетичних підприємств належить ідентифікації параметрів, тобто виявленню ступеня відповідності розглянутого параметра певним значенням, що є критичними, граничними або максимально можливими. Визначення таких значень і складає заключний етап аналізу результатів оцінки ефективності використання інноваційного потенціалу. Однак не варто вважати, що максимально можливі значення коефіцієнтів є граничними, оскільки по мірі вдосконалення ринкових відносин вони повинні зростати, що стосується також оптимального рівня інноваційного потенціалу підприємств, який буде постійно змінюватися та залежати від зовнішніх і внутрішніх чинників.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2020

Фадєєва І. Г., Гринюк О. І., Кучерявий В. А.
Науково-методичні підходи до оцінювання ефективності науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (c. 66 - 73)
Наукові дослідження дають нові знання, частина яких може привести до значних прибутків. Проте оцінювання ефективності наукової діяльності є складним завданням. Вхідна вартість для таких досліджень може бути виміряна в кількості років зусиль науковця, дослідницької групи, департаменту або програми, або з точки зору необхідної суми фінансування для досліджень. Проте проблематичним є оцінювання результативності наукової діяльності. Метою даної статті є розроблення авторського підходу до визначення ефективності результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт на основі сучасних інструментів оцінювання. У процесі дослідження авторами було описано та проаналізовано існуючі підходи до оцінювання ефективності науково-дослідних (НДР) і дослідно-конструкторських робіт (ДКР) з метою пошуку оптимального інструменту, який дає змогу враховувати не тільки теоретичні та прикладні результати НДР, а й можливість їх комерціалізації в майбутньому. Вважаємо, що найбільш ефективним та інформативним є метод ключових показників ефективності (КРІ), який дає змогу оцінити не тільки кількісні, але й якісні результати НДР. Запропоновано 9 узагальнених ключових показників ефективності, які дають можливість оцінити результативність НДР. Також запропоновано показники оцінювання ефективності НДР у рамках застосування методу освоєного обсягу. Послідовне та комплексне застосування розглянутих у статті інструментів та методів дасть змогу оцінити ефективність НДР як на початку оцінювання проекту, так і в процесі виконання з метою коригування. Це допоможе уникнути неефективної діяльності, зекономити ресурси, як фінансові й матеріальні, так і інетелектуальні.

Стаття написана українською мовою

Гринько П. Л.
Концепція управління інноваційним розвитком організації в умовах цифрової економіки в ракурсі інноваційної культури (c. 73 - 80)
У статті вирішено важливе науково-практичне завдання щодо розробки концепції управління інноваційним розвитком організації через ракурс інноваційної культури в умовах цифрової економіки. Відзначається, що розроблена інноваційна культура у вигляді застосування сучасних способів організації робочого простору, ефективної взаємодії персоналу та системи мотивації повинна стати міцним фундаментом, що дозволяє організаціям ефективно впроваджувати інновації та уникати копіювання стратегії конкурентів, плинності кадрів, втрати прибутковості. Розглянуто місце інноваційної культури в умовах цифрової економіки, оскільки провідна роль і значущість належить персоналу організації, а успішність впровадження інновацій, перш за все, забезпечується сформованою ефективною інноваційною культурою в організації, яка передбачає інноваційний і творчий спосіб мислення співробітників і топ-менеджменту. Уточнено змістовне наповнення категорії «інноваційна культура» на макро- та мікрорівнях як вагомої складової потенціалу інноваційного розвитку організацій. Запропоновано принципи побудови інноваційної культури в організаціях, які об’єднані за трьома складовими: «ефективна комунікація», «комфортні умови праці» та «система мотивації», в рамках яких знаходяться заходи щодо підвищення ефективності управління. Рекомендовано концепцію інноваційної прогресивності у вигляді опитування з метою визначення інноваційно-технічної розвиненості організації для використання підприємцями і топ-менеджментом.

Стаття написана українською мовою

Оберемчук В. Ф., Саміло Т. О.
Особливості планування виведення на ринок нового продукту (c. 81 - 87)
Мета статті полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних основ планування виведення нового продукту на ринок і розробленні практичних рекомендацій щодо його здійснення на підприємствах. Задля досягнення мети доведено важливість для вітчизняних підприємств здійснення подібних проектів у рамках інноваційної діяльності; визначено основні етапи планування виведення на ринок нового продукту; наведено ключові заходи щодо розроблення, виведення та просування нового продукту на ринок. Описано результати апробації пропонованих заходів для досліджуваного підприємства та їх вплив на діяльність підприємства в цілому. У результаті дослідження встановлено ключові етапи планування виведення на ринок нового продукту, а саме: аналіз внутрішніх і зовнішніх тенденцій і можливостей; аналіз і тестування зразків товару; оцінка ефективності проекту з виведення на ринок нового продукту; ідентифікація потенційних ризиків виведення нового продукту; планування обсягів випуску нового продукту; планування заходів інформаційно-маркетингових комунікацій щодо підтримки просування нової продукції на ринку; контроль виконання розроблених планів, аналіз результатів та встановлення завдань на майбутні періоди. Розглянуто найефективніші заходи в рамках описаних етапів. Результати досліджень авторів було апробовано на базі підприємства ТОВ «Торговий дім «Пірана». Здійснена оцінка ефективності рекомендованих заходів вказує на позитивний вплив на процес розвитку підприємства. Встановлено, що планування виведення на ринок нового продукту сприяє зміцненню конкурентної позиції підприємства, досягненню поставлених перед ним цілей, підвищенню ефективності інноваційної діяльності. Подальші дослідження варто спрямувати на пошук нових шляхів щодо підвищення ефективності інноваційної діяльності на вітчизняних підприємствах, зокрема в напрямку продуктових інновацій, і створення умов для їх розроблення, а також на вдосконалення методів і інструментів формування інноваційної стратегії підприємства.

Стаття написана українською мовою

Дорошкевич К. О., Івасюк В. В., Іськів О. В.
Стратегія і тактика інноваційного розвитку підприємств: cутність і взаємозв’язок понять (c. 88 - 94)
У статті розглянуто стратегію і тактику інноваційного розвитку підприємств: уточнено визначення понять та їх взаємозв’язок, що полягає в такому. Тактика є логічним продовженням стратегії та розробляється на короткострокові періоди часу. Вона є засобом реалізації стратегії, що використовує методи менеджменту, різноманітні способи управлінського впливу, які забезпечують реалізацію стратегічних цілей на засадах використання ресурсів підприємства, знань, умінь, інформації. У межах обраної стратегії інноваційного розвитку підприємства можна сформувати та реалізувати низку тактичних підходів та забезпечити зворотний вплив на стратегію. Зважаючи на визначений характер взаємозв’язків, з метою розробки тактики інноваційного розвитку підприємств у статті рекомендовано використання елементів методу суфіксного дерева, що передбачає певний порядок: визначення атрибутів (характерних рис) обраної стратегії підприємства в умовах інноваційного розвитку та формування на їх основі масиву T; виявлення суфіксів (Т[i.., n]) масиву даних довжиною n, сутність якого визначає стратегію підприємства в умовах інноваційного розвитку, тобто масив Т; побудова суфіксного дерева (збереження масиву даних у формі дерева, що дозволяє здійснити пошук необхідних повідомлень (інформації), які входять у масив); вибір тактики підприємства в умовах інноваційного розвитку, рухаючись від кореня суфіксного дерева до будь-якого із його листів. У результаті його використання сформовано суфіксне дерево стратегії диференціації підприємства в умовах інноваційного розвитку.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2020

Гринько П. Л.
Цифрова трансформація бізнесу в умовах розвитку інноваційних процесів в Україні (c. 53 - 58)
У статті вирішено важливе науково-практичне завдання щодо дослідження впливу інноваційних процесів в Україні на трансформацію бізнесу в умовах цифрової економіки. Проблеми, що виникають внаслідок інноваційної діяльності організацій, часто мають економічну, навіть макроекономічну, природу, виражаються в порушенні збалансованості економічних процесів, уповільнення (на період перетворень) темпів економічного зростання, нераціональному використанні ресурсів. З’ясовано, що сьогодні у світі використовується значна кількість індексів і рейтингів, за допомогою яких можна оцінити інноваційний розвиток країни за різними напрямами суспільного життя. Проведений аналіз рейтингів України у світі показав як позитивні, так і негативні тенденції їх динаміки, своєчасне врахування яких дозволить сформувати стратегічний вектор сталого функціонування та розвитку бізнесу. Проте саме цифрова трансформація відзначається найбільшим потенціалом, тому розглянуто модель цифрової трансформації бізнесу, яка визначає підходи до трансформації бізнес-моделей, бізнес-процесів та трансформацію роботи з клієнтами. Визначено, що на сьогодні одним із найбільш прогресивних напрямків для торговельних організацій є модель Інтернет-торгівлі. Проведені дослідження доводять повільність її розвитку, що підтверджує недосконалість української нормативної бази щодо цифровізації бізнесу, ослабленість економіки в цілому, пасивність керівництва організацій щодо впровадження інноваційних технологій розвитку бізнесу. Тому проблема трансформації бізнесу в умовах цифрової економіки може бути вирішена на основі отримання нових знань, переходу до керованої соціокультурної еволюції, побудови соціально орієнтованої економіки.

Стаття написана українською мовою

Кузьмін О. Є., Жигало О. Ю.
Інноваційна ємність підприємств: методичні положення з аналізування та оцінювання (c. 59 - 66)
У статті розглянуто ємність підприємства як комплекс його неявних можливостей, які перебувають у площині застосовуваних технологій, використовуваної техніки, знань, умінь та здібностей працівників. Зважаючи на сутнісний зміст поняття, у статті визначено, що інноваційна ємність підприємств не може бути виміряна лише за допомогою показників вмісту компонентів (концентрація, площа, маса) або функціональних змінних, що мають кореляційний зв’язок із характеристиками компонентів. Для оцінювання та аналізування ємності підприємства у статті виділено дві групи методів: 1) пов’язані із вивченням окремих складових ємності, а саме: інформаційної, ресурсної, бюджетної та боргової, фінансової ємності та ємності приміщень (складів) підприємства; 2) передбачають комплексне оцінювання ємності підприємств, для чого можна використати AHР-модель (аналітично-ієрархічну модель), здійснити розробку розгорнутого ланцюга розвитку підприємства, застосувати ANP-модель (модель аналітичного мережевого процесу) чи забезпечити комплексне аналізування ємності підприємства та попиту. У статті надано рекомендації з формування методу оцінювання інноваційної ємності підприємства. Зокрема, з метою підвищення результативності процесів оцінювання слід забезпечити: достовірність процесу оцінювання, що визначається шляхом використання додаткових критеріїв оцінки, показників узгодженості тощо; оперативність; багатокритеріальність та ієрархічність процесу оцінювання, що можливо завдяки формуванню системи показників (ієрархії), виявленню їх критеріальних значень, методів узагальнення тощо; повноту процесу оцінювання, яка виникає внаслідок використання кількісних та якісних показників, інтеграції показників із різним рівнем агрегації; простоту, чіткість, єдність вимог до оцінювання; економічну ефективність.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2020

Гусаковська Т. О., Рибалко-Рак Л. А., Кужель Н. Л.
Ринок інтелектуальної власності в Україні: проблеми та перспективи (c. 71 - 79)
Метою статті є аналіз структури й індикаторів функціонування ринку інтелектуальної власності в Україні, виявлення основних проблем і перспектив щодо їх вирішення. Ринок об’єктів інтелектуальної власності (ОІВ) формується в процесі їх комерціалізації та являє собою систему економічних взаємовідносин із приводу їх купівлі або продажу. Результати оцінки основних індикаторів функціонування ринку ОІВ дозволили дійти нижченаведених висновків. Так, спостерігається позитивна динаміка зростання інноваційної діяльності шляхом освоєння нових видів продукції на промислових підприємствах за суттєвого відставання впровадження прогресивних технологічних процесів, зокрема ресурсозберігаючих технологій. Здебільшого впроваджуються поліпшуючі та часто «запозичені» інновації. Рівень фінансування досліджень і розробок є вкрай низьким і не досягає навіть 0,5% валового внутрішнього продукту. Винахідницька активність вітчизняних розробників має негативну тенденцію, натомість зростає кількість зареєстрованих ОІВ від іноземних заявників. Для забезпечення дієвості ринку інтелектуальної власності в Україні необхідним є створення сприятливих умов усім його учасникам для максимально прозорого здійснення всіх операцій та отримання вигоди за мінімальної участі органів державного управління та контролю. Держава має забезпечити інвестування науково-технічної та інноваційної сфери діяльності завдяки збільшенню фінансового забезпечення, використанню механізмів приватизаційної, податкової, амортизаційної та фінансово-кредитної політики.

Стаття написана українською мовою

Залізко В. Д., Новак Даріуш Войцех, Кухта П. В., Микула Р. В.
Вплив COVID-19 на інноваційний розвиток економіки України та Польщі: сучасний стан і перспективи (c. 79 - 87)
У статті систематизовано досвід ідентифікації та оцінювання впливу епідемій та вірусів на розвиток національних економік. Запропоновано задля зміцнення національної економіки України мобілізувати внутрішній потенціал легкої промисловості задля активізації вітчизняних виробників індивідуальних засобів захисту. На прикладі Польщі й України встановлено негативний вплив COVID-19 на інноваційний розвиток їх національних економік, а також окреслено перспективи розвитку сучасних технологій дистанційної роботи у більшості секторах національного господарства й освіти. У результаті епідемії коронавірусу COVID-19 відбувся логістичний колапс, зупинилися виробничі процеси на невизначений термін, що провокує фінансово-економічну кризу та сповільнення інноваційного розвитку національних господарств. Всьому світу доводиться мобілізовувати людські та фінансові ресурси для боротьби з поширенням цього недугу. Польща та Україна вже зробили ряд серйозних кроків для мінімізації впливу коронавірусу COVID-19 на економічне та соціальне життя. На думку авторів статті, мінімізувати вплив COVID-19 на економіку Польщі та України можна лише шляхом упровадження сучасних технологій дистанційної роботи у більшості секторах національного господарства та освіти. Прислухаючись до наукової думки та спільних досліджень Познанського економічного університету та Міжнародного інноваційного центру в рамках формування «Центрально-європейської мережі сталої та інноваційної економіки», новий Прем’єр-міністр України Д. Шмигаль затвердив посилений план боротьби з поширенням в Україні коронавірусу COVID-19, який, зокрема, передбачає мобілізацію внутрішнього потенціалу легкої промисловості задля активізації вітчизняних виробників індивідуальних засобів захисту в межах виконання закону про економічну конкуренцію і захист прав пацієнтів при роздрібній торгівлі засобами захисту.

Стаття написана українською мовою

Колєдіна К. О.
Методичний підхід до оцінки рівня інноваційного розвитку підприємства (c. 88 - 95)
Встановлено, що для забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств необхідно активізувати їх інноваційний розвиток. Визначено, що прийняття ефективних управлінських рішень в інноваційній сфері потребує формування інструментарію комплексної оцінки. Тому метою статті є розробка методичного підходу до оцінки рівня інноваційного розвитку підприємства на підставі інтегрального показника, який базується на вимірюванні узагальнюючих показників фінансово-економічної, виробничо-технологічної, науково-технічної, ринкової, трудової, інформаційної, екологічної та соціальної складових інноваційного розвитку. Наведено принципову послідовність проведення оцінки рівня інноваційного розвитку підприємства. Аргументовано та деталізовано кожен із семи етапів проведення оцінки: від встановлення мети до побудови інтегрального показника розвитку. Запропоновано методичний підхід до оцінки рівня інноваційного розвитку підприємства, який складається з трьох блоків. Підготовчий блок складається з сукупності всіх заходів, що передують безпосередньому виконанню розрахунків. Реалізаційний блок складається з відбору найбільш результуючих показників за кожною з восьми функціональних підсистем, встановлення алгоритму їх розрахунку й обґрунтування критичних значень. Результуючий блок – сукупність заходів щодо розрахунку обраної системи показників оцінки, систематизації й аналізу отриманих результатів і надання рекомендацій з поліпшення стану інноваційної діяльності підприємства. Обґрунтовано доцільність застосування запропонованого методичного підходу, який дає змогу ретельно дослідити процес інноваційного розвитку підприємства та прийняти виважені й обґрунтовані управлінських рішень щодо цього процесу.

Стаття написана українською мовою

Томах В. В.
Вплив інноваційної діяльності підприємств на розвиток національної економіки України (c. 96 - 102)
У сучасних умовах сталий розвиток жодної з національних економік не можливий без своєчасного та якісного впровадження інноваційної діяльності. Саме своєчасне використання інновацій є запорукою отримання нових і збереження вже наявних конкурентних переваг як окремих підприємств, так і економіки в цілому. Метою статті було дослідження впливу інноваційної діяльності на національні економіки окремих країн. У статті було досліджено вплив показників інноваційної діяльності на зміну валового внутрішнього продукту (ВВП) на душу населення в Україні за період з 2010 по 2018 рр. За допомогою кореляційного аналізу з переліку показників інноваційної діяльності було відібрано чотири, а саме: відсоток інноваційно-активних промислових підприємств від загальної кількості промислових підприємств; відсоток фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств від ВВП; відсоток промислових підприємств, що впроваджували інновації (продукцію та/або технологічні процеси), від загальної кількості промислових підприємств і відсоток реалізованої інноваційної продукції до загального обсягу реалізованої промислової продукції (товарів, послуг). За допомогою регресійного аналізу було побудовано модель залежності ВВП на душу населення від показників інноваційної діяльності, що показала необхідність контролю над цільовим використанням фінансування інноваційної діяльності.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2020

Медведовський Д. Г.
Ера цифрових технологій: фінансовий копірайтинг (c. 112 - 117)
У XXI ст. цифрові фінанси є провідною галуззю у світовій економіці. З розвитком криптовалют та їх можливою імплементацією в майбутню світову економіку доцільно вивчити питання, пов’язане з фінансовим копірайтингом у цифрових фінансах, адже саме фінансові копірайтери створюють і надають інформацію світовій спільноті. Оскільки криптовалюта є різновидом цифрової валюти, вважаємо своєчасним дослідити це питання, адже цифрова економіка, перш за все, пов’язана з пошуковими системами. Семантичні технології є головною сферою пошукових систем: за допомогою цих технологій відбувається пошук необхідної інформації. Запити, які надсилаються, обробляються пошуковими системами. Усі урядові, а також приватні фінансові організації, які пов’язані з криптовалютами, мають свою вебсторінку в Інтернеті. Індексація вебсторінок за допомогою пошукових систем відбувається на основі ключових слів. Саме ці ключові слова є частиною семантичного ядра, яке відіграє суттєву роль у контенті. Вважаємо необхідним проаналізувати діяльність фінансових копірайтерів, а також надати їм рекомендації щодо створення контенту для пошукових систем. Це дасть змогу покращити роботу алгоритмів, а пошукові системи зможуть ретельніше індексувати вебсторінки. Своєю чергою, копірайтерам це допоможе розібратися, як необхідно створювати фінансовий контент в еру цифрових фінансів. На жаль, це питання до сьогодні залишається недостатньо вивченим. Крім того, у статті розглядається сучасна інноваційна технологія, яку, на нашу думку, можна застосовувати у фінансовій сфері. Це суттєво покращить роботу фінансових інституцій, а також налагодить тайм-менеджмент у багатьох корпораціях.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2020

Брич В. Я., Бицюра Л. О.
Інноваційні заходи енергоефективності на підприємствах теплоенергетики (c. 62 - 69)
Метою статті є систематизація джерельної бази щодо вивчення складу моделей управління енергоефективністю підприємств комунального сектора, аналіз їх впровадження в Україні. Проаналізовано наукову базу щодо питання еволюції, напрямків та проблем енергоефективності у сфері управління розвитком підприємств теплової комунальної енергетики в Україні. Визначено, що до переліку основних моделей управління розвитком підприємств теплової комунальної енергетики в Україні можна віднести такі: 1) вертикальну ієрархічну традиційну модель управління розвитком підприємств теплової комунальної енергетики в Україні, яка основана на положеннях планово-програмного підходу; 2) інноваційну модель управління розвитком підприємств теплової комунальної енергетики в Україні, яка передбачає два напрямки, пов’язані з ефективним рівнем споживання теплової енергії й ефективним рівнем енергетичного забезпечення. У результаті аналізу встановлено, що досліджувані суб’єкти даного сектора використовували впродовж 2015–2019 рр. інноваційну модель, яка пов’язана з ефективним рівнем споживання теплової енергії та енергетичного забезпечення. Доведено, що рівень енергоефективності від реалізації даної моделі в умовах функціонування вказаних підприємств залежить від їх потенціалу, підходів до управління за структурними напрямками тощо.

Стаття написана українською мовою

Брич В. Я., Барна С. С.
Проблеми інноваційного розвитку енергосервісних підприємств (c. 69 - 76)
Стаття присвячена виявленню та пошуку шляхів подолання проблем інноваційного розвитку енергосервісних підприємств. Метою статті є виявлення, систематизація та класифікація найбільш актуальних проблем інноваційного розвитку, притаманних діяльності енергосервісних підприємств в Україні й обґрунтування напрямів їх вирішення. Обґрунтовано доцільність підвищення енергоефективності в Україні; наголошено на важливому значенні енергосервісу в цьому процесі; визначено його стан та умови здійснення. Виявлено та структуровано проблеми функціонування енергосервісних підприємств, здійснено їх класифікацію за низкою ознак. Обґрунтовано важливість такої класифікації та її значення для управління проблемами; визначено суть енергосервісних підприємств, яким відведено роль головних ініціаторів та модераторів удосконалення енергоефективності на підприємствах, у житловій та соціальній сферах, що привело до інституційного визнання та створення нормативної бази для їх ефективної діяльності. Відзначено, що проблеми, притаманні розвитку енергосервісу на ранніх етапах, з часом вирішуються, натомість виникають або формулюються нові проблеми, що свідчить про хорошу динаміку інституційного розвитку, за якого відбувається прогрес системи енергетичного сервісу. Проте наявні проблеми потребують ідентифікації та структуризації задля формулювання цілісного механізму їх вирішення. Виявлено, що на даний момент в Україні існує безліч компаній, які позиціонують себе як енергосервісні, але їхня діяльність, як правило, стосується постачання приладів обліку, енергозберігаючого обладнання та матеріалів, проведення енергетичних обстежень або постачання енергетичних ресурсів, що прямо не пов’язано з енергозбереженням і підвищенням енергетичної ефективності замовника, а також одержанням економії енергетичних ресурсів. Запропоновано ряд заходів, спрямованих на розв’язання окремих проблем енергосервісу та його активізацію. Найбільшу увагу приділено фінансовим та інституціональним проблемам, а також первинним проблемам і проблемам системного характеру.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2020

Климчук М. М., Ільїна Т. А., Климчук С. А., Хоменко Н. Ю.
Сучасні технології управління підприємством на засадах цифрової економіки та інновацій (c. 59 - 65)
Мета статті полягає в розробці функціонально-структурної моделі оцінювання впливу цифрових технологій на діяльність підприємства з урахуванням контуру реалізації економічної політики на засадах цифрової трансформації. Активізація темпів цифрової трансформації на всіх рівнях економічної системи, посилення конкуренції на внутрішньому та зовнішньому ринках, обмеженість традиційних ресурсів зростання детермінують актуалізацію проблематики забезпечення сталого розвитку виробничо-економічних систем. Визначаючи чинники поступального розвитку, вчені одностайні в думці, що запорукою економічного зростання підприємства є впровадження цифрових технологій. Саме тому ключовою умовою розвитку виробничо-економічних систем виступає управління інвестуванням цифровізації. Систематизація та узагальнення наукових розробок провідних вітчизняних і зарубіжних учених надали можливість виокремити напрями розвитку цифрових технологій, переваги їх інкорпорації у виробничо-комерційну діяльність підприємства та надати теоретично-інструментальний базис дослідження проблематики інвестування процесу цифровізації. Теоретичним підґрунтям управління інвестуванням цифрових трансформацій на підприємстві в контексті комплексного підходу стали системна економічна теорія та інтегрована теорія управління IT-ризиками. Запропоновано контур реалізації економічної політики на засадах цифрової трансформації; в його структурі надано характеристику рівнів упровадження цифрових технологій у ракурсі архітектоніки економічної системи. Розроблено функціонально-структурну модель оцінювання впливу цифрових технологій на діяльність підприємства залежно від функцій, ефектів цифровізації та регламенту управління інвестуванням.

Стаття написана українською мовою

Кудрявець Є. В.
Підходи до конструювання категорії «міжнародний інноваційний кластер» (c. 65 - 76)
Останнє десятиліття міжнародної економіки ознаменувалося становленням Індустрії 4.0 – принципово нової концепції функціонування суспільства, яка вимагає від країн світу оновлення матеріально-технічної бази, інтенсифікації науково-технічних досліджень та створення проривних технологій на засадах сталого розвитку. Особливо актуальною дана проблема постає для країн, що розвиваються, які повинні сформувати власні адаптивні механізми та інструменти процесу інноваційного розвитку своїх економік. Одним із інструментів інноватизації економіки, який вже довів свою високу ефективність у найбільш розвинених країнах, є кластерний підхід. Своєю чергою, найпрогресивнішою формою кластерних об’єднань виступає міжнародний інноваційний кластер, головною метою якого є створення, реалізація, просування та комерціалізація інноваційних рішень. Однак, незважаючи на широкий спектр наукових праць і досліджень, присвячених кластерній теорії, ідентифікація сутності кластера та міжнародного інноваційного кластера не знайшло однозначного висвітлення серед закордонних і вітчизняних учених, що перешкоджає розробленню та реалізації комплексної концепції ефективного функціонування кластера в Україні. Саме тому метою даного дослідження є авторське конструювання категорій «кластер» і «міжнародний інноваційний кластер». Результатом проведеного дослідження стало формулювання категорії «міжнародний інноваційний кластер», під яким розуміється мережа взаємопов’язаних інститутів різних країн світу з домінуючою роллю науково-дослідної або освітньої установи, які здійснюють спільну дослідницьку та інноваційну діяльність і залучені до міжнародного трансферу технологій з метою отримання синергії та підвищення конкурентоспроможності на засадах сталого розвитку. Сформована категорія дозволить запропонувати нові моделі та механізми функціонування кластера з метою підвищення його стійкості та ефективності на засадах сталого розвитку.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2020

Стаднік Л. І., Шевченко А. О.
Консалтингова діяльність у системі ф’ючерсної торгівлі як форма організації інноваційної товарної та цінової політики (c. 46 - 52)
У статті досліджено питання ведення інноваційної товарної та цінової політики на основі ф’ючерсної торгівлі. Указано, що за існуючих умов дестабілізації економіки особливо важливим питанням є розробка та використання ефективних форм фінансово-економічної діяльності у сфері товарної та цінової політики. Зазначено, що для країн, котрі провадять інноваційну політику розвитку ринкової економіки, ф’ючерсна торгівля відіграє важливу роль у системі формування прозорого та конкурентного ціноутворення. Визначено, що ф’ючерсна торгівля є організованою формою торгівлі та виступає ключовим елементом забезпечення цінової рівноваги на ринку. Зазначено, що для успішного ведення ф’ючерсної торгівлі її учасникам не обійтися без освоєння прийомів фундаментального і технічного аналізу фінансової, економічної, аналітичної та біржової діяльності, вивчення питань ризик-менеджменту тощо. Знання з даного питання можуть розширити саме консалтингові компанії, які кваліфіковано нададуть допомогу щодо даного виду підприємництва. Тому наразі існує проблема щодо поглибленого дослідження проблематики ведення та надання консалтингових послуг з організації ф’ючерсної діяльності як однієї з форм інноваційної товарної та цінової політики. Розглянуто та проаналізовано приклад консалтингової діяльності у сфері ф’ючерсної торгівлі біржовим брокером «Світ Інвест». Визначено переваги використання ф’ючерсної торгівлі в системі товарної та цінової політики. Надано практичні пропозиції щодо формування консалтингової діяльності в системі організації інноваційної товарної та цінової політики на основі ф’ючерсної торгівлі. У підсумку зазначено, що використання консалтингових послуг при проведенні ф’ючерсної торгівлі як інноваційної форми економічної діяльності дасть змогу підприємницьким структурам поглибити знання з даного питання, сконцентрувати ресурсні зусилля на найбільш важливих завданнях інноваційного процесу та заощадити час і кошти на додаткові витрати.

Стаття написана українською мовою

Паневник Т. М., Болгарова Н. К.
Формування інноваційних систем як середовища відкритих інновацій (c. 53 - 59)
У статті розглянуто сутність і надано власне визначення поняття відкритих інновацій. Обґрунтовано необхідність впровадження та поширення відкритих інновацій з метою формування сучасних інноваційних систем. Доведено, що соціально-економічний розвиток зумовлює трансформацію інноваційних процесів на засадах відкритості та поширення співпраці із зовнішніми партнерами, науковими установами, постачальниками та споживачами. Визначено чинники, що впливають на поширення відкритих інновацій. Розглянуто основних суб’єктів середовища відкритих інновацій, що сприяють формуванню сучасних інноваційних систем. Проведено інтегральну оцінку стану розвитку інноваційної системи України з використанням показників Глобального індексу інновацій. Проаналізовано динаміку інноваційних процесів в Україні та країнах Європейського Союзу. Виявлено зменшення кількості працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок, які мають науковий ступінь, і зменшення кількості організацій, які здійснювали НДР при одночасному зменшенні кількості інноваційно активних промислових підприємств. Визначено, що домінування закритої моделі інновацій в Україні зумовлює сповільнення розвитку інноваційних процесів та подальше технологічне й економічне відставання від високорозвинених країн. Окреслено наслідки розвитку середовища відкритих інновацій. Виявлено поступовий перехід до нових відкритих інноваційних систем і пошук перспективних інноваційних взаємодій у зовнішньому середовищі. Запропоновано основні заходи активізації середовища відкритих інновацій у вітчизняній економіці.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2020

Ханін І. Г., Білозубенко В. С., Шаблій С. Є.
Особливості інноваційної моделі економічного розвитку і зростаюча роль освіти в ній (c. 56 - 64)
Зростаюча значущість інновацій в економіці перетворила їх на важливіший фактор виробництва та споживання, структурних змін, економічної динаміки, конкурентоспроможності, соціального розвитку. Це набуло парадигмального значення та привело до виникнення інноваційної моделі економічного розвитку, особливостям якої присвячена стаття. Враховуючи залежність інновацій від генерування та поширення нових знань, у статті наголошується на критичній важливості продуктивності науки та якості освіти. Це підтверджується глобальними тенденціями та знаходить прояв у стратегіях розвитку держав і компаній. У цьому контексті уточнено сучасне розуміння інновацій та основи їх появи, що пов’язано з пізнанням і творчістю. Охарактеризовано основні риси інновацій, зокрема: кумулятивність, ланцюговий характер, інтеграція практичних і теоретичних знань, тривалість «дозрівання» та появи інновації, невизначеність, колективність, нерівномірність появи в часі та концентрації в просторі, конфліктність. Запропоновано бачення процесу розробки інновацій за стадіями, охопленими системним управлінням. Охарактеризовано основні моделі появи інновацій і моделі інноваційного процесу (модель витягування попитом (ринком); модель «шукачі потреби»; модель «зчитувачі ринкової інформації»; модель технологічного підштовхування; циклічна модель інновацій; модель відкритих інновацій; ланцюгова та інтерактивна моделі інноваційного процесу; інноваційна модель «воронка»; мережева модель інновацій). Виокремлено ряд особливостей інноваційної моделі економічного розвитку: визнання інновацій найважливішим фактором економічного зростання; постійна взаємодія виробництва, науки та ринку, орієнтована на розробку інновацій; визначальна роль людського капіталу; структурні зміни в системі суспільного виробництва; переважання інноваційного характеру конкуренції в сучасній економіці; зародження та розвиток інноваційного підприємництва. На основі становлення інноваційної моделі розвитку, зростаючої ролі науки та освіти охарактеризовано сучасну економіку як економіку знань; розглянуто основні моменти її концепції. Обґрунтовано збільшення впливу освіти в інноваційній моделі економіки з точки зору генерування та поширення нових знань з метою інтенсифікації інновацій.

Стаття написана українською мовою

Саліхова О. Б., Курченко О. О.
Концептуальні засади Стратегії розбудови технологоорієнтованих стартапів в інтересах інноваційного розвитку економіки України (c. 65 - 75)
Мета статті полягає у визначенні концептуальних засад Стратегії розбудови технологоорієнтованих стартапів (ТОС) в інтересах інноваційного розвитку економіки України, виходячи із сучасних викликів і загроз, а також загальносвітових тенденцій розвитку технологій. Спираючись на аналіз та узагальнення наукових здобутків українських учених і практиків, а також попередні результати та висновки авторських досліджень, у статті наведено ендогенні та екзогенні бар’єри, що перешкоджають розбудові ТОС в Україні. Вперше обґрунтовано, що стартап – це не лише людський інститут, що створює нові продукти чи послуги в умовах крайньої невизначеності, а багатоаспектний механізм, що: забезпечує трансфер технологій із академічної, освітньої та наукової сфер у бізнес-середовище через започаткування господарюючого суб’єкта; прискорює комерціалізацію технології та виведення на ринок нового продукту, процесу, послуги; забезпечує міжнародний трансфер технологій через залучення іноземних підприємців-новаторів для започаткування та розвитку стартапу в іншій країні, а також через придбання діючого стартапу іноземною компанією (злиття та поглинання, іноземні інвестиції); надає доступ до іноземних технологій, інфраструктури, баз даних. Показано, як технологоорієнтовані стартапи здатні перетворити обмежені можливості компанії-початківця на переваги в конкурентній боротьбі із лідерами та привести до структурних зрушень в економіці. Визначено мету, пріоритети, ключові завдання розбудови ТОС в Україні, а також шляхи їх реалізації, націлені на: формування кадрового та науково-технологічного ресурсу; заохочення започаткування ТОС; започаткування корпоративних інкубаторів та акселераторів; забезпечення стабільних джерел фінансування створення та розвитку ТОС; просування технологічних інновацій та сприяння виходу ТОС на ринок публічних закупівель та зовнішні ринки; захист ТОС від «недружніх» інвесторів; запровадження моніторингу діяльності ТОС і популяризацію інноваційного підприємництва.

Стаття написана українською мовою

Кузнєцова М. А., Драган К. Ю.
Використання стратегічних альянсів в інноваційній економіці (c. 75 - 80)
Глобальні тенденції останніх десятиліть посилили конкурентну боротьбу на світових ринках, тому потрібно створити таку організаційну форму, яка могла б максимально швидко й ефективно реагувати на зміни зовнішнього середовища. Однією з таких нових форм організації діяльності підприємств є стратегічні альянси, розвиток яких значно вплинув на зміни в структурі багатьох галузей. Завдяки створенню стратегічних альянсів компанії об’єднують зусилля та ресурси для збереження своїх конкурентних позицій і створення нових можливостей. У статті стратегічний альянс розглядається як ефективна форма об’єднання компаній, що максимально відповідає критеріям стратегічних цілей. Розглянуто види стратегічних альянсів, розвиток яких повинен забезпечити підприємствам доступ до тих чи інших інновацій; означено цілі створення стратегічних альянсів. Доведено, що під стратегічним альянсом розуміється проведення спільних досліджень, спільне використання виробничих потужностей, обмін технологіями, просування на ринок продукції один одного чи об’єднання зусиль щодо виробництва компонентів або кінцевої продукції. Зазначено, що партнерство у стратегічних альянсах засновано на гнучких організаційних формах співпраці. Виділено проблеми, що заважають інноваціям; запропоновано дії для їх вирішення. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є проведення аналізу вже існуючих стратегічних альянсів в Україні, дослідження їх стану, кількості та сфери утворення. Також у перспективі планується виокремити проблеми визначення переваг і недоліків створення стратегічних альянсів в Україні, і головне – проаналізувати готовність законодавчої бази для успішного їх розвитку в країні.

Стаття написана українською мовою

Хаустова В. Є., Решетняк О. І., Крамарев Г. В., Крячко Є. М.
Оцінка високотехнологічних галузей у прогресивній структурі економіки країн світу та України (c. 81 - 98)
Мета статті полягає у визначенні та оцінці місця високотехнологічних галузей у прогресивній структурі економіки країн світу та України. Методи дослідження: структурний аналіз, графічний аналіз, аналіз структурних зрушень, кластерний аналіз. Проведено структурний аналіз економіки України та країн ОЕСР за показниками валового випуску, валової доданої вартості та частки ВДВ у випуску за чотирма секторами: сільське господарство, мисливство, лісове господарство та рибальство; промисловість, включаючи енергетику; будівництво; загалом за сферою послуг. Здійснено структурний аналіз обробної промисловості України порівняно з країнами ОЕСР. Проведено рейтингування країн світу за часткою витрат на ДіР у галузі виробництва основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів; виробництва комп’ютерів, електронної та оптичної продукції; виробництва аерокосмічної техніки. Здійснено позиціонування країн світу в квадрантах матриці в площині координат «Частка витрат на ДіР високотехнологічних галузей економіки та ВДВ на душу населення». Розраховано структурні зрушення у витратах на дослідження та розробки у високотехнологічних галузях економіки країн ОЕСР та Україні. Проаналізовано структуру експортного ринку високотехнологічних галузей економіки та оцінено місце України на цьому ринку. Здійснений кластерний аналіз дозволив поділити країни світу на групи з урахуванням даних за показниками: частка витрат на ДіР фармацевтичної промисловості; частка витрат на ДіР комп’ютерної, електронної та оптичної промисловості; частка витрат на ДіР аерокосмічної промисловості; частка витрат на ДіР сфери послуг; частка експортного ринку фармацевтичної промисловості та ВДВ на душу населення. Україна увійшла до кластера, країни якого мають таку структуру витрат на ДіР у високотехнологічних галузях економіки, яка не забезпечує високого рівня ВДВ на душу населення. Надано рекомендації щодо розвитку високотехнологічних галузей України з метою підвищення соціоекономічного розвитку країни.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2020

Кухарська Н. О.
Інноваційна складова економічного зростання України (c. 57 - 66)
Показано, що основою економічного зростання для України та єдиною можливістю зайняти своє місце серед розвинених країн є становлення на шлях інноваційного розвитку. Простежено еволюцію концепцій, що описують вплив інновацій на процес економічного зростання в рамках держави, а також досліджено існуючі моделі інноваційного розвитку. Встановлено статистичний взаємозв’язок між рівнем розвитку економіки й обсягом фінансування інноваційних процесів. Теоретичні дослідження впливу обсягів фінансування інновацій на економічне зростання підтверджено результатами авторського економетричного аналізу. На основі зіставлення міжнародних рейтингів виявлено основні проблеми та проаналізовано особливості формування інноваційної економіки в Україні та фактори, що впливають на її розвиток. Обґрунтовано, що в Україні ще залишився достатній інноваційний потенціал (зокрема, висока якість людського капіталу, широке охоплення населення вищою освітою, зростаючий рівень експорту ІТ-послуг, розвиток фіксованого та стільникового зв’язку, динаміка патентної діяльності) як основний і необхідний компонент модернізації економіки та переходу її на новий технологічний рівень. Однак через складну соціально-економічну та політичну ситуацію, відсутність імперативу та вектора науково-технічного розвитку і модернізації країни в державній політиці, а також адекватної стратегії інноваційного розвитку Україна втрачає низку своїх конкурентних позицій на світовому ринку, особливо на ринку високотехнологічної продукції. Обґрунтовано необхідність у найближчі терміни перейти від теоретичного оформлення «проблемного поля» пріоритетів державної інноваційної політики до процесів стратегування, які включають: вибір найбільш адекватної моделі інноваційного розвитку; напрацювання методичного інструментарію виділення із широкого спектра науково-технічних і організаційно-економічних інновацій найбільш значущих для зростання економіки і вибір за його допомогою головних пріоритетів науково-технічного розвитку країни; розробку реально здійсненної стратегії з урахуванням інтересів усіх стейкхолдерів: представників влади, бізнесу та науки; забезпечення фінансових, інституційних, інфраструктурних та інших механізмів її реалізації; жорсткий контроль механізмів реалізації стратегії.

Стаття написана українською мовою

Колєдіна К. О.
Аналіз інноваційної активності промислових підприємств Харківської області (c. 67 - 73)
Визначено, що важливу роль у розвитку економіки України відіграють галузі промислового виробництва, оскільки саме промисловість є генератором науково-технічного прогресу й інновацій та служить «драйвером» економічного зростання. Встановлено, що найбільша кількість інноваційно активних промислових підприємств України знаходиться в Харківській області. Мета статті – дослідити стан інноваційної активності промислових підприємств Харківської області. Проведено аналіз основних показників інноваційної діяльності промислових підприємств області. Виявлено, що частка підприємств, що впроваджувала інновації, є незначною, а частка реалізованої ними інноваційної продукції взагалі мало відчутна в загальному обсязі реалізованої продукції. Аргументовано, що така ситуація може свідчити про негативну тенденцію погіршення якості інноваційної продукції та її неконкурентоспроможність на ринку. Досліджено розподіл загального обсягу витрат промислових підприємств Харківської області за напрямами їх інноваційної діяльності. Визначено, що основна частина інноваційних витрат спрямовується підприємствами на придбання машин та обладнання, а частка витрат на внутрішні та зовнішні НДР є вкрай малою, що свідчить про недосконалість та нераціональність існуючої структури витрат. Встановлено, що ключовим фактором стимулювання інноваційної діяльності на промислових підприємствах Харківської області є залучення державних та іноземних інвестицій на розробку, створення та реалізацію інновацій, оскільки нині основним джерелом фінансування інновацій є власні кошти підприємств. Доведено, що без зміни ситуації, що склалася з регулюванням у галузі інновацій, підвищення конкурентоспроможності промислових підприємств Харківської області в найближчій перспективі та прискорення темпу їх інноваційного розвитку є проблематичним.

Стаття написана українською мовою

Лісовська Л. С.
Обґрунтування сутності та складових цінності взаємодії в інноваційних процесах (c. 73 - 80)
Метою статті є дослідження процесів налагодження та розвитку взаємодії в інноваційних процесах. Проаналізовано причини низької ефективності інноваційної діяльності в Україні та обґрунтовано важливість підвищення показників взаємодії в інноваційних процесах для подолання причин низької інноваційності економіки. Визначено основні елементи концептуальних основ формування систем взаємодії в інноваційних процесах: цілі формування, очікувані результати, умови налагодження взаємодії. Особливу увагу приділено визначенню кола потенційних учасників систем взаємодії та проведено їх систематизування в такі чотири групи: держава, наука, бізнес, споживач. Для кожної групи визначено спонукальні чинники налагодження взаємодії в інноваційних процесах і можливий внесок при формуванні систем взаємодії в інноваційних процесах. Зазначено, що інтереси груп учасників систем взаємодії можуть бути різноспрямованими та мати власні критерії ефективності задоволення. Тому для уникнення конфліктів та раціонального взаємоузгодження інтересів запропоновано оцінювати доцільність участі в інноваційних процесах через показник цінності взаємодії. На підставі проведеного дослідження обґрунтовано поняття цінності взаємодії в інноваційних процесах та визначено засадничі складові даного поняття, а саме: корисність та вартість взаємодії. На думку автора, цінність взаємодії для учасника формується через зіставлення одержаної корисності від участі в системах взаємодії до очікуваних витрат, які пов’язані із цією участю. У зв’язку з пришвидшенням динаміки світових економічних процесів та, зокрема, інноваційних, підкреслено важливість урахування чинника часу при оцінюванні цінності. По-перше, взаємодія в інноваційному процесі розвивається, набуває нових форм для партнерів та для різних учасників ринку. По-друге, вплив часу на корисність і вартість взаємодії може приймати різні значення: збільшувати, зменшувати або не позначатися на рівні цінності (корисності, вартості) взаємодії.

Стаття написана українською мовою

Мних О. Б., Лозинський В. Т., Далик В. П.
Активізація процесів деглобалізації та системоутворююча роль високотехнологічних компаній у сучасних процесах фрагментації ринків (c. 81 - 88)
Пошук відповідей на сучасні виклики глобальній і національній економіці знаходить своє відображення у спрямованості науково-прикладних досліджень і їх об’єктному та суб’єктному аналізі. Такий пошук потребує дослідження якісних змін процесів глобалізації та їх поєднання із зародженням у різних країнах тренду деглобалізації. Цей тренд посилюються політичним впливом держав із застосуванням політики економічного та технологічного протекціонізму, витончених правил гри та інструментів для здобування ринкових переваг на високотехнологічних і фінансових ринках. Мета даного наукового дослідження полягає в аналізі причин активізації структурної політики деглобалізації, побудові її змістовної моделі. Визначено основні причини нагромадження корпоративних боргів гігантами світового бізнесу та відображено їх двояку роль у розвитку як промислових, так і фінансових ринків, взаємодія між якими посилюється в цифровій економіці та з появою нових джерел кризи. Дано характеристику розривів між обсягами експорту-імпорту, коефіцієнта покриття експортом імпорту, величина яких залежить від позитивних структурних зрушень на основі процесів деглобалізації та інноваційної активності високотехнологічних ринків. Побудовано динамічні тренди для відображення взаємозалежності обсягів прямих іноземних інвестицій та рівня відкритості української економіки. Показано взаємозв’язки факторів фрагментації промислових і фінансових ринків під впливом зростаючої ролі високотехнологічних компаній при впровадженні політики економічного протекціонізму. Побудовано змістовну модель дифузії загроз розвитку високотехнологічних ринків та їх наслідків у новому середовищі роздвоєння матеріальної та цифрової економіки, яка поглиблює розуміння причин поєднання процесів глобалізації та деглобалізації у світі та в окремих країнах.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2021

Соболєва Т. О., Голіонко Н. Г.
Динаміка світових технологічних трендів у розрізі патентних даних (c. 84 - 89)
У сучасних динамічних цифрових умовах взаємодії із зовнішніми стейкхолдерами майбутній успіх компаній безпосередньо залежить від їх інноваційної активності, ефективного впровадження в бізнес-процеси результатів досліджень і розробок у сфері нових технологій. Стрімкий розвиток технологій останніми роками прискорює поширення інновацій, що приводить до посилення конкуренції, тому здатність організації впроваджувати процесні інновації для підвищення власної конкурентоспроможності визначатиме її результативність та ефективність у майбутньому. У статті розглянуто основні світові технологічні тренди шляхом фіксації технологічних сфер з максимальною кількістю опублікованих заявок на патенти, а також середнє зростання кількості заявок за десятирічний період у розрізі технологічних галузей. Проведено зіставлення сфер бізнесу, представники яких посідають найвищі рейтингові позиції в щорічних світових дослідженнях інноваційності та успішності (вартості бренду) компаній. За результатами дослідження визначено найбільш патентоспроможні технологічні галузі, до яких у сфері електротехніки потрапили: електричні машини, апарати, енергія; цифровий зв’язок і комп’ютерні технології. Серед хімічних технологій найбільшу кількість опублікованих заявок зафіксовано в таких галузях, як: фармацевтичні препарати; хімія основних матеріалів, а також хімічне машинобудування. У галузі машинобудування найбільша кількість заявок була опублікована у транспортній галузі та щодо інших спецмашин. Найвищі значення середнього зростання зазначеного показника спостерігаються в таких сферах, як ІТ-методи в управлінні, харчова хімія, екологічні технології, хімічне машинобудування, інші спецмашини та верстатобудування. Зазначається також регіональний аспект патентування технологій, який полягає у зміщенні інноваційної активності в технологічних сферах, що розвиваються, у бік азійських країн. Найбільш активними компаніями в патентуванні виявилися State Grid Corp of China, Mitsubishi Electric Corp, Toyota Jidosha KK, IBM, Huawei Technologies, Samsung Electronics.

Стаття написана українською мовою

Кустріч Л. О., Гоменюк М. О.
Логістика та інновації: концепція, стратегія управління та взаємодія (c. 89 - 96)
Інновації є головним чинником майбутнього розвитку людства в цілому та економіки зокрема. Економіка України наразі переживає складний період, що вимагає пошуку інноваційних шляхів виходу з даної ситуації. Одним із можливих способів вирішення даної проблеми є побудова інноваційної логістичної стратегії. У статті досліджено концептуальні основи інноваційної та логістичної діяльності в Україні. Визначено суть і значення логістичного підходу в діяльності підприємств. Зазначено, що сутністю логістичного підходу є інтеграція окремих ланок ланцюга товароруху в єдину систему, яка буде забезпечувати найбільш ефективне управління наскрізними матеріальними потоками. Установлено взаємозв’язок логістики з інноваційною діяльністю підприємств. Визначено місце логістичного підходу до управління інноваційною діяльністю підприємства. Досліджено управлінські аспекти розвитку інновацій і сфери логістики. Зазначено, що в умовах відкритості реалізації інноваційних процесів конкурентну перевагу отримують ті підприємства, які можуть швидко реалізувати інноваційну ідею. Окреслено базові складові концепції логістики інновацій. Виокремлено основні положення логістичної концепції при побудові та управлінні інноваційною діяльністю підприємств. Резюмовано, що інноваційна діяльність на засадах логістики формує дієвий механізм інноваційного менеджменту підприємств. Використання логістичного підходу до управління інноваційною діяльністю сприяє досягненню мети та стратегічних цілей підприємства, зокрема, із його упровадженням підвищується ефективність економічної, фінансово-господарської та збутової діяльності; розширюється цільова аудиторія, унаслідок чого виникає підвищений попит на продукцію (товари) та послуги; збільшується прибуток; посилюються конкурентні позиції на ринку.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2021

Лучко Г. Й.
Інноваційний розвиток сфери торгівлі (c. 41 - 47)
Метою даної статті є дослідження інноваційної активності світових і вітчизняних компаній у сфері торгівлі; визначення глобальних тенденцій інноваційного розвитку торговельних компаній в умовах пандемії коронавірусу; розроблення рекомендацій щодо подальшого розвитку та підвищення рівня інноваційності вітчизняними компаніями сфери торгівлі з урахуванням світових трендів. Розглянуто та проаналізовано останні дані щодо позицій України в рейтингах конкурентоспроможності та інноваційної активності. Досліджено особливості інноваційного розвитку світових і вітчизняних компаній у сфері торгівлі. Аналізування діяльності в умовах пандемії COVID-19 найбільш успішних світових компаній у сфері торгівлі та компаній – інноваційних лідерів серед ритейлерів дозволило визначити основні напрямки інноваційного розвитку у світі. Також визначено, що компанії, які прагнуть стати найсильнішими в інноваціях, з урахуванням ситуації, спричиненої спалахом COVID-19, найбільше віддають перевагу передовій аналітиці, цифровому дизайну та технологічним платформам. У статті проаналізовано сучасний стан і визначено основні тенденції інноваційного розвитку вітчизняних суб’єктів господарювання у сфері торгівлі. В умовах кризи, пов’язаної зі спалахом коронавірусу, втриматись на ринку зможуть лише ті компанії, що здатні створити стійкі конкурентні переваги. Торговельним компаніям необхідно зосередитися на тому, щоб бути відкритими до інновацій та цифрових перетворень і відповідним чином змінювати існуючі бізнес-моделі на більш стійкі. У статті розроблено рекомендації для подальшого розвитку та підвищення рівня інноваційності вітчизняними суб’єктами господарювання сфери торгівлі з урахуванням світових трендів.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2021

Борисяк О. В., Іванечко Н. Р.
Формування цифрового комунікативного середовища з надання енергетичних послуг на засадах кліматично нейтрального розвитку (c. 44 - 50)
Утвердження цілей сталого розвитку спрямоване на підвищення рівня та якості життя населення шляхом зменшення антропогенного впливу на довкілля та переходу до кліматично нейтрального розвитку. Одним зі способів вирішення цього питання є популяризація альтернативних джерел енергії, впровадження енергоефективних технологій та енергетичного менеджменту. З огляду на це стаття присвячена визначенню особливостей формування комунікативного середовища з надання кліматично нейтральних енергетичних послуг у результаті використання цифрових технологій. Розширення спектра надання інноваційних енергетичних послуг зумовлене диверсифікацією джерел отримання енергії. У результаті аналізу динаміки розвитку «зеленої» енергетики на основі статистичних даних установлено позитивну динаміку виробництва енергії з відновлювальних джерел (вітрова, сонячна, гідроелектростанції, біопаливо та відходи). Своєю чергою, у розрізі розгляду аспектів диджиталізації виробничих процесів і надання послуг виявлено низький рівень інформаційно-медійної діяльності щодо можливостей отримання населенням «зелених» енергетичних послуг. З огляду на це зростає цінність використання таких цифрових технологій, як мобільні (соціальні) платформи. Запропоновано в змістову складову формування цифрового комунікативного середовища з надання енергетичних послуг на засадах кліматично нейтрального розвитку закласти рейтингове оцінювання енергосервісних компаній, рівень диджиталізації бізнес-процесів підприємств і сформованості цифрових навичок у споживачів різних сегментів енергетичного ринку, а також кібернетичний підхід до визначення спроможності надання інноваційних енергетичних послуг.

Стаття написана українською мовою

Лагун А. І.
Корпоративний венчуринг як основа розбудови екосистем у глобальних координатах світу (c. 50 - 55)
В останні десятиліття всі ми є свідками зародження якісно нових тенденцій розвитку корпоративного венчурингу, що підтверджують його динамічну структурну динаміку, глобальний характер, а також диверсифіковані механізми реалізації та потужний вплив на динаміку світового науково-технічного прогресу. Корпоративний венчуринг є системою заходів, механізмів та інструментів фінансування бізнес-структурами корпоративного сектора процесів розробки, підтримки, інкубування, впровадження та реалізації венчурних стартапів, інноваційних програм і проєктів, що реалізуються переважно в середовищі малих інноваційних фірм під опікою материнських підрозділів багатонаціональних підприємств (БНП) і лежать в основі розбудови у глобальних координатах глибоко інтегрованих на горизонтальному та вертикальному рівнях корпоративних венчурних екосистем. Насамперед слід відзначити динамічне нарощування вартісних масштабів інноваційного венчурного фінансування корпорацій і наростання міжрегіональних асиметрій у його нагромадженні. Між тим, діяльність БНП у царині корпоративного венчурингу свідчить про наростаючу в умовах техноглобалізму невідповідність приватномонополістичної форми інноватизації глобального виробництва об’єктивним потребам національного економічного розвитку. Як результат – на міждержавному, регіональному та наднаціональному рівнях актуалізується питання щодо розвитку якісно нових форм науково-технічної кооперації суб’єктів господарювання; розбудови глобальних інноваційних і професійних мереж дослідників, учених і науково-дослідного персоналу; ефективного комбінування виробничих ресурсів, а також усуспільнення праці та концентрації інноваційного капіталу з метою оперативного вирішення найбільш актуальних для світової спільноти науково-технічних завдань.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2021

Шкуренко О. В.
Циркулярна економіка як передумова формування інноваційних платформ сталого розвитку суб’єктів підприємницької діяльності (c. 323 - 330)
Мета статті полягає у визначенні, обґрунтуванні та підтвердженні економічної доцільності формування нової моделі циркулярної економіки як інноваційної платформи сталого розвитку. У результаті дослідження було встановлено, що стратегічним пріоритетом сталого розвитку держави є формування якісно нової моделі розвитку національної економіки на основі симбіозу циклічної й екологічної економік, що сприяє використанню локальних ресурсів для задоволення потреб економіки та забезпечує формування замкнутих матеріально-ресурсних циклів. Доведено, що циркулярна економіка являє собою новий підхід, що базується на можливості відтворення, повторного використання результатів праці після їх модернізації. Виокремлено принципи економіки замкнутого циклу, а саме: виробництво довговічної та надійної продукції; можливість ремонту; повторне використання; модернізація та оновлення; рециклінг; сумісне використання; віртуалізація продукції. Виокремлено загальні ознаки та відмінності теорії циркулярної економіки. Акцентовано увагу на тому, що при формування нової моделі циркулярної економіки необхідно враховувати та пов’язувати розвиток екологічних інновацій і, відповідно, екологічної економіки. Однак подальшого ґрунтовного дослідження потребує визначення впливу екологічної економіки на нову модель циркулярної економіки.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2021

Пархоменко Н. О.
Тенденції інноваційного розвитку міжнародних і вітчизняних бізнес-систем у глобальному бізнес-середовищі (c. 64 - 73)
Метою дослідження є визначення тенденцій інноваційного розвитку міжнародних і вітчизняних бізнес-систем і формування на їх основі принципів управління розвитком. При аналізі тенденцій інноваційного розвитку міжнародних і вітчизняних бізнес-систем було розглянуто основні індикатори інновативності через інтегральні індекси, які характеризують інноваційний розвиток країн; визначено географічну та галузеву структури країн-інноваторів та провідні інноваційні компанії світу та України; проведено порівняння рейтингів інноваційних компаній світу, що представлені Boston Consulting, Clarivate Analytics, Fast Company, Дело.юа та Влада грошей. У результаті дослідження було визначено, що позитивну динаміку розвитку бізнес-систем можна спостерігати в діяльності компаній, які постійно здійснюють наукові дослідження, проводять розробки, впроваджують різноманітні інновації, отримують патенти тощо. Обґрунтовано, що інноваційний розвиток міжнародних і вітчизняних інноваційних бізнес-систем забезпечує конкурентні переваги компаній на міжнародному та вітчизняному ринках, стимулює розвиток економіки країни та регіонів, сприяє соціальному розвитку бізнес-систем. Дослідження тенденцій інноваційного розвитку бізнес-систем у глобальному середовищі дозволило сформувати принципи управління їх розвитком. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є розробка методологічного забезпечення оцінювання інноваційного розвитку бізнес-систем і формування механізму управління їх розвитком у глобальному бізнес-середовищі.

Стаття написана українською мовою

Бітнер І. В., В’язовий С. М., Морозова Н. Л.
Моделювання розвитку сучасних цифрових інноваційних технологій у банківському секторі (c. 74 - 81)
Метою статті є дослідження впровадження інноваційних технологій на прикладі комерційного банку шляхом розробки моделі імітації розвитку сучасних цифрових технологій банку з використанням апарату системної динаміки – для оцінки масштабу та швидкості процесів цифрових технологій у рамках удосконалення теорії прийняття рішень процесів створення, просування та реалізації на ринку. Побудовано концептуальну схему моделювання розвитку банківських цифрових технологій, що містить п’ять поетапних блоків і передбачає розробку моделі імітації розвитку сучасних цифрових технологій у банківській сфері та аналіз сценаріїв у рамках побудованої імітаційної моделі для підвищення результативності діяльності. Побудована модель дозволяє дати оцінку ефективності комерціалізації цифрових технологій залежно від реалізації внутрішніх управлінських рішень і впливу факторів зовнішнього середовища, а також масштабу та швидкості процесів дифузії інновацій. Проведені імітаційні експерименти за окремими сценаріями стимулюючого та дестимулюючого впливу внутрішніх і зовнішніх факторів та параметрів доводять, що на обсяги попиту на банківські цифрові технології значно впливають внутрішні фактори, тому банківська установа повинна постійно підвищувати значення даних факторів та бути самою ініціатором змін та інноваційних рішень. На основі виявлених закономірностей і зв’язків моделі імітації отримані результати, що характеризують протікання процесу впровадження сучасних цифрових технологій. Імплементація результатів моделювання дозволить банкам ще на стадії прийняття управлінського рішення визначити економічну доцільність впровадження інновацій і використання тих чи інших цифрових технологій в їх практичній діяльності.

Стаття написана українською мовою

Шелест Т. М.
Теоретико-концептуальні аспекти кластеризації як основа інноваційного розвитку промислових підприємств (c. 82 - 88)
Метою статті є формування теоретико-концептуальних аспектів кластеризації як основи для інноваційного розвитку промислових підприємств у сучасних трансформаційних умовах господарювання. За результатами проведеного дослідження виявлено, що процес кластеризації спрямований на формування інноваційної системи, тобто поєднання науки та виробництва, що забезпечує трансформацію нових знань у конкурентоспроможні товари та послуги. Створення кластерних об’єднань надасть можливість органам державної влади та місцевого самоврядування стимулювати інноваційно-орієнтований розвиток вітчизняних промислових підприємств за рахунок формування регіональної економічної системи, в якій суб’єкти господарювання різних галузей і форм власності створюють організаційно-економічні об’єднання постачальників і споживачів продукції та послуг на основі міжнародних стандартів управління. Інноваційно-орієнтований розвиток України показує, що при наявному науковому потенціалі ми неприпустимо відстаємо за часткою інтелектуальної власності в суспільному багатстві та ВВП. Причинами цього є, насамперед: недостатнє бюджетне фінансування; низький попит на інновації з боку бізнесу; низький рівень розвитку інноваційного підприємництва та інноваційної інфраструктури; фіскальне, а не стимулююче оподаткування; високий рівень корупції; недоступне кредитування та нестабільна система страхування технологічних і комерційних ризиків. На основі проведеного дослідження запропоновано концепцію кластеризації як основу інноваційно-орієнтованого розвитку промислових підприємств. Процес кластеризації вирішує багато проблем, формує інституційну основу для створення постіндустріальної інформаційної економіки, посилюючи фінансову конкурентоспроможність регіонів і вирішуючи їх соціально-економічні проблеми.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2021

Краус К. М., Краус Н. М., Марченко О. В.
Становлення Індустрії Х.0 на засадах інноваційно-цифрової підприємницької діяльності та віртуальної мобільності (c. 50 - 58)
У статті зроблено спробу представити низку ключових технологій, що визначають нову якість життя людей. Названо та розкрито зміст: автономного штучного інтелекту в смартфоні, професійних роботів-помічників, доступного супутникового інтелекту, подкастів, цифрових інструментів міського планування. У статті авторами висунуто гіпотезу про те, що Індустрія Х.0 є на сьогодні найвищою стадією цифровізації та являє собою концепцію інноваційно-цифрового виробництва, складниками якого є «розумні активи», «розумні сервіси», «розумний бізнес» і «розумний уряд». Вказано структурні елементи авторської концепції Індустрії Х.0, наведено її візуальний зріз в умовах віртуальної реальності та охарактеризовано функціонування даної Індустрії виключно в рамках 7-го технологічного укладу. Авторами розроблено та представлено протокол становлення Індустрії Х.0 крізь призму інновацій, технологій в управлінні галуззю та бізнесом. Визначено 4 етапи реалізації даного протоколу, а саме: визначення інноваційного ландшафту «технологічного прориву» в тій чи іншій галузі при формуванні Індустрії Х.0; оцінювання загроз; визначення курсу подальшого розвитку та плану дій (чотири основні підходи до яких можуть застосовувати організації: захист, прийняття інновацій, ініціювання підривних інновацій, відступ); упровадження структурних змін на рівні ДНК організації. Аргументовано низкою чинників, що сьогоднішні реалії цифрового простору потребують відпрацювання нової логіки ведення платформного бізнесу в частині його відцифрування. Зроблено висновок, що на практиці слід утворити широку коаліцію з освітян, урядовців, аналітиків, хайтек-фахівців, економістів, промисловців, науковців, які долучаться до становлення Індустрії Х.0 на засадах цифровізації та інноватизації. Автори дійшли висновку, що Індустрія Х.0 являє собою новий підхід до організації виробництва в умовах віртуальної реальності, в основі якого лежать високоінтелектуальні інтегровані новітні продукти та цифрові екосистеми, які формують інноваційно-цифровий ланцюг створення вартості, додають нові компетенції та реалізують глибинні культурні зміни в напрямі становлення нової віртуальної реальності.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2021

Бут-Гусаiм О. Г.
Стратегії інноваційного розвитку бізнес-структур (c. 49 - 55)
Дана стаття присвячена дослідженню стратегій інноваційного розвитку бізнес-структур. Мета статті – розроблення класифікації стратегій інноваційного розвитку різних бізнес-структур. У роботі розкрито сутність стратегії інноваційного розвитку з урахуванням трьох підходів. Зроблено висновки щодо сутності стратегії інноваційного розвитку бізнес-структур. За результатами критичного аналізу літератури здійснено класифікацію діючих бізнес-структур та визначено основні напрями стратегічного інноваційного розвитку. У дослідженні виділено два ключові напрями стратегічного інноваційного розвитку, які базуються на активній та пасивній позиціях. Активна інноваційна стратегія передбачає використання нових технологій, які до цього часу не були використані на ринку. Даної стратегії можуть дотримуватися всі без винятку бізнес-структури, однак залежно від їх виду досягнення мети буде складнішим чи легшим. Зокрема, бізнес-структури з неодноосібною формою власності мають більше шансів втриматися на ринку із використанням активних інноваційних стратегій. Водночас бізнес-структури, які формуються однією особою, будуть відчувати значно більше труднощів при реалізації активних інноваційних стратегій на ринку. Іншим видом стратегії є пасивна (наслідувальна), яка полягає не в розробленні нових технологій, а у використанні вже розроблених. Основним концептуальним завданням при побудові такої стратегії є вивчення ринку, конкурентних переваг і недоліків готових інноваційних технологій – для того, щоб вийти на ринок із аналогічним, однак більш адаптованим до ринку рішенням. Можна впевнено говорити, що розвинені бізнес-структури можуть легше реалізувати наслідувальну стратегію, оскільки вона вимагає швидкої реакції та розробок, більш раціональних рішень, що пов’язано із використанням більшої кількості ресурсів. Однак, незважаючи на це, інновації – це єдиний спосіб вийти на ринок з унікальним продуктом і утриматися на ньому, оскільки вони не залежать від розмірів підприємства, його фінансів чи кількості персоналу.

Стаття написана українською мовою

Коберник А. О.
Регіональні інноваційні екосистеми в Україні (c. 56 - 61)
У статті обґрунтовано передумови, перспективи та переваги створення інноваційної екосистеми на різних рівнях її формування. Проаналізовано та згруповано основні підходи до визначення сутності поняття інноваційних екосистем у вітчизняній і зарубіжній спеціалізованій літературі та їх адаптивності до регіонального рівня. Гармонійна інноваційна екосистема є ознакою прогресивного суспільства, котра визначається симбіотичним функціонуванням людей і організацій, результатом якого стає продукування свідомих інновацій. Автором окреслено етапи становлення регіональної інноваційної екосистеми, коло її учасників та способи їх взаємодії. Для кожного етапу визначено процедури його реалізації, основні характерні ознаки та процеси переходу від одного до іншого. Основною ознакою створення та функціонування регіональної екосистеми є стійка, постійна взаємодія її учасників з освітніми та науковими установами, а також адаптивність цих установ до мінливості зовнішнього середовища. У статті розкрито окремі елементи закордонного досвіду процесів розвитку регіональних екосистем та їх імплементації в Україні. Усвідомлення існування або передумов для створення ефективної регіональної екосистеми є першим кроком до ефективного управління регіоном та активізації потенціалу національної економіки. З одного боку, в умовах децентралізації органи місцевого самоврядування отримують максимальну свободу у створенні організаційних елементів регіональної інноваційної екосистеми, підтримки наукового та кадрового потенціалу та комунікаційного бізнес-середовища. Автором наголошено, що без державної підтримки неможливо створити умови протекціонізму інноваційної діяльності, активізувати інвестиційний потенціал, стимулювати необхідні форми та способи фінансування відповідної активності. Тому робота на регіональному рівні в частині інновацій повинна проводитись одночасно у двох напрямках ієрархії: знизу вгору та згори вниз у постійній співпраці та узгодженні власних дій. У результаті обґрунтовано пріоритетні напрями державної та регіональної підтримки розвитку регіональних інноваційних екосистем на основні конкретних платформ або технологій.

Стаття написана українською мовою

Сосновська О. О.
Інноватизація страхового бізнесу в умовах розвитку цифрової економіки (c. 62 - 69)
У статті визначено актуальні тенденції інноватизації страхового бізнесу в умовах цифрової економіки. Наведено етапи розвитку сучасних страхових технологій (InsurTech), що є інноваційними продуктами у страховому секторі фінансової інфраструктури. Представлено інструменти цифровізації бізнес-процесів продажу страхових продуктів, урегулювання страхових претензій, ведення бухгалтерського та податкового обліку, андеррайтингу ризику, документообігу. Встановлено динаміку глобальних інвестицій у технологічні інноваціі? страхових компаній у світовому масштабі. Проаналізовано обсяги світових інвестиціи? та укладених угод у секторі InsurTech за галузями страхування та доведено, що 2020 р. є періодом усвідомлення значення та ролі впровадження цифрових технологій у страхову галузь, визнання цінності вектора цифровізації страхового бізнесу та глобальних інвестицій у розвиток InsurTech з найвищими зафіксованими значеннями. Виявлено, що лідером залучення інвестицій у процеси інноватизації є галузь майнового страхування (P&C), яка акумулювала 53% загального обсягу фінансування та в якій укладено 63% угод. Галузь особистого страхування (L&H) займає друге місце за даними показниками, зберігаючи в цілому інвестиційну привабливість, високі обсяги фінансування та впровадження страхових технологій. Систематизовано економічні, технологічні, організаційно-управлінські та правові фактори, які стимулюють чи гальмують інноваційну активність страхових компаній в Україні. На основі узагальнення проблем і слабких місць, які є актуальними та перешкоджають бажаним темпам інноватизації страхового бізнесу в умовах цифрової економіки, запропоновано матрицю SWOT-аналізу доцільності впровадження InsurTech. Визначено, що впровадження інновацій і розвиток страхування на засадах цифровізації наразі є каталізатором стратегічного розвитку страхового бізнесу, підвищення якості страхових продуктів та успішної діяльності в умовах усе більш орієнтованого на клієнта фінансового сектора.

Стаття написана українською мовою

Глинська А. Є., Корчевська Л. О., Кокорєва О. В.
Види та ризики комунікативних зв’язків персоналу у формуванні інноваційного середовища туристичного підприємства (c. 70 - 75)
Метою статті є аналіз ролі комунікаційних зв’язків та їх видів у формуванні інноваційного середовища туристичного підприємства, визначення ризиків, які можуть виникати в результаті їх існування. Визначено неможливість генерування інноваційних підходів без створення відповідного комунікативного простору, який базується на відповідних психологічних засадах. Персонал має навчитися з повагою прислухатися до ідей інших учасників, переконувати в перспективності власних ідей, співпрацювати у вирішенні виникаючих завдань, використовувати творчий підхід і готовність експериментувати в будь-яких питаннях. Значну увагу в статті присвячено можливим комунікативним інструментам, які можуть застосовуватися на різних етапах інноваційного процесу, які в комплексному впровадженні створюють інноваційну комунікативну мережу та простір. Для кожного етапу виділено вірогідні ризики, які можуть створити перепони для досягнення поставленої цілі. На основі існуючих досліджень було виділено чотири моделі комунікативних зв’язків залежно від розміру туристичного підприємства та ролі керівництва в інноваційних процесах. А саме: 1) «Центр підтримки» – бере свій початок у генеральному офісі туристичної мережі або в конкретному відділі великої туристичної корпорації. 2) «Креативна команда» – це команда, у якій комунікації здійснюються за принципом матричної організаційної структури. 3) «Ядро інноваційних змін» – формат створення окремого R&D-відділу, відповідального за пошук нових ідей і креативних форматів надання послуг, має фінансування та власну оргструктуру. 4) «Туристичний стартап» – невелике підприємство, бізнес-моделлю якого є новий для ринку креативний підхід.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2021

Чайка І. П.
Дослідницькі та інноваційні стратегії розумної спеціалізації (RIS3) в контексті співробітництва освіти, науки та малого бізнесу (на прикладі туризму Полтавщини) (c. 57 - 62)
Мета статті полягає в розробці підходів до регіональної інноваційної політики в рамках моделі інноваційного співробітництва чотирикутника: влада – наука (освіта) – бізнес – громадянське суспільство. На основі аналізу, систематизації й узагальнення даних про туристичну галузь України загалом і Полтавської області зокрема з’ясовано, що, по-перше, вона має значний потенціал для економічного розвитку, особливо для підприємств малого бізнесу; по-друге, потенціал стати платформою розвитку інноваційного співробітництва чотирикутника: влада – наука (освіта) – бізнес – громадянське суспільство. У роботі запропоновано алгоритм розробки стратегічних підходів до розвитку туристичного потенціалу Полтавщини на основі методології RIS3. Ці стратегії сприяють економічним перетворенням шляхом взаємодії у сфері інновацій регіональних керівних органів, підприємств малого бізнесу, громадських організацій та представників наукового й освітнього середовища, тобто, враховують місцеві умови ведення туристичного бізнесу. На основі типової системи управління RIS3 опрацьовано структуру управління на місцевому рівні та визначено пріоритети розвитку туристичного потенціалу Полтавщини на найближчу перспективу. При цьому на всіх учасників такої системи покладається завдання певної культурної зміни, а саме: формування практик відкритості, взаємодовіри, співробітництва, опанування нового. Перспективою розвитку такого співробітництва є надання нових можливостей представникам бізнесу (в т. ч. малого бізнесу), громадських організацій, наукової спільноти для участі в процесах підготовки та ухвалення рішень через налагодження комунікацій з відповідними місцевими владними структурами, побудову нових горизонтальних економічних і соціальних взаємодій, обмін знаннями та досвідом. Запропоновані для Полтавської області RIS3 є платформою формування нових економічних і соціальних відносин у туристичній сфері.

Стаття написана українською мовою

Юхнов Б. Ю., Корсаков Д. О., Юхман Я. В.
Актуалізація використання кластерної моделі в інноваційному розвитку економіки України (c. 63 - 69)
На жаль, однією з головних проблем економіки України є нездатність держави сконцентрувати наявні ресурси на головних, перспективних напрямках і залучити до цього процесу українській бізнес, як великий, так і середній з малим. Тому створення та розвиток кластерів як елементу інноваційної моделі є необхідним, а дослідження питання їхнього функціонування достатньо актуальним. Мета статті полягає в подальшому дослідженні процесів кластеризації в Україні. Зроблено спробу, спираючись на теоретичні основи розвитку інноваційних процесів, а також виходячи зі світового та вітчизняного досвіду утворення та розвитку кластерів, дати власне бачення сутності та класифікації кластерів, визначити їхні пріоритетні для української економіки види, запропонувати певні кластерні стратегії та критерії оцінки ефективності функціонування кластерних утворень. Результатами дослідження стало таке. По-перше, запропоновано авторське визначення кластера як добровільного об’єднання географічно сконцентрованих, самостійних суб’єктів господарювання та органів державної влади без утворення окремої юридичної особи для спільної діяльності у сфері підприємництва задля більш ефективного використання ресурсів і стимулювання інноваційного розвитку. По-друге, на основі цього визначення розроблено відповідну класифікацію кластерів. По-третє, запропоновано послідовність формування інноваційного кластера, яка повинна складатися з кількох етапів: виникнення ідеї кластера й обґрунтування необхідності його створення; визначення території для створення кластера на основі оцінки його конкурентного потенціалу; формування системи управління кластером; оцінка ефективності його функціонування. При цьому рекомендовано конкретні дії, які необхідно здійснити на кожному етапі. По-четверте, надані оцінки ефективності функціонування кластера за умов використання певних показників.

Стаття написана українською мовою

Біленко Д. В., Калязіна В. А., Лукашенко О. Ч.
Інноваційні державно-приватні проєкти як напрям зміцнення місцевих фінансів (c. 69 - 75)
Метою статті є обґрунтування необхідності впровадження інноваційних державно-приватних проєктів з метою зміцнення місцевих фінансів. У статті надано визначення поняття «інноваційний державно-приватний проект», на основі аналізу літературних джерел узагальнено основні проблеми інтеграції науки та бізнесу в межах інноваційних державно-приватних проєктів і причини їх виникнення. З використанням методів аналізу першопричин і регресійно-кореляційного аналізу статистичних даних європейських країн було зроблено висновок, що, незважаючи на те, що фінансування витрат на дослідження та розробки впливає на обсяг високотехнологічного експорту та чисельність дослідників у галузі досліджень і розробок, проте більша чисельність дослідників не гарантує більшого обсягу високотехнологічного експорту, що, своєю чергою, означає, що основні проблеми інтеграції науки та бізнесу в межах інноваційних державно-приватних проєктів необхідно вирішувати не за рахунок збільшення фінансування наукових досліджень, а шляхом упровадження нових, ефективних механізмів державно-приватного партнерства на регіональному рівні. Доведено, що перенесення частини функцій державно-приватного партнерства на регіональний рівень їх розподілу сприятиме соціально-економічному розвитку регіонів. За результатами виконаного дослідження виділено такі напрямки впровадження інноваційного державно-приватного партнерства на місцевому рівні, як участь державних регіональних органів у розробці освітніх програм місцевих університетів та формування мережі інновацій з регіональними промисловими підприємствами, а також інформаційне просування інноваційних центрів, що об’єднують науку та бізнес, в площині організації навчальних семінарів, конференцій, тощо.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2021

Димченко О. В., Єсіна В. О., Рудаченко О. О., Тараруєв Ю. О.
Обґрунтування рекомендацій щодо державного фінансування інноваційного розвитку економіки (c. 90 - 96)
Метою статті є обґрунтування практичних рекомендацій з визначення обсягу фінансування інноваційного розвитку економіки за видами економічної діяльності суб’єктів господарювання. У статті проаналізовано актуальні роботи за обраною темою та сформульовано висновок про необхідність наукових рекомендацій з визначення обсягів державного фінансування інноваційного розвитку суб’єктів господарювання. На основі аналізу офіційної статистичної інформації в роботі розраховано показники, що відображають інноваційну активність підприємств, ефективність їх інноваційної діяльності, впровадження нової продукції та їх взаємодію з європейськими партнерами. Для забезпечення коректності порівняння розрахованих показників у роботі визначено індекси, що являють собою співвідношення показників та їх середніх значень по Україні. На основі узагальнення індексів визначено інтегральний показник фінансування інновацій. Результати ранжування видів економічної діяльності залежно від значень цього показника дозволили визначити, що найбільш перспективними з них є добувна та переробна промисловість. За результатами застосування інтегрального показника фінансування інновацій як бази розподілу державних коштів у статті визначено структурні показники для розрахунку абсолютної величини державних коштів, що спрямовуються на інноваційний розвиток економіки за видами економічної діяльності. Перспективним напрямком дослідження є формулювання рекомендацій щодо оцінки інноваційного потенціалу економіки за умов доповнення офіційних даних, що характеризують інноваційну діяльність в Україні.

Стаття написана українською мовою

Шпілєвський В. В., Костенко Д. М., Шпілєвський О. В., Філатова Т. А.
Методичний підхід до обґрунтування оптимальних техніко-економічних характеристик виробництва біодизеля з мікроводоростей (c. 96 - 104)
Світовий досвід свідчить, що одним із важливих напрямів подолання зовнішньої енергетичної залежності та послаблення її негативних наслідків для країни є інтенсифікація використання власної ресурсної бази. Таким заходом для України може стати виробництво з біологічної сировини аналогів нафтового моторного палива, а саме біодизеля та біобензину. Суттєвою перепоною на шляху інтенсифікації використання наявної ресурсної бази є відсутність науково обґрунтованого бачення освоєння в країні технологій культивування та конверсії енергетичної біосировини в моторне паливо. Метою статті є розробка методичного підходу (ґрунтуючись на положеннях економічної теорії) до поетапного обґрунтування оптимальних техніко-економічних характеристик виробництва з культивування та переробки мікроводоростей у біодизель за умов наявних кліматичних обмежень. Розроблений методичний підхід включає в себе обґрунтування: вибору вихідної сировини, вибору способу та технології культивування, характеристик технології культивування та безпосередньо техніко-економічних характеристик виробництва. Згідно з розробленим методичним підходом доведено, що мікроводорості розглядаються як енергетична сировина майбутнього, а види мікроводоростей роду Хлорела, і передусім виду Хлорела звичайна (Chlorella vulgaris), найбільш відповідають вимогам промислового культивування. Більш прийнятним до застосування в кліматі України способом культивування мікроводоростей є культивування у фотобіореакторах (ФБР). Техніко-економічні показники промислового комплексу з культивування та перероблення мікроводоростей у біодизель свідчать про доцільність практичного застосування розробленого методичного підходу. Поетапне обґрунтування вибору вихідної сировини, способу та технології культивування мікроводоростей при застосуванні традиційної конверсії їх біомаси дозволило забезпечити оптимальність техніко-економічних характеристик виробництва біодизеля в кліматичних умовах України.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2022

Рудаченко О. О., Єсіна В. О., Тараруєв Ю. О.
Пропозиції щодо розробки дорожньої мапи інноваційного розвитку галузей національної економіки (c. 16 - 25)
Метою статті є обґрунтування пропозицій щодо розробки дорожньої мапи інноваційного розвитку галузей національної економіки. Дорожню мапу описано як візуалізацію стратегії, яка відображає зв’язок між стратегічними цілями і тактичними рішеннями за певний період часу. При цьому основою такої мапи є саме впровадження інновацій та інноваційних технологій. Розглядаючи саму інтерпретацію такої стратегії, можна дійти висновку, що дорожня мапа – це алгоритм з послідовними діями (етапами), що й наведено в статті. Запропоновано розподіл пріоритетних галузей національної економіки України на чотири сектори: промисловий; життєзабезпечувальний; сільськогосподарський; торговельний. Авторами виділено чотири ключові фактори, що безпосередньо впливають на інноваційний розвиток галузей національної економіки, а саме: розвиток людського потенціалу; взаємодія науково-освітніх установ з промисловістю; удосконалення нормативно-правової бази; розвиток інноваційної екосистеми. Обґрунтовано перелік учасників інноваційного розвитку галузей національної економіки, які можуть бути залученими до стратегічного планування та участі в запланованих заходах: уряд; науково-дослідні й освітні установи; служби підтримки та впровадження інновацій; суб’єкти господарювання; інвестори. Розроблено дорожню мапу інноваційного розвитку галузей національної економіки, яка дає можливість безпосереднім учасникам інноваційного розвитку формувати, контролювати та впливати на коротко-, середньо та довгострокові дії, що направлені на досягнення стратегічних цілей держави, міста та громади.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2022

Хаустова В. Є., Решетняк О. І., Хаустов М. М., Зінченко В. А.
Напрямки розвитку технологій штучного інтелекту в забезпеченні обороноздатності країни (c. 17 - 26)
Штучний інтелект належить до технологічних сфер, що швидко розвиваються та в майбутньому матимуть значні наслідки для національної безпеки та обороноздатності. Для багатьох країн світу штучний інтелект став одним із ключових пріоритетів розвитку оборонного комплексу. Метою статті є виявлення основних напрямків використання штучного інтелекту в забезпеченні обороноздатності країни. Методичною базою статті є: огляд літератури й аналіз загальних трендів розвитку технологій штучного інтелекту. Досліджено еволюцію штучного інтелекту, що дозволило визначити такі етапи: виникнення експертних систем; розвиток машинного та статистичного навчання; розвиток концепції та технології глибокого навчання і контекстної адаптації. Проаналізовано передбачення компанії Gartner щодо розвитку технологій штучного інтелекту та визначено, що в майбутньому зростатиме вплив методів глибокого навчання, нейроморфних обчислень, які моделюють нейронну структуру та роботу мозку людини; методів змагального машинного навчання, методів аналітики, відомих як «малі дані» та «широкі дані». Проаналізовано звіт «Science & Technology Trends 2020–2040» Організації НАТО з науки та технологій, який обґрунтовує важливість використання штучного інтелекту для розвитку військового потенціалу, формування стратегічних пріоритетів у сфері розвитку озброєння та прийняття політичних рішень. Визначено, що на формування та розвиток військового потенціалу очікується зростання впливу вбудованого штучного інтелекту в такі технології, як ядерні, аерокосмічні, кібернетичні технології, технології розробки нових матеріалів та біотехнології; віртуальна/доповнена реальність; квантові обчислення; дослідження матеріалів та ін. Визначено можливі напрямки використання штучного інтелекту в таких сферах, як: C4ISR, зброя та її ефективне використання, UxV, планування можливостей, CBRN, військова медицина, логістика, кібер- та інфопростір та ін. Визначено переваги від використання штучного інтелекту для розвитку обороноздатності країн світу та значні загрози, які потребують подальших досліджень технологій і методів штучного інтелекту та напрямків їх практичного використання у сфері оборони та захисту.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2022

Сигида Л. О.
Переваги та прогалини існуючих моделей комерціалізації інновацій (c. 34 - 44)
Зниження кількості провалів при впровадженні інновацій є метою більшості підприємств, які здійснюють інноваційну діяльність. Це дозволить їм отримувати вищу результативність діяльності та перейти до рівня інноваційних лідерів. Цьому може сприяти вдало організована та впроваджена на підприємстві модель комерціалізації інновацій, яка містила б мінімальну кількість «вузьких місць». Відповідно, метою статті є встановлення основних переваг і прогалин існуючих моделей комерціалізації інновацій. У ході дослідження було розглянуто п’ять моделей комерціалізації. Описано сутність і специфіка кожної з цих моделей. Також здійснено критичний аналіз моделей. Групування переваг показало, що напрямками посилення моделей комерціалізації є: 1) попереднє оцінювання ідей інновацій із різних точок зору, наприклад технічної можливості розроблення інновації, її ринкової та маркетингової цінності й комерційної доцільності впровадження; 2) подання ідеї інновації як ціннісної пропозиції зі споживчою складовою; 3) урахування впливу зовнішніх груп факторів на процес комерціалізації, зокрема економічних, екологічних і соціальних; 4) передбачення різних варіантів комерціалізації та подальшого поширення інновацій. Встановлено, що спільними прогалинами більшості моделей є: 1) недостатня увага до думок споживачів; 2) відособленість від учасників процесу комерціалізації; 3) відсутність захисту інтелектуальної власності. Крім того, було виявлено такі «вузькі місця»: модель орієнтована на швидке впровадження інновації, інакше вона може втратити актуальність; велика кількість етапів, що може ускладнити та затримати процес комерціалізації; висока залежність між учасниками, що може затримати прийняття рішень. Подальші дослідження будуть спрямовані на розроблення нової моделі комерціалізації інновацій. Визначені переваги моделей можуть бути використані при побудові моделі для її посилення. Виокремлені прогалини дозволять зменшити кількість слабких місць у ній.

Стаття написана українською мовою

Черноіванова Г. С.
Науково-методичний підхід до управління інноваційною працею на підприємстві (c. 44 - 49)
Метою дослідження є обґрунтування науково-методичного підходу до управління інноваційною працею на підприємстві. Інноваційна праця як складова інноваційної діяльності розглядається як одна з важливих передумов забезпечення економічного зростання й одержання конкурентних переваг. Методологію управління інноваційною працею як динамічною складовою пропонується розглядати на основі комплексного підходу. Теоретичний базис управління підприємством, орієнтованим на інновації, спирається на сучасне розуміння сутності управління інноваційною працею як системи, яка потребує обґрунтування принципів та функцій управління на основі розуміння нового характеру інноваційної праці й особливостей сучасного етапу розвитку економічної системи. Обґрунтовано взаємозв’язок етапів життєвого циклу та типів організаційних структур, які можуть найбільш ефективно працювати на цих етапах. Слід зазначити, що на таких етапах, як наукові дослідження та конструкторські розробки, придбання інновацій – кращими, переважними оргструктурами є лінійна, функціональна, лінійно-функціональна. У результаті узагальнення було зроблено висновок, що на всіх стадіях життєвого циклу найкращими є такі оргструктури: матрична, проєктна, дивізійна. Для забезпечення максимально ефективного управління інноваціями на підприємстві сформовано науково-методичні положення щодо управління інноваційною працею, в основу якого покладено комплексний підхід, який є інтеграцією процесного, функціонального, системного, ситуаційного та стратегічного підходів до управління. Методичні положення цього підходу розроблені з урахуванням побудови організаційних структур і їхньою сприйнятливістю до різних видів інновацій. Використання комплексного підходу сприяє обґрунтуванню набору організаційних структур для різних етапів життєвого циклу інновацій і вибору адекватних методів оцінки ефективності інноваційної праці.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2022

Черноіванова Г. С.
Концептуально-методологічний підхід до організаційно-економічного забезпечення інноваційної праці (c. 27 - 32)
Наявна складна ситуація у сфері інноваційної праці в Україні обумовлює необхідність подальшого розвитку та поглиблення досліджень стану організаційно-економічного забезпечення інноваційної діяльності та інноваційної праці. Метою дослідження є обґрунтування концептуально-методологічного підходу до організаційно-економічних засад забезпечення інноваційної праці. Встановлено, що інноваційна діяльність та інноваційна праця можуть розглядатись у сучасних умовах лише у сполученні та являють у своїй сукупності інноваційну складову підприємства. Для забезпечення максимально ефективного управління інноваціями на підприємстві розроблено концептуальні положення щодо організаційно-економічних засад забезпечення інноваційної праці, в основу яких покладено комплексний підхід, який є інтеграцією процесного, функціонального, системного, ситуаційного та стратегічного підходів управління. Зроблено висновок, що організаційно-економічне забезпечення інноваційної праці має враховувати як узагальнення теоретичних засад організаційно-економічного забезпечення в сучасних умовах, так і обґрунтування його елементів і взаємозв’язків за окремими підсистемами управління, які необхідно навести у вигляді механізму. Сформовано концептуально-методологічний підхід до організаційно-економічного забезпечення інноваційної праці, методологічним підґрунтям якого служать положення сучасної теорії організацій, гуманістичної концепції управління й інноваційна парадигма та який спирається на системний підхід. Суб'єктами організаційно-економічного забезпечення визначено інноваційну працю та інноваційну складову підприємства. А об'єктами, відповідно, – особливі вимоги, унаслідок трансформації яких (у процесі інноваційної діяльності) формується сукупність правил і норм, інструментів і важелів їх взаємодії, спрямованої на досягнення ефективності інноваційної праці.

Стаття написана українською мовою

Князевич А. О.
Інноваційне підприємництво в системі креативного менеджменту (c. 33 - 39)
Творчість стає все більшим джерелом конкурентоспроможності економік країн у глобальному контексті. Це спричинило необхідність розробки методичного інструментарію оцінки й аналізу креативності як системи інноваційного підприємництва в глобальному та локальному контекстах. У статті досліджено сутність інноваційного підприємництва як ключового елемента системи креативного менеджменту, що забезпечує її результативність та можливості комерціалізації. Визначено категорії «креативний менеджмент» як вид управлінської діяльності, що направлений на створення відповідного соціально-психологічного клімату в колективах та адаптивної інноваційної інфраструктури, які забезпечать ефективний процес розробки, генерування та впровадження інновацій. Здійснено класифікацію видів креативності: технологічна, економічна, мистецька та культурна. Детально розглянуто методи оцінки та міжнародні показники рейтингування креативної діяльності, такі як: глобальний індекс креативності; індекс креативної продуктивності; глобальний інноваційний індекс; індекс креативності міст; гонконгський креативний індекс. Проблеми розвитку креативної економіки висвітлюються в міжнародних рейтингах у різних аспектах і залежать від цілей та пріоритетів дослідників, а також факторів, що виокремлені для аналізу. Проте всі індекси мають однакову концепцію створення екосистеми для заохочення до більшої творчості. До факторів, що формують структуральні елементи креативної екосистеми, можна віднести: людські ресурси; інноваційну інфраструктуру; інституційне та правове середовище; творчі результати; соціальний капітал і ступінь толерантності. У комплексі ця потужна нематеріальна взаємодія факторів породжує явище креативності, що проявляється в соціальному й економічному ефектах, створює цінності для бізнес-середовища та є підґрунтям для інноваційного розвитку країн у довгостроковій перспективі. Напрямами подальших досліджень є аналіз і розробка на основі міжнародних рейтингів методів оцінки та стимулювання проявів креативності на макро- та мікрорівнях.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2022

Черноіванова Г. С.
Розробка механізму організаційно-економічного забезпечення управління інноваційною працею на підприємстві (c. 177 - 183)
Механізм організаційно-економічного забезпечення управління інноваційною працею на підприємстві вимагає розробки певних принципів, функцій, засобів, чинників та інструментів управління. Метою дослідження є розробка механізму організаційно-економічного забезпечення управління інноваційною працею на підприємстві. На основі результатів дослідження сучасної концепції управління та сутності категорії «механізм» методологічно обґрунтовано механізм організаційно-економічного забезпечення управління інноваційною працею на підприємстві з визначенням складу його елементів, які згруповано до чотирьох складових. Визначено, що необхідно виділити чотири складові: організаційну, яка включає до себе оргструктури, регламенти та інструкції; економічну – норми, нормативи та стимули; управлінську, що базується на функціональній і цільовій підсистемах; забезпечувальну, де окремо виділено інформаційне забезпечення (нормативне, правове та щодо стану зовнішнього середовища) та ресурсне забезпечення (інформаційні, фінансові, матеріальні, технологічні та людські ресурси). Така систематизація дозволяє чітко визначити складові механізму організаційно-економічного забезпечення інноваційної праці, диференціювати інструменти та важелі механізму відповідно до особливостей визначених складових. На підставі врахування та впорядкування складових організаційно-економічного забезпечення управління інноваційною працею на підприємстві щодо їх взаємодії у складі відповідного механізму упорядковано перелік і зміст окремих складових. Доведено, що до елементів підсистеми забезпечення організаційно-економічного механізму належить персонал, принципи, інструменти, інформація, оргструктура управління в сукупності з підходами та методами управління, ресурсами та нормативами. На основі узагальнення визначено зміст усіх видів забезпечення: економічного, організаційного, інформаційного, функціонального та ресурсного.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2022

Бондар-Підгурська О. В., Хоменко І. І., Коновалова Н. С.
Інноваційна привабливість організацій у ситуаціях війни та післявоєнної розбудови економіки України: корпоративні відносини й інтелектуальна власність (c. 36 - 46)
Метою статті є дослідження теоретичних і науково-методичних засад менеджменту інноваційної привабливості організацій як індикатора результативності корпоративних відносин у ситуаціях воєнного часу та післявоєнної розбудови економіки України, а також розробка пропозицій щодо підвищення її рівня. Розкрито суть і значення «інноваційної привабливості організації» з позиції оцінки інтересів усіх стейкхолдерів. Надано авторське тлумачення категорії як комплексу характеристик діяльності організації в процесі формування її інноваційного потенціалу під час здійснення інноваційної діяльності, обумовленої наявними або доступними об’єктами інтелектуальної власності з урахуванням умов інноваційного клімату. Рекомендовано інноваційну привабливість організації використовувати як індикатор результативності корпоративних відносин. Візуалізовано системно-структурні елементи корпоративних відносин у контексті підвищення рівня інноваційної привабливості організацій. Обґрунтовано науково-методичні аспекти оцінки менеджменту інноваційної привабливості організацій і можливості підвищення його ефективності в ситуації воєнного часу та післявоєнної розбудови за рахунок використання прав на об’єкти інтелектуальної власності (зокрема, розроблено макет оцінки менеджменту інноваційної привабливості організацій). Позиціоновано об’єкти інтелектуальної власності як основу інноваційного потенціалу організацій нині. Рекомендовано доповнення до п. 1 Закону України від 1 квітня 2022 року № 2174-IX «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України», що дозволять науковим (бюджетним) установам подавати заявки без документів про сплату зборів у терміни, що перевищують 2 місяці, та зберігати пріоритет. Висвітлено перспективні напрями досліджень даної проблематики, такі як: 1) розробка рекомендацій щодо трансформації маркетингових комунікацій у діяльності організацій; 2) використання нетрадиційних інструментів маркетингових комунікацій; 3) удосконалення системи управління якістю організацій у контексті гармонізації їх із міжнародними стандартами як чинника підвищення рівня їх інноваційної привабливості; 4) практичне впровадження методики оцінки менеджменту інноваційної привабливості організацій під час війни та післявоєнної розбудови.

Стаття написана українською мовою

Хаустов М. М., Данько А. Т., Бондаренко Д. В., Юрченко О. К.
Дослідження екосистем стартапів країн світу для забезпечення їх економічного зростання (c. 47 - 59)
Стартапи останнім часом стали важливою складовою сучасної економіки, які приводять до збільшення її інноваційності та надають можливості для країни отримати кращі позиції на конкурентному світовому ринку. Метою статті є дослідження екосистем стартапів країн світу, їх угрупування та визначення ключових рушійних сил розвитку стартапів. Методичною базою статті є: огляд міжнародних індексів та рейтингів екосистем стартапів, кореляційний, кластерний, графічний та статистичний аналіз. Досліджено структури та склад основних міжнародних індексів та рейтингів, які характеризують умови розвитку стартапів. Здійснено кореляційний аналіз основних індексів, які характеризують рівень розвитку екосистеми стартапів, та соціально-економічного розвитку країн світу. Це дозволило визначити помітний зв’язок між: показниками Індексу найбільш дружніх до стартапів країни світу та Глобальним інноваційним індексом; кількістю стартапів на 1 тис. населення та Індексом глобальної екосистеми стартапів; ВВП на душу населення та Глобальним інноваційним індексом. Здійснено угрупування країн світу за допомогою кластерного аналізу, який було зроблено за двома групами показників. Проведений аналіз за першою групою показників (Індексом найбільш дружніх до стартапів країн світу, Глобальним індексом екосистем стартапів та кількістю стартапів на 1 тис. населення) дозволив виділити три кластери за рівнем розвитку екосистеми стартапів: країни-лідери, країни – потенційні лідери та країни, що наздоганяють. Визначено групу країн, які, відповідно до класифікації, є лідерами за рівнем як розвитку екосистем стартапів, так і соціально-економічного розвитку. Визначено основні напрямки подолання розриву в розвитку стартапів у країнах, що наздоганяють, і розвиненими країнами світу: забезпечення прозорості екосистем стартапів та їх взаємоузгодження з інноваційною політикою країни; сприяння підприємницькому та стартаповому мисленню в науці та дослідницьких розробках; сприяння формуванню більш дружнього ставлення суспільства до стартапів; залучення більше співробітників з академічної, наукової та підприємницької сфер, діяльність яких, у співпраці з урядом, має спрямовуватися на розвиток наукоємних і технологічних стартапів.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2022

Бедик О. В.
Аналіз інноваційної активності в розвитку сонячної енергетики та її вплив на енергетичну безпеку України (c. 33 - 40)
У даній статті проведено аналіз інноваційної активності в розвитку сонячної енергетики та її вплив на енергетичну безпеку України. Зокрема, досліджено інноваційні процеси, що відбуваються у світовій альтернативній енергетиці, та їх вплив на управління українським енергетичним комплексом. Наголошено, що інновації в технологічному процесі виготовлення полікристалічного кремнію та збільшення обсягів його виробництва дозволило експоненційно здешевити виробництво фотоелементів з полікристалічного кремнію (C-si). Надано оцінку сучасного стану інноваційної активності й управління нею в глобальній альтернативній енергетиці як інструменту забезпечення енергетичної безпеки України, конкурентоспроможності та економічної незалежності держави. Окреслено світову загальну встановлену потужність фотоелектричних станцій з прогнозом до 2025 р. Проаналізовано чинне законодавство України на предмет альтернативної енергетики, питань збереження енергії, ефективного використання енергоресурсів, розвитку відновлювальних та альтернативних джерел енергії. Підкреслено, що сьогодні висока собівартість виробництва електроенергії є серйозною проблемою українського електроенергетичного сектора, тому нинішня тенденція зменшення собівартості виробництва сонячної електроенергії на фоні постійного збільшення номінальних цін є позитивним сигналом для інвесторів. Окреслена статистика збільшення виробництва енергії з відновлювальних джерел вказує на те, що уряд країни вбачає свою незалежність у розвитку відновлювальних джерел енергії, а компанії, що розвивають сонячну енергетику, стають конкурентоздатними за рахунок швидкого здешевлення виробництва електроенергії порівняно з традиційними видами енергії, що є перспективним напрямком роботи в умовах сьогодення. Наголошується на інвестиційній привабливості виробництва електроенергії за допомогою кремнієвих сонячних батарей.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2022

Ткаліч Д. К., Яковенко В. С.
Особливості механізму управління інноваційними процесами підприємства (c. 93 - 98)
Мета статті полягає в дослідженні особливостей механізму управління інноваційними процесами підприємства. Застосовуючи аналіз наукової літератури, було досліджено поняття «інноваційний процес» і «менеджмент інноваційних процесів». Визначено елементи механізму управління інноваціями на підприємстві, досліджено проблематику, пов’язану з питаннями, зазначеними в статті. Наочно показано, як взаємодіють між собою функціональні елементи механізму управління інноваціями. Для ефективного управління інноваціями використовують такі елементи, як: управління інформацією; управління майновими ресурсами; управління персоналом; управління фінансовими ресурсами; управління інвестиціями; управління якістю; управління інтелектуальною власністю; управління ризиком; управління маркетингом. Визначено основні принципи ефективного управління інноваційними процесами та досліджено основні функції управління ними. Оскільки основна роль в інноваційному процесі відводиться його учасникам, було визначено, які саме типи учасників беруть участь в управлінні інноваційними процесами. Зроблено пропозиції щодо поліпшення механізму управління інноваційними процесами підприємства. Успіх упровадження інновацій значною мірою визначається швидкістю виконання логічного ланцюжка операцій. Вона досягається узгодженням дій взаємопов’язаних підрозділів при переході від однієї операції до іншої. Отже, ефективне управління інноваційними процесами тісно пов’язане з поєднанням у процесі діяльності підприємства всіх елементів системи «наука – техніка – виробництво – споживання», що має дозволити створити розподілену систему збуту та обслуговування для стимулювання досліджень і винаходів на основі впровадження нового типу відносин – зворотних зв’язків в інноваційному процесі. Результати роботи було використано на досліджуваному підприємстві.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2023

Вахович І. М., Матрунчик Д. М.
Інноваційна трансформація поствоєнної економіки регіонів України: перспективи інтеграції освіти, науки та бізнесу (c. 68 - 78)
Сформовано теоретико-методологічне підґрунтя інтеграції освіти, науки та виробництва як базової передумови інноваційної трансформації поствоєнної економіки регіонів України, яка передбачає відновлення зруйнованих війною виробничих, інфраструктурних і житлових об’єктів, формування сучасних полюсів зростання регіональних господарських комплексів та створення сприятливого середовища життєдіяльності (підвищення соціальних стандартів та поліпшення якості довкілля) на інноваційних засадах. Дослідження показали, що першочергового значення при розробленні перспективних напрямів інноваційної трансформації поствоєнної економіки регіонів України набуває відновлення кадрового та матеріально-технічного потенціалу освітянських закладів та наукових установ, а також відновлення докризового взаємозв’язку цих установ з підприємствами реального сектора економіки. Програмування пріоритетів інноваційної трансформації поствоєнної економіки регіонів має базуватися на основі виявлення територіальної неоднорідності рівня науково-дослідної та інноваційної складової розвитку регіональних господарських комплексів через розрахунок інтегрального індексу інноваційної трансформації економіки регіонів, який визначається на основі низки індивідуальних індексів науково-дослідної та інноваційної діяльності. Результати розрахунку інтегрального індексу інноваційної трансформації економіки регіонів у 2017–2020 рр. показали, що порівняно високий рівень розвитку науково-дослідної та інноваційної складових розвитку регіональних господарських комплексів спостерігається лише в Харківській області, де сконцентровано розгалужену мережу науково-дослідних установ та освітянських закладів, більшість з яких активно співпрацювали та співпрацюють із суб’єктами виробничого підприємництва. Дослідження показали, що в більшості регіонів України у 2017–2020 рр. спостерігався порівняно низький рівень розвитку науково-дослідної та інноваційної складових територіальних соціально-економічних систем. Встановлено, що позиціонування регіонів України в довоєнний період (2017–2020 рр.) за рівнем розвитку науково-дослідної та інноваційної складових регіонального відтворення має виступати передумовою диференціації інструментів та методів інноваційної трансформації поствоєнної економіки регіонів України, що дасть змогу забезпечити відновлення зруйнованих війною житлових, інфраструктурних та виробничих об’єктів і створити нові полюси економічного зростання на інноваційно-технологічній основі.

Стаття написана українською мовою

Прохорова В. В., Чобіток І. О.
Форсайтно-інноваційний механізм управління підприємствами в умовах цифровізації: теоретичні аспекти (c. 78 - 85)
Метою статті є формування теоретичних аспектів форсайтно-інноваційного механізму управління підприємствами в умовах цифровізації. Реалії сьогодення ставлять перед вітчизняними підприємствами амбітні завдання щодо здійснення кардинального науково-технічного та соціально-економічного розвитку, підвищення рівня розвитку, створення комфортних умов, а також формування умов і можливостей для самореалізації та розкриття талантів кожного працівника. Інструментами досягнення цих цілей є національні проєкти та комплекси планових заходів щодо формування форсайтно-інноваційного механізму управління підприємствами в умовах цифровізації. У статті сформовано теоретичні аспекти форсайтно-інноваційного механізму управління підприємствами в умовах цифровізації – це процес вдосконалення або відкриття інноваційних продукції чи послуг з метою переходу до безпаперових технологій, роботизації, використання штучного інтелекту, блокчейну, технологій ідентифікації та інших передових технологій, які сформовано під впливом активного розвитку науково-технічного прогресу та відповідно до мінливих ринкових викликів, орієнтованих на задоволення потреб споживачів. Ці технології забезпечують підвищення ефективності й отримання конкурентних переваг на основі визначення можливих альтернатив майбутнього та на виборі найбільш вигідного варіанта. Впровадження форсайтно-інноваційного механізму управління підприємствами в умовах цифровізації має будуватися у визначеному порядку, оскільки при побудові механізму для кожного підприємства необхідно враховувати його специфіку діяльності та детально розробляти і реалізовувати стратегію з метою організації процесу створення інноваційного продукту та реалізації його на ринку.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2023

Рибчук А. В., Павлюх Р. М.
Інструменти забезпечення стійкого інноваційного розвитку національної економіки (c. 88 - 93)
У статті досліджується імперативи формування та застосування інноваційних інструментів стійкого розвитку національної економіки. Зазначено, що становлення інноваційної економіки пов’язане з формуванням нового сегмента сучасного господарства – національної інноваційної системи (НІС), яка є сукупністю державної інноваційної політики, суб’єктів інноваційної діяльності, інноваційної інфраструктури, інноваційних процесів та ресурсів, де всі елементи рівнозначні та перебувають у тісній функціональній взаємозалежності. Підкреслено, що найважливішою умовою модернізації вітчизняної економіки є формування НІС, яка має ліквідувати інституційні та організаційні розриви між фундаментальним, прикладним, галузевим, освітнім і корпоративним секторами науки; сконцентрувати на стратегічних напрямах інноваційного розвитку необхідні матеріальні, фінансові та кадрові ресурси. Зазначено, що ключовим завданням у галузі створення інфраструктури інноваційної системи є заповнення відсутніх ланок, що передбачає розвиток інститутів та механізмів фінансування інновацій, виробничо-технологічної інформаційної та консалтингової інфраструктури, мережа яких розвивається вкрай повільними темпами. Наведено структуру інноваційного механізму, що включає: три контури управління, які забезпечують законодавчу базу інноваційної діяльності; національну конкурентоспроможність; управління стійким розвитком країни через активізацію людського капіталу. Доведено, що в умовах переходу до інноваційної моделі розвитку змінюються функції та завдання державного регулювання. На перший план висувається завдання з розроблення ефективної політики, яка відіграє роль каталізатора у формуванні загальних умов розвитку підприємництва та інноваційної діяльності.

Стаття написана українською мовою

Кащук К. М., Мосійчук І. В., Саух І. В.
Сучасні технології управління в готельно-ресторанному бізнесі: практики та інновації (c. 93 - 99)
Мета статті полягає в ознайомленні з новими технологіями, які можуть бути використані для поліпшення ефективності управління готелями та ресторанами, обслуговування клієнтів та забезпечення конкурентної переваги. Аналізуючи, систематизуючи й узагальнюючи наукові праці багатьох учених, було розглянуто сучасні технології управління в готельно-ресторанному бізнесі та наведено найкращі практики та інновації в цій галузі. У результаті дослідження виділено основні тенденції у сфері розвитку готельної індустрії. Визначено перелік відомих компаній, які пропонують сучасні технології управління, а також розроблено загальні класифікаційні підходи до інноваційних технологій. Обґрунтовано, що інноваційні технології допомагають підприємствам ресторанного господарства поліпшити ефективність роботи, забезпечити краще обслуговування гостей та створити конкурентну перевагу на ринку. Визначено перелік інноваційних технологій, які рекомендуються до використання на підприємствах ресторанного господарства, та компанії, які їх використовують з метою підвищити ефективність, поліпшити гостьовий досвід та залишитися конкурентоспроможними на ринку готельно-ресторанного бізнесу. Доведено, що використання цифрових технологій, таких як мобільні застосунки для замовлення столиків або онлайн-бронювання номерів, приводить до збільшення кількості замовлень і поліпшення гостьового досвіду, а такі інноваційні технології, як робототехніка, автоматизація процесів та штучний інтелект, можуть забезпечити ефективнішу роботу, зменшити помилки та підвищити задоволення гостей. Перспективами подальших розвідок у даному напрямі є дослідження найбільш перспективних та інноваційних форм організації готельного бізнесу – апарт-готелів, навести їх економічну сутність, види та переваги, а також вивчити зарубіжний досвід і дослідити проблеми розвитку цієї форми організації готельного бізнесу в Україні.

Стаття написана українською мовою

Куліков О. П., Квашина Ю. А., Кривонос К. В.
Формування інноваційного потенціалу підприємств в умовах цифрової економіки (c. 99 - 105)
У статті проаналізовано особливості формування інноваційного потенціалу підприємств в умовах, що визначені переходом від індустріально-ринкової до інформаційно-мережевої економіки, поєднують різні закономірності та змішані форми, мають ознаки зростаючої цифровізації традиційних бізнес-процесів, застосування інноваційних інструментів виробництва продукції, підтримки та розвитку бізнесу. Ознаками економічних моделей розвитку сьогодні стали цифровізація (інтеграція цифрових технологій у бізнес-процеси), інклюзія (урахування соціального чинника), циркулярність (використання високих технологій для виробництва альтернативних видів енергії, захисту навколишнього середовища). Результати науково-технічного прогресу надають компаніям і проєктним командам стратегічні можливості для швидкої реакції на запити ринків, створення інноваційних продуктів, забезпечення гнучкості та унікальності прийняття рішень і, таким чином, зумовлюють появу нових бізнес-систем і бізнес-процесів, створюють нову ціннісну сутність інноваційних продуктів і послуг (наприклад, Uber, Airbnb, цифровий банкінг тощо). Проведений аналіз умов, стану та перспектив інноваційного розвитку світових компаній-лідерів, їх досвіду надав можливість виділити найкращі практики провідних держав у сфері промислових інновацій та пріоритетні напрямки вдосконалення традиційних технік і методів управління, визначити актуальний інструментарій стратегування для інтеграції вітчизняних підприємств у міжнародне бізнес-середовище.

Стаття написана українською мовою

Павлов В. В., Бондар Д. В., Назарова К. О., Копотієнко Т. Ю.
Інноваційний розвиток ІТ-сфери в Україні (c. 105 - 112)
Розробка стратегічних орієнтирів ІТ-сфери заслуговує на значну увагу з огляду на ефективність та віддалені наслідки, які мають ті чи інші рішення та дії для розвитку ІТ-бізнесу в країні. Стратегічне управління інноваційною діяльністю ІТ-сфери має залучати доступні до реалізації в умовах конкретних компаній політики та процедури, що забезпечують захист активів суб’єкта господарювання, ефективність і результативність управління. Вищевказане потребує визначення базових форм реалізації стратегії розвитку ІТ-сфери в Україні, що вказує на актуальність даного дослідження. Серед дослідників інноваційного процесу сьогодні переважає переконання, що інновації в сучасному економічному середовищі виникають і розповсюджуються в мережах, які поєднують окремих суб’єктів. Дана позиція формується на основі еволюції поглядів на проблеми перебігу інноваційних процесів і знаходить вираження в концепції моделей зворотного зв’язку, інтегрованих моделей, а також концепції «відкритого середовища інновацій». Також дослідники виокремили складові розвитку інноваційної діяльності: суспільна активність, креативна діяльність, інтелектуальний капітал і підприємницька ініціатива. Водночас, дослідження проблем реалізації інноваційного процесу в ІТ-сфері в оглянутих роботах стосуються передусім мікрорівня та значно менше – макрорівня, тобто з огляду на потреби вирішення проблем розвитку даної сфери та економіки країни в цілому. Створення, засвоєння та поширення інновацій в сучасному економічному середовищі має бути реалізовано у вигляді певної стратегії розвитку, в межах якої можна керувати, контролювати та стимулювати перебіг цього процесу. Метою статті є обґрунтування стратегічних орієнтирів інноваційного розвитку ІТ-сфери в Україні за сучасних умов, під впливом факторів бізнес-середовища та специфіки національної інноваційної системи. Інформаційною основою проведеного дослідження є нормативно-правові акти України з питань провадження господарської діяльності підприємств, здійснення інноваційної діяльності; наукові публікації провідних зарубіжних і вітчизняних учених. У дослідженні застосовано загальнонаукові та спеціальні методи: індукції, дедукції, аналізу, синтезу, діалектичний – при ідентифікації специфічних ознак стратегічного інноваційного розвитку ІТ-сфери в Україні; абстрагування, узагальнення, системний, функціональний – при розробці стратегії розвитку ІТ-сфери в Україні та форм її практичної реалізації. За результатами дослідження зроблено висновки про те, що стратегічне управління інноваційною діяльністю ІТ-сфери має задіювати доступні до реалізації в умовах конкретних компаній інструменти, що забезпечують захист активів суб’єкта господарювання, ефективність і результативність управління. Конфігурація такого інструментарію формується з урахуванням проблем розвитку ІТ-сфери, специфічних для держави чинників розвитку, глобальних тенденцій розвитку ІТ-технологій, тобто обмежень і можливостей, які визначають форму та зміст задіюваного інструментарію. Визначено базові форми реалізації стратегії розвитку ІТ-сфери в Україні. Перспективи подальших досліджень полягають у поглибленні та структуруванні інструментарію управління інноваційною діяльністю в ІТ-сфері України, що може застосовуватися щодо конкретних напрямків такої діяльності.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2023

Холодний Г. О.
Інтегровані дизайн-рішення в сучасному механізмі товарної інноваційної політики (c. 66 - 73)
Головним завданням сучасного дизайну є створення нових споживчих цінностей через оновлення предметно-процесного оточення. Завдяки системній інтегрованості дизайнерські рішення розглядаються у стратегічній перспективі, забезпечуючи досягнення довгострокових цілей інноваційного розвитку підприємства. Метою статті є визначення сутності та розгляд особливостей інтегрованих дизайн-рішень у сучасному механізмі реалізації товарної інноваційної політики. У статті розглянуто сутність товарної інноваційної політики як економічної категорії та її місце в загальній системі інноваційного розвитку підприємства. Доведено, що завдяки високій інтегрованості дизайну в інноваційні процеси підприємства отримують широкий спектр переваг, зокрема стосовно задоволеності споживачів, ринкової позиції компанії та фінансово-економічних результатів упровадження інноваційної продукції. Наведено сутність і оцінено значення дизайну, деталізовано структуру програми дизайн-рішень – практичної форми реалізації системного дизайну, яка поєднує в цілісний процес розробки естетико-художньої, соціально-культурної та технологічної концепцій складного інноваційного об’єкта. Запропоновано змістовне визначення програмних інтегрованих дизайн-рішень – системи взаємодії різних видів, інструментів і програм дизайну, синтезу принципів управління та концепцій дизайну, при якій кожна з них може бути інтегрована з іншими проєктними інструментами та підкріплена ними для досягнення максимальної ефективності. Проведені дослідження та наведені результати дозволять підвищити теоретико-предметну обґрунтованість сутності та структури інтегрованих дизайн-рішень у сучасному механізмі товарної інноваційної політики.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2023

Хаустов М. М.
Аналіз світового досвіду побудови індексів оцінки розвитку стартапів та інфраструктури їх підтримки (c. 93 - 106)
Метою дослідження є узагальнення світового досвіду побудови індексів оцінки розвитку стартапів та інфраструктури їх підтримки. Визначено, що світовий досвід побудови індексів оцінки розвитку стартапів та інфраструктури їх підтримки є досить різноманітним. Проаналізовано найвідоміші індекси, серед яких: Global Startup Ecosystem Index, Most startup friendly countries in the world, Global Startup Ecosystem Report, Startup Index of Nations, Cities, Startup Ranking. Розглянуто структуру їх побудови, особливості збору та обробки інформації для розрахунку, перелік досліджуваних країн (міст, регіонів). Визначено країни, що лідирують у рейтингах, і місце України в них. На основі зведеної інформації щодо показників, що використовуються в рейтингах, які характеризують умови розвитку стартапів, зроблено висновок, що не існує єдиного підходу до визначення таких показників. Це призводить до неоднозначності в оцінках щодо передумов виникнення та сприяння розвитку стартапів. Таким чином, комплексні показники дозволяють встановити рейтинги країн світу, але виходячи з неоднорідності методологій складання індексів та вибору показників, які їх формують, надають суперечливі результати та унеможливлюють аналіз тенденцій і точок зростання в розвитку екосистем стартапів, диференціацію якісного розвитку стартапів. Це не дозволяє однозначно визначити стратегічні драйвери успіху для розвитку стартапів у країнах світу, які є високорозвиненими, та країнах, які є наздоганяючими у своєму розвитку. Визначення цих драйверів і обґрунтовує напрями подальших досліджень у цій сфері.

Стаття написана українською мовою

Корсунова К. Ю.
Світовий та український ринки високих технологій: особливості розвитку, маркетингові стратегії та тенденції в умовах швидкої трансформації (c. 106 - 113)
У світі, де технологічний прогрес формує не лише ринки, а й суспільство, розуміння нюансів високотехнологічної галузі має вирішальне значення для будь-якої зацікавленої сторони. Незалежно від того, чи йдеться про глобальних гігантів, чи про екосистеми, що розвиваються, такі як Україна, спільними рисами є інновації, конкуренція та невпинний темп змін. І ті, й інші працюють у середовищі, що характеризується жорсткою конкуренцією, швидкими інноваціями та складним регуляторним ландшафтом. Однак їхні індивідуальні стратегії зростання та маркетингу відрізняються під впливом локальних тенденцій, наявних навичок і державної політики. Прогноз технологічних тенденцій McKinsey до 2023 року нагадує про гострий дефіцит талантів, що впливає на цей сектор у всьому світі. Це додає ще один рівень складності, роблячи людський капітал настільки ж цінним, як і технологічні інновації. Очевидно, що як в Україні, так і в інших країнах, здатність залучати, утримувати та розвивати таланти стає вирішальним фактором успіху в цьому секторі. Маркетингові стратегії, що застосовуються в даному секторі, настільки ж складні, як і технології, які вони мають на меті просувати. Від потреби в ідейному лідерстві та контент-маркетингу до переваг партнерства – кожен підхід має свій власний набір можливостей і викликів. Компанії повинні постійно оновлювати свої методи, щоб адаптуватися до нових технологічних тенденцій, а також враховувати різні регуляторні та культурні ландшафти, в яких вони працюють. Високотехнологічна галузь і надалі залишатиметься ключовим гравцем у формуванні майбутнього в економічному, соціальному та етичному аспектах. Політики та зацікавлені сторони галузі повинні працювати в тандемі, щоб орієнтуватися в цій складній павутині можливостей і викликів, не забуваючи про локальні потреби та глобальні зрушення. Єдиною константою у високотехнологічній галузі є зміни, і успіх належить тим, хто вміє адаптуватися, впроваджувати інновації та розвиватися.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2023

Ковальчук Т. Г., Загарій В. К.
Напрями вдосконалення стратегії інноваційного розвитку України в умовах техноглобалізму (c. 85 - 91)
Метою статті є розробка рекомендацій щодо формування інноваційної стратегії розвитку України в умовах техноглобалізму. Доведено необхідність інноваційного розвитку економіки України, що передбачає виробництво нових знань, які можуть бути втілені в реальну господарську практику, ґрунтуються на інтелектуальному капіталі та продукуванні інновацій, що в підсумку забезпечить вдосконалення процесів виробництва високотехнологічної та конкурентоспроможної на зовнішніх ринках продукції. Висвітлено особливості науково-інноваційної спроможності економіки України відповідно до показників провідних світових рейтингів. Наведено загальну характеристику кожного з основних індексів за останні роки та визначено лідерів і місце України. Зазначено, що українські результати за інноваційними показниками погіршилися порівняно з попереднім роком, що пов’язано із повномасштабним вторгненням РФ на територію України. Визначено, що війна спричинила кризові явища розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні, оскільки кількість установ і працівників, які здійснюють таку діяльність, суттєво скоротилася, а обсяги фінансування такої діяльності, попри їх зростання у вартісному вираженні, залишаються вкрай низькими для країни з такою чисельністю населення, кількістю наукових та освітніх закладів, а також промислових підприємств. Підкреслено, що нашим найкращим показником традиційно стала висока якість людського капіталу, а найгіршим – стан інституцій та інфраструктури. Визначено ряд недоліків, які слід усунути для того, щоб ефективно розвивати інновації в нашій державі. Запропоновано шляхи вдосконалення напрямів і способів реалізації поставлених завдань з розвитку інноваційної діяльності в Україні, розроблених у Стратегії країни до 2030 року із урахуванням складних умов сьогодення, що дозволить більш ефективно вирішити ці завдання. Використання запропонованих заходів дасть можливість створити ефективний механізм сприяння інноваційному розвитку задля забезпечення відновлення вітчизняної економіки в умовах війни і після неї та поглибити інтеграцію у світове співтовариство.

Стаття написана українською мовою

Маркович І. Б., Демкура Т. В.
Поведінкова економіка в реалізації соціальних ініціатив на прикладі еко-рішень (c. 91 - 97)
Метою дослідження є виявлення можливостей змін, які стосуються соціальних ініціатив у сфері збереження навколишнього середовища та підтримання здорового способу життя, шляхом застосування досягнень поведінкової економіки. У статті здійснено аналіз особливостей формування архітектури вибору як елементу поведінкової економіки інструментами підштовхування (наджингу) в контексті еко-рішень. Показано, що при формуванні глобальних цілей сталого розвитку багато уваги відводиться завданням збереження навколишнього середовища та ощадного ресурсного споживання. З огляду на це, розробка програм і проєктів, які прискорять досягнення окреслених цілей, є вкрай важливим як для України, так і загалом для світової спільноти. Обґрунтовано доцільність застосування таких підходів до формування архітектури вибору, які можуть підвищити рівень інтенсивності переходу до екологічних рішень: опція «за замовчуванням» має бути із елементом «еко»; важливість застосування принципів еко-дизайну; доступ до «еко-рішень» повинен бути як мінімум не складнішим, ніж до традиційних, а в ідеалі – набагато простішим; «еко-рішення» мають бути вигідні для споживача, причому вигоди не обмежуються виключно економічними. Теоретичні висновки підтверджені практичними кейсами, які вже впроваджені та демонструють свою результативність в Україні. Окреслено труднощі, які стають перешкодами в процесах збереження навколишнього середовища та можуть бути подолані кліматичними стимулами. Загалом доведено, що поведінкова економіка здатна запропонувати свої інструменти для формування звички виважено ухвалювати еко-рішення із урахуванням необхідності збереження довкілля. Перспективними напрямками досліджень є аналіз можливостей імплементації принципів поведінкової економіки до процесів ухвалення рішень у сфері освіти, особистісного розвитку, фінансах і т. ін.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2023

Пасічний М. Д., Непиталюк А. В.
Інновації та конкурентоспроможність як домінанти економічного зростання (c. 102 - 111)
Метою статті є оцінювання взаємозалежностей між економічним зростанням і показниками конкурентоспроможності та інноваційності, обґрунтування системи заходів стимулювання інноваційного розвитку країни. У процесі дослідження вивчено вибірку країн Центральної Європи та Балтії, а саме – Болгарію, Естонію, Латвію, Литву, Молдову, Польщу, Румунію, Словаччину, Словенію, Угорщину, Україну, Хорватію та Чехію. Як параметр конкурентоспроможності підприємств на міжнародних ринках обрано медіанну питому вагу середньо- та високотехнологічної продукції в загальній структурі валової доданої вартості матеріального виробництва. Досліджено взаємозв’язок даного індикатора з реальним зростанням реального ВВП на одну особу протягом періоду 1996–2020 рр. Окрім темпів економічного зростання розглянуто чисті інвестиції в публічні нефінансові активи (за методологією Світового Банку), частку середньо- та високотехнологічної продукції у ВВП, середньо- та високотехнологічного експорту в його загальній структурі, а також еколого-інноваційні конкурентні параметри національних економік: емісію двоокису вуглецю (СО2) та споживання відновлюваної енергії (як частку в кінцевому споживанні останньої). Також досліджено індекс глобальної конкурентоспроможності (The Global Competitiveness Index) для згаданої вибірки країн. Запропоновано систему заходів стимулювання інноваційного розвитку. З’ясовано, що важливим є продовження політики дерегуляції та цифровізації адміністративних публічних процедур; сприяння реєстрації та діяльності інноваційно активних підприємств, надання їм стимулів; формування стабільного, зрозумілого та прозорого податкового середовища в країні; підвищення ефективності державного управління; забезпечення захисту майнових прав інвесторів. Крім того, важливо розвивати культуру підприємництва, яка б ґрунтувалась на Цілях Сталого розвитку та новітніх засадах соціально відповідального бізнесу.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2023

Сергієнко О. А., Соснов І. І., Самусь П. О.
Дослідження проблематики розвитку та підтримки стартапів в Україні: інвестиції, каталізатори, бар’єри (c. 119 - 132)
У статті досліджено актуальну для українського економічного сьогодення проблему розвитку та підтримки стартапів в Україні. Здійснено огляд різноманітних досліджень економістів щодо стартапів та управління ними. Виявлено чинники мікро- та макросередовища, що впливають на започаткування та розвиток стартапів в Україні. На основі здійснених досліджень визначено фактори-каталізатори та фактори-бар’єри для розвитку стартапів в Україні. Серед першочергових проблем виявлено такі: макроекономічна нестабільність; роздробленість інноваційної інфраструктури; відсутність програм державної підтримки; підвищені бізнес-ризики. Запропоновано просування ланцюга «освіта – бізнес – держава», що передбачає впровадження програм стимулювання малого бізнесу, посилення нормативно-правової бази, стимулювання міжнародної участі та збільшення державних інвестицій у підприємницькі та інфраструктурні проєкти. Також обґрунтовано значущу роль вищих навчальних закладів у стимулюванні стартапів, наведено аналіз досвіду вищих навчальних закладів у різних країнах. Як приклад успішного стимулювання стартап-діяльності наведено досвід Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (НТУ «ХПІ»), який є піонером численних стартап-проєктів, кожен із яких спрямований на вирішення унікальних завдань у різних секторах життєдіяльності. У статті детально розглянуто деякі проєкти НТУ «ХПІ», висвітлено їхні цілі, потенційні переваги та обмеження. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямку є: поглиблення сучасного розуміння менеджменту стартапів; вивчення взаємозв’язку між управлінським досвідом та успіхом стартапу; дослідження ролі державної підтримки у сприянні інноваціям і підприємництву в секторі стартапів та визначення рівня «сприятливості» економічного середовища для розвитку стартапів в Україні.

Стаття написана українською мовою

Малярець Л. М., Лебедєв С. С.
Життєвий цикл інновацій і хвилі Кондратьєва в контексті концепції «Індустрія 4.0» (c. 133 - 141)
Природа довгих хвиль Кондратьєва, що відображають циклічність розвитку економіки, вже понад сто років привертає увагу вчених. Особливо актуальною ця проблема стає в період глобальних криз. І хоча ця теорія не є мейнстримом економічної думки, видатні теоретики ХХ століття намагалися або довести, або спростувати реальність самого існування довгих хвиль. Саме уявлення про нелінійність розвитку системи будь-якої природи було неможливим у рамках науки ХІХ століття, тому, щоб зрозуміти революційність ідей Кондратьєва і його внесок у зміну парадигми економічної науки, у роботі проведено порівняння гносеологічних принципів, що були притаманні науці ХІХ – початку ХХ ст. Зокрема, основна увага приділена розгляду основ термодинаміки нерівноважних процесів, яка досліджує процеси самоорганізації у відкритих системах, та синергетики, одним із наріжним каменів якої є аксіома про неадитивність властивостей цілого як сукупності властивостей його частин. У роботі продемонстровано застосування такої системи наукових поглядів для визначення особливостей життєвого циклу інновацій. Такий підхід дозволяє застосовувати математичний апарат нелінійної динаміки для вивчення еволюції нерівноважних економічних системи і визначати кінцевий стан системи за дослідженням її можливих траєкторій у фазовому просторі. Проведений аналіз розвитку ендогенних теорій довгих циклів дозволив дослідити, як змінювалися погляди на місце інновацій у визначенні природи хвиль Кондратьєва. Показано, що суттєвим є не сама наявність інновацій, а формування інноваційного кластера. Такий кластер складається з так званих поліпшуючих інновацій, застосування яких сприяє лише кількісному зростанню економічних показників, а каталізатором служать базисні (або системні) інновації, впровадження яких визначає перехід економічної системи до нового промислового типу. У подальших дослідження доцільно використовувати такий підхід до аналізу шляхів еволюції економіки в умовах сталого розвитку.

Стаття написана англійською мовою

Шиш А. М., Ковтун І. І., Шеверя Я. В.
Управління бізнес-інформацією та інноваційні підходи до оптимізації бізнес-процесів (c. 142 - 147)
Метою даної статті є продемонструвати сучасний стан і перспективи використання інноваційних технологій управління бізнес-інформацією для оптимізації бізнес-процесів. Проаналізовано, систематизовано й узагальнено наукові праці багатьох учених, які розглядають складові управління бізнес-процесами, інноваційні методи оптимізації управління бізнесом, до яких дотепер змушена вдаватися значна кількість компаній. Для успішної оптимізації керівнику компанії необхідно знайти компетентного фахівця, знайомого з усіма складнощами оптимізації, який безпосередньо бере участь у процесі та особисто контролює всі дії залучених співпрацівників. Інноваційні технології роблять фундаментальний внесок у трансформацію структур бізнес-процесів, зміни бізнес-процесів і моделювання відповідно до вимог навколишнього середовища. Серед них з метою оптимізації бізнес-процесів особлива увага приділяється технології бенчмаркінгу бізнес-процесів. Бенчмаркінг є надзвичайно корисним інструментом, особливо коли необхідно переглянути внутрішню ефективність діяльності компанії та визначити нові пріоритети. Варто пам’ятати, що іноземні інвестиції також відіграють важливу роль у системі оптимізації. Встановлено, що розвиток інноваційних технологій та загострення конкуренції вимагають від підприємств ефективного управління своїми процесами, надання високоякісних продуктів чи послуг і задоволення потреб клієнтів. Використання систем управління бізнес-процесами може допомогти компаніям досягти вищої ефективності та продуктивності, знизити витрати, підвищити якість продукції чи послуг і задоволеність споживачів. Варто розуміти, що використання інноваційних технологій має бути синхронізовано зі стратегічним плануванням і бюджетною системою підприємства. Необхідно створювати ефективний механізм управління бізнес-процесами, враховувати можливості й обмеження ресурсів, щоб підприємство могло вийти на новий рівень якості. У подальшому слід розглянути питання інвестиційної підтримки впровадження інноваційних технологій в управління бізнес-процесами підприємства.

Стаття написана українською мовою

Внукова Н. М., Григорян О. О.
Стимули для трансформації інноваційного розвитку в умовах обмеженості діяльності (c. 147 - 160)
Пошук стимулів трансформації інноваційного розвитку в умовах обмеженості діяльності є актуальним питанням в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення. Через державну підтримку, гранти, податкові стимули, формування інноваційних фондів відбувається активна участь держави у процесі трансформації економіки. Інновації розглядаються як прямий показник впливу на прибутковість підприємства. Закордонні ринки збуту залишаються пріоритетними в експортно-імпортній діяльності, особливо в умовах її обмеженості. Досягнення показників рентабельності та конкурентоспроможності впливає на стан експортно-імпортної діяльності. Мета статті полягає у викладенні теоретичних засад і наданні практичних рекомендацій щодо пошуку стимулів для трансформації інноваційного розвитку в умовах обмеженості діяльності – з урахуванням досвіду ЄС, досліджень науковців, законодавчих норм у сфері економіки; обґрунтування доцільності їх впровадження під час воєнного стану та в повоєнних умовах за обмеженості діяльності. При аналізі, систематизації, узагальненні наукових праць вітчизняних і зарубіжних науковців розглянуто актуальність поглядів щодо інноваційних процесів, їх значущості в розбудові економіки держави в період воєнного стану та перспективи розвитку в повоєнний період. Систематизовано погляди щодо «податкових стимулів інвестиційно-інноваційного процесу», які постійно вдосконалюються відповідно до вимог часу. Визначено, що в Україні держава, порівняно з країнами ЄС, не є активним учасником інноваційно-інвестиційного процесу, показники її участі у витратах на інновації та державне інвестування стосовно ВВП значно нижчі, ніж в ЄС. Розглянуто сучасні підходи ЄС до фондування витрат на інновації, розробки різних платформ, пошуку механізмів активізації інноваційної діяльності, зокрема через стартапи. Оцінка засобами Google рівня зацікавленості стартапами показала, що англомовна аудиторія найчастіше у світі здійснює пошук цієї теми. Щодо україномовних користувачів, то пошукові тренди щодо стартапів та інновацій збігаються. Перспективами подальшої трансформації інноваційно-інвестиційного розвитку є впровадження механізмів та форм цифрової економіки.

Стаття написана англійською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2023

Отенко І. П.
Формування культури інновацій міжнародних компаній в умовах глобального розвитку (c. 65 - 76)
За результатами досліджень світових консалтингових агенцій міжнародні компанії-лідери третій рік поспіль, незважаючи на глобальну економічну невизначеність, вважають інновації пріоритетом номер один серед своїх корпоративних цілей. Більшість компаній заявляють про готовність інвестувати в проривні інновації, що пов’язані з цифровими технологіями, штучним інтелектом, смартизацією бізнес-процесів. Критеріями готовності таких компаній виступають: активізація пошуку талантів, що генерують нові ідеї та мають здатності впроваджувати їх у реальність, перетворити інвестиції в результат; використання нових бізнес-моделей і широкого спектра стратегічного інструментарію; зміцнення інноваційних платформ знань і практики; організація або участь в екосистемах із залученням зовнішніх партнерів та конкурентів. В основі лідерства лежить сильна культура інновацій, що представлена принципами, нормами та правилами стратегічного мислення, гнучкості, мобільності в прийнятті та реалізації рішень. У статті проведено аналіз особливостей формування культури інновацій міжнародними компаніями, що є лідерами у створенні нових джерел доходу та цінностей, продуктів та ринків; визначено спільні атрибути інноваційної культури – дотримання принципів соціальної та екологічної відповідальності, володіння елементами лідерства та командної роботи, готовності до ефективної реалізації інновацій, продуктивності та стійкості до загроз.

Стаття написана англійською мовою

Андрющенко І. С., Скидан В. Л.
Цифрова трансформація банківського сектора України (c. 77 - 82)
Метою статті є оцінка ключових аспектів цифрової трансформації в економіці, з особливим акцентом на банківський сектор України. Зроблено спробу розглянути цифрову трансформацію як комплексне явище, що включає не лише впровадження новітніх технологій, а й стратегічні зміни в організаційних структурах банків. У результаті дослідження виявлено зміни в традиційних бізнес-екосистемах, що привели до створення нових цифрових бізнес-екосистем, які впливають на стратегічні рішення банків. Ідентифіковано основні бар’єри, що перешкоджають упровадженню цифрових ініціатив у банківському секторі України, та систематизовано найкращі практики, які можна застосовувати для успішного впровадження цифрової трансформації. Визначено, що в контексті цифрової трансформації однією з ключових перешкод є опір змінам з боку персоналу та керівництва, часто зумовлений страхом перед невідомістю та занепокоєнням щодо збереження робочих місць. Визначено, що цифрова трансформація вимагає від банківських установ ефективного менеджменту, нового ставлення до співпрацівників, підвищення інноваційності та гнучкості, більшої співпраці та готовності до постійних змін, що вимагає опанування нових цифрових компетентностей не лише керівництвом, а й усіма працівниками. Також проаналізовано наукові приклади у сфері цифрової трансформації та визначено основні фактори, які мають значний вплив на успіх цифрової трансформації: цифрова стратегія та управлінські навички керівництва, відповідні цифрові компетентності співпрацівників, доступ до сучасної бізнес-інформації, гнучкість управління, цифрова організаційна культура, інвестиції в штучний інтелект, аналіз великих баз даних, блокчейн, достатня цифрова зрілість банків для здійснення цифрових змін. Зроблено висновок, що цифрова трансформація передбачає управління змінами, використання нових методів, заохочення інновацій і впровадження нових бізнес-моделей, включно з оцифруванням активів і значно ширшим використанням технологій для підвищення продуктивності роботи співпрацівників, задоволення запитів і вимог клієнтів, постачальників, партнерів та інших зацікавлених сторін. Таким чином, цифрова трансформація стала культурним викликом, з яким банківська система зіштовхнулася вже сьогодні.

Стаття написана українською мовою

Красномовець В. А.
Регенеративний туризм: загальна характеристика та специфіка трактування (c. 83 - 89)
Мета статті полягає в теоретичному аналізі та дефініціюванні поняття «регенеративний туризм» як інноваційного виду туризму. При аналізі, систематизації й узагальненні наукових праць і матеріалів багатьох закордонних учених і фахівців було розглянуто суть поняття, визначено тотожні йому назви – трансформаційний, відновлювальний; встановлено його місце з-поміж інших видів туризму як одного з найновіших; систематизовано погляди дослідників та визначено його категоріальні особливості. У результаті дослідження було встановлено, що концепція регенеративного туризму базується на ідеї створення позитивного впливу на місця, які відвідують люди під час подорожей. Вона виходить за межі просто сталості або мінімізації негативних наслідків і прагне активно сприяти відновленню та покращенню місцевого довкілля, спільнот і культур. Визначено часові проміжки регенеративного туризму порівняно з іншими видами туризму. Проаналізовані в дослідженні визначення сутності регенераційного туризму дають підстави стверджувати, що за своєю суттю регенеративний туризм втілює в собі цілісний підхід, який виходить за рамки не лише традиційного, але й сталого туризму. Головною його метою та сутнісною ознакою є відтворення місць перебування туристів. Тобто фактично це ще одна сходинка нагору від сталого туризму. Зазначено, що регенеративний підхід передбачає перехід людства від експлуататорського, або дегенеративного, мислення, де природа та ресурси громади є «для взяття», до системи та набору практик, які дозволяють нашим екологічним, соціальним, культурним і політичним системам відновлюватися. Наведено практичні кроки реалізації регенеративного туризму. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є визначення меж та відмінності регенеративного та сталого туризму. Важливим є також обґрунтування принципів регенеративного туризму та розробка практичних кроків щодо імплементації основних засад регенеративного туризму у вітчизняну туристичну практику.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2024

Бут-Гусаiм О. Г.
Інноваційний розвиток бізнес-структур (c. 72 - 81)
Дослідження спрямоване на створення науково обґрунтованих підходів до розуміння та аналізу інновацій в бізнес-структурах, що робить вклад у подальший розвиток цієї важливої галузі та допоможе вирішити проблему відсутності комплексного розуміння цих процесів. Мета статті – проведення критичного аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури для систематизації й узагальнення наявних даних. За результатами дослідження систематизовано підходи до визначення інноваційного розвитку через поліпшення бізнес-процесів, використання нових технологій і системні інновації. Практичним підґрунтям до цього є те, що значення нових технологій для ефективності та конкурентоспроможності бізнесу зросло, а системні інновації стали важливими для адаптації до змінного середовища. У дослідженні вдосконалено понятійно-категорійний апарат і запропоноване власне визначення інноваційного розвитку бізнес-структур. Дослідження показало, що поняття інноваційного розвитку бізнес-структур може бути розглянуте з різних точок зору. Це включає в себе поліпшення бізнес-процесів, використання новітніх технологій і застосування системних рішень. У запропонованому власному визначенні інноваційного розвитку бізнес-структур підкреслюється, що це складний і комплексний процес. Цей процес включає в себе постійне вдосконалення бізнес-процесів з метою підвищення якості продукції, послуг і діяльності. Щоб досягти цього, необхідно активно використовувати новітні технології, розробляти та впроваджувати нові продукти та послуги. Крім того, інноваційний розвиток передбачає готовність адаптуватися до змінних ринкових умов і потреб. Таким чином, інноваційний розвиток бізнес-структур визнається як багатоаспектний та невід’ємний від процесу постійного вдосконалення та зростання в сучасному господарському середовищі. Практичне значення цього дослідження виявляється в удосконаленні теоретичного підходу до створення стратегій інноваційного розвитку для підприємств.

Стаття написана українською мовою

Оліскевич М. М., Стасишин А. В., Кравчук М. О.
Динамічні сценарії розвитку інноваційної складової публічного управління (c. 81 - 90)
У статті досліджуються динамічні сценарії та особливості розвитку інноваційних технологій у публічному управлінні та адмініструванні. Акцентовано увагу на вивченні характеру розподілу ресурсів – як матеріальних, так і трудових, що спрямовуються на створення нових технологій і накопичення знань. Проаналізовано процес створення інноваційних технологій як один із видів знань, що створюються в секторі досліджень і розробок, використовуються всіма економічними агентами та є інноваційною складовою публічного управління. Метою статті є виявлення особливостей процесу акумулювання знань і створення нових технологій на основі системного аналізу процесу розробок інноваційних продуктів у секторі публічних послуг. Представлений у статті системно динамічний підхід, на відміну від наявних досліджень, виконано на основі емпіричного системного наукового аналізу, а також досвіду досліджень щодо ефективності організації роботи з урахуванням технологічних трендів. Проаналізовано вплив параметра, який характеризує еластичність швидкості розроблення нових технологій стосовно обсягу наявних знань у секторі досліджень, на динаміку розвитку інноваційної складової публічного управління. Проведено дослідження трьох різних сценаріїв, і визначено, за яких умов є можливим довгостроковий стабільний розвиток і зростання. Ефективність результатів публічного управління часто проявляється лише в довгостроковій перспективі. Системно динамічний підхід до дослідження інноваційної складової надання публічних послуг дає змогу визначити ключові компоненти, що відіграють центральну роль у виконанні функцій публічного управління. Становлення та розвиток сектора інновацій та створення нових технологій, державна політика його підтримки та співпраці є необхідними та важливими в умовах складних реалій сьогодення. І хоча розробки в секторі наукових досліджень не є єдиним джерелом технологічних змін, однак вони є одним із головних джерел інновацій і основним центром створення нових інноваційних продуктів і процесів, що використовуються в публічному адміністрування та більшості галузей економіки.

Стаття написана українською мовою

Прокопчук Л. М., Шабанов Р. М. о.
Інноваціонно-екологічні аспекти розвитку вітчизняного підприємництва (c. 91 - 97)
Мета статті – теоретичне обґрунтування формування інноваційно-екологічних аспектів розвитку вітчизняного підприємництва в умовах турбулентності. Розглянуто основні мотиви впровадження екологічних інновацій на вітчизняних підприємствах, розглядається можливість створення нової системи управління на основі інноваційної політики та синергетичного простору. Описано шляхи та механізми підвищення інноваційно-екологічної діяльності та запропоновано методи реалізації. Проаналізовано, що вдосконалення системи управління інноваціями та розвиток внутрішнього підприємницького середовища передбачає зміни у сфері планування, зайнятості населення регіону, просування продукції, взаємодії влади, вітчизняного підприємства, а також управління знаннями. Інновації у сфері управління бізнесом забезпечать довгострокову конкурентну перевагу конкретним сферам і сприятимуть їх розвитку, враховуючи та поєднуючи науково-технологічні рішення з адмініструванням та інноваційним менеджментом. Особливу увагу приділено вітчизняним підприємствам у екологічному аспекті – для впровадження інноваційно-екологічної діяльності бізнес-стратегій та пошуку балансу між прибутком, захистом навколишнього середовища та соціальною справедливістю. На основі аналізу екологічних аспектів інноваційної діяльності виділено важливі характеристики інноваційного розвитку вітчизняних підприємств та наведено розуміння цієї економічної категорії. За результатами аналізу наукових праць визначено основні напрямки інноваційного розвитку підприємства, а також розглянуто основні мотиваційні принципи в цій галузі. На сьогодні для подолання інноваційно-екологічної кризи важливе значення має розробка та впровадження екологічно чистих та економічно ефективних інновацій. Екологічні інновації, як і інші види інновацій, спрямовані на отримання прибутку та зменшення витрат, проте їх специфіка проявляється в соціальному, культурному та етичному контекстах.

Стаття написана українською мовою

Гудима Л. О.
BIM-технології в будівництві: сучасні виклики для України (c. 97 - 104)
Відповідно до важливих потреб сучасності актуальним є дослідження методів, застосування яких є найбільш доцільним для відновлення пошкоджених будівельних об’єктів унаслідок військової агресії. Поліпшення якості контролю робіт на кожному з етапів, скорочення вартості та гарантування безпеки будівництва вимагає застосування інноваційних технологій, зокрема будівельного інформаційного моделювання (ВІМ). У статті детально проаналізовано особливості ВІМ-технологій, розкрито сутність ВІМ-моделювання та ВІМ-моделі. У роботі інформаційна модель будівництва розглядається як тривимірна модель, завданням якої є об’єднання всіх учасників будівельного процесу на кожному з етапів. Здійснено аналіз відмінностей CAD-технології проєктування та ВІМ, наведено чинники, що зумовлюють складність впровадження ВІМ-проєктування в Україні, структуровано основні моменти розробки ефективної концепції ВІМ. Окрім цього, було проведено дослідження зарубіжних практик із застосування ВІМ для роботи з пошкодженими об‘єктами, що вимагають реконструкції. Результати дослідження засвідчують необхідність впровадження ВІМ-технологій як одного з базових кроків на шляху до цифровізації будівельної галузі. ВІМ-технології в сучасних реаліях поступово стають пріоритетом галузевої державної політики. Зокрема, у статті наведено Концепцію, яка містить в собі основні положення та механізми державної політики, що мають на меті закласти початок цифрових трансформацій будівельної галузі. Важливе значення ВІМ-технологій для підвищення ефективності будівництва економічно обґрунтовано та підтверджено статистичними даними. Наголошено на необхідності впровадження ВІМ-технологій як інноваційного та більш ефективного інструмента в питанні реконструкції та відновлення будівель.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2024

Бут-Гусаiм О. Г.
Концептуальна модель організаційного забезпечення формування стратегії інноваційного розвитку бізнес-структур (c. 102 - 109)
Стаття присвячена розробці теоретичної моделі, яка дозволяє оптимізувати взаємодію елементів організації – ресурсів, фінансів, інновацій, управління – для стимулювання інноваційної діяльності:. Мета дослідження – розроблення концептуальної моделі організаційного забезпечення формування інноваційних стратегій бізнес-структур в умовах глобалізаційного розвитку. Загальнонаукові методи досліджень, що використовувалися для досягнення мети, включають аналіз літературних джерел, синтез інформації, моделювання, методи індукції та дедукції. У роботі досліджено суть організаційних процесів, зроблено огляд ресурсів бізнесу та визначено суть організаційного забезпечення. Дане визначення інтерпретоване в контексті інноваційного розвитку, що дозволило в результаті отримати набір даних для моделювання організаційного забезпечення інноваційної стратегії. Новизна дослідження полягає в розробленні концептуальної моделі організаційного забезпечення формування стратегії інноваційного розвитку бізнес-структур. Вона є комплексним підходом, який враховує необхідність інтеграції різноманітних ресурсів та процесів для стимулювання інноваційної активності в компаніях. Модель базується на збалансованому поєднанні матеріальних і нематеріальних активів, а також вимагає ефективного управління фінансовими ресурсами, розроблення інноваційної політики та ефективного управління організаційними процесами. Центральне місце в цій моделі займає взаємодія між різними елементами системи, що сприяє генерації інноваційних ідей та їхньому впровадженню. Інноваційна стратегія, спрямована на забезпечення успіху бізнесу, розглядає фінансові ресурси як ключовий фактор у підтримці інноваційної діяльності. Оптимізація власного капіталу, залучення кредитних програм і співпраця з інвесторами вимагають гнучкості у фінансовому плануванні та здатності до адаптації до змін на ринку. Практичне значення статті полягає в тому, що вона надає бізнес-структурам інструменти та методи для ефективного формування стратегії інноваційного розвитку. Це допомагає підвищити конкурентоспроможність, забезпечити стабільність і просування на ринку шляхом створення та впровадження новаторських продуктів і послуг.

Стаття написана українською мовою

Віннікова В. В., Віннікова В. А.
Інновації в публічному управлінні: бібліометричний аналіз (c. 109 - 116)
У статті наведено результати дослідження щодо проблематики інновацій у публічному управлінні. Для цього проаналізовано динаміку публікацій за тематикою інновацій у публічному управлінні, активність публікацій з урахуванням закладів освіти; визначено дослідників, які опублікували найбільшу кількість робіт; здійснено кластеризацію та визначено основні напрями досліджень за кожним із кластерів публікацій за тематикою інновацій у сфері публічного управління. Дослідження проведено з використанням бібліометричного та кластерного аналізу за даними наукометричної бази даних OpenAlex за допомогою програми WOSviewer. Унаслідок аналізу публікаційної активності та тематичного спрямування праць підтверджено актуальність і значущість питань інновацій у публічному управлінні, визначено широкий спектр можливостей для подальших досліджень і практичного застосування в цьому напрямі. На основі дослідження 1398 статей за 2015–2023 рр. зроблено висновок про стабільний інтерес наукової спільноти до питань інновацій у сфері публічного управління. Результати аналізу засвідчили активну участь університетів і науковців у дослідженні проблем інновацій у публічному управлінні. Відзначено, що тематика статей включає розгляд питань співтворчості в державному секторі, спільних інноваційних розробок суб’єктів господарювання приватного та державного секторів, мотивації державних службовців. Показано, що проблематика інновацій у сфері публічного управління має багатоаспектний характер. Виділено дев’ять тематичних кластерів, що охоплюють широкий спектр питань, включно з управлінням даними, стратегічним управлінням, залученням громадян до соціальних ініціатив. Значна кількість публікацій та активне використання термінів, пов’язаних із цифровими технологіями, підтвердили високу актуальність цифровізації у сфері публічного управління.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2024

Бут-Гусаiм О. Г.
Інструментальне забезпечення та контролювання адаптивності формування стратегії інноваційного розвитку бізнес-структур в умовах глобалізації (c. 72 - 79)
Стаття присвячена огляду інструментального забезпечення формування стратегій інноваційного розвитку на різних етапах її реалізації із урахуванням потреб адаптивності до мінливого середовища. Мета статі – з’ясування критичної ролі інструментальної підтримки в удосконаленні процесів стратегічного планування бізнес-структур, що дозволяє їм ефективно орієнтуватися й адаптуватися до швидких трансформацій, спричинених глобалізацією. У дослідженні показано інструментарій для розробки та впровадження нововведень, що забезпечує адаптивність і стійкість підприємств у динамічному середовищі. Використання спеціалізованих інструментів на кожному етапі стратегічного інноваційного процесу дозволяє організаціям не лише виживати, але й процвітати, перетворюючи виклики на можливості. На етапі визначення потреби в інноваціях такі інструменти аналізу, як SWOT- і PESTEL, допомагають організаціям глибше зрозуміти внутрішні та зовнішні фактори, що впливають на їхню діяльність. Аналіз зовнішнього середовища з використанням конкурентного аналізу та дослідження ринку надає критично важливі інсайти про тренди галузі, поведінку конкурентів та зміни в перевагах споживачів. Це дозволяє підприємствам своєчасно адаптуватися до змін, оптимізувати свої стратегічні ініціативи та знаходити ніші для інновацій. Коли справа доходить до розрахунку вартості інноваційної стратегії, фінансове моделювання та аналіз вигод і витрат стають незамінними інструментами, що забезпечують чітке розуміння потенційного ROI та допомагають топменеджменту приймати виважені інвестиційні рішення. На стадії впровадження інноваційної стратегії інструменти управління проєктами та співпраці стають критично важливими для координації команд, управління ресурсами та відстеження прогресу в реалізації інноваційних проєктів. Прототипування та моделювання дозволяють перевірити нові ідеї та концепції, мінімізуючи ризики та витрати на ранніх стадіях розвитку. Практичне значення дослідження полягає в отриманні систематизованих і згрупованих даних з використанням різних інструментів на різних рівнях стратегічного інноваційного планування.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2024

Крамчанінова М. Д., Касаткіна М. В.
Особливості впливу зовнішніх ефектів інновацій та інноваційного підприємництва на економічне зростання та розвиток суспільства (c. 104 - 111)
Метою статті є визначення особливостей взаємозв’язку між інноваційним підприємництвом і зовнішніми ефектами, що виникають внаслідок впровадження інновацій, з точки зору розуміння, за яких умов втрати, які має суспільство, та численні складні ризики від упровадження інновацій можуть бути прийнятними, виправданими та належним чином компенсованими. У складному динамічному світі інноваційні технології та підприємництво відіграють вирішальну роль у загальному економічному розвитку. Разом із цим, дослідження багатьох аспектів впливу інновацій та інноваційного підприємництва на економічне зростання та розвиток суспільства виявило також значну кількість негативних зовнішніх ефектів, що виникають на різних економічних рівнях і які сьогодні майже ніяк не регулюються. Ці зовнішні ефекти накопичуються, трансформуються та породжують інші додаткові ефекти. Незважаючи на велику кількість досліджень, різноманітні спроби науковців просунутись у питанні усунення негативних екстерналій усе ще не забезпечили адекватного організаційно-методичного підходу до їх інтерналізації, який можна було б вважати достатньо ефективним. Спираючись на аналіз наукових джерел, однією з головних причин недосконалого механізму усунення негативних наслідків екстерналій інноваційної діяльності автори визнають недостатність розвитку таксономії екстерналій – через відсутність прогресу в питанні встановлення та розподілу прав власності на зовнішні ефекти та відповідного розмежування можливих видів екстерналій щодо їх значущості та масштабу. Наявні інституційні можливості такого регулювання не є задовільними та мають бути трансформовані відповідно до нових соціально-економічних потреб суспільства. Також автори зазначають, що через підвищену складність і відсутність універсального підходу до вартісної оцінки зовнішніх ефектів розробка належного механізму регулювання екстерналій актуалізує дослідження більш широкого питання управлінського обліку в контексті вищеозначеної проблеми.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2024

Вітовщик Т. С., Базавлук Н. Г.
Сутність і значення еко-інновацій у циркулярній економіці (c. 159 - 165)
Стаття присвячена розгляду основних положень та обґрунтуванню сутності еко-інновацій як основної конкурентної переваги в замкнутій економіці. У ході дослідження авторами розглянуто особливості розвитку еко-інновацій з урахуванням особливостей замкнутої/циклічної економіки. У роботі описано генезис понять «інновації» та «еко-інновації» в науковій літературі та нормативних актах – як міжнародних, так і вітчизняних. Дослідження доповнено аналізом вітчизняного законодавчого поля. При синтезі наявних визначень сутності категорії «еко-інновації» вперше виокремлено два сутнісні підходи (як процесу та як продукту). Доведено помилковість трактування сутності «еко-інновацій» як процесу за умови одночасного існування категорії «інноваційний процес». Проведено теоретичне розмежування та досліджено причинно-наслідкові зв’язки між поняттями «інноваційний процес» та «еко-інновації», результати якого наведено графічно. Авторами запропоновано авторське визначення поняття «еко-інновацій» (яке не суперечить нормам чинного законодавства) у рамках сутнісного підходу «як продукт» новостворених (застосованих) і (або) вдосконалених конкурентоздатних технологій, продукції або послуг, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що створюються самою компанією або іншими зовнішніми структурами з метою зменшення або запобігання екодиструктивного впливу на навколишнє середовище протягом усього свого життєвого циклу, під час забезпечення прибутковості господарської діяльності. Розглянуто класифікацію «еко-інновації», виокремлено технологічні, організаційні, соціальні та інституціональні інновації та описано сутність та особливості кожного з підвидів. Охарактеризовано дві сучасні екосистеми – відкриті та закриті, наведено їхні відмінні риси. Обґрунтовано доцільність і необхідність продукування та впровадження еко-інновацій для суб’єктів господарювання та держави.

Стаття написана українською мовою

Отенко І. П., Квашина Ю. А.
Методичний підхід до формування стратегії інноваційного розвитку підприємства (c. 166 - 175)
Завдання полягає в розробці методичного підходу до формування стратегії інноваційного розвитку підприємства. Методичні засади спираються на теоретичні підходи до управління інноваційним розвитком підприємства, їх основні положення, які є основою при проведенні моніторингу та оцінюванні організаційних умов реалізації стратегії. Такими виступають положення інституціонального, системного, процесного та компетентнісного підходів. Інституціональний підхід оперує положеннями, що відповідають заходам державного регулювання, застосуванню механізмів впливу держави на інноваційний розвиток окремого підприємства, напрямкам стратегічних пріоритетів інноваційного розвитку держави. Процесний підхід фокусує увагу на інноваційних бізнес-процесах, які дозволяють впроваджувати продуктові, технологічні, маркетингові, організаційні інновації через реалізацію необхідних організаційних змін. Системний підхід направлений на створення ефективної інноваційно-орієнтованої бізнес-моделі, формування інноваційного середовища на основі активної взаємодії всіх управлінських рівнів. Компетентнісний підхід орієнтує на розвиток знань, примноження інтелектуального капіталу підприємства для формування стійких конкурентних переваг на ринку тощо. У статті проаналізовано та визначено чинники цифровізації економіки як ключові для формування інноваційного потенціалу підприємств України. Результати аналізу досвіду передових світових практик та успішних бізнесів свідчать про різноманітність засобів їх реагування на інноваційні зміни в зовнішньому середовищі й дозволяють виділити тенденції та найбільш актуальний стратегічний інструментарій. За напрямами формування стратегії інноваційного розвитку розроблено систему показників та проведено оцінювання рівня їх організаційного забезпечення на підприємствах «Спецвузавтоматика» та «Еквуд-Буд».

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2024

Вітовщик Т. С.
Значення інновацій у формуванні конкурентоспроможності суб’єкта господарювання (c. 207 - 215)
Стаття присвячена дослідженню значення інновацій у формуванні конкурентоспроможності суб’єкта господарювання. Описано методологічні засади різних підходів до оцінки конкурентоспроможності підприємства. Рівень конкурентоспроможності в сучасних умовах розвитку України здійснено на основі даних спільного польсько-українського підприємства «Модерн-Експо», що входить у топ-5 найбільших товаровиробників обладнання. Порівняння конкурентоспроможності декількох великих підприємств (що визначені автором як основні конкуренти фірми на наднаціональному рівні) дозволило довести, що інновації є однією з конкурентних переваг підприємства. Цінність представленого наукового дослідження полягає в одночасному дослідженні впливу інновацій на забезпечення конкурентоспроможності в рамках національного ринку та в міжнародному економічному середовищі. Запропоновано та апробовано методичний підхід до визначення рівня впливу інновацій на конкурентоспроможність на основі «матриці рівнів впливу» (індикаторами оцінки) за семирівневою оцінкою. Результати такого аналізу дозволяють визначити потреби в певному виді інновацій. Розроблено та представлено на прикладі СП ТОВ «Модерн-Експо» багатоквадрант впливу інновацій на конкурентоспроможність, що є графічним відображенням аналізу рівня впливу інновацій на конкурентоспроможність окремого суб’єкта господарювання. Тісний прямий зв’язок між інноваціями та конкурентоспроможністю підприємства доведено за допомогою кореляційного аналізу, що запропоновано доповнити графічним факторним аналізом. Шляхом аналізу сучасних форм звітності вітчизняних підприємств виокремлено групи факторних і результативних показників факторного аналізу впливу інновацій на конкурентоспроможність підприємства в сучасних умовах (умовах воєнного стану).

Стаття написана українською мовою

Крисоватий І. А.
Інтелектуальна спеціалізація як середовище розвитку інноваційних парків (c. 215 - 221)
Інтелектуальна спеціалізація є важливим механізмом сучасного економічного розвитку, зокрема в контексті створення та розбудови інноваційних парків. Цей підхід передбачає концентрацію наукових і технологічних ресурсів у певних галузях, що мають найвищий потенціал для інноваційного розвитку. Інноваційні парки відіграють ключову роль у формуванні конкурентоспроможного середовища, де новітні технології та наукові дослідження інтегруються у виробничі процеси, сприяючи створенню нових продуктів, послуг і підприємств. Вони забезпечують необхідну інфраструктуру для науково-дослідної діяльності, підтримують стартапи та сприяють співпраці між науковими установами, бізнесом і державними органами. Інтелектуальна спеціалізація, як стратегічний підхід, не лише стимулює інновації, але й формує пріоритети для сталого економічного зростання, сприяючи розвитку регіональної економіки та підвищенню її конкурентоспроможності на глобальному рівні. У цьому контексті інтелектуальна спеціалізація виступає як каталізатор для розвитку інноваційних парків, створюючи сприятливе середовище для їхньої діяльності та успішного функціонування. Саме тому метою представленого дослідження є визначення сутності та основних аспектів інтелектуальної спеціалізації як особливого середовища для розвитку інноваційних парків за умов трансформаційних змін. У дослідженні було використано: метод порівняння, метод узагальнення, методи індукції та дедукції, логічний метод, методи аналізу та синтезу, а також графічний метод для структурного відображення результатів проведеного дослідження. Інтелектуальна спеціалізація відіграє вирішальну роль у розвитку інноваційних парків, створюючи сприятливі умови для концентрації ресурсів та знань у ключових галузях науки та техніки. Завдяки цьому підходу інноваційні парки стають центрами економічного зростання, де відбувається інтеграція наукових досліджень у виробничі процеси, що сприяє створенню нових технологій, продуктів і послуг. Сприяння співпраці між академічними установами, бізнесом та урядовими організаціями є одним із ключових аспектів інтелектуальної спеціалізації, що дозволяє ефективно використовувати науковий потенціал та інноваційні ресурси. Інтелектуальна спеціалізація також підтримує розвиток інноваційних кластерів, що сприяє швидшому впровадженню наукових досягнень у виробництво, зменшенню витрат на розробку нових технологій та підвищенню їхньої конкурентоспроможності на світовому ринку. Вона створює умови для доступу до фінансування та підтримки з боку держави та міжнародних організацій, що є важливим фактором успішного розвитку інноваційних парків.

Стаття написана українською мовою

Чіков І. А.
Теоретико-методичні та концептуальні основи формування інноваційного механізму підвищення конкурентоспроможності підприємств АПК (c. 221 - 239)
Стаття присвячена дослідженню теоретико-методичних і концептуальних основ формування інноваційного механізму підвищення конкурентоспроможності підприємств АПК. З метою формування теоретичного базису інноваційного механізму було здійснено ґрунтовне дослідження таких ключових понять, як «конкурентоспроможність», «інновація» та «механізм». Аналіз виділених понять дав можливість структурувати підходи до побудови ефективного механізму управління, що буде сприяти підвищенню конкурентоспроможності підприємств АПК в умовах інноваційного середовища. Обґрунтовано необхідність визначення нової економічної категорії – «інноваційний механізм підвищення конкурентоспроможності підприємств АПК», яка відображає інтеграцію інноваційних підходів у всі аспекти діяльності підприємств аграрного сектора економіки з метою забезпечення їх стійкого розвитку та адаптації до викликів сьогодення. За допомогою логіко-структурного та системного аналізу змістовних складових категорії «інноваційний механізм» визначено її сутність, системоформуючі компоненти та функціональні особливості. Встановлено, що інноваційний механізм – це система чітко організованих дій, які на основі акумулювання конкурентних переваг і виведення їх на якісно новий рівень ведуть до підвищення якості функціонування суб’єкта господарювання. У рамках даного дослідження було сформовано функціональні особливості інноваційного механізму, які проявляються у здатності формувати ресурсний потенціал підприємств відповідно до стадій їх життєвого циклу, реалізовувати інноваційний потенціал для створення інноваційно-орієнтованих конкурентних переваг, акумулювати ресурси для впровадження актуальних інноваційних проєктів, а також розробляти та коригувати інноваційну стратегію розвитку суб’єктів господарювання. На підставі результатів дослідження було визначено, що інноваційний механізм підвищення конкурентоспроможності підприємств АПК спрямований на формування функціонального забезпечення підприємницьких структур у розрізі стадій життєвого циклу суб’єктів господарювання. Зокрема, інноваційного, інвестиційного, фінансового, логістичного, екологічного та маркетингового забезпечення. Це формує комплексну систему управління суб’єктом господарювання, що дозволяє ефективно адаптуватися до змін зовнішнього середовища, оптимізувати внутрішні процеси та підвищувати конкурентоспроможність на ринку.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2024

Гур’янова Л. С., Липовецький Б. Г.
Аналіз моделей управління індустріальними кластерами в контексті розвитку ІТ-сектора України (c. 175 - 181)
У статті досліджено моделі управління індустріальними кластерами з метою розвитку ІТ-сектора в Україні. Проаналізовано ефективність моделей у контексті стимулювання інновацій, підвищення конкурентоспроможності та сприяння економічному зростанню. Розглянуто переваги та недоліки кожної моделі, а також їхній вплив на розвиток ІТ-інфраструктури та залучення інвестицій. На основі проведеного аналізу сформовано рекомендації щодо вибору моделі технопарків з елементами підтримки стартапів як найбільш придатної для українських умов. Упровадження даної моделі позитивно вплине на розвиток ІТ-сектора в країні. По-перше, це сприятиме створенню сприятливого середовища для співпраці між університетами, науково-дослідними установами та приватними компаніями, що забезпечить обмін знаннями та технологіями, та, своєю чергою, приведе до швидкого впровадження інновацій та підвищення конкурентоспроможності українських компаній на міжнародному ринку. По-друге, підтримка стартапів через акселератори й інкубатори сприятиме розвитку нового бізнесу та створенню робочих місць. Молоді підприємці матимуть можливість реалізовувати свої інноваційні ідеї, отримуючи при цьому необхідну фінансову та менторську підтримку. Це сприятиме підвищенню рівня зайнятості та розвитку людського капіталу в Україні. По-третє, розвиток технопарків дозволить Україні створити сучасну ІТ-інфраструктуру, яка стане основою для подальшого розвитку високотехнологічних галузей. Ця сучасна ІТ-інфраструктура зможе залучити іноземні інвестиції та сприятиме загальному економічному зростанню країни. Перспективи подальших досліджень включають такі ключові аспекти: адаптація успішних міжнародних практик управління кластерами до українських реалій, враховуючи місцеві економічні, соціальні та політичні умови; розширення державних програм підтримки, які стимулюватимуть розвиток технопарків і стартапів; розвиток співпраці між урядом, бізнесом і науково-дослідними установами; розвиток людського капіталу шляхом підвищення рівня освіти та підготовки висококваліфікованих спеціалістів у галузі ІТ. Упровадження запропонованої моделі управління індустріальними кластерами з акцентом на підтримку стартапів відкриває широкі можливості для стійкого розвитку ІТ-сектора в Україні.

Стаття написана українською мовою

Дейнека Т. А., Шкурупій О. В., Дивнич О. Д., Загребельна І. Л.
Інтелектуальний потенціал технологічного лідерства та конкурентоспроможності країн (c. 182 - 188)
Метою статті є доведення наукового положення про те, що втілений інтелектуальний капітал людини в його первинній і узагальнених формах є визначальним ресурсом технологічного лідерства та потенціалом конкурентоспроможності країн. У статті досліджено роль людини та нагромадженого нею інтелектуального капіталу в технологічному лідерстві країн. Інтелектуальна діяльність розглядається в контексті створення людиною інформаційно-знаннєвого ресурсу та продукування інновацій. Доведено, що втілений інтелектуальний капітал людини в його первинній і узагальнених формах (інтелектуальний капітал окремих спільнот і суспільства загалом) є ресурсом технологічного лідерства та потенціалом конкурентоспроможності країн. З’ясовано, що інтелектуально-інноваційний тренд властивий глобалізованій економіці загалом. Наявність країн-інноваторок простежується в кожному з регіонів світу. Проте рівень розвитку технологій і міра залучення інтелектуального капіталу у процес продукування інновацій за регіонами є різними. Це є визначальною для теперішнього часу причиною різних конкурентних можливостей країн. Рівень конкурентоспроможності визначається взаємною зумовленістю між технологіями і талантом людей – виникнення синергетичного ефекту збагачення. За цих умов розвиток набуває ознак нової – вищої якості; створюється підґрунтя економічного та соціального прогресу. Підтверджено закономірність, що найбільш конкурентоспроможними є економіки розвинутих країн з ознаками постіндустріальної, наукомісткої економіки, заснованої на знаннях. Обґрунтовано, що агрегований чинник розвитку «технології + талант» має ключове значення для України. Людський інтелект і можливість створення/застосування за його допомогою провідних технологій стають ключовими для України в умовах, коли втрачено більшість ресурсних складових розвитку (територій, працездатного населення, природних ресурсів) і недостатнє фінансування. Системність, взаємне збагачення та взаємно обумовлений вплив зазначених компонентів розвитку здатні забезпечити позитивний ефект у господарському житті країни і стати основною передумовою її майбутнього економічного прогресу та зміцнення міжнародної конкурентоспроможності.

Стаття написана українською мовою

Хіцан Д. В.
Інноваційні технології у фінансовій сфері: узагальнення світового досвіду (c. 189 - 195)
Упровадження інновацій дає змогу забезпечити суб’єкту діяльності стійкий економічний стан – як на рівні національного фінансового сектора, так і на міжнародному ринку фінансових послуг. Поширення фінансових технологій у світі продовжує еволюціонувати шляхом появи нових продуктів і послуг. Незважаючи на різні підходи до розвитку підприємств та організацій фінансового сектора, спільними рисами залишаються прагнення до інновацій, забезпечення безпеки фінансової системи та захист споживачів. Сучасна тенденція до впровадження гнучких моделей реагування на зміни економічного середовища є однією з ключових стратегій для створення сприятливих умов для розвитку інноваційних технологій у фінансовій сфері. Мета роботи полягає в теоретичному узагальненні світового досвіду впровадження фінансових інновацій та розробці рекомендацій щодо його імплементації у вітчизняну практику. Фінансові інноваційні технології є важливим компонентом розвитку національної економіки України. Наша країна має значний потенціал для розвитку фінансових технологій, але її регуляторна база все ще потребує суттєвих змін для створення сприятливого середовища для інновацій. На відміну від Великої Британії чи ЄС, де регуляції спрямовані на прискорене впровадження фінансових технологій, в Україні цей процес тільки розпочинається. У роботі проаналізовано світовий досвід упровадження інноваційних технологій у фінансовій сфері. Розглянуто досвід фінтех-іновацій у США, Великій Британії, Китаї, Сінгапурі, Південній Кореї, визначено особливості впровадження та можливість їх адаптації до діяльності суб’єктів господарювання України. Визначено наявні регуляторні перепони для можливостей генерації фінтех-стартапів в Україні. Національний банк України (НБУ), який є ключовим регулятором національного фінансового сектора, поступово впроваджує нові правила та умови для розвитку фінансових технологій. Проте на теперішній час проблемою залишається обмежена законодавча база для криптовалют, блокчейн-технологій та інших інноваційних рішень, що гальмує розвиток таких інструментів. Аналіз досвіду впровадження інноваційних технологій у провідних країнах світу доводить, що вже зараз Україна має достатньо гнучку регуляторну систему, що створює потенційні переваги для генерації фінансових стартапів, але водночас існують певні ризики недосконалої регуляторної системи.

Стаття написана українською мовою

Шепеленко С. М.
Інноваційні концепти актуалізації впливу інтроспекції працівників на динамічний розвиток підприємств в умовах цифровізації (c. 195 - 202)
Метою статті є формування інноваційних концептів актуалізації впливу інтроспекції працівників на динамічний розвиток підприємств в умовах цифровізації. За результатами проведеного дослідження виявлено, що процес трансформації людських поглядів, який включає перехід від низького рівня освіченості до ери цифровізації, став основою для формування нового типу мислення. Сьогодні доступ до знань та навчальних ресурсів значно розширився завдяки відкритому доступу до ресурсів інтернету та цифрових платформ. Це створює умови для розвитку творчого та критичного мислення працівників підприємства, що є невід’ємною частиною розвитку інтроспекції. Еволюція розвитку людського інтелектуального потенціалу є складним і багатогранним процесом, що включає значні зміни в соціальних, економічних і технологічних аспектах життя суспільства. На початкових етапах історії розвитку людства доступ до знань був обмеженим, і освітні можливості були привілеєм вузького кола еліти. Більшість населення займалася фізичною працею та не мала можливості здобувати базову або систематичну освіту. На підставі проведеного дослідження визначено, що одним із основним напрямів інтроспекції працівників на підприємстві є дизайн мислення, який фокусується на глибокому розумінні потреб і бажань, що дозволяє створювати продукти та послуги, які дійсно задовольняють попит споживачів. Цей підхід включає етапи емпатії, визначення проблеми, генерації ідей, прототипування та тестування, що забезпечують системний підхід до інноваційного вирішення проблем. Запропоновано концепцію формування інтроспекції працівників на підприємстві в умовах цифровізації. Наведено математичну модель формування заробітної плати з урахуванням інтроспекції працівників на підприємстві в умовах цифровізації, яка буде враховувати основні критерії, що впливають на формування рівня заробітної плати.

Стаття написана українською мовою

 ДЛЯ АВТОРІВ

Ліцензійний договір

Умови публікації

Вимоги до статей

Положення про рецензування

Договір публікації

Номер в роботі

Питання, які задаються найчастіше

 ІНФОРМАЦІЯ

План наукових конференцій

 НАШІ ПАРТНЕРИ

Журнал «Проблеми економіки»