УКР

Пошук:

СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ

КВ №19905-9705 ПР від 02.04.2013 р.

ЗАСНОВНИКИ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ НАН УКРАЇНИ
(ХАРКІВ, УКРАЇНА)

Згідно з рішенням № 802 Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 14.03.2024 р. зареєстрований суб’єктом у сфері друкованих медіа. Ідентифікатор R30-03156

ВИДАВЕЦЬ

ФОП Лібуркіна Л. М.

РОЗДІЛИ САЙТУ

Менеджмент і маркетинг

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2011

Назаренко С. А.
Використання системного підходу до інституційного управління якістю послуг кластера процесів життєзабезпечення (c. 82 - 85)
У роботі визначено основні механізми поліпшення житлових умов громадян та проведено аналіз галузі житлово-комунального комплексу.

Стаття написана українською мовою

Коюда В. О.
Управлінські рішення в системі антикризового управління підприємством (c. 85 - 90)
У статті охарактеризовано антикризове управління, узагальнені підходи щодо розробки й реалізації управлінських рішень та їх якість з урахуванням впливу факторів системи антикризового управління підприємства.

Стаття написана українською мовою

Заруба В. Я., Шаша О. І.
Управлінська концепція іміджбілдінгу (c. 90 - 94)
У статті розглянуто сутність і специфіку методичних аспектів організації іміджбілдінгу. Проаналізовано структуру іміджу підприємства. Запропоновано модель формування іміджу предмету в результаті впливу суб’єктів управління на цільові аудиторії. Розглянуто процес формування уявлення про образ предмету з боку об’єкта, що формує імідж.

Стаття написана українською мовою

Мажник Л. О.
Методика оцінки технології управління персоналом підприємства (c. 94 - 99)
У статті встановлено послідовність аналізу складових технології управління персоналом підприємства та визначено й розраховано її комплексний показник оцінювання.

Стаття написана українською мовою

Корсаков Д. О.
Визначення факторів, що впливають на конкурентні переваги системи управління персоналом (c. 99 - 102)
У статті здійснено аналіз факторів, які впливають на конкурентні переваги систем управління персоналом підприємств. На основі цього аналізу складено класифікацію, у якій виділено фактори за ознакою ступеня впливу на конкурентні переваги систем управління персоналом.

Стаття написана українською мовою

Мажник Н. А., Костін Д. А.
Теоретичні основи управління професійним розвитком персоналу підприємства (c. 103 - 107)
Удосконалено сутність та зміст поняття «управління професійним розвитком персоналу» на основі узагальнення існуючих теоретичних підходів. Запропоновано комплекс заходів професійного розвитку персоналу підприємства.

Стаття написана українською мовою

Діденко Ю. Ю., Соболєва Т. П.
Дослідження концепції бенчмаркінга витрат як частини методології загального менеджменту якості (c. 107 - 109)
Застосування методів управління витратами на якість дозволяє підприємству не тільки оптимізувати витрати, але і, як наслідок, підвищити конкурентоспроможність і продукції, і підприємства в цілому. У статті проаналізовано тенденції розвитку методів управління витратами на якість за допомогою дослідження концепції бенчмаркінга.

Стаття написана російською мовою

Александрова Н. В.
Вплив бренда на регулювання соціально-трудових відносин на підприємстві (c. 110 - 113)
У статті автором розглянуто категорії «бренд», «внутрішній бренд», їх вплив на соціально-трудові відносини на підприємстві. Розроблено рекомендації щодо формування внутрішнього бренда підприємства.

Стаття написана російською мовою

Лещук Г. В.
Оцінювання ризику проекту реструктуризації підприємства (c. 114 - 117)
У статті проведено аналіз методів оцінки ризиків, а також розроблено методичний підхід до проведення всебічного аналізу ризиків проекту реструктуризації підприємства з метою формування ефективних управлінських рішень.

Стаття написана російською мовою

Паламарчук І. М., Сторожилова У. Л.
Застосування принципів логістики в управлінні компанією (c. 117 - 119)
Авторами розглядається актуальне питання виникнення й зростання компанії в сучасних умовах ринку. Досліджуються застосування логістичних принципів в управлінні організацією.

Стаття написана російською мовою

Марченко О. С.
Внутрішній консультаційний ринок фирми: сутність, структура (c. 120 - 124)
Розкрито сутність і структуру внутрішньофірмового консультаційного ринку, його роль у здійсненні фірмою функцій інтегратора знань. Обґрунтовано головні економіко-організаційні форми внутрішнього консультування, запропоновано методику визначення внутрішньої ціни консультаційної послуги.

Стаття написана російською мовою

Солнцев С. О., Струлєв О. О.
Особливості маркетингового управління промисловою нерухомістю (c. 124 - 133)
Шляхом аналізу та узагальненням системи понять, що відображають істотні риси, ознаки, властивості, характеристики і проблеми, реально існуючі в економічний категорії нерухомості як товару промислового ринку, відособлені від загальної кількості факторів – базові, котрі і визначили особливості маркетингового управління. Визначено науково-теоретичну сутність промислової нерухомості, стимули її розвитку, споживча цінність, метацінність та їх вплив на формування критерію прийняття рішення в процесі купівлі-продажу об’єктів промислової нерухомості. Проведено систематизацію та визначено філософсько-теоретичну сутність такого економічного поняття, як механізм формування попиту на об’єкти промислової нерухомості, що безумовно, буде корисним усім працюючим у цьому сегменті ринку нерухомості.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2011, Т.1

Азаренкова Г. М., Самородов Б. В., Бондарюк Н. А.
Антикризові інновації в управлінні підприємствами (c. 71 - 74)
У статті обґрунтовано необхідність впровадження антикризових інновацій в управління підприємствами з метою подолання їхньої збитковості, а також забезпечення їхнього стабільного розвитку. Особлива увага приділена впровадженню такої інноваційної дії, як використання українськими підприємствами вексельного кредиту.

Стаття написана російською мовою

Гончаренко Н. Г., Науменко М. О.
Збалансована система показників у системі стратегічного управління розвитком інтегрованих корпоративних структур (c. 81 - 84)
Запропоновано підхід до інтеграції збалансованої системи показників із системою оперативного управління інтегрованої корпоративної структури, заснований на архітектурному її поданні та використанні мереж Петрі.

Стаття написана російською мовою

Капустник К. В.
Стратегічні рішення розвитку підприємств як предмет економічних експертиз (c. 87 - 89)
У статті розглядаються питання доцільності проведення економічних експертиз стратегічних рішень розвитку підприємств на різних рівнях управлінського процесу. Сформульовано поняття стратегічних рішень як предмету економічних експертиз та як базову категорію експертної методики.

Стаття написана російською мовою

Отенко І. П., Малец А. О.
Методичні підходи до аналізу ризику при прийнятті та реалізації стратегічних рішень на підприємстві (c. 153 - 155)
У статті виділено типи ризиків відповідно етапам прийняття та реалізації стратегічних рішень, представлено методичні підходи до їхнього аналізу з описом методів дослідження та оцінки.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2011, Т.2

Пилипенко С. М., Пилипенко Д. Р.
Організація управління кооперацією та лояльністю в корпоративних логістичних системах: обліково-аналітичний аспект (c. 138 - 139)
Представлено еволюцію концепції маркетингу партнерських відносин і визначений її взаємозв'язок із сінергетичною парадигмою. Розроблено рекомендації щодо створення та використання маркетингового механізму управління логістичними ланцюгами створення вартості. Обґрунтовано типологію логістичних взаємин. Розглянуто особливості формування полів взаємодії суб'єктів прецизійного маркетингу.

Стаття написана російською мовою

Скопенко Н. С.
Актуальні проблеми аналізу інтеграційних процесів (c. 140 - 142)
Розглянуто особливості аналізу інтеграційних процесів. Аргументовано, що комплексний економічний аналіз і його наукова організація в контексті цілей, завдань, особливостей кожного етапу інтеграційного процесу визначають ефективність інтеграції.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2011

Прохорова В. В.
Методичний підхід до розробки та реалізації управлінських інновацій (c. 120 - 123)
У статті запропонований науково-методичний підхід по впровадженню управлінських інновацій на основі діагностики інноваційного середовища підприємства для підвищення ефективності його функціонування.

Стаття написана російською мовою

Єфремова Л. В., Єфремов С. Л.
Бізнес-консалтинг – невід'ємна частина ринкової інфраструктури (c. 123 - 125)
У статті досліджені питання становлення та розвитку консалтингу як форми діяльності та одного із сучасних видів бізнесу в сфері виробництва та обігу, проведений аналіз основних факторів, що впливають на функціонування ринку консалтингових послуг, і визначені напрямки та перспективи його розвитку в Україні.

Стаття написана російською мовою

Мельник Ю. О.
Визначення основних факторів, що впливають на зміну трудового потенціалу підприємства в рамках оцінки вартості підприємства (c. 126 - 128)
Стаття висвітлює деякі можливості підвищення якості оцінки вартості підприємства шляхом кількісної і якісної оцінки персоналу та трудового потенціалу підприємства. З цією метою розглядаються основні фактори, що впливають на трудовий потенціал підприємства, його відтворення та розвиток з урахуванням подальшої розробки інструментарію оцінки трудового потенціалу в рамках оцінки вартості підприємства.

Стаття написана російською мовою

Недавня А. В., Момот Т. В.
Вартісно-орієнтований підхід до управління портфелем будівельних проектів (c. 128 - 131)
Запропоновано класифікацію проектів будівельного підприємства відповідно до стадії їх реалізації з метою прийняття управлінських рішень. Розроблено механізм управління портфелем будівельних проектів.

Стаття написана українською мовою

Пилипенко А. А., Пилипенко С. М., Пилипенко Д. Р.
Капіталізація та первинне розміщення акцій як стратегічний імператив розвитку національних суб'єктів господарювання та інтегрованих корпоративних логістичних систем (c. 132 - 134)
Доведено необхідність орієнтації стратегічних імперативів діяльності інтегрованих корпоративних структур на зростання їх капіталізації та ринкової вартості, ґрунтуючись на вимогах до проведення первинного розміщення акцій. Розглянуто особливості використання стратегічних систем вимірювання та проведене структурування показників ефективності. Запропоноване використання розробленого сценарію проведення ІРО як елементу нормативно-регламентаційного забезпечення стратегічного спрямування діяльності інтеграційних утворень.

Стаття написана українською мовою

Удалих О. О., Горбатовська Н. В.
Моніторинг та оцінка організаційних змін на підприємстві (c. 135 - 137)
У статті розглянуто сутність та необхідність моніторингу та оцінки організаційних змін на підприємстві в системі управління організаційним розвитком. Досліджено елементи управління організаційними змінами, фактори ефективності організаційних перетворень та методи її оцінки.

Стаття написана українською мовою

Чаплинська О. Ю., Непорожня Є. В.
Розвиток соціального пакета з метою мотивації персоналу (c. 137 - 139)
У даній роботі висвітлюються проблеми надання соціального пакета та необхідності використання інструментів, пов'язаних з підвищенням мотивації співробітників.

Стаття написана російською мовою

Ненно І. М.
Ризик-менеджмент банку з використанням інструментів фондового ринку (c. 139 - 144)
У статті розглянуті питання методології управління ризиками банка, проведена оцінка рівня банківських ризиків. Обґрунтовано рекомендації та порядок обліку ефективності хеджирования у фінансовому результаті банку.

Стаття написана російською мовою

Немашкало К. Р.
Теоретичні основи формування системи управління соціального капіталу підприємства (c. 145 - 147)
Узагальнено теоретичні підходи формування системи управління та представлена система управління соціальним капіталом підприємства на основі кібернетичного підходу.

Стаття написана російською мовою

Шатохін О. Г.
Критерії вибору альтернатив з вербальними оцінками на шкалах (c. 147 - 150)
У статті розглядаються критерії вибору альтернатив з вербальними оцінками на шкалах та невизначеності. При оцінці варіантів передбачається, що наявна інформація точно описує наслідки певних альтернатив. Проте часто немає повного контролю над розвитком кожного варіанту. Можна вибрати варіант, лише тільки передбачаючи наслідки його реалізації та ризику. Основними рисами ризику є: суперечність, альтернативність і невизначеність.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2011

Славгородська О. Ю.
Стратегічне управління компетентністю персоналу підприємства (c. 128 - 131)
Стаття присвячена дослідженню стратегічного управління компетентністю персоналу підприємства як основи досягнення стратегічних цілей організації.

Стаття написана російською мовою

Гольдфарб А. Г.
Проблеми впровадження системи мотивації на основі ключових показників ефективності на підприємстві (c. 131 - 134)
У статті розглянуті поняття та основні переваги впровадження на підприємстві системи мотивації на основі ключових показників ефективності (KPI); виявлені проблеми впровадження KPI на вітчизняних підприємствах і запропоновані шляхи рішення цих проблем.

Стаття написана російською мовою

Астаф’єва К. О.
Формування структури економічної безпеки відповідно до етапів життєвого циклу компанії (c. 134 - 136)
У даній статті формування структури економічної безпеки підприємства пропонується проводити відповідно до етапів життєвого циклу компанії. При аналізі теорії розвитку організації були визначені основні особливості розвитку етапів росту. Це дає можливість визначити, які види безпеки будуть мати більш значний вплив на процес функціонування підприємства та виходячи із цього формувати структуру безпеки.

Стаття написана російською мовою

Доровськой О. Ф., Іванісов О. В., Гідзула А. О.
Оцінка рівня організації системи оперативного планування з метою її подальшого розвитку (c. 137 - 138)
У статті обґрунтовується необхідність і метод оцінки системи оперативного планування з метою її подальшого розвитку.

Стаття написана українською мовою

Ґудзь П. В., Остапенко Т. І.
Аналіз зарубіжного досвіду застосування системного управління логістичною діяльністю (c. 139 - 142)
У статті аналізується зарубіжний досвід використання системного управління логістичною діяльністю, зокрема мікрологістична система KANBAN, just-in-time, MRP. Пропонується спосіб застосування управління логістичною діяльністю на вітчизняних підприємствах.

Стаття написана українською мовою

Сейдаметова Л. Д., Аблязова С. А.
Корпоративне управління та інвестиційна привабливість: сучасні концептуальні підходи (c. 142 - 147)
У статті розглянуті основні концепції корпоративного управління і їхній вплив на інвестиційну привабливість корпорації. Розроблено формування системи корпоративного управління.

Стаття написана російською мовою

Касіч-Пилипенко Т. М., Дячко Т. А.
Кадровий потенціал як ключова складова конкурентної переваги підприємства (c. 147 - 150)
Розглянуто та проаналізовано такі поняття, як: трудові ресурси, трудовий потенціал, кадровий потенціал та встановлено взаємозв'язок між ними. З'ясовано складові елементи кадрового потенціалу підприємства. Визначено роль кадрового потенціалу в досягненні конкурентоспроможності підприємства. Запропоновано схему управління кадровим потенціалом підприємства.

Стаття написана українською мовою

Лисиця Н. М.
Соціальний потенціал споживачів як основа формування маркетингової політики підприємства (c. 150 - 153)
У статті аналізується соціальний потенціал споживачів, на підставі якого конструюються можливі моделі фінансового поводження. Проводиться аналогія та виявляються розходження між групами споживачів. Аналіз можливих моделей фінансового поводження дає підстави для вибору маркетингової політики підприємства.

Стаття написана російською мовою

Лук’янченко В. В.
Маркетингові підходи в управлінні виробничим підприємством з інноваційним ресурсом та у формуванні нової бізнес-моделі (c. 154 - 158)
У статті наведено результати досліджень сучасних методів вивчення внутрішнього та зовнішнього середовища українських підприємств. Визначено сутність і основні підходи до формування інноваційної моделі управління підприємством через розробку та створення нової бізнес-моделі. Розглядається необхідність розвитку маркетингової діяльності на підприємствах при великій конкуренції.

Стаття написана українською мовою

Кукла О. Л.
Маркетингова концепція роботи кіннозаводських підприємств як основа успішного їх функціонування (c. 158 - 160)
Висвітлено питання, пов'язані з маркетинговою концепцією роботи кінних заводів. Розкрито необхідність створення в кінних заводах відділів маркетингу. У статті представлено схему взаємодії відділу маркетингу кінного заводу з зовнішньою та внутрішньою середовищами.

Стаття написана українською мовою

Заремба П. О.
Взаємозв'язок рекламної стратегії підприємств ресторанного господарства та поводження споживачів (c. 161 - 164)
У статті проаналізовані фактори, які впливають на поводження споживачів, а також ієрархія реакції споживачів на рекламу, що відображає взаємозв'язок мотивів придбання продукції та споживчого поводження на ринку послуг ресторанного господарства.

Стаття написана російською мовою

Іванечко Н. Р.
Впровадження інформаційних баз даних у діяльність торговельно-розважального підприємства (c. 164 - 167)
У даній статті обґрунтовується використання інформаційної бази даних у діяльності торговельно-розважального підприємства при формуванні маркетингової стратегії. Запропоновано практичні рекомендації щодо формування інформаційних баз даних споживачів торговельно-розважального підприємства, їх складу та структури.

Стаття написана українською мовою

Сергєєва Л. Н., Манжура О. М.
Моделювання цінової структури неоднорідних ринків (c. 168 - 173)
Стаття присвячена дослідженню ринків товарів і послуг на основі моделі гармонічного ринку. Пропонується поділ ринків на субринки при використанні моделі гармонічного ринку, а також удосконалення даної моделі за рахунок введення інтервалів відхилення від гармонійності.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2011, Т.2

Голубєва Т. В., Литовченко І. В.
Оцінювання рівня розвитку професійної компетентності управлінського персоналу промислового підприємства (c. 83 - 88)
Запропоновано методичний підхід до якісно-кількісної оцінки рівня розвитку професійної компетентності управлінського персоналу, обосновано класифікацію промислових підприємств залежно від рівня розвитку професійної компетентності управлінського персоналу.

Стаття написана російською мовою

Гончарова С. Ю.
Напрямки розвитку технології управління персоналом (c. 88 - 89)
У статті розглянуті сутність, критерії та особливості технології управління персоналом, які необхідно враховувати в процесі функціонування підприємств на регіональному рівні.

Стаття написана російською мовою

Дударь А. В., Осипенко І. М.
Моделі прийняття рішень в управлінні (c. 90 - 91)
У статті розглядаються основні моделі прийняття рішень в управлінні. Виділяються основні напрямки дослідження теорії прийняття рішень. Аналізується управлінське рішення як інструмент впливу на об'єкт управління та окремі його підсистеми, важливі ланки формування та реалізації відношень управління в організації.

Стаття написана українською мовою

Клебанова Т. С., Грачов В. І., Зима О. Г., Яценко Р. М., Баликов О. Г.
Системи організації групової роботи в управлінні кафедрою ВНЗ (c. 92 - 95)
У статті пропонується система управління кафедрою вищого навчального закладу, яка реалізується на базі розподілених мережних інформаційних технологій. Наведені спеціалізовані інформаційні системи організації групової роботи. Проаналізовано основні інструменти системи з відкритим кодом Feng Office.

Стаття написана українською мовою

Степуріна С. О.
Використання когнітивного підходу для прийняття управлінських санаційних рішень (c. 96 - 97)
У статті запропоновано когнітивну модель для санаційного управління підприємством. Розглянуто алгоритм реалізації технології когнітивного моделювання процесу санаційного управління в кризовій ситуації.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2011

Кримська Л. О., Рибіна М. В.
Інкрементальний підхід у стратегічному управлінні та організаційному розвитку вітчизняних корпорацій (c. 121 - 123)
Світове бізнес-середовище безперервно змінюється, увесь час на полі з'являються нові гравці, розвиваються та набувають нової сили існуючі компанії, а дехто змушений вибути зі гри. Бізнес-середовище України є аж надто нестабільним для середньої категорії компаній, що змушує їх уважно стежити за змінами та оперативно вносити корективи до своїх стратегічних планів.

Стаття написана українською мовою

Тесленок І. М., Кучеренко М. О.
Сутність і структура інформаційного потенціалу підприємства (c. 124 - 127)
У статті проведено аналіз поняття та структури інформаційного потенціалу підприємства. Відображено взаємозв'язок елементів інформаційного потенціалу підприємства та їх складових.

Стаття написана українською мовою

Кульбіт Ю. В.
Аналіз підходів до розробки та прийняття стратегічних рішень в умовах невизначеності (c. 127 - 129)
У статті розглянуте завдання розробки та прийняття стратегічних рішень в умовах невизначеності, для чого розглянуті можливі шляхи рішення поставленого завдання на основі використання технології прийняття стратегічних рішень із застосуванням ряду підходів, що доповнюють класичний підхід інтуїтивним фактором.

Стаття написана російською мовою

Преображенська О. С.
Теоретичні аспекти дослідження компетенцій підприємства (c. 129 - 133)
Охарактеризовано професійні управлінські компетенції, пов'язані з стратегічними аспектами управління, функціями управління, системою відносин. Зазначено, що компетенції підприємства, хоча й ґрунтуються на індивідуальних компетенціях, являють собою здатності, сформовані в межах усього підприємства, і дозволяють виробляти такий продукт або послугу, яка необхідна споживачеві та вбудовується в конкурентну позицію підприємства.

Стаття написана українською мовою

Даниленко С. В.
Особливості діяльності акціонерних товариств в Україні (c. 133 - 135)
Проведено дослідження стану корпоративного управління на вітчизняних підприємствах. Виявлено невирішені проблеми та напрямки поліпшення стану корпоративного управління.

Стаття написана російською мовою

Павловська І. Г.
Управління інтеграційною взаємодією в стратегії розвитку холдингових структур (c. 136 - 138)
У статті досліджені питання оптимізації інтеграційної взаємодії корпоративних структур холдингового типу. Ресурсне забезпечення інвестиційних програм і взаємодія із власним капіталом, регламентація внутрікорпоративних відносин, використання науково-практичних підходів корпоративного управління зорієнтують вітчизняні холдинги на подолання типових проблем, що стримують їхній розвиток.

Стаття написана російською мовою

Баришева Н. В., Ніколаєва О. Г.
Інформаційно-аналітична система підтримки прийняття рішень з логістичного управління прямими та зворотними потоками підприємства (c. 139 - 142)
У роботі розроблено інформаційно-аналітичну систему підтримки прийняття рішень з логістичного управління прямими та зворотними потоками підприємства, яка забезпечує своєчасне отримання необхідної інформації, що стосується прямого та зворотного рухів потоків по всій логістичній системі для прийняття управлінських рішень.

Стаття написана українською мовою

Солодухін С. В., Хорошун В. В., Тищенко О. І.
Механізми підтримки процесів інформаційного управління соціально-економічними системами (c. 142 - 145)
У статті розглядаються методологічні основи та інструментарій процесів інформаційного управління соціально-економічними системами. Наводиться опис розробленої концептуальної схеми інформаційного управління, яка придатна як для прийняття управлінських рішень, так і для створення організаційних систем управління, коригування, оптимізації структур вже наявних цільових організацій.

Стаття написана українською мовою

Нездоймінов С. Г., Дишловий І. М.
Науково-методологічні засади формування стратегії конкурентоспроможності готельних підприємств регіону (c. 145 - 149)
Розглянуто сучасні підходи щодо формування конкурентних стратегій готельних підприємств регіону. Досліджено чинники, що впливають на конкурентні переваги готелів і принципи розробки конкурентної стратегії розвитку підприємств готельної сфери.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2011, Т.1

Литовченко І. Л.
Вектор трансформації сучасної концепції маркетингу (c. 132 - 133)
Досліджено еволюцію концепції маркетингу як філософії бізнесу. Розглянуто етапи трансформації теоретичних положень. Запропоновано концептуальні основи Інтернет-маркетингу, які відповідають сучасним вимогам переходу до інформаційного суспільства.

Стаття написана російською мовою

Окландер Т. О.
Трансформація концепції маркетингу в XXI сторіччі (c. 134 - 136)
У статті розглянуто необхідність трансформації концепції маркетингу в сучасних умовах. Виявлені причини «перезавантаження» концепції. Запропоновано новий стратегічний вектор дій у межах нової концепції, який передбачає максимальне використання Інтернет-технології.

Стаття написана українською мовою

Фоміченко І. П.
Підвищення ефективності систем управління підприємством на базі використання інформаційно-комунікаційних технологій (c. 136 - 137)
У статті розглянута система управління підприємством на базі використання інформаційно-комунікаційних технологій, яка спрямована на формування інформаційної стратегії. На сучасній (інформаційній) стадії народногосподарського розвитку, перспективний розвиток і підвищення ефективності систем управління підприємством полягає в створенні єдиного інформаційного простору підприємства, яке є необхідною умовою для функціонування господарюючих суб'єктів.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2011, Т.2

Голобурда Ю. В.
Аналіз та систематизація методів оцінювання ризиків (c. 146 - 148)
У статті проведено аналіз існуючих підходів та методів оцінювання ризиків. А також синтезовано системи кількісної та якісної оцінки ризиків, що дозволяють повно характеризувати конкретні ризики по їх якісним характеристиках та відбирати методи їх кількісного оцінювання згідно з умовами розрахунків: наявністю даних, фінансових ресурсів, вимог по їх точності.

Стаття написана українською мовою

Косарєв В. М.
Використання інтегрованих показників при оцінюванні системи управління якістю вищого навчального закладу (c. 149 - 151)
Розглядається підвищення конкурентоспроможності на ринку освітніх послуг та наукової діяльності в Україні та за її межами з рахунок міжнародної сертифікації ВНЗ. Запропонована модель оцінювання якості діяльності ВНЗ за критеріями, орієнтованими на використання принципів Total Quality Vanagement (ТQМ) і міжнародних стандартів ІSО 9000, що є основою для впровадження систем управління якістю в організаціях.

Стаття написана українською мовою

Мартіянова М. П., Гончаренко К. М.
Мотивація персоналу підприємства (c. 151 - 152)
У статті запропоновано рекомендації щодо мотивації персоналу відповідно типу їх мотивації. Розглянуто типи мотивації персоналу залежно від спрямованості діяльності людини на задоволення певних груп потреб.

Стаття написана українською мовою

Березовський К. М.
Архітектурний підхід до синтезу системи маркетингового управління промисловим підприємством в умовах глобалізації (c. 153 - 155)
Ідентифіковано роль маркетингового управління в процесах життєдіяльності промислового підприємства. Визначено напрямки розвитку системи маркетингового управління, особливістю яких є орієнтація на множинність описів промислового підприємства та застосування сервісно-орієнтованої парадигми.

Стаття написана російською мовою

Попов О. В.
Концептуальні основи організації маркетингової діяльності підприємства в умовах глобалізації (c. 155 - 157)
Розкрито особливості маркетингової діяльності у випадку розгляду її через категорію «інтерес» і введення рефлексивних моделей узгодження інтересів представників ринку промислової продукції. Виділено аспекти організації маркетингової діяльності, адаптовані до умов системно-рефлексивного маркетингу

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2011

Іщенко Т. В.
Управління стратегічним розвитком міст України (c. 157 - 159)
Розглянуто проблеми управління стратегічним розвитком міст України як системи, досліджено основні етапи цього процесу та їхні особливості.

Стаття написана українською мовою

Топій І. І.
Оцінювання рівня успішності реалізованих антикризових заходів (c. 160 - 163)
У статті запропоновано підхід до побудови механізму оцінювання рівня успішності реалізованих антикризових заходів, визначено притаманні йому переваги та застосовано до діяльності умовного машинобудівного підприємства.

Стаття написана українською мовою

Кокодей Т. О.
Принципи постановки оптимального формату стратегічного управління на агропромисловому підприємстві (c. 164 - 167)
Викладено базові принципи постановки оптимального формату стратегічного управління на агропромисловому підприємстві.

Стаття написана російською мовою

Мирошниченко Ю. В., Момот О. В.
Трактування поняття «криза» і причин її виникнення як вектор антикризового управління (c. 168 - 171)
Досліджується різноманіття підходів до визначення поняття «криза», а також систематизація факторів її виникнення як напрямок антикризового управління, який визначає його особливості.

Стаття написана російською мовою

Скоков Б. Г., Першина Г. О.
Розробка моделі ефективного члена наглядової ради акціонерного товариства (c. 171 - 174)
У статті розглядається питання оцінки кандидатів на членство до наглядових рад акціонерних товариств та розробляється модель ефективного члена ради.

Стаття написана українською мовою

Бабаєв В. Ю., Маєвська Н. І.
Управління якістю на підприємствах (c. 175 - 178)
Проведено порівняльну характеристику систем загального управління якістю (TQM) та сертифікації якості ISO 9000. Обґрунтовано пропозиції щодо їх використання на підприємствах України.

Стаття написана українською мовою

Колодізєв О. М., Хмеленко І. І.
Розробка стратегій управління конкурентоспроможністю підприємства (c. 178 - 180)
Для того, щоб займати гідне місце на зовнішніх ринках, країна повинна не успадковувати, а створювати та розвивати найбільш істотні фактори виробництва, такі як кваліфікована робоча сила або науково-технічна база виробництва. Більш того, набір факторів, які має держава в якийсь момент, виявляється менш значимим, чим швидкість і ефективність їхнього створення та відновлення.

Стаття написана російською мовою

Ус М. І.
Сучасні напрямки формування партнерських відносин (c. 181 - 183)
Актуалізується необхідність формування партнерських відносин та визначаються особливості поняття партнерства. Пропонується підхід до ідентифікації суб'єктів партнерських відносин на основі п'яти конкурентних чинностей М. Портеру.

Стаття написана українською мовою

Криванич М. В.
Оцінка достатності передумов для підвищення міжнародної конкурентоспроможності інжинірингової організації (c. 184 - 187)
Стаття присвячена розробці методичного підходу до оцінки достатності підстав прийняття управлінських рішень про проведення цілеспрямованих заходів щодо підвищення міжнародної конкурентоспроможності інжинірингових організацій на основі порівняльної оцінки конкурентних потенціалів організацій-конкурентів. Суть підходу і його використання викладена на прикладі конкретної інжинірингової організації.

Стаття написана російською мовою

Тягунова З. О.
Основні напрямки підвищення конкурентоспроможності маркетингового потенціалу торговельних підприємств споживчої кооперації України (c. 188 - 192)
У статті викладаються результати проведеного автором дослідження конкурентного профілю торговельних підприємств споживчої кооперації України, яке є основою програмування конкурентоспроможності їхнього маркетингового потенціалу.

Стаття написана російською мовою

Каїра З. С.
Маркетингова товарна політика підприємства та шляхи її удосконалення (c. 192 - 194)
У статті розглянуто особливості маркетингової товарної політики в сучасних умовах, її взаємозв'язок з товарними інноваціями в системі діяльності підприємства.

Стаття написана українською мовою

Наумова О. Е., Антонова О. І.
Сучасний стан і перспективи розвитку ринку ковбасних виробів в Україні (c. 194 - 197)
Стаття містить узагальнення та систематизацію результатів дослідження стану українського ринку ковбасних виробів. Виявлено основні проблеми та визначені перспективи його розвитку. Розглянуто напрямки підвищення конкурентоспроможності вітчизняних м’ясопереробних підприємств.

Стаття написана російською мовою

Космарова Н. А.
Розвиток персоналу як основа формування інтелектуальної організації (c. 197 - 199)
У статті визначені роль і необхідність розвитку персоналу в складі інтелектуальної організації, визначені завдання освітніх програм.

Стаття написана російською мовою

Чумак Л. Ф., Ніколаєнко Л. П.
Сучасні тенденції теорії та практики кадрової політики (c. 201 - 204)
Досліджено та проаналізовані підходи вітчизняних і закордонних учених по сучасних проблемах теорії та практики формування кадрової політики та управління персоналом. Запропоновано нові шляхи ефективного управління персоналом.

Стаття написана російською мовою

Отенко В. І., Гронь О. В.
Стратегічні зміни на підприємстві: сутність, види, інструментарій (c. 204 - 207)
Визначення сутності стратегічних змін полягає у вивченні співвідносності понять «зміна», «стан», «процес». Категорія «зміни» характеризує перехід з одного стану об'єкта в інший та передбачає певні його перетворення. Характер змін відповідає направленості процесів, а їх види визначаються за ознаками: цілеспрямованості перетворень, масштабності, траєкторії проходження, об'єктам управління. Аналіз концепцій реалізації стратегічних змін дозволяє створити певний методологічний базис для розробки та реалізації рішень щодо стратегічних змін підприємства, сформувати інструментарій управління ними.

Стаття написана українською мовою

Березовський К. М.
Синтез системи управління маркетинговим потенціалом промислового підприємства (c. 208 - 210)
Запропоновано підхід до ідентифікації сутності та кількісному оцінюванню маркетингового потенціалу промислового підприємства, виходячи з наявності стратегічних розривів і необхідності забезпечення його стратегічної відповідності. Визначені напрямки забезпечення стратегічної відповідності підприємства та доведена необхідність їхнього подання як цільових орієнтирів для системи маркетингового управління.

Стаття написана російською мовою

Попов О. В.
Модель організації інформаційно-інституціонального забезпечення рефлексивного узгодження інтересів у партнерському маркетингу (c. 211 - 213)
Розкрито особливості застосування підходів рефлексивного управління та інституціонального проектування в умовах маркетингу партнерських відносин. Запропоновано модельну підтримку переорієнтації маркетингової діяльності на рефлексивне узгодження інтересів у рамках відповідного інформаційно-інституціонального середовища.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2011

Гавкалова Н. Л., Соболєв В. Г.
Класифікація концепцій управління персоналом (c. 168 - 171)
Представлено визначення понять «концепція управління персоналом». Проаналізовано існуючі концепції управління персоналом підприємства. Розроблено узагальнену класифікацію концепцій управління персоналом.

Стаття написана російською мовою

Іванова О. Ю.
Взаємозв'язок управління персоналом та конкурентоспроможності підприємства (c. 171 - 173)
У статті розглянуто особливості взаємозв'язку управління персоналом та конкурентоспроможності підприємства в розрізі підходів до їх визначення та складових. Розроблено структурно-логічну схему прямого та зворотного зв'язку управління персоналом та конкурентоспроможності.

Стаття написана українською мовою

Гончаренко Т. П.
Рівень технічної готовності споживача як індикатор вибору напрямку наукових досліджень (c. 174 - 177)
У статті розглянуті питання управління науково-технічними дослідженнями на промисловому підприємстві на основі аналізу рівня технічної готовності споживача, як індикатора вибору напрямку наукових досліджень. Проблема взаємодії науки та виробництва має як мінімум два основних аспекти: вибір напрямку досліджень, який би відповідав перспективним ринковим тенденціям і був, сумісним з виробничими технологіями виробника та споживача, і другий аспект - прискорення наукових досліджень. У зв'язку із цим рівень технічної готовності споживача до функціональної експлуатації майбутнього продукту здобуває особливу значимість, урахування якої має супроводжувати будь-які види робіт при виборі напрямків наукових досліджень виробника.

Стаття написана російською мовою

Грузіна І. А.
Удосконалення системи оцінки компетенцій персоналу підприємства (c. 177 - 181)
Розроблено рекомендації щодо оцінки рівню прояву компетенцій співробітників промислового підприємства з метою формування основних напрямків мотиваційної стратегії управління персоналом.

Стаття написана українською мовою

Малинка О. Я., Устенко А. О., Чоповський А. Я.
Географічні інформаційні системи як засіб вдосконалення бренд-менеджменту підприємства (c. 181 - 184)
Запропоновано використання географічних інформаційних систем як засіб для оптимізації бюджету на рекламне просування бренду за рахунок направленості комунікацій на цільового споживача в поєднанні зі застосуванням географічного аналізу.

Стаття написана українською мовою

Понікаров В. Д., Кожушко О. В.
Мотиваційна складова механізму управління захистом інтелектуального капіталу промислового підприємства (c. 184 - 187)
Обґрунтовано мотиваційну складову механізму управління захистом інтелектуального капіталу промислового підприємства.

Стаття написана російською мовою

Руденко Г. Р.
Підвищення ефективності логістичної діяльності на підприємствах (c. 187 - 190)
У статті виявлені та охарактеризовані види забезпечення логістичної діяльності на підприємствах. Запропоновано заходи щодо підвищення ефективності логістичної діяльності на прикладі ВАТ «Харкiвський машинобудiвний завод «Свiтло Шахтаря».

Стаття написана українською мовою

Селезньова Г. О.
Особливості стратегії управління персоналом компетентної організації (c. 190 - 193)
У статті досліджено особливості стратегії управління персоналом компетентної організації з урахуванням специфіки її діяльності та визначено основні складові даної стратегії.

Стаття написана українською мовою

Шталь Т. В.
Модель формування маркетингової стратеги підприємства в системі його корпоративної стратегії (c. 194 - 197)
У статті розглянуто з погляду маркетингу стратегічний ландшафт підприємства та визначені його елементи. Запропоновано модель формування маркетингової стратегії підприємства в системі формування корпоративної стратегії з урахуванням стратегічного ландшафту і його профілю.

Стаття написана російською мовою

Березовський К. М.
Консолідація маркетингової інформації в системі стратегічного управління промисловим підприємством (c. 197 - 199)
Визначено змістовне наповнення процесів консолідації інформації в сфері маркетингової діяльності промислового підприємства. Доведено необхідність застосування інструментарію інтелектуального аналізу даних у маркетингових дослідженнях і визначене місце даного інструментарію в модельному базисі маркетингового управління. Обґрунтовано підхід до переорієнтації маркетингових комунікацій на консолідацію інформаційних потоків у єдиному інформаційному полі взаємодії агентів ринку.

Стаття написана російською мовою

Васюта О. П.
Обґрунтування специфіки входження в ринок фармацевтичних та аптечних підприємств в Україні (c. 200 - 202)
У статті проведено аналіз розвитку фармацевтичного ринку Україні з урахуванням специфіки вхідних бар'єрів, рівня його концентрації та монополізації.

Стаття написана українською мовою

Гуріна І. В.
Організаційна реструктуризація діяльності фармацевтичних підприємств на засадах логістики та менеджменту якості (c. 203 - 205)
Проаналізовано проблеми, обумовлені недостатністю професійних і кваліфікованих логістів на вітчизняних фармацевтичних підприємствах. Запропоновано впровадження посади логіста на фармацевтичних підприємствах. Розроблено організаційну структуру для промислових фармацевтичних підприємств.

Стаття написана українською мовою

Єльцова І. В.
Особливості процесу прийняття управлінського рішення (c. 205 - 207)
У статті розглянуто основні етапи процесу прийняття рішення. Проаналізовано визначення поняття «процес прийняття рішення».

Стаття написана українською мовою

Мураєв Є. В.
Впровадження методології проектного менеджменту в практику управління системою теплопостачання житлово-комунального господарства міста (c. 207 - 213)
Проведено аналіз проблем, які обумовлені розвитком житлово-комунального господарства, у тому числі теплопостачання в містах України. Запропоновано введення методології проектного менеджменту з метою покращення системи теплопостачання в системі житлово-комунального господарства.

Стаття написана українською мовою

Полубєдова А. О.
Передумови зміни парадигми управління трудовим поводженням персоналу підприємства (c. 213 - 217)
Виконано аналіз передумов старіння традиційної парадигми управління активністю персоналу підприємства, можливі варіанти та напрямки її розвитку в умовах формування когнітивного суспільства та інтелектуалізації капіталу.

Стаття написана російською мовою

Попов О. В.
Інструментарій організації маркетингової діяльності в інституціональному оцінюванні конкурентної позиції промислового підприємства (c. 218 - 220)
Подання маркетингової діяльності промислового підприємства через ідентифікацію та узгодження інтересів учасників ринку вимагає зміни підходів, як до вироблення стратегічних рішень, так і до організації ведення конкурентної боротьби. Відповідно зі зазначеною трансформацією розроблено підхід до оцінювання маркетингового потенціалу підприємства через ступінь задоволення інтересів і через невикористані можливості для здійснення узгодження інтересів. Конкурентну позицію підприємства запропоновано оцінювати в контексті інституціоналізації взаємин підприємства з лояльними споживачами в процесі спільного продукування цінності.

Стаття написана російською мовою

Птащенко О. В.
Товарна політика підприємства та її маркетингова підтримка (c. 221 - 223)
У статті розглянуто особливості товарної політики в сучасних умовах та можливості формування її маркетингової підтримки, взаємозв'язок з товарними інноваціями в системі діяльності підприємства.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2011

Малаєва Т. В.
Сутність якості управління і його зв'язок з результативністю роботи підприємства (c. 126 - 127)
У статті викладені результати дослідження сутності якості управління. Автором відзначається, що досить часто якість управління і його ефективність розглядаються як синоніми. Разом з тим, оцінюючи ефективність діяльності (у тому числі й управлінської), а не її результативність, дослідники звужують коло показників, критеріїв, факторів досліджуваних процесів на підприємстві. Вивчаючи параметри нерезультативності діяльності та причини такого положення речей, можна розробити заходи щодо перекладу відповідних процесів у категорію результативних, а отже, підвищити ймовірність того, що ця діяльність згодом стане ефективною.

Стаття написана російською мовою

Доронін А. В.
Управління трудовим поводженням персоналу (c. 128 - 132)
Узагальнено передумови побудови соціокультурної парадигми наукового напрямку - управління трудовим поводженням персоналу. Сформульовано головну конструктивну ідею нового наукового напрямку та гіпотези, що конкретизують її зміст. Запропоновано алгоритм дослідження резервів удосконалювання управління трудовим поводженням персоналу.

Стаття написана російською мовою

Славгородська О. Ю.
Стратегічні пріоритети управління компетентністю персоналу підприємства (c. 132 - 135)
У статті визначаються та аналізуються пріоритети стратегічного управління компетентністю персоналу підприємства.

Стаття написана українською мовою

Мушникова С. А.
Методичний підхід до оцінки рівня адаптивної гнучкості промислових підприємств у системі формування управлінських інновацій (c. 136 - 140)
У статті проведено аналіз методичного забезпечення управлінського аналізу, запропонована та обґрунтована система показників оцінки рівня адаптивної гнучкості промислових підприємств для формування системи управлінських інновацій.

Стаття написана українською мовою

Безугла Ю. Є.
Основні аспекти вдосконалення концептуальних положень системи управління реструктуризацією підприємств (c. 141 - 143)
Розглянуто основні аспекти вдосконалення концептуальних положень системи управління реструктуризацією підприємств, схематично подано теоретичні положення розвитку підприємства на основі реструктуризації та етапи системи управління реструктуризацією підприємств.

Стаття написана українською мовою

Пішенін І. К.
Особливості інформаційної системи та технологія управління безпекою вантажоперевезень морським транспортом (c. 144 - 145)
Досліджується питання формування інформаційної системи управління вантажоперевезеннями на морському транспорті. На основі одержаних результатів запропоновані напрями підвищення організаційного та інформаційного забезпечення транспортно-промислового комплексу.

Стаття написана українською мовою

Березовський К. М.
Формування профілю міжнародної маркетингової стратегії промислового підприємства в умовах глобалізації (c. 146 - 149)
Ідентифіковано сутність міжнародної маркетингової стратегії промислового підприємства та визначені основні типи стратегічних рішень. Запропоновано підхід до формування профілю міжнародної маркетингової стратегії підприємства, що відрізняється більшою обґрунтованістю вибору елементів через застосування комбінацій матриць портфельного аналізу та OLAр-технологій.

Стаття написана російською мовою

Руденко Ю. В.
Елементи системного підходу в управлінні витратами підприємства на маркетинг (c. 150 - 154)
Розглянуто технологію управління витратами підприємства через сукупність функцій, методів та інструментарію впливу на витрати. Визначено сутність управління маркетинговими витратами на вітчизняних підприємствах. Проаналізовано калькуляційні системи витрат на маркетингову діяльність та запропоновано спосіб калькулювання маркетингових витрат у межах удосконалення системи управління маркетингом.

Стаття написана українською мовою

Попов О. В.
Організація маркетингової діяльності промислового підприємства в контексті збалансованої системи показників (c. 154 - 157)
Запропоновано співвіднесення процесів організації маркетингової діяльності промислового підприємства та впровадження збалансованої системи показників, що трансформується у сукупність орієнтирів і регламентів стратегічного розвитку. Доведено актуальність розвитку концепції когнітивного маркетингу елементами синергетичної парадигми. Обґрунтовано можливість розгляду надаваної підприємством споживчої цінності як аттрактора маркетингової діяльності.

Стаття написана російською мовою

Комарова О. А.
Пріоритетні напрямки вдосконалення організаційно-економічного механізму формування освітнього потенціалу населення в системі вищої освіти (c. 158 - 162)
У статті обґрунтовано доцільність впровадження механізму субсидіарного фінансування вищої освіти та розкрито його зміст. Визначено принципи розширення автономії вищих навчальних закладів. Розкрито організаційно-правові засади створення університетських комплексів.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2011

Калюжна Н. Г., Дзюбко К. Р.
Особливості процесу прийняття управлінських рішень на вітчизняних підприємствах-суб'єктах ЗЕД в умовах невизначеності (c. 167 - 169)
У статті доведено необхідність врахування чинників впливу на вітчизняні підприємства які сприяють ефективному прийняттю управлінських рішень щодо їх зовнішньоекономічної діяльності в умовах невизначеності.

Стаття написана українською мовою

Кривешко О. В.
Торгова марка як стратегічна маркетингова конкурентна переваги підприємства (c. 169 - 171)
У статті розглянуто особливості торгової марки як стратегічної конкурентної переваг підприємства. Пояснено необхідність трансформації торгової марки в бренд. Запропоновано схему управління торговою маркою.

Стаття написана українською мовою

Разінкова В. П., Марченко Л. С.
Аналіз конкурентоспроможності підприємства як системоутворюючий компонент обґрунтування управлінських і господарських рішень (c. 172 - 174)
Зміст статті присвячений оцінці конкурентоспроможності як системоутворюючему компоненту в процесі прийняття й обґрунтування управлінських і господарських рішень.

Стаття написана російською мовою

Ріпка Д. О.
Організація маркетингових досліджень на ринках інтелектуальної власності (c. 174 - 175)
У статті розглянуто особливості маркетингу на ринках інтелектуальної власності, запропоновано послідовність реалізації маркетингових досліджень з метою визначення пріоритетного напряму використання об'єкта інтелектуальної власності.

Стаття написана українською мовою

Ситник Н. І.
Креативна організація: розвиток концепції гнучкості (c. 176 - 177)
У роботі виявлені форми гнучкості, властиві креативним організаціям, а саме перцептивна, когнітивна та інформаційно-комунікативна гнучкість.

Стаття написана українською мовою

Тонєва К. В.
Організація інформаційного забезпечення моделювання маркетингової діяльності підприємства для забезпечення його конкурентоспроможності (c. 178 - 179)
Своєчасне та необхідне використання маркетингової інформації для моделювання є необхідною умовою підвищення конкурентоспроможності підприємства. Використання інформаційних джерел мережі Інтернет набагато підвищує оперативність та точність даних, що в умовах сучасних нестабільних та динамічних ринкових тенденцій є обов'язковим для підвищення, та навіть підтримання необхідного рівня конкурентоспроможності підприємства.

Стаття написана українською мовою

Ястремська О. О.
Економічна сутність іміджу, його об'єктивне підґрунтя щодо туристичних підприємств (c. 179 - 182)
У статті досліджено економічне підґрунтя іміджу, запропоновано його дві складові: об'єктивну та суб'єктивну, функції, досліджено вплив чинників об'єктивної складової на формування іміджу, розроблено рекомендації з підвищення іміджу туристичних підприємств у реальному та віртуальному просторі.

Стаття написана українською мовою

Красноносова О. М., Котельникова Ю. М.
Кадрове забезпечення підприємств коксохімічної промисловості як складова їхньої конкурентоспроможності (c. 182 - 184)
Стаття присвячена дослідженню категорій «конкурентоспроможність підприємства» і «кадрове забезпечення підприємства», а також виявленню ролі кадрового забезпечення в конкурентоспроможності підприємств коксохімічної промисловості.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2011

Маляр Д. В.
Екзогенні ризики корпоративного управління в Україні (c. 135 - 138)
Досліджено структуру зовнішніх ризиків корпоративного управління; визначено сутність та надано класифікацію інституційних ризиків фондового ринку; запропоновано систему заходів щодо зменшення інтенсивності ризиків корпоративного управління.

Стаття написана українською мовою

Прохорова В. В., Мушникова С. А.
Синергетична концепція у формуванні управлінських інновацій на підприємствах (c. 139 - 141)
У статті наведені основні положення концепції синергетики, обґрунтована необхідність впровадження синергетического підходу у формуванні системи управлінських інновацій.

Стаття написана російською мовою

Рябик Г. Є.
Систематизація класифікаційних ознак основних підходів до визначення природи конкурентних переваг підприємства (c. 141 - 145)
У статті ретельно вивчено складні та різноманітні відзнаки, що характеризують природу конкурентних переваг і на цій основі створено цілісну систему можливих конкурентних переваг підприємства.

Стаття написана українською мовою

Кізло М. В.
Розроблення методу визначення рівня контролю діяльності промислового підприємства (c. 145 - 151)
У статті досліджено сутність показника «рівень контролю» та окреслено види рівня контролю. Визначено послідовність дій при оцінюванні загального рівня контролю діяльності промислового підприємства. Розроблено метод розрахунку загального рівня контролю, який надає об'єктивну оцінку ступеню впливу контролюючої системи на підконтрольні об'єкти.

Стаття написана українською мовою

Ястремська О. М.
Здійснення управлінського консультування промислових підприємств на основі визначення їх сприйнятливості до розвитку (c. 151 - 158)
У статті представлено результати використання методів нейронних мереж та нечітких множин для визначення сприйнятливості промислових підприємств до розвитку, доведене доцільність їх використання в процесі управлінського консультування.

Стаття написана українською мовою

Українська Л. О., Волошко Н. О.
Характеристика структурної побудови системи управління акціонерним капіталом промислового підприємства (c. 159 - 162)
У статті розглянуто структурну побудову системи управління акціонерним капіталом підприємства, до основних складових якої пропонується віднести: підсистему механізму управління, підсистему структури управління, підсистему організації процесів управління акціонерним капіталом та підсистему забезпечення функціонування.

Стаття написана українською мовою

Чобіток В. І.
Контролінгові механізми управління потенціалом конкурентоспроможності підприємств (c. 162 - 164)
Розглянуто контролінгові механізми управління потенціалом конкурентоспроможності підприємств. Проведено аналіз визначення сутності поняття «контролінг». Складено декомпозиційний аналіз поняття «контролінг в управлінні потенціалом конкурентоспроможності».

Стаття написана українською мовою

Пилипенко А. А., Литвиненко А. О.
Реструктуризація потенціалу матеріально-технічної бази в контурі стратегічного управління розвитком підприємства (c. 165 - 168)
У статті обґрунтовано підхід до стратегічного управління розвитком потенціалу матеріально-технічної бази підприємства на засадах реструктуризації.

Стаття написана українською мовою

Момот В. М., Цапенко Л. Ю.
Удосконалювання внутріфірмового планування в сучасних умовах (c. 169 - 173)
Стаття присвячена вдосконалюванню процедури внутріфірмового планування на підприємстві. У роботі запропонована модель системи внутріфірмового планування, заснована на обліку наявного економічного потенціалу та потенціалу планування. Розглянуто зміст та взаємозв'язок елементів потенціалу внутріфірмового планування та запропонована методика його оцінки.

Стаття написана російською мовою

Білоцерківський О. В.
Оцінка доцільності розвитку персоналу для підвищення ефективності бізнес-процесів страхової компанії (c. 173 - 176)
Стаття присвячена рішенню практичного завдання визначення доцільності розвитку персоналу для підвищення ефективності бізнес-процесів за допомогою імітаційного моделювання.

Стаття написана російською мовою

Діхтяренко К. В.
Оцінка конкурентних переваг при формуванні стратегії розвитку підприємства (c. 176 - 179)
У статті досліджено методичні засади та розкрито сутність основних понять управління конкурентними перевагами, сформовано основні положення управління конкурентними перевагами підприємства. На базі розроблених методичних підходів здійснено оцінку конкурентних переваг та обґрунтовано джерела їх формування.

Стаття написана українською мовою

Лобазов С. М.
Удосконалення класифікації ризиків і загроз у контексті кадрової безпеки (c. 180 - 183)
У статті досліджено ризики та загрози, які призводять до послаблення кадрової безпеки підприємства, представлено їх удосконалену класифікацію та наведене значення загроз для підприємства.

Стаття написана українською мовою

Носань Н. С.
Людський капітал – основа економічного розвитку України (c. 183 - 186)
Розглянуто сутність поняття людський капітал, теорії людського капіталу, теоретичні аспекти інвестування в людський капітал, віддачу та оцінку інвестицій у людський капітал.

Стаття написана українською мовою

Миронова Л. Г.
Міжнародний досвід розвитку трудового потенціалу (c. 186 - 188)
У статті розглянуто форми та методи розвитку трудового потенціалу, притаманні американській, західноєвропейській та японській системам управління персоналом. Проаналізовано особливості створення корпоративного університету, його роль та роль гуртків якості в розвитку різних аспектів трудового потенціалу. Визначено переваги інноваційних методів навчання персоналу, які базуються на сучасних інформаційно-комунікаційних технологіях.

Стаття написана українською мовою

Квітка А. В.
Економічні основи розвитку та реалізації людського потенціалу в Україні (c. 188 - 191)
Стаття присвячена аналізу економічних основ розвитку та реалізації людського потенціалу. Автор аналізує існуючу на сьогоднішній день ситуацію розвитку людського потенціалу в Україні та виділяє пріоритетні напрямки його ефективного розвитку та реалізації.

Стаття написана російською мовою

Гоц Л. М.
Алгоритм реалізації організаційно-економічного механізму оцінки ділової репутації підприємства (c. 192 - 194)
Запропоновані в статті організаційно-економічний механізм і алгоритм його реалізації безпосередньо на підприємстві дадуть можливість провадити оцінку таких нематеріальних активів, як бренд, корпоративний імідж і ділова репутація підприємства без залучення послуг сторонніх організацій.

Стаття написана російською мовою

Товма О. А.
Ділова репутація торговельного підприємства як об'єкт управління (c. 195 - 198)
Досліджено ділову репутацію торговельного підприємства в контексті об'єкту управління, здійснена спроба щодо визначення її основних складових, а також дій, спрямованих на формування та подальший розвиток ділової репутації.

Стаття написана українською мовою

Хаустова В. Є., Колбасін Є. С., Горбатова Є. Ф.
Аналіз поточного позиціювання лікувально-оздоровчих установ Автономної Республіки Крим (c. 199 - 209)
У статті наведені результати дослідження поточного позиціювання лікувально-оздоровчих установ Автономної Республіки Крим у розрізі як окремих курортних зон, так і в цілому по регіоні.

Стаття написана російською мовою

Тарасенко О. О.
Інвестиційна діяльність інвестора та її залежність від довгостроковості накопичень (c. 210 - 214)
У статті показана частина теоретичних і методичних питань визначення залежності інвестиційної діяльності інвесторів від довгостроковості накопичень. Автором запропоновано аналіз формування структури інвестиційного портфелю індивідуального інвестора в залежності від віку. Метою такого аналізу є сприяння більш повному та об'єктивному обґрунтуванню принципів залучення заощаджень приватних інвесторів у довгострокові інвестиції. Тематика статті є актуальною для таких інституційних інвесторів як недержавні пенсійні фонди, особливо з огляду на відсутність досвіду функціонування в Україні систем довготривалих накопичень цими інститутами.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2012

Фролова Т. О.
Еволюція функції менеджменту до умов глобалізації (c. 138 - 146)
Досліджуються еволюція функцій менеджменту та трансформаційні процеси, що відбуваються при формуванні нової глобальної економіки, та їх вплив на менеджмент корпорацій. Проаналізовано функції управлінської діяльності в міжнародних корпораціях і запропоновано сучасні функції управління компанією.

Стаття написана українською мовою

Гвоздарьова Ю. С.
Мотивація праці на торговельному підприємстві (c. 147 - 149)
Проаналізовано особливості системи мотивації працівників торговельних підприємств. Розглянуто обидва блоки системи: матеріального й нематеріального стимулювання. Розглянуто вимоги й відмінні риси системи мотивації на конкретних підприємствах.

Стаття написана російською мовою

Чобіток В. І.
Методика формування ад'єктивних рішень у системі управління потенціалом конкурентоспроможності підприємства на засадах контролінгу (c. 149 - 152)
Зформовано методику ад'єктивних рішень в системі управління потенціалом конкурентоспроможності підприємств на засадах контролінгу. Методика грунтувалася на основі імітаційних експериментів, які полягали у формуванні управлінських впливів.

Стаття написана українською мовою

Чумаченко І. В., Можевенко Т. Ю.
Використання медіакомбінацій при плануванні рекламних комунікацій підприємства (c. 152 - 155)
У статті розглянуто рішення завдання використання унікальних медіакомбінацій для складання моделі оптимізації коштів рекламного бюджету, і саме таке планування й розподіл бюджету дозволить вирішити три взаємозалежні між собою завдання: вибір носія рекламного повідомлення, вибір комбінації цих носіїв, вибір календарного періоду виходу рекламного повідомлення, тобто які саме носії інформації будуть включені в модель й у якій комбінації.

Стаття написана російською мовою

Мозгова О. О., Олійник Т. В.
Визначення ознак культури адаптивного підприємства (c. 155 - 157)
Визначено та розглянуто ознаки культури адаптивного підприємства, проаналізовано їх сутність та зміст. Ці визначення дають можливість формалізувати та оцінити ознаки культури адаптивного підприємства.

Стаття написана українською мовою

Бабайлов В. К.
Управління, менеджмент, виробництво (c. 157 - 159)
Уперше визначена подібність і відмінність менеджменту й управління (установлено, що менеджмент є частина й специфічна форма управління). Доведено, що Тейлор відокремив від менеджменту не виконання, а виробництво. Уточнено переклади й сутність найважливіших понять теорії Тейлора.

Стаття написана російською мовою

Кривешко О. В.
Місце маркетингових стратегій підприємства у формуванні конкурентних переваг (c. 159 - 162)
Розглянуто зміст маркетингових стратегій. Описано компоненти маркетингових стратегій. Охарактеризовано вплив маркетингових стратегій на формування конкурентних переваг.

Стаття написана українською мовою

Нагаївська Д. Ю.
Факторна модель формування іміджу підприємства в умовах реалізації стратегії виходу на нові закордонні ринки (c. 173 - 177)
У роботі теоретично обґрунтовано напрямки підвищення іміджу підприємства в умовах реалізації стратегії виходу на нові закордонні ринки й виділено основні підходи до визначення іміджу підприємств. Також розроблено факторну модель іміджу підприємства в умовах реалізації стратегії виходу на закордонні ринки й обґрунтована доцільність використання кожного з факторів даної моделі.

Стаття написана російською мовою

Перерва П. Г.
Становлення та розвиток маркетингового аудиту в Україні та світі (c. 191 - 193)
У статі розглянуто особливості європейського та вітчизняного ринків аудиторсько-консалтингових послуг, проаналізовано та узагальнено етапи розвитку маркетингового аудиту в Україні.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2012

Кужелєв М. О., Меженська В. В.
Стратегічні аспекти впливу динамічних умов зовнішнього середовища на проведення оцінки фінансового стану корпорації (c. 180 - 183)
У статті розглянуто особливості оцінки фінансового стану корпорації в умовах динамічного зовнішнього середовища, запропоновано основні підходи до створення системи стратегічного управління, яка дозволить підвищити її функціонування в довгостроковому періоді.

Стаття написана російською мовою

Мажник Н. А., Лахачева А. В.
Організація учбового процесу та дозвілля студентів різного профілю навчання (c. 183 - 187)
У роботі розглянуто організацію навчального процесу, раціональний розподіл робочого часу в розрізі напрямів освіти різних поколінь. Для цього виділено й проаналізовано чотири типи освіти з урахуванням опитування студентів різних вузів, а також осіб старшого віку.

Стаття написана російською мовою

Мозгова Г. В.
Напрями вдосконалення антикризових заходів з позиції превентивного маркетингу (c. 187 - 190)
Стаття присвячена дослідженню та узагальненню антикризових заходів, які описано в сучасній науковій і практичній літературі, та на цій основі – визначенню основних складових превентивного маркетингу.

Стаття написана українською мовою

Новікова К. І., Кущенко Д. І.
Перспективні напрямки використання інформаційних технологій для вдосконалення управлінських процесів у митних органах України (c. 191 - 194)
У статті розглянуто основні напрямки інформатизації митної служби на сучасному етапі. Досліджено проблемні питання використання інформаційних технологій в Державній митній службі України. Запропоновані нововведення, які необхідні для координування напрямків розвитку митних органів України та співпадають з принципами реалізації митної політики провідних країн світу.

Стаття написана українською мовою

Ткаченко Ю. В.
Адаптація підприємств до умов функціонування в період кризи (c. 194 - 196)
Досліджено актуальні проблеми розвитку підприємництва в Україні в умовах кризи, визначено тактичні та стратегічні пріоритети подальшого розвитку вітчизнянного підприємництва.

Стаття написана російською мовою

Тютлікова В. В., Сайфуліна А. В.
Формування системного підходу до навчання персоналу виробничої організації (c. 197 - 199)
Сформовано системний підхід до навчання персоналу. Розглянуто стилі творчого вирішення проблем. Визначено взаємозв'язки між стилем мислення працівника та методами і підходами до його навчання.

Стаття написана українською мовою

Чорна О. О., Устьянов В. В., Галич С. В.
Маркетингова концепція практичного використання космонавтики на світовому ринку (c. 200 - 202)
Проведено аналіз різних аспектів пріоритетних напрямків комерціалізації, які повинні сприяти наданню якісних космічних послуг. Розглянуто етапи маркетингової стратегії процесу комерціалізації.

Стаття написана українською мовою

Кузнецов А. А.
Інформаційний механізм контролю розвитку корпоративної культури промислового підприємства (c. 203 - 205)
У статті обґрунтовано теоретичні і практичні напрями для формування інформаційного механізму для контролю розвитку корпоративної культури промислового підприємства.

Стаття написана російською мовою

Пхаладзе С. Г.
Мотиваційні теорії персоналу і управління мотивацією праці (c. 206 - 209)
Проаналізовано різноманітні теорії мотивації персоналу, способи побудови політики управління мотивацією й особливості їх застосування в умовах українських підприємств.

Стаття написана російською мовою

Тахтаулов М. В.
Бренд як конкурентна перевага (c. 210 - 212)
У статті викладено результат дослідження різних підходів авторів до визначення сутності і характер сприйняття бренда споживачами. Сформовано основні визначення. Запропоновано методи підвищення конкурентоспроможності за рахунок формування сильного бренда.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2012

Васильєва Т. А.
Підходи до формування маркетингової стратегії банку (c. 218 - 220)
У статті проведено аналіз існуючих підходів до формування маркетингової стратегії. Визначено ключові вимоги до формування маркетингової стратегії банку. Зроблені пропозиції щодо позиціонування бренду банку.

Стаття написана українською мовою

Клокар О. О.
Розробка комплексу маркетингових комунікацій на ринку аграрних трудових ресурсів (c. 221 - 224)
Визначено провідні етапи та складові розробки комплексу маркетингових комунікацій на ринку аграрних трудових ресурсів. Здійснено всебічну характеристику кожної з них, акцентовано увагу на взаємодії державних і приватних інститутів щодо узгодження соціально-трудових відносин між роботодавцями та найманими працівниками агросфери.

Стаття написана українською мовою

Огліх В. В., Єфанова Т. І., Ніколаєв Т. Г.
Оптимізація процесу керування підприємством в рамках виробничо-збутового циклу (c. 224 - 227)
Робота присвячена проблемі керування підприємством у рамках виробничо-збутового циклу. У роботі розглянуто можливі варіанти щодо її вирішення шляхом одночасної оптимізації обсягів виробництва та мінімізації витрат за рахунок проведення ефективної політики управління запасами. Аналізуються наслідки таких рішень.

Стаття написана українською мовою

Полуектова Н. Р.
Сучасні тенденції розвитку корпоративних інформаційних систем (c. 227 - 230)
У статті наведено данні, які дозволяють виявити сучасні тенденції в галузі впровадження та використання корпоративних інформаційних систем, а також сформувати рекомендації щодо більш успішного впровадження складних інформаційних систем управління в умовах кризи.

Стаття написана російською мовою

Селезньова Г. О.
Роль стратегії управління персоналом у стратегічному наборі компетентної організації (c. 231 - 233)
У статті досліджено підходи до стратегії управління персоналом. Визначено роль даної стратегії у стратегічному наборі компетентної організації та її взаємозв’язок із загальною стратегією.

Стаття написана українською мовою

Гаджієв Н. Д. о.
Роль SWOT-аналізу при формуванні стратегії розвитку електронного уряду в Азербайджані (c. 233 - 237)
Визначено основну структуру й принцип розвитку е-уряду. Розглянуто результати SWOT-аналізу у формуванні стратегій розвитку е-уряду в Азербайджані. Розглядається більш інформативний й ефективний спосіб SWOT-аналізу – шляхом використання сучасних математичних методів, що дає найбільш достовірні результати. Зроблено висновок, що SWOT-аналіз дозволяє точно й вчасно оцінити реальну ситуацію при формуванні, а також перспективи розвитку стратегії е-уряду та її реалізації.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2012

Рамазанов С. К., Чмельов В. В.
Концепція інформаційно-аналітичного веб-ресурсу проведення експертних оцінок в забезпеченні економічної безпеки підприємства (c. 221 - 223)
У статті розглянуто концепцію роботи інформаційно-аналітичного веб-ресурсу, призначеного для збору, опрацювання та аналізу експертних оцінок в забезпеченні економічної безпеки підприємства. Представлено огляд тестової версії з результатами експертної оцінки складових економічної безпеки підприємства.

Стаття написана українською мовою

Гужва В. М.
Мультиагентна технологія процес-майнінгу для отримання прецедентів при адаптивному управлінні підприємствами (c. 224 - 227)
Для забезпечення організаційно-економічної стійкості промислових підприємств в ринкових умовах доцільно використовувати адаптивне управління, зокрема, на основі прецедентів. Як прецеденти можуть бути використані реальні бізнес-процеси, отримати які можна шляхом використання технології процес-майнінгу (Process Mining). Як інструментарій для практичного впровадження даної технології пропонується мультиагентний підхід.

Стаття написана українською мовою

Захарова О. В.
Модель семантичного Web-процесу для підтримки бізнес-рішень (c. 227 - 229)
У роботі розглянуто модель семантичного Web-процесу. Досліджено можливості застосування сучасних методів та технологій для аналізу, автоматизації та інтеграції інформаційних систем та Web-сервісів для підтримки бізнес-рішень.

Стаття написана російською мовою

Левицький С. І., Фрунзе І. А., Ілясова І. Г.
Моделювання проектної інтеграції в організаційній структурі КП «Компанія «Вода Донбасу» (c. 229 - 233)
У статті було обґрунтовано необхідність підвищення ефективності та найдійність роботи житлово-комунальних систем. Зокрема, розглянуто побудову ефективної системи управління водним господарством України в межах централізованого підходу до управління проектами на підприємстві КП «Компанія «Вода Донбасу».

Стаття написана російською мовою

Милов О. В., Мілевський С. В.
Інформаційні структури в організаційних системах прийняття рішень (c. 233 - 235)
Для крупних організацій, особливе децентралізованих, припущення про високий ступінь синхронізації процесів є нереалістичним. Подається аналітичний опис протоколів взаємодії між членами організації з використанням поняття потоку даних.

Стаття написана російською мовою

Ус Г. О.
Управління представленням інформації в корпоративних системах знань та для навчання економістів (c. 236 - 237)
Здійснено аналіз факторів, що впливають на ефективність сприймати знання студентами (слухачами). Запропоновано метод і засіб персоналізації процесів сприйняття інформації слухачами з метою підвищення ефективності навчання в умовах класичної та електронної освіти.

Стаття написана українською мовою

Шило І. В., Шило Н. В.
Системний підхід до побудови ідеальної моделі бізнесу на підставі обмежень власників компанії (c. 238 - 241)
У роботі розглядаються питання попередньої фази процесу стратегічного управління, а саме: розробки формалізованого бачення й системи обмежень власників. З урахуванням досвіду ряду консалтингових проектів пропонується прикладний алгоритм формування документа «Бачення й система обмежень Компанії», а також описується практика його використання в реальному бізнесі.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2012

Гончаренко Н. Г., Науменко М. О.
Організація маркетингового управління діяльністю інтегрованих корпоративних структур (c. 237 - 240)
У статті визначено основні напрямки трансформування системи управління діяльністю інтегрованих корпоративних структур на засадах маркетингу. Визначено специфічні принципи організації маркетингового управління та наведено складові відповідної до них трансформації парадигмального зрізу маркетингового управління. Особливістю пропозицій є орієнтування управлінського процесу та контурів зворотних зв’язків на проактивне створення споживчої цінності, яка, у свою чергу, розглядається як головний системоутворюючий фактор для виникнення та коригування параметрів життєдіяльності інтегрованого утворення.

Стаття написана українською мовою

Єлісєєва О. К., Тарасенко Т. В.
Оцінка якості розвитку ринку освітніх послуг в Україні (c. 241 - 245)
У статті розглянуто проблему якості освітніх послуг і розвитку ринку освіти. Використано метод когнітивного моделювання для діагностики якості розвитку ринку освітніх послуг. Обґрунтовано напрямки змін у сфері освіти для забезпечення її ефективного розвитку.

Стаття написана українською мовою

Калюжна Н. Г.
Підхід до кількісного оцінювання потенціалу системи управління підприємством із застосуванням нечіткої логіки (c. 245 - 247)
У статті обґрунтовано доцільність застосування апарату нечіткої логіки для вирішення завдання кількісного оцінювання потенціалу системи управління підприємством. Розглянуто послідовність дій у системі нечіткого логічного виводу типу Мамдані в контексті визначення потенціалу системи управління підприємством як функції потенціалів його складових блоків.

Стаття написана українською мовою

Квасній Л. Г., Щербан Т. Й.
Антикризове управління економічним потенціалом (c. 248 - 250)
На основі аналізу зроблено висновок, що основні зусилля антикризового управління економічним потенціалом як окремого господарюючого суб’єкта, так і економіки України в цілому, повинні бути спрямовані на оптимізацію величини чистих грошових потоків у окремих періодах.

Стаття написана українською мовою

Огліх В. В., Криворучко С. П.
Система моделі формування ефективної бізнес-стратегії підприємства в умовах конкуренції (c. 250 - 255)
Позначено питання побудови комплексної системи формування ефективної бизнес-стратегії виробничого підприємства в умовах конкуренції. Здійснено економіко-математичну формалізацію поставленого завдання.

Стаття написана українською мовою

Петриченко П. А., Рудінська О. В., Яроміч С. А.
Лояльність клієнтів на споживчому ринку: основні поняття і тенденції розвитку (c. 255 - 257)
У статті розглядається еволюція концепцій маркетингу взаємин, систематизовані погляди дослідників на визначення поняття «лояльність». Виділяються нові напрями маркетинговій діяльності. Визначено новий вектор відношень у межах еволюції маркетингових концепцій.

Стаття написана українською мовою

Плоха О. Б.
Оцінка ефективності функціонування системи управління маркетингом на підприємстві (c. 258 - 260)
У статті запропоновані методичні рекомендації щодо оцінки ефективності функціонування системи управління маркетингом. Методика передбачає порівняння фактичного стану системи управління маркетингом конкретного підприємства з об’єктивно необхідним ста ном, який визначається за критерієм функціональної повноти системи.

Стаття написана українською мовою

Хитра О. В.
Синергічна орієнтація стратегій міжнародної корпорації (c. 261 - 265)
Розглянуто передумови формування синергічної стратегії міжнародної корпорації. Визначено роль стратегічних рішень у процесі переходу від хаосу до порядку, підвищенні інформативності та зменшенні рівня ентропії економічної системи. Охарактеризовано ефекти синергізму, що досягаються від впровадження багаторівневої стратегії міжнародної корпорації.

Стаття написана українською мовою

Гребньов Г. М.
Категорії конкуренції та конкурентоспроможності в сучасному економічному світі (c. 265 - 270)
У статті досліджено сутність економічних категорій «конкуренція» і «конкурентоспроможність» та систематизовано основні наукові підходи щодо їх розуміння. Визначено ключові внутрішні та зовнішні чинники впливу на конкурентоспроможність сучасного підприємства.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2012

Бихова О. М.
Роль бренда в організації інтегрованих маркетингових комунікацій (c. 191 - 193)
Статтю присвячено визначенню ролі бренда в організації інтегрованих маркетингових комунікацій. Виокремлено класифікаційні групи маркетингових комунікацій, які впливають на вибір споживача щодо певної торгової марки. Проаналізовано найбільш ефективні види маркетингових комунікацій залежно від етапу життєвого циклу бренда.

Стаття написана українською мовою

Ведернікова О. А., Бабенко Н. В., Рибас Я. М.
Формування маркетингових стратегій та програм в умовах глобальних змін (c. 194 - 196)
У статті проаналізовано сучасні тенденції глобалізаційних процесів та іх зв'язок з формуванням глобальної стратегії підприємства. Обгрутовано актуальність формування нового концептуального підходу до розробки стратегії за умов «стабільної нестійкості». Запропоновано модель розробки стратегії, яка передбачає формування мережі взаємопов’язаних альтернативних стратегій та дозволяє гнучко адаптуватися до умов, що постійно змінюються.

Стаття написана російською мовою

Клунко Н. С.
Удосконалення процесу логістичного обслуговування вітчизняних фармацевтичних підприємств на умовах аутсорсингу (c. 196 - 199)
У даній статті розглядаються актуальні питання удосконалення процесу логістичного обслуговування фармацевтичних підприємств на умовах аутсорсингу. Розглянуто перспективи використання контрактної логістики вітчизняними фармацевтичними компаніями.

Стаття написана українською мовою

Маркова Н. С.
Формування організаційно-економічного механізму управління розвитком персоналу (c. 200 - 202)
У статті представлено організаційно-економічний механізм управління розвитком персоналу із визначенням та описом елементів керованої та керуючої підсистем, відокремленням зовнішніх і внутрішньоорганізаційних чинників впливу.

Стаття написана українською мовою

Мирошниченко Ю. В., Філіпова А. І.
Науково-понятійний апарат реінжинірингу бізнес-процесів підприємства (c. 203 - 206)
У статті проаналізовано сутність реінжинірингу бізнес-процесів, проведено порівняльний аналіз різноманітних трактувань поняття «реінжиніринг бізнес-процесів», досліджено схожі за функціональними ознаками поняття, такі як «реструктуризація», «реформування», «інжиніринг», наведено авторське визначення реінжинірингу бізнес-процесів.

Стаття написана українською мовою

Діденко Н. В.
Формування механізму організаційної культури (c. 206 - 207)
Запропоновано механізм формування організаційної культури підприємства, у рамках якого виокремлено складові організаційної культури, її функції, властивості, завдання та фактори, що впливають на її формування.

Стаття написана українською мовою

Доля З. В.
Якість професійно-технічної освіти в умовах сучасності (c. 207 - 209)
У статті розглядаються питання моніторингового дослідження відповідності пропозиції кваліфікованої робочої сили потребам ринку праці України та визначення рівня якості професійно-технічної освіти (ПТО).

Стаття написана українською мовою

Селезньова О. В.
Теоретичні основи системного управління конкурентним потенціалом підприємства (c. 209 - 213)
У статті розглянуто концепцію управління конкурентоспроможністю підприємства, яка ґрунтується на інтегрованій цілісності конкурентного потенціалу і конкурентної стійкості підприємства та використовує системний підхід, що дозволяє формувати ефективний механізм управління конкурентоспроможністю та уможливлює перетворення конкурентних можливостей підприємства в його конкурентні переваги.

Стаття написана українською мовою

Середа А. С.
Формування концептуальної моделі управління поведінкою експортоорієнтованого підприємства (c. 213 - 219)
Стаття присвячена розробці концептуальної моделі управління поведінкою експортоорієнтованого підприємства. Модель призначена для підвищення якості та ефективності управлінських рішень на експортоорінтованому підприємстві завдяки використанню системи економіко-математичних моделей та методів, що враховують нелінійний вплив зовнішнього середовища та синхронну чи асинхронну поведінку сфер життєдіяльності підприємства на генеральну траєкторію розвитку експортоорієнтованого підприємства.

Стаття написана українською мовою

Фріман І. М.
Оцінка рівня стабільності розвитку людського капіталу як фактор підвищення економічної безпеки промислового підприємства (c. 219 - 222)
У даній роботі відображено роль оцінки рівня сталого розвитку людського капіталу в забезпеченні економічної безпеки промислового підприємства. Розглянуто значення продуктивності праці і приросту прибутку в підвищенні економічної безпеки підприємства. Запропоновано сукупність критеріїв для оцінки динаміки рівня розвитку людського капіталу співробітників.

Стаття написана російською мовою

Чанкіна І. В.
Формування концептуальної моделі управління розвитком промислового підприємства (c. 222 - 226)
У статті сформовано та обґрунтовано концептуальну модель, що спрямована на забезпечення управління розвитком промислового підприємства з урахуванням трансформаційних ефектів сучасного етапу розвитку економіки України.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2012

Клунко Н. С.
Система оцінки логістичної складової фармацевтичних компаній України на базі збалансованої системи показників (c. 149 - 151)
У статті представлено одну з можливих методик розробки системи показників для характеристики стану логістичних бізнес-процесів у фармацевтичних компаніях України. Особливу увагу зосереджено на послідовності розробки системи показників і виявленню труднощів при розробці та їх ефективному вирішенні.

Стаття написана українською мовою

Максимів Б. М.
Формування рекламної стратегії підприємств на основі SWOT-аналізу (c. 152 - 156)
У статті автором визначено вплив SWOТ-аналізу на формування ефективної стратегії розвитку підприємств. Також виокремлено маркетингову та рекламну стратегії. Головним інструментом управління розвитком організації в умовах ринкової трансформації наростаючих змін у зовнішньому середовищі і пов’язаної з цим невизначеності є методика стратегічного менеджменту (стратегічного управління). Таким чином, розробка стратегії повинна починатися з ситуаційного аналізу, з вичерпної перевірки і дослідження усіх важливих внутрішніх і зовнішніх чинників, задіяних в даній ситуації. Сюди входить визначення сильних і слабких сторін даної компанії, загроз і можливостей – SWOТ-аналіз компаній.

Стаття написана українською мовою

Посохов І. М.
Порівняльна характеристика моделей корпоративного управління в ринковій економіці: переваги та недоліки (c. 157 - 159)
У статті на основі порівняльного аналізу моделей корпоративного управління в ринковій економіці виділено їх переваги та недоліки, розроблено рекомендації щодо їх подальшого розвитку та застосування в Україні для становлення вітчизняної моделі корпоративного управління.

Стаття написана українською мовою

Птащенко О. В.
Формування маркетингової підтримки товарної інноваційної політики (c. 160 - 162)
У статті розглянуто основні положення щодо формування товарної інноваційної політики підприємства та можливості оптимізації використання маркетингових інструментів у межах маркетингової підтримки.

Стаття написана українською мовою

Ріпка Д. О.
Координація управлінських і виробничих процесів на підприємстві (c. 162 - 166)
У статті розглянуто особливості узгодження виробничих та управлінських процесів на основі побудови матриці бізнес-процесів, запропоновано критерії та показники досягнення координації як кінцевого результату.

Стаття написана українською мовою

Ястремська О. О.
Моделювання показників визначення об'єктивної складової іміджу підприємств у сучасних умовах (c. 166 - 174)
У статті представлено результати моделювання об’єктивної складової іміджу підприємств з урахуванням ресурсного та інноваційного напрямів, що забезпечують їх розвиток, розроблено рекомендації з прогнозування кількісного значення інтегрального показника іміджу.

Стаття написана українською мовою

Вуйців М. М.
Застосування інструментів контролінгу в діяльності вітчизняного менеджменту (c. 174 - 177)
З метою визначення сучасних тенденцій розвитку систем обліку та контролю проведено соціологічне опитування та аналіз матеріалів досліджень вітчизняних науковців, присвячених застосування інструментів контролінгу в практиці управління фінансово-господарською діяльністю.

Стаття написана українською мовою

Доля З. В.
Проблеми державно-громадського управління системою профтехосвіти (c. 178 - 179)
У статті розглядаються питання комплексного вивчення проблем управління професійно-технічною освітою та пропонуються можливі варіанти їх вирішення.

Стаття написана українською мовою

Таньков К. М.
Маркетинг взаємовідносин в управлінні ланцюгами поставок (c. 180 - 183)
Досліджено еволюцію теорії маркетингу взаємовідносин як передумови розширення концепції управління ланцюгами поставок у концепцію управління ланцюгами попиту, яка спрямована на формування конкурентних переваг їх учасників.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2012

Алькема В. Г.
Концептуалізація оцінювання розвитку мікрологістичних систем (c. 177 - 181)
В роботі обґрунтовано необхідність концептуалізації оцінювання розвитку мікрологістичної системи сучасного підприємства. Проведено аналіз альтернативних поглядів на розвиток цієї системи. Сформовано комплекс показників для оцінювання складових такого розвитку. Запропоновано здійснювати діагностику розвитку мікрологістичної системи на підставі комплексу індексів розвитку.

Стаття написана українською мовою

Божко В. П., Кащєєва І. О.
В чому полягає секрет успішної реорганізації (c. 181 - 183)
У статті висвітлено та розглянуто особливості проведення процесу реорганізації підприємства, основні етапи та обґрунтована її доцільність. Було виділено основні види та напрями процесу реорганізації у сучасних економічних умовах та встановлено основні завдання та проблеми, які постають перед типовим українським підприємством. На основі опрацьованого матеріалу були розроблені рекомендації щодо проведення реорганізації підприємства.

Стаття написана українською мовою

Дмитрієв І. А., Близнюк А. О.
Особливості інтеграції підрозділу управління економічною безпекою в організаційну структуру підприємства (c. 184 - 186)
В статті обґрунтовано необхідність впровадження в організаційну структуру підприємства підрозділу з управління економічною безпекою, проведено аналіз особливостей проведення такої інтеграції в умовах найбільш розповсюджених типів організаційних структур управління підприємством.

Стаття написана українською мовою

Нусінов В. Я., Ярова А. Б.
Оцінка ефективності антикризових заходів за умов обмеження в часі з позиції втрат підприємства та його власників на гірничо-збагачувальних комбінатах (c. 186 - 188)
В процесі антикризового управління, зокрема, оцінки доцільності впровадження та ефективності антикризових заходів визначений порядок оцінки втрат підприємства та його власників гірничо-збагачувальних комбінатів в умовах наближення технічної неплатоспроможності.

Стаття написана українською мовою

Дякон Л. Л.
Діагностика ефективності контролінгу бізнес-процесів підприємства (c. 188 - 192)
У статті досліджено методику діагностики ефективності контролінгу бізнес-процесів, в результаті її проведення зявляється можливість визначити недоліки контролінгових систем. Сутність такого методу полягає у порівнянні контролінгових систем з еталонним значенням.

Стаття написана українською мовою

Зоріна О. І., Наумова О. Е., Антонова О. І.
Застосування концепції інтегрованого маркетингу на залізничному транспорті в умовах реформування галузі (c. 192 - 195)
У статті обґрунтовано необхідність застосування концепції інтегрованого маркетингу в систему управління залізничним транспортом. Визначено основні завдання маркетингових підрозділів. Розглянуто етапи стратегічного маркетингового планування.

Стаття написана українською мовою

Копосов Г. О., Шелухін П. Г.
Управління підприємством в умовах невизначеності на основі розробки системи гештальтів (образів) (c. 195 - 198)
У статті розглянуто проблеми управління підприємством в умовах невизначеності. Запропоновано створення нового комплексного підходу управління підприємством на основі системи гештальтів. Описано принципи функціонування системи та надано її логічний алгоритм.

Стаття написана українською мовою

Мельникова К. В.
Методичний підхід до оцінки ефективності логістичних стратегії (c. 198 - 200)
У статті наведено методичний підхід до оцінки логістичних стратегії, які вперше впроваджуються на підприємстві.

Стаття написана українською мовою

Науменко М. О.
Організація стратегічного управління інтегрованими корпоративними структурами засобами збалансованої системи показників (c. 201 - 204)
В статті розглянуто особливості організації стратегічного управління інтегрованими об’єднаннями суб’єктів господарювання. У якості інструментарію реалізації керівних впли-вів обрано концепцію збалансованої системи показників. Запропоновано використання у яко-сті орієнтирів стратегічного розвитку інтегрованого утворення максимізацію прояву інте-граційних та синергетичних ефектів. Розроблено агреговане представлення модельного ба-зису стратегічного управління інтегрованим об’єднанням підприємств, розподіленого в рам-ках перспектив збалансованої системи показників.

Стаття написана українською мовою

Оганезова А. В.
Збалансована система показників – універсальний механізм управління стратегічним розвитком медичних організацій (c. 205 - 207)
У статті обґрунтовано доцільність використання системи збалансованих показників в управлінні медичною організацією, а також виділені ключові фактори успіху і показники функціонування для об'єкта системи охорони здоров'я.

Стаття написана російською мовою

Посохов І. М.
Дослідження факторів ризиків корпорацій (c. 207 - 211)
У статті на основі проведеного дослідження факторів та джерел ризиків корпорацій в ринковій економіці розроблена класифікація факторів ризику корпорації.

Стаття написана українською мовою

Третяк В. П.
Управлінське консультування в малому та середньому бізнесі в Україні (c. 211 - 213)
В статті розглядаються методичні підходи до вивчення ефективності управлінського консалтингу в малому і середньому бізнесі.

Стаття написана російською мовою

Бабенко Г. Є.
Проблеми впровадження організаційних змін на комунальних підприємствах України (c. 214 - 216)
У статті обґрунтовано необхідність проведення змін на комунальних підприємствах України, визначено особливість їх впровадження на сьогоднішньому етапі розвитку підприємств. Розглянуті основні проблеми розвитку комунальних підприємств та систематизовані індикатори змін. Визначені рівні проведення змін на комунальних підприємствах.

Стаття написана українською мовою

Бричко М. М.
Роль странових особливостей розвитку систем корпоративного управління при оцінці їх ефективності (c. 216 - 218)
Метою даної статті є демонстрація основних характеристик систем корпоративного управління в різних країнах (Італія, Україна) з різним рівнем їхнього розвитку. У статті розкрито питання про оцінку корпоративного управління для всіх країн, проаналізовано ефективність показників оцінки корпоративного управління. У статті робиться висновок, що немає єдиного "найкращого" вимірювача корпоративного управління, а найбільш ефективна оцінка системи корпоративного управління заснована на особливостях кожної з країн і на конкретних особливостях банківської діяльності зокрема.

Стаття написана англійською мовою

Григор’єва Ю. О., Татарченко Ю. В.
Методика вибору стратегії антикризового управління підприємством (c. 218 - 220)
У статті розглядаються питання вибору методики антикризового управління підприємством для виведення його з кризи.

Стаття написана російською мовою

Денисюк О. В.
Умови формування управлінських компетенцій підприємства (c. 221 - 224)
В статті проаналізовано ступінь участі промислових підприємств в інноваційній діяльності, схильність управлінців до впровадження нововведень. Визначено умови формування управлінських компетенцій шляхом виділення фінансово-інвестиційних, виробничих та освітньо-кваліфікаційних чинників

Стаття написана українською мовою

Мавріду В. Ю.
Методичний підхід до оцінки рівня використання моделі «Мозаїка бренду» на підприємстві (c. 224 - 229)
У статті запропоновано модель «Мозаїка бренду», яка є адаптованою до франчайзингової діяльності. Удосконалено сутнісне наповнення складових бренду. Обґрунтовано методичний підхід до оцінки рівня використання моделі «Мозаїка бренду» на підприємстві.

Стаття написана українською мовою

Мироненко І. І.
Особливості споживчої поведінки та принципи впливу на промислового споживача (c. 229 - 231)
Підприємство не може домогтися успіху, якщо воно ігнорує запити споживачів. Економічна діяльність охоплює всі сторони функціонування ринку, в тому числі і поведінку споживачів, визначаючи, за допомогою відповідних показників, напрямки споживчого попиту. В рамках маркетингу відносин в статті розглянуті актуальні питання стосовно поведінки промислового споживача, засобів впливу на нього та управління його поведінкою.

Стаття написана українською мовою

Семенова Г. І.
Сутнісний зміст й таксономія ризиків девелоперських проектів (c. 231 - 235)
У статті запропонована таксономія ризиків девелоперського проекту за загальновідомими класифікаційними ознаками ризиків, а також наведені можливі види ризиків та їх наявність в етапах девелоперського проекту.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2012

Соколова Л. В., Шкіль Н. Г.
Аналіз теоретичних і практичних аспектів процесно-орієнтованого управління підприємством (c. 278 - 281)
Стаття присвячена систематизації теоретичних розробок щодо історичної сутності дефініції поняття «процесний підхід» і узагальненню зарубіжного і вітчизняного досвіду застосування процесного підходу при управлінні сучасним підприємством в умовах мінливого бізнес-середовища.

Стаття написана українською мовою

Боярко І. М., Самусевич Я. В.
Теоретичні аспекти системи ціннісно-орієнтованого управління підприємством (c. 282 - 284)
У статті досліджено існуючі в науковій та нормативній літературі підходи щодо визначення понять вартості та вартості підприємства. Запропоновано власні визначення термінів "вартість" і "цінність підприємства", а також здійснено розмежування випадків використання даних понять на практиці. Визначено сутність та складові елементи системи ціннісно-орієнтованого управління підприємством.

Стаття написана українською мовою

Карапейчик І. М.
Логіка використання потенціалів у задачах управління підприємством (c. 285 - 290)
Обґрунтовано актуальність задачі визначення місця і ролі потенціалів в управлінні підприємствами і доцільність використання оцінок потенціалів як інструмента встановлення мети у задачах вибору напрямків розвитку підприємств.

Стаття написана російською мовою

Птащенко О. В.
Бренд як складова стратегічного розвитку товару (c. 290 - 292)
У статті розглянуто основні питання щодо термінологічного обґрунтування понять «бренд» і «бренд-менеджмент», основні етапи розвитку товару на основі бренда та необхідні інструменти для цього. Також розглянуто основні складові бренда, що сприяють процесу формування стратегії розвитку товару для підприємства

Стаття написана українською мовою

Чмельова О. С., Алєксєєва О. В.
Методика проведення SWOT-аналізу в установах науково-дослідної сфери (c. 293 - 297)
У статті проаналізовано сучасний стан економічних умов для розвитку науково-дослідних установ в Україні. Обгрунтовано актуальність застосування методу SWOT-аналізу з метою вибору стратегічних напрямів інноваційного розвитку при плануванні та фінансуванні інноваційної діяльності в установах науково-дослідної сфери. Авторами показано доцільність застосування методу SWOT-аналізу щодо науково-дослідної установи в комплексі з іншими методами стратегічного аналізу. Об’єктом дослідження обрано один із найстаріших в Україні наукових закладів – Харківський науково-дослідний інститут мікробіології та імунології ім. І. І. Мєчнікова.

Стаття написана українською мовою

Шкодін Я. В.
Проблеми корпоративного управління в Україні (c. 297 - 300)
У статті досліджено стан корпоративного управління в Україні в посткризовий період, визначено ключові проблеми та шляхи їх розв’язання.

Стаття написана українською мовою

Ялдін І. В.
Теорія та практика використання системи збалансованих показників у забезпеченні сталого розвитку інтегрованих структур бізнесу (c. 301 - 315)
У роботі доведено, що найбільш дієвим у сучасних умовах інструментом, що дозволяє формалізувати стратегію розвитку інтегрованої структури бізнесу (ІСБ) та розробити ефективну систему заходів з її впровадження й реалізації, є концепція збалансованої системи показників (Balanced Score Card -BSC). Наведено результати дослідження щодо застосування концепції BSC при стратегічному плануванні розвитку інтегрованих структур бізнесу, причому інтегровану структуру бізнесу розглянуто в межах проведеного дослідження у вигляді комплементарного пулу компетенцій. Компетенція в цьому сенсі трактується як здатність, чи спроможність певного суб’єкта господарювання вирішувати певний клас професійних завдань. В основу розкриття сутності поняття "інтегрована структура бізнесу" з точки зору компетентнісного підходу покладено твердження, що накопичення компанією критичної кількості ключових компетенцій зумовлюють підвищення її ділової активності, забезпечує унікальні конкурентні переваги, найбільш оптимальне використання існуючих і потенційних можливостей, а також зростання ринкової вартості. Розроблено комплекс пропозицій щодо застосування концепції збалансованої системи показників в забезпеченні сталого розвитку ІСБ.

Стаття написана українською мовою

Єлесіна А. А.
Механізм управління зовнішніми ризиками ВНЗ (c. 315 - 318)
У статті розглянуто класифікацію зовнішніх ризиків ВНЗ, визначено елементарні ризики ВНЗ, умови їх виникнення, наслідки для ВНЗ та запропоновано механізм управління кожним елементарним зовнішнім ризиком ВНЗ.

Стаття написана українською мовою

Предєін А. М.
Роль ресурсів у стратегічному управлінні підприємствами (c. 318 - 325)
У статті розглянуто поняття «ресурси підприємства», а також еволюцію ідей ресурсного підходу в процесі управління підприємством. Також подано власне визначення поняття «стратегічні ресурси підприємства» та їхню класифікацію. Розроблено імітаційну модель управління стратегічними ресурсами.

Стаття написана українською мовою

Рябенков О. В., Височина А. В.
Роль та значення системи контролінгу в процесі стратегічного управління (c. 326 - 329)
У роботі досліджено підходи науковців до визначення сутності та значення контролінгу, запропоновано авторське визначення поняття "стратегія" на основі критичного огляду літератури. Виявлено спільні риси контролінгу та стратегічного управління в контексті їх методології. Розглянуто взаємозв’язок контролінгу та стратегії через призму збалансованої системи показників. Розроблено стратегічну карту та ключові показники ефективності у відповідності до стратегічних цілей у рамках методу збалансованої системи показників.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2012

Попов О. Є.
Нормативне упорядкування корпоративних відносин в акціонерному товаристві (c. 235 - 238)
Розглянуто склад елементів сфери нормативного упорядкування корпоративних відносин. Визначено основні причини неповної досконалості нормативного упорядкування процесів взаємодії учасників корпоративних відносин. Обґрунтовано доцільність використання інструментарію корпоративного управління як динамічного аспекту інституціонального регулювання корпоративних відносин.

Стаття написана українською мовою

Шкарлет С. М., Жидок В. В.
Модель організації стратегічного управління на меблевих підприємствах (c. 239 - 243)
У статті запропоновано модель організації стратегічного управління на меблевих підприємствах та проаналізовано основні етапи її реалізації: аналіз діяльності меблевого підприємства, розробка стратегії розвитку, розробка системи реалізації стратегії розвитку.

Стаття написана українською мовою

Джемелінська Л. В.
Маркетинг в управлінні інноваційною продукцією як один з аспектів забезпечення конкурентоспроможності підприємства (c. 244 - 248)
Розроблено модель процесу маркетингового управління інноваційною продукцією, створеної з використанням об’єктів промислової власності, на рівні промислового підприємства, яка дозволить підвищити конкурентоспроможність продукції з врахуванням функцій управління маркетинговою і інноваційною діяльністю, визначення конкурентних переваг і проведення цього процесу, як нарівні виробництва продукції, так і її реалізації з використанням сучасних концепцій управління.

Стаття написана українською мовою

Козенков Д. Є., Нікітін П. А.
Основні методи оцінки ризиків у сучасному ризик-менеджменті (c. 248 - 253)
У процесі своєї діяльності підприємства стикаються з різними видами ризиків, зокрема з ризиками ЗЕД, серед яких найбільш актуальними є комерційні та фінансові ризики, що потребують детального дослідження, а значить – і класифікації.У статті розглянуто основні методи оцінки ризиків та відмінності між різними методами оцінки.

Стаття написана українською мовою

Колодізєва Т. О., Панасьянц Г. С.
Моделювання організаційного забезпечення функціонування логістичних систем промислових підприємств (c. 254 - 259)
У статті проаналізовано підходи до організаційного моделювання логістичних процесів та запропоновано удосконалений метод розподілу організаційного забезпечення функціонування логістичних систем підприємств, який включає до себе концептуальну, змістову, технологічну та рефлексивно-оціночнускладові.Ключові слова: концептуальна складова, змістова складова, технологічна складова, рефлексивно-оціночна складова.

Стаття написана українською мовою

Кравченко В. О., Никифоренко В. Г.
Оцінка впливу організаційної культури на ефективність та конкурентоспроможність підприємства (c. 260 - 263)
У статті проведено аналіз впливу організаційної культури на ефективність та конкурентоспроможність підприємства. Висвітлено основні точки зору щодо визначення головних елементів оцінки рівня (сили) організаційної культури. Запропоновано основні етапи робіт щодо оцінки рівня організаційної культури. Запропоновано систему заходів щодо впливу організаційної культури на зростання ефективності та конкурентоспроможності підприємства.

Стаття написана українською мовою

Лугова В. М., Гринь Р. С.
Зростання ролі особистісної компетентності керівника в умовах гуманістичного підходу до управління (c. 263 - 266)
У статті розглянуто сутність особистої компетентності керівника, її складові та напрями розвитку в умовах гуманістичного підходу до управління

Стаття написана українською мовою

Посохов І. М.
Сучасний стан методичного забезпечення управління ризиками корпорацій (c. 266 - 271)
У результаті дослідження зроблено висновок, що кожен з методів управління ризиком має свої особливості. У той же час, наявність великої кількості методів управління ризиком, кожен з яких має свої переваги і недоліки, а також свою область найбільш ефективного застосування, порушує питання про сполучення різних заходів. Поєднання вибраних методів оформляється у формі програми управління ризиком. Проведене дослідження вказує на недостатнє дослідження методів управління ризиками, відсутність класифікації методів управління ризиками, підтверджує необхідність створення класифікації методів управління ризиками.

Стаття написана українською мовою

Сочинська-Сибірцева І. М.
Креативні технології управління конфліктними ситуаціями на вітчизняних підприємствах (c. 271 - 274)
Стаття присвячена проблемам використання креативних технологій у процесі розв’язання конфліктних ситуацій та впровадження превентивних заходів у практику управління конфліктом. Розглянуто сутність поняття «технологія управління», описано основні характеристики креативних технологій управління в умовах діяльності вітчизняних підприємств.

Стаття написана українською мовою

Агаркова Г. О.
Економічне обґрунтування ефективності рекламної кампанії (c. 275 - 277)
У статті розглядаються методи виміру ефективності рекламної кампанії підприємства, а також проблеми пов'язані з правовим регулюванням рекламної діяльності в Україні. Виділяються основні труднощі у зв'язку з використанням кожного з методів визначення ефективності рекламної кампанії. У статті вказано і розкрито основні показники, які характеризують ефективність рекламної кампанії. Розглядаються спонукальні мотиви, які заставляють потенційного покупця доброзичливо реагувати на те, чого хоче добитися рекламодавець.

Стаття написана російською мовою

Беседіна А. О.
Конкурентна розвідка в системі забезпечення стратегічного розвитку підприємства (c. 277 - 279)
У статті розглянуто необхідність створення такого структурного елементу забезпечення економічної безпеки на підприємстві, як підрозділ конкурентної розвідки.

Стаття написана українською мовою

Сідоренко В. В.
Джерела формування трудового потенціалу підприємства (c. 280 - 284)
У статті розглядаються проблеми формування трудового потенціалу підприємства за рахунок внутрішніх процесів (підвищення кваліфікації, перепідготовки, змін в організаційній структурі, покращення складових економічного потенціалу), що сприяють зміні потенціалу персоналу, та зовнішніх агентів (освітніх закладів, суб’єктів господарювання, служби зайнятості, іноземців), які виступають джерелом потенційних працівників. Досліджено вплив внутрішніх процесів, що відбуваються на підприємстві, на його трудовий потенціал.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2012

Вацьковски К. С., Ковальчик Т.
Nearshoring - специфіка управління віддаленою командою розробників програмного забезпечення (c. 252 - 255)
У статті розглянуто особливості переваг управління віддаленими командами розробників програмного забезпечення, так званих «NearShore Центрів», як одного з важливих і цінних джерел стратегій на ринку, що склався.

Стаття написана англійською мовою

Кузнєцова І. О.
Формування конкурентної стратегії домінуючої позиції в системі на-копичення цінності: методологічні підходи (c. 255 - 258)
Розглянуто розвиток концепції системи накопичення цінності. Визначено методологічні підходи щодо ідентифікації та підтримки домінуючого положення підприємства у системі накопичення цінності.

Стаття написана українською мовою

Близнюк Т. П.
Крос-культурні особливості української ділової культури (c. 259 - 263)
У статті розглянуто сутність поняття культури та визначено, що культура має чотири рівні: 1) національна культура; 2) ділова культура; 3) корпоративна культура; 4) професійна культура. Розглянуто та проаналізовано класифікацію ділової культури Г. Хофстеде, а саме, що ділові культури різних країн можна класифікувати за такими параметрами: 1) співвідношення індивідуалізму та колективізму; 2) дистанція влади; 3) співвідношення мужності та жіночності в діях; 4) ставлення до невизначеності. Визначено місце української ділової культури в цій класифікації та запропоновані відповідні рекомендації.

Стаття написана українською мовою

Кайнова Т. В.
Оптимізація маркетингу на ринку В2В (c. 263 - 266)
У статті визначено ринок B2B, обґрунтовано необхідність оптимізації маркетингу на ринку В2В, запропоновано систему B2B-маркетинга та розроблені етапи її формування. На основі опрацьованого матеріалу визначено основні фактори формування лояльності покупців та представлено етапи розробки програм лояльності для покупців на ринку B2B.

Стаття написана українською мовою

Ситник Н. І.
Гносеологічні аспекти організаційної креативності (c. 266 - 269)
У дослідженні розглядаються гносеологічні аспекти організаційної креативності. Аналізуються теоретичні джерела формування інтеракціоністського підходу, що є домінуючим у дослідженні організаційної креативності на сучасному етапі. Виявлені відмінності у трактуванні поняття креативності представниками функціональної, інтерпретативної, радикально-гуманістичної та радикально-структуралістської парадигм.

Стаття написана українською мовою

Знак К. О.
Порівняльний аналіз методичних підходів до діагностування корпоративної культури та перспективи їх використання на підприємствах машинобудівної галузі (c. 270 - 272)
Досліджено основні підходи до діагностування корпоративної культури, проаналізовано та визначено основні етапи дослідження, висвітлено основні критерії дієвої методики оціни корпоративної культури.

Стаття написана українською мовою

Ірицян С. О.
Проблема застосування управлінських технологій в умовах сучасної динамічної ринкової ситуації (c. 273 - 275)
У статті автор розглядає актуальну проблему сучасної економіки - можливість застосування управлінських технологій з метою підвищення ефектив-ності процесу управління організацією. У статті подано основні визначення та характеристики, які характеризують технологію управління як систему та процес. Подано класифікацію управлінських технологій, визначено можливості їх застосування в сучасних економічних умовах.

Стаття написана українською мовою

Яковенко В. С.
Концепція моделювання оперативного управління логістичними процесами розподільчих систем (c. 275 - 279)
У статті запропоновано концепцію моделювання оперативного управління логістичними процесами розподільчих систем, обґрунтовані задачі з управління розподільчою системою, окреслено взаємозв’язок інфраструктурної та організаційної складових управління, запропоновано комплексний підхід вирішення задач оперативного управління розподільчою логістичною системою.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2012

Горобинська М. В.
Оцінка цінності інтелектуального капіталу (c. 305 - 308)
Пропонується використовувати концепцію ціннісно-орієнтованого менеджменту для оцінки цінності інтелектуального капіталу. Розглянуто системно-структурні особливості даної концепції і її основні наукові поняття. В рамках цієї концепції була запропонована класифікація показників

Стаття написана російською мовою

Литовченко О. Ю.
Вибір та обґрунтування стратегії антикризового управління підприємством (c. 308 - 312)
У статті розкрито сутність антикризового управління підприємством та обґрунтовано підходи до вибору стратегії антикризового управління з урахуванням факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. Зроблено висновок, що розробка системи ключових стратегічних орієнтирів має враховувати часовий фактор, який характеризується стадією життєвого циклу підприємства. Необхідно втілювати основоположні вимоги до перспективного розвитку з урахуванням інтересів усіх зацікавлених сторін та оцінки стану зовнішнього та внутрішнього середовища.

Стаття написана українською мовою

Попов О. Є., Легостаєва О. О.
Організація матеріально-технічного забезпечення механізму управління корпоративним розвитком (c. 312 - 316)
Організацію матеріально-технічного забезпечення корпоративного розвитку висвітлено в контексті формування відповідного управлінського механізму та в рамках ресурсно-діяльністного підходу до реалізації стратегічного процесу. Представлено взаємозв’язок особливостей присутності корпоративного підприємства на ринках ресурсів та активів з параметрами корпоративного розвитку. Доведена доречність фіксування складових організації матеріально-технічного забезпечення корпоративного розвитку в рамках відповідної системи інституціональних правил здійснення корпоративних відносин

Стаття написана українською мовою

Шубін О. О., Кривоніс А. О.
Психологічні та етичні аспекти розвитку бренду з орієнтацією на дитячу аудиторію (c. 316 - 320)
Статтю присвячено морально-етичним аспектам, які виникають в процесі розробки бренду для дитячої аудиторії. Запропоновано оптимальний варіант виявлення і задоволення емоційних потреб дитячої аудиторії і раціональних мотивів їх батьків. Для створення концепції торговельної марки, що враховує взаємодію складних систем в області нестійкої рівноваги, розроблена матриця створення торгової марки в умовах довічного таргетування.

Стаття написана англійською мовою

Кулініч О. А., Нікітіна О. В.
Теоретико-методологічний аспект формування ефективної системи управління продажами (c. 321 - 326)
Проаналізовано основні функцій та класифікаційні ознаки класичних інструментів матричного типу при наявності будь-якої організаційної структури управління. Розкрито формування комплексу управлінських, організаційних та технологічних функцій торгівельної фірми, що лежать в основі маркетингової стратегії розповсюдження товару. Запропоновано шляхи вирішення проблем, пов’язаних з типовими помилками керівників. Визначено основні види сучасного інструментарію здійснення ефективного управління продажами – схема автоматизованої інформаційної підтримки процесів продаж, класифікація бази клієнтів за абсолютними критеріями, алгоритм заходів щодо підвищення обсягу продаж.

Стаття написана українською мовою

Котелевська Ю. В., Новікова Т. В.
Особливості категоріального апарату банківського маркетингу (c. 326 - 329)
У статті проаналізовано основні поняття банківського маркетингу, а саме, «банківська операція» і «банківська послуга». Також, виведено поняття «банківського продукту». На цій основі запропоновано комплекс заходів для покращення комунікаційної політики банку, що є актуальний для сучасного розвитку банківського ринку України як ринку споживачів.

Стаття написана українською мовою

Мангушев Д. В.
Визначення управлінського консультування як економічної категорії та його роль у сучасному ринковому середовищі (c. 330 - 333)
У статті проаналізовано досвід вчених-економістів щодо трактування терміну «управлінське консультування», на основі чого запропоновано власне розуміння поняття. Розглянуто характерні риси управлінського консультування, моделі управлінського консультування на основі яких відбувається співпраця персоналу клієнтської організації і управлінського консультанта в процесі інноваційних організаційних змін.

Стаття написана українською мовою

Цветаш Ю. О.
Передумови до формування економічного консалтингу як самостійного бізнесу в Україні (c. 333 - 336)
У статті наведено кілька визначень консалтингу як окремої ринкової послуги та історія виникнення консалтингових послуг в Україні. Наведено основні напрями діяльності консультантів і функції консалтингу. При цьому консалтора представлено як фінансового посередника. Зроблено висновок, що консалтинг – це один із проявів революції, що відбувається в економіці та бізнесі.

Стаття написана українською мовою

Амосов О. Ю.
Формування потенціалу підприємства: організаційний та управлінський аспект (c. 337 - 340)
На сучасному етапі розвитку економіки країни, в умовах кризи та за складних трансформаційних процесів суттєво ускладнюються умови господарювання вітчизняних підприємств. Ефективність діяльності суб’єктів господарювання зумовлюється переважно станом їх організаційно-управлінської структури, що призводить до необхідності розгляду проблеми формування потенціалу підприємства в організаційно-управлінському аспекті. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних засад формування потенціалу підприємства в організаційному та управлінському аспекті. У ході дослідження проведено аналіз теоретичних аспектів економічного розвитку підприємств, який показав, що погодженість і цілеспрямованість формування потенціалу забезпечуються процесами організації та управління, які представляють собою вплив організаційних можливостей та управлінських компетенцій на всі елементи й стадії реалізації стратегічних цілей. На основі наукового обґрунтування теоретичних підходів до визначення сутності процесу формування потенціалу підприємства в організаційно-управлінському аспекті запропоновано комплексний підхід до формування організаційно-управлінського потенціалу та визначено його ключову роль в забезпеченні ефективного функціонування суб’єктів господарювання. Урахування авторських викладок поряд із загальною актуалізацією процесу формування організаційно-управлінського потенціалу дає можливість уточнити стратегічні напрями розвитку підприємств у напрямі забезпечення сталості його організаційно-управлінського розвитку, та, як наслідок, досягнення відповідного стратегічним цілям фінансового стану.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2013

Амосов О. Ю., Діденко Н. В.
Подолання опору змінам: теоретичні підходи та реалізація (c. 293 - 298)
У сучасних умовах посткризового розвитку економіки, підприємства для виживання на ринку і збереження конкурентоспроможності повинні вносити зміни в свою господарську діяльність. У практиці і наукових дослідженнях дедалі більше уваги приділяється аналізу методів та організаційним можливостям управління змінами. В даний час багато підприємств здійснюють перетворення у формах і методах управління, спрямованих на стимулювання розвитку нових економічних відносин. Метою дослідження являється обґрунтування необхідності дослідження науково-теоретичних підходів щодо подолання опору змінам і розробка заходів антикризової спрямованості. В ході дослідження проведено аналіз різних підходів до подолання опору змінам. Виділено шість кроків, що ведуть до ефективних змін, які концентруються на зміні ролей працівників, конкретизації відповідальності та коригуванні відносин для вирішення конкретних організаційних проблем у невеликих підрозділах, цілі і завдання яких можуть бути чітко визначені.

Стаття написана російською мовою

Вікарчук О. І.
Інноваційна культура як ефективний метод управління (c. 298 - 301)
Розглянуто поняття, значення і сутність інноваційної культури в процесі управління підприємством. Визначено основні передумови, економічні пріоритети і концептуальні аспекти, які спонукають українських управлінців впроваджувати інноваційну культуру як ефективний метод управління. Обґрунтовано роль інноваційної культури в інноваційній системі підприємства. Удосконалено понятійний апарат інноваційної культури як соціально-економічної категорії, визначено її основні завдання та функції.

Стаття написана українською мовою

Шепеленко О. В., Граніш С. А.
Критерій оцінки управління процесом рекламної діяльності на споживчому ринку (c. 302 - 307)
Мета статті полягає у визначенні критерію оцінки ефективності рекламної діяльності підприємств на споживчому ринку. У процесі дослідження використано методи теоретичного узагальнення і порівняння, аналізу і синтезу, методи сітьового планування і управління, методи економіко-математичного моделювання. У статті визначено критерії оцінки управління рекламною діяльністю підприємства на споживчому ринку на основі економіко-математичної моделі оцінки ефективності рекламної діяльності. З метою підвищення ефективності рекламної діяльності конкретного підприємства запропоновано економіко-математичну модель оптимізації величини витрат на рекламну діяльність на основі моделі сітьового планування і управління. Використання запропонованих економіко-математичних моделей дозволяє оцінити ефективність рекламної діяльності підприємства та оптимізувати витрати на рекламну діяльність, що сприятиме підвищенню ефективності рекламної діяльності підприємства.

Стаття написана українською мовою

Кузнєцова Т. В.
Комплексний підхід до вдосконалення системи управління персоналом на експортноорієнтованих підприємствах України (c. 308 - 313)
Досліджено систему управління персоналом на експортно орієнтованих підприємствах України та запропоновано комплексний підхід до вдосконалення цієї системи у вигляді вирішення проблеми комплексного поєднання закордонних систем менеджменту персоналу з існуючими системами на підприємствах України. Враховано світовий досвід управління людськими ресурсами у транснаціональних корпораціях, міжнародних організаціях та підприємствах при аналізі особливостей вітчизняної економіки, соціального середовища, української ментальності та процесу зовнішнього й внутрішнього інформаційного впливу. Здійснено порівняння деяких елементів систем управління в індустріальній та інформаційній економіці.

Стаття написана українською мовою

Мажник Н. А., Білик І. Ю.
Вплив фінансових факторів мотивації на ефективність управління персоналом (c. 314 - 320)
У статті розглянуто сучасний стан організації системи мотивації працівників підприємств України, проаналізовано проблему мотивації персоналу. Розглянуто різні теорії мотивації, в яких є цікаві моменти, які повинні враховуватися керівництвом організації при формуванні програми мотивації персоналу. Визначено особливості зарубіжних моделей стимулювання персоналу на підприємстві та запропоновано рекомендації щодо вдосконалення вітчизняної системи мотивації працівників.

Стаття написана українською мовою

Реслер М. В.
Загальні підходи до впровадження автоматизованого управлінського облік (c. 321 - 323)
Розглянуто важливі етапи автоматизації управлінського обліку. Доведено ефективність використання програмних продуктів для автоматизації управлінського обліку, що дозволить значно скоротити час та організаційні затрати на складання, корегування бюджетів і формування внутрішньої звітності. Такий підхід дозволить одразу зробити незалежною систему управлінського обліку від бухгалтерського та адекватно відобразити логіку бізнесу, що зумовлює споживання тих чи інших ресурсів підприємством. Далі необхідно формалізувати спроектовану систему на рівні внутрішніх документів підприємства та за потребою чи наявністю коштів перейти до наскрізної автоматизації.

Стаття написана українською мовою

Кулєшова Н. В.
Модельний базис формування маркетингової стратегії туристичного підприємства (c. 323 - 327)
У статті запропоновано модельний базис формування маркетингової стратегії туристичного підприємства. Він дозволяє, з урахуванням змін у зовнішньому та внутрішньому середовищі, розробляти наукове обґрунтованя та ефективні маркетингові стратегії на основі застосування економіко-математичних методів та моделей. Запропонована концептуальна модель та блок-схема взаємозв’язку комплексу моделей дозволяють комплексно та системно підходити до проблеми формування науково-обґрунтованої маркетингової стратегії туристичного підприємства.

Стаття написана українською мовою

Мельник Н. І.
Види та специфіка методів структуризації попиту на продукцію промислових підприємств (c. 328 - 331)
У статті подано основні підходи до проведення структуризації попиту на продукцію промислових підприємств. Залежно від засобів отримання інформації виокремлено та охарактеризовано інтуїтивні, формалізовані та комбіновані методи структуризації попиту на продукцію підприємств. Особливу увагу звернуто на інструменти, які застосовуються в соціологічних методах. Розглянуто методи дослідження структури реалізованого, нереалізованого та перспективного попиту.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2013

Мішин О. Ю., Мішина С. В.
Оптимізація процесу управління кадровою безпекою підприємств (c. 280 - 283)
Проаналізовано існуючі підходи до управління кадровою безпекою бізнес-одиниць на мікрорівні; розглянуто понятійно-категоріальний апарат, середовище формування системи управління кадровою безпекою підприємства; уточнено науково-теоретичний підхід до оптимізації процесу управління кадровою безпекою підприємств за рахунок визначення етапів, підсистем управління, взаємозалежностей і взаємозв'язків між ними, що, на відміну від існуючих підходів, забезпечує раціональне поєднання системно і ситуаційно орієнтованого управління.

Стаття написана російською мовою

Науменко М. О., Гура Т. В., Красногрудь О. С.
Удосконалення стратегічного управління організацією (c. 284 - 286)
У статті розглянуто як теоретичні, так і практичні актуальні аспекти стратегічного розвитку організації в умовах ринку. Обґрунтовано актуальність постійного вдосконалення процесу управління підприємством. Узагальнено теоретичні концепції, які розглядають процес управління підприємством. Визначено методи та підходи до розробки стратегії для досягнення конкурентоспроможності підприємства, а також перспективні напрями діяльності, що забезпечують його зростання та розквіт.

Стаття написана українською мовою

Бурак Т. В.
Контрактне управління: організаційно-правова форма готельних мереж (c. 287 - 289)
Готельний бізнес у останні десятиліття є найбільш динамічним і прибутковим сегментом економіки, який визначається високою ступеню інтернаціоналізації капіталу та міжнародним характером. На даному етапі чітко спостерігається розвиток національних і міжнародних готельних мереж. Одним із таких методів розвитку та створення готельних мереж є контракт на управління. У статті розкрито теоретичні засади впровадження контрактного управління в готельному бізнесі, його дієвість та перспективи розвитку на національному ринку готельних послуг.

Стаття написана українською мовою

Зубкова М. С.
Застосування маркетингу в готельних підприємствах (c. 290 - 298)
У статті розглядаються результати маркетингового дослідження про застосування маркетингу в готельних підприємствах Криму. Результати анкетування виявили недостатню кваліфікованість маркетологів і наявність потреби в них. Проведені готелями маркетингові дослідження роз'єднані та епізодичні, обмежені зіставленням цін конкурентів, аналізом анкет клієнтів готелю, даних історії гостей готелю і не носять системного характеру. Показано залежність потреби у фахівцях даного профілю від типів підприємств, їх величини і віку. Визначено приблизну кількість необхідних фахівців з маркетингу.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2013

Мєшкова Н. Л., Фесенко І. А.
Розвиток теоретичних аспектів управління діловою активністю підприємств (c. 336 - 339)
У статті проведено аналіз теоретичних основ управління діловою активністю підприємств. Розглянуто сучасні підходи до аналізу та оцінки ділової активності, їх переваги та недоліки, особливості використання. Доведено необхідність удосконалення існуючих методичних підходів. Запропоновано систему показників, які можуть використовуватися як критерії оцінки ділової активності підприємства.

Стаття написана українською мовою

Буряк Р. І.
Персонал як важливий елемент системи менеджменту якості аграрного підприємства (c. 340 - 344)
У статті обґрунтовано необхідність залучення персоналу до діяльності щодо вдосконалення систем менеджменту якості вітчизняних аграрних підприємств. Проаналізовано доцільність застосування комплексу стандартів при здійсненні діяльності як важливого чинника підвищення ефективності та продуктивності праці персоналу організації та забезпечення її якості. Визначено сутність поняття «система управління діяльністю персоналу аграрного підприємства». Розроблено системні підходи стосовно управління діяльністю працівників аграрного підприємства у сфері якості. Здійснено аналіз складових елементів системи управління діяльністю персоналу. Запропоновано методичні підходи щодо залучення персоналу до діяльності стосовно вдосконалення системи менеджменту якості. Автор достатньо аргументовано доводить, що формування ефективної системи менеджменту якості відповідно до вимог міжнародних стандартів ISO серії 9000 та її подальше вдосконалення на аграрному підприємстві неможливе без широкого залучення персоналу.

Стаття написана українською мовою

Шкромида В. В.
Організація управлінського обліку в системі управління діловою репутацією підприємства (c. 344 - 347)
Обґрунтовано необхідність процесу управління діловою репутацією підприємства в сучасних умов ведення бізнесу, визначено важливість його інформаційного забезпечення та необхідність в організації управлінського обліку на підприємстві відповідно до потреб менеджменту. Наведено особливості організації управлінського обліку в контексті формування інформаційної бази для прийняття рішень щодо збереження та покращення ділової репутації господарюючого суб’єкта та визначено можливі варіанти його інтеграції з фінансовим обліком.

Стаття написана українською мовою

Волошко Н. О., Курінний О. В.
Мотиваційне забезпечення управління частками акціонерного капіталу (c. 348 - 353)
Система корпоративного управління, яка сформувалася в Україні, характеризується переважанням інтересів інсайдерів над прагненнями інших учасників корпоративних відносин. Наявність такої диспропорції у відносинах між акціонерами та вищими посадовцями корпорації істотно ускладнює умови корпоративної співпраці й часто зводить нанівець усі переваги від використання акціонерної форми організації підприємницької діяльності. Складність взаємин між акціонерами та найманими вищими керівниками акціонерного товариства є причиною формування відповідно складних форм погодження інтересів цих груп учасників корпоративних відносин, найбільш досконалими з яких є використання програм участі в капіталі, для оплати праці вищого керівництва корпорації на принципах реалізації програм довгострокового преміювання.

Стаття написана українською мовою

Лугова В. М.
Професійна Я-концепція керівника як фундаментальна умова його професійного розвитку (c. 354 - 358)
У статті уточнено сутність поняття «професійна Я-концепція», яке розглядається як динамічна cистема оцінних уявлень керівника щодо своїх професійних якостей, мотивів і ціннісних орієнтацій, стилю та ефективності своєї роботи, кар'єри, способів взаємодії з партнерами, професійного досвіду, що забезпечує саморегуляцію поведінки і відносин у професійній сфері та планування саморозвитку і самореалізацію в професії. Виділено компоненти професійної Я-концепції: когнітивний, емоційний, поведінковий та її складові: реальне, ідеальне, динамічне та фантастичне Я. Запропоновано стратегії професійного становлення керівника залежно від рівня розвитку Я-концепції: примітивне функціонування, кар’єрна стратегію, актуалізація себе в професії та творче самовираження. Обґрунтовано необхідність вивчення методів і засобів формування позитивної Я-концепції, що забезпечить реалізацію стратегії творчого самовираження керівника.

Стаття написана українською мовою

Кінаш І. П.
Політика розвитку виставкової інфраструктури в Україні (c. 358 - 361)
Виставкова інфраструктура в даній статті виступає складовою соціальної інфраструктури держави. У роботі здійснено аналіз тенденцій розвитку виставкової інфраструктури України, виявлено проблеми функціонування. Автором виявлено позитивні тенденції розбудови виставкової інфраструктури: збільшення кількості виставкових центрів, заходів, учасників виставок тощо. На основі досліджень запропоновано напрями політики її розвитку через: прийняття необхідних законодавчих актів щодо розширення виставкової діяльності; ефективного використання наявних виставкових площ; розбудову сервісної інфраструктури; членство України у міжнародних виставкових організаціях; залучення різних джерел фінансування проектів розбудови виставкових центрів.

Стаття написана українською мовою

Кожухівська Р. Б.
Суть і принципи реалізації інтегрованих маркетингових комунікацій (c. 362 - 367)
У зв’язку зі змінами маркетингових стратегій підприємств питання застосування інтегрованих маркетингових комунікацій, спрямованих на забезпечення послідовності повідомлень і використання додаткових засобів масової інформації, на даний час ще недостатньо висвітлені в освітній і фаховій літературі. Усе це свідчить про актуальність теми, а відтак зумовило вибір напряму дослідження. У статті розглянуто та схематично представлено процес інтегрованих маркетингових комунікацій (ІМК). Виділено основні чинники, що впливають на процес впровадження концепції ІМК, та основні проблеми, які вирішуються в процесі їх використання. Визначено, що важливу роль при реалізації стратегії інтегрованих маркетингових комунікацій відіграє ефект синергії. Його сутність полягає у спільному застосуванні декількох маркетингових комунікаційних заходів. Установлено, що основними інфологічними принципами інтегрованих маркетингових комунікацій (ІМК) є інтеграція вибору, інтеграція позиціонування та інтеграція плану-графіку. Проаналізовано їх сутність та складено схематичну модель. У статті запропоновано вдосконалення деяких елементів інтегрованих маркетингових комунікацій, шляхом комплексного застосування організаційно-економічних, рекламно-інформаційних і міжособистісних-комунікативних заходів.

Стаття написана українською мовою

Петриченко П. А.
Еволюція концепцій маркетингу взаємин: пріоритети, концептуальна база, домінуюча логіка (c. 367 - 372)
У статті розглядається еволюція концепцій маркетингу взаємин, систематизовані погляди дослідників на визначення поняття «лояльність». Виділяються нові напрями маркетингової діяльності. Визначений новий вектор відношень у межах еволюції маркетингових концепцій, домінуюча логіка. Обґрунтовано, що ефект від використання інструментів маркетингу взаємин дозволить використовувати знання комплементу про потреби клієнтів і підсилити позиції підприємства на новому конкурентному полі товарів і послуг. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є визначення ступеня залучення споживачів до маркетингової діяльності компаній.

Стаття написана українською мовою

Пересипкіна Г. О., Продан В. О.
Методологічні основи управління персоналом на українських підприємствах (c. 372 - 376)
Дана стаття присвячена дослідженню системи управління персоналом підприємства. У статті здійснюється узагальнення і систематизація наукових знань про сучасний стан і моделі управління персоналом в турбулентному, швидко змінюваному економіко-правовому середовищі України. На базі проведеного аналізу дано характеристику персоналу як фактора виробництва та розглянуто критерії підвищення ефективності управління персоналом на українських підприємствах.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2013

Замлинська О. В.
Маркетингова стратегія інтеграції як умова модернізації ліфтового господарства (c. 405 - 410)
У статті обґрунтовано вибір маркетингової стратегії українських підприємств ліфтового обладнання, яка дала б змогу забезпечити їм економічне зростання та модернізацію. У результаті аналізу літературних джерел систематизовано ознаки класифікації маркетингових стратегій та визначено нові підходи та типи стратегій. Запропоновано вирішення проблеми модернізації ліфтового господарства України за рахунок обрання маркетингової стратегії зростання у формі горизонтальної контрактної інтеграції. Її реалізація дасть можливість додатково завантажити виробничі потужності підприємств, зменшити рівень безробіття, забезпечити накопичення коштів для модернізації ліфтового господарства і покращення його технологічного стану.

Стаття написана українською мовою

Лакейхіна В. С.
Організація стратегічного управління холдинговою структурою в умовах непередбачуваних змін зовнішнього середовища (c. 411 - 417)
У статті розроблено модель впливу факторів зовнішнього середовища на стратегічні плани, яка дозволяє перетворити заплановані показники в прогнозовані значення. Представлено класифікацію основних факторів зовнішнього середовища, що визначають ризики діяльності машинобудівних холдингових об'єднань підприємств – виробників продукції машинобудування. Також автором було проведено кластерний аналіз з використанням методу кластеризації, заснованому на обчисленні k-середніх. У результаті проведення розрахунків наведено кілька загальних критеріїв раціонального вибору варіантів рішень з безлічі можливих, які засновані на аналізі матриці можливих станів навколишнього середовища і альтернатив рішень. Запропоновані види управлінських рішень в умовах невизначеності дають можливість правильно коригувати стратегію розвитку холдингових структур.

Стаття написана українською мовою

Мартиненко І. О.
Місце професійного навчання у процесі розвитку персоналу (c. 418 - 422)
У статті проаналізовано основні визначення поняття «розвиток персоналу», що дає змогу зробити висновки щодо неоднозначності даної категорії. Багато вчених під розвитком персоналу мають на увазі тільки процес його навчання, інші у складі різних заходів також однією з важливих складових виділяють професійне навчання персоналу. Розглянуто модель професійного навчання, етапи формування бюджету навчання та різні методи навчання за категоріями персоналу. Вибір того чи іншого методи навчання є складним процесом, який обумовлюється низкою факторів і потребує значної уваги з боку керівництва підприємства з метою досягнення максимального результату від навчання та отримання позитивного ефекту. Запропоноване власне формулювання категорії «професійне навчання».

Стаття написана українською мовою

Романенко О. В.
Еволюція наукових підходів до визначення змісту стратегічного аналізу (c. 422 - 428)
У статті визначено зміст основних підходів до поняття «стратегічний аналіз», систематизовано взаємозв’язки стратегічного аналізу з аналізом і менеджментом, сформульовано зміст основних характеристик стратегічного аналізу, що додатково аргументують його самостійність у складі функціональних сфер підприємства. Застосування теоретичних положень розвитку стратегічного аналізу дасть можливість визначити основні напрями розробки його методичних положень та організації, а це, у свою чергу, забезпечить більш високий рівень комплексності та масштабності дослідження діяльності господарюючих суб’єктів.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2013

Бєлова О. І.
Формування схеми контролю мотиваційного механізму стратегічного управління підприємством (c. 328 - 333)
У статті проаналізовано етапи формування та реалізації мотиваційного механізму стратегічного управління підприємством, визначено важливість та необхідність контролю механізму як засобу оптимізації та гармонізації. Визначено вимоги до контролю та сім етапів контролю мотиваційного механізму стратегічного управління підприємством: формування робочої групи; визначення напрямків контролю; визначення методів контролю; визначення термінів контролю; складання інструкцій; складання звітної документації; перевірка ефективності контролю. Сформовано схему контролю за реалізацією мотиваційного механізму стратегічного управління підприємством, яка визначає зв’язок між етапами та шляхи подолання можливих перешкод. Сформульовано основні проблеми, з якими підприємство може зіштовхнутися на етапі контролю. Сформульовано основні правила та принципи, якими менеджери мають керуватися у процесі здійснення контролю за механізмом.

Стаття написана українською мовою

Болотна О. В.
Маркетингові інструменти підвищення конкурентоспроможності підприємства в умовах кризи (c. 333 - 337)
У статті представлено аналіз сучасних методів управління конкурентоспроможністю підприємства, спрямованих на зниження незастрахованих ризиків, пов’язаних зі змінами в ринковій кон'юнктурі. Дослідження проведене в розрізі виділення системи традиційних інструментів антикризового маркетингу. При цьому акцент зроблений на її відповідність реаліям інформаційного (постіндустріального) суспільства, а також умовам господарювання в Україні. Розглянуто принципи «партизанського» маркетингу ефективність якого зростає, що доведено на основі критичного розгляду співвідношення економічного потенціалу і витрат рекламних заходів на телебаченні, радіо, у друкованих виданнях і в Інтернеті. Проведено аналіз маркетингових стратегій, які використовуються найбільш успішними сучасними українськими компаніями. Дослідження зовнішнього середовища функціонування національних господарюючих суб'єктів дозволило зробити висновок про домінування в структурі методів підвищення конкурентоспроможності (отримання конкурентних переваг на ринку) тіньових інструментів, зокрема, практики укладання корупційних угод.

Стаття написана російською мовою

Криворучко О. М., Гладка О. І.
Обґрунтування та вибір напрямів реалізації маркетингу персоналу підприємства (c. 338 - 344)
Обґрунтовано процес вибору напрямів з маркетингу персоналу. Процес ґрунтується на 8-етапній схеми прийняття управлінських рішень та передбачає: формування та уточнення цілей з маркетингу персоналу, визначення критеріїв досяжності цілей, проектування альтернативних варіантів рішень, їх оцінку та вибір найкращого варіанту, планування та впровадження заходів. Сформовано методичний інструментарій щодо реалізації запропонованого процесу, який передбачає використання результатів оцінки привабливості підприємства як роботодавця, визначення та формування загальної стратегії з маркетингу персоналу, пошук і вибір максимально задовільного варіанту досяжності цілей з маркетингу персоналу. Застосування таких методологічних підходів, як факторно-цільовий і морфологічний аналіз дозволили побудувати «дерево цілей» і визначити заходи, що сприяють досяжності поставлених цілей. В основі «дерева цілей-заходів» закладено елементи комплексу маркетингу персоналу (робочого місця, компенсаційного пакету, системи комунікацій з цільовими аудиторіями, брендінгу роботодавця, людей, організації процесу МП та фізичного оточення) і враховано цілі двох його видів: внутрішнього та зовнішнього.

Стаття написана українською мовою

Лаптєв В. І.
Реалізація методів гнучкої політики зайнятості в контексті ефективного кадрового менеджменту на підприємстві (c. 345 - 351)
У статті досліджується проблема вивільнення персоналу, яке має негативні наслідки як для працівника, якого звільняють, так і для самого підприємства за рахунок зменшення продуктивності праці, погіршення іміджу через нераціональну процедуру вивільнення, вірогідність судових позовів. У зв’язку з цим у роботі здійснено аналіз принципів, за якими має будуватися звільнення працівників, побудовано алгоритм здійснення цього процесу з урахуванням пропозицій нового трудового кодексу, а також визначено терміни виконання дій за кожним з етапів. Досліджено можливі зміни в трудовому законодавстві України у випадку прийняття нового трудового кодексу, проаналізовано їх переваги та недоліки. Також розглянуто сутність та структура здійснення аутплейсменту як одного з найбільш витратних, однак, у той же час, ефективних методів гнучкої політики зайнятості на підприємстві, який дозволить зменшити негативний вплив процесу вивільнення.

Стаття написана російською мовою

Євтушенко Г. В.
Модель управління марочним капіталом підприємства (c. 351 - 356)
У статті показано роль марочного капіталу в сучасних економічних трансформаціях; розглянуто ринкові та соціальні прояви марочного капіталу; виявлено і проаналізовано фактори впливу на формування та функціонування механізму управління марочним капіталом підприємства; визначено етапи процесу формування марочного капіталу; досліджено взаємозв’язок між функціями управління марочним капіталом; обґрунтовано теоретико-методичні основи моделі управління марочним капіталом підприємства; сформульовано авторське визначення моделі управління марочного капіталу; запропоновано модель управління марочним капіталом підприємства; розроблено рекомендації щодо організації управління марочним капіталом підприємства.

Стаття написана українською мовою

Собчак А. П., Коваленко С. В.
Роль сервісного обслуговування в просуванні промислового обладнання на ринку (c. 356 - 360)
У даній статті наводяться матеріали, присвячені проведенню якісного сервісного обслуговування як необхідного і ефективного інструменту, що забезпечує стійкий збут продукції підприємства. Представлені види сервісу: передпродажний, гарантійний, післягарантійний. Розглянуто фактори, які впливають на зацікавленість клієнта в проведенні післягарантійного сервісу, ризики, як основні, так і додаткові. Просування продукту виробництва до кінцевого споживача та подальше його існування більшою мірою залежить не лише від передпродажного та гарантійного сервісу, але і від правильної політики забезпечення післягарантійного життя товару. Запропоновано послідовність виконання зобов’язань з післягарантійного сервісу промислового високотехнічного обладнання. У результаті отримано висновок: якість виконання та сервіс безпосередньо впливатиме на подальші взаємини після закінчення гарантійного терміну між замовником і виконавцем, який представляє інтереси виробника чи є безпосередньо ним.

Стаття написана російською мовою

Могила І. С.
Управління витратами на маркетингову діяльність торгівельного підприємства (c. 360 - 365)
В умовах постійного динамічного розвитку ринкового середовища під впливом широкого спектра економічних, політичних, науково-технічних і соціальних факторів, більшість керівників вітчизняних та зарубіжних компаній розглядають маркетинг як основний засіб досягнення власних цілей. Однак досягнення поставлених цілей стає реальним тоді, коли керівники, а також менеджери підприємств здійснюють систематичне управління маркетинговою діяльністю, а також витратами на маркетинг. Слід зазначити, що управління витратами є важливим фактором розвитку фірми, оскільки відображає насамперед ефективність використання ресурсів, результати впровадження новітніх технологій, вдосконалення організації праці, виробництва, розподілу та управління.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2013

Бєлікова Н. В.
Роль реклами у формуванні суспільства споживання в країнах, що здійснили економічні реформи (c. 361 - 366)
Постійне зростання уваги з боку наукової спільноти до проблем надмірного споживання, вичерпання ресурсів, навантаження на довкілля та необхідності переходу до сталого збалансованого розвитку визначає актуальність дослідження феномену суспільства споживання. Особливий інтерес викликають у цьому сенсі постсоціалістичні країни, які в короткий термін здійснили перехід від адміністративної до прото-ринкової економіки. Метою статті є дослідження особливостей формування компонент суспільства споживання в постсоціалістичних країнах і встановлення факторів, що визначають швидкість та спрямованість цього процесу. З позицій поєднання економічного, соціологічного та філософського підходів на базі методів історичного аналізу, системного аналізу та синтезу й порівняння доведено, що феноменом постсоціалістичних країн є надзвичайна швидкість трансформації масової свідомості населення від засудження споживання до його ідеалізації. Визначено перелік позитивних і негативних економічних компонент суспільства споживання та представлено аналіз їх присутності у постсоціалістичних країнах. Обґрунтовано коло психологічних компонент суспільства споживання та його наявність у свідомості населення таких країн. Висунуто й доведено гіпотезу, що зміна як моделей споживання, так і самої цінності споживання в свідомості населення постсоціалістичних країн відбувалася в першу чергу за рахунок реклами. Окреслено процес трансформації об’єкта психологічної довіри від радянської пропаганди до ринкової реклами.

Стаття написана українською мовою

Порожняк О. О., Єльцова І. В.
Інструментарій управління стратегічною стійкістю підприємства (c. 367 - 371)
У статті обґрунтовано необхідність формування інструментарію управління стратегічною стійкістю підприємства, яка розглядається в двох аспектах: з позиції бажаного стану підприємства, обумовленого стратегічними цілями, планами та баченням, а також з позиції здатності підприємства досягати поставлених цілей за будь-яких умов, пов’язаною зі збереженням і розвитком конкурентних переваг, адаптацією до змінюваних умов, змінами, реалізацією стратегічних намірів. Визначено сутність поняття «стратегічні наміри» підприємства, виділено пріоритетні напрями їх формування, які відповідають складовим стратегічної стійкості підприємства (виробничій, кадровій, організаційній, інноваційній, екологічній). Неоднозначність у розумінні стратегічних намірів пов'язана із сутністю діяльності самих підприємств, їх місією і стратегічною стійкістю, передусім. Запропоновано підхід до формування інструментарію управління стратегічною стійкістю підприємства, який включає напрями адаптації, адаптивні процеси, стратегічні наміри та стратегічні заходи.

Стаття написана українською мовою

Ціомашко Ю. С., Станкевич І. В.
Еволюційні передумови формування процесного підходу до управління якістю (c. 372 - 377)
У статті досліджено основні етапи еволюції розуміння та формування підходів до управління якістю. Простежено виникнення та шлях розвитку наукової думки в теорії управління якістю з точки зору процесного підходу. Обґрунтовано актуальність підвищення рівня результативності та ефективності діяльності організації за рахунок створення, забезпечення та управління системою взаємопов'язаних процесів. Проведені дослідження дозволили виділити вісім основних етапів еволюції в управлінні якістю, що знайшло відображення в розробленій авторами схемі. Установлено, що процесний підхід, який був запропонований ще у 1920-х рр. представниками адміністративного менеджменту, сьогодні є основним підходом до управління якістю та відповідає вимогам сучасності. У ході аналізу історичного формування підходів до управління якістю визначено еволюційні передумови, що сприяли запровадженню та поширенню процесного підходу до управління якістю як основи уcпішного функціонування організації.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2013

Мазаракі А. А., Босовська М. В.
Теоретичні та методологічні засади формування інтеграційної стратегії підприємств (c. 299 - 308)
У статті представлено авторське бачення вирішення наукової проблеми формування та реалізації інтеграційних стратегій підприємств; обґрунтовано необхідність розроблення методологічного та теоретичного забезпечення процесів формування інтеграційної стратегії як перманентної умови забезпечення ефективності функціонування, здобуття конкурентних переваг і стійкої ринкової позиції підприємств. Досліджено ґенезу інтеграційної стратегії в розрізі концепцій стратегічного управління; визначено сутність та зміст інтеграційної стратегії; сформовано її іманентні елементи; приділено увагу розробленню стратегічного набору управління інтеграційною взаємодією щодо реалізації стратегій корпоративного рівня, бізнес-формату та функціонального блоку. Сформовано матрицю вибору стратегії управління розвитком інтеграційної взаємодії на основі використання рівня інтеграційного потенціалу і ступеня нестабільності поля взаємодії; вибір стратегії управління розвитком інтеграційної взаємодії (наступальна, кардинального зростання, захисна, елімінаційна) рекомендовано здійснювати на основі модифікованої матриці І. Ансоффа. Перспективами подальших досліджень методологічного базису формування інтеграційної стратегії визначено розроблення механізмів її реалізації та визначення процедур оцінки ефективності стратегічного інтеграційного розвитку суб’єктів господарювання.

Стаття написана українською мовою

Ачкасова О. В.
Обґрунтування вибору формату опису вимог до кандидатів на посади вітчизняними промисловими підприємствами (c. 308 - 313)
Мета статті полягає у дослідженні наявних форматів обґрунтування й опису вимог до працівників, визначенні їх переваг, недоліків й особливостей застосування, а також встановленні найбільш доцільних для використання вітчизняними промисловими машинобудівними підприємствами у швидкозмінюваних умовах господарювання. На основі аналізу наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених встановлені найбільш поширені формати опису вимог до кандидатів, що можуть використовуватись вітчизняними підприємствами в процесі залучення персоналу. У результаті порівняльного аналізу виділені переваги, недоліки та особливості їх застосування вітчизняними промисловими підприємствами. Запропоновано матрицю вибору форматів опису вимог до кандидатів на посади з урахуванням розміру підприємства та стадії його життєвого циклу. Використання запропонованої матриці забезпечить підґрунтя для своєчасного прийняття управлінських рішень у сфері управління персоналом підприємства у швидкозмінюваних умовах господарювання.

Стаття написана українською мовою

Кавтиш О. П.
Адаптаційний механізм корпорацій: суть і особливості реалізації (c. 313 - 320)
Мета статті полягає у виявленні особливостей адаптаційного механізму корпорацій, його сутності та особливостей реалізації. У результаті дослідження було систематизовано погляди на сутність поняття «адаптація», особливості та фактори дії адаптаційного механізму і визначено, що серед систем, які сьогодні стають пильним об’єктом наукового пізнання є корпорації. Охарактеризовано фактори середовища, які впливають на адаптацію корпорацій, і запропоновано розподіляти їх на внутрішні і зовнішні. Обґрунтовано, що фактори зовнішнього середовища є первинними по відношенню до факторів внутрішнього і виступають спонукальним мотивом до здійснення кількісних і якісних змін у корпорації. Серед факторів зовнішнього середовища одне з провідних місць відведено державі. Проаналізовано методи, засоби і варіанти стратегій, які компанії можуть використовувати як основу реалізації механізму адаптації до умов середовища. Результати дослідження можуть бути основою поглиблення теорій адаптації та корпорацій, відпрацювання практичного інструментарію визначення умов забезпечення стійкості корпорацій до впливу факторів середовища. Подальші дослідження мають бути орієнтовані на визначення видової різноманітності адаптації корпорацій до умов середовища, а також реалізацію оберненого активного впливу на саме середовище їх функціонування.

Стаття написана українською мовою

Гребешкова О. М., Малярчук О. Г.
Динамічні здатності підприємства: способи виявлення та відстеження розвиненості (c. 321 - 326)
У статті висвітлено ключові положення методичного підходу до виявлення динамічних здатностей підприємства та відстеження їх розвиненості. Систематизовано методологічні засади та уточнено основні положення ідентифікації динамічних здатностей підприємства в контексті ресурсного підходу. Авторське узагальнення методологічних засад концепції динамічних здатностей ґрунтується на виявленні спектру стратегічних амбіцій підприємства постіндустріальної епохи, що описується в контексті двох типів ринкової поведінки – проактивного та реактивного (адаптивного). Зазначено, що різні типи ринкової поведінки підприємства ґрунтуються на різних методологічних платформах, серед яких найпоширенішими є концепції підривних інновацій та «голубого океану», менеджменту знань та реляційна концепція фірми. Вдале вирішення завдання набуття фірмою стійких конкурентних переваг вирішується завдяки використання її динамічних здатностей в сферах стратегічного управління, інноваційно-інвестиційної діяльності та бізнес-взаємодії (мережі довірчих відносин з іншими учасниками ринку). Виявлено, що механізм прояву динамічних здатностей ґрунтується на комбінації унікальних компетенцій підприємства, які пропонується визначати на п’яти рівнях організації – індивідуальному, груповому (рольовому), функціональному, стратегічному та загально-організаційному. Ураховуючи практичну відсутність методичних розробок у цьому напрямі, запропоновано формувати систему індикаторів для моніторингу динамічних здатностей в контексті збалансованої системи показників діяльності підприємства. Запропонована система ключових індикаторів є здебільшого теоретичним конструктом та потребує адаптації й розвинення для конкретного підприємства.

Стаття написана українською мовою

Корж Н. В.
Інструменти оптимізації системи корпоративного управління промислових підприємств (c. 326 - 331)
Аналіз і систематизація сучасних наукових знань у розрізі оцінок ефективності дає змогу констатувати, що об'єктивність оцінки прямо залежить від рівня достатності оціночних критеріїв, який можна визначити як ступінь референційності безлічі послідовно збудованих ознак, що не корелюють між собою. Позначені проблеми вимагають вирішення у вигляді розробки та систематизації критеріїв оцінки ефективності системи корпоративного управління, що пропонується здійснити шляхом об'єднання кількісного, якісного і вартісного підходів до оцінки ефективності та реалізації їх предиктивної моделі ухвалення управлінських рішень. Це дозволить сформувати стратегічні заходи щодо оптимізації системи корпоративного управління залежно від рангу отриманої оцінки ефективності.

Стаття написана українською мовою

Пашкевич М. С., Папіж Ю. С., Пауло Ж. М.
Розвиток гірничодобувних підприємств в умовах глобальних викликів (c. 332 - 336)
У статті окреслено проблему вибору моделі сталого розвитку гірничодобувного підприємства, що дає можливість прогнозування траєкторії його розвитку в короткостроковій і довгостроковій перспективі, вибору оптимальних рішень. Проаналізовано існуючий наробок вітчизняних та закордонних вчених в даній галузі. Обґрунтовано необхідність зосередження на математичному моделюванні тріади соціально-еколого-економічних процесів забезпечення сталого розвитку гірничодобувних підприємств. Доведено необхідність здійснення кластеризації та застосування методології кластерного аналізу. Встановлено, що три сфери діяльності гірничодобувного підприємства: економічна, соціальна та сфера довкілля можуть бути представлені у двовимірному просторі як набір об’єктів, що мають тільки два параметри грошових потоків: доходи та видатки. Запропоновано описати ці сфери окружностями, також знайдено їх параметри – координати центрів кластерів економічного, соціального та кластера довкілля. Окреслено перспективи подальших досліджень стосовно визначення радіусів кластерів тріади соціально-еколого-економічних процесів ефективного розвитку гірничодобувних підприємств.

Стаття написана українською мовою

Наумік К. Г.
Теоретико-методологічний базис державного регулювання розвитку сфери комунікаційної діяльності (c. 336 - 340)
У статті визначено проблематику та характеристики теоретико-методологічного базису державного регулювання розвитку сфери комунікаційної діяльності. Показано багатоаспектність вивчення категорії «комунікація» та побудовано картину світу в контексті дослідження автора. Окреслено принципи формування та розвитку сфери комунікаційної діяльності. Автором підкреслено посилення поведінкових факторів при формуванні соціально-економічних моделей в умовах зростання складності та диференційованості світу. Для обґрунтування картини світу державного регулювання сфери комунікаційною діяльності використано засади квантово-релятивісткої концепції. Створення теоретико-методологічного базису державного регулювання сфери комунікаційної діяльності засновано на закономірностях дослідження відкритих систем економічних та соціальних процесів не тільки на мікрорівні, але й на національному рівні.

Стаття написана українською мовою

Дериховська В. І.
Взаємозв’язок розвитку персоналу та стратегії управління персоналом (c. 341 - 347)
У статті розглянуто розвиток персоналу з точки зору взаємозалежності та взаємозв’язку зі стратегією управління персоналом, а також визначено його місце в системі стратегічного управління підприємством. Запропоновано розширити існуючу нині класифікацію стратегій управління персоналом шляхом її доповнення ознакою «основні етапи процесу управління розвитком персоналу» і відповідно виділити стратегії відбору та залучення персоналу, його трудової адаптації, оцінювання, професійного навчання, кар’єрного просування, використання та руху, мотивації та скорочення. Розглянуто трансформацію основних завдань стратегії управління процесом розвитку персоналу відповідно до стратегії підприємства із зазначенням характерних стратегій та пріоритетних завдань.

Стаття написана українською мовою

Канцір О. С.
Роль і значення ділової репутації в бізнесі (c. 347 - 351)
У статті розглянуто сутність ділової репутації з позицій суб’єктів підприємництва, з’ясовано її складові елементи та їх взаємозв’язок. Досліджено кореляцію між поняттями «репутація» та «імідж», а також наведено порівняльну характеристику та відмінність між поняттями «імідж» і «авторитет» фірми. Визначено зв'язок між діловою репутацією та корпоративною культурою і розкрито зміст корпоративної культури на основі узагальнення її визначень в економічній літературі. Виділено та охарактеризовано чотири види корпоративних культур: ієрархічна, ринкова, планова і адхократична та з’ясовано місце і підпорядкованість «корпоративної культури» у структурі «організаційної культури» суб’єктів підприємництва. Досліджено залежність ділової репутації компанії від лояльності співробітників та існування у бізнесі двох типів лояльності. Доведено, що одним із чинником ділової репутації є також ротаційна кадрова політика. Визначено напрями розвитку корпоративної ділової репутації.

Стаття написана українською мовою

Кузнецов А. А.
Принципи управління корпоративною культурою підприємства в нестабільній економіці (c. 352 - 356)
У статті систематизовано групи принципів за змістом корпоративної культури та напрямами управління нею. Запропоновано авторське визначення терміна «принцип управління корпоративною культурою». Сформовано власну систему принципів управління корпоративною культурою в нестабільній економіці. Сформульовано сутність 13 принципів управління корпоративною культурою (інтелектуальність, індивідуалізація, цілісність, реалізм, непрямі дії, взаємообмін, динамізм, алармізм, адаптація, невідворотність, святість, інноваційність,турбулентність). Впровадження цих принципів у практику підприємств обумовлює формування принципово нової корпоративної культури, для якої будуть притаманні трансанціональність та індивідуальність, стабільність і турбулентність, глобальність та унікальність, інтернаціоналізація та специфічність, мобільність і традиційність. Таким чином, корпоративна культура стане дієвим інструментом досягнення місії підприємства в сучасних особливостях зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства, для яких притаманні глобалізація та інтеграція, нестабільність, непередбачуваність, турбулентність, динамічність і кризовість.

Стаття написана українською мовою

Лабжанія Р. Г.
Місце і роль аутсорсингу в сфері послуг і виробництві (c. 357 - 361)
У статті визначено основні поняття та види аутсорсингу. Особливу увагу приділено міжнародному аутсорсингу і його ролі в економіці країн, що розвиваються. Визначено, що у розвинутих країнах аутсорсинг став важливим інструментом забезпечення конкурентних переваг підприємства. В Україні цей процес відбувається не так швидко, однак із загостренням конкуренції на внутрішньому ринку, розвитком інтеграційних процесів усе більше підприємств визнають його переваги й доцільність. Встановлено, що використання аутсорсингу спрямоване на стабілізацію розвитку підприємства, ефективне використання його внутрішнього потенціалу, підвищення гнучкості та адаптивності до змін у ринковому середовищі, пошук нових ринкових можливостей, підвищення здатності підприємства до впровадження інновацій.

Стаття написана українською мовою

Струпинська Н. В.
Пропозиції щодо якісного оцінювання ефективності маркетингової діяльності промислового підприємства (c. 361 - 367)
Мета статті полягає в розробленні пропозицій щодо якісного оцінювання ефективності маркетингової діяльності промислового підприємства за рахунок побудови функцій приналежності та визначення меж інтервалів якісних рівнів загальної ефективності маркетингової діяльності та її складових щодо чітких і нечітких умов розподілу їх кількісних параметрів. У результаті дослідження було обґрунтовано доцільність використання теорії нечітких множин з метою якісного оцінювання ефективності маркетингової діяльності промислового підприємства за рахунок побудови функцій приналежності кількісних значень інтегральних показників складових ефективності маркетингової діяльності до її якісних рівнів щодо чітких і нечітких умов приналежності. Запропоновано блок-схему етапів якісного оцінювання ефективності маркетингової діяльності промислового підприємства. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є обґрунтування методичного підходу щодо розробки заходів з метою подальшого забезпечення ефективності маркетингової діяльності.

Стаття написана українською мовою

Тертичко Т. В.
Теорії комунікацій в управлінні промисловими підприємствами: переваги та недоліки (c. 368 - 372)
У статті окреслено проблему гострої необхідності підвищення ефективності процесів комунікації на підприємствах України. Обґрунтовано необхідність дослідження існуючих напрацювань українських і закордонних учених у даній галузі. Виконано аналіз основних теорій комунікації в управлінні промисловими підприємствами. Досліджено основні визначення поняття «процес комунікації», встановлено етапи даного процесу в загальному вигляді та на підприємстві зокрема. Вивчено еволюцію моделей комунікаційного процесу, починаючи від найперших і закінчуючи сучасними. Виявлено їх переваги та недоліки. Встановлено, що основним недоліком даних моделей комунікації є недостатня врахованість факторів практичної та економічної ефективності процесу комунікації на підприємстві. Проаналізовано сучасні канали процесу комунікації з точки зору походження та ступеню використання на підприємствах. Обґрунтовано переваги одних каналів процесу комунікації над іншими. Окреслено перспективи подальших досліджень.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2013

Бабич В. П., Посохов І. М.
Аналіз російських наукових шкіл ризик-менеджменту (c. 325 - 330)
Мета статті полягає в дослідженні становлення та наукових розробок російської школи ризик-менеджменту, виявленні російських наукових шкіл ризик-менеджменту, виділенні ще невирішених проблем і напрямів наукових досліджень. Аналізуючи і узагальнюючи наукові праці представників російських наукових шкіл ризик-менеджменту, було досліджено становлення цих шкіл, систематизовано погляди науковців. Проведене дослідження продемонструвало, що російські наукові школи ризик-менеджменту перебувають на етапі становлення та активно розвиваються. Це підтверджує висока актуальність проблеми управління ризиками в сучасних умовах циклічного розвитку світової економіки, особливо після фінансово-економічної кризи 2008–2009 рр., яка сприяла зростанню кількості наукових досліджень та публікацій з цієї проблеми, як відомих, так і молодих науковців. Разом з тим, в сучасних наукових публікаціях досліджено та розкрито лише окремі питання управління ризиками, недостатньо досліджено технології, методики та методологію управління ризиками, у той час як достатньо багато наукових досліджень присвячено проблемі оцінки окремих видів ризиків, дослідженню фінансових ризиків, питанням управління ризиками в банківській сфері. Проведене дослідження дозволило встановити, що на сьогодні в Росії розвиваються дві провідні наукові школи ризик-менеджменту: московська та санкт-петербурзька. Аналіз наукових досліджень російських шкіл з ризик-менеджменту буде продовжено в наступних наукових публікаціях.

Стаття написана українською мовою

Ведмідь Н. І.
Інтегральна оцінка ефективності сервісного управління санаторно-курортних та оздоровчих підприємств (c. 331 - 336)
На сучасному етапі розвитку санаторно-курортних та оздоровчих підприємств спостерігається підвищений інтерес до проблем ефективності сервісної діяльності. Тому метою даної статті є наукове обґрунтування методологічних засад дослідження ефективності сервісного управління санаторно-курортних та оздоровчих підприємств. У статті обґрунтовано необхідність використання кваліметричних методів аналізу при розрахунку показників ефективності сервісного управління санаторно-курортними та оздоровчими підприємствами. Запропоновано методику оцінки ефективності сервісного управління, що включає: побудову багаторівневої ієрархічної структури показників, які покладено в основу інтегральної оцінки ефективності сервісного управління санаторно-курортними та оздоровчими підприємствами на основі принципів і методів кваліметричного аналізу, та узагальнено формулу її обчислення.

Стаття написана українською мовою

Захаров В. А., Іванова В. Й.
Аналіз стану операційного менеджменту на промислових підприємствах (c. 337 - 342)
Проведено аналіз стану операційного менеджменту на промислових підприємствах Харківського регіону, визначено основні проблеми та запропоновано шляхи покрашення якості операційного менеджменту на промислових підприємствах України. Виділено фактори конкурентного середовища операційної системи, які здійснюють найбільший вплив на операційний менеджмент промислового підприємства. Побудовано картку проблем і дерево цілей усунення проблем операційного менеджменту.

Стаття написана українською мовою

Клименко С. М.
Формування стратегії розвитку підприємства з урахуванням ризиків (c. 343 - 347)
У статті обґрунтовано положення про те, що для підвищення життєздатності системи й прискорення її розвитку необхідно допускати, а в певних межах навіть навмисно створювати джерела випадкових впливів. Акцентовано увагу на доцільності комплексного використання існуючих методологічних підходів до управління розвитком підприємства, що дозволить нівелювати вплив зовнішніх чинників і циклічність розвитку світового та національного господарства. Сформовано зв’язок управління розвитком з ризиками підприємства. Запропоновано кількісну оцінку стратегії розвитку підприємства з урахуванням ризиків, яка дозволить аналізувати вплив як окремих складових зовнішнього і внутрішнього ризиків, так і їх сукупний вплив.

Стаття написана українською мовою

Куріна Н. С., Дарченко Н. Д.
Інноваційна модель концепції професійної адаптації персоналу (c. 348 - 353)
Розглянуто сутність і види адаптації як важливого елементу сучасної теорії менеджменту персоналу. Проаналізовано проблеми практичної адаптації персоналу на вітчизняних і російських підприємствах. Доведено актуальність та запропоновано концепцію професійної адаптації – адаптаційного менеджменту. Висвітлено основні моменти моделі-концепції професійної адаптації молодих фахівців, можливості та перспективи її впровадження, ризики та слабкі сторони. Показано інноваційність нової концептуальної моделі адаптації персоналу та її застосування: системність, поетапність, унікальність, мінімальні строки та витрати, довгострокова вигода. Модель передбачає багатопланову роботу з персоналом у сферах наукової діяльності, організаційно-господарського забезпечення трудових процесів, розвитку професійної компетентності з використанням передових педагогічних технологій і психологічних методів для створення сприятливого психологічного клімату в колективі, успішної адаптації та розвитку методичної грамотності представників підприємства, задіяних у системі професійної адаптації. Обґрунтовано соціально-психологічну та економіко-фінансову ефективність впровадження запропонованої системи професійної адаптації молодих фахівців.

Стаття написана українською мовою

Совершенна І. О.
Про сучасні особливості технологізації управління підприємством (c. 353 - 356)
У статті розглянуто основні положення технології управлінської праці керівників, особливості технологізації процесів управління підприємством. Визначено основне призначення і мету технологізації управління. Зроблено акцент на операціях і процедурах технології управління підприємством, наведено їх класифікацію за низкою критеріїв. Проаналізовано різні підходи до формування управлінської технології. Визначено переваги технологізації управління підприємством і чинники, необхідні для ефективної реалізації управлінських технологій.

Стаття написана українською мовою

Черкашина М. В., Науменко М. О.
Конкурентна розвідка та консолідація маркетингової інформації в системі менеджменту інтегрованих корпоративних структур (c. 357 - 361)
На сучасному етапі розвитку світової ринкової економіки провідною тенденцією, що визначає її розвиток, є глобалізація. Процеси глобалізації найважливіших сфер життя і діяльності людства не можуть не відбиватися на механізмах формування суб'єктів господарювання. Такі умови функціонування підприємств спричиняють необхідність концентрації та інтеграції промислового та банківського капіталів, тобто появу організаційних форм об’єднання суб’єктів господарювання – створення інтегрованих корпоративних структур (ІКС), що є основою для сталого розвитку та функціонування промисловості України. У системі управління ІКС визначальне місце посідає фінансовий менеджмент, який базується на консолідованій інформації та процесі її створення – конкурентній розвідці. У статті визначені роль та місце конкурентної розвідки у процесі створення консолідованої маркетингової інформації в системі менеджменту інтегрованих корпоративних структур.

Стаття написана українською мовою

Шульженко Л. Є.
Економічна безпека стратегічного альянсу в контексті теорій взаємодії (c. 361 - 366)
Розкрито зміст досліджуваної проблематики економічної безпеки стратегічного альянсу. Доведено доцільність її вивчення в контексті теорій взаємодії (теорія мікрорівня Дж. Хоманса, теорія макрорівня П. Блау, теорія взаємодії результатів Д. Тибо і Г. Кєллі), оскільки взаємодія є ключовим поняттям у розумінні й природи стратегічного альянсу, і його економічної безпеки, а інтереси учасників стратегічного альянсу, їхнє переплетіння та збалансованість створюють фундамент взаємодії учасників альянсу як єдиного цілого. З використанням положень цих теорій надано пояснення виникнення змін інтересів учасників стратегічного альянсу. З використанням захисного і гармонізаційного підходів визначено поняття "економічна безпека стратегічного альянсу". Показано, що забезпечення економічної безпеки стратегічного альянсу зводиться до запобігання або пом’якшення протиріч інтересів учасників стратегічного альянсу, збалансованості їхніх інтересів, передбачення таких протиріч, що виникають внаслідок різноманітних загроз інтересам учасників альянсу. Проаналізовано загрози інтересам учасників альянсу, що виникають при їхній взаємодії в межах спільної діяльності.

Стаття написана українською мовою

Мельник О. В.
Проектування підсистеми стратегічно орієнтованого управління нематеріальними активами підприємства (c. 367 - 372)
Мета статті полягає у визначенні та обґрунтуванні основних етапів проектування підсистеми стратегічно орієнтованого управління нематеріальними активами (НМА) на підприємстві. Було використано методи абстрактно логічний, систематизації та узагальнення. На основі досліджень наукових здобутків різних учених-економістів доведено необхідність впровадження управління НМА як стратегічно значущими ресурсами; запропоновано структуру елементів організаційно-економічного механізму реалізації стратегічно орієнтованого управління НМА на промислових підприємствах України. Узагальнено практику управління нематеріальними активами, визначено передумови їх створення та управління. Запропоновано концепцію проектування підсистеми стратегічно орієнтованого управління НМА, яка включає цільові настанови, методи формування та оцінку ефективності використання НМА, а також інструменти реалізації стратегії управління НМА різного типу. Практична значущість полягає в появі нових можливостей досягнення конкурентних переваг у довгостроковій перспективі та створенні стабільної конкурентної позиції на ринку.

Стаття написана українською мовою

Рвачова І. М.
Концептуальний підхід до управління маркетинговою компетенцією підприємств (c. 373 - 378)
Розглядається актуальна проблема пошуку й обґрунтування концептуальних положень щодо управління маркетинговою компетенцією підприємств. Метою статті є обґрунтування концептуального підходу до управління маркетинговою компетенцією підприємства, розробка його ключових компонентів, що визначають спрямованість управлінського впливу та архітектоніку управлінського процесу. Автор запропонував концептуальну схему управління маркетинговою компетенцією підприємства, що складається з таких компонентів: об’єкт, предмет, цілі, основні принципи, методи, етапи управління маркетинговою компетенцією підприємств, стратегії, критерії оцінки результативності управління, категоріальний апарат. Обґрунтовано, що управління маркетинговою компетенцією повинно базуватися на таких принципах: клієнтоорієнтованості, конкурентного диференціювання, інформованості, діалогу, адаптивності. Аргументовано, що управління маркетинговою компетенцією підприємств доцільно здійснювати за такими етапами: підготовчий, планування, організаційний, мотивації, контрольний етап.

Стаття написана українською мовою

Струпинська Н. В.
Методичний підхід до забезпечення ефективності маркетингової діяльності промислового підприємства (c. 379 - 387)
Мета статті полягає у розробленні та обґрунтуванні етапів методичного підходу до забезпечення ефективності маркетингової діяльності промислового підприємства, підґрунтям якого є попереднє оцінювання її ефективності (розрахунок інтегральних показників) та якісне розмежування ефективності за рівнями. У статті запропоновано етапи методичного підходу до формування програми забезпечення ефективності маркетингової діяльності промислового підприємства, яка містить дві ітерації. Перша ітерація програми полягає у скороченні заходів у відповідності до узгодження стратегічних цілей маркетингової діяльності, що відповідають загальній спрямованості стратегії маркетингової діяльності. Друга ітерація програми полягає у скороченні заходів у відповідності до урахування обмеженості виділених ресурсів підприємством. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є обґрунтування запропонованих заходів шляхом коригування значень відносних відхилень за частковими показниками ефективності маркетингової діяльності та наявним бюджетом для реалізації заходів на коефіцієнти значущості заходів, яким відповідають коефіцієнти значущості часткових показників, з метою подальшого ранжування заходів за пріоритетністю. Таке обґрунтування може стати додатковим підґрунтям для прийняття управлінських рішень щодо забезпечення ефективності маркетингової діяльності.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2013

Зосимова Ж. С.
Заходи щодо реалізації антикризової стратегії в умовах нестабільного зовнішнього середовища (c. 325 - 329)
У статті проаналізовано послідовність етапів розробки та реалізації антикризової стратегії підприємства в умовах нестабільного зовнішнього середовища, який має 7 етапів. Однак для об’єктивного контролю реалізації стратегії передбачається зворотній зв'язок, який передбачає здійснення всіх етапів послідовності розробки та реалізації антикризової стратегії, починаючи з першого. Це дозволить виявити зміни у стані зовнішнього середовища та у кризовому стані підприємства й за необхідності обрати іншу стратегію або скорегувати заходи щодо реалізації існуючої. Для того, щоб запропонований вибір антикризової стратегії був упроваджений у дію, пропонуються антикризові заходи, які забезпечать розвиток досліджуваних підприємств. Зазначені заходи (в умовах вибору антикризової стратегії) допоможуть машинобудівному підприємству слідувати обраній стратегії, та уникнути банкрутства. В умовах кризового стану керівники та спеціалісти машинобудівних підприємств повинні бути зосереджені не стільки на проблемах усунення наслідків кризи, скільки на виборі такої антикризової стратегії, яка буде визначатися пріоритетами, пов’язаними із наслідками кризи, вмінням їх передбачати та спрогнозувати з метою подальшого їх усунення.

Стаття написана українською мовою

Галіцин В. К., Суслов О. П., Самченко Н. К.
Концептуальні засади моніторингу (c. 330 - 335)
У статті викладено концептуальні засади побудови і функціонування моніторингу об’єкта організаційного типу. Сформульовано узагальнене визначення моніторингу як процесу спостереження за об’єктом шляхом збору, систематизації, оброблення та накопичення інформації з метою аналізу та оцінювання його поточного стану відповідно до заздалегідь розробленої програми, діагностики та оцінювання його очікуваного стану на певний момент часу у разі порушення рівноваги і тенденцій розвитку та формування інформаційно-аналітичної бази для прийняття управлінських рішень щодо забезпечення цілей розвитку об'єкта. Наведена структура та описані етапи здійснення моніторингу (формування інформаційно-аналітичної бази і мети, аналіз та оцінювання поточного стану об’єкта, діагностика результатів реалізації його стратегії, оцінювання результатів реалізації стратегії, формування інформаційно-аналітичної бази процесу підготовки прийняття управлінських рішень) у системі управління процесом розвитку об’єкта організаційного типу. При цьому моніторинг розглядається як спосіб контролю над ситуацією, специфічний інструмент «зворотного зв'язку», що забезпечує стійкість розвитку об’єкта, як складова технології управління та фактор зниження ризику при реалізації стратегії об’єкта. Сформульовані вимоги до формування інформаційно-аналітичної бази моніторингу та визначені задачі організації його функціонування.

Стаття написана українською мовою

Калиниченко М. П.
Адміністрування в маркетинговому управлінні промисловим підприємством (c. 336 - 342)
У статті адміністративний підхід розкривається як комплекс універсальних дій, способів впливу щодо формалізації, регламентації, контролю та забезпечення виконання запланованих цілей маркетингового управління промисловим підприємством. Автором наведено результати дослідження науково-теоретичних і практичних підходів до використання адміністративного підходу при формуванні структури маркетингового управління підприємством, організації та регламентації бізнес-процесів, розробки та реалізації стратегії маркетингового управління промисловим підприємством. Розкрито форми адміністрування, його роль залежно від рівнів управління підприємством (корпоративний, функціональний, інструментальний). Поєднання адміністративного та процесного підходів до маркетингового управління підприємством дозволило визначити засоби подолання «хронічних проблем» управління шляхом послідовного об’єднання дій, операцій, стадій, етапів, фаз і циклів у єдиний процес.

Стаття написана українською мовою

Мозгова Л. О., Котов А. М.
Методичне забезпечення оцінки та визначення можливості виникнення корпоративних конфліктів (c. 343 - 347)
У статті розглянуто поняття «корпоративний конфлікт» і «конфлікт інтересів», економічні та корпоративно-управлінські інтереси основних учасників корпоративних відносин. Виділено причини корпоративних конфліктів на вітчизняних підприємствах. Проаналізовано американську та європейську практики врегулювання корпоративних конфліктів, а також основні причини виникнення та розвитку корпоративних конфліктів на вітчизняних підприємствах. Удосконалено методичне забезпечення оцінки та визначення можливості виникнення корпоративного конфлікту. На підставі проведеної оцінки представлено низку пропозицій щодо мінімізації корпоративних конфліктів.

Стаття написана російською мовою

Павленко І. Г.
Клієнтоорієнтований підхід до управління маркетинговою взаємодією готелю (c. 347 - 354)
Мета статті полягає в розробці системи управління відносинами на ринку готельних послуг на засадах клієнтоорінтованого підходу до управління маркетинговою взаємодією. Систематизуючи наукові праці вчених з маркетингу послуг та взаємовідносин між виробниками та споживачами, було запропоновано модель взаємодії готелю зі споживачами готельних послуг, побудовано контекстну діаграму процесу взаємодії, представлено декомпозиційну діаграму процесу формування взаємовідносин готелю зі споживачами. Здійснення маркетингової взаємодії зі споживачами запропоновано проводити за допомогою моделі стратегічної карти готелю, що дозволяє дослідити внутрішні бізнес-процеси моделювання маркетингової взаємодії підприємства зі споживачами. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є визначення системи ключових показників вимірювання результативності маркетингової взаємодії зі споживачами на стадії утримання маркетингових відносин готелів АР Крим у динаміці.

Стаття написана українською мовою

Соломянюк Н. М.
Вирівнювання маркетингу та продаж на підприємстві (c. 354 - 358)
Метою статті є дослідження категорійного апарату поняття «вирівнювання маркетингу і продаж», яке широко використовується в практичній діяльності і недостатньо висвітлене в теоретичних доробках. Проведено порівняльний аналіз іноземних та вітчизняних поглядів на визначення поняття «воронка продажів» як методичного підходу при плануванні маркетингу на підприємстві. Досліджено основні етапи побудови воронки продажів. Значну увагу приділено висвітленню поняття «лід» (lead), його типів, класифікацій та генералізації як одному з етапів побудови воронки продажів. Перспективою подальших розробок в даному напрямку є теоретичне обґрунтування доцільності використання воронки продажів при плануванні маркетингу. Розглянутий методичний підхід дозволяє генерувати ліди з перспективою формування цільових аудиторій, планувати комунікаційні заходи, контролювати процес їх реалізації та зворотну реакцію споживачів.

Стаття написана українською мовою

Ситник Г. В.
Стратегічне фінансове планування в системі управління підприємством торгівлі (c. 359 - 369)
В статті обґрунтовується зростання ролі стратегічного фінансового планування на підприємствах торгівлі в сучасних умовах господарювання, які формують нові виклики для традиційних систем управління. На основі аналізу наявних підходів до організації стратегічного фінансового планування в статті сформульовано авторське бачення його змісту та структури стратегічного фінансового плану на ґрунті інтеграції концепцій збалансованої системи показників (BSC) та економічної доданої цінності (EVA), яке, на думку автора, може бути взяте за основу організації стратегічного фінансового планування на підприємстві торгівлі будь-якого формату і надає ряд переваг, а саме: дозволяє інтегрувати стратегічний фінансовий план та процес його розроблення в загальний стратегічний процес на підприємстві; перетворює його на дієвий інструмент управління фінансами (він формалізує і конкретизує фінансову стратегію, інформує про її основні напрями і доводить її положення до конкретних виконавців, дозволяє формувати систему мотивації персоналу, що сприяє реалізації стратегічного фінансового плану); інтеграція концепцій BSC та EVA сприяє підвищенню результативності діяльності підприємства, оскільки інтегрує основні положення стратегічного та ціннісно-орієнтованого управління. В такій постановці концепція EVA окрім фінансових компонентів доповнюється перспективою «компетенції», в межах якої обґрунтовуються цілі, показники та програми вдосконалення бізнес-процесів, а збалансована система показників одержує чітку орієнтацію на формування цінності; зазначений підхід може бути ефективно реалізований на принципах процесного управління.

Стаття написана українською мовою

Науменко М. О., Черкашина М. В.
Стратегічний управлінський облік та збалансована система показників у циклі антикризового управління інтегрованими корпоративними структурами (c. 370 - 375)
У сучасних умовах структурно-інноваційного розвитку економіки України успішна реалізація стратегічних цілей національних товаровиробників значною мірою залежить від ефективного використання наявних інформаційних ресурсів і створення дієвої системи реалізації обраних стратегічних альтернатив. У статті розглянуто сутність і напрямки застосування системи збалансованих показників (BSC). Зосереджено увагу на використанні методики BSC для оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємства. Обґрунтовано принципи побудови й методологію впровадження концепції BSC та визначено можливості її застосування для створення синергії й стратегічної єдності інтегрованих об’єднань підприємств. Визначено базові теоретичні настанови, подано наукові й практичні рекомендації з визначення послідовності та обґрунтування особливостей впровадження збалансованої системи показників у практику господарювання інтегрованих корпоративних структур.

Стаття написана українською мовою

Ткаченко С. А.
Методологія проектування та впровадження підсистеми обліково-аналітичного забезпечення у функціонально розвинутих системах управління спеціального призначення промислових підприємств і виробничих об’єднань (c. 376 - 382)
Мета статті полягає в розробці науково обґрунтованої методології проектування та впровадження підсистеми обліково-аналітичного забезпечення у функціонально розвинених системах управління спеціального призначення промислових підприємств і виробничих об'єднань. У результаті аналізу, систематизації та узагальнення наукових праць багатьох вчених-економістів, було визначено труднощі проектування та впровадження функції обліково-економічного та аналітичного забезпечення. У результаті проведеного дослідження було обґрунтовано системний підхід до питань проектування та впровадження функції бухгалтерського обліку на підприємствах. Цей підхід розглядає підсистему обліково-аналітичного забезпечення, з одного боку, як складову частину системи управління підприємством, а з іншого боку – як єдине ціле. Тому спочатку необхідним є рішення загальних проблем, врахування всіх елементів підсистеми та їхнього взаємного впливу один на одного, і тільки після цього – перехід до вирішення окремих питань створення підсистеми обліково-аналітичного забезпечення. Необхідною умовою такого підходу є попереднє дослідження функції бухгалтерського обліку на підприємстві та розробка основних його моделей. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є розробка універсальних методів створення систем управління підприємствами (об'єднаннями) та їхнє використання при проектуванні та впровадженні підсистеми обліково-аналітичного забезпечення. Подальший розвиток обліку здатний привести до заміщення традиційного бухгалтерського обліку розвинутою підсистемою обліково-аналітичного забезпечення.

Стаття написана українською мовою

Даніалі Ф.
Системність управління малими підприємствами громадського харчування (c. 383 - 387)
Досліджено загальне поняття громадського харчування як специфічної галузі національної економіки. Проаналізовано економічний зміст поняття «управління». Виявлено структурні елементи, що здійснюють управління малими підприємствами громадського харчування. Ідентифіковано типізації та різновиди підприємств громадського харчування. Визначено структурно-галузеві особливості громадського харчування. Визначено вплив галузевих особливостей на стан управління в громадському харчуванні. Досліджено стан функції підприємств громадського харчування, визначено системність управління малими підприємствами громадського харчування. Виокремлено ознаки підприємств громадського харчування. Проаналізовано основні елементи механізму управління підприємством громадського харчування: господарський (комерційний) розрахунок, внутрішньофірмове планування, ціноутворення та фінанси, кредит, маркетинг і стимулювання ефективної господарської діяльності.

Стаття написана українською мовою

Цимбалюк О. В.
Організаційно-методичний механізм управління технічними ризиками (c. 388 - 393)
Стаття присвячена обґрунтуванню організаційно-методичного управління технічними ризиками підприємства на основі моніторингу, який здійснюється в умовах експертно-аналітичної системи. Створення організаційного механізму моніторингу технічного ризику в умовах експертно-аналітичної системи базується на багатоаспектному еволюційному підході. Основними структурними елементами системи моніторингу є бази даних та бази знань, що забезпечують інформацією та методичним інструментарієм осіб, які приймають рішення. Організаційно-методичний механізм дослідження технічних ризиків має суттєві особливості в залежності від етапу, на якому він реалізується: на першому етапі виконується прогнозна оцінка можливих подій та їх наслідків, а на другому – врегулювання ризикової події і оцінка її впливу на результати діяльності підприємства. Такий механізм дозволить забезпечити системний підхід до управління технічним ризиком від окремої одиниці обладнання до підприємства в цілому і обґрунтувати розмір очікуваного збитку, а також його причини, місця виникнення і зони відповідальності.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2013

Лисиця Н. М., Бєлікова Ю. В.
Варіативність бар'єрів у процесі розвитку особистісних якостей майбутніх економістів (c. 351 - 356)
Мета статті полягає у виявленні бар'єрів у розвитку особистісних якостей випускників економічних спеціальностей. Було досліджено групи випускників економічних спеціальностей залежно від ступеня вираженості особистісних якостей; визначено соціально-психологічні бар'єри випускників економічних спеціальностей; особистісні бар’єри, позначено тенденції попиту на особистісні якості фахівців на ринку праці. У статті отримав подальший розвиток аналіз консонансу/дисонансу особистісних якостей випускників економічних спеціальностей і вимог до них роботодавців на основі даних анкетного опитування випускників економічних спеціальностей і моніторингу ринку праці, що дозволило номінувати особистісні бар'єри у сфері економічної освіти: бар'єр «автономності», бар'єр «виконавських якостей», бар'єр «завищеної самооцінки », бар'єр« самоорганізації », бар'єр «лідерства», бар'єр «готовність до ризику». Аналіз і порівняння тенденцій розвитку особистісних якостей випускників і вимог до них роботодавців забезпечать успішне працевлаштування відповідно до їх очікуваннями, дозволить підняти особистісний професійний статус у процесі кар'єрного зростання. Подібні дослідження формують один з напрямків модернізації сучасної вищої освіти.

Стаття написана російською мовою

Мігус І. П., Черненко С. А.
Сучасні підходи до оцінки персоналу суб'єктів господарювання з позицій економічної безпеки (c. 357 - 363)
У статті досліджено сучасні підходи до оцінки персоналу і запропоновано системний підхід до оцінки персоналу в контексті економічної безпеки суб’єктів господарювання. Систематизовано основні елементи системи оцінювання персоналу з позицій економічної безпеки суб’єктів господарської діяльності: концепція оцінки персоналу (об’єкт, суб’єкт, предмет; функції оцінки персоналу; мета і завдання оцінки персоналу; принципи оцінки персоналу) і процедура оцінки персоналу (зміст оцінки персоналу; напрями оцінки; підходи до оцінки; сфери оцінки; джерела інформації про персонал; методи оцінки персоналу; показники оцінки персоналу). Окрему увагу приділено систематизації методів оцінки персоналу, що дозволило згрупувати їх за такими ознаками: за характером дослідження (традиційні та нетрадиційні), за напрямом дослідження (оцінка особистих якостей, оцінка результатів), за способом обробки інформації (якісні, кількісні, комбіновані). Проведено ґрунтовне дослідження показників оцінки персоналу, що дало змогу систематизувати їх за показниками оцінки особистих якостей, професійної поведінки та результативності праці.

Стаття написана українською мовою

Дубовик Т. В.
QR-технології в маркетинговій комунікаційній діяльності підприємств торгівлі (c. 363 - 366)
У статті запропоновано креативні рішення щодо інтегрованого застосування QR-кодів за звичайними технологіями та за допомогою інтернет-технологій у маркетинговій комунікаційній діяльності підприємств торгівлі, що надасть можливість збільшити вартість бренда підприємства торгівлі та його товарів під власною торговою маркою. У роздрібній торгівлі рекомендовано використовувати QR-коди, або штрих-коди, на упаковках товарів з переходом на мобільну версію сторінку інтернет-магазину. Охарактеризовано процес використання QR-кодів користувачами та надано пропозиції щодо застосування QR-технології в роздрібній торгівлі – надання інформації через QR-коди споживачам, взаємодія з покупцями за допомогою QR-технологій через створений підприємством програмний продукт, застосування у складському обліку підприємствами торгівлі.

Стаття написана українською мовою

Піддубна Л. І., Васюренко В. О.
Органцізаційно-управлінський механізм розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств Харківського регіону (c. 367 - 372)
У статті проведено гносеологічний аналіз терміну «організаційно-управлінський механізм розвитку» та визначено сутність даного поняття. На підставі дослідження зовнішнього та внутрішнього середовища зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) підприємств виокремлено провідні фактори, що впливають та стимулюють розвиток ЗЕД підприємств в Україні. Пошук шляхів розвитку ЗЕД підприємств Харківського регіону в мінливих умовах зовнішнього середовища запропоновано провадити за допомогою побудови ліній атрактора. Запропоновано визначати організаційно-управлінський механізм розвитку ЗЕД підприємств в широкому і вузькому сенсі, в залежності від наявних зовнішніх та внутрішніх взаємозв'язаних стосунків між суб'єктом ЗЕД і елементами макро- та мікросередовища його розвитку. Встановлено, що організаційно-управлінський механізм розвитку як система повинен мати структуру, яка визначає стійкі зв'язки і відносини всередині нього, основні напрями управлінських впливів, що забезпечує цілісність механізму і самототожність. Виокремлено елементи організаційно-управлінського механізму, а саме: суб’єкти та об’єкти розвитку, цілі та задачі розвитку, методи та ресурси розвитку й ефективність розвитку. Побудовано концептуальну схему організаційно-управлінського механізму розвитку ЗЕД підприємств.

Стаття написана українською мовою

Науменко М. О., Черкашина М. В.
Концепція побудови механізму управління розвитком кластерно-мережних структур (c. 373 - 378)
Кластерні структури забезпечують значний імпульс розвитку держав як із розвиненою економікою, так і з такою, що розвивається. Незважаючи на це, формування та розвиток кластерних структур в економіці України відбувається надто повільно. Причиною цього є як невизначеність промислової політики в країні, так і нез’ясованість деяких питань теоретичного характеру. Незважаючи на те, що питання стратегічного управління ще із середини минулого століття привертають увагу вчених усього світу, проблеми управління кластерами, а отже і кластерно-мережними структурами, залишаються гострими і в наш час. У роботі обґрунтовано концепцію побудови механізму управління розвитком кластерно-мережних структур, яка лежить в основі стратегічного мислення, та наведено основні риси її застосування

Стаття написана українською мовою

Дідух О. В.
Управління ризиками аутсорсингу на основі розроблення механізму розподілу сподіваних втрат між підприємством-замовником і аутсорсером (c. 379 - 383)
Незважаючи на велику кількість літературних джерел, у яких досліджуються ризики аутсорсингу, проблема їх кількісного аналізу залишається невирішеною. Тому метою роботи є визначення основних особливостей оцінювання ризиків аутсорсингу при їх впровадженні у виробничо-господарську діяльність підприємств. Відтак, на основі аналізування методів теорії ймовірності, а також статистики, було запропоновано методику визначення і розподілу сподіваних втрат від настання зовнішніх аутсорсингових ризиків, яка дозволить мінімізувати збитки підприємства-замовника. З метою оцінки величини впливу ризиків аутсорсингу необхідним є також визначення граничного рівня ризику і його співставлення з очікуваним обсягом збитків, який залежить від залишку некомпенсованих аутсорсером втрат, а також від величини можливих збитків, внаслідок настання внутрішніх аутсорсингових ризиків. Якщо в процесі практичної реалізації підприємством – замовником стратегії управління ризиками аутсорсингу було встановлено, що очікуваний обсяг збитків є вищим за граничний рівень ризику чи рівним йому, необхідним є розроблення компенсаційних заходів або відмова від співпраці з обраним аутсорсером. Перспективою подальших досліджень у даному напрямку є визначення методики вибору аутсорсера на основі встановлення залежностей між кількісними і якісними характеристиками його діяльності з метою полегшення визначення сподіваного обсягу втрат.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2013

Отенко І. П., Чепелюк М. І.
Роль корпоративної культури підприємства в концепціях організаційних змін (c. 347 - 354)
У статті проводиться аналіз поняття «корпоративна культура», яке є ефективним інструментом у сфері управляння людськими ресурсами, впливає на конкурентоздатність підприємства та є фактично правилами якісного та ефективного ведення бізнесу. Корпоративна культура – це «зведення» найбільш важливих положень діяльності організації, які визначають її місію та стратегію розвитку, знаходять вираження в сукупності соціальних норм, цінностей, які розділяють більшість працівників. Корпоративна культура як індикатор характеризує рівень розвитку та роботи організації, адже позначається в першу чергу на соціально-психологічному кліматі, який задає емоційний фон для роботи всього колективу. Дослідження ролі корпоративної культури в концепціях організаційних змін дозволить використовувати її як фактор подолання опору з боку персоналу при реалізації змін і здійсненні соціально-психологічного забезпечення процесів управління. У цьому випадку організація функціонує як цілісний організм і злагоджено працює на досягнення поставлених цілей.

Стаття написана українською мовою

Ковальова В. І., Тютлікова В. В.
Програма підготовки тренінгу (c. 354 - 358)
Розглянуто особливості впровадження нової форми навчання – тренінгу. Запропоновано та обґрунтовано методологічний підхід до програми підготовці тренінгу для вищого навчального закладу. Звичайно програма тренінгу є тільки орієнтиром, оскільки в процесі роботи неминучі відступи від заготовленого сценарного плану та іноді тренерові необхідно кардинально міняти стратегію ведення групи. Однак наявність такої програми є обов'язковим, оскільки її підготовка дозволяє тренерові усвідомити основні шляхи досягнення мети, чітко представити кінцевий результат. Крім того кардинальні відступи від етапів програми буде сигналом про помилки тренера й подальшою роботою над ними.

Стаття написана українською мовою

Гросул В. А., Артеменко С. В.
Обґрунтування стратегії розвитку торговельних підприємств у процесі стратегічного управління маркетинговим потенціалом (c. 359 - 366)
У статті обґрунтовано необхідність стратегічного управління маркетинговим потенціалом роздрібних торговельних підприємств. Спираючись на особливості торговельної галузі, розроблено загальну структурно-логічну схему процесу стратегічного управління маркетинговим потенціалом підприємства торгівлі. Встановлено, що основним ключовим питанням у теорії стратегічного управління залишається аргументація вибору базової стратегії розвитку господарюючого суб’єкта. Обґрунтовано науково-методичний підхід до вибору базової стратегії розвитку торговельного підприємства в процесі управління маркетинговим потенціалом, основними етапами якого є: оцінка рівня лояльності зовнішнього маркетингового середовища; визначення маркетингових стратегем; вибір стратегії розвитку підприємства. Запропоновано використання моделі маркетингової стратегеми, складовими елементами якої є політика управління маркетинговим потенціалом, стратегічна ринкова позиція підприємства та рівень лояльності зовнішнього маркетингового середовища. Розроблено інтерактивний стратегічний куб формування комплексу маркетингових стратегем, на основі використанням якого визначено маркетингові стратегеми для роздрібних торговельних мереж Харківського регіону та обґрунтовано стратегії їх подальшого розвитку.

Стаття написана українською мовою

Баширов І. Х., Маковейчук К. О., Ануфрієва В. В.
Методика моделювання маркетингової діяльності з продажу програмної продукції (c. 367 - 371)
У статті досліджене актуальне питання розробки методики моделювання маркетингової діяльності з продажу програмної продукції для досягнення ефективного функціонування підприємства. На основі аналізу типу ринку для досліджуваного продукту ОС CloudLinux визначено тип ринкової структури: монополістична конкуренція. Для забезпечення інформаційної основи маркетингової діяльності на цільовому сегменті ринку запропонований метод опитування. Розроблено анкету, що містить специфічні питання стосовно досліджуваного сегмента ринку хостинг-послуг, для он-лайн опитування за допомогою сервісу Survio. Згідно із системним підходом товар ОС CloudLinux має властивості систем, а саме – різноманітність. Економічними відмінностями є нецінові показники, що не мають числового вираження і являють собою якісні описи. Аналіз ринку і проведене анкетування дозволяють їх отримати. Сукупність цінових і нецінових показників (індикаторів) дає повний опис властивостей товару. Для розрахунку інтегрального показника конкурентоспроможності запропоновано застосувати модель, засновану на прямому алгебраїчному підсумовуванні вагових мір окремих індикаторів, нормуванні індикаторів, що формалізуються, і використанні апарату нечітких множин для визначення індикаторів, що не формалізуються. Розрахований показник дозволяє не тільки оцінити поточний рівень конкурентоспроможності, а й визначити вплив на неї зміни різних індикаторів, що дозволяє підвищити ефективність маркетингових рішень. Також, після визначення цільової аудиторії хостинг-ОС і формалізації нецінових параметрів, можна здійснити пошук множини оптимальних характеристик продукту. У результаті сформується оптимальна стратегія його просування на ринок.

Стаття написана українською мовою

Сидоренко-Мельник Г. М.
Організаційно-методичні засади фінансового моніторингу ділової активності підприємства (c. 372 - 376)
У статті проаналізовано організаційно-методичні засади фінансового моніторингу ділової активності підприємства, який представлено як комплекс заходів організаційного, методичного й управлінського характеру. Доведено актуальність та практичну значущість впровадження системи фінансового моніторингу як базового елементу системи фінансового менеджменту ділової активності підприємства в сучасних умовах господарювання. Розглянуто сутність та призначення фінансового моніторингу ділової активності, з’ясовано його принципи та завдання. Запропоновано методичне забезпечення процесу моніторингу, акцентуючи увагу на дослідженні сутнісних характеристик ділової активності підприємства. Наголошується, що впровадження фінансового моніторингу ділової активності уможливлює розпізнавання стану об’єкта чи ситуації, ідентифікацію причин виявлених відхилень від запланованих (прогнозованих) результатів і створює базу для розробки прикладних рекомендацій з відповідного коригування, підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства та забезпечення передумов сталого розвитку.

Стаття написана українською мовою

Бистров А. Г.
Поведінка лідера при впровадженні інновацій в організації (c. 377 - 382)
У статті обґрунтовано важливість лідера при підтримці змін, що супроводжують інновації. Запропоновано досліджувати сприятливість впровадження нововведень в організації на основі оцінювання інноваційного потенціалу працівників та їх мотивації. Результатом останнього є виділення ситуацій за рівнем сприятливості до змін, які згруповані в так звані зони: «зелена» зона – максимально приваблива, «жовта» – із середнім рівнем привабливості, «червона» – найбільш ризикований стан для впровадження інновацій. Для підвищення сприятливості персоналу змінам, що супроводжують інновації, наведено засоби впливу лідера на даний процес, які охоплюють стиль взаємодії з працівниками, ступінь структурованості роботи, використання посадової влади, розвиток і мотивацію. Застосування такого підходу до управління впровадженням інновацій в організації залежно від рівня інноваційного потенціалу та мотивації працівників дозволить: оцінити сприятливість змінам чи, навпаки, ризикованість; знизити витрати та термін впровадження інновацій; підвищити рівень інноваційного потенціалу та мотивації працівників.

Стаття написана українською мовою

Матюшенко О. І.
Методичний підхід до визначення фінансово-господарського стану підприємства (c. 383 - 390)
У статті визначено актуальність теорії життєвого циклу підприємства в системі управління фінансово-господарською діяльністю організації, визначено проблемні та недостатньо розробленні питання теорії, а саме визначення основного індикатора положення організації на кривій життєвого циклу, що всебічно має характеризувати його фінансово-господарську діяльність. Розроблено та запропоновано методичний підхід до визначення фінансово-господарського стану підприємства. У межах запропонованої методики проаналізовано, узагальнено та визначено основні підсистеми підприємства. На основі аналізу робіт науковців визначено основні показники, що характеризують кожну підсистему підприємства, в результаті аналізу існуючих методик розрахунку інтегрального показника визначено метод ентропії як найбільш обґрунтований підхід до розрахунку інтегрального показника життєвого циклу підприємства.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2013

Виноградова О. В., Пілігрім К. І.
Сутність мотивації персоналу як основи розвитку підприємства (c. 339 - 347)
У статті розкрито сутність поняття «мотивація» з точки зору теорій менеджменту на основі змістовної та процесуальної теорії відповідно як зміст і процес; досліджено наукові підходи щодо визначення мети розвитку мотивації з виокремленням таких, що гармонують і не гармонують із розвитком підприємства; розкрито сутність мотивації персоналу з виокремленням її ролі у процесі розвитку підприємства та надано визначення поняття «мотивація персоналу» на відповідність змістовній та процесуальній теорії мотивації; доведено сутність поняття «стимулювання персоналу» з точки зору його розгляду як дієвого інструменту та вирішального зовнішнього чинника впливу на персонал у процесі розвитку мотивації; узагальнено наукові підходи щодо визначення видів мотивації, розроблено власну класифікацію видів мотивації персоналу, що відповідає процесу розвитку підприємства.

Стаття написана українською мовою

Прохорова В. В., Дружиніна Ю. О.
Напрями оцінки ефективності функціонування інтегрованих бізнес-структур підприємств машинобудування (c. 347 - 352)
У статті систематизовано теоретико-методологічні підходи до напрямів оцінки ефективності функціонування інтегрованої бізнес-структури підприємств машинобудування. Розглянуто сутність ефективності як основного критерію оцінки діяльності інтегрованих формувань. У результаті дослідження розкрито теоретичні основи оцінки ефективності інтегрованої бізнес-структури. Обґрунтовано чинники, які потрібно враховувати при оцінки ефективності. Узагальнено властивості, які притаманні інтегрованій бізнес-структурі і безпосередньо впливають на результативність діяльності всієї бізнес групи. Виділено основні напрями оцінки ефективності, які дозволяють враховувати вплив внутрішнього та зовнішнього середовища на діяльність бізнес-структури. Описано загальні критерії оцінки ефективності функціонування інтегрованого формування, обумовлені особливостями типів взаємодії в горизонтальних, вертикальних і диверсифікованих інтегрованих бізнес структурах підприємств машинобудування. Проведені систематизація та узагальнення економічних коефіцієнтів дозволили визначити основну систему показників, яка характеризує результативність діяльності інтегрованої бізнес-структури.

Стаття написана українською мовою

Антонюк О. І.
Стрес-тестування як інструмент банківського ризик-менеджменту (c. 353 - 356)
Розробка теоретичних, методологічних положень і практичних рекомендацій щодо використання стрес-тестування українськими комерційними банками – мета написання даної статті. На основі наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних науковців визначено стрес-тестування як складову частину банківського ризик-менеджменту. У статті окреслено сутність банківського стрес-тестування, визначено його роль у структурі ризик-менеджменту банків в Україні. Розглянуто цілі проведення стрес-тестування у банківських установах. Визначено основні аспекти та особливості проведення стрес-тестів банківських ризиків. Охарактеризовано основні переваги та недоліки використання стрес-тестування в сучасному банківському ризик-менеджменті. Узагальнено загальносвітовий та європейський підходи до методів проведення стрес-тестування в комерційних банках у порівнянні з українськими методичними рекомендаціями. Показано, що результати стрес-тестів мають практичну цінність, оскільки допомагають заздалегідь оцінити вплив потенційно негативних подій на стан кредитного портфеля банку та прийняти відповідні управлінські рішення.

Стаття написана українською мовою

Кучумова І. Ю.
Інтелектуальний капітал в системі управління підприємством (c. 357 - 364)
У статті розглянуто визначення інтелектуального капіталу та обґрунтовано систему управління інтелектуальною власністю, що впливає на зміни в структурі управління підприємством. Вивчення наукових праць вітчизняних і зарубіжних науковців дозволило провести аналіз категорії «інтелектуальний капітал», його змісту та структури, сформулювати основні завдання та визначити функції, вирішення яких повинна забезпечувати система управління інтелектуальною власністю підприємства. Проведене дослідження показало необхідність розроблення теоретико-методологічної бази управління нематеріальними об’єктами як повноцінними активами підприємства, що можуть забезпечити значний прибуток. Обґрунтовано необхідність створення окремої структури управління інтелектуальною власністю підприємства та визначено її місце у складі системи управління підприємством. Використання даної системи управління не потребує суттєвого збільшення кількості персоналу, тому виходячи з результатів, які вона забезпечує, її використання є ефективним. Завданням визначеної системи управління є забезпечення належного виконання специфічних функцій, пов’язаних з управлінням інтелектуальною власністю підприємства. Крім того, система управління інтелектуальною власністю відіграє роль координуючого центру, що має забезпечити узгодженість дій усіх існуючих складових системи управління підприємством, де це стосується створення та використання інтелектуальних продуктів.

Стаття написана українською мовою

Мирошниченко Ю. В., Надолько А. В.
Управління підприємницькими ризиками в умовах нестабільності економічного середовища (c. 364 - 368)
У статті проаналізовано стан організацій у сучасних умовах становлення нових конкурентних відносин між суб’єктами господарської діяльності та переходу до моделі ринкової економіки, обґрунтовано актуальність досліджень, присвячених методам управління підприємницькими ризиками. В даній роботі проаналізовано фактори, що впливають на рівень ризику, а також досліджено економічні методи захисту від ризику та запропоновано власне визначення даної категорії. У статті постає задача вдосконалення систематизованої класифікації методів управління підприємницькими ризиками. В результаті проведеного аналізу авторами було запропоновано вдосконалену систематизовану класифікацію методів управління ризиками та обґрунтовано ефективність її використання.

Стаття написана російською мовою

Чечетова-Терашвілі Т. М.
Раціоналізація управління стратегічним вибором підприємства (c. 368 - 372)
У статті проаналізовано стан управління вітчизняними корпоративними підприємствами за такими ознаками: характер управління, функції управління, сфери діяльності, ефективність діяльності та пріоритетні напрями розвитку. Позначено проблеми невідповідності вимог висококонкурентного середовища й існуючих моделей управління. Проаналізовано процедуру формування управлінських компетенцій на рівні суб’єктів корпоративних відносин, в основі якої є визначення їх функцій, критеріїв ефективності діяльності. Визначено необхідність дослідження управлінських компетенцій через виділення суб’єктів корпоративного управління, повноваження яких окреслені цілями ефективного управління, захисту прав акціонерів, забезпечення дотримання захищених законом та міжнародними нормативними актами прав зацікавлених осіб, забезпечення своєчасного і правдивого розкриття інформації з усіх найважливіших питань, що стосуються діяльності АТ. Обґрунтовано комплекс заходів щодо пошуку ефективних рішень щодо накопичення і використання управлінських знань шляхом створення портфеля альтернатив відповідно до певних критеріїв.

Стаття написана українською мовою

Цюрко І. А.
Модель ідеального керівника відділу персоналу (c. 372 - 377)
У статті розроблено модель керівника відділу персоналу, що наближається до ідеальної за класифікаційною ознакою «орієнтація на роботу з персоналом та орієнтація на реалізацію стратегії ефективного управління підприємством». При побудові моделі «ідеального керівника» відділу персоналу було застосовано компетентісний підхід з використанням моделі компетенцій «20 граней». Методом анкетування працівників відділу персоналу заводу було проведене оцінювання директора з персоналу за моделлю компетенцій «20 граней». За результатами оцінки виявлено сильні та слабкі сторони в роботі керівника. Автором запропоновано виокремлювати чотири типи керівників: «ідеальний керівник», «комунікатор», «формаліст» і «потужний механізм». Відмінність між представленими типами керівників відділу персоналу залежить від того, наскільки вони у своїй роботі орієнтуються на роботу з персоналом і на реалізацію стратегії ефективного управління підприємством.

Стаття написана українською мовою

Столярук Х. С.
Розробка рольового сценарію діяльності фахівця з управління персоналом (c. 378 - 383)
Статтю присвячено питанням розробки класифікації та змісту ролей, які виконуються у професійній діяльності фахівцями з управління персоналом. Доведено необхідність розробки рольових сценаріїв в умовах застосування компетентнісного підходу в освіті та практичній діяльності. Так, автором запропоновано п’ять ключових ролей фахівців з управління персоналом, які відображають різні вектори спрямованості сценарію професійної діяльності незалежно від виконуваної функції та посади. У запропонованій класифікації виділено наступні ролі: партнер, експерт, комунікатор, консультант, куратор. Надано результати соціологічного дослідження, які демонструють ступінь узгодженості думок роботодавців і практикуючих менеджерів з персоналу щодо виконання останніми ролей у сфері своєї професійної діяльності. У зв’язку з цим визначено ряд проблем, серед яких і проблема щодо наявності резервів підвищення рівня компетентності фахівців з управління персоналом. Це питання, у свою чергу, гостро торкається основних аспектів формування конкурентоспроможності зазначених фахівців, оскільки ступінь сформованості компетенцій є ключовою умовою формування конкурентних переваг.

Стаття написана українською мовою

Шкурупська І. О.
Поведінкові мотиви придбання геліоенергетичного обладнання (c. 383 - 388)
З метою створення ефективної маркетингової стратегії підприємств, що пропонують до продажу геліоенергетичне обладнання в Україні, визначено потреби цільової аудиторії, а саме структуру мотивів, які обумовлюють прийняття рішення щодо придбання. На вітчизняному ринку геліосистем існує п'ять сегментів: індивідуальні споживачі, рекреаційний комплекс, аграрний сектор, будівництво та соціальна сфера. Для даних сегментів було виявлено 15 мотивів придбання геліоустановки, найбільш значущі з них – ціна, доступність сонячної енергії, альтернативна ціна, енергозбереження. При цьому структуру таких мотивів було визначено для кожного сегмента індивідуально. Для вибору конкретних маркетингових інструментів у політиці просування геліотехніки визначено відмінності у вигляді цілей використання і мотивів придбання між виділеними сегментами споживачів. Виявлено певні бар'єри, що перешкоджають придбанню геліоустановок, – брак довіри до роботи геліосистеми, консервативні схильності споживачів, відсутність безкоштовних додатків для споживача – подолати які можливо за допомогою певних маркетингових дій.

Стаття написана російською мовою

Яневич М. М.
Удосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення стратегічного маркетингового управління кондитерськими підприємствами (c. 389 - 394)
У статті розроблено та запропоновано до впровадження механізм інформаційно-аналітичного забезпечення стратегічного маркетингового управління кондитерськими підприємствами, що складається із семи компонентів різних ієрархічних рівнів: макромаркетингового та мікромаркетингового середовищ, товарного, інфраструктурного, споживчого, ресурсно-виробничого та організаційного компонентів. У межах даного механізму, завдяки врахуванню стану зовнішнього середовища та його впливу на внутрішнє середовище, із застосуванням інструментарію стратегічного управління кондитерське підприємство зможе обґрунтувати оптимальну маркетингову стратегію. В статті автором визначено напрямок впливу компонентів зовнішнього середовища на ключові бізнес-процеси стратегічного маркетингового управління, виявлено характер трансформації основних якісних показників маркетингового управління за рахунок покращення його інформаційно-аналітичного забезпечення та запропоновано до впровадження систему кількісних індикаторів його ефективності. Запропонована система показників має стати основою методології оцінки ефективності інформаційно-аналітичного забезпечення стратегічного маркетингового управління.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2014

Брюховецька Н. Ю., Хасанова О. В.
Моделювання інвестиційної привабливості публічного акціонерного товариства як основа прийняття управлінських рішень (c. 307 - 313)
У статті проаналізовано фактори впливу на інвестиційну привабливість публічного акціонерного товариства, які за класифікацією відносяться до факторів за сферою виникнення. Визначено ступінь та напрямок впливу факторів за сферою виникнення на інвестиційну привабливість публічного акціонерного товариства; розподілено фактори на такі дві групи, що можуть регулюватися безпосередньо товариством та, які не можуть регулюватися. Обґрунтована необхідність моделювання інвестиційної привабливості публічного акціонерного товариства під впливом факторів з метою прийняття управлінських рішень двох груп стейкхолдерів: власників і менеджерів, акціонерів та інвесторів. Проведено моделювання інвестиційної привабливості публічного акціонерного товариства з використанням методу «дерева» рішень. Розроблено матрицю рішень, відповідно до якої власники, менеджери, акціонери й інвестори можуть приймати рішення відносно напрямків збільшення інвестиційної привабливості публічного акціонерного товариства та доцільності першого чи подальшого інвестування у розвиток товариства.

Стаття написана українською мовою

Дикань В. Л., Посохов І. М.
Дослідження міжнародних стандартів управління ризиками (c. 314 - 319)
Мета статті полягає в дослідженні існуючих міжнародних стандартів з управління ризиками як важливого чинника вдосконалення управління ризиками вітчизняних корпорацій та підприємств і розробці рекомендацій із застосування міжнародних стандартів в Україні, зокрема в рамках побудови корпоративних систем управління ризиком. Проведене дослідження продемонструвало, що використані в стандартах з ризик-менеджменту підходи до організації процесу управління ризиками носять загальний позагалузевий характер, відрізняються ступенем деталізації, їх безсумнівною цінністю з позиції розвитку ризик-менеджменту в Україні є визначення загального напрямку процесів побудови корпоративних систем управління ризиком на практиці. Застосування викладених підходів на національному та корпоративному рівнях стандартизації в Україні в рамках побудови корпоративних систем управління ризиком дозволить вдосконалити управління ризиками корпорацій та підприємств. Перспективою подальших досліджень вітчизняних фахівців у галузі ризик-менеджменту є розробка вітчизняного стандарту з управління ризиками, враховуючи сучасні вітчизняні особливості розвитку ризик-менеджменту в Україні та провідний зарубіжний досвід.

Стаття написана українською мовою

Титова К. В., Баранов В. І.
Особистість як суб'єкт управлінської діяльності (c. 319 - 323)
Психологічна наука поряд із багатьма іншими природними й суспільними науками вивчає людину, особистість, але виділяє в них свій специфічний аспект. У психологічній науці існує велика кількість підходів до розуміння сутності особистості. Професійно важливими якостями є індивідуальні якості суб'єкта діяльності, що впливають на ефективність діяльності й успішність її освоєння. Розглянуті концепції є спробами впорядкувати різні соціологічні й психологічні знання про особистість й об'єднати теорію особистості з теорією професійного вибору. Проблема професійного становлення особистості належить до числа активно розроблювальних психологічних проблем.

Стаття написана російською мовою

Донець О. С., Філіпович К. В.
Концептуальна модель бізнес-ситуації залучення і відтворення тимчасового персоналу івент-служби (c. 324 - 329)
У статті була розглянута важливість формування діючої системи управління персоналом, тому що персонал визначає конкурентний потенціал і конкурентні переваги організації. Було створено когнітивну модель бізнес-ситуації, яка допомагає наглядно уявити процес залучення та відтворення тимчасового персоналу на підприємствах, які займаються організацією масштабних заходів, і вплив кожного з факторів один на одного. Було побудовано концептуальну модель бізнес-ситуації залучення та відтворення тимчасового персоналу івент-служби та на її основі запропоновано модель прийняття рішення з використанням елементів нечіткої логіки щодо підбору фахівця на вакансію. Було виділено основні характеристики робітників, які враховуються в формуванні рішення щодо прийняття кандидатури на вільну вакансію.

Стаття написана українською мовою

Шаповал О. А.
Методичні засади управління контролем якості продукції (c. 329 - 333)
У статті проаналізовано сучасний стан управління контролем якості продукції. Обґрунтовано необхідність організації системи контролю якості в умовах безперебійного потокового виробництва. Виявлено проблеми, які пов'язані з низьким рівнем управління контролем якості продукції. Сформовано комплекс чинників внутрішнього та зовнішнього середовища, які слід враховувати в процесі вибору виду управлінських дій з контролю якості продукції. Розглянуто специфіку визначення найбільш значущих чинників підприємства на основі використання матриці стратегічного SWOT-аналізу. Запропоновано процедуру визначення загальної оцінки впливу чинників. Проаналізовано механізм використання основних концептуальних моделей, що відображають системність управління якістю в організації – піраміди якості та петлі якості. Доведено необхідність застосування принципово нової схеми відносин між замовником і підприємством, при якій вимоги системи управління якістю акцентують увагу не на контролі і відбракуванню напівфабрикатів, а на створенні умов, що виключають появу браку. Розглянуто роль стандартів ISO 9000 в системі менеджменту якості, які рекомендують замовникам проводити попередню оцінку діяльності виконавця (підприємства).

Стаття написана українською мовою

Ясенецький В. С.
Особливості функціонування бірж як складової ринкової інфраструктури (c. 333 - 337)
Мета статті полягає в узагальненні функцій сучасних бірж, аналізі особливостей організаційно-правового статусу товарних і фондових бірж в Україні, виявленні проблем у розвитку біржової торгівлі та розробленні комплексу заходів щодо їх вирішення. У статті біржа розглядається як поліфункціональна інституція, що виконує специфічні функції: організація регулярних торгів фінансовими та речовинними активами в установленому місці за встановленими правилами; розробка правил біржової торгівлі та забезпечення їх дотримання всіма учасниками торгів; гарантування виконання укладених угод; виявлення, фіксація та моніторинг поточних цін на біржові товари. Порівняння організаційно-правового статусу товарних і фондових бірж в Україні показало, що вищі вхідні бар'єри на ринок встановлені для фондових бірж (організаційно-правова форма, мінімальний розмір статутного капіталу, порядок використання прибутку, особливі процедури реєстрації, ліцензування діяльності). У результаті дослідження виявлено, що нерозвиненість біржового сегмента торгівлі в Україні, з одного боку, зумовлена наявністю системних проблем у національній економічній системі, з іншого – виступає гальмуючим чинником економічного розвитку. Заходи щодо вдосконалення державного регулювання біржової торгівлі включають упорядкування організаційно-правового статусу бірж, подолання існуючої фрагментованості торгівельних майданчиків, розроблення механізмів гарантування виконання укладених біржових угод, стимулювання бірж запроваджувати сучасні електронні системи торгівлі. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є розвиток підходів до оцінювання результативності та ефективності біржової торгівлі в Україні.

Стаття написана українською мовою

Цапук О. Ю.
Процедура удосконалення маркетингового механізму впровадження інноваційних розробок (c. 338 - 344)
У статті розглянуто сучасний стан енергетики та її місце в економіці України, як основи сталого розвитку і конкурентоспроможності країни з врахуванням високої енергоємності національного валового внутрішнього продукту (ВВП). Проаналізовано бар’єри, що виникають на шляху підвищення енергоефективності країни, особливу увагу приділено механізму впровадження інноваційних розробок, а також ролі інвестиційної та інноваційної складових програм енергозбереження та розвитку енергетики України. Виконано огляд сучасних наукових підходів щодо тлумачення поняття «маркетинговий механізм», розглянуто сутність механізму впровадження інноваційних розробок в контексті взаємозв’язку з маркетингом та запропоновано нове визначення маркетингового механізму впровадження інноваційних розробок. Запропоновано та обґрунтовано процедуру удосконалення маркетингового механізму впровадження інноваційних розробок, яка враховую ключові детермінанти зовнішнього та внутрішнього середовища, базується на використанні економіко-математичних методів, що дозволяють спрогнозувати поведінку промислового споживача, визначати заходи з удосконалення організаційно-економічного забезпечення впровадження інноваційних розробок та підвищити конкурентоспроможність підприємств енергетичного машинобудування.

Стаття написана українською мовою

Шатілова О. В.
Модель формування бізнес-портфелю підприємства в контексті забезпечення стратегічної гнучкості (c. 345 - 349)
У статті розглянуто актуальні проблеми управління підприємством в умовах нестабільного зовнішнього середовища, досліджено проблематику управління стратегічною гнучкістю підприємства. Обґрунтовано, що одним з ефективних механізмів забезпечення стратегічної гнучкості є реструктуризація бізнес-портфелю підприємства відповідно до зміни кон’юнктури цільового ринку функціонування підприємства. Мета статті полягає у розробці моделі формування бізнес-портфелю підприємства в контексті забезпечення стратегічної гнучкості. Основною методикою оптимізації бізнес-портфелю підприємства в контексті забезпечення стратегічної гнучкості є використання модифікації моделі формування інвестиційного портфелю Марковіца (Markowitz). Запропонована модель формування бізнес-портфелю підприємства дозволяє враховувати зміни у внутрішньому та зовнішньому середовищі та проводити реструктуризацію портфеля у разі зміни кон’юнктури цільового ринку підприємства. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є деталізація та формалізація організаційно-економічного механізму реалізації стратегічної гнучкості на підприємстві.

Стаття написана українською мовою

Яворська К. Ю.
Стратегічне маркетингове управління портфелем бізнесів шляхом формування в його складі бізнес-напрямів (c. 350 - 355)
У статті було зазначено, що портфель бізнесів можуть утворювати не тільки стратегічні одиниці бізнесу, але й підтримуючі їх види діяльності. Таким чином, у складі бізнес-портфеля виникає можливість сформувати бізнес-напрями, що утворюватимуть другий рівень його агрегації. Було встановлено. що наявність бізнес-напрямів надає наступні переваги підприємству: посилення стійкості до негативного впливу зовнішніх та внутрішніх ринкових факторів; формування вхідних бар’єрів для появи нових та розвитку існуючих конкурентів; збереження та захист здобутих ринкових позицій за рахунок формування стійких та довгострокових конкурентних переваг; посилення рентабельності наявних складових у портфелі бізнесів тощо. У статті була запропонована модель формування бізнес-напрямів, яка передбачає три етапи: виявлення ринкового взаємозв’язку між складовими портфеля бізнесів, формування на їх основі бізнес-напрямів та оцінювання збалансованості портфеля на основі утворених бізнес-напрямів, та остаточний вибір бізнес-напрямів, при яких показники збалансованості будуть найкращими. Було запропоновано структурну-логічну схему стратегічного маркетингового управління портфелем бізнесів на основі бізнес-напрямів. На відміну від попередніх, зміст її етапів передбачає управління портфелем бізнесів з другого рівня агрегації (з рівня агрегованих бізнес-напрямів, а не окремо взятих стратегічних одиниць бізнесу та підтримуючих видів діяльності). Запропонована схема розглядає три ситуації управління портфелем бізнесів, залежно від ступеня його збалансованості. Було наведено методику вибору ринкових стратегій розвитку бізнес-напрямів, що залежить від ступеня збалансованості портфеля та його ресурсного потенціалу.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2014

Семак Б. Б.
Менеджмент якості та екологічної безпеки текстильної сировини (c. 356 - 360)
Мета статті полягає в розкритті ролі менеджменту та маркетингу у формуванні та оцінюванні якості та екологічної безпечності вітчизняної текстильної сировини та використання отриманої інформації для потреб розвитку ринку даної сировини і виготовленої на її основі продукції. У результаті проведеного дослідження було встановлено, що процес маркетингового менеджменту повинен бути побудований на основі глибокого вивчення потреб споживачів текстильної сировини та продукції на її основі і є однією із запорук успішного розвитку ринку екотекстилю в Україні. Розкрито роль та обґрунтовано необхідність запровадження екологічної стандартизації як необхідної передумови формування системи екологічного менеджменту якості та екологічної безпечності текстильної сировини для виробництва екотекстилю. Подальші дослідження повинні проводитися у сферах розробки систем контролю рівня якості та екологічної безпеки текстильної сировини для забезпечення її відповідності вітчизняним і міжнародним нормативним документам.

Стаття написана українською мовою

Буднік М. М., Пономаренко І. С.
Створення ефективного процесу відбору персоналу (c. 361 - 366)
Стаття присвячена проблемі створення ефективного процесу відбору персоналу на підприємстві. У ході проведеного аналізу було розкрито методологію процесу відбору персоналу з урахуванням різних методів і формалізовано його до структурно-логічної схеми. Важливішим аспектом побудови цього процесу є правильність обрання методів відбору персоналу, що покладено до його основи. Для забезпечення правильності вибору згаданих методів було розроблено таблицю характеристик існуючих методів відбору працівників, що дозволяє наглядно оцінити специфічні характеристики кожного методу та обрати саме той, що відповідає конкретній ситуації. У результаті дослідження було виокремлено фактори, що спричиняють вплив на ефективність процесу відбору персоналу, і згруповано їх залежно від їх дії. Створено схему ефективного процес відбору персоналу в організації, яка відбиває взаємозалежність та спрямованість дії впливових чинників. Надано рекомендації щодо правильності вибору методів задля створення ефективного процесу відбору персоналу на підприємстві. Подальші дослідження в заданому напрямку дозволять створити універсальну модель відбору персоналу, яка буде ефективна для обрання кандидатів на будь-яку посаду.

Стаття написана українською мовою

Гончаренко Т. П.
Оцінювання сезонності в системі маркетингу промислових підприємств (c. 366 - 370)
У даній науковій роботі автором обґрунтовується необхідність дослідження питання використання комплексних інтегральних підходів у системі оцінювання впливу фактора сезонності на систему маркетингового управління промисловим підприємством, оскільки формування адекватних обсягів продажів продукції на плановий період є запорукою отримання конкурентних переваг у сучасних умовах розвитку ринку. Автором досліджено існуючі методичні підходи до оцінювання впливу фактора сезонності на систему маркетингу промислового підприємства, здійснено систематизацію існуючих методів прогнозування, які включають дослідження сезонної складової, проведено узагальнення моделей Бокса – Дженкінса. Зроблено висновок про те, що проаналізовані методи дають можливість виявити сезонну складову обсягів продажів і сформувати прогноз у системі маркетингу промислових підприємств, проте вони потребують практичної перевірки та формування сучасного підходу, який би враховував реалії функціонування вітчизняних промислових підприємств.

Стаття написана українською мовою

Іванова А. І.
Маркетингові інновації в контексті взаємодії підприємств сфери виробництва та послуг на основі використання аутсорсингу (c. 371 - 377)
Мета статті полягає в розробці методичного підходу до визначення доцільності передачі на аутсорсинг ремонтного обслуговування техніки виробничого підприємства, в якому враховувалися б особливості обслуговуючого виробництва і ступінь його впливу на основні виробничі процеси. Існуючі підходи до визначення доцільності передачі функцій і бізнес-процесів підприємства на аутсорсинг було систематизовано за класифікаційною ознакою виду методу, на основі якого побудовано підхід, виділено переваги і недоліки кожного з них. Встановлено, що таке групування може використовуватися як набір альтернатив з методів обґрунтування впровадження аутсорсингу в практику господарювання. Відповідно до мети дослідження розроблено методичний підхід з визначення доцільності передачі ремонтного обслуговування техніки виробничого підприємства, що ґрунтується на порівняльному аналізі інтегральних коефіцієнтів ефективності власної ремонтної служби із ефективністю ремонтних послуг аутсорсингових компаній і враховує основні параметри функціонування і ступінь впливу обслуговуючого виробництва на основні бізнес-процеси. Розроблений методичний підхід може використовуватися як інструмент розширення ринків збуту підприємств сфери послуг шляхом оцінки потреб замовників і встановлення цільового сегмента ринку.

Стаття написана українською мовою

Денисенко І. П.
Про окремі складові підвищення якості менеджменту підприємств (c. 377 - 381)
У статті проаналізовано фактори, що впливають на ефективність системи управління підприємством. У результаті дослідження визначено складові забезпечення якості менеджменту як умови досягнення підприємством керованості та високого рівня організаційної досконалості. Сформульовано принципи забезпечення керованого збалансованого розвитку організації. Перспективою подальших досліджень у цьому напрямі є формування саме національної моделі менеджменту, що спиралася б на вже наявні випереджаючі конкурентні переваги в гуманітарній, геоекономічній сферах і сприяла б результативній модернізації для досягнення найвищого рівня організаційної досконалості підприємств загалом.

Стаття написана українською мовою

Саричев Д. О.
Створена цінність як ключовий індикатор успішної реалізації проекту (c. 382 - 386)
Метою даної статті є розробка універсального підходу до проектного управління, що базується на максимізації створюваної цінності для ключових бенефіціарів проекту: замовника (споживача) та організації – виконавця проектних робіт. Узагальнюючи теоретичні та емпіричні здобутки проектного аналізу, було розглянуто основні підходи до визначення критеріїв успіху проекту та результати досліджень практики проектного менеджменту на предмет результативності досягнення цільових параметрів проектів. У статті представлено авторський підхід до проектного управління, зорієнтованого на максимізацію та балансування цінності для замовника та організації – виконавця проектних робіт. Запропоновано модель для визначення поточної цінності проекту на основі зваженої суми значень цільових параметрів проекту – ідентифікованих як базові складові успішного проекту. Перспективою подальших досліджень у цьому напрямку є розроблення методичних рекомендацій щодо імплементації ціннісно-орієнтованої концепції до системи процесного проектного менеджменту організації.

Стаття написана українською мовою

Сластяникова А. І.
Механізм формування ресурсного потенціалу керовано-організаційного розвитку підприємства: стратегічний та тактичний аспекти (c. 386 - 391)
У статті розглянуто вплив факторів – причин виникнення кризових явищ на ресурсний потенціал з метою дослідження керовано-організаційного розвитку підприємства. Визначено, що співвідношення керованих і некерованих процесів на підприємстві досягається тільки правильним вибором тактичної та стратегічної спрямованості, яка повинна враховувати особливості різних видів кризових ситуацій, а також процесу розгортання їх та шляхів запобігання й усунення. Узагальнено вплив факторів – причин виникнення кризових явищ на ресурсний потенціал з метою дослідження керовано-організаційного розвитку підприємства та побудови механізму. Вдосконалено механізм формування ресурсного потенціалу керовано-організаційного розвитку підприємства на тактичному та стратегічному рівнях. Це дало змогу визначити, що здійснення управлінських дій на формування і підтримку ключових факторів впливає на формування, управління та використання ресурсного потенціалу підприємства.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2014

Доронін А. В., Сєріков Д. О.
Спіральна динаміка свідомості. Можливості використання керівником колективу (c. 364 - 371)
Мета статті полягає в обґрунтуванні можливості подолання проблеми зменшення працездатності людини в інформаційному суспільстві за рахунок зростання психічного навантаження. За методологічну основу її вирішення обрано ідеї американського психолога К. Грейвса (Clare William Graves), який, розвиваючи теорію Маслоу (Abraham Maslow), створив системну теорію еволюційного розвитку свідомості людини. На основі систематизації висновків К. Грейвса та його послідовників сформульовано гіпотезу про доцільність використання ідей спіральної динаміки свідомості для визначення резервів посилення впливу керівника колективу на трудову поведінку підлеглих. Перевірка гіпотези показала, що крім діагностики рушійних джерел індивідуальної трудової поведінки, теорія спіральної динаміки дозволяє визначити резерви формування колективної свідомості та колективної робочої сили творчого колективу. Їх використання створює підстави посилення інтелектуалізації капіталу організації. Для забезпечення цих змін необхідно знайти механізми зміни зовнішнього середовища, яке ставить принципово нові задачі та вимагає принципово нових стратегій їх вирішення.

Стаття написана російською мовою

Отенко І. П., Преображенська О. С.
Аналіз особливостей міжнародних стандартів кадрової безпеки підприємства (c. 371 - 376)
У статті виділено складові кадрової безпеки підприємства, позначено процеси управління персоналом, що відповідають умовам безпеки життєдіяльності та праці, компетентної, соціально захищеної професійної діяльності, наявності діючої системи мотивації та стимулювання, можливостей для вирішення корпоративних конфліктів. Представлені основні стандарти, норми, законодавчі акти, що регламентують забезпечення кадрової безпеки. Проаналізовано особливості застосування стандартів стосовно: безпеки життєдіяльності та культури охорони праці на підприємстві, що включають управлінські системи та практику, поведінку персоналу на робочому місці, а також інтелектуальної складової кадрової безпеки, що передбачає володіння персоналом знаннями та компетенціями, які допомагають досягти стратегічних цілей підприємства.

Стаття написана російською мовою

Чорний Г. М., Міщенко І. А., Файчук О. М.
Альтернативний аналіз класифікацій загальних управлінських функцій (c. 376 - 380)
Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню класифікації загальних управлінських функцій. Критичний аналіз наукових праць видатних фахівців із менеджменту дав змогу встановити, що в основу класифікації функцій суб’єкта управління має бути покладена об’єктивна циклічна зміна стану інформації за трьома стадіями: поява інформації, її концентрація та перетворення інформації на програму конкретних дій. У статті запропоновано класифікаційну модель інтегрованої управлінської діяльності у соціальних і змішаних системах, яка включає в себе диференціацію функцій управління на три порядки. Забезпечення інформацією, прийняття рішення та реалізація рішення у цій моделі є функціями другого порядку (базові), тоді як облік, аналіз, цілевстановлення, планування, організація, керівництво і контроль виступають відповідно функціями третього порядку (похідними). З метою верифікації авторського судження щодо опрацьованої класифікації управлінських функцій у статті розглянуто конкретний приклад із практики менеджменту.

Стаття написана українською мовою

Дерев'янко О. Г.
Система репутаційного менеджменту підприємства (c. 381 - 386)
У статті запропоновано систему репутаційного менеджменту підприємства, спрямовану на збільшення економічних вигід від формування та підтримки високої репутації внаслідок максимізації обсягу отримуваних грошових потоків підприємства, а також тривалості та стабільності їх надходження. Доведено, що управління репутацією, яке дозволить досягти економічних цілей підприємства, має бути спрямоване на ключові групи стейкхолдерів: зростання продажів продукції забезпечують споживачі, зростання внутрішньої стабільності – персонал підприємства, зростання зовнішньої стабільності – суспільство, у т. ч. в особі органів влади, зростання вартості бізнесу – інвестори, власники та партнери. Обґрунтовано складові системи репутаційного менеджменту підприємства, розвиненість якої визначають три вектори: взаємодія зі стейкхолдерами та рівень зворотного зв’язку з ними: «меседжування», «інформування», «переконання» та «залучення»; активність використовуваних інструментів репутаційного менеджменту, регулярність / інтенсивність та кількісні показники їх застосування в рамках напрямків продуктового PR, корпоративного PR та IR, внутрішнього PR, GR і PR&CSR; рівень організаційних передумов (функціональний, системний та стратегічний) системи репутаційного менеджменту.

Стаття написана англійською мовою

Зюкова А. О., Зюкова І. О.
Маркетингове дослідження використання можливостей Internet як передумови інноваційного розвитку (c. 386 - 390)
Мета статті полягає в дослідженні можливостей Інтернет для забезпечення інноваційного розвитку та підвищення економічного зростання суб’єктів ринку. Використано маркетингові інструменти дослідження можливостей Інтернет-технологій. У ході проведення контент-аналізу було розглянуто еволюцію ринку Інтернет і широкосмугового доступу (ШСД) у цілому та його сегментів, з’ясовані тенденції розвитку, визначені напрямки використання можливостей Інтернет як для ринку В2В, так і В2С. Досліджено конкурентну ситуацію на ринку доступу Інтернет в Україні. Виявлені основні «гравці» ринку та їх конкурентні стратегії. Визначені основні оператори ринку доступу в Інтернет у м. Кривий Ріг. Проведене опитування серед криворізьких операторів зв’язку та клієнтів (споживачів) телекомунікаційних послуг (обсяг вибірки становив 1000 респондентів) дало підстави визначити бачення операторами та споживачами майбутнього ринку Інтернет-технологій. Визначено новий вектор взаємовідносин суб`єктів бізнес-процесів. Обґрунтовано, що ефект від використання Інтернет-технологій полягає у прискоренні бізнес-процесів, подоланні транзакційних бар`єрів, посиленні конкурентних позицій.

Стаття написана українською мовою

Коюда В. О., Мазко Т. І.
Результати діагностики як основа розвитку системи маркетингу машинобудівного підприємства (c. 391 - 396)
У статті розглянуто актуалізацію діагностики системи маркетингу (СМ) машинобудівного підприємства як найважливішої підсистеми підприємства та пріоритетність використання результатів цієї діагностики для вдосконалення розвитку СМ та суб’єкта господарювання в цілому. Визначені основні елементи результатів оцінки СМ машинобудівного підприємства для побудови моделі її розвитку як складової підприємства в ринковому конкурентному середовищі. Охарактеризовано складові аналізу результатів: оцінка СМ підприємства за обраними об’єктами оцінки (продукт, ціна, збут, просування, організаційна структура системи маркетингу); узагальнена оцінка СМ; виявлення впливу латентних факторів на маркетингову діяльність; моделювання стабільного функціонування і розвитку СМ машинобудівного підприємства. Якість цих результатів значною мірою залежить від інформаційного забезпечення СМ машинобудівного підприємства і є базою для обґрунтування комплексу заходів щодо підвищення ефективності функціонування системи у складі підприємства при активізації маркетингової діяльності.

Стаття написана українською мовою

Шатохін А. Л., Ігнашкіна Т. Б.
Сутність та складові елементи механізму управління економічною безпекою підприємства (c. 396 - 402)
У статті проведений аналіз існуючих поглядів щодо визначення поняття «механізм». Досліджуючи дане питання, усі види визначень, які наводилися в літературі дослідниками, були систематизовані за змістом, виявлено загальні та відмінні риси, переваги та недоліки. До першого блоку ввійшли визначення господарського механізму, до другого – визначення економічного механізму, до третього – визначення механізму управління. На основі проведеного дослідження було виділено головні риси поняття «механізм» в економічній теорії: системність, організаційність, самостійність, інтегрованість, комплексність. Виділено відмінності, які простежуються між механізмами антикризового управління та управління економічною безпекою. На основі проведеного аналізу було запропоновано структуру системи управління економічною безпекою та механізму управління економічною безпекою підприємства, досліджені їх елементи. Сформульовано власне визначення поняття механізму управління економічною безпекою підприємства.

Стаття написана українською мовою

Ярим-Агаев О. М., Дебела Г. О.
Формування маркетингової роботи з організації та підтримки корпоративного сайту компаній, що працюють на споживацькому ринку (c. 402 - 406)
У статті розглянуті основні питання організації інтернет-маркетингу на малих і середніх підприємствах України, обґрунтовано необхідність створення та маркетингової підтримки сайту, а також наведено рекомендації з розробки, впровадження та супроводу корпоративних сайтів для маркетологів і менеджерів з реклами. Розглянуто такі напрямки роботи з сайтом, як аналіз сайтів конкурентів, створення корпоративного сайту, інформаційне наповнення сайту, індексація сайту і робота з його просування в пошукових системах, розміщення посилань на сайт на інформаційних порталах, створення сторінок у соціальних мережах, робота на форумах, інформаційні поштові розсилки, робота з аналітикою сайту і забезпечення зворотного зв'язку з користувачами сайту. Наведені рекомендації дозволять підвищити імідж сайту, залучити нових клієнтів, організувати ефективну співпрацю з фахівцями зі створення та просування сайту і досягти максимального ефекту від даного джерела реклами і продажу.

Стаття написана російською мовою

Голоднюк О. С.
Формування інноваційної складової маркетингових технологій підприємств – виробників мінеральних вод (c. 407 - 412)
У статті розглянуто основні маркетингові технології побудови конкурентних переваг підприємствами – виробниками мінеральних вод України. Розглянуто окремі інновації концептуального (екомаркетинг) і прикладного (брендинг, бенчмаркінг і конкурентна розвідка) характеру, зважаючи на їхню значущість для учасників цього ринку. Запропоновано напрями нарощування інноваційної складової актуальних маркетингових технологій з метою імплементації їх результатів в управління конкурентними перевагами підприємств. Зроблено висновок про необхідність: зменшення очевидних і зростання кількості латентних конкурентних переваг, заснованих на інтелектуальних технологіях, а також розроблення і реалізацію концептуальної моделі провайдингу маркетингових інновацій у системі управління конкурентними перевагами підприємств; формування системи моніторингу маркетингових інновацій з метою створення додаткових умов і засобів побудови конкурентних переваг підприємств – виробників мінеральних вод.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2014

Князєва Н. О., Лозовська Г. М.
Маркетинговий інструментарій впровадження соціально значущих інноваційних послуг (на прикладі послуг національного цифрового телебачення) (c. 424 - 431)
Метою статті є розробка маркетингового інструментарію впровадження соціально значущих інноваційних послуг на прикладі послуг національного цифрового телебачення (НЦТБ). Визначається роль телевізійних послуг у суспільстві як соціально значущих. Авторами проведено аналіз існуючих рішень у сфері розробки маркетингового інструментарію. На основі аналізу методів дослідження ринку послуг обґрунтований вибір найбільш доцільного, що дозволяє швидко та інформативно дізнатися про ситуацію на ринку телевізійних послуг. На основі анкетних досліджень розроблено маркетинговий інструментарій впровадження послуг національного цифрового телебачення для різних категорій користувачів. Він дозволяє розробити конкретні маркетингові рішення для кожної категорії користувачів НЦТБ, визначити джерела фінансової підтримки соціально незахищених верств населення на покупку декодерів, а також окреслити основні напрямки інформаційної кампанії для впровадження та поширення інтерактивного телебачення як найбільш перспективного напрямку на ринку телевізійних послуг.

Стаття написана українською мовою

Князєва О. А., Новицька С. С.
Впровадження контролінгу в діяльність великих підприємств задля підвищення їх конкурентоспроможності (c. 432 - 436)
Мета статті полягає у визначенні шляхів оптимізації організаційної структури великого підприємства шляхом впровадження відділу контролінгу задля підвищення його конкурентоспроможності на ринку (на прикладі державного підприємства поштового зв’язку). У статті розглянуто сучасний стан розвитку конкуренції на ринку послуг поштового зв’язку. Обґрунтовано доцільність та наведено передумови, мотиви та цілі впровадження відділу контролінгу в діяльність великого державного підприємства поштового зв’язку. Виділено принципи функціонування системи контролінгу та фактори, що впливають на впровадження контролінгу. Перспективою подальших досліджень є визначення оптимальних обсягів інформаційних потоків для ефективного функціонування служби контролінгу.

Стаття написана українською мовою

Гугул О. Я., Зінчук Д. М.
Нейромаркетинг як інструмент дослідження поведінки споживачів у системі маркетингових інновацій підприємства (c. 437 - 440)
З’ясовано сутність маркетингових інновацій підприємства. Визначено, що маркетингові інновації повинні формуватися на двох рівнях – концептуальному та інструментальному. На концептуальному рівні, поряд з існуючими, доцільно впроваджувати концепцію інноваційного розвитку маркетингу, що забезпечить здійснення інновацій на рівні інструментів маркетингу. Визначено основну мету, предмет і напрями використання нейромаркетингу. Обґрунтовано доцільність використання результатів дослідження поведінки споживачів за допомогою інструментів нейромаркетингу. Здійснено аналіз розвитку технологій нейромаркетингу зарубіжними компаніями та використання їх у практиці діяльності вітчизняних компаній.

Стаття написана українською мовою

Коваль Т. О., Яхкінд В. П.
Дослідження маркетингу партнерських відносин як інструменту стратегічного управління підприємством (c. 441 - 448)
У статті проаналізовано сучасний стан змін у сфері функціонування підприємств, які визначили необхідність розвивати власне цей напрям економічної науки, якими є: стрімкий розвиток сфери послуг – за останні двадцять років в економіці (особливо високорозвинених країн) відбувається різке зниження ролі виробництва і значне збільшення ролі послуг; зміни у сфері управління якістю – перехід підприємств на комплексне управління якістю породжує необхідність залучення у ці програми і постачальників, і клієнтів, що потребує встановлення довготривалих відносин зі всіма суб’єктами інфраструктури маркетингу; зростання складності взаємовідносин – у результаті технологічних інновацій модифікується саме поняття компанії; її межі розмиваються; значно зростають кількість і складність взаємовідносин із зовнішніми партнерами; розвиток інформаційних технологій – більшість сучасних інформаційних систем з’явилися у результаті міжфірмової взаємодії. Актуальність активного розвитку відносин між бізнес-партнерами підкреслюється науковцями в багатьох працях, і перш за все через можливість досягнення конкурентних переваг підприємства, що ґрунтується не лише на власних можливостях, але й на можливостях бізнес-партнерів, які разом формують ланцюг чи мережу, у яких функціонує це підприємство. Потреба у виході за межі підприємства та формуванні довготривалих відносин з іншими підприємствами виникає через необхідність підвищення ефективності функціонування, укладення стосунків партнерства дає можливість використовувати вміння, навики та ресурси інших підприємств. Такі зміни в сучасній економіці сприяють впровадженню у практику та розвиток теорії маркетингу відносин.

Стаття написана українською мовою

Шабельник Т. В.
Механізми бізнес-процесів маркетингоорієнтованого управління на фармацевтичному ринку (c. 449 - 453)
У статті проведено аналіз механізмів бізнес-процесів маркетингоорієнтованого управління на фармацевтичному ринку, визначено їх особливості. Проаналізовано такі механізми бізнес-процесів маркетингоорієнтованого управління на фармацевтичному ринку: маркетингові дослідження фармацевтичного ринку, формування та управління фармацевтичними послугами, управління ціноутворенням фармацевтичних товарів, стратегічне маркетингоорієнтоване управління динамічним асортиментом фармацевтичних товарів, управління динамічними запасами фармацевтичних товарів, управління транспортуванням фармацевтичних товарів, системи підтримки прийняття рішень бізнес-процесів маркетингоорієнтованого управління. До особливостей перелічених механізмів бізнес-процесів належать такі: механізми маркетингоорієнтованих бізнес-процесів фармацевтичного ринку функціонують як послідовно, так і одночасно; виходи одного можуть бути входами для іншого; механізми маркетингоорієнтованих бізнес-процесів фармацевтичного ринку не можуть функціонувати один без одного, ефективність кожного залежить від ефективності реалізації інших бізнес-процесів. У роботі також виділено актуальні завдання маркетингоорієнтованого управління фармацевтичним ринком, що потребують розробки спеціальних методів і моделей для їх подальшого вирішення.

Стаття написана українською мовою

Моргун Г. В.
Стратегічний контролінг як підсистема стратегічного управління (c. 453 - 459)
У статті узагальнено теоретичні підходи до визначення поняття «контролінг», які відображають еволюцію теорії контролінга й доповнюють один одного, роблячи акценти на різні аспекти цільової спрямованості контролінга в системі управління. Проведено порівняльний аналіз ознак основних напрямів контролінгу – стратегічного та оперативного, які достатньо тісно взаємодіють один з одним у процесі реалізації функцій управління. Систематизовано визначальні характеристики механізму та концепції стратегічного контролінгу, що складаються з цілей, задач, принципів, функцій, стратегій, методів, інструментів, технології та практики його реалізації. Обґрунтовано актуальність впровадження стратегічного контролінгу в системі стратегічного управління. Запропоновано визначення «стратегічного контролінгу» як координаційно-контролюючої й аналітично-інформаційної підсистеми стратегічного управління. Такий підхід дозволяє виділити сутнісну характеристику стратегічного контролінгу, уточнити механізм забезпечення та реалізації його функцій.

Стаття написана українською мовою

Кобець С. П.
Стратегічне управління конкурентною стійкістю машинобудівних підприємств на засадах інноваційного розвитку (c. 460 - 464)
Мета статті полягає в розробці моделі, визначенні сутності та змісту етапів стратегічного управління конкурентною стійкістю машинобудівного підприємства. У результаті дослідження автором було запропоновано модель стратегічного управління конкурентною стійкістю машинобудівного підприємства, що передбачає виконання таких етапів: 1 етап. Стратегічний аналіз конкурентної стійкості підприємства; 2 етап. Коректування місії та цілей підприємства і визначення довгострокових цілей формування конкурентної стійкості підприємства; 3 етап. Розробка стратегії забезпечення конкурентної стійкості підприємства на засадах інноваційного розвитку; 4 етап. Розробка стратегічного плану формування конкурентної стійкості підприємства на засадах інноваційного розвитку; 5 етап. Реалізація стратегії забезпечення конкурентної стійкості підприємства та стратегічний контроль. У статті розкрито зміст кожного етапу стратегічного управління конкурентною стійкістю машинобудівних підприємств. Здійснення процесу стратегічного управління конкурентною стійкістю машинобудівних підприємств на засадах інноваційного розвитку згідно з представленою моделлю дозволить забезпечити комплексність у вирішенні проблеми формування конкурентної стійкості підприємства, підвищить рівень обґрунтованості та логічності стратегічних рішень, що приймаються.

Стаття написана українською мовою

Сиротинська Н. М.
Інновації та їх маркетингова підтримка (c. 465 - 469)
У статті розглянуто питання маркетингової підтримки інновацій машинобудівних підприємств. Аналізуючи, систематизуючи та узагальнюючи наукові праці багатьох учених, було обґрунтовано основні особливості маркетингу інновацій; розглянуто конкурентні маркетингові стратегії підприємства залежно від обсягів ринку збуту продукції, досліджено етапи процесу сприйняття інновації різними групами споживачів; сформовано критерії, які визначають попит на інновацію. У результаті дослідження було запропоновано визначення поняття «маркетинг інновацій» та визначено завдання маркетингу інновацій на різних стадіях впровадження інновації для вітчизняних машинобудівних підприємств. Перспективою подальших досліджень в цьому напрямку є стратегічне планування маркетингу інновацій на машинобудівних підприємствах.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2014

Гриньова В. М., Явдак М. Ю.
Оцінка рівня функціональної повноти виконання управлінських завдань у системі планування операційної діяльності (c. 380 - 384)
Стаття присвячена вивченню проблем управління в системі планування операційної діяльності. Визначено обставини, у зв’язку з якими система планування операційної діяльності на підприємствах галузі має враховувати широке коло вимог та обмежень, пов’язаних із розмаїттям процесів функціонування операційної системи. Запропоновано методичний підхід щодо оцінки рівня функціональної повноти виконання управлінських завдань у системі планування операційної діяльності, який, на відміну від існуючих, базується на структуризації функціональних робіт і завдань, які виконуються окремими складовими системи планування операційної діяльності підприємства, що дозволяє підвищити обґрунтованість розподілу управлінських робіт за підрозділами та виконавцями, відповідальними за їх здійснення. Розрахунок інтегрального показника дозволив встановити існуючі проблеми у сфері організаційного забезпечення планування операційної діяльності. Визначено заходи удосконалення організаційного забезпечення управління витратами на підприємствах машинобудування.

Стаття написана українською мовою

Васюткіна Н. В.
Вплив зовнішнього середовища на складові системи управління розвитком підприємств авіаційної галузі (c. 384 - 389)
Метою статті є дослідження основних стримуючих факторів розвитку авіапідприємств, визначення складових впливу зовнішнього середовища на розвиток авіапідприємств, обґрунтування напрямків впливу середовища зовнішнього оточення підприємства на елементи системи управління його розвитком. У статті проаналізовано основні чинники, які стримують розвиток авіапідприємств, за трьома рівнями: інституційним, інфраструктурним, господарським. Визначено найбільш нагальні питання, що потребують вирішення на різних рівнях. Обґрунтовано вплив зовнішнього середовища на елементи системи управління підприємства у чотирьох ключових напрямках: інституціонально-імперативному; ресурсному, ринково-конкурентному та технологічно-інформаційному. Доведено, що для забезпечення сталого розвитку великого значення набувають постійний моніторинг і контроль технологічно-інформаційного та ринково-конкурентного впливів зовнішнього середовища, оскільки ці чинники приводять до прийняття рішень стосовно коригувань цілей та місії підприємств.

Стаття написана українською мовою

Жарська І. О.
Маркетингове забезпечення функціонування навчально-тренінгового підприємства (c. 390 - 395)
Метою статті є вдосконалення та подальший розвиток методичних основ формування навчального підприємства. У статті узагальнено досвід Одеського національного економічного університету з формування навчально-тренінгового підприємства на програмній платформі 1С «Бухгалтерія 8.2». Визначено мету створення маркетингового блоку навчального підприємства та сценарій його проведення. Розроблено алгоритм формування інформаційної бази навчального підприємства, який складається з трьох основних етапів. Запропоновано систему інструментів комунікативної політики, які має використовувати створене навчальне підприємство для збільшення своїх обсягів продажів, і розраховано витрати на комунікативні заходи на І квартал року. Запропоновано перелік робіт, які мають виконати студенти під час проходження практики у відділі маркетингу навчального підприємства. Показано напрямки комунікаційних зв’язків відділу маркетингу з іншими підрозділами розробленого підприємства. Обґрунтовано, що в результаті проходження практики на навчальному підприємстві студенти отримають можливість виконати завдання, наближені до реальних завдань фахівців на підприємстві, і сформувати навички роботи з реальними формами документів. Перспективою подальших дослідженнях у даному напрямі є розробка системи вхідної та вихідної звітності окремо за кожної посадою та системи критеріїв оцінки ефективності роботи студентів на навчальному підприємстві.

Стаття написана українською мовою

Ситник Н. І.
Фактори передачі таситних знань у системах управління знаннями (c. 396 - 402)
Стаття присвячена аналізу специфічних факторів передачі таситних знань у системах управління знаннями. Показано, що бар’єри передачі таситних знань пов’язані як з процесом надання знань їх носієм, так і з процесом «схоплення» і сприйняття знань їх потенційним отримувачем. У роботі диференційовано шість бар’єрів передачі таситних знань, а саме: неусвідомленість наявності чи цінності таситних знань носієм і (чи) отримувачем; низька мотивація носія знань до їх екстерналізації; низька мотивація отримувача знань до їх сприйняття; комунікативний бар’єр; об’єктивна складність кодифікації таситних знань їх носієм, складність сприйняття знань їх отримувачем. Змістовні відмінності вказаних бар’єрів необхідно брати до уваги при виборі конкретних заходів та інструментів передачі таситних знань в організаційному середовищі. Запропоновано практичні рекомендації, спрямовані на подолання вказаних бар’єрів. Впровадження цих рекомендацій буде сприяти підвищенню ефективності передачі таситних знань і функціонування систем управління знаннями в цілому.

Стаття написана російською мовою

Шабельник Т. В.
Моделі та методи управління асортиментом і просуванням фармацевтичних товарів (c. 402 - 406)
В роботі проведено аналіз існуючих моделей та методів управління асортиментом і просуванням фармацевтичних товарів, за результатами якого виділено їх переваги і недоліки для вирішенні конкретних завдань управління. Фармацевтичні підприємства мають проблему визначення оптимальних методів та моделей управління асортиментом і просуванням фармацевтичних товарів в конкретній ринковій ситуації, як наслідок постійного розширення та динамічних змін ринкового асортименту фармацевтичних товарів. Кожний конкретний метод використовується для розв’язання тільки конкретного локального завдання. І на сьогодні не існує універсального механізму, який би поєднував процеси прийняття управлінських рішень від етапу формування асортименту фармацевтичних товарів до етапу надання фармацевтичної послуги з метою оптимізації структури асортименту фармацевтичних товарів та зниження торговельних витрат. Отже, на даний час існує об’єктивна необхідність у розробці нових методів і моделей з оптимального управління асортиментом і просуванням фармацевтичних товарів.

Стаття написана українською мовою

Шевченко О. Л.
Бренд у площині інтеграції потреб, мотивів і емоцій (c. 407 - 412)
Стаття присвячується вивченню питань створення та розвитку брендів у напрямку взаємообумовленого впливу таких маркетингових категорій, як потреби, мотиви та емоції. Автором підкреслюється і доводиться домінуюча роль вказаних категорій у побудові належної структури бренда, зважаючи на присутність у ньому як матеріальних, так і ментальних складових. Визначено та обґрунтовано зміст бренда як сукупності раціональних, емоційних і поведінкових відносин, що формуються між брендом і споживачем. Описано та проаналізовано сутність основних і другорядних потреб споживачів, що визначають особливості споживчого вибору і сприйняття. Вивчено класифікацію споживчих мотивів на основі їх специфічності та неоднозначності прояву в реальному житті. Досліджено роль і значення емоцій у побудові фундаментальних блоків бренда та їх зв’язок із споживчими потребами і мотивами. Запропоновано структуру бренда на базі інтеграції усіх зазначених складових і сформульовано відповідні висновки.

Стаття написана українською мовою

Гілета Ю. І.
Актуальні проблеми імпортозаміщення і практична цінність кластерного аналізу в покращенні маркетингової діяльності вітчизняних фармацевтичних підприємств (c. 413 - 418)
Мета статті полягає у визначенні актуальних проблем імпортозаміщення та практичної цінності кластерного аналізу в покращенні маркетингової діяльності вітчизняних фармацевтичних підприємств. Проаналізовано показники діяльності фармацевтичних підприємств України у 2011 р., проведено кластерний аналіз їхньої діяльності; представлено дендрограму кластерного аналізу діяльності фармацевтичних підприємств. У роботі подано змістовну характеристику фармацевтичного ринку України. Доведено необхідність вирішення проблеми імпортозаміщення шляхом розширення економічного простору функціонування ділової співпраці учасників фармацевтичного ринку. Одним із ефективних інструментів у маркетинговому аналізі виступає кластерний аналіз, результати якого апробовані для 19 фармацевтичних компаній. Сформовані кластери доцільно розглядати в контексті підвищення ефективності виробництва кожного підприємства через координацію спільних науково-дослідних робіт і передінвестиційних маркетингових досліджень.

Стаття написана українською мовою

Товма О. А.
Оцінка ділової репутації торговельного підприємства як об’єкта управління (c. 418 - 422)
Метою статті є обґрунтування необхідності оцінювання ділової репутації торговельних підприємств для подальшого управління ними та виявлення основних тенденцій розвитку торговельних мереж України в даному напрямку. Досліджено кількісні та якісні методи, за допомогою яких здійснюється розрахунок гудвілу. На цій основі виявлено групи економічної оцінки ділової репутації: методи, які ґрунтуються на оцінці доходу, що обумовлений наявністю бренда, ринкові та порівняльні. У статті запропоновано дослідження ділової репутації підприємства через розрахунок гудвілу методом надлишкових прибутків (доходний підхід), а також визначення його переваг і обмежень у використанні. Здійснено розрахунок гудвілу торговельних мережевих підприємств України та аналіз його динаміки за 2009 – 2012 рр. Виявлено причини незацікавленості підприємців у підвищенні ділової репутації через розрахунок та аналіз гудвілу.

Стаття написана українською мовою

Грищенко Д. Г.
Аналітичний метод оцінки стану кадрового маркетингу на підприємстві (c. 423 - 427)
У статті розглядається можливість застосування елементів маркетингу в кадровій політиці підприємства. Запропоновано авторську методику оцінки існуючого стану кадрового маркетингу на підприємстві, яка ґрунтується на трьох ключових аспектах: об’єктивність, простота та комплексність підходу. Об’єктивність полягає у статистичній природі даних, що усуває потребу в додаткових анкетах, які часто містять суб’єктивну позицію. Простота проявляється у невеликій кількості факторів, що аналізуються: плинність персоналу, компетентність кадрів, розвиток працівників, вікова структура персоналу, перевищення зростання продуктивності праці над зростанням середньої заробітної плати. Визначені фактори дають можливість оцінити загальний стан кадрової політики на підприємстві, що забезпечує комплексність підходу. Визначено алгоритм оцінювання, який являється універсальним для підприємств різних галузей промисловості. Представлено результати апробації запропонованої автором методики на підприємствах харчової промисловості України, які засвідчують, що власне розмір підприємства та галузь діяльності не мають суттєвого впливу на стан кадрового маркетингу. Отримані результати дозволили виявити найбільш проблемні місця в управлінні людськими ресурсами на досліджуваних підприємствах. Загалом аналіз кадрового маркетингу показав, що становище кадрової сфери на українських підприємствах відповідає середньому та нижче середнього рівням. Це має стимулювати розвиток якісно нового рівня в управлінні людськими ресурсами – кадрового маркетингу.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2014

Устенко А. О.
Цільова підсистема системи управління (c. 360 - 364)
Розглянуто цільову підсистему системи управління підприємством, що містить місію та систему цілей, потрібних для підтримки місії. Цілі підприємства можна досліджувати на трьох рівнях: локальному (цілі окремого структурного підрозділу соціально-економічної системи), системному (корпоративному) – цілі на рівні соціально-економічної системи і загальносистемному (у зовнішньому конкурентному середовищі; основна ідея – адаптація до нього соціально-економічної системи). Запропоновано факторно-параметричний підхід до представлення цільової підсистеми, основна ідея якого така: цілісна система як сукупність компонентів, взаємодія яких породжує нові (інтегративні, системні) якості, не притаманні її утворенню, досить умовно може бути описана як певна сукупність «факторів», тобто причин, рушійних сил її існування, життєдіяльності, кожен з яких характеризується певною системою «параметрів», тобто піддається вимірюванню постійних рис і властивостей «фактора» (маються на увазі загальноприйняті терміни, що характеризують по суті компоненти, їх властивості та риси, що вживаються при описі власне факторів та їх параметрів у конкретному виробничому процесі. Проілюстровано на прикладі конкретного підприємства, яким чином можна здійснити аналіз цільової підсистеми системи управління.

Стаття написана українською мовою

Тригуб О. В.
Організаційні аспекти ризик-менеджменту при наданні лізингових послуг (c. 365 - 372)
У статті обґрунтовано необхідність підвищення ефективності управління ризиками на ринку лізингових послуг України в сучасних умовах. З’ясовано сутність та уточнено складові системи управління ризиками при наданні лізингових послуг. Визначено основні етапи запровадження системи ризик-менеджменту в лізинговій діяльності. З метою систематизації ризиків, на які можуть наражатися учасники лізингової угоди, автором представлено власну класифікацію даних ризиків і проведено ідентифікацію ризиків на кожному етапі надання лізингової послуги. Підкреслена необхідність розробки й прийняття Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у співпраці з представниками вітчизняного лізингового бізнесу галузевих стандартів ризик-менеджменту для лізингових компаній. З метою підвищення фінансової стійкості та надійності вітчизняних лізингодавців акцентовано увагу на необхідності поширення на вітчизняному ринку лізингу міжнародних стандартів з управління ризиками при наданні лізингових послуг. Запропоновано розпочати роботу зі створення довідкової бази по лізингових угодах, формуванню масиву інформації для розрахунку показників ймовірності дефолту лізингоодержувача, орієнтовної величини втрат у разі його банкрутства та оптимальної величини капіталу лізингової компанії з огляду на рівень ризиковості здійснюваних операцій.

Стаття написана українською мовою

Кузьмін О. Є., Жежуха В. Й., Городиська Н. А.
Установлення структури інжинірингових платежів під час реалізації інжинірингових проектів (c. 373 - 377)
Метою статті є розроблення методу встановлення структури інжинірингових платежів під час реалізації інжинірингового проекту, що базується на дієвому математичному апараті та дасть змогу обирати оптимальне співвідношення первісного та періодичних інжинірингових платежів залежно від готовності інжинірингової компанії ризикувати щодо одержання очікуваного економічного ефекту інжинірингового проекту. Охарактеризовано відмінність між ціноутворенням на інжиніринговий продукт в Україні та економічно розвинутих державах. Розглянуто процес прийняття управлінських рішень щодо ціноутворення в інжиніринговій діяльності з позиції невизначеності, визначеності й ризику. Встановлено, що інжинірингові компанії під час реалізації інжинірингових проектів приймають управлінські рішення щодо структури інжинірингових платежів в умовах ризику. Розглянуто можливість використання різноманітних концепцій прийняття управлінських рішень в умовах ризику. За результатами дослідження обґрунтовано доцільність використання під час прийняття управлінських рішень щодо установлення структури інжинірингових платежів в умовах ризику теорії ігор. Охарактеризовано відповідний понятійно-термінологічний апарат цієї теорії з його проекцією на операційну діяльність інжинірингової компанії. Як наслідок, завдання установлення структури інжинірингових платежів під час реалізації інжинірингового проекту представлено як гру інжинірингової компанії й середовища замовника інжинірингових послуг, яке безпосередньо впливає на результати реалізації інжинірингового проекту. Наведено етапи застосування теорії ігор для установлення структури інжинірингових платежів під час реалізації інжинірингового проекту, а також запропоновано відповідний метод і розглянуто можливість його практичного застосування. Перспектива подальших розвідок за проблемою повинні полягає в розгляді можливості використання альтернативних теорій ігор концепцій прийняття управлінських рішень в умовах ризику під час установлення структури інжинірингових платежів.

Стаття написана українською мовою

Глущенко А. М.
Концепція управління змінами на металургійному підприємстві (c. 378 - 385)
Кожне підприємство здійснює свою діяльність в умовах постійних змін зовнішнього середовища, які повинні враховуватися в системі управління підприємством. Мета цієї статті полягає в розробці концепції управління змінами на металургійних підприємствах на базі класичних принципів менеджменту. На основі систематизації існуючих точок зору в статті було уточнено визначення категорії «управління змінами». Проаналізовано зв'язок між управлінням змінами та загальними підходами до управління, виділено функції, суб’єкти та об’єкти управління змінами, обґрунтовано мету та очікувані результати управління. У статті наведено аналітичні інструменти, що дозволяють відслідковувати зміни та оцінювати їх результати. Проведено розподіл принципів управління змінами на загальні, що використовуються в будь-якому управлінському процесі, та прикладні, що відображають специфіку управління змінами. Розглянуто методи управління змінами, запропоновано їх класифікацію. Перспективою подальших досліджень у даному напрямку є розробка концепцій управління змінами для підприємств інших галузей залежно від їх проблем та цілей розвитку.

Стаття написана російською мовою

Корчагіна Г. А.
Вибір показників для оцінки професійної культури управлінського персоналу підприємства (c. 385 - 389)
Мета статті полягає у виявленні показників, за допомогою яких можна оцінити професійну культуру управлінського персоналу на підприємстві. Дана оцінка дозволить виявити стратегічні напрямки з формування професійної культури управлінського персоналу, тим самим підвищити рівень управління підприємством і зміцнити культуру підприємства. У результаті дослідження за допомогою експертного методу було виявлено показники для оцінки професійної культури управлінського персоналу підприємства. Перспективою подальших досліджень у даному напрямку є визначення загального показника для редукції наявної інформації та виявлення певного рівня професійної культури управлінського персоналу. Дослідження в даній сфері дозволять управлінському персоналу визначити рівень його професійної культури, шляхи її розвитку для підвищення інвестиційної привабливості підприємства, налагодження бізнес-зв'язків і більш успішної діяльності підприємства.

Стаття написана російською мовою

Степанова Е. Р.
Стимулювання персоналу підприємства в умовах економічної та політичної кризи (c. 390 - 393)
Мета статті полягає в дослідженні особливостей стимулювання персоналу організації в умовах економічної та політичної кризи. Аналізуючи основні аспекти стимулювання персоналу, було виділено напрями, у рамках яких керівництву доцільно проводити стимуляційну політику. Було запропоновано впровадити на підприємствах антикризову програму, яка дасть змогу збалансувати витрати на матеріальне стимулювання персоналу із прибутками підприємства. Окрім цього, головною її метою є структурування дій керівництва та персоналу в умовах економічної та політичної нестабільності. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є визначення найбільш оптимальних форм матеріального та морального стимулювання, використання яких дасть змогу зменшити плинність кадрів та збільшити рівень лояльності персоналу.

Стаття написана українською мовою

Сомов Д. О.
Стратегічне управління підприємством: західноєвропейський та український підходи (c. 394 - 398)
У статті розглянуто основні етапи формування теорії стратегічного управління. Досліджено сучасні тенденції розвитку систем стратегічного управління підприємством. З’ясовано чинники, що впливають на формування систем стратегічного управління західноєвропейських та українських підприємств. Показано взаємозв’язок організаційних здібностей зі стійкими конкурентними перевагами. Визначено основні напрями розвитку систем стратегічного управління на українських підприємствах.

Стаття написана російською мовою

Орлов П. А.
Деякі аспекти розвитку маркетингу та проблеми його соціальної відповідальності (c. 399 - 404)
У статті розглянуто основні напрямки розвитку маркетингу на основі використання досягнень інформаційних технологій, мережі Інтернет, мобільної телефонії, а також проблеми його соціальної відповідальності. Представлена концепція соціальної відповідальності суб'єктів господарювання з акцентом на неприпустимість ухилення від сплати податків, а також на необхідність практикувати соціально відповідальний маркетинг. Наведено приклади соціальної безвідповідальності маркетингу в промислово розвинених країнах і в Україні, у тому числі з використанням мережі Інтернет, мобільної телефонії та інтернет-магазинів. Доводиться, що концепція соціально відповідального маркетингу в широких масштабах може бути реалізована тільки за умови належного державного регулювання економіки, а не на основі тільки зростання свідомості власників підприємств і соціальних ініціативах. Обґрунтовано висновок, що в країнах, економічні системи яких не в змозі забезпечити належний рівень державного регулювання економіки та її соціальної спрямованості, населення приречене на експлуатацію соціально безвідповідальними суб'єктами господарювання, моральну і фізичну деградацію і навіть вимирання.

Стаття написана російською мовою

Жарська І. О., Зіньковська Д. В.
Особливості дослідження поведінки споживачів освітніх послуг в Інтернет-середовищі (c. 404 - 412)
Метою статті є вдосконалення методичних основ дослідження поведінки споживачів освітніх послуг в Інтернет-середовищі. У статті розглядаються і систематизуються підходи різних авторів щодо сутності поняття «освітня послуга», а також пропонується його узагальнене визначення. Проведено систематизацію підходів до класифікації потреб споживачів і запропоновано класифікацію потреб споживачів освітніх послуг, яка включає дві категорії – основні та допоміжні потреби. Запропоновано план дослідження поведінки споживачів освітніх послуг в Інтернет-середовищі, який включає два етапи, а також показано найбільш ефективні інструменти для проведення цього дослідження. Обґрунтована необхідність застосування не тільки традиційних інструментів реклами для просування вищого навчального закладу, а й Public relations. Перспективою подальших досліджень у даному напрямку є розробка універсального плану дослідження поведінки споживачів освітніх послуг в Інтернет-середовищі з урахуванням всіх особливостей даного напрямку і використання його для підвищення ефективності маркетингової діяльності вищого навчального закладу.

Стаття написана українською мовою

Царьова Т. О.
Оцінювання конкурентоспроможності технології: п’ятирівнева модель технології як товару (c. 413 - 418)
Метою статті є розробка моделі товару «технологія» для забезпечення ефективного управління технологією як товаром в умовах ринкової економіки. Також розроблено матрицю оцінювання конкурентоспроможності технології на основі зазначеної моделі. Для досягнення мети в ході дослідження використовувались такі методологічні підходи та методи, як: системно-структурний підхід, що дозволив визначити склад і сутнісні зв’язки п’яти рівнів моделі технології як товару (ідея, логічний спосіб реалізації, фізичний, організаційний та правовий способи реалізації технології); методи узагальнення, порівняння та аналогії, що дозволили проаналізувати існуючі моделі товару в маркетингу та використати досвід аналізу товару для такого об’єкта, як технологія, а також аналізу та синтезу, що уможливило розробку матриці оцінювання конкурентоспроможності технології. Результатом роботи стала структурована п’ятирівнева модель із обґрунтуванням і зазначенням змісту кожного рівня. Дана модель розкриває особливості аналізу саме технології в контексті її використання потенційним споживачем, враховуючи всі її компоненти та особливості передавання і впровадження у виробництво. Особливості використання та впровадження включають всі складові та ситуації: від виникнення ідеї товару, як відповіді на базову потребу споживача, до правового супроводу процесу передавання такого синтетичного об’єкта, як технологія, що може складатись із об’єктів інтелектуальної власності різного змісту (промисловий зразок, патент, марка тощо). Розробка уможливлює проведення більш точного та якісного оцінювання ринкової привабливості та конкурентоспроможності технології як товару, що є актуальним з огляду на стрімкий розвиток технологічного ринку.

Стаття написана українською мовою

Тітова К. В.
Проблематика вдосконалення стратегічного управління товарним портфелем на підприємствах ринку заморожених напівфабрикатів України (c. 419 - 425)
У статті проаналізовано ефективність використання процесного підходу при визначенні принципів роботи відділів підприємств галузі заморожених напівфабрикатів. У результаті дослідження виявлено проблеми, характерні для вітчизняних підприємств галузі заморожених напівфабрикатів, запропоновано відповідні заходи, а саме: проведено модифікацію організаційної структури з точки зору вимог сучасного маркетингового менеджменту. Запропонована трансформація організаційної структури дозволить підвищити ефективність бізнес-процесів контролю якості сировини та готової продукції, а також планування щомісячних і щорічних продажів підприємства. Складено інструменти реалізації зазначених бізнес-процесів: алгоритм бізнес-процесу контролю якості готової продукції, визначено напрями автоматизації процесу контролю якості.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2014

Козик В. В., Масюк В. М.
Виявлення ризиків і загроз машинобудівного підприємства, що перебуває у стані кризи (c. 315 - 324)
Питання кризового стану та антикризового управління є актуальними для багатьох суб’єктів господарювання. На вітчизняних підприємствах, зокрема машинобудівних, відсутній необхідний досвід застосування інструментів антикризового управління, насамперед попереджувальних, що призводить до неефективної діяльності, порушення їхньої фінансово-економічної стабільності, реалізації ризиків і загроз, які спричиняють або поглиблюють кризу. У статті охарактеризовано негативні чинники, які впливають на підприємство, що перебуває в умовах кризи. Ідентифіковано ризики і загрози поточної діяльності підприємства та процесу антикризового управління. Виділено етапи антикризового управління підприємством та розглянуто ризики і загрози на кожному з них, визначено джерела їхнього виникнення. Ідентифіковано можливі ризики і загрози залежно від фази кризи та різних стратегій антикризового управління підприємством.

Стаття написана українською мовою

Король С. Я.
Управлінська звітність: сутність і алгоритм формування (c. 325 - 331)
Метою статті є уточнення сутності поняття «управлінська звітність», визначення місця та ролі управлінської звітності в обліково-інформаційній системі підприємства і обґрунтування алгоритму її формування. Проаналізовано, систематизовано та узагальнено змістовний, формальний і методичний підходи до базової економічної категорії «звітність» і поняття «управлінська звітність». На основі порівняння управлінської з іншими видами звітності встановлені її сутнісні характеристики та запропоновано власне визначення даного поняття. Доведено, що управлінська звітність є засобом формалізації вимог внутрішніх користувачів до управлінського обліку. Встановлено, що основою створення управлінської звітності має бути інтегрована обліково-аналітична база даних. Запропоновано алгоритм формування управлінської звітності як основу створення обліково-інформаційної бази управління підприємством. Визначено, що подальший розвиток теорії та практики формування управлінської звітності слід спрямувати на автоматизацію обліково-звітної роботи на підприємстві та створення єдиного інформаційного простору як основи забезпечення внутрішніх користувачів своєчасною, достовірною і релевантною інформацією.

Стаття написана українською мовою

Бойко Т. Л.
Ризики в управлінні інтелектуальним потенціалом (c. 332 - 337)
Основною метою статті є аналіз ризиків у процесі управління інтелектуальним потенціалом, зокрема з’ясування передумов їхнього виникнення, а також дослідження можливих шляхів щодо запобігання їхнього вияву та негативного впливу на результати діяльності підприємств. У результаті аналізу, систематизації й узагальнення наукових поглядів сформульовано ключові фактори походження ризиків у контексті управління інтелектуальним потенціалом. У межах даної проблематики обґрунтовано можливу класифікацію ризиків, яка має практичну цінність у процесі менеджменту,– за етапами відтворення інтелектуального потенціалу, впливом на результат у часі та структурними елементами інтелектуальних ресурсів. Ідентифіковано та описано ключові ризики, асоційовані з кожним структурним елементом інтелектуального потенціалу. Запропоновано низку заходів, виконання яких сприятиме зниженню рівня впливу ризиків в управлінні інтелектуальним потенціалом на процес діяльності суб'єктів господарювання. Деталізація та вдосконалення таких методів є основою подальших досліджень у даному напрямку.

Стаття написана українською мовою

Лобазов С. М.
Аналіз стану кадрової безпеки промислових підприємств (c. 337 - 343)
Метою статті є теоретичне обґрунтування та виявлення основних загроз кадровій безпеці, проведення аналізу системи кадрової безпеки на підприємстві. У статті для створення надійної системи кадрової безпеки підприємства об’єктивно оцінено вплив навколишнього середовища на господарську діяльність промислового підприємства, проведено SWOT-аналіз підприємства, на матриці SWОT-аналізу відображено співставлення зв’язків отриманих характеристик, проведено аналіз соціально-мотиваційної складової кадрової безпеки, досліджено професійні складові кадрової безпеки, для узагальнення проведеного аналізу складено профіль кадрової безпеки підприємства, на основі кластерного аналізу визначено п’ять факторів, які спричиняють найбільший вплив на рівень кадрового ризику підприємства, розраховано інтегральний показник кадрового ризику, представлено оцінку передумов настання кадрового ризику, наведено інтерпретацію шкали рівня кадрового ризику.

Стаття написана українською мовою

Погребняк А. Ю.
Порівняльний аналіз методик оцінки ймовірності банкрутства в системі антикризового управління на підприємстві (c. 344 - 352)
У статті проаналізовано місце методики оцінки ймовірності банкрутства підприємства у процесі реалізації заходів антикризового управління. Визначено, що реалізація процесу антикризового управління включає в себе низку етапів, які логічно продовжують один одного. Найчастіше це діагностика банкрутства та аналіз середовища, в якому функціонує підприємство (SWOT-аналіз, PEST-аналіз SPACE-аналіз і т. п.). Зважаючи на конкретизацію діагностики, автор відзначає, що варто деталізовано зупинити увагу на дискримінантному аналізі. Автором систематизовано інформацію щодо вітчизняних і західних методик оцінки ймовірності банкрутства та на цій основі визначено специфіку застосування на промислових підприємствах національного господарства. Враховуючи зростаючий характер кризових явищ на промислових підприємствах, було обґрунтовано необхідність перевірити якість проаналізованих методик діагностики кризових явищ на промислових підприємствах України. Визначено, що до системоутворюючих галузей національної економіки можна віднести машинобудування. У галузі за даними аналітики працює ряд потужних підприємств, що формують засади конкурентоспроможності не лише галузі, а і національного господарства на міжнародних ринках. Для наочного представлення практичного значення проаналізованих вище підходів з них було обрано ПАТ «Мотор Січ». Дослідження показало, що розглянуті західні моделі можна використовувати як паралельні, корелюючи отримані результати з показниками, розрахованими за вітчизняними моделями. Крім того, у сучасних умовах необхідно зважати не лише на кількісний, але й на якісний аналіз, ураховувати різні аспекти (наприклад, поведінковий, мотиваційний і т. п.).

Стаття написана українською мовою

Польова В. В.
Підвищення ефективності діяльності підприємств за рахунок оптимізації кадрового складу (c. 353 - 358)
Працівники як вирішальний чинник, що забезпечує ефективність функціонування підприємств, потребують створення сприятливих умов для своєї діяльності та розвитку, у т. ч. через оптимізацію – приведення внутрішнього складу управлінських і виконавчих команд до найкращого стану. Досягнення цієї мети можливе за умови об’єднання конкретного колективу, команди навколо єдиної системи цінностей та уявлень, бажано такої, що складає основу корпоративної культури підприємства. Перш ніж це здійснити, необхідно проаналізувати ступінь ціннісно-мотиваційної єдності всередині команди. У статті визначено поняття «ціннісно-мотиваційна єдність», на основі якого, з урахуванням принципу соціокультурної ідентичності, розроблено авторську методику оцінки ефективності командної взаємодії працівників у процесі трудової діяльності на підприємстві, запропоновано рекомендації щодо підвищення ефективності командної взаємодії. Апробація даної методики засвідчила її практичну цінність для підприємств залізничного транспорту та підтвердила, що її застосування сприятиме: формуванню високоефективних управлінських команд; ефективному комплектуванню невеликих робочих груп (ланок, бригад); здійсненню правильного вибору під час прийому на вакантні місця нових співробітників та у розстановці кадрів; формуванню нової структури кадрового складу під час злиття, поглинання чи реструктуризації підприємств; створенню результативної робочої атмосфери під час формування тимчасових проектних команд.

Стаття написана українською мовою

Олексів І. Б., Лісович Т. Ю.
Формування методу оцінювання ефективності впровадження організаційних змін у систему управління підприємством (c. 359 - 364)
Мета статті полягає у створенні методу оцінки результатів впровадження організаційних змін на підприємстві за допомогою регресійного аналізу основних взаємозалежних показників діяльності підприємства. На основі аналізу основних взаємозалежних показників проведено порівняльну характеристику отриманих коефіцієнтів регресійного аналізу. У статті вперше використано методологію регресійного аналізу для отримання та порівняння регресійних коефіцієнтів аналізованих взаємозалежних даних. Враховано періодичність взаємозалежних даних діяльності підприємства до застосування організаційних змін і після них. Це дало змогу оцінити ефективність впровадження організаційних змін на підприємстві. Результати використання даного методу оцінювання показали певні недоліки та переваги впровадження організаційних змін на підприємстві. Створено подальші умови для більш глибокого дослідження та аналізу результатів впровадження організаційних змін на підприємстві.

Стаття написана українською мовою

Шиманська Л. М.
Побудова системи механізмів реалізації завдань стратегічного розвитку підприємства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (c. 365 - 369)
У статті акцентовано увагу на проблему ефективного стратегічного управління підприємством. Запропоновано систему механізмів реалізації стратегії розвитку підприємства в системі зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) з виявленням джерел конкурентних переваг і поліпшення позицій підприємства на ринках збуту внаслідок їх раціонального використання. У системі механізмів реалізації стратегії виділено економічний, організаційний та мотиваційні механізми. Взаємодія охарактеризованих у статті механізмів має відбуватись з дотриманням принципів адаптивності, гнучкості, з обов’язковим елементом раціональності, що є передумовою своєчасного та ефективного реагування на зміни зовнішнього середовища. Автором показано, що зміни характеристик будь-якого елемента функціональної структури або їх сукупності мають відповідним чином враховуватися в роботі механізмів стратегічного розвитку, оскільки будь-які зміни є джерелом нових можливостей і ризиків. Тому розглянута система механізмів реалізації стратегій підприємства дасть змогу виявити джерела конкурентних переваг і поліпшить позицію підприємства на ринку внаслідок раціонального використання таких джерел.

Стаття написана українською мовою

Збаржевецька Л. Д.
Моделювання мотиваційної поведінки суб’єктів регламентованої і творчої праці (c. 369 - 373)
Метою дослідження є визначення закономірностей формування певної мотиваційної поведінки працівників з урахуванням регламентованої та творчої компонент трудової діяльності. Визначено закономірності формування певної мотиваційної поведінки працівників з урахуванням регламентованої та творчої компонент трудової діяльності. Акцентовано увагу на специфіці активізації творчої праці, оскільки творчість не може однаковою мірою бути притаманна усім людям, проте зумовлює прояв інноваційної активності. Зазначено, що потрібно не тільки залучати кваліфікованих працівників із творчими здібностями, розвиненим інтелектуальним потенціалом, а й постійно турбуватися про інвестування в розвиток їх людського капіталу, підвищення кваліфікації, про оновлення знань та пошук прийнятних методів матеріальної та моральної підтримки творчості. У результаті моделювання, виконаного стосовно визначення переваг творчої праці відносно регламентованої, виявлено особливості, які мають бути враховані системою регулювання інноваційної активності працівників підприємств.

Стаття написана українською мовою

Бойко М. М.
Система ціннісних орієнтирів, норм і правил соціально-трудових відносин як основа соціального капіталу сфери послуг (c. 374 - 378)
Метою статті є узагальнення теоретичних аспектів формування цінностей в організації; вивчення та встановлення взаємозв’язку глибинних загальнолюдських цінностей з професійними та іншими організаційними цінностями; дослідження практичних інструментів формування цінностей для підприємств сфери послуг. Автором запропоновано загальну модель формування «етичного ядра» соціального капіталу – цінностей організації, які повинні відображати: релігійні, культурні, етичні та традиційні етнічні цінності, традиції соціальної та професійної взаємодії, тощо. Визначено, що цінності покликані відігравати роль контексту ділової культури організації та гармонізувати інтереси кожного співробітника зокрема та організації в цілому. Представлено конкретизацію організаційних та особистих цінностей за основними групами (професійні, ієрархічні, соціальної взаємодії, етичні, крос-культурні, специфічні). Проведена селекція цінностей організації як головного інструменту формування соціального капіталу базується на визнанні особливого призначення, яке покликані виконати цінності, трансформуючи місію організації в реальні дії персоналу.

Стаття написана українською мовою

Варцаба В. І., Огородник В. О., Дюлай Є. В.
Футуристичний маркетинг як інструмент забезпечення конкурентоспроможності банку (c. 379 - 383)
Стаття присвячена розгляду футуристичного маркетингу як інструменту забезпечення конкурентоспроможності банку. Авторами розглядаються питання сутності та історії виникнення маркетингу. У роботі уточнено категоріальне наповнення дефініції «банківський маркетинг». Увагу зосереджено на футуристичному маркетингу як нестандартному інструменті боротьби за лояльність споживчої аудиторії. У результаті дослідження було виділено та охарактеризовано нові форми використання банківського маркетингу, а саме: використання Інтернет; застосування комп'ютерних ігор / кіно (product placement – розміщення торгової марки в кіно або в комп'ютерних іграх у рекламних цілях); сенсорний брендинг (сенсбрендінг – комплексний вплив на споживача через всі органи чуття); love marks – підхід (щирі відносини між банком і клієнтом). Авторами зроблено спробу довести, що ефективним інструментом забезпечення конкурентоспроможності банку є футуристичний маркетинг.

Стаття написана українською мовою

Яковенко Т. І., Педченко Н. С.
Система маркетингової інформації як умова забезпечення ефективної маркетингової діяльності підприємств рекламної галузі (c. 384 - 388)
Метою статті є дослідження системи маркетингової інформації як умови забезпечення ефективності маркетингової діяльності підприємств рекламної галузі. У статті розглянуто поняття системи, проаналізовано вже існуючі підсистеми маркетингової інформаційної системи, наведено їх визначення та джерела. У результаті дослідження було виявлено, що система маркетингової інформації підприємств рекламної галузі складається з добре налагоджених взаємопов'язаних елементів: маркетингове середовище; фахівці з маркетингу; підсистеми маркетингової інформації, кожна з яких відповідає за окремі питання. Зокрема, підсистема внутрішньої звітності підприємства відповідає за набір методів аналізу маркетингових даних, що складаються зі статистичного банку та банку математичних моделей; підсистема аналізу маркетингової інформації (аналітична система, система підтримки маркетингових рішень) – за проектування, збирання, обробку та аналіз даних, які потребують спеціального дослідження конкретної маркетингової ситуації для ухвалення конкретних управлінських рішень щодо продуктово-ринкової стратегії підприємства рекламної галузі; підсистема маркетингових досліджень – за комплекс джерел, методичних прийомів і процедур, які застосовують для отримання щоденної інформації про різні події, що відбуваються на ринку; підсистема збору зовнішньої поточної маркетингової інформації – за сукупність даних, які виникають у формі бухгалтерської та статистичної звітності, оперативної й поточної виробничої та науково-технічної інформації.

Стаття написана українською мовою

Мокіна С. М.
Моделі формування бренда роботодавця (c. 389 - 398)
Мета статті полягає в дослідженні існуючих підходів до формування моделей бренда роботодавця. Проаналізовано та узагальнено моделі формування бренда роботодавця зарубіжними вченими. Здійснений аналіз дозволяє сформувати чітке уявлення щодо побудови процесу при наявності різних вихідних цілей та доступних ресурсів. Питання моделей бренда роботодавця є новим для вітчизняної наукової думки, тому аналіз, запропонований у статті, є актуальним і корисним. Загалом, у статті досліджено дев’ять моделей бренда роботодавця, у результаті чого виявлено, що за складовими вони відрізняються, але одна складова зустрічається у всіх підходах – ціннісна пропозиція співробітнику (або цінності бренда роботодавця). Кожна з моделей має право на існування, жодна не є достатньо повною та досконалою. Відповідно до цього подальший розвиток даної теми пропонується проводити в напрямку розробки комплексної моделі бренда роботодавця.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2014

Лазарева М. Г.
Нові інструменти портфельного аналізу: матриця привабливості (c. 306 - 313)
Метою статті є розробка такого інструменту матричного аналізу, який би узагальнював базові характеристики внутрішнього і зовнішнього середовища для формування збалансованого портфелю бізнесів. У статті проаналізовано сучасні методи матричного аналізу, які застосовуються у світовій практиці. Обґрунтовано актуальність створення інструменту, за допомогою якого можна аналізувати внутрішнє та зовнішнє середовище портфелю бізнесів, що допомагає будувати користувачеві такого інструменту такі стратегії, що включають розумне поєднання дохідності та ризику. Визначено умови збалансованості бізнес-портфелю, які ґрунтуються на золотий пропорції. Розроблено матрицю привабливості для оцінки бізнес-портфелю холдингу. По горизонтальній осі відкладається агрегований показник – корпоративна привабливість, який включає в себе три елементи, що характеризують привабливість бізнесу для власників: ступень ризику, темп зростання бізнесу і середньорічну величину грошового потоку. По вертикальній осі відкладається комплексний показник – галузева привабливість, який включає такі показники: темп зростання ринку, частка ринку і число конкурентів у галузі. Величина обох показників визначається методом експертних оцінок. Діаметр кола визначає вартість конкретного бізнесу в портфелі. Запропоновано варіанти стратегій для бізнесів, які потрапляють в конкретний квадрант. Інструмент уявляється досить перспективним у використанні поряд з існуючими матрицями.

Стаття написана російською мовою

Мамонов К. А., Пруненко Д. О., Грицьков Є. В.
Визначення інтелектуального капіталу будівельних підприємств: підходи та особливості застосування (c. 313 - 316)
Розглянуто питання щодо необхідності формування та використання інтелектуального капіталу як в економіці держави, так і на підприємствах будівельної галузі, зокрема. Визначено суттєву роль і значення інтелектуального капіталу на будівельних підприємствах. Охарактеризовані та виявлені особливості застосування інтелектуального капіталу на підприємствах будівельної галузі, враховуючи сучасні умови господарювання України. Систематизовано теоретико-методичні підходи до визначення інтелектуального капіталу суб’єктів господарської діяльності, охарактеризовано структурні елементи та обґрунтовано поняття «інтелектуальний капітал будівельних підприємств».

Стаття написана українською мовою

Печенюк А. В.
Оцінка мотиваційної спрямованості науково-педагогічних працівників до професійного розвитку (c. 317 - 322)
На основі соціологічного опитування науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів Західного регіону України були виявлені мотиви до професійного розвитку. Встановлено, що для тих науково-педагогічних працівників, які мають неістотні наукові результати, головними мотивами виступають матеріальні. У той час, як для працівників, які здійснюють активний професійний розвиток і мають суттєві наукові досягнення, структура мотивів змінюється від матеріальних до творчих. Доведено, що в сучасному суспільстві науково-педагогічний працівник має займати активну позицію щодо власного професійного розвитку при виборі основних форм і джерел фінансування. Оскільки сьогодні обмежуючим фактором до здійснення безперервного професійного розвитку виступають не можливості (тобто обсяги фінансування, які можуть бути суттєво збільшені за рахунок альтернативних джерел), а потенціал науково-педагогічного працівника та його бажання до здійснення професійного розвитку.

Стаття написана українською мовою

Марченко К. С.
Господарське рішення в контексті перспектив сталого розвитку добувних підприємств (c. 322 - 326)
Метою статті є визначення ролі рішення в процесі управління діяльністю добувних підприємств та особливостей їх прийняття, а також обґрунтування необхідності екологізації господарських рішень на підприємствах добувної промисловості Житомирщини. У результаті проведеного дослідження було визначено місце та роль господарського рішення в процесі здійснення управлінської діяльності добувних підприємств Житомирської області. Обґрунтовано необхідність екологізації діяльності останнього. Було запропоновано загальний алгоритм екологізації рішень у контексті управлінської діяльності суб’єкта господарювання. Перспективою подальших досліджень є визначення адекватних методів прийняття та адаптації господарських рішень щодо специфіки функціонування підприємств залежно від сфери діяльності, враховуючи особливості системи стратегічного управління конкретного підприємства й рівень навантаження діяльності останнього на навколишнє природне середовище.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2014

Доровський О. В.
Сегменти світового фармацевтичного ринку: тенденції і протиріччя розвитку (c. 34 - 40)
Розглянуто основні сегменти світового фармацевтичного ринку та їх класифікація залежно від темпів зростання. Показано головні чинники, що зумовлюють зростання світового фармацевтичного ринку. Відмічено подібності та відмінності тенденцій, у руслі яких функціонують різні регіональні фармринки. Позначено основні проблеми і протиріччя, що ведуть до структурної перебудові світового фармацевтичного ринку та світової фармацевтичної галузі. Показано найбільш ймовірні напрямки розвитку світового фармринку і галузі в руслі коригування стратегій фармацевтичних компаній.

Стаття написана російською мовою

Отенко І. П., Даневич О. С.
Ключові елементи стратегічного потенціалу підприємства (c. 302 - 307)
У статті проведено аналіз сутності та змісту поняття «стратегічний потенціал підприємства», а також визначено його особливості. У наукових роботах вітчизняних і закордонних учених з теорії стратегічного управління найчастіше виділяють такі елементи стратегічного потенціалу: ресурси, функції та процеси підприємства, персонал, компетенції. Зустрічається також система управління, імідж, корпоративна культура. Така декомпозиція пов’язана з пошуком джерел конкурентних переваг і довгострокової ефективності підприємств. Так, якщо раніше успіх підприємства на ринку визначався наявністю необхідних матеріальних ресурсів, то економічні реалії сьогодення визначають знання як найцінніший ресурс, а управлінську компетентність – як обов’язкову умову стратегічного розвитку. Особливе місце в дослідженні стратегічного потенціалу підприємства присвячено поняттю гнучкості. Воно надає динамічного характеру стратегічному потенціалу підприємства, відображає його здатність до змін у відповідь на зміни зовнішнього середовища. Обґрунтовано такі елементи стратегічного потенціалу, як: управлінська компетентність, гнучкість організаційної структури, стратегічна позиція підприємства та його здатність до забезпечення виробничо-технологічної ефективності.

Стаття написана українською мовою

Круглова О. А., Козуб В. О.
Системний підхід до організації моніторингу на підприємстві (c. 307 - 311)
Метою статті є подання результатів дослідження сутності та особливостей формування моніторингу на підприємств із дотриманням системного підходу. Виділено проблеми, пов’язані з визначенням сутності моніторингу та його елементного складу. Моніторинг подано як систематичне спостереження, що реалізується в межах загальної системи управління визначеним об’єктом, і передбачає вимірювання та порівняння фактичних його характеристик з базовими (плановими, нормативними) з метою розробки та реалізації заходів щодо розвитку об’єкта управління як у поточному періоді, так і в довгостроковій перспективі. Визначено основні характеристики моніторингу, його місце в системі управління, способи та період реалізації. Вивчено окремі аспекти елементного складу моніторингу як системи. Система моніторингу подана як сукупність взаємопов’язаних елементів підсистем інформаційного, технічного, організаційного, методичного забезпечення. Надана послідовність організації моніторингу на підприємстві. Особливості формування системи моніторингу на підприємстві розглянуто з огляду циклічності даного процесу.

Стаття написана українською мовою

Савченко Т. В.
Основні етапи оцінки ефективності управління конкурентоспроможністю промислових підприємств (c. 312 - 316)
У статті запропоновано алгоритм управління конкурентоспроможністю промислового підприємства, який базується на визначенні рівня ефективності управління конкурентоспроможністю підприємства та розробці методики кількісної оцінки рівня його конкурентоспроможності. Рівень ефективності управління конкурентоспроможністю промислового підприємства визначається на підставі бальної оцінки його конкурентоспроможності. Наведено основи для формування методики оцінки ефективності управління конкурентоспроможністю промислового підприємства на підставі досягнутого рівня конкурентоспроможності, яка визначається розрахунком інтегрального коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства як суми зважених нормалізованих узагальнюючих показників з графічним відображенням отриманих результатів. Для отримання оцінки значущості групових показників у формуванні рівня конкурентоспроможності підприємства запропоновано використання методу експертних оцінок.

Стаття написана російською мовою

Павлюк В. І.
Проблеми ототожнення антиципативного та превентивного антикризового управління підприємством (c. 317 - 321)
У результаті аналізу літературних джерел виявлено ототожнення антиципативного і превентивного антикризового управління, що, на думку автора, не є коректним. Таким чином, дослідницьким завданням представленої статті є порівняння змісту антиципативного і превентивного антикризового управління для визначення предметної царини кожного з них, їх відмінностей та взаємозв’язку. За результатами дослідження представлено порівняльну характеристику антиципативного і превентивного антикризового управління. Обґрунтовано їх спільні та відмінні ознаки. З метою розмежування зазначених видів управління запропоновано уточнені визначення антиципативного і превентивного антикризового управління. Визначено їх взаємозв’язок та місце у системі менеджменту. Перспективами подальших розробок у даному напрямку є дослідження превентивного антикризового управління з позицій окремих наукових підходів, побудова на цій основі системи превентивного антикризового управління та розкриття особливостей його здійснення.

Стаття написана українською мовою

Кіпа Д. В.
Визначення впливу зовнішнього середовища на формування конкурентної стратегії підприємства (c. 322 - 329)
Метою статті є визначення міри впливу кожної з груп факторів зовнішнього середовища на системний базис формування конкурентної стратегії. На основі узагальнення існуючих моделей зовнішнього середовища було запропоновано власну модель, яка складається з двох рівнів. Перший рівень представлений факторами непрямого впливу, другий – факторами безпосередньої взаємодії з підприємством. До факторів непрямого впливу було віднесено: економічні, політичні, правові, науково-технічні, технологічні, міжнародні, демографічні, соціокультурні. До факторів прямого пливу: постачальники, споживачі, товари-замінники, існуючі та нові конкуренти, комплементори. У кожній групі факторів прямого та непрямого впливу було визначено сукупність складових, які було безпосередньо включено до когнітивної моделі у формі факторів-індикаторів. Цільовими факторами було обрано складові системного базису формування конкурентної стратегії: конкурентоспроможність підприємства, ключову компетенцію та конкурентну перевагу. Шляхом реалізації сценарного моделювання на прикладі підприємства ПАТ «Завод «Пiвденкабель» було визначено міру впливу кожної групи факторів на формування конкурентної стратегії.

Стаття написана українською мовою

Тимченко С. О.
Системний базис як складова системи розвитку персоналу в організації (c. 329 - 334)
Метою статті є дослідження архітектоніки системи розвитку персоналу, зокрема особливостей функціонування її системного базису. У статті запропоновано розглядати архітектоніку системи розвитку персоналу у вигляді трирівневої конструкції: системного базису (організаційного забезпечення), тіла системи (функціональних підсистем) і системної надбудови (саморозвитку). Обґрунтовано склад системного базису, до якого віднесено структурну, ресурсну та процесну складові, системний адаптер та організаційні відносини; детально розглянуто кожну з них і визначено їх роль у процесі функціонування системи розвитку персоналу організації. Поряд з цим запропоновано розглядати системний адаптер як елемент антикризового механізму, який дозволить зменшити негативний вплив зовнішнього середовища системи. Також у статті визначено характер взаємодії системного базису з іншими складовими системи розвитку персоналу.

Стаття написана українською мовою

Денисюк О. В.
Теоретичні засади формування та розвитку стратегічних компетенцій підприємства (c. 334 - 340)
У статті узагальнено визначення компетенцій, що стосуються професійної діяльності суб’єктів – носіїв компетенцій, описано структуру компетенції залежно від базової ознаки її визначення. Виділено різноманіття поведінки менеджерів, що засновується на індивідуальних моделях компетенцій, які у сукупності створюють управлінську компетенцію, безпосередньо пов’язану з управлінням знаннями, а саме – знаннями щодо прийняття та реалізації стратегічних рішень. Доведено, що джерелом створення стратегічних компетенцій та активом, що відображає певні напрями їх формування та розвитку, є знання підприємства. На основі аналізу теорії менеджменту щодо управління знаннями узагальнено основні процеси формування компетенцій підприємства та умови для їх формування.

Стаття написана українською мовою

Цуканова В. Я., Петренко Ю. В.
Групування методів мотивації персоналу (c. 341 - 346)
Метою статті є теоретичне обґрунтування класифікаційних ознак і вдосконалення класифікації методів мотивації праці на основі використання системного підходу, із виділенням структурних складових процесу мотивації. Залежно від суб’єкта мотивування виділено методи самомотивації та методи стороннього мотивування. Залежно від об’єкта – методи мотивування, спрямовані на окремого працівника, на групу і на колектив організації в цілому. Виходячи з того, що суб’єктивна сторона характеризується відношенням суб’єкта мотивування до її результату, виділено такі класифікаційні ознаки: вид результату, тип поведінки і спрямованість впливу на результат. По виду результату мотивування виділено методи, орієнтовані на формування трудової поведінки, на отримання певного кількісного або якісного результату та на вартість бізнесу. За типом поведінки: методи, що забезпечують загальну зацікавленість у роботі працівника в цій організації; методи, що забезпечують виконавську дисципліну і продуктивну нормативну зацікавленість, а також активність працівника; методи, спрямовані на раціоналізацію праці. По спрямованості впливу на результат мотивування – методи позитивного і негативного мотивування. Об’єктивну сторону процесу мотивування формують методи і способи здійснення дії. У зв’язку з цим можна виділити такі класифікаційні ознаки методів мотивування: за способом впливу на об’єкт мотивування, за місцем виникнення, за функціональним призначенням і економічним змістом. За способом впливу на об’єкт мотивування пропонується виділити прямі та непрямі методи. За місцем виникнення – внутрішні і зовнішні методи мотивування. За функціональним призначенням – економічні, організаційні, соціальні та морально-психологічні. За економічним змістом – методи фінансового і нефінансового мотивування.

Стаття написана українською мовою

Тирінов А. В.
Формування зв’язків координації механізмів підвищення ефективності на базі коучингу (c. 346 - 352)
Аналіз останніх досліджень показав, що, незважаючи на велику кількість наукових напрацювань, необхідно вдосконалити механізми підвищення ефективності в процесі діяльності підприємства та сформувати зв’язки їх координації. Метою статті є узгодження дій учасників колективної діяльності з координації механізмів підвищення ефективності на основі коучингу. У результаті досліджень було розроблено функціональну матрицю діяльності машинобудівного підприємства, що показує взаємозв’язок функціональних завдань та учасників спільної реалізації функцій. Сформовано зв’язки координації механізмів підвищення ефективності на базі коучингу як технології розвитку підприємства через навчання співробітників у процесі виконання своїх обов’язків. Запропоновано послідовність проведення коучингу та когнітивну карту формування й відбору альтернатив підвищення ефективності діяльності машинобудівного підприємства. Напрямком подальших досліджень є вибір і оцінка прогнозних результатів ефективності діяльності на машинобудівному підприємстві на базі когнітивної карти.

Стаття написана українською мовою

Мокіна С. М.
Концептуальна модель побудови бренда роботодавця (c. 353 - 357)
Сильний бренд роботодавця є інструментом формування довгострокових конкурентних переваг організації на ринку праці. Мета статті полягає в розробці концептуальної моделі бренда роботодавця та її складових. У статті запропоновано авторську модель побудови бренда роботодавця. Дана модель має три платформи: індивідуальність, позиціонування, сила. Першим кроком при побудові бренда роботодавця є визначення індивідуальності бренда. На основі індивідуальності розробляється стратегія та інструменти позиціонування бренда роботодавця. Результатом позиціонування є формування сильного бренда роботодавця, яке виражене в залученні та утриманні кваліфікованих співробітників. Питання побудови бренда роботодавця є новим для вітчизняної наукової думки, тому модель, запропонована в статті, є актуальною та корисною. Напрямком для подальшого розвитку даної теми є розробка системи оцінювання ефективності побудови бренда роботодавця.

Стаття написана українською мовою

Шванський В. С.
Аналіз факторів систем оцінки показників ефективності ланцюгів поставок (c. 358 - 362)
Метою статті є дослідження та систематизація основних підходів до оцінки систем ефективності ланцюгів поставок. У статті проаналізовано сучасний стан теорії оцінки ефективності, проведено аналіз найбільш поширених критеріїв оцінки ефективності ланцюгів поставок. Проаналізовано недоліки таких систем оцінки та обґрунтовано актуальність створення інтегральних систем, які б охоплювали фінансові, якісні, часові та інші фактори ефективності та водночас були практично придатні, виключали б дублювання даних. Проведено аналіз такого якісного фактора ефективності, як гнучкість, визначено її джерела. Представлено теорії, що визначають часову складову продуктивності та ефективності ланцюгів поставок та їх складових елементів, проаналізовано їх переваги та недоліки. Проведена систематизація дозволяє адаптувати запропоновані показники та їх системи до окремих ринків чи сфер, формуючи найбільш придатні та точні системи оцінки.

Стаття написана українською мовою

Меленчук Ю. Т., Бриндзя З. Ф.
Маркетинговий аналіз пивного ринку на первинних даних (c. 363 - 368)
Мета статті – за допомогою проведеного анкетування дослідити, яка торгова марка пива користується попитом серед споживачів, які саме критерії відіграють важливу роль для вибору виробника. Предметом дослідження є пивний ринок України, а саме: пивоварні Західної України. Обсяг вибірки склав 400 чоловік. З них на питання: «Чи вживаєте Ви пиво?» 325 респондентів дали позитивну відповідь, отже, подальший аналіз проводився по кількості 325 опитуваних. У результаті дослідження ми переконалися, що пивоварні, в яких добре розвинена маркетингова діяльність, займають лідируючі позиції серед споживачів. Відтак, у пивоварній промисловості маркетинг відіграє велике значення для якості товару, асортиментної політики, характеру збутової мережі, процесу просування, зростання обсягів ринку, цінової політики та ін. Перспективою подальших досліджень є ефективне планування маркетингової діяльності на пивоварних підприємствах.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2014

Лебединська О. С.
Оцінка стану і проблем розвитку аудиту персоналу на промислових підприємствах Харківської області (c. 368 - 371)
Метою даної роботи є обґрунтування необхідності розвитку аудиту персоналу на промислових підприємствах у кризових умовах. У статті оцінюються стан і проблеми розвитку аудиту персоналу на промислових підприємствах Харківської області. Досліджено тенденції щодо чисельності найманих працівників як в економіці Харківського регіону в цілому, так і по окремих галузях промисловості, вікового розподілу основного складу працівників підприємств і частки працюючих пенсіонерів. Виявлено певні проблеми з використанням фонду робочого часу та збільшенням його втрат, що обумовлює необхідність застосування заходів, спрямованих на підвищення продуктивності праці кожного працівника та обсягу випуску продукції підприємства. Перспективою подальшого дослідження на рівні аналізу є вивчення особливостей використання аудиту персоналу при здійсненні господарської діяльності сучасними підприємствами. У прикладному аспекті ще недостатньо вивченими залишаються конкретні механізми і технології аудиту персоналу.

Стаття написана українською мовою

Кроніковський Д. О.
Структура взаємодії контролінгу та менеджменту (c. 372 - 375)
До сучасного розуміння поняття «контролінг» еволюціонувало концептуально. Нині контролінг асоціюється із системою управління підприємством. Метою статті є аналіз підґрунтя еволюційного розвитку контролінгу. Важливо також встановити відмінності між сучасним контролінгом та менеджментом і з’ясувати їх структурну та інформаційну взаємодію. Проведено порівняльний аналіз контролінгу та менеджменту в розрізі: ціль; підсистеми функції, що забезпечують досягнення мети; виконавці та ресурси; об'єкти; структура системи керування. Встановлена загальна структура контролінгу, методологічна структура роботи контролінгу, синхронна взаємодія інформаційних потоків контролінгу та менеджменту підприємства. Встановлено, що контролінг є своєрідним механізмом саморегулювання на підприємстві, який забезпечує зворотний зв'язок у контурі керування. Він не замінює управління, а лише переводить його на якісно новий рівень. Тому варто розглядати контролінг як інтегруючу й координуючу систему. Служба контролінгу не визначає, що планувати, а радить, як і коли варто планувати.

Стаття написана українською мовою

Буднік М. М., Сорокіна О. Л.
Механізм удосконалення організаційної структури управління підприємством (c. 376 - 380)
Метою статті є висвітлення сутнісного поняття механізму вдосконалення організаційної структури управління (ОСУ) підприємством і побудова його наочної моделі. Удосконалення ОСУ є безперервним процесом, що диктується як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками. Механізм удосконалення ОСУ підприємства ґрунтується на основних принципах і критеріях ефективності та включає сучасні методи, інструменти, важелі побудови організаційної структури на основі послідовності здійснення етапів організаційної діагностики, розробки нової організаційної структури, здійснення організаційних перетворень, формування оптимальної структури та оцінки ефективності обраної моделі управління підприємством і організаційних змін. Використання розробленого механізму сприяє реорганізації та обранню ефективної моделі ОСУ підприємства.

Стаття написана українською мовою

Горленко В. Г.
Розвиток трудового потенціалу працівника (c. 381 - 385)
Мета статті полягає в теоретико-методичному обґрунтуванні необхідності доповнення трудового потенціалу працівника освітньою складовою та у визначенні сутнісних ознак сучасного освітнього потенціалу. Класифікація трудового потенціалу працівника є предметом дослідження багатьох вітчизняних і зарубіжних учених. Однак на сутність освітнього потенціалу вони звертають недостатньо уваги, хоча підкреслюють наявність та важливість у структурі трудового потенціалу освітньої складової. Спроби дослідження сутності поняття «освітній потенціал» були виконані вченими лише на рівні регіону та держави, освітній потенціал працівника залишився поза увагою. У результаті дослідження було підтверджено, що сучасний освітній потенціал працівника в його житті має велике значення. Швидкозмінювані умови становлення когнітивного суспільства потребують від працівника прийняття швидких і нестандартних рішень, тобто підвищують вимоги до його сучасного освітнього потенціалу. Враховуючи це, слід визначити його сутнісні ознаки, що дозволить побудувати стратегію розвитку та управління ним. Так, характерними ознаками сучасного освітнього потенціалу працівника є гнучкість, автономність, унікальність та корисність. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є кількісно-якісний аналіз та визначення факторів і каталізаторів розвитку освітнього потенціалу працівника.

Стаття написана англійською мовою

Озарко К. С., Челомбитько В. В., Видра Н. І.
Маркетингове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності підприємств зв’язку (c. 386 - 394)
Мета статті полягає у формулюванні можливих оптимальних напрямків маркетингової складової діяльності підприємства зв’язку як суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності. Проведено аналіз сучасних тенденцій, що мають місце на ринках товарів, робіт і послуг внаслідок поглиблення глобалізаційних процесів у світовій економіці та з урахуванням останніх досягнень теоретиків і практиків маркетингу. Показано, що врахування виробничого, фінансового, інтелектуального, соціального та кадрового потенціалів підприємства, з метою чіткого визначення його місця у світовому поділі праці, може забезпечити високий рівень конкурентоспроможності та фінансово-економічної стабільності, а пріоритет у цьому напрямку управлінської діяльності повністю належить службі маркетингу. Запропоновано підхід, що висуває на перший план менеджменту підприємства два основні напрямки управлінської діяльності, які становлять підґрунтя його фінансово-економічної стабільності та конкурентоспроможності, – маркетинговий менеджмент та менеджмент персоналу.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2014

Касич А. О.
Втілення концепції стратегічного управління в практику вітчизняних підприємств (c. 290 - 294)
Метою статті є дослідження проблем впровадження теоретичних положень та методичних принципів стратегічного менеджменту в практику вітчизняних підприємств. Аналізуючи, систематизуючи та узагальнюючи наукові праці зарубіжних вчених, було розглянуто еволюцію концепції стратегічного управління та наголошено, що процес удосконалення і теоретичних положень, і практики продовжується і в даний час. У результаті дослідження було виокремлено основні етапи реалізації стратегічного управління на сучасних підприємствах і безпосередньо заходи, здійснення яких дасть можливість забезпечити системність реалізації сучасної управлінської концепції. На основі узагальнення практичного досвіду здійснення стратегічного управління окремими зарубіжними підприємствами визначено особливості цього процесу та його відмінності від практики вітчизняних підприємств. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є визначення змісту організаційно-економічних перетворень, яких вимагає впровадження стратегічного підходу в управлінську діяльність вітчизняних підприємств.

Стаття написана українською мовою

Морщенок Т. С.
Теоретичні аспекти управління бізнес-процесами в контексті реалізації стратегії розвитку підприємства (c. 295 - 302)
Метою статті є теоретичне узагальнення та розвиток наукових підходів щодо управління бізнес-процесами в рамках реалізації стратегії розвитку підприємства. Аналізуючи наукові праці багатьох вчених, у статті розглянуто основні підходи до управління підприємством та обґрунтовано доцільність застосування процесноорієнтованої моделі, яка спрямована на вибудовування довготривалих відносин із споживачами на основі комплексного виявлення та задоволення їхніх потреб, що є пріоритетним у сучасних умовах жорсткої конкуренції та динамічності ринкового середовища. Систематизовано погляди дослідників на визначення економічної сутності категорії «бізнес-процес», виявлено його основні ключові характеристики та надано авторське бачення поняття «управління бізнес-процесом». У результаті дослідження розроблено концептуальну модель управління бізнес-процесами та прийняття управлінських рішень в рамках генеральної стратегії розвитку підприємства, використання якої дозволить підприємству підвищити ефективність управління та забезпечити досягнення стратегічних цілей шляхом задоволення потреб внутрішніх і зовнішніх споживачів. Зазначено, що вдосконалення та оптимізація бізнес-процесів шляхом реінжинірингу та аутсорсингу є дієвим інструментом забезпечення підвищення ефективності управління та конкурентоспроможності вітчизняних підприємств в умовах динамічного ринкового середовища.

Стаття написана українською мовою

Саричев Д. О.
Оцінювання зрілості та збалансованості розвитку процесів управління проектами на вітчизняних підприємствах (c. 303 - 312)
Мета даної статті – на основі узагальнення теорії та практики оцінювання зрілості процесів управління проектами запропонувати та провести практичну апробацію універсального комплексу інструментів для діагностування проблемних ділянок у системі проектного менеджменту вітчизняних організацій. У результаті дослідження було визначено рівні зрілості та слабкі місця в системі процесів управління проектами для базових груп підприємств, а також проведено порівняння груп підприємств за видами економічної діяльності відповідно до критеріїв зрілості та збалансованості розвитку системи процесів проектного менеджменту. Запропонований інструментарій оцінювання на основі трирівневої моделі зрілості процесів управління проектами дає можливість, першу за все, провести внутрішню самодіагностику організації, виявити проблемні зони в системі проектного менеджменту в розрізі груп процесів як за сферами знань, так і за етапами проектного управління. Подальша оптимізація «слабких місць» (процесів або груп процесів управління проектами) створює потенціал для підвищення успішності реалізації проектів організації. Перспективами досліджень у даному напрямку є: по-перше – збільшення кількості організацій – баз проведення дослідження з метою підвищення об’єктивності висновків за видами економічної діяльності та розмірами; по-друге – проведення аналізу на предмет встановлення кореляції зрілості процесів управління проектами з розмірами підприємств і їх галузевою приналежністю; по-третє – вивчення статистики та визначення залежності успішності реалізації проектів від рівня розвитку процесів управління проектами в організаціях.

Стаття написана українською мовою

Цапенко В. Ю.
Економічна поведінка підприємств як основа для прийняття управлінських рішень (c. 313 - 317)
Метою даної статті є уточнення змісту категорії «економічна поведінка» та встановлення взаємозв’язку між її типами і комплексом управлінських рішень стратегічного та оперативного характеру. Розглянуто та проаналізовано найбільш поширені сучасні визначення поняття економічної поведінки та надано пропозиції щодо уточнення цього поняття. Відповідно до умов дослідження уточнено такі відомі категорії, як стратегічна поведінка та стратегія з урахуванням характеру впливу на них економічної поведінки підприємств. На основі доведення існуючого взаємозв’язку зазначено, що економічна поведінка є специфічною категорією, що характеризується двома аспектами. Перший аспект стосується варіативної складової економічної поведінки, тому що вона в цьому сенсі залежить від змін зовнішнього середовища. Другий аспект пов’язаний зі схильністю менеджмента компанії до більш або менш ризикованих дій. Така схильність майже не залежить від умов функціонування компанії, і тому її можна розглядати як стабільну складову категорії економічної поведінки. Саме стабільна складова і визначає характер впливу економічної поведінки на стратегію підприємства. Так, у довгостроковому періоді цей аспект служить додатковим інструментальним фактором при розробці та реалізації стратегії підприємства. У короткостроковому періоді варіативна складова економічної поведінки впливає на зміну управлінських рішень оперативного характеру. У результаті досліджень було доведено, що врахування такої категорії, як економічна поведінка та її складових аспектів у процесі прийняття управлінських рішень дозволить підвищити ефективність діяльності компанії в межах обраної стратегії її розвитку.

Стаття написана українською мовою

Матющенко С. С.
Інтелектуальний капітал у сучасних економічних умовах: значення, структура, облік та оцінка (c. 318 - 322)
У сучасних економічних умовах інтелектуальний капітал відіграє одну з провідних ролей у створенні як прибутку підприємства, так і його ринкової вартості. Цей факт робить дослідження, пов'язане з визначенням значення, структури, обліком та оцінкою інтелектуального капіталу підприємства, вельми актуальним. Метою статті є розгляд та узагальнення найбільш важливих аспектів використання інтелектуального капіталу. У роботі розглянуто поняття «інтелектуальний капітал», дано визначення інтелектуального капіталу, визначено місце інтелектуального капіталу в структурі капіталу підприємства, проведено огляд найбільш поширеної структури елементів інтелектуального капіталу, показана важливість інтелектуального капіталу для успішної діяльності підприємства, охарактеризовано деякі проблеми обліку та оцінки інтелектуального капіталу підприємства, представлені деякі пропозиції щодо їх вирішення.

Стаття написана російською мовою

Лебединська О. С.
Особливості технології проведення аудиту персоналу на підприємстві (c. 323 - 327)
Метою даної роботи є обґрунтування необхідності технології аудиту персоналу на промислових підприємствах у кризових умовах. У статті проводиться узагальнення основних складових технології аудиту персоналу на промислових підприємствах. Досліджено основні складові технології організації проведення аудиту персоналу. Узагальнено послідовність етапів, сукупність завдань, процедури виконання аудиту персоналу у визначених підсистемах соціально-трудової сфери. Виділено сім основних етапів організації аудиту персоналу. Перспективами подальшого дослідження на рівні аналізу є вивчення особливостей технології організації проведення аудиту персоналу при здійсненні господарської діяльності сучасними підприємствами. У прикладному аспекті ще недостатньо вивченими залишаються конкретні механізми і технології аудиту персоналу.

Стаття написана українською мовою

Паласюк Б. М.
Вплив стратегій дистрибуції продукції фармацевтичної промисловості на логістику (c. 327 - 331)
У статті розкрито специфічні особливості дистрибуції продукції фармацевтичної промисловості. Визначено основні тенденції розвитку вітчизняного фармацевтичного ринку. Проаналізовано характерні особливості, притаманні стратегії дистрибуції. Обґрунтовано актуальність використання концепції логістики в дистрибуційній діяльності фармацевтичних підприємств. Досліджено основні види стратегій дистрибуції продукції фармацевтичної промисловості – прямих продаж, гуртових посередників, оптимізації каналів дистрибуції тощо. Показано, що стратегії дистрибуції гуртових посередників пов’язані із процесами консолідації, а серед стратегій дистрибуції на роздрібному фармацевтичному ринку переважає концентрація, формою вираження якої є аптечні мережі. Визначено переваги і недоліки різних стратегій дистрибуції продукції фармацевтичної промисловості. Досліджено їх вплив на дистрибуційну логістичну діяльність.

Стаття написана українською мовою

Третьяк О. П.
Роль менеджменту персоналу у формуванні та використанні трудового потенціалу медичних закладів (c. 331 - 336)
Одним з найбільш болючих і невирішених питань у сфері охорони здоров’я є проблеми кадрового забезпечення. Міжнародні експерти підкреслюють, що за відсутності належно підготовлених працівників системи охорони здоров'я ніякі передові досягнення у сфері медицини та сучасні технології не зможуть позитивно вплинути на здоров'я населення. Тому метою статті є дослідження ролі та завдань менеджменту персоналу під час формування та використання трудового потенціалу медичних закладів. На основі аналізу зайнятості у сфері охорони здоров’я, динаміки та структури медичних працівників в Україні, структури лікарів за спеціалізацією визначено проблеми формування трудового потенціалу в медичних закладах. Доведено, що для їх вирішення потрібен ефективний менеджмент персоналу, завданням якого є формування та підвищення ефективності використання трудового потенціалу медичних закладів. Менеджмент персоналу в медичних закладах має забезпечити відповідний якісно-кількісний склад трудових ресурсів, підвищити мотивацію медичних працівників, уможливити їх постійне навчання та перенавчання з урахуванням інноваційних процесів у медичній сфері, а також сприяти підвищенню якості надання медичних послуг через введення корпоративної культури та стандартів обслуговування.

Стаття написана українською мовою

Солнцева Н. В., Швець Є. В., Бойко К. О.
Особливості використання людського фактора у формуванні стратегічного потенціалу підприємства (c. 337 - 341)
Метою статті є дослідження особливостей використання інтелектуального ресурсу у формуванні стратегічного потенціалу підприємства. Розглянуто сутність категорій «людські ресурси», «потенціал людини», «трудові ресурси», «трудовий потенціал», «інтелектуальні ресурси», «інтелектуальний потенціал». Охарактеризовано основні питання формування стратегічного потенціалу підприємства, одну з його головних складових – людський фактор – і взаємозв’язок з розвитком підприємства. Висвітлено основні принципові положення, які визначають місце людського фактора в системі стратегічного потенціалу. Проаналізовано особливості використання людського, трудового та інтелектуального ресурсів у процесі формування стратегічного потенціалу підприємства.

Стаття написана українською мовою

Коновалова С. О.
Інструменти електронного маркетингу в системі просування освітніх послуг (c. 342 - 346)
У роботі проаналізовано можливості використання інструментів електронного маркетингу для підвищення ефективності рекламних кампаній, які проводяться навчальними установами. При цьому враховується специфіка освітніх послуг як об'єкта просування. Визначено, що на даний час більшість навчальних закладів України в кращому випадку мають сторінку в глобальній мережі Інтернет, що пасивно використовується як засіб маркетингу. Величезну популярність набирає просування інформаційних продуктів, до яких можуть бути зараховані і освітні послуги, у соціальних мережах. Серед таких розглянуто Facebook та його російськомовний аналог – соціальну мережу ВКонтакте як лідерів за обсягами розміщення рекламного контента. Визначено, що Facebook надає своїм рекламодавцям зручні та зрозумілі умови. Серед спеціалізованих сервісів, які дозволяють автоматизувати необхідні процеси, найбільш перспективним і демократичним на даний момент є Appintop. Ще одним спеціалізованим сервісом, який дозволяє відстежувати й оптимізувати конверсії, є Google AdWords, в якому кожне рекламне оголошення бере участь в аукціоні. Google відбирає оголошення і визначає порядок їх показу залежно від стратегії призначення ставок і типу рекламної кампанії. Великий інтерес для рекламодавців представляє також сервіс Google AdMob, використання якого дає доступ до рекламних оголошень всередині мобільних додатків.

Стаття написана українською мовою

Борисенко О. Є., Елькаді М., Онуфрієнко Н. Л.
Удосконалення маркетингового процесу підприємства машинобудівної галузі на основі досвіду іноземної компанії. (c. 346 - 351)
У роботі, на основі вивчення досвіду організації маркетингового процесу канадської компанії Pratt&Whitney, було запропоновано напрямки вдосконалення маркетингового процесу вітчизняного машинобудівного підприємства, які дозволять створити додаткові конкурентні переваги й нові ринкові можливості. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є визначення шкали й критеріїв оцінки ступеня задоволеності споживача щодо маркетингового процесу машинобудівного підприємства, що дозволить підприємству не тільки максимізувати прибутковість відносин із клієнтами, але й за рахунок оптимізації маркетингових заходів мінімізувати витрати, пов’язані з просуванням товару на ринок.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2014

Ліфінцев Д. С.
Трансляція цінностей корпоративної культури як інструмент формування іміджу компанії (c. 440 - 443)
Мета статті полягає в дослідженні практики використання корпоративних комунікацій для трансляції цінностей корпоративної культури. У ході аналізу функцій корпоративної культури виявлена її роль як джерела формування позитивного іміджу компанії, її ділової репутації та, як наслідок, бренда. Використовуючи економічні, організаційні, соціально-психологічні та комунікаційні важелі, менеджмент має формувати таку культуру, яка забезпечує підтримку обраній стратегії та враховує інтереси усіх груп стейкхолдерів. Побудова ефективної системи комунікацій зі стейкхолдерами передбачає трансляцію ключових корпоративних цінностей. Одними з найбільш ефективних каналів такої комунікації є корпоративний веб-сайт і офіційні сторінки в соціальних мережах. У ході дослідження було проаналізовано офіційні веб-сайти і офіційні сторінки у мережі Facebook 30-ти найбільших компаній України, Польщі та Чехії. Вибір останніх двох зумовлений їх географічною близькістю до України, схожістю трансформаційних процесів, що відбувались у цих країнах і відбуваються наразі в нашій, а також іншими параметрами, що дозволяють розглядати їх як об’єкти порівняння. Дослідження стосувалось практики використання комунікаційних інструментів для трансляції ключових цінностей корпоративної культури з метою формування позитивного іміджу компанії та укріплення її бренда. Обґрунтовано напрями підвищення ефективності корпоративних комунікацій вітчизняних компаній з огляду на процеси глобалізації та європейської інтеграції України. Використання запропонованих рекомендацій може сприяти поліпшенню іміджу українських компаній, підвищуючи їх конкурентоздатність на глобальних ринках. У перспективах подальших досліджень – розв’язання проблеми економічної оцінки ефективності дій з формування і розвитку корпоративної культури.

Стаття написана українською мовою

Ус М. І.
Забезпечення ефективності партнерських відносин підприємства на основі оцінки партнерів (c. 444 - 448)
Метою статті є розробка заходів з оцінки потенційних партнерів підприємства та визначення ефективності відносин з ними. При аналізі, систематизації та узагальненні наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених було визначено основні етапи процесу вибору партнерів підприємства, що дозволило розробити заходи щодо організації та оцінки професійної відповідності потенційних партнерів. Підґрунтям для запропонованого методичного підходу щодо визначення ефективності партнерських відносин стало використання групування показників із застосуванням експертного оцінювання для розрахунку важливості складових узагальнюючого показника ефективності партнерських відносин. У результаті було визначено залежність цілей формування партнерських відносин і показників оцінки професійної відповідності потенційних партнерів. Проаналізовано основні критерії та показники до визначення ефективності партнерських відносин, які безпосередньо залежать від результатів проведення оцінки та вибору партнерів. Крім того, запропоновано методику щодо визначення ефективності відносин, яка передбачає розрахунок узагальнюючого показника ефективності з урахуванням економічних і соціально-психологічних її складових. Перспективним напрямком подальших досліджень є розробка стратегій розвитку ефективних партнерських відносин, зокрема розгляд організаційних аспектів партнерства та врахування фактора ризику.

Стаття написана українською мовою

Дрінь О. Я.
Методологія і форма стратегії підприємства: порядок визначення та механізм взаємодії (c. 449 - 457)
Визначено сутність поняття форми стратегії підприємства та складові, що ідентифікують її різновиди. Доведено, що вибір методології розробки стратегії залежить від рівня передбачуваності змін зовнішнього організаційного середовища, яка каузально пов’язана з формою представлення стратегії. Виокремлено способи представлення внутрішніх елементів стратегії та надано їхню класифікацію. Виявлено ознаки деталізації, варіативності та способи параметризації обраних показників стратегічного розвитку. Обґрунтовано порядок визначення форми і методології побудови стратегії на основі передбачуваності змін середовища, що ґрунтується на врахуванні об’єктивних і суб’єктивних чинників. Диференціацію нестабільності зовнішнього середовища здійснено за рівнями динамізму, стохастичності та турбулентності, а їхнє сприйняття окремими суб’єктами запропоновано ідентифікувати з урахуванням інформаційного забезпечення і прогностичних здатностей підприємства. В аналітичних цілях рівень передбачуваності змін середовища представлено у формі багатомірного матричного позиціонування. Доведено, що порядок визначення необхідних елементів стратегії, їхніх змістовних форм і видів вираження цільових показників, які відповідають обраній стратегічній методології, є невід’ємними складовими процесу стратегічного планування на підприємстві.

Стаття написана українською мовою

Бурак О. М.
Оцінка стратегічного потенціалу СКП «Харківзеленбуд» (c. 457 - 462)
У статті проведено оцінку стратегічного потенціалу спеціалізованого комунального підприємства «Харківзеленбуд» як інтегрального показника за 2009 – 2013 рр. Оцінено рівні розвитку складових стратегічного потенціалу: техніко-технологічного, кадрового, фінансового потенціалів і потенціалу фінансового стану підприємства на базі модифікованих показників розвитку. Дана методика оцінки стратегічного потенціалу для підприємств сфери озеленення застосовується вперше. Виявлено, що найбільш розвиненими є кадровий і фінансовий потенціали, найменш – техніко-технологічний потенціал і потенціал фінансового стану. За досліджений період найбільш високий рівень розвитку стратегічного потенціалу був у 2010 р., до 2013 р. даний рівень розвитку значно погіршився. Результати оцінки стратегічного потенціалу: неефективне керівництво ресурсами, відсутність стратегічного аспекту управління ресурсами. Запропонована оцінка може стати аналітичним підґрунтям прийняття стратегічних управлінських рішень на СКП «Харківзеленбуд» і визначення напрямків стабілізації його діяльності.

Стаття написана російською мовою

Васильконова Е. О.
Розвиток теорії іміджу територій як активного інструменту регіонального менеджменту (c. 463 - 468)
Мета статті полягає в дослідженні процесів розвитку теорії іміджу територій як активного інструменту регіонального менеджменту. Наведено декілька визначень понять «імідж» та «імідж регіонів». На базі аналізу наукових праць багатьох учених автором було запропоновано власне визначення іміджу регіону та парадигму відносин розвитку досліджуваного поняття з позиції розвитку регіонального менеджменту; згруповано та охарактеризовано етапи формування іміджу територій; систематизовано та визначено функції іміджу регіону в системі регіонального менеджменту. У результаті дослідження було запропоновано декілька класифікацій іміджу регіону за різноманітними напрямами діяльності та характером формування; визначено складові іміджу регіону, які виражені в економічній, соціальній та культурній оцінках. Також зазначено важливість формування позитивного іміджу регіонів та його вплив на соціально-економічний регіональний розвиток за умов трансформаційної економіки України. Автор розглядає проблемні та конфліктні питання невдало сконструйованого образу території, наводить приклад формування негативного іміджу східних регіонів і пропонує напрями його відновлення. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є розробка та впровадження інструментів і методів оцінки іміджу регіонів як економічної категорії та активного інструменту регіонального менеджменту. Визначено, що формування власного іміджу для кожного регіону та посилення елементів упізнавання українських територій сприятиме привертанню уваги до регіону, надасть можливість ефективно лобіювати його інтереси, покращувати інвестиційний клімат, отримувати додаткові ресурси для розвитку регіональної економіки, збереження пам’яток історико-культурної спадщини тощо. Просування іміджу регіонів – перспективний шлях подолання труднощів у формуванні іміджу України в цілому.

Стаття написана українською мовою

Стоказ Я. М.
Формування предметної області дослідження стратегічних знань підприємства (c. 469 - 473)
У статті розглянуто основні напрями формування предметної області дослідження стратегічних знань через визначення основоположних понять, встановлення взаємозв’язку між ними з урахуванням особливостей зовнішнього та внутрішнього середовища діяльності підприємства. Представлені процеси формування знань на основі моделі: дані – інформація – знання – досвід, в якій визначено структуру процесів перетворення інформації у знання. Подано характеристику напрямів діяльності – методології, рефлексії, когниції. Визначено типи стратегічної поведінки підприємства при прийнятті стратегічного рішення ключовими суб’єктами, що є носіями знань,– реактивний, інактивний, проактивний та інтерактивний. Надано індивідуальні характеристики менеджерів для успішного управління знаннями в закордонній й вітчизняній практиці.

Стаття написана українською мовою

Харченко Н. В.
Ефективність Наглядової ради промислових підприємств: вітчизняний та зарубіжний досвід (c. 473 - 478)
Мета статті полягає у визначенні ключових факторів ефективної діяльності Наглядової ради на основі дослідження практичного досвіду корпоративного управління вітчизняних та іноземних підприємств. Базуючись на аналізі, систематизації та узагальненні наукових праць багатьох учених, було розглянуто необхідність включення незалежних директорів до складу Наглядової ради. У результаті дослідження було систематизовано та визначено чинники ефективного функціонування Наглядової ради. Запропоновано інструменти підвищення ефективності Наглядової ради на українських підприємствах. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є аналіз результатів впровадження визначених інструментів, дослідження необхідності включення до складу Наглядових рад представників міноритарних акціонерів, а також працівників. Подальший розвиток дослідження факторів ефективності Наглядових рад може покращити рівень корпоративного управління та підвищити конкурентоспроможність підприємств.

Стаття написана українською мовою

Мороз О. В., Воловодюк С. С.
Потенціал і перспективи брендингу у вітчизняному конкурентному середовищі (c. 479 - 484)
У статті обґрунтовано актуальність формування принципів адаптації підприємницької діяльності вітчизняного виробника до нових інформаційно-комунікаційних технологій брендингового типу. Розглянуто наслідки зростаючого впливу бренду на бізнес-процеси та застосування механізму брендингу на рівні країни. Проаналізовано вплив діяльності будівельно-індустріального комплексу на економічний розвиток і формування брендингового іміджу країни. Зазначено епізодичний характер брендингу в позиціюванні вітчизняних підприємств будівельно-індустріального комплексу. Рекомендовано у виробничо-збутовій діяльності підприємств будівельної галузі використовувати алгоритм проектування стратегії брендингу, що сприятиме набуттю сталих конкурентних позицій на обраному географічному просторі. Запропоновано застосування маркетингових комунікацій із урахуванням специфіки галузі та регіональних потреб споживача, виокремлюючи при цьому емоціональну та раціональну складові.

Стаття написана українською мовою

Біловодська О. А., Латунова Д. А.
Дослідження сутності логістичного аутсорсингу як чинника ефективного функціонування вітчизняних підприємств (c. 485 - 489)
Мета статті полягає в аналізі та систематизації основних підходів щодо розкриття сутності поняття «аутсорсинг», встановленні відповідності існуючих визначень аутсорсингу та логістичного аутсорсингу сучасним вимогам і розкритті нового змісту поняття «логістичний аутсорсинг». У статті виконано аналіз і систематизацію підходів до визначення сутності аутсорсингу як передачі однієї з функцій сторонній організації, а також як оптимізації діяльності підприємства. Досліджено зміст логістичного аутсорсингу. Запропоновано власне визначення поняття «логістичний аутсорсинг», під яким розуміється процес делегування окремої логістичної функції або бізнес-процесу підприємства на довгостроковій контрактній основі для оптимізації діяльності підприємства та скорочення виробничо-технологічних, інтелектуальних та економічних витрат, а також відповідних ресурсів. Перспективи подальших досліджень спрямовані на формування методів та інструментів забезпечення логістичного аутсорсингу.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2015

Кузьмін О. Є., Бодарецька О. М.
Взаємозв’язок понять «мотивація» та «мотивування» у системі мотивування персоналу підприємств (c. 347 - 352)
Метою статті є обґрунтування взаємозв’язку понять «мотивація» та «мотивування» у системі мотивування персоналу підприємств на засадах уточнення їхнього змісту. Обґрунтовано основні підходи до трактування поняття «мотивування»: як те, що пов’язане із потребами, особистими цілями, мотивами і цінностями людини та мотивує її до діяльності; як динамічний процес впливу на людину шляхом використання різноманітних рушійних сил з метою спонукання до дій. Розглянуто підходи до трактування поняття «мотив» як вихідної бази формування поняття «мотивування» з економічної та психологічної точок зору. Обґрунтовано практичну відсутність дискусійності у трактуванні цього поняття. Доведено, що мотив фактично передує активній діяльності, метою якої є задоволення потреб працівника. На прикладах показано здебільшого ототожнення понять мотивації та мотивування як у літературі, так і в словникових виданнях. Поняття мотивації та мотивування також розглянуто з позиції кримінального права. Здійснено морфологічний аналіз економічних понять із закінченнями -ння. За результатами цього розвинуто понятійно-термінологічний апарат у сфері мотивування персоналу, зокрема, уточнено сутність понять «мотивація» та «мотивування», обґрунтовано їхню нетотожність та розкрито взаємозв’язок між ними, що дає змогу розв’язати низку термінологічно-наукових проблем мотиваційної сфери суб’єктів господарювання. Перспективи подальших досліджень у цьому напрямку повинні полягати в розвитку типології видів як мотивації, так і мотивування.

Стаття написана українською мовою

Гросул В. А., Афанасьєва М. В.
Бенчмаркінг як інструмент управління конкурентним потенціалом підприємств роздрібної торгівлі (c. 353 - 357)
Мета статті полягає в дослідженні бенчмаркінгу як сучасного дієвого інструменту управління конкурентним потенціалом підприємств роздрібної торгівлі. Аналіз, систематизація та узагальнення наукових праць багатьох зарубіжних і вітчизняних учених дали можливість розглянути сутність і зміст бенчмаркінгу, згрупувати погляди дослідників на визначення поняття «бенчмаркінг». Визначено об’єкти і результати бенчмаркінгу в розрізі окремих складових елементів конкурентного потенціалу підприємств роздрібної торгівлі з урахуванням галузевої специфіки, що доводить доцільність використання бенчмаркінгу як дієвого інструменту. Також доведено цінність і значення бенчмаркінгу конкурентного потенціалу, що полягає не лише в уважному вивченні досягнень і помилок інших підприємств роздрібної торгівлі, а й дозволяє господарським суб’єктам галузі розробити власну стратегію успішного розвитку.

Стаття написана українською мовою

Преображенська О. С.
Організація управління фінансово-економічною безпекою як фактор удосконалення якості корпоративного управління (c. 357 - 362)
У статті визначено умови ефективного функціонування акціонерних підприємств через здатність системи менеджменту організувати управління фінансово-економічною безпекою для протидії загрозам, що виникають у зовнішньому та внутрішнього середовищі. Визначено напрями оцінювання якості корпоративного управління. Проаналізовано загрози фінансово-економічній безпеці підприємства в системі корпоративного управління. Встановлено передумови виникнення корпоративних конфліктів. Визначено методи регулювання корпоративних конфліктів залежно від їх типів, а також суб’єкти врегулювання в системі управління фінансово-економічною безпекою. Проведено аналіз розподілу функцій корпоративного управління між компетентними органами ПАТ «Вовчанський агрегатний завод». Здійснено оцінку показників фінансової стійкості ПАТ «ВАЗ».

Стаття написана українською мовою

Дерев'янко О. Г.
Організаційні профілі системи репутаційного менеджменту підприємств харчової промисловості України (c. 363 - 372)
У статті висвітлено результати емпіричного дослідження організаційних елементів системи репутаційного менеджменту (СРМ), яке проводилося шляхом опитування представників керівництва 69 підприємств харчової промисловості України. Автором введено в науковий обіг та уточнено ряд понять, зокрема: організаційний «фундамент» СРМ – організаційні передумови (наявність відповідних посад, затвердженої стратегії РМ, плану антикризового РМ тощо) активного використання інструментів РМ і залучення стейкхолдерів до формування репутації підприємства; одна з трьох складових СРМ підприємства. «Організаційний профіль СРМ» – це тип (рівень розвиненості) організаційного «фундаменту» СРМ, який ідентифікується за наявністю чи відсутністю на підприємстві певних організаційних елементів системи репутаційного менеджменту. У статті за результатами дослідження підприємств харчової промисловості України запропоновано розрізняти п’ять типів організаційного профілю СРМ: споживацький – наявні, як правило, всі елементи СРМ лише функціонального рівня; перехідний – фрагментарно присутні елементи організаційних передумов усіх трьох рівнів (функціонального, системного та стратегічного); розвинений – наявні не менш як 80% елементів «фундаменту» СРМ; зародковий – відсутність більш ніж 80% елементів «фундаменту» СРМ; дочірній – відсутність у підприємства до 100% елементів «фундаменту» СРМ, обумовлена наявністю всіх необхідних функцій на рівні головної (материнської) компанії. Доведено, що у харчових підприємств України найпоширенішим є саме споживацький тип організаційного профілю СРМ, що пояснюється їх орієнтацією на внутрішній ринок. Однак уже найближчими роками можна очікувати на зміни в організаційних профілях СРМ підприємств-експортерів: перехідний та розвинений профілі СРМ поступово заміщуватимуть споживацький.

Стаття написана українською мовою

Гончарова С. Ю., Гончаров А. Б., Аграмакова Н. В.
Формування моделі управління сталим розвитком підприємства (організації) (c. 372 - 377)
Стаття присвячена теоретичним і практичним аспектам формування моделі управління сталим розвитком на рівні підприємства або організації. Проаналізовано умови функціонування та розвитку вітчизняних підприємств. У результаті дослідження було визначено економічну сутність поняття «сталий розвиток»; проаналізовано підходи до обґрунтування концепції сталого розвитку; здійснено вертикальну функціональну декомпозицію компонентів сталого розвитку. Уточнено основні етапи процесу розробки структури управління сталим розвитком; обґрунтовано розробку організаційно-функціональної моделі управління сталим розвитком підприємства (організації). У статті доведено, що запропонована організаційно-функціональна модель дозволяє визначити та досягти довготривалої рівноваги між основними компонентами сталого розвитку підприємства (економічним, соціальним, екологічним) з відповідними ланками організаційної структури і функціями управління.

Стаття написана українською мовою

Науменко М. О., Морозова Л. В.
Удосконалення стратегічного управління організацією (c. 377 - 381)
У статті проаналізовано сутність стратегічного управління організацією та розроблено заходи щодо його вдосконалення. Визначено фактори, що чинять вплив на систему стратегічного управління організацією. Доведено, що стратегічне управління в сучасних умовах виконує ряд важливих функцій у процесі управління підприємством (організацією). Удосконалення стратегічного підходу в управлінні значною мірою обумовлено необхідністю забезпечення найоптимальнішого використання наявних ресурсів для досягнення цілей функціонування підприємства. Вибір заходів щодо вдосконалення стратегії управління підприємством (організацією) напряму залежить від мети його існування, сфери діяльності, впливу зовнішніх і внутрішніх факторів і спрямований на підвищення конкурентоспроможності підприємства в сучасних умовах.

Стаття написана українською мовою

Кудирко О. В.
Соціальна відповідальність – сучасний тренд у поведінці споживачів (c. 382 - 388)
В умовах сучасного розвитку економіки соціально значимі питання перебувають у центрі уваги спільноти. Більшість компаній декларують свою соціальну відповідальність перед соціумом та інтегрують її в управлінську діяльність. Мета статті полягає в дослідженні ролі та місця соціальної відповідальності в поведінці сучасного споживача. Розглянуто концепцію корпоративної соціальної відповідальності з позиції споживача, його розуміння і ставлення до брендів, які підтримують соціальні ініціативи. Визначено, що в нових економічних умовах при виборі товару для споживача вже не достатньо керуватися лише функціональністю товару, на перший план виступає розуміння не корисності самого товару як одиниці, а можливості забезпечення почуття причетності та ототожнення з компанією. Споживач стає прагматичним і раціональним, він змінює власну культуру споживання, коли пріоритетом стає не володіння, а економія грошових ресурсів завдяки спільному використанню товарів. Трансформуються і відносини з компаніями, оскільки бренди, які підтримують соціальні ініціативи, мають вищу лояльність з боку споживачів. Наведено приклади соціально відповідальних проектів вітчизняних компаній, що дало змогу виокремити соціальні проблеми, які є об’єктом таких ініціатив, а також споживчі мотиви, що змушують споживача здійснювати покупку. Запропоновано визначення поняття «соціальна відповідальність у споживача» як реакції та відношення індивіда на проведення соціальних ініціатив брендів, що проявляються у формуванні мотивів здійснити покупку, а у довгостроковій перспективі формують лояльність споживача до компанії. Перспективи подальших досліджень у даному напрямі полягають у вивченні механізму споживчої поведінки та розробці рекомендацій підприємствам у контексті корпоративної соціальної відповідальності.

Стаття написана українською мовою

Іщенко А. В.
Маркетинговий компонент національних систем підтримки експортерів (c. 388 - 393)
У сучасних українських і закордонних публікаціях однозначної класифікації інструментів державної системи підтримки експорту поки ще не існує, але більшість науковців зазначають значущість ролі держави у формуванні та розширенні конкурентоспроможності національного експорту. Мета статті полягає в окресленні контурів маркетингового компоненту в сучасних системах підтримки експортерів різних країн і виявленні пріоритетних з точки зору результативності методів та інструментів сприяння розвитку маркетингової діяльності експортерів. У статті розкрито засади та основні мотиви формування національних систем підтримки експортерів. Проаналізовано міжнародний досвід діяльності організацій сприяння торгівлі. Систематизовано пріоритетні інструменти національної системи підтримки експорту з виділенням таких, як фінансові, маркетингові та адміністративні. Ефективна система підтримки експорту дозволяє країнам підвищити власну конкурентоспроможність та зміцнити конкурентні позиції національних виробників на зарубіжних ринках, спонукає фірми-неекспортери розширювати межі своєї діяльності та виходити на закордонні ринки тощо. У нашій країні система підтримки експорту тільки починає формуватися, і тому досвід зарубіжних країн є доволі актуальним для розвитку експортної діяльності національних виробників.

Стаття написана українською мовою

Третьяк О. П.
Маркетингові аспекти просування інноваційної продукції на ринок (c. 393 - 399)
Нестабільність у тенденціях розвитку вітчизняних підприємств, що обумовлена процесами глобалізації, змінами смаків та потреб, технологій, посиленням конкуренції, змушує шукати нові інструменти ведення бізнесу, мотивує постійний інноваційний розвиток. Однією з передумов комерційного успіху є запровадження інновацій. У зв’язку з цим все більше підприємств в Україні активізують інноваційну діяльність. Намагання керівників підприємств збільшити прибуток, частку ринку, посилити конкурентні переваги зумовлюють необхідність активізації інноваційної діяльності, одним із напрямів якої є розробка та запровадження у виробництво інноваційної продукції. Інноваційна діяльність тісно пов’язана з маркетингом, оскільки непередбачені умови господарювання обумовлюють активне запровадження маркетингових інструментів на всіх етапах від розробки ідеї, організації виробництва й до просування інноваційного продукту на ринок. Визначено, що за цих умов зростає роль маркетингових інструментів. Доведено, що саме маркетинг інновацій сприяє прискоренню виходу інноваційної продукції на ринок і завоюванню ринкової частки. Запропоновано структурно-логічну схему маркетингу просування інноваційного продукту, яка регламентує даний процес. Її дотримання сприятиме ефективній організації та реалізації маркетингу інновацій.

Стаття написана українською мовою

Зюкова І. О., Зюкова А. О.
Моделювання маркетингових засобів стратегічного управління підприємством (c. 400 - 405)
Метою статті є дослідження теоретико-методичних положень та пропозицій, обґрунтування змісту та моделювання процесу формування стратегічних змін на підприємстві. Запропоновано модель маркетингової взаємодії підприємства у просторі ділового партнерства, практична реалізація якої сприятиме досягненню сталого економічного розвитку. Під час аналізу, систематизації та узагальнення наукових праць багатьох учених було вдосконалено методичний інструментарій оцінки економічної ефективності реалізації маркетингових засобів на підприємстві. Запропоновано використовувати результативність управління процесами маркетингу як складову оцінки ефективності маркетингової діяльності. Розроблено модель вибору оптимального варіанта маркетингового забезпечення економічного зростання підприємства, яку пропонується використовувати для комплексної оцінки управління процесами маркетингу на підприємстві. Перспективою подальших досліджень у даному напрямку є визначення можливостей розвитку ділового партнерства та створення цінності для клієнтів, що сприятиме підвищенню ефективності використання маркетингових засобів на підприємстві.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2015

Рачковський Е. А.
Количественный анализ потенциальных сегментов рынка при разработке стратегии реструктуризации предприятий (c. 253 - 260)
Целью статьи является разработка и обоснование количественного подхода к интегральной оценке привлекательности потенциальных сегментов рынка, необходимость проведения которой возникает в рамках стратегического планирования реструктуризации промышленного предприятия при выборе в качестве основных направлений: кардинальное изменение товарного ассортимента, освоение принципиально новой для предприятия продукции и выход на новые для него товарные рынки. Предложено оценку привлекательности рынков строить на основе системы показателей, отражающих состояние трех групп признаков: условий рыночной (конкурентной) среды; состояния предприятия; позиции конкурентов, и характеризующих в разрезе каждого из потенциальных сегментов рынка степень благоприятствования условий для ведения бизнеса, возможности предприятия по вхождению в рынок, ожидаемую позицию предприятия среди конкурентов. Обоснована поэтапная схема построения интегральной оценки привлекательности рынков, предполагающая выбор и измерение уровня первичных признаков анализируемых рыночных сегментов, построение групповых оценок привлекательности основных составляющих этих сегментов, свертку групповых оценок в интегральные оценки привлекательности рынков и их ранжирование по уровню интегрального показателя. Показано, что эффективным инструментом решения указанных задач являются методы многомерного неметрического шкалирования, позволяющие осуществлять сопоставление многопараметрических объектов, свойства которых могут быть выражены в интервальных (количественных) и порядковых (качественных) шкалах.

Стаття написана російською мовою

Дерев'янко О. Г.
Залученість споживачів до формування репутації вітчизняних підприємств харчової промисловості (c. 260 - 271)
У статті висвітлено результати емпіричного дослідження щодо залучення споживачів у діяльність вітчизняних підприємств харчової промисловості взагалі та у процеси формування їх репутації зокрема. Результатом активного залучення споживачів у зазначені процеси, у відповідності з авторською позицією, є формування антикрихкої репутації підприємства. На основі проведеного емпіричного дослідження – анкетування 50 споживачів продукції досліджуваних 19 підприємств, які представляють різні підгалузі харчопрому,– виявлено ряд тенденцій, які підтверджують залежність антикрихкості репутації і перспектив сталого розвитку підприємства від рівня системності його репутаційного менеджменту. Автор оперує поняттям «організаційний профіль системи репутаційного менеджменту (СРМ)», який визначається за наявністю чи відсутністю на підприємстві певних організаційних елементів системи репутаційного менеджменту: виокремлення в організаційній структурі спеціалізованого РR-підрозділу (відділу з управління репутацією), наявність документально формалізованої РR-стратегії та оперативних планів РR-роботи різного часового горизонту, наявність документально формалізованого плану дій у надзвичайних ситуаціях (план антикризових РR-активностей) тощо. Зроблено висновки щодо наявності залежності між організаційним профілем СРМ, з одного боку, і напрямками та рівнем залученості стейкхолдерів-споживачів до формування репутації підприємства, з іншого

Стаття написана українською мовою

Антипцева О. Ю.
Організаційне забезпечення механізму мотиваційно орієнтованого управління фінансовим розвитком підприємства в умовах економіки знань (c. 272 - 276)
Метою статті є обґрунтування необхідності та розробка науково-практичних рекомендацій, реалізація яких дозволить удосконалити механізм мотиваційно орієнтованого управління фінансовим розвитком вітчизняного машинобудівного підприємства. Розглянуто особливості формування та використання механізму фінансового розвитку підприємств, а також мотиваційного механізму. Доведено необхідність урахування мотиваційної компоненти в процесі управління фінансовим розвитком машинобудівних підприємств. Розроблено інтегрований механізм мотиваційно орієнтованого управління фінансовим розвитком машинобудівних підприємств. У результаті дослідження сформульовано визначення поняття «механізм мотиваційно орієнтованого управління фінансовим розвитком машинобудівного підприємства», який, на відміну від існуючих, ґрунтується на системному підході та трактується як система принципів, цілей, функцій, інструментів, методів, заходів, які визначають процес фінансового розвитку підприємства за рахунок урахування особливостей мотиваційно орієнтованого управління. Це дозволяє підприємству, зосередивши увагу на підвищенні зацікавленості організаційно-управлінського персоналу в максимізації фінансового стану на власному рівні та на рівні підприємства, розвиватися при збереженні платоспроможності та конкурентоспроможності в умовах мінливості соціально та мотиваційно орієнтованого суспільства. Напрямом подальших досліджень є адаптація запропонованого механізму до практичних реалій діяльності машинобудівних підприємств для забезпечення високого рівня ефективності прийняття управлінських рішень.

Стаття написана українською мовою

Бойко Н. О.
Складові системи управління споживчим капіталом машинобудівного підприємства (c. 277 - 283)
Аналіз наукової літератури показав недостатню розробленість існуючих підходів до управління споживчим капіталом промислового підприємства, які переважно спрямовані на окремі його складові без виділення стратегічного та оперативного рівнів управління, урахування їх взаємозв’язку, конкретизації інструментарію управління, формування управлінських впливів не лише на цінність відносин зі споживачами, а й на засоби і умови створення такої цінності, що знижує ефективність управлінського процесу. Мета статті полягає в обґрунтуванні складових системи управління споживчим капіталом машинобудівного підприємства. Особливість сформованої системи управління споживчим капіталом машинобудівного підприємства полягає у виділенні стратегічного та оперативного рівнів управління, для кожного з яких запропоновано відповідні інструменти та визначено їх взаємозв’язок. Оперативне управління споживчим капіталом машинобудівного підприємства в межах запропонованої системи управління здійснюється на основі інструментарію: оцінювання засобів і умов формування та розвитку відносин зі споживачами; оцінювання їх результату; визначення залежності цього результату від умов формування та розвитку відносин. На стратегічному рівні управління споживчим капіталом машинобудівного підприємства пропонується застосування таких інструментів, як стратегічний бенчмаркінг та матричний аналіз. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є формування стратегій управління споживчим капіталом машинобудівного підприємства та розроблення оперативних управлінських заходів, спрямованих на реалізацію цих стратегій.

Стаття написана українською мовою

Чайка Т. Ю.
Адаптивне управління невизначеністю при прийнятті управлінських рішень (c. 283 - 288)
У статті розглянуто проблеми вироблення управлінського рішення в умовах невизначеності. Уточнено підходи до визначення та класифікації типів невизначеностей і нечіткостей компонентів постановки задачі прийняття управлінського рішення; проаналізовано різні аспекти прояву цих невизначеностей. Розглянуто структуру та основні технології генерування альтернативних варіантів управлінського рішення. Проаналізовано основні труднощі, з якими стикається особа, що приймає рішення, на різних етапах прийняття рішення в умовах невизначеності. Обґрунтовано доцільність, можливості та специфіку застосування адаптивного управління при прийнятті управлінських рішень в умовах невизначеності. Уточнено завдання, які можуть бути вирішені за допомогою адаптивного управління прийняттям рішень.

Стаття написана українською мовою

Мисака Г. В., Шмідт А. О.
Облік програм лояльності в стимулюванні клієнтів банківських установ (c. 288 - 295)
Статтю присвячено дослідженню особливостей обліку програм лояльності клієнта в банківських установах та обґрунтуванню напрямків з його вдосконалення в умовах використання Міжнародних стандартів фінансової звітності. На основі структурування факторів, що впливають на методику обліку програм лояльності, визначено чотири основні типи таких програм, які реалізуються вітчизняними банками, і систематизовано порядок їх відображення в обліку. Досліджено вплив застосування кожного з типів програм на фінансову звітність банку. Також запропоновано перелік необхідних змін облікової політики та внутрішніх положень банку з метою підвищення ефективності організації обліку програм лояльності. Подальшим напрямком досліджень може служити адаптування методики обліку диверсифікованих програм лояльності відповідно до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності, Плану рахунків банків України, Інструкції про його застосування та інших нормативних актів НБУ.

Стаття написана українською мовою

Писаревська Г. І.
Організація процесу зовнішнього рекрутингу (c. 296 - 301)
У статті проаналізовані основні проблеми,тенденції та перспективи розвитку зовнішнього рекрутингу. Обґрунтовано актуальність дослідження технологій роботи рекрутингу та організації його процесу, що підтверджує стабільний попит на послуги кадрових агентств в умовах кризи. Виявлено основні тенденції розвитку сучасного рекрутингу: полегшення роботи по первинному пошуку кандидата через активне використання Інтернету та соціальних мереж, необхідність в утриманні висококваліфікованих кадрів, обмеженість ресурсів на пошук та підбір персоналу, зміна підходу до рекрутингу випускників та студентів, брак висококваліфікованих рекрутерів, відсутність нових високоефективних технологій найму. Визначено, що для підвищення ефективності рекрутингової діяльності доцільно досліджувати та оцінювати дії конкурентів із залучення перспективних спеціалістів, а також ринок праці для оцінки кандидатів та перспектив найму; прогнозувати джерела залучення талановитих спеціалістів; удосконалювати процедуру оцінки кандидатів; наймати кандидата з урахуванням аналізу усіх його досягнень; персоналізувати рекрутинг, орієнтуючи його на підбір конкретних цінних і талановитих спеціалістів. Обґрунтовано рекомендації щодо необхідності вдосконалення організації процесу рекрутингу, а також виявлено основні напрямки та елементи технологій рекрутмента, що застосовуються агенціями. Перспективою подальших досліджень в цьому напрямку є розробка інструментарію проведення комплексних заходів та стандартизації процесів та технологій рекрутингу.

Стаття написана українською мовою

Кохан М. М.
Формування системи діагностичних показників маркетингового потенціалу фармацевтичного підприємства (c. 302 - 308)
Метою статті є виокремлення системи діагностичних показників маркетингового потенціалу фармацевтичного підприємства в їх сукупності. У результаті аналізу наукових підходів щодо визначення показників маркетингового потенціалу отримано вихідну сукупність показників із складною ієрархічною структурою, в яку, залежно від цілей управління, можуть включатися критерії, що відображають оцінку маркетингової діяльності окремих функціональних підсистем підприємства. Задля врахування вимог повноти, комплексного характеру системи показників, значимості та, як наслідок,– підвищення якості інформаційного забезпечення аналізу маркетингового середовища фармацевтичних підприємств розроблено методику формування інформаційного простору діагностичних показників оцінки маркетингового потенціалу, що заснована на синтезі методів експертного і статистичного аналізу. Такий підхід дозволив значно підвищити достовірність результатів оцінки інформаційної значущості індикаторів маркетингового середовища функціонування підприємства. Експертну оцінку сукупності вихідних показників проведено на прикладі фармацевтичних підприємств: ПАТ «Фармак», ПАТ «Дарниця», ПАТ «Київський вітамінний завод», ПАТ «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод». Результати такого аналізу засвідчили наявність потенціалу розвитку фармацевтичних підприємств у напрямку вдосконалення їх маркетингових стратегій.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2015

Отенко І. П.
Формування механізму управління економічним потенціалом підприємства (c. 241 - 246)
Управляти економічним потенціалом підприємства – означає створювати й використовувати умови для розвитку підприємства. Формування механізму управління економічним потенціалом підприємства базується на меті розвитку підприємства й відповідному наповненні функціями. При цьому доцільно використовувати функціональний підхід, що дозволяє визначити сукупність функцій механізму для задоволення його потреб і орієнтує виробничу систему на інноваційний тип розвитку. Так, основними функціями механізму управління економічним потенціалом підприємства виступають: координація (превентивна, регулююча й стимулююча); оцінка й аналіз; планова; мотивація, що сприяє активізації процесів саморозвитку працівників підприємства й максимальній віддачі творчого й інноваційного потенціалу персоналу управління й керівної ланки; організація; моніторинг і технологічний контроль (попередній, спрямовуючий, подальший); маркетингова.

Стаття написана українською мовою

Чепурда Л. М.
Методологічні аспекти стратегічного управління підприємством сфери невиробничого обслуговування (c. 247 - 251)
Визначено, що принцип цілеспрямованої інтеграції та оптимізації сукупних відносин «підприємство – споживач» є визначальним у розгляді процесу обслуговування з його наскрізним, взаємопов’язаним і взаємовизначеним характером, який охоплює всі стадії життєвого циклу сукупної діяльності суб’єктів ринкових відносин. Показано, що розробку системи стратегічного управління підприємства сфери невиробничого обслуговування доцільно прив’язувати до процесу обслуговування в такому порядку: визначити стратегічні цілі та показники діяльності підприємства у цілому, одночасно розробити процес обслуговування верхнього рівня; провести регламентацію процесу обслуговування, одночасно розробляючи систему показників для цього процесу. Стверджується, що ефективність стратегічного управління підприємством забезпечується завдяки: створенню та підтримці у працездатному стані єдиної системи стратегічних цілей, показників і критеріїв їх досягнення; можливості такого управління на постійній, регламентованій основі за рахунок постановки даних цілей, їх доведенню до рівня процесів (підрозділів підприємства) і створенню системи вимірюваних показників, на підставі яких здійснюється управління процесами.

Стаття написана українською мовою

Холодний Г. О.
Використання компетентнісного підходу в системі кадрового забезпечення товарної інноваційної політики підприємств (c. 252 - 257)
Стаття присвячена актуальній темі дослідження сутності та основних аспектів формування та реалізації товарної інноваційної політики підприємств. На основі використання методу морфологічного аналізу та синтезу найбільш поширених визначень обґрунтовано сутність товарної інноваційної політики як економічної категорії. У статті доведено, що механізм реалізації товарної інноваційної політики повинен ґрунтуватися на використанні системи кадрового забезпечення, яка містить у собі сукупність засобів досягнення певних цілей і результатів діяльності. Однією з найважливіших особливостей сучасної системи кадрового забезпечення є зростання значення компетентності фахівців підприємства, зайнятих реалізацією товарної інноваційної політики. Запропоновано підхід щодо визначення рівня компетентності фахівців підприємства, зайнятих реалізацією товарної інноваційної політики.

Стаття написана українською мовою

Сідоренко В. В.
Методичний підхід до оцінки компетентностей майстрів виробничих дільниць (c. 258 - 264)
Досліджено етапи комплексної оцінки компетентностей майстрів виробничих дільниць. Застосовано компетентнісний підхід, який дозволяє оцінити ділові та особистісні характеристики. Запропоновано використання інтерпретованої шкали Харрінгтона як сітки вимірювання. Перспективою подальших досліджень виступає формування індивідуального комплексу заходів та управлінських рішень щодо підвищення рівня компетентності майстра. Практичне значення запропонованого алгоритму полягає в можливості прийняття виважених управлінських рішень щодо подальшої кар’єри працівника та необхідності підвищення рівня компетентностей.

Стаття написана українською мовою

Сененко І. А., Щепак В. В.
Вплив чинників середовища на формування системи управління підприємством (c. 265 - 270)
Мета статті полягає у дослідженні чинників середовища діяльності підприємств та їх впливу на адаптивність системи управління. При аналізі й узагальненні наукових праць учених було розглянуто різні погляди щодо особливостей управління підприємствами. У результаті дослідження було виокремлено складові середовища діяльності підприємств: опосередковане, територіальне, бізнес-середовище, внутрішнє та міжнародне. При цьому перші три складові утворюють національне середовище. Розглянуто основні фактори, які характеризують середовище діяльності підприємств. Запропоновано три рівні впливу факторів середовища на діяльність підприємств: загальний при непрямому впливі, конкурентний при прямому впливі та керований при контрольованому впливі. Запропоновано розглядати чинники відповідно до ситуації, яка складається в середовищі діяльності підприємства. Розроблено структурно-логічну модель формування адаптивного управління підприємством під впливом ситуаційних чинників середовища. Перспективою подальших досліджень є поглиблене вивчення взаємодії складових системи управління: фінансового менеджменту, управління виробництвом і маркетингового менеджменту, оскільки ступінь їх адаптивності до умов господарювання впливає на ефективність прийняття управлінських рішень.

Стаття написана українською мовою

Черепня Г. М.
Аналітико-інструментальні основи забезпечення ефективного управління ризиками підприємств (c. 270 - 275)
У статті досліджено аналітико-інструментальні основи забезпечення ефективного управління ризиками підприємств. Визначено, що під управлінням ризиком підприємства на аналітико-інструментальних основах необхідно розуміти систематичне здійснення управлінських дій щодо визначення ступеню відхилення значень від довгоочікуваного результату, який розраховується на аналітико-інструментальних засадах, що дозволяє на основі обраної аналітико-інструментальної технології обґрунтовувати, приймати, виконувати та контролювати ситуацію щодо реалізації превентивних заходів різного характеру з метою співставлення результатів господарської діяльності підприємства з відповідним рівнем ризику. Зроблено висновок, що на управління ризиком підприємства впливають ряд факторів, які повністю або частково залежать від підприємства чи є незалежними. До останніх можна віднести економічні умови господарства, кризовий стан економіки, податкову та кредитну політику України, незадовільний платоспроможний попит, низький рівень фінансового ринку. Фактори, які залежать від підприємства і врахування яких передбачає його здатність зберігати заданий темп режиму функціонування за найважливішими фінансово-економічними показниками, і є предметом управління ризиком на аналітико-інструментальних основах.

Стаття написана українською мовою

Бурак О. М.
Аспекти державного стратегічного управління житлово-комунальним господарством України (c. 275 - 279)
У статті проаналізовано періодизацію утворення керуючого органа у сфері житлово-комунального господарства України. Поетапно вивчено основні завдання і структуру управління для виявлення стратегічного аспекту діяльності. З’ясовано, що впродовж всього терміну існування профільного міністерства сфери житлово-комунального господарства перед ним не ставилися завдання стратегічного управління галуззю, а основним завданням визначено здійснення державної політики у певних сферах. Складові стратегічного планування зазначені лише в загальнодержавній програмі реформування ЖКГ. Запропоновано усунути дані недоліки шляхом розробки і впровадження Закону України «Про державне стратегічне управління», де були б закріплені поняття «стратегія», «стратегічний розвиток», «стратегічне управління». Результати дослідження дозволяють усвідомити завдання міністерства регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства з погляду на забезпечення сталого розвитку територій, яке може буди досягнути через реалізацію стратегічного управління вказаною галуззю

Стаття написана українською мовою

Кіпчарська Я. М.
Функціональна структура корпоративної безпеки підприємства (c. 279 - 284)
Метою статті є визначення та обґрунтування суті функціональних складових корпоративної безпеки суб’єктів підприємницької діяльності. У ході проведеного дослідження проаналізовано основні наукові підходи щодо визначення функціональних складових економічної безпеки на рівні підприємства, зокрема: ресурсний, системний та ресурсно-функціональний підходи, а також розглянуто переваги та недоліки кожного з них. У результаті досліджень, відштовхуючись від структуризації економічної безпеки представниками ресурсно-функціонального підходу та виходячи з позиції теорії систем, обґрунтовано доцільність виділення таких складових корпоративної безпеки підприємства: фінансово-економічну, організаційно-управлінську, техніко-технологічну, інтелектуально-кадрову, інформаційну та силову, які, у свою чергу, структуровано на підсистеми нижчих рівнів. Запропонована структуризація дає можливість комплексно підходити до вирішення проблеми забезпечення безпеки розвитку суб’єкта господарювання.

Стаття написана українською мовою

Філиппова С. В., Сухотеріна М. І.
Порівняльна характеристика методик оцінки ефективності системи корпоративної соціальної відповідальності машинобудівного підприємства (c. 284 - 287)
У статті досліджено теоретичні підходи до оцінки ефективності корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) машинобудівного підприємства. Запропоновано показники, які необхідно враховувати при визначенні ефективності соціальної відповідальності машинобудівного підприємства. Показано, що показники, що впливають на ефективність функціонування системи КСВ машинобудівного підприємства, можна поділити на два види: якісні – оцінюються тільки за наявністю або відсутністю, кількісні – відповідно мають кількісний вимір. Запропоновано індикатори оцінки внутрішньої соціальної відповідальності машинобудівного підприємства, на основі яких можна обчислювати ефективність внутрішньої КСВ машинобудівного підприємства, і розроблено методику, яка базується на визначенні інтегрального показника, що включає як кількісні, так і якісні оцінки.

Стаття написана українською мовою

Соколовський С. А., Науменко М. О., Черкашина М. В.
Удосконалення управління трудовими ресурсами підприємства (c. 288 - 292)
Процеси інтеграції та глобалізації, що відбуваються в даний час в Україні, дозволяють говорити не тільки про їх інноваційну спрямованість, а й про трансформацію чинників, що визначають дієвість таких процесів. Людські та інтелектуальні ресурси є одним з ключових факторів, вплив яких важко переоцінити. Це обумовлює підвищення уваги до управління людьми, до підвищення його результативності та ефективності і визначає формування нових пріоритетів, що знаходить відображення у розвитку теоретико-методологічних аспектів управління трудовими ресурсами. Трудові ресурси є одним із ключових факторів виробництва будь-якого виду товарів і послуг поряд з інвестиційним капіталом – основними фондами й оборотними коштами. Саме трудові ресурси без перебільшення можна розглядати як найбільший капітал, що є у підприємства. У сукупності вся організаційно-управлінська діяльність (і насамперед мотиваційна) спрямована на активізацію внутрішніх ресурсів працівників та їх максимально ефективне використання. Отже, на сьогодні важко перебільшити актуальність дослідження проблем, що пов’язані з оптимізацією процесу управління трудовими ресурсами. У роботі обґрунтовано необхідність втілення нових принципів і методів розробки стратегії управління трудовими ресурсами підприємства.

Стаття написана українською мовою

Кучіна С. Е., Кітченко О. М.
Маркетингова політика ціноутворення: аналіз та вплив на дохід компанії (c. 292 - 297)
Необхідність поглиблення методологічних основ вдосконалення ціноутворення в умовах коливань ринкової кон’юнктури обумовила вибір даної теми дослідження. Виходячи з цього, метою статті є проведення теоретичного аналізу ціни як економічної категорії ринкової економіки; вивчення впливу політики ціноутворення на дохід компанії, формування ціни, орієнтованої на маркетинг. Методологічну основу становлять загальнонаукові прийоми досліджень і спеціальні методи, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах управлінської, економічної та споріднених з ними наук. Установлення цін є єдиним компонентом маркетингу, який безпосередньо визначає дохід. Цінові рішення мають великий вплив на короткострокову та довгострокову прибутковість компанії. Довгострокове підтримання максимально високих цін можливо досягнути тільки при наявності вигоди для споживача. Вибір оптимальної методики ціноутворення здійснюється залежно від можливостей компанії та поставлених цілей бізнесу. Отримані результати досліджень можуть бути застосовані маркетологами, що займаються дослідженнями в галузі споживчих ринків, а також при прийнятті рішень у процесі управління маркетингом та під час формування подальших стратегій розвитку підприємства. Проведені дослідження є підґрунтям для вирішення практичних проблем щодо формування ціни, орієнтованої на маркетинг.

Стаття написана українською мовою

Мороз С. Г.
Визначення конкурентного положення підприємства на фармацевтичному ринку (c. 298 - 303)
Мета статті полягає в оцінці конкурентоспроможності, визначенні конкурентного положення підприємств на фармацевтичному ринку та розробці на цій основі їх стратегічних напрямків розвитку. Надано загальну характеристику сучасного стану та проблем, що мають місце у фармацевтичній галузі України. Обґрунтовано необхідність регулярної оцінки конкурентоспроможності підприємств, у тому числі фармацевтичних. Запропоновано вдосконалений методичний підхід до такої оцінки з подальшим визначенням конкурентного положення на ринку вітчизняних виробників лікарських засобів. Застосований підхід передбачає поділ складових конкурентоспроможності на організаційну та економічну, кожна з яких містить ряд показників-чинників, які охоплюють всі стадії життєвого циклу від створення продукції до організації її просування та реалізації. У результаті дослідження оцінено рівень конкурентоспроможності та визначено ранги дев’яти фармвиробників. На підставі розробленої матриці конкурентного положення промислових фармацевтичних підприємств виділено чотири типи стратегічних зон, які дозволяють виявити слабкі сторони господарюючого суб’єкта та тих напрямів діяльності, що потребують уваги. За кожною із зон запропоновано ряд напрямків розвитку стратегічного характеру. Перспективою подальших досліджень є оцінка конкурентоспроможності фармацевтичних виробників не лише в оперативному (короткостроковому) періоді, а й у довгостроковому, оскільки такий підхід визначатиме не лише поточний стан, а й реальний потенціал для конкурентної боротьби підприємства.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2015

Соколовський С. А., Черкашина М. В., Науменко М. О.
Управління розвитком кластерно-мережних структур (c. 269 - 272)
Економіка, що формується на основі кластерів, – це модель конкурентоспроможної та інвестиційно привабливої економіки, яка забезпечує високий рівень та якість життя населення. Кластерні об’єднання є необхідними, оскільки процеси інновації вимагають ресурсів і компетенції, які перебувають часто за межами окремо взятої компанії. Кластерні механізми (або локальні мережі територіально-виробничої системи) є джерелами та факторами економічного зростання територій. Управління розвитком кластерно-мережних структур є основою забезпечення імпульсу розвитку будь-якої країни, як із розвиненою економікою, так і такою, що розвивається.

Стаття написана українською мовою

Сомов Д. О.
Стратегічне управління системою стійких конкурентних переваг підприємства (c. 273 - 278)
Мета статті полягає у проведенні аналізу механізмів формування та використання стійких конкурентних переваг, які здатні генерувати різні форми ренти, згідно з основними науковими підходами до стратегії для формулювання загальної концептуальної моделі стратегічного управління системою стійких конкурентних переваг підприємства. У статті досліджено вплив організаційних здібностей на формування конкурентних переваг і на вибір стратегії підприємства. Проведений аналіз наукових підходів до стратегічного управління свідчить про наявність сильного взаємозв’язку між конкурентними перевагами та економічними результатами стратегії організації. У статті були досліджені економічні механізми формування конкурентних переваг за основними концепціями стратегічного управління. Показано, що при застосуванні історично-динамічного підходу до аналізу процесу формування позиційних конкурентних переваг галузевої моделі п’яти конкурентних сил вона методологічно узгоджується з положеннями динамічної ресурсної концепції до стратегії організації. Виявлено, що будь-які конкурентні переваги на основі організаційних здібностей можуть забезпечувати отримання різних форм квазіренти. Уточнено зміст економіко-управлінської стратегії організації. Запропоновано модель стратегічного управління системою стійких конкурентних переваг підприємства.

Стаття написана українською мовою

Гетьман О. О., Киричок Є. О.
Особливості механізму стимулювання персоналу в банківській сфері (c. 279 - 283)
Метою статті є розробка моделі побудови ефективної системи стимулювання банківського персоналу на основі провідних зарубіжних і вітчизняних практик. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові методи пізнання, систематизація і класифікація, діалектичний метод, системний аналіз. Застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у банківській діяльності в поєднанні зі створенням нових цінностей і норм професійно-психологічної культури колективу банку підвищує вимоги до рівня компетенцій його персоналу. Такі вимоги до працівників банку потребують створення відповідного стимулюючого механізму, адже матеріальна і нематеріальна винагороди персоналу є основним засобом забезпечення його ефективного використання. Обґрунтовано зарубіжний досвід стимулювання персоналу на основі «соціалізації». Детально розглянуто досвід стимулювання персоналу на прикладі провідного лідера в банківській сфері ПАТ КБ «ПриватБанк». Запропоновано авторську модель стимулювання банківського персоналу та формування дієвої стратегій управління персоналом в банку.

Стаття написана українською мовою

Бодарецька О. М.
Діагностика компетентності HR-підрозділу в мотиваційній сфері (c. 284 - 290)
Метою статті є вдосконалення методу діагностики компетентності HR-підрозділу в мотиваційній сфері, який дасть змогу ухвалювати управлінські рішення щодо вибору суб’єктів формування і впровадження інноваційних технологій мотивування персоналу на машинобудівних підприємствах. Обґрунтовано доцільність використання індикаторів діагностики професійної й особистісної компетентності HR-підрозділу у сфері мотивування, які охоплюють не тільки ймовірні передумови успішності впровадження інноваційних технологій мотивування персоналу (про що свідчитиме високий рівень «вхідних» індикаторів), а й враховують при цьому конкретні результати реалізації подібних проектів на конкретних підприємствах машинобудування (на основі аналізування «вихідних» індикаторів). Наведено узагальнену послідовність діагностики компетентності HR-підрозділу у мотиваційній сфері, а також запропоновано використання при цьому булевої функції. Розглянуто критерії ствердження з високим рівнем ймовірності про можливість власними силами забезпечувати успішне впровадження інноваційних технологій мотивування персоналу. Охарактеризовано методичні підходи до установлення коефіцієнтів вагомості для запропонованих індикаторів діагностики професійної й особистісної компетентності HR-підрозділу у мотиваційній сфері. Наведено результати практичного застосування узагальненої послідовності діагностики компетентності HR-підрозділу у сфері мотивування на прикладі низки вітчизняних машинобудівних підприємств. Перспективи подальших досліджень у цьому напрямку полягають у виокремленні умов використання вдосконаленого методу діагностики компетентності HR-підрозділу в мотиваційній сфері.

Стаття написана українською мовою

Степаненко С. В., Лукашев С. В.
Морфологічний аналіз поняття «управління організаційними змінами» (c. 291 - 297)
Метою статті є визначення сутності поняття «управління організаційними змінами» та обгрунтування існуючих підходів. У результаті проведеного морфологічного аналізу управління організаційними змінами визначено як безперервний процес реалізації послідовних етапів, серед яких: планування майбутніх організаційних змін; організація здійснення змін (у формі створення ініціативної групи та розробки програми змін); формування відповідного мотиваційного середовища з метою зменшення можливого опору змінам персоналу; регулювання та контроль впровадження організаційних змін, що дозволить нівелювати можливі ризики та сприятиме забезпеченню конкурентоспроможності підприємства. Проведення морфологічної декомпозиції дозволило виявити, що вся різноманітність наведених визначень пов’язана з наявністю різних підходів, які використовуються в управлінні в цілому та в управлінні організаційними змінами зокрема: процесний, системний, ситуаційний, поведінковий, адаптивний.

Стаття написана українською мовою

Семенютіна Т. В.
Корпоративна культура управління ризиками як невід’ємна складова ефективної системи ризик-менеджменту на підприємстві (c. 297 - 302)
Метою статті є дослідження змісту, ролі та значення корпоративної культури ризик-менеджменту в системі управління сучасним підприємством; аналіз основних проблем і розробка концептуальних основ процесу формування високого рівня корпоративної ризик-культури на підприємстві. Автором обґрунтовано необхідність організації ефективної системи управління ризиками діяльності підприємства, спроможної забезпечити досягнення бажаних цілей попри наявність різного роду небезпек і загроз. Вказано на важливість розвитку корпоративної ризик-культури як одного з ключових аспектів процесу впровадження комплексної системи ризик-менеджменту. Проаналізовано особливості та проблеми формування корпоративної культури управління ризиками на вітчизняних підприємствах. Наведено перелік індикаторних ознак високого рівня корпоративної ризик-культури. Визначено основні етапи процесу формування та розроблено ряд рекомендацій щодо розвитку корпоративної культури ризик-менеджменту на підприємстві.

Стаття написана українською мовою

Замула О. В.
Формування системи управління інформаційними витратами підприємств переробної галузі (c. 303 - 310)
Мета статті полягає в дослідженні системи управління інформаційними витратами переробних підприємств та вдосконаленні категоріального апарату з окреслених проблемних областей дослідження. У ході дослідження був удосконалений категоріальний апарат системи управління інформаційними витратами переробних підприємств. Зокрема, інформаційні витрати визначено як грошове вираження ресурсів, які використані підприємством для здійснення інформаційного процесу, що полягає у пошуку, отриманні, обробці, зберіганні та використанні (розповсюдженні) повідомлень, даних, знань та ідей. Також сформульоване визначення управління інформаційними витратами. У системі управління інформаційними витратами виділено такі процеси: формування портфеля інформаційних продуктів і послуг; використання інформаційних продуктів; споживання (здійснення) інформаційних послуг; оптимізація інформаційних втрат. Зазначено, що при управлінні інформаційними витратами переробних підприємств необхідно застосувати еволюційний підхід, тобто систематично перевіряти на відповідність викликам сучасності, спираючись на вивчення їх поведінки в динаміці та враховуючи досягнення науки в усіх сферах життєдіяльності людини. У подальшому необхідно дослідити процес використання інформаційних продуктів, споживання (здійснення) інформаційних послуг підприємствами у практичній діяльності.

Стаття написана українською мовою

Стогній К. О.
Дослідження передумов виникнення корпоративних конфліктів (c. 311 - 315)
У статті розглянуто передумови, причини виникнення та деякі аспекти зародження корпоративних конфліктів, процес протікання конфлікту на початковій стадії. Обґрунтовано необхідність розв’язання корпоративних конфліктів з позицій менеджменту, тобто через призму внутрішнього контролю. Розглянуто деякі види конфліктів і поділено їх на зовнішні та внутрішні – залежно від суб’єкта-ініціатора. Надано рекомендації щодо зниження ризику виникнення конфлікту та заходи запобігання виникнення конфліктних ситуацій. Зроблено формалізовану оцінку конфлікту з позитивної точки зору та з’ясовано корисність цього явища для розвитку корпорації.

Стаття написана українською мовою

Шостак І. В.
Грейдування як сучасна система стимулювання праці різних категорій персоналу підприємства торгівлі (c. 315 - 320)
Метою статті є узагальнення теоретичних засад і розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення системи оплати праці на підприємствах торгівлі на основі використання системи грейдів. Досліджено прогресивні системи оплати праці та системи стимулювання праці працівників підприємств різної галузевої приналежності. Розглянуто особливості грейдингу та можливості його застосування на підприємствах торгівлі України, що надає можливість використання альтернативної системи оплати праці, в якій враховується внесок кожного працівника для розвитку підприємства. Проведено порівняння системи грейдів з тарифною системою та виділено основні переваги та можливості системи грейдування як для працівників підприємства, так і для підприємства в цілому. Розроблено логічну схему формування системи стимулювання праці персоналу підприємства торгівлі. Виділено основні призначення та види впливу окремих складових системи стимулювання праці персоналу підприємства торгівлі. Розглянуто структуру грейду за видами оплати праці та здійснено розподіл компонентів оплати праці на основі грейдів за категоріями персоналу. Надано методику застосування грейдингу на підприємстві.

Стаття написана українською мовою

Сокол К. М.
Оцінка ступеня готовності ІТ-компанії до виходу на світовий ринок інформаційних технологій (c. 321 - 326)
У статті запропоновано ступінь готовності ІТ-компанії до виходу на світовий ринок інформаційних технологій оцінювати на основі аналізу ступеня прояву в її діяльності сукупності діагностичних параметрів, які проявляються різною мірою і загалом характеризують готовність до здійснення відповідної маркетингової стратегії. Ці параметри були умовно класифіковано на три основні групи. До першої групи були включені параметри, які мають загальний характер, тобто характеризують загальний стан компанії, незалежно від її галузі і масштабу. До другої групи увійшли параметри, які безпосередньо пов'язані з виходом компанії на світовий ринок інформаційних технологій, тобто пов'язані з наявністю або відсутністю зовнішніх, внутрішніх і внутрішньофірмових факторів, що впливають на прийняття рішення про вихід на цей ринок. До третьої групи включено параметри, які є властивими для ІТ-компанії. Визначення оцінок ступеня прояву в діяльності ІТ-компанії вищевказаних параметрів реалізується експертним шляхом за методом Дельфі, на основі яких формується середньозважена експертна оцінка ступеня прояву в діяльності ІТ-компанії сукупності вищевказаних параметрів.

Стаття написана українською мовою

Глущенко Т. С., Добрянська В. В.
Тенденції та перспективи розвитку рекламно-комунікаційного ринку України (c. 327 - 332)
Мета статті полягає в дослідженні розвитку рекламно-комунікаційного ринку України та проведенні оцінки його сучасного стану. Актуальність обраної теми полягає в особливій ролі рекламної діяльності та обумовлюючого її комунікаційного процесу в умовах фінансово-економічної кризи та стагнації товарних ринків. Стан і тенденції розвитку рекламно-комунікаційного ринку мають важливе значення, оскільки, з одного боку, вони відображають рівень розвитку виробництва та товарного ринку, з іншого – є стимулюючим фактором для їх подальшого вдосконалення. У ході проведення аналізу, систематизації та узагальнення науково-практичних робіт багатьох учених було виявлено закономірності та тенденції розвитку рекламно-комунікаційного ринку України, а також досліджено характер зміни його структури. У результаті проведеного дослідження було встановлено, що в складних економічних умовах пріоритетними каналами рекламних комунікацій будуть телевізійна та Інтернет-реклама. Незважаючи на загальне падіння обсягів рекламного ринку України, Інтернет, як рекламно-комунікаційний канал, продовжуватиме набирати обертів завдяки гнучкості, інтерактивності та таргетингу по цільових групах. Немедійні рекламні комунікації так і не отримали широкого застосовування, переважно у зв’язку з відсутністю вільних коштів на їх розвиток. У подальших дослідженнях пріоритетним напрямком є вивчення впливу різних видів маркетингових комунікацій на поведінку споживачів та можливостей підвищення ефективності їх застосування в сучасних економічних умовах.

Стаття написана українською мовою

Пуліна Т. В.
Формування позитивного іміджу кластерного об’єднання підприємств харчової промисловості (c. 333 - 339)
Створення ідеального іміджу кластерного об’єднання підприємств харчової промисловості Запорізького регіону дасть можливість об’єднанню зайняти стійкі ринкові позиції, забезпечить постійне зростання обсягів продажу та прибутку, що гарантуватиме довгостроковий успіх. Головним маркетинговим інструментом формування ідеального іміджу кластерного об’єднання підприємств є система маркетингових комунікацій, яка уможливлює ефект синергії, що дає можливість створити міцний бренд об’єднання та покращити імідж. Метою статті є визначення напрямків формування ідеального іміджу кластерного об’єднання підприємств харчової промисловості. Імідж об’єднання підприємств «Купуй запорізьке – обирай своє!» оцінено за результатами експертного опитування представників відповідних груп сприйняття і співробітників підприємств об’єднання. За результатами оцінювання встановлено, що імідж об’єднання підприємств позитивний, але на 12,8% менший за ідеальний. Для досягнення ідеального іміджу розроблено план маркетингових комунікацій, метою якого є формування ідеального іміджу та створення бренда «Купуй запорізьке – обирай своє!». Для просування цього бренда на ринку Запорізького регіону обгрунтовано та запропоновано необхідний бюджет.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2015

Бутенко Н. В.
Організаційно-економічний механізм управління партнерсько-корпоративними відносинами (c. 248 - 254)
Метою статті є дослідження теоретико-методичних засад формування концепції партнерсько-корпоративних відносин та висвітлення основних складових організаційно-економічного механізму управління партнерсько-корпоративними відносинами. Проаналізовано сучасний стан впровадження концепції партнерських відносин у діяльність суб’єктів корпоративного сектора. Обґрунтовано концепцію партнерсько-корпоративних відносин як системи економічних відносин між суб’єктами корпоративних відносин, що передбачає упорядковану сукупність економічних, юридичних, технічних, когнітивних, соціальних зв’язків та здійснюється на засадах спільного використання активів, оптимізації рівня трансакційних витрат, повторюваності трансакцій, готовності до співпраці, довіри з метою отримання конкурентних переваг реалізації економічних інтересів всіх учасників партнерських відносин. Запропоновано організаційно-економічний механізм управління партнерсько-корпоративними відносинами, який забезпечить організаційно-управлінський, організаційно-технічний, економічний, соціально-економічний, іміджевий, маркетинговий ефекти.

Стаття написана українською мовою

Мужилівський В. В.
Визначення market intelligence та його роль у прийнятті стратегічних рішень (c. 255 - 259)
Метою статті є дослідження сутності поняття market intelligence як допоміжного засобу прийняття обґрунтованих стратегічних рішень для ефективного ведення підприємницької діяльності в умовах невизначених факторів розвитку ринку. У результаті проведеного дослідження підкреслено, що market intelligence являє собою специфічні ринкові дослідження, зосереджені на поліпшенні якості прийняття бізнес-рішень. Означено перелік основних джерел отримання market intelligence. Вивчення джерел походження інформації для її подальшої обробки та аналізу засвідчило, що на сучасному етапі майже будь-які істотні дані можна безперешкодно знайти у Всесвітній мережі Інтернет як шляхом опрацьовування веб-сайтів компаній, специфічних баз даних та офіційної фінансової інформації, так і за допомогою аналітики структурних, кадрових, територіальних змін усередині корпорацій. Визначення цілей market intelligence показало, що завдяки такій специфічній інформації компанії можуть вирішити велику кількість питань, що виникають у процесі прийняття рішень, а дослідження галузей споживачів market intelligence засвідчило перевагу використання цієї інформації компаніями, що є виробниками продукції, а не тих, що надають послуги.

Стаття написана українською мовою

Пугарська Н. Б.
Роль служби контролінгу в організаційній структурі банку (c. 259 - 264)
Метою даної статті є визначення ролі служби контролінгу в організаційній структурі банку. На основі аналізу останніх публікації досліджено основні концептуальні підходи до трактувань контролінгу, визначено його цілі, завдання та функції відповідно до специфіки банківської діяльності. Проаналізовано роль контролінгу в процесі управління. Запропоновано авторське бачення позицій служби контролінгу в організаційній структурі банківської установи. Сформульовані основні завдання контролінгу в банках, визначено перелік основних функцій, які необхідні для досягнення цих завдань. На основі аналізу та порівняння концептуальних засад облікового, інформаційного та управлінського підходів до контролінгу доведено необхідність їх органічної єдності. Це дасть змогу досягти синергетичного ефекту, а також додаткового зростання ефективності функціонування банківської установи. Висока ресурсоємність процесів пошуку, обробки та аналізу управлінської інформації передбачає, що продукт діяльності служби контролінгу має бути чітким, актуальним та аналітично придатним для прийняття оперативних управлінських рішень. Це зумовлює перспективність подальших досліджень у напряму розробки системи показників контролінгу банку щодо забезпечення його цільового управління.

Стаття написана українською мовою

Шевчук В. В.
Використання превентивного антикризового управління для стабілізації ринкової позиції підприємства (c. 264 - 268)
У статті викладено результати дослідження, направлені на використання українськими підприємствами превентивного антикризового управління, яке, на відміну від більш поширеного антикризового менеджменту, спрямованого на втручання у вже існуючу кризову ситуацію, полягає в недопущенні фінансових проявів кризи в господарській діяльності підприємства. Зосереджено увагу на особливостях превентивного управління, надано характеристику відмінностям механізму антикризового і превентивного управління підприємством. Визначено об’єкт, мету і механізм дії превентивного управління, наведено методи та інструменти управління. Інструментарій превентивного управління може бути ефективно використаний у практиці управління українськими підприємствами при вирішенні організаційно-економічних проблем, оскільки економічні показники більшості галузей говорять про різке скорочення промислового виробництва і настання економічної кризи.

Стаття написана українською мовою

Жабинець О. Й.
Кадрова безпека в системі фінансово-економічної безпеки страхових компаній (c. 269 - 274)
У статті досліджена кадрова безпека в системі фінансово-економічної безпеки страхових компаній, визначено її вплив на формування інформаційної та фінансової безпеки страховика, проаналізовано основні етапи забезпечення інформаційної безпеки через безпеку персоналу в міжнародному стандарті інформаційної безпеки ISO/IEC 27002:2013. Автор вважає, що інтенсивні зміни сучасного глобального інформаційного простору ставлять нові вимоги до підбору, навчання та звільнення персоналу, а кадрова безпека сьогодні є визначальною в системі фінансово-економічної безпеки будь-якого суб’єкта господарювання, у т. ч. страхової компанії. Прийняття персоналом різних рівнів ефективних рішень у фінансово-господарській діяльності страховика є запорукою його фінансової стабільності, а відтак – фінансової безпеки, а можливість протидіяти витокам конфіденційної інформації та даних, що складають комерційну таємницю, через персонал страховика складає основу його інформаційної безпеки. Доведено, що в міжнародній практиці вирішенню проблем кадрової безпеки приділяється значна увага, зокрема, у міжнародному стандарті інформаційної безпеки ISO/IEC 27002:2013 чітко прослідковується зв'язок між безпекою персоналу та інформаційною безпекою організації, починаючи з прийняття працівника на роботу та закінчуючи розірванням трудового договору.

Стаття написана українською мовою

Рачкован О. Д.
Формування стратегії адаптації підприємства торгівлі (c. 274 - 278)
Метою статті є обґрунтування необхідності розробки стратегії адаптації підприємств до мінливого середовища функціонування і методичного підходу до її формування з урахуванням специфіки торговельної галузі. Обґрунтовано необхідність постійних змін діяльності підприємства відповідно до умов навколишнього середовища. У цьому контексті пропонується методичний підхід до формування стратегії адаптації підприємства торгівлі, де стратегічний процес розглянуто за послідовністю його здійснення на підприємстві з визначенням ключових етапів. Як можливі стратегічні альтернативи виокремлено: стратегію активної адаптації, стратегію консервативної адаптації та стратегію ситуаційної адаптації підприємств. Запропонований підхід дозволяє своєчасно реагувати на зміну навколишнього середовища і враховує зв’язок змін факторів навколишнього середовища з результуючими показниками діяльності торговельного підприємства.

Стаття написана українською мовою

Матющенко С. С.
Людський капітал як складова частина прихованого потенціалу інтелектуального капіталу машинобудівних підприємств (c. 279 - 283)
Інтелектуальний капітал у сучасних економічних умовах є одним із найважливіших ресурсів підприємства. Найголовнішим серед складових елементів інтелектуального капіталу підприємства є людський капітал. Без цієї складової на сучасному етапі економічного і технічного розвитку суспільства неможлива ніяка діяльність суб'єктів господарювання. На практиці в Україні відсутня система оцінки та обліку людського капіталу. Виявлення прихованого потенціалу людського капіталу машинобудівних підприємств є першим кроком до ідентифікації його складових елементів та подальшої оцінки. Саме це робить дане дослідження актуальним. Метою даної статті є виявлення прихованого потенціалу людського капіталу ряду машинобудівних підприємств міста Харкова. Проведено аналіз ситуації з перепідготовкою персоналу на досліджуваних підприємствах та огляд наявності кадрової політики на них, розглянуто питання про значення відображення у звітності підприємств елементів людського капіталу, дані рекомендації щодо усунення проблемних моментів.

Стаття написана українською мовою

Гуля Ю. В.
Модель реалізації стратегії залучення споживачів у бренд (c. 284 - 291)
Метою статті є обґрунтування доцільності й можливості застосування існуючих в міжнародній практиці технологій «побудови індивідуальності бренда» та «залучення споживачів у бренд» на ринку м’яса птиці України. З метою узагальнення авторських поглядів щодо розвитку різних форм брендингу у птахівничих підприємствах застосовувались такі методи, як монографічний, аналізу і синтезу, економічного порівняння. До результатів досліджень можна віднести: аналіз створення успішних брендів на підставі впровадження новітніх технологій брендингу «побудови індивідуальності бренда» та «залучення споживачів в бренд»; розроблену класифікацію рядів образів бренда, що створюються у свідомості споживачів за допомогою брендингу та об’єднуються у три блоки; проведену ідентифікацію чотирьох рівнів атрибутів брендів стосовно прояву індивідуальності споживачів у них. Наукова новизна результатів досліджень полягає: в розробленій моделі реалізації стратегії залучення споживачів у бренд; визначенні складових цієї моделі на підставі створення у споживачів відповідних образів бренда, а саме: асоціацій, прийняття, відчуття, переконання, довіри, бажання діяти, єдності та відданості бренда, і їх параметрів у свідомості останніх. Практична значущість побудованої моделі полягає в можливості: проводити розрахунки абсолютної та відносної ефективності залучення споживачів у бренди; побудови графічної моделі щодо рівнів залучення споживачів у ці бренди та визначення чотирьох рівнів перетворень свідомості споживачів залежно від рівнів їх залучення у бренд.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2015

Макаренко Т. Ю.
Теоретичні основи концепції залишкового прибутку та її використання як інструменту контролінгу поведінки (c. 209 - 214)
Завданням даної статті є дослідження теоретичних основ концепції залишкового прибутку та особливостей її використання як інструменту контролінгу поведінки на підприємстві. Визначено сутність показника та ключові аспекти його розрахунку. Обґрунтовано використання показників залишкового прибутку у прийнятті інвестиційних рішень, оцінці вартості підприємства та мотивації на основі тверджень теореми Прайнрайха – Люке. Визначено та досліджено інформаційну та мотиваційну функції залишкового прибутку. Проаналізовано чотири форми відповідності показників залишкового прибутку критерію конгруентності цілей: слабку, сильну, помірну та досконалу. Доведено, що дотримання критерію конгруентності цілей при виборі ключового показника результативності сприяє гармонізації інтересів інвесторів та менеджерів, дозволяє зменшити конфлікт інтересів та мотивувати менеджерів до прийняття ефективних управлінських рішень.

Стаття написана українською мовою

Черпак А. Є., Шершньова З. Є.
Ефективність корпоративного управління в цільових моделях власників корпоративного капіталу та інших стейкхолдерів (c. 215 - 222)
У статті проаналізовано сутність ефективності корпоративного управління, обґрунтовано необхідність її розгляду з позиції різних груп стейкхолдерів та з урахуванням цього запропоноване визначення та узагальнено методи оцінки зовнішньої та внутрішньої ефективності корпоративного управління. Приділено увагу розгалуженню понять «ефективність роботи організації» та «ефективність управління» нею, обґрунтовано об’єктивну складність розмежування результатів діяльності організації та результатів управлінського впливу, на основі чого запропоноване власне визначення «ефективності корпоративного управління» та узагальнюючого критерію економічної ефективності управління корпорацією. Окрема увага приділена розгляду ефективності корпоративного управління з позиції теорії «громадянської корпорації», а до переліку відомих вже підходів до визначення ефективності діяльності організації (цільового, системного, внутрішньо-організаційного, конкурентного) автори додають інноваційний та соціально-орієнтований. Автори детально аналізують можливий склад ефектів діяльності корпорації, визначають домінантні та пов’язані ефекти для кожної групи стейкхолдерів, будують профіль заінтересованості стейкхолдерів у ефективності діяльності корпорації як основи для подальшого формування кортежу переваг стейкхолдера. У статті представлено також рекомендації щодо підвищення ефективності корпоративного управління на основі формування та використання знань про кортеж переваг ключових груп стейкхолдерів корпорації.

Стаття написана українською мовою

Гураль Н. Р.
Структурні компоненти системи стратегічного управління відтворенням трудового потенціалу торговельного підприємства (c. 223 - 228)
Встановлено, що для підприємств торгівлі, з огляду специфіки їх діяльності, характерною є підвищена роль працівника в досягненні результатів господарської діяльності, що вимагає зміни підходу до управління трудовим потенціалом працівників. Визначено цільові імперативи, об’єкти, суб’єкти та предмет стратегічного управління. Проведено дослідження методів, принципів і функцій управління. Виокремлено етапи реалізації стратегії, що сприяють підвищенню інтенсивності процесу управління. Доповнено перелік загальних функцій стратегічного управління спеціальними функціями, які обумовлюють місію саме торговельного підприємства. Обґрунтовано доцільність управлінських рішень, що приймаються керованими компонентами системи стратегічного управління відтворенням трудового потенціалу торговельного підприємства.

Стаття написана українською мовою

Швець І. Б.
Розвиток трудового потенціалу як елемент функціональної системи «підприємство» (c. 229 - 233)
Метою статті є дослідження механізму розвитку трудового потенціалу як елементу функціональної системи «підприємство» шляхом безперервного навчання. Інтерпретовано підхід фізіології до управління біологічною системою як соціально-економічною системою «підприємство», з її найбільш цінним та специфічним ресурсом – персоналом. Досліджено особливості безперервного навчання на підставі результатів наукових праць нобелевських лауреатів у галузі економіки стосовно двох систем, що притаманні людині при повсякденній та трудовій діяльності. Проаналізовано компоненти функціональних систем у розрізі безперервного навчання, до яких належать: аферентний синтез, прийняття рішень, апарат акцептора результату (модель результатів дій та програма дій), цілеспрямована дія, еферентний синтез (зворотний зв'язок). Послідовний аналіз цих складових дозволив виявити проблеми та особливості, які можуть мати місце у практичний діяльності підприємств. Розглянуто типи мотиваційного клімату.

Стаття написана українською мовою

Кагляк О. В.
Модель розвитку людських ресурсів на підприємствах харчової промисловості України (c. 234 - 239)
У статті запропоновано авторське визначення моделі розвитку людських ресурсів на підприємстві та представлено відповідну схему у вигляді тріади «планування – реалізація – оцінка». Систематизовано особливості та аргументовано важливість формування ефективної моделі розвитку людських ресурсів саме на підприємствах харчової промисловості України. Запропоновано компаративний аналіз трьох типових моделей розвитку людських ресурсів на іноземних та вітчизняних підприємствах харчової промисловості, які функціонують на українському ринку, представлено їх переваги та недоліки. Визначені універсальні складові типової ефективної моделі розвитку людських ресурсів на підприємстві та надано відповідні рекомендації з її удосконалення для керівництва вітчизняних підприємств.

Стаття написана українською мовою

Пенюк В. О.
Кадровий потенціал підприємства торгівлі: визначення та складові елементи (c. 240 - 248)
Мета статті полягає у визначенні сутності кадрового потенціалу підприємства торгівлі та його складових елементів. Проведено дослідження етимології слова «потенціал». Систематизовано теоретичні підходи щодо трактування поняття «кадровий потенціал», з виокремленням ресурсного, системного, факторного, атрибутивно-синтезуючого (або інтеграційного) та індикативно-результуючого підходів. Проведено критичний аналіз наявних дефініцій цього поняття, уточнено його сутність та визначено відмітні ознаки. У результаті дослідження встановлено взаємозв’язок між потенціалом персоналу, кадровим і трудовим потенціалом на підприємстві. Представлено авторське бачення сутності поняття «кадровий потенціал підприємства торгівлі». Визначено групи компетентностей (особистісні, професійні, інструментальні, міжособистісні та системні), які є складовими елементами кадрового потенціалу підприємства торгівлі. У подальшому отримані результати можуть бути використані для дослідження проблем кадрової політики та діагностики кадрового і трудового потенціалу на підприємствах торгівлі, а також інших сфер економічної діяльності.

Стаття написана українською мовою

Маліков В. В.
Зняття особистісних обмежень при підготовці бухгалтерів і аудиторів (c. 249 - 252)
Метою статті є обґрунтування значущості зняття особистісних обмежень при підготовці бухгалтерів і аудиторів та розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення даного процесу. До найбільш поширених особистісних обмежень слід віднести: невміння вирішувати проблеми; брак творчого підходу; невміння керувати собою; брак розуміння особливостей управлінської праці; нечіткі особистісні цінності; нечіткі особисті цілі; нездатність впливати на людей. Наведені обмеження можна частково зняти в процесі професійної практики, використовуючи для кожного з них свої особливі методики. Слід також зупинитися на деяких аспектах суспільної діяльності фахівця, а саме: реакції на критику, здійснених помилках і наявності позитивних емоцій. Підсумком професійної практики, поряд зі звітом про практику, має стати особистий план розвитку, конкретний і реалістичний, що мобілізує всі здібності студента і вимагає від нього повної віддачі.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2015

Рудик В. К.
Роль пенсійного менеджменту в управлінні вітчизняною пенсійною системою (c. 277 - 281)
У статті висвітлюються питання ролі пенсійного менеджменту в управлінні національною пенсійною системою в умовах проведення пенсійної реформи. Формування сучасної пенсійної моделі вимагає вдосконалення системи управління в пенсійній сфері, яка має базуватися на принципах пенсійного менеджменту. Розглянуто основні передумови становлення і розвитку пенсійного менеджменту, визначені основні складові елементи його організації. Доведено, що спеціалізовані фінансові інститути, які будуть вести свою діяльність у системі пенсійного страхування, мають стати стрижнем ефективного функціонування пенсійного менеджменту. Визначені основні принципи пенсійного менеджменту, які сприяють розумінню його сутності. Встановлено, що поєднання державного регулювання і корпоративного управління в пенсійній сфері є особливістю сучасного методологічного підходу до формування системи пенсійного менеджменту. Звернуто увагу на те, що в системі пенсійного страхування основними фінансовими інститутами виступають пенсійні фонди, тому вдосконалення управління ними є надзвичайно важливим завданням пенсійного менеджменту. Визначено, що структура управління пенсійним фондом передбачає розмежування операційних функцій і функцій нагляду, а також наявність необхідної кваліфікації та підзвітність тих осіб та органів, на які покладено виконання цих функцій. Саме на цьому акцентує свою увагу пенсійний менеджмент.

Стаття написана українською мовою

Кухарук А. Д., Змітрович Д. Д.
Оцінювання ефективності управління станом конкурентоспроможності підприємств (c. 282 - 287)
Метою статті є розвиток науково-прикладних положень щодо оцінювання ефективності управління станом конкурентоспроможності підприємства в умовах нестабільності зовнішнього середовища. Визначено змістовне співвідношення понять «ефективність управління» та «результативність управління». Представлено результати оцінювання рівня ефективності управління станом конкурентоспроможності підприємств з використанням статичного та динамічного показників ефективності. За допомогою статичного показника ефективності оцінено рівень досягнення запланованих значень показників конкурентоспроможності внаслідок вжитих управлінських заходів. У динамічному аспекті ефективність управління охарактеризовано досягненням стабільності конкурентних переваг. Виконано матричну візуалізацію рівнів ефективності управління. Виділено топологічні зони матриці, відповідно до яких сформульовано необхідні заходи щодо підвищення ефективності управління. Перспективним напрямом подальших досліджень є оцінювання результативності управління конкурентоспроможністю промислових підприємств та визначення особливостей такого оцінювання залежно від розміру та специфіки діяльності суб’єктів господарювання.

Стаття написана українською мовою

Романюк В. М.
Еволюція розвитку моделей корпоративного управління в умовах конкуренції (c. 288 - 294)
У статті досліджено еволюцію розвитку класичних моделей корпоративного управління – англо-американської, німецької, японської. Автором аналізується й четверта модель корпоративного управління, більш притаманна економікам трансформаційного (перехідного) типу та країнам з вищим рівнем корупції, – сімейна. Заслуговує на увагу висвітлення сутнісного аспекту еволюції механізмів розвитку системи корпоративного управління. За допомогою відповідного інструментарію та методології наукового дослідження автором розроблено обґрунтовані рекомендації щодо вирішення проблеми вибору ефективної національної моделі корпоративного управління або формування принципово нової вітчизняної моделі розвитку корпоративного сектора економіки з урахуванням певних особливостей існуючих класичних теоретично-узагальнених моделей та інституційного середовища в Україні й рівня розвитку ринкових відносин.

Стаття написана українською мовою

Фоміна О. В.
Організація управлінського обліку на підприємстві торгівлі (c. 295 - 299)
Правильно організована та ефективно функціонуюча система інформаційного забезпечення менеджменту повинна в кінцевому підсумку забезпечити належний рівень конкурентоспроможності підприємства, а отже, і його довгостроковий розвиток. Метою статті є наукове обґрунтування та розробка концептуальних засад організації системи управлінського обліку на підприємстві торгівлі. У статті проведено дослідження та здійснено структуризацію базових складових організації управлінського обліку з урахуванням особливостей діяльності підприємств торгівлі. Визначено сучасні підходи до організації управлінського обліку. Здійснено наукове обґрунтування теоретико-методологічних засад організації системи управлінського обліку на основі системного підходу.

Стаття написана українською мовою

Тихонченко Р. С.
Розробка CRM-стратегії на підприємствах роздрібної торгівлі на основі процесного підходу (c. 300 - 304)
Метою статті є обґрунтування послідовності та змісту процесів, які визначають логіку дій під час розробки CRM-стратегій на підприємствах роздрібної торгівлі. На основі вивчення загальних підходів до розробки стратегій та особливостей клієнтоорієнтованості як критерію стратегічного управління розроблено структурно-логічну модель процесного підходу до формування клієнтоорієнтованої (CRM) стратегії підприємства роздрібної торгівлі. У межах цієї моделі основними бізнес-процесами визначено: стратегічний аналіз за проекціями клієнтоорієнтованої діяльності підприємства роздрібної торгівлі (клієнтською, ціннісною проекціями, каналами продажів і STEP-середовищем); цілевстановлення за критерієм відповідності загальній стратегії розвитку підприємства; аналіз і вибір стратегічних альтернатив за критерієм відповідності стратегії розвитку результатам стратегічного аналізу. Для забезпечення дієвості запропонованої процесної моделі визначено входи, інформаційне забезпечення та виходи (результати) кожного процесу.

Стаття написана українською мовою

Гронь О. В.
Досвід споживачів як конкурентна перевага компанії в сучасних умовах (c. 305 - 310)
Метою статті є дослідження досвіду споживачів як основи створення конкурентної переваги підприємства шляхом забезпечення довгострокової лояльності клієнтів; аналіз методів оцінки споживчого досвіду на основі дослідження можливих варіантів поведінки споживачів. При аналізі, систематизації та узагальненні наукових праць багатьох учених та рекомендацій фахівців-практиків було розглянуто концепцію «досвіду споживачів», специфіку її застосування та систематизовано погляди дослідників на визначення поняття «споживчий досвід». У результаті дослідження виявлено взаємозв’язок задоволеності клієнтів з отриманим ними досвідом у процесі взаємодії з компанією та необхідність його урахування для забезпечення довгострокової лояльності клієнтів. Визначено, що розглянуті методи аналізу та оцінки споживчого досвіду на основі дослідження можливих варіантів поведінки споживачів мають допомогти підприємствам врахувати існуючи проблеми та більш обґрунтовано підійти до формування досвіду клієнтів у майбутньому. Перспективою подальших досліджень у даному напряму є розробка інструментарію щодо формування досвіду споживачів та управління ним з урахуванням специфіки діяльності вітчизняних підприємств.

Стаття написана українською мовою

Смирнов С. О., Гільорме Т. В.
Методологічна платформа формування організаційно-інформаційного механізму маркетингового просування енергозберігаючих технологій (c. 311 - 315)
Метою статті є розробка теоретичних, методологічних положень та практичних рекомендацій щодо формування організаційно-інформаційного механізму маркетингового просування енергозберігаючих технологій, який оснований на постійній організаційній взаємодії та інформаційному інтерактивному супроводі (побудові гнучких онлайнових інформаційних систем) під час впровадження сучасних енергетичних технологічних розробок на ринках енергетичного сервісу в Україні. Розглянуто методологічну платформу побудови організаційно-інформаційного механізму маркетингового просування енергозберігаючих технологій на підставі концепції «життєвого циклу» та моделі Курта Левіна. Розглянуто класифікацію груп методів з урахуванням особливостей саме маркетингового комунікаційного забезпечення створення і просування на ринках інноваційних енергозберігаючих технологій (виділення комунікаційних та аналітичних груп методів). Запропоновано оцінювання економічної доцільності запропонованих підходів на засадах методики Кронбаха та Глезера.

Стаття написана українською мовою

Холодний Г. О.
Маркетинговий аналіз стану та перспектив розвитку вітчизняного ринку послуг вищої освіти (c. 316 - 321)
Стаття присвячена актуальній темі аналізу стану та перспектив розвитку вітчизняного ринку послуг вищої освіти. На основі використання методу морфологічного аналізу, синтезу найпоширеніших визначень обґрунтовано сутність вищої освіти й ринку послуг вищої освіти з маркетингової точки зору. У статті розглянуто результати маркетингового аналізу, метою яких є оцінка впливу факторів зовнішнього й внутрішнього середовища на рівень попиту на послуги вищої освіти в Україні. Доведено, що для подальшого розвитку вітчизняної системи вищої освіти буде потрібна нова концепція, яка припускає розвиток індивідуалізованого характеру послуг вищої освіти, коли особливу цінність набувають такі методи навчання, що розвивають здібності людини до самореалізації, розвитку й адаптації до швидко мінливих умов навколишнього світу. Матеріал, наведений у статті, узагальнює ситуацію на вітчизняному ринку освітніх послуг у системі вищої освіти й дозволяє обґрунтувати основні тенденції його розвитку.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2015

Дороніна М. С., Голубєв С. М.
Соціальні резерви розвитку сукупного трудового потенціалу колективу. Рольовий контекст (c. 249 - 253)
Швидкість, різноякісність змін внутрішнього й зовнішнього середовища суб'єктів господарювання перевищують їхні можливості вчасно ухвалювати ефективні рішення в критичних ситуаціях. Тільки колективний розум творчого сукупного працівника зараз дозволяє результативно реагувати на унікальні проблеми в роботі. Для формування такого працівника в сучасних умовах необхідно використовувати соціальні резерви розвитку колективу, оскільки вони забезпечують додатковий приріст його сукупного трудового потенціалу за рахунок організації емоційно позитивної взаємодії співробітників. У статті трудовий колектив розглядається як соціальний об’єкт управління. Аргументується можливість перетворення його в команду за рахунок діагностики й розвитку сукупного трудового потенціалу в координатах рольової структури. Вдала комбінація функціонально-трудових і соціальних ролей у колективі забезпечує народження синергетичного ефекту, який проявляється в його механічній та органічній солідарності. Створений на цій основі сукупний працівник є новою продуктивною силою кооперованого праці, що перевищує суму здатностей відособлених індивідуальних працівників.

Стаття написана англійською мовою

Крупський О. П.
Вплив стилю лідерства на характеристичні риси організаційної культури туристичних підприємств (c. 253 - 260)
Мета статті полягає у виявленні впливу стилю лідерства на характеристичні риси організаційної культури туристичних підприємств. Проведено детальний аналіз наукової літератури щодо стилів лідерства, виявлено деякі особливості їх імплементації на туристичних підприємствах України. З урахуванням сучасних соціально-економічних умов доповнено інтегроване визначення лідерства. Доведена роль стилю лідерства як детермінанти типу організаційної культури. Особливу увагу приділено руйнівному (невротичному) стилю і стилю невтручання, які не були охоплені українськими дослідниками, але, тим не менш, є значущими для розуміння особливостей формування та управління організаційними культурами підприємств туризму та гостинності. У процесі дослідження були застосовані такі методи наукового пошуку: ідеографічні; формальні; контент-аналіз; аналіз і синтез; кореляційний аналіз. Отримані результати можуть бути використані практикуючими менеджерами для вибору стилю управління, адекватного сформованій організаційній культурі чи культурі, яка тільки створюється на підприємстві.

Стаття написана українською мовою

Савченко С. О.
Гендерний аналіз в HR-менеджменті (c. 261 - 265)
Метою статті є дослідження конкурентоспроможності управлінського персоналу на основі особистісних і ділових якостей. Розглянуто теоретичні та методичні положення, а також практичні рекомендації з оцінки конкурентоспроможності управлінського персоналу на основі психодіагностичного аналізу особистісних характеристик. Результати досліджень аналізуються з позицій гендерних відмінностей чоловіків і жінок у менеджменті. Основними завданнями досліджень були вибір особистісних якостей, які характеризують успішного лідера-управлінця, визначення їх вагових коефіцієнтів і проведення психодіагностичного аналізу. Зроблено статистичну обробку результатів. Проведено тестування щодо інтелектуальних здібностей чоловіків і жінок з використанням двох тестів. По першому тесту визначали кмітливість індивідуума, а по другому – логіку, швидкість і системність мислення. Представлені результати досліджень дозволять комплектувати управлінський персонал сучасних підприємств незалежно від психологічних, фізіологічних і біологічних гендерних відмінностей індивідуумів. Подальше накопичення емпіричного матеріалу дозволить уточнювати представлені результати та вносити корективи в оцінку конкурентоспроможності управлінського персоналу з урахуванням статевих відмінностей та інших гендерних форм.

Стаття написана українською мовою

Момот Т. В., Чжан Х. Ю.
Визначення індикаторів кадрової безпеки в складі фінансово-економічної безпеки (c. 266 - 271)
Мета статті полягає у визначенні індикаторів кадрової безпеки в складі фінансово-економічної безпеки. Аналізуючи, систематизуючи та узагальнюючи наукові праці багатьох учених, була розроблена методика діагностики кадрової безпеки, систематизовано погляди дослідників на визначення поняття «лояльність персоналу». Обґрунтовано показники для проведення оцінки стану кадрової безпеки підприємства машинобудівного сектора економіки. Цей процес обґрунтування досить складний і вміщує потенційну можливість систематизації та узагальнення теоретичних положень, рекомендацій та пропозицій фахівців, учених, світовий досвід, у т. ч. розвинених країн, і власні напрацювання, проведені дослідження, законодавчо-нормативну базу. На підставі зазначеного вище була розроблена послідовність формування системи показників для оцінки стану кадрової безпеки. Розроблено послідовність оцінювання стану кадрової безпеки підприємства. Вона дозволить сформувати систему показників, що передбачає інтеграцію зв’язків між основними напрямами стратегії розвитку підприємства, що, у свою чергу, дозволяє більш усвідомлено підходити до вибору індикаторів кадрової безпеки та на їх основі визначати інтегральний показник стану кадрової безпеки на підприємстві.

Стаття написана українською мовою

Бабяк Н. Д., Іванюк К. Б.
CVP-аналіз: традиційний та управлінський підходи (c. 272 - 276)
У статті досліджено один з методів управління прибутком – «CVР-аналіз». Основну увагу зосереджено на розробці теоретичних і практичних рекомендацій, що забезпечать полегшення практичного використання вітчизняними підприємствами інструментарію CVР-аналізу. Для цього розкрито особливості даного інструменту контролінгу витрат, визначено проблемні моменти його використання в практичній діяльності підприємств. Для подолання певних обмежень у використанні CVP-аналізу, покращення його ефективності пропонується застосовувати управлінський підхід до даного інструменту, який відрізняється від традиційного процесом розподілу постійних витрат на види продукції. Також, як альтернатива традиційному підходу до CVP-аналізу, у статті пропонується використання процесно-орієнтованого методу, який базується на використанні різних кост-драйверів для поділу витрат. У зв’язку з цим запропоновано модифіковану формулу для визначення точки беззбитковості за процесно-орієнтованим підходом до CVP-аналізу. Для сучасних науковців і практиків застосування даного інструменту має стати викликом і поштовхом для його подальших модифікацій з метою збільшення адаптивності методу та пристосування до економічних реалій.

Стаття написана українською мовою

Скакальський Ю. С.
Стратегічне планування ризиків на основі збалансованої системи показників (BSC) (c. 277 - 281)
Метою статті є дослідження особливостей стратегічного управління ризиками підприємств у контексті первинної ідентифікації, планування та контролю. Проаналізовано основні підходи до класифікації ризиків та запропоновано авторський варіант поділу ризиків на фінансові та нефінансові, за принципом проекцій збалансованої системи показників. Наведено визначення основних видів фінансових ризиків. Обґрунтовано необхідність інтегрованого підходу до управління ризиками на підприємствах реального сектора економіки. Досліджено сучасні концепції планування ризиків на основі BSC, виділено їх сильні та слабкі сторони, а також наведено авторське бачення стратегічного планування ризиків на основі контролінгу. Запропоновано використання підходу BSCplus, де ключовим показником буде додана вартість, що розраховується з використанням середньозваженої вартості капіталу (WACC). Наголошено на необхідності врахування відсоткового ризику при плануванні середньозваженої вартості капіталу підприємства.

Стаття написана українською мовою

Скриньковський Р. М., Харук К. Б., Максимчук Я. С.
Діагностика підприємства у сферах професійної освіти, трудової активності та мотивації, інноваційної праці та соціального розвитку (c. 282 - 288)
У статті сформовано систему діагностики підприємства у сфері професійної освіти, трудової активності та мотивації, інноваційної праці та соціального розвитку з урахуванням відповідальності в менеджменті при його оптимальній стратегії. Установлено, що ключовими бізнес-індикаторами рівня професійної освіти персоналу підприємства є: 1) рівень кваліфікації персоналу; 2) рівень підготовки персоналу; 3) рівень професійних знань, умінь та навичок персоналу; 4) рівень мобільності персоналу. Інтегральний рівень діагностики підприємства у сфері трудової активності та мотивації потрібно визначати за: 1) індикаторами рівня активності персоналу; 2) індикаторами рівня мотиваційного комплексу підприємства; 3) індикаторами рівня розвитку та структури персоналу; 4) індикаторами рівня стимулювання персоналу; 5) індикаторами рівня оцінювання трудової діяльності персоналу; 6) індикаторами рівня економіко-виробничої оцінки персоналу. Діагностику підприємства у сфері інноваційної праці слід визначати за 23 показниками, представленими у статті. З’ясовано, що ключовими бізнес-індикаторами діагностики підприємства у сфері соціального розвитку є: 1) рівень соціальної активності персоналу; 2) рівень умов праці на підприємстві; 3) рівень творчого розвитку персоналу; 4) рівень мотивації персоналу; 5) рівень соціального захисту персоналу.

Стаття написана українською мовою

Мочона Л. Г.
Аналіз та вибір інструментарію оперативного контролінгу на підприємстві (c. 288 - 296)
Метою статті є дослідження теоретичних і практичних можливостей використання інструментів оперативного контролінгу на підприємстві задля прийняття вчасних та ефективних управлінських рішень у виробничо-господарській діяльності підриємства. Розглянуто теоретичні аспекти застосування інструментів оперативного контролінгу для виявлення відхилень фактичних підконтрольних показників від планових, економного використання робочого часу, мотивації персоналу до продуктивної роботи, зниження рівня витрат на підприємстві. Визначено сутність та охарактеризовано основні завдання оперативного контролінгу, встановлено взаємозв’язок та відмінність між стратегічним та оперативним контролінгом. Крім того, розмежовано методи та інструменти оперативного контролінгу, визначено основні з них та окреслено їх переваги та недоліки. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є практичне використання інструментарію для здійснення оперативного контролінгу виробничо-господарської діяльності підприємства та аналіз отриманих результатів щодо дієвості впровадження конкретного інструментарію.

Стаття написана українською мовою

Лях О. О.
Удосконалення бюджетування в системі фінансового контролінгу на підприємстві (c. 297 - 302)
Мета даної статі полягає в дослідженні бюджетування в системі контролінгу на підприємстві в умовах швидкозмінного середовища. На основі наукових праць провідних фахівців з управлінського обліку розглянуто еволюцію бюджетування та систематизовано основні переваги та недоліки використання його різних методів. Особлива увага приділяється бюджетуванню з нуля як ефективному інструменту контролінгу витрат на підприємстві. Проаналізовано та систематизовано основні погляди фахівців щодо даного методу. На основі досвіду консалтингових компаній проаналізовано використання бюджетування з нуля на практиці, наведені основні фактори успішності запровадження даного методу. Подальшого дослідження в даному напрямку потребує проблема інтеграції бюджетування з нуля в систему управління вартістю підприємства, що має привести до підвищення його вартості та конкурентоспроможності.

Стаття написана українською мовою

Романов А. Д.
Оцінка стану соціально-психологічного клімату на підприємстві (c. 303 - 308)
Мета даної статті полягає у наданні методичних рекомендацій щодо оцінки стану соціально-психологічного клімату колективу на підприємстві з урахуванням його ключових домінант з точки зору синергетичного підходу. У результаті проведеного дослідження доведено можливість розглядати систему соціально-психологічного клімату з точки зору синергетичного підходу за рахунок зіставлення базових принципів, сформовано методичні рекомендації стосовно оцінки стану соціально-психологічного клімату як складної динамічної системи з урахуванням точок біфуркації та атракторів, сформульовано переваги та недоліки такого підходу,а також визначено ключові домінанти соціально-психологічного клімату (особистісну, групову та організаційну (корпоративну)), які мають пріоритетний вплив на його стан. Метою подальших досліджень є визначення впливу трьох складових (домінант) соціально-психологічного клімату колективу на його загальний рівень на підприємстві.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2015

Тягунова З. О., Бондаренко В. М.
Розвиток SPA-індустрії: управлінський аспект (c. 358 - 364)
Метою статті є дослідження та аналіз світового ринку Spa-індустрії, основних етапів його розвитку, впливу на економічні процеси та сферу послуг, вивчення світового досвіду управління даною сферою бізнесу. Виявлено тісний взаємозв’язок і взаємозалежність між різними бізнес-елементами, що входять до кластера Spa-індустрії, та їх вплив на формування системи управління персоналом Spa-структур. Обґрунтовано, що впровадження та застосування запропонованої системи управління персоналом у Spa-організаціях підвищить ефективність управління підприємством, посилить його адаптивність та здатність до змін, удосконалить рівень знань та компетентність персоналу. Запропоновано авторське бачення поняття «спа-менеджмент», що дасть змогу визначити специфічні підходи до управління Spa-структурами. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є дослідження ринку Spa-індустрії в Україні, його проблем та шляхів їх вирішення. Розвиток вітчизняної Spa-індустрії та Spa-туризму є перспективним напрямом інвестування та державної підтримки, оскільки сприятливе географічне та кліматичне положення, а також багаті природо-лікувальні ресурси дають підґрунтя для формування потужного сектора у сфері послуг.

Стаття написана російською мовою

Гришова І. Ю., Бондаренко В. М.
Теоретико-методологічні основи управління реструктуризацією переробних підприємств аграрного виробництва (c. 365 - 370)
У статті розглянуто питання реструктуризації аграрних підприємств та деякі особливості реструктуризації як у цілому, так і в розрізі її окремих складових. Знайшли своє відображення питання взаємозв'язків таких понять, як реформування, реструктуризація, конкурентоспроможність, реорганізація та санація підприємств і компаній. Досліджено об'єктивні передумови реструктуризації агропромислових підприємств. Розглянуто методологічні основи реструктуризації та проаналізовано основні її напрями.

Стаття написана українською мовою

Мельникова О. А.
Національний брендінг як чинник соціально-економічного розвитку України (c. 370 - 374)
Метою статті є визначення сутності та значення національного бренда та національного брендінгу, а також формування орієнтирів розвитку даної маркетингової концепції в Україні. Сконцентровано увагу на двох основних підходах до визначення національного бренда – як національного товарного бренда та як національного бренда країни, при цьому основна увага приділяється безпосередньо брендінгу країни. Окреслено основні цілі національного брендінгу країни, серед яких основними є такі: поліпшення зовнішнього та внутрішнього іміджу країни, залучення інвесторів, розвиток туризму, зростання і стабільність національної економіки, підвищення конкурентоспроможності національних товарів на міжнародному ринку, розвиток міжнародного співробітництва і т. ын. Виділено основні проблеми в зовнішньому іміджі України, які можливо вирішити цілеспрямованим брендінгом. Проведене дослідження дозволило виділити основні орієнтири розвитку України як бренда та ключові напрями маркетингової комунікаційної політики з просування національного бренда.

Стаття написана українською мовою

Рябик Г. Є.
Економічне обґрунтування маркетингових заходів щодо розвитку конкурентних переваг підприємства (c. 375 - 380)
Мета статті полягає в дослідженні переваг і недоліків існуючих підходів до визначення економічної оцінки заходів з маркетингово-збутової діяльності підприємств і проблем, що виникають у процесі даної оцінки, для подальшої розробки методичного підходу до оцінки й обґрунтування маркетингових заходів щодо розвитку конкурентних переваг підприємства. Установлено, що наявні підходи не дозволяють повною мірою визначити причини та передумови, які обумовлюють дієвість і результативність впливу маркетингової діяльності на забезпечення конкурентоспроможності. Зазначено, що недостатньо з’ясованими залишаються теоретичні та методичні аспекти забезпечення концентрації маркетингових заходів, що розробляються в рамках відповідної функціональної стратегії, на розв’язанні проблем досягнення конкурентних переваг і зміцнення конкурентних позицій підприємства. З точки зору автора, вирішення даного завдання передбачає необхідність посилення селективності використання інструментарію маркетингового впливу (на основі поглибленої сегментації ринку та обґрунтування пріоритетів формування та реалізації збалансованої товарної політики). Перспективою подальших досліджень у даному напрямку є додаткове вивчення процедур стратегічного планування формування та використання конкурентних переваг підприємств.

Стаття написана українською мовою

Садовська І. Б., Бляхарчук М. О.
Концептуальна основа формування облікової політики управлінського обліку (c. 381 - 388)
Метою статті є визначення і обґрунтування концептуальної основи формування облікової політики управлінського обліку підприємства. Виділено суть поняття «концептуальна основа формування облікової політики управлінського обліку» як викладення окремих концепцій (поглядів), на яких ґрунтується методологія формування облікової політики та практика її впровадження. Побудовано ієрархічну модель концепції формування облікової політики управлінського обліку підприємства, яка включає цілі, напрями, фактори, принципи, елементи, практичну реалізацію та оцінку ефективності. Розкрито складові концептуальної основи формування облікової політики управлінського обліку підприємства. При формуванні облікової політики управлінського обліку підприємств запропоновано використовувати як традиційні загальнонаукові принципи, так і принципи, специфічні для управлінського обліку, а також ті, які до сьогодні не застосовувалися в обліковій політиці: принципи конструктивності, оперативності, людиноцентричності, моральності та етичності. Запропоновано ефективність застосування облікової політики управлінського обліку підприємства оцінювати за цілями, факторами, елементами та практичною реалізацією.

Стаття написана англійською мовою

Семенова В. Г.
Удосконалення системи управління інтелектуальною власністю кабельних підприємств (c. 389 - 393)
Інноваційний розвиток сучасних підприємств є важливою умовою підвищення конкурентоспроможності підприємств як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках збуту. Проте сьогодні існує низка причин, які гальмують інноваційний розвиток українських підприємств. Успішність інноваційної діяльності підприємства багато в чому залежить від активного формування та використання інтелектуальної власності. Для її раціонального використання на підприємстві необхідно створити ефективну систему управління цими процесами. Метою статті є визначення основних напрямків удосконалення системи управління інтелектуальною власністю підприємств кабельної промисловості. Розглянуто основні проблеми формування інтелектуальної власності підприємств. Досліджені основні тенденції в розвитку підприємств кабельної промисловості та виділено перспективні напрямки підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств даної галузі. Визначено напрямки вдосконалення системи управління інтелектуальною власністю підприємств кабельної промисловості (перехід від механістичних до органічних структур управління; створення спеціалізованого відділу з управління інтелектуальною власністю; формування системи оцінки ефективності використання інтелектуальної власності; вдосконалення системи обліку об'єктів інтелектуальної власності, тощо).

Стаття написана українською мовою

Коюда В. О., Пасько М. І.
Методологічний підхід до бізнес-планування розвитку підприємства (c. 394 - 402)
У конкурентному середовищі розвиток підприємства значною мірою залежить від його обґрунтування на основі бізнес-планування. Формування бізнес-плану підприємства потребує обґрунтованого підходу щодо його перспектив і потенційних можливостей для успішного функціонування, пропозицій нової продукції (послуг, робіт) для задоволення потреб споживачів. Пропонується методологічний підхід до розробки бізнес-плану з урахуванням його особливостей та специфіки для конкретного підприємства на основі компонентів «чорної скриньки» і у взаємозв’язку з підготовкою – розробкою – прийняттям і реалізацією управлінських рішень. Уточнено й доповнено стадії процесу формування бізнес-плану (інформаційно-пошукова; підготовчо-аналітична; розробка) щодо сфер управлінських рішень згідно з рамками бізнес-планування, де управлінська складова є ключовим ланцюгом із визначення шляхів і конкретизації цілей та завдань структурних підрозділів з метою забезпечення стратегічного розвитку.

Стаття написана українською мовою

Бондарєва Т. І.
Класифікатор бізнес-моделей, орієнтований на бізнес-процеси (c. 403 - 408)
Метою статті є створення класифікатора бізнес-моделей діяльності підприємства, орієнтованого на внутрішнє середовище організації, її бізнес-процеси. Наведено характеристику етапів розвитку бізнес-моделювання при управлінні діяльністю підприємства. Проведено аналіз існуючих підходів до класифікації бізнес-моделей. Обґрунтовано актуальність розробки принципово нового класифікатора моделей бізнесу, що буде досить повно відображати різноманіття існуючих видів бізнес-моделей, мати чітко виражені границі розділів і можливість дотримання класифікаційних ознак при ідентифікації того або іншого виду бізнесу. Запропоновано підхід і розроблено класифікатор моделей бізнесу, орієнтований на внутрішнє середовище підприємства, його бізнес-процеси, що ґрунтується на способах формування потоку доходів.

Стаття написана російською мовою

Іванов Ю. Б., Капустник С. К.
Економічні експертизи стратегічних рішень у системі стратегічного управління розвитком підприємств (c. 409 - 414)
Метою статті є визначення сутності економічних експертиз стратегічних рішень розвитку підприємств, а також базових складових загальної методики проведення таких експертиз. У результаті дослідження надано визначення стретегічних рішень як базової категорії експертної методики. Проведено аналіз практики призначення та проведення судових експертиз, пов’язаних з наслідками реалізації стратегічних рішень розвитку підприємств, класифіковано причини, що обумовлюють необхідність проведення економічних експертиз стратегічних рішень, і сформульовано визначення завдання і предмета такого різновиду експертних досліджень. Визначено базові складові загальної методики проведення економічних експертиз стратегічних рішень. У перспективі подальших досліджень у даному напрямі запропоновано визначення основних категорій експертиз, що пов’язані з реалізацією стратегії економічного розвитку підприємств, і розробка загального алгоритму проведення економічних експертиз стратегічних рішень.

Стаття написана українською мовою

Мінєнкова О. В.
Аналіз сучасних аналітичних методів управління діяльністю підприємства (c. 415 - 420)
У статті проведено аналіз сучасних аналітичних методів управління діяльністю промислових підприємств. Акцентовано увагу на виокремленні переваг і недоліків економічних методів управління, які ґрунтуються на концепціях і методологіях інформаційних систем та ІТ-технологіях. Зазначено складності налаштування даних методів на умови роботи вітчизняних підприємств. Проведено детальний аналіз аналітичних економічних методів, які мають за основу збалансовану систему показників. Обґрунтовано завдання, принципи оцінки діяльності підприємства за збалансованою системою показників. Оскільки сьогодні вітчизняні промислові підприємства знаходяться в надзвичайно складних економічних умовах, які залежать від соціально-політичних процесів, що відбуваються в країні, то ефективність діяльності обумовлюється методами та інструментами, які використовує керівництво в управлінні. Це спроможний забезпечити лише аналітичний економічний метод, який передбачає розгляд підприємства з позиції системного підходу, а саме – з урахуванням процесів, механізмів, структурної організованості, форм їх прояву, з одного боку, та місії, стратегій, стратегічних цілей, з іншого. У статті запропонована структурна модель аналітичного методу управління підприємства. Одне з центральних місць у даному методі займають вимірники, критерії ефективності та ключові фактори ефективності, які й утворюють аналітичне забезпечення методу.

Стаття написана українською мовою

Петренко О. О.
Методичний підхід до визначення пріоритетності управлінських функцій при формуванні адаптивної системи професійного навчання персоналу (c. 421 - 427)
Метою роботи є теоретичне обґрунтування та опис апробації на практиці методичного підходу щодо дослідження пріоритетності функцій управління в процесі формування та розвитку адаптивної системи професійного навчання персоналу (СПНП). На основі ознак адаптивних систем було сформовано перелік заходів для формування адаптивної СПНП у рамках функціонального підходу. Використання методу ієрархій дозволяє отримати вихідні дані для реалізації запропонованого методичного підходу на практиці при поділі масиву досліджуваних підприємств на три групи: з високим, середнім і низьким рівнями адаптації СПНП. Розрахунки пріоритетності управлінських функцій і окремих заходів у рамках кожної функції проводяться з використанням програми Expert Choice. Економічна інтерпретація результатів дослідження дозволяє зробити висновки, що для підприємства з низьким рівнем адаптації пріоритетними є планування та організація процесу формування адаптивної СПНП, а для підприємств із середнім і високим рівнями адаптації СПНП підвищується пріоритетність функції мотивації та контролю. Результати дослідження пріоритетності окремих заходів дозволяють сформувати розширені рекомендації для підвищення адаптації СПЕП для всього масиву досліджуваних промислових підприємств.

Стаття написана російською мовою

Семенченко А. В.
Удосконалення кадрової безпеки як елементу посилення фінансово-економічної безпеки підприємства (c. 428 - 433)
Мета статті полягає у визначенні ключових завдань кадрової безпеки в складі фінансово-економічної безпеки та обґрунтуванні дієвих методів протидії загрозам кадрової безпеки підприємства. Приділено увагу визначенню поняття «кадрова безпека» та вдосконаленню класифікації ризиків та загроз кадровій безпеці підприємства. Уточнено завдання забезпечення кадрової безпеки, основними з яких є: своєчасне виявлення реальних і потенційних загроз життєво важливим інтересам підприємства з боку персоналу; ефективна протидія та боротьба з чинниками, що перешкоджають реалізації законних інтересів підприємства і його співробітників; збереження інтелектуальної та матеріальної власності компанії; виявлення причин і джерел нанесення компанії матеріального, психологічного, фізичного та іншого збитку з боку персоналу. На підставі зазначеного вище були визначені та вдосконалені функції кадрової безпеки в системі управління персоналом. Обґрунтовано дієві методи протидії загрозам кадровій безпеці підприємства, виявлено професійні компетентності, якими має володіти фахівець з цієї сфери. Розглянуто види професійно недопустимих якостей, серед яких: авторитарний стиль управління, конфліктність, внутрішня суперечливість, демагогічний стиль обговорень, інтриганство.

Стаття написана українською мовою

Стеценко В. В.
Комплексна система управління маркетинговими комунікаціями на підприємствах (c. 433 - 437)
Метою статті є висвітлення питання організаційного забезпечення процесу управління маркетинговими комунікаціями на підприємствах споживчої кооперації України. Комплексну систему управління маркетинговими комунікаціями на означених підприємствах запропоновано розглядати як сукупність управлінських, інформаційних, фінансових, матеріальних, допоміжних та інших ресурсів у сфері комунікацій, що забезпечать готовність і здатність підприємств взаємодіяти з громадськістю, впливати на неї, формувати її відповідні дії з урахуванням змін конкурентної боротьби та зовнішнього маркетингового середовища. Зазначено, що комплексна система управління маркетинговими комунікаціями охоплює три блоки: інформаційну систему управління маркетинговими комунікаціями (накопичення інформаційних ресурсів та управління внутрішніми інформаційними ресурсами), систему маркетингового управління комунікаціями (планування, реалізація, контроль) і систему підтримки маркетингових комунікацій (кадрова, маркетингова та антикризова підтримка).

Стаття написана англійською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2015

Отенко І. П., Чепелюк М. І.
Особливості корпоративної культури реалізації організаційних змін промисловими підприємствами (c. 396 - 402)
У статті проводиться аналіз особливостей корпоративної культури реалізації організаційних змін на машинобудівних підприємствах Харківської області. Корпоративна культура організаційних змін постає як унікальна сукупність зовнішніх проявів, корпоративних цінностей, традицій, принципів та стандартів діяльності учасників всіх груп корпоративних відносин, які виникли в результаті запланованих, змістовних перетворень на підприємстві за рахунок дотримання балансу інтересів та соціальної відповідальності перед суспільством. Аналіз проявів корпоративної культури організаційних змін був проведений на основі даних корпоративних сайтів 15-ти машинобудівних підприємств Харківської області. Доведено, що неможливо змінити стратегію підприємства без коригування корпоративної культури, так само, як неможливо змінити корпоративну культуру без зміни стратегії підприємства.

Стаття написана українською мовою

Мартинець В. В.
Стратегії забезпечення конкурентоздатності підприємства в сучасних умовах інституційного середовища України (c. 403 - 407)
Метою статті є визначення факторів формування конкурентних переваг підприємства, вибір та обґрунтування стратегії забезпечення конкурентоздатності підприємства в сучасних умовах інституційного середовища економіки України. Виявлено та проаналізовано зовнішні та внутрішні фактори формування конкурентних переваг підприємства. Обґрунтовано актуальність формування системи конкурентних стратегій підприємства, що представляють собою загальний план дій з досягнення конкурентоздатності. З позиції авторського підходу система конкурентних стратегій складається із загальних (базисних) і часткових (індивідуальних) стратегій. Загальні (базисні) конкурентні стратегії пов’язані із забезпеченням конкурентоздатності цільових підсистем діяльності підприємства і служать основою формування часткових (індивідуальних) стратегій. До числа загальних стратегій автор відніс такі: фінансову, виробничу, маркетингову та стратегію управління персоналом. Індивідуальні конкурентні стратегії формуються з урахуванням особливостей діяльності галузі, політики та стратегічної спрямованості розвитку підприємства. Запропоновано: стратегію адаптації до змін інституційного середовища і ринкової кон’юнктури, стратегію ціноутворення, стратегію формуванні індивідуального позитивного іміджу підприємства, стратегію мінімізації трансакційних витрат, стратегію регулювання опортуністичної поведінки.

Стаття написана російською мовою

Іващенко О. В., Гірман А. П.
Реалії та перспективи розвитку персоналу на вітчизняних підприємствах (c. 408 - 413)
Мета статті полягає в дослідженні нагальних проблем розвитку персоналу та пошуку напрямів їх вирішення. Розглянуто цінність системи розвитку персоналу для конкурентоспроможного бізнесу, а також проведено паралелі між підходом зарубіжних та вітчизняних компаній до розвитку персоналу. Виявлено напрямки подолання проблем та оптимізації витрат на розвиток персоналу. Обґрунтовано, що розробка та впровадження ефективної системи розвитку персоналу вітчизняних підприємств у сучасних умовах є настільки багатоаспектними, що значна частка теоретичних і практичних питань залишаються невизначеними і потребують подальшого комплексного вивчення, ґрунтовного теоретичного та методичного забезпечення. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є визначення та реалізація довгострокової стратегії розвитку системи роботи з кадрами. Для досягнення цієї мети необхідні суттєві зміни в організації системи підвищення кваліфікації, її нормативно-правовому, кадровому, навчально-методичному, інформаційному, матеріально-технічному забезпеченні.

Стаття написана українською мовою

Ситник Н. І.
Еволюція менеджменту знань в організації (c. 413 - 418)
Стаття присвячена дослідженню еволюції менеджменту знань в організації. Наразі в літературі прийнято розрізняти менеджмент знань першого покоління, що ґрунтується на продуктовому підході, і менеджмент знань другого покоління, що грунтується на процесному підході. Спираючись на існуючі уявлення, у статті пропонується диференціювати п’ять етапів розвитку менеджменту знань в організаціях, які відрізняються своєю цільовою спрямованістю, розумінням сутності знання, змістом та особливостями інфраструктурного забезпечення. Виділено такі етапи розвитку менеджменту знань в організації:1) спонтанний: ситуативний обмін інформацією між працівниками у разі потреби; 2) усвідомлення цінності знань: накопичення індивідуальних знань шляхом професійного навчання; 3) інформаційно-технологічний: широке застосування інформаційних технологій для передачі кодифікованого знання; 4) соціально-поведінковий: широке застосування соціальних інструментів для створення і передачі кодифікованого й таситного знання; 5) інтегрований: інтегрованість менеджменту знань у загальну систему менеджменту організації та глобальний он-лайн простір.

Стаття написана українською мовою

Круглов В. В., Нікітіна К. С.
Управління нематеріальним стимулюванням персоналу на підприємствах сфери торгівлі (c. 419 - 423)
Мета статті полягає в обґрунтуванні підходів до управління нематеріальним стимулюванням персоналу торговельного підприємства. Визначено необхідність забезпечення продуктивної діяльності працівників через засоби нематеріального стимулювання для досягнення цілей підприємства. Розглянуто вимоги до колективного стимулювання, психологічні підходи та основні складові системи стимулювання працівників на торговельному підприємстві. Обґрунтовано необхідність підвищення вагомості негрошових стимулів у мотиваційному механізмі спонукання до високорезультативної праці. Надано рекомендації щодо впровадження та застосування нематеріальних методів мотиваційного заохочення, розвитку та стимулювання працівників. Наведено поняття «тренінгу» як одного з методів нематеріального стимулювання. Розроблено методичні вказівки щодо впровадження системи психологічних тренінгів, які будуть впливати на результати мотиваційної діяльності. Подальші дослідження питання психологічних тренінгів в системі стимулювання персоналу можуть забезпечити вирішення багатьох проблем, пов’язаних із зацікавленістю працівників у високих економічних показниках торговельного підприємства, на якому вони працюють.

Стаття написана українською мовою

Петрова І. Л., Бєлова О. І.
Мотиваційна стратегія в підвищенні конкурентоспроможності підприємства торгівлі (c. 424 - 430)
У статті визначено важливість розробки мотиваційної стратегії як ключового фактора забезпечення належного рівня конкурентоспроможності підприємства торгівлі. Доведено, що мотиваційна стратегія є одним з основних елементів мотиваційного механізму стратегічного управління підприємством торгівлі та сприяє підвищенню стратегічної активності підприємства та персоналу. Визначено місце та роль мотиваційної стратегії у формуванні стратегічного набору підприємства. Виокремлено основні етапи побудови мотиваційної стратегії підприємства та проаналізовано завдання, які мають бути поставлені та реалізовані на кожному етапі. Надано перелік основних елементів мотиваційної стратегії, що охоплюють основні сфери діяльності підприємства торгівлі та сприяють його стратегічному розвитку. Проаналізовано ефективність мотиваційних та стратегічних заходів, що виконувались підприємствами торгівлі України за останні роки.

Стаття написана українською мовою

Чистякова А. В.
Організаційно-методичне забезпечення реалізації механізму управління інтелектуальною власністю підприємства в умовах економіки знань (c. 430 - 437)
Метою статті є розробка організаційно-методичного забезпечення реалізації механізму управління інтелектуальною власністю на підприємствах, які функціонують в умовах економіки знань. У роботі було використано метод кластерного і таксономічного аналізу, а також матричний підхід, що дозволило розподілити підприємства у площині «рівень забезпечення управління інтелектуальною власністю – рівень реалізації умов економіки знань». Запропоновано забезпечення реалізації механізму управління інтелектуальною власністю, особливістю якого є побудова матриці «рівень забезпечення управління інтелектуальною власністю на підприємстві» – «рівень реалізації умов економіки знань». Вісі матриці визначаються, з одного боку, розрахованим із застосуванням інструментарію таксономічного аналізу інтегральним показником рівня забезпечення управління інтелектуальною власністю на підприємстві, з іншого – рівнем реалізації умов економіки знань на досліджуваних підприємствах, який отримано за допомогою кластерного аналізу. Для кожного квадранта матриці розроблено рекомендації практичного характеру щодо управління інтелектуальною власністю на машинобудівних підприємствах, що дозволить поліпшити якість функціональних процесів управління та сприятиме забезпеченню конкурентоспроможності та капіталізації підприємства.

Стаття написана українською мовою

Волчкова Г. К.
Соціальний капітал: діагностика стану розвитку на підприємствах Кіровоградської області (c. 438 - 443)
Мета статті – на основі діагностики стану розвитку соціального капіталу (довіри) на підприємствах Кіровоградської області визначити його вплив на соціально-трудові відносини. З огляду на результати проведеного соціологічного дослідження в бюджетних організаціях та підприємствах різних форм власності м. Кіровограда та Кіровоградської області можна констатувати: чим далі від міжособистісних зв’язків (сім’я, колеги), тим вищим виявляється рівень недовіри в стосунках у суспільстві. Також було визначено найвпливовіші фактори формування соціального капіталу на підприємствах області. За ступенем найбільшого впливу на нарощування довіри в трудовому колективі виокремлено: матеріальні фактори – своєчасна оплата праці, справедлива оцінка праці; організаційні – належні умови праці та соціально-психологічні – зацікавленість працівників у результатах своєї праці, небайдужість, виконання керівництвом покладених на них зобов’язань, міжособистісна повага, високий професіоналізм, компетентність співробітників. Нарощування соціального капіталу (довіри) на всіх щаблях соціально взаємодії в суспільстві слід розглядати важливим фактором виходу із системної кризи, позитивних зрушень в економіці, створення якісних робочих місць, зростання соціально-економічного добробуту найманих працівників, населення країни в цілому.

Стаття написана українською мовою

Мокєрова Н. В.
Методичні підходи щодо економічної оцінки соціального капіталу споживчої кооперації (c. 444 - 450)
Метою статті є формування методичних положень економічного підходу щодо вимірювання та оцінювання соціального капіталу системи споживчої кооперації. У статті розглянуто особливості економічного підходу щодо вивчення соціального капіталу та запропоновано принципи вимірювання й оцінювання соціального капіталу в системі споживчої кооперації. Здійснено декомпозицію соціального капіталу системи споживчої кооперації відповідно до трикомпонентної економічної моделі, у межах якої виділено три складові соціального капіталу – ресурсну, результативну та середовища. Операціоналізація соціального капіталу кооперативних організацій за трикомпонентною економічною моделлю становить основу відповідного методичного підходу щодо його вимірювання та оцінювання. Розроблена система індикаторів надає можливість для глибокого та різнобічного аналізу формування соціального капіталу кооперативних організацій з подальшим порівнянням результатів оцінки та розробки управлінських заходів щодо активізації відносин соціального капіталу в системі споживчої кооперації.

Стаття написана українською мовою

Родіонов С. О.
Дослідження теоретичних аспектів розвитку систем управління відносинами зі споживачами як альтернативного напряму розвитку маркетингової діяльності підприємств машинобудівної галузі (c. 450 - 456)
Стаття присвячена теоретичному аналізу систем управління відносинами зі споживачами, які виступають альтернативним напрямом розвитку маркетингової діяльності підприємств машинобудівної галузі. Визначено, що для машинобудівного підприємства в напрямку управління та побудови відносин зі споживачами найбільш актуальними та перспективними інструментами виступають інформаційні системи класу CRM. Розглянуто та узагальнено еволюційний аспект інформаційних технологій та їх вплив на виробничі процеси підприємства, зокрема на маркетингову діяльність. Проаналізовано підходи щодо визначення сутності поняття «CRM» і запропоновано своє визначення цього поняття. Досліджено, систематизовано та класифіковано відмінні особливості та спільні ознаки інформаційних систем управління відносинами зі споживачами. Автором запропоновано доповнити представлену класифікацію.

Стаття написана англійською мовою

Полішко Г. Г.
Міжнародні рейтинги національних брендів (c. 457 - 462)
Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні та аналізі основних міжнародних рейтингів національних брендів. Методологічну базу дослідження сформували праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених, інформаційно-аналітичні матеріали міжнародних рейтингових агентств. Для досягнення мети застосовувалися методи наукової абстракції, порівняльного, структурного аналізу та синтезу, системний підхід. Розглянуто методи та компоненти оцінювання бренда країн у міжнародних рейтингах, зроблено порівняльний аналіз поглядів дослідників на визначення поняття «бренд» і «брендинг країни». Досліджено критерії виміру потужностей національного бренда. Систематизовано сучасні методології оцінювання брендів країн. Узагальнюючи різні підходи до оцінки національних брендів, було визначено, що головними компонентами успішного бренда країни є: бізнес (експорт та інвестиції), уряд, якість життя, люди, культура, туризм. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є аналіз України у міжнародних рейтингах національного бренда. Одержані результати можуть бути застосовані у практичній діяльності як теоретична база для поглиблення досліджень питань міжнародних рейтингів національних брендів підприємствами та організаціями всіх форм власності, науковцями, студентами економічних факультетів.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2015

Дерев'янко О. Г.
Тенденції формування репутаційного капіталу підприємств харчової промисловості (c. 384 - 392)
У статті висвітлено результати емпіричного дослідження тенденцій формування репутаційного капіталу підприємств харчової промисловості. Репутаційний потенціал – це можливості бізнесу успішно розвиватися за підтримки стейкхолдерських аудиторій; вимірником наявності/відсутності такої підтримки є динаміка вартості бізнесу. Авторське дослідження вартості харчових підприємств та тенденцій її зміни побудоване на сполученні двох методичних підходів: зовнішньої (здійсненої експертами ринку або автором із застосуванням методу аналогів) та внутрішньої (на основі показників фінансової звітності) оцінок вартості. З метою апробації авторських методичних підходів обґрунтовано вибірку підприємств шляхом відбору чотирьох-п’яти найбільших, за критерієм річних обсягів виробництва та реалізації продукції (чистого доходу), підприємств у кожній підгалузі харчової промисловості України. Емпірично підтверджено такі тенденції формування репутаційного капіталу підприємств харчової промисловості та об’єднань: ефективна політика управління брендами та застосування інструментів репутаційного менеджменту сприяють формуванню репутаційного капіталу, що підтверджується істотним перевищенням ринкової капіталізації ряду компаній вітчизняного харчопрому над внутрішньою балансовою оцінкою їх вартості; прирощення репутаційного капіталу суттєво впливає на динаміку вартості бізнесу; ефект «дзеркального іміджу» суттєво утруднює процес надання реалістичної ринкової оцінки вартості українських (дочірніх) підприємств глобальних корпорацій із всесвітньо відомими брендами, де репутаційна складова вартості глобального бізнесу часто перевищує вартість безпосередньо активів його українського підрозділу.

Стаття написана українською мовою

Гросул В. А., Жилякова О. В.
Сутність та особливості формування антикризової стратегії підприємства в умовах VUCA-світу (c. 393 - 399)
У статті обґрунтовано необхідність формування антикризової стратегії підприємства. Аналіз, систематизація та узагальнення наукових праць зарубіжних і вітчизняних учених дали можливість розглянути сутність і зміст антикризової стратегії та виокремити основні сутнісні ознаки даної категорії. Визначено особливості формування антикризової стратегії в умовах сучасного VUCA-світу, який відкриває нову фазу у розвитку підприємств. Сформовано модель ключових VUCA-компетенцій персоналу, необхідних для формування та реалізації антикризової стратегії підприємства. Запропоновано перелік антикризових VUCA-компетенцій, утворюючим елементом частини яких є толерантність до невизначеності.

Стаття написана українською мовою

Захаров В. А.
Операційна система промислового підприємства (c. 400 - 405)
Метою статті є дослідження основних особливостей сучасної операційної системи промислового підприємства. Визначено основні відмінності понять та складу виробничої та операційної систем. Проаналізовано підходи до визначення операційної системи, визначено основні елементи операційної системи промислового підприємства та взаємозв’язок підсистем підприємства. На основі отриманих даних узагальнено та вдосконалено склад і елементи операційної системи промислового підприємства, запропоновано створення сервісної підсистеми, яка відповідає за надання послуг підприємством, побудовано схему операційної системи промислового підприємства.

Стаття написана українською мовою

Мочона Л. Г.
Сучасні інструменти стратегічного контролінгу на підприємстві (c. 406 - 414)
Метою статті є дослідження вибору дієвих інструментів стратегічного контролінгу для забезпечення ефективного функціонування підприємства в довготривалій перспективі. Автором надано власне розуміння сутності стратегічного контролінгу та встановлено його основні завдання в системі управління підприємством. Узагальнено та систематизовано інформацію щодо практичних можливостей використання інструментарію стратегічного контролінгу. Для успішного здійснення стратегічного контролінгу визначено переваги та недоліки його сучасного інструментарію, вибір якого має здійснюватися з урахування специфічних особливостей окремого підприємства. Перспективою подальших досліджень у рамках даної проблеми є комплексна реалізація інструментарію для здійснення стратегічного контролінгу виробничо-господарської діяльності на промислових підприємствах.

Стаття написана українською мовою

Бутенко Н. Ю.
Управління знаннями в корпораціях (c. 414 - 419)
У сучасних умовах знання стають найважливішим ресурсом організацій. Специфіка знань як об’єкта управління обумовлює багато проблем, з якими зіштовхуються організації. Багаторівнева структура управління знаннями в корпораціях створює необхідність диференціації підходів до використання методів та конкретних заходів управління. Умовою формування корпоративних знань є формалізація індивідуальних знань та збереження їх у певному форматі. У процесі управління знаннями в корпораціях можна виокремити теоретичні, методичні та практичні проблеми, які пов’язані з відсутністю узгодженого теоретичного підґрунтя управління знаннями в корпораціях; з недосконалістю механізмів формування, накопичення, передачі та використання організаційного знання та з відсутністю системного підходу до процесу управління знаннями в корпораціях.

Стаття написана українською мовою

Полубєдова А. О., Білоконенко Г. В.
Інструментарій діагностування та селективного управління розвитком соціально-економічного потенціалу виробничої організації (c. 419 - 427)
Метою статті є визначення особливостей діагностування розвитку соціально-економічного потенціалу виробничої організації (у контексті життєвого циклу розвитку його структурних елементів). Представлено логіку діагностування розвитку соціально-економічного потенціалу. Розглянуто основні аналітичні процедури оновленого апарату діагностування. Представлено інструмент оцінювання здатності менеджменту виробничих організацій проводити діагностування розвитку соціально-економічного потенціалу. Через зміну поглядів на розвиток соціально-економічного потенціалу запропоновано методичний підхід до діагностування, в основу якого покладено інструментальне забезпечення оцінки стадій життєвого циклу розвитку структурних елементів. Методичне забезпечення діагностування суб’єктної складової соціально-економічного потенціалу доповнено особистісними чинниками, які визначають моделі прихильності, та описом чинників впливу по стадіях життєвого циклу. Визначено особливості селективної управлінської підтримки. Перспективами подальших досліджень у даному напрямку є диверсифікація інструментів діагностування та моделювання життєвого циклу розвитку соціально-економічного потенціалу.

Стаття написана англійською мовою

Краснокутська Н. С., Тихонченко Р. С.
Лідогенерація як інструмент формування клієнтоорієнтованих стратегій мережевих підприємств (c. 428 - 433)
Метою статті є обґрунтування стратегічних напрямів лідогенерації як інструменту підвищення клієнтоорієнтованості мережевих підприємств. На основі вивчення загальних принципів і методів лідогенерації визначено ступінь відвідуваності інтернет-магазинів товарів FMCG на ринку Харкова, досліджено структуру їх клієнтського трафіку, проаналізовано змістовність сторінок інтернет-магазинів у соціальних мережах з точки зору формування та реалізації потенціалу лідогенерації. Базуючись на результатах аналізу, а також ключових індикаторах лідогенерації, запропоновано науково-методичний підхід до обґрунтування її стратегічних напрямів з метою підвищення клієнтоорієнтованості мережевих підприємств, що ґрунтується на коефіцієнтному методі, факторному аналізі та аналізі чутливості. У межах цього підходу основними критеріями, за якими здійснюється вибір пріоритетів лідогенерації, визначено чутливість обсягів реалізації товарів до змін коефіцієнта конверсії, чутливість до змін структури трафіку та середнього чека. Позиціонування напрямів лідогенерації в обраній системі критеріїв дозволяє науково обґрунтувати пріоритети її здійснення, дотримуючись при цьому принципу клієнтоорієнтованості.

Стаття написана українською мовою

Пахтусов М. І., Станкевич І. В.
Організаційно-економічний механізм управління рекламною діяльністю підприємств зв’язку: теоретичні засади формування (c. 434 - 438)
У статті досліджено підходи науковців до поняття «організаційно-економічний механізм», запропоновано власне визначення. Визначено співвідношення між поняттями «організаційно-економічний механізм» та «господарський механізм». Виділено три способи організації (власна, делегована та комбінована рекламна діяльність) та дві складові ефективності рекламної діяльності підприємства – комунікативна та економічна. Запропоновано механізм проведення власної рекламної кампанії, який включає п’ять етапів: 1. Розробка рекламної стратегії та її узгодження із загальною стратегією розвитку підприємства. 2. Розробка та узгодження рекламної кампанії. 3. Планування рекламної кампанії. 4. Реалізація рекламної кампанії. 5. Оцінка ефективності конкретних рекламних засобів у рамках рекламної кампанії та рекламної кампанії в цілому.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2015

Чижов В. А.
Основні напрямки антикризового управління у сфері ІТ (c. 304 - 308)
Метою статті є аналіз основних напрямків антикризового управління у сфері ІТ. Визначено поняття «кризис-менеджмент», «план безперервної діяльності». Розглянуто напрями управління підприємством під час кризи. Заперечується підхід до визначення кризи на підприємстві з точки зору аналізу виключно фінансового стану господарюючого суб’єкта, коли на перший план виноситься або реальне погіршення фінансових показників, або прогноз зниження прибутковості. Стверджується, що аналіз кризи на підприємстві має бути комплексним, спрямованим на виявлення та усунення внутрішніх факторів кризи, розробку комплексу планів попереднього реагування на виникнення надзвичайних ситуацій і постійний моніторинг та аналіз зовнішніх факторів впливу на роботу організації. Розглянуто підходи до управління ІТ-структурами в кризовий період шляхом оптимізації роботи внутрішньої ІТ-структури на основі впровадження процесів COBIT, що забезпечує бізнес актуальною інформацією в потрібний час з відповідним рівнем безпеки, чи ITSM, яка орієнтована на надання послуг швидше, дешевше та якісніше за своїх конкурентів. Також обґрунтовано доцільність передачі окремих ІТ-процесів в управління аутсорсинговим компаніям.

Стаття написана українською мовою

Кобець С. П.
Методичний підхід до моделювання управлінських рішень в аспекті управління конкурентною стійкістю підприємств (c. 309 - 314)
Мета статті полягає в розробці методичного підходу до моделювання управлінських рішень в аспекті управління конкурентною стійкістю підприємств. Запропоновано модель визначення впливу показників конкурентної стійкості на інтегральну оцінку конкурентної стійкості підприємства, що передбачає виконання таких етапів: 1) вибір та обґрунтування показників конкурентної стійкості підприємства; 2) визначення рівня конкурентної стійкості підприємства; 3) розподіл підприємств на кластери залежно від їх рівня конкурентної стійкості; 4) аналіз кореляційного зв'язку між множиною показників оцінки функціональних складових конкурентної стійкості та інтегральною оцінкою; 5) побудова кореляційно-регресійної моделі залежності інтегральної оцінки конкурентної стійкості підприємств кластера від множини показників та перевірка її на адекватність 6) розробка бізнес-моделей управління, що забезпечують якісне поліпшення всіх стратегічних та оперативних впливів на різних рівнях управління підприємством. Запропонований методичний підхід до формування управлінських рішень щодо підвищення рівня конкурентної стійкості підприємств ґрунтується на розподілі підприємств за кластерами, використанні багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу та є основою розробки стратегії й тактики підвищення рівня конкурентної стійкості підприємства.

Стаття написана українською мовою

Ступіна Ю. Ю.
Аналітичний інструментарій управління змінами на підприємствах машинобудування: організаційно-економічний аспект (c. 315 - 321)
Мета статті полягає в апробації різних існуючих методик виявлення ймовірності банкрутства у процесі управління змінами на підприємствах машинобудування України. Завдання – наявно довести дієвість цих методик, наочно показати необхідність проведення антикризового фінансового аналізу при організаційно-економічному забезпеченні управління змінами на підприємствах машинобудівної галузі. Розкрито сутність трактування поняття «антикризове управління в економіці». Розглянуто різні методики визначення ймовірності настання банкрутства на прикладі підприємств машинобудування. Наочно наведено отримання різноманітних даних, іноді протилежних за змістом, при використанні існуючих методик розрахунку. Обґрунтована необхідність у розробці та впровадженні дієвого механізму реалізації змін з урахуванням особливостей функціонування системи антикризового управління діяльністю підприємствам. Акцентована увага на коригуванні обраних методик розрахунку з урахуванням специфіки галузі функціонування підприємства, а саме – машинобудування.

Стаття написана українською мовою

Яценко Б. І.
Механізм інноваційного управління конкурентним статусом машинобудівних підприємств (c. 322 - 327)
У статті вдосконалено механізм інноваційного управління конкурентним статусом машинобудівних підприємств. Визначено, що в підґрунті результативного функціонування механізму інноваційного управління конкурентним статусом машинобудівних підприємств лежить узгоджене, спрямоване, взаємодоповнююча інноваційна дія всіх структурних елементів. Процес виконання конкретної головної мети механізму інноваційного управління конкурентним статусом машинобудівних підприємств повинен бути спрямований на вирішення таких основних завдань, як забезпечення оптимальної структури капіталу з позиції надання можливостей ефективного розвитку в стратегічному періоді та підвищення рівня конкурентного статусу; незмінної платоспроможності та ліквідності підприємства; максимальної рентабельності операційної, фінансової та інвестиційної діяльності; відповідності обсягу капіталу, що залучається, сумі потреби в активах, що формуються; збалансування грошових потоків підприємства; мінімальних витрат щодо залучення позикового капіталу. Зроблено висновок, що формування механізму інноваційного управління конкурентним статусом машинобудівних підприємств дозволяє максимально чітко розрахувати та оцінити майбутні показники рентабельності та фактори, що впливають на них, зробити належні висновки та впровадити вчасно стратегічні заходи

Стаття написана українською мовою

Рахман М. С., Блюгерман Є. Д.
Маркетингове дослідження конкурентних переваг підприємства на ринку хімічних розчинників (c. 327 - 332)
Метою статті є маркетингове дослідження конкурентних переваг підприємства з виробництва та реалізації нафтохімічних розчинників та пошук шляхів їх підвищення. Виявлено фактори, що впливають на конкурентне середовище підприємства. Наведено методи оцінки рівня конкурентоспроможності та шляхи її підвищення. Надано загальну характеристику вітчизняних підприємств нафтохімічної галузі та продукції, що випускається. Проаналізовано структуру реалізації оптової та роздрібної торгівлі. Виконано маркетингове дослідження цінової конкуренції продукції серед вітчизняних і зарубіжних виробників, представлених у спеціалізованих торгових мережах. Виявлено певні переваги споживачів у виборі розчинників та найближчих конкурентів. Обґрунтовано конкурентні переваги продукції ТОВ «Матрапак-Україна» на ринку розчинників. На підставі отриманих результатів запропоновано заходи з підвищення конкурентоспроможності виробника на національному та зовнішньому ринках.

Стаття написана українською мовою

Присакар І. І.
Інтернет-маркетинг як сучасна платформа для розвитку бізнесу (c. 333 - 339)
Метастатті полягає в обґрунтуванні ефективності використання комплексу інструментів Інтернет-маркетингу як платформи для розвитку бізнесу. Досліджено та систематизовано основні підходи до трактування дефініції «Інтернет-маркетинг» різними науковцями. Проведено аналіз статистичних даних використання Інтернету у світі та в Україні зокрема, результати якого вказують на динамічне зростання як чисельності Інтернет-аудиторії, так і витрат часу Інтернет-користувачів, а також темпів проникнення мережі в усі сфери суспільного та економічного життя. Автором запропоновано згрупувати інструменти Інтернет-маркетингу на чотири групи: основні інформаційні елементи Інтернет-комерції; інструменти, що застосовуються з метою зовнішньої активності в мережі; інструменти, що використовуються з метою збільшення впізнаваності та просування бренда; інструменти, що застосовуються з метою активної комунікації з цільовою аудиторією. Також виокремлено сучасні тенденції розвитку Інтернет-маркетингу у світі та Україні. Перспективи подальшого дослідження полягають у пошуку та апробації інноваційних персоналізованих інструментів Інтернет-маркетингу із урахуванням сучасних тенденцій, вимог і потреб часу та споживачів.

Стаття написана українською мовою

Рачковський Е. А., Шпак С. О.
Узагальнена кількісна оцінка привабливості ринку вантажних залізничних вагонів Простору 1520 (c. 340 - 345)
Метою статті є демонстрація можливостей кількісного підходу до оцінки привабливості ринків, заснованого на застосуванні методів багатовимірного неметричного шкалювання. Наведено приклад задачі узагальненої оцінки привабливості основних сегментів ринку вантажних залізничних вагонів Простору 1520 як складової стратегічного планування реструктуризації одного з діючих машинобудівних підприємств. Установлено, що за сукупністю узагальнених ознак привабливості ринку вантажних залізничних вагонів найбільш перспективним для досліджуваного підприємства є сегмент вагонів для перевезення хімічних вантажів, а ринки нафтобензинових цистерн і піввагонів є безперспективними. Показано, що застосування методів багатовимірного неметричного шкалювання як основного інструменту порівняльного оцінювання дозволяє надати зазначеним оцінкам кількісну визначеність, забезпечує можливість одночасного оперування великим числом показників, що характеризують різні аспекти привабливості ринку і виражені в інтервальних та/або порядкових шкалах, спрощує застосування запропонованого інструментарію в управлінській діяльності підприємств за рахунок використання стандартних пакетів обробки статистичних даних.

Стаття написана російською мовою

Юрчак Е. В.
Маркетингові комунікації у формуванні брендів мереж підприємств ресторанного господарства (c. 346 - 354)
У статті досліджено ефективність використання маркетингових комунікацій у процесі формування брендів мереж підприємств ресторанного бізнесу на основі опитування представників підприємств і споживачів за допомогою соціальних мереж. Визначено основні комунікаційні засоби, що використовуються підприємствами ресторанного бізнесу. Виявлено найбільш популярні джерела інформації для споживачів про заклади та мережі ресторанного господарства. Крім того, виявлено та оцінено показники лояльності споживачів до брендів мереж підприємств ресторанного бізнесу України. Аналіз комунікаційних засобів, які використовуються для просування корпоративних брендів мереж підприємств ресторанного бізнесу в Україні, був заснований на проведеному у 2015 р. опитуванні представників підприємств та споживачів ресторанних послуг. У результаті дослідження було виявлено, що комунікаційна політика більшості підприємств спрямована на стимулювання збуту та клієнтського потоку. Половина підприємств здійснює комунікаційні заходи з метою формування позитивного іміджу та рівня обізнаності бренда. Менше половини респондентів відповіло, що метою комунікаційної політики є формування лояльності споживачів та попиту на послуги.

Стаття написана українською мовою

Маловичко С. В.
Рекламні стратегії виходу на ринок електронної торгівлі для персоніфікованих продуктів (c. 355 - 362)
Метою статті є визначення рекламних стратегій виходу на ринок електронної торгівлі для персоніфікованих продуктів. Детерміновано модель застосування інструментарію маркетингових комунікацій відповідно до стратегічних рішень за матрицею FCB (Foote Cone & Belding). На основі матриці стратегій у сфері зв’язків з громадськістю залежно від фази громадської думки визначено відповідні стратегії для індивідуальних персоніфікованих продуктів. Розроблено та запропоновано програму стратегічних змін (структуровану в розрізі адаптивних та проактивних заходів) та медіа-план просування індивідуальних персоніфікованих продуктів на ринок електронної торгівлі. Рекомендовано нетрадиційні види маркетингових комунікацій для просування індивідуальних персоніфікованих продуктів на споживчий ринок України.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2016

Зима Ю. П.
Дефініція обліково-аналітичного забезпечення корпоративного управління (c. 306 - 310)
Метою статті є дослідження сутності обліково-аналітичного забезпечення корпоративного управління. Поставлено завдання дослідити підходи до визначення обліково-аналітичного забезпечення та проаналізувати особливості корпоративного управління, які впливають на його інформаційні потреби, що дасть змогу запропонувати трактування поняття «обліково-аналітичне забезпечення корпоративного управління». Проведено критичний аналіз підходів до визначення обліково-аналітичного забезпечення управління. Зокрема, встановлено, що дефініція обліково-аналітичного забезпечення залишається дискусійним питанням. Для розуміння сутності обліково-аналітичного забезпечення корпоративного управління необхідно встановити його ключові принципи та особливості. Встановлено, що обліково-аналітичне забезпечення корпоративного управління – це інтегрована система інформаційного забезпечення, яка включає релевантну інформацію, що задовольняє різні інтереси користувачів в межах корпоративного управління.

Стаття написана українською мовою

Посохов І. М.
Аналіз ризиків управління в системі менеджменту якості підприємства (c. 311 - 316)
Метою статті є дослідження ризиків управління в системі менеджменту якості підприємства, розробка основних технологічних особливостей управління ризиками та основних методів зі зниження ризиків у системі менеджменту якості, етапів механізму управління ризиками. Розроблено методичний підхід до управління ризиками в системі менеджменту якості промислового підприємства, що містить у собі: основні технологічні особливості управління ризиками; основні методи зниження ризиків у системі менеджменту якості підприємства; перелік етапів формування механізму управління ризиками в системі менеджменту якості промислового підприємства. Запропоновано пріоритетний напрям розвитку промислових підприємств, що спрямований на інтеграцію систем ризик-менеджменту та менеджменту якості, тобто використання інтегративного підходу до управління ризиками якості промислових підприємств. Напрямами подальших наукових досліджень є апробація та впровадження вимог міжнародного стандарту ISO 9001:2015 «Система управління якістю», після його остаточного прийняття, у практику управління ризиками менеджменту якості вітчизняних промислових підприємств.

Стаття написана українською мовою

Пасічник І. Ю.
Теоретичні положення управління конкурентоспроможністю продукції (c. 316 - 320)
Стаття присвячена викладенню теоретичних положень щодо управління конкурентоспроможністю продукції. У процесі аналізу дефініцій «конкурентоспроможність продукції» з’ясовано, що всі наведені поняття носять скоріше системно-описовий характер, не враховуючи динаміку показника конкурентоспроможності продукції в короткостроковому періоді та можливість управління показником конкурентоспроможності та здатність виробника продукції адаптувати її до зовнішніх умов. Тому автором запропоновано власне визначення поняття «конкурентоспроможність продукції», відмінність якого міститься у врахуванні динамічного характеру об’єкта управління в короткостроковому періоді, що дозволяє обґрунтувати використання специфічних методів моделювання при формуванні маркетингової стратегії. Крім того, у роботі проаналізовано класифікації факторів конкурентоспроможності продукції та запропоновано доповнити існуючу класифікацію маркетинговими та соціально-культурними факторами.

Стаття написана українською мовою

Шимко О. В.
Дослідження споживачів як інструмент підвищення ефективності функціонування споживчого ринку (c. 321 - 326)
У статтю досліджено споживачі текстильних товарів, чинники зовнішнього та внутрішнього впливу, що формують споживчу поведінку, та методи впливу на неї. Дослідження споживачів проведено в напрямку трьох груп стратегічних рішень, пов’язаних із мотивацією споживачів, сегментацією ринку та їх поведінкою. Проаналізовано мотиви здійснення покупки текстильних товарів (раціональні та емоційні). Визначено особливості формування попиту на них. Проведено сегментацію споживачів за різними критеріями: на основі типології споживачів, рівня доходів, статусу покупця та споживача. Розроблені профілі споживачів текстильних товарів, запропоновано стратегії позиціювання роздрібних торговців, орієнтованих на різні сегменти споживачів, що дозволяє встановити зв’язок між споживацькими потребами та умовами ефективної організації торгівлі текстильними товарами. Сформовано загальні та специфічні підходи до мерчандайзингу текстильних товарів як засобу впливу на прийняття рішення про покупку, врахування яких дозволить передбачити модель поведінки споживачів. Визначено чинники, які викликають дискомфорт у сприйнятті текстильних товарів у магазині.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2016

Калапа Т. В.
Удосконалення матричного методу вибору стратегії розвитку для машинобудівних підприємств з виготовлення технологічних машин (c. 356 - 360)
У статті визначено роль стратегії в розвитку підприємства, що полягає в гармонізації зв’язків внутрішніх можливостей із трансформаційними змінами в зовнішньому середовищі. Розглянуто різновиди стратегій розвитку. Встановлено критерії розвитку машинобудівних підприємств з виготовлення технологічних машин, до яких віднесено попит (еквівалент суміжності) на технологічні машини та рентабельність операційної діяльності підприємства. Обґрунтовано матричні методи вибору стратегії підприємства. Удосконалено матричний метод вибору стратегії на основі матриці Томпсона – Стрікленда. Наукові результати, висновки і рекомендації статті вдосконалюють теорію стратегічного управління в частині методичних засад управління вибором стратегії розвитку підприємства. Їх практичне використання надасть змогу оптимізувати вибір стратегії розвитку машинобудівних підприємств з виготовлення технологічних машин.

Стаття написана українською мовою

Тімар І. В.
Науково-методичні підходи до оцінки іміджу підприємств сфери готельних послуг (c. 361 - 366)
Мета статті полягає у: дослідженні підходів та методів оцінки іміджу підприємства, запропонованих різними авторами, виявленні їх позитивних якостей та недоліків; розробці методики оцінки відповідності реального іміджу готельного підприємства бажаному в межах групи споживачів послуг. Методи оцінки іміджу підприємства було розподілено на дві групи: кількісні і якісні. Визначено, що найбільш вдалим методом оцінки іміджу підприємства є метод розрахунку інтегрального показника. Розглянуто особливості методик, які ґрунтуються на розрахунку інтегрального показника, що пропонують різні автори. Ґрунтуючись на результатах проведеного дослідження, запропоновано методику оцінки відповідності реального іміджу готельного підприємства бажаному в межах групи споживачів послуг. Запропонована методика має прикладний характер, враховує специфіку діяльності готельного підприємства та особливу роль споживачів послуг у формуванні іміджу підприємства. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є розробка методики визначення ступеня сталості іміджу підприємства на основі його оцінки та аналізу в динаміці.

Стаття написана українською мовою

Бала Р. Д., Тарнавський М. І., Бала О. І.
Індикатори оцінювання управління персоналом на засадах коучингу (c. 367 - 373)
Метою статті є розроблення системи індикаторів, за допомогою яких можна визначити ефективність коучингового управління персоналом на підприємстві та можливостей використання новітніх інструментів управління персоналом у розвитку його потенціалу. Для оцінки пропонуються шість груп індикаторів, які відображають рівень використання коучингу на підприємстві. Визначено шість груп індикаторів (індикатори кадрового розвитку, індикатори організаційно-управлінського розвитку, індикатори соціального розвитку, індикатори креативного розвитку, індикатори мотиваційно-ціннісного розвитку користувача коучингу, індикатори ефективності коучингової комунікації). Наведено економічний зміст кожного показника, а також формули для розрахунку. За даними показниками можна розрахувати інтегральний рівень коучингового управління персоналом. Перспективами подальших досліджень є визначення особливостей впливу рівня коучингового управління персоналом на показники діяльності підприємства та встановлення залежності між ними.

Стаття написана українською мовою

Го Ц.
Основні наукові підходи до визначення поняття «корпоративне управління» (c. 373 - 377)
У статті на основі вивчення зарубіжної та вітчизняної наукової літератури представлено результати аналізу основних наукових підходів до визначення поняття «корпоративне управління». З урахуванням точок зору різних учених сформульовано авторське визначення даного терміна як засобу управління організацією (господарським товариством) для встановлення рівноваги у відносинах всіх учасників корпоративного управління (акціонерів, менеджерів, засновників, директорів, стейкхолдерів) за умови дотримання норм законодавства і правил ведення бізнесу. Цей засіб спрямований на залучення і раціональне використання ресурсів для підвищення ефективності функціонування організації (корпоративного підприємства) з метою досягнення високого рівня соціально-економічного розвитку суспільства. Перспективою подальших досліджень у даному напрямку є оцінка корпоративних прав в організаціях з державною часткою.

Стаття написана російською мовою

Болдирєв К. О.
Конкурентно-мотиваційний характер підвищення конкурентоспроможності творчого потенціалу кваліфікованих працівників (c. 378 - 382)
Мета статті полягає в дослідженні необхідності формування конкурентно-мотиваційного характеру підвищення конкурентоспроможності творчого потенціалу кваліфікованих найманих працівників. При аналізі й узагальненні досвіду інвестиційного становлення і розвитку інноваційних ринків праці у статті визначається інвестиційно-інноваційна сфера формування конкурентно-мотиваційного характеру підвищення конкурентоспроможності творчого потенціалу кваліфікованих працівників, якою виступають сегменти кваліфікованої робочої сили відповідних секторів зайнятості. У результаті було виділено інвестиційний вектор ринкової вигідності інноваційної комерційної діяльності підприємств, фірм і компаній України по формуванню конкурентно-мотиваційного характеру підвищення конкурентоспроможності творчого потенціалу кваліфікованої робочої сили, а саме: збільшення ними інвестицій в створення нових, сучасних і модернізацію застарілих робочих місць. Перспективи подальших досліджень у цьому напрямі пов’язані з вирішенням складних проблем інноваційного становлення і розвитку сучасної економіки в Україні, а також її сучасного ринку праці.

Стаття написана російською мовою

Корженко К. А.
Особливості формування комплексу маркетингових комунікацій в туристичних організаціях (c. 383 - 388)
Метою статті є формування дієвого комплексу маркетингових комунікацій, що базується на встановленні та обґрунтуванні особливостей туристичної галузі. Розглянуто тенденції функціонування сучасного туризму та визначено проблеми, які гальмують процес його розвитку. Головними з них є: високий ступінь невизначеності ринкової ситуації, внутрішня та міжнародна політична нестабільність, сезонні коливання попиту на туристичні послуги, посилення конкуренції та стійкі тенденції вирівнювання якісних показників послуг, обмеженість фінансових, матеріальних, людських та управлінських ресурсів. Визначено особливу роль маркетингових комунікацій у забезпеченні ефективності функціонування та зміцненні конкурентних позицій туристичних організацій у сучасних умовах глобалізації суспільства і як на внутрішньому, так і на міжнародному ринку. Досліджено процес формування комплексу маркетингових комунікацій. Розглянуто дворівневу модель комунікаційного впливу туристичних організацій. Удосконалено модель комунікаційного процесу з урахуванням специфіки туристичної послуги. Систематизовано основні принципи, на яких має будуватися процес удосконалення комплексу маркетингових комунікацій туристичних організацій.

Стаття написана англійською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2016

Дзьоба О. Г., Ромашко О. М.
Особливості диверсифікації діяльності газотранспортних підприємств у контексті стадій життєвого циклу (c. 261 - 268)
Метою статті є дослідження доцільності здійснення диверсифікаційної діяльності, формування методичних засад щодо вибору конкретних напрямків та стратегій диверсифікації залежно від стадії життєвого циклу підприємства й розробка управлінських рішень для відродження на диверсифікаційній основі газотранспортних підприємств України. Розглянуто «класичні» етапи життєвого циклу підприємства – народження, зростання, зрілість та занепад з позицій виробничої, маркетингової та технологічної диверсифікації. Деталізовано мету, види та зміст диверсифікації діяльності підприємств виробничої сфери для різних етапів життєвого циклу підприємства та доведено необхідність нарощування диверсифікаційної активності на завершальних стадіях. Встановлено, що в процесі управління на різних стадіях життєвого циклу приділялась недостатня увага завчасній розробці та реалізації диверсифікаційних стратегій, що призвело до входження підприємств у стадію занепаду. Для виходу газотранспортних підприємств України із критичної ситуації запропоновано комплекс заходів із диверсифікації їх діяльності з урахуванням галузевої специфіки та максимального використання можливостей технологічної диверсифікації. Перспектива подальших досліджень у даному напрямку полягає в розробленні методичного інструментарію оцінювання ефективності диверсифікаційних проектів у газотранспортній галузі.

Стаття написана українською мовою

Мороз Н. В.
Методичні засади впровадження системи професійного управління житловим фондом (c. 269 - 273)
У статті розроблено методичні засади впровадження системи професійного управління житловим фондом, які ґрунтуються на системному підході та передбачають виконання сукупності взаємопов’язаних етапів та заходів. Етапами є: 1) здійснення об’єднанням співвласників пошуку та оптимального вибору управителя; 2) приймання-передавання багатоквартирного будинку з управління ОСББ в управління управителеві. Перший етап включає в себе такі заходи: проведення ОСББ організаційної роботи з пошуку претендента для виконання обов’язків управителя, вибір управителя, прийняття рішення ОСББ про залучення управителя. Другий етап передбачає виконання таких заходів: підготовка та укладення договору про надання послуги з управління об’єктом між ОСББ і професійним управителем, участь у роботі комісії з питань приймання-передавання об’єкта в управління, визначення технічного стану об’єкта, складання та підписання відповідного акту приймання-передавання об’єкта в управління.

Стаття написана українською мовою

Лаптєв В. І.
Дослідження сутності та складових розвитку персоналу (c. 274 - 278)
Метою статті є дослідження сутності такого елементу кадрового менеджменту, як розвиток персоналу. Розглянуто процесний, функціональний та системний підходи до визначення даного терміна з урахуванням точок зору різних закордонних та вітчизняних науковців і фахівців у сфері управління персоналом. Здійснено аналіз відмінностей у дефініціях відповідно до кожного з підходів, за результатами якого виокремлено ключові складові розвитку персоналу, такі як: первинна підготовка, адаптація, професійне навчання, підвищення кваліфікації та перепідготовка, а також планування кар’єри тощо. Визначено, що подальшого дослідження потребує питання побудови ефективної системи розвитку персоналу, яка б ураховувала потреби підприємства, його цілі та завдання, головні відмінності діяльності, а також принципи кадрової політики.

Стаття написана російською мовою

Науменко М. О., Морозова Л. В.
Удосконалення організаційної та функціональної структури логістичного забезпечення Збройних сил України (c. 279 - 284)
У статті розглянуто логістичне забезпечення Збройних сил України, яке є комплексом тісно пов’язаних між собою процедур і полягає в координації, плануванні, організації, стимулюванні та контролі використання засобів постачання, а також реалізації широкого кола спеціалізованих і господарських послуг. Розроблено та запропоновано вдосконалену структуру логістичного забезпечення Збройних сил України. Згідно з широким функціональним охопленням логістикою, необхідна жорстка побудова військової логістики із закріпленою організаційною структурою та єдиним центром управління. Логістична орієнтація стратегічного розвитку забезпечення Збройних сил України передбачає формулювання відповідних логістичних цілей, досягнення яких забезпечується формуванням особливих внутрішніх та зовнішніх відносин.

Стаття написана українською мовою

Капустник С. К.
Урахування фактора ризику при прийнятті стратегічних рішень на підприємстві (c. 284 - 290)
Метою статті є визначення сутності процесу управління ризиками при формуванні та реалізації стратегії підприємства, а також розробка алгоритму прийняття стратегічних рішень з урахуванням фактора ризику. Розкрито сутність поняття «ризик» у контексті розробки стратегії розвитку компанії. У результаті дослідження надано визначення стратегічного ризику і описаний процес його ідентифікації. На основі сучасних тенденцій ризик-менеджменту і критичного аналізу стандарту Федерації європейської асоціації ризик-менеджерів (FERMA) запропоновано детально обґрунтований, поетапний алгоритм прийняття стратегічних рішень на підприємстві з урахуванням фактора ризику, що дозволяє встановити взаємозв'язок між процесами управління ризиками і розробкою стратегії розвитку компанії. Отримані результати, в перспективі подальших наукових досліджень, планується використовувати при розробці методичного підходу до управління ризиками в процесі стратегічного управління на підприємствах машинобудівної галузі України.

Стаття написана англійською мовою

Пилипчук В. П., Данніков О. В.
Маркетинговий аналіз та оцінка ефективності продажу (c. 291 - 296)
Метою дослідження є: розробка науково обґрунтованих методичних і практичних рекомендацій щодо вдосконалення процесу управління продажем з позицій маркетингового стратегічного планування. Авторами запропоновано уніфікацію як інструмент узгодження цільових показників у відповідності до певних критеріїв у процесі управління продажами. Йдеться про запровадження певного «стандарту» щодо оцінки розвитку і результатів діяльності маркетингового каналу, що дозволяє оптимізувати вибір маркетингових інструментів для вирішення аналогічних управлінських ситуацій, з урахуванням специфіки українського товарного ринку. У результаті отримаємо формалізацію бізнес-процесів, процедур, порядок розробки підходів до проведення аналізу витрат системи збуту, що служитиме методологічним базисом практичного впровадження стратегічного управління продажами.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2016

Клок О. П.
Кластерний підхід до розвитку освітнього туризму в Україні (c. 183 - 188)
Завданням дослідження є обґрунтування доцільності застосування кластерного підходу до розвитку освітнього туризму в Україні для подальшої розробки практичних заходів щодо його реалізації. Розглянуто погляди на категорію «туристичний кластер» у наукових дослідженнях. Запропоновано підхід до ідентифікації структур, яким доцільно створити ядро кластера, що базується на визначенні категорії «кластер освітнього туризму» і враховує інтенсивність взаємозв'язків у системі функціонування освітнього туризму в Україні. Виявлено ключові елементи процесу розвитку освітнього туризму та їхню роль у системі. Представлено схему формування кластера освітнього туризму, яка може служити теоретичною основою для подальших проектно-методичних розробок з формування кластера освітнього туризму в Україні.

Стаття написана російською мовою

Губарєва І. О.
Менеджмент економічної безпеки України в умовах активізації інтеграційних процесів (c. 244 - 248)
В умовах активізації інтеграційних процесів набувають актуальності питання, пов’язані з формуванням комплексу заходів щодо забезпечення економічної безпеки України, розробки шляхів протистояння новим зовнішнім та внутрішнім загрозам і подолання впливу деструктивних чинників. У результаті проведення SWOT-аналізу сценарію інтегрування України з країнами ЄС було визначено, що активізація інтеграційних процесів впливатиме на убезпечення економіки України. З позиції синергетичної парадигми запропоновано концепцію формування економічної безпеки країни, яка складається із сукупності пов’язаних між собою положень, що забезпечує можливість її обґрунтованого вибору для України в умовах інтеграції економіки.

Стаття написана українською мовою

Яцун Л. М.
Структурно-функціональний синтез управління підприємствами сфери харчування (c. 248 - 255)
Викладено матеріали дослідження функцій та структур управління підприємствами сфери харчування за критеріями складу завдань діяльності підприємств, їх участі у відтворювальному процесі виробництва, реалізації та організації споживання продуктів і послуг харчування. З використанням методу Сааті установлено вагомість, трудомісткість, складність і сумісність функцій управління. Визначено кваліметричну оцінку функцій діяльності та управління підприємств харчування за типами завдань – виробництво продукції, маркетингова діяльність, обслуговування споживачів, управління персоналом тощо. Запропоновано схему механізму та організаційної структури управління підприємствами сфери харчування. Визначено етапи формування організаційної структури управління підприємствами сфери харчування на основі синтезу структур та функцій управління.

Стаття написана українською мовою

Коломієць Г. М., Гузненков Ю. Г., Грідіна Г. В., Доценко М. Ю., Лє Мінь Хуєн
Сучасні драйвери розвитку бізнесу в кризових умовах (c. 256 - 263)
Мета статті – обґрунтувати запровадження комплементарних послуг, спрямованих на підвищення задоволення постійних клієнтів як заходу розвитку в умовах кризи і обмеження ресурсів. У результаті дослідження, проведеного шляхом взаємопов'язаних, послідовно уточнюючих SWOT-аналізу, структурованого спостереження та опитування, доведено доцільність коригування стратегії фітнес-центру «Малібу» шляхом її подальшої диференціації та інтенсивного зростання з орієнтуванням на постійних клієнтів і з розширенням спектра додаткових послуг. Визначено, що реалізація цих заходів дозволить посилити конкурентні переваги і розвинути стійкі відносини з клієнтами, що може стати основою покращання довгострокового фінансового стану фітнес-центру «Малібу» і дасть змогу розвиватися за оптимальним сценарієм навіть за умови найгірших із визначених змін господарського середовища. Доведено, що оновлення драйверів бізнес-практики на основі комплексного застосування інструментів маркетингового дослідження, послідовно сфокусованих на обґрунтуванні підвищення задоволення постійних клієнтів, стає імперативом розвитку організації в умовах турбулентності господарського середовища. Перспективою подальших досліджень є визначення інших шляхів активізації бізнесу за рахунок маркетингової складової.

Стаття написана українською мовою

Герасименко В. М., Чухлата Ж. Г.
Організація стратегічного управління інтегрованими корпоративними структурами за допомогою засобів збалансованої системи показників (c. 263 - 267)
У статті розглянуто організацію стратегічного управління інтегрованими структурами бізнесу (ІСБ) за допомогою засобів збалансованої системи показників. Доведено, що формування конкретних структур управління ІСБ є передумовою поступового перетворення даних об'єднань на великі промислові корпорації з більш відкритою структурою управління, а також широким спектром товарів і послуг. Перспективою подальшого розвитку ІСБ є їх перетворення на великі промислові корпорації. Цей процес відбувається в багатьох розвинених країнах світу, наприклад, у Сполучених Штатах Америки, де на певному етапі економічного розвитку інтегровані бізнес-структури перетворюються в найбільші компанії, засновані на принципах корпоративного управління.

Стаття написана українською мовою

Скриньковський Р. М.
Діагностика рівня конфліктності в колективі та шляхи подолання дестабілізації соціально-трудових відносин на підприємстві (c. 268 - 273)
У статті розкрито сутність поняття «діагностика рівня конфліктності в колективі», під яким слід розуміти процес оцінювання стану конфліктних ситуацій у колективі, тенденцій їх перебігу та прогнозування настання потенційних конфліктів з метою забезпечення стабільного функціонування та розвитку підприємства. Встановлено, що бізнес-індикаторами діагностики рівня конфліктності в колективі є: стан соціально-психологічного клімату; кількість зареєстрованих конфліктних ситуацій; кількість вирішених конфліктних ситуацій; кількість учасників конфліктної ситуації; термін вирішення конфліктної ситуації; рівень наслідків від виникнення конфліктної ситуації; кількість причин, що спонукали до виникнення конфлікту в колективі. Представлено шляхи подолання дестабілізації соціально-трудових відносин на підприємстві, в основі яких лежать сприятливі умови праці працівників та справедливий (гідний) рівень оплати праці персоналу.

Стаття написана українською мовою

Столбова М. А.
Управління діяльністю компанії: погляди в науковому середовищі (c. 273 - 277)
У статті висвітлено погляди та підходи щодо управління діяльністю компанії. Розкрито зміст та сутність управління діяльністю компанії. Визначено ключові постулати управління компанією, охарактеризовано завдання управління, розглянуто базові принципи та функції управління діяльністю компанії, розкрито їх зміст. Разом з тим, охарактеризовано основні типи організаційної структури компанії та принципи їх побудови. Розглянуто питання управління персоналом, названо мотиваційні фактори підвищення результативності виробничої діяльності працівника.

Стаття написана українською мовою

Стефанюк О. Д.
Система нематеріальної мотивації персоналу на підприємстві (c. 277 - 283)
Основною метою статті є теоретичне обґрунтування процесів нематеріальної мотивації персоналу, оцінка ефективності впровадження технології коучингу як інструменту мотивації працівників на підприємстві. Запропоновано авторську методику формування нематеріальної мотивації персоналу на підприємстві за допомогою впровадження коучингових технологій. Проведено оцінку ефективності впровадження технології коучингу як інструменту мотивації працівників на підприємстві до і після впровадження інструментів коучингу в управлінні персоналом. Розрахунок показників мотивації на підприємстві проводився за допомогою оцінки мотиваційного потенційного балу Р. Хакмана, що відображає, якою мірою зміст роботи мотивує працівника. Розроблено картки для оцінки мотивуючих чинників на основі чинників мотивації за Ф. Герцбергом. Проведене дослідження показало позитивні результати та дозволило зробити висновок, що застосування на підприємстві коучингових інструментів сприяє зростанню задоволеності співробітників і формує нематеріальну мотивацію співробітників.

Стаття написана українською мовою

Соболєва Т. О., Гудима О. Г.
Трансформація маркетингу інновацій в моделях інноваційного процесу (c. 284 - 288)
У статті наголошено на необхідності адаптувати маркетингову діяльність в процесі розробки та виведення нових продуктів на ринок. Проведено аналіз процесу трансформації концепції маркетингу інновацій в моделях інноваційного процесу, досліджено сутність категорії «маркетинг інновацій», який пропонується розглядати як підсистему менеджменту організації, діяльність якої спрямовано на розробку концепції та ринкове просування нових продуктів, послуг, технологій та методів на основі постійного моніторингу маркетингової інформації з метою максимального задоволення потреб споживачів. Розмежовано поняття «маркетинг інновацій» та «інноваційний маркетинг» залежно від новизни продукту, що реалізується, та використовуваного маркетингового інструментарію. Наведено еволюцію маркетингових інструментів при зміні моделей інноваційного процесу. Наголошено на виникненні нової концепції маркетингу, що відповідає відкритій моделі управління інноваціями. Нова концепція характеризується застосуванням маркетингу як основи для побудови бізнес-моделі бізнесу; трансформації маркетингу інновацій в інноваційний маркетинг; активної кооперації та взаємодії із зовнішніми організаціями; застосування цифрового та емоційного маркетингу в інноваційному процесі.

Стаття написана українською мовою

Шабельник Т. В.
Класифікація основних суб’єктів та об’єктів сучасного фармацевтичного ринку України (c. 289 - 293)
У роботі проведено аналіз існуючих визначень категорії «фармацевтичний ринок». Зроблено уточнення категорії «фармацевтичний ринок» на основі аналізу існуючих визначень фармацевтичного ринку за різними підходами (системним, функціональним, економічним ы маркетинговим). На підставі аналізу та узагальнення літературних джерел, досліджень господарської практики сучасних фармацевтичних підприємств дано інноваційні визначення категоріям: «фармацевтичний ринок», «фармацевтичні товари», «динамічний асортимент фармацевтичних товарів», «фармацевтичні послуги», «обов’язкові взаємодоповнюючі фармацевтичні товари», «динамічні запаси фармацевтичних товарів»; виділено основні групи об’єктів сучасного фармацевтичного ринку; сформульовано визначення типів фармацевтичних підприємств: «фармацевтична виробничо-торговельна корпорація», «фармацевтичний виробничо-торговельний холдинг», «фармацевтичне виробничо-торговельне підприємство», «виробничо-фармацевтичне підприємство», «мережа аптек», «аптека», «фармацевтичний дистриб'ютор» та подано їх класифікацію за ознакою «основні бізнес-процеси».

Стаття написана українською мовою

Курдиш Р. Ф., Потапова Н. А.
Напрямки підвищення ефективності управління маркетинговою діяльністю підприємства (c. 293 - 297)
Метою статті є дослідження та розробка науково-теоретичних засад і практичних рекомендацій щодо вдосконалення ефективності маркетингової діяльності підприємств. Визначено основні принципи ефективності маркетингової діяльності, обґрунтовано застосування методів оцінки ефективності маркетингу. У результаті дослідження було рекомендовано шляхи щодо покращення ефективної маркетингової діяльності підприємств. Отримані результати аналізу ефективності маркетингової діяльності будуть використані у подальших дослідженнях з метою виявлення резервів підвищення ефективності маркетингової діяльності підприємств молокопереробної промисловості та апробації їх на відповідних підприємствах.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2016

Пономаренко Т. В.
Когнітивна сутність забезпечення економічної стійкості суб’єктів господарювання (c. 190 - 196)
Встановлено, що сучасні підходи репрезентують економічну стійкість підприємства, орієнтуючись на досягнення поточних значень пріоритетних параметрів (платоспроможності, прибутковості, ефективності використання ресурсів, структурної цілісності тощо). Питання формування цих параметрів та їх збереження в перспективному періоді висвітлюються в науковому просторі фрагментарно. З огляду на це, основним завданням статті є дослідження когнітивних передумов забезпечення економічної стійкості. Показано, що поточний стан стійкості визначається та підтримується здатностями топ-менеджменту компанії. Саме динамічна здатність, що онтологічно формується реакцією управлінського персоналу на зміни об’єктивної реальності, виступає ключовим чинником забезпечення економічної стійкості. В авторському розумінні забезпечення економічної стійкості – перманентний процес, основу якого складає когнітивно-суб`єктний паттерн формування та модифікації здатностей менеджерів, що визначають спектр рефлексивних дій на турбулентність умов господарювання проактивного або реактивного характеру. Інтерактивний феномен часу розкривається в статті крізь призму його монохромності та поліхромності.

Стаття написана українською мовою

Скриньковський Р. М.
Діагностика стратегічного протистояння підприємств-конкурентів (c. 196 - 201)
У статті розкрито сутність поняття «діагностика стратегічного протистояння підприємств-конкурентів на внутрішньому і світовому ринках», під яким слід розуміти оцінювання рівня переваг підприємства в порівнянні з конкурентами, основних змін та майбутніх перспектив їх нарощення з метою ефективного функціонування і розвитку підприємства у конкурентному ринковому середовищі як на внутрішньому, так і на світовому ринках. Установлено, що діагностику стратегічного протистояння підприємств-конкурентів на внутрішньому і світовому ринках необхідно проводити із використанням таких методів стратегічного аналізу, як SWOT-аналіз та PIMS-аналіз. Представлено інструментарій системи діагностики стратегічного протистояння підприємств-конкурентів на внутрішньому і світовому ринках. З’ясовано, що складовими середовища підприємства є: зовнішнє середовище; проміжне середовище; внутрішнє середовище.

Стаття написана українською мовою

Антоненко І. Я., Мельник І. Л.
Сучасні чинники формування продуктової стратегії туристичного підприємства (c. 202 - 206)
Метою статті є оцінка теоретичних і практичних аспектів, що визначають продуктову стратегію туристичного підприємства. Обґрунтовано необхідність використання структурно-ціннісного підходу при побудові продуктового портфеля туристичного підприємства на основі групування продуктів за ступенем їх дохідності, прибутковості, а також впливу на загальногосподарський результат діяльності. Ідентифіковано сучасні чинники ринкового та виробничого характеру, що визначають продуктову стратегію туристичного підприємства. Доведено, що за умов реалізації стратегії диверсифікації продуктовий портфель туристичного підприємства максимально відповідатиме потребам цільових ринків. Проаналізовано можливі варіанти прийняття управлінських рішень при зіставленні інтересів і бажань виробників та споживачів туристичного продукту, а також при визначенні типу стратегічної поведінки підприємства. Визначено особливості роботи туристичного підприємства на національному туристичному ринку.

Стаття написана українською мовою

Зоідзе Д. Р.
Основні напрямки антикризового управління на підприємствах фармацевтичної галузі (c. 207 - 213)
Мета статті полягає в дослідженні основних напрямків антикризового управління на підприємствах фармацевтичної галузі. Визначено основні напрямки комплексної антикризової програми для фармацевтичних підприємств. Запропоновано внести до складу антикризових заходів на підприємствах фармацевтичної галузі управління ризиками для якості. Розглянуто механізм фінансової стабілізації залежно від фази фінансової кризи. Систематизовано та узагальнено науковий підхід щодо проведення реінжинірингу фармацевтичного бізнесу. Рекомендовано як інструменти перебудови фармацевтичного підприємства використовувати внутрішній та зовнішній аутсорсинг. З’ясовані переваги інноваційного аутсорсингу для суб’єктів господарювання на фармацевтичному ринку. Проаналізовано використання аутстаффінгу як засобу скорочення витрат підприємства в умовах кризи. Перспективою подальших досліджень у цьому напрямку має стати визначення факторів, що ускладнюють процес антикризового управління та перешкоджають сталому економічному розвитку підприємств фармацевтичної галузі.

Стаття написана українською мовою

Ступіна Ю. Ю., Ус Ю. В.
Концептуальні положення формування організаційно-економічного забезпечення управління змінами на підприємствах машинобудування (c. 214 - 219)
Мета статті полягає в консолідації та узагальненні різноманітних наукових підходів до управління змінами на підприємствах машинобудування України у рамках організаційно-економічного забезпечення, а також у доведенні дієвості та розкритті сутності використання комплексного підходу управління змінами. Розкрито сутність концептуальних положень організаційно-економічного забезпечення управління змінами. Розглянуто та порівняно між собою окремі найбільш поширені підходи до управління та спроектовано їх дію на процес управління змінами на підприємствах машинобудування. Обґрунтовано необхідність розробки та впровадження універсального алгоритму формування організаційно-економічного забезпечення управління у процесі реалізації змін з урахуванням особливостей діяльності підприємств. Акцентовано увагу на поєднанні підходів та використанні комплексного з урахуванням специфіки галузі функціонування підприємства, а саме – машинобудування.

Стаття написана українською мовою

Базалієва Л. В.
Управління трансакційними витратами опортуністичної поведінки персоналу підприємства на основі концепції внутрішнього маркетингу (c. 220 - 224)
Метою статті є розвиток методичного забезпечення зниження трансакційних витрат опортуністичної поведінки персоналу підприємства на основі концепції внутрішнього маркетингу. Визначено види та причини виникнення опортуністичної поведінки персоналу підприємства, що дало змогу виявити основні способи захисту підприємства від опортунізму; обґрунтовано підходи до мінімізації опортунізму співробітників компанії, основані на концепції внутрішнього маркетингу та теорії трансакційних витрат, що дає можливість підприємству зберегти найбільш кваліфікований та цінний персонал; запропоновано методичний підхід до мінімізації проявів опортунізму з боку персоналу підприємства, реалізація якого на практиці дозволить знизити трансакційні витрати опортуністичної поведінки співробітників компанії та підвищити їхню задоволеність працею.

Стаття написана російською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2016

Бодарецька О. М., Дідик А. М.
Інформаційно-аналітичне забезпечення управлінського супроводу інноваційних технологій мотивування персоналу в системі забезпечення полівекторного розвитку підприємств (c. 215 - 220)
Метою статті є розвиток положень інформаційно-аналітичного забезпечення управлінського супроводу формування і впровадження інноваційних технологій мотивування персоналу в системі забезпечення полівекторного розвитку підприємств. Розглянуто відмінності між поняттям управлінського супроводу цих процесів та поняттям мотиваційного механізму. Охарактеризовано місце інформаційно-аналітичного забезпечення ухвалення управлінських рішень у мотиваційній сфері підприємств. Детально розглянуто підетапи інформаційно-аналітичного забезпечення формування і впровадження інноваційних технологій мотивування персоналу. Розглянуто процеси формування і впровадження інноваційних технологій мотивування персоналу з позиції HR-проектного менеджменту. Наведено особливості обґрунтування управлінської концепції цих робіт, а також діагностики існуючої системи мотивування персоналу та діагностики системи менеджменту підприємства загалом. Перспективи подальших розвідок за проблемою полягають у конкретизації складових управлінського супроводу формування і впровадження інноваційних технологій мотивування персоналу в системі забезпечення полівекторного розвитку підприємств.

Стаття написана українською мовою

Ткаченко С. А.
Рекомендації щодо вибору комплексу технічних засобів підсистеми апокрифічного економічного моніторингу у функціонально розвинутих системах стратегічного регулювання регіональної структури і територіальної організації суб’єктів промислової сфери (c. 221 - 226)
Проектування технічного забезпечення підсистеми загального (комплексного) економічного моніторингу функціонально розвинутих систем стратегічного регулювання регіональної структури і територіальної організації суб’єктів промислової сфери вимагає ретельного обґрунтування складу та продуктивності технічних засобів. Це диктує необхідність порівняльної оцінки окремих пристроїв і методів їх використання з метою вибору такої структури зв'язку технічних засобів, яка б найповніше задовольняла вимогам обробки даних підсистеми моніторингу. Виходячи з повноти і достовірності початкових даних, якими володіє розробник технічного забезпечення підсистеми загального (комплексного) економічного моніторингу, доцільним виступає попередній (укрупнений) та уточнений вибір номенклатури і кількості технічних засобів. Серед перспектив подальших розвідок у цьому напряму відрізняється питання, пов’язане з особливостями організації набірного економічного моніторингу у функціонально розвинутих системах стратегічного регулювання регіональної структури та територіальної організації суб’єктів промисловості.

Стаття написана українською мовою

Андрєєва Л. О., Лисак О. І.
Методичні аспекти стратегічного розвитку підприємств (c. 227 - 231)
Метою статті є дослідження та наукове узагальнення теоретико-методичних аспектів процесу розробки стратегії діяльності підприємства та обґрунтування рекомендацій щодо його здійснення. Проаналізовано загальноприйняті етапи стадії процесу розробки стратегії. Запропоновано комплексне використання маркетингових досліджень на всіх етапах вирішення завдань стратегічного планування. Встановлено необхідність орієнтування діяльності підприємств виключно на потреби споживачів, що є ключовим фактором успіху. Обґрунтовано необхідність надання більшої уваги слабким сторонам діяльності підприємства та запропоновано порядок їх ліквідації. Акцентовано увагу на економічному розвитку галузі, в якій функціонує підприємство, що є визначальним чинником для вибору стратегічної альтернативи, адже саме стан економічних чинників, які формуються в галузевому середовищі, мають найбільший вплив при розробці стратегії діяльності підприємства.

Стаття написана українською мовою

Гуля Ю. В., Циганок В. М.
Обґрунтування маркетингової стратегії розвитку підприємств галузі птахівництва на основі бренд-підходу (c. 232 - 239)
Метою дослідження є розробка маркетингової стратегії птахівничого підприємства на основі брендингу і ко-брендингу. У результаті проведених досліджень були обрані маркетингові стратегії подальшого розвитку ТОВ «Подільській бройлер» на регіональному ринку м`яса птиці. За партнера кооперації та інтеграційних зусиль була обрана компанія ПАТ «Миронівський хлібопродукт», якій запропонована стратегія інтегративного зростання – об’єднання зусиль з підприємством-конкурентом на регіональному ринку. Наукова новизна результатів досліджень полягає в створенні між ПАТ «Миронівський хлібопродукт» і ТОВ «Подільський бройлер» стратегічного маркетингового альянсу на ко-брендинговій основі, взаємовідносини в якому мають будуватися на клубних засадах. Практична значущість проведених досліджень полягає в тому, що за умови створення такого альянсу птахівниче підприємство повинно буде доповнити (або перепрофілювати) свій стратегічний набір ніш такою стратегією послідовника, як стратегія інтегрованого продукту: використання обома учасниками стратегічного альянсу конкурентних переваг обох брендів з метою досягнення синергетичного ефекту.

Стаття написана українською мовою

Скриньковський Р. М.
Діагностика ефективності реклами в діяльності підприємства (c. 240 - 244)
У статті розкрито сутність поняття «реклама», під яким слід розуміти один із ключових комунікаційно-інформаційних засобів підприємства щодо представлення продукції споживачам і просування на ринку з метою її реалізації. З’ясовано, що діагностика ефективності реклами в діяльності підприємства – це процес ідентифікації, аналізування та оцінювання ефективності реклами, основних тенденцій його зміни та впливу на діяльність підприємства з метою визначення перспектив функціонування підприємства у ринковому конкурентному середовищі. Представлено концепцію та інструментарій системи діагностики ефективності реклами в діяльності підприємства. Встановлено, що ключовими бізнес-індикаторами системи діагностики ефективності реклами в діяльності підприємства є: індикатор продуктивності реклами; індикатор рекламовіддачі; індикатор рентабельності реклами; індикатор рекламомісткості; індикатор частки постійних клієнтів; індикатор зростання продажу. Перспективи подальших досліджень в цьому напрямі полягають у формуванні системи цілей діагностики діяльності підприємства з урахуванням часткової діагностичної цілі – діагностики ефективності реклами в діяльності підприємства.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2016

Ткаченко С. А.
Інтегральний економічний моніторинг в умовах функціонально розвинутих систем стратегічного регулювання регіональної структури і територіальної організації суб’єктів промислової сфери національної підсистеми країни (c. 153 - 163)
Мета статті – розкрити основні сторони організаційного забезпечення функції інтегрального економічного моніторингу в сучасних умовах функціонально розвинутих систем стратегічного регулювання регіональної структури і територіальної організації суб’єктів промислової сфери підсистеми країни. Формування і впровадження підсистеми комплексного економічного моніторингу пов’язане з вирішенням організаційних питань. Створення організаційного забезпечення підсистеми означає як розмежування функцій між людиною та машиною електронною цифровою, так і більш чітке визначення функцій та завдань регулюючого персоналу, а в ряді випадків і вдосконалення організаційних схем органів регулювання, які виконують економіко-аналітичні функції. Створення підсистеми комплексного економічного моніторингу істотно зменшує трудомісткість економіко-аналітичних розрахунків, підвищуючи при цьому якісні характеристики та технічні параметри, економічну ефективність регулювання за рахунок досягнення глибинного всебічного висвітлення, високої комплексності та оперативності моніторингу. Серед перспектив подальшого розвитку в означеному напрямку – застосування універсальних методів створення підсистеми регулювання, підготовка кадрів фахівців для потреб галузей системи економіки країни та ін.

Стаття написана українською мовою

Педченко Н. С., Яковенко Т. І.
Науково-методичний підхід до розробки та впровадження маркетингової стратегії в діяльність підприємств рекламної галузі (c. 163 - 169)
Метою статті є обґрунтування науково-методичного підходу до розробки та впровадження маркетингової стратегії в діяльність підприємств рекламної галузі. Наведено існуючі підходи у вітчизняній науковій літературі до визначення поняття «маркетингова стратегія». Сформовано авторське бачення важливості комплексного підходу до маркетингової стратегії підприємств рекламної галузі як процесу розробки маркетингової стратегії, оцінки готовності підприємства до її впровадження та обґрунтуванню коригувальних заходів щодо сприйняття такої стратегії. Запропоновано етапи маркетингової стратегії для підприємств рекламної галузі, проведено оцінку готовності до її реалізації такими підприємствами. Для цього використано методику, засновану на експертних оцінках та рівні прояву кожної ознаки в діяльності підприємства. Наведено результат узагальненої оцінки готовності підприємств рекламної галузі до реалізації маркетингової стратегії за дванадцятьма перерахованими авторами ознаками та зроблено висновки на їх основі.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2016

Хаустова В. Є.
Теоретико-методичні засади побудови дорожніх карт як сучасного інструменту стратегічного планування соціально-економічних процесів (c. 140 - 153)
Статтю присвячено узагальненню теоретико-методичних засад побудови дорожніх карт і розробці методичного підходу до їх побудови. Досліджено ґенезу розвитку дорожніх карт як інструменту стратегічного планування. Проаналізовано тлумачення поняття «дорожня карта» в науковій літературі та визначено основні особливості дорожніх карт. Розглянуто місце дорожніх карт у системі стратегічного управління. Досліджено класифікації дорожніх карт у науковій літературі. Проаналізовано методи та еволюцію процесів побудови дорожніх карт. Розглянуто загальний вигляд дорожньої карти. Запропоновано методичний підхід до побудови дорожньої карти реалізації певного процесу, що базується на узагальненні зарубіжних форсайт-досліджень технологій майбутнього, використанні сценарного підходу та визначенні індикаторів оцінки реалізації процесу. Наведено апробацію запропонованого методичного підходу для розробки технологічно-продуктової дорожньої карти реалізації програми наукових досліджень і розробки нового класу паротурбінних установок в рамках технологічної платформи «Енергетичне машинобудування в Україні».

Стаття написана українською мовою

Скриньковський Р. М., Павловські Г., Воробйов В. В.
Діагностика ефективності контролінгу бізнес-процесів підприємства (c. 154 - 159)
Метою статті є формування системи діагностики ефективності контролінгу бізнес-процесів підприємства на засадах розроблених бізнес-індикаторів. З’ясовано, що ключовими бізнес-індикаторами системи діагностики ефективності контролінгу бізнес-процесів підприємства є: рівень забезпеченості підприємства ресурсами (трудовими, матеріальними, фінансовими та енергетичними); термін виконання бізнес-процесу; рівень ефективності виконання бізнес-процесу; рівень ефективності апарату управління (менеджерів інституційного, управлінського та технічного рівня управління), що контролює виконання бізнес-процесу; частка працівників (управлінського персоналу, робітників основного і допоміжного виробництва), що задіяна до виконання бізнес-процесу; частка невиконаних бізнес-процесів. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є формування полікритеріальної системи діагностики діяльності підприємства з урахуванням діагностики ефективності контролінгу його бізнес-процесів.

Стаття написана українською мовою

Мочона Л. Г.
Визначення бажаних значень показників при формуванні стратегій на підприємстві (c. 160 - 167)
Метою статті є встановлення бажаних значень підконтрольних показників виробничо-господарської діяльності, на основі яких повинні формуватися стратегії підприємства. Представлено ієрархію стратегій та їх функціональне призначення. Встановлено, що функціональні стратегії впливають на формування корпоративної та ділової стратегій підприємства. Визначено діючі стратегії та їх особливості на досліджуваних машинобудівних підприємствах. Автором винайдено оптимальні значення показників на основі вирішення оптимізаційної задачі, що передбачає використання показників, які найбільше впливають на загальний рівень виробничо-господарської діяльності підприємств. Також встановлено бажані значення показників виробничо-господарської діяльності при формуванні стратегій підприємств на основі значення коефіцієнтів кореляції. Досягнення відповідних значень показників рекомендовано здійснювати за рахунок конкретних управлінських заходів, що представлено у вигляді діаграми. Перспективою подальших наукових розробок є коригування діючих стратегій досліджуваних підприємств з метою досягнення бажаних значень показників їх виробничо-господарської діяльності.

Стаття написана українською мовою

Ковтун В. П.
Репутаційні ризики підприємств ринку безалкогольних напоїв України (c. 168 - 173)
Метою статті є ідентифікація та дослідження репутаційних ризиків підприємств ринку безалкогольних напоїв України. Розглянуто стан розвитку українського ринку безалкогольних напоїв; визначено найбільших виробників безалкогольних напоїв; ідентифіковано репутаційні ризикоутворюючі фактори, що впливають на діяльність зазначених підприємств; сформоване проблемне поле управління репутаційними ризиками підприємств – виробників безалкогольних напоїв. Досвід функціонування українських і зарубіжних підприємств свідчить, що в сучасних жорстких конкурентних ринкових умовах, де 70–80% ринкової вартості підприємств припадає на нематеріальні активи, саме репутаційний ризик набуває стратегічного значення серед нефінансових ризиків та повинен враховуватися при виборі ефективної й безпечної стратегії підприємства. В умовах глобалізації позитивна репутація і завойована довіра акціонерів, партнерів і клієнтів досить часто допомагають підприємствам вижити, а ефективна робота з ідентифікації та мінімізації репутаційних ризиків стає ключовим завданням для подальшого розвитку. Саме тому надзвичайно актуальною проблемою підприємництва та сучасного менеджменту стає підвищення ефективності управління репутаційними ризиками.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2016

Нога І. М., Скриньковський Р. М., Павловські Г.
Діагностика ефективності застосування інформаційних технологій в управлінні підприємствами (c. 241 - 245)
Метою статті є поглиблення теоретико-методичних положень та формування концептуальних засад діагностики ефективності застосування інформаційних технологій в управлінні підприємствами. Встановлено, що дана діагностика (як часткова діагностична ціль) є невід’ємною складовою системи діагностики діяльності будь-якого підприємства і націлена на ідентифікування, аналіз та оцінювання ефективності використання інформаційних технологій в управлінні підприємствами з метою прийняття обґрунтованих управлінських рішень (поточних перспективних), спрямованих на: а) підвищення рівня ефективності (фінансово-економічної, виробничо-технологічної, комерційної) функціонування підприємств, а також виявлення усіх існуючих резервів (внутрішніх, зовнішніх) в умовах ресурсних обмежень; б) отримання максимального економічного ефекту від застосування системи інформаційного забезпечення, яка включає інформаційні технології, інформаційні ресурси, технічні засоби та програмне забезпечення. Перспективою подальших досліджень у даному науковому напрямку є розроблення ключових бізнес-індикаторів системи ефективності застосування інформаційних технологій в управлінні підприємствами.

Стаття написана українською мовою

Гапон Ю. В.
Методичний підхід до оцінювання потенціалу стратегічних змін підприємства (c. 246 - 250)
Метою статті є розробка методичного підходу до оцінювання потенціалу стратегічних змін підприємства. Формування потенціалу відбувається на чотирьох етапах: ініціювання змін, мобілізації лідерів, планування нових компетенцій, реалізації, координації та контролю. У статті обґрунтовано першочергову необхідність оцінювання потенціалу змін саме на етапі реалізації. Методичний підхід до оцінювання потенціалу містить дев’ять основних кроків, передбачає застосування експертних оцінок, методу «360 градусів» для проведення опитування, порядкової шкали Лайкерта для обробки отриманих даних. Основна мета оцінювання полягає у визначенні фактичного рівня потенціалу, його вузьких місць та розробці рекомендацій щодо постановки цілей та визначення ключових показників ефективності; формування управлінського каскаду змін; управління ризиками під час реалізації стратегічних змін; стандартизації процедур проведення змін.

Стаття написана українською мовою

Жалдак Г. П., Шульгіна Л. М.
Перспективи впровадження та практика дотримання маркетингових стандартів в Україні та ЄС (c. 251 - 257)
Розглянуто перспективи впровадження маркетингових стандартів та досліджено практику їх дотримання в Україні та ЄС. Систематизовано підходи до стандартизації та визначено основні перспективи подальшої інтеграції нашої країни в європейський простір. Визначено, що впровадження маркетингових стандартів у практику діяльності вітчизняних підприємств пов’язано з необхідністю формування у країні сприятливих умов для участі у міжнародному співробітництві, виходу на міжнародні ринки, співпраці з іноземними інвесторами. Акцентовано увагу саме на маркетингових стандартах, які можуть стати важливим чинником під час формування ринкової моделі господарювання, сприятимуть досягненню сталості розвитку та налагодженню еквівалентних відносин між торговельними партнерами на спільному ринку. З урахуванням практики впровадження маркетингових стандартів у ЄС проаналізовано можливість виникнення перепон на шляху впровадження маркетингових стандартів ЄС в Україні, яку представлено у вигляді SWOT-аналізу політики стандартизації в умовах її адаптації до ЄС.

Стаття написана українською мовою

Тарнавська Н. П., Голоднюк О. С.
Стратегічний моніторинг маркетингових інновацій в моделі інноваційного розвитку підприємства (c. 257 - 267)
Метою статті є розроблення наукового підходу до побудови системи стратегічного моніторингу маркетингових інновацій задля отримання стратегічної інформації при підготовці рішень щодо формування (перегляду) портфеля таких інновацій у процесі обґрунтування нових (додаткових) конкурентних переваг підприємства. Доведено, що оперативне реагування на існуючі й можливі зміни на ринку мінеральних вод загалом, а також на тренди ринку інновацій потребує побудови системи стратегічного моніторингу маркетингових інновацій. Показано, що з позицій міждисциплінарного підходу стратегічний моніторинг має за мету встановлення сприятливих (чи несприятливих) для конкретного підприємства тенденцій ринку мінеральних вод України, а також чинників зовнішнього і внутрішнього середовища формування конкурентних переваг для вироблення превентивних заходів антикризового характеру на основі інноваційних підходів у маркетингу. Концептуальною основою побудови системи стратегічного моніторингу пропонується обрати теорію «слабких сигналів». Подальші наукові розвідки будуть пов’язуватися з виробленням (удосконаленням) методик зовнішнього і внутрішнього моніторингу маркетингових інновацій для формування конкурентних переваг підприємства.

Стаття написана українською мовою

Гуменюк А. В., Школенко О. Б., Дем’янишина О. А.
Сучасний маркетинг як основний аспект підвищення ефективної діяльності овочевих підприємств (c. 268 - 273)
Мета статті полягає у дослідженні формування маркетингу овочевих підприємств у сучасних умовах господарювання, а також розкриття важливості функціонування служби маркетингу на підприємствах аграрної сфери. Доведено, що одними з основних складових ефективної діяльності вітчизняних овочевих підприємств є створення маркетингових кооперативів та формування маркетингової служби, впровадження якої забезпечить потреби населення в екологічно чистій овочевій продукції та сприятиме зростанню ефективності та конкурентоспроможності її виробників, розвитку сільських територій та навколишнього середовища. Розроблено можливу організаційну структуру служби маркетингу та обґрунтовано основні її функції. Виявлено, що основне завдання служби маркетингу полягає в тому, щоб забезпечити орієнтацію підприємства на споживача, його потреби і запити, здійснювати моніторинг конкурентів, визначати слабкі та сильні сторони та надавати інформацію іншим підрозділам підприємства.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2016

Скіцько В. І.
Концептуальні аспекти багатоцільової багатокритеріальної оптимізації та прийняття рішень з урахуванням ризику у сфері логістики (c. 353 - 359)
У роботі описано багатоцільові багатокритеріальні задачі закупівельної, виробничої, розподільчої (або збутової), транспортної, інформаційної, електронної, мобільної логістики; наведено ризики, які потрібно враховувати у прийнятті рішень у цих функціональних областях логістики; зазначено проблеми, які можуть мати місце під час вирішення досліджуваних задач; наведено інструментарій математичного моделювання, який використовується для розв’язку класу розглянутих задач. У багатоцільових багатокритеріальних логістичних задачах цілі можуть бути однаковими та повинні бути узгоджені з основною метою логістики, а їх критерії є унікальними для кожної із задач. Зазначені у роботі логістичні задачі можуть залежати одна від одної, а прийняті рішення в одній функціональній області можуть впливати на рішення в інших функціональних областях логістики, що відображено у структурній схемі.

Стаття написана українською мовою

Гросул В. А., Сукачова-Труніна С. М.
Методичний підхід до оцінки ефективності стратегії адаптації підприємства (c. 360 - 366)
Метою статті є обґрунтування методичного підходу до оцінки ефективності стратегії адаптації, яка базується на оцінці змін позиції підприємства в зовнішньому середовищі, внутрішнього потенціалу та показників ефективності господарсько-фінансової діяльності. Оцінку ефективності стратегії адаптації за змінами позиції підприємства в зовнішньому середовищі та за змінами внутрішнього потенціалу підприємства пропонується здійснювати методом бальної експертної оцінки; оцінку ефективності стратегії адаптації за результативністю господарсько-фінансової діяльності – на основі порівняльного показника інтегральної оцінки. Заключним етапом оцінки ефективності стратегії адаптації є її узагальнення на підставі побудови матриці ефективності, що дозволяє зробити загальний висновок щодо ефективності обраної стратегії адаптації та визначити можливості й умови її впровадження. Запропонований методичний підхід дозволяє проводити комплексну оцінку ефективності стратегії адаптації, на підставі чого приймати обґрунтовані рішення щодо можливості та необхідності застосування певної стратегії на підприємстві, визначати наслідки її впровадження та проводити своєчасне коригування заходів з її реалізації.

Стаття написана українською мовою

Єлісєєва О. К., Вітка Н. Є.
Методичні аспекти оцінювання рівня інформаційної прозорості як складової конкурентоспроможності підприємств телекомунікаційної галузі (c. 366 - 370)
Метою статті є розробка теоретичних, методологічних положень і практичних рекомендацій щодо оцінювання рівня інформаційної прозорості підприємств телекомунікаційної галузі на засадах концепції соціальної відповідальності бізнесу. Розглянуто особливості мережевої структури організації діяльності для підприємств телекомунікаційної галузі з урахуванням принципів конвергенції. Запропоновано вдосконалену методику оцінювання рівня інформаційної прозорості діяльності підприємств телекомунікаційної галузі, що, на відмінну від існуючих, враховує систему критеріїв аналізу інформаційної прозорості та складається з чотирьох блоків: аспект внутрішніх бізнес-процесів, обліковий і фінансовий аспект, аспект споживача та аспект розвитку. Проаналізовано особливості застосування стратегії айкідо при формуванні міжнародних стратегічних альянсів на телекомунікаційному ринку.

Стаття написана українською мовою

Скриньковський Р. М., Павловські Г., Воробйов В. В.
Діагностика відповідності конкурентної стратегії підприємства стану зовнішнього середовища (c. 371 - 376)
Метою статті є формування та розвиток теоретико-методологічних та методичних засад діагностики відповідності конкурентної стратегії підприємства стану зовнішнього середовища з урахуванням діючої практики. Встановлено, що діагностика відповідності конкурентної стратегії підприємства стану зовнішнього середовища – це процес ідентифікації, аналізу та оцінювання рівня відповідності конкурентної стратегії підприємства стану зовнішнього середовища з урахуванням впливу факторів – індикаторів зовнішнього середовища прямої дії, які безпосередньо та значною мірою залежать від взаємозалежних факторів-індикаторів зовнішнього середовища непрямої дії в сучасних умовах ринкових відносин. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є розроблення системи діагностики діяльності підприємства на засадах виокремлення та систематизації його діагностичних цілей з урахуванням часткової цілі – діагностики відповідності конкурентної стратегії підприємства стану зовнішнього середовища.

Стаття написана українською мовою

Дорошук Г. А., Граціотова Г. О.
Методичні підходи до оцінки готовності при управлінні змінами на підприємстві (c. 377 - 384)
Метою статті є визначення сутності готовності до змін та формування моделі комплексної оцінки готовності як попереднього кроку забезпечення результативності та ефективності змін. У ході аналізу підходів до управління змінами в розрізі різних шкіл менеджменту було систематизовано основні засоби щодо визначення готовності до змін та методи її оцінки. Визначено залежність готовності від основних характеристик і показників діяльності підприємства, а також доповнено класифікацію видів готовності до змін. Введено поняття первинної та загальної готовності до змін. Оцінку первинної готовності запропоновано здійснювати через фактори готовності до змін, для чого проведено їх систематизацію. Для оцінки загальної готовності розроблено модель, яка дає змогу комплексно оцінити готовність через потенціал змін, якість очікуваного результату, швидкість змін, прийняття змін персоналом, зовнішню підконтрольність та організаційну компетентність щодо змін. Перспективами подальших досліджень в оцінці готовності є кількісна оцінка факторів готовності, оцінка характеру змін і його складових.

Стаття написана українською мовою

Андрющенко І. С., Томілов О. В.
Формування стратегії управління витратами для підприємств ресторанного господарства (c. 385 - 396)
Метою статті є дослідження особливостей розробки й реалізації стратегічного управління витратами на підприємствах ресторанного господарства. Удосконалено науково-методичний підхід до формування стратегії управління витратами, який базується на структурному, процесному та функціональному підходах. Розроблено структурно-логічну схему формування стратегії управління витратами підприємства ресторанного господарства. Запропоновано варіанти базових стратегій залежно від можливих стратегічних цілей на підставі заданих критеріїв. Виходячи із положень концепції ланцюга формування цінностей побудовано вартісний ланцюг виготовлення продукції власного виробництва, що дозволяє передбачати вплив господарських процесів і функцій на оптимізацію витрат за центрами їх виникнення. На підставі SWOT-аналізу сформовано матрицю стратегій щодо управління витратами, яка дозволяє обрати найбільш оптимальний сценарій формування стратегії, враховуючи вплив чинників зовнішнього і внутрішнього середовища.

Стаття написана українською мовою

Коваль Т. О., Пономаренко О. О., Яхкінд В. П.
Економічна сутність та закономірності формування маркетингового потенціалу підприємства (c. 397 - 405)
У статті проаналізовано закономірності формування маркетингового потенціалу підприємства. Особливе місце в системі елементів потенціалу підприємства посідає маркетингова складова, неухильне зростання значущості якої в умовах ринкових відносин обумовлюється сутністю, значенням та функціями маркетингу в господарській діяльності. Маркетинговий потенціал характеризує, з одного боку, якою мірою забезпечені певні «спроможності» підприємства для захоплення лідируючих позицій на ринку (у галузі), а, з іншого боку, – чи досить повно використовуються підприємством умови зовнішнього середовища для створення й підтримки цільових конкурентних переваг на високому рівні. Формування маркетингового потенціалу відбувається в результаті реалізації маркетингових можливостей підприємства в умовах конкурентного суперництва при проектуванні, виробництві, реалізації й експлуатації продукції і послуг на відкритому ринку. Складові маркетингового потенціалу звичайно носять порівняльний, тобто відносний, а не абсолютний характер, оскільки реалізація певних маркетингових можливостей може бути оцінена тільки шляхом порівняння характеристик, які впливають на економічну ефективність господарських операцій, що супроводжують функціонування ланцюжку створення нової вартості, і прив’язані до конкретних умов і причин.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2016

Рожелюк В. М., Денчук П. Н.
Історичні передумови генезису управлінського обліку та його есенція в Україні (c. 331 - 339)
Метою статті є дослідження ключових історичних передумов виникнення управлінського обліку, ідентифікація наявних підходів до розмежування етапів його розвитку в міжнародній практиці та в Україні, їх порівняння. Проаналізовано вплив історичних передумов розвитку управлінського обліку на результативність діяльності суб’єктів господарювання, обґрунтовано етапи його генезису. Розглянуто проблеми формування повноцінної, дієвої системи управлінського обліку на українських підприємствах. Визначено основні передумови розвитку управлінського обліку у світовій і українській практиці. Перспективи подальших досліджень у даному напрямі знаходяться в площині активації розповсюдження застосування управлінського обліку, оскільки його сутнісний зміст, методи та інструментарій за умови обґрунтованого вирішення питань організаційного характеру сприяють підвищенню ефективності виробництва.

Стаття написана українською мовою

Третяк В. П., Бєляй М. С.
Аналіз сучасного стану корпоративного сектора України (c. 339 - 344)
У статті проаналізована роль та структура корпоративного сектора України за організаційно-правовими формами господарювання. Визначено проблемні місця сучасного стану корпоративного сектора економіки, а саме: високий рівень зносу основних фондів, збитковість значної частини приватизованих підприємств, наявність недобросовісних власників та менеджерів. Обґрунтовано необхідність інноваційної активності, корпоративної соціальної відповідальності. Акцентується увага саме на акціонерних товариствах як найбільш ефективній формі реалізації корпоративного управління. Наведено динаміку прямих іноземних інвестицій до акціонерних товариств. Визначено пріоритетні напрями розвитку корпоративних відносин, що сприятимуть формуванню нового ставлення найбільш розвинених держав і міжнародних організацій до України в цілому.

Стаття написана українською мовою

Копішинська К. О.
Використання agile-менеджменту в управлінні інноваційними процесами (c. 344 - 349)
У статті розглянуто сутність agile-менеджменту, особливості його використання в різних сферах діяльності. Запропоновано визначення agile-менеджменту як сукупності принципів, методів і форм управління, використання яких надає можливість керівникам усіх рівнів планувати діяльність, формувати команди для реалізації окремих проектів та швидко реагувати й адаптуватися до змін у зовнішньому середовищі з мінімальними втратами часу та ресурсів. Наведено порівняння можливостей використання традиційного та agile-менеджменту за ознаками: умови використання, планування діяльності, організація роботи, можливість внесення змін, можливість залучення третіх осіб. Обґрунтовано ключові принципи використання agile-менеджменту. Проаналізовано основні методи agile-менеджменту, до яких відносять скрам, канбан і бережливе виробництво, та особливості їх використання в управлінні інноваційними процесами. Запропоновано схему використання agile-менеджменту в управлінні інноваційним процесом.

Стаття написана українською мовою

Чижов В. А.
Формування системи попередження кризи на ІТ-підприємстві (c. 350 - 354)
Метою статті є аналіз основних напрямків формування системи попередження кризи та антикризового управління на вітчизняних підприємствах сфери інформаційних технологій. Дано визначення поняттям кризи на підприємстві, плану безперервності діяльності. Визначено основні завдання антикризового управління підприємством. Обґрунтовано необхідність проведення діагностики кризових процесів на підприємстві. Зазначено, що за специфікою своєї діяльності підприємства сфери ІТ відрізняються від класичних виробничих структур, і, відповідно, вимагають інших підходів до управління кризовими процесами. З метою розробки ефективної системи попередження кризи на ІТ- підприємстві запропоновано впровадження плану безперервності діяльності, у якому поєднуватимуться класичні підходи до діагностики кризи на підприємстві (загрози банкрутства), аналіз впливу нефінансових чинників на стабільність діяльності компанії, технічні загрози переривання бізнес-процесів.

Стаття написана українською мовою

Швіндіна Г. О.
Теоретичні та практичні аспекти організаційних змін на підприємстві (c. 354 - 359)
Метою даної статті є узагальнення поглядів на організаційні зміни та критичне вивчення сучасних підходів до управління організаційними змінами, а також прикладів успішних змін на сучасному підприємстві. Здійснено аналіз існуючих підходів до визначення дефініції «організаційний розвиток», представлено концепцію А. Ван де Вена та М. Пуля як первинну для подальшого вивчення та типологізації організаційних змін. Проаналізовано практику організаційних змін, наведено окремі моделі та їх критику, підкреслено роль трансформаційного лідера в процесі змін. Перспективними напрямками подальших досліджень є ідентифікація рушійних сил організаційних змін з урахуванням галузевої специфіки підприємств, а також оцінки впливу кардинальних і поступових перетворень на організаційну ефективність, типи життєвого циклу організації, питання існування певного алгоритму змін і типовість розвитку організаційних одиниць.

Стаття написана українською мовою

Залознова Ю. С.
Розвиток персоналу підприємств на засадах соціальної відповідальності: міжнародний досвід і національна практика (c. 359 - 366)
Мета даної статті полягає в узагальненні зарубіжної та національної практики розвитку персоналу та визначенні напрямів удосконалення системи управління персоналом на вітчизняних підприємствах у контексті соціальної відповідальності. Виконано порівняльний аналіз складових системи управління трудовою діяльністю персоналу на прикладі Японії, США та України. Проведено аналіз динаміки чисельності працівників, які навчались новим професіям та/або підвищили кваліфікацію, за видами економічної діяльності. Виявлено проблеми управління персоналом на вітчизняних підприємствах. Запропоновано шляхи розвитку персоналу на засадах соціальної відповідальності. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є розробка комплексу заходів з розвитку персоналу в контексті соціальної відповідальності.

Стаття написана українською мовою

Луцюк І. В.
Balanced Scorecard як інструмент підвищення ефективності контрольної функції системи управління якістю продукції (c. 366 - 372)
Мета статті полягає в обґрунтуванні методики застосування системи засобів стратегічного контролю для збалансування управління якістю продукції та в розробленні рекомендацій щодо використання для цих цілей інструментарію Balanced Scorecard. Розкрито зміст і особливості стратегічного контролю як одного із засобів досягнення стратегічних цілей управління якістю продукції. Обґрунтовано доцільність розширення інформаційної бази внутрішнього контролю шляхом включення нефінансових показників із урахуванням принципів управління якістю та інтересів різних груп стейкхолдерів. Запропоновано використання моделі Balanced Scorecard для цілей контролю формулювання та реалізації стратегії управління якістю на підприємстві, що дає можливість оцінити рівень досягнення стратегічних цілей і розробити програму заходів щодо усунення недоліків та мінімізації управлінських ризиків.

Стаття написана українською мовою

Солодовнік О. О.
Стратегія захисту фінансово-економічних інтересів сторін ППП: сутність, зміст і порядок формування (c. 373 - 378)
Мета статті полягає в дослідженні сутності, змісту, особливостей та порядку формування стратегії захисту фінансово-економічних інтересів сторін публічно-приватного партнерства (ППП). Відсутність стратегічного бачення проблем і суперечностей, що виникають у партнерській взаємодії держави та бізнесу, а також зростання загроз в економічній, у т. ч. фінансовій, сфері актуалізують проблему забезпечення стратегічного захисту фінансово-економічних інтересів сторін ППП. Дослідження наукових публікацій з питань розвитку ППП дозволило констатувати, що глибинних наукових розробок щодо стратегічного управління ППП та забезпечення фінансово-економічної безпеки його сторін поки що немає. Розглянуто сутність поняття «стратегія захисту фінансово-економічних інтересів сторін ППП» і запропоновано його визначення; встановлено складові елементи такої стратегії; розроблено організаційний підхід до її формування та реалізації, визначено зміст його етапів та особливості, пов’язані із специфікою здійснення ППП. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є подальший розвиток теоретичних основ і розробка методології формування стратегії захисту фінансово-економічних інтересів сторін ППП.

Стаття написана українською мовою

Мелушова I. Ю., Прокопова О. В., Твердохліб К. О.
Конкурентне середовище підприємств: сутність та види (c. 379 - 385)
У статті розкрито сутність дефініції «конкуренте середовище підприємства», механізм та особливості його формування з точки зору вітчизняних авторів. У логічній послідовності розглядаються сутність, характеристика та основні складові конкурентного середовища підприємства. Виявлено основні класифікаційні ознаки досліджуваної категорії. Проведено порівняльний аналіз концептуальних підходів до змісту поняття «конкурентне середовище». Подано перелік структурних елементів, чинників, що здійснюють вплив на формування конкурентоспроможності підприємств та її підвищення. Докладно розглянуті основні групи чинників конкурентного середовища, що впливають на результати господарювання підприємств. Досліджено теоретичні аспекти формування конкурентного середовища та визначено особливості конкуренцій в цілому. Доведено необхідність проведення економічної діагностики конкурентного середовища підприємства.

Стаття написана українською мовою

Прохорова В. В., Яценко Б. І.
Забезпечення інноваційного управління конкурентним статусом машинобудівних підприємств: організаційно-економічний аспект (c. 386 - 391)
У статті зазначено, що без детального опрацювання моделі забезпечення розвитку інноваційного управління конкурентним статусом машинобудівних підприємств і визначення джерел коштів будь-який, навіть найпривабливіший спосіб фінансування інвестиційних проектів підприємства, може виявитися неефективним. Визначено, що реалізація етапів з розробки стратегії забезпечення розвитку інноваційного управління конкурентним статусом машинобудівних підприємств, а також її доопрацювання та коригування, отримання інформації про сьогодення і побудова прогнозів щодо майбутнього здійснюються за допомогою спеціальних методів загальної стратегії, тобто способів досягнення її цілей і завдань. За допомогою запропонованої моделі можна сформувати загальну стратегію, яка дозволить досягти поставлених цілей, домогтися переваги перед конкурентами, підвищити ринкову вартість підприємства. Зроблено висновок, що згідно з методикою формування загальної стратегії підприємств на інноваційне управління мають вплив макросередовище, мікросередовище та безпосереднє оточення.

Стаття написана українською мовою

Бурцева О. Є., Пефтієва Ю. Є.
Планування та прогнозування як основа прийняття управлінських рішень: зміст, класифікації та порівняння (c. 392 - 397)
У статті розкрито та обґрунтовано необхідність систематизації та визначення етапів процесу прийняття управлінських рішень. Акцентовано увагу на спільному використанні планування і прогнозування, при якому прогнозування використовується як інформаційна база для прийняття ефективних управлінських рішень. Результатом дослідження є систематизація класифікації видів планування та прогнозування. В основу цих класифікацій закладено принципи раціоналізації, системності та розподілу за певними критеріями в конкретні групи. Представлені класифікації є розвитком існуючих класифікацій, що відрізняються розширенням елементів і ознак. Це спрямовано на застосування відповідних методів, прийомів і способів обробки інформації та дозволяє підвищити ефективність прийнятих управлінських рішень.

Стаття написана українською мовою

Єрмак С. О., Плотницька В. В.
Інноваційні аспекти розвитку ринку кондитерських виробів України (c. 398 - 403)
Метою статті є аналіз стану та тенденцій розвитку галузі кондитерських виробів України, виявлення проблем і пошук їх рішень у контексті інноваційного розвитку. Розглянуто рейтинг ТОП-100 найбільших світових виробників кондитерської продукції та проведено порівняльний аналіз за 2014 – 2015 рр. Досліджено структуру та нинішній стан ринку кондитерських виробів України. Виявлено основні проблеми кондитерської галузі України, обумовлені складною політичною ситуацією в країні та економічними труднощами, які умовно було поділено на чотири групи: фінансові проблеми; зниження купівельної спроможності населення; проблеми, пов’язані з внутрішньою політикою держави; проблеми, пов’язані з ринками збуту. Шляхами вирішення позначених проблем можна вважати модернізацію виробництва, використання інноваційних технологій встановлення найсучасніших виробничих ліній, підвищення технологічності та наукоємності виробництва за умов вдосконалення законодавчої бази України, орієнтації на європейський ринок і оптимізації доставки продукції в обхід Росії.

Стаття написана українською мовою

Жегус О. В., Михайлова М. В., Афанасьєва О. П.
Оцінка маркетингової діяльності підприємств ресторанного господарства (c. 403 - 408)
Ураховуючи необхідність кількісної оцінки маркетингової діяльності підприємств ресторанного господарства, розроблено науково-методичний підхід, який ґрунтується на використанні запропонованої системи бальної оцінки параметрів діяльності цих підприємств. Практичне використання розробленого методичного підходу дозволило виявити, що в більшості з досліджуваних підприємств ресторанного господарства м. Харкова маркетингова діяльність знаходиться на середньому рівні, і лише у 28% економічних суб’єктів ресторанного бізнесу (серед яких переважають ресторани) вона була достатньо високою. За результатами кореляційного аналізу доведено залежність результатів діяльності підприємства ресторанного господарства від рівня його маркетингової діяльності, при цьому прямий сильний вплив чинить товарна й комунікаційна політика та значний вплив – організаційні чинники, збутова й комунікаційна політика, а також персонал й рівень обслуговування.

Стаття написана українською мовою

Шимко О. В.
Формування асортиментної політики торговельного підприємства: маркетинговий підхід (c. 408 - 413)
Статтю присвячено розвитку маркетингового підходу до процесу формування асортиментної політики роздрібних торговельних підприємств та обґрунтуванню практичних рекомендацій щодо її реалізації на ринку текстильних товарів. Асортиментна політика роздрібних торговельних підприємствах розглянута як сукупність процесів, принципів, ресурсів і цілей управління асортиментом. Виокремлено чинники, які здійснюють суттєвий вплив на можливості підприємства у сфері управління асортиментом (конкретні умови функціонування та завдання, які висуваються з точки зору різних цільових пріоритетів). Розглянуто особливості формування купівельного попиту на текстильні товари. Удосконалено алгоритм формування асортименту текстильних товарів. Запропоновано моделі асортименту текстильних товарів залежно від підходів до ціноутворення, із урахуванням життєвих циклів товарів і теорії перетікання, використання яких дозволить підвищити обґрунтованість і ефективність прийняття управлінських рішень.

Стаття написана українською мовою

Наторіна А. О.
Моніторинг тенденцій та аналіз детермінант розвитку ритейлерів в Україні (c. 413 - 418)
Мета статті полягає в моніторингу тенденцій й аналізі детермінант розвитку українських ритейлерів, деталізації специфіки їхньої діяльності та обґрунтуванні перспективних напрямів їхнього розвитку. За результатами моніторингу та діагностики розвитку українських ритейлерів протягом останніх двох років визначено незначні позитивні зміни у структурі їх мереж, однак, попри це, можна констатувати, що темпи експансії ринку виокремлених семи сегментів ритейлерів національного ринку, а саме: DIY-ритейлерів, дрогерів, аптечних і food-ритейлерів, ритейлерів у сфері побутової техніки та електроніки, fashion-ритейлерів, а також ритейлерів у інших сферах – впали до мінімального рівня. Сформульовано перспективні напрями інтенсивного розвитку ритейлерів на території України з метою збільшення кількості їх маркетів та закріплення позиції поточних лідерів. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі виступатиме ідентифікація ключових параметрів забезпечення стійкого інноваційного розвитку ритейлерів в Україні.

Стаття написана українською мовою

Савицька Н. Л., Полевич К. В.
Підприємницький маркетинг у соціальній мережі Instagram (c. 419 - 424)
Метою статті є визначення теоретичних засад і практичного інструментарію підприємницького маркетингу в сучасному ритейлі на платформі соціальної мережі Instagram. Результати проведених досліджень дозволяють стверджувати, що основою стратегією і тактикою поведінки на ринку малих підприємств та сучасних стартапів виступає підприємницький маркетинг. Сучасний ринок онлайн-ритейлу склався як монополістично-конкурентний, що зумовлює діяльність на ньому як великих гравців ринку, так і середніх, і дрібних у трьох секторах: В2В, В2С, С2С. Практика бізнесу використовує соцмережі для підтримки конкурентних переваг офлайн-торгівлі, як комунікаційний канал для залучення, утримання та лояльності покупців. Розвиток основних функцій Instagram дозволяє бізнесу застосовувати його медіа-ресурси задля позиціонування на ринку та просування продукції.

Стаття написана українською мовою

Гетьман О. О., Тіткова Ю. С.
HR-брендинг як інноваційний механізм розвитку регіону (c. 424 - 432)
Стаття присвячена висвітленню інноваційних підходів до побудови HR-бренда регіону. Виявлено, що побудова сильного HR-бренда є актуальним завданням будь-якого регіону, що прагне залучити висококваліфікованих професіоналів і тим самим забезпечити високу конкурентоспроможність. В основі брендингу території лежить ідея донесення широкому загалу уявлення про її унікальність. Результатом брендингу території є поліпшення якості життя населення. Досягнення результату сприяє вирішенню таких мікро- і макроекономічних завдань: створення привабливого туристичного продукту; формування інвестиційної привабливості території; залучення робочої сили і/або зменшення відтоку населення в інші регіони; посилення конкурентоспроможності продукції місцевих виробників на національному та міжнародному ринках; створення позитивного іміджу регіону. У статті розглянуто механізм HR-бренда на прикладі Дніпропетровщини.

Стаття написана українською мовою

Черненко О. В.
Архітектоніка маркетингової інформаційної системи в умовах інформаційно-комунікативного середовища (c. 433 - 440)
Метою статті є дослідження особливостей маркетингового інформаційного забезпечення підприємства, яке функціонує в інформаційно-комунікативному середовищі. Виділено фактори, під впливом яких інформаційні процеси на підприємстві зазнають значних змін: збільшення обсягів інформації, розвиток мережевих комунікаційних каналів, збільшення кількості термінальних пристроїв, розвиток хмарних обчислень, поширення технологій інтелектуального аналізу даних, розвиток ринку маркетингових технологій. Запропоновано архітектоніку маркетингової інформаційної системи, яка є адаптованою до особливостей нового середовища та дозволяє простежити процес утворення, природу та напрямки руху інформації. Зокрема, в структурі маркетингової інформаційної системи було виділено комунікаційну шину, яка пов’язує між собою всі інші елементи системи, а також забезпечує її зв’язок із зовнішнім середовищем та виконує функції пошуку, отримання, переміщення та розподілення даних та інформації. Перспективами подальших досліджень є розроблення організаційно-економічного механізму реформування маркетингової інформаційної системи промислового підприємства.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2016

Скриньковський Р. М., Павловські Г., Пирожак Є. К., Томюк І. М.
Діагностика системи стратегічного управління витратами підприємства (c. 248 - 253)
Метою статті є формування й розвиток теоретичних і методичних засад діагностики системи стратегічного управління витратами підприємства в межах теорії та практики економіки та управління підприємствами. Встановлено, що дана діагностика являє собою процес ідентифікації, аналізу та оцінювання системи стратегічного управління витратами на підприємстві на основі бізнес-індикаторів з метою вимірювання, контролювання та обліку витрат підприємства в умовах економічних альтернатив досягнення очікуваного ефекту, спрямованого на забезпечення конкурентних переваг виробництва продукції з оптимальними витратами. З’ясовано, що рівень ефективності інноваційних витрат підприємства є одним із ключових бізнес-індикаторів у сфері діагностики системи стратегічного управління витратами підприємства. Перспективою подальших розвідок у даному науковому напрямі є розвиток системи цілей полікритеріальної економічної діагностики підприємств з урахуванням діагностики системи стратегічного управління витратами підприємства.

Стаття написана українською мовою

Лепейко Т. І., Гаваагійн Батхуу
Генезис теорій лідерства (c. 254 - 259)
У статті розглянуто дуалізм лідерства, який заснований на розгляді даного поняття з точки зору динамічного і статичного аспектів. Метою даної статті є проведення теоретичного огляду та систематизації класичних і сучасних концептуальних підходів до лідерства крізь призму дуалізму. Виділено три етапи розвитку теорій лідерства: донаукові, класичні та сучасні теорії лідерства. У рамках класичних теорій виділено три концептуальні підходи: диспозиційний, поведінковий і ситуаційний. Виявлено, що основою сучасних концепцій є прагнення розглядати лідерство одночасно з точки зору двох аспектів: і статичного, і динамічного.

Стаття написана російською мовою

Кучіна С. Е., Кітченко О. М.
Аналіз типових помилок при складанні бізнес-планів (c. 260 - 265)
Під час написання бізнес-плану виникає низка невирішених питань, пов’язаних з його реалізацією, що становить значний інтерес та обумовлює актуальність даного дослідження. Необхідність розвитку теоретико-методичного забезпечення формування бізнес-планів визначило коло питань, які потребують негайного вирішення на етапах його розробки, а саме: на етапі створення нового бізнесу («Start Up»); на етапі побудови фінансових документів; на етапі оцінки ризиків та побудови стратегії їх подолання. Метою статті є виявлення типових помилок при складанні бізнес-планів та шляхів їх уникнення. Узагальнено поняття бізнес-плану та надано методологічну схему його побудови. Розглянуто та надано порівняння загальної структури бізнес-плану, яку надають ЄБРР та UNIDO. Встановлено, що до основних помилок під час складання бізнес-плану належать: помилки під час оцінки величини попиту на товар, що виробляється; помилки пов’язані із встановленням ціни та вибором подальшої цінової політики; помилки, пов’язані з недооцінкою можливих ризиків, які виникають в ході реалізації бізнес-плану. Отримані результати досліджень можуть бути застосовані керівниками підприємств та менеджерами в будь-яких сферах бізнесу, а також при прийнятті рішень з формування подальших стратегій розвитку підприємства.

Стаття написана англійською мовою

Перепелюкова О. В., Куліш Н. В.
Дослідження стану стратегічних знань підприємства (c. 265 - 269)
Метою статті є дослідження стану стратегічних знань підприємства. Проаналізовано основні складові системи управління стратегічними знаннями. Визначено характеристики основних трьох взаємопов’язаних компонентів знань: інфраструктура знань, культура знань і технологія знань. Для процесу ефективного управління стратегічними знаннями було визначено процес формування компетенцій працівників, які складають знання підприємства. Було встановлено, що для забезпечення права підприємства володіти, використовувати та розпоряджатися своїм інтелектуальним активом, а також для захисту його від несанкціонованого застосування використовуються різні методи: патентування винаходів, корисних моделей промислових зразків; реєстрація торгових марок; укладання ліцензійних угод; отримання авторських прав. Установлено, що основною метою управління знаннями є формування стратегічного конкурентних переваг організації. Визначено, що головним фактором, що впливає на ефективність використання знань підприємством, є правильно організована система управління ними.

Стаття написана українською мовою

Ільченко Н. Б.
Управління бізнес-процесами на підприємстві оптової торгівлі (c. 270 - 279)
Проведено дослідження теоретичних підходів до системи управління бізнес-процесами на підприємстві оптової торгівлі. Визначено авторський підхід до сутності поняття «управління бізнес-процесами підприємства торгівлі», враховуючи функціональні особливості діяльності підприємства. Проаналізовано тенденції розвитку оптової торгівлі в Україні та визначено проблемні питання статистичного дослідження наявності складської площі на підприємствах. Розроблено методологічний підхід до управління потоковими процесами на підприємстві оптової торгівлі, враховуючи функціональні особливості формування комплексу взаємопов’язаних бізнес-процесів, що здійснюються в певній послідовності та у своїй сукупності відповідають загальній стратегії підприємства в умовах зміни динамічного ринкового середовища, з метою задоволення потреб споживачів. Розроблено математичну модель управління потоковими процесами, враховуючи процесний підхід до управління бізнес-процесами.

Стаття написана англійською мовою

Клюс Ю. І.
Управління ефективним розвитком промислового підприємства при формуванні корпоративної системи управління інноваціями (c. 280 - 285)
Розглянуто існуючу концепцію ефективного розвитку промислових підприємств, досліджено напрями управління ефективним розвитком промислового підприємства при формуванні корпоративної системи управління інноваціями. Обґрунтовано формування етапів послідовності стратегічного управління ефективним розвитком суб’єкта господарювання на базі формування корпоративної системи управління інноваціями. Запропоновані етапи послідовності управління ефективним розвитком при переорієнтації діяльності підприємства на інноваційний шлях можуть використовуватися у випадках, коли планується впровадження інвестиційного проекту, спрямованого на реалізацію інновацій. Розроблено модель визначення цілей і задач ефективного розвитку підприємства при формуванні корпоративної системи управління інноваціями.

Стаття написана українською мовою

Шевченко В. А.
Концептуальна модель організаційної структури управління закладом охорони здоров’я в контексті впровадження Open Innovation (c. 286 - 292)
Мета статті полягає в розробці концептуальної моделі організаційної структури управління закладом охорони здоров’я, що сприяє Open Іnnovation на базі системного підходу та з урахуванням парувань «фактори впливу – навички». Поглиблено розуміння понять «фактори впливу навколишнього середовища» та «капітал навичок». Запропоновано класифікацію суб’єктів (акторів) організаційної структури закладу охорони здоров’я за ознакою відстані між ядром проекту та партнерами в розрізі чотирьох рівнів. Запропоновано концептуальну модель організаційної структури управління інноваційно відкритим закладом охорони здоров’я, в рамках якої додано чотири рівні екстернальності суб’єктів (акторів), яка ґрунтується на системному підході та застосовує парування між факторами впливу та капіталом навичок. У подальших наукових дослідженнях необхідно здійснити економіко-математично моделювання організаційної структури прийняття рішень закладу охорони здоров’я на основі запропонованої нами концептуальної моделі.

Стаття написана українською мовою

Прохорова В. В., Яценко Б. І.
Стратегічні орієнтири інноваційного управління конкурентним статусом машинобудівних підприємств (c. 293 - 298)
У статті визначено, що основним завданням інноваційного управління конкурентним статусом машинобудівних підприємств у сучасних умовах є його поглиблення та розвиток відповідно до потреб користувачів даної інформації, забезпечення можливості прийняття обґрунтованих стратегічних управлінських рішень на його основі. Зроблено висновок, що система стратегічних орієнтирів є невід’ємним елементом системи інноваційного управління конкурентним статусом машинобудівних підприємств, базується на стратегічних завданнях і принципах, передбачає стратегічну системну сукупність методів, інструментів та конкретних заходів з реалізації політики підвищення конкурентного статусу. Точне оцінювання стратегічних загроз інноваційному управлінню конкурентним статусом на основі системно-функціонального підходу, розроблення та реалізація методів нейтралізації негативного впливу цих загроз вимагають побудови адекватної стратегічної системи управління. Відповідно, система інноваційного управління конкурентним статусом є комплексом організаційно-управлінських, технологічно-виробничих, технічних, профілактичних і маркетингово-економічних заходів, спрямованих на кількісний та якісний захист стратегічних інтересів машинобудівних підприємств від зовнішніх і внутрішніх загроз.

Стаття написана українською мовою

Дороніна М. С., Сєріков Д. О.
Актуалізація проблеми професіоналізації менеджменту (c. 299 - 305)
У статті визначено причини актуалізації проблем професіоналізації менеджменту і доцільність створення її вітчизняної моделі. Запропоновано уточнення термінологічного забезпечення дослідження з використанням міждисциплінарного підходу. Виконано порівняльний аналіз представленої у світовій літературі еволюції професіоналізації менеджменту і вітчизняного досвіду вдосконалення управління економікою. Представлено причини і обґрунтовано необхідність формування нових концептуальних основ методології професіоналізації менеджменту і узгодження її з розвитком компетентності керівників різних за ієрархією рівнів управління. Уточнено бар’єри професіоналізації менеджменту, принципи її реалізації, вимоги до її нової моделі. Обґрунтовано актуальність розвитку технологій мотивації професіонального розвитку менеджерів і визначено доцільність урахування в ній положень спіральної динаміки свідомості.

Стаття написана англійською мовою

Кочетигова Т. В.
Концентрація в економіці: теоретичні аспекти (c. 305 - 312)
Статтю присвячено аналізу теоретичних аспектів проблеми концентрації в економіці. Проаналізовано передумови виникнення та поширення процесів концентрації. Розглянуто генезис підходів до тлумачення поняття «концентрація». Досліджено визначення поняття «концентрація» в роботах науковців та виявлено основні ознаки, за якими вони різняться. Розглянуто теоретичні засади здійснення процесів концентрації в економіці. Визначено основні форми концентрації капіталу. Базуючись на визначених рисах і формах концентрації, запропоновано тлумачення категорій «концентрація капіталу» та «концентрація виробництва». Представлено класифікацію підходів до оцінки концентрації економіки та розглянуто особливості їх використання, визначено найбільш застосовувані з них. Визначено, що система моніторингу процесів концентрації в Україні є недостатньо розвиненою та потребує вдосконалення.

Стаття написана українською мовою

Паламарчук Н. О.
Маркетингові стратегії ТНК: сучасні особливості формування та досвід країн ЄС (c. 313 - 317)
Метою статті є дослідження сучасних особливостей розробки маркетингових стратегій транснаціональних корпорацій та узагальнення досвіду країн ЄС по їх формуванню. Проведене дослідження дозволило виокремити підходи до визначення поняття «маркетингова стратегія», систематизувати внутрішні та зовнішні чинники впливу, охарактеризувати рівні розробки міжнародної маркетингової стратегії, виокремити рівні її застосування та загальні орієнтири реалізації. На основі аналізу досвіду ТНК країн ЄС виділено характерні особливості їх маркетингових стратегій: здійснення активної підтримки існуючих брендів та безперервної розробки нових продуктів з метою забезпечення прибутковості; використання спільного підприємництва для реалізації різноманітних проектів та програм; впровадження інноваційної діяльності як основи для забезпечення конкурентоспроможності; ведення раціональної фінансової діяльності та забезпечення ефективної інвестиційної діяльності; забезпечення охорони навколишнього середовища та високого рівня безпеки виробництва; виконання програм у сфері соціальної відповідальності бізнесу. Перспективами подальших досліджень в даній сфері є дослідження маркетингових стратегій ТНК розвинених країн та адаптація їх досвіду для розвитку ТНК в Україні.

Стаття написана українською мовою

Тардаскіна Т. М., Станкевич І. В., Бондаренко О. М.
Визначення маркетингової стратегії розвитку УДППЗ «Укрпошта» в умовах лібералізації ринку послуг поштового зв’язку (c. 318 - 323)
Мета статті полягає в обґрунтуванні маркетингової стратегії розвитку УДППЗ «Укрпошта» на основі аналізу існуючих маркетингових конкурентних стратегій розвитку підприємств та доцільності їх застосування в умовах лібералізації ринку послуг поштового зв’язку. Визначено загальні тенденції розвитку національного оператора поштового зв’язку УДППЗ «Укрпошта» в умовах лібералізації ринку послуг поштового зв’язку. Досліджено існуючі можливі стратегії розвитку підприємств, спрямовані на забезпечення конкурентних переваг на ринку, зокрема маркетингові стратегії. Установлено, що найбільш дієвою сьогодні для національного оператора є маркетингова стратегія лідера. Обґрунтовано маркетингову стратегію розвитку УДППЗ «Укрпошта» та визначено основні напрями її реалізації, зорієнтовані на на всі ключові ринки послуг поштового зв’язку за рахунок зростання обсягів продажів, підвищення якості надання послуг та збільшення прибутковості. Організаційно-економічні засади реалізації зазначених заходів та визначення рівня їх результативності для національного оператора є метою подальших досліджень.

Стаття написана українською мовою

Савицька Н. Л., Афанасьєва О. П., Курлянцева А. В.
Маркетингове тестування концепцій нового продукту (сиру кисломолочного) (c. 324 - 328)
Метою статті є визначення теоретичних засад і практичного інструментарію маркетингового тестування концепції нового товару для різних сегментів вітчизняного ринку харчових продуктів. Результати проведених досліджень дозволяють стверджувати, що основою стратегією і тактикою поведінки підприємства на ринку продуктів харчування виступає маркетинг інновацій. Проведені дослідження дозволили виділити та протестувати концепції нового продукту – сиру кисломолочного покращеного складу із визначенням соціально-демографічних характеристик цільових аудиторій, мотивів покупки та споживання продукту, комунікаційної ідеї та образу для виведення нового товару на ринок. Запропоновано репозиціонувати відомий товар – сир кисломолочний – як окремий продукт для фітнес-харчування та продукт для схуднення, а також сировину для виготовлення страв у домашніх умовах. За кожною стратегією обґрунтовано набір атрибутів продуктової політики, а також визначено доцільність реалізації товарів через мережі продуктових і спеціалізованих (спортивне харчування) магазинів. Одержані результати можуть бути використані для розробки маркетингових стратегій позиціонування запропонованих концепцій продуктів.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2017

Лукін В. О., Маляревський Ю. Д.
Системний та інституціональний підходи до бухгалтерського обліку: порівняльний аналіз (c. 268 - 273)
У статті проведено порівняльний аналіз системного та інституціонального підходів до дослідження проблем у бухгалтерському обліку. Системний підхід посилено розбудовувався наприкінці ХХ сторіччя, а інституціональний підхід останнім часом є провідною економічною теорією. Результати дослідження дозволяють зробити висновок що інституціональний підхід є окремою частиною системного підходу.

Стаття написана українською мовою

Павловські Г.
Управлінська діагностика як спосіб пошуку напрямків покращення системи менеджменту на підприємстві (c. 285 - 291)
Метою статті є формування й розвиток теоретичних і методичних засад управлінської діагностики як способу пошуку напрямів покращення системи менеджменту на підприємстві. Встановлено, що управлінська діагностика в системі менеджменту підприємства – це процес ідентифікації, аналізу та оцінювання внутрішніх ресурсів та можливостей підприємства, який спрямований на оцінку їх наявності та відповідності цілям і завданням, на оцінку поточного стану, тенденцій та перспектив розвитку підприємства. З’ясовано, що управлінська діагностика на основі аудиту в системі менеджменту якості дозволяє визначити ті внутрішні ресурси та можливості підприємства, що сприяють усуненню проблем менеджменту і забезпечують досягнення результатів і ефектів для розвитку підприємства за бізнес-складовими. Виокремлено ключові бізнес-індикатори управлінської діагностики в системі менеджменту підприємства. Перспективою подальших науково-практичних досліджень у цьому напрямі є розробка системи полікритеріальної діагностики перспектив функціонування підприємств.

Стаття написана українською мовою

Гадецька С. В., Сергієнко О. А., Матвєєва О. О.
Побудова моделей оцінки та аналізу ефективності логістичної діяльності підприємств на основі SWOT-аналізу (c. 292 - 301)
У роботі запропоновано комплекс моделей оцінки та аналізу ефективності логістичної діяльності виробничо-економічних систем з урахуванням всієї сукупності фінансово-економічних, виробничих процесів та існуючих підсистем і ланцюгів логістичної системи підприємства для розробки і обґрунтування шляхів вдосконалення існуючої логістичної системи. Для вдосконалення логістичної системи підприємства запропонована логістична модель управління, яка враховує розширений комплекс показників ефективності діяльності та багаторівневу структуру, що базується на: превентивності дії, терміновості реагування, адекватності реагування, комплексності рішень, альтернативності дій, адаптивності, пріоритетності, ефективності. Зaпpoпoнoвaний комплекс моделей оцінки та аналізу ефективності логістичної діяльності підприємств на основі SWOT-аналізу може бути використаний в поточній управлінській діяльності підприємства з метою мінімізації логістичних витрат, для оптимізації розміру замовлення та вибору постачальника, управління перевезеннями. За допомогою системної інтегральної оцінки ефективності логістичної діяльності стає можливим модернізація існуючої логістичної системи підприємства.

Стаття написана українською мовою

Грушина А. І.
Аналіз розвитку системи стратегічного управління фінансовим забезпеченням організацій сфери культури (c. 302 - 307)
Мета статті полягає в дослідженні системи стратегічного управління фінансовим забезпеченням закладів культури та факторів впливу на її формування. Проаналізовано методи управління закладами культури в період розпаду СРСР і становлення незалежності України, у результаті чого зроблено висновки, що на сьогодні модель управління культурою все ж таки зазнала певних змін. Якщо в період розпаду СРСР та становлення незалежності чинником стабільного занепаду була ідеологія компартії, то нині основними мотиваторами є євроінтеграційні процеси та глобалізація, що виступають ключовим чинником розвитку культурного сектора в напряму його децентралізації. Обґрунтовано, що запропонований як першочерговий етап підготовки місцевих органів та самих закладів культури до програми децентралізації дозволить організаціям сформувати відповідну стратегію розвитку на локальному рівні, ураховуючи як основні засади основної стратегії розвитку культури, так і власні позиції щодо можливостей та напрямів діяльності. Перспективою подальших досліджень є розробка моделі стратегічного управління фінансовими ресурсами закладів культури, яка враховуватиме специфіку культури регіону та дозволить структурувати фінансові ресурси для успішної діяльності в ринкових умовах.

Стаття написана українською мовою

Продан І. О., Різник Ю. І.
Клієнтоорієнтований підхід як передумова конкурентоспроможності підприємства (c. 308 - 313)
Мета статті полягає у дослідженні сутності клієнтоорієнтованого підходу та його взаємозв’язку з конкурентоспроможністю підприємства, а також у визначенні ключових факторів побудови ефективної системи клієнтоорієнтованості. Розглянуто поняття клієнтооорієнтованості та її взаємозв’язок з конкурентоспроможністю компаній. Визначено основні підходи до обгрунтування поняття «клієнтоорієнтованість», зокрема, підходи з позицій визначення клієнтоорієнтованості як: стратегії або способу ведення бізнесу; уміння, інструменту або характеристики бізнесу; клієнтського досвіду або оцінки клієнта. Обґрунтовано способи отримання додаткового прибутку в результаті підвищення клієнтоорієнтованості підприємств. Проаналізовано методику оцінки рівня клієнтоорієнтованості компанії, а також запропоновано набір основних компонент успішної реалізації клієнтоорієнтованого підходу.

Стаття написана українською мовою

Бушман Т. С.
Обґрунтування вибору стратегії забезпечення кадрової безпеки підприємства (c. 313 - 318)
Метою статті є розробка методичного підходу щодо вибору стратегії забезпечення кадрової безпеки підприємства. Проаналізовано сутність, переваги та недоліки найбільш відомих методів прийняття рішень у контексті вирішення багатокритеріальних задач. Обґрунтовано необхідність використання теорії нечітких множин задля вибору стратегії забезпечення кадрової безпеки. Запропоновано поетапну послідовність вибору та обґрунтування оптимальної стратегії забезпечення кадрової безпеки на підприємстві. На основі теоретичного узагальнення наукової літератури та проведеного аналізу існуючих стратегій економічної безпеки для забезпечення кадрової безпеки обрано: стратегію підтримки, стратегію посилення та стратегію модифікації.

Стаття написана українською мовою

Решетняк О. І., Давидов Д. Ю.
Теоретичні аспекти оцінки ринкової вартості підприємства в процесі його реструктуризації (c. 319 - 325)
Метою статті є дослідження теоретичних аспектів оцінки ринкової вартості бізнесу та можливості їх застосування для підприємства в процесі реструктуризації. Обґрунтовано, що реструктуризація є одним з найбільш ефективних інструментів антикризового управління, але застосовується й для нормально функціонуючих підприємств, які не перебувають в умовах кризи. У процесі реструктуризації підприємства змінюють свою вартість. Представлено характеристику основних методів оцінки ринкової вартості підприємства та визначено можливість їх застосування для цілей реструктуризації. Більш об’єктивна оцінка вартості підприємства здійснюється за умови одночасного застосування декількох методів. Прикладами комбінації методів витратного і дохідного підходів є модель Ольсона (Edwards-Bell-Ohlson valuation model) і метод розрахунку усередненого показника оцінки вартості. З метою вдосконалення розрахунку усередненої вартості реструктуризованих підприємств у статті пропонується використовувати метод аналізу ієрархій (МАІ), який дозволяє узгодити оціночні результати, отримані різними методами оцінки вартості підприємства, і одержати підсумкову вартість оцінюваного об’єкта на підставі декомпозиції проблеми узгодження результатів і подання у вигляді ієрархічної моделі.

Стаття написана російською мовою

Решетняк О. І., Краснолуцький В. І.
Організаційно-економічні засади виведення на ринок нового продукту (c. 326 - 331)
Метою статті є розробка організаційно-економічної моделі виведення на ринок нового продукту. Для зменшення ризиків невдалого виходу на ринок нової товарної одиниці необхідно змоделювати процес прийняття рішення, який забезпечить вибір оптимального варіанта нового продукту, стратегії й тактики його реалізації. Уточнюється поняття організаційно-економічного механізму виведення на ринок нового продукту. В основі розробки продуктових інновацій лежить пошук нових ідей. Найбільш перспективними в даний час методами пошуку ідей є: метод на основі морфологічного аналізу, метод SCAMPER і застосування концепції дизайн-мислення в пошукові креативних ідей. Запропоновано організаційно-економічну модель виведення нового продукту на ринок, яка дозволяє: створити організаційно-економічні умови формування розробок нових продуктів з метою диверсифікації напрямків діяльності підприємств; стимулювати розробку нових продуктів підприємства; зменшувати ризики, пов’язані з розробкою та виведенням нових продуктів на ринок; залучати додаткові інвестиції з метою фінансування нових розробок; адаптувати новий продукт до ринкових умов.

Стаття написана російською мовою

Чан Тхі Тхань Т.
Аналіз маркетингових інновацій (c. 332 - 336)
Метою статті є дослідження сутності поняття «маркетингова інновація», а також використовування його в законодавстві України. Зроблено висновок, що зміст поняття маркетингової інновації викликає багато суперечок серед науковців, тому що його визначення на законодавчому рівні розкрито не повністю і не задовольняє потреб сучасної науки та практики. У статті проаналізовано інноваційні витрати підприємств Одеської області в розрізі інших інноваційних витрат за 2013–2015 рр. за даними річної форми статистичного спостереження № 1-інновація «Обстеження інноваційної діяльності промислового підприємства», наданими Головним управлінням статистики в Одеській області. Аналіз дає загальну картину впровадження маркетингових інновацій по всіх регіонах України загалом та по Одеській області зокрема.

Стаття написана російською мовою

Наумік-Гладка К. Г.
Нормативне забезпечення маркетингових комунікацій у сфері туризму (c. 337 - 341)
У статті використано комплексний підхід до розуміння маркетингових комунікацій. Звернуто увагу на те, що інструменти комунікації, які традиційно використовувалися незалежно один від одного, об’єднані таким чином, що досягається синергетичний ефект, і отриманий в результаті комунікаційний зв’язок стає однорідним. Середовище маркетингових комунікацій складається з усіх дійових осіб і сил за межами маркетингу, які впливають на здатність керування маркетингом, щоб розвивати і підтримувати успішні відносини зі своїми цільовими клієнтами. Виправдовуючи умови, що впливають на маркетингові комунікації, ці фактори і сили можуть змінюватися залежно від конкретної організації. Як правило, їх можна поділити на мікро- і макрокомпоненти довкілля. Зроблено висновок, що законодавчі засади регулювання маркетингових комунікацій в туризмі України постійно вдосконалюються. Доцільним залишається впровадження світового досвіду саморегулювання маркетингових комунікацій, включаючи рекламу і стимулювання збуту країн – членів Європейського Союзу.

Стаття написана українською мовою

Окландер М. А.
Сутність та фактори впливу на рекламну стратегію (c. 342 - 346)
Мета статті – проаналізувати та дати вдосконалене визначення категорії «рекламна стратегія». Виділено декілька підходів до її розуміння. Перший підхід характеризує рекламну стратегію з позиції широкомасштабної програми інструментів для досягнення запланованого впливу на цільову аудиторію; другий підхід позиціонує її як стратегію, що формується та реалізовується для доставки рекламного повідомлення до конкретних споживачів; третій підхід категорію «рекламна стратегія» характеризує з позиції комплексу заходів, які проводить рекламодавець для досягнення цілей, що поставлені перед рекламною стратегією. Проаналізовано фактори, що впливають на вибір рекламних стратегій, та виділено різні підходи. Перший підхід характерний тим, що автори розділяють фактори, які впливають на вибір рекламних стратегій, на зовнішні та внутрішні. Згідно з другим підходуом фактори впливу розглядаються в цілому.

Стаття написана українською мовою

Гросул В. А., Бубенець І. Г., Чатченко О. Є.
Формування стратегії розвитку маркетингового потенціалу торговельного підприємства (c. 347 - 352)
Метою написання статті є узагальнення матеріалів дослідження щодо визначення основних етапів формування ефективної стратегії розвитку маркетингового потенціалу торговельного підприємства та виявлення стратегічних альтернатив його розвитку в умовах конкурентного середовища. Запропоновано методичний підхід щодо формування стратегії розвитку маркетингового потенціалу торговельного підприємства, який передбачає послідовне здійснення трьох етапів: 1 – стратегічний аналіз маркетингового потенціалу підприємства; 2 – визначення стратегії розвитку маркетингового потенціалу; 3 – реалізація стратегії та контроль. Обґрунтовано стратегічний план дій, який спрямований на підвищення результативності діяльності на основі реалізації маркетингового потенціалу, що сприяє зміцненню конкурентної позиції підприємства на ринку торговельних послуг. Огляд наукових праць з питань стратегій розвитку підприємства дозволив авторам виокремити стратегічні альтернативи розвитку маркетингового потенціалу торговельного підприємства. Доведено, що саме тип обраної стратегії розвитку маркетингового потенціалу визначає можливості успішного функціонування торговельного підприємства.

Стаття написана українською мовою

Данько Ю. І., Блюмська-Данько К. В., Галинська А. В.
Маркетингова система формування конкурентоспроможності аграрних підприємств (c. 353 - 357)
Метою статті є обґрунтування теоретичних і методичних положень розвитку маркетингової системи формування конкурентоспроможності аграрних підприємств. Проаналізовано особливості формування конкурентоспроможності підприємств, а також визначено особливу роль маркетингової діяльності підприємств у формуванні конкурентних переваг. Графічно інтерпретовано особливості архітектоніки маркетингової системи формування конкурентоспроможності сільськогосподарського підприємства. Обґрунтовано пропозиції з управління ризиками при здійсненні маркетингової політики сільськогосподарськими підприємствами.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2017

Тарнавська Н. П., Демків І. О.
Концептуальні положення моделі управління гнучкістю підприємства (c. 307 - 317)
У статті обґрунтовано основні концепти побудови та розвитку системи управління гнучкістю підприємства з використанням інноваційних методів менеджменту. Визначено сутність гнучкості підприємства як властивість маневрувати і змінювати тип ринкової поведінки залежно від передбачуваних змін середовища функціонування. Представлено визначення системи управління гнучкістю підприємства як комплекс заходів цілеспрямованого превентивного впливу на зростання ринкової вартості підприємства в умовах змін. На основі фундаментальних положень теорії управління, інноватики, конкурентних переваг, окремих концептів теорії хаосу і самоорганізації систем та синергетики побудовано концептуальну модель управління гнучкістю підприємства. У межах моделі показано, що оцінювання і прогнозування характеру змін є передумовою визначення ступеня готовності підприємства до їх сприйняття і формування механізму адекватного реагування з подальшим формуванням стратегічного набору видів діяльності. Концептуальну модель управління гнучкістю підприємств апробовано у спиртовій промисловості України у процесі її трансформації з монопродуктової в мультипродуктову.

Стаття написана українською мовою

Бережна Н. І.
Роль мотивації та стимулювання в економічному розвитку сучасної України (c. 317 - 321)
Метою даної статті є обґрунтування необхідності нової якості мотивації та стимулювання з урахуванням досвіту різних країн світу для прискорення розвитку економіки України. Зазначено, що в сучасних умовах саме стимулювання сприяє активізації та прискоренню розвитку економіки за рахунок основних напрямків – підвищення технологічного рівня виробництва та формування людського капіталу. Існуючі в країні інші засоби стимулювання переважно ті самі, що і півстоліття тому, незважаючи на те, що багато з них вже не мають ефективної дії, більша частина моральних стимулів взагалі перестали впливати на діяльність робітників та підприємств. Безумовно, треба формували власні заходи, форми та методи мотивації та стимулювання, враховуючі ментальні особливості та сучасний стан розвитку країни. Разом з цим, можна використовували досвід інших країн, який деколи не потребує значних матеріальних витрат, а має високу результативність.

Стаття написана українською мовою

Саух І. В.
Формування проблемно-цільової структури організації туристичного підприємства при здійсненні стратегічного аналізу (c. 322 - 330)
Стаття присвячена дослідженню порядку організації та проведення стратегічного аналізу на туристичному підприємстві та розробці організаційної структури, орієнтованої на підвищення рівня розвитку його фінансового потенціалу. Визначено, що з метою формування організаційної структури стратегічного аналізу на туристичному підприємстві необхідно зважати на фактори, що впливають на її побудову (обсяги господарської діяльності; її цільову спрямованість; організаційно-правову форму власності; стиль керівництва на підприємстві; наявність стратегії розвитку підприємства та достатність фінансових ресурсів). Здійснено порівняльну характеристику організаційних структур туристичного підприємства та доведено дієвість та результативність формування проблемно-цільової моделі організації стратегічного аналізу, приблизна структура якої запропонована в статті. Запропоновано також типову структуру Положення про відділ економічного аналізу (включаючи стратегічний аналіз). Для акціонерних товариств туристичного бізнесу запропоновано використання оперограми, яка є формою мережевого планування та сприяє оптимізації тривалості робіт та ефективному розподілу ресурсів за окремими роботами на етапі реалізації стратегії.

Стаття написана українською мовою

Павловські Г.
Діагностика ефективності нормування праці управлінського персоналу на підприємстві (c. 331 - 337)
Метою статті є формування й розвиток концептуальних засад діагностики ефективності нормування праці управлінського персоналу на підприємстві. Встановлено, що під наданою діагностикою слід розуміти систему методів, прийомів і методик проведення досліджень ефективності нормування праці управлінського персоналу підприємства на основі ідентифікації та оцінювання стану нововведень у системі організації праці та виробництва. З’ясовано, що нормування праці управлінського персоналу на підприємстві є одним із чинників, які визначають рівень результативності та ефективності системи менеджменту. Виокремлено такі ключові бізнес-індикатори системи діагностики ефективності нормування праці управлінського персоналу на підприємстві, як: рівень інтенсивності праці, важкість праці, рівень втоми, рівень використання норм часу, рівень напруженості праці та рівень екстенсивності використання робочого часу. Перспективою подальших науково-практичних досліджень у цьому напрямі є розробка уніфікованої матричної моделі діагностики діяльності підприємства з урахуванням переліку ключових бізнес-індикаторів системи діагностики ефективності нормування праці управлінського персоналу на підприємстві.

Стаття написана українською мовою

Пілевич Д. С.
Сутність фінансово-економічної безпеки підприємства та роль контролінгу в її забезпеченні (c. 337 - 342)
У статті досліджено роль контролінгу в забезпеченні фінансово-економічної безпеки підприємства. Розглянуто особливості формування інформаційного ресурсу в межах функціонування суб’єктів господарювання. Запропоновано організовувати обіг управлінської інформації на підприємствах за допомогою контролінгу як сучасної моделі управління. Акцентовано увагу також на значній ролі контролінгу в забезпеченні фінансово-економічної безпеки підприємства, враховуючи його специфічні інструменти та можливості щодо правильно організованого процесу збору інформації різного типу, її обробки та аналітичного опрацювання.

Стаття написана українською мовою

Базилюк В. Б., Безпалько І. Р.
Сучасні підходи до формування методики оцінки ефективності бізнес-процесу із виготовлення та реалізації видавничо-поліграфічної продукції (c. 342 - 346)
Метою статті є поглиблення теоретико-методичних підходів до оцінки ефективності основних бізнес-процесів видавничо-поліграфічної діяльності на основі теорії нечітких множин. Представлений методологічний підхід дозволяє провести багатокритеріальне оцінювання та порівняльний аналіз реалізації бізнес-процесів. З метою підвищення ефективності системи основних бізнес-процесів запропоновано алгоритм оптимізації та обґрунтовано основні етапи її проведення. Дослідження нечіткої множини бізнес-процесів із відповідним ступенем належності для кожного з них забезпечує проведення оцінки з позиції інтегрованого критерію та отримання упорядкованого переліку варіантів за загальною їх ефективністю здійснення бізнес-процесу із виготовлення та реалізації видавничо-поліграфічної продукції. Запропонований методологічний підхід зручний для комп’ютерної обробки та може використовуватися для формування системи багатокритеріального аналізу бізнес-процесів.

Стаття написана українською мовою

Даниленко Є. С.
Етимологічний аналіз категорій «потреба» і «мотив» у контексті управління поведінкою покупців на ринку продажу легкових автомобілів (c. 347 - 354)
У статті здійснено етимологічний аналіз категорій «потреба» і «мотив» у контексті управління поведінкою покупців на ринку продажу легкових автомобілів. Установлено, що обидва поняття є складовими процесу мотивації. Запропоновано авторські трактування зазначених категорій, в яких вказані причини виникнення потреб і мотивів, а також розглядаються варіанти їх трансформації. Розроблено теоретичну модель процесу мотивації покупців легкових автомобілів, яка враховує вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на потреби людини, а також її мотиви, оцінку варіантів купівлі та прийняття рішення. Проведений етимологічний аналіз закладає основи для подальшого дослідження комплексу спонукальних факторів, якими керуються покупці при виборі легкового автомобіля.

Стаття написана українською мовою

Райко Д. В., Цейтлін Л. М., Дробаха Н. О.
Розробка заходів інформаційно-емоційного впливу на цільові групи щодо підвищення іміджу підприємства (c. 355 - 364)
Метою даної статті є розробка заходів інформаційно-емоційного впливу на цільові групи щодо підвищення іміджу підприємства. Проведено теоретичний аналіз для розуміння сучасної та актуальної сутності терміна «імідж підприємства». Запропоновано розглядати взаємозв’язок між іміджем та діяльністю підприємства на засадах маркетингу як філософії управління бізнесу. Підкреслено, що зазначені заходи належать одночасно і до кадрових, і до маркетингових, а отже, поєднують у собі елементи як внутрішнього, так і зовнішнього іміджу підприємства. Своєю чергою, передбачається, що інформаційно-емоційний вплив на цільові аудиторії споживачів здійснюється за допомогою комплексу маркетингових комунікацій, які розділено на дві групи: перші – класичні елементи маркетингових комунікацій, другі – ті, що базуються на залученні Інтернет-технологій та соціального медіа-маркетингу. З огляду на особливу роль виявленої групи заходів запропоновано процес прийняття рішень щодо розробки заходів з підвищення іміджу підприємства.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2017

Трохимчук В. В.
Вплив структури акціонерної власності на ефективність системи корпоративного управління вітчизняних підприємств (c. 357 - 362)
Метою статті є дослідження та аналіз структури акціонерної власності українських підприємств, а також оцінка її впливу на ефективність системи корпоративного управління. Вивчаючи результати приватизації державних підприємств та динаміку кількості акціонерних компаній за останні роки, виявлено тенденцію до скорочення їх загальної кількості. З’ясовано, що структура акціонерної власності вітчизняних підприємств характеризується високим ступенем її концентрації. Аналіз відповідності системи корпоративного управління підприємств передовим міжнародним практикам показав достатньо низький рівень ефективності корпоративного управління вітчизняних підприємств. Встановлено, що в цих умовах консолідація власності в Україні стала інструментом захисту підприємств від ворожого поглинання. Запропоновано заходи щодо усунення факторів, що заважають формуванню ефективної структури власності акціонерних компаній та пов’язаної з нею системи корпоративного управління. Перспективи подальших досліджень полягають у моніторингу змін в якості корпоративного управління та структурі власності вітчизняних підприємств, а також вивченні впливу чинників, що їх зумовлюють.

Стаття написана українською мовою

Ситник Й. С.
Формування інструментарію діагностування процесу інтелектуалізації систем менеджменту підприємств (c. 363 - 379)
У статті виокремлено та розроблено низку системних показників для діагностики процесу інтелектуалізації систем менеджменту підприємств. Уточнено чинні та запропоновано нові методики розрахунку проміжних та групових індикаторів процесу інтелектуалізації, їх критеріальні значення та тренди можливого розвитку. Основними груповими критеріями оцінювання процесу інтелектуалізації систем менеджменту визначено: знаннєвий потенціал носіїв інтелекту; людський капітал; інтелектуально-компетентнісний рівень управлінського персоналу; мотивація носіїв інтелекту; стан розвитку менеджменту; науково-дослідницький потенціал; розвиток інформаційно-комунікаційних технологій; інтелектуально-господарська діяльність; формування інтелектуального капіталу; інституційний розвиток системи менеджменту; формування знаннєво-інноваційних перспектив; комплексність процесу інтелектуалізації. Сформовано інтерпретаційну матрицю значень інтегрального індексу процесу інтелектуалізації систем менеджменту підприємств.

Стаття написана українською мовою

Павловські Г.
Розвиток системи менеджменту підприємства: діагностичний та антисипативний підходи (c. 380 - 384)
Метою статті є формування теоретичних і методичних засад розвитку системи менеджменту підприємства за діагностичним та антисипативним підходами. Встановлено, що в основі діагностичного підходу лежить процес ідентифікації, аналізу та оцінювання стану підприємства (з урахуванням обмеження доступу до інформаційних ресурсів) для усунення проблемних моментів та слабких сторін підприємства і/або використання шансів умов функціонування та сильних позицій підприємства з метою забезпечення його розвитку та формування перспективи. Водночас з’ясовано, що антисипативний підхід спрямований на раннє попередження та реагування на фінансову кризу, сигналізує керівникам підприємства про загрози, ризики та додаткові шанси щодо підвищення рівня ефективності та результативності фінансово-господарської діяльності за рахунок постійного моніторингу змін, що виникають у середовищі функціонування. Перспективою подальших досліджень є розробка системи управлінської діагностики з урахуванням діагностики в системі менеджменту підприємства та теоретичних і методичних засад розвитку системи менеджменту підприємства.

Стаття написана українською мовою

Кунаєв А. Ю.
Діагностика бізнесу в процесі діагностування ефективності менеджменту машинобудівного підприємства (c. 385 - 393)
Мета статті – проведення діагностики бізнесу в процесі діагностування ефективності менеджменту машинобудівного підприємства. Базовим підходом до діагностики ефективності управління машинобудівними підприємствами визначено процесний підхід. Діагностику бізнесу проведено шляхом визначення економічної ефективності трудових, матеріальних, інвестиційних, фінансових ресурсів. Критерієм ефективності управління трудовими ресурсами визначено продуктивність праці, матеріальних засобів – використання, рух та рівень ефективності використання основних засобів. Аналіз та оцінку ефективності інвестиційної та фінансової діяльності досліджуваних машинобудівних підприємств здійснено за допомогою критеріїв незавершених капітальних інвестицій, інвестиційної нерухомості, довгострокових фінансових інвестицій, поточних фінансових та інших фінансових інвестицій з відповідними значеннями показників. Напрямом подальших досліджень стане оцінка ефективності бізнес-процесів у системі діагностування ефективності менеджменту машинобудівного підприємства для завершення комплексного діагностування ефективності менеджменту.

Стаття написана українською мовою

Руденко І. В., Гаркуша Н. М.
Система управління діловою активністю виробничо-торговельного підприємства (c. 394 - 399)
Метою статті є поглиблення теоретичних і методичних підходів до формування системи управління діловою активністю виробничо-торговельних підприємств у сучасних умовах господарювання. Визначено особливості системного підходу до управління та побудовано модель системи управління діловою активністю з урахуванням специфіки діяльності виробничо-торговельних підприємств. Надано характеристику загальних функцій управління діловою активністю. Обґрунтовано місце економічного аналізу в системі управління діловою активністю підприємства. Запропоновано основні принципи управління, які повинні забезпечити зростання ділової активності виробничо-торговельного підприємства. Розглянуто особливості кожної підсистеми управління діловою активністю. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є уточнення системи показників оцінки факторних взаємозв’язків та методів дослідження ділової активності, що забезпечить можливість використання результатів цих розрахунків як критеріїв обґрунтування конструктивних управлінських рішень щодо більш ефективної практичної діяльності виробничо-торговельних підприємств.

Стаття написана українською мовою

Гірман А. П., Новіков В. О.
Оцінка персоналу на підприємстві: деякі теоретичні та методологічні аспекти (c. 400 - 404)
Метою статті є узагальнення та систематизація на єдиній теоретико-методологічній основі різноманітних знань, пов’язаних з оцінкою персоналу. Проаналізовано поняття, цілі, напрями, види, методи і показники оцінювання персоналу в сучасній економіці. Обґрунтовано актуальність використання теоретичних розробок з оцінки персоналу в реальній практиці функціонування підприємств. Запропоновано новий підхід до процедури оцінки сукупного людського ресурсу підприємства, ґрунтуючись на життєвому циклі організації. На основі запропонованого наукового алгоритмічного поетапного підходу до оцінки персоналу керівники компаній можуть конструювати власні моделі оцінки персоналу, розробляти окремі її елементи. Перспективи подальших розвідок у даному напрямку пов’язані з прив’язкою оцінки персоналу до життєвого циклу не тільки підприємства, але і самого працівника. Управління життєвим циклом працівника являє собою методику управління його розвитком, що дозволяє в результаті системного впливу і регулярної оцінки змінити рівень його професійної зрілості.

Стаття написана російською мовою

Пенюк В. О.
Етапізація процесу діагностики кадрового потенціалу на підприємстві торгівлі (c. 405 - 412)
Мета статті полягає у проведенні етапізації процесу діагностики кадрового потенціалу на підприємстві торгівлі з урахуванням імовірності обмежень структурного характеру. Визначено основні причини неоднакового ставлення керівників різних за розміром підприємств торгівлі України до діагностики кадрового потенціалу та оцінювання кадрів. Представлено авторське бачення етапізації процесу діагностики кадрового потенціалу. Побудовано економіко-математичну модель оптимальної реалізації етапів діагностики кадрового потенціалу на підприємстві торгівлі. Сформовано перелік та уточнено зміст принципів, на яких має базуватися діагностування кадрового потенціалу підприємства торгівлі. Сформульоване авторське визначення поняття «бажаний стан кадрового потенціалу» для підприємства торгівлі. Наведено приклади ендогенних та екзогенних чинників, що впливають на бажаний стан кадрового потенціалу підприємства торгівлі та обумовлюють його зміну. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі можуть стати наукові пошуки, присвячені діагностиці інших складових стратегічного потенціалу підприємства торгівлі, а також удосконалення чи розробка нового методичного інструментарію для проведення діагностики кадрового потенціалу на підприємствах.

Стаття написана українською мовою

Кузьмін О. Є., Гончар М. Ф.
Стреси як об’єкт менеджменту: сутність, класифікація та фактори формування (c. 413 - 418)
У статті досліджено етимологію та семантику поняття «стрес» та запропоновано розглядати його багатоаспектно: як явище, що виникає під впливом дії екстремальних чинників внутрішнього та зовнішнього середовища функціонування; як систему реакцій суб’єкта чи об’єкта на специфічні впливи факторів середовища; як стан, котрий не належить до категорії органічних та характеризується істотними відхиленнями від нього. Сформовано узагальнену комплексну класифікацію різновидів стресів за істотними та незалежними ознаками, що дає змогу різнобічно охарактеризувати стреси та сформувати інформаційне підґрунтя для ідентифікування їхніх параметрів. Обґрунтовано, що уся різноманітність стресів виникає під впливом стресорів (стрес-факторів), тобто факторів, які зумовлюють їхнє виникнення та перебіг. Запропоновано класифікацію впливу стресорів на індивідуума за змістовою ознакою, що дозволило виокремити особистісні, родинні, організаційні та позаорганізаційні стресори. У контексті впливу на підприємство стресори запропоновано розглядати з позиції внутрішнього та зовнішнього середовища.

Стаття написана українською мовою

Безпалько І. Р., Базилюк В. Б.
Передумови впровадження та забезпечення ефективності маркетингового аудиту на видавничо-поліграфічних підприємствах (c. 419 - 424)
Метою статті є визначення передумов необхідності, успішного та ефективного впровадження практики проведення маркетингового аудиту на вітчизняних видавничо-поліграфічних підприємствах. Визначено, що в умовах посилення конкуренції на ринку видавничо-поліграфічних послуг, а також системних проблем вітчизняного ринку маркетинговий аудит може стати ефективним засобом аналізу та контролю щодо визначення проблем у системі управління маркетинговою діяльністю видавничо-поліграфічного підприємства, превентивного виявлення невідповідності їх стану вимогам ринкового середовища, а також розробки рекомендацій щодо зменшення таких невідповідностей. Визначення та врахування зовнішніх та внутрішніх факторів, що впливають на якість та ефективність маркетингового аудиту суб’єктів видавничо-поліграфічного ринку, є основою для розробки організаційно-економічного механізму здійснення такого аудиту та можливостей його активного впровадження у вітчизняних умовах ринку.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2017

Євтушенко Г. І., Куценко В. І., Птащенко О. В.
Нова парадигма вдосконалення системи менеджменту в контексті забезпечення економічного розвитку та соціальної безпеки (c. 335 - 340)
У статті охарактеризовано важливість формування нової парадигми щодо вдосконалення системи менеджменту в контексті забезпечення економічного розвитку та соціальної безпеки. Водночас зазначається, що нинішня соціальна політика в нашій країні має несистемний характер, недостатньо спрямована на формування соціальної безпеки. Підкреслюється, що діяльність з подолання негативних результатів має сприяти формування в країні соціально-економічної стабільності. Зазначається необхідність створення нової парадигми розвитку освіти, у відповідності з якою зміст та основні напрями підготовки кадрів, зокрема менеджерів, мають підпорядковуватися загальносвітовим тенденціям соціально-економічного, наукового та культурного розвитку. Розкрито основні вимоги до менеджерів, які, на думку авторів, повинні володіти високим рівнем освіти, культури, комунікабельності. Обґрунтовується, що з цією метою кожен навчальний заклад має розвивати менеджмент вищої освіти. Цьому має сприяти інтелектуалізація освітнього середовища, перехід у навчальному процесі до освітніх стандартів нового типу. Запропоновано шляхи подальшого поліпшення системи підготовки кадрів, зокрема менеджерів, діяльність яких сприяла б не лише економічному зростанню в країні, а й забезпеченню соціальної безпеки.

Стаття написана українською мовою

Стадник В. В., Мукомела-Михалець В. О.
Нематеріальні ресурси в реалізації стратегії розвитку промислових корпорацій (c. 341 - 346)
Виокремлено переваги корпорацій з позицій їх здатності акумулювати ресурси для свого розвитку. З урахуванням особливостей глобального економічного простору актуалізовано проблему ефективного використання нематеріальних ресурсів (НМР) промислових корпорацій. Структуровано ресурсний потенціал підприємства і виділено в ньому місце нематеріальних ресурсів, у тому числі – за їх основними складовими. Аргументовано, що їх розвиток має здійснюватися для забезпечення реалізації конкурентних стратегій різного типу за принципами взаємодоповнення та емерджентності. Дано авторське тлумачення ресурсної та ринкової синергії в контексті корпоративної стратегії. Проаналізовано активність вітчизняних суб’єктів інноваційної діяльності у створенні об’єктів промислової власності. Доведено, що існуючі тенденції не є сприятливими для реалізації конкурентних стратегій, заснованих на інноваційній монополії. Підкреслено, що вирішення даної проблеми потребує розвитку НМР за усіма їх видами, що дасть змогу створити в компанії організаційний простір з високими варіативними можливостями щодо комбінування ресурсів і процесів та сприятиме досягненню ресурсної та ринкової синергії.

Стаття написана українською мовою

Шпак С. О.
Теоретичні підґрунтя стратегічного управління реструктуризацією підприємств на основі потенціалів (c. 347 - 356)
Метою статті є формування внутрішньо несуперечливої системи формально строго визначених понять теорії стратегічного управління реструктуризацією промислових підприємств і обґрунтування на цій основі доцільності підходу до стратегічного планування реструктуризації, що базується на моніторингу й управлінні потенціалами підприємств. Показане, що реструктуризація виробничої сфери промислового підприємства – це процес цілеспрямованих змін структури підприємства, що стосуються підсистеми матеріально-технічного постачання, виробництва та збуту продукції, управління яким у цілому здійснюється на стратегічному, тактичному й оперативному рівнях. Вичерпною характеристикою поточної та майбутніх (із числа можливих) структур підприємства можуть служити його потенціали. Концепція стратегічного управління реструктуризацією підприємств на основі розвитку їх потенціалів диктує певні вимоги до складу розв’язуваних завдань і використовуваного для цих цілей методичного інструментарію, серед яких першочергового розвитку вимагають методи формування потенційно перспективних структур підприємства й вибору з їхнього числа найбільш перспективних, а також методи оцінки потенціалів.

Стаття написана російською мовою

Жуковська Л. Е., Кульчицька М. К.
Розвиток механізму оцінки персоналу операторів мобільного зв‘язку (c. 357 - 364)
Мета статті полягає у визначенні та обґрунтуванні практичних рекомендацій щодо вдосконалення оцінки персоналу операторів мобільного зв’язку на основі аналізу існуючих теоретико-методичних засад формування та реалізації дієвого механізму оцінки персоналу та доцільності їх застосування в конкурентних умовах. Визначено загальні тенденції розвитку операторів мобільного зв’язку та досліджено існуючі підходи щодо оцінки їх персоналу. Обґрунтовано необхідність співробітництва та обміну експертами між операторами мобільного зв’язку з питань оцінки персоналу із залученням технології ассессмент-центру та використанням комплексної оцінки персоналу на основі системи балів, що дозволить отримувати об’єктивну оцінку кожного працівника, а також сприятиме розвитку технології оцінки персоналу для всіх телекомунікаційних компаній.. Організаційно-економічні засади реалізації зазначених заходів та визначення рівня їх результативності для операторів мобільного зв’язку є метою подальших досліджень.

Стаття написана українською мовою

Бірбіренко С. С., Пужакова І. Г.
Вплив ефективної системи мотивації персоналу оператора зв’язку на підвищення рівня його конкурентоспроможності (c. 365 - 369)
У статті розглядаються питання щодо детального вивчення й аналізу мотивації персоналу й конкурентоспроможності підприємства. Визначено, що в умовах глобалізації бізнесу та високоефективних механізмів розповсюдження інформації про способи конкуренції фірм саме робоча сила стає найважливішим джерелом конкурентної переваги на ринку. Доведено, що від якості робочої сили, рівня зацікавленості щодо управління підприємством і форм її використання залежить виробництво. Управління персоналом все більше набуває важливого значення як фактор підвищення конкурентоспроможності підприємства. Запропоновано до практичного використання структурно-логічну схему формування системи мотивації персоналу оператора зв’язку, яка базується на розумінні того, що людський ресурс є головним фактором, що забезпечує конкурентні переваги підприємства, які визначають успіх обраної стратегії розвитку.

Стаття написана українською мовою

Кучумова І. Ю.
Значення нематеріальних стимулів у підвищенні рівня мотивації персоналу підприємства (c. 370 - 375)
Метою статті є вивчення різних систем мотивації, які використовують менеджери з персоналу, та надання рекомендацій щодо побудови ефективної системи стимулювання професійного розвитку персоналу на сучасних підприємствах. Проаналізовано вплив матеріальної та нематеріальної систем мотивації на ефективність роботи працівників. Зазначено, що в умовах швидкого розвитку сучасного світу матеріальної мотивації вже не достатньо для постійної зацікавленості працівників і для їх ефективного стимулювання до продуктивної праці. Тому визначено та проаналізовано основні складові, на яких будується система нематеріальної мотивації персоналу. Проаналізовано найбільш поширені методи нематеріальної мотивації, що застосовуються сучасними компаніями, та нематеріальні стимули, які бажають отримувати працівники. Обґрунтовано ефективність методів керування, які пов’язані з оцінкою результатів діяльності кожного працівника, та зазначено, що ефективне стимулювання персоналу є одним з найбільш істотних чинників конкурентоспроможності сучасних підприємств.

Стаття написана українською мовою

Базалієва Л. В.
Методичні аспекти формування довірчих взаємовідносин підприємства зі стейкхолдерами (c. 376 - 381)
Метою статті є розвиток теоретичних і методичних аспектів формування довірчих взаємовідносин між підприємством і стейкхолдерами. Запропоновано підхід до диференціації всіх зацікавлених у функціонуванні підприємства сторін відповідно до критеріїв «рівень впливу/ставлення до підприємства», що дасть змогу розробити дієві підходи та методи до формування довіри у стейкхолдерів. Так, першочергову увагу слід приділяти формуванню довірчих відносин зі стейкхолдерами, рівень впливу яких є максимальним. При цьому для формування довіри у внутрішніх і зовнішніх стейкхолдерів підприємства слід використовувати підходи та методи, що враховують їх особливості. Форму довірчих відносин підприємства зі стейкхолдерами пропонується визначати на основі наявності та поєднання атрибутів довіри – довірчих емоцій, намірів і дій. Оцінювання рівня довіри, притаманного взаємовідносинам підприємства з зацікавленими сторонами, дасть можливість сформувати стратегію розвитку взаємовідносин з ними, спрямовану на подолання інформаційної асиметрії, оптимізацію трансакційних витрат, гармонізацію інтересів, що, своєю чергою, забезпечить підвищення ефективності господарської діяльності підприємства в довгостроковій перспективі.

Стаття написана російською мовою

Саух І. В.
Структура інформаційного потенціалу підприємства в контексті проведення стратегічного аналізу (c. 381 - 387)
Метою статті є дослідження структури інформаційного потенціалу підприємства, оцінка його підсистем і глибини стратегічного аналізу на підставі рівня стратегічної невизначеності. Доведено, що інформаційний потенціал як система містить підсистему надходження стратегічної інформації; підсистему оцінки одержаної інформації; підсистему обробки та передачі стратегічної інформації. Надано оцінку рівня інформаційної насиченості зовнішнього середовища та ступеня використання інформаційного потенціалу залежно від виділених критеріїв. Сформовано дескриптивну модель інформаційного потенціалу, застосування якої дозволить оцінити рівень його розвитку у складі фінансового на підставі отриманої зовнішньої та внутрішньої інформації, та запропоновано методичний підхід до визначення рівня глибини стратегічного аналізу залежно від рівня стратегічної невизначеності зовнішнього середовища із застосуванням матричного методу (на підставі оцінки співвідношення сили впливу факторів середовища та невідкладності прийняття стратегічних рішень).

Стаття написана українською мовою

Єлісєєва О. К., Кутова Н. Г.
Стимулювання в системі управління персоналом підприємств (c. 388 - 392)
У статті розглянуто сутність системи управління персоналом підприємств та обґрунтовано наукові підходи до визначення її складових. Освітлено функції управління персоналом підприємства. Обґрунтовано необхідність вдосконалення стимулювання праці персоналу. Виявлено основні підпроцеси систем управління персоналом підприємств, на основі чого поставлена мета та сформовано завдання стимулювання персоналу. Визначено умови, за яких забезпечується ефективне управління персоналом. Розкрито відмінності та спільні ознаки між науковими підходами. Визначено такі риси системи управління персоналом, як системність та комплексність елементів.

Стаття написана українською мовою

Польова В. В.
Комплексна діагностика організаційної культури: прикладні аспекти підвищення конкурентоспроможності підприємства (c. 393 - 398)
Сьогодні, в умовах становлення економіки знань, значна увага вчених під час пошуку ефективних шляхів і методів підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств приділяється невиробничим факторам трудової діяльності: інтелектуальним, соціокультурним і загальнолюдським. Тому актуальності набуває дослідження питань розвитку системи стратегічного кадрового менеджменту та формування ефективної організаційної культури підприємства. У статті запропоновано авторську типологію організаційної культури з позицій поведінкового менеджменту, в якій виділено три її типи: емерджентний, акцептуальний та вітально-органічний. У результаті проведення комплексної оцінки, у т. ч. на основі авторської методики, виявлено позитивні та негативні риси організаційної культури ТОВ «Видавництво «N». Окреслено бажані зміни, які повинні відбутися на підприємстві для поліпшення якості управління його організаційною культурою та підвищення його конкурентоспроможності.

Стаття написана українською мовою

Ніфатова О. М.
Протиріччя та типологізація взаємодії інтегрованих структур бізнесу: брендинговий аспект (c. 399 - 404)
Мета статті полягає у виявленні протиріч та розробці типологізації взаємодії інтегрованих структур бізнесу з урахуванням брендингового підходу до управління. Виокремлено основні специфічні риси та протиріччя у формуванні інтеграційних процесів на вітчизняному ринку злиттів та поглинань. Виявлені протиріччя було систематизовано та обґрунтовано на трьох економічних рівнях: макро-, мезо- та мікроекономічному. Запропоновано типологізацію взаємодії бізнес-одиниць у процесі злиття або поглинання. Дана типологізація враховує брендинговий аспект через введення ознаки «за взаємодією брендів» – кластерна взаємодія, кругова взаємодія, холдингова взаємодія, лінійна взаємодія, що розширює науковий погляд на вивчення проблеми взаємодії бізнес-одиниць у процесі інтеграційних утворень. Розробка типологізації взаємодії інтегрованих структур бізнесу з урахуванням брендингового підходу до управління дозволить більш дієво використовувати глибинну сутність брендингу як синергетичної сили, що реалізується в умовах системи інтеграції структур бізнесу на сучасному етапі розвитку національної економіки. Подальший розвиток питання брендингу в даній сфері суттєво вплине на результативність функціонування інтегрованих структур бізнесу за участю українських компаній.

Стаття написана українською мовою

Шевченко О. Л.
Брендинг в епоху суспільства споживання (c. 405 - 409)
У статті висвітлено основні аспекти формування та розвитку брендингу за умов суспільства споживання. Проаналізовано особливості, що існують у даному суспільстві, та їх вплив на розвиток брендингу. Досліджено думки різнорідних авторів та надано авторське обґрунтування зазначених питань. Розкрито основні напрями формування та використання бренда як маркетингового інструменту, враховуючи соціальні прояви суспільства споживання. Визначено взаємозв’язок між брендом і споживачем у розрізі типологізації продуктів та контексті споживчого вибору. Надано характеристику можливим моделям споживчого вибору. Визначено їх вплив на результативність брендингу. Виявлено та проаналізовано значущість соціально-психологічних чинників брендингу, що домінують у суспільстві споживання. Сформовано ключові пріоритети побудови та розвитку успішних брендів.

Стаття написана українською мовою

Трушкіна Н. В.
Обслуговування споживачів вугільної продукції в контексті концепції маркетингу взаємовідносин (c. 410 - 416)
Метою статті є формування підходів до обслуговування різних груп споживачів вугільної продукції в контексті концепції маркетингу взаємовідносин. Уточнено зміст терміна «обслуговування споживачів вугільної продукції». Виконано аналіз динаміки обсягу та структури споживання вугілля в Україні. Доведено, що при організації процесів збутової діяльності вугледобувного підприємства доцільним є застосування концепції маркетингу взаємовідносин, суть якої полягає у формуванні партнерських взаємовідносин на основі клієнтоорієнтованого підходу до обслуговування споживачів вугільної продукції. Особливість даного підходу, на відміну від існуючих, полягає у виділенні різних груп споживачів вугільної продукції з урахуванням обсягів їх щорічного попиту та виявленої специфіки. Запропоновано використовувати системний, процесний і функціональний підходи до організації процесів обслуговування споживачів вугільної продукції в єдиному комплексі через реалізацію функцій управління.

Стаття написана українською мовою

Яшкіна О. І., Мельник А. В.
Онлайн-маркетингове дослідження факторів конкурентоспроможності підприємств на ринку комп’ютерних аксесуарів (c. 417 - 421)
Мета статті полягає у виявленні факторів конкурентоспроможності підприємств на ринку комп’ютерних аксесуарів (на прикладі магазину «ЗОНА51») та пропозиція певних дій щодо створення та посилення конкурентних переваг. Досліджено основні конкуренти підприємства, які пропонують комп’ютерні аксесуари, та основні вподобання споживачів при виборі комп’ютерних аксесуарів ігрової направленості. У результаті дослідження з’ясувалося, що головними факторами конкурентоспроможності підприємств на ринку комп’ютерних аксесуарів є ціна та активні інтернет-комунікації. Також для специфічних видів товарів важливо використовувати такі види комунікативних каналів, як «сарафанне радіо». Цільова аудиторія продукції, яка аналізувалася, є молоддю, тому для активних комунікацій також важливо розміщувати рекламу ресурсів біля місць скупчення молоді. У подальших дослідженнях варто розглянути фактори конкурентоспроможності інтернет-магазинів, які мають іншу направленість.

Стаття написана українською мовою

Деревльов В. Л.
Формування складових маркетингового адаптаційного механізму розвитку підприємства (c. 422 - 427)
Метою статті є дослідження сутності, структури, інструментів та принципів функціонування маркетингового адаптаційного механізму розвитку підприємства. Проаналізовано сутність економічних механізмів управління розвитком підприємства та показано значимість маркетингового адаптаційного механізму в забезпеченні даного процесу. Запропоновано визначення самого маркетингового адаптаційного механізму управління розвитком як цілеспрямованої та випереджальної реакції внутрішніх чинників маркетингового потенціалу на флуктуації в зовнішньому середовищі, у результаті якої підприємство досягає рівня адаптивності, достатнього для підтримки стійкого, динамічно-безперервного розвитку. Обґрунтовано структуру побудови маркетингового адаптаційного механізму управління розвитком, що складається з елементів маркетингового потенціалу (на трьох рівнях), а також функціональної, методичної та інструментальної підсистем. При цьому дія самого механізму реалізується через взаємодію зазначених підсистем із зовнішнім середовищем.

Стаття написана українською мовою

Ус М. І.
Роль маркетингових досліджень у підвищенні ефективності відносин підприємства з партнерами (c. 428 - 432)
Метою статті є аналіз ролі маркетингових досліджень у діяльності підприємства та визначення можливості підвищення ефективності відносин з партнерами на основі використання їх результатів. Визначено основні тенденції та напрямки маркетингових досліджень щодо формування та розвитку відносин підприємства з партнерами. Розглянуто переваги організації комплексного маркетингового дослідження за різними напрямками щодо вивчення ринку та його суб’єктів. Складність у формуванні єдиного загального показника та джерела ефективності партнерських відносин полягає в тому, що кожен учасник відносин націлений на досягнення власної ефективності. Своєю чергою, досягнення індивідуальної ефективності, яку кожен партнер отримує від взаємодії, залежить від ефективності функціонування всієї системи партнерських відносин, контроль над якою можливий завдяки маркетинговим дослідженням. Перспективним напрямком подальших досліджень є визначення особливостей і методів збору первинної інформації, необхідної для організації та оцінки взаємодії підприємства з конкурентами.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2017

Кузьмін О. Є., Гончар М. Ф.
Стрес-менеджмент у системі управління підприємством (c. 233 - 239)
У статті систематизовано класифікацію різновидів менеджменту за низкою ознак: горизонтом спрямування, пріоритетним стилем взаємодії між керівною та керованою системами, рівнем централізації, орієнтацією, врахуванням впливу довкілля, змістом, видом діяльності, реагуванням на відхилення. У межах ознаки реагування за відхиленнями виокремлено місце стрес-менеджменту поряд із гармонійним і ризик-менеджментом. Обгрунтовано, що стрес-менеджмент є системою управління підприємством, що націлена на подолання небажаних відхилень, які є істотними, екстремальними та чинять вагомий негативний вплив на функціонування підприємства. У структурі стрес-менеджменту виокремлено та охарактеризовано його невід’ємні складові: антикризовий, адаптивний, реактивний, рефлексивний та антисипативний менеджмент.

Стаття написана українською мовою

Величко В. А.
Розробка напрямів зростання ефективності інформаційно-аналітичного забезпечення протидії рейдерству на підприємствах паливно-енергетичного комплексу (c. 240 - 244)
Стаття присвячена розробці рекомендацій щодо вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення протидії рейдерству на підприємствах паливно-енергетичного комплексу (ПЕК). У цьому контексті автором сформовано поняття «рейдерська привабливість» підприємств ПЕК; запропоновано напрями зростання ефективності реалізації інформаційно-аналітичного забезпечення протидії рейдерству підприємств паливно-енергетичного комплексу. Особливого значення мають розроблені напрями підвищення ефективності реалізації інформаційно-аналітичного забезпечення протидії рейдерству на підприємствах паливно-енергетичного комплексу, які базуються на результатах інтегральної оцінки «рейдерської привабливості» підприємств ПЕК, застосуванні корпоративного та антирейдерського кодексів, що дозволило сформувати комплекс заходів протидії внутрішнім і зовнішнім негативним явищам, необґрунтованому впливу зацікавлених осіб.

Стаття написана українською мовою

Фостолович В. А.
Сучасні елементи системи управління підприємствами аграрного бізнесу (c. 245 - 250)
У статті представлено механізм функціонування інтегрованої системи управління, яка рекомендується до впровадження на підприємствах аграрного бізнесу через призму принципів, методів та інструментів системи управління. Сучасним елементом системи управління сільськогосподарськими підприємствами є, наприклад, програмний продукт Soft.Farm. Розглядається вдосконалення організаційної структури підприємств у напрямку формування об’єднань різних форм та активне запровадження інтегрованої системи управління із широким застосуванням її принципів (принципи Демінга, принцип постійного вдосконалення процесів, принцип «нуль дефектів», принцип спільної праці), методів (метод командної роботи, QFD – основні функції якості, ціннісно-вартісний аналіз, FMEA – аналіз причин, наслідків та критичності дефектів, SKO, SPC) і структурних елементів (блок-схеми, діаграма Ісікави, діаграма Парето, гістограма, контрольні листки, картки контролю).

Стаття написана українською мовою

Веретенникова Г. Б., Мажник Л. О.
Методичні рекомендації до визначення якості функціонування робочої групи з питань контролінгу (c. 251 - 257)
Метою статті є презентація дослідження щодо встановлення алгоритму оцінювання якості функціонування робочої групи з питань контролінгу, його сутнісного наповнення та системи показників. Запропоновано рекомендації щодо оцінки якості функціонування робочої групи з питань контролінгу, які передбачають поетапне оцінювання за двома напрямками: формування управлінського рішення та його реалізація. Запропонована система показників оцінки якості функціонування робочої групи є комплексною та включає групу показників, що характеризують умови процесів та їх результати. Алгоритм оцінки якості передбачає необхідність формування тільки якісного управлінського рішення, яке забезпечує високий (достатній) рівень його реалізації. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є розробка інформаційного забезпечення функціонування робочої групи з питань стратегічного та оперативного контролінгу, що спростить процес розробки управлінських рішень. Подальший розвиток організаційних засад впровадження контролінгу на підприємстві дозволить стандартизувати етапи аналізу, обліку та регулювання діяльності підприємства в цілому.

Стаття написана українською мовою

Здреник В. С., Котис Н. В.
Теоретико-методологічні засади дослідження домогосподарств як учасників логістичних систем (c. 258 - 262)
Метою статті є визначення сутності домогосподарств, їх ролі та місця в логістичних системах та обґрунтування необхідності застосування логістичних підходів з метою стимулювання розвитку домогосподарств. Узагальнено існуючі підходи до визначення поняття «домогосподарство». Охарактеризовано сутність, роль та місце домогосподарств у логістичних системах. Визначено логістичні детермінанти в забезпеченні ефективного функціонування домогосподарств та доведено важливість застосування логістичного управління з метою стимулювання їх розвитку. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є науковий пошук ефективного інструментарію управління розвитком домогосподарств, адаптованого до сучасних умов, що дозволить забезпечити конкурентоспроможність та сталий розвиток усіх учасників логістичних систем, у тому числі й домогосподарств, які, безумовно, слід вважати основною їх ланкою.

Стаття написана англійською мовою

Зайцева Л. О.
Розвиток персоналу як засіб підвищення конкурентоспроможності підприємств (c. 263 - 267)
Мета статті полягає в обґрунтуванні значущості безперервного розвитку персоналу як засобу підвищення конкурентоспроможності підприємства. Досліджено сучасний досвід та проблеми поширення стандарту управління персоналом підприємств в Україні та за кордоном. Визначено роль управління трудовими ресурсами в системі чинників, що забезпечують конкурентоспроможність підприємства. Зазначено стратегії розвитку персоналу, що залежать від аналізу внутрішнього середовища та кадрового прогнозу підприємства. Визначено необхідність застосування як матеріальної, так і моральної мотивації працівників. Обґрунтовано необхідність відповідності зовнішнім умовам і цілям підприємства методів трудового стимулювання. Розкрито особливості стимулювання робітників за рахунок заробітної плати. Визначено необхідність оцінки кількісних і якісних результатів індивідуальної праці кожного працівника за рахунок додаткової заробітної плати, у тому числі у формі різних доплат, надбавок, одноразової винагороди, що мають компенсаційний характер і дозволяють забезпечувати значну індивідуалізацію.

Стаття написана українською мовою

Денисюк О. В.
Теоретичні та методичні засади формування та розвитку управлінських знань підприємства (c. 267 - 273)
У статті визначено взаємозв’язок між поняттями «управлінська компетенція» та «управлінські знання підприємства». За рахунок узагальнення концептуальних положень розроблено типологію компетенцій підприємства. Для уточнення змісту поняття управлінської компетенції виділено класифікаційні ознаки управлінських знань підприємства. Обґрунтовано необхідність використання управлінських стандартів (управління бізнес-процесами, персоналом, якістю, проектами та виробництвом) у процесах формування та розвитку управлінських компетенцій підприємства. Представлено склад методичного забезпечення формування та розвитку управлінських компетенцій підприємства.

Стаття написана українською мовою

Зоідзе Д. Р.
Аутсорсинг та особливості його застосування на підприємствах фармацевтичної галузі (c. 274 - 278)
Мета статті полягає в дослідженні аутсорсингу та особливостей його застосування в управлінні фармацевтичними підприємствами. Визначено зміст поняття «аутсорсинг». Запропоновано розглядати аутсорсинг як стратегію антикризового управління компанією. Досліджено переваги та недоліки відносин аутсорсингу. Систематизовано та узагальнено підхід щодо видів аутсорсингу на підприємствах фармацевтичної галузі. Рекомендовано як інструмент перебудови фармацевтичного підприємства використовувати «внутрішній аутсорсинг». З’ясовані особливості та необхідність інноваційного аутсорсингу для суб’єктів господарювання на фармацевтичному ринку. Проаналізовано становлення відносин аутсорсингу у фармацевтичній галузі України. Метою подальших досліджень у цьому напрямку має стати розв’язання проблем, що перешкоджають ефективному застосуванню аутсорсингу на підприємствах. Особливе місце серед них займає необхідність законодавчого оформлення відносин аутсорсингу на вітчизняному ринку.

Стаття написана українською мовою

Рахман М. С.
Дослідження інформаційних і телекомунікаційних послуг України як експортоорієнтованої галузі економіки (c. 279 - 287)
Мета статті полягає в дослідженні сучасного стану, основних проблем і перспектив розвитку інформаційних та телекомунікаційних послуг України на внутрішньому та зовнішньому ринках як експортоорієнтованої галузі економіки. Проаналізовано статистичні показники структури галузі в динаміці на внутрішньому та зовнішньому ринках, внесок у ВВП та зайнятість; виконано матричний і кореляційний аналіз та їх основі побудовано прогнозні моделі розвитку показників реалізації, експорту та витрат на персонал. Запропоновано рекомендації щодо перспективних напрямів розвиткуІТ-послуг і програмного забезпечення; використання ключових переваг галузі для розвитку експортоорієнтованої галузі національної економіки.

Стаття написана українською мовою

Сліпченко Т. О.
Стоматологічний ринок України: особливості попиту на послуги в сегменті дентальної імплантації (c. 288 - 292)
Метою статті є аналіз ринку стоматологічних послуг в Україні, зокрема сегмента імплантології, вивчення факторів попиту на дані послуги та розробка системи заходів щодо управління попитом на послуги дентальної імплантації. Доведено, що ринок стоматологічних послуг за комплексом ознак більш відповідає типу ринку монополістичної конкуренції. Одним із перспективних шляхів розвитку стоматологічного ринку є трансформація продуцентів стоматологічних послуг у вертикально інтегровані холдинги. Як одну зі специфічних рис ринку стоматологічних послуг виокремлено асиметричність інформації, що породжує конфлікт медичних та економічних інтересів лікарів-стоматологів. Визначено цінові та нецінові фактори попиту на стоматологічні послуги, зокрема на дентальну імплантацію, проаналізовано структуру собівартості стоматологічної послуги. Визначено характерні ознаки медичної послуги, згідно з якими це послідовно визначені дії або комплекс дій медичних працівників, спрямованих на профілактику, діагностику, лікування захворювання та реабілітацію, які мають самостійне закінчене значення і певну ціну.

Стаття написана українською мовою

Кузнєцова Т. В., Сіпайло Л. Г.
Механізм впливу маркетингу інновацій на конкурентні переваги підприємства (c. 293 - 299)
Метою статті є розгляд теоретичних підходів та розробка практичних рекомендацій щодо необхідності впровадження механізму маркетингу інновацій з метою посилення конкурентних переваг підприємства. Визначено концепцію маркетингу інновацій як своєрідну філософію бізнесу, яка передбачає виявлення ринкових можливостей інноваційного розвитку підприємства. Доведено значення підвищення конкурентоспроможності підприємства на засадах впровадження маркетингу інновацій. Висвітлено основні принципи, функції та інструментарій формування механізму маркетингу інновацій підприємства. Запропоновано механізм здійснення маркетингу інновацій, який дозволить підприємству утримувати стійку конкурентну позицію в довгостроковій перспективі. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є визначення системи показників для оцінювання ефективності впливу маркетингових заходів на інноваційну діяльність підприємства.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2017

Солодовнік О. О.
Ризики стратегічних рішень у сфері фінансово-економічної безпеки публічно-приватного партнерства (c. 240 - 244)
Мета статті полягає в дослідженні та обґрунтуванні теоретико-методологічних аспектів розробки, аналізу та оцінювання стратегічних рішень у сфері фінансово-економічної безпеки публічно-приватного партнерства (ППП) у контексті ризиків їх реалізації. Дослідження сутності й особливості стратегічних рішень у сфері фінансово-економічної безпеки ППП дозволило дійти висновку, що кожне таке рішення має бути розглянуто й оцінено в контексті ризиків його реалізації, а теорію ризиків можна розглядати як наукову основу визначення стратегічних альтернатив і розроблення критеріальної бази їх оцінювання. У статті запропоновано склад і систематизацію ризиків ППП, що дає можливість: деталізувати небезпеки зовнішнього і внутрішнього середовища ППП та визначити передумови і джерела загроз фінансово-економічним інтересам сторін такого партнерства; проаналізувати й оцінити стратегічні альтернативи розподілу ризиків між партнерами в контексті наслідків для фінансово-економічної безпеки ППП; визначити ризики досягнення цілей стратегії фінансово-економічної безпеки ППП і дати оцінку альтернативних стратегій у розрізі партнерів; врахувати можливість виникнення та розвитку системних ризиків і загроз фінансово-економічні безпеці ППП, а також використання комплементарних захисних механізмів; оцінити результати реалізації стратегії захисту фінансово-економічних інтересів сторін ППП.

Стаття написана українською мовою

Гросул В. А., Іванова Т. П.
Особливості ідентифікації компонентів бізнес-моделі підприємства ресторанного господарства (c. 244 - 249)
У статті обґрунтовано необхідність формування дієвої бізнес-моделі, реалізація якої дозволить підприємствам ресторанного господарства створити стійкі конкурентні переваги та сприятиме успішному розвитку в довгостроковій перспективі. Виокремлено основні наукові підходи до визначення компонентів бізнес-моделі підприємства. Визначено головні акценти, відмінності та стандартні елементи бізнес-моделі підприємства кожного з наукових підходів. Ідентифіковані основні компоненти бізнес-моделі підприємства ресторанного господарства з урахуванням ключових взаємозалежних процесів управління: виробництво, реалізація, організація споживання. Охарактеризовано особливості кожної компоненти бізнес-моделі підприємства ресторанного господарства відповідно до завдань його діяльності в контексті прийняття ефективних стратегічних рішень.

Стаття написана українською мовою

Колосок В. М., Цуркан М. Л.
Розвиток системи управління персоналом інтегрованих підприємств холдингів на основі оціночних моделей (c. 250 - 254)
Стаття присвячена теоретичним аспектам формування систем управління персоналом інтегрованих холдингів на основі оціночних моделей. Показано місце і роль моделі компетенцій у системі управління персоналом. Визначено складові елементи в управлінні персоналом інтегрованого підприємства в складі холдингу. Подано характеристику системи управління персоналом у сучасних умовах і визначено найбільш значущі питання за допомогою системної моделі управління. Розроблено методичний інструментарій і персонал-технології формування та реалізації компетентнісного підходу в роботі з персоналом: сформовано методичні та практичні рекомендації щодо оцінки. Представлена система управління, своєю чергою, підвищує ймовірність укладання вдалих угод, підтримання необхідних бізнес-контактів, збільшення продуктивності праці, створення сприятливого іміджу організації та привабливості організацій для інвесторів, акціонерів, потенційних працівників, партнерів, клієнтів.

Стаття написана англійською мовою

Матусова О. М., Андрєєва В. Г.
Система економічного моніторингу в антикризовому управлінні підприємством (c. 255 - 259)
Метою статті є аналіз системи економічного моніторингу в антикризовому управлінні підприємством і висвітлення її структури в сучасних економічних умовах. На підставі попередніх наукових досліджень визначено сутність економічного моніторингу та системи моніторингу. Встановлено, що глобальна фінансова криза змінила підходи до антикризового управління підприємством і цінність системи моніторингу в ньому. Кризи за своєю природою стали великомасштабними, транскордонними і несподіваними, що призвело до необхідності підприємств виявляти їх на ранніх стадіях і прогнозувати їх виникнення. Це вимагає від підприємства побудови поміркованої системи моніторингу в системі антикризового управління. Обґрунтовано систему моніторингу як комплекс визначених елементів, який через реалізацію його здатності знаходити, збирати, аналізувати, використовувати необхідну інформацію і вчасно надавати цю інформацію досягає мети подолання або уникнення кризи. Подальші дослідження можуть бути присвячені вивченню впровадження системи моніторингу на підприємствах з різними стадіями кризової ситуації.

Стаття написана англійською мовою

Скіцько В. І., Гузенко О. Ю.
Ризики процесів злиття та поглинання (c. 260 - 267)
Незважаючи на структурні зрушення як в економіках окремих країн, так і у світі в цілому, обсяг ринку злиттів/поглинань не зменшується і має тенденцію до подальшого зростання. Однак невизначеність у глобальному середовищі зумовлює зростання важливості коректного аналізу, оцінювання та управління ризиками при укладанні угод злиття/поглинання. Використовуючи актуальні дослідження та публікації різних авторів, нами побудовано загальний рейтинг значущості ризиків у сфері злиттів та поглинань за фазами даного процесу, здійснено порівняння окремих рейтингів ризиків, побудованих на основі робіт авторів з Центральної та Східної Європи та інших країн світу. Запропонований рейтинг значущості ризиків та загроз сфери злиттів/поглинань можна вважати одним із найповніших наразі. У подальших дослідженнях потрібно зосередитися на аналізі, оцінюванні та моделюванні ризиків сфери злиттів/поглинань, які займають верхні місця побудованого в роботі рейтингу.

Стаття написана англійською мовою

Пурський О. І., Мороз І. О., Мазоха Д. П.
Емпіричне визначення функції рекламних витрат в електронній торгівлі (c. 268 - 274)
У роботі проведено емпіричне дослідження рекламних витрат на ринку електронної торгівлі. Для визначення типу функціональної залежності рекламних витрат було проведено дослідження динаміки рекламних витрат на ринках електронної торгівлі: США, світовому та України з подальшою апроксимацією рядів статистичних даних витрат на Інтернет-рекламу. Встановлено функціональну залежність витрат на Інтернет-рекламу у вигляді степеневої функції з двома коефіцієнтами, що пов’язані з рівнем інформованості споживачів про товари і послуги на ринку електронної торгівлі та рівнем насичення ринку електронної торгівлі рекламними інвестиціями. Використання степеневої функції рекламних витрат дозволило теоретично передбачити і статистично підтвердити наявність ефекту насичення розвинених ринків електронної торгівлі рекламою, коли темпи зростання обсягів інвестицій в Інтернет-рекламу спочатку зростають, проходять свій максимум і починають зменшуватися. Оптимальний рівень рекламних витрат визначається із умови повної інформованості споживачів і максимального насичення ринку електронної торгівлі рекламою.

Стаття написана українською мовою

Гегедош К. В.
Теоретичні передумови зародження інтерактивного маркетингу в системі менеджменту транскордонного економічного співробітництва (c. 275 - 280)
У статті зроблено спробу охарактеризувати основні теоретичні аспекти маркетингу в транскордонній співпраці. Виявлено, що за сучасних умов розвитку ІТ-сфери набувають вагомої актуальності застосування переваг саме інтерактивного маркетингу та інтеграція його в міжнародні регіональні транскордонні економічні відносини. Запропоновано авторську концепцію використання інтерактивного маркетингу для подальшого вдосконалення взаємодії суб’єктів суміжних країн у різних сферах транскордонного співробітництва (ТКС). Розроблено макет інтерфейсу веб-сайту інтерактивного транскордонного бізнес-центру на прикладі єврорегіонального утворення країн – членів Міжрегіональної Асоціації «Карпатський Єврорегіон». На сьогоднішній день однією з головних проблем розвитку ТКС є відсутність налагодженого механізму взаємодії «місцеві органи влади – агенції регіонального розвитку – бізнес-структури». Проте, розробивши модель розвитку транскордонної економіки на основі використання засад інтерактивного маркетингу, прикордонні території по обидва боки кордону зможуть якісніше розвивати регіональну економіку та, як наслідок – соціальне благополуччя території загалом.

Стаття написана українською мовою

Столярчук Г. В., Луцишина Є. В.
Процесний підхід до визначення та класифікації маркетингових витрат торговельного підприємства (c. 280 - 284)
У статті запропоновано визначення маркетингових витрат на основі процесного підходу з урахуванням інноваційної складової. Проведено детальний аналіз існуючих підходів до визначення терміна «маркетингові витрати». Виявлено, що серед науковців відсутній одностайний науково-методичний підхід до визначення маркетингових витрат. Обґрунтовано доцільність застосування процесного підходу до визначення маркетингових витрат. За виділеними бізнес-процесами маркетингової діяльності представлено компоненти її витрат, що враховують витрати на інновації. Перспективою подальших досліджень є розробка системи показників оцінювання ефективності витрат за бізнес-процесами маркетингової діяльності.

Стаття написана українською мовою

Влащенко Н. М.
Сучасні маркетингові комунікації готельних підприємств (c. 285 - 290)
Метою статті є дослідження особливостей маркетингових комунікацій у сфері готельного господарства та розробка науково-практичних рекомендацій щодо активізації їх використання на рівні вітчизняних готельних підприємств. Складено класифікацію комунікацій готельних підприємств та визначено в ній місце маркетингових комунікацій. Розроблено комплекс маркетингових комунікацій готельних підприємств з урахуванням сучасного маркетингового інструментарію. Сформульовано завдання для персоналу готельних підприємств по роботі в соціальних мережах. Розроблено рекомендації щодо активізації розвитку Інтернет-маркетингу у сфері гостинності. Зроблено висновок, що особливість просування послуг готельного підприємства полягає в розробці персоналізованих відносин з клієнтами.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2017

Годящев М. О.
Дослідження аналітичного інструментарію управління діловою активністю підприємств (c. 241 - 246)
Змістовна сутність статті характеризується дослідженням аналітичного інструментарію управління діловою активністю підприємств. Установлено місце управління діловою активністю в загальній системі управління суб’єктом господарювання. Окреслено ключові параметри ділової активності як управлінської категорії за допомогою аналізу теоретико-методичної та практичної наукової літератури вітчизняних і зарубіжних учених-економістів. Доведено взаємозв’язок рівня ділової активності підприємства та його ринкової вартості. На підставі вивчення категоріального апарату ділової активності актуалізовано необхідність розробки аналітичного інструментарію управління даним ітеративом. Відзначено складність використання загальновідомих інтегральних та агрегованих показників, відомих із закордонного досвіду діяльності компаній. Запропоновано авторську мультифункціональну структуру аналітичних показників управління діловою активністю підприємств, засновану на використанні підсистем ділової активності, які можуть коригуватися залежно від спеціалізації підприємств.

Стаття написана українською мовою

Цуркан М. Л.
Управління розвитком персоналу на основі крауд-технологій (c. 246 - 251)
Метою статті є дослідження сутності та напрямків використання крауд-технологій в умовах діяльності великих промислових інтегрованих холдингів. Виокремлено коло бізнес-завдань, які можуть бути успішно вирішені за допомогою крауд-технологій (краудсорсингу), проаналізовано інструментарій та етапи процесу роботи персоналу за технологією краудсорсингу. Представлено загальну характеристику та цільову спрямованість краудсорсингових стратегій. Визначено переваги краудсорсингу: мінімізація трудових і науково-дослідних витрат на вирішення виникаючих завдань; отримання інноваційних ідей; визначення проблемних областей; демонстрація прозорості бізнесу і готовність до співпраці; підвищення споживчої лояльності, вартості компанії; можливість залучення додаткових ресурсів через суспільні платформи та ін.

Стаття написана українською мовою

Лях І. С.
Теоретичні аспекти контролінгу маркетингу на підприємстві (c. 251 - 256)
Мета даної статті полягає в узагальненні теоретичних положень щодо контролінгу маркетингу на підприємстві: уточнити місце контролінгу маркетингу в системі управління, складові, мету, завдання та функції. Розглянуто контролінг маркетингу в розрізі таких понять, як: управління підприємством, управління маркетингом, оперативне управління маркетингом, контролінг, стратегічний та оперативний контролінг маркетингу, оперативне управління витратами на маркетинг. Визначено складові та інструменти контролінгу маркетингу стратегічного й оперативного рівнів. Уточнено визначення оперативного контролінгу маркетингу, в якому підкреслюється прийняття управлінських рішень щодо витрат на маркетинг з урахуванням поточної ситуації та оптимальності таких витрат відносно цілей підприємства. Системний підхід до вивчення даного питання забезпечує цілісне уявлення щодо контролінгу маркетингу в системі управління підприємством. Проведене дослідження теоретичних аспектів контролінгу маркетингу як сучасної концепції управління дозволить комплексно підійти до проблеми прийняття рішень з маркетингової діяльності.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2017

Пуліна Т. В.
Аналіз методів внутрішнього аудиту для оцінювання системи управління якістю в органах влади (c. 259 - 264)
Проведено аналіз основних проблем впровадження, функціонування та причин низької результативності системи управління якістю (СУЯ) в органах державного управління. За результатами аналізу встановлено фактори, які специфічні для органів влади та помітно впливають на результативність і подальший розвиток, зокрема: неправильний підхід до розроблення та впровадження СУЯ; «штучні» бар’єри між підрозділами; відсутність зворотного зв’язку на етапах надання публічних послуг; низький ступінь залучення персоналу до роботи з якості та ін. Встановлено, що однією з основних причин цього є недосконалі методи внутрішнього аудиту (ВА). Розкрито роль ВА в розвитку СУЯ та управлінської діяльності в органах державного управління та обґрунтовано доцільність застосування аудиту як основи для забезпечення стабільного розвитку СУЯ в органах влади. Проведено порівняльний аналіз існуючих підходів до оцінювання СУЯ під час здійснення ВА, визначено їх переваги і недоліки.

Стаття написана українською мовою

Костін Д. Ю.
Науковий підхід до формування механізму матеріального стимулювання в системі мотивації на підприємствах електроенергетики (c. 265 - 270)
У статті визначено, що для того, щоб постійно підвищувати ефективність використання управлінського персоналу та підтримувати достатній рівень мотивації на підприємствах електроенергетики, необхідно не тільки оцінювати, але й розвивати механізм матеріального стимулювання. Для ефективного функціонування системи підвищення ефективності управлінського персоналу необхідно сформувати та реалізувати на практиці дієвий механізм управління його розвитком. Зроблено висновок, що система контролю матеріального стимулювання в системі мотивації на підприємствах електроенергетики обов’язково включає: вхідний контроль; поточний контроль (якщо йдеться про тривалі програми навчання); завершальний контроль (може мати формальну і неформальну форму); контроль за використанням придбаних знань і навиків у процесі роботи. Оцінка ефективності навчання є важливим етапом процесу навчання управлінського персоналу. Основне завдання оцінки ефективності навчання полягає в аналізі отриманої інформації, використанні її при підготовці аналогічних навчальних програм і відстеженні кінцевих результатів.

Стаття написана українською мовою

Уманців Ю. М., Катран М. В.
Розвиток внутрішнього ринку споживчих товарів України (c. 271 - 275)
Метою статті є дослідження трансформації внутрішнього ринку споживчих товарів в умовах інтенсифікації євроінтеграційних процесів. Проаналізовано тенденції розвитку внутрішнього ринку споживчих товарів України, що сформувався під впливом структурних деформацій національної економіки. Виявлено зростання обсягу внутрішнього ринку, зміни в сукупному попиті та пропозиції, що характеризуються збільшенням роздрібного товарообороту імпортних споживчих товарів. Запропоновано основні пріоритети розбудови внутрішнього ринку споживчих товарів, що полягають у вдосконаленні інституційного середовища для розвитку конкуренції між вітчизняними товаровиробниками та імпортерами, наближуючи його до рівня країн – членів ЄС.

Стаття написана українською мовою

Іваненко В. О., Королюк Н. М., Ляхович Г. І.
Аутсорсинг як спосіб організації маркетингового аналізу (c. 276 - 285)
Метою статті є обґрунтування доцільності застосування аутсорсингу як способу організації маркетингового аналізу. Стаття присвячена теоретико-методичним засадам застосовування аутсорсингу маркетингового аналізу, зокрема: розглянуто підходи до трактування аутсорсингу та виокремлено ключові аспекти, які його характеризують; доведено переваги застосування аутсорсингу маркетингового аналізу; виокремлено основні завдання маркетингового аналізу, які доцільно передавати на аутсорсинг; визначено основні критерії вибору зовнішніх фахівців при використанні аутсорсингу маркетингового аналізу; запропоновано етапи організації маркетингового аналізу в умовах використання аутсорсингу, а також показники якісної та кількісної оцінки ефективності аутсорсингу маркетингового аналізу; обґрунтовано шкалу для запропонованого коефіцієнта ефективності аутсорсингу маркетингового аналізу.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2017

Рубаха М. В.
Теоретичні аспекти антикризового управління економічною системою (c. 256 - 261)
Стаття присвячена аналізу механізму антикризового управління економічною системою. Здійснено порівняльний аналіз та теоретичне розмежування понять «антикризове управління» та «управління в умовах кризи». Запропоновано механізм антикризового управління економічною системою та подано його авторське визначення. Значна увага приділена критеріям наявності кризових явищ. Виокремлено нормативний, порівняльний, соціокультурний підходи та динамічну модель існуючих соціально-економічних тенденцій у діагностуванні кризи та глибини кризових тенденцій в економічних системах. Проаналізовано можливості та перспективи реалізації механізмів, технологій та методів антикризового управління; запропоновано ряд першочергових заходів з антикризового управління та напрямів реформування механізму антикризового управління економічною системою; визначено чинники, які знижують ефективність антикризового управління в Україні в сучасних умовах.

Стаття написана українською мовою

Авраменко О. В.
Напрями розвитку логістичного менеджменту в Україні (c. 262 - 267)
Мета статті полягає у визначенні проблем розвитку логістичного управління в Україні та виявленні основних напрямків розвитку логістики. Узагальнено результати оцінки ефективності логістики Світовим банком за інтегральним показником LPI, розглянуто динаміку основних критеріїв оцінки ефективності логістики України за 2007–2016 рр. За дослідженнями «Українського логістичного альянсу» сформовано напрямки, що сприятимуть розвитку логістичного управління в Україні.

Стаття написана українською мовою

Бабарицький О. В.
Формування системи управління витратами на персонал: проектний підхід (c. 267 - 272)
Метою статті є розробка системи управління витратами на персонал у контексті застосування проектного підходу на підприємстві. Обґрунтовано необхідність використання проектного підходу щодо формування системи управління витратами на персонал. Запропоновано поетапну послідовність формування та впровадження системи управління витратами на персонал: 1) аналіз передумов формування системи управління витратами на персонал; 2) проектування системи управління витратами на персонал; 3) впровадження системи управління витратами на персонал; 4) коригування системи управління витратами на персонал. Представлено деталізований план і графік формування та впровадження системи управління витратами на персонал.

Стаття написана українською мовою

Костін Д. Ю.
Методичні аспекти оцінки матеріального стимулювання в системі мотивації на підприємствах електроенергетики (c. 273 - 278)
У статті вдосконалено методичні аспекти оцінки матеріального стимулювання в системі мотивації на підприємствах електроенергетики. Визначено, що наведені коефіцієнти таксономії синтетично характеризують зміни значень ознак досліджуваних груп. Найважливіша їх перевага в тому, що тепер у ході аналізу можна користуватися лише одним показником, який характеризує напрям і масштаби змін у процесах, що описуються сукупністю довільного числа вхідних ознак. Досліджено рівень матеріального стимулювання в системі мотивації підприємств електроенергетики за 2012–2015 рр. Зауважено, що протягом окресленого періоду спостерігалася загальна тенденція до підвищення інтегрального показника. Це викликано кризовими явищами, що відбуваються в економіці, а також відсутністю на підприємствах цієї галузі ефективно функціонуючого організаційно-економічного механізму управління системою мотивації. Інтегральна оцінка підприємств розширює економічну суть поняття матеріального стимулювання в системі мотивації на підприємствах електроенергетики, дозволяє застосовувати його для характеристики здатності підприємства повертатися до стану своєї рівноваги, зберігати параметри та переходити на новий етап розвитку в умовах випадкових змін зовнішнього та внутрішнього середовища.

Стаття написана українською мовою

Матюшенко Ю. В.
Напрями вдосконалення стимулювання персоналу до здійснення організаційних змін на підприємстві. (c. 278 - 283)
Метою статті є побудова когнітивної карти з використанням методу поступової формалізації завдань прийняття рішень – когнітивного моделювання для прогнозування впливу організаційних змін на виникнення опору персоналу цим змінам та використання відповідного комплексу стимулів для подолання опору. Теоретичне узагальнення існуючих наукових досліджень щодо когнітивного моделювання дозволило розробити сценарії, які відображають вплив відповідних організаційних змін на відповідні види опору персоналу і вплив конкретного набору стимулів на подолання цього опору. Концептами в системі «організаційні зміни – стимули – опір» було обрано види організаційних змін, види опору, що виникають залежно від виду впроваджуваних змін на підприємстві, та стимули до здійснення організаційних змін. Загалом розроблено 17 сценаріїв розвитку системи «організаційні зміни – стимули – опір», з яких 2-3 сценарії передбачено для кожної із впроваджуваних організаційних змін, що стосуються таких сфер, як організаційна структура, техніка, технології, організаційна культура, стратегія підприємства, система кваліфікації, ієрархія, стандарти та норми. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є визначення готовності персоналу до здійснення організаційних змін на індивідуальному і організаційному рівнях та її оцінка.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2017

Швиданенко Г. О., Куценко Є. К.
Категорія цінності в корпоративному управлінні (c. 325 - 329)
У статті розглянуто еволюцію категорії «цінність» та її наповнення економічною аргументацією з урахуванням доробку сучасної школи стратегічного менеджменту. Аналіз, систематизація та узагальнення наукових праць предметної сфери дослідження дозволили визначити певні проблемні аспекти, а саме: превалювання споживацьких потреб у розкритті сутності цінності та її оцінювання лише крізь призму вартісних показників, а також відсутність системного підходу, який враховує мультидисциплінарний характер цієї категорії. Ідентифіковано витоки формування дефініції «корпоративні цінності». У результаті наведено типологізацію видових проявів цінностей підприємства, розмежовано поняття «цінності» та «ціннісні орієнтації». Обґрунтовано, що цінність – це економічна категорія, яка має полісемантичний характер, і, відповідно, її онтологічна сутність може бути системно розкрита виключно на основі врахування інтересів усіх зацікавлених сторін бізнесу.

Стаття написана українською мовою

Легомінова С. В.
Механізми консолідації зусиль персоналу в таргетингу підвищення конкурентного потенціалу підприємства (c. 330 - 334)
Аргументовано актуальність концентрування зусиль щодо підвищення конкурентного потенціалу підприємства через інтелектуалізацію персоналу, із застосуванням безперервного навчання відповідно до технологічного режиму та сучасних трендів. Проаналізовано структурні особливості інтелектуального капіталу, визначено необхідність їх ефективної взаємодії для отримання конкурентної цінності. Запропоновано поєднання біхевіористського та когнітивного підходів із застосуванням холістичної моделі управління людськими ресурсами, що забезпечить ефективне управління та врахування особливостей когнітивної поведінки. Доведено, що конкурентний потенціал підприємства знаходиться в прямій залежності від акумулювання та дифузії знань, має носити перманентний характер, забезпечуючи стійке підвищення конкурентного потенціалу підприємства та створюючи підґрунтя для формування лідерських позицій, визначаючи основні мейнстрими розвитку.

Стаття написана українською мовою

Сагер Л. Ю.
Організаційно-методичний механізм впливу на стан внутрішніх комунікацій підприємства (c. 335 - 341)
У статті досліджено сутність організаційно-економічного механізму, визначено основні складові елементи та запропоновано структурно-логічну схему взаємозв’язків механізму управління внутрішніми комунікаційними процесами підприємств. Виокремлено основні принципи управління, наведено їх ієрархію з позиції ступеня впливу на процес управління внутрішніми комунікаціями. Описано коло методів управління в рамках запропонованого механізму управління (економічні, соціально-психологічні, організаційні). Визначено, що застосування однієї групи методів в процесі управління внутрішніми комунікаціями підприємства без використання інших не може забезпечити тривалого позитивного ефекту, адже управлінський процес потребує комплексного та системного підходу. Наведено послідовність етапів управління внутрішніми комунікаціями, в основу якого покладено процес діагностики стану внутрішніх комунікаційних процесів підприємства та формування стратегічних напрямків діяльності та прийняття управлінських рішень на її основі.

Стаття написана українською мовою

Коцюбівська К. І., Грушина А. І.
Стратегічний аналіз підприємства за методикою SWOT (c. 342 - 347)
Мета статті полягає у формуванні переліку факторів SWOT, а саме: визначення основних факторів впливу зовнішнього та внутрішнього середовища шляхом експертного опитування. Уточнено алгоритм проведення експертного опитування, виокремлено основні фактори, що за результатами опитування досягли максимального рівня узгодженості серед експертів. Враховуючи результати проведеного опитування, а саме – їх математичну обробку, вважаємо за доцільне виділити значущість таких факторів, як ефективне управління капіталом підприємства (у тому числі оптимізація його структури), недостатній обсяг фінансових ресурсів (у тому числі власних, бюджетних та іноземних інвестицій), неготовність керівництва до ризику. У даному випадку експерти дійшли одностайної думки щодо важливості участі держави в загальному розвитку галузі культури в Україні. Перспективою подальших досліджень є формування матриці SWOT, що дозволить підвищити ефективність стратегічного управління фінансовими ресурсами підприємств галузі культури, яка враховуватиме специфіку культури, дозволить структурувати фінансові ресурси та надасть можливість успішно функціонувати в ринкових умовах.

Стаття написана українською мовою

Шкодіна І. В., Лисак В. В.
Брендинг як фактор підвищення конкурентоспроможності банку на світовому ринку (c. 348 - 353)
У статті розглянуто питання брендингу банків на світовому ринку банківських послуг в умовах жорсткої конкуренції між фінансовими установами. Досліджено етапи формування брендингу як основи побудови товарної політики банку. Виявлено основні елементи бренда для покращення ринкових позицій банку. Розглянуто показники для створення сильних банківських брендів, а також визначено ефективність сучасних маркетингових стратегій. Визначено найбільш ефективні інноваційні маркетингові стратегії формування бренда (передплатні бізнес-моделі, чат-боти, електронна комерція, розумна цифрова таргетована реклама) для покращення ринкових позицій банку в сучасних умовах. Обґрунтовано необхідність розробляти нові інтернет-маркетингові інструменти, оригінальні та ризикові проекти для створення ефективного контенту та виділення серед конкурентів. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є розгляд електронної комерції як інноваційної маркетингової стратегії, яка має бути невід’ємною частиною брендингу.

Стаття написана українською мовою

Новіков Д. Ф.
Соціальна безвідповідальність підприємств і їх маркетингу на ринку машинобудівної продукції та її вплив на фінансові показники (c. 354 - 359)
Метою статті є теоретичне узагальнення та розробка науково-методичних і практичних рекомендацій щодо забезпечення соціальної відповідальності машинобудівних підприємств і їх маркетингу. Розглянуто основні теоретичні положення про соціальну відповідальність підприємства та його маркетингу в просуванні машинобудівної продукції. Проаналізовано ситуацію із соціальною безвідповідальністю компаній Volkswagen і Daimler AG. Показано причини махінацій у компанії Volkswagen і їх вплив на фінансові показники. Визначено, що усунення соціальної безвідповідальності маркетингу можливе за рахунок підвищення ефективного державного регулювання в цій галузі.

Стаття написана російською мовою

Коваль Т. О., Пономаренко О. О., Яхкінд В. П.
Стратегічне планування маркетингового потенціалу підприємства (c. 360 - 369)
Необхідність вирішення економічної проблеми оптимального розподілу ресурсів в умовах невизначеності та непередбачуваності змін господарського середовища вимагає формування належного стратегічного підходу до управління підприємством на ґрунті вибору певної стратегії розвитку, реалізація якої має забезпечити досягнення бажаних економічних результатів діяльності. У статті проаналізовано закономірності стратегічного планування маркетингового потенціалу підприємства. Вирішення складних завдань з підвищення ефективності використання маркетингового потенціалу підприємства обумовлює необхідність ретельного маркетингового дослідження умов господарської діяльності, визначення особливостей сегментації ринку та встановлення ключових переваг, які забезпечують сталі позиції виробників у конкурентному суперництві.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2017

Орлов П. А.
Якість державного регулювання та соціальна відповідальність підприємств як важливі чинники конкурентоспроможності продукції та країни (c. 441 - 447)
У статті обґрунтовано вдосконалення авторської концепції оцінки конкурентоспроможності продукції на основі уточнення складу основних чинників, що залежать або не залежать від підприємств. Аргументовано існування тісного взаємозв’язку між якістю і конкурентоспроможністю виробленої і/або реалізованої продукції, конкурентоспроможністю підприємств, країни та якістю життя населення в країні. Наведено аналіз наслідків багаторічної соціальної безвідповідальності (СБ) німецької компанії «Volkswagen» стосовно автомобілів з дизельними двигунами. Автором запропоновано у подібних випадках використовувати поняття «вдавана конкурентоспроможність». Згідно з авторською концепцією СБ підприємств в будь-якій країні є наслідком: низької або недостатньо високої якості економічної системи, державного регулювання економіки; відсутності поділу влади і бізнесу; корупції; низької якості законів і нормативних актів, що забезпечують орієнтацію підприємництва на соціальну відповідальність; відсутності суворої матеріальної та кримінальної відповідальності за злочинну СБ підприємств.

Стаття написана українською мовою

Отенко В. І., Погорелов Ю. С.
Модель розвитку підприємства як основа його стратегічного вибору (c. 448 - 453)
Показано, що одним з елементів методологічного базису стратегічного вибору підприємства щодо його розвитку є модель розвитку підприємства. Надано принципові основи моделювання розвитку підприємства (цілі, принципи побудови, характерні риси, характеристики, припущення й обмеження моделі). Сформовано змістово-контекстуальне поле моделі розвитку підприємства, що містить контекстуальний, змістово-інструментальний та цільовий аспекти, у кожному з яких конкретизовано зміст моделі та її характеристики. Завдання моделювання розвитку підприємства вирішено шляхом формування п’яти часткових моделей розвитку підприємства, що поєднані в загальну цілісну модель розвитку: модель спроможності підприємства до розвитку, модель вибору стратегії розвитку, модель вибору вектора розвитку, модель вибору базису розвитку та модель результату розвитку. Надано опис функціонального призначення часткових моделей, їхній змістовий зв'язок, розкрито зміст кожної з них, визначено їхнє місце у структурі загальної моделі розвитку підприємства, показано роль у стратегічному виборі підприємства щодо його розвитку.

Стаття написана українською мовою

Чайкіна А. О., Колідуб К. М.
Особливості впровадження ризик-менеджменту на українських підприємствах (c. 454 - 459)
У статті визначено ключові особливості впровадження ризик-менеджменту на українських підприємствах з урахуванням особистісних характеристик менеджерів, а також виявлено головні ризики, що впливають на підприємницьку діяльність. Доведено, що сутність підприємницької діяльності зводиться до адекватного сприйняття підприємцем ризику та до формування вміння упереджувати його появу. Авторами запропоновано власний підхід до визначення сутності підприємницького ризику. У статті ризик-менеджмент розглядається як система управління підприємством, яка передбачає своєчасне виявлення (попереджувальна дія) та адекватне реагування на появу ризиків у підприємницькій діяльності (захисна дія), а також повинна мати на меті забезпечення безперебійного функціонування підприємства і його постійний розвиток. Розроблено алгоритм реалізації ризик-менеджменту на підприємстві. Проаналізовано «Топ-10 ризиків 2017 року» і доведено, що для українських підприємств найбільш вагомими на сьогоднішній момент є: зміни у законодавстві; підвищення податків, зборів та вартості комунальних платежів; некваліфікований персонал; втрата споживача через дії конкурентів; рейдерські атаки; АТО.

Стаття написана українською мовою

Давидова О. Ю.
Формування системи інноваційного управління розвитком підприємств готельно-ресторанного господарства (c. 459 - 464)
Мета статті – розробка методичного підходу до формування системи інноваційного управління розвитком підприємств готельно-ресторанного господарства. Розглянуті основні проблеми вітчизняних підприємств готельно-ресторанного господарства. Проведено аналіз економічної сутності понять «система», «інновації», «управління», «розвиток» і встановлено взаємозв’язок між ними. Запропоновано декомпозиційний аналіз поняття «інноваційне управління розвитком підприємств» та визначено, що для ефективного функціонування підприємств готельно-ресторанного господарства в умовах жорсткої ринкової конкуренції необхідно впроваджувати систему інноваційного управління розвитком підприємств, сутність якої полягає у формуванні процесу, спрямованого на підвищення конкурентоспроможності, індивідуальності, адаптивності, обізнаності, вдосконаленості, пізнання, якості та інших характеристик.

Стаття написана українською мовою

Кузьмін О. Є., Мельник О. Г., Ганас Л. М., Ноджак Л. С.
Місце управління виробничими запасами в системі управління підприємством (c. 465 - 471)
Статтю присвячено визначенню особливостей управління виробничими запасами в системі управління підприємством. У статті ґрунтовно досліджено сутність та особливості процесу управління виробничими запасами як економічної категорії що, на відміну від існуючих трактувань, дало змогу конкретизувати змістовне та функціональне наповнення поняття. Управління виробничими запасами підприємства представлено як конкретну функцію менеджменту в системі управління підприємством, яка реалізується на основі планування, організування роботи з виробничими запасами, мотивування працівників, пов’язаних із виробничими запасами, контролювання та регулювання виробничих запасів. Також представлено модель вибору методів мотивування робітників на основі критеріїв вартості та тривалості дії; визначено напрямки, об’єкти та суб’єкти контролювання виробничих запасів; сформовано послідовність контролювання та регулювання виробничих запасів. Наукові напрацювання можуть використовуватись підприємствами для покращення процесу управління виробничими запасами.

Стаття написана українською мовою

Ізюмцева Н. В., Коршунов Р. І.
Особливості побудови мотиваційного процесу в банку (на прикладі ПАТ КБ «ПриватБанк») (c. 472 - 477)
У статті розглядається мотиваційний процес у банку. Розкривається суть матеріальної та нематеріальної складової заохочення працівників до праці. Приділяється увага моделі мотивації персоналу на прикладі ПАТ КБ «ПриватБанк». Виявляються основні недоліки процесу мотивації та пропонуються шляхи вдосконалення діючої системи мотивування персоналу з метою отримання найкращої продуктивності праці.

Стаття написана українською мовою

Мірзоєва Т. В.
Щодо питання формування стратегії підприємств – виробників продукції лікарського рослинництва (c. 477 - 482)
Мета статті полягає у формуванні наукового підґрунтя та окресленні основних напрямків для розробки стратегії розвитку підприємств – виробників продукції лікарського рослинництва. Конкретизовано основні види продукції, що виробляються з лікарської рослинної сировини в умовах сьогодення; виявлено та узагальнено основні напрямки діяльності у сфері лікарського рослинництва, що сформувалися впродовж багатьох століть; окреслено окремі варіанти стратегій підприємств – виробників продукції лікарського рослинництва та наведено приклади реалізації окремих видів стратегій в умовах практичної діяльності. Представлено розроблений автором понятійний апарат лікарського рослинництва. Особливу увагу приділено представленню лікарського рослинництва у вигляді окремої сфери діяльності, для чого визначено її об’єкт, суб’єкт, мету та основні функції. Подальші наукові дослідження в даному напрямі будуть спрямовані на розробку ефективної стратегії розвитку підприємств – виробників лікарського рослинництва для того, щоб дана сфера зміцнила свої позиції на ринку та зайняла чільне місце в сукупності галузей національної економіки.

Стаття написана українською мовою

Ніфатова О. М.
Обґрунтування концептуальної моделі брендингу інтегрованих структур бізнесу (c. 482 - 488)
Мета статті полягає в дослідженні теоретичного підґрунтя концепції брендингу та формуванні концептуальної моделі брендингу інтегрованих структур бізнесу. Концепцію брендингу ІСБ систематизовано та синтезовано за трьома напрямами: огляд теорій управління інтегрованими структурами бізнесу, в основу яких покладено принцип економічної інтеграції; огляд моделей управління брендами, які базуються на принципі бренд-орієнтованого управління; огляд підходів до управління, сутність яких синтезується в аспекті застосування до управління брендами інтегрованих структур бізнесу. Особливу увагу приділено факторам впливу на ефективність процесу інтеграції бізнес-структур. Подальший розвиток моделювання процесу інтеграційного брендингу в системі ІСБ має величезне значення, оскільки бренди двох компаній, які об’єднуються, зазвичай мають свої власні ідентичності, унікальні індивідуальності й основні фірмові культури та філософії. У такому фундаментальному питанні необхідним є визначення стратегії інтеграційного брендингу: чи буде це єдиний бренд, або спільний бренд, гнучкий бренд або зовсім новий.

Стаття написана українською мовою

Васильців Т. Г., Рудковський О. В., Рудик С. А.
Управління інтелектуально-кадровим забезпеченням розвитку лідерства на підприємствах внутрішнього споживчого ринку (c. 489 - 493)
Встановлено, що стратегічно важливим напрямом розвитку і підвищення ефективності функціонування вітчизняних підприємств, які здійснюють діяльність на внутрішньому ринку, є використання підходів та принципів лідерства. Доведено, що розвиток лідерства потребує належного інтелектуально-кадрового забезпечення підприємств. Визначено сутність поняття інтелектуально-кадрового забезпечення та його структурно-функціональну характеристику з компонентами інновацій, техніко-технологічної забезпеченості, структури персоналу, стабільності кадрів, продуктивності та ефективності праці, соціальної захищеності, розвитку персоналу. Доведено, що в цілях формування інтелектуально-кадрового забезпечення підприємств необхідно реалізувати такі заходи, як формування, накопичення та ефективне використання інтелектуального та кадрового капіталів, розвиток інтелектуалізації підприємств. Встановлено, що удосконалення інтелектуально-кадрового забезпечення підприємств потребує покращення забезпеченості підприємств кваліфікованими кадрами та інтелектуальним капіталом, посилення стабільності персоналу та підвищення ефективності використання інтелектуального капіталу, забезпечення підприємств ефективною та продуктивною працею, соціальним захистом, навчанням і розвитком персоналу.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2017

Оболенцева Л. В.
Методи формування стратегії управління конкурентоспроможністю промислових комплексів регіонів (c. 413 - 418)
У роботі визначено та узагальнено методи формування стратегії управління конкурентоспроможністю промислових комплексів регіонів країни. Відзначено, що сьогодні Україна опинилася у дуже складній ситуації. З одного боку, розвитку промисловості заважають: зношений стан техніко-технологічної бази виробництв, високий рівень плинності кадрів, незначний відсоток виробництва високотехнологічної продукції, нестача інститутів інноваційного розвитку і т. ін. З іншого – складність процедур фінансування процесів розвитку промисловості. Наведено позицію України в рейтингу країн світу за Індексом глобальної конкурентоспроможності. Визначено умови розробки регіональної політики управління конкурентоспроможністю промислових підприємств. У методологічному відношенні автором запропоновано концептуальну схему формування регіональної стратегії управління конкурентоспроможністю підприємств промислового комплексу, яка складається з чотирьох блоків завдань та дає уявлення щодо організації управління конкурентоспроможністю промисловості на регіональному рівні.

Стаття написана українською мовою

Романенко О. О.
Погляд на стратегічну платформу підприємства в контексті глобальної тенденції до створення бізнес-екосистем (c. 418 - 423)
Стаття присвячена питанням формування стратегічної платформи для забезпечення сталого розвитку підприємства. Побудовано когнітивну карту предметного поля дослідження стратегічної платформи підприємства та проведено аналіз її основних елементів. Означено основні напрями формування стратегічної платформи, які у спрощеному розумінні зводяться до тріади понять «комунікації – технології – знання». Досліджено поняття «бізнес-екосистем» як основної світової тенденції у сфері міжфірмової взаємодії. Надано визначення поняття «бізнес-екосистема», розглянуто історичні аспекти її розвитку, описано основні умови її існування, а також функції, що реалізуються у цих умовах. Обґрунтовано необхідність впровадження принципів функціонування бізнес-екосистем у діяльність будь-якого підприємства та формування його стратегічної платформи.

Стаття написана українською мовою

Гончар М. Ф.
Методи стрес-менеджменту та їхня класифікація (c. 424 - 429)
У статті розглянуто змістове наповнення та класифікацію методів стрес-менеджменту, яка передбачає систематизацію їхніх різновидів за низкою існуючих (характер, часовий інтервал застосування, напрямок впливу, період дії, спосіб урахування інтересів працівників, рівень формування, спосіб обґрунтування, зміст) та виокремлених нових ознак (масштаб змін у межах систем стрес-менеджменту, рівень новизни на підприємстві, узгодженість), що дає змогу обирати відповідні види таких методів під час подолання небажаних відхилень, що чинять вагомий негативний вплив на функціонування суб’єктів господарювання. Встановлено, що такі методи формуються під час реалізації технології стрес-менеджменту; є результатом управлінської діяльності керівної підсистеми організації на кожному рівні управління; мають альтернативний характер; формують інформаційно-управлінську базу для ухвалення в межах систем стрес-менеджменту управлінських рішень. Зауважено, що за допомогою визначених методів у межах систем стрес-менеджменту керівники мають змогу відстежувати у складному й динамічному середовищі функціонування організації існуючі та потенційні проблеми, ідентифікувати їхні взаємозв’язки, виявляти «слабкі сигнали», здійснювати коригування цілей і завдань управління критичними небажаними відхиленнями, виробляти показники та критерії стрес-менеджменту тощо.

Стаття написана українською мовою

Красноступ В. М.
Сутність і значення крос-функціональних команд у системі взаємодії персоналу підприємств (c. 430 - 434)
У статті проаналізовано передумови формування та розвитку «крос-функціональних команд» у системі взаємодії персоналу підприємств. Досліджено бізнес-філософію «кайдзен», яка передує впровадженню крос-функціональної взаємодії персоналу. Визначено роль і значення досліджуваної категорії «крос-функціональна команда», розглянуто існуючі трактування визначення її суті, підкреслено обов’язковість досягнення синергетичного ефекту. Охарактеризовано основні цілі формування та межі функціонування крос-функціональної команди в контексті використання різних бізнес-технологій. Виокремлено умови створення та перешкоди функціонуванню крос-функціональної команди. Встановлено, що компанії, які прагнуть до сталого інноваційного розвитку, мають формувати крос-функціональні команди для підвищення рівня своєї ефективності та створення стійких конкурентних переваг на ринку.

Стаття написана українською мовою

Зайко Т. О., Поплавська О. М.
Сучасні технології скорочення плинності персоналу компаній (c. 434 - 439)
Метою статті є опрацювання сучасних технологій скорочення плинності персоналу, які не несуть суттєвих фінансових витрат для компанії. Авторами доведено, що нематеріальні заходи щодо скорочення плинності персоналу в компаніях сьогодні виступають на перше місце. Серед них найвагомішими названі: запровадження гнучкого графіку (режиму) робіт, перехід до дистанційної форми зайнятості, а також поширення внутрішньокорпоративних заходів. Також були виявлені причини переходу від матеріальних чинників впливу на поведінку працівників до нематеріальних. Проаналізовано переваги запровадження нематеріальних заходів зі скорочення плинності персоналу для працівників і роботодавців. Для перших – це висока мотивація, задоволення працею, для других – скорочення плинності персоналу, а також формування відповідального працівника, підвищення якості та продуктивності праці.

Стаття написана українською мовою

Лачкова Л. І., Лачкова В. М., Мухіна М. М.
Методичне забезпечення і практична реалізація антикризового управління на підприємствах торгівлі (c. 440 - 445)
Метою статті є обґрунтування методичного забезпечення і визначення практичного інструментарію антикризового управління підприємствами роздрібної торгівлі. Визначено, що питання методичного забезпечення процесу антикризового управління потребує подальшого розвитку, зумовленого необхідністю використання системного підходу до розгляду підприємства торгівлі як цілісної системи, метою якої є самозбереження та ефективний розвиток, а також створення вагомого підґрунтя для прийняття адекватних управлінських рішень. Залежно від етапів антикризового управління запропоновано таке угрупування існуючих методів: методи проектування та планування; методи і технології здійснення перетворень; методи організаційного забезпечення. Більш детально розглянуто групу методів антикризового управління в частині оцінки його ефективності. Як кількісні цільові індикатори здійснення оздоровчих заходів на підприємствах торгівлі запропоновано використовувати такі показники: вартість операційних витрат, вартість операційних доходів, розмір заборгованості за розрахунками, вартість виробничих фондів підприємства торгівлі. Визначено можливі оперативні заходи антикризового управління підприємствами торгівлі.

Стаття написана українською мовою

Колєсніченко А. С.
Складові обліково-аналітичного забезпечення діагностики діяльності бізнес-структур при реалізації стратегічних компетенцій (c. 446 - 451)
Мета статті полягає в розкритті сутності стратегічних компетенцій, висвітленні їх ролі, виявленні особливостей формування та втілення в реальному конкурентному середовищі на основі декомпозиції цієї економічної категорії. Доведено, що кожна з компонент стратегії бізнес-структур дозволяє реалізувати стратегічні компетенції на підґрунті використання структурно-організаційного, інституціонального й діагностичного інструментарію. Досліджено функціональне призначення діагностичного апарату в процесі реалізації стратегічних компетенцій та обґрунтовано роль МСФЗ і МСА в системі обліково-аналітичного забезпечення діагностики господарювання бізнес-структур. Опираючись на отримані результати, можна стверджувати, що в подальшому доцільним буде більш глибоке вивчення теоретичних і прикладних аспектів формування складових обліково-аналітичного забезпечення побудови стратегій бізнес-структур для формування максимально адаптованих управлінських систем через використання ефективних облікових, організаційних і контрольних механізмів.

Стаття написана українською мовою

Отенко І. П., Куліш Н. В.
Напрями формування та розвитку організаційних знань підприємства (c. 452 - 457)
Зміна парадигм стратегічного управління стала наслідком вирішення нових завдань, які усе частіше постають перед системами управління промислових підприємств. Так, нові системи управління повинні відрізнятися від класичних динамічністю, гнучкістю, здатністю не лише швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища, а й змінювати їх. У таких умовах постає необхідність розробки комплексного методичного забезпечення формування та розвитку управлінського потенціалу, що включає організаційні знання підприємства та здатність управлінського персоналу реалізовувати стратегічні цілі.

Стаття написана українською мовою

Красовська О. Ю.
Сутність та значення маркетингових активів підприємства (c. 457 - 463)
У статті здійснено порівняльний аналіз найбільш поширених визначень терміна «маркетингові активи». Узагальнюючи представлені підходи, під маркетинговими активами запропоновано розуміти комплекс існуючих нематеріальних ресурсів та продуктів інтелектуальної діяльності персоналу компанії, що уречевлюються в товарах і послугах та забезпечують вищий, порівняно з конкурентами, рівень довготривалих, довірчих, взаємовигідних відносин і зв’язків зі стейкхолдерами. Проаналізувавши нематеріальні активи підприємств, зроблено висновок, що для харчових підприємств найбільш суттєвими для забезпечення зростання вартості підприємства є маркетингові та техніко-технологічні нематеріальні активи. Водночас для компаній, що оперують у галузі машинобудування та металургії, визначальними є маркетингові й так звані когнітивні нематеріальні активи, адже для збереження стійкої конкурентної позиції фірми в галузі, а, відповідно, і для підвищення капіталізації, визначальними виступатимуть: загальнокорпоративна стратегія, інтелектуальний капітал, а також досвід роботи на ринку та ін.

Стаття написана українською мовою

Курганська М. К.
Дослідження факторів впливу на антикризове управління будівельним комплексом Харківського регіону (c. 464 - 468)
У роботі досліджено фактори впливу на антикризове управління будівельним комплексом Харківського регіону. Зазначено, що означений комплекс має свою історію, особливості та потужний виробничий потенціал. Але на його фінансово-економічне становище негативно вплинули недостатній розвиток виробничої бази, неефективне використання матеріальних ресурсів, відсутність дійових програм енерго- та ресурсозбереження, низький рівень інноваційної діяльності будівельних підприємств. Для визначення факторів впливу на антикризове управління будівельним комплексом Харківського регіону проаналізовано діяльність 11 будівельних компаній-лідерів за 2011–2015 рр., чий вид економічної діяльності належить до класу 45.21 «Загальнобудівельні роботи». Зроблено висновок, що прибутки компаній могли бути значно більшими, якби їх менеджмент більше уваги приділяв антикризовому фінансовому управлінню. Виокремлено фактори, які дозволяють визначити можливі негативні явища для підприємств будівельного комплексу регіону. Визначено основні стратегічні напрями антикризового управління будівельним комплексом Харківського регіону.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2018

Павликівська О. І.
Особливості нормативно-правового забезпечення соціально відповідальної діяльності (c. 296 - 301)
Мета статті полягає в дослідженні особливостей нормативно-правового забезпечення соціально відповідальної діяльності та подання рекомендацій щодо його вдосконалення. У результаті аналізу світових тенденцій стандартизації соціально відповідальної діяльності запропоновано наукову класифікацію стандартів, яка дозволятиме ефективніше структурувати й використовувати їх інформацію в процесі господарської діяльності. Висловлено думку, що для комплексної оцінки соціально відповідальної діяльності необхідним є використання декількох стандартів у поєднанні, з урахуванням специфіки діяльності конкретного підприємства. Найбільш застосовуваними серед них є: стандарти соціальної звітності серії АА 1000, стандарт соціальної відповідальності SA 8000, стандарт зі звітності в галузі сталого розвитку GRI; стандарт ISO 26000 «Керівництво зі соціальної відповідальності». Наведено авторське визначення соціальної відповідальності як діяльності, за якої підприємство дотримується принципів соціального ведення бізнесу, враховує насамперед потреби стейкхолдерів, здійснює позитивний вплив на суспільство, сприяє зростанню репутаційного капіталу, знижує нефінансові ризики, що, як наслідок, сприяє максимізації прибутку для акціонерів.

Стаття написана українською мовою

Коюда В. О., Пасько М. І.
Бізнес-процеси сучасного промислового підприємства (c. 302 - 311)
У статті узагальнено і систематизовано підходи до переліку складових бізнес-процесів з урахуванням основних факторів діяльності підприємства (предмет діяльності, особливості технологічного процесу, специфіка ринків, життєвий цикл (ЖЦ) продукції, ЖЦ підприємства і т. ін.). Досліджено сутність управління бізнес-процесами згідно з авторськими підходами до опису, змістовності послідовності операцій процесу перетворення вхідних параметрів на вихідні як результат закритого процесу. Рекомендовано для забезпечення ефективного управління використовувати системи бізнес-процесів згідно з їх ключовою роллю й рівню у виробничо-господарській діяльності підприємства. Обґрунтовано управлінський підхід до бізнес-процесів на основі їх класифікації і запропоновано для промислового підприємства: ключові бізнес-процеси за потребою та ієрархією (операційні, забезпечуючі, управлінські, розвиваючі); визначальні бізнес-процеси (допоміжні, додаткові) відносно ключових бізнес-процесів.

Стаття написана українською мовою

Доронін А. В., Доронін С. А.
Модель менеджера в новій економіці (c. 312 - 318)
У статті узагальнено передумови актуалізації побудови моделі менеджера для нової економіки. Визначено необхідність наповнення такої моделі особистісними характеристиками, які дозволяють забезпечити об’єднання унікальних характеристик працівника системи управління з творчим потенціалом колективу. Сформульовано гіпотезу, яка передбачає, що створена на цій основі сукупна робоча сила колективу здатна як реалізувати функції, передбачені посадовою інструкцією, так і знаходити рішення неочікуваних кризових проблем у роботі. Проаналізовано можливості реалізації ідей розвитку особистісного потенціалу менеджера на міждисциплінарній основі. Представлено перелік особистісних факторів формування та розвитку професійної мобільності менеджера. Як узагальнюючий критерій реалізації трудового особистісного потенціалу менеджера запропоновано використовувати оцінку якості трудового життя.

Стаття написана англійською мовою

Шталь Т. В., Бондаренко Л. М., Кучава К. О.
Стратегічний аналіз як інструмент управління для підвищення ефективності діяльності національних підприємств (c. 319 - 325)
У роботі розглянуто питання підвищення ефективності діяльності підприємств, зокрема їх міжнародної діяльності. Для вирішення цього питання при управлінні розвитком міжнародної діяльності використовуються різноманітні інструменти, одним з яких є стратегічний аналіз. Проаналізовані основні методи стратегічного аналізу, доцільність їх використання залежно від поставлених цілей та завдань. Розглянуто практичне застосування окремих методів (таких як модель І. Адізеса, модель «п’яти сил» конкурентоспроможності Портера, аналіз фінансових показників і витрат, PEST-аналіз і SWOT-аналіз) при стратегічному аналізі на прикладі підприємств машинобудівної галузі, що спеціалізуються на виготовленні турбодетандерів. Запропоновано рекомендації щодо розвитку їх ефективності.

Стаття написана українською мовою

Боняр С. М., Бабина О. Є., Карпенко О. О.
Знаннєвий потенціал як чинник формування конкурентоздатності транспортного підприємства (c. 326 - 331)
Метою статті є обґрунтування важливості впливу знаннєвої складової потенційних можливостей на конкурентоздатність транспортних підприємств. Обґрунтовано функції управління знаннями на транспортному підприємстві: стимулювання, сприяння розвитку співпраці, заохочення і використання можливостей навчання, залучення і збереження людського капіталу, збільшення продуктивності, розповсюдження найкращого досвіду, збільшення рівня задоволеності клієнтів, створення конкурентної переваги. Визначено елементи знаннєвої складової потенційних можливостей транспортних підприємств: професійні знання; загальні знання; екологічні знання; потенціал контрактації; ціннісні характеристики особистості; якості особистості; інтуїція; здатність до логічного мислення; комунікаційний потенціал; вміння та здатність навчатись; здатність до саморозвитку; здатність працювати в команді; здатність використовувати інтегровані знання; здатність до рефреймінгу. Сформовано механізм впливу знаннєвої складової потенційних можливостей на конкурентоздатність транспортного підприємства.

Стаття написана українською мовою

Мастюк Д. О.
Науково-методичний підхід до вибору стратегій управління структурою капіталу енергогенеруючих акціонерних товариств (c. 332 - 338)
Стаття присвячена обґрунтуванню науково-методичного підходу до вибору стратегій управління структурою капіталу енергогенеруючих акціонерних товариств. Для дослідження за базу використано п’ять енергогенеруючих акціонерних компаній, представлених на українському енергоринку: ПАТ «Центренерго», ПАТ «Київенерго», ПАТ «ДТЕК Західенерго», ПАТ «Донбасенерго» та ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго». Виділено основні проблеми в рамках процесу управління структурою капіталу енергогенеруючих акціонерних товариств та визначено, що обрані підприємства не використовують чіткого підходу до вибору стратегій. Запропоновано блок-схему вибору стратегій управління структурою капіталу енергогенеруючих акціонерних товариств, що дозволяє комплексно відобразити процес вибору стратегій. Таким чином, у роботі вдосконалено науково-методичний підхід до вибору стратегій управління структурою капіталу акціонерних енергогенеруючих товариств, який, на відміну від усталених, базується на запропонованій структурно-логічній блок-схемі, враховує принципи максимізації прибутковості, мінімізації витрат і ризиків, оптимізації структури капіталу та відповідності загальнокорпоративному вектору.

Стаття написана українською мовою

Кійко С. М., Козуб В. О.
Особливості та технології маркетингового забезпечення експортної діяльності підприємства (c. 339 - 344)
Метою статті є обґрунтування особливостей та технологій розробки і впровадження маркетингового забезпечення експортної діяльності підприємства при його виході на зовнішні ринки. Наведено специфіку чинників впливу та бар’єрів виходу на зовнішні ринки. Визначено та узагальнено етапи виходу на зовнішні ринки з урахуванням характеристики та рекомендацій на кожному етапі. Представлено основні етапи процесу експортної маркетингової діяльності підприємства. Запропоновано сучасні технології маркетингового забезпечення експортної діяльності підприємства. Відокремлено види взаємодії зі споживачами на зовнішньому ринку та відповідне цифрове маркетингове забезпечення, що допоможе підвищити ефективність та успішність міжнародної діяльності підприємства.

Стаття написана українською мовою

Шталь Т. В., Козуб В. О., Нахметов А. Н.
Формування міжнародної маркетингової стратегії виходу компанії на зовнішній ринок (c. 345 - 351)
Метою статті є обґрунтування теоретичних і практичних аспектів формування міжнародної маркетингової стратегії виходу компанії на зовнішній ринок. Докладно розглянуто зміст поняття «стратегія компанії» на основі вивчення робіт відомих зарубіжних та вітчизняних учених. Проаналізовано використання термінів «стратегічний маркетинг» і «стратегія маркетингу» в дослідженнях багатьох вітчизняних і зарубіжних економістів. Згруповано та охарактеризовано найбільш поширені стратегії маркетингу при виході компанії на зовнішні ринки. На основі вивчення низки думок провідних українських вчених з міжнародного маркетингу надано визначення стратегії міжнародного маркетингу. Розроблено алгоритм формування міжнародної маркетингової стратегії компанії на зовнішньому ринку. Узагальнено етапи процесу формування стратегії міжнародного маркетингу при виході компанії на зовнішній ринок. Запропоновано напрямки оцінки міжнародної маркетингової діяльності компанії щодо ефективності розробки стратегій маркетингу на зовнішньому ринку.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2018

Давидова О. Ю.
Технологія впровадження інноваційних методів управління розвитком підприємств готельно-ресторанного господарства на основі синергетичного підходу (c. 278 - 282)
Метою статті є формування технології впровадження інноваційних методів управління розвитком підприємств готельно-ресторанного господарства на основі синергетичного підходу. Запропоновано такі еволюційні стадії інноваційного управління розвитком підприємств: попередня (кон’югація); існуюча (зв’язки та біфуркація); перспективна (контрдиференціація). Розроблено технологію впровадження інноваційних методів управління розвитком підприємств готельно-ресторанного господарства на основі синергетичного підходу, що підтверджує існування синергетичності системи збільшення потенціалу діяльності, відкриття нових напрямів інноваційного управління розвитком підприємств готельно-ресторанного господарства. Визначено такі показники синергетичного ефекту: високий рівень показників діяльності підприємства готельно-ресторанного господарства; адекватна реакція на зміни в зовнішньому та внутрішньому середовищі; адаптація до прогнозованих і непрогнозованих кризових явищ; підвищення якості продукції та послуг; створення та підвищення позитивного іміджу на внутрішніх та зовнішніх ринках і т. д.

Стаття написана українською мовою

Фещур Р. В., Шишковський С. В., Якимів А. І.
Інструменти управління проактивним розвитком підприємств (c. 283 - 290)
У статті розглянуто процес і розроблено концепцію управління проактивним розвитком підприємств. Виокремлено основні інструменти управління розвитком підприємств на системному, процесному і мікропроцесному рівнях. Побудовано економіко-математичну модель формування оптимальної програми розвитку підприємства з відображенням інтересів найвагоміших стейкхолдерів та основних типів проектів, що об’єднуються у програму розвитку підприємства. Зважаючи на особливості діяльності та цілі розвитку промислових підприємств, виділено такі групи проектів: техніко-технологічні, що передбачають зміну рівня техніки та технології на підприємстві; продуктові, що націлені на кількісну та якісну зміну продукції підприємства, підвищення її конкурентоспроможності; організаційні, що приводять до змін в організації, структурі та управлінні підприємством. Вибір найбільш прийнятної із часткових оптимальних програм розвитку підприємства здійснюють за матричним методом. За цим методом абсолютні значення індикаторів соціально-економічного розвитку підприємств перетворюються на відносні з подальшим переходом до визначення інтегральних оцінок для кожної програми розвитку. Також можливе застосування методів компромісного програмування, які дозволяють встановити Парето-оптимальний розв’язок.

Стаття написана українською мовою

Михайлюк М. О.
Прикладні аспекти транспозиції та інтегрування ресурсів розвитку в системі стратегічного управління підприємств фармацевтичної промисловості (c. 290 - 295)
Метою статті є дослідження транспозиції та інтегрування ресурсів розвитку в системі стратегічного управління фармацевтичних підприємств. Установлено, що в сучасних умовах ринкового функціонування ресурси трансформуються в ресурси розвитку. Запропоновано схему транспозиції та інтегрування ресурсів розвитку в системі стратегічного управління підприємств, що забезпечує поєднання ресурсних можливостей компанії з ринковими умовами господарювання та відображає синергійну взаємодію між двома класичними теоріями стратегічного менеджменту: теорією галузевої конкуренції М. Портера та ресурсною теорією. Визначені основні пріоритети розвитку фармацевтичної промисловості в сучасному ринковому середовищі та окреслено тренди діяльності фармацевтичних компаній. Розподілено підприємства за критерієм впровадження стратегії формування ресурсів розвитку та запропоновано заходи для підвищення ефективності їх діяльності.

Стаття написана українською мовою

Ситницький М. В.
Університетські рейтинги як інструменти розвитку: досвід функціонування рейтингових систем Польщі (c. 296 - 303)
У статті досліджено національну систему ранжування дослідницьких університетів Польщі «Перспективи». Встановлено, що рейтингові системи дослідницьких університетів є потужними стимулами для розвитку цих установ. Проаналізовано наукову думку та тенденції розвитку підходів до оцінювання та розвитку дослідницьких університетів Польщі. Встановлено, що найбільш актуальними питаннями, що досліджуються провідними науковцями Польщі, є: релевантне визначення індикаторів рейтингових систем та їх вагомості; питання, пов’язані з оцінюванням діяльності польських університетів у сфері навчання протягом усього життя; дослідження у сфері методології оцінки корисності інформації на веб-сайтах вищих навчальних закладів; інноваційні шляхи розвитку польської економіки через впровадження результатів наукових досліджень університетів в ділову практику та ін. Розкрито методологічні особливості польської рейтингової системи, що оцінює діяльність дослідницьких університетів. Дана система базується на оцінюванні семи основних рейтингових індикаторів: престиж; випускники на ринку праці; інноваційність; науковий потенціал; наукова ефективність; умови навчання; інтернаціоналізація навчання. Публікація буде корисною для керівників дослідницьких університетів та фахівців у сфері стратегічного менеджменту розвитку дослідницьких університетів.

Стаття написана українською мовою

Скіцько В. І., Войніков М. Ю.
Управління ризиками в ланцюгу поставок (c. 304 - 313)
У статті розглянуто сучасні підходи ризик-менеджменту в ланцюгах поставок, проаналізовано та уточнено основні кроки процесу управління ризиками як окремо для підприємств – учасників ланцюга поставок, так і для ланцюга поставок у цілому та для Пивної гри на основі міжнародних стандартів ризик-менеджменту. Наведено спосіб оцінювання ризиків «виробника» у Пивній грі за трьома стратегіями його поведінки, які за припущенням можуть відповідати різним ступеням невизначеності у прийнятті рішення. Підтверджено на прикладі Пивної гри, яка є спрощеним представленням реального ланцюга поставок, що рівень досліджуваних логістичних ризиків, пов’язаних із затоваренням складу та невиконанням замовлень, залежить від інформованості особи, що приймає рішення. Отримані результати також будуть справедливі для реальних ланцюгів поставок. У подальших дослідженнях вважаємо за доцільне розглянути модифікації Пивної гри, які будуть наближуватися до реальних ланцюгів поставок, з метою дослідження більш широкого спектра логістичних ризиків, зокрема транспортування, зриву поставок за різних причин тощо.

Стаття написана українською мовою

Руденко М. В.
Управління ризиками підприємств аграрного сектора (c. 313 - 318)
Мета статті полягає в розробці принципів та послідовності процесів управління ризиками сучасних підприємств аграрного сектора шляхом встановлення ключових елементів системи та їх характеристики з урахуванням можливої асиметрії інформації. Доведено, що процес управління ризиками здійснюється шляхом їх ідентифікації, аналізу, оцінювання та обробки з подальшим визначенням необхідності нівелювання наслідків. Деталізовано кожну складову процесу управління ризиками та запропоновано конкретні дії менеджменту аграрних підприємств з мінімізації наслідків настання непередбачуваних подій. Доведено необхідність розробки та складання на агропідприємствах внутрішнього положення (настанови) щодо управління ризиками із запропонованою автором структурою та формою як внутрішнього нормативного документа – стандарту підприємства, що дозволить мати задокументовану основу управління ризиками в межах окремого суб’єкта господарювання та посилить ефективність нівелювання наслідків настання непередбачуваних подій. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є проведення аналізу та порівняння методів загального оцінювання та обробки ризиків залежно від їх видів та форм впливу з детальним описом переваг, недоліків та можливостей застосування на підприємствах аграрного сектора економіки.

Стаття написана українською мовою

Кобизський Д. С.
Організаційно-економічне забезпечення реінжинірингу маркетингової діяльності українських машинобудівних підприємств (c. 319 - 325)
Метою статті є розробка організаційного механізму реінжинірингу маркетингової діяльності машинобудівного підприємства для подальшої розробки відповідних методичних рекомендацій. Розкрито сутність та роль організаційної структури в площині реінжинірингу, визначено ключові аспекти та принципи її побудови; досліджено ключові елементи, зокрема бізнес-процеси, та їх роль в організаційній структурі, а також властивості організаційної системи; проаналізовано змістовне наповнення базових складових організаційного механізму, їх роль та особливості зв’язків між ними. Нове ставлення до принципів побудови, функціонального наповнення та змісту складових організації підприємства дозволяє усвідомити широкий функціональний потенціал організаційних можливостей у рамках реінжинірингу, а також сформувати організаційний механізм постреінжинірингової компанії. Визначені аспекти розробки організаційного механізму створюють передумови та розкривають потенційний інструментарій для ефективних та дієвих методичних рекомендацій реінжинірингу маркетингової діяльності українських машинобудівних підприємств.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2018

Зайцева О. І., Жосан Г. В., Бетіна В. О.
Стратегічна адаптація підприємства й аналіз методичних підходів до її оцінки в контексті інтеграції України до Європейського Союзу (c. 348 - 353)
Метою статті є дослідження теоретичних аспектів стратегії та адаптації підприємства з визначенням її методів оцінки. Проаналізовано головні елементи, що впливають на розвиток стратегічної адаптації. Обґрунтовано практичне використання стратегічної адаптації. Досліджено методичні підходи оцінки стратегічної адаптації, приділено увагу формуванню стратегії компанії. Проаналізовано міжнародні наукові дослідження з цієї тематики та показано приклад реалізації стратегічної адаптації. Встановлено, що стратегічна адаптація є сучасним інструментом розвитку підприємницької діяльності. Запропоноване визначення і методи оцінки адаптації допомагають зрозуміти сутність категорії управління господарством. Визначено, що при підготовці стратегічної адаптації враховується також модель поведінки, яку поділяють на пасивну (зміна поведінки компанії під вимоги оточення), активну (зміна внутрішнього та зовнішнього середовища з метою більш ефективного господарювання) та консервативну (адаптація до соціально-культурних і політико-правових умов).

Стаття написана українською мовою

Дорошкевич К. О., Вороновська М. М., Івасюк В. В.
Мотивування інноваційної діяльності працівників підприємств у крос-функціональних командах (c. 354 - 358)
Розглянуто процес мотивування та окреслено його значення у розвитку інноваційної діяльності працівників підприємств: у процесі мотивування можна спонукати працівників до творчої активності, забезпечувати соціальну та технічну взаємодію між членами колективів, їх ефективне спілкування тощо. Результативність цих процесів зростає у крос-функціональних групах (командах). Для глибшого розуміння сутності досліджуваного поняття вивчено процес створення крос-функціональних команд, їх типовий склад і характерні риси (ознаки), принципи функціонування, типи вирішуваних завдань тощо. Для мотивування інноваційної діяльності працівників підприємств у крос-функціональних командах рекомендовано суміщати матеріальне та нематеріальне стимулювання. Для матеріального стимулювання працівників слід забезпечити використання доплат і надбавок (надбавку за інтенсивність праці, за високі досягнення у праці, за виконання особливо важливої роботи, надбавку за суміщення професій (посад)). Нематеріальне стимулювання рекомендовано здійснити шляхом залучення працівників крос-функціональних команд до управління, зокрема шляхом застосування методики «Винагороди за поведінку».

Стаття написана українською мовою

Хілуха О. А.
Самонавчальна корпорація: особливості та організаційні форми (c. 359 - 363)
Актуальність вирішення наукових проблем з раціоналізації комплексу заходів щодо створення самонавчальної організації, здатної підвищувати рівень кваліфікації, формувати нові знання, навички та уміння зростає в умовах підвищення конкуренції, істотних інноваційних, технологічних і технічних змін діяльності корпорації. Метою статті є дослідження особливостей, що характерні самонавчальним корпораціям, а також розвиток корпоративних університетів як організаційної складової таких корпорацій. Основними особливостями самонавчальних корпорацій є когнітивна самодостатність, розвинута інноваційна складова організаційної культури корпорації, цілісний організаційний капітал як основна складова диференційованого інтелектуального капіталу, система стимулювання, що враховує авторський внесок у формування та реалізацію нових ідей, положень та інновацій, поширення системи формалізованих знань і когнітивних технологій на зовнішньому ринку, формування лідерства як форми управлінської технології. Також проаналізовано зарубіжний досвід формування таких університетів, виокремлено основні завдання, на розв’язання яких має бути спрямована їх діяльність.

Стаття написана українською мовою

Джерелюк Ю. О.
Аналіз складових забезпечення зовнішньої та внутрішньої антикризової стійкості туристичних підприємств (c. 364 - 370)
Метою статті є поглиблення теоретико-методичних положень відносно використання системного підходу при розгляді аналізу інтегрального показника рівня складових забезпечення зовнішньої і внутрішньої антикризової стійкості туристичного підприємства. За пропонованою сукупністю складових забезпечення зовнішньої та внутрішньої антикризової стійкості здійснено аналіз їх тенденцій на кількох туристичних підприємствах. Побудовано аналітичну шкалу ідентифікації рівнів складових забезпечення зовнішньої та внутрішньої антикризової стійкості туристичних підприємств. Ідентифікацію рівнів складових забезпечення зовнішньої та внутрішньої антикризової стійкості туристичних підприємств запропоновано здійснювати як кількісно, так і якісно. Запропонований системний підхід дає можливість отримати інформацію щодо структури, динаміки, спрямованості, достатності та результативності досліджуваного підприємства з метою визначення пріоритетних напрямів і розроблення відповідних управлінських заходів із підвищення рівня складових, враховуючи при цьому особливості діяльності туристичного підприємства. З метою формування загального уявлення про рівень забезпечення антикризової стійкості туристичних підприємств у подальших дослідженнях планується визначення результуючого показника конкурентної позиції за рівнем забезпечення антикризової стійкості туристичного підприємства.

Стаття написана українською мовою

Гончаренко М. Л.
Франчайзинг як інтегрована форма організації бізнесу (c. 370 - 374)
Мета статті полягає в обґрунтуванні можливостей використання франчайзингу для ефективної інтеграції підприємств у ринковій економіці. Проведено дослідження сутності франчайзингових відносин із розглядом їх історичного формування та сучасного правового відображення. Приведено особливості таких взаємовідносин для франчайзера та франчайзі в рамках формування двох бізнес-моделей франчайзингу та різних типів платежів за франшизу. Визначено, що франчайзинг передбачає інтегративні зв’язки, які налагоджуються між представниками великого та малого бізнесу протягом певного періоду часу, формуючи для кожної зі сторін деякі позитивні та негативні моменти взаємодії. Пропонується проводити аналіз економічних проблем, які призводять до затримок формування франчайзингових схем як на державному, так і місцевому рівнях.

Стаття написана українською мовою

Плаксієнко В. Я., Назаренко І. М., Орєхова А. І.
Наукове обґрунтування інструментарію контролінгу в системі управління економічним потенціалом підприємства (c. 375 - 380)
Метою статті є наукове обґрунтування інструментарію контролінгу в системі управління економічним потенціалом підприємства. Доведено, що контролінг виступає не тільки як інструмент управління витратами бізнесу, але й координує інші сегменти управління підприємством. Інформація, отримана за допомогою використання інструментів оперативного та стратегічного контролінгу, надає можливість менеджменту підприємства краще розуміти взаємозв’язок між окремими елементами процесів, які відбуваються на підприємстві. Аналізуючи та систематизуючи наукові праці вчених, зазначено, що на сьогодні належним чином не вирішені питання інструментарного забезпечення контролінгу та його зв’язку з об’єктами контролінгу. З метою полегшення вибору інструментарію контролінгу в системі управління економічним потенціалом підприємства було обґрунтовано його систематизацію за елементами, до складу яких відносять фінансовий, виробничий, трудовий, маркетинговий, інвестиційний, організаційно-управлінський та інші види потенціалів. Визначено, що застосовуваний інструментарій також залежить від досліджуваного періоду діяльності підприємства – оперативного чи стратегічного. У результаті дослідження було запропоновано класифікацію інструментів контролінгу з метою управління економічним потенціалом підприємства.

Стаття написана українською мовою

Тарнавський М. І.
Науково-методичні підходи до трактування сутності та значення управління персоналом підприємств (c. 381 - 385)
Проаналізовано наукову літературу з питань трактування сутності економічних категорій «персонал» та «управління персоналом» з метою визначення їх змісту та ролі у процесі діяльності підприємства. В результаті проведеного дослідження було встановлено, що категорія «персонал» найбільшою мірі відображає сучасні тенденції та підходи до управління людьми на підприємстві, адже базується на переході від ресурсного, споживчого ставлення до гуманістичного у взаємовідносинах між роботодавцями та їхніми працівниками. Визначено економічний зміст категорії «управління персоналом» з позиції представлення семи підходів до трактування цього явища: «управління персоналом» як процес, «управління персоналом» як система, «управління персоналом» як діяльність, «управління персоналом» як вплив, «управління персоналом» як сукупність (заходів, принципів, методів тощо), «управління персоналом» як елемент управління (складова управління підприємством) та «управління персоналом» як наука. Перспективами подальших досліджень є визначення основних учасників процесу управління персоналом на підприємстві та встановлення спеціального органу, який здійснюватиме ці процеси.

Стаття написана українською мовою

Райко Д. В., Подрез О. І.
Формування інструментів управління промисловими підприємствами за теоретичним і функціональним підходами (c. 386 - 393)
Метою статті є обґрунтування на основі аналізу теорій підприємства основних теоретичних положень щодо формування інструментів управління промисловим підприємством. Встановлено, що суб’єктом дослідження у теоріях є підприємство, об’єктом – процес управління потенціалом за формами організації бізнесу й технологією партнерських взаємовідносин, метою – високі фінансові результати, стабілізація діяльності та соціальна відповідальність. Проведено аналіз теорій підприємства щодо встановлення сутності його як соціально-економічної системи за напрямами – технічна підготовка виробництва, економічна теорія та право, теорія систем, маркетинг-менеджмент. Виявлено загальну сукупність функцій – соціально-економічні функції підприємства за групами: інформаційно-правова, виробнича, маркетинг-менеджмент, соціальна відповідальність. При побудові інструментів управління запропоновано враховувати прямий та зворотний зв'язок підприємства на всіх рівнях управління – мікро-, мезо- та макро-. На цьому підґрунті розроблено положення щодо формування інструментів управління промисловими підприємствами за двома підходами – теоретичним і функціональним.

Стаття написана українською мовою

Завертаний Д. В.
Удосконалення підходів до організації стратегічного процесу на підприємствах хлібопекарської галузі України (c. 394 - 399)
Сьогодні виробничі та невиробничі організації не можуть ефективно функціонувати без визначення місії та цінностей, що пояснюють, чому вони знаходяться у бізнесі, які продукти вони виробляють та на який споживчий ринок вони орієнтовані. Отже, стає актуальним дослідити визначення сутності стратегічного процесу саме для підприємств хлібопекарської галузі України для забезпечення їх сталого розвитку в умовах глобалізації та побудови ринкової економіки. Метою дослідження є удосконалення підходів до організації стратегічного процесу на підприємствах хлібопекарської галузі України. Дослідження базувалося на використанні таких підходів і методів: діалектичного, системного, причино-наслідкового методу, теоретичного узагальнення і порівняння. Визначено типи стратегічного процесу, які можуть застосовувати підприємства хлібопекарської галузі України. Встановлено стійкий взаємозв’язок між зовнішнім і внутрішнім середовищами стратегічного процесу із виділенням функціонуючих елементів кожного із них. Доведено вирішальну роль тісної взаємодії зовнішнього та внутрішнього середовищ у формуванні організаційного дизайну підприємства.

Стаття написана українською мовою

Полянська А. С., Савка Ю. В.
Актуальність та особливості планування в сучасних умовах розвитку (c. 400 - 405)
Досліджено актуальність планування в сучасних умовах розвитку вітчизняних підприємств. Проаналізовано сутність категорії «планування» з точки зору різних авторів, запропоновано власне визначення цієї категорії. Узагальнено особливості планування діяльності вітчизняних підприємств у історичному аспекті. Виділено сучасні концепції планування на основі підходів і методів урахування складності середовища функціонування підприємства. На основі врахування рівнів процесу планування – стратегічного, тактичного, оперативного – узагальнено наскрізну модель планування діяльності вітчизняних підприємств із виділенням завдань і результатів планування на кожному етапі. Обґрунтовано основні та специфічні вимоги до формування планів підприємств. Визначено переваги та недоліки планування діяльності підприємства.

Стаття написана українською мовою

Даниленко Є. С.
Характеристика факторів прийняття рішень про придбання легкових автомобілів із урахуванням мотивів і потреб покупців (c. 406 - 411)
Наведено характеристику факторів прийняття рішень про придбання легкових автомобілів із урахуванням мотивів і потреб покупців. Розглянуто демографічні, макроекономічні, соціально-культурні, маркетингові та технічні фактори, а також мотиви та потреби покупців. Згідно з авторською класифікацією потреб проаналізовано вплив факторів на різні групи потреб: обов’язкові; бажані, але не обов’язкові; престижні; трендові; класові; домінуючі тощо. Висунуто думку про те, що досліджувані фактори викликають ряд емоцій у покупців: розгубленість, сумнів, радість, приплив щастя, впевненість, надійність, почуття захисту, домінування, владність тощо. Під час здійснення купівлі легкового автомобіля у жінок частіше спостерігається прилив щастя і радості, ніж у чоловіків. Натомість чоловіки більшою мірою, ніж жінки, відчувають почуття задоволеності покупкою, що обумовлено їх простим відношенням до грошей як до посередника процесу купівлі-продажу. Дослідження реакції покупців на вплив різних чинників дозволяє автовиробникам і дилерам створювати найбільш сприятливі умови для здійснення купівлі у їх автоцентрі.

Стаття написана українською мовою

Щетініна Л. В., Рудакова С. Г., Іванець О. О.
Управління стресами персоналу: підходи до розуміння та практики (c. 412 - 417)
Мета статті полягає у визначенні методів управління стресами в організації та надання рекомендацій щодо їх застосування. Розглянуто та проаналізовано інформацію щодо рівня впливу професійного стресу на здоров`я працівників. Встановлено конкретні причини виникнення професійного стресу та наявні методи впливу на нього на рівні особи й організації. Обґрунтовано, що управління стресами в організації забезпечить позитивний соціально-психологічний клімат та ефективність діяльності підприємства. Аналізуючи вплив факторів, що викликають професійний стрес, було розглянуто способи попередження та ліквідації стресових ситуацій керівником і самим працівником. Під час соціологічного дослідження було виділено конкретні причини виникнення професійного стресу та шляхи його подолання. Надано рекомендації, що ґрунтуються на зарубіжному досвіді. На рівні організації методами управління стресами можуть бути: тренінги із психологом, створення ігрових кімнат, лаунж-зон, перетворення офісу на креативний простір.

Стаття написана українською мовою

Юрченко К. Ю., Фірсова С. Г.
Оцінювання стратегічних позицій бренда компанії роботодавця у сфері ритейлу (c. 418 - 424)
Обґрунтовано методичні підходи до оцінювання стратегічних позицій бренда роботодавця та його конкурентоспроможності. Розглянуто порівняльний аналіз як підхід до оцінювання бренда компанії роботодавця. Виокремлено переваги наявності в організації бренда роботодавця та визначення найважливіших елементів у процесі формування бренда роботодавця. Проведено дослідження інструментів формування внутрішнього та зовнішнього бренда роботодавця мережі роздрібних магазинів «Prego». Здійснено оцінку сили бренда роботодавця за основними точками контакту спеціаліста з компанією роботодавця. Проведено оцінку факторів зовнішнього та внутрішнього бренда роботодавця. Сформовано систему критеріїв оцінювання конкурентоспроможності бренда роботодавця компанії. Оцінено стратегічні позиції бренда роботодавця мережі магазинів «Prego» у сфері ритейлу.

Стаття написана українською мовою

Маліков В. В.
Класифікація послуг підприємства для цілей практичного застосування CVP-моделі при визначенні ціни (c. 425 - 428)
Запропоновано дворівневу класифікацію послуг підприємства, яка дозволить врахувати їхні особливості при застосуванні CVP-моделі на практиці: 1 рівень – поділ послуг за ознакою стандартності на стандартні та нестандартні; 2 рівень – поділ послуг за порядком визначення ціни. Зокрема, стандартні послуги пропонується розділити на послуги, ціна (тариф) на які встановлюється на одиницю виміру; послуги, ціна на які встановлюється на кожен вид послуги; послуги, ціна на які встановлюється за одне відвідування або за час її надання (наприклад, годину або хвилину); послуги, за надання яких стягується абонентська плата в розрахунку за деякий період часу (як правило, місяць); послуги, ціна на які встановлюється як плата за вхід. Своєю чергою, нестандартні послуги автором пропонується ділити на послуги, ціна на які визначається за формулою «витрати плюс прибуток»; послуги, для яких визначається фіксована ціна; послуги, вартість яких визначається залежно від позитивного ефекту, який отримує замовник. Застосування запропонованої автором класифікації дозволить з максимальною ефективністю використовувати принципи та методи CVP-моделі, беручи до уваги специфіку асортименту послуг, що надаються.

Стаття написана російською мовою

Петренко Н. О.
Використання інноваційних форм проектування заробітної плати (c. 429 - 434)
Вивчено та розроблено інноваційні форми та методи проектування заробітної плати для удосконалення практики матеріальної мотивації персоналу та побудови ефективної системи досягнення цілей підприємства. Встановлено, що за сучасних умов господарювання найбільш поширеною у фінансово-економічному плані є гнучка оплата праці, яка дає змогу своєчасно й адекватно реагувати на зміни результативності праці працівника шляхом індивідуалізації його заробітку. Запропоновано алгоритм побудови справедливої системи оплати праці працівників підприємства. З метою удосконалення практики матеріальної мотивації персоналу та побудови ефективної системи досягнення цілей підприємства розроблено практичні рекомендації щодо застосування системи оплати праці на основі грейдів, ключових показників ефективності, моделі компетенцій і кайдзен. Резюмовано, що принципи, які лежать в основі технології грейдів, ключових показників ефективності, моделі компетенцій і кайдзен, відкривають перспективні шляхи розвитку підприємства. Застосування інноваційних форм проектування заробітної плати надасть змогу створити сучасну ефективну систему мотивації персоналу, управління компетенціями та кар'єрою і стане підґрунтям для створення ефективної системи управління трудовими ресурсами підприємства.

Стаття написана українською мовою

Скарга О. О.
Концептуальні засади забезпечення міжнародної конкурентоспроможності туристичної компанії в умовах глобалізації (c. 435 - 442)
Метою статті є визначення концептуально-стратегічних засад забезпечення міжнародної конкурентоспроможності туристичного підприємства. В результаті дослідження було розглянуто сутність і значення управління конкурентоспроможністю туристичного підприємства в умовах глобалізації. Визначено чинники формування конкурентних переваг підприємства, а також фактори, що визначають конкурентоспроможність туристичного продукту. Виявлено основні аспекти формування якості надання послуг. На основі проведеного дослідження сформовано концепцію інтегрованих маркетингових комунікацій, що являє собою поєднання традиційних шляхів комунікаційної активності з єдиною синхронізованою комунікацією, орієнтованою на встановлення багатоканальних відносин із різними цільовими аудиторіями, для кожної з яких слід підбирати власну маркетингову модель. Застосування цієї концепції дозволить оптимальним чином підібрати засоби комунікації і забезпечити більш результативну реалізацію туристичного продукту на міжнародному ринку туристичних послуг, що сприятиме переростанню компаніями локального статусу та набуття ними самостійної значущості у загальносвітовому масштабі.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2018

Лєзіна А. В.
Обґрунтування управлінських інновацій у процесах створення цінності проектів (c. 393 - 399)
Метою статті є апробація управлінських інновацій у створенні цінності проектів на практиці вітчизняного проектно-орієнтованого бізнесу, а саме: в галузі надання послуг з електропостачання. Стаття містить стислий опис результатів апробації концепції управління цінністю проектів на двох підприємствах сфери надання послуг з електропостачання, що здійснюють свою господарську діяльність на території Київської області. Для впровадження інновацій було обрано два кардинально різні проекти: комерційний – проект з електропостачання житлового будинку фізичної особи в с. Зазим’є (Броварський р-н, Київська обл.) і соціальний – проект з капітального ремонту ліній вуличного освітлення по вул. Гоголівській с. Шевченкове (Броварський р-н, Київська обл.). У результаті застосування концепції управління цінністю проектів отримано високі показники ступеня забезпечення ціннісних параметрів для стейкхолдерів проекту. Також ураховано та створено всі ціннісні очікування інших зацікавлених сторін. Таким чином, можна стверджувати, що запропонована авторська концепція управління цінністю проектів може бути легко інтегрована в практику управління проектами, а також, імовірно, стане наступним кроком у розвитку теорії проектного менеджменту.

Стаття написана українською мовою

Гавриленко В. О.
Показники оцінювання антикризового контролінгу (c. 400 - 405)
Метою статті є розробка системи показників оцінювання контролінгу в антикризовому управлінні для виявлення слабких сигналів кризи й аналізу можливих їх наслідків для стратегії розвитку підприємства. Проаналізовано існуючі системи показників, які забезпечують підприємство інформаційно-аналітичною підтримкою на всіх рівнях управління для вирішення оперативних і стратегічних завдань. Автором обґрунтовано необхідність розробки системи показників оцінювання контролінгу для вирішення оперативних і стратегічних завдань антикризового управління. Запропоновано методику оцінки ефективності антикризового контролінгу.

Стаття написана українською мовою

Ліщинська В. В.
Стратегічний аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища хлібопекарських підприємств (c. 405 - 410)
Мета статті – дослідження методичних підходів до стратегічного аналізу діяльності підприємства, визначення впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища на стратегічний вибір хлібопекарських підприємств та оцінка їх конкурентних позицій на ринку хліба та хлібобулочних виробів. Визначено переваги та недоліки використання конкурентної та ресурсної моделей стратегічного аналізу. Проведено PEST-аналіз зовнішнього середовища, виділено зовнішні чинники, які чинять найбільший вплив на операційну та стратегічну діяльність хлібопекарських підприємств. Проведено оцінку конкурентного середовища ринку хліба та хлібобулочних виробів за моделлю п’яти конкурентних сил М. Портера. Визначено ключові фактори успіху на ринку хліба та хлібобулочних виробів, основні сфери формування конкурентних переваг хлібопекарських підприємств. Перспективами подальших досліджень у даному напрямку є аналіз результативності базових стратегій конкуренції та розробка методичних рекомендацій щодо формування індивідуальних конкурентних стратегій хлібопекарських підприємств.

Стаття написана українською мовою

Сисоєв В. В.
Концептуальна модель механізму діагностики діяльності підприємства (c. 411 - 418)
У статті обґрунтовано, що діагностика діяльності підприємства є необхідною умовою реалізації ефективного менеджменту підприємства, яка забезпечує інформаційну підтримку прийняття управлінських рішень та визначає способи впливу на різноманітні параметри його діяльності. Наведено загальну характеристику основних складових діагностики діяльності підприємства, визначено принципи та завдання діагностики. Представлено механізм діагностики діяльності підприємства як сукупність методів, показників оцінювання та методики діагностичного дослідження, що визначаються цілями, завданнями, об’єктом і предметом діагностики. Виділено групи методів діагностики та показано здійснювані ними діагностичні операції. Визначено основні етапи загальної методики проведення діагностики діяльності підприємства та процедури, що виконуються в рамках кожного етапу діагностичного дослідження. Розроблена концептуальна модель механізму діагностики діяльності підприємства об’єднує в єдиний комплекс теоретичні, методологічні та організаційні складові його реалізації в їх послідовності та взаємозв’язку.

Стаття написана українською мовою

Стоказ Я. М.
Теоретичне підґрунтя формування стратегічних знань підприємства (c. 419 - 423)
У статті представлено теоретичне підґрунтя дослідження процесів розвитку та формування стратегічних знань підприємства. Визначено основні положення ресурсного, поведінкового та інституціонального підходів, що створюють теоретичні засади для дослідження проблематики формування та розвитку стратегічних знань підприємства, виділення їх видів, методичного забезпечення для оцінювання, розроблення та реалізації відповідних організаційних моделей. Складовими стратегічних знань підприємства виступають досвід, компетентність, вміння та навики. Ключове значення серед видів стратегічних знань надається управлінським та організаційним знанням підприємства.

Стаття написана українською мовою

Гавкалова Н. Л., Бабарицький О. В.
Науково-методичний підхід до формування стратегії ефективного менеджменту підприємства (c. 424 - 429)
Метою статті є розробка науково-методичного підходу до формування стратегії ефективного менеджменту підприємства. Обґрунтовано важливість урахування якості управління витратами на персонал у контексті стратегічного планування та менеджменту на підприємстві. Запропоновано науково-методичний підхід до формування стратегії ефективного менеджменту підприємства, реалізація якого включає певні етапи: 1 етап – ретроспективний аналіз стратегій і особливостей їх моделювання; 2 етап – формулювання головних цілей і розробка прогнозних моделей для виявлення ступеню впливу якості управління витратами на персонал; 3 етап – збір і компонування стратегічних інструментів, що здійснюється в контексті побудови матриці позиціонування підприємств з урахуванням рівня забезпечення ефективного менеджменту та ступеню ризику інвестування у персонал; 4 етап – реалізація стратегії; 5 етап – контроль і коригування стратегії ефективного менеджменту підприємства. Використання запропонованого підходу дозволить мобілізувати наявні кошти для збереження досягнутих показників забезпечення ефективного менеджменту та оптимізувати витрати на персонал з метою акумулювання додаткових ресурсів для виходу підприємства із нестабільного стану функціонування.

Стаття написана українською мовою

Завідна Л. Д.
Формування фінансової стратегії підприємства готельного господарства (c. 430 - 435)
Метою статті є дослідження процесу формування фінансової стратегії підприємства та її обґрунтування в системі управління розвитком підприємства. Представлено послідовність етапів формування фінансової стратегії. Доведено, що фінансова стратегія є спрямовуючим вектором управління підприємством та його виробничо-господарською діяльністю в сучасному глобалізованому, динамічному та конкурентному ринковому середовищі. За результатами проведеного аналізу ефективного управління ресурсним потенціалом та оцінки фінансового стану 21 підприємства готельного господарства з 10 областей України та м. Київ запропоновано механізм діагностики фінансової стратегії підприємства. Побудовано матрицю фінансової стратегії Франшона – Романе для визначення санаційної спроможності підприємства готельного господарства. Запропонований механізм діагностики фінансової стратегії підприємств готельного господарства дозволить комплексно оцінити фінансову стійкість підприємства і глибину фінансової кризи, врахувати цілі функціонування та результати діяльності за ключовими параметрами: ліквідність, фінансова стійкість і рентабельність.

Стаття написана українською мовою

Давидова О. Ю.
Оцінка складових інноваційного управління розвитком підприємств готельно-ресторанного господарства: методичні аспекти (c. 436 - 444)
Метою статті є формування методичного підходу щодо оцінки складових інноваційного управління розвитком підприємств готельно-ресторанного господарства в сучасних ринкових умовах. Розроблено алгоритм методичного підходу щодо діагностики інноваційного управління розвитком підприємств готельно-ресторанного господарства, метою якого є формування аналітичної бази для прийняття ефективних управлінських рішень для виходу з кризи та подальшого адаптивного розвитку. Запропоновано складові інноваційного управління розвитком підприємств готельно-ресторанного господарства та їх сутність, визначено їх необхідну кількість для отримання ефективного результату аналізу. Сформовано сукупність показників складових для проведення комплексної діагностики інноваційного управління розвитком підприємств готельно-ресторанного господарства та наведено результати розрахунків загального інтегрального показника інноваційного управління розвитком підприємств готельно-ресторанного господарства за 2007–2016 рр.

Стаття написана українською мовою

Сегеда І. В.
Підходи до вдосконалення управління розвитком готельного господарства регіону (c. 445 - 454)
Метою роботи є дослідження існуючих підходів до управління розвитком готельного господарства регіону. Обґрунтовано фінансово-економічну доцільність впровадження аутсорсингу, адаптивного номерного фонду та надання житлових приміщень в оренду в діяльності великих, середніх і малих готелів та аналогічних засобів розміщення у Східному, Західному, Південному, Північному та Центральному регіонах України. Виявлено, що розробка спеціальних методичних рекомендацій щодо застосування тієї чи іншої форми організації роботи є передумовою покращення управління розвитком готельного господарства окремого регіону з урахуванням можливих ризиків і специфічності готельних послуг. Задля цього сформована послідовність дій щодо вибору потрібної форми організації діяльності готелю, що основана на експертно-статистичному методі та підтверджує необхідність пристосування готельних підприємств до вимог сучасності щодо обслуговування споживачів готельних послуг.

Стаття написана українською мовою

Журавель О. В., Міхляєв М. О.
Адаптація теоретичних засад у визначенні поняття «якість життя» до мотивації управлінського персоналу промислового підприємства (c. 455 - 460)
У статті проаналізовано адаптивність теоретичних засад у визначенні поняття «якість життя» до мотивації управлінського персоналу промислового підприємства. Визначено наявність мотиваційних ознак в освітлених підходах учених до тлумачення поняття «якість життя». Охарактеризовано якість життя виробничого персоналу як базову умову забезпечення соціальної безпеки підприємства, що має находити відображення в сучасній інтерпретації поняття. Розроблено узагальнену схему трансформації та вдосконалення існуючих теоретичних підходів у визначенні поняття «якість життя», яка включає такі основні елементи: вхідні дані, аналіз, трансформація, посилення та інтервенція, вдосконалення. Запропоноване вдосконалене визначення дефініції «якість життя» як інтегрального мотиваційного поняття взаємодії працівника та промислового підприємства, а саме: це сукупність індивідуальних потреб підприємства, які воно мотивовано отримувати та розвивати в процесі взаємодії з управлінським персоналом на засадах співробітництва.

Стаття написана українською мовою

Агавердієва Х. Ф., Іванісов О. В., Лебединська О. С.
Соціальний аудит у теоретичному полі соціальної відповідальності (c. 461 - 466)
Метою даної роботи є обґрунтування необхідності проведення соціального аудиту на вітчизняних підприємствах Обґрунтовано актуальність та необхідність проведення соціального аудиту в контексті соціальної відповідальності бізнесу. Досліджено теоретичне обґрунтування поняття «соціальний аудит». Узагальнено особливості проведення соціального аудиту у визначених підсистемах соціально-трудової сфери, використовуючи особливості зарубіжного досвіду. Перспективами подальшого дослідження на рівні аналізу є вивчення особливостей організації проведення соціального аудиту при здійсненні господарської діяльності сучасними підприємствами. У прикладному аспекті ще недостатньо вивченими залишаються конкретні механізми та технології соціального аудиту.

Стаття написана українською мовою

Семенченко А. В., Аграмакова Н. В., Писаревська Г. І.
Дослідження взаємозв’язку конфліктних ситуацій і загроз кадровій безпеці підприємства (c. 467 - 473)
Мета статті полягає в дослідженні та класифікації ризиків і загроз кадровій безпеці, а також у подальшій систематизації та відображенні взаємозв’язку між конфліктами в різних сферах людської взаємодії та безпосередньо зарозами кадровій безпеці. Авторами з’ясовано, що міждержавні конфлікти породжують такі загрози кадровій безпеці, як несприятливі зміни політичної ситуації; макроекономічні потрясіння; часті зміни законодавства; нерозвиненість інфраструктури ринку; пошкодження будинків, приміщень тощо. Водночас, наприклад, міжособистісні конфлікти призводять до: порушення режиму збереження конфіденційної інформації; вибору ненадійних партнерів, інвесторів і клієнтів; усунення провідних фахівців і керівників; слабкої організації системи управління персоналом та його навчання. Результатом даного дослідження є вдосконалення класифікації ризиків і загроз кадровій безпеці, а також відображення взаємозв’язку між конфліктами, які виникають в процесі трудової та господарської діяльності в різних сферах взаємодії, та безпосередньо загрозами кадровій безпеці.

Стаття написана українською мовою

Григор’єва Ю. А.
Сегментування ринку покупців вітчизняних автомобілів та визначення напрямів медіавпливу на них (c. 474 - 478)
Досліджено проведення маркетингових досліджень споживчої поведінки та пошук нових підходів до клієнта в умовах, що склалися, для залучення і збільшення споживчого попиту. Незважаючи на значну кількість робіт щодо дослідження споживчої поведінки, проблемі розробки та реалізації маркетингового інструментарію впливу на поведінку споживача надається недостатня увага, що вимагає додаткових досліджень у цій сфері, зокрема стосовно автомобілебудівних підприємств. Проведене маркетингове дослідження споживчої поведінки, в рамках якого проаналізовано ставлення споживачів до автомобілів вітчизняного виробництва; виявлено фактори, що визначають вибір та належність до певного сегмента за метою купівлі авто; визначено найбільш популярні серед споживачів продукції автомобілебудівних підприємств види реклами для ефективного медіавпливу автомобілебудівних кампаній на цільову аудиторію.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2018

Антонюк Н. А.
Методичні підходи до антикризового управління в умовах децентралізації (c. 403 - 407)
Метою статті є науково-методичне обґрунтування антикризового управління в умовах децентралізації, дослідження кризового стану території та визначення орієнтирів на зміцнення самостійності територіальних органів влади з метою саморозвитку територій. У результаті проведених розрахунків за запропонованою методикою було виділено п’ять кластерів на території України. Обґрунтовано важливість моделі виявлення кризового стану територій в умовах децентралізації, що враховує наявність потенціалу (ресурсного, трудового), соціальну, екологічну та економічну складові розвитку територій, коефіцієнт ризику настання криз і загальний коефіцієнт децентралізації. Перспективою подальших досліджень є вдосконалення методичних підходів до управління в кризових ситуаціях в умовах децентралізації.

Стаття написана українською мовою

Ареф’єва О. В., Пілецька С. Т.
Просторово-адаптивний підхід до формування конкурентної стратегії підприємства (c. 408 - 415)
Мета статті полягає у формуванні конкурентної стратегії підприємства на підставі обґрунтованого просторово-адаптивного підходу. Доведено актуальність адаптивного управління в умовах ринкового середовища з високою невизначеністю стану та поведінки його суб’єктів. Зазначено, що адаптивне управління дає можливість забезпечити підтримування зайнятих підприємством позицій і прийняти управлінські рішення щодо вибору необхідної конкурентної стратегії. Проаналізовано та доповнено принципи адаптивного управління підприємством та його інформаційне забезпечення. Запропоновано власне визначення адаптивно-просторового підходу в управлінській діяльності. На засадах просторово-адаптивного підходу визначено принципи, функції та етапи формування конкурентної стратегії, які забезпечують розробку та здійснення основних заходів щодо імплементації стратегії у визначеному сегменті ринку. Обґрунтована модель формування конкурентної стратегії, яка дозволяє консолідувати в єдиному просторі можливість адаптації підприємства до змін у зовнішньому середовищі. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є формування фінансового забезпечення конкурентних стратегій підприємства з використанням методу Дж. Обер-Кріє, що ґрунтується на виборі відповідних показників, які характеризують сучасні аспекти діяльності досліджуваних підприємств авіаційної сфери.

Стаття написана українською мовою

Насад Н. В.
Способи покращення системи мотивації людських ресурсів на підприємствах зв’язку (c. 416 - 420)
Метою статті є дослідження матеріального стимулювання трудової поведінки персоналу підприємств зв’язку. Встановлено, що ефективність матеріального стимулювання залежить від обґрунтованості системи преміювання. На жаль, система преміювання, доплат і надбавок не завжди забезпечує належним чином необхідну диференціацію оплати праці працівників, а також не викликає зацікавленості до підвищення продуктивності праці. Запропоновано переглянути систему преміювання, доплат і надбавок на основі комплексного підходу, що передбачає вивчення сукупності чинників і виявлення закономірностей функціонування діяльності підприємств. Показники цієї системи повинні визначатися виходячи з діючого на підприємстві господарського механізму, враховувати параметри суміжних систем, умови зовнішнього середовища, а також зв'язки між елементами преміювання на різних рівнях управління. Невід’ємною складовою ринкових перетворень має стати формування працівників ринкового типу з мотивацією розвитку конкурентоспроможності, тому підприємствам зв’язку потрібно посилити та вдосконалити організацію навчання безпосередньо на підприємстві.

Стаття написана українською мовою

Максимова О. С., Темченко Г. В., Бондарчук О. М.
Особливості розвитку логістики в Україні на сучасному етапі (c. 421 - 427)
Мета статті полягає в дослідженні сучасного стану логістичної системи на ринку України. Аналізуючи статистичні дані ринку логістичних послуг, було визначено сучасний стан ефективності використання логістики в Україні. Розглянуто основні складові логістичної системи та головні принципи її функціонування. Визначено місце України в рейтингу логістичної ефективності за дослідженнями Світового банку. Проаналізовано сучасний стан транспортної, поштової та складської логістики на вітчизняному ринку. За допомогою опрацювання статистичних даних розглянуто представників даного виду послуг, обсяги послуг і тенденції їх розвитку на сучасному етапі. Обґрунтовано, що підвищення ефективності логістики дозволить підвищити результативність та конкурентоспроможність вітчизняних підприємств як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Перспективою подальшого дослідження в даному напрямі є визначення заходів удосконалення логістичного сервісу для підприємств, що надають послуги.

Стаття написана українською мовою

Пономарьов С. В.
Стратегічне управління енергетичними компаніями (c. 427 - 434)
У статті окреслено стан і перспективи розвитку електроенергетичної галузі України. Обґрунтовано необхідність використання інструментів стратегічного управління в діяльності енергопостачальних та енерготранспортних компаній. Представлено результати використання методик стратегічної сегментації діяльності енергозбутової компанії (обленерго). Проведення аналізу зовнішнього середовища та отримання обґрунтованих висновків щодо майбутніх загроз і можливостей с необхідною, але недостатньою умовою для формулювання успішних бізнесових і корпоративних стратегій. Зовнішній аналіз має обов’язково поєднуватися з аналізом внутрішнього середовища, а вся стратегія має бути підпорядкована досягненню поставлених цілей, які, своєю чергою, забезпечують реалізацію місії компанії.

Стаття написана українською мовою

Тюріна Н. М., Шатайло О. А.
Антикризовий потенціал: сутнісні характеристики та структуризація (c. 434 - 439)
Досліджено сутність поняття «антикризовий потенціал», визначено основні сутнісні характеристики цього поняття: наявність потенційних можливостей і здатність протистояти кризовим явищам. Виконано порівняння змісту, цілей, структури наявного та антикризового потенціалів підприємства. Обґрунтовано, що потенційні можливості антикризового потенціалу можуть бути сформовані шляхом трансформації, оптимізації складових наявного потенціалу та адаптації їх до кризових умов. Розглянуто варіанти можливої трансформації в умовах кризи складових потенціалу підприємства в антикризовий потенціал для формування дієвого механізму протистояння кризовим явищам. Сформульоване авторське визначення антикризового потенціалу підприємства.

Стаття написана українською мовою

Коломієць Г. М., Меленцова О. В., Гузненков Ю. Г.
Інституційний реінжинірінг ризик-менеджменту в цифровій економіці (c. 440 - 446)
Всеосяжна пенетрація цифрових технологій трансформує господарську систему. Запорукою ефективного господарювання є дослідження нових закономірностей її функціонування. Теоретичне усвідомлення суттєвих, прискорених змін обумовлює необхідність перебудови процесу управління в цілому і ризик-менеджменту зокрема. Оприлюднені осучаснені стандарти ISO 31000:2018 відображають новітні чинники, які має враховувати організація загалом. Разом з тим, парадигмальний перехід до домінування глобальних процесів над національними, зміни актуальної структури ризикопороджуючих чинників під впливом переходу до цифрової економіки потребує суттєвих трансформацій інститутів управління ризиками – інституційного реінжинірінгу ризик-менеджменту, пропонування певного алгоритму його здійснення.

Стаття написана українською мовою

Ситницький М. В.
Модель стратегічного управління розвитком дослідницького університету (c. 447 - 452)
У статті обґрунтовано авторське визначення сутності економічної категорії «розвиток дослідницького університету» як перехід системи господарювання дослідницького університету в новий стан під впливом незворотних, спрямованих і закономірних змін техніки та технології організації навчальної та наукової діяльності. Це дало змогу висунути та обґрунтувати гіпотезу про те, що найбільшу ефективність розвитку здійснює стратегія вдосконалення пріоритетних потенціалів та сфер дослідницького університету за рахунок додаткового синергічного ефекту. Також введено нову управлінську категорію – «стратегічне управління розвитком дослідницького університету» – і запропоновано її авторське визначення як процесу формування та реалізації стратегічних цілей і програм для забезпечення переходу дослідницького університету в нову якість, як спосіб реагування на виклики у внутрішньому та зовнішньому середовищі заради досягнення генеральної місії установи. Дана модель дозволяє забезпечити реалізацію процесу стратегічного управління та комплексно розвиває перспективні потенціали та сфери діяльності дослідницького університету. Даний процес охарактеризовано у вигляді шести основних етапів, що базуються на зміні системи управління дослідницького університету в точці біфуркації, коли вже стара система дослідницького університету втрачає домінуючу роль під впливом нових атракторів, які приводять систему в новий стан якісних змін.

Стаття написана українською мовою

Догадіна В. Ю.
Складові управління персоналом у сфері освітніх послуг (c. 453 - 458)
У роботі визначено особливості управління персоналом сфери освітніх послуг. Автором зазначено, що в сучасних умовах конкурентоспроможність національної економіки значною мірою визначається рівнем розвитку освітньої діяльності. Наведено рівні мотивації персоналу сфери освітніх послуг. Виявлено, що в закладах вищої освіти (ЗВО) існує актуальна потреба у формуванні комплексної системи управління кар’єрним процесом, яка включає в себе взаємозалежні між собою цілі, функції, принципи, структуру і кадрове забезпечення. Зазначено, що традиційні методи збирання даних про результати діяльності персоналу та його оцінки вже не задовольняють потреби теорії та практики управління. Запропонована модель моніторингу розвитку персоналу, використання якої дозволяє здійснювати контроль ходу процесу та управляти ним. Доведено, що проведення моніторингу результатів діяльності персоналу ЗВО створює передумови для ефективного управління не лише результативністю його діяльності, але і рівнем його конкурентоспроможності на ринку освітніх послуг.

Стаття написана українською мовою

Орєхова А. І.
Концептуальні основи контролінгу управління економічним потенціалом підприємств (c. 459 - 464)
Метою статті є наукове обґрунтування концептуальних основ контролінгу управління економічним потенціалом підприємств. Доведено, що економічний потенціал підприємства є складною системою для управління, яка повинна зводитися до управління не окремими елементами потенціалу, а їх сукупністю. Тому виникає необхідність в застосуванні підходів і методів управління, які відповідали б складності та специфіці діяльності підприємств. Як такий засіб пропонується використовувати систему контролінгу, яка об’єднує в собі функції обліку, аналізу, контролю, прогнозування та ін. Зазначено, що цінність концепції контролінгу полягає в комплексності та взаємоузгодженості між собою інформації з різних сфер функціонування підприємства. Визначено концептуальні основи контролінгу в системі управління економічним потенціалом, що полягають у формуванні та організації взаємозв’язку між цілями, суб’єктами та об’єктами контролінгу, його інструментарієм, інформаційною базою підприємства та економічного потенціалу в цілому з метою досягнення стратегічних цілей розвитку підприємства, забезпечення стійкого конкурентного становища на ринку в мінливих умовах зовнішнього середовища.

Стаття написана українською мовою

Косолапов А. Ф.
Управління сталим розвитком підприємства: оцінка рівня та стратегії змін (c. 465 - 470)
Метою статті є обґрунтування теоретичних засад управління сталим розвитком підприємства, а саме: розробка економіко-математичної моделі показника оцінки рівня сталого розвитку підприємства та визначення типів стратегій управлінського впливу на внутрішню систему підприємства для досягнення бажаного рівня його сталого розвитку. Дослідження спрямоване на вирішення актуальної проблеми забезпечення менеджменту підприємства науково-практичним інструментарієм прийняття рішень щодо забезпечення його сталого розвитку. Отримані результати мають практичну цінність, оскільки дозволяють кількісно оцінити рівень сталого розвитку підприємства на основі вартісних показників та системно застосувати обґрунтовані типи стратегій. У статті розкривається сутність показника відстані до стану сталого розвитку підприємства як оціночного критерію рівня його сталого розвитку. Проаналізовано умови високого та низького рівня сталого розвитку підприємства. Запропоновано чотири типи стратегій для подолання низького рівня сталого розвитку підприємства: «інвестування у сталий розвиток», «заробляння на сталому розвитку», «економії на сталому розвитку», «жертвування заради сталого розвитку».

Стаття написана українською мовою

Мазуренок О. Р.
Класифікація зовнішніх та внутрішніх чинників впливу на діяльність вітчизняних підприємств в умовах трансформаційних змін (c. 470 - 476)
Метою статті є виокремлення основних зовнішніх і внутрішніх чинників впливу на виробниче підприємство та їх класифікація за напрямком результативності (позитивний чи негативний вплив) у період трансформаційних змін на підприємстві. Обґрунтовано важливість проведення класифікації чинників впливу на діяльність підприємства та величину їх подальшого впливу на прибуток підприємства. Запропоновано власну категоріальну шкалу ранжування, що пов’язана із внутрішнім середовищем підприємства.

Стаття написана українською мовою

Тоузані Тарік
Формування методичних елементів управління поведінкою підприємства в умовах нестаціонарної економіки (c. 477 - 482)
У статті представлено основні методичні елементи, які є методологічною основою розробки адекватних управлінських реакцій підприємства на обурення зовнішнього оточення. Правильно сформульований методологічний апарат дозволить ефективно управляти підприємствами в нестабільній зовнішньому середовищі. Проведено компаративний аналіз теорій (теорія розвитку, еволюційні поведінкові теорії, теорія систем, системологія, теорія управління, теорія активних систем, теорія криз, теорія моделювання, поведінкові теорії сучасного менеджменту), в результаті якого було сформовано елементи теоретичного базису управління поведінкою підприємства. За результатами компаративного аналізу виділено основні методичні елементи управління підприємствами в нестабільному середовищі функціонування.

Стаття написана російською мовою

Дороніна М. С., Доронін А. В.
Стратегування розвитку соціально-економічного потенціалу підприємства: проблеми та перспективи (c. 483 - 488)
Метою статті є аналіз теоретико-методичних передумов конструктивного стратегування розвитку соціально-економічного потенціалу підприємства, результати якого можуть створити основу для обґрунтування цілісної парадигми цього процесу. За результатами узагальнення значної кількості наукових праць визначено головні напрями розвитку досліджень за темою. Серед них – уточнення термінологічного забезпечення цього наукового напряму; формування надійних технологій інформаційного забезпечення та кількісно-якісних технологій вимірювання і моделювання розвитку соціально-економічного потенціалу підприємства; посилення уваги до соціальних аспектів стратегування розвитку соціально-економічного потенціалу підприємств. З використанням міждисциплінарного підходу виконано уточнення сутності та змісту понять «соціально-економічний потенціал підприємства», «стратегічне управління», «стратегування», «стратегія», «стратагема». Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є обґрунтування картини світу і освітньо-професійного забезпечення побудови практичних методик стратегування розвитку соціально-економічного потенціалу підприємства, використання ідей культуродигми і методу кейс-стаді для вивчення унікальних ситуацій.

Стаття написана англійською мовою

Давидова О. Ю.
Наукові основи розробки та формування інтегрованого механізму інноваційного управління розвитком підприємств готельно-ресторанного господарства (c. 489 - 494)
Мета статті – формування інтегрованого механізму інноваційного управління розвитком підприємств готельно-ресторанного господарства в сучасних ринкових умовах. Проведено аналіз сутності поняття «механізм», надано авторське визначення поняття «механізм» як сукупності заходів, методів, підходів та інших явищ, що впливають на економічні відносини та процеси на всіх рівнях управління і сприяють досягненню мети суб’єктів господарювання шляхом посилення їх потенціалу та конкурентоспроможності. Розроблено інтегрований механізм інноваційного управління розвитком підприємств готельно-ресторанного господарства, метою якого є визначення взаємозв’язків і взаємозалежності між складовими забезпечення, етапами вирішення завдань та механізмами формування інноваційної активності підприємств готельно-ресторанного господарства.

Стаття написана українською мовою

Щетініна Л. В., Рудакова С. Г., Гавриленко А. О.
Поведінка керівника в умовах ризику (c. 495 - 499)
Метою статті є вивчення можливостей управління підприємницькими ризиками як однією з найважливіших складових сучасного управління, коли необхідно приймати рішення в умовах невизначеності. Розглянуто та проаналізовано інформацію про підходи до сутності ризиків, їх класифікації та природи. Обґрунтовано необхідність управління ризиками, що дасть змогу не тільки уникнути втрат, але й отримати додаткові зиски. Обґрунтовано особливості стратегічного управління ризиками, також наведено форми управління ними: мінімізація, диверсифікація, лімітування, отримання додаткової інформації. Доведено, що для успішного управління ризиками необхідно дотримуватися етапів управління, а також виконувати процедури оцінювання їх рівня. Ефективне управління ризиками забезпечить фінансову безпеку підприємства в процесі його розвитку та унеможливить зниження його ринкової вартості.

Стаття написана українською мовою

Зоідзе Д. Р.
Бенчмаркінг і необхідність його застосування в системі менеджменту якості на підприємствах фармацевтичної галузі (c. 500 - 505)
Мета статті полягає в дослідженні бенчмаркінгу та необхідності його застосування в управлінні фармацевтичними підприємствами. У результаті узагальнення існуючих підходів було визначено зміст поняття «бенчмаркінг». Запропоновано розглядати бенчмаркінг як маркетинговий інструмент менеджменту підприємства. Досліджено етапи розвитку бенчмаркінгу. Систематизовано та узагальнено підхід до видів та алгоритму застосування бенчмаркінгу на підприємстві. Рекомендовано використовувати бенчмаркінг як обов’язкову складову системи менеджменту якості для досягнення стійкого успіху на фармацевтичних підприємствах. З’ясовано значення бенчмаркінгу для суб’єктів господарювання на фармацевтичному ринку. Проаналізовано становлення та розвиток системи якості у фармацевтичній галузі України. Метою подальших досліджень у цьому напрямку має стати розв’язання завдань, що перешкоджають ефективному застосуванню бенчмаркінгу на підприємствах. Особливе місце серед них займає необхідність розповсюдження практики бенчмаркінгу серед вітчизняного топ-менеджменту.

Стаття написана українською мовою

Ільчук В. П., Шпомер Т. О.
Концептуальний підхід до формування маркетингового комплексно-гармонізаційного механізму фінансового забезпечення інноваційного розвитку сільськогосподарського машинобудування (c. 506 - 513)
Мета статті полягає в удосконаленні концептуальних засад побудови маркетингового комплексно-гармонізаційного механізму фінансового забезпечення інноваційного розвитку сільськогосподарського машинобудування. Запропоновано заходи щодо розв’язання проблем фінансового забезпечення інноваційного розвитку сільськогосподарського машинобудування. Обґрунтовано, що результативність інноваційного розвитку в цій сфері залежить від спроможності задовольнити попит на очікувану інноваційну продукцію шляхом проведення маркетингових досліджень та потребує комплексного розвитку всіх складових вказаної підгалузі машинобудування – виробничої програми та техніко-технологічної бази виробництва. Запропоновано механізм фінансового забезпечення, який сприятиме комплексному інноваційному розвитку сільськогосподарського машинобудування на основі узгодження обсягів фінансування.

Стаття написана українською мовою

Снісарчук І. В.
Управління маркетинговим потенціалом закладів вищої освіти шляхом формування ендавменту (c. 514 - 521)
У статті розглянуто роль ендавменту (сталого фонду) в управлінні маркетинговим потенціалом закладів вищої освіти. Проаналізовано широту використання сталого фонду в Україні як засобу управління потенціалом. Виявлено освітні установи, що започаткували практику використання ендавменту в українському освітньому просторі. Досліджено зарубіжний досвід використання ендавменту та управління ним. Проаналізовано найбагатші університети світу за розміром ендавменту та здійснено ранжування добробуту закладів освіти за належністю до певних країн. Виявлено відмінності між результатами фандрайзингової діяльності: благодійною допомогою та сталим фондом, розкрито особливості використання кожного з них. Приділено увагу питанню аутсорсингу управління ендавментом. Розроблено схему управління маркетинговим потенціалом на засадах заснування сталого фонду. Обґрунтовано необхідність формування ендавментів для освітнього простору закладів вищої освіти як засобу збереження конкурентоспроможних позицій, створення культури донорства в Україні та успішного управління маркетинговим потенціалом.

Стаття написана українською мовою

Притиченко Т. І., Лях І. С.
Психологічні прийоми маркетингового ціноутворення та їх вплив на поведінку споживача (c. 522 - 528)
Мета даної статті полягає в теоретичному обґрунтуванні та розробці рекомендацій щодо використання психологічних прийомів ціноутворення на основі дослідження їх впливу на поведінку споживачів. Розглянуто психологічні прийоми маркетингового ціноутворення: уточнено поняття та місце в маркетинговій діяльності. Надано класифікацію психологічних прийомів ціноутворення за напрямом психологічного впливу (формальні, змістовні). Проведено перевірку психологічних прийомів на практиці в сучасних умовах діяльності вітчизняних суб’єктів господарювання. Представлено кластеризацію респондентів за сприйняттям психологічних прийомів встановлення цін. Результати кластеризації свідчать, що споживачі по-різному ставляться до психологічних прийомів ціноутворення. Це дозволяє, залежно від соціально-демографічних характеристик споживачів, обирати найбільш привабливі прийоми.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2018

Климчук М. М., Івахненко І. С.
Архітектоніка фасилітаційно-рефлексійної методології мотивації в системі енергоменеджменту підприємства (c. 369 - 374)
Метою статті є формування архітектоніки фасилітаційно-рефлексійної методології мотивації в системі енергоменеджменту підприємства, що буде враховувати сучасні організаційно-управлінськи технології та побудована з урахуванням стандарту ISO 50001. У сучасних формаціях розвитку підприємств виникає проблема забезпечення їх енергоефективності, енергонезалежності та енергобезпеки, яку можна вирішити через впровадження енергоменеджменту на засадах ISO 50001. Однією з важливих структурних компонент системи енергоменеджменту підприємства нами визначено мотивацію персоналу до енергозбереження. Контент-аналіз існуючих практик управління енергозбереженням на основі механізмів мотивації надав можливість розробити новітню фасилітаційно-рефлексійну методологію мотивування персоналу до енергозбереження. Представлено архітектоніку фасилітаційно-рефлексійної методології мотивації персоналу в системі енергоменеджменту підприємства, що надасть можливість впроваджувати заходи енергозбереження виробничо-економічною системою з чіткою регламентацією відповідно до ISO 50001.

Стаття написана українською мовою

Болотова О. О.
Методичний підхід щодо визначення умов організаційно-економічного забезпечення ефективності менеджменту персоналу підприємства (c. 375 - 380)
Метою статті є розробка методичного підходу щодо визначення умов організаційно-економічного забезпечення ефективності менеджменту персоналу підприємства. Реалізація запропонованого методичного підходу відбувається в контексті чотирьох етапів. Обґрунтовано важливість використання альтернативного підходу щодо визначення рівня економічної та організаційної складових забезпечення ефективності менеджменту персоналу, який базується на одночасній оцінці безлічі класифікаційних ознак із використанням методу експертних оцінок, а саме: соціологічної експертизи. Використання даного підходу сприятиме визначенню пріоритетних напрямів розвитку підприємства в сфері менеджменту персоналу, забезпеченню своєчасності та результативності прийняття управлінських кадрових рішень, гарантуванню підвищення якості процесів менеджменту.

Стаття написана українською мовою

Пашкевич М. С., Дріга О. П.
Обґрунтування часу роботи менеджерів проекту як бази розподілу загальних нерозподілених витрат у проектно-орієнтованому калькулюванні управлінського обліку (c. 381 - 386)
Метою статті є обґрунтування часу роботи менеджерів проектних команд як бази розподілу загальних нерозподілених витрат між окремими проектами соціальної, екологічної та економічної спрямованості у проектно-орієнтованому калькулюванні витрат. Це пов’язане з вирішенням актуальної проблеми обліково-інформаційного забезпечення управління сталим розвитком підприємства на засадах вартісного підходу. У статті аналізуються традиційні підходи до калькулювання витрат і підхід проектно-орієнтованого калькулювання, у якому до витрат на проекти соціальної, економічної та екологічної активності підприємства запропоновано включати прямі витрати, що у теперішній час включені до витрат періоду, та загальні нерозподілені витрати, які нині також включені до витрат періоду. Базою розподілу загальних нерозподілених витрат між проектами запропоновано використовувати фонд часу роботи менеджерів проектних команд та обґрунтовано, що саме цей показник є драйвером зростання витрат на підготовку, реалізацію та завершення проектів.

Стаття написана українською мовою

Щепкіна Н. М.
Особливості управління кадровим потенціалом сучасної організації (c. 387 - 392)
Метою статті є узагальнення результатів досліджень особливостей управління кадровим потенціалом сучасної організації. Виявлено, що основним пріоритетом роботодавців стає потенціал претендента на посаду. При цьому дотримання базових принципів формування кадрового потенціалу в Україні не відповідає практиці ЄС. Виділені основні складові потенціалу працівників: мотивація, допитливість, проникливість, вміння переконувати та цілеспрямованість. Сформульовано чинники, що забезпечують відчуття приналежності колективу, а також стосуються ролі керівника в сучасній організації. Представлено варіанти вибору потенційних претендентів на посади шляхом визначення їх потенціалу. Проаналізовано показники, що характеризують кількісну оцінку наслідків управління кадровим потенціалом на підприємствах. Перспективами подальших досліджень у даному напрямку є вивчення технологій створення атмосфери творчості в колективі, а також формування базових принципів корпоративного управління.

Стаття написана російською мовою

Лисиця Н. М., Бєлікова Н. В., Мартиненко М. В.
Особливості брендингу як інструменту стратегування соціально-економічного розвитку територій (c. 393 - 400)
Стаття присвячена особливостям брендингу у стратегуванні соціально-економічного розвитку територій. Розкрито сутність та особливості використання основних елементів брендингу в смисловому полі стратегування соціально-економічного розвитку територій; здійснено аналіз використання елементів брендингу в стратегіях соціально-економічного розвитку міст і регіонів різних країн світу; запропоновано логічну схему адаптації брендингу до потреб стратегування соціально-економічного розвитку територій; проведено фокус-групові інтерв’ю з мешканцями м. Харкова; запропоновано потенційний контент («ключову лексику») для стратегування пріоритетів розвитку м. Харкова. До «ключової лексики», за результатами опитування мешканців м. Харкова, належать: активний спосіб життя, інноваційність; гордість, турбота, впевненість, цілеспрямованість, радість, спокій, яскравість, надія; розвиток, динамічність, професійна і особиста самореалізація; розвинена інфраструктура, історія і культура, пам’ятники архітектури, парки, широкі вулиці.

Стаття написана українською мовою

Жегус О. В.
Методологія та результати діагностики маркетингової діяльності закладів вищої освіти в Україні (c. 400 - 407)
У статті представлено авторську методологію діагностики маркетингової діяльності ЗВО, яка включає розроблену структурно-логічну схему підготовки та проведення, в основі якої лежить метод морфологічного аналізу та бальних оцінок. З використанням наданої методології здійснено глибокий і конструктивний аналіз характеристик результативності маркетингової діяльності ЗВО, підсистем маркетингу, одержано інформацію для визначення початкових умов і розробки відповідних управлінських рішень щодо її покращення. За результатами проведеного аналізу узагальнено вітчизняний досвід маркетингової діяльності ЗВО та визначено її рівень, особливості та проблеми.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2018

Березіна С. Б.
Чинники і механізми формування соціальних ризиків поведінкового типу (c. 264 - 272)
Метою статті є розкриття сутності чинників, передумов і механізмів виникнення соціальних ризиків поведінкового типу. Встановлено, що внутрішніми чинниками, які впливають на ризики поведінкового типу, є інтраособистісні (індивідуальні особливості особистості, зумовлені її спадковістю, розвитком, навчанням і вихованням) та мотиви (усвідомлене спонукання до дій, викликане бажанням досягти певної мети). Зовнішні чинники включають: якість життя індивіда, осіб, населення тощо; соціальні (умови життя, сім’я; рівень освіти і культури; соціальна політика, вплив ЗМІ, мораль і традиції суспільства); економічні (рівень життя, матеріальна забезпеченість, зайнятість); політично-правові (політичний устрій, норми правової системи, соціально-правова політика, війни, конфлікти), а також глобальні чинники, зумовлені стиранням кордонів у різних аспектах життя людства, що породжують соціальну нерівність. Визначення чинників та механізмів їх впливу на поведінкові ризики дозволить ґрунтовно підійти до проблеми менеджменту соціальних ризиків, створити ефективну систему методів, спрямовану на їх запобігання, скорочення ймовірності їх появи та попередження негативних наслідків від їх настання.

Стаття написана українською мовою

Дорошук Г. А., Граціотова Г. О.
Інтегральна оцінка ефективності управління змінами на підприємстві (c. 273 - 279)
Метою статті є дослідження підходів та інструментів оцінки ефективності управління змінами на підприємстві. Проаналізовано поняття ефективності управління змінами; виділено три підходи до вивчення ефективності змін – цільовий, системний і вибірковий; запропоновано класифікацію видів ефективності управління змінами та систему оцінки ефективності управління змінами. Розглянуто основні методи оцінки ефективності управління змінами. Систематизовано показники оцінки ефективності управління змінами. Запропоновано використовувати інтегральний показник оцінки ефективності управління змінами як найбільш зручний.

Стаття написана українською мовою

Мєшкова Н. Л., Щепкіна Н. М.
Сучасні проблеми управління діловою активністю промислового підприємства (c. 280 - 284)
Метою статті є вдосконалення процесу управління діловою активністю промислового підприємства на основі обґрунтування завдань, функцій і принципів управління діловою активністю. У статті розглядаються питання, пов’язані з розробкою усунення проблем управління діловою активністю підприємства. Предметом дослідження є підхід до управління ділової активності промислового підприємства. У результаті дослідження було вивчено різні підходи до управління ділової активності промислового підприємства, виявлено їх сильні та слабкі сторони. Головним недоліком досліджених методик є недостатня вивченість питань ефективного управління діловою активністю промислового підприємства. Пропонується вдосконалити управління ділової активності промислового підприємства на основі обґрунтування завдань, функцій і принципів управління.

Стаття написана російською мовою

Яремко А. Д.
Економічна ідентифікація антикризового потенціалу підприємства (c. 285 - 291)
У статті обґрунтовано зміст і місце поняття «антикризовий потенціал підприємства» в системі економічних понять через обґрунтування його відмінних особливостей та сутнісного наповнення, що дозволяє його ідентифікувати та на цій підставі формувати адекватні ситуації управлінські рішення. Це дозволить інтегрувати його в діючу систему управлінських рішень через процесуальні підходи та дорожні карти. Проаналізовано визначення поняття «антикризовий потенціал», сформовано групу фінансово орієнтованих понять і процесів, які концентрують увагу на фінансовій стабілізації діяльності підприємств. Визначено можливість існування поняття «антикризовий потенціал підприємства» в системі стратегічного управління через самостійність об’єкта дослідження, його характеристик і самостійних специфічних методів дослідження. завдяки чому можуть бути розроблені певні етапи його вивчення та запровадження при прийнятті управлінських рішень. Перспективою подальших досліджень є формування етапів нагромадження та реалізації антикризового потенціалу підприємства, а також їхнє запровадження при прийнятті управлінських рішень.

Стаття написана українською мовою

, Лаптєв В. І.
Концептуальні положення формування проблемно-орієнтованої системи управління людськими ресурсами (c. 292 - 297)
Метою даної статті є обґрунтування концептуальних положень, теоретичного підґрунтя, принципів, підходів щодо формування проблемно-орієнтованої системи управління людськими ресурсами в контексті забезпечення гідного рівня життя в країні та досягнення соціально-економічного розвитку на макро-, мезо- та мікрорівнях. Запропоновано концептуальні положення щодо формування проблемно-орієнтованої системи управління людськими ресурсами. Як теоретичне підґрунтя визначено теорії систем, синергетику, парадигму управління, які, своєю чергою, інтегруються у принципи проблемно-орієнтованого управління людськими ресурсами. Визначено підходи до формування проблемно-орієнтованої системи управління людськими ресурсами: системний; ситуативний; проблемно-орієнтований; комплексний.

Стаття написана українською мовою

Ізюмцева Н. В., Кейлер Є. Є.
Стратегія реалізації організаційних змін (c. 297 - 301)
Метою статті є дослідження основних стратегій управління організаційними змінами підприємства та обґрунтування змін у розрізі найбільш актуальних етапів їх проведення, а також аналіз закордонного досвіду реалізації організаційних змін на підприємствах. Разом з тим, незважаючи на відсутність розроблених методичних підходів до оцінки ефективності проведених організаційних змін, цілком зрозуміло, що підприємство, яке не розробляє стратегії організаційних змін, ставить під загрозу власну стратегію в ринкових умовах функціонування. Було визначено, що в сучасних умовах для більшості підприємств промислово розвинених країн стратегія організаційних змін пов’язується з переходом до мережевих організаційних структур, що відображає зв’язки між елементами зовнішнього і внутрішнього середовища.

Стаття написана українською мовою

Суслов О. П., Галіцина О. В., Самченко Н. К.
Інформаційна база формування альтернативних варіантів управлінських рішень (c. 302 - 307)
У статті викладено процедури ідентифікації головної проблеми, структуризації та аналізу проблем організаційної системи для створення інформаційної бази процесу формування альтернативних варіантів управлінських рішень. Ця база є передумовою обрання оптимального управлінського рішення, спрямованого на вирішення проблеми, яка виникла під дією збурювальних чинників зовнішнього і внутрішнього середовища функціонування організаційної системи та спричинила порушення її рівноважного стану. Для ідентифікації головної проблеми організаційної системи побудовано моніторинг її стану, який включає такі етапи: формування мети та інформаційної бази; аналіз та оцінювання поточного стану організаційної системи; ситуаційний аналіз розвитку проблеми; діагностика стану організаційної системи на кінець заданого періоду; звіт про результати моніторингу. Для структуризації проблем використано метод «матриці проблем» у сполученні з побудовою орієнтованого графа проблем. Охарактеризовані можливі методи аналізу згенерованих проблем.

Стаття написана українською мовою

Назарова К. О., Гоцуляк В. Д.
Облікова система ділового партнерства підприємства: маркетинговий підхід (c. 308 - 313)
У статті розкрито актуальність, проблеми та потреби облікової системи ділового партнерства підприємства. Представлено маркетинговий підхід до формування облікової системи ділового партнерства. Доведено актуальність та затребуваність інноваційного підходу до ділового партнерства підприємства. Зазначено зв’язок ділового партнерства з його обліковою системою та маркетингом. Представлено класифікацію маркетингових послуг, яка знаходиться в основі маркетингового підходу. Розкрито проблеми та колізію, які спостерігаються в діючій системі бухгалтерського обліку, які, своєю чергою, викривлюють облікову інформацію, сформовану для потреб її користувачів. Обґрунтовано протиріччя в теорії та практиці маркетингу та бухгалтерського обліку, які не дозволяють отримати об’єктивну інформацію про ефективність як маркетингу в у цілому, так і окремої маркетингової послуги. Розкрито співвідношення та протиріччя між витратами на маркетинг та витратами на збут. Запропоновано заходи з оптимізації облікової інформації відповідно до потреб обліково-інформаційного забезпечення ділового партнерства підприємства.

Стаття написана українською мовою

Білорус Т. В., Фірсова С. Г.
Організаційне забезпечення формування та розвитку бренда компанії роботодавця (c. 314 - 326)
Мета статті полягає в розробці прикладних аспектів процесу організаційного забезпечення щодо залучення внутрішніх і зовнішніх ресурсів формування та розвитку бренда роботодавця з використанням інструментарію багатокритеріального аналізу. Розглянуто атрибути потенційного роботодавця для кандидатів на посади та ціннісні пропозиції провідних світових компаній, поточні та перспективні цілі брендингу роботодавця у провідних компаніях світу, особливості функціонування ринку праці в Україні, ключові фактори привабливості роботодавців, потреби працівників та ступінь їх задоволення роботодавцями. Сформовано систему критеріїв та виокремлено найбільш доцільні альтернативи для компаній щодо залучення внутрішніх і зовнішніх ресурсів для формування бренда роботодавця. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є аналіз основних метрик проектів компаній-аутсорсерів з формування й просування бренда роботодавця компаній замовників, схематизація процесу прийняття рішення щодо обґрунтованого вибору компаній-аутсорсерів та формування такої системи критеріїв здійснення вибору, що включає в себе вимоги як до компанії-аутсорсера, так і до майбутнього проекту.

Стаття написана українською мовою

Саковська О. М.
Визначення ефективності рекламно-маркетингових заходів з просування туристичного продукту на регіональному рівні (c. 327 - 335)
У статті проаналізовано методику визначення ефективності рекламно-маркетингової діяльності з просування туристичного продукту на регіональному рівні на прикладі санаторно-курортних закладів Одеської області туристично-рекреаційного комплексу Південного регіону України. Досліджено сучасні тенденції формування методики просування туристичного продукту та розвитку туристичного регіону. Запропоновано інноваційну форму оцінки ефективності рекламно-маркетингової діяльності та надано практичні рекомендації щодо підвищення ефективності просування туристичного продукту на регіональному рівні з використанням показників системи просування та коефіцієнта ефективності рекламної діяльності. Досліджено витрати на рекламні заходи, що стосуються просування санаторно-курортних послуг на туристичному ринку Одеської області. Розраховано показники ефективності рекламно-маркетингової діяльності на регіональному рівні. Проаналізовано основні тенденції динаміки туристичних потоків Одеської області. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні факторів, що впливають на ефективність просування туристичного продукту, та в розробці системи показників ефективності просування туристичного продукту на регіональному рівні.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2018

Мушинский Б. М.
Концепція безперервності ведення бізнесу: теоретичні та прикладні аспекти (c. 185 - 190)
Метою цієї статті є аналіз усіх складових елементів процесу безперервності ведення бізнесу (BCM – Business continuity management) та кризового управління та виявлення шляхів його практичного впровадження. Визначено головні елементи роботи із Планами безперервності та виділено основні помилки, на які варто звернути увагу фахівцям, при запуску BCM. Дослідження показало, що управління безперервністю бізнесу забезпечує об'єднання всіх застосовуваних на підприємстві заходів у цілісний, адекватний реальним загрозам і керований комплекс, що дозволяє компанії безперервно надавати послуги, уникнути впливу надзвичайних ситуацій на діяльність і мінімізувати можливий збиток. Показано важливість диференціювання Кризового менеджменту в окремий інтегрований напрямок зі своїми стандартами та Планами. Цей комплекс складається з багатьох складових, які повинні бути реалізовані в компанії для забезпечення безперервності надання послуг і виробництва продуктів. Описано кожен етап з прив'язкою до реальних проблем застосування та найкращих світових практик, а також вказано моменти, на які варто звернути увагу під час реалізації програми впровадження ВСМ.

Стаття написана українською мовою

Дорошук Г. А., Граціотова Г. О.
Формування та оцінка потенціалу стратегічних змін на підприємстві (c. 191 - 197)
Розглянуто точки зору різних вітчизняних науковців щодо визначення терміна «зміни», проаналізовано поняття потенціалу підприємства, потенціалу змін ы потенціалу стратегічних змін на підприємстві. Обґрунтовано необхідність формування потенціалу стратегічних змін як основи розвитку підприємства. Запропоновано класифікацію видів потенціалу стратегічних змін залежно від методів змін, розглянуто методи оцінки потенціалу стратегічних змін. Розроблено концептуальну схему формування потенціалу стратегічних змін, в якій визначено: види потенціалу стратегічних змін, методи та моделі оцінки потенціалу стратегічних змін, етапи формування та інструменти розвитку потенціалу стратегічних змін. Потенціал стратегічних змін є основою реалізації властивості підприємства до розвитку і розглядається як сукупність можливостей для переходу підприємства від поточного стану до якісно нового, що забезпечується використанням матеріальних, фінансових, інноваційних, інформаційних, людських, організаційних ресурсів.

Стаття написана українською мовою

Чернобай Л. І., Дума О. І.
Теоретичні основи ефективності керівництва підприємством (c. 198 - 204)
Метою наукової статті є дослідження сутнісних і семантичних меж поняття «ефективність керівництва підприємством». Наукова стаття є елементом дослідження механізмів оцінювання ефективності керівництва підприємства. Проаналізовано визначення «ефективність», «керівництво», «ефект», «результативність», що запропоновані різними науковцями. У процесі дослідження встановлено взаємозав’язок таких якісних характеристик керівництва, як результативність, ефект і ефективність. Обґрунтовано межі кожного дослідженого поняття та встановлено взаємний вплив між ними в процесі керівництва. Подано авторське бачення сутності керівництва підприємством, ефективності керівництва підприємством і запропоновано сутнісне наповнення концепту керівництва.

Стаття написана українською мовою

Петрова І. Л., Вінтсі Жое Розвелт
Особливості формування комплексу стратегій конкурентоспроможності в межах забезпечення економічної безпеки підприємства (c. 205 - 211)
У статті вказано на зв'язок між конкурентоспроможністю та економічною безпекою підприємств. Доведено, що забезпечення відповідного (оптимального) рівня економічної безпеки бізнес-одиниці можливо лише в межах розробки та запровадження комплексу стратегій конкурентоспроможності. Виділено головні особливості формування комплексу стратегій конкурентоспроможності в межах забезпечення економічної безпеки підприємства, куди віднесено мету, завдання, принципи та процедуру формування окремої стратегії конкурентоспроможності, а також комплексу таких стратегій. На основі критичного дослідження наукових розробок вітчизняних науковців розроблено та запропоновано для використання удосконалені процедури формування, як окремої стратегії конкурентоспроможності, так і комплексу стратегій конкурентоспроможності українських підприємств. На прикладі агрохолдингів України розкрито вплив різних стратегій конкурентоспроможності на забезпечення бажаного рівня економічної безпеки.

Стаття написана українською мовою

Овчарук В. В.
Типологія систем адміністрування в управлінні підприємствами з урахуванням євроінтеграційних процесів (c. 211 - 216)
У статті розвинуто типологію систем адміністрування в управлінні підприємствами з урахуванням євроінтеграційних процесів, яка передбачає систематизацію їхніх видів за низкою наявних (зміст, просторово-часова ознака, особливості формування, рівень цілісності тощо) та нових (характер цілей, рівень індивідуалізації, джерело походження, рівень формалізування, джерело виникнення необхідності у побудові та використанні) ознак. За результатами виконаних досліджень запропоновано розглядати такі види систем адміністрування в управлінні підприємствами з урахуванням євроінтеграційних процесів. Зроблено висновок, що системи адміністрування в управлінні підприємствами з урахуванням євроінтеграційних процесів є різноманітними. Вибір того чи іншого їхнього виду визначається установленими цілями в аналізованій сфері, а також наявним ресурсним забезпеченням. У будь-якому випадку системи адміністрування є різновидом систем загалом із властивими для них кількісними параметрами та якісними характеристиками, які визначаються численними чинниками внутрішнього та зовнішнього середовища функціонування, діагностування яких повинно бути перспективою подальших досліджень у цьому напрямку.

Стаття написана українською мовою

Отенко В. І., Доронін С. А.
Організаційне забезпечення формування професійних команд управлінського персоналу за допомогою соціоніки (c. 217 - 224)
Метою статті є визначення можливостей і способів використання соціоніки для діагностики передумов об’єднання працівників відділів системи управління підприємством з унікальним особистісним сприйняттям робочих ситуацій в унікальну команду, здатну професійно та мобільно реагувати на різні нестандартні події у роботі. За результатами системного аналізу й узагальнення наукових праць наведено визначення особистості як сукупності оригінальних соціальних властивостей людини, які проявляються у її поведінці, спілкуванні, професійній діяльності, здатності сприяти формуванню колективної робочої сили. Проаналізовано сутність, зміст різних організаційних форм кооперації праці й обґрунтовано доцільність під час дослідження професійної мобільності управлінського персоналу орієнтуватися на кооперацію його діяльності у формі команди. На прикладі конкретних колективів із використанням технологій соціоніки реалізовано алгоритм побудови організаційного забезпечення формування мобільних команд управлінського персоналу. Подальші дослідження доцільно зосередити на обґрунтуванні методичного забезпечення системи освітньо-виховних заходів з розвитку професійної мобільності управлінських команд.

Стаття написана українською мовою

Кузьма Х. В.
Формування управлінської звітності за комісійними операціями підприємства (c. 225 - 229)
Досліджено сутність поняття «управлінська звітність» у працях вітчизняних і зарубіжних учених. Визначено, що серед науковців не існує однозначної думки щодо звітності для потреб оперативного управління підприємством, яке здійснює комісійні операції. Запропоновано власне визначення поняття «управлінська звітність на підприємствах, які здійснюють комісійні операції». Досліджено формування управлінської звітності на підприємствах, які здійснюють комісійні операції. Доведено, що формування інформації в управлінській звітності залежить від рівня управління на підприємстві, яке здійснює комісійні операції. Виділено основні критерії, за якими слід оцінювати ефективність управлінської звітності. Запропоновано напрями, за якими необхідно спрямувати діяльність підприємства за комісійними операціями для підвищення ефективності управлінської звітності.

Стаття написана українською мовою

Жарська І. О., Каліна М. В.
Розвиток логістичного аутсорсингу в Україні: підвищення ефективності діяльності транспортних посередників на ринку Одеси (c. 230 - 235)
Метою статті є аналіз діяльності транспортних посередників на ринку Одеси, систематизація основних проблем їх діяльності та визначення найбільш ефективних шляхів подальшого розвитку. Наведено результати маркетингового дослідження рівня якості послуг транспортних посередників, представлених на ринку Одеси. Під час дослідження за допомогою 5-бальної шкали було проаналізовано діяльність 35 компаній-перевізників. Для проведення рейтингу посередників був використаний експертний метод оцінювання на основі 6 показників: «Технічні характеристики», «Надійність», «Якість», «Швидкість доставки», «Ціни», «Автопарк». Для кожного показника було розроблено деталізовану шкалу оцінювання. За результатами дослідження ринку транспортних посередників Одеси виявлено шість основних проблем і запропоновано шляхи їх подолання. Визначено, що насамперед підвищення ефективності діяльності транспортних посередників і якості наданих послуг пов’язане з більш інтенсивним використанням сучасних інформаційних систем і технологій та впровадженням нових систем мотивації персоналу.

Стаття написана українською мовою

Болотова О. О.
Виявлення резервів підвищення ефективності менеджменту персоналу на підприємствах (c. 236 - 240)
Розроблено інформаційно-методичне забезпечення щодо виявлення резервів підвищення ефективності менеджменту персоналу на промислових підприємствах, що містить формування системи регресійних моделей для пошуку схованих закономірностей. Запропоновано поетапність процесу моніторингу формування, використання та капіталізації синтезованого капіталу: підготовчий – формулювання мети моніторингу, визначення об'єктів моніторингу, формування експертної групи, визначення термінів моніторингу та розробки інструментарію моніторингових процедур; основний – проведення періодичних вимірювань об’єктів моніторингу, здійснення корекційних заходів; заключний – аналіз і висвітлення результатів моніторингу за обраними показниками; прогнозування використання та капіталізації синтезованого капіталу. Реалізація запропонованих заходів дозволить визначити слабкі місця та виявити сильні сторони, які можливо врахувати під час формування рекомендацій щодо активізації виконання управлінських функцій з метою забезпечення ефективності менеджменту персоналу.

Стаття написана українською мовою

Вишневська К. В.
Стратегічне моделювання адаптації за постіндустріальних умов діяльності підприємства (c. 241 - 246)
Наукову статтю присвячено проблематиці визначення специфіки адаптації, якої вона набуває за постіндустріальних умов діяльності підприємства. Постіндустріальний контекст характеризується перерозподілом пріоритету факторів виробництва на користь інформації та знань, які у поєднанні з новими технологіями та творчим характером діяльності зумовлюють формування нових організаційних домінант, що проявляється у вмінні користуватися знаннями. За таких умов рушійними силами розвитку бізнесу стають не стільки фінансові ресурси, скільки їх поєднання з ідеями, тобто набувають розвитку не просто ринки капіталів та праці, а ринки талантів, які здатні приймати та реалізовувати унікальні стратегії розвитку бізнесу. На основі поєднання теорій організаційних змін та стратегії аргументовано взаємозв’язок рівнів складності ситуації навколишнього середовища і рівнів стратегічного процесу, що дозволило сформувати моделі ситуативної, стратегічної та сценарної адаптації, відмінні специфічні особливості яких є основою визначення адекватних способів і механізмів адаптивних реакцій. Відмінність моделей за певними характеристиками визначає сучасну специфіку та багатогранність адаптації за постіндустріальних умов діяльності підприємства та розкриває її сутність у об’єктному аспекті.

Стаття написана українською мовою

Гринь Є. Л.
Побудова когнітивної схеми сутності опору організаційним змінам на підприємстві (c. 247 - 252)
Метою статті є детальний аналіз змісту поняття «опір організаційним змінам» та побудова когнітивної схеми його сутності. Обґрунтовано важливість дослідження підходів щодо визначення опору змінам, класифікації видів опору змінам і причин виникнення опору змінам на підприємстві для побудови схематичної інтерпретаційної структури цього поняття. Визначено три основні підходи стосовно сутності поняття опору організаційним змінам – психологічний, поведінковий та управлінський, які обґрунтовано за допомогою проведеного морфологічного аналізу. Запропоновано класифікацію видів опору організаційним змінам, формування якої базується на таких критеріях, як: форма прояву (відкритий, латентний); сила впливу (сильний, відчутний, незначний); рівень виникнення (системний, груповий, індивідуальний); сфера виникнення (психологічний, логічний); тривалість існування (ситуаційний, тривалий). Детально проаналізовано можливі причини виникнення опору організаційним змінам, які узагальнено за такими групами чинників, як: організаційні, управлінські, ресурсні, соціально-психологічні, мотиваційні.

Стаття написана українською мовою

Разінькова М. Ю.
Сучасні маркетингові тенденції і підходи до надання туристичних послуг (c. 253 - 257)
Метою статті є з’ясування сучасних маркетингових тенденцій і підходів до надання туристичних послуг. Розкрито сучасні маркетингові тренди та підходи у сфері туристичних послуг. Описано інноваційні концепції туристичного маркетингу, що містять: уподібнення туристичного маркетингу та маркетингу сфери послуг, що обумовлено існуванням споріднених рис; орієнтування маркетингу туризму на попит, тобто на потреби та побажання клієнтів; велику міру зв’язку між туристичним маркетингом на макро- та мікрорівнях. Показано впровадження туристичними операторами типів маркетингу та наведено модель імплементації програм маркетингу туристичного оператора впродовж життєвого циклу. Визначено, що до тенденцій сучасного маркетингу туризму необхідно додати: зміни поведінки людей, які користуються послугами туризму, з-поміж яких необхідно виокремити індивідуалізацію попиту, екологізацію мислення, а також зміну тривалості та частоти мандрівок; розповсюдження маркетингу відносин зі споживачами; нероздільність із сучасними туристичними організаціями інтернет-маркетингу; комп’ютеризація і технологізація бізнесу у сфері туризму; на рівні країн – слабку результативність вітчизняного маркетингу піару туризму, а також регрес попиту на туристичні послуги.

Стаття написана українською мовою

Курочкіна І. Г.
Особливості розвитку маркетингу територій в умовах цифрової економіки (c. 258 - 263)
Метою статті є дослідження особливостей розвитку територіального маркетингу в умовах глобальної цифровізації. Трансформація цифрового простору охопила майже всі сторони життя людини, суспільства, держави. Розширення інформаційного суспільства, активне зростання електронної економіки, а також інтенсифікація процесів інформаційної глобалізації, які обумовлені розвитком цифрового простору, вимагають абсолютно нових підходів до управління, у тому числі й у сфері маркетингу територій. Розглянуті основні завдання територіального маркетингу в цифровому просторі сприятимуть значному просуванню територіального бренда й активному формуванню іміджу регіону. Для того щоб досягти конкурентних переваг у цифровому просторі, було запропоновано використання основних інноваційних інструментів, таких як: краудсорсинг, цифрова реклама, SMM-маркетинг, цифрові карти. Це дасть позитивний ефект від скорочення транзакційних витрат. Зазначено, що поточний період розвитку територіального маркетингу – це час нових можливостей і перспектив для розвитку територій на основі активного використання інформаційних технологій та інноваційних маркетингових інструментів просування територіальних брендів у мережі Інтернет на основі новітніх технологій цифрового маркетингу.

Стаття написана українською мовою

Муренець І. Г.
Технологія впровадження методичного забезпечення якості управління на промислових підприємствах (c. 263 - 268)
Розглянуто науково-методичний підхід щодо забезпечення якості управління на промислових підприємствах, що обумовлено постійними змінами зовнішнього середовища та дозволяє оптимізувати діяльність підприємства загалом, що забезпечить підприємству отримання додаткового прибутку, який можна спрямувати на подальший розвиток підприємницької діяльності. Одержані у процесі дослідження наукові результати в сукупності вирішують важливе наукове завдання щодо забезпечення якості управління на промислових підприємствах, а саме: удосконалення технології імплементації методичного забезпечення якості управління на промислових підприємствах, яка відрізняється від наявних логікою і змістом внутрішніх складових якості управління за рахунок узгодження виробничої, маркетингової, фінансової, інноваційно-інвестиційної, логістичної, кадрової діяльності підприємства, а також визначенням рівня впливу факторів зовнішнього середовища на основі індексу глобальної конкурентоспроможності, що дозволяє ухвалювати оперативні рішення щодо якості управління на промислових підприємствах.

Стаття написана українською мовою

Лаптєв В. І.
Методичне забезпечення оцінки дієвості управління людськими ресурсами (c. 269 - 274)
Статтю присвячено актуальному питанню дослідження дієвості наявних методів управління людськими ресурсами. Метою цієї статті є обґрунтування етапів, принципів, методів, підходів щодо оцінки тенденцій розвитку людських ресурсів і стану системи управління ними в контексті визначення переваг і проблем в управлінні людськими ресурсами на макро-, мезо-, мікрорівнях і розробки напрямів забезпечення дієвого механізму управління ними на основі проблемно-орієнтованого підходу. Розроблено методичне забезпечення оцінювання дієвості управління людськими ресурсами на основі проблемно-орієнтованого підходу. Запропоновано складові інтегральної оцінки дієвості системи управління людськими ресурсами на основі проблемно-орієнтованого підходу, що містять мотиваційну складову оцінки людських ресурсів; компоненту «рух людських ресурсів»; компоненту соціального забезпечення та інноваційну компоненту.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2018

Зубкова А. Б., Майгурова Д. С., Місюня Р. М.
Індустрія 4.0: конкуренція між бізнес-моделями – нова сутність конкурентоспроможності (c. 201 - 211)
Метою статті є обґрунтування впливу бізнес-моделі підприємства на його конкурентоспроможність. Беручи до уваги відсутність об’єктивної значущості самої технології, необхідно визначити, яким чином бізнес-модель через комерціалізацію дозволяє розкрити приховану цінність інновації та довести можливість компанії конкурувати на ринку за умови наявності стійкої бізнес-моделі. Аналіз та узагальнення попередніх розробок у визначенні ефективності бізнес-моделей та показників конкурентоспроможності підприємства дозволив виділити 18 метрик. На підставі даних 10 провідних високотехнологічних компаній світу було проведено факторний та кореляційний аналіз за визначеними метриками. Результатом дослідження стало виділення ключових показників успішності бізнес-моделей, що впливають на конкурентоспроможність підприємства. Встановлено, що компанії, які будують свої бізнес-моделі, ґрунтуючись на розвитку досліджень та розробці інноваційних продуктів при стійкому маркетинговому супроводі таких дій, мають кращі показники конкурентоспроможності, особливо в довгостроковому періоді. Втім, й у короткостроковому періоді такі компанії мають конкурентну перевагу за фінансовими показниками діяльності та часткою ринку.

Стаття написана українською мовою

Болотіна Є. В., Фоміченко І. П., Шашко В. О.
Управлінські технології комунікативного менеджменту (c. 212 - 219)
Грамотне вибудовування комунікацій з органами влади, а згодом і аналіз комунікативних технологій, дозволяє отримати якісну конкурентну перевагу на сучасному ринку, де боротьба за кожного клієнта ведеться на мікроекономічному рівні. Дана стаття присвячена аналізу підходів до визначення поняття «державні відносини» і розгляду GR як специфічної форми комунікативного управління, яка нині часто використовується корпоративними структурами в політичних аспектах їх діяльності. Авторі статті розглядають основні види комунікацій GR-менеджменту, що спирається на певну програму дій і спрямована на створення та підтримування сприятливих відносин з органами публічної влади. Акцентується увага на тому, що технології GR, PR недостатньо опрацьовані на теоретичному рівні, також виділено ряд проблем: недовіра населення до влади; прихованість інформації та відсутність необхідної роз’яснювальної роботи; слабка організаційна структура; погано налагоджені зв’язки з громадськістю; недолік фінансування. У рамках аналізу сучасної реалізації органами влади Government Relations розглянуто основоположні аспекти функціонування неінституційних структур публічної влади на прикладі лобізму.

Стаття написана українською мовою

Гусаріна Н. В.
Компетентнісна модель готовності підприємств до інноваційної діяльності (c. 220 - 225)
Мета статті полягає в дослідженні факторів розвитку компетенцій у системі управління інноваційною діяльністю та економічним зростанням підприємств. Розглянуто структуризацію основних положень системи набуття компетентностей персоналу; систематизовано погляди взаємодій основних блоків управління знаннями; визначено нові напрями компонентів розширення знань персоналу. Обґрунтовано, що при досягненні компетенцій використовувана інформація повинна бути не різноманітною, але строго детермінованою. Від того, як здійснюється організація інноваційної діяльності, залежить ступінь готовності підприємств до впровадження інновацій. Перспективи подальших досліджень полягають в оцінці необхідних обсягів вхідної інформації для побудови прогнозних значень показників динамічних рядів економічного зростання. Подальший розвиток може сприяти підвищенню інноваційної активності підприємств в умовах невизначеності.

Стаття написана українською мовою

Гринь Є. Л.
Науково-теоретична сутність організаційних змін на підприємстві (c. 226 - 232)
Здійснено узагальнення існуючих підходів до розуміння поняття «організаційні зміни». Обґрунтовано вплив чинників зовнішнього та внутрішнього середовища на виникнення змін. Розглянуто еволюційну природу організаційних змін та їх іманентність у діяльності підприємства, що спонукає до впровадження методології управління змінами на кожному підприємстві. Представлено морфологічну декомпозицію досліджуваного поняття за такими складовими: сутність, зміст (об’єкт, який змінюється), прояв (результат). На основі узагальнення надано визначення організаційних змін як процесу переходу підприємства в інший стан, параметри якого залежать від поточного стану, що й обумовлює процедури, методи та засоби їх реалізації.

Стаття написана українською мовою

Чмир Т. С.
Використання методів ситуаційного аналізу для діагностики рівня фінансової безпеки підприємства (c. 232 - 237)
Головною метою статті є дослідження підходів щодо визначення поняття «діагностика фінансової безпеки підприємства», її мети та завдань; обґрунтування актуальності використання методів ситуаційного аналізу для діагностики рівня фінансової безпеки підприємства в умовах постійної зміни факторів зовнішнього та внутрішнього середовища його функціонування. Запропоновано трактування поняття «діагностика фінансової безпеки підприємства». Визначено мету діагностики фінансової безпеки підприємства, її завдання та принципи здійснення. Обґрунтовано актуальність застосування методів аналізу внутрішнього та зовнішнього середовища організації (методів ситуаційного аналізу: SWOT-аналіз, SNW-аналіз, PEST-аналіз) з метою діагностики фінансової безпеки підприємства. Зроблено висновок, що ситуаційний аналіз дозволяє побачити картину реальної ситуації на підприємстві; виявити поточні проблеми та кризи, що загрожують його розвитку, а також можливості, використання яких приведе до позитивного результату; є достовірною базою для розробки заходів захисту суб’єкта підприємницької діяльності від виявлених загроз.

Стаття написана українською мовою

Левицька І. В., Климчук А. О.
Механізм формування конкурентоспроможності готельних підприємств (c. 238 - 246)
Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці методичних положень і науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму формування конкурентоспроможності готельних підприємств. За результатами проведених досліджень удосконалено механізм формування конкурентоспроможності готельних підприємств, який об’єднує зміст і порядок реалізації процесів організаційно-управлінського та економічного характеру, а також методичне забезпечення реалізації ресурсного забезпечення, спрямованого на підвищення конкурентоспроможності, якості та розвиток культури сервісу. Удосконалено внутрішній організаційно-управлінський механізм формування конкурентоспроможності готельних підприємств, спрямований на виконання управлінських функцій щодо підвищення якості готельних послуг. Також розроблено внутрішній економічний механізм, який передбачає регулювання основних підсистем готельної структури за допомогою методів і важелів (конкурентних переваг), що сприяє підвищенню конкурентних можливостей готельного підприємства з розробки стратегій якості готельних продуктів. Зроблено висновки, що серед напрямків подальших досліджень у сфері економіки й управління народним господарством необхідно виділити розробку механізмів управління конкурентоспроможністю готельних підприємств, а також стратегій підвищення конкурентоспроможності готельної галузі України.

Стаття написана українською мовою

Кожанова Є. П., Сєрікова Т. М.
Напрями вдосконалення стратегічного планування на регіональному рівні (c. 247 - 252)
У сучасних умовах динамічного розвитку соціально-економічних процесів на світовому рівні зростає роль стратегічного планування. Ускладнення розв’язуваних проблем, швидка зміна факторів зовнішнього середовища, значні витрати ресурсів на їх рішення – все це вимагає ретельного опрацювання рішень на майбутнє. Метою статті є визначення сутності та принципів стратегічного планування розвитку регіонів та напрямів його подальшого вдосконалення. Розглянуто сутність стратегічного планування розвитку регіонів, запропоновано власне бачення його визначення. Визначено принципи стратегічного планування регіонального розвитку. Наведено перелік загальних принципів планування та зроблено акцент на принципах, притаманних стратегічнічному плануванню регіонального розвитку. Запропоновані принципи передбачають можливість заздалегідь реагувати на можливі загрози та розробляти альтернативні плани. Підкреслено, що в сучасних умовах стає неможливою розробка ефективних стратегічних планів без дотримання принципів альтернативності, адаптивності, гнучкості планування. Зроблено також акцент на необхідності застосування партнерського підходу до розробки планів, що дозволяє поєднувати інтереси держави, регіону та громадськості. Наведено основні переваги стратегічного планування регіонального розвитку та недоліки практики їх розробки та реалізації в нашій країні.

Стаття написана українською мовою

Мартиненко О. О., Шуба М. В.
Світовий досвід використання франчайзингу як ефективної моделі розширення бізнесу (c. 253 - 258)
Метою статті є визначення сучасного стану розвитку франчайзингу в різних країнах світу як моделі розширення існуючого бізнесу. Розглянуто сутність франчайзингу як форми організації бізнесу на прикладі механізму застосування окремих його типів. Найбільш поширеною класифікацією є поділ франчайзингу на такі різновиди, як бізнес-франчайзинг і традиційний, або товарний, франчайзинг. Досліджено динаміку зростання кількості франчайзингових установ у світі та галузеву структуру міжнародного франчайзингу. Проаналізовано франчайзинговий ринок США. Визначено, що використання франчайзингової моделі на міжнародному рівні є конкурентною перевагою для експорту США. Досліджено ринок франчайзингу країн-експортерів, що є лідерами в цій галузі, – Німеччини та Великої Британії.

Стаття написана українською мовою

Черноіванова Г. С.
Організаційне забезпечення управління інноваційною складовою підприємства: побудова та структурний аналіз (c. 259 - 264)
Метою статті є обґрунтування і розробка теоретико-методологічного підходу до побудови організаційного забезпечення та його структурного аналізу при управлінні інноваційною складовою підприємства. Однією із найважливіших складових управління інноваціями та інноваційною працею є організаційне забезпечення. Тому у статті проаналізовано елементи даної підсистеми забезпечення. Запропоновано концептуальні положення побудови організаційного забезпечення в структурі механізму управління інноваційною складовою підприємства на основі сучасної парадигми управління; проаналізовано підходи до сутності організаційного механізму та його складових; надане авторське трактування категорії «організаційне забезпечення». Визначено елементи організаційного забезпечення в структурі механізму управління інноваційною складовою; обґрунтовано підхід до структурного аналізу організаційного забезпечення управління інноваційною складовою підприємства; упорядковано набір інструментів організаційної складової забезпечення управління інноваційною складовою підприємства.

Стаття написана українською мовою

Салюк А. П., Холодний Г. О.
Формування бренда підприємства: фактори впливу та особливості (c. 265 - 271)
У статті розглянуто питання формування бренда підприємства через призму визначення факторів, які впливають на цей процес. Зроблено акцент на споживачеві, який є головною ціллю та навколо якого будується маркетингова стратегія щодо бренда. Брендоутворюючі фактори систематизовано у дві групи: такі, що безпосередньо залежать від підприємства (суб’єктивні), та ті, на які воно вплинути не може (об’єктивні). Визначено загальну та конкретну важливість кожного з цих факторів у процесі еволюції торгової марки. Окремо відзначено ірраціональну лояльність, яка є результатом синергії суб’єктивно-об’єктивних чинників та вагомим елементом цієї системи, який впливає на прихильність споживача до бренда, навіть у кризові періоди. За результатами аналізу визначено оптимальний набір основних факторів та відзначено необхідність підвищеної уваги до них з боку компаній – власників брендів або таких, що прагнуть до цього статусу у світі та, особливо, в Україні.

Стаття написана українською мовою

Наторіна А. О.
Маркетингова товарна політика онлайн-ритейлерів: характеристика та траєкторії розвитку (c. 272 - 277)
Цілями статті є ідентифікація характеристик маркетингової товарної політики онлайн-ритейлерів на базі науково-методичного підходу (кластеризації), що ґрунтується на оцінках онлайн-покупців, а також розробка пропозицій стосовно траєкторії розвитку маркетингової товарної політики онлайн-ритейлерів. Автоматизація розрахунків відбувалася з використанням програмних пакетів «StatSoft Statistica» та «SPSS Statistics». Онлайн-опитування покупців здійснено на засадах використання онлайн-сервісу Google-форми. За результатами дослідження детерміновано характеристики маркетингової товарної політики онлайн-ритейлерів та запропоновано можливі траєкторії розвитку з дескрипцією відповідно до визначеної характеристики. Імплементація розроблених пропозицій дозволить онлайн-ритейлерам максимально задовольнити запити, потреби та вподобання онлайн-покупців у Інтернет-просторі, у тому числі шляхом оновлення товарного портфеля.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2018

Салига К. С., Гуцалюк О. М.
Ресурсно-компетентнісна парадигма організації управління корпоративними інтеграційними процесами акціонерних товариств (c. 369 - 376)
У статті представлено концептуальні положення щодо управління корпоративним інтеграційним розвитком об’єднань акціонерних товариств, засновані на авторській гіпотезі щодо розгляду інтеграції як деякого регулярного процесу, який описується в термінах концепції зростаючої віддачи. Запропоновано використання ресурсно-компетентнісного та системно-комплементарного підходів до управління корпоративним інтеграційним розвитком об’єднань акціонерних товариств. Запропоноване введення сукупності корпоративних механізмів управління інтеграцією, взаємодія між якими описана за допомогою інструментарію структурно-функціонального моделювання складних систем. Обґрунтовано ключове значення забезпечення збалансованого розподілу корпоративного контролю для успішної реалізації стратегії корпоративного інтеграційного розвитку об’єднання акціонерних товариств.

Стаття написана українською мовою

Ковальчук Т. Г.
Вплив іміджу та репутації на діяльність підприємства в умовах глобалізації (c. 377 - 381)
Цілями статті є визначення понять «імідж» та «репутація», висвітлення їх спільних рис та відмінностей, аналіз їх впливу на діяльність підприємства та окреслення основних напрямів формування підприємствами відповідного іміджу та репутації для досягнення привабливості на зовнішніх ринках. Методологічною основою дослідження є роботи провідних вітчизняних і іноземних фахівців з даної проблематики. При вирішенні поставлених завдань використовувались методи статистичного аналізу, системного узагальнення, а також якісного і кількісного порівняння. Визначено, що для підприємства одним із головних способів привернути до себе увагу споживача є створення позитивного іміджу та ділової репутації. Розкрито поняття «іміджу» та «репутації»; виявлено їх особливості; обґрунтовано чинники, що на них впливають; запропоновано подальші кроки поліпшення іміджу та репутації підприємства та визначено їх вплив на результати діяльності підприємства із урахуванням глобалізаційних процесів.

Стаття написана українською мовою

Карвацка Н. С., Тюріна Н. М., Назарчук Т. В.
Антикризове управління: значення, етапи, процеси реалізації (c. 382 - 389)
На прибутковість і ефективність діяльності організації впливає цілий ряд факторів, які за певних обставин можуть призвести до збою бізнесу. У такій ситуації керівництву компанії необхідно виконати комплекс заходів, спрямованих на відновлення стабільності та платоспроможності. Метою статті було визначення етапів антикризового управління та основних факторів формування успішної антикризової стратегії. Процес відновлення платоспроможності, представлений у роботі, охоплює всі аспекти антикризового управління, такі як: оцінка, діагностика, планування, менеджмент. Акцентовано увагу на тому, що антикризове управління – це не тільки створення ефективної стратегії відновлення та розвитку компанії, але й комплексне впровадження запропонованих заходів, їх постійне коригування залежно від впливу змін зовнішніх та внутрішніх чинників. Відповідно, реалізація запропонованого процесу передбачає координацію пріоритетних інтересів компанії та зовнішнього середовища; збалансування внутрішніх заходів, спрямованих на відновлення економічного потенціалу та створення умов для розвитку підприємства в довгостроковій перспективі.

Стаття написана англійською мовою

Кравченко Н. В., Шахно А. Ю.
Параметри формування людського капіталу інноваційної праці в умовах глобальних змін (c. 390 - 397)
Метою статті є науково-теоретичне обґрунтування параметрів людського капіталу, необхідних для імплементації інноваційної праці в умовах глобальних трансформацій. Виділено глобальні виклики, які формують людиноцентричну модель інноваційної діяльності. З’ясовано, що ресурсне забезпечення інноваційної праці пов’язане з формуванням, розвитком і використанням людського капіталу. У результаті застосування компетентнісної моделі фахівця визначено якісні параметри людського капіталу, які є необхідними для експансії інноваційної праці. Доведено, що людський капітал як відкрита система постійно перебуває під впливом зовнішнього середовища, а його оцінка поєднує в собі кількісно-якісні властивості. Визначено тенденції зміни людського капіталу України та їх вплив на забезпечення рівня конкурентоспроможності й інноваційного розвитку. Запропоновані основні напрями формування людського капіталу інноваційного типу. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є пошук ефективних методів та інструментів управління процесом кругообігу людського капіталу в інтересах інноваційної модернізації.

Стаття написана українською мовою

Іванова А. О., Пуліна Т. В., Кутідзе Л. С.
Упровадження досвіду японської системи управління персоналом на українських підприємствах (c. 398 - 403)
З метою підвищення ефективності та результативності діяльності вітчизняних підприємств доведено необхідність впровадження в Україні інструментів і методів японської системи управління персоналом, з ефективною адаптацією до українських реалій. Проаналізовано основні риси, переваги та недоліки функціонування японської системи управління персоналом. Визначено головні особливості японської системи управління персоналом, серед яких – дуже високий рівень взаємодії між співробітниками та керівництвом. На рівень взаємодії також значно впливає і практика довічного найму. Крім того, поширенню відомих концепцій «кайдзен» і «точно вчасно» сприяють особливості менталітету та цінності персоналу японських підприємств. Досліджено стан впровадження японського досвіду на українських підприємствах. Обґрунтовано головні проблеми, які стримують упровадження на вітчизняних підприємствах японського досвіду управління персоналом. Визначено та обґрунтовано шляхи впровадження досвіду японської системи управління персоналом в діяльність українських підприємств з метою забезпечення їх результативності та конкурентоспроможності.

Стаття написана українською мовою

Брич В. Я., Ткач У. В.
Інноваційні підходи в управлінні персоналом підприємств (c. 404 - 409)
Метою статті є вивчення та систематизація основних сучасних теоретичних підходів до інноваційного управління персоналом підприємства. Розглянуто та визначено ключові інноваційні підходи в управлінні персоналом підприємств, представлені в науково-методологічних дослідженнях сучасних науковців. Виявлено необхідність наукового обґрунтування впровадження інновацій у сфері управління персоналом через визначення ключових принципів інноваційного розвитку цієї сфери. Також розглянуто основні традиційні (адміністративні, економічні, соціально-психологічні) та інноваційні методи (інноваційний підбір персоналу, що передбачає використання новітніх технологій пошуку працівників; інноваційні методи оцінки діяльності, які використовуються на стадії підбору та управління кадрами для визначення рівня відповідності професійних і особистісних характеристик персоналу посадовим і внутрішньофірмовим вимогам; інноваційні методи управління кар’єрою; інноваційні методи стимулювання та мотивації) в системі сучасного управління персоналом підприємств, виділено найбільш пріоритетні аспекти їх впровадження та реалізації.

Стаття написана українською мовою

Лазебник Ю. О., Кулініч Д. С.
Методичні засади аналізу ефективності використання кадрового потенціалу на підприємстві (c. 410 - 414)
У статті розглядаються й узагальнюються актуальні питання ефективності використання кадрового потенціалу на підприємстві. Спираючись на отриману інформацію із наукових джерел, було здійснено оцінку ефективності використання кадрового потенціалу за допомогою метода анкетування та побудови інтегральних індексів. Обґрунтовано необхідність аналізу кадрового потенціалу підприємства з огляду на важливість виявлення відповідності якісної характеристики кадрів підприємства його системі праці, а також для прогнозування можливості розширення потенціалу існуючих робітників. Як показали результати числової характеристики стану кадрового потенціалу підприємства AltDesign, компанія має гарний інтегральний показник стану кадрового потенціалу, проте це не виключає існуючих проблем, виявлених у результатах анкетування, що є приводом для висунення пропозицій щодо методів покращення ситуації.

Стаття написана українською мовою

Корепанов Г. С., Щербак М. В.
Побудова кадрового менеджменту в організації як один із чинників її розвитку (c. 415 - 420)
Метою статті є дослідження можливості розвитку сучасної організації за рахунок побудови ефективного кадрового менеджменту. Розглянуто поняття кадрового менеджменту. Проаналізовано сутність цього явища як чинника розвитку сучасного підприємства. Наведено та проаналізовано основні складові кадрового менеджменту в організації: кадрова політика, процес рекрутингу, адаптації, матеріальної та нематеріальної мотивації, оцінювання трудової діяльності працівників. Обґрунтовано необхідність створення єдиного універсального алгоритму з впровадження кадрового менеджменту на підприємстві. Визначено основні труднощі та потенційні бар’єри на шляху впровадження кадрового менеджменту в організації. Розроблено універсальний алгоритм упровадження кадрового менеджменту на сучасному підприємстві, який включає етапи визначення курсу розвитку компанії та її кадрової складової, визначення цілей впровадження кадрового менеджменту, налагодження процесу бюджетування, побудову культури компанії, визначення складу та функцій департаменту з кадрового менеджменту, побудову всіх складових кадрового менеджменту. Виділено основні результати, які можна досягти завдяки реалізації запропонованого алгоритму.

Стаття написана українською мовою

Селютін С. В.
Оцінка стратегічного розвитку закладів ресторанного господарства (c. 421 - 428)
Мета статті полягає в дослідженні фрактальних елементів організації ресторанного господарства, структурованих за еволюційними принципами, та оцінці стратегічного розвитку ресторанів. Рівень стратегічного розвитку визначається конкурентоспроможністю закладів, яка залежить від таких фрактальних елементів, як якість виробничої програми (меню), якість технологій обслуговування та виробництва продукції, ступінь відповідності суб’єкта та об’єкта управління, ступінь відповідності потенціалу фірми параметрам ринку, темп розвитку цільових параметрів, відповідність визначеному ієрархічному місцю серед аналогічних закладів. Для оцінки стратегічного розвитку обрано метод таксономічного аналізу. Наведено результати дослідження десяти повносервісних ресторанів м. Харкова. Розрахунки таксономічних показників стратегічного розвитку (конкурентоспроможності) ресторанів дозволили визначити ранги підприємств і виявити лідера та аутсайдера. Результати розрахунків дозволять фахівцям підприємств, які відстають від лідера, аналізувати ступінь віддаленості за кожним показником, а, відповідно, – на кожному ієрархічному рівні системи фрактальних елементів організації ресторанного господарства. У результаті аналізу можна сформувати унікальний для кожного підприємства комплекс заходів з метою отримання лідируючих позицій.

Стаття написана українською мовою

Димченко О. В., Хайло Я. М., Рудаченко О. О.
Завдання розвитку управлінського обліку в технології ресурсозбереження (c. 429 - 435)
У статті обґрунтовано напрямки та заходи з вдосконалення системи інформаційного забезпечення підприємств водопровідно-каналізаційного господарства, орієнтованих на організаційно-економічні інновації при впровадженні програм ресурсозбереження. Визначено завдання подальшого розвитку управлінського обліку як базової складової аналітичної функції управління. Запропоновано пріоритети щодо порядку розбудови сучасного механізму ресурсозбереження, виділено інтелектуальний капітал як головний фактор впливу на процес розвитку підприємства. Визначено, що значний негативний внесок у загострення проблеми до рівня, коли підприємства входять у збитковий режим діяльності і надовго в ньому затримуються, роблять недосконалі методи та механізми управління ресурсовикористанням і ресурсозбереженням, а доповнює цей негатив недосконала інформаційна база, яку, перш за все, слід модернізувати в системі управлінського обліку.

Стаття написана українською мовою

Мазоренко О. В.
Краудмаркетинг як інструмент просування підприємства-експортера на закордонних ринках (c. 436 - 441)
Основною метою статті є обґрунтування доцільності використання краудмаркетингу та розробка механізму його використання для активізації експортної діяльності підприємства. Досліджено маркетингові аспекти просування підприємства на глобальному ринку. Визначено сутність та основні завдання краудмаркетингу, проаналізовано й узагальнено його переваги та недоліки. Застосування краудмаркетингу має низку обмежень, пов’язаних з його специфікою, що зумовило розробку механізму реалізації краудмаркетингу для його ефективного використання підприємствами-експортерами. Для реалізації завдань краудмаркетингу систематизовано різноманітні системи та сервіси, які дозволяють формувати мережеві спільноти і де підприємства мають можливість комунікації з цільовою аудиторією. До основних сервісів краудмаркетингу належать: тематичні форуми, сайти відгуків, сайти питання-відповідь, соціальні мережі, торговельні майданчики та блоги і статті у ЗМІ. Узагальнено висновки щодо доцільності використання краудмаркетингу підприємствами-експортерами при виході на закордонні ринки.

Стаття написана англійською мовою

Черничко С. Ф., Борисенко К. В., Гришан М. М.
Тенденції та перспективи розвитку ринку товарів побутової хімії в Україні та Закарпатській області (c. 442 - 447)
Існування значного внутрішнього незадоволеного попиту та щорічне зростання потреби спонукає до вивчення та розгляду в динаміці показників розвитку ринку товарів побутової хімії з метою виявлення тенденцій розвитку та окреслення перспектив. Мета статті – проведення економіко-статистичного аналізу динаміки розвитку ринку товарів побутової хімії в Україні та Закарпатській області, а також обґрунтування практичних рекомендацій його стимулювання. Визначено, що найбільш швидкими темпами в Україні розвивається ринок освіжувачів та аерозолів і засобів для прання білизни. Обґрунтовано, що однією із основних тенденцій міжнародного та українського ринків побутової хімії є перехід на більш безпечні для екології засоби. За результатами аналізу тенденцій ринку товарів побутової хімії в Закарпатській області можна зробити висновок щодо високого ступеня локальності розподілу підприємств галузі та наближення їх до основних елементів транспортної інфраструктури регіону.

Стаття написана українською мовою

Полякова Я. О., Надеіна М. В.
Принципи формування комплексу інтегрованих маркетингових комунікацій підприємства на міжнародному ринку В2В (c. 448 - 453)
Метою даної статті є визначення принципів формування й розробки структури комплексу міжнародних маркетингових комунікацій підприємства на ринку В2В на засадах інтегрованого підходу. За результатами проведеного дослідження визначено, що основними принципами формування міжнародних інтегрованих маркетингових комунікацій підприємства на В2В ринку є: включення в комунікативну модель стадії аргументованого вибору та поступова заміна класичних засобів маркетингових комунікацій комунікаціями у сфері Інтернет, формування відповідності між комунікативними ефектами міжнародних маркетингових комунікацій та етапами послідовної поведінки споживача – посередника. Запровадження виявлених принципів у процес формування інтегрованого комплексу міжнародних маркетингових комунікацій дозволяє визначити концептуальну та ситуаційну складові комплексу з метою досягнення максимізації інтегрованого ефекту.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2018

Божко Ю. О.
Оцінювання конкурентоспроможності підприємства методами конкурентної розвідки (c. 320 - 326)
Використання методів конкурентної розвідки в оцінці зовнішнього та внутрішнього середовища діяльності підприємств машинобудування дало змогу визначити конкурентні переваги кожного з них, оцінити можливості та пріоритетні напрямки подальшого розвитку. Здійснений аналіз констатує можливість проведення конкурентної розвідки на основі інформації, яка міститься в мережі Інтернет. Крім цього, проведений аналіз дає змогу запропонувати методологічні підходи до оцінки діяльності конкурентів та бізнес-середовища функціонування підприємства.

Стаття написана українською мовою

Гарафонова О. І., Токовенко А. М.
Інноваційна стратегія підприємства: особливі підходи до формування в сучасних умовах розвитку ресторанної сфери в Україні (c. 327 - 332)
Метою статті є дослідження інноваційної стратегії підприємства та особливих підходів до формування в сучасних умовах розвитку ресторанної сфери в Україні. Визначено інноваційні стратегії, що використовуються в різних типах ресторанного бізнесу. Проаналізовано основний інструментарій розробки інноваційної стратегії закладів ресторанного бізнесу. Запропоновано розподіл великих ресторанних підприємств і невеликих фірм (кафе) за використовуваними стратегічними інструментами (підприємства, що використовують споріднену диверсифікацію; підприємства, що використовують емерджентну теорію; підприємства, що використовують теорію підтримуючих інновацій). Визначено групи інноваційних стратегій, виявлені на українському ресторанному ринку (диверсифікації (споріднена і неспоріднена), гібридні моделі, стратегія витіснення лідера). Запропоновано авторське визначення інноваційної стратегії в ресторанному бізнесі.

Стаття написана українською мовою

Лісна І. Ф., Пивавар І. В., Пономаренко О. О.
Маркетингові дослідження і планування маркетингової діяльності на макро і мікрорівнях (c. 333 - 339)
У статті проаналізовано маркетингові дослідження і планування маркетингової діяльності на макро- і макрорівнях. Обґрунтування вибору напрямків підвищення ефективності використання маркетингового потенціалу підприємства та розробки відповідних заходів щодо реалізації цих напрямків обумовлює необхідність ретельного маркетингового дослідження умов господарської діяльності, визначення особливостей сегментації ринку та встановлення ключових переваг, які забезпечують сталі позиції виробників у конкурентному суперництві. Обґрунтованість прийнятих підприємством стратегічних рішень багато в чому обумовлюється повнотою й вірогідністю використовуваної інформації. Висока трудомісткість, складність збору й аналітичної обробки великих масивів різноманітної інформації, можливості одержання якої обмежені, поряд з відсутністю необхідної компетенції фахівців, які залучаються, ставить під сумнів можливість проведення такого роду робіт невеликими підприємствами якісно і в повному обсязі. Тому в статті визначена доцільність формування спеціалізованих інформаційно-аналітичних центрів, які концентрують необхідну інформацію й оснащені різноманітним інструментарієм її стратегічної оцінки.

Стаття написана англійською мовою

Новікова Л. В., Чернишова Л. О.
Маркетингові комунікації як складова маркетингової політики підприємства на міжнародному ринку (c. 340 - 345)
Метою статті є дослідження особливостей формування та оцінки ефективності маркетингових комунікацій як складової маркетингової політики підприємства на міжнародному ринку. Визначено сутність поняття «маркетингові комунікації», основні засоби маркетингового впливу підприємства на міжнародному ринку. Виділено переваги й недоліки засобів впливу маркетингових комунікацій у міжнародному бізнесі. Проведено порівняльну характеристику моделей оцінки ефективності маркетингових комунікацій як важливих складових маркетингової політики підприємства, що дозволяють визначити рівень успішності промо-західів. Виокремлено переваги та недоліки кожної з моделей залежно від специфіки діяльності підприємства та методів стимулювання збуту, які воно використовує на міжнародному ринку. Запропоновано модель формування системи маркетингових комунікацій як складової маркетингової політики підприємства, яка має багаторівневий характер. Модель дозволяє у взаємозв’язку із системою маркетингових комунікацій враховувати споживчі потреби цільової аудиторії та оцінювати ефективність реалізації промо-акцій на міжнародному ринку.

Стаття написана українською мовою

Савицька Н. Л., Мелушова I. Ю.
Управління результативністю маркетингу в контексті сталого розвитку підприємства: теоретико-методичний аспект (c. 346 - 351)
Метою статті є окреслення теоретико-методичних засад управління результативністю маркетингу в контексті сталого розвитку підприємства. Запропоновано науково-методичний підхід до управління результативністю маркетингу на засадах сталого розвитку підприємств, який базується на ухваленні збалансованих маркетингових рішень на основі комплексу цільових орієнтирів, з урахуванням інтересів власників бізнесу, пріоритетів довгострокового розвитку ресурсного забезпечення, виробництва та збуту, а також соціальних потреб суспільства і захисту навколишнього середовища. На відміну від відомих, підхід, викладений у статті, дозволяє здійснювати управління результативністю маркетингу на двох рівнях: завоювання максимально привабливої конкурентної позиції підприємства на ринку (через одержання запланованого розміру маркетингових результатів) та формування інтегральної результативності у вигляді підвищення вартості бізнесу за рахунок маркетингових джерел. Викладений підхід має концептуальний характер і потребує контекстуалізації відповідно до особливостей економічної діяльності підприємства та конкретного ринку.

Стаття написана українською мовою

Новіков Д. Ф.
Соціальна відповідальність маркетингу на ринку промислових підприємств (c. 352 - 356)
У статті розглянуто один із основних напрямів маркетингової діяльності промислового підприємства – соціальну відповідальність маркетингу. Показано відмінні риси промислового та споживчого ринків і закономірності формування в їх діяльності соціальної відповідальності маркетингу. Проаналізовано діяльність трьох підприємств, що працюють на промисловому ринку: інжинірингової компанії, підприємства з випуску гірничодобувної техніки та підприємства з випуску підйомно-транспортного устаткування. Показано, що рівень соціальної безвідповідальності маркетингу на підприємствах, які працюють на промисловому ринку, мінімальний, а причини безвідповідальності на підприємствах промислового й споживчого ринків різні. Жодне з цих підприємств за останні 10 років не платило штрафи за невідповідність заявленого рівня якості своєї продукції, тому що дорожить своєю репутацією та не йде на риск втрати замовників. Уточнено визначення «соціальної відповідальності промислового маркетингу», яке полягає в необхідності мінімізації відхилення від діючої технології виробництва.

Стаття написана українською мовою

Дубовик Т. В., Гамова І. В.
Інновації та бізнес-моделі в маркетингових каналах (c. 357 - 362)
У статті досліджено інновації в маркетингових каналах. Колаборація підприємств у каналах, що базується на маркетингових відносинах, дозволила розглядати інновації в маркетингових каналах щодо їх розвитку в перспективах: технологічній, структурній, взаємодії. Запропоновані інновації дозволили окреслити вплив факторів зовнішнього середовища та споживчих тенденцій на інноваційний розвиток підприємств, які базуються на очікуваннях споживачів, проблемах розвитку промисловості та правових проблемах, а також визначати інноваційні виклики та потенційні рішення. Бізнес-моделі в каналі надано з точки зору комплексного представлення: інновацій у бізнес-моделі; відносин між замовником та всією бізнес-моделлю; ресурсів для здійснення діяльності; конкретного контексту замовника для створення цінності клієнта; відносин і каналів між партнерами і замовником.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2018

Бутенко Т. В., Коган І. В.
Сучасна структура та ефективне управління економічними методами в менеджменті (c. 406 - 412)
Метою статті є дослідження структури управління економічними методами, її сутність, характеристика та ефективність. Проаналізовано та досліджено наукові праці зарубіжних і вітчизняних учених, які ґрунтовно розкрили сутність економічних методів управління. Розглянуто основні види економічних методів управління, такі як: планування, комерційний розрахунок, оплата праці, преміювання, ціноутворення, фінансування та надано їхню характеристику. Проаналізовано основні теоретичні та практичні позиції із впровадження економічних методів управління на підприємстві. Вивчено зарубіжний досвід використання економічних методів управління на підприємствах. Запропоновано перехід до економічних методів управління, які використовуються зарубіжними країнами на їхніх підприємствах. Подальше впровадження економічних методів управління, які використовуються на підприємствах у зарубіжних країнах, допоможе досягнути функціонального та економічного підйому на вітчизняних підприємствах.

Стаття написана українською мовою

Муха С. В.
Сучасна українська корпоративна культура (c. 413 - 417)
У статті проаналізовано сучасний стан української корпоративної культури. Визначено історичні передумови становлення сучасної української корпоративної культури та порівняно їх зі світовим досвідом. Виявлено основні характерні особливості української корпоративної культури та її нові тренди. Визначено сучасні напрямки розвитку української корпоративної культури. Виокремлено особливості розвитку української корпоративної культури на сучасному етапі становлення економіки. Охарактеризовано відмінності в розвитку корпоративної культури українських і закордонних підприємств. Проаналізовано теоретичне підґрунтя розвитку корпоративної культури в Україні. Визначено, що саме розвиток корпоративної культури сприяє ефективному розвитку підприємства. Визначено, що будь-яка організація, що має на меті досягти успіху, повинна сприяти духу єдності, спільних інтересів та відповідальності, щоб створити почуття лояльності, солідарності та гордості серед своїх співробітників. Однією з головних причин залучення західних професійних менеджерів є те, що в Україні все ще існує дефіцит місцевих професійних менеджерів.

Стаття написана англійською мовою

Дрогобицький І. М.
Ментальність в менеджменті (c. 418 - 424)
Незважаючи на те, що економісти і менеджери давно звернули увагу на залежність управлінських рішень від приймаючих їх осіб, нагальна необхідність дослідження цієї залежності з’явилася на рубежі тисячоліть з виходом на економічну арену поведінкової економіки. Остання вивчає природну поведінку економічних систем у повсякденному економічному житті та виробляє рекомендації, як забезпечити її постійне поліпшення, спираючись на свідомість і підсвідомість їх активних елементів (людей). При цьому поведінкова економіка прагне адаптувати досягнення своїх попередниць (класичної та неокласичної економічних концепцій) на еволюційному шляху цивілізаційного розвитку і знайти їм найкраще практичне застосування. Одним з найбільш значущих досягнень неокласичної економічної концепції є модельний підхід до організаційного управління. Звісно, і в поведінковій економіці він займає гідне місце. У зв’язку з цим у статті зроблено спробу розкрити склад і зміст ментальних моделей, які складають основу модельного вибору в умовах поведінкової економіки. Основна складність такого задуму полягає в тому, що елементи, які утворюють ментальні моделі, зв’язки між ними і навколишнім середовищем мають нематеріальну природу і не дані нам у відчуттях.

Стаття написана українською мовою

Бондаренко О. М., Рішко Ю. І., Тардаскіна Т. М.
Переваги віддаленої роботи як ефективної форми зайнятості персоналу в сучасних умовах (c. 425 - 430)
Мета статті полягає в дослідженні теоретичних і практичних аспектів організацій віддаленої роботи та розгляді її переваг як ефективної форми зайнятості персоналу. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) здійснюють безпосередній вплив на економіку за рахунок створення нових робочих місць і трансформацію робочої сили. Ця трансформація привела до виникнення цілого ряду нетипових форм зайнятості, однією з яких є віддалена робота. Наведено категорії працівників, найбільш зацікавлені у віддаленій формі роботи. Аналізуються переваги та недоліки віддаленої роботи для всіх зацікавлених сторін: роботодавців, працівників та держави. Робиться акцент на тому, що, незважаючи на певні недоліки, віддалена форма роботи є затребуваною та перспективною, про що говорять тенденції розвитку ринку праці.

Стаття написана українською мовою

Череп А. В., Григорович Л. С.
Огляд методів оцінки ефективності управління підприємством (c. 430 - 434)
Метою статті є огляд існуючих методів оцінки ефективності управління підприємством. При аналізі праць вітчизняних і зарубіжних учених було виявлено наявність великої кількості методів, що обтяжує вибір менеджерів підприємства найбільш ефективного з них. Наведено найбільш розповсюджені класифікації та короткий опис існуючих методів оцінки. У результаті досліджень було виявлено, що на сьогодні не вироблено єдиної класифікації чинних методів оцінки. У роботі надано розподіл методів з точки зору визначення поняття ефективності. Зазначено наявність умовного поділу методів на формалізовані та неформалізовані та надано короткий опис кожного з них. У подальшому дослідження в цій сфері можуть бути спрямовані на порівняння існуючих методів, виявлення найбільш ефективного або формування нового, який би врахував всі недоліки та переваги вже існуючих.

Стаття написана українською мовою

Пілецька С. Т., Коритько Т. Ю.
Система адаптивного управління підприємством в умовах мінливого зовнішнього середовища (c. 435 - 440)
Статтю присвячено дослідженню сутності поняття адаптивне управління. Визначено, що адаптивне управлення – це управлінська діяльність, яка організована у взаємозв’язаний комплекс дій суб’єктів функціонування та спрямована на підтримку рівня конкурентоспроможності. Узагальнено теоретико-методологічні основи розробки системи адаптивного управління підприємством, яка включає основну мету, об’єкт, принципи адаптивного управління та основні механізми. Визначено механізми адаптивного управління підприємством: організаційний, економічний та правовий. Система адаптивного управління підприємством передбачає можливість та здатність підприємства залежно від змін зовнішнього середовища і внутрішніх факторів зберігати стійкість у довгостроковій перспективі та забезпечувати належний рівень конкурентоспроможності. Перспективою подальших досліджень у цьому напрямку є формування економічного механізму адаптивного управління підприємством.

Стаття написана українською мовою

Кравчук Н. М., Гончарук А. В.
Управління процесами формування трудових ресурсів транспортного підприємства (c. 441 - 447)
Управління трудовими ресурсами на рівні транспортного підприємства потребує розробки методичного забезпечення у сфері визначення цілей та напрямів розвитку і системи персоналу і окремого працівника. Визначено теоретичні основи поняття «трудові ресурси» та проаналізовано методичні підходи до визначення ефективності використання трудових ресурсів. Досліджено підходи до управління трудовими ресурсами на підприємстві, а також визначено етапи та ключові характеристики управління ними. Описано специфіку та послідовність процесу управління трудовими ресурсами на транспортних підприємствах, а також сформовано схему формування системи трудових ресурсів транспортного підприємства.

Стаття написана українською мовою

Кузнецова Г. В.
Модернізована концепція контролінгу, орієнтованого на функції антикризового управління промисловими підприємствами (c. 448 - 452)
Метою статті є формування модернізованої концепції контролінгу, орієнтованого на функції антикризового управління промисловими підприємствами. Проведено порівняльну характеристику оперативного і стратегічного контролінгу. Наведено загальну схему модернізованої концепції контролінгу промислового підприємства. Визначено, що система контролінгу – це один із інноваційних інструментів антикризового управління, який дозволить промисловому підприємству зайняти стійкі позиції на ринку та бути адаптивним, релевантним та емерджентним. На основі проведеного дослідження сформовано, концепцію контролінгу, орієнтованого на функції антикризового управління промисловими підприємствами. Зроблено висновок, що керівники більшості вітчизняних промислових підприємств не використовують систему контролінгу у власній діяльності у зв’язку з недостатньою проінформованістю. А це істотно погіршує результати функціонування промислових підприємств, впливає на зниження рівня їх конкурентоспроможності та спричинює неплатоспроможність, неліквідність і збитковість.

Стаття написана українською мовою

Кондратенко Н. О., Новіков Д. А.
Методичне забезпечення оцінки ризиків в управлінні кадровим потенціалом промислового підприємства (c. 453 - 459)
У статті узагальнено існуючи підходи та запропоновано методичне забезпечення оцінки ризиків в управлінні кадровим потенціалом промислового підприємства. З’ясовано, що при дослідженні кадрового потенціалу промислового підприємства необхідно враховувати всі можливі ризики, які можуть виникати при управлінні персоналом підприємства. Запропоновано оцінку ризиків в управлінні кадровим потенціалом промислового підприємства здійснювати з урахуванням його кадрових потоків. Представлено класифікацію ризиків та місце ризиків у системі управління кадровим потенціалом промислового підприємства. Для оцінки ризиків реалізації стратегії управління кадровим потенціалом промислового підприємства в розрізі кадрових потоків розроблено перелік ризиків, які можуть виникнути при даному процесі. Наведено послідовність оцінки ризиків управління кадровим потенціалом промислового підприємства. Зроблено висновок про необхідність для промислових підприємств працювати в напрямі створення або вдосконалення системи управління ризиками у сфері реалізації кадрових стратегій та загальної кадрової політики в цілому.

Стаття написана українською мовою

Голубцова К. К.
Визначення напрямів адаптивного управління підприємствами фармацевтичного сектора на основі досвіду передових країн світу (c. 460 - 464)
У роботі визначено напрями адаптивного управління підприємствами фармацевтичного сектора на основі досвіду провідних країн світу. Зазначено, що фармацевтичний сектор сьогодні потребує залучення інвестицій, реструктуризації та диверсифікації структури експорту в бік збільшення в ньому частки наукоємної, високотехнологічної фармацевтичної продукції, що відповідає міжнародним стандартам GMP. Проаналізувавши досвід розвинутих країн світу в галузі фармації, автор дійшов висновку, що більшість країн застосовує інтегровану модель адаптивного управління, яка дає змогу підприємствам фармацевтичного сектора нарощувати свій виробничий потенціал та закріплювати свої позиції на світовому фармацевтичному ринку. Побудовано інтегральну модель адаптивного управління фармацевтичним підприємством, яка може бути використана для підприємств фармацевтичного сектора України. Зроблено висновок, що дотримання принципів адаптивного управління підприємствами фармацевтичного сектора дасть змогу забезпечити належний рівень конкурентоспроможності підприємств, стимулювати їх подальше економічне зростання та розвиток і налагодити ефективний процес управління опором змінам.

Стаття написана українською мовою

Гавкалова Н. Л., Терещенко Л. В.
Методичний підхід до оцінювання ефективності менеджменту персоналу на підприємстві (c. 465 - 470)
Метою статті є розробка та обґрунтування методичного підходу до оцінювання ефективності менеджменту персоналу на підприємстві. Обґрунтовано необхідність використання методу динамічного нормативу для оцінки ефективності менеджменту персоналу. Запропоновано методичний підхід до оцінювання ефективності менеджменту персоналу на підприємстві, реалізація якого включає певні етапи: узагальнюючий аналіз існуючих методів та підходів до оцінки ефективності менеджменту персоналу; визначення початкової системи показників аналізу менеджменту персоналу, їх обґрунтування за підсистемами забезпечення; формування структури динамічної нормативної моделі; розрахунок темпів зростання показників та побудова графа нормативного впорядкування; економічна інтерпретація отриманих результатів. Використання даного підходу дозволить обґрунтувати та конкретизувати пріоритетні цілі забезпечення ефективності менеджменту персоналу та порівняти різнопланові варіанти стратегічної орієнтації на досягнення запланованих результатів шляхом виявлення внутрішніх резервів підвищення результативної роботи персоналу.

Стаття написана українською мовою

Власова В. П., Шелест Т. М.
Проактивне управління проектами в системі підготовки моряків (c. 471 - 476)
У статті проведено аналіз стану підготовки моряків в Україні. Окреслено основні проблеми та напрямки їх вирішення при підготовці моряків у вищих морських навчальних закладах (ВМНЗ). Досліджено поняття «проактивність» та «проактивне управління»; надано авторське розуміння проактивного управління в системі підготовки моряків. При проактивному управлінні першочерговим завданням є оптимальне поєднання класичної морської освіти з комп’ютерними технологіями таким чином, щоб рівень підготовки став вищим, спектр послуг розширився, а собівартість надання освітніх послуг зменшилася. На перший план авторами висуваються VR- та AR-технології. Акцентовано увагу на тому, що фінансовий бік упровадження проактивного управління вимагає досить значних витрат, але в результаті виграють всі стейкхолдери, бо ці витрати забезпечать використання потенціалу існуючих можливостей на глобальному морському ринку. Визначено, що впровадження проактивного управління в системі підготовки моряків буде активнішим, якщо між ВМНЗ і судноплавними компаніями будуть налагоджені партнерські відносини.

Стаття написана українською мовою

Горбаль Н. І., Ільницька К. О., Романишин С. Б.
Професія SMM-маркетолога в Україні: проблеми та перспективи (c. 477 - 482)
Метою статті є дослідження особливостей професії SMM-маркетолога, попиту на неї та тенденцій розвитку на ринку праці України. Проаналізовано можливості, перспективи, проблемні питання та тенденції розвитку Інтернет-маркетингу, зокрема маркетингу в соціальних мережах (Facebook, WhatsApp, Messenger, Instargam тощо) у світі та Україні. Описано сутність професії SMM-маркетолога в системі Інтернет-маркетингу. На основі даних українських платформ проаналізовано попит на таких фахівців на ринку праці, найважливіші характеристики потенційного SMM-маркетолога, його професійні якості, вміння та навики, якими він має володіти, специфіку професії та оплату праці на сьогодні. Виділено ряд проблем, із якими стикаються як роботодавці, так і потенційні працівники в цій сфері (відсутність достатніх знань і досвіду; завищені очікування щодо оплати та умов праці; неадекватне розуміння ролі SMM замовниками; недостатній рівень довіри до цього інструменту). Проаналізовано особливості й проблеми здобуття професії SMM-маркетолога в Україні на сьогодні.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2019

Цаль-Цалко Ю. С., Мороз Ю. Ю.
Статистично-облікове забезпечення оцінювання якості зайнятості персоналу на підприємстві за показником доданої вартості (c. 358 - 363)
Метою статті є обґрунтування системи статистично-облікового забезпечення оцінювання якості зайнятості персоналу на підприємстві за показником доданої вартості. Визначено, що основним показником оцінювання якості зайнятості персоналу на підприємстві є продуктивність праці в розрахунку створеної доданої вартості. Систематизовано різні погляди дослідників та положення нормативних документів щодо визначення понять продуктивності праці та доданої вартості. Проаналізовано стан формування доданої вартості на підприємствах України щодо її динаміки, показників для оцінювання якості зайнятості персоналу та рівня участі персоналу при створенні окремих структурних елементів доданої вартості. На основі аналізу виявлено наявний спад реальних величин продуктивності праці та витрат на працівників в Україні після 2013 р., а також значне навантаження на персонал у частині доходів, створених для потреб держави, територіальних громад і власників підприємств. Запропоновано авторський підхід до розрахунку доданої вартості, створеної на підприємстві як сума таких складових: амортизація, дохід персоналу, витрати на соціальні потреби, витрати на податки та створений чистий прибуток. Обґрунтовано можливості інформаційних ресурсів рахунків бухгалтерського обліку для розрахунку доданої вартості, створеної на підприємстві.

Стаття написана українською мовою

Акименко Н. В., Мамонтенко Н. С.
Системна мотивація управлінського персоналу підприємства (c. 364 - 370)
У статті запропоновано схему змісту системної мотивації управлінського персоналу, яка складається з трьох складових: а) система персональної та командної відповідальності; б) система матеріальної мотивації; в) система нематеріальної мотивації. Висвітлено роль мотивації в розрізі складових системи управління персоналом підприємства: суб’єкт, об’єкт і функції управління в системі управління персоналом. Визначено завдання, на вирішення яких спрямована системна мотивація. Наведено схему розробки системної мотивації управлінського персоналу підприємства, яка складається з п’яти основних етапів. Як методичне підґрунтя впровадження системної мотивації пропонується: по-перше, методичні положення щодо розрахунку конкурентної величини заробітної плати управлінського персоналу підприємства; по-друге, методичні рекомендації щодо оцінки механізму мотивації; по-третє, рекомендації щодо застосування механізму оцінки мотивації. Зазначено напрямки подальшого розвитку системної мотивації управлінського персоналу підприємства, а саме: 1) географічний – шляхом адаптації механізму зовнішньої мотивації для використання в різних адміністративних регіонах України; 2) галузевий – шляхом адаптації методик для використання в інших галузях; 3) у державному управлінні – шляхом використання методик для дослідження міграції та поведінки трудових ресурсів проблемних регіонів країни.

Стаття написана українською мовою

Нестеренко Р. В.
Оцінка економіко-організаційного забезпечення діяльності підприємств машинобудування як об’єктивна основа впровадження логістично-орієнтованих систем (c. 371 - 376)
У статті за результатами проведеного дослідження запропоновано методичний підхід до оцінки економіко-організаційного забезпечення діяльності підприємств машинобудування як об’єктивної основи впровадження логістично-орієнтованих систем. Визначено, що більшість підприємств машинобудування знаходиться в критичному стані: це пов’язано зі станом основних засобів виробництва, рівнем освіти працівників, рівнем впровадження інновацій, залучення інвестицій тощо. Усе це свідчить про те, що необхідно впроваджувати логістичну систему на підприємствах машинобудування, яка надасть можливість налагодити відносини між виробниками, постачальниками, споживачами та ін. У сучасних турбулентних умовах господарювання для ефективного розвитку підприємств машинобудування необхідно проводити постійний аналіз їх діяльності, переймати світовий досвід для їх розвитку, удосконалювати господарську економіко-організаційну діяльність шляхом впровадження логістичної системи, сутність якої полягає в налагодженні безперебійної роботи на всіх етапах виробничого циклу та підвищенні рівня їх конкурентоспроможності.

Стаття написана українською мовою

Дорошкевич К. О., Вороновська М. М., Івасюк В. В.
Процес менторингової діяльності на підприємствах в умовах інноваційного розвитку (c. 377 - 382)
У статті розглянуто процес менторингової діяльності підприємств в умовах інноваційного розвитку: уточнено визначення поняття «менторинг» як системи взаємовідносин, у якій одна людина (ментор) забезпечує підтримку нових знань, розвитку і прогресу іншої людини (ученика, менті); зазначено цілі застосування менторингу на підприємствах, у органах державної влади, закладах освіти, наукових установах тощо. Розглянуто існуючі етапи реалізації менторингової діяльності на підприємствах. У результаті визначено їх недоліки: відсутність підготовчого етапу; залежність етапів менторингової діяльності від застосовуваного виду чи моделі менторингу; обмеження контрактного характеру; фрагментарний характер зворотного зв’язку. З метою їх усунення рекомендовано порядок менторингової діяльності на підприємствах в умовах інноваційного розвитку, що складається з трьох етапів: підготовчого (забезпечуються усі необхідні передумови менторингової діяльності); реалізаційного (реалізація менторингових сесій, використання системи мотиваційних заходів, набуття менті бажаних компетенцій, стимулювання ментора тощо) і завершального (передбачає оцінювання результатів менторингу, закріплення отриманих знань та їх практичне застосування).

Стаття написана українською мовою

Чорний А. В.
Роль Скрам-майстра в розвитку лідерських компетентностей персоналу IT-підприємств (c. 383 - 395)
У статті використано Скрам-методологію, а також ті методології, які застосовуються для дослідження моделей командної роботи, питань групової динаміки, лідерства, у тому числі лідерства-служіння. Сфера використання Скрам-методології може бути розширена, а ефективність командної роботи піднята за рахунок синтезу ідей, які представлені в суміжних методологіях та дослідженнях, що розглядають питання командної роботи і розвитку лідерства та лідерства-служіння. Скрам-методологія – це методологія командної роботи для команд із високим рівнем розвитку лідерства, в якій один із членів (Скрам-майстер) діє за принципами лідера-слуги. Результати можна застосовувати для розвитку класичної Скрам-методології, що дозволить ефективно використовувати дану методологію для команд із більш низьким рівнем лідерства, ніж у класичній формі, а також спрямовано розвивати лідерські компетентності серед членів команд. Розроблені в роботі моделі дозволяють відповісти на питання, чому впровадження Скрам-методології не завжди ефективне і, відповідно, враховувати та зменшувати рівень впливу факторів, які можуть заважати такому впровадженню. У даній роботі вперше проводиться синтез Скрам-методології та споріднених наукових теорій і підходів.

Стаття написана українською мовою

Кизенко О. О.
Формування зон контролю в системі стратегічного контролінгу підприємства (c. 396 - 402)
Цілями статті є аналіз теоретико-методичних засад формування зон контролю в системі стратегічного контролінгу підприємства та узагальнення результатів досліджень щодо їх діагностування на українських підприємствах. На основі аналізу і синтезу релевантних науково-практичних розробок українських і зарубіжних авторів виявлено, що інтерактивне середовище стратегічного контролінгу є забезпечувальним елементом системи стратегічного управління. За результатами анкетування вибірки українських підприємств щодо самоідентифікації стратегічних активів методом описової статистики були діагностовані зони контролю в системі стратегічного контролінгу для підприємств різних видів економічної діяльності. Дослідження розвиває концепцію стратегічного контролінгу як інституту внутрішніх менеджмент-консультантів компанії. Практична реалізація отриманих результатів сприятиме налагодженню бізнес-партнерства менеджера та контролера через уникнення дублювання функцій у стратегічному процесі. Оригінальність роботи полягає в тому, що на засадах міждисциплінарності розвинуто прикладні аспекти сучасної концепції контролінгу щодо розмежування стратегічного контролю як функції стратегічного управління та контролю як базової функції стратегічного контролінгу.

Стаття написана українською мовою

Єфімова Г. В., Пащенко О. В.
Адаптація організаційно-управлінської системи підприємства до змін у ринковому середовищі (c. 403 - 408)
Метою статті є виділення ключових елементів оцінки потенціалу та формування механізму адаптації організаційно-управлінської системи підприємства до змін у ринковому середовищі, що сприятиме вдосконаленню адаптивного управління підприємством та його виходу на новий якісний рівень розвитку. Були розглянуті поняття та істотні особливості адаптивного управління підприємством. Визначено зміст категорії «адаптаційний потенціал» та його ключові елементи. За кожним елементом охарактеризовано критерії та методи його оцінки для застосування в системі інтегральної оцінки потенціалу адаптації організаційно-управлінської системи підприємства. Розроблено послідовність формування механізму адаптації організаційно-управлінської системи підприємства до змін у ринковому середовищі, визначено основні його складові та встановлено взаємозв’язок між ними. Реалізація запропонованих підходів до адаптаційного управління дозволить значно підвищити якість управлінських рішень та здатність організаційно-управлінської системи підприємства пристосовуватися до змін у зовнішньому середовищі.

Стаття написана українською мовою

Майданюк С. І., Паламарчук В. І.
Оплата праці як основна складова механізму мотивації управлінського персоналу з економічної безпеки підприємства (c. 409 - 414)
У статті досліджується оплата праці як основна складова механізму мотивації управлінського персоналу з економічної безпеки підприємства. У ході дослідження мотиваційних теорій і понять були визначені такі основні форми стимулів: а) примус; б) матеріальне заохочення; в) моральне заохочення; г) самоствердження. Обґрунтовано виділення матеріальних потреб в окремий об’єкт дослідження. З’ясовано, наскільки існуючі методики розрахунку заробітної плати управлінського персоналу з економічної безпеки як інструментарію мотивації персоналу застосовувані в сучасних криміногенно-конкурентних умовах господарювання. З погляду оптимізації витрат на персонал і підвищення його віддачі на кожну гривню заробітної плати описано моделі поведінки у п’ятьох ситуаціях: перша – якщо заробітна плата підприємства істотно вище ринкової; друга – якщо заробітна плата підприємства трохи вище ринкової; третя – якщо заробітна плата підприємства відповідає ринковій пропозиції; четверта – якщо заробітна плата підприємства трохи нижче ринкової; п’ята – якщо заробітна плата підприємства істотно нижче ринкової.

Стаття написана українською мовою

Ситник Н. І.
Особливості менеджменту знань у малому і середньому бізнесі (c. 415 - 420)
У статті розглядаються особливості менеджменту знань (МЗ) у секторі малого і середнього підприємництва (МСП). Менеджмент знань – це управління процесами, що дозволяють створювати, передавати, накопичувати та використовувати знання організації. Використання менеджменту знань відкриває для МСП важливі переваги в розвитку бізнесу. Ідентифіковано чотири групи характеристик МСП, які відрізняють їх від великих компаній і визначають особливості використання МЗ в секторі МСП, а саме: організаційні, економічні, соціальні та специфіка бізнесу компанії. Впровадження і використання МЗ залежить від специфіки бізнесу компаній. Порівняння МСП традиційних галузей та високотехнологічних МСП показало, що специфіка бізнесу визначає потреби компаній у МЗ, усвідомлення значущості знаннєвих ресурсів для бізнесу, доступність інформаційно-комунікативних технологій, підготовленість працівників до використання систем МЗ, інтенсивність використання ІТ-інструментів і конкретних практик менеджменту знань.

Стаття написана українською мовою

Світлична К. С., Братішко Ю. С.
Основні тенденції, цілі та принципи формування інтегрованої системи менеджменту на підприємстві (c. 421 - 426)
Стаття розкриває сучасну тенденцію розвитку систем менеджменту підприємств, що базується на існуючих концепціях, методах і підходах до забезпечення відповідності прикладних областей менеджменту встановленим у міжнародних стандартах вимогам щодо якості та безпеки продукції, екології, соціальної відповідальності, виробничої та професійної безпеки тощо. Функціонування різноманітних систем менеджменту на підприємстві обумовлює актуальність їх об’єднання в межах єдиної інтегрованої системи менеджменту, що спрямовано на економію витрат стосовно розробки та сертифікації такої системи порівняно з розробкою та сертифікацією кожної окремої системи менеджменту, а також на ліквідацію дублювання подібних процесів, документів, посад і функцій підприємства. На підставі належної інтерпретації вимог міжнародних стандартів, які виступають підґрунтям формування єдиної системи менеджменту, виділено цілі, досягнення яких забезпечить ефективно функціонуюча інтегрована система менеджменту. Визначено, що процеси розробки, впровадження та підтримки функціонування інтегрованої системи менеджменту мають ґрунтуватися на принципах, що кореспондуються із методологією міжнародного стандарту ISO 9001, який, своєю чергою, буде засадничим як для системи менеджменту якості, так і для всієї інтегрованої системи менеджменту, а вимоги інших спеціальних стандартів можуть його доповнювати.

Стаття написана українською мовою

Каткова Н. В., Циганова О. С.
Класифікація факторів впливу на побудову системи контролінгу на промислових підприємствах (c. 427 - 435)
Для ефективного функціонування системи контролінгу виникає потреба у визначенні факторів впливу на її побудову, які можуть носити як позитивний, так і негативний характер. Метою статті є дослідження, узагальнення та доповнення існуючих класифікацій основних факторів впливу на побудову та ефективне функціонування системи контролінгу на промислових підприємствах. У теорії та на практиці існує безліч факторів впливу, що залежать від зовнішнього та внутрішнього середовища, в яких функціонують промислові підприємства. Їх узагальнення дало змогу запропонувати класифікацію факторів впливу на побудову системи контролінгу, які поділяються на зовнішні та внутрішні. Зовнішні фактори доцільно розглядати, розділивши їх на сім груп: технологічні, економічні, ринкові, політичні, законодавчі, екологічні та соціальні, а внутрішні фактори – на п’ять груп: виробничі, стратегічні, кадрові, організаційні, фінансові. Урахування вищенаведених факторів дозволить підприємству обрати оптимальний варіант побудови системи контролінгу, який повніше б відповідав умовам функціонування промислового підприємства.

Стаття написана українською мовою

Ткаченко С. О.
Діагностико-прогностична функція антикризового фінансового управління суб’єкта господарювання (c. 435 - 439)
У статті визначено основні складові діагностики та прогнозу раннього попередження та подолання кризового фінансового стану, досліджено фактори ідентифікації та можливості розвитку кризового стану. Розмежовано поняття діагностики та аналізу кризового стану суб’єкта. Визначено фактори, що формують можливість розвитку кризи, а саме: ключові негативні обставини, здатні вирішальним чином впливати на потенціал і змінювати фінансову рівновагу суб’єкта, запускаючи у зв’язку з їхнім ослабленням кризовий механізм. Сформовано складові екзогенних та ендогенних факторів системи раннього попередження кризових проявів, що дозволяє через індикатори раннього попередження провести ідентифікацію критичних для виживання й розвитку компанії факторів. Узагальнюючи наявні в економічній літературі пропозиції щодо налагодження роботи діагностуючої системи для внутрішнього середовища доведено необхідність систематичної аналітичної роботи з виявлення негативних впливів, які знижують фінансову мобільність і гнучкість, а також визначають рівень фінансового стану суб’єкта господарювання.

Стаття написана українською мовою

Шимко О. В.
Імідж як інструмент досягнення конкурентних переваг торговельного підприємства (c. 440 - 446)
Статтю присвячено вирішенню теоретичних, методологічних і прикладних питань щодо формування іміджу торговельних підприємств на основі концепції маркетингу в умовах загострення конкуренції й активізації глобальних трансформаційних процесів. Розкрито сутність поняття «імідж підприємства», його суттєві ознаки, роль та функції. Досліджено особливості формування та розвитку іміджу торговельного підприємства як чинника забезпечення його конкурентоспроможності. Узагальнено підходи до позиціонування як методу формування іміджу підприємства. Стратегія позиціонування розглянута в контексті розробки комплексу маркетингу. На основі аналізу різних підходів до торгового маркетингу та врахування особливостей торговельної послуги адаптовано комплекс маркетингу стосовно торговельної послуги як сукупність семи елементів. Визначено вплив маркетингових складових іміджу на лояльність споживачів. Запропоновано підходи до формування асортиментної, цінової, збутової, комунікаційної політики, які сприяють формуванню позитивного іміджу торговельного підприємства.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2019

Дробязко С. І.
Маркетингові технології взаємодії зі споживачами як чинник забезпечення економічної безпеки підприємств (c. 302 - 307)
Метою статті є дослідження особливостей застосування маркетингових технологій взаємодії зі споживачами в умовах застосування інформаційних систем з метою забезпечення економічної безпеки підприємств. Визначено етапи проведення контент-аналізу стосовно дослідження стратегії взаємодії зі споживачами в середовищі Інтернет. Розроблено Матрицю стратегій взаємодії зі споживачем в мережі Інтернет на основі використання двовекторної системи координат: ступінь готовності споживача до покупки та комунікаційне середовище. Проаналізовані засоби просування відповідно до стратегії взаємодії зі споживачем в мережі Інтернет. Розглянуто механізми таргетингу та ретаргетингу як досить ефективні інструменти у процесі реалізації краудтехнологій у маркетингових комунікаціях. Запропоновано КРІ-систему показників ефективності для комунікаційної діяльності підприємства в Інтернеті на основі краудтехнологій. Побудована Матриця напрямів коригування комунікаційної політики дозволяє компанії визначати подальший напрям комунікацій за кожним рівнем комунікаційного впливу. З метою застосування положень концепції краудмаркетингу в комунікаційній діяльності підприємств на ринку розроблено структурно-логічну схему формування маркетингової комунікаційної стратегії в Інтернеті.

Стаття написана українською мовою

Проскурніна Н. В.
Концепція трансформування функцій маркетингу на засадах інноваційної економіки (c. 308 - 316)
Метою статті є побудова концепції трансформування функцій маркетингу операторів роздрібної торгівлі на засадах інноваційної економіки. Зазначено, що в основі інноваційного розвитку оператора роздрібної торгівлі лежить побудова такої маркетингової моделі господарювання, яка сприятиме підвищенню результативності та якості послуг, що надаються. Визначено основні засади та ознаки національної інноваційної економіки. Запропоновано концептуальну схему трансформації маркетингових функцій операторів роздрібної торгівлі. Простежено трансформацію маркетингових функцій у роздрібній торгівлі із застосуванням бізнес-моделі О. Остервальдера. Запропоновано трансформацію маркетингової діяльності операторів роздрібної торгівлі розглядати як: трансформацію маркетингового середовища; трансформацію підходів до управління; трансформацію маркетингових технологій відповідно до вимог інноваційної економіки. Обґрунтовано необхідність розробки бізнес-моделі для реалізації розробленої концепції, наведено основні функціональні блоки. Запропоновано сучасні маркетингові інструменти, які дозволяють залишатися операторам роздрібної торгівлі конкурентоспроможними та передбачати потреби споживачів. Наведено основні сучасні тенденції трансформації функцій маркетингу в умовах інноваційного розвитку роздрібної торгівлі.

Стаття написана українською мовою

Вакар Т. В., Мороз І. О., Штанько О. С.
Опортунізм як фактор брендингу сільських територій (c. 317 - 325)
У статті проаналізовано соціально-економічні проблеми та перспективи розвитку сільських територій України. Обґрунтовано потенціал та можливості реалізації територіального брендингу в моделях такого розвитку. Визначено ключову роль фактора опортунізму економічних агентів вітчизняних сільських територій як обмеження розвитку. Представлено модель типового конфлікту при реалізації універсального проекту територіального брендингу відповідно до концепту суспільного інтересу в інтерпретації Паретто-ефекту. Обґрунтовано зміст бренд-менеджменту з використанням інструментарію теорії контрактів. Розроблено зміст типової контрактної угоди при реалізації проектів брендингу сільських територій. Особливість зазначеного полягає в досягненні управлінського балансу між функціями планування та організації, мотивації, контролю та санкцій, у т. ч. самовдосконалення контрактних відносин, а також формалізації зазначеного в подібній угоді.

Стаття написана українською мовою

Думанська К. С.
Інноваційний підхід до оцінки стратегічної адаптації компанії за умов невизначеності мінливого економічного оточення (c. 326 - 332)
Метою статті є розробка та апробація методу системної оцінки ступеня стратегічної адаптації компанії в умовах невизначеності мінливого економічного оточення. Розглянуто й проаналізовано інноваційні аспекти процесу стратегічного управління та проблематику дослідження адаптивних процесів промислових компаній у працях іноземних і вітчизняних авторів. Запропоновано метод системної оцінки ступеня стратегічної адаптації компанії та апробовано на стійких до кризових ситуацій промислових підприємствах. Реалізовано мету запропонованого методу у вигляді розробки оптимального варіанта стратегії розвитку компанії відповідно до її внутрішнього потенціалу та умов економічного оточення на основі оцінки ступеня стратегічної адаптації.

Стаття написана українською мовою

Фещур Р. В., Кічор В. П., Шишковський С. В., Гуцуляк В. М.
Полікритеріальність як фактор проектного ризику (c. 333 - 339)
У статті розглянуто проектний ризик як потенційну небезпеку щодо досягнення мети проекту за об’єктивної неможливості оперування повною та достовірною інформацією про стан зовнішнього середовища. Розроблено методичні основи планування проектно-орієнтованого розвитку підприємства з урахуванням багатьох критерїв. Процедура охоплює такі послідовні етапи: встановлення бачення та мети розвитку підприємства; аналізування бізнес-процесів і встановлення напрямів і ризиків розвитку; оцінювання потенціалу та умов розвитку щодо забезпечення подальших змін; формування сукупності альтернативних бізнес-проектів розвитку підприємства; формування оптимальної за рівнем ризику програми розвитку. Визначено, що розвиток промислового підприємства передбачає здійснення проектних дій для активної зміни бізнес-середовища. Інструментом таких дій виступає програма розвитку, що включає в себе групи проектів. Розроблено економіко-математичну модель формування оптимальної програми розвитку підприємства відповідно до обраної мети та бачення розвитку.

Стаття написана українською мовою

Подрез О. І.
Інструменти управління сталим розвитком промислового підприємства: теорія та практика застосування (c. 340 - 347)
Метою статті є визначення теоретичних основ формування комплексу інструментів управління сталим розвитком промислових підприємств. Виявлено, що в економічній літературі існує багато розбіжностей щодо видів інструментів управління сталим розвитком підприємства та їх кількості. Проведено дослідження рейтингу ТОП-10 інструментів управління підприємством за щорічними даними консалтингової компанії Bain & Company, які дозволили встановити найбільш популярні з них для суб’єктів господарювання. При формуванні комплексу інструментів управління сталим розвитком промислового підприємства враховано: досвід розвинутих країн світу щодо їх використання, функції підприємства (інформаційно-правова, виробнича, маркетинг-менеджмент, соціальна відповідальність) та напрями його розвитку (соціальний, екологічний, енергетичний, економічний). Запропоновано інструменти управління підприємством класифікувати за методами забезпечення на інформаційно-законодавчі та аналітико-розрахункові.

Стаття написана українською мовою

Кузнецова Г. В.
Антикризове управління промисловими підприємствами на основі формування механізму стратегічного контролінгу (c. 348 - 353)
Метою наукової статті є формування механізму стратегічного контролінгу, орієнтованого на функції антикризового управління промисловими підприємствами в сучасних нестабільних умовах господарювання. Розглянуто наукові погляди економістів-науковців щодо формування кризисології. Визначено, що цьому, безсумнівно важливому, виду антикризової управлінської діяльності має передувати системне діагностування діяльності промислового підприємства. Сформовано систему факторів виникнення кризових явищ на промисловому підприємстві. На основі проведеного дослідження розроблено механізм стратегічного контролінгу в системі антикризового управління промисловими підприємствами. Визначено, що сутність стратегічного контролінгу в системі антикризового управління промисловими підприємствами полягає в сукупності зовнішніх і внутрішніх впливів на фінансово-господарську діяльність промислового підприємства, що забезпечує відновлення та стабілізацію його роботи (за умови, якщо воно знаходиться в кризовому стані) або запобігання падіння виробництва за умови, якщо криза підприємству тільки загрожує) шляхом застосування ефективних інструментів контролінгу.

Стаття написана українською мовою

Бурлан С. А., Каткова Н. В.
Розкриття інформації про інтелектуальний капітал у звітності підприємства (c. 354 - 361)
Метою статті є дослідження підходів до формування та розкриття інформації про інтелектуальний капітал у звітності підприємств. Досліджено сутність інтелектуального капіталу, наведено його основні ознаки. Проаналізовані підходи до структурування інтелектуального капіталу та запропонована для застосування в системах обліку і звітності його структура, яка складається з елементів людського, структурного та соціально-репутаційного капіталу. Визначено основні елементи складових інтелектуального капіталу для відображення їх у звітності за допомогою системи відповідних показників. Досліджено та узагальнено підходи до формування та розкриття інформації про інтелектуальний капітал у звітності підприємств. Ураховуючи неможливість отримання повної інформації про складові інтелектуального капіталу у традиційних системах обліку, рекомендовано для її формування та розкриття у звітності використовувати інші управлінські концепції та моделі, зокрема BSC, ARC, Skandia navigator, Іntangible Assets Monitor, Ramboll’s holistic company model, IC dVAL, Wissensbilanz, Intellectual Capital Rating, MERITUM, DATI. Встановлено, що надання інформації користувачам про інтелектуальний капітал можливо з використанням різних способів, які відрізняються спрямованістю і ефективністю.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2019

Шматько Н. М.
Теоретико-методологічні засади організації управління сталим організаційним розвитком підприємства (c. 365 - 372)
У сучасних умовах уніфікації технологічних процесів та швидкої дифузії інноваційних знань однією з вагомих умов досягнення успіху в конкурентній боротьбі та забезпечення стійкості ринкових позицій є постійне впровадження процесів організаційного розвитку. Зміна параметрів організації господарської діяльності або відносин з контрагентами при мінімальних витратах може спричинити значне зростання рівня розкриття потенціалу підприємства. З огляду на це авторською гіпотезою стало співвіднесення складових концепції забезпечення стійкості функціонування та теорії організаційного розвитку. Оскільки складність реалізації даної гіпотези пов’язана з об’єктивною неможливістю розвитку підприємства без втрати стабільності господарювання, у статті представлено теоретичне обґрунтування напрямків вирішення даної проблеми. Метою статті обрано розбудову теоретико-методологічного забезпечення управління стійким організаційним розвитком промислового підприємства. Визначено схему предметної області дослідження, в рамках якої розкрито головні сфери реалізації процесів організаційного розвиту. Розроблено функціональну модель життєвого циклу підприємства та визначено особливості трансформації практик життєвого циклу під час організаційних змін. На основі розгляду основних напрямків та сфер організаційного розвитку визначено орієнтири для їх удосконалення в рамках сформованих моделей предметної області та життєвого циклу підприємства.

Стаття написана українською мовою

Бездітко О. Є.
Стратегія ризикозахищеності сільськогосподарських підприємств (c. 373 - 378)
Мета статті полягає в розробці стратегічного плану управління ризиками задля забезпечення стабільного доходу сільськогосподарських підприємств. Установлено, що методологічними принципами стратегії ризикозахищеності слід вважати: інтегрованість із загальною системою управління підприємством; комплексний характер формування управлінських рішень; динамізм управління за відхиленнями; орієнтацію на стратегічні цілі розвитку; варіантність вибору управлінських рішень. Акцентовано, що стратегія ризикозахищеності підприємства має бути спрямована на вирішення таких основних завдань: безпечний сталий розвиток підприємства; безпечне формування достатнього обсягу ресурсів; створення умов для досягнення максимальної прибутковості за допустимого рівня ризику; мінімізація сукупного ризику, пов’язаного з функціонуванням підприємства; забезпечення підтримуваної економічної рівноваги підприємства у процесі його розвитку. Здійснено SWOT-аналіз безпеки діяльності підприємства. Побудовано багатофакторну матрицю стратегій управління ризиками підприємства на прикладі конкретного досліджуваного підприємства Житомирської області.

Стаття написана українською мовою

Гарафонова О. І., Воронець Д. О.
Стратегічний аналіз галузі в ході диверсифікації діяльності підприємства (c. 379 - 384)
У статті представлено зміст основних складових аналітичної та методичної підтримки процесу стратегічного аналізу галузі в ході диверсифікації діяльності підприємства. Також наведено розроблений алгоритм процесу стратегічного аналізу галузі, спрямованого на виявлення конкурентних переваг у ході диверсифікації діяльності підприємства. Даний процес розділений на п’ять етапів: збір інформації по галузі (ринку) та формування резюме по кожному підприємству; виявлення ключових (специфічних) характеристик діючих підприємств; формування квадрантів по ключових характеристиках конкурентів галузі (квадранти конкурентних переваг); побудова таблиці конкурентних переваг; прогнозування розвитку галузі. Використання належного аналітичного та методичного забезпечення процесу стратегічного аналізу галузі в ході диверсифікації діяльності підприємства, розгляду найбільш універсальних складових якого присвячено цю статтю, є одним із вагомих факторів забезпечення успіху інноваційного розвитку компанії.

Стаття написана українською мовою

Щетініна Л. В., Рудакова С. Г., Заєць А. І.
Емоційний інтелект в управлінні персоналом: підходи до розуміння та його розвиток (c. 385 - 393)
Метою статті є уточнення сутності та значення емоційного інтелекту, розробка рекомендацій його розвитку для менеджерів в організації. Проаналізовано традиційні підходи до сутності та структури емоційного інтелекту. Для визначення значення емоційного інтелекту в управлінській діяльності авторами проведено соціологічне дослідження. Встановлено, що більшість респондентів високо оцінюють важливість емоційного інтелекту. Також майже 90% респондентів знайомі з поняттям «емоційний інтелект». Авторами розроблено модель управління емоційним інтелектом у сфері управління персоналом, яка включає: самоаналіз, самоконтроль, емоційну ідентифікацію, емоційну атмосферу. Обґрунтовано необхідність використання менеджерами по персоналу певних стилів поведінки лідера (ідеалістичний, навчальний, товариський, демократичний), які відповідають високому ЕQ. Визначено наслідки нерозвиненості емоційного інтелекту, а саме: погіршення психологічного та фізичного здоров’я, неможливість самореалізації, складність прийняття виважених рішень, проблеми у спілкуванні з людьми. Відмічено важливість заходів з розвитку емоційного інтелекту, серед яких психологічні тренінги та кейси, психологічна консультація, профілактика конфлікту тощо.

Стаття написана українською мовою

Головацька С. І., Курак А. І.
Забезпечення майбутніх витрат і платежів у процесах «дью ділідженс» та управління ризиками підприємства (c. 394 - 398)
Мета статті полягає в обґрунтуванні проблем управління підприємницькими ризиками, виборі методів управління, які спрямовані на зниження впливу ризиків на діяльність підприємства, досягнення цілей та позитивного фінансового результату. Розглянуто та проаналізовано теоретичні підходи до розуміння процесу «дью ділідженс», обґрунтовано необхідність даної процедури у процесі управління ризиками, систематизовано складові системи ризик-менеджменту та обґрунтовано важливість використання облікових інструментів. Зроблено висновок, що дана процедура займає важливе місце у процесі управління ризиками та у створенні забезпечень майбутніх витрат і платежів у бухгалтерському обліку. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є визначення оптимальної структури звіту щодо надання даної послуги.

Стаття написана українською мовою

Корольов Д. С.
Компетентнісний підхід в управлінні персоналом компанії: термінологічні засади (c. 399 - 405)
Метою статті є впорядкування термінологічного апарату предметної царини дослідження «управління персоналом на засадах компетентнісного підходу». Для вирішення поставленого завдання наголошено на залежності конкурентоспроможності компанії в умовах інноваційної економіки від рівня кваліфікації її працівників. Доведено актуальність дослідження сутності компетентнісного підходу до управління персоналом як підґрунтя забезпечення конкурентоспроможності компаній в умовах нестабільності бізнес-середовища транзитивної економіки та загрозливих деформацій вітчизняного ринку праці. Досліджено сутність понять «кваліфікація», «компетенції», «компетентність», «компетентнісний підхід» та визначено їх місце та роль у системі понять предметної царини дослідження. Обґрунтовано, що базовим поняттям предметної царини дослідження слід вважати поняття «кваліфікація», яка підтверджується документами про набуття відповідної освіти та формує ядро освітньо-професійних компетенцій працівника. Доведено, що наступним в ієрархії є поняття компетенцій працівника як сукупності його вроджених особистісних і набутих соціальних і професійних характеристик. Охарактеризовано компетентнісний підхід як сучасну концепцію управління персоналом, що передбачає формування динамічних моделей компетенцій як еталона професійної поведінки працівника. Розроблено структурно-логічну схему взаємозв’язку та визначено ієрархію ключових понять предметної царини дослідження «управління персоналом компанії на засадах компетентнісного підходу».

Стаття написана українською мовою

Боєнко О. Ю.
Мотиваційний базис вибору бренда: психоемоційний аспект (c. 406 - 411)
Стаття присвячена аналізу мотиваційного базису вибору бренда у психоемоційному контексті. Визначено, що будь-яка діяльність людини обумовлюється наявністю певних мотивів. В маркетингу в контексті споживання мотивами є задоволення потреб споживачів. У даній статті наведено схему мотиваційного підкріплення факту споживання та охарактеризовано шаблони поведінки споживачів в Україні: превалювання споживання над накопиченням; зростання споживання преміальних брендів у недорогих товарних групах; «анти брендові» настрої; відсутність прототипів та загальнонаціональних переваг. Визначено, що вибір, пов’язаний із ціновою характеристикою, може бути різним, але він завжди вписується в одне із таких положень: задовольняє власні запити якості; демонструє соціальний статус; відповідає бажанням рідних та друзів; відображає рівень матеріального положення. Зауважено, що із психологічної точки зору купівля товару часто відбувається під впливом факторів ситуативного характеру. Запропоновано рівні сприйняття бренда: когнітивний (обробка вхідної інформації); психологічний (визначення власних побажань та візуалізація образів); поведінковий (втілення внутрішніх процесів у реальність). Визначено принципи, покладаючись на які, можна пояснити поведінку споживачів: принцип очікуваної цінності; принцип дискретності; принцип «нечіткої» логіки.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2019

Попов О. Є., Шматько Н. М.
Оцінка структурної конфігурації корпоративних відносин у контексті організаційного розвитку акціонерного товариства (c. 353 - 360)
Метою статті є обґрунтування підходу до оцінки структурної конфігурації та виявлення особливостей побудови системи корпоративних відносин у контексті організаційного розвитку акціонерного товариства. Визначено закономірності та логіку відображення в динаміці організаційного розвитку підприємства рефлексивного сприйняття та адаптивного реагування на безперервні трансформації господарського середовища. Розглянуто особливості змін структурної конфігурації та змістовного наповнення діяльності органів управління підприємствами на різних етапах організаційного розвитку. Доведено, що динаміка організаційного розвитку акціонерного товариства має знаходити пряме відображення в розподілі корпоративного контролю, а також при визначенні характеру представництва акціонерів у різних за впливовістю вищих органах управління. Запропоновано використання системи показників оцінки структурної конфігурації корпоративних відносин в акціонерному товаристві, в якій знаходять відображення такі аспекти організації діяльності вищих органів управління: структурний; нормативний; представницький; процедурний; результативний; інформаційний; інтеграційний.

Стаття написана українською мовою

Скриньковський Р. М., Сопільник Л. І., Гладун В. Р.
Удосконалення моделі регулювання оплати праці на промислових підприємствах залежно від рівня продуктивності та ефективності праці персоналу в системі виробничого менеджменту (c. 360 - 365)
Об’єктом дослідження є особливості формування, використання та dдосконалення економіко-математичної моделі регулювання оплати праці на промислових підприємствах залежно від рівня продуктивності та ефективності праці персоналу в системі операційного (виробничого) менеджменту. Розглянуто основні внутрішні змінні на підприємстві. З’ясовано, що працівники – найважливіший ситуаційний фактор у системній моделі взаємозв’язку внутрішніх змінних, і тому їх праця має оцінюватися належним чином і гідно оплачуватися. Виявлено, що на практиці існують проблеми, пов’язані з формуванням і використанням прикладних механізмів регулювання оплати праці на промислових підприємствах відповідно до структурно-функціональної бізнес-моделі процесу формування систем матеріальних стимулів праці. Встановлено, що однією з основних цілей системи матеріальних стимулів праці на промислових підприємствах є забезпечення співвідношення між кількістю, якістю, зростанням продуктивності праці та отримуваною заробітною платою. Удосконалено економіко-математичну модель регулювання оплати праці на промислових підприємствах залежно від рівня продуктивності та ефективності праці персоналу в системі виробничого менеджменту.

Стаття написана англійською мовою

Вороненко І. В.
Взаємозв’язок між добробутом суспільства та інформацією (c. 366 - 371)
Стаття присвячена узагальненню теоретичних положень та підходів щодо оцінки впливу інформації на суспільний добробут. Наведено приклади взаємозв’язку між добробутом та інформацією, а саме: для споживача та виробника. Підкреслено, що взаємозв’язок між добробутом та інформацією напряму залежить від часу отримання достовірної інформації, що інколи передбачає проведення спеціалізованих досліджень, які практично недоступні для пересічного споживача, а також її достовірності. Підкреслено, що вплив інформації на добробут визначається у двох вимірах: очікуваннях споживача, а також ступеня невизначеності для нього інформації. Досліджено вплив реклами на добробут, за результатами якого зроблено висновок, що інформаційні переваги збільшуються зі збільшенням масштабу виробництва, та, як наслідок, зменшенням маргінальних витрат. Наведено перелік показників, що найчастіше використовуються для оцінки добробуту. Зроблено висновок, що рівень ВВП на душу населення найбільше залежить від Індексу конкурентоспроможності уряду. Більше того, збільшення даного індексу на одиницю приведе до збільшення ВВП на душу населення на 18,9 тис. дол. США.

Стаття написана українською мовою

Прядко О. М., Олініченко К. С.
Сучасні тенденції розвитку digital marketing в Україні (c. 371 - 378)
Метою даної статті є аналіз та виявлення тенденцій у становленні та розвитку ринку Інтернет-реклами. Розглянуто світовий досвід розвитку ринку Інтернет-реклами, тенденції зростання витрат на Інтернет-рекламу. Охаракте¬ризовано інструменти Інтернет-реклами та їх взаємодію між собою; досліджено український ринок Інтернет-реклами, аудиторію її споживачів та користувачів, розглянуто вподобання онлайн-купівлі серед українців. З’ясовано, що мережа Інтернет сприяє змінам у балансі між варіантами застосування маркетинг-мікс. При цьому сайт може виконувати роль каналу для просування товарів чи послуг і бути місцем продажу. Також, виходячи з концепції «7С», сайт є фізичним елементом для взаємодії зі споживачами. Для виявлення споживчих переваг у сфері Інтернет-реклами в торгівлі, а також ступеня її впливу та сприйняття, авторами були проведено маркетингові дослідження. За даними опитування виявлено думки респондентів щодо місця та частоти покупок; визначення найбільш вагомих чинників, які впливають на вибір Інтернет-магазинів, визначення середньої суми покупок; ставлення респондентів до різних видів Інтернет-реклами. Виділено перелік параметрів для респондентів та запропоновано виділити такі важливі параметри Інтернет-магазинів: рівень цін, дизайн сайту, зручність навігації, доставка товару, оплата товару, якість консультації.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2019

Чобіток В. І.
Формування системи оцінки персоналу на підприємстві: сучасні системи та технології (c. 192 - 196)
Мета статті – формування системи оцінки персоналу на підприємстві з використанням сучасних систем і технологій. Охарактеризовано методи оцінки персоналу на підприємстві. Виокремлено показники, які є необхідними для комплексної характеристики використання персоналу на підприємстві, а саме: виробничий; віковий; оплати праці; інтелектуального капіталу; удосконалення персоналу; професійно-кваліфікаційної структури. Сформовано систему критеріальних показників, на яких базується оцінка персоналу на підприємстві, а саме: фінансово-економічні, кадрові та соціально-економічні. Враховуючи все більшу обмеженість джерел готової кваліфікованої робочої сили та її зростаючу вартість, на перший план кадрової політики виходить задача розвитку і максимального використання вже наявного у підприємства персоналу. Тому забезпеченість підприємства персоналом, його раціональне використання є важливим фактором підвищення ефективності виробництва, а застосування сучасних систем і технології під час формування системи оцінки персоналу на підприємстві надасть можливість підвищити рівень фінансово-економічних, соціально-економічних і кадрових показників, що є основою підвищення конкурентоспроможності підприємства.

Стаття написана українською мовою

Цимбалюк С. О., Пінчук В. О.
Оцінювання конкурентоспроможності системи управління персоналом з використанням інструментарію бенчмаркінгу (c. 197 - 203)
Метою роботи є визначення змістових характеристик системи управління персоналом, розробка методичних засад та оцінювання конкурентоспроможності системи управління персоналом банківських установ з використанням інструментарію бенчмаркінгу. Запропоновано здійснювати оцінювання конкурентоспроможності системи управління персоналом на основі інструментарію бенчмаркінгу, що передбачає порівняння власних HR-практик із практиками основних конкурентів і визначення на цій основі кращих практик з управління персоналом. Стаття містить методичні засади оцінювання конкурентоспроможності системи управління персоналом з використанням інструментарію бенчмаркінгу, які апробовано на прикладі банківських установ. На основі порівняння систем управління персоналом банківської установи – об’єкта дослідження та компаній-лідерів встановлено конкурентні позиції досліджуваного банку. За результатами оцінювання окреслено напрями підвищення привабливості банку на ринку праці.

Стаття написана українською мовою

Муха С. В.
Сучасна українська корпоративна культура та трансформація бізнес-процесів (c. 204 - 209)
Проаналізовано сучасний стан української корпоративної культури. Визначено найпоширеніші точки зору щодо зміни бізнес процесів та їхнього впливу на корпоративну культуру підприємства. Виявлено основні помилки українських підприємців щодо корпоративної культури. Визначено сучасні напрямки розвитку української корпоративної культури та стереотипи, що її гальмують. Порівняно дві основні точки зору щодо первинності змін у корпоративній культурі та змін бізнес-процесів. Визначено особливості корпоративної культури різних країн. Виокремлено деякі аспекти корпоративної культури розвинених підприємств, які можна запровадити в українських реаліях. Встановлено, що зміни у бізнесі, які призводять до зміни корпоративної культури, необхідні, якщо корпоративна культура не відповідає стратегічним цілям компанії, є ознаки нездорової корпоративної культури, що заважає компанії досягти позитивних результатів, наявність стагнації (всі нововведення зустрічають сильний опір працівників, що перешкоджає динамічному розвитку) тощо.

Стаття написана англійською мовою

Когут І. В., Лебідь Т. В.
Перспективи впровадження проектів організації виробництва та реалізації органічної продукції в Україні (c. 210 - 216)
Проаналізовано перспективи впровадження проектів організації виробництва та реалізації органічної продукції в Україні; тенденції розвитку європейського та вітчизняного ринку органічної продукції. Досліджено основні причини ініціації зазначених проектів з метою покращення конкурентоспроможності органічного виробництва, збільшення кількості робочих місць і працевлаштування сільського населення, створення обізнаності та сприяння підвищенню якості життя та культури споживання населення за рахунок виробництва та пропозиції здорової та безпечної органічної сільськогосподарської продукції. Наведено основні елементи концепції проектів організації виробництва та реалізації органічної продукції. Важливим завданням стає обґрунтування нової концепції управління розвитком органічних аграрних підприємств, в основу якої покладено проектно-орієнтований підхід ведення бізнесу, що дозволяє отримувати максимальні результати від використання наявних ресурсів. Зі збільшенням попиту на органічну продукцію кількість проектів зростає щорічно, а отже, зростає і потреба у кваліфікованих менеджерах проектів.

Стаття написана українською мовою

Шатайло О. А.
Змістовна характеристика системи антикризового управління (c. 217 - 226)
Мета статті полягає у дослідженні та доповненні змістовних характеристик системи антикризового управління. Визначено зміст і сутнісні характеристики поняття «антикризове управління». Виокремлено декілька підходів до трактування цього поняття: антикризове управління як процес загального управління; як система управління, що застосовується на період кризи; як дії, що застосовуються для попередження та нейтралізації кризових ситуацій; як механізм відновлення конкурентоспроможності підприємства та запобігання його банкрутству. Але у результаті дослідження з'ясовано, що такий вид управління є відокремленим від загального та діє як окрема система. Визначено, що ресурсним забезпеченням антикризового управління може бути антикризовий потенціал. Удосконалено базові принципи побудови антикризового управління на підприємстві. Сформовано авторське визначення поняття «антикризове управління». Визначено подальший напрямок досліджень – оцінка антикризового потенціалу на підприємстві.

Стаття написана українською мовою

Чернобай Л. І., Широн Ю. О.
Емоційний інтелект в системі менеджменту (c. 227 - 232)
Метою публікації є визначення сутності емоційного інтелекту, його місця у процесі прийняття рішень менеджерів різних рівнів управління та взаємозв’язку з процесами трудової діяльності. Досліджено сутність поняття емоційного інтелекту, опрацьовано підходи різних авторів і запропоновано власне визначення. Враховуючи фізичні процеси мозкової діяльності, уточнено алгоритм прийняття управлінських рішень і роль в ньому емоційного інтелекту. Визначено склад емоційного інтелекту та розкрито сутність понять його основних складових – емоцій та інтелекту. Досліджено позитивний і негативний вплив емоцій на процес трудової діяльності. Сформовано матрицю взаємозв’язків між суб’єктами емоційного інтелекту та процесами трудової діяльності. Виокремлено та розкрито сутність основних чотирьох напрямків емоційного інтелекту: саморозуміння, самоконтроль, емпатія та менеджмент. Наведено приклади впливу емоційного інтелекту на діяльність компаній.

Стаття написана українською мовою

Григор’єва Ю. А.
Системи омніканальних каналів комунікації автодилерів (c. 233 - 238)
Досліджено питання вибору комунікаційних каналів автодилерами та їхній вплив на результативні показники. Незважаючи на значну кількість робіт, де здійснюються дослідження комунікаційних компаній, проблемі обґрунтування системи омніканальних комунікацій та оцінки каналів комунікацій, що використовуються дилерами, з огляду на специфіку автомобільної галузі приділяється недостатня увага, що вимагає додаткових досліджень у цій галузі. Підприємства потребують більш стійкої прихильності споживачів до своєї продукції, до свого іміджу. З позицій маркетингу це означає, що компанії повинні домагатися більш високих результатів за рахунок підвищення ефективності плану і бюджету маркетингових комунікацій. Важливість кожного інструменту комунікації змінюється залежно і від типу споживача, і від загального зразка комунікації, що застосовується на ринку. Застосування омніканального підходу дозволяє знизити рівень витрат компанії, оскільки омніканальність ретельно координує і взаємопов'язує використання всіх каналів комунікації.

Стаття написана українською мовою

Ус М. І.
Сегментування та вибір партнерів підприємства в процесі здійснення маркетингової діяльності (c. 239 - 245)
Метою статті є обґрунтування необхідності сегментування та вибору партнерів підприємства в процесі здійснення маркетингової діяльності. Аналізуючи, систематизуючи та узагальнюючи наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, було визначено сутність партнерських відносин і їх роль у здійсненні маркетингової діяльності підприємства. Ідентифіковано критерії сегментування учасників взаємовідносин підприємства та розглянуто наявні матричні моделі сегментування та вибору партнерів. Важливим етапом формування партнерських відносин є оцінка партнерів. Серед основних груп показників оцінки та вибору партнерів виокремлюються: виробничі, маркетингові, організаційні, соціокультурні, техніко-технологічні, фінансові (економічні), інформаційні групи показників, які дозволяють всебічно оцінити можливості та ресурси потенційних партнерів, а також переваги, що можуть бути отримані підприємством в процесі співпраці. Перспективним напрямком подальших досліджень є визначення можливих форм і видів відносин з партнерами, які дозволять підвищити ефективність здійснення маркетингової діяльності.

Стаття написана українською мовою

Щетініна Л. В., Рудакова С. Г., Труш О. А.
Маніпулятивний вплив масмедіа: механізм, наслідки та рекомендації щодо протидії (c. 246 - 252)
Мета статті – дослідити маніпулятивний вплив масмедіа, проаналізувати механізм цього впливу та надати рекомендації щодо протидії цьому впливу. Під час дослідження було проведено опитування 100 респондентів щодо маніпулятивного впливу ЗМІ на свідомість населення. За результатами опитування зроблено висновок про існування великої кількості методів і технологій маніпулювання свідомістю населення, що використовуються сучасними ЗМІ. Це здійснюється, як правило, з метою замовчування або спотворення достовірної інформації. Так, 76,1 % опитаних висловили свою думку стосовно того, що перелічені методи маніпулювання свідомістю чинять негативний вплив на психічне здоров’я людини. Тому майже 70 % опитуваних намагаються піддавати інформацію зі ЗМІ жорсткій фільтрації і лише 2,1 % беззастережно їй вірять. Про значущість впливу ЗМІ свідчить те, що майже щодня кожна особа користується як мінімум одним засобом масової інформації. Зроблено висновок, що протистояти маніпулятивному впливу ЗМІ можна за допомогою аналітичного мислення.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2019

Ковалевський В. О., Юшкевич О. О.
Клієнтоорієнтованість організації як соціально-економічна категорія (c. 246 - 251)
У статті систематизовано погляди науковців до суті та змісту поняття «клієнтоорієнтованість» та запропоновано понятійний апарат щодо клієнтоорієнтованості організації як соціально-економічної категорії, необхідної для теоретичного пізнання явищ і процесів формування клієнтоорієнтованої системи управління підприємством. Розмежовано зміст понять «клієнт» і «споживач» з метою правильного вибору об’єктів для маркетингових дій підприємства. Досліджено клієнтоорієнтованість організації залежно від рівня розвитку. Застосовано еволюційний підхід до управління підприємством у частині трансформації класичного маркетингу в стратегічний клієнтоорієнтований менеджмент за напрямами: перерозподіл відповідальності за результати продажів між усіма структурними елементами організації; створення якості, помітної для клієнта, що включає, окрім маркетингових інструментів, компетенції всіх підрозділів підприємства; налагодження маркетингу відносин з ключовими контрагентами. Окреслено основні причини обмежень щодо застосування підприємствами клієнтоорієнтованого підходу. Запропоновано авторське визначення поняття «клієнтоорієнтованість організації як соціально-економічна категорія», в основі якого – системний підхід до задоволення та формування потреб клієнтів на всіх рівнях менеджменту підприємства. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є формування клієнтоорієнтованої системи управління підприємством.

Стаття написана українською мовою

Махова Г. В., Панасюк В. В.
Рекрутинг у консалтингових компаніях у контексті зміни поколінь (c. 251 - 258)
Мета статті полягає в ідентифікації основних проблем в управлінні персоналом консалтингових компаній та визначенні можливих напрямів їх подолання. Описані основні етапи рекрутингового процесу співробітників консалтингової компанії. Виявлено чинники, які впливають на його ефективність, серед яких найбільше значення мають методи та способи відбору персоналу. Запропоновано доповнити процес відбору техніками, які дозволять виявити психологічні якості, ціннісні орієнтири та кар’єрні плани кандидатів з урахуванням особливостей покоління «Z». Це дозволить збільшити життєвий цикл співробітників у компанії та уникнути додаткових витрат, пов’язаних із заміщенням співробітників, що звільнилися.

Стаття написана українською мовою

Ілляшенко С. М.
Управління знаннями в контексті забезпечення економічної безпеки підприємства (c. 258 - 265)
У статті розроблено концептуальну схему організаційно-економічного механізму управління знаннями підприємства в контексті забезпечення його економічної безпеки. Теоретично обґрунтовано роль знань у забезпеченні належного рівня кожної зі складових економічної безпеки підприємства. Визначено джерела та інструменти отримання знань, що характеризують стан складових економічної безпеки підприємства, а також напрями використання знань для забезпечення достатнього рівня кожної зі складових. Розроблено укрупнену блок-схему алгоритму управління знаннями в процесі забезпечення належного рівня окремих складових економічної безпеки. Уточнено склад підрозділів підприємства, що відповідають за стан окремих складових його економічної безпеки. Визначено та систематизовано функції цих підрозділів у процесі управління знаннями як засобом забезпечення економічної безпеки. Отримані результати поглиблюють теоретико-методологічні засади управління знаннями підприємства, а також управління економічною безпекою підприємства.

Стаття написана українською мовою

Вороніна О. О.
Фінансовий моніторинг у системі стратегічного управління підприємством (c. 265 - 269)
У роботі розглядаються питання організації фінансового моніторингу – досить нового методу науково-практичної активності, мета якого полягає в отриманні та обробці попереджувальної інформації про стан підприємства і тенденції його розвитку. З’ясовано сутність понять «стратегія» та «стратегічне управління»; наведено складові циклу прийняття рішень при реалізації стратегії підприємства. Зазначено, що саме фінансові показники оцінюють економічні наслідки вжитих заходів і є індикаторами відповідності стратегії загальному плану розвитку підприємства. У рамках цього обґрунтовується необхідність проведення фінансового моніторингу, обґрунтовуються його завдання та цілі. Налагодження фінансового моніторингу (який дає можливість відображення змін показників фінансового стану фірми не тільки стосовно їх відповідності раніше визначеним стратегічним орієнтирам, але й створює оперативний механізм реагування для ефективного управління довгостроковим розвитком підприємства) є напрямком подальшого аналізу. Зроблено висновок, що для реалізації стратегії сталого розвитку підприємства одним із ключових напрямків стратегічного управління має стати регулярний, дієвий і гнучкий механізм фінансового моніторингу для отримання адекватної оцінки фінансового стану та підтримки альтернатив стратегічної орієнтації.

Стаття написана українською мовою

Щетініна Л. В., Рудакова С. Г., Федорцова М. С.
Управління враженнями: значення, прояви та способи виявлення (c. 270 - 275)
Метою статті є виявлення сучасних трендів у сфері управління враженнями на основі соціологічного дослідження та розробка рекомендацій керівникам, працівникам служб управління персоналом. У ході проведеного соціологічного дослідження було виявлено, що 91% респондентів зазвичай намагаються справити позитивне враження про себе. До основних причин управління враженнями належать бажання: мати гарні стосунки з колегами по роботі – 71%, мати корисні зв’язки – 44%, отримати вигоду для себе – 33%; прагнення бути ідеальним в очах оточуючих – 29% респондентів. Важливо, що 48% респондентів відповіли, що управляють враженнями для досягнення власних цілей, а ще 13% не використовують, але хотіли б дізнатися про стратегії управління враженнями. Негативними наслідками управління враженнями найчастіше, на думку респондентів, є втрата довіри до людини, виникнення стійкого бажання припинити спілкування з нею, а також можливість прийняття хибних управлінських рішень. Актуальність вивчення технік управління враженнями наразі підвищується, оскільки поширюється їх використання. Тому розроблені способи їх виявлення стануть у нагоді фахівцям задля нейтралізації негативного впливу, прийняття вірних управлінських рішень, формування об’єктивного враження про людину.

Стаття написана українською мовою

Отенко П. В.
Методичне забезпечення оцінювання корпоративної безпеки (c. 275 - 280)
У статті проведено аналіз існуючого методичного забезпечення оцінювання рівня корпоративної безпеки. Систематизовано аналітичний інструментарій та методи оцінювання рівня економічної безпеки підприємств на корпоративному рівні. Виділено особливості застосування загальновизнаних методик (Сінгапур, Німеччина) оцінювання якості корпоративного управління. Визначено комплекс показників для оцінювання рівня корпоративної безпеки, які згруповано за принципами корпоративного управління. Наведено результати оцінювання рівня корпоративної безпеки за методологією агентства IBI-Rating. Виділено напрями та ідентифіковано ключові ознаки об’єктів оцінювання рівня корпоративної безпеки.

Стаття написана українською мовою

Любчик К. Л.
Аналіз глобального медіаринку: інституційно-методологічні засади (c. 280 - 285)
Процеси становлення світового медіаринку беруть свій початок з другої половини ХХ ст. і пов’язані насамперед з розбудовою в державах – лідерах постіндустріальної моделі економічного розвитку. В останні десятиліття рельєфно викристалізовуються такі фундаментальні тренди розвитку медіа індустрії, як: формування і нарощування конкурентоспроможного впливу на світову медіасферу транснаціональних бізнес-структур; динамічна інтернаціоналізація медіабізнесу; синхронізація циклів розвитку національних медіа ринків; нарощування масштабів експорту медіапродуктів та розвиток міжнародного співробітництва в інформаційно-комунікаційній сфері. Водночас діяльність медіаселлерів, як зовнішніх рекламних структур, спрямована як на безпосередній продаж реклами засобів масової інформації, так і її продаж спільно з власними рекламними відділами ЗМІ. При цьому функціонування посередницьких структур в особі медіаселлерів, подібно дистриб’юторам, також справляє значний вплив на ключові параметри глобального медіаринку та його рівноважний стан. У сукупності формуються основні пропорції глобального медіаринку, його суб’єктно-об’єктні та територіально-географічні структури, а їх система характеризується жорсткою ієрархічністю, що відображає ступінь креативності медіапродуктів.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2019

Фадєєва І. Г., Пиріг А. М.
Аналіз ризик-середовища нафтогазовидобувних підприємств (c. 312 - 319)
Основні цілі статті – систематизація та узагальнення точок зору вчених, фахівців, вітчизняного, закордонного та власного досвіду щодо характеристики ризиків для підприємств нафтогазового комплексу, їх класифікація за найбільш суттєвими з погляду завдань ризик-менеджменту категоріями та розробка методичного інструментарію щодо можливих заходів з управління ризиками нафтогазового комплексу в загальному вигляді. Шляхом аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду систематизовано та визначено основні підходи до визначення категоріального апарату. Здійснено розмежування категорій «ризик», «невизначеність» та «непевність» та виокремлені основні ознаки кожної з них. Окреслено та проаналізовано поняття «ризики підприємств нафтогазового комплексу». Здійснено класифікацію ризиків підприємств нафтогазового комплексу та їх розподіл на зовнішні та внутрішні. Сформовано можливі заходи з управління ризиками нафтогазового комплексу залежно від сфери їх виникнення та надано загальні рекомендації для їх попередження та усунення.

Стаття написана українською мовою

Глинська А. Є.
Поняття та сутність ментальної моделі підприємства в епоху соціальних трансформацій у бізнесі (c. 319 - 324)
Метою статті є дослідження та формулювання поняття «ментальна модель бізнесу» як інтегруючого фактора індивідуальних уявлень, цінностей та досвіду його зацікавлених груп. Аналізуючи праці з психології, було виявлено, що індивідуальні ментальні моделі обумовлюють характер прийнятих індивідом рішень. Таким чином, було зроблено припущення відносно того, що результативність підприємства є результатом продуктивності ментальних моделей його учасників. У статті запропоновано поняття ментальної моделі бізнесу як інтеграції особистих переконань, цінностей та уявлень про діяльність підприємства всіх його працівників, які сформувалися на основі власного досвіду та впливу соціальних інститутів та парадигм суспільного мислення, що обумовлює формування на підприємстві особливої культури та визначає якість отриманих результатів. Наведено порядок формування ментальної моделі підприємства та її вплив на досягнуті результати, що дозволяє виявити першопричину виникаючої проблеми або знайти ключ до генерування нових підходів. Було виявлено, що створення нових перспектив є можливим завдяки змінам у ментальній моделі. Для цього запропоновано відповідні методи та інструменти.

Стаття написана українською мовою

Ліщинська В. В.
Вибір оптимальної конкурентної стратегії підприємства в умовах інтервальних оцінок критеріїв її результативності (c. 325 - 330)
Мета статті полягає в розробці й апробації моделі вибору оптимальної стратегічної альтернативи конкурентної стратегії підприємства, яка ґрунтується на інтервальних оцінках критеріїв результативності стратегії. Математичну основу запропонованої моделі становить інтервальний аналіз. У результаті дослідження була визначена процедура прогнозування та оцінювання результатів реалізації стратегічної альтернативи, яка передбачає: формування набору часткових критеріїв результативності стратегічної альтернативи; визначення вагових коефіцієнтів для часткових і деталізованих критеріїв результативності стратегічної альтернативи; нормалізацію часткових критеріїв результативності стратегічної альтернативи; визначення інтегрального показника результативності стратегічної альтернативи. Апробація запропонованої моделі була проведена в процесі формування та розробки конкурентної стратегії хлібопекарського підприємства.

Стаття написана українською мовою

Копча Ю. Ю.
Науковий підхід до формування стратегічних орієнтирів управління потенціалом економічної безпеки підприємств (c. 330 - 336)
Стаття присвячена поглибленню теоретичних підходів та розробці рекомендацій щодо формування стратегічних орієнтирів управління потенціалом економічної безпеки підприємств. Зазначено, що більшості машинобудівним підприємствам, у зв’язку з великою кількістю небезпек, багато в чому викликаних специфікою національних ринкових відносин, доводиться діяти в ситуаціях підвищеного ризику, тому необхідно передбачити такі заходи забезпечення економічної безпеки підприємства, які могли б звести до мінімуму шкідливі наслідки та негативний вплив внутрішніх і зовнішніх загроз. Для моделювання вибору стратегічних орієнтирів управління економічної безпеки запропоновано застосування методу аналізу ієрархій. Зазначено, що саме стратегічні орієнтири підприємства, що враховують стан потенціалу його економічної безпеки та розроблені на основі вибору найкращого сценарію з позиції доцільного розподілу ресурсів і протидії загрозливим зовнішнім і внутрішнім чинникам, є актуальними і мають прикладне значення для машинобудівних підприємств. Розробка стратегічних орієнтирів дозволяє забезпечити збалансовані темпи перманентного зростання та безпечного розвитку підприємства з урахуванням його захисту від внутрішніх і зовнішніх загроз на досить тривалий період.

Стаття написана українською мовою

Марченко О. В.
Підходи до визначення сутності кадрової безпеки та її ключових ознак (c. 337 - 344)
Метою статті є уточнення сутності кадрової безпеки, а також визначення її основних ознак і завдань. Для глибшого розуміння сутності категорії «кадрова безпека» окремо проаналізовано сутність категорій «кадри» та безпека». На основі матричного аналізу досліджено та систематизовано ключові ознаки та завдання кадрової безпеки. З огляду на проведене дослідження можна сказати, що кадрова безпека, як складова економічної безпеки, полягає у здатності організації до збереження, розвитку та досягнення цілей при мінімізації ризиків, пов’язаних з кадрами (відсутність достатньої кваліфікації, невиконання або неякісне виконання працівниками трудових обов’язків тощо). Встановлено, що кадрова безпека є первинною підсистемою економічної безпеки підприємства, оскільки з кадрами пов’язані не лише ризики (внутрішні та частково зовнішні), але й потенційні чинники успіху. Тому діяльність даної підсистеми варто спрямувати на встановлення таких відносин з персоналом, які б забезпечили досягнення цілей підприємства та високий потенціал його розвитку в майбутньому.

Стаття написана українською мовою

Малинка О. Я., Формус О. М., Устенко А. О.
Концепція управління враженнями споживача та її застосування в ортодонтії (бренд «Insignia») (c. 345 - 350)
Цілями статті є розгляд класичної концепції управління враженнями споживача, побудова теоретичної моделі процесу управління враженнями споживача та демонстрація на прикладі бренда «Insignia» її застосування у сфері медичного обслуговування – зокрема, в ортодонтичному лікуванні. З’ясовано, що управління враженнями споживача є частиною контактного маркетингу – системи заходів щодо встановлення тісних зв’язків зі споживачами та зміцнення їхньої прихильності до бренда. За допомогою контактного маркетингу можна підсилити вплив маркетингових програм на окремих споживачів і розширити коло осіб, які піддаються цьому впливові. Власне, концепція управління враженнями споживача (consumer experience management – СЕМ) має на увазі процес стратегічного управління всіма враженнями від товару або компанії. Фірми можуть формувати враження покупців на свій розсуд на п’яти різних рівнях, користуючись відповідними важелями. Наведено авторське визначення управління враженнями споживача – це процес планування та організації формування враження, вивчення його впливу на клієнта, підтримки та коригування в часі. Запропоновано теоретичну модель процесу управління враженнями споживача, яка побудована на основі системного підходу і наведена у вигляді таких основних підсистем: «Х» – цільова підсистема, «Y» – забезпечувальна підсистема, «ХY» – нормативно-законодавча підсистема, «Z» – керуюча підсистема. Кожна із наведених підсистем може бути описана власними техніко-економічними показниками (ТЕП-1 ТЕП-2, ТЕП-3, ТЕП-4), які інтегруються в синтетичні критерії управління враженнями споживача (ТЕП-5). Продемонстровано, що в ортодонтії, зокрема при лікуванні брекет-системою бренда «Insignia», застосування концепції управління враженнями споживача дозволяє збільшити притік пацієнтів через встановлення довірчих відносин, залучення вторинних асоціацій та максимальне задоволення результатом лікування. Тут маркетинг вражень починає працювати ще на початковому етапі, оскільки пацієнт має можливість побачити майбутній результат ортодонтичного лікування до фіксації самої брекет-системи «Insignia», а також спостерігати результати в динаміці та порівняти їх у режимі «до/після».

Стаття написана українською мовою

Хаустов М. М.
Теоретичні аспекти проведення рекламних кампаній у мережі Інтернет (c. 350 - 361)
Статтю присвячено дослідженню теоретичних аспектів проведення рекламних кампаній у мережі Інтернет. Проаналізовано визначення сутності поняття «реклама» в законодавстві та роботах науковців. Визначено функції реклами. Розглянуто види і типи реклами. Зазначено, що на сучасному етапі реклама тісно пов’язана з рекламними кампаніями та є їх складовим елементом. Проаналізовано визначення сутності поняття «рекламна кампанія» в роботах науковців. Розглянуто еволюцію цілей проведення рекламних кампаній. Проаналізовано класифікацію видів рекламних кампаній. Наведено загальну структурно-функціональну модель рекламної кампанії. Доведено, що останнім часом постійно зростає популярність застосування мережі Інтернет для здійснення рекламних кампаній. Проаналізовано сутність та особливості Інтернет-реклами. Розглянуто динаміку розвитку ринку Інтернет-реклами України. Доведено, що розвиток ринку Інтернет-реклами в Україні відображує загальносвітові тенденції та показує сталу позитивну динаміку. Проаналізовано особливості найбільш поширених типів та видів Інтернет-реклами. Визначено, що вибір моделі рекламної кампанії та виду реклами в мережі Інтернет залежить від маркетингової стратегії компанії та, відповідно, цілей рекламної кампанії, продукту, що виступає її об’єктом, і цільової аудиторії.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2019

Шуба Т. П., Сіладі К. Б.
Особливості побудови комунікації (c. 190 - 195)
Мета даної статті полягає в поясненні особливостей побудови комунікації в переговорному процесі. Аналізуючи, систематизуючи та узагальнюючи праці багатьох учених, було надано визначення переговорів та розглянуто їх основні моделі на основі систематизації й узагальнення думок учених-практиків. Виділено новітні та найбільш популярні стратегії ведення переговорів. Охарактеризовано найбільш розповсюджені типи співрозмовників на основі опрацювання праць видатних учених, а також визначено їх особливості, які можна виявити на початку переговорного процесу, що дає можливість правильно визначити подальший курс розвитку взаємовідносин з опонентом. У роботі наведено перелік тактичних прийомів, які використовуються досвідченими переговірниками у процесі переговорів. Даний напрям є доволі перспективним через збільшення значення світової співпраці як для вітчизняних, так і для іноземних підприємств. Виникає потреба в підвищенні ефективності міжнародних переговорів, задоволення якої потребує досконального вивчення та вдалого використання інструментів комунікації.

Стаття написана українською мовою

Юденко А. В.
Стратегія організаційного розвитку зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Агротехсоюз» (c. 195 - 202)
Метою статті є дослідження теоретико-практичних аспектів організаційного розвитку ТОВ «Агротехсоюз» у сфері ЗЕД. Предметом дослідження є формування стратегії організаційного розвитку зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Агротехсоюз». Розглянуто особливості організаційного розвитку зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Агротехсоюз», досліджено форму зовнішньоекономічного апарату підприємства, обґрунтовано необхідність розробки його зовнішньоекономічної стратегії. Проведене дослідження надає підстави констатувати, що під організаційним розвитком слід розуміти процес комплексного організаційного вдосконалення системи, метою якого є впорядкування складової господарчої діяльності та перетворення різних частин системи для підтримання довгострокової життєдіяльності та адаптації до змін навколишнього середовища. Для отримання намічених показників збутової діяльності на міжнародному ринку суттєву увагу має бути приділено розробці стратегії комунікаційної активності компанії за кордоном.

Стаття написана українською мовою

Кремень О. І., Мосійчук Р. Л., Кремень В. М.
Комплексний аналіз ефективності управління активами підприємства (c. 202 - 210)
Мета статті полягає в комплексному оцінюванні ефективності управління активами підприємства з використанням інструментарію інтегральних показників та функції бажаності Харрінгтона. Проаналізовано сучасні теоретико-методичні підходи до визначення сутності активів підприємства та представлено класифікації активів за критеріями: форми функціонування; характером участі в господарському процесі; видом діяльності; характером володіння; ступенем ліквідності активів; ризиком та ціною залучення активів. Процес оцінки ефективності управління активами в межах підприємства структуровано та здійснено в шість етапів: аналіз стану управління активами; визначення ефективності управління активами; аналіз результатів розрахунку показників ефективності управління активами; аналіз чинників, які вплинули на результат аналізу ефективності управління активами; надання рекомендацій щодо вдосконалення аналізу та підвищення ефективності управління активами підприємства; контроль за виконанням рекомендацій. Розрахунок інтегральних показників для оборотних і необоротних активів, а також їх оцінка за стандартною шкалою Харрінгтона одного з підприємств харчової промисловості характеризує ефективність управління активами на рівні нижньої межі діапазону «добре». Перспективою майбутніх досліджень у даному напрямі є вдосконалення науково-методичних підходів до ухвалення фінансово-господарських рішень щодо управління активами залежно від отриманих кількісних оцінок ефективності управління.

Стаття написана українською мовою

Башинська І. О.
Формування системи управління бізнес-процесами промислового підприємства з ідентифікацією чинників та індикаторів економічної безпеки (c. 211 - 217)
Метою статті є дослідження основних аспектів формування системи управління бізнес-процесами промислового підприємства з ідентифікацією чинників та індикаторів економічної безпеки. Визначено сутність категорії «бізнес-процеси», що дозволило виділити особливості процесного управління для промислового підприємства та запропонувати класифікацію бізнес-процесів. У даній класифікації виділено управлінські бізнес-процеси – основні (ті, що генерують прибуток підприємства) і сервісні – такі, що підтримують і забезпечують основні бізнес-процеси (управління людськими, інформаційними, фінансовими ресурсами, створення майнових цінностей, управління зовнішніми зв’язками і поліпшеннями, а також управління безпекою та довкіллям (EHS)). Така структура являє собою 4-рівневу модель стандарту бізнес-процесів підприємства, що регламентує правила графічного детального представлення процесу з метою забезпечення максимальної наочності й інформативності. Для вирішення конкретної задачі управління бізнес-процесами розробляється загальна технологія, яка охоплює сім етапів, починаючи з побудови моделі організаційної системи та закінчуючи аналізом ефективності впровадження результатів моделювання на практиці. Для описання діяльності організаційної системи, оцінки за вимірювальними критеріями рівня досягнення цілей діяльності підприємства, а також вирішення завдання оптимізації параметрів діяльності застосовуються кількісні моделі управління бізнес-процесами. При процесно-орієнтованому підході як модель можливих станів цільової організаційної системи розглядають сукупність усіх станів процесів від входу до виходу. На стан процесів можуть накладатися локальні та глобальні обмеження, обумовлені характером взаємодії процес/внутрішні процеси і процес/зовнішнє середовище. Такі обмеження є критеріями безпекоорієнтованого управління, з ідентифікацією конкретних чинників та системою індикаторів економічної безпеки промислового підприємства. Інструментарій імітаційного моделювання стає основою для ідентифікації чинників та індикаторів економічної безпеки підприємства. Система управління бізнес-процесів вимагає спеціальної підтримки інформаційно-технологічними засобами та застосування сучасних інформаційних технологій, що і є напрямком подальших досліджень.

Стаття написана українською мовою

Перит І. О.
Перспективи впровадження Kanban в управління бізнесом вітчизняних суб’єктів господарювання (c. 218 - 228)
Метою статті є вивчення перспектив застосування зарубіжного досвіду Kanban в управлінні вітчизняним бізнесом. У ході проведеного дослідження обґрунтовано теоретико-концептуальну сутність управління бізнесом за методом Kanban. Проаналізовано, уточнено та структуровано властивості, принципи, складові елементи та правила Kanban-управління підприємницькою діяльністю. Проведено аналіз використання класів обслуговування та засобів візуалізації інформації в управлінні бізнесом за Kanban. Розглянуто класифікацію витрат і показників ефективності управління підприємницькою діяльністю суб’єктів господарювання згідно з Kanban. На основі результатів проведеного дослідження наведено авторське визначення терміна Kanban, а також виділено ряд позитивних і негативних характеристик управління за цим методом. Акцентовано увагу на доцільності застосування методу Kanban в управлінні підприємницькою діяльністю вітчизняних суб’єктів господарювання будь-якого напрямку діяльності. Запропоновано інтегрувати додаткові індикатори визначення та дотримання дедлайнів виробництва цінності за Kanban. Зауважено, що для управління інтелектуальними активами бізнесу використання методу Kanban варто поєднувати із цінностями Lean та Agile. Наукова цінність дослідження полягає у спрямуванні результатів роботи на вирішення проблеми пошуку концептів ефективного управління підприємницькою діяльністю в Україні, що зможе забезпечити гнучкість і підвищення фінансових результатів бізнесу та зростання економіки в цілому.

Стаття написана українською мовою

Пилипенко А. А., Єремейчук Р. А.
Оптимізація ресурсної стратегії інтегрованого об’єднання корпоративних підприємств за критерієм ресурсозбереження (c. 229 - 236)
Одним зі способів досягнення підприємством успіху в конкурентній боротьбі є інтеграція навколо ключових компетенцій задля спільного просування певної споживчої цінності. Відповідно актуалізується проблема організації раціонального ресурсного забезпечення життєдіяльності подібного інтегрованого об’єднання, яка визначила гіпотезу дослідження щодо доречності розповсюдження критерію ресурсозбереження на оптимізацію стратегії. Метою дослідження постав розвиток теоретико-методологічних засад організації стратегічного управління ресурсозбереженням корпоративного об’єднання підприємств. Методологічне підґрунтя реалізації даної мести становила концепція бізнес-інжирінингу. Використання методології архітектурного опису організації (Design and Engineering Methodology for Organizations – DEMO) дозволило навести механізм ресурсозбереження в рамках стейхколдерської парадигми, коли ключові стейкхолдери інтегрованого об’єднання спільно визначають орієнтири роботи механізму, які структуровані в розрізі елементів ресурсної стратегії об’єднання. Розуміння ресурсної стратегії, своєю чергою, розширено врахуванням системи організаційних можливостей учасників інтеграційної взаємодії. Описано можливість застосування децентралізованого підходу до реалізації заходів з ресурсозбереження стратегічними бізнес-одиницями у складі інтегрованого об’єднання в рамках розробленої та узгодженої політики ресурсозбереження. Обґрунтовано систему бізнес-правил розробки та реалізації ресурсної стратегії, кожне з яких є результатом комунікаційних і продуктових актів, описаних за допомогою DEMO-методології. У відповідність до бізнес-правил поставлено систему показників контролю за реалізацією політики ресурсозбереження. Розроблено об’єктно-рольову модель політики ресурсозбереження інтегрованого об’єднання корпоративних підприємств.

Стаття написана українською мовою

Топоркова О. В., Акімова Н. С., Наумова Т. А.
Стратегічні аспекти управління ризиками для забезпечення економічної безпеки підприємства (c. 237 - 243)
Метою статті є дослідження найважливіших питань економічної безпеки підприємств як складової соціально-економічної системи України в цілому та «ризик-управління» торговельно-виробничих підприємств зокрема. Визначено сутнісну та цільову природу «ризик-управління», проаналізовано завдання «ризик-управління» в управлінській обліково-аналітичній інформаційній системі (УОАІС). Наведено послідовність процесу управління фінансовими ризиками та фактори впливу на стратегічне управління ризиками в діяльності торговельно-виробничих підприємств. Обґрунтовано актуальність створення управлінських звітів для проведення економіко-математичного моделювання в процесі внутрішньогосподарського контролю за ризиковими операціями та необхідність формування додаткових облікових регістрів для документального забезпечення обліку ризикових операцій. Визначено, що трансформаційні процеси, які відбуваються в економіці, надають можливість торговельно-виробничим підприємствам постійно вдосконалювати процедури та елементи системи «ризик-управління», з урахуванням завдань стратегічного управління в УОАІС, змін у зовнішньому середовищі та вимог світової практиці «ризик-управління».

Стаття написана українською мовою

Трушкіна Н. В., Ринкевич Н. С.
Клієнтоорієнтованість: основні підходи до визначення (c. 244 - 252)
У статті виявлено ключові передумови становлення та досліджено еволюцію розвитку концепції клієнтоорієнтованості. Встановлено, що більшість дослідників клієнтоорієнтованість ототожнюють з такими поняттями, як: клієнтоцентрічність, орієнтація на клієнта, ринкова орієнтація, лояльність клієнта, клієнтоорієнтований підхід, управління взаємовідносинами з клієнтами, цінність, культура обслуговування, задоволення потреб і попиту клієнтів у цілому, задоволення конкретних запитів конкретного споживача. Наукові підходи до формулювання терміна «клієнтоорієнтованість» умовно систематизовано за класифікаційними групами: стратегія чи парадигма (сучасна філософія управління підприємством; стратегія або парадигма ведення бізнесу; парадигма управління; концепція управління підприємством; характеристика бізнесу; стратегічний напрям діяльності підприємства); інструмент (набір інструментів якісного логістичного обслуговування; інструмент управління взаємовідносинами з клієнтами); маркетингова концепція (пріоритет маркетингової стратегії підприємства; концепція маркетингу взаємовідносин; маркетингова діяльність); підхід до управління взаємовідносинами з клієнтами (оцінка лояльності клієнта; клієнтський досвід; ступінь відповідності організації очікуванням споживачів; результат зусиль); складова організаційної культури (ключова компетенція підприємства; здатність компанії; вміння; частина організаційної культури, набір переконань). На основі теоретичного узагальнення існуючих наукових розробок щодо понятійного апарату запропоновано авторське трактування терміна «клієнтоорієнтованість» як інструменту трансформації системи управління взаємовідносинами зі споживачами, а також ефективної форми партнерської взаємодії підприємства зі споживачами в контексті концепції маркетингу взаємовідносин.

Стаття написана російською мовою

Мазоренко О. В.
Критерії вибору експортної стратегії підприємства (c. 253 - 258)
Стаття присвячена обґрунтуванню критеріїв вибору експортної стратегії підприємства. Вихід підприємства на закордонні ринки потребує застосування стратегічного підходу, адже такі рішення потребують використання додаткових ресурсів, характеризуються різним рівнем ризику та задають траєкторію розвитку підприємства. Тому метою дослідження є теоретичне обґрунтування переліку критеріїв щодо вибору експортної стратегії та розробка матриці відповідності критеріїв різним експортним стратегіям підприємства. Визначено види експортних стратегій підприємства, розглянуто фактори, що впливають на вибір стратегії. У результаті використання контент-аналізу визначено найвагоміші фактори для вибору експортної стратегії підприємства. Також зазначені фактори було згруповано – зовнішні, внутрішні, фактори способу експорту. Проведений аналіз факторів вибору експортної стратегії підприємства дозволив сформувати відповідність зазначених критеріїв різним видам експортних стратегій підприємства, а також описати ступінь прояву кожного фактора, що характерний для тієї чи іншої експортної стратегії. Узагальнено висновки щодо необхідності врахування внутрішніх можливостей підприємства, умов зовнішнього середовища, а також особливостей кожного способу експорту в процесі прийняття рішення щодо типу експортної стратегії підприємства.

Стаття написана англійською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2019

Ковалевська А. В., Зеленський С. В.
Аналіз моделей оцінки стейкхолдерів: прикладні аспекти формування стратегії сталого розвитку міст України (c. 299 - 307)
Метою статті є обґрунтування моделі оцінки стейкхолдерів для їх активного залучення до процесу формування стратегії сталого розвитку міст України. Систематизуючи та узагальнюючи численні наукові дослідження, доведено доцільність удосконалення системи стратегічного управління сталим розвитком міст на основі впровадження положень концепції стейкхолдерів; визначено важливість та актуальність вирішення даного завдання; представлено перелік переваг, які можна отримати від активного залучення зацікавлених сторін до процесу стратегічного планування. Систематизовано та зіставлено найбільш поширені методи оцінки стейкхолдерів, визначено їх сутність, показано специфіку використання, визначено основні результати оцінки. Запропоновано використання моделі Мітчелла для оцінки стейкхолдерів міського розвитку, яка поряд із усвідомленням специфіки територіальної спільноти дозволить розробити більш дієві стратегії комунікації та взаємодії, обрати ефективні управлінські інструменти впливу та, в підсумку, організувати продуктивний процес стратегічного планування. Перспективами подальших досліджень авторів є включення етапу оцінки стейкхолдерів до процесу формування стратегії сталого розвитку міст, розробка стратегій комунікації та взаємодії для кожної виділеної групи зацікавлених сторін, апробація даних положень у процесі формування стратегій розвитку міст України.

Стаття написана українською мовою

Шимановська-Діанич Л. М., Рибалко-Рак Л. А., Бойко Г. С.
Взаємозв’язок категорій «ефективність», «розвиток» і «якість» у процесі оцінювання діяльності закладу вищої освіти (c. 308 - 313)
У статті досліджено взаємозв’язок категорій «ефективність», «розвиток» і «якість» у процесі оцінювання діяльності закладу вищої освіти з метою створення передумов для вдосконалення методичних підходів до управління освітніми закладами. Процес оцінки ефективності та рівня розвитку закладу вищої освіти вимагає від суб’єктів управління ЗВО постійного моніторингу тактики та стратегії розвитку для підвищення конкурентоспроможності в умовах складного та динамічного зовнішнього середовища. Мету дослідження було реалізовано за рахунок обґрунтування існуючих підходів до змісту та економічної сутності категорій «ефективність закладу вищої освіти», «розвиток закладу вищої освіти», «якість освіти», візуалізації взаємозв’язку основних категорій такого підходу. Доведено, що сучасні підходи до оцінки ефективності та рівня розвитку ЗВО знаходять відображення в нормативно-правових актах держави, де головним критерієм ефективності освіти визначено якість, а основними інструментами реалізації цього підходу можна вважати процедури ліцензування та акредитації. Обґрунтовано висновки про відсутність універсального та досконалого методу оцінювання ефективності та рівня розвитку закладу вищої освіти, результати застосування якого комплексно та системно відображали б усі сильні сторони та можливості організації. Результати оцінки, їх аналіз та коригування служать умовою забезпечення необхідних вимог ліцензування, акредитації, а також участі ЗВО в рейтингуванні. Якість процесів, їх побудова, реалізація і моніторинг визначають ефективність діяльності ЗВО; від ефективності залежить рівень розвитку, який, своєю чергою, ґрунтується на якості досягнутої мети, що веде до якісно нового рівня розвитку закладу вищої освіти.

Стаття написана українською мовою

Довбня С. Б., Чабанець Т. М.
Механізм стратегічної оцінки конкурентної позиції підприємства (c. 313 - 320)
Метою статті є розробка механізму оцінки конкурентної позиції підприємства, який забезпечує комплексну об’єктивну діагностику ринкових галузевих факторів та потенціалу підприємства. Розроблено вдосконалену модифікацію SPAСE-аналізу. При діагностиці стану підприємства розглянуто його фінансову силу та конкурентні переваги. У процесі оцінки ближнього зовнішнього середовища проаналізовано стабільність та привабливість галузі. Фінансова сила, як комплексне поняття, передбачає оцінку платоспроможності підприємства, його фінансової незалежності та результативності діяльності. Конкурентоспроможність підприємства визначається його ринковими конкурентними перевагами та ефективністю використання ресурсів. Обґрунтовано набори локальних показників по кожному оціночному напрямку підприємства та зовнішнього середовища, у тому числі оригінальні, які не мають широкого застосування («коефіцієнт результативності», «коефіцієнт конкурентоспроможності заробітної плати»). Запропоновано розрахунок інтегральних показників фінансової сили підприємства, його конкурентоспроможності, привабливості та стабільності галузі. Для інтерпретації результатів аналізу та вибору вектора стратегічного розвитку розроблено матрицю. Цей механізм забезпечить прийняття обґрунтованих рішень щодо вибору стратегії завдяки: можливості кількісної оцінки кожного фактора; інтегральній оцінці фінансової сили та конкурентоспроможності підприємства, привабливості та стабільності галузі; а також рекомендаціям, наведеним у матриці SPAСE-аналізу. Перспективи подальших досліджень полягають у розробці методичних підходів до кількісної оцінки окремих факторів зовнішнього середовища та їх впливу на стратегію підприємства.

Стаття написана українською мовою

Саух І. В.
Формування концептуальної моделі стратегічного аналізу підприємства на основі системно-динамічного підходу (c. 321 - 327)
Метою статті є наукове обґрунтування застосування методу системної динаміки в дослідженні стратегічного аналізу підприємства та формування на цій основі концептуальної аналітичної моделі з подальшою оцінкою її складових. Доведено, що в силу об’єктивних причин сучасні моделі стратегічного менеджменту й економічного аналізу нездатні повністю задовольнити вимоги користувачів у структурованій аналітичній інформації, оскільки більшість з них є статичними, орієнтованими на розвиток внутрішніх складових елементів потенціалу підприємства. Визначено необхідність формування та апробації динамічних аналітичних моделей, що пов’язано із динамізмом зовнішнього середовища та дослідженням підприємств як відкритих систем, що вільно взаємодіють із зовнішнім середовищем. У результаті дослідження теоретичних основ стратегічного аналізу підприємства запропоновано концептуальну аналітичну модель на підставі використання системно-динамічного підходу; сформовано основні постулати концепції стратегічного аналізу; виділено та охарактеризовано функціональну (мета, завдання та принципи стратегічного аналізу), суб’єктно-об’єктну (суб’єкт та об’єкт аналізу) та забезпечувальну (методичне, організаційне, кадрове, інформаційне та методологічне забезпечення) підсистеми моделі, оцінка взаємодії яких дозволить посилити системну складову стратегічного аналізу підприємства та враховувати вплив змінних факторів зовнішнього середовища.

Стаття написана українською мовою

Колещук О. Я.
Консолідація інформаційних ресурсів як системна основа стратегічного управління інноваційністю підприємств (c. 328 - 333)
Мета статті – формування процесу консолідації інформаційних ресурсів як системної основи стратегічного управління інноваційністю підприємств. Визначено, що в сучасних турбулентних умовах господарювання консолідація інформаційних ресурсів у забезпеченні ефективної діяльності підприємств і підвищення рівня їх розвитку є актуальною. Визначено, що важливим фактором, який приводять до формування цінніснно-смислової парадигми діяльності підприємств, виступає консолідація інформаційних ресурсів. Сформовано елементний склад сутності поняття «інформація». Розкрито, що інформаційні ресурси передаються усним, письмовим або іншим чином; виокремлено види передачі інформації. Виявлено, що кожне підприємство у своїй діяльності використовує великий масив інформаційних ресурсів; наведено їх класифікацію. Визначено, що консолідація інформаційних ресурсів характерна тим, що на певному етапі вирішення будь-якого завдання проявляється сукупність нових відомостей, які можна порівняти із системою власних уявлень, понять, установок і оцінок. У подальшій діяльності ця оновлена інформація буде осмислена, структурована й оформлена та стане системною основою стратегічного управління інноваційністю підприємств.

Стаття написана українською мовою

Гавкалова Н. Л., Лоба К. О.
Методичний підхід до визначення ефективної моделі лідерства в умовах сформованого типу організаційної культури (c. 334 - 339)
Метою статті є обґрунтування методичного підходу щодо визначення ефективної моделі лідерства в умовах сформованого типу організаційної культури на підприємстві. Запропонований підхід передбачає певну послідовність: виявлення існуючих моделей лідерства та зіставлення з типами організаційної культури; визначення сформованого типу організаційної культури на підприємстві; побудова профілю керівника; вибір та обґрунтування ефективної моделі лідерства на підприємстві в умовах сформованого типу організаційної культури. Визначено сутність лідерства, проаналізовано моделі лідерства та типи організаційної культури, виявлено особливості їх застосування на підприємстві. У роботі запропоновано здійснювати інтерв’ювання та анкетування задля визначення складових ефективності керівника з використанням Google Docs. Обґрунтовано важливість застосування методу нечітких множин задля вибору ефективної моделі лідерства (традиційної, бюрократичної, харизматичної).

Стаття написана українською мовою

Власенко Т. А.
Методичний підхід до оцінювання рівня компетентності персоналу для проведення стратегічних змін (c. 339 - 344)
У статті визначено, що успішна реалізація стратегічних змін багато в чому залежить від своєчасного прийняття адекватних управлінських рішень та правильного їх виконання, а значить, – від компетентності керівників та учасників стратегічних змін. У зв’язку з цим запропоновано методичний підхід до оцінювання рівня компетентності персоналу для проведення стратегічних змін та обґрунтовано важливість використання кваліметричного методу для цієї оцінки. Реалізація запропонованого підходу відбувається в поетапній послідовності: вибір та обґрунтування методу оцінки компетентності персоналу; обґрунтування параметрів моделі оцінки рівня компетентності персоналу для проведення стратегічних змін на підприємстві; визначення рівня компетентності персоналу для проведення стратегічних змін; інтерпретація отриманих даних щодо здатності персоналу реалізувати стратегічні зміни. Використання даного підходу сприятиме не тільки виявленню здатності персоналу реалізувати стратегічні зміни шляхом визначення рівня його компетентності, але й формулюванню заходів рекомендаційного характеру щодо забезпечення готовності персоналу до стратегічних змін та нівелювання можливого опору щодо організаційних перетворень.

Стаття написана українською мовою

Пивавар І. В., Пономаренко О. О., Лісна І. Ф.
Методика оцінки ефективності маркетингової діяльності підприємства (c. 345 - 354)
У статті проаналізовано методику оцінки ефективності маркетингової діяльності підприємства. Економічний ефект від маркетингової діяльності являє собою кінцевий економічний результат впровадження відповідних заходів маркетингового характеру (ефект, віддача, результативність, дієвість та інші), запланований і очікуваний для окремого суб’єкта ринкових відносин. Економічна ефективність – це похідна від досягнення позитивного результату від реалізації маркетингових рішень при оптимальних витратах матеріальних і фінансових коштів з урахуванням виконання планових завдань з товарообігу та прибутку. Таким чином, необхідною й обов’язковою умовою планування, реалізації та оцінки ефективності маркетингової діяльності (при застосуванні будь-якого з описаних методичних підходів) стає формування на підприємстві системи маркетингової інформації, функціонування якої має забезпечувати різноманітні оперативні потреби економічного, виробничо-технічного та іншого обґрунтування маркетингових рішень і розробки маркетингових заходів. У статті описано два види складання економіко-математичних моделей. По-перше, необхідними при цьому є обізнаність не тільки в суто економічних питаннях і володіння статистичними методами обробки інформації, але й наявність глибоких спеціальних знань складного математичного інструментарію. По-друге, для виявлення закономірностей динаміки змін досліджуваних факторів протягом визначеного періоду, а також характеру впливу цих змін на результативні оцінки, необхідною є побудова динамічних рядів, перешкодою для чого часто є обмеженість необхідної інформації, що виражається у відсутності великих динамічних рядів. І, по-третє, на створення такої моделі буде потрібен певний час, а ситуація на ринку змінюється досить швидко, тобто може трапитися так, що зміняться фактори, які впливають на результуючу ознаку, а звідси – характер зв’язку між функцією й аргументом, якщо модель статична. На практиці, створюючи модель, дослідники зазвичай обирають кількість факторів і ступінь складності моделі, виходячи з конкретних вимог, що висуваються до моделі (пріоритетів і критеріїв оцінки).

Стаття написана українською мовою

Жегус О. В., Савицька Н. Л.
Розвиток маркетингового інструментарію дослідження інтересів ключових стейкхолдерів на ринку продуктів вищої освіти (c. 354 - 361)
Упровадження маркетингової концепції в управління закладами вищої освіти потребує розвитку сучасного інструментарію дослідження суб’єктів ринку продуктів вищої освіти. З цією метою розроблено науково-методичний підхід до виявлення міри розриву сприйняття компетентностей фахівців з вищою освітою з позиції ключових стейкхолдерів, який ґрунтується на визначені: 1) інтегральних оцінок важливості та задоволеності компетентностями (для випускників та роботодавців), важливості та можливостей набуття компетентностей (для студентів і викладачів); 2) міри розриву сприйняття компетентностей; 3) ідентифікації міри розриву сприйняття компетентностей і визначенні типу управлінського рішення. За результатами проведених досліджень встановлено суттєві розбіжності в сприйнятті ключовими стейкхолдерами жорстких (професійних) компетентностей: теоретичних знань за фахом і практичних професійних навичок; помірну міру розриву сприйняття щодо володіння спорідненою професією та здатності вирішувати професійні проблеми. Зроблено висновок щодо невідповідності підготовки фахівців у закладах вищої освіти сучасним вимогам ринку праці та трансформаціям, що відбуваються. На основі одержаних результатів розроблено практичні рекомендації щодо формування унікальної пропозиції освітніх продуктів за складовими «продукт», «процес», «персонал».

Стаття написана українською мовою

Коломієць Г. М., Меленцова О. В., Штучний В. Г., Сущенко Н. Б.
Трансформації маркетингу в умовах цифрової економіки: імперативи та перешкоди (c. 362 - 369)
Цифровій економіці властиве докорінне вдосконалення бізнес-процесів, поява нових бізнес-моделей, обумовлена суттєвою зміною поведінки господарюючих суб’єктів. Ефективна трансформація маркетингу як діяльності з управління попитом потребує не тільки усвідомлення нових тенденцій ринкових змін, а й урахування швидкості перетворень у різних цільових сегментах. Ключовим у перетвореннях маркетингу є принцип похідних змін, втілення новітніх технологій залежно від освоєння та застосування інновацій клієнтами, усвідомлення поступовості в розширенні трансформаційних рамок. Швидкість технологічних змін задає темпи аналізу впливу цифрових технологій на господарські процеси. Світові тенденції розвитку цифрової економіки проявляються і в Україні, але темпи перетворень відрізняються. Попри розповсюджені погляди, активне використання Інтернету, соціальних мереж, мобільних пристроїв охоплює не тільки молодіжну аудиторію, а й споживачів старшого віку. Інтернет усе більше стає головним каналом бізнес-комунікацій. Правильно побудована комунікація та можливості постійного зв’язку зі споживачем приверне до бізнесу очікувану увагу свого споживача. В умовах динамічних змін технологічного устрою виникають обмеження суб’єктивного порядку в перетворенні цифрових технологій в ефективний засіб маркетингу. Інформаційна база споживчого вибору, яка включає не тільки інформацію про товар чи послугу, а вже існуючий споживчий досвід, значно збільшується, збільшуються й витрати споживача на прийняття рішення. З’явилася та набуває обертів індустрія ІТ-послуг для маркетингу, для оптимізації витрат компаній і клієнтів, але сприйняття пріоритетів її вдосконалення різниться у маркетологів та ІТ-фахівців. Ці тенденції визначають імперативи та перешкоди трансформації маркетингу в цифровій економіці.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2019

Черненко Д. І., Корепанов Г. С., Парфенцева Н. О., Чала Т. Г.
Формування системи метаданих для забезпечення управління взаємодією зі стейкхолдерами (c. 238 - 244)
Мета статті полягає у вивченні міжнародного досвіду та обґрунтуванні доцільності стандартизації підходів до взаємодії зі стейкхолдерами. Визначено, що запровадження в Україні сучасної концептуальної моделі управління взаємодії зі стейкхолдерами вимагає уніфікації підходів до впровадження теорії стейкхолдерів у національну практику управління та приводить до необхідності розроблення та поширення системи метаданих, і в першу чергу, стандартів. Визначено, що серія AA1000 AccountAbility – це стандарти та рамки, засновані на принципах, які використовуються глобальним бізнесом, приватними підприємствами, урядами та громадянськими товариствами. Метою AA1000AP (2018) є надання організаціям практичного набору міжнародних загальноприйнятих керівних принципів, за допомогою яких вони можуть оцінювати, керувати, вдосконалювати та повідомляти про свою підзвітність та сталість. Наведено принципи AccountAbility: Інклюзивність, Відповідальність, Суттєвість та Вплив. Представлено короткий опис основних діючих стандартів серії AA1000 Series. Вказано принципи, які лежать в основі практики застосування підходу до залучення стейкхолдерів. Визначено, що процес залучення стейкхолдерів, згідно з AA1000SES, включає чотири етапи: планування; підготовка; впровадження, діяльність, перегляд; удосконалення. Використання метаданих, зокрема стандарту, є надійним підґрунтям для набуття конкурентних переваг тих організацій, які спільно зі стейкхолдерами здатні ефективно створювати додану вартість, покращувати загальну ефективність функціонування підприємств і сприяти сталому розвитку територіальних громад.

Стаття написана українською мовою

Шевців Л. Ю., Непевна Б. О., Шевців А. Б.
Теорія і практика впровадження системи контролінгу в умовах інформаційної економіки (c. 244 - 252)
Метою статті є дослідження теоретичних і практичних підходів до визначення місця контролінгу в організаційній структурі підприємства, а також побудова алгоритму його запровадження на підприємстві. Узагальнено підходи та визначення поняття «контролінг». Обґрунтовано необхідність застосування контролінгу на промислових підприємствах із урахуванням внутрішніх і зовнішніх чинників за умов сталого розвитку. Охарактеризовано причини впровадження контролінгу в Україні та мету використання його інструментів і механізмів. Визначено основні завдання оперативного та стратегічного контролінгу. Проаналізовано німецький і український досвід застосування контролінгу та переваги адаптації стосовно вітчизняних підприємств. Описано основні проблеми, з якими зустрічаються підприємства під час формування організації структури, а пізніше – і впровадження контролінгу. Узагальнюючи результати досліджень, запропоновано здійснювати побудову системи контролінгу на основі розробленого алгоритму дій. Описано суть трьох етапів виконання алгоритму. Визначено позитивні та негативні сторони впровадження контролінгу. Зроблено висновок про те, що контролінг, як ключовий і ефективний елемент управління, буде сприяти: підвищенню ефективності фінансово-господарчої діяльності підприємств і зміцненню їх фінансового становища; формуванню в менеджерів сучасних концептуальних основ управління підприємством; удосконалюванню системи управління підприємством шляхом виявлення та ліквідації вузьких місць, цільової орієнтації діяльності підприємства. Впровадження контролінгу на основі IT-технологій і комплексної комп’ютеризації бізнесу забезпечить керівництво підприємств обліково-аналітичною інформацією, необхідною для управління в довгостроковій перспективі.

Стаття написана українською мовою

Омельченко О. І., Тищенко В. Ф.
Система оцінювання ефективності компанії як складова дієвого менеджменту (c. 253 - 259)
Метою статті є дослідження сутності та особливостей ефективності управління компанією з огляду на концепцію функціонування компанії або модель організації, а також обґрунтування підходів до оцінки ефективності функціонування компанії. Проаналізовано доробки зарубіжних і вітчизняних учених з питань управління компаніями, забезпечення ефективності функціонування компанії, розвитку та вдосконалення інструментарію оцінки ефективності функціонування компаній. Узагальнено моделі організації функціонування компанії, визначено їх особливості, конкретизовано підходи до оцінки ефективності в межах кожної моделі. Особливу увагу приділено розгляду ефективності функціонування компанії як інтегрального критерію позитивної організаційної зміни або критерію організаційного розвитку. Також узагальнено підходи до визначення й оцінки ефективності функціонування компанії з позиції еволюції наукової думки щодо процесу управління та організації; визначено систему критеріїв оцінки ефективності функціонування, які характеризують як етапи еволюції компаній в часових межах самих концепцій, так і життєвий цикл окремої компанії.

Стаття написана українською мовою

Філіна С. В.
Концептуальні засади впровадження процесного менеджменту на торговельних підприємствах споживчої кооперації (c. 260 - 265)
Мета статті полягає в дослідженні концептуальних засад упровадження процесного менеджменту, що зумовлено необхідністю реалізації практичних заходів з побудови механізму управління процесами, які відповідатимуть сучасним умовам функціонування торговельних підприємств споживчої кооперації (СК). Враховуючи, що впровадження процесного менеджменту на торговельних підприємствах СК забезпечить оптимізацію витрат, соціальні та економічні ефекти, запропоновано етапи його реалізації у вигляді структурно-логічної схеми. Дотримуючись інтеграційного підходу до управління, обґрунтовано, що в економічній системі, яка розвивається в сучасних умовах глобалізації та євроінтеграції, процесний менеджмент необхідно впроваджувати за рахунок оптимізації співвідношення заходів на державному рівні, та на рівнях Укоопспілки і підприємств. Проведено аналіз науково-методичних підходів до визначення концептуальних засад впровадження процесного менеджменту на торговельних підприємствах СК, які доповнюють вже діючі програми та сприяють підвищенню рівня управління бізнес-процесами із метою посилення зорієнтованості на потреби споживачів; забезпеченню ефективності бізнес-процесів та економічному розвитку споживчої кооперації. Під оптимальним варіантом удосконалення управління торговельними підприємствами розуміється: оптимізація реалізації функцій управління і бізнес-процесів через поліпшення системи планування, обліку та контролю за основними показниками діяльності підприємства; удосконалення управління виробничими ресурсами і запасами; підвищення ефективності управління інноваційними процесами. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є розробка методичних засад оптимізації бізнес-процесів як об’єктів процесного менеджменту.

Стаття написана українською мовою

Колещук О. Я.
Структурно-змістовна характеристика методології стратегічного управління інноваційністю підприємств (c. 265 - 270)
Метою статті є формування структурно-змістовної характеристики методології стратегічного управління інноваційністю підприємств у сучасних умовах глобалізації економіки. У роботі визначено, що сучасні економічні процеси на вітчизняних підприємствах знаходяться в стані недостатньо високої сприйнятливості до інноваційності, що вимагає більш високої ефективності шляхом підвищення рівня виробництва продукції та послуг за рахунок створення власних або використання залучених креативних технологій. Визначено, що головними проблемами сталого розвитку інноваційності вітчизняних підприємств є: зменшення рівня наукоємності виробництва; низький рівень розробки та впровадження інноваційності, відсутність дієвих державних програм з розвитку інноваційності; низький рівень використання механізму партнерства в реалізації інноваційних проектів; низький рівень соціальних гарантій для науковців та висококваліфікованих фахівців; низький рівень взаємодії між бізнесом і закладами вищої освіти тощо. Розглянуто етапи адаптивного, гнучкого та активного розвитку підприємств, які протягом розглянутого періоду розвивалися завдяки знанням. Сформовано філософський погляд на формування процесу інноваційності, основаному на знаннях, і запропоновано структурно-змістовну характеристику методології стратегічного управління інноваційністю підприємств.

Стаття написана українською мовою

Кондратенко Н. О., Колесник М. С.
Організаційно-економічний механізм антикризового фінансового управління машинобудівними підприємствами (c. 271 - 277)
У роботі сформовано організаційно-економічний механізм антикризового фінансового управління машинобудівними підприємствами. З’ясовано, що сьогодні дуже гостро постала необхідність впровадження на багатьох машинобудівних підприємствах механізмів антикризового фінансового управління. Ігнорування потреби в антикризових заходах у галузі машинобудування, як однієї з провідних галузей національної економіки, може призвести до неконтрольованого розвитку фінансової кризи, банкрутства та ліквідації машинобудівних підприємств. Визначено проблеми, які гальмують забезпечення сталого розвитку машинобудівного комплексу України. Визначені роль та місце фінансів у структурі економіки підприємств. Зазначено, що сьогодні дуже важливим є використання стратегічного планування в процесі реалізації антикризової фінансової стратегії. Обґрунтовано, що формування організаційно-економічного механізму антикризового управління машинобудівними підприємствами покликане стабілізувати процес діяльності суб’єктів господарювання, збільшити гнучкість, адаптивність та стійкість до змін зовнішнього середовища та дії негативних факторів, забезпечити більшу високу ефективність використання наявних фінансових ресурсів. З’ясовано, що організаційно-економічний механізм антикризового фінансового управління машинобудівними підприємствами передбачає поєднання організаційних та економічних заходів у формі методів, інструментів і важелів, що мають на меті попередження, мінімізацію або усунення зовнішніх і внутрішніх загроз діяльності підприємства. Виявлено, що сучасні методи управління та відокремлення стратегії від жорстких меж планування надасть можливість машинобудівним підприємствам запровадити організаційно-економічний механізм антикризового фінансового управління. Зроблено висновок, що формування та запровадження організаційно-економічного механізму антикризового фінансового управління сприятиме запобіганню несприятливих для бізнесу явищ, дозволить усунути тимчасові утруднення та зберегти ринкові позиції.

Стаття написана українською мовою

Бурмака Т. М., Забурдайло А. М.
Обґрунтування управлінських рішень щодо мотивації персоналу (c. 277 - 282)
У статті виявлено основні підходи щодо оцінки діяльності персоналу підприємств як основної передумови прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо мотивації персоналу. Проаналізовано напрями здійснення обґрунтованих мотиваційних впливів, встановлено основні тенденції сучасної мотивації відносно винагород, просування співробітників, їх навчання та розвитку. Виявлено, що особливо важливим чинником соціального й економічного розвитку є регулярна та систематична оцінка персоналу, що, своєю чергою, позитивно позначається на мотивації співробітників, їх професійному розвитку та зростанні. Визначено, що в сучасних умовах вибір методів оцінки персоналу для кожної конкретної організації є унікальним завданням, вирішити яке може керівництво підприємства, у т. ч. із залученням професійних консультантів. Так само, як і система компенсації, система атестації повинна враховувати та відображати ряд чинників – стратегічні цілі організації, стан зовнішнього середовища, організаційну культуру та структуру, традиції організації, характеристики зайнятого персоналу. На основі отриманих результатів обґрунтовано, що при виборі системи оцінки необхідно звертати особливу увагу на її відповідність іншим системам управління персоналом – компенсації, планування кар’єри, професійного навчання, з метою досягнення синергетичного ефекту й уникнення конфліктів і протиріч. Запропонований підхід до комплексної об’єктивної кваліметричної факторно-критеріальної оцінки співробітників враховує не лише якість праці, кількість марно витраченого часу, складність діяльності, витрати упредметненої праці, корисний ефект, але і рівень трудової дисципліни та плинність кадрів, що дуже важливо для підприємств. Важливість урахування додаткових коефіцієнтів полягає в тому, що від дисциплінованості керівників залежить основна діяльність організації, а навчання та адаптація персоналу через плинність кадрів вимагає великих витрат. Зроблено висновок, що ефективне керівництво сучасними підприємствами можливе на основі прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо мотивації персоналу, які базуються на комплексній об’єктивній оцінці співробітників за всіма значимими параметрами. Такий підхід є запорукою стабільної роботи підприємств в цілому та кожного із співробітників.

Стаття написана українською мовою

Шевченко В. С., Біда С. С.
Визначення факторів розвитку управлінського персоналу як засобу підвищення його ефективності (c. 282 - 288)
У роботі сформовано модель підвищення ефективності розвитку управлінського персоналу. З’ясовано, що на практиці, залежно від положення організації, в основі визначення потреби в розвитку можуть лежати або один або декілька поєднаних між собою методів. Для виявлення основних напрямків розвитку управлінського персоналу та оцінки його ефективності пропонується для середніх і малих організацій використовувати поєднання двох неформальних методів: методу роботи і фаху та методу бажання персоналу. Визначено, що головне завдання розвитку управлінського персоналу повинне полягати у вдосконаленні знань, необхідних керівникові та фахівцеві при здійсненні управлінських функцій. Для цього важливо визначити, які знання слід розвивати та вдосконалювати. У зв’язку з цим слід визначити важливість знань для окремих категорій управлінського персоналу. Це послужить підґрунтям для розробки програм навчання керівників і фахівців організацій з метою зростання їх конкурентоспроможності. Визначено, що головна мета навчання через діяльність полягає в тому, що воно дозволяє максимально скоротити час на розвиток як індивідуального, так і колективного творчого потенціалу співробітників, наблизити їх знання, уміння та навички до практичних потреб, прискорити їх капіталізацію. Діяльнісне навчання активізує бажання опановувати способи самостійного вирішення унікальних проблем, а також формулювання змісту цих проблем. Є ще одна особливість розвитку сучасної освіти в організації. Обґрунтовано, що для ефективного функціонування системи підвищення ефективності управлінського персоналу необхідно сформувати та реалізувати на практиці дієвий механізм для управління його розвитком. Виявлено, що суть управління системою підвищення ефективності управлінського персоналу полягає в цілеспрямованій дії на об’єкт розвитку (управлінський персонал), який задає зміну його здібностей, адекватних потребам професійного досвіду організації. Причому в організації можуть бути відсутніми ряд елементів системи управління професійним розвитком – функції цих елементів делегуються спеціалізованим вищим навчальним закладам.

Стаття написана українською мовою

Хаджинов І. В.
Аналітичний аспект міжнародного маркетингу високих технологій в Європі (c. 288 - 294)
Для багатьох як новостворених компаній, так і тих, що працюють на ринку досить великий проміжок часу, підвищення ефективності маркетингової діяльності є одним із головних завдань на шляху до високої конкурентоспроможності. За таких умов постає вибір – збільшення витрат на просування та рекламу чи реорганізація торгової групи. Для високотехнологічних компаній виконання задачі стати ефективними в маркетинговій діяльності та використовувати інструментарій міжнародного маркетингу часто починається з нуля. Такі компанії, як правило, черпають свої початкові сили від нововведень, що забезпечуються дослідженнями та розробками. У розпалі хаотичного та швидко змінюваного конкурентного середовища важливість досліджень та розробок неможливо переоцінити. Але коли конкурентне середовище стає більш упорядкованим, маркетингова функція теж стає важливою для компаній з високими технологіями. Робота присвячена питанням розвитку ринку високих технологій та пов’язаних з ними послуг у країнах Європи за період 2004–2015 рр. Створення нових технологій, ефективне їх використання та виведення на ринок є найважливішими факторами глобальної конкурентоспроможності. Високотехнологічні сектори та підприємства є ключовими рушіями економічного зростання та продуктивності праці та, як правило, забезпечують високу додану вартість і добре оплачувану зайнятість населення.

Стаття написана українською мовою

Корепанов О. С., Галушка К. О.
Бренд-менеджмент преміум-сегмента у сфері моди: основні концепції та моделі (c. 295 - 300)
У статті розглядаються актуальні питання специфіки бренда та бренд-менеджменту преміум-сегмента в такій динамічній та конкурентній галузі, як індустрія моди у світі та в Україні. Метою даного дослідження є вивчення світового досвіду бренд-менеджменту преміум-сегмента у сфері моди, а також узагальнення методичних і практичних аспектів процесу ефективного управління брендом на підприємстві з метою розроблення національної концепції позиціонування компаній, що належать до преміум-сегмента в цій сфері. Спираючись на отриману із наукових джерел інформацію, було оцінено ефективність управління брендом категорії «люкс» за допомогою метода спостереження й абстрагування та методу порівняльного аналізу. Обґрунтовано необхідність аналізу бренд-менеджменту у світі розкоші для оцінювання потенціалу підприємства у сфері моди, що обумовлено важливістю брендів як нематеріальних активів для ефективної конкуренції та як інструменту створення ділової репутації. Визначено основні категорії преміям-брендів у індустрії моди: от-кутюр (Haute Couture); прет-а-порте де люкс (Ready-to-wear deluxe); прет-а-порте (Ready-to-wear). За результатами проведеного дослідження визначено та докладно розглянуто двох глобальних світових гравців: італійський і французький бізнес. Зазначено різні інструменти для виявлення етичних та естетичних констант бренда, серед яких найбільш поширена призма Жан-Ноеля Капферера, яка дозволяє отримати більше детальну картину проблеми. Продемонстровано, як можна використовувати призму ідентичності з французьким брендом класу «люкс» Chanel, визначено ключові елементи ідентичності цього бренда. У ході аналізу було розглянуто дві основні бізнес-моделі бренд-менеджменту категорії «люкс» – «піраміда» та «галактика», а також їх практичне втілення на прикладі відомих світових брендів.

Стаття написана українською мовою

Кизим М. О., Чечетова-Терашвілі Т. М., Хаустова В. Є.
Мале та середнє підприємництво в Україні: особливості та проблеми розвитку (c. 301 - 317)
У статті зазначено, що мале та середнє підприємництво (МСП) виступає основою економіки як багатьох розвинутих країн світу, так і тих, що розвиваються. Водночас проблема зростання ролі МСП у розвитку економіки України є невирішеною та вкрай актуальною, а отже, потребує подальших досліджень. Метою статті є визначення особливостей і проблем розвитку малого та середнього підприємництва в Україні. Задля досягнення поставленої мети в статті запропоновано структурно-логічну аналітичну схему аналізу розвитку МСП України, що базується на врахуванні трьох основних показників діяльності суб’єктів МСП: обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг); розміру за чисельністю працюючих; кількістю підприємств, і дозволяє розраховувати проміжні відносні показники. Також розроблено методичний підхід до аналізу стану та тенденцій розвитку МСП в Україні. Згідно з даним методичним підходом та аналітичною схемою дослідження в статті за період 2010/2011–2015/2016 рр. проаналізовано: співвідношення суб’єктів великих, середніх, малих і мікропідприємств в Україні; динаміку частки малих підприємств у загальній кількості підприємств – суб’єктів підприємницької діяльності; динаміку кількості фізичних осіб – підприємців в Україні; динаміку обсягів реалізації продукції суб’єктами середнього та малого підприємництва; динаміку продуктивності діяльності МСП; динаміку частки зайнятих працівників на МСП; динаміку показників чистого прибутку (збитку) МСП в Україні; фінансові результати діяльності середнього та малого підприємництва в Україні; динаміку основних показників діяльності суб’єктів МСП; питому вагу кількості середніх і малих підприємств в Україні за видами економічної діяльності (ВЕД); питому вагу чисельності зайнятих працівників на середніх і малих підприємствах України за ВЕД у загальних показниках зайнятості працівників суб’єктів господарювання; питому вагу обсягів реалізованої продукції (товарів, послуг) середніх, малих підприємств і фізичних осіб – підприємців у загальному обсязі суб’єктів господарювання за ВЕД в Україні. Розглянуто результати опитування перешкод у розвитку промислових МСП України.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2019

Башинська І. О.
Ризикостійкість як критерій безпекоорієнтованого управління промисловим підприємством (c. 330 - 336)
Метою статті є дослідження й обґрунтування основних положень ризикостійкості як критерію безпекоорієнтованого управління промисловим підприємством. У статті обґрунтовано положення стійкості до ризику як критерію управління, орієнтованого на безпеку промислового підприємства. Для того, щоб залишатися конкурентоспроможними в сьогоднішньому бізнес-середовищі, промислові підприємства повинні дотримуватися двох паралельних стратегій: 1) побудова динамічних і гнучких систем управління ризиками, які можуть передбачити зміни, що тягнуть за собою довгостроковий успіх, і підготовка компанії до таких змін; 2) формування стійкості до ризиків, що дозволить таким системам пом’якшити ризикові події, а бізнесу – рухатися до поставлених цілей. Стійкість, в умовах управління, орієнтованого на безпеку промислово-економічних систем, – це здатність системи управління адекватно реагувати на загрози факторів ризику, враховуючи внутрішню вразливість, використовуючи зарезервовані ресурси для розумного ведення свого основного бізнесу. У цьому випадку першочерговим завданням є створення умов, які допоможуть формувати здатність системи змінювати та адаптувати свою інфраструктуру управління ризиками, щоб швидко реагувати на зміну кон’юнктури ринку, переваги споживачів та динаміку ринку. Управління ризиками підприємства вимагає системного підходу. Для підтримки діяльності всіх підрозділів та функцій бізнесу необхідно створити єдине середовище управління ризиками. Введення уніфікованого класифікатора та індивідуального реєстру ризиків дозволить провести аналіз та підвищить гнучкість управління виявленими ризиками або впровадження змін. Для кожної категорії ризику призначається власник, визначаються строки та завдання для аналізу ризиків, щоб враховувати особливості та вимоги кожного бізнес-процесу. На всіх рівнях управління такий підхід дозволяє сформувати зони відповідальності та моніторингу ризиків і розробити цільові плани реагування. Щоб запровадити управління, орієнтоване на безпеку, та виділити стійкість до ризику як критерій системи управління, пропонується розширити методологічну основу інтегрованого управління ризиками, включаючи рекомендації щодо бізнес-планування та ризиків бізнес-процесів, оцінки фінансових ризиків, а також методів моніторингу та тестування. Необхідною умовою надійного корпоративного управління є наявність фінансово-економічних резервів, інакше існує ймовірність втрати економічної спроможності через збільшення ризиків. Стійкість до ризику забезпечується системою управління ризиками на основі формалізованої моделі, яка враховує внутрішні потреби підприємства. Стійкість до ризику передбачає придбання системою управління реальних можливостей локалізувати шкідливий вплив факторів ризику, що досягається за рахунок передбачуваного впливу управління за рахунок передбачених резервів. Водночас показники стійкості забезпечують необхідні умови здатності та достатності для управління, орієнтованого на безпеку, зі слабкими сигналами про кризу. При цьому підприємство, як складна організаційна система, має набувати здатності витримувати дестабілізацію бізнесу завдяки стійким процесам, контролю, а також засобам і методам управління ризиками, включаючи чітку корпоративну структуру та сильну ринкову позицію, що є визначальними ознаками ризикостійкості промислового підприємства, що і стане предметом подальших наукових пошуків.

Стаття написана українською мовою

Мушникова С. А.
Конвергенція як системна основа побудови концепції управління безпекою розвитку промислового підприємства (c. 336 - 342)
Метою статті є теоретичне обґрунтування процесу конвергенції як системної основи побудови концепції управління безпекою розвитку промислового підприємства. Визначено, що термін «конвергенція» в економіці набуває свого розповсюдження в соціально-економічних відносинах у постіндустріальний період. Дослідження науковців спрямовано в декількох напрямках процесу конвергенції: конвергенція економічних моделей країн; конвергентно-орієнтований розвиток регіонів і галузей; конвергентно-орієнтований розвиток підприємств і конвергентні підходи до управління підприємствами. Обґрунтовано, що процес конвергенції є основоположним у формуванні концепції управління безпекою розвитку промислового підприємства через «злиття» структурних складових «розвиток» і «безпека» в систему концептуальних основ. У результаті дослідження конвергенції визначено сутність, мету, специфічні та спеціальні принципи, методи та прийоми управління безпекою розвитку промислового підприємства.

Стаття написана українською мовою

Мезенцева О. О.
Оптимізація процесів менеджменту успіху клієнтів у сегменті B2B (c. 343 - 348)
Мета статті полягає в дослідженні заходів з оптимізації процесів управління успіхом клієнтів у B2B компаніях. Об’єкт дослідження – процеси управління успіхом клієнтів у компанії із SaaS-моделлю в секторі B2B. Аналізуючи, систематизуючи й узагальнюючи актуальні розробки у сфері прикладного менеджменту B2B у ІТ-сфері, було розглянуто визначення та значення поняття «управління успіхом». У результаті дослідження було змодельовано процеси управління успіхом клієнтів за допомогою уніфікованої мови моделювання. Визначено особливості процесів управління успіхом клієнтів у компаніях, які працюють у сегменті B2B, проаналізовано ключові показників ефективності цього процесу. Обґрунтовано, що ключовими завданнями оптимізації процесів управління успіхом клієнтів є зменшення часу, якого потребує менеджер на підтримку успіху одного клієнта, та спрощення самого процесу роботи з клієнтом. У роботі запропоновано модель організації процесів управління успіхом клієнтів у компаніях сегмента B2B і спроектовано інформаційно-аналітичну систему, яка частково автоматизує та спростить ці процеси. Досліджено структуру процесів управління успіхом клієнтів компанії. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є розширення бази показників для оцінювання успіху компанії та процесів управління ним. Теоретична складова поняття процесів управління успіхом клієнтів на сьогодні мало досліджена, але має велике практичне вираження в багатьох як закордонних, так і українських ІТ-компаніях. Подальший розвиток та оптимізація менеджменту успіху у B2B-сфері дозволить розширити класичний інструментарій управління економічними процесами.

Стаття написана українською мовою

Семенчук Т. Б., Сорокун Ю. С.
Інструменти «Ощадливого виробництва» для вдосконалення діяльності транспортного підприємства (c. 349 - 354)
Мета статті полягає в дослідженні одного з інструментів «Ощадливого виробництва», зокрема в поглибленому вивченні практичної програми революційних перетворень на підприємстві (ППРПП), або системи «20 ключів», і на її основі – формування напрямків для підвищення ефективності діяльності транспортних підприємств. Систематизуючи дослідження, проведені різними вченими на основі праці, створеної в 1982 р. японським професором Івао Кобаяші, було визначено, що програма «20 ключів» при впровадженні має низку переваг для покращення розвитку підприємства. Було встановлено, що ППРПП спонукає до збільшення продуктивності підприємства, зниження відсотка втрат і незавершеного виробництва, зниження витрат і, відповідно, до збільшення прибутку. На думку авторів, впровадження системи «20 ключів» є одним із інструментів впровадження на підприємстві «Ощадливого виробництва» та створення необхідних умов для підвищення ефективності діяльності та сталого розвитку в майбутньому. У результаті дослідження запропоновано та наведено згруповані завдання та напрямки для використання ППРПП на підприємствах транспортної галузі. Використання описаних пропозицій мають на меті підвищити продуктивність, ефективність і якість роботи транспортних підприємств. Перспективи подальших досліджень полягають у розробці різних підходів та методів, базуючись на системі «Ощадливого виробництва» та з урахуванням специфіки транспортних підприємств, що приведе до підвищення ефективності та якості роботи транспортної галузі в цілому.

Стаття написана українською мовою

Якимчук І. М., Демочані О. Е.
Вітчизняний і зарубіжний досвід використання контролінгу в діяльності підприємств (c. 355 - 361)
Метою статті є дослідження вітчизняного та зарубіжного досвіду використання контролінгу в діяльності підприємств. Розкрито особливості розвитку контролінгу та його використання на підприємствах США, Великобританії, Німеччині, Польщі. Наведено основні проблеми, які виникають під час упровадження системи контролінгу на підприємствах. Розглянуто головні етапи, які дають можливість ефективно, швидко та з мінімальними затратами впровадити контролінг на підприємстві. Встановлено, що закордонні фахівці застосовують систему контролінгу досить довго, а прибуткова робота підприємств у значній частині розвинених країн є підтвердженням ефективності впровадження цієї системи, що є цілісною концепцією управління фінансово-економічним процесом господарських суб’єктів. З’ясовано, що в Україні запровадження контролінгових методів знаходиться на початковому етапі, але спостерігається поступове впровадження їх на підприємствах. Обґрунтована актуальність застосовування в управлінні фінансовими ресурсами українських підприємств засобів та методів контролінгу на базі дослідження досвіду закордонних колег. Запропоновано використання зарубіжного досвіду впровадження контролінгу та його практичного розвитку як ефективного інструменту обґрунтовування управлінських рішень в діяльності підприємств України.

Стаття написана українською мовою

Євтушенко Г. І., Мороз О. О.
Управління персоналом на державній службі: європейські стандарти (c. 362 - 367)
Мета статті полягає в розкритті особливостей європейських стандартів управління персоналом на державній службі з метою їх впровадження в Україні. Виявлено головні проблеми, які виникають при наданні якісних послуг органами державної влади. Виділено дві групи європейських стандартів управління персоналом: 1) стандарти серії ISO 9000, стандарти TQM (Total Quality Management), модель EFQM, модель CAF, «Investors in People», SA 8000 «Social Accountability»; 2) стандарти, які визначають інноваційні концепції, практики та підходи впровадження кадрових технологій: управління талантами та лідерством, управління знаннями, методи підбору персоналу, а також скринінг, хедхантинг, рекрутинг, Executive Search, методика LAB-profile, метод використання гнучкого графіка роботи персоналу тощо. Для впровадження європейських стандартів та забезпечення ефективного управління людськими ресурсами у сфері державної служби в Україні було розроблено Концепцію впровадження інформаційної системи управління людськими ресурсами в державних органах і план заходів щодо її реалізації. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є доведення необхідності проведення реформ у інших сферах державного управління.

Стаття написана українською мовою

Геращенко І. М.
Людські ресурси як основний чинник конкурентоспроможності та стратегічного планування підприємства (c. 368 - 375)
Метою статті є дослідження поняття «конкурентоспроможність людських ресурсів» як основного чинника конкурентоспроможності підприємства. Суттєвий вплив конкурентоспроможності людських ресурсів на формування конкурентоспроможності підприємства зумовлює необхідність більш детального вивчення цього поняття. У статті проаналізовано характеристику оціночних показників працівників підприємств і встановлено перелік показників, що має включати опитування експертів для розгляду конкурентоспроможності людських ресурсів. Людські ресурси є переважним фактором конкурентоспроможності підприємства, що, з одного боку, забезпечує їх ефективне функціонування, а з iншого – є привабливим для потенційних працівників на ринку праці. Обґрунтовано рівень конкурентоспроможності працівника та характеристика оціночних показників працівників підприємств. Для встановлення переліку показників, що має включати опитування експертів, проаналізовано наукові джерела вітчизняної та зарубіжної літератури та обґрунтовано, які показники-індикатори відокремлюють при оцінці конкурентоспроможності людських ресурсів. Відбувається взаємозв’язок попиту та пропозиції на ринку праці між конкурентоспроможним підприємством і конкурентоспроможним персоналом. Конкурентоспроможні підприємства висувають високі вимоги до персоналу, а конкурентоспроможний персонал – до підприємства, формуючи попит і пропозицію на ринку праці, рівновага на якому настає в разі задоволення вимог підприємства до компетенцій персоналу і вимог персоналу до якості умов праці, її оплати та соціальної захищеності. Підприємства та працівники в процесі господарської діяльності задовольняють інтереси один одного, що приводить до урівноваження попиту та пропозиції на ринку праці.

Стаття написана українською мовою

Колещук О. Я.
Інтелектуалізація концептуально-стратегічного мислення в управлінні машинобудівними підприємствами з використанням теорії хаосу (c. 376 - 381)
Метою статті є дослідження процесу інтелектуалізації концептуально-стратегічного мислення в управлінні машинобудівними підприємствами з використанням теорії хаосу в сучасних умовах господарювання. Визначено, що асиметричність, нелінійність та хаотичність середовища вимагають від стратегічного управління активних, гнучких та адаптивних інтелектуальних інструментів для аналізу і вчасного реагування на внутрішні та зовнішні загрози та виклики. Мистецтво управління полягає в здатності використовувати нелінійні, хаотичні процеси для досягнення цілей машинобудівного підприємства. Вміння спрогнозувати та сформувати векторну спрямованість змін, виявити дестабілізацію процесу – це властивість управлінського професіоналізму. Теорія керованого хаосу дозволяє акцентувати увагу на самоорганізації критичності в потенційних точках біфуркації, з яких починається руйнування структурних зв’язків, і впровадження миттєвих ефективних управлінських рішень для виходу з кризових станів. Визначено, що теорія керованого хаосу орієнтує на те, що в турбулентному світі неможливо уникнути нерозв’язних парадоксів. Мова також йде про встановлення та розуміння чинників, які обумовлюють динаміку, що дозволить точныше працювати над трансформацією будь-якої системи.

Стаття написана українською мовою

Пилипенко А. А.
Фінансовий механізм логістизації діяльності корпоративних інтегрованих об’єднань (c. 382 - 389)
У сучасних умовах господарювання значно актуалізувалися питання підвищення ефективності діяльності корпоративних інтеграційних об’єднань підприємств, адже дана форма господарювання дозволяє ефективно протидіяти широкому спектру загроз з боку ринкового оточення. Авторською гіпотезою постала доречність одночасного розгляду процесів інтеграції та логістизації діяльності корпоративного об’єднання. При цьому ключовим фактором забезпечення узгодженості характеристик логістичного системи, розподіленої між різними власниками корпоративних прав, розглядалася оптимізація параметрів фінансових відносин у рамках запропонованого фінансового механізму. Метою статті є розвиток теоретико-методичних положень формування фінансового механізму підтримки процесів логістизації діяльності корпоративних інтегрованих об’єднань суб’єктів господарювання. Реалізацію мети статті здійснено на основі методології опису корпоративної архітектури та з використанням мови архітектурного моделювання ArchiMate. За допомогою даного методологічного підґрунтя в статті визначено логіку виокремлення впливу фінансового механізму на процеси логістизації діяльності інтегрованого об’єднання корпоративних підприємств; розроблено модель зв’язку елементів фінансового механізму та механізму управління потоковими процесами корпоративного об’єднання; запропоновано функціональну структуризацію фінансового механізму логістизації діяльності корпоративного інтегрованого об’єднання; визначено систему цілей функціонування цього механізму та обґрунтовано особливості розгортання інформаційно-аналітичного забезпечення його роботи. Окрему складову дослідження становило обґрунтування логіки формування проекту реорганізації фінансового механізму логістизації діяльності корпоративного об’єднання.

Стаття написана українською мовою

Таранішин О. О., Калугіна Н. А., Сакун Г. О.
Удосконалення роботи веб-сайту для зміцнення іміджу закладу вищої освіти (c. 390 - 395)
У статті розглядається роль веб-сайту та його вплив на зміцнення позицій закладу вищої освіти (ЗВО) на сучасному ринку освітніх послуг. Обґрунтовується необхідність його ефективного функціонування та вдосконалення задля підвищення престижності закладу. Розглянуто останні наукові дослідження вітчизняних і зарубіжних учених щодо використання веб-ресурсу ЗВО. На базі цього була сформульована мета роботи, яка обумовлює необхідність додаткової інформації стосовно процесу розробки ефективної стратегії розвитку веб-сайту для зміцнення іміджу ЗВО. Для більш чіткого розуміння процесу проведення дослідження цієї роботи та розробки конкретних шляхів покращення конкурентоспроможності ЗВО через вдосконалення його веб-сайту як приклад було обрано офіційну сторінку веб-сайту Одеської національної академії зв’язку ім. О. С. Попова (ОНАЗ ім. О.С. Попова). Як основний інструмент дослідження зовнішнього та внутрішнього середовища веб-сайту було використано аналітичний метод SWOT-аналізу. Описано сутність його проведення та виділено основні питання, на які мають бути отримані відповіді за результатами аналізу. За допомогою SWOT-аналізу здійснено виявлення сильних і слабких сторін веб-сайту ОНАЗ ім. О. С. Попова, а також отримано перелік потенційних можливостей і зовнішніх загроз, що очікують веб-сайт на конкурентному ринку освітніх послуг. Також за допомогою онлайн-сервісу Seo Profilink був проведений SEO-аналіз веб-сайту ОНАЗ ім. О. С. Попова. У процесі цього було отримано додаткову інформацію стосовно його внутрішнього середовища, яка дає чіткіше уявлення щодо його технічних переваг і недоліків. Розроблено алгоритм побудови стратегії розвитку веб-сайту, що базується на результатах SWOT-аналізу. За допомогою наявних прикладів наведено принцип застосування вказаного алгоритму, на базі якого було розроблено пропозиції щодо вдосконалення роботи веб-сайту для зміцнення іміджу та конкурентоспроможності ОНАЗ ім. О. С. Попова.

Стаття написана українською мовою

Кетова Т. Б.
Економічна сутність власних торгових марок у торгівлі та їх функції (c. 396 - 401)
Метою статті є наведення результатів дослідження щодо визначення сутності власних торгових марок та їх функцій. На основі порівняльного аналізу трактувань «власна торгова марка» і «бренд» уточнено зміст поняття «власна торгова марка торговельного підприємства». За результатами узагальнення існуючих трактувань встановлено, що власна торгова марка торговельного підприємства є засобом ідентифікації належності товарів до певної торговельної мережі та диференціації торговельного підприємства. Встановлено сутнісні характеристики власних торгових марок, до складу яких включено: належність до роздрібної торговельної мережі, право власності ритейлера на торгову марку, контрактне виробництво, виключність продажу в магазинах мережі, формування певної товарної, цінової політики щодо товарів власної торгової марки торговельним підприємством. Обґрунтовано, що основними функціями власної торгової марки є забезпечення цінової конкуренції торговельного підприємства, зниження залежності від власників промислових брендів, диференціювання відносно конкурентів, завойовування лояльності споживача.

Стаття написана українською мовою

Коляда С. П.
Особистий бренд як прояв лідерства в цифровому суспільстві (c. 401 - 406)
Метою статті є обґрунтування необхідності свідомого формування особистого бренда. Особлива важливість розвитку особистого бренда акцентована для тих, хто хоче проявити себе лідером чи експертом. Значущість цього явища зумовлена саме швидкістю зростання цифровізації економіки та суспільства в цілому. Особистий бренд дедалі частіше стає тією рушійною силою, що приводить до суттєвих зрушень в економіці, науці, формуванні сучасних поглядів. Відмінність даного дослідження полягає в орієнтації використання особистого бренда в сучасному вимірі, а саме – у цифровому. У роботі наведено парадоксальне правило цифрового суспільства: Люди обирають Людей. Проаналізовано найважливіші складові особистого бренда, водночас акцентовано увагу на його протиріччях і недоліках. З’ясовано, для якої категорії він є важливим і чому може призвести до когнітивного дисонансу. Важливість розвитку лідерства в цифровому суспільстві через особистий бренд також підкреслено в «Економічній стратегії України 2030Е». Виходячи з перебування України на третьому етапі цифрової революції – активного розвитку соціальних мереж і месенджерів – актуальність розвитку особистого бренда все більш зростає. Доведено незаперечний економічний ефект від всебічного розвитку та впровадження в життя soft skills особистості. Автором виділено аспекти, які перешкоджають планомірному впровадженню сучасних технологій у всі сфери діяльності суспільства України. Результатом проведених досліджень є аргументація цільового сценарію розвитку цифрової економіки України та підтримка концепції lifelong learning як основи для ґрунтовного особистого бренда та забезпечення навичок і компетентностей для швидкої адаптації до нових соціальних процесів.

Стаття написана українською мовою

Ільченко Н. Б., Войнілович В. Є.
Розвиток роздрібних торговельних мереж мас-маркет сегмента індустрії моди в Україні (c. 407 - 416)
У статті проведено дослідження особливостей розвитку національних і локальних роздрібних торговельних мереж мас-маркет сегмента моди в Україні; а також міжнародних роздрібних мереж у сегменті мас-маркет. Проаналізовано структуру роздрібного товарообороту одягу та взуття за 1 півріччя 2019 р., що реалізуються через роздрібні торговельні мережі та які виробляються на території України. Відповідно розподіл складає: одяг – 8,4%, взуття – 3,8%. Визначено переваги та недоліки мас-маркет моди. Запропоновано і побудовано піраміду моди основних національних і локальних роздрібних торговельних мереж, а також міжнародних, які спеціалізуються на продажу одягу, взуття та аксесуарів в Україні в мас-маркет сегменті. Доведено, що всі торговельні марки індустрії моди можуть бути умовно поділені на 5 сегментів: ціна, товарооборот, ексклюзивність, якість, рівень обслуговування. Запропонована нами піраміда ілюструє ексклюзивність і якість, у верхньому куті піраміди розміщені ті роздрібні торговельні мережі, в яких, крім лінійки в частині «високої моди», є ще лінії готового одягу. Якщо порівняти цю піраміду з пірамідою Маслоу, то можна стверджувати, що цей сегмент відповідає потребі самореалізації. До другого сегмента, який відповідає піраміді Маслоу, відносять естетичні потреби, спрямовані на визначення гармонії та краси. Відповідно, чим дорожче торговельні марки (бренди), тим вище вершина піраміди, знизу знаходяться бренди низького цінового сегмента. Згідно з проведеним дослідженням визначено, що мода мас-маркет спрямована більше на молодість і красу: цільовий сегмент цієї аудиторії є віковим і орієнтований в основному на споживачів 18–30 років. Визначено, що ринок індустрії моди швидко зростає завдяки використанню цифрових каналів цієї вікової категорії споживачів. Доведено, що великою проблемою розвитку міжнародних роздрібних торговельних мереж індустрії моди, що існують на ринку України, є завищення цін на ідентичний товар, який продається в інших країнах світу, і, як результат, це істотно впливає на формування попиту.

Стаття написана українською мовою

Севрук І. М.
Роль маркетингових комунікаційних технологій у забезпеченні просування експорту (c. 417 - 425)
Мета статті полягає в дослідженні маркетингових комунікаційних технологій у забезпеченні просування вітчизняної продукції на міжнародні ринки, а також виокремленні сучасних тенденцій розвитку та особливостей просування експорту українських товарів на перспективні зарубіжні ринки, зокрема КНР, як одного з провідних зовнішньоекономічних партнерів України. Проаналізовано рівень конкурентоспроможності та привабливості України як закордонного партнера для країн світу та здійснено оцінку перспектив просування експорту певних видів української продукції на міжнародні ринки. Визначено, що при просуванні вітчизняної продукції на міжнародні ринки підприємства застосовують переважно класичні маркетингові комунікаційні технології, серед яких реклама, стимулювання збуту, зв’язки з громадськістю, прямий маркетинг, особистий продаж. Встановлено, що просування експорту має супроводжуватися детальним аналізом маркетингового середовища країни-реципієнта з метою вибору ефективної стратегії та формування дієвого комплексу маркетингових комунікацій для певного зарубіжного ринку. Зважаючи на специфіку локального ринку КНР як одного з перспективних для просування українського експорту, у статті рекомендується застосування українськими підприємствами стратегії адаптації маркетингових технологій і наведено комплекс маркетингових комунікацій підприємства. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є пошук шляхів посилення конкурентних позицій України на світовому ринку товарів і послуг, формування іміджу надійного партнера, а також визначення нових, ефективних інструментів комплексу маркетингових комунікацій у забезпеченні просування експорту української продукції на зарубіжні ринки.

Стаття написана українською мовою

Шталь Т. В., Беліков М. П.
Вплив маркетингу на формування конкурентоспроможності фірми (c. 425 - 433)
Мета статті полягає у визначенні впливу маркетингу на формування конкурентоспроможності підприємства на сучасному етапі розвитку світової економіки. Приділено увагу теоретичному аспекту конкурентоспроможності фірми. Вивчивши праці багатьох вітчизняних і зарубіжних учених з питань конкуренції та конкурентоспроможності підприємства, авторами було зроблено висновок про відсутність консенсусу щодо тлумачення термінів «конкурентоспроможність підприємства» та «конкурентна перевага», тому наведено власне бачення визначення цих економічних категорій, систематизовано основні фактори впливу на них. У ході дослідження було виявлено асиметрію між темпом зростання світового ВВП і споживанням, що зумовлює загострення конкуренції за кінцевого споживача, яка вимушено розгортається здебільшого в площині маркетингу. У статті виявлено збільшення ролі саме інтернет-маркетингу у формуванні конкурентоспроможності підприємства, причиною чого є швидке зростання користувачів мережі Інтернет і відмова споживачів від традиційних медіа на користь соціальних мереж та інтернет-ресурсів. Окреслено проблему високих витрат на залучення нового клієнта та зроблено висновок, що в умовах жорсткої конкуренції сьогодення компаніям вкрай необхідно орієнтуватися на побудову довгострокових відносин зі своїми клієнтами.

Стаття написана українською мовою

Жаб’як С. А., Касьянова Н. В.
Оцінка рекламного контенту в соціальних мережах (c. 434 - 439)
Метою статті є формування методичних підходів до оцінки ефективності рекламного контенту бренда в соціальних мережах з точки зору цільової аудиторії. Проведено порівняльний аналіз сприйняття цільовою аудиторією рекламного контенту бренда Pepsi. Охарактеризовано вимірювання цільових показників маркетингових комунікацій у соціальних мережах Facebook та Instagram. За допомогою статистичного методу аналізу описано постановку задачі моделювання вибору інструментів комунікації, відповідних цілям рекламної кампанії. Сформовано критерії оцінки ефективності інструментів у соціальних мережах: тривалість залучення, охоплення та покази аудиторії, витрати на рекламу, керованість рекламного повідомлення та ін. Надано оцінку цільовим показникам ефективності інструментів комунікації з позицій рекламодавця задля досягнення цілей залучення унікальних користувачів, підвищення ступеня лояльності споживачів та утримання клієнтів, іміджевої реклами. Обґрунтовано принцип сприйняття цільовою аудиторією рекламного контенту в соціальних мережах Facebook та Instagram. Проаналізовано результативність вірусного, рекламного та органічного охоплень, показів та активності унікальних користувачів. Дане дослідження дозволило оцінити вплив обраних рекламних інструментів на досягнення цілей рекламної кампанії для підвищення інформативності процесу прийняття рішень щодо вибору маркетингових комунікацій. Зокрема, були розглянуті три рубрики та їх статистичні показники, у результаті чого виявлено, що для збільшення охоплення бренда доцільно використовувати таргетовану рекламу. Найбільше охоплення аудиторії для бренда Pepsi досягається саме платним способом, зокрема відсоток охоплення таргетованою рекламою складає 99,47%, а органічним і вірусним охопленням – менше 1%.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2019

Зубкова А. Б., Русанова Л. Д.
Управління міжнародним бізнесом: Agility Journey для високотехнологічних компаній (c. 370 - 383)
Метою статті є розробка рекомендацій щодо визначення та вимірювання зрілості бізнесу при впровадженні еджайл-підходу для високотехнологічних компаній. У дослідженні використовуються методи аналізу документів, спостереження, особистого та глибинного інтерв’ю та кейс-стаді. Розроблено Business Agility Journey для визначення стану зрілості компанії та проведення експрес-діагностики еджайльності. Agile Project Management Journey було розроблено для визначення компаніями своїх слабких сторін, а також заходів для переходу від традиційного до еджайльного підходу. Personal Agility Checklist був створений для перевірки «гнучких навичок» (soft skills) співробітників на наявність гнучкого мислення (agile mindset). Обмеження досліджень включають вивчення зрілості компаній ІТ-галузі. Практична значущість ґрунтується на використанні запропонованих Agility Journeys для визначення стану зрілості та основних проблем на шляху переходу. Також Personal Agility Checklist допоможе перевірити еджайльність майбутніх працівників. Оригінальність статті базується на унікальності Agility Journey, яка була розроблена вперше. Подальші дослідження на цю тему доцільно зосередити на розвитку гнучкого мислення як передумови забезпечення еджайльності в компанії.

Стаття написана англійською мовою

Манойленко О. В., Сергієнко О. А., Касьмін Д. С.
Моделювання розвитку складних ієрархічних виробничих систем на засадах процесно-функціонального менеджменту (c. 384 - 395)
У роботі запропоновано інструментарій дослідження розвитку складних ієрархічних виробничих систем на засадах процесно-функціонального менеджменту як складного та нелінійного активного процесу переходу підприємства в новий якісний стан. Цей перехід відбувається за рахунок змін в організації бізнес-процесів, спрямованих на підвищення результативності використання фінансово-економічних ресурсів підприємства, у результаті чого забезпечується соціально-економічна ефективність його діяльності та стабільність щодо впливу внутрішніх та зовнішніх загроз. Запропоновано модель оцінювання рівня мобілізації ресурсів стосовно процесно-функціональних змін складних ієрархічних систем як сукупної інтегральної оцінки, обумовленої рівнем організації бізнес-процесів та швидкістю їх мобілізації щодо сприйняття можливих змін, які забезпечують реалізацію прогресивних управлінсько-процесних перетворень. Як математичний інструментарій прогнозування рівня мобілізації ресурсів складних ієрархічних систем до управлінсько-процесних перетворень використано апарат нейронних мереж на основі побудови узагальнено-регресійної моделі персептрона для розробки превентивних попереджуючих управлінських заходів. Розраховано інтегральні показники інтенсивності управлінсько-процесних перетворень складних ієрархічних виробничих систем, які засновані на оцінюванні відповідних часткових показників, що характеризують фактори внутрішнього середовища підприємства, інтегральних індексів з процесної та функціональної складових та агрегованого сукупного індексу, а також наведено матричне позиціонування складних ієрархічних систем залежно від інтенсивності перетворень за функціональними та процесними складовими в певних діапазонах змін. Запропоновано алгоритм координації заходів з управлінсько-процесних перетворень складних ієрархічних систем, які забезпечують ефективність і гнучкість системи управління в цілому та дозволяють сформувати пропозиції щодо координації управлінських дій у процесі перетворень на засадах процесно-функціонального менеджменту.

Стаття написана українською мовою

Світлична К. С., Шуть О. Ю., Коваленко П. В.
Методичні підходи до оцінки результативності функціонування інтегрованої системи менеджменту фармацевтичного підприємства (c. 396 - 402)
У статті з’ясовано, що одним із перспективних напрямків забезпечення успішного функціонування підприємства у фінансовому, виробничому та соціальному середовищі є впровадження інтегрованих систем менеджменту, що сполучають у собі вимоги двох-трьох і більше міжнародних стандартів. Визначено, що в умовах впровадження інтегрованої системи менеджменту постають питання оцінювання рівня результативності її функціонування. Складність цього питання обумовлена багатоаспектністю та багаторівневістю такої оцінки. Доведено, що для фармацевтичного підприємства оцінка результативності всієї інтегрованої системи менеджменту повинна базуватися на оцінці всіх систем, що входять до її складу, тобто: системи забезпечення якості та безпеки вироблюваних лікарських засобів (галузеві правила GMP), системи менеджменту якості (міжнародний стандарт ISO 9001:2015) та системи соціальної відповідальності (міжнародний стандарт ISO 26000:2010). Згідно з цим запропоновано узагальнену систему оцінки, що складається із семи етапів. У межах початкових етапів визначено критерії та показники для їх оцінки за кожною системою менеджменту. Наведено формули для розрахунку рівня результативності кожної системи менеджменту та загального рівня результативності всієї інтегрованої системи менеджменту. Для забезпечення якісної інтерпретації отриманих значень запропоновано шкалу, що відбиває рівень стійкості функціонування всієї інтегрованої системи менеджменту. Отримана інформація про результативність систем менеджменту є основою для аналізу з боку керівництва, використовується для оперативного контролю процесів, перегляду документації та процедур, періодичного перегляду політики і цілей, аналізу та вдосконалення систем менеджменту підприємства, інформування персоналу та зацікавлених сторін про перспективи їх об’єднання в межах єдиної інтегрованої системи менеджменту.

Стаття написана українською мовою

Кульомза Д. Р., Портна О. В.
Світовий досвід фінансового управління компаніями: стейкхолдери підвищення його ефективності (c. 403 - 408)
Ефективна система фінансового управління – вагоме підґрунтя та одна з головних умов забезпечення прибутковості та рентабельності функціонування будь-якого бізнесу. Мета статті полягає в опрацюванні світового досвіду фінансового управління компаніями та визначенні стейкхолдерів та їх інтересів у підвищенні ефективності фінансового управління. На основі розгляду низки аспектів світового досвіду фінансового управління компаніями виокремлено чинники, які впливають на прибутковість різних напрямків бізнесу у країнах; визначено стейкхолдерів та їх інтереси у підвищенні ефективності фінансового управління компаніями; з?ясовано світову практику точок зростання фінансових ресурсів та економічного потенціалу компаній; розглянуто моделі, методи та інструменти, за рахунок яких світовий бізнес забезпечує зростання результатів діяльності та підвищує ефективність фінансового управління компаніями. З огляду на світовий досвід фінансового управління в компаніях зроблено узагальнення та висновки, що значущими для підвищення прибутковості бізнесу є як внутрішні, так і зовнішні (мікро- та макроекономічні) чинники. У підвищенні ефективності фінансового управління компаніями зацікавлено широке коло стейкхолдерів, адже функціонування компанії взаємопов?язано з особою, працівниками, громадянами, групами людей, населенням, національними владними структурами, урядами різних країн світової економіки, суспільством тощо з урахуванням їх інтересів. Актуальним напрямом подальших досліджень є опрацювання інтересів стейкхолдерів ефективного фінансового управління компаніями з визначенням оцінки їх вагових і результативних параметрів.

Стаття написана українською мовою

Колесник Т. М.
Аналіз факторів впливу на управління конкурентоспроможністю організації (c. 408 - 414)
Проведено аналіз факторів впливу на управління конкурентоспроможністю організації. Відзначено, що основними умовами забезпечення конкурентоспроможності є: застосування наукових підходів до стратегічного менеджменту; забезпечення єдності розвитку техніки, технології, економіки, управління; застосування сучасних методів дослідження та розробок (програмно-цільове планування, теорія прийняття рішень і т. ін.); розгляд взаємозв'язків функцій управління будь-яким процесом на всіх стадіях життєвого циклу об’єкта; формування системи заходів із забезпечення конкурентоспроможності різних об’єктів. Наведено класифікацію конкурентоспроможності за певними ознаками. Визначено складові зовнішнього та внутрішнього середовища організації, які впливають на її конкурентоспроможність. Відзначено ендогенні причини низької конкуренції вітчизняних організацій. Зазначено, що за відсутності ефективного конкурентного середовища та сформованості цивілізованих ринкових відносин вітчизняні підприємства та організації не використовують усталені шляхи здобуття конкурентних переваг. Свідченнями цього є, наприклад, значна технологічна відсталість та низька інноваційна активність українських товаровиробників. Ще однією причинною є самоусунення держави від виконання належних їй функцій щодо створення сприятливих умов розвитку бізнес-середовища та низька якість державних інститутів. Зроблено висновок, що аналіз зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на управління конкурентоспроможністю організації дає можливість знизити рівень невизначеності та ризику в процесі виробничо-господарської діяльності підприємства, підвищити якість стратегічного планування та прогнозування його діяльності, підвищити рівень конкурентоспроможності підприємства та його продукції, зберегти конкурентні позиції та збільшити частку ринку, що належить підприємству.

Стаття написана українською мовою

Кондратенко Н. О., Волкова М. В., Магомедова М. А.
Зарубіжний досвід використання системи мотивації та стимулювання персоналу організації (c. 414 - 420)
Вивчено та узагальнено зарубіжний досвід використання системи мотивації та стимулювання персоналу організації. Зазначено, що українські управлінці розглядають мотивацію як інструмент, що засновується на індивідуальних виплатах кожному підлеглому, що вказує на те, що процес мотивації зводиться виключно до матеріальних підходів. Детально досліджено зарубіжні системи стимулювання та мотивації працівників на прикладі німецької, французької, англійської, швецької, японської та американської моделей. Проаналізовано всі головні плюси та мінуси кожної моделі. Порівняно українську систему стимулювання з розглянутими системами інших європейських країн і виявлено, що вітчизняна система знаходиться на дуже низькому рівні. Розглянуто можливості українського потенціалу щодо запровадження закордонних моделей. Відзначено, що сьогодні українським підприємствам та організаціям потрібно створювати систему цінностей та культуру праці, щоб заснувати українську національну модель управління персоналом. Повністю скопіювати Україні одну з зарубіжних моделей неможливо. По-перше, це пов’язано з менталітетом українців; по-друге, – з економічною та політичною ситуацією в країні; по-третє, – з фінансовим станом підприємств і т. ін. Запропоновано та обґрунтовано комбінувати елементи із систем стимулювання та мотивації Німеччини, США, Франції та деяких елементів Великої Британії. Зроблено висновок, що керівникам потрібно сконцентрувати увагу на оптимальному поєднанні матеріальних і нематеріальних мотивуючих елементів. Система стимулювання праці персоналу на українських підприємствах повинна чітко визначати цілі, встановлювати види стимулювання відповідно до результатів, що досягаються, визначати систему оцінки, період і терміни виплат винагород. Чим швидше Україна почне комбінувати різноманітні елементи зарубіжних систем мотивації та стимулювання, тим скоріше можна підвищити компетенцію працівників та їх ефективність.

Стаття написана українською мовою

Козирєва О. В., Іванов М. Є.
Теоретичні аспекти управління проектними ризиками в ІТ-компаніях (c. 420 - 425)
Узагальнено теоретичні аспекти управління проектними ризиками в ІТ-компаніях. Зазначено, що розвиток ІТ-галузі стимулює розбудову вітчизняної інформаційної інфраструктури відповідно до вимог провідних економік світу, які досягли рівня V і VI технологічних укладів. Для успішної діяльності ІТ-компаній сьогодні використовують сучасні технології управління. У межах управління проектами одним з основних завдань, які стоять перед компаніями, є управління проектними ризиками, які стають дуже серйозною перешкодою на шляху успішного завершення проекту та оцінюються за допомогою таких показників: вірогідність ризикового випадку, сума збитку (тяжкості). Очевидно, що наявність ризиків присутня на абсолютно всіх етапах проектної діяльності. У зв’язку з цим інструментарій управління проектними ризиками має постійно вдосконалюватися. Узагальнено та систематизовано наявні визначення понять «ризик» і «проектний ризик». Зазначено, що процес виявлення, ідентифікації та усунення ризиків в ІТ-компаніях повинен бути постійно контрольованим і безперервним протягом всього терміну виконання проекту. Ризики при виконанні проекту можуть змінюватися; можуть зникати, або приймати інші форми; можуть бути виявлені нові види ризиків. Тобто, по мірі просування проекту всі ризики мають бути виявлені, ідентифіковані, оцінені та усунені або переможені. Відзначено, що коли сучасні ІТ-компанії розробляють одночасно декілька проектів, управління проектними ризиками ускладняється та потребує застосування більш адаптованих сучасних інструментів ризик-менеджменту. Відзначено, що проектна діяльність завжди супроводжувалася багатьма видами ризиків, тому вибір методу управління ризиками залежить від загальної цілі та політики управління компанією, її фінансового стану, стану ризик-менеджменту компанії та її положення на ринку ІТ-галузі.

Стаття написана українською мовою

Томчук О. В.
Парадигма управління людським потенціалом території в контексті поведінкової економіки (c. 426 - 431)
Мета статті полягає в обґрунтуванні парадигми управління людським потенціалом території в контексті поведінкової економіки. У результаті дослідження було встановлено, що система управління людським потенціалом певної території не відповідає стратегії її розвитку, що значною мірою стримує можливості реалізації програм стійкої стабілізації, пожвавлення виробництва та структурної перебудови економіки, підвищення якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції. Систематизовано результати дослідження поняття «парадигма управління» низкою вітчизняних і зарубіжних науковців. Проведені дослідження дозволили розвинути понятійний апарат та сформувати власне визначення парадигми управління людським потенціалом території як наукової картини економічної реальності розвитку людського потенціалу території, безпосереднім проявом якої є наукова методологія (методи та дослідницькі прийоми), термінологія (категоріальний апарат), тематика досліджень, ідеали та норми наукової діяльності. На основі аналізу наукових доробок з проблематики управління людськими ресурсами виділено такі парадигми управління людським потенціалом території: технократична, органічна, поведінкова та управлінська. Акцентовано увагу на поведінковому напрямі еволюції управління людьми та доведено, що саме він є пріоритетним у сфері досліджень кадрового менеджменту. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є ідентифікація елементів сфери поведінкової економіки та взаємозв’язків між ними з метою вдосконалення процесу управління людським потенціалом території, а також розробки механізму управління людським потенціалом території в умовах поведінкової економіки.

Стаття написана українською мовою

Новіков Д. Ф.
Ефективне управління технологіями машинобудівних підприємств – важливий фактор підвищення якості їх продукції, соціальної відповідальності, збільшення прибутку та конкурентоспроможності (c. 432 - 437)
Розглянуто принципи соціальної відповідальності суб’єктів господарювання та їх маркетингу на машинобудівному підприємстві, показано їх роль у формуванні витрат і прибутку підприємства. Встановлено, що основою дотримання принципів соціально відповідального маркетингу машинобудівного підприємства є забезпечення необхідної якості продукції, що випускається, за рахунок неухильного виконання технічних та інших вимог замовника або нормативної бази. Запропоновано якість продукції, що випускається, оцінювати показником якості продукції, який охоплює діапазони «якісна продукція» та «неякісна продукція». Показано, що забезпечити найбільший прибуток, за умови дотримання принципів соціально відповідального маркетингу, можна при досягненні граничного значення показника якості продукції, що випускається, в діапазоні «якісна продукція». У цьому випадку витрати на виробництво приймають найменше значення, а продуктивність – найбільше значення. Виходячи з цього обґрунтовано доцільність машинобудівним підприємствам України застосовувати нові технологічні та інжинірингові рішення, сучасне виробниче обладнання. Це дозволить виготовляти високоякісну конкурентоспроможну продукцію з одночасним суттєвим підвищенням продуктивності та прибутку підприємства. Таким чином, використовуючи принципи соціально відповідального маркетингу як обмежувального фактора якості продукції, що випускається, підприємство здатне забезпечити максимальний рівень прибутку за рахунок підвищення своєї конкурентоспроможності, домогтися збільшення частки на промисловому ринку, а також вийти на нові закордонні ринки.

Стаття написана українською мовою

Жарська І. О.
Система маркетингових комунікацій закладу вищої освіти: поєднання «класичних» і «цифрових» інструментів (c. 438 - 446)
Метою статті є розробка науково-методичних положень з формування комплексу маркетингових комунікацій державного закладу вищої освіти. Проаналізовано досвід проведення комунікаційної політики Одеським національним економічним університетом (ОНЕУ) в період вступної кампанії 2019 р. Проведено порівняльний аналіз ринкової частки закладів вищої освіти на ринку м. Одеса за економічними спеціальностями у 2018 та 2019 рр. і визначено вплив проведених комунікаційних заходів ОНЕУ на динаміку його ринкової частки за розглянутий період. Визначено ефективність різних інструментів комунікаційного міксу за допомогою опитування студентів-першокурсників ОНЕУ та запропоновано принципи побудови системи маркетингових комунікацій закладу вищої освіти в мережі Інтернет. Обґрунтовано важливість використання в комунікаційній діяльності закладів вищої освіти Telegram-каналів як сучасного інструменту прямої комунікації з абітурієнтами та проаналізовано статистичні показники розміщення публікацій в Telegram-каналі «Абітурієнт-ОНЕУ» протягом вступної кампанії 2019 р. Акцентовано увагу на необхідності поєднання традиційних профорієнтаційних заходів для абітурієнтів з активною діяльністю в мережі Інтернет і, зокрема, у соціальних мережах.

Стаття написана українською мовою

Шталь Т. В., Дмитрієв Г. Б.
SMM як сучасні технології маркетингу (c. 446 - 452)
Метою статті є узагальнення теоретичних засад SMM як сучасних технологій маркетингу. Досліджено сутність поняття «соціальний медіа маркетинг» (SMM). З’ясовано, що SMM існував задовго до появи соціальних медіа та Інтернету як один з розділів маркетингу. Розглянуто такі форми SMM-маркетингу, як соціальні мережі, блоги та мікроблоги, форуми, соціальні закладки та каталоги, фотохостинги і відеохостінги, віртуальні та розраховані на багато користувачів онлайн-ігри. Досліджено головні особливості SMM-просування та виявлено, що широке поширення соціальних мереж у суспільстві дозволяє впевнено говорити про появу нового шляху до залучення клієнтів у будь-якій галузі вітчизняного ринку. Проаналізовано переваги і недоліки SMM. Одна з головних переваг SMM – аналіз вивчення попиту і споживчих мотивацій на ринку маркетологами. Головний недолік – наявність ризику щодо втрати прихильності покупців через некоректні дії в комунікаціях. Досліджено потребу споживачів і підприємств у SMM. Наведено дані щодо найпопулярніших соціальних мереж в Україні. Виділено низку інструментів для здійснення діяльності в різних соціальних мережах, за рахунок чого відбувається просування бренду підприємства, споживачі продукції тих чи інших підприємств об’єднуються у групи, а також збільшується та утримується аудиторія користувачів Інтернету. Так, розглянуто причини використання, особливості та методи просування у Facеbооk. Вивчено переваги використання та складові стратегії просування у мережі Іnstagram, наведено основні методики просування в Іnstagram. Досліджено сервіси власного просування у Twіttеr та LinkеdIn. Визначено основні завдання та можливості просування в Tеlеgram. Визначено, що правильне користування соціальними мережами підвищує впізнаваність бренду, створює постійний контакт з аудиторією, забезпечує оперативне інформування аудиторії, формує кола лояльних користувачів, збільшує відвідуваність сайту компанії, а отже, і збільшення продажів.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2020

Чорна М. В., Бугріменко Р. М., Зонвіре Остін
Система стратегічного маневрування підприємств роздрібної торгівлі зі створення нового ринкового простору та його економічного захисту (c. 337 - 344)
Мета статті – формування системи стратегічного маневрування зі створення нового ринкового простору та його економічного захисту в майбутньому. Незважаючи на широкий спектр представлених у науковій літературі позицій, основне питання щодо формування комплексного стратегічного інструментарію та чіткого методичного підходу до його імплементації в діяльність підприємств ритейлу залишається невирішеним. У роботі обґрунтовано доцільність застосування дуального підходу до формування стратегії утворення ринкового простору, який ґрунтується на базових конкурентних стратегіях фокусування та диференціації. На основі діапазону значень показника «ринковий важіль», який відображає потребу підприємства в ринкових перетвореннях, утворено п’ять основних типогруп стратегічного позиціювання підприємства та відповідних рекомендованих стратегій. Ураховуючи таке позиціювання, запропоновано чітку послідовність вибору стратегічної альтернативи залежно від щільності ринкового середовища та розроблено конкретні стратегічні дії для кожної групи. Беручи до уваги унікальність та пріоритетність вільного від конкуренції ринкового простору для підприємств-конкурентів, розроблено систему оцінювання бар’єрів входу до новоствореного ринку й економічної безпеки підприємства-ініціатора на основі показників рівня ринкової влади. У результаті розроблено розгалужений комплекс дій з оцінювання та захисту ринкових бар’єрів, який створено на засадах моніторингу.

Стаття написана українською мовою

Богданов Р. І.
Засади керованості та проектування структур управління в системі економічної безпеки підприємства (c. 345 - 351)
У статті поставлено проблему необхідності поєднання ідеології підходів до забезпечення економічної безпеки підприємства з її властивостями як об’єкта управління, що повинно бути покладено в основу проектування управлінських структур у системі економічної безпеки підприємства. Теоретичним підґрунтям цього є визначення принципів та засад керованості економічної безпеки як об’єкта управління в системі економічної безпеки підприємства. У результаті теоретичного дослідження встановлено, що поняттям «управлінська структура» пояснюють складну сукупність елементів, внутрішній устрій якої є важливішим за змістовні характеристики. Управлінська структура – це інваріантний різновид елементу структури управління, який відповідальний за реалізацію управлінських функцій у певному процесі. Базовою управлінською структурою системи економічної безпеки підприємства є служба економічної безпеки, яка реалізує загал безпекозабезпечувальних функцій. Служба виступає об’єктом визначення засад керованості економічною безпекою та об’єктом організаційного проектування. Напрямом вирішення наукової проблеми є встановлення принципових властивостей та ознак керованості економічної безпеки підприємства у відповідній системі безпеки, що стає онтологічною та аксіологічною основою проектування управлінських структур у цій системі. Структура управління в системі економічної безпеки підприємства характеризується багатьма якостями, які важко формалізуються (повноваження працівників, їхня відповідальність, відносини між ними тощо). Рекомендовано проектування служби економічної безпеки за принципом функціонального розподілу взаємозв’язків із забезпечення економічної безпеки, характер яких усередині служби визначається специфікою функціонування підприємства. Перспективним напрямом досліджень є проектування управлінських структур у системі економічної безпеки підприємства з урахуванням формування інституціональних відносин служби безпеки з оточуючим середовищем.

Стаття написана українською мовою

Портна О. В., Дереза Б. П.
Вплив стану національної економіки на запровадження антикризового управління на підприємствах (c. 352 - 359)
Проблема виникнення кризових явищ є системною, характеризується безліччю чинників і складових. Систематизація факторів і компонентів, що впливають на розвиток національної економіки та її суб?єктів, а також окреслення фінансово-економічних змінних, які використовуються як аналітичні орієнтири для ефективних управлінських рішень, є інформаційним підґрунтям запровадження засад антикризового управління. Цілями статті є розгляд сучасного фінансово-економічного стану національного господарства України, макро- та мікроекономічних чинників і передумов виникнення кризових явищ на підприємствах; розширення макроекономічних індикаторів кризових явищ суб?єктів господарювання. Розглянуто показники обсягів інвестицій у матеріальні та нематеріальні активи та ВВП, фінансові результати діяльності українських підприємств, рентабельність діяльності підприємств з розподілом на великі, середні, малі. Аргументовано, що фінансово-економічні чинники макро- та мікросередовища функціонування підприємств мають взаємозв?язок та взаємообумовленість. Узагальнено класифікацію зовнішніх та внутрішніх чинників виникнення криз на підприємстві. До важливих макроекономічних індикаторів кризових явищ суб?єктів господарювання, окрім проаналізованих, запропоновано включати такі: доходи населення, платоспроможний попит, обсяги споживання, структура витрат, темпи інфляції, заощадження, кількість населення, рівень безробіття. Актуальним напрямом подальших досліджень стає аналітичне визначення взаємозв?язку та взаємообумовленості між доходами населення, платоспроможним попитом, обсягами споживання, структурою витрат, темпами інфляції, заощадженнями, кількістю населення та рівнем безробіття – як вагомими макроекономічними індикаторами кризових явищ та передумов запровадження антикризового управління на підприємствах.

Стаття написана українською мовою

Вітюк А. В.
Ідентифікація змісту та значення просторового розвитку підприємства (c. 359 - 366)
Метою статті є окреслення теоретичних аспектів змісту та значення просторового розвитку підприємства та визначення основних факторів впливу на цей розвиток. Обґрунтовано важливість та актуальність розвитку теорії та практики просторового розвитку підприємств. Доведено, що виникнення досліджень з проблематики просторового розвитку пов’язано, перш за все, з розумінням обмеженості ресурсів та усвідомленням необхідності їх оптимального використання в існуючих умовах, що визначаються конкретними місцями, зонами, факторами впливу та просторовими координатами діяльності окремих господарюючих суб’єктів. Досліджено сутність категорії просторового розвитку на основі вивчення категорії «простір» у системі розуміння різними науками. Розкрито зміст категорії просторового розвитку як динамічного процесу взаємодії об’єктів та суб’єктів дійсності, що існують за певних умов у системі векторів окремих або спільних взаємодій за системного, поодинокого чи хаотичного впливу часу. Виявлено обставини, що актуалізують розвиток просторової тематики. Встановлено чинники впливу на просторовий розвиток підприємств, які відрізняються залежно від виду господарської діяльності підприємства, нормативно-правових умов у країні, місцевих звичаїв та традицій, настроїв місцевих мешканців, екології та ін. Сформовано ряд прикладних і соціальних проблем, які можна вирішити за рахунок позитивних тенденцій, отриманих від розробки положень просторового розвитку підприємств, серед яких можна відзначити: раціональне використання виробничих приміщень і земель, вивільнення невикористовуваних площ, оптимальне використання інженерних комунікацій, розвантаження окремих територій, зниження експлуатаційних витрат підприємств, забезпечення ефективної організації системи інженерних комунікацій, охорону культурної спадщини та навколишнього середовища.

Стаття написана українською мовою

Новіков Д. Ф.
Соціально відповідальний маркетинг в управлінні якістю та конкурентоспроможністю машинобудівної продукції (c. 367 - 373)
Розглянуто характер впливу внутрішньодержавних і світових криз на зниження якості та конкурентоспроможності машинобудівної продукції та, відповідно, на погіршення діяльності вітчизняних підприємств. Показано, що в кінцевому підсумку це призводить до невиконання принципів соціально відповідального маркетингу й погіршення просування продукції, що випускається, на вітчизняних і зарубіжних ринках. У зв’язку з цим обґрунтовано ефективні шляхи розвитку машинобудівних підприємств для виведення їх з кризового стану та успішного просування продукції, що випускається, на ринки. Проведено аналіз відмінних рис у стратегіях довгострокового розвитку вітчизняних машинобудівних підприємств і великих світових корпорацій. Показано, що модернізація виробничих потужностей машинобудівних підприємств на основі придбання сучасного обладнання та навчання персоналу дозволить в найкоротші терміни посилити промисловий розвиток держави і тим самим підвищити добробут жителів України. Цього можна досягти завдяки більш високій якості продукції, що випускається, та її більш низьким собівартості й ціни в результаті виконання принципів соціально відповідального маркетингу підприємства. Для ефективної модернізації підприємства розроблено уніфіковану методику її планування та проведення. Застосування цієї методики дозволить керівникам підприємств, навіть з мінімальними знаннями та досвідом проведення модернізації, здійснити її з максимально можливою ефективністю та в підсумку виконати принципи соціально відповідального маркетингу, забезпечивши прибуток підприємству. На основі узагальнення результатів проведених досліджень запропоновано визначення поняття «соціально відповідальний маркетинг вітчизняних машинобудівних підприємств промислового ринку».

Стаття написана українською мовою

Пасько М. І.
Економіко-філософські основи управління маркетинговою діяльністю підприємства (c. 373 - 382)
Досліджено маркетинг як унікальне явище сучасного підприємства. Узагальнено та систематизовано погляди щодо поняття «маркетингова діяльність», виокремлено сутність та визначальні елементи, запропоновано авторське визначення. Аналітичний підхід філософського бачення та розуміння управління маркетингом як явища базується на такому: предметне пізнання окремого явища – процес управління маркетинговою діяльністю підприємства (УМДП) як підсистеми суб’єкта господарювання; пізнання явища як елемента системи, де проявляється система взаємозв’язків і взаємовідносин у процесі УМДП; конкретне пізнання процесу УМДП через реальні форми, взаємодії та взаємовпливи із зовнішнім мінливим оточенням. Цілісний підхід економічного та філософського бачення УМДП дозволив обґрунтувати особливості маркетингової філософії УМДП як управлінської концепції, що передбачає ринково-стратегічну орієнтацію виробничо-збутової діяльності та систему управління, скоординовану на постійне дослідження ринків збуту та потреб споживачів з метою отримання максимального прибутку. Наукова новизна проведеного дослідження полягає в систематизації й узагальненні економічного та філософського уявлення про управління маркетингом як базової функції управління підприємством у ринковому середовищі. Уточнено та доповнено елементи сутності, змістовності та наповнюваності маркетингової діяльності як явища в діяльності підприємства. Об’єднаний підхід дозволив обґрунтувати ключові аспекти процесу УМДП у ринковому середовищі та концентрації уваги на пріоритетних завданнях у маркетинговій діяльності сучасного підприємства, що є фундаментом взаємозалежності та взаємообумовленості потенційних можливостей сфери виробництва та реалізації товарів (послуг) для обґрунтування характеру, напрямків і масштабів успішної діяльності суб’єкта господарювання в конкурентному середовищі.

Стаття написана українською мовою

Шимко О. В.
Мерчандайзинг у системі управління торговельним підприємством (c. 383 - 390)
Статтю присвячено вирішенню теоретичних, методологічних і прикладних питань використання мерчандайзингу в діяльності торговельних підприємств в умовах загострення конкуренції на споживчому ринку України й активізації глобальних трансформаційних процесів. Розкрито економічну сутність і призначення мерчандайзингу, визначено його класифікаційні ознаки та види. Охарактеризовано мотиви, які обумовлюють використання мерчандайзингу в діяльності торговельних підприємств. Мерчандайзинг як специфічну маркетингову технологію розглянуто в розрізі функціональних зон, які відіграють специфічну роль у взаємодії з споживачами. Охарактеризовано вплив окремих елементів системи мерчандайзингу на формування передбачуваної поведінки споживачів у торговельній залі. Проаналізовано особливості сприйняття споживачами простору мерчандайзингу. Виокремлено чинники, які викликають дискомфорт сприйняття товарів у магазині. Визначено основні завдання управління рівнями та інструментами мерчандайзингу, вирішення яких дозволить роздрібному торговельному підприємству оперативно реагувати на зміни ринкових умов та оптимально поєднувати цілі та завдання комерційної діяльності з потребами споживачів.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2020

Красностанова Н. Е., Стоян Р. Г.
Цілі сталого розвитку в контексті формування та розвитку людського капіталу (c. 422 - 428)
Мета статті полягає в розгляді цілей сталого розвитку в контексті формування та розвитку людського капіталу. На основі аналізу підходів до розуміння категорії «людський капітал» узагальнено її зміст. Серед рівнів визначення людського капіталу необхідно виділяти не лише особистий, рівень організацій чи національний, а й мезорівень. Цей рівень важливий не лише щодо визначення людського капіталу регіону, а й по відношенню до окремих територіальних громад, що суттєво в контексті реалізації реформи децентралізації. Це дасть можливість використовувати цілі з формування, розвитку, використання людського капіталу при складанні планових документів та формуванні звітів окремих громад. На основі аналізу наукових підходів уточнено розуміння людського капіталу на державному рівні, що не повинно ототожнюватись виключно із фінансовими витратами на забезпечення функціонування сфери освіти та охорони здоров’я. Крім того, недоцільно формування людського капіталу вимірювати через витрати часу на навчання. З огляду на важливість людського капіталу для забезпечення сталого розвитку суспільства проаналізовано міру відображення цілей і завдань сталого розвитку, що рекомендовані ООН і безпосередньо пов’язані із людським капіталом у вітчизняних державних стратегічних документах. Проведена вибірка виявила часткове представлення завдань, що деталізують цілі сталого розвитку та стосуються освіти, медицини в державних стратегічних документах. Крім того, програми, що стосуються освіти та науки, не мають відповідних планів заходів, оцінюються лише частково або зовсім не мають індикаторів для моніторингу та контролю.

Стаття написана українською мовою

Столярук Х. С.
Кар’єрний консалтинг: становлення та розвиток в Україні (c. 428 - 436)
Статтю присвячено дослідженню перспектив розвитку послуг з кар’єрного консалтингу в Україні. Доведено актуальність та важливість підвищення кар’єрної компетентності, зокрема за допомогою відповідних фахівців державного та приватного секторів кар’єрного консалтингу. Так, протягом професійного життя люди стикаються з найрізноманітнішими кар’єрними проблемами: кар’єрні кризи, тайм-аути, незадоволеність роботою, професійне вигорання тощо. З одного боку, це зумовлено недосконалістю системи профорієнтації та, як наслідок, неоптимальним вибором професії. З іншого – динамічність сучасного ринку праці, викликана економічними змінами, активними процесами автоматизації, роботизації та діджиталізації, змушує людей переглядати свій професійний сценарій. Це і зумовлює потребу в розвитку консалтингових послуг з управління кар’єрою. Саме тому об’єктом дослідження є процеси становлення та розвитку ринку кар’єрного консалтингу в Україні. У статті представлено результати дослідження готовності українців звертатися до фахівця за кар’єрною консультацією, здійснено аналіз зарубіжного досвіду організації та практики кар’єрного консалтингу, а також можливостей застосування його в Україні. Це дало змогу виокремити ключові напрямки державного та приватного секторів зазначених послуг: з боку держави (окрім допомоги кар’єрних радників у центрах зайнятості) – залучення сфери освіти до питання забезпечення кар’єрної компетентності молоді; приватний – допомога людям, що не мають наміру звертатися до державних центрів зайнятості з різних причин, однак бажають отримати нагоду звернутися до незалежного експерта за кар’єрною порадою. Також у статті проаналізовано перспективи сертифікації зазначених фахівців та актуальність розробки професійних стандартів надання послуг з кар’єрного консалтингу. Наведено зарубіжні підходи до визначення критеріїв якості роботи кар’єрних консультантів та, зокрема, діяльності організацій-провайдерів цих послуг. Таким чином, автором реалізовано поставлену мету – поглибити теоретичні та методологічні знання щодо організації діяльності державного та приватного секторів вітчизняного ринку кар’єрного консалтингу.

Стаття написана українською мовою

Царук В. Ю.
Прозорість у системі корпоративного управління: облікова інтерпретація розвитку (c. 437 - 444)
Мета статті полягає в ідентифікації, критичному аналізі та дослідженні особливостей спектра параметрів прозорості в системі корпоративного управління та диференціації напрямів її розвитку для вдосконалення облікової системи підприємства. За результатами проведеного дослідження обґрунтовано актуальність і доведено практичну значущість процедури забезпечення прозорості системи корпоративного управління. Проаналізовано та диференційовано ретроспективні історичні аспекти виникнення проблеми необхідності забезпечення корпоративної прозорості. Визначено прозорість корпоративного управління як зовнішній фактор розвитку системи бухгалтерського обліку. Досліджено підходи до розуміння сутності корпоративної прозорості в системах принципів і кодексах корпоративного управління. Розглянуто поняття прозорості в контексті концепції гарного корпоративного управління. Встановлено відсутність єдиного та загального розуміння поняття прозорості в різноманітних стандартах і документах, які регламентують процес корпоративного управління. Обґрунтовано доцільність використання міжнародно визнаних облікових стандартів або кращих практик, що відповідають регулятивним очікуванням (IAS/IFRS та GAAP US), для забезпечення прозорості діяльності корпоративних структур. Актуалізовано пошук взаємозв’язку між розумінням поняття прозорості корпоративного управління та різноманітними обліковими конструктами (принципами обліку, якісними характеристиками фінансової інформації, цілями та завданнями облікової системи тощо), удосконалення яких забезпечуватиме підвищення рівня прозорості в корпоративних структурах. Установлено необхідність використання конвергованої концептуальної основи фінансової звітності для обґрунтування поняття корпоративної прозорості.

Стаття написана українською мовою

Кривешко О. В.
Оцінка взаємозалежності основних видів конкурентоспроможності (c. 445 - 451)
Метою статті є визначення взаємозалежних об’єктів конкурентоспроможності та особливостей їх взаємного впливу. У результаті аналізу публікацій різних учених виявлено широкий спектр класифікаційних ознак поділу конкурентоспроможності. Серед них визначено основні види та форми конкурентоспроможності. На мікрорівні виокремлено конкурентоспроможність продукції та підприємства. Наголошено на наявності, залежно від джерел конкурентних переваг, зовнішньої та внутрішньої конкурентоспроможності. Визначено сутність цих видів конкурентоспроможності. Виділено світовий, державний (національний), регіональний і локальний рівні конкурентної боротьби. Оскільки більшість підприємств конкурує не лише на макрорівні, але й у межах галузі всередині країни (мезорівень), і на макрорівні (міжнародні ринки), основний акцент здійснено на конкурентоспроможності підприємства, його продукції, конкурентоспроможностях галузі та країни, оскільки саме вони мають взаємний вплив і є взаємозалежними. Проаналізовано прояви зазначених видів конкурентоспроможності для України та вітчизняних підприємств. Наведено приклади неконкурентоспроможності підприємств із конкурентоздатною продукцією через недосконалі системи управління. Зазначено, що конкурентоспроможність галузі та країни є похідними поняттями та залежать, перш за все, від рівня конкурентоспроможності продукції, а лише потім – від конкурентоздатності підприємства, яке її виготовляє. Охарактеризовано взаємозалежність цих видів конкурентоспроможності. Оцінено основні аспекти такої залежності. Наголошено на існуванні проблем конкурентоспроможності України та сприйнятті її як постачальника сировини у зв’язку зі значною часткою природних ресурсів та необроблених матеріалів у структурі експорту. За такої ситуації ускладнюється можливість посилення конкурентоспроможності України та вітчизняних підприємств на світових ринках.

Стаття написана українською мовою

Наторіна А. О.
Імітаційна модель реагування ритейлера на негативні відгуки / коментарі онлайн-покупця (c. 451 - 457)
У статті обґрунтовано, що в умовах діджиталізаціі української економіки на прийняття рішення онлайн-покупця щодо вибору та покупки товару впливають відгуки/коментарі в Інтернеті. Детерміновано, що успішна онлайн-діяльність ритейлера, у тому числі позитивний імідж і бажаний рівень продажів, забезпечується його здатністю й уміннями коректно реагувати на відгуки/коментарі онлайн-покупця. На базі систематизації літературних джерел і компаративного аналізу результатів емпіричних досліджень відомих провідних учених і економістів на національному та міжнародному рівнях презентовано типологію відгуків/коментарів онлайн-покупця, що визначає специфіку реагування ритейлера. Аргументовано доведено необхідність і важливість розробки альтернативних патернів своєчасного реагування ритейлера на відгуки/коментарі онлайн-покупця в постійно мінливих реаліях. Надано відповідні рекомендації ритейлеру щодо адекватного реагування на відгуки/коментарі онлайн-покупця згідно з типологією, інтерпретовано їх відмінності. Розроблено імітаційну модель реагування ритейлера на негативні відгуки/коментарі онлайн-покупця з десенсибілізацією цільової аудиторії відповідно до контексту поточної ситуації. При розробці цієї імітаційної моделі за допомогою програмного забезпечення для моделювання бізнес-процесів «BP Simulator» використано релевантний підхід з низьким рівнем абстракції, що враховує особливості менеджменту на всіх стратегічних рівнях, а також передбачає можливість модифікації моделі згідно з масштабами та метриками практичної діяльності ритейлера. Результати апробації розробленої імітаційної моделі свідчать про доцільність її імплементації ритейлерами різних ринкових сегментів для підвищення ефективності онлайн-діяльності.

Стаття написана англійською мовою

Яцкевич І. В.
Толерантність до ризику та апетит-ризик стартапу: сутність та оцінка (c. 458 - 463)
У статті, завдяки дослідженню інноваційної активності підприємств за видами економічної діяльності за 2014–2018 рр., обґрунтовано, що масштаби та значущість стартапів підвищують конкурентоспроможність ефективності інноваційної продукції. Зазначено, що стартап є ефективним напрямом інноваційного розвитку країни завдяки його перевагам (створення нових робочих місць, розвиток регіонів, поліпшення життєвого рівня населення та інше), який характеризується високим рівнем ризику та на який впливають певні фактори. Обґрунтовано, що ризик для стартапів – це багатомірний клубок взаємопов’язаних один з одним ризиків, який змінюється з урахуванням факторів та залежно від стадій життєвого циклу стартапу (дослідження, перевірка, ефективність, масштабування, продаж/оновлення). Визначено та систематизовано фактори (етап розвитку життєвого циклу стартапу, думки зацікавлених сторін, фактори бухгалтерського обліку та законодавчої політики, ймовірність шахрайства, зовнішні фактори, державні обмеження, фактори, що залежать від життєвого рівня стартапу, культурний фактор), які впливають на формування методики оцінювання толерантності до ризику й апетит-ризику. Рекомендовано методики оцінювання толерантності до ризику й апетит-ризику стартапу, які повинні бути «лояльними» і постійно оновлюватися в разі виникнення нових ризиків, а також з урахуванням стадій його життєвого циклу. Зазначено, що толерантність до ризику має бути відображена в реєстрі ризиків стартапу для подальшого аналізу та дослідження. Практична значущість запропонованої оцінки полягає в тому, що її застосування дозволить фаундеру аналізувати ризики на кожній стадії життєвого циклу стартапу, піддаючи аналізу кожну ризикову галузь.

Стаття написана українською мовою

, Чобіток В. І.
Інтелектуалізація управління холістичним розвитком підприємств: категоріальний силогізм (c. 463 - 472)
Мета статті – формування категоріального силогізму інтелектуалізації управління холістичним розвитком підприємств у сучасних умовах. Визначено, що на сучасному етапі розвитку виникає проблема інтелектуалізації управління холістичним розвитком підприємств, які адаптуються до змін екзогенних та ендогенних факторів. Для вирішення цієї проблеми використовувався апарат детермінованої оптимізації. Проте в ньому не враховується турбулентний вплив зовнішнього середовища, що не дозволяє знаходити оптимальні рішення. У зв’язку з цим, для підвищення ефективності управління холістичним розвитком підприємств і забезпечення адаптації до випадкових ситуацій, необхідно використовувати інструментарій інтелектуалізації. У результаті проведеного дослідження проаналізовано наукові напрямки, пов’язані з інтелектуалізацією, управлінням і розвитком підприємств, а також холістичну парадигму, що формує категоріальний силогізм інтелектуалізації управління холістичним розвитком підприємств. Під цим слід розуміти процес цілеспрямованого та осмисленого впливу на об’єкти та системи шляхом удосконалення якісних і кількісних змін, що: відбувається під впливом екзогенних і ендогенних факторів; спрямований на посилення використання інтелектуально-знаннєвих активів підприємств; використовує інформаційно-комунікаційні технології. Цей процес продукує нові підходи до управління з метою досягнення цілей і максимізації результатів діяльності підприємства, забезпечення ефективного функціонування та розвитку.

Стаття написана українською мовою

Лепейко Т. І., Баркова К. О.
Визначення рівня організаційної культури підприємства за допомогою методу опитування (c. 473 - 479)
Метою статті є дослідження питання визначення рівня організаційної культури за допомогою методу опитування. Насамперед було розглянуто й обґрунтовано актуальність даного питання. Це дозволило визначити важливість подальшого дослідження та підтвердити необхідність у даній інформації. Окрім того, було описано попередні дослідження, які надали необхідну базу для предмета вивчення. Розглянуто та детально описано різні методики оцінки організаційної культури, які були запропоновані в різні часи згідно із тогочасними потребами. Дана інформація, однозначно, є дуже цінною для майбутніх досліджень, адже вона ілюструє послідовність дій, якими керувалися в той чи інший час. Наведені методики підходять під різний бюджет і розмір підприємства, проте не позбавлені недоліків, які детально описані. Разом із тим, було наведено існуючу анкету щодо виявлення рівня організаційної культури, яка підходить для невитратного та достатньо швидкого використання, сформовано та детально описано недоліки даного методу. Після цього автори запропонували вдосконалену анкету, яка включає економічно та соціально покращені питання, а також перебудовану систему підрахунку результатів. Зрештою зроблено висновки, що проведена робота має високе практичне значення, адже в умовах нестабільно функціонуючих ринків та розширення середовища, що конкурує, вкрай необхідно контролювати та зберігати упорядкований рівень організаційної культури. Щодо подальших досліджень даного питання, запропоновано розглянути більш детально систему опитування для різних галузей економіки, що дозволить даній методиці набрати популярність і отримати практичне значення в більш розширеному сенсі.

Стаття написана українською мовою

Олешко Т. І., Касіротська К. О.
Сучасний стан і перспективи розвитку ринку електромобілів (c. 480 - 485)
Наземний транспорт є одним із основних джерел забруднення навколишнього середовища, погіршення екології планети. Гази, які виділяються внаслідок спалювання палива у двигунах внутрішнього згоряння, містять більше 200 найменувань шкідливих речовин, у т. ч. канцерогени. Нафтопродукти, залишки від стертих шин і гальмівних колодок, сипкі та пилові вантажі, хлориди, які використовують для посипання доріг взимку, забруднюють придорожні смуги та водні об’єкти. Незважаючи на надзвичайну актуальність впровадження екологічного виду транспорту в Україні, дана тема в контексті наукового дослідження не розглядалася. Переважна більшість публічних матеріалів наводиться на Hevcars – інформаційному порталі електро- та гібридних автомобілів в Україні та світі – у формі популярних оглядових статей про сучасні тенденції та перспективи поширення електроавтотранспорту в Україні та країнах Європи, а також публікуються дані про обсяги та структури продажів електромобілів. Дану статтю присвячено дослідженню сучасного стану ринку електромобілів у світі. Розглянуто сучасні проблеми в екології як підґрунтя виникнення вищезазначеного ринку. Наведено статистичні дані за останні декілька років, які допоможуть краще зрозуміти основні тенденції в даній галузі. Розглянуто ключові проблеми галузі, які гальмують її розвиток. Описано проблематику автомобільної промисловості в умовах збільшення частки електромобілів. Проаналізовано виникнення та розвиток електротранспорту, розглянуто дії провідних країн, які впроваджують державну політику щодо стимулювання переходу населення на альтернативні види транспорту.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2020

Крамарев Г. В.
Методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності промисловості та її видів економічної діяльності в країні (c. 382 - 391)
У статті визначається, що конкурентоспроможність промисловості в системі управління народним господарством є ключовим орієнтиром, фактором забезпечення сталого розвитку країни. Метою дослідження є розробка методичного підходу до оцінки конкурентоспроможності промисловості та її видів економічної діяльності (ВЕД) в країні. Задля досягнення мети статті досліджено існуючі підходи до оцінки конкурентоспроможності промисловості та її ВЕД і визначено, що на сьогодні в Україні та інших країнах світу відсутні офіційні нормативні документи, які б регламентували оцінку конкурентоспроможності промисловості та її ВЕД. Аналіз існуючих підходів дозволив визначити, що вони базуються як на інтегральних оцінках, так і на системах часткових показників. При цьому при оцінці конкурентоспроможності промисловості, як і при оцінці окремих галузей, більшою мірою використовуються агреговані часткові показники, що не дає можливості урахувати специфіку галузей, їх значущість у промисловості, технологічний рівень, а також визначати структурні зрушення та їх вплив на соціально-економічний розвиток країни. Задля усунення недоліків існуючих підходів запропоновано методичний підхід, що базується на визначеному складі компонент і часткових показників інтегральної оцінки конкурентоспроможності ВЕД промисловості та дозволяє здійснити комплексну оцінку конкурентоспроможності промисловості країни та її ВЕД, визначити їх технологічний рівень та значущість.

Стаття написана українською мовою

Кривдик В. І.
Інструментальне забезпечення технологій управління в системі економічної безпеки підприємств (c. 392 - 400)
У статті проаналізовано динаміку зміни рівня популярності інструментів та трендів управління протягом 2000–2017 рр. і наведено 25 найбільш популярних інструментів та трендів управління за підсумками 2017 р. Виділено цілі застосування інструментів та трендів управління в діяльності сучасних організацій. У 2017 р. 48% респондентів використовували такий інструмент, як стратегічне планування. Друге місце посідає CRM (управління взаємовідносинами з клієнтами), оскільки організації задля досягнення комерційного успіху спрямовують свою діяльність на задоволення потреб споживачів. Міжнародні практики використання управлінських технологій та інструментів не завжди можуть адекватно сприйматися вітчизняними суб’єктами управління, і в деяких випадках можуть викликати суттєвий організаційний спротив при їх практичній реалізації. Однак у межах систем економічної безпеки підприємств відповідальні особи постійно намагаються вводити нові практики у практичну площину діяльності. Запропоновано авторські визначення понять: розширена аналітика, аgile-менеджмент (гнучке управління), збалансована система показників, бенчмаркінг, реінжиніринг бізнес-процесів, управління змінами, зниження складності, ключові компетенції, аналіз поведінки споживачів, управління взаємовідносинами з клієнтами (CRM), системи задоволення споживачів, сегментація споживачів, цифрова трансформація, системи залучення співробітників, Інтернет речей, злиття та поглинання, місія та стратегічне бачення, корпоративний тайм-менеджмент, моделі цінової оптимізації, сценарне планування, стратегічні альянси, стратегічне планування, управління ланцюгами поставок, тотальне управління якістю, бюджети з нульовою базою. Підкреслено необхідність імплементації технологій та трендів управління в систему економічної безпеки підприємств та, за необхідності, їх адаптації до умов функціонування.

Стаття написана українською мовою

Временко Л. В., Кондратенко Д. В.
Ключові компетенції як основа конкурентоспроможності страхової компанії (c. 401 - 408)
Метою статті є розгляд сутності поняття «конкурентоспроможність страхової компанії» та існуючих підходів до визначення та класифікації ключових компетенцій компанії. Наведено результати аналізу сутності поняття «конкурентоспроможність страхової компанії», який свідчить про те, що більшість науковців розглядає конкурентоспроможність страховика як здатність створювати та реалізовувати більш привабливі за ціновими та неціновими характеристиками страхові послуги. Узагальнено сучасні підходи до визначення ключових компетенцій компанії. Розроблено класифікацію ключових компетенцій страхової компанії з урахуванням потреб споживачів та життєвого циклу страхового продукту, що базується на виділенні таких класифікаційних ознак: матеріальні та нематеріальні; вербальні та декларовані; наявні та потенційні; індивідуальні та корпоративні; зовнішні та внутрішні; ринкові та ресурсні. Запропоновано визначення поняття «конкурентоспроможність страхової компанії» як здатність її ключових компетенцій та інтелектуального капіталу впроваджувати стратегічну політику компанії щодо створення конкурентоздатних страхових продуктів і послуг, затребуваних на ринку, для задоволення конкретних потреб споживачів страхових послуг. Обґрунтовано, що ключові компетенції лежать в основі стратегічної архітектури компанії. Сукупність ключових компетенцій в їх взаємодії та постійному розвитку дозволяє страховій компанії досягти синергетичного ефекту і/або ефекту емерджентності й тим самим забезпечити її конкурентоспроможність і сталий розвиток. Перспективними напрямами подальших досліджень є моніторинг ресурсів і можливостей страхової компанії, визначення індикаторів, що показують, як реалізується та розвивається кожна компетенція.

Стаття написана українською мовою

Зайцева Л. О.
Теоретико-методологічні особливості парадигми сталого розвитку компанії (c. 409 - 416)
Метою статті є дослідження теоретичних концепцій сталого розвитку для подальшого формування напрямів удосконалення процесів управління функціонуванням компанії в економічному просторі. У статті через структуру «дисциплінарної матриці» наведено розуміння парадигми сталого розвитку. Визначено формальний апарат, який орієнтується на базові аспекти сталого розвитку; метафізичні компоненти, якими виступають протиріччя розвитку сучасної цивілізації; цінності (в даному контексті – відповідальний бізнес). На основі системного підходу запропоновано історично-контентну модель розвитку компанії на теоретичних засадах сталого розвитку. Категорії моделі відображають закономірний процес розширення та поглиблення елементів парадигми сталого розвитку. Охарактеризовано елементи запропонованої моделі, що розкривають: зміст протиріччя розвитку сучасної цивілізації; трансформацію ресурсів навколишнього середовища в соціальні блага; сфери розвитку людського буття; етапи, аспекти, чинники, принципи, імперативи концепції сталого розвитку; особливості залучення бізнесу в процеси сталого розвитку; напрямки реалізації, етапи впровадження концепції сталого розвитку в діяльність компанії; фактори впливу, потенціал і результати впровадження потенціалу сталого розвитку компанії та їх поєднання з історично-часовими характеристиками. Дана модель дозволяє виділити стратегічну глобальну парадигму сталого розвитку компанії та сформулювати її теоретико-методологічні особливості.

Стаття написана українською мовою

Скриньковський Р. М., Заяць О. С.
Удосконалення системи показників для економіко-статистичного визначення ефективності діяльності підприємства з урахуванням правових аспектів менеджменту (c. 416 - 422)
Об’єктом дослідження є особливості формування, використання та вдосконалення системи показників для економіко-статистичного визначення ефективності діяльності підприємства з урахуванням правових аспектів менеджменту. З’ясовано, що ефективність діяльності підприємства – це здатність підприємства забезпечувати результативність (ефект) процесу, проекту, заходів тощо, яку обчислюють як відношення ефекту (досягнутого результату в певній формі вияву – грошовій, матеріальній, соціальній, екологічній тощо) до витрат, що забезпечили цей результат у системі визначення результату економічної діяльності «інформація – ресурс – час – умови (фактор ризику, можливість) – відповідальність». Виявлено, що на практиці існують проблеми, пов’язані з формуванням і використанням системи показників для економіко-статистичного визначення ефективності діяльності підприємства з урахуванням юридичної відповідальності бізнесу. Встановлено, що під юридичною відповідальністю бізнесу слід розуміти: 1) обов’язок менеджерів дотримуватися законності дій при досягненні економічних цілей підприємства; 2) п’ять основних груп юридичних обов’язків менеджерів: перед власниками (радою директорів), перед персоналом (підлеглими), перед клієнтами, перед постачальниками та перед конкурентами підприємства. За результатами дослідження вдосконалено систему показників для економіко-статистичного визначення ефективності діяльності підприємства, яка враховує: фінансово-економічну ефективність; виробничу ефективність; комерційну ефективність; правову ефективність – залежно від рівня дотримання законності дій менеджерами при досягненні економічних цілей підприємства у фінансово-економічній, виробничій і комерційній сферах. Усе це доцільно враховувати при вдосконаленні системи комплексної діагностики конкурентоспроможності підприємства для формування та підтримки процесу прийняття та реалізації управлінських рішень, включаючи перевірку ефективності цих рішень у системі менеджменту.

Стаття написана англійською мовою

Чобіток В. І.
Стратегічно-цільовий комплекс інтелектуалізації управління холістичним розвитком промислових підприємств (c. 423 - 430)
Мета статті – формування стратегічно-цільового комплексу інтелектуалізації управління холістичним розвитком промислових підприємств. Результати проведеного дослідження свідчать про те, що сьогодні економіка знаходиться в нових умовах, які вимагають від вітчизняних промислових підприємств демонструвати свої переваги завдяки застосовуванню інноваційних технологій. Керівникам підприємств більше уваги необхідно приділяти інтелектуалізації управління холістичним розвитком підприємств, що є важливим вектором їх розвитку. Інтелектуалізація процесу управління є підґрунтям для формування єдиної системи реалізації нововведень на вітчизняних промислових підприємствах за допомогою формування та впровадження стратегічно-цільових комплексів. Сформовано передумови до холістичного розвитку промислового підприємства на основі інтелектуалізації управління в сучасній економіці та класифікацію стратегічно-цільових комплексів інтелектуалізації управління холістичним розвитком промислових підприємств. Доведено, що для ефективної роботи необхідно розробляти стратегічно-цільові комплекси та дотримуватися стратегії холістичного розвитку на основі інтелектуалізації управління. Процес планування необхідно здійснювати в коротко-, середньо- та довгостроковій перспективі. Також необхідно регулярно переглядати плани та коригувати їх відповідно до впливу внутрішніх та зовнішніх факторів, зміни вподобань споживачів, законодавчої та податкової політики тощо. Розроблено модель прийняття ефективного управлінського рішення щодо впровадження стратегічно-цільових комплексів інтелектуалізації управління холістичним розвитком промислових підприємств.

Стаття написана українською мовою

Рекун Г. П., Філіна К. В.
Основні причини плинності персоналу на підприємствах роздрібної торгівлі України (c. 430 - 436)
У статті розглянуто проблему плинності кадрів у секторі роздрібної торгівлі, який традиційно є лідером з плинності кадрів у всьому світі вже багато років. Грошові витрати на пошук, прийом на роботу співробітників, а потім на підвищення їх продуктивності, занадто великі, щоб втрачати їх дуже швидко. Плинність кадрів коштує організаціям часу, грошей і репутації. Метою статті є виявлення причин і ключових факторів високої плинності кадрів на підприємствах роздрібної торгівлі. У роботі наведено аналіз причин і мотивів плинності персоналу та його наслідків. Основні висновки: ключовими факторами, що впливають на плинність кадрів на підприємствах торгівлі, є: заробітна плата, робоча атмосфера, відносини з керівництвом, безпека, стрес, кар’єрне зростання, графік роботи, інфраструктура робочого місця. Для того, щоб зменшити фінансові витрати та покращити репутацію компанії, необхідно організувати правильний підхід до пошуку персоналу, надання правдивої інформації про посаду, на яку претендують пошукачі. Навчаючи працівників та забезпечуючи перспективу особистого та кар’єрного зростання, фінансово стимулюючи та надаючи гідну оплату праці, заохочуючи преміями та додатковими бонусними виплатами, компанія зможе управляти плинністю персоналу.

Стаття написана українською мовою

Шелюжак І. Г., Тодорюк С. І., Кифяк В. І.
Інноваційні методи розвитку персоналу (c. 437 - 444)
Обґрунтовано доцільність використання інноваційних методів розвитку персоналу та проаналізовано особливості їх застосування на підприємствах. Виділено найбільш популярні методи, що застосовуються менеджерами та вищим керівництвом організації, а саме: коучинг, електронне (дистанційне) навчання, тренінг, кейс-стаді, самостійне навчання, баскет-метод, secondment (своєрідне «відрядження»). Визначено, що сучасні методи навчання працівників підприємства залежать від внутрішньої політики організації, а також від сфери трудової діяльності та бажання, заохочення співробітників у самовдосконаленні. Виділено коучинг як метод, який швидко розвивається та використовується в багатьох організаціях з метою встановлення постійного взаємозв’язку між наставником і працівником. Детально описано переваги та недоліки кожного вищезгаданого методу, що може безпосередньо вплинути як на розвиток внутрішнього потенціалу працівника, так і на ефективність підприємства в цілому. Проаналізовано самонавчання як дієвий метод навчання в разі високої мотивації працівника. Виявлено взаємозв’язок між стимулюванням, мотивацією та бажанням кожного індивіда самовдосконалюватися. Сформовано та проаналізовано модель пошуку можливого потенціалу робітника. Виявлено основні етапи, за допомогою яких менеджери можуть стимулювати своїх підлеглих для того, щоб розкривати їхні можливості та покращувати продуктивність праці, фінансово-економічні показники, соціально-економічну складову підприємства. Запропоновано шляхи більш ефективного використання інноваційних методів навчання працівників та вибір найоптимальнішого серед них. Окреслено потенційні можливості організації у сфері навчання співробітників, які можуть у подальшому результативно вплинути на економічну складову підприємства та підвищити продуктивність праці, виробіток та інші, не менш важливі, фінансові показники.

Стаття написана українською мовою

Мельникова В. А.
Організаційно-методичний механізм оцінки проєктних ризиків підприємств будівельної промисловості (c. 444 - 452)
Мета статті полягає в розробленні організаційно-методичного механізму оцінки проектних ризиків підприємств будівельної промисловості, а також в удосконаленні методики щодо оцінювання проектних ризиків. Для досягнення поставленої мети було побудовано структурну схему функціонування суб’єктів організаційно-методичного механізму оцінки проєктних ризиків, що дає змогу в подальшому уникнути невизначеності між керуючою та керованою підсистемами. У механізмі пропонується квонтифікаційна оцінка проєктних ризиків, яка базується на системі кількісних і якісних параметрів, що дозволяють виконати ідентифікацію ступеня проєктних ризиків і рівня їх загрози щодо невиконання інвестиційного проєкту на основі агрегованого кількісного параметра. Також у статті пропонується застосування методу Шеннона, який дозволяє визначити міру ентропії, тобто невизначеності, щодо можливості реалізації інвестиційного проєкту. За результатами побудови організаційно-методичного механізму було визначено, що головне – це ідентифікація всіх категорій та підкатегорій ризиків і грамотно спланована система оцінки проєктних ризиків. Розроблений організаційно-методичний механізм має сформувати стійку систему процесу виявлення проєктних ризиків та визначити їх рівень загроз. Тому він повинен мати можливості швидкого реагування на мінливість зовнішнього та внутрішнього середовища; утримувати динамічну рівновагу між джерелами інформації, їх достовірністю, своєчасністю, та оцінним інструментарієм, що, відповідно до кінцевих результатів, дозволить визначити, наскільки система виконання інвестиційного проєкту може відхилитися від стану впорядкованості.

Стаття написана українською мовою

Притис В. І.
Умови реалізації безпекоорієнтованого управління підприємствами з урахуванням існуючих загроз (c. 453 - 459)
У статті проаналізовано актуальне середовище функціонування вітчизняних підприємств і визначено особливості формування системи їх економічної безпеки з акцентом на вдосконалення управлінських підходів. З метою реалізації безпекоорієнтованого управління підприємствами запропоновано перелік умов реалізації такого управління та визначено важливість урахування актуальних загроз і ризиків. З позиції економічної безпеки безпекоорієнтоване управління пропонується розглядати як новий управлінський підхід у діяльності вітчизняних підприємств, що характеризується відповідним рівнем безпеки взаємодії. Визначено, що завжди буде існувати певна кількість умов формалізації управлінських процесів, які опосередковано або безпосередньо будуть впливати на ефективність і принципову можливість реалізації безпекоорієнтованого управління у практичній площині. Тобто існує певна сукупність умов реалізації безпекоорієнтованого управління. Принципово їх можливо поділити на дві великі групи: які піддаються впливу та які не піддаються впливу на мікрорівні. Здійснено конкретизацію таких умов у розрізі двох груп і визначено особливості їх формування та впливу на економічну безпеку макро-, мезо- та мікрорівнів. Визначено перспективи подальших досліджень у розрізі питань методичного, організаційного та ресурсного забезпечення реалізації безпекоорієнтованого управління підприємствами.

Стаття написана українською мовою

Ковалевська А. В., Шалімова Д. С.
Аналіз ринку як передумова вдосконалення процесу іміджбілдінгу підприємства (c. 459 - 469)
Метою статті є дослідження ринку світлотехнічної продукції, на якому працює виробничо-торговельне підприємство, вітчизняний виробник свілотехнічних рішень – компанія «LEDLIFE», для визначення ключових тенденцій та аспектів, що стануть передумовою вдосконалення процесу формування іміджу підприємства. Визначено та аргументовано доцільність проведення аналізу зовнішніх умов діяльності підприємства у процесі формування та вдосконалення його іміджу; з’ясовано специфічні риси ринку світлотехнічної продукції; визначено основні тренди та тенденції зміни ринку світлотехнічної продукції; встановлено, що процес формування іміджу має спиратися на усвідомлення поведінки різних стейкхолдерів. У результаті дослідження визначено ключові тенденції розвитку ринку світлотехнічної продукції, а саме: зростання обсягів виробництва та, відповідно, споживання; зростання популярності LED-продукції; підвищення уваги різноманітних сегментів ринку до комплексних рішень; активізація діяльності місцевих і державних органів влади у сфері реалізації інфраструктурних проектів, що, безумовно, пов’язано із процесами енергозбереження. Дослідження дозволяє стверджувати, що ринок виробництва світлотехнічної продукції в Україні є конкурентним, що обґрунтовує доцільність удосконалення управління маркетинговою діяльністю виробників, у тому числі процесу іміджбілдінгу. Обґрунтовано, що вдосконалення іміджу ТОВ «ЛЕДЛАЙФ» дасть змогу підвищити ефективність реклами та різних заходів щодо просування товару, полегшить процес введення на ринок нових товарів, підвищить конкурентоспроможність компанії.

Стаття написана українською мовою

Штанова А. Л.
Програми лояльності мереж кінотеатрів: досвід застосування (c. 469 - 475)
У зв’язку зі зростанням попиту на розважальні послуги в Україні та світі продовжує свій розвиток кіноіндустрія, а ринок кінодемонстраторів швидко зростає. Мережі кінотеатрів завойовують клієнтів, конкуруючи із суміжними закладами розважальних послуг і між собою, що спонукає шукати нові маркетингові інструменти для утримання існуючих клієнтів та залучення нових. Стаття присвячена розгляду програм лояльності мереж кінотеатрів, що діють на ринку України, та досвіду їх застосування за кордоном. Цілями статті є виокремлення специфіки галузі мереж кінотеатрів у дефініції «програма лояльності», а також класифікація існуючих підходів до формування лояльності відвідувачів в Україні та за кордоном. Проаналізовано наукові джерела стосовно поняття лояльності, погляди вітчизняних і зарубіжних учених на поняття «лояльність» та імплементацію програм лояльності в маркетингові стратегії підприємств різних галузей. Також для досягнення поставленої мети проаналізовано приклади дії програм лояльності закордонних мереж кінотеатрів. У результаті дослідження розглянуто систему побудови програми лояльності, мету її існування в маркетинговій стратегії мережі кінотеатрів, види взаємодій з відвідувачами (в контексті стимулювання їх повторного відвідування кінотеатру) з використанням персоніфікованих даних історії відвідувань. Виділено цикл програми лояльності та особливості збору інформації для подальшої роботи з нею. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є визначення ступеня задоволеності відвідувачів від користування різними видами програм лояльності мереж кінотеатрів; з’ясування причини відмови від участі у програмі лояльності та пошук шляхів удосконалення програм лояльності для забезпечення постійної позитивної взаємодії з гостями кінотеатру.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2020

Базалієва Л. В.
Фактори формування довірчих взаємовідносин підприємства в мережі стейкхолдерів (c. 392 - 397)
Метою статті є виявлення та систематизація факторів формування довірчих взаємовідносин у мережі стейкхолдерів, що дасть змогу ідентифікувати дієві й ефективні способи та інструменти формування довіри. Обґрунтовано представлення ключових характеристик мережі стейкхолдерів – центра мережі, її щільності та структури – у вигляді факторів формування довіри першого порядку. З метою підвищення ефективності програм формування довірчих взаємовідносин у мережі стейкхолдерів фактори першого порядку конкретизовані. Так, запропоновано виділити такі фактори другого порядку, як рівень зацікавленості учасників мережі у взаємовідносинах, форма зацікавленості учасників мережі, розподілення сил стейкхолдерів у мережі за моделлю Мітчелла, здатність звертатись до учасників мережі, інтенсивність взаємодій між учасниками мережі. Запропоновано підхід до визначення рівня зацікавленості учасників мережі у взаємовідносинах, що ґрунтується на оцінюванні зустрічних потоків зацікавленості між компанією-центром мережі та кожним стейкхолдером. Використання запропонованого підходу дасть можливість компанії-центру мережі більш ефективно розподіляти зусилля та ресурси, спрямовані на встановлення довірчих взаємин. Виділено таку домінантну форму зацікавленості стейкхолдерів, як залученість у забезпечення тривалої та успішної діяльності компанії-центру чи реалізацію проєкту з рішення центральної проблеми мережі. Співвідношення двох форм зацікавленості стейкхолдерів – стурбованості та залученості – дає можливість розглядати її як комплексне явище.

Стаття написана російською мовою

Василик А. В., Кравченко А. Є.
Сучасні практики формування залученості персоналу в компаніях (c. 398 - 403)
Досліджено залученість працівників як одну з важливих концепцій сучасного менеджменту персоналу та напрям управління брендом роботодавця. Завданнями статті було дослідження сутності та складових залученості персоналу, а також визначення функцій фахівців з менеджменту персоналу, особливостей HR-процесів і прогресивних практик з точки зору формування високої залученості працівників у компаніях. Розроблено власне визначення залученості персоналу, під якою розуміють соціально-психологічний феномен взаємовідносин компанії та її персоналу, який проявляється у високому рівні віддачі та продуктивності працівників, їх ініціативності та емоційній прихильності до компанії, прагненні до постійного розвитку та професійного зростання, збільшенні власного внеску у досягнення цілей розвитку компанії та її конкурентоспроможності. Для дослідження прогресивних практик з точки зору формування високої залученості працівників у компаніях було проведено експертне опитування, яке показало, що рівень залученості персоналу на досліджуваних підприємствах складає близько 85 %. Безпосередню роль у цьому випадку зіграли фахівці з управління персоналом, адже рівень довіри до HR-менеджерів становить 81,3 %. Доведено, що вихідною точкою для визначення прогресивних практик формування залученості персоналу має стати оцінювання наявного рівня залученості працівників, виявлення вузьких місць, що має здійснюватися на постійній основі із забезпеченням зворотного зв’язку. Акцентовано увагу на тому, що усі HR процеси мають бути наскрізно наповнені корпоративною культурою залученості, а формування залученості персоналу має починатись з місії та стратегії управління персоналом.Виокремлено основні рекомендації до удосконалення HRМ-політик і практик формування ефективної організаційної діяльності щодо підвищення залученості працівників.

Стаття написана українською мовою

Галушка К. О., Давидов Д. С.
Сучасні маркетингові інструменти в рекламній кампанії (c. 404 - 410)
У статті розглянуто актуальні питання специфіки маркетингової і рекламної кампаній. Метою цього дослідження було узагальнення методичних і практичних аспектів процесу управління маркетинговими інструментами на підприємстві. Спираючись на отриману інформацію з наукових джерел, було проведено оцінювання ефективності кожного інструменту за допомогою методу спостереження і абстрагування, а також методу порівняльного аналізу. Розглянуто різні рівні стратегії і основні інструменти на кожному з рівнів. Додатково виявлено ключові аксіоми, з якими компанії можуть зіштовхнутися на ринку при просуванні товару і роботі зі споживачами. Обґрунтовано необхідність моделі зростання бренду для потенціалу підприємства, яка обумовлена важливістю брендів як нематеріальних активів для ефективної конкуренції та як інструмент створення результативної маркетингової кампанії. Під час аналізу було також розглянуто шлях клієнта з моменту пошуку товару до набуття лояльності, а також найбільш ефективні сучасні маркетингові інструменти на кожному етапі. Як показали результати аналізу рекламного ринку в Україні за допомогою Всеукраїнської рекламної коаліції, ринок медіареклами має тенденцію до збільшення обсягу, переважно в розрізі електронної комерції і телебачення. Проаналізовано основні показники ефективності маркетингових кампаній для виявлення подальшого напрямку щодо поліпшення своєї діяльності. Digital-інструменти мають ряд можливостей і загроз для компанії при реалізації будь-якої маркетингової кампанії в цифровому просторі, які необхідно враховувати для мінімізації можливих провалів запуску.

Стаття написана українською мовою

Головчук Ю. О., Середницька Л. П.
Інтеграція інформаційно-комунікаційних технологій у систему підвищення якості співпраці підприємств зі споживачами (c. 411 - 417)
У статті проаналізовано особливості сегмента HoReCa (сфера індустрії гостинності) і тенденції, що відбуваються в індустрії і на глобальному ринку в епоху діджиталізації і впливають на реалізацію стратегічних маркетингових рішень. Розглянуті ключові аспекти становлення цільового маркетингу і поточний стан ринку HoReCa з виділенням особливостей портрета нового споживача – міленіала. Проведено аналіз сучасних основних онлайн-комунікацій в індустрії гостинності для залучення уваги клієнта. Елементом наукової новизни в рамках роботи виступив розгляд сфери HoReCa, що створює нові інформаційні тренди, з точки зору безпосереднього впливу на цільову аудиторію. У роботі проведено паралель між потребами міленіалів, які бажають інтегрувати інформаційно-комунікаційні технології в життя, і необхідністю компаній розробляти більш точні маркетингові рішення, відштовхуючись від потреб і бажань споживачів. Розкрито необхідність використання інформаційно-комунікаційних технологій, які можуть стати основою для побудови актуального та дієвого плану просування для різних гравців ринку.

Стаття написана українською мовою

Гончаров А. Б., Гончарова С. Ю., Аграмакова Н. В.
Формування стратегії сучасного підприємства соціально-культурної сфери (c. 418 - 424)
Метою статті є дослідження особливостей формування стратегії сучасного підприємства, що здійснює діяльність у соціально-культурній сфері, з урахуваннямвпливу основних чинників зовнішнього та внутрішнього середовища. Досліджено вплив основних чинників внутрішнього та зовнішнього середовища (частина з яких є вельми специфічною для цієї сфери і полягає у переважно нематеріальному характері продукту, який виробляється, особливостях процесу його сприйняття та оцінки, мотивах споживання, основних методах рекламування та просування, традиційній практиці ціноутворення, великому потенціалі отримання доходів від рекламної діяльності) на формування стратегії сучасних підприємств, що здійснюють діяльність у соціально-культурній сфері України. З урахуванням цих особливостей запропонований підхід до вибору й обґрунтування генеральної стратегії, яка найбільше відповідає умовам здійснення господарської діяльності, повинна забезпечити життєздатність, посилення ринкових позицій і сталий розвиток підприємства в сучасних умовах економічної кризи та загострення конкуренції. Розглянуто спрямування та деталізовано шляхи втілення основних специфічних конкурентних стратегій, що мають забезпечувати реалізацію генеральної стратегії: стратегії створення якісного унікального продукту (послуги) з урахуванням його специфіки, стратегії просування продукту, фінансової стратегії, стратегії розвитку кадрового потенціалу підприємства та зростання ефективності його використання.

Стаття написана українською мовою

Дащенко Н. М.
Cоціально відповідальне управління персоналом підприємства в умовах цифровізації економіки (c. 424 - 432)
Метою статті є дослідження сутності та виявлення особливостей соціально відповідального управління персоналом підприємства в умовах цифровізації економіки. У статті визначено сутність категорій «соціально відповідальне управління персоналом підприємства» і «цифровізація економіки», що дало можливість виявити основні завдання соціально відповідального управління персоналом в умовах цифрової економіки. Установлено, що соціально відповідальне управління персоналом підприємства є концепцією, згідно з якою компанії інтегрують соціальні й екологічні питання у свою комерційну діяльність та взаємодію із зацікавленими сторонами на добровільній основі. Установлено, що основний акцент керівники вітчизняних підприємств роблять на внутрішній відповідальності безпосередньо перед своїми працівниками. При цьому на першому плані – розуміння необхідності внутрішньої соціальної відповідальності, а вже потім – як відповідальності перед споживачами. Установлено, що в період становлення «Індустрії 4.0» особливо цінними ресурсами компанії є співробітники, з їх знаннями та здібностями. Обґрунтовано, що впровадження цифрових технологій обумовлює значні зміни потреб у персоналі та вимог до фахівців. Установлено, що глобальна цифровізація стає важливим каталізатором трансформації кадрової політики. Інноваційні технології в HR активно впроваджують і використовують не тільки IT-компанії, але і підприємства усіх сфер діяльності. Спираючись на досвід бізнесу, виділяють 5 особливостей сучасних компаній, які використовують цифрові технології у HR. Дослідження щодо рівня розвитку цифрових технологій в HR показали, що лише 4% компаній пройшли повну цифрову трансформацію і автоматизували всі функції HR. Отримані результати дозволили виділити деякі тренди у галузі HR, які відіграють сьогодні важливу роль при формуванні бізнес-стратегії з управління персоналом на найближчі роки. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є вдосконалення злагодженої співпраці бізнесу, держави і некомерційних організацій для виходу на абсолютно нові рівні корпоративної соціальної відповідальності.

Стаття написана українською мовою

Запорожець Г. В.
Теоретико-методичні засади управління інвестиційними ресурсами організації (c. 433 - 439)
Узагальнено наявні теоретико-методичні положення управління інвестиційними ресурсами організації, визначено пріоритетні джерела їх залучення та напрями підвищення ефективності використання. Встановлено, що інвестиційна діяльність є одним із найбільш важливих аспектів функціонування будь-якої комерційної організації. Вона дає можливість господарюючим суб’єктам вийти з кризових ситуацій, забезпечити певний рівень конкурентоспроможності та ліквідності. При здійсненні інвестиційної діяльності організація постійно зіштовхується з вибором: інвестиційних ресурсів, інвестиційного рішення, рівнем інвестиційного ризику тощо. Тобто рішення у сфері інвестиційних проєктів є достатньо жорсткими, адже експерт завжди несе відповідальність за майбутню окупність вкладених у проєкт коштів. Акцентовано увагу на тому, що управління інвестиційними ресурсами організації згідно з теорією управління базується на розробці певної стратегії формування інвестиційних ресурсів (фінансових, реальних, інноваційних інвестицій). Тобто визначається загальна потреба в інвестиційних ресурсах, необхідних для реалізації інвестиційної стратегії організації, та розраховується можливість формування інвестиційних ресурсів за рахунок усіх можливих джерел: власних, залучених і позикових. Зазначено, що одним важливим аспектом управління інвестиційними ресурсами організації є невизначеність показників інвестиційних проєктів, яка обумовлена певними причинами: невизначеністю через відсутність інформації про повний перелік чинників, що впливають на рівень показників проєкту; невизначеністю через відсутність повної інформації про прогнозні значення показників, які характеризують чинники впливу на результативність проєкту; невизначеністю, яка зумовлена відсутністю інформації про кількісні залежності між чинниками впливу та показниками інвестиційного проєкту. Зроблено висновок, що управління інвестиційними ресурсами організації є складним і трудомістким процесом, реалізація якого залежить від певних чинників як внутрішнього, так і зовнішнього характеру. Ефективність і результативність управління інвестиційними ресурсами організації залежать, з одного боку, від наявності науково обґрунтованої теоретико-методичної бази, з іншого – від вміння менеджменту господарюючого суб’єкта професійно використовувати отримані знання на практиці.

Стаття написана українською мовою

Зоідзе Д. Р.
Смартстафінг як інноваційна технологія менеджменту підприємства (c. 439 - 446)
Мета статті полягає у дослідженні смартстафінгу як інноваційної технології менеджменту підприємства. У результаті узагальнення наявних підходів було визначено зміст поняття «смартстафінг». Запропоновано розглядати смартстафінг як інноваційну управлінську проєктно орієнтовану інтернет-технологію, що дозволяє регулювати попит і пропозицію трудових ресурсів через надання персоналу з необхідними компетенціями за розкладом або на вимогу. Розкрито модель організації відносин смартстафінгу. Проведено порівняння смартстафінгу з аутстафінгом та аутсорсингом. Систематизовано й узагальнено основні функції смартстафінгу. Досліджено переваги смартстафінгу для роботодавців, працівників та економіки країни в цілому. Серед переваг, які сматстафінг надає менеджменту підприємства, можна назвати такі: раціональне та повне використання трудових ресурсів; прискорення пошуку персоналу з необхідними компетенціями; мінімізація витрат на персонал; інтенсифікація розвитку компанії. З’ясовано, що смартстафінг виступає так званою соціальною платформою, на якій відбувається динамічний перерозподіл наявних трудових ресурсів. Визначено сектори економіки, де доцільно використовувати технологію смартстафінгу, а саме: комплексний аудит і консалтинг; аналіз і прогнозування кон’юнктури ринку; стандартизація, метрологія та сертифікація; інтегровані маркетингові комунікації. Головним недоліком відносин смартстафінгу виступає їх абсолютна обумовленість існуванням інформаційних технологій, а отже, і залежність від них. Метою подальших досліджень у цьому напрямку має стати розв’язання завдань, що перешкоджають ефективному застосуванню смартстафінгу на підприємствах. Особливе місце серед них займає необхідність інституційного оформлення відносин смартстафінгу в системі менеджменту вітчизняних підприємств.

Стаття написана українською мовою

Мушникова С. А.
Трансдисциплінарна парадигма й інноваційні трансформації економічного середовища як фундаментальна основа управління безпекою розвитку металургійних підприємств (c. 446 - 452)
Метою статті є теоретичне обґрунтування та практичне застосування трансдисциплінарної парадигми й інноваційних трансформацій економічного середовища як фундаментальної основи управління безпекою розвитку металургійних підприємств. У роботі зазначено, що в умовах кризового стану, непередбачуваності соціально-економічного розвитку, мінливості ситуації, причому на всіх рівнях національної економіки, опинилися й металургійні підприємства. Автором визначено, що для виходу з ситуації, що склалася, для позитивного безпечного розвитку металургійних підприємств повинні відбуватися інноваційні трансформації, перш за все – у системі управління окремим підприємством, враховуючи наявну корпоративну культуру з упровадженням елементів інноваційної культури комунікаціювання, що можливо лише через поєднання наукових досліджень різного роду спрямованості, компетенцій, кваліфікації і практичного досвіду осіб, від яких залежить прийняття того чи іншого управлінського рішення. За результатами дослідження встановлено, що саме трансдисциплінарна парадигма за своєю суттю є науково-філософською платформою для розвитку та підтвердження гіпотези дослідження, створює підставу для формування комунікативних управлінських практик взаємодії залучених соціальних агентів, які представляють різні соціально-економічні інтереси та цінності. Тому трансдисциплінарну парадигму управління безпекою розвитку металургійного підприємства, як інтеграцію та диференціацію наук різних областей знання для дослідження одного й того ж об’єкта, можна розглядати у вигляді трикутника, вершинами якого є: філософія, соціально-гуманітарні науки (соціологія, політологія, психологія та ін.) та система управління безпекою розвитку підприємства у відповідний період часу, – формуючи новий міждисциплінарний інструментарій управління безпекою розвитку металургійного підприємства.

Стаття написана українською мовою

Крамарев Г. В.
Аналіз підходів до оцінки зовнішньоекономічної безпеки країни (c. 453 - 463)
Статтю присвячено аналізу підходів до оцінки зовнішньоекономічної безпеки країни. Розглянуто визначення поняття «зовнішньоекономічна безпека» в працях учених. Ґрунтуючись на визначеннях сутності поняття «зовнішньоекономічна безпека» та використовуючи метод контент-аналізу, запропоновано термін «зовнішньоторговельна безпека промисловості країни». Досліджено теоретичні та практичні аспекти оцінки зовнішньоекономічної безпеки. На основі проведеного аналізу визначено, що на цей час використовується широкий спектр методів і підходів до оцінки зовнішньоекономічної безпеки країни, однак не існує загальновизнаного. Визначено переваги та недоліки використовуваних підходів і методів. Доведено, що вченими та фахівцями не враховується таке поняття зовнішньоекономічних відносин, як «глобальні ланцюжки створення вартості», що відіграють ключову роль у глобалізаційних процесах розвитку сучасної світової економіки. Обґрунтовано, що актуальним є дослідження ступеня залучення країни у світові глобалізаційні процеси створення ланцюжків доданої вартості, що призводять до посилення інтернаціоналізації світового виробництва товарів і послуг і, як наслідок, – виникнення потенційних загроз економічній безпеці крани в процесі вбудовування компаній, кластерів та галузей у ці процеси. Тому для оцінки та прогнозування цього явища необхідно розробити методичний підхід, який базувався би на застосуванні багатовимірного підходу, що дозволить дослідити різні аспекти цієї проблеми, вести постійний її моніторинг, виробляти та вживати ефективних, науково обґрунтованих заходів на всіх рівнях для запобігання потенційним загрозам і зниження наявних загроз зовнішньоекономічній безпеці.

Стаття написана українською мовою

Руденко І. В., Кулинич Т. В., Непран А. В.
Імідж торговельного підприємства: підходи до його формування (c. 464 - 471)
Метою статті є розробка підходів до формування іміджу на підприємствах торгівлі. Проведено теоретичний аналіз наведених у науковій літературі визначень для розуміння й уточнення сутності категорії «імідж» у контексті сучасних тенденцій.Проаналізовано думки науковців щодо трактування поняття «імідж підприємства», на основі чого було зроблено висновок про складність універсального формулювання цієї категорії. Підтверджено, що імідж – це соціально-психологічна категорія, яка заснована на особливій чутливості людини до соціального оточення. Запропоновано власну дефініцію цього поняття з урахуванням мінливості сучасної економічної ситуації в Україні. Визначено особливості формування іміджу торговельного підприємства й обґрунтовано доцільність розробки комплексу заходів з його формування, підтримки та покращення. Підкреслено, що імідж торговельного підприємства відрізняється високою чутливістю до змін бізнес-середовища та потребує коригування з урахуванням потреб кожного окремого його учасника. Схематично зображено учасників зовнішнього та внутрішнього бізнес-середовищ, які впливають на імідж торговельного підприємства. Запропоновано підхід до формування іміджу з урахуванням цільового впливу суб’єктів управління на учасників бізнес-середовища (стейкхолдерів). Зосереджено увагу на раціональних (логічних) і емоційних (психологічних) методах впливу суб’єктів управління на сприйняття інформації різними соціальними групами.Розроблено механізм формування іміджу підприємств торгівлі, який дасть змогу максимально ефективно взаємодіяти з усіма учасниками бізнес-середовища. Наведено чотири основних комплекси заходів з підвищення іміджу підприємства: виробничо-економічні, маркетингові, клієнтурні, кадрові.

Стаття написана українською мовою

Тютюнникова С. В., Шпак І. А.
Розширене відтворення людського капіталу як фактор сталого розвитку (c. 471 - 478)
Протидія глобальним викликам руйнування навколишнього середовища, наростання соціальних конфліктів і нерівності зумовлюють проблему сталого розвитку, актуалізують реалізацію теорії розширеного відтворення людського капіталу. Розвиток інституту людського капіталу логічно визначається як завдання першорядної важливості. В умовах існування, що постійно ускладнюються, вимоги до людського капіталу зростають. Розширене відтворення людського капіталу не зводиться до простого приросту чисельності населення, а включає в себе розвиток людського потенціалу, його якостей і властивостей, які залучаються до суспільного виробництва, роблячи його більш ефективним, а працю людини – більш продуктивною. Інвестиції в людський капітал сьогодні недостатньо оцінювати лише їх прибутковістю. Це ще більшою мірою вдосконалення соціального та інституційного середовища проживання, збереження планети і становлення сталого розвитку. Доведено не тільки значущість інвестицій в людський капітал, але і значущість їх спрямованості. Особливу роль відіграє підвищення цифрової грамотності як ключовий фактор успішної адаптації людини до нових реалій. Успішною ця адаптація може стати за умови з'єднання технічного та гуманітарного знання. Озброєна таким сплавом знань людина здатна забезпечити «розумно керований» соціально-економічний розвиток. Це означає, що людський інтелект не тільки буде розпізнавати проблеми та виклики, а й пропонувати адекватні способи їх вирішення. Ефективність розширеного відтворення людського капіталу стане передумовою сталого розвитку і підвищення якості життя.

Стаття написана російською мовою

Фещур Р. В., Шишковський С. В., Скворцов Д. І., Маніла А. А.
Концепція проєктно-орієнтованого формування програми розвитку підприємства (c. 478 - 485)
У статті розроблено концепцію проєктно-орієнтованого формування програми розвитку підприємства. Розглянуто дефініції ключових понять розвитку підприємства. Розроблено графічну модель унаочнення потенціалу підприємства. Встановлено двоїстий характер підприємства у процесі розвитку, що проявляється в його розумінні як об’єкта інноваційних перетворень під дією внутрішніх і зовнішніх факторів, а також суб’єкта, діяльність якого спрямована на досягнення економічних, соціальних, екологічних та іміджевих результатів. Визначено мету та результати розвитку суб’єкта господарювання. Наведено результати діяльності суб’єктів господарювання України за 2014–2018 рр. Встановлено, що на появу економічних результатів опосередковано впливають соціальні, екологічні й іміджеві результати, принаймні, через преференції від лояльності споживачів і персоналу та партнерських відносин у бізнес-середовищі. Досліджено, що формування програми розвитку підприємства в умовах визначеності критеріїв оптимізації, які відображають мету розвитку, наявності проєктних альтернатив та обмеженості ресурсного забезпечення є складним і багатоваріантним завданням. Побудовано багатокритеріальну оптимізаційну модель формування програми розвитку підприємства, що належить до класу лінійних з дискретними змінними, розв’язання якої можна здійснити стандартними засобами програмного забезпечення. Інформаційне забезпечення моделі складається із нормативних даних, що характеризують проєкти, та експертних оцінок результатів їх впровадження. Встановлено, що подолання проблеми полікритеріальності при проєктно-орієнтованому формуванні програми розвитку підприємства можливе шляхом знаходження Парето-ефективного рішення методами компромісного програмування (рівномірної оптимізації, поступок, штрафних оцінок тощо).

Стаття написана українською мовою

Чобіток В. І.
Архетипіка системи управління як основа холістичного розвитку підприємств (c. 486 - 497)
Мета статті – формування архетипіки системи управління як основи холістичного розвитку підприємств. Результати проведеного дослідження свідчать про те, що майстерність управління обов'язково повинна мати в основі талант, оригінальність, креативність і сміливість особистості. Талановитість керівника проявляється в його індивідуальних рисах, нестандартних поглядах мислення, в широкому світогляді, з використанням вербальних і невербальних засобів впливу й обов’язкового розуміння наслідків своїх управлінських дій. Протягом багатьох років існування людство формувало на різних етапах свого діалектичного безперервного розвитку методи, форми та засоби системи управління. Прогрес розвитку системи управління не має лінійної спрямованості та є результатом взаємодії різних процесів, вирішальну роль у цьому розвитку відіграє цілеспрямована діяльність людства, тому що все життя людини полягає у постійних наполегливих пошуках істини для винаходу методів адаптації до мінливого середовища. Наголошено, що, незважаючи на вплив внутрішніх чи зовнішніх факторів, підприємствам завжди необхідно адаптуватися до цих впливів, вчасно й ефективно продукувати управлінські рішення, ризикувати, займатися активним розвитком, що слугуватиме основою для холістичного розвитку будь-якої системи. Визначено, що одним із найбільш складних інструментів управління є управлінське рішення, в основі якого мають бути обґрунтовані креативні рекомендації щодо організації і стимулювання діяльності підприємства. Сформувати управлінську ідею та переконати у її доцільності не завжди вдається навіть досвідченим управлінцям, які володіють методами мистецтва управління, а отже, необхідно шукати нестандартні, креативні рішення для отримання позитивного ефекту та холістичного розвитку підприємств.

Стаття написана українською мовою

Шпак Н. О., Будинський Р. З.
Економічне обґрунтування управління бізнес-проєктами підприємств (c. 498 - 504)
Розглянуто економічне обґрунтування управління бізнес-проєктами підприємств. Зокрема, зроблено висновок про необхідність виокремлення основних груп витрат, пов’язаних із таким управлінням, а саме: витрати на розроблення бізнес-плану проєкту (чи аналогічного документа); витрати на пошук виконавців бізнес-проєкту; витрати на підготовку документації, пов'язаної з управлінням бізнес-проєктом; витрати на реалізацію бізнес-проєкту; витрати на підтримку підприємства за результатами реалізації бізнес-проєкту; витрати, пов'язані з навчанням персоналу за результатами реалізації бізнес-проєкту. Розглянуто й інші ознаки такого групування, зокрема, за елементами витрат (матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація та інші операційні витрати) чи за статтями калькуляції (сировина та матеріали, напівфабрикати, комплектувальні, паливо й енергія на технологічні цілі, основна та додаткова заробітна плата тощо). Також здійснено структурування витрат на управління бізнес-проєктом за особливостями їхнього здійснення. Виокремлено витрати, безпосередньо пов'язані з управлінням бізнес-проєктом; витрати, пов'язані з виконанням додаткових угод щодо бізнес-проєкту; витрати, безпосередньо не пов'язані з управлінням бізнес-проєктом, однак понесені підприємством для забезпечення ефективності бізнес-проєктування. При здійсненні економічного обґрунтування управління бізнес-проєктами наголошено на важливості групування відповідних витрат управління за можливістю їхнього віднесення на окремий бізнес-проєкт (витрати, що безпосередньо відносяться на окремий бізнес-проєкт (прямі витрати), та витрати, що безпосередньо не відносяться на окремий бізнес-проєкт (непрямі витрати)). Таким чином, маючи інформацію про різні види структурування витрат на управління бізнес-проєктами, суб’єкти господарювання можуть усебічно їх діагностувати, формувати кошториси та бюджети, розширювати перелік місць виникнення витрат, прораховувати вартість альтернативних варіантів бізнес-проєктів тощо.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2020

Автухов Є. Ю., Мешко Н. П.
Управління приватним капіталом у малому та середньому бізнесі України в умовах економічної кризи (c. 409 - 418)
У статті проаналізовано економічну діяльність підприємств малого та середнього бізнесу (МСБ). Досліджено динаміку кількості підприємств МСБ. Дана оцінка структури капіталу суб’єктів малого та середнього бізнесу. Здійснено аналіз обсягів продажу та реалізації продукції. Зроблено порівняння показників результативності економічної діяльності господарств: чистого прибутку та рентабельності. Проведено оцінку руху приватного капіталу в малому та середньому бізнесі. Досліджено в динаміці обсяги прямих інвестицій з України та в Україну, кількість кредитів, наданих фінансовими установами. Здійснено розрахунки на перспективу на основі офіційних статистичних даних щодо руху приватного капіталу підприємств малого та середнього бізнесу. Розглянуто програми підтримки МСБ в умовах поширення коронавірусу. Наведено приклад компанії «Агромат» щодо функціонування в умовах кризи. Науковою новизною є визначення тенденцій руху приватного капіталу малого та середнього бізнесу в умовах кризи та перспектив його динаміки.

Стаття написана українською мовою

Головчук Ю. О., Середницька Л. П.
Бенчмаркінг у стратегічному управлінні інноваційним розвитком підприємства (c. 419 - 426)
Основна мета дослідження полягає в систематизації основ бенчмаркінгу для його впровадження як інструменту на підприємствах та у виявленні ролі бенчмаркінгу у стратегічному управлінні інноваційним розвитком і конкурентоспроможністю підприємства. Розглянуто історичні передумови становлення сучасного бенчмаркінгу. Проаналізовано мету бенчмаркінгу, а також його теоретичні та методологічні аспекти. Досліджено та систематизовано структурні характеристики бенчмаркінгу та етапи його здійснення. Зазначено, що одним із перспективних методів отримання інформації в інноваційному розвитку є бенчмаркінг. Підкреслено, що за допомогою бенчмаркінгу можна з’ясувати, яку позицію підприємство займає в певній галузі та яким чином завойовується ця позиція. Визначено форми бенчмаркінгу, які найчастіше проявляються на практиці, та наведено їх характеристику. Порівняно переваги та недоліки впровадження інструменту бенчмаркінгу на підприємстві. Сформульовано висновки, які підкреслюють, що бенчмаркінг підприємства дає змогу зрозуміти, наскільки вдало працює кожен аспект бізнесу, та виявити, які сфери потребують удосконалення. Цей процес включає аналіз конкретних показників та відстеження показників, пов’язаних із досягненням довгострокових цілей. Бенчмаркінг дозволяє бізнесу оцінювати прогрес і вносити стратегічні зміни. Також підкреслено важливість бенчмаркінгу у стратегічному управлінні інноваційним розвитком підприємства. Підкреслено, що в умовах жорсткого конкурентного середовища потрібне не просто володіння сучасними інструментами інноваційного розвитку, такими як бенчмаркінг, а вміння постійно вдосконалювати ці інструменти.

Стаття написана українською мовою

Шкуренко О. В., Мельник Ю. Ю.
Діагностика конкурентного середовища як інструмент розвитку річкових портів України (c. 426 - 436)
Мета статті полягає в діагностиці конкурентного середовища ПАТ «Київський річковий порт» із застосуванням моделі п’яти конкурентних сил М. Портера для розроблення пропозицій щодо розвитку річкових портів України. У результаті дослідження було встановлено, що послуги з перевезень річковим транспортом відіграють значну роль в економіці держав, і, безумовно, виникає проблема підвищення конкурентоспроможності річкових портів України, зважаючи на те, що держава має вагомий потенціал внутрішніх водних шляхів. Проведено SWOT-аналіз річкового транспорту та портів України, що дозволило виявити сильні та слабкі сторони, можливості та загрози. Доведено, що одним із базових інструментів аналізу конкурентного середовища підприємства для цілей стратегічного планування є модель п’яти конкурентних сил М. Портера. Виокремлено фактори впливу на конкурентне середовище річкового порту ПАТ «Київський річковий порт», а саме: вплив з боку держави; ринкова влада споживачів та послуг-замінників; вплив існуючих і нових конкурентів; вплив постачальників. Акцентовано увагу на тому, що необхідний системний підхід до розвитку сектора з перевезень внутрішніми водними шляхами, що є актуальним в умовах інтеграції шляхів сполучення в систему міжнародних транспортних коридорів. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є обґрунтування розроблення механізму управління стратегією розвитку річкових портів України.

Стаття написана українською мовою

Маковеєва О. В.
Напрямки підвищення ефективності логістичної системи виробничих підприємств (c. 436 - 442)
Метою статті є дослідження ключових напрямків підвищення ефективності логістичної системи виробничих підприємств. Установлено, що логістична система повинна формуватися в одному напрямі з місією та цілями підприємства. Основними складовими функціонування логістики є постачання, виробництво, маркетинг, збут, складське господарство, транспортне господарство, персонал. Обґрунтовано важливість формування структурно-організаційної моделі організації системи логістики на підприємстві. До структурних одиниць підприємства доцільно віднести: відділ постачання; відділ маркетингу; відділ збуту; гуртовий склад або розподільчий центр; відділ транспортування; відділ логістики. Суть функціонування розробленої структурно-організаційної моделі системи логістики полягає в орієнтації розвитку підприємства в тих напрямах, які відповідають його інтересам і можливостям організаційно-економічного розвитку, в підвищенні ефективності діяльності та конкурентоспроможності за рахунок формування економічного потенціалу. Отже, ефективність функціонування такої системи залежатиме безпосередньо від умов і повноти її інтеграції у виробничі процеси підприємства на основі формування відповідної інформаційної бази. Розробка логістичної системи дозволить точніше планувати виробничо-збутову діяльності підприємства на вищому та середньому рівнях управління. Підвищення конкурентоспроможності виробничих підприємств значною мірою залежить від ефективності їх логістичної діяльності в організаційних межах суб’єкта господарювання та у процесах міжсуб’єктної взаємодії з партнерами в інтегрованих ланцюгах постачань. Це обумовлює потребу в проведенні постійного моніторингу ефективності логістичних процесів та загалом ефективності системи логістики як складної організаційно-економічної та техніко-технологічної системи, що охоплює сукупність суб’єктів логістичної діяльності, задіяних у ній об’єктів, здійснюваних потокових процесів, а також – правові, організаційно-управлінські, методичні та інформаційні засади їх взаємодії. Інтегрована модель організації системи логістики на підприємстві для підвищення ефективності діяльності та конкурентоспроможності буде предметом подальших розробок.

Стаття написана українською мовою

Проценко В. М.
Стратегічно-контролінгові вектори інтенсифікації управління економічною поведінкою промислових підприємств залізничного транспорту в умовах неоіндустріальної модернізації (c. 443 - 451)
Метою статті є формування стратегічно-контролінгових векторів інтенсифікації управління економічною поведінкою промислових підприємств залізничного транспорту в умовах неоіндустріальної модернізації. Розкрито, що основним інструментом досягнення даних векторів є стратегія, вибір якої здійснюється в процесі стратегічно-конролінгового позиціонування й аналізу внутрішнього та зовнішнього середовища підприємств, що включає, з одного боку, оцінку рівня економічної поведінки підприємства, його ресурсних можливостей, а, з іншого – оцінку перешкод, що формуються на ринку. Запропонована в даній статті спроба досягнення цільових стратегічно-контролінгових векторів інтенсифікації управління економічною поведінкою промислових підприємств залізничного транспорту в умовах неоіндустріальної модернізації виражена в методологічних рамках атрибутивного концепту загального змісту його властивостей, а саме: зв’язок з економічної поведінкою, прагнення до раціоналізму в інтенсифікації управління і результатах практичних дій відповідно до інтерпретації ринкових відносин з урахуванням вимог неоіндустріальної модернізації, що є основою для ефективного розвитку підприємств у невизначених ринкових умовах.

Стаття написана українською мовою

Чобіток В. І.
Вплив ризиків на процес інтелектуалізації управління холістичним розвитком промислових підприємств залізничного транспортного машинобудування (c. 451 - 457)
Метою статті є формування системи оцінки та нейтралізації ризиків та аналіз їхнього впливу на процес інтелектуалізації управління холістичним розвитком промислових підприємств залізничного транспортного машинобудування. Результати дослідження свідчать про те, що масштабність економічної кризи негативно впливає на діяльність промислових підприємств залізничного транспортного машинобудування, знижує їх ефективність виробництва та підвищує рівень впливу ризиків різної етимології походження під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів. Використання традиційних методів та інструментів для уникнення та нейтралізації ризиків у нових економічних умовах не надають бажаних результатів. Аналіз та оцінка ступеня впливу ризику змушують промислові підприємства залізничного транспортного машинобудування впроваджувати положення сучасної ризикології, які потребують активної позиції, спрямованої на комплексне обмеження ризику в їх діяльності. Оцінити оптимальний рівень ризику та розробити ефективну модель управління можна завдяки формуванню інтелектуально-інноваційних теоретичних і практичних питань щодо управління ризиками. Запропонований науково-практичний підхід до локалізації та нейтралізації ризиків у процесі інтелектуалізації управління холістичним розвитком промислових підприємств залізничного транспортного машинобудування включає в себе визначення причин виникнення ризиків та їх видів – з метою постійного моніторингу, оцінювання, аналізу та формування ефективних управлінських рішень щодо їх максимальної нейтралізації. Ризики можуть бути як потенційними джерелами додаткового прибутку, так і нести в собі втрати для промислових підприємств залізничного транспортного машинобудування.

Стаття написана українською мовою

Остапчук Т. П., Бірюченко С. Ю.
Управління внутрішньою соціальною відповідальністю підприємства: суть та ефективність реалізації (c. 458 - 465)
Метою статті є дослідження суті та процесу управління внутрішньою соціальною відповідальністю, обґрунтування необхідності її реалізації на українських підприємствах. Обґрунтовано актуальність управління соціальною відповідальністю для налагодження системи трудових відносин між найманим працівником і роботодавцем. При аналізі та систематизації поглядів учених щодо визначення поняття «соціальна відповідальність» було визначено суть і роль внутрішньої соціальної відповідальності, її позитивні та негативні сторони для підприємства. Зазначено залежність соціальної відповідальності від масштабів та результативності господарської діяльності підприємства. Визначено напрями внутрішньої відповідальності підприємства. Аргументовано необхідність управління соціальною відповідальністю, визначено її основні етапи та інформаційну базу. Досліджено функції управління соціальною відповідальністю. У межах функцій управління внутрішньою соціальною відповідальністю окреслено етапи планування та надано перелік внутрішніх соціальних програм. Основною проблемною функцією визначено мотивацію реалізації програм соціальної відповідальності на сучасних підприємствах України. Згруповано методи оцінки та контролю соціальної відповідальності підприємства. Обґрунтовано потенційні можливості підприємства від реалізації напрямів соціальної відповідальності. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є визначення методів та показників оцінки ефективності управління соціальною відповідальністю підприємства для стейкхолдерів.

Стаття написана українською мовою

Павловська Л. Д., Кащук К. М.
Емоційний інтелект менеджерів та його оцінка (c. 465 - 471)
Статтю присвячено дослідженню ролі емоційного інтелекту в діяльності менеджерів. Авторами проведено дослідження, яке складалося з двох етапів. На 1 етапі за допомогою методики вчених Роттердамської шкали емоційного інтелекту проведено діагностику рівня сформованості емоційного інтелекту в групі студентів-магістрантів, які навчаються у навальних закладах м. Житомира на спеціальності «Менеджмент». На 2 етапі шляхом опитування експертів – керівників та менеджерів підприємств м. Житомира – досліджено їх думку щодо ролі емоційного інтелекту в управлінській діяльності. За результатами діагностики магістрантів найвищий показник має ідентифікація власних емоцій, найнижчий – використання емоцій для досягнення поставленої мети, що відображає недостатню сформованість емоційної компетенції у студентів в цілому. Результати опитування експертів підприємств показали, що вони високо оцінюють роль емоційного інтелекту у своїй діяльності. Водночас вони не до кінця усвідомлюють відмінність емоційного інтелекту від інших видів інтелектуальних здібностей, а також роль окремих його структурних елементів. Згідно з їх оцінкою емоційний інтелект необхідний при вирішенні широкого кола професійних завдань, більшість з яких пов’язана з виконанням основних функціональних обов’язків: підбором, навчанням і мотивацією персоналу. Порівняння результатів діагностики рівня сформованості емоційного інтелекту у магістрантів та оцінки його ролі у практиці управління виявляє між ними значну розбіжність. Наявність цього розриву має два можливі варіанти пояснення: 1) висока оцінка практиками-управлінцями ролі емоційного інтелекту спирається на традиційні уявлення про зміст і засоби виконання управлінської діяльності; 2) середній рівень сформованості емоційного інтелекту у студентів є результатом недостатнього його розвитку за допомогою навчальних програм. Отримані результати можуть бути використані у професійному консультуванні, при відборі та навчанні менеджерів.

Стаття написана українською мовою

Журавель О. В., Мамонтенко Н. С.
Система динамічного контролінгу в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю підприємства (c. 471 - 476)
Система динамічного контролінгу в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю – це вид управлінської діяльності, що визначає перспективи розвитку та майбутній стан зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Концепція системи динамічного контролінгу в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю підприємства потребує використання автоматизованих методів управлінського аналізу, що виражається в широкому використанні різноманітних економіко-математичних моделей, які враховують специфіку конкретного підприємства. У рамках пропонованої концепції завданням системи динамічного контролінгу в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю підприємства як процесу є вироблення комплексу заходів у вигляді послідовних організаційно-економічних етапів розробки керуючого впливу, необхідного для досягнення поставлених цілей функціонування підприємства. До цих цілей належать: збір, обробка, інтерпретація та зберігання інформації; вироблення управлінського рішення; планування керуючого впливу; передача керуючого впливу на об’єкт; контроль виконання; аналіз результатів виконання ухвалення рішення. Необхідна умова для досягнення повної ефективності системи контролінгу управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства – це якісне здійснення зворотного зв’язку в процесі управління, що досягається шляхом алгоритмізації й автоматизації управлінського аналізу.

Стаття написана українською мовою

Чала Т. Г., Черненко Д. І., Корепанов Г. С., Ноуджейм Петер
Моніторинг системи мотивації персоналу мережі продуктових магазинів (c. 477 - 484)
Мета статті полягає у вивченні теоретичних засад і практичних аспектів організації системи мотивації персоналу в мережі продуктових магазинів «АТБ-маркет». Визначено, що для вдосконалення системи мотивації персоналу «АТБ-маркет» необхідно поєднувати теоретичні положення змістовних і процесійних теорій мотивації. В основі змістовних теорій мотивації лежать потреби людини, тобто відчуття нестачі того, без чого людині важко жити, або через що вона відчуває певний дискомфорт. Процесійні теорії мотивації аналізують те, як людина розподіляє зусилля для здійснення різних завдань і як вибирає конкретний вид поведінки. Обрано два науково-дослідних методи: інтерв’ю та анкетування, які мали забезпечити найбільш ефективною інформацією в ході дослідження. Цілями організації інтерв’ю та проведення анкетування визначено необхідність розуміння мотивації працівників у торгівлі продовольчими товарами; визначення стратегічних ідей для мотивації працівників; розуміння, які системи винагороди мають бути переважними. Визначено, що висока мотивація та всебічний професійний розвиток персоналу мережі продуктових магазинів «АТБ-маркет» є величезним активом. Основні чинники, які приваблюють і підтримують співробітника в організації, включають в себе: регулярне підвищення зарплати; наявність комісії; визнання керівництва; контакт з досвідченими менеджерами; хороша комунікабельність серед персоналу; високі перспективи просування по службових сходинках. Аналіз проведених інтерв’ю й анкетування дозволив зробити висновки, що потрібно задовольняти базові потреби більш низького рівня, перш ніж переходити до задоволення потреб зростання більш високого рівня.

Стаття написана українською мовою

Карковська В. Я.
Аспекти нормативно-правового забезпечення механізмів кадрової безпеки органів публічної влади (c. 484 - 491)
У статті розглянуто основні аспекти нормативно-правового забезпечення механізмів кадрової безпеки органів публічної влади. Зазначено, що основою правового забезпечення механізмів кадрової безпеки органів публічної влади є захист конфіденційної інформації шляхом використання нормативно-правових документів. Правове забезпечення механізмів кадрової безпеки органів публічної влади доцільно розглядати і досліджувати на мікро- і макрорівнях. Запропоновано фрагмент нормативно-правового механізму кадрової безпеки органів публічної влади. Встановлено, що правове забезпечення представлене значною кількістю нормативно-правових актів, проте основним заходом нейтралізації загроз з боку службовця може бути розроблення такого пакета документів: автоматизовані системи; захист від несанкціонованого доступу до інформації; показники захищеності від несанкціонованого доступу. Проаналізовано кількість проведених повних перевірок декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Охарактеризовано підсумки роботи Національного агентства з питань запобігання корупції. Проведено аналіз направлених обґрунтованих висновків до спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції та розгляд повідомлень щодо можливого відображення недостовірної інформації в деклараціях суб’єктів декларування у 2018 р. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення щодо боротьби з кіберзлочинністю в Україні. Встановлено, що передумовою нормативно-правового забезпечення кадрової безпеки органів публічної влади є спроможність адекватно й оперативно реагувати на зміни щодо безпекової ситуації, а саме: попередження та протидія корупції на основі розмежування суспільних, державних, корпоративних і приватних інтересів; активізація адміністративного реформування; активізація судової реформи в напрямі становлення в Україні системи судового устрою та судочинства; сприяння розвитку кадрової безпеки та законодавче забезпечення її діяльності.

Стаття написана українською мовою

Іваненко Л. М., Боєнко О. Ю.
Розробка моделі професійної підготовки фахівців-маркетологів на основі компетентнісного підходу (c. 492 - 502)
Метою статті є дослідження сучасних вимог ринку праці до фахівців з маркетингу, науково-методичних аспектів формування професійних компетентностей здобувачів вищої освіти за спеціальністю «Маркетинг» і розробка на цій основі моделі професійної підготовки фахівців-маркетологів. Здійснено аналіз вакансій, розміщених на сайтах з пошуку роботи, і проведено діагностику вимог роботодавців щодо компетентностей і особистих характеристик фахівців з маркетингу. Сформовано профіль фахівця-маркетолога, що відображає основні компетентності, які очікують роботодавці від потенційних працівників за напрямом «маркетинг, public relations, реклама». Аналіз зарубіжних і українських наукових публікацій дозволив визначити такі шляхи вирішення проблем маркетингової освіти: розвиток у майбутніх фахівців з маркетингу мета-навичок (критичного мислення, етичного прийняття рішень, креативного мислення, формулювання та вирішення проблем, вміння писати в діловому стилі, встановлювати пріоритети); формування здібностей у переговорних процесах; отримання знань про методи аналізу ринку, розробки нових продуктів, розвиток бізнесу та впровадження бізнес-планів. Запропоновано схему аналізу професійної сфери маркетингу, яка може використовуватися для визначення ступеня відповідності теоретичних і практичних знань випускників спеціальності «Маркетинг» вимогам роботодавців і стандарту вищої освіти. Розроблено модель професійної підготовки фахівців-маркетологів на основі компетентнісного підходу, яка включає цільову, методологічну, змістовну та результативну складові. Визначено механізм поетапного розвитку навчально-пізнавальної діяльності студентів спеціальності «Маркетинг». Завдяки механізму поетапного розвитку навчально-пізнавальної діяльності студентів спеціальності «Маркетинг» створюється база знань, яка включає результати аналізу змісту професійної діяльності та інструментів маркетингу.

Стаття написана українською мовою

Мірошник М. В., Копица Д. О., Стрюк Л. О.
Цифровий маркетинг як середовище інтерактивних технологій digital реклами (c. 503 - 510)
Метою статті є дослідження цифрового маркетингу як середовища для розвитку digital реклами. Розглянуто основні канали цифрового маркетингу, їх інструменти, особливості та тренди сьогодення. Деталізовано, що сприйняття споживачами каналів та інструментів маркетингових комунікацій у digital середовищі залежить від віку користувачів, що підтверджується теорією поколінь X, Y і Z. Визначено, що об’єм digital реклами комунікаційного ринку України протягом 2019 р. зріс на 34%, а, за даними Всеукраїнської рекламної коаліції (ВРК), прогноз зростання у 2020 р. складе 31%. Наведено результати дослідження ВРК Advertiser’s Choice (Вибір рекламодавця), за якими складено перелік 10 кращих українських комунікаційних агентств та медіа-агентств. Проведено соціологічні дослідження користувачів цифрового маркетингу вікової категорії покоління X (35–55 років) щодо їх переваг стосовно digital реклами. При цьому встановлено, що 90% респондентів відчувають перевантаження від кількості реклами; їх лояльність до таких каналів її розповсюдження, як комп’ютери та планшети, цифрове TV, інтерактивні екрани та термінали самообслуговування, достатньо висока (8–9 балів), однак ці канали не користуються достатньою довірою у споживачів (5, 6, 6, 7 балів відповідно). Визначено, що 65% респондентів позитивно ставляться до перегляду брендованого контенту, 93% з них готові до перегляду контенту зі згадуванням знаменитостей. Однак приділяти увагу статтям (великим за обсягом), навіть з такими інтерактивними елементами, як зображення, відео, цитати та інфографіка, готові лише 48%. Зроблено висновок про те, що цифровий маркетинг виступає основним напрямком розвитку маркетингу в умовах інформатизації суспільства. Цифрові канали забезпечують ефективність поширення інформації та стають живильним середовищем для розвитку інтерактивних технологій digital реклами.

Стаття написана українською мовою

Григоренко Т. М.
Класифікація видів мерчандайзингу (c. 511 - 515)
Статтю присвячено вирішенню теоретичних, методологічних і прикладних питань використання мерчандайзингу в діяльності підприємств роздрібної торгівлі в умовах загострення конкуренції на споживчому ринку України. Систематизовано, уточнено та доповнено класифікацію видів мерчандайзингу, що обумовлено відсутністю в науковій літературі уніфікованого підходу до систематизації класифікаційних ознак мерчандайзингу, визначення та вивчення деяких його видів. Розроблено класифікацію видів мерчандайзингу, яка є адаптованою до специфіки роботи та розвитку національних роздрібних торговельних об’єктів та враховує особливості функціонування цієї підгалузі ринкової економіки. Визначено сутність видів мерчандайзингу та надано їх характеристику. Зазначено основні інструменти, притаманні певному виду мерчандайзингу, використання яких дозволить роздрібним торговельним об’єктам оперативно реагувати на зміни ринкових умов та оптимально поєднувати цілі та завдання комерційної діяльності підприємств торгівлі з потребами споживачів. Розроблена класифікація буде сприяти більш глибокому теоретичному розумінню цієї маркетингової технології та надасть можливість ефективніше використовувати сучасні маркетингові інструменти управління продажем, відрізняти переваги та недоліки їх застосування на підприємствах роздрібної торгівлі, сприятиме підвищенню обсягів продажу, отриманню конкурентних переваг для підприємств роздрібної торгівлі.

Стаття написана українською мовою

Циганок В. М., Горик-Чубатюк М. О., Гуля Ю. В.
Презентація як захід інтегрованих маркетингових комунікацій (c. 516 - 523)
У статті досліджено основи підготовки, побудови та проведення презентаційних заходів як елементу інтегрованих маркетингових комунікацій. Останні активно допомагають просувати товарні позиції на ринок, надавати впізнаваність торгових марок і формувати бренд. Основними методами при застосуванні маркетингових інтегрованих комунікацій виступають сучасність технологій, нестандартність сприйняття та мислення, інноваційні технології, креативність тощо. Охарактеризовано маркетингові презентації як один із заходів інтегрованих маркетингових комунікацій, що має за мету створення впізнаваності торгової марки серед потенційних покупців (представлення характеристик і переваг продукції під цією ТМ, формування попиту на неї та стимулювання збуту). Такі презентації мають: структуру (алгоритм проведення презентаційних заходів, найважливіші етапи); об’єкт (товар, послуга, торгова марка, представлення стратегії, інформації тощо); суб’єкт (представник організації, доповідач); засоби (застосування сучасних технологій, засобів представлення інформації, надання пробників тощо). Унікальністю даної статті є вміст опису перспективних елементів, що застосовуються при побудові маркетингових презентацій, а також опис основних помилок, що мають місце при розробці й апробації сценарію презентації, передбачення й уникнення яких дозволяє досягти більш швидкої результативності проведених заходів.

Стаття написана українською мовою

Кучіна С. Е., Кітченко О. М., Білошкуренко Н. Г.
Прийоми залучення уваги глядача в рекламі (c. 523 - 531)
Ситуація, що склалася на ринку українських медіа, говорить про те, що не існує точних прогнозів розвитку певних напрямків у виробництві реклами, за допомогою яких можна було б завоювати увагу споживача. Отже, виникає необхідність пошуку шляхів залучення уваги споживачів до рекламних матеріалів. Метою статті є виявлення шляхів залучення уваги споживачів до відеореклами. Досягнення поставленої мети відбувалося за допомогою вирішення таких завдань, як: виявлення джерел пошуку нових ідей; аналіз основних елементів якісної відеореклами; дослідження емоцій людини; розгляд основних сучасних технологій, що застосовуються при виробництві відеореклами. Використання ефективних рекламних інструментів з метою залучення уваги споживача можливо лише після повного розуміння перспектив і особливостей розвитку місцевого ринку реклами. У роботі розглянуті основні тенденції та результати роботи медіаринку України. Проаналізовано основні перспективи його подальшого розвитку. Встановлено певні алгоритми пошуку нових ідей для рекламних повідомлень. Проведено аналіз основних елементів, які можуть формувати якісний відеоконтент. Зроблено акцент на тому, що емоції людини – одна з найцікавіших і складних, з точки зору ефективності реклами, частин процесу її створення. Проведено огляд основних сучасних технологій, які на сьогодні використовуються при створенні рекламних роликів. Виявлено їх переваги та недоліки. Встановлено, що емоційний сторітеллінг ставатиме все більш популярним і буде захоплювати увагу споживача.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2020

Шуміло О. С., Рудас Д. С., Сукульський В. М.
Принципи та методи оцінювання конкурентоспроможності підприємств (c. 291 - 297)
Метою статті є класифікація принципів та дослідження існуючих методів оцінювання конкурентоспроможності підприємства, вияв їх переваг і недоліків. Зазначено, що конкурентоспроможність підприємства є комплексною порівняльною характеристикою та виражається через її рівень. Наведено алгоритм оцінювання конкурентоспроможності підприємства, який включає такі етапи: визначення мети оцінювання конкурентоспроможності підприємства, яка полягає в оцінці її рівня за певний період часу; вибір підприємств конкурентів для проведення оцінювання; формування інформаційної бази, вибір груп показників та індикаторів конкурентоспроможності; розрахунок показників конкурентоспроможності підприємства (одиничних, групових, загальних, інтегрального показника рівня конкурентоспроможності); підбиття підсумків за розрахунками та надання висновків про рівень конкурентоспроможності. Обґрунтовано принципи, правила оцінювання та запропоновано їх класифікацію. Принципи оцінювання конкурентоспроможності класифіковано на обов’язкові та спеціальні. До обов’язкових принципів оцінювання конкурентоспроможності належать такі: цілеспрямованості, комплексності, системності, безперервності, об’єктивності. Спеціальними принципами оцінювання конкурентоспроможності є принципи: динамічності, порівняльності, адаптивності, оперативності, інформаційного забезпечення. У науковій літературі існує значна кількість теоретичних підходів до оцінювання конкурентоспроможності підприємства, в рамках яких запропоновано різні методи оцінки. Наведено класифікацію методів за формою подання результатів оцінювання, серед яких виділяють: графічні, матричні, аналітичні, експертні, комбіновані та комплексні. Досліджено їх переваги та недоліки. За результатами дослідження обґрунтовано доцільність застосування комплексного підходу до оцінки конкурентоспроможності.

Стаття написана українською мовою

Бут-Гусаiм О. Г., Ковтуненко К. В.
Цифровий менеджмент: проблеми та перспективи розвитку (c. 297 - 304)
У статті досліджено актуальність цифрового менеджменту, сутність даного поняття та основні підходи, що визначають поняття цифровізації. Проведено дослідження наукової літератури, що визначає напрями розвитку процесів цифровізації менеджменту та значення в цьому процесі трудових ресурсів, що мають достатній рівень кваліфікації та вміють застосовувати творчі та новітні підходи до вирішення проблем. За результатами дослідження визначено основні сильні сторони цифрового менеджменту, що здатні вирішити ряд проблем сучасного бізнесу. Разом із цим показано і проблеми цифрового менеджменту. До них слід віднести зменшення важливості людини в бізнес-процесах, оскільки в умовах автоматизації роль керівника стає все менш визначеною. Виникають додаткові ризики того, що менеджер може втратити здатність мислити критично та ставити перед собою чіткі завдання. Дуже важливо не переоцінювати роль автоматизації, адже вона, перш за все, має бути спрямована на допомогу, а не на негнучке управління діяльністю компаній у межах закладених шаблонів. Через недостатній рівень компетенцій спеціалісти не можуть оперативно взаємодіяти із автоматизованими системами, що створюватиме додаткові труднощі управління. Розвиток технологій цифрового менеджменту направлений на вирішення завдання зі створення програми повної автоматизації бізнес-процесів, що будується на основі ретельного аналізу діяльності бізнес-процесів, які відбувалися в минулих періодах. Важливим у цьому є визначення ролі персоналу, особливостей формування матеріальних, фінансових потоків та потоків грошових коштів. Для того, щоб реалізувати такі програмні комплекси, доведеться створити теоретичне, методологічне та технологічне підґрунтя. У роботі визначено основні завдання, реалізація яких допоможе в складанні алгоритму програми комплексної цифровізації менеджменту.

Стаття написана українською мовою

Петрова І. Л., Албдране Мохамед
Управління персоналом і корпоративна культура на малих підприємствах України (c. 304 - 312)
Стаття має на меті висвітлення особливостей системи управління людськими ресурсами на малих підприємствах України; визначення тих відмінних рис, які відображаються в їх організаційній культурі та забезпечують, з одного боку, унікальні можливості зростання продуктивності в організації, а з іншого боку, перешкоджають її розвитку. Система управління людськими ресурсами розглядається як складний і багатогранний процес, що охоплює комплекс організаційних практик і заходів, спрямованих на результативне та ефективне використання найціннішого – людського – ресурсу організації, і водночас є динамічною системою, яка повинна постійно вдосконалюються. Специфіка управління людськими ресурсами в малому бізнесі України була проаналізована та порівняна з європейським досвідом. Увагу авторів приділено ключовим характеристикам системи управління людськими ресурсами в малому бізнесі, зокрема професійному розвитку персоналу, використанню аутсорсингу та лізингу персоналу, системі мотивації, а також удосконаленню організаційної (корпоративної) культури. Ці характеристики демонструють як суперечливі проблеми зростання малих підприємств, так і можливості їх подальшого розвитку. Показано, що слабкість українського малого бізнесу проявляється: в обмеженому застосуванні HR-практик, неформальних процедур і відносин; у відсутності соціального захисту; у невизначеності та непередбачуваності ведення бізнесу; у недостатньому рівні розвитку корпоративної культури. На основі результатів дослідження висловлено пропозиції щодо вдосконалення системи управління людськими ресурсами на малих підприємствах.

Стаття написана англійською мовою

Вонберг Т. В., Головко А. А.
Рекрутинг персоналу в епоху діджиталізації (c. 313 - 318)
Метою статті є дослідження digital-можливостей у царині рекрутингу персоналу за сучасних умов функціонування економіки. Обґрунтована актуальність переходу на сучасні методи, які застосовуються при digital-можливостях. Доведено, що галузь digital-рекрутингу є недостатньо висвітленою в наукових джерелах, звідки, як результат, – низька обізнаність фахівців у цій сфері. Через це знижується рівень використання сучасних інструментів. Зазначено, що українські компанії зазвичай використовують вже стандартизовані елементи діджиталізації – пошук кандидатів на джоб-сайтах, розміщення оголошень про вакансії в соціальних мережах тощо. Розглянуто та охарактеризовано ключові трендові напрями digital-рекрутингу, зокрема: використання штучного інтелекту та роботів; автоматизація процесів; використання агрегації та уберизації; використання соціальних мереж; альтернативні способи залучення кандидатів; застосування HR-аналітики. Виходячи з оцінки вже існуючих і задіяних цифрових можливостей більшості типових українських компаній запропоновано ряд заходів для модернізації процесу рекрутингу та підвищення прибутку компаній: розробка хмарної мережі; запуск власної ATS-системи; збільшення рівня використання таргетованої реклами в соціальних мережах та ліквідація низько ефективних джерел реклами вакансій; автоматизація та контроль статистичної інформації; запуск власного HR-боту. Пропонована програма заходів щодо вдосконалення рекрутингу персоналу з урахуванням трендових напрямів digital-рекрутингу допоможе значно економити час роботи рекрутера на кожному етапі, що в майбутньому суттєво відобразиться на всіх показниках результативності компаній. Доведено, що компаніям необхідно розширювати свої горизонти діджиталізації, адже без цього вони можуть поступитися позиціями на ринку. Використання digital-інструментів дозволить рекрутерам максимально швидко охопити ринок та активно взаємодіяти з кандидатами.

Стаття написана українською мовою

Столярук Х. С., Харенко М. О.
Аналіз проблем пошуку та залучення персоналу організації (c. 319 - 328)
Статтю присвячено дослідженню процесу пошуку та залучення персоналу організації із урахуванням двох ключових напрямків: аналізу стану і каналів пошуку та залучення персоналу; здійснення оцінки ефективності технологій пошуку та залучення персоналу. Зазначений аналіз було здійснено на прикладі підприємства, яке спеціалізується на оптовій торгівлі (дистрибуція) товарами продовольчої та непродовольчої груп. У ході дослідження було виявлено низку проблем: висока плинність кадрів; відсутність чітко встановлених нормативів процесу пошуку; суттєвий відсоток часових відхилень процесу пошуку та залучення; висока релевантність оцінок каналів пошуку фахівцями відділу щодо наявності недоліків; результати оцінки каналів пошуку фахівцями відрізняються від фактичних; неоптимальний вибір технологій пошуку персоналу; негативна та непрогресивна динаміка в деяких показниках ефективності процесу пошуку; відсутність тісної співпраці відділу управління персоналом підприємства з навчальними закладами з приводу пошуку молодих перспективних фахівців; проблеми оптимізації пошукових каналів у процесі підбору. Виявлені проблеми було діагностовано за допомогою авторського інструментарію соціологічного опитування фахівців з пошуку та залучення персоналу досліджуваного підприємства, а також аналізу показників ефективності. Визначено та проранжовано переваги та недоліки різних технологій пошуку та залучення кандидатів; визначено частоту застосування цих технологій на досліджуваному підприємстві; проаналізовано часові затрати на різні етапи реалізації ключових технологій; проведено порівняльну характеристику затрат часу на реалізацію внутрішніх і зовнішніх способів пошуку та залучення персоналу; визначено найбільш ефективні канали пошуку кандидатів. Сформульовано перелік показників оцінювання процесу пошуку та залучення персоналу, а також визначено показники, які мають негативну динаміку.

Стаття написана українською мовою

Лях І. О., Литвин О. І.
Управління персоналом за цінностями як інноваційний шлях удосконалення кадрової роботи (c. 328 - 333)
Метою статті є узагальнення теоретичних і практичних засад щодо управління персоналом за цінностями, виокремлення складнощів такого управління. Проаналізовано теоретичні дослідження західних і вітчизняних учених стосовно управління за цінностями, яке, на думку авторів статті, є одним із найбільш ефективних шляхів удосконалення кадрової роботи. Залучення персоналу в процес прийняття рішень можливе в будь-якій моделі менеджменту. Цінності змінюють поведінку персоналу. У кожної компанії свої цінності, та поведінка співробітників будується на базових цінностях. У результаті проведених досліджень на базі одного з найбільших банків України – АТ КБ «ПриватБанк» – запропоновано п’ять основних напрямків поліпшення мотивації праці, які також є головними проблемами фінансової організації та потребують вирішення. Аналіз системи мотивації праці в банку показав, що управління персоналом здійснюється за допомогою поєднання адміністративних, економічних і соціально-психологічних методів управління. Визначено, що розробка та впровадження системи цінностей у компанії відбувається таким чином: розробка ключових критеріїв системи цінностей (для цього створюються робочі групи з ключових співробітників); проведення опитування серед співробітників з метою визначення важливості кожного критерію для нього; проведення опитування серед співробітників з метою визначення ступеня реалізації в компанії кожного критерію; проведення аналізу сприйняття співробітниками існуючої системи цінностей компанії на основі отриманих даних. Запропоновано рекомендації по найму персоналу, які викладені в чек-листі щодо оцінки якості кандидата як майбутнього працівника. Обґрунтовано складнощі управління за цінностями підприємствами України. Виходячи із власних досліджень запропоновано основні цінності з точки зору співробітника. Також наведено рекомендації щодо вдосконалення кадрової політики підприємства в контексті управління персоналом за цінностями.

Стаття написана англійською мовою

Бабенко К. Є.
Семантична модель системи стратегічного управління економічним розвитком територій (c. 334 - 340)
Метою статті є розробка семантичної моделі системи стратегічного управління економічним розвитком територій. Обґрунтовано, що ефективність семантичної ідентифікації залежить від правильності побудови системи відносин між поняттями. Виявлено, що ключовою перевагою методів семантичного моделювання є можливість застосування мовних засобів обчислень опису досліджуваної системи, на відміну від засобів класичної математики. Узагальнено, що процес побудови семантичної моделі передбачає реалізацію послідовних етапів: детальний аналіз понятійно-категоріального апарату (ідентифікація проблеми); вилучення та структурування теоретичних знань; формалізація та реалізація бази знань. Визначено, що стратегічне управління економічним розвитком територій представляє собою: з точки зору реалізаційного аспекту – діяльність щодо цілеспрямованих змін умов відтворення економічних процесів життєзабезпечення в регіоні відповідно до його місії та сформованих цілей; з точки зору цільового аспекту – діяльність з розробки та реалізації місії, найважливіших цілей і застосування інструментів розвитку з метою вдосконалення структури регіону відповідно до змін зовнішнього середовища. Виявлено, що особливістю запропонованої семантичної моделі є можливість графічної інтерпретації елементів системи та їх взаємозв’язків. Доведено, що теоретичним підґрунтям керуючої підсистеми в запропонованій моделі є сукупність принципів, функцій, методів та інструментів управління, що сприяють управлінському впливу на керовану підсистему. Обґрунтовано, що суб’єктом стратегічного управління економічним розвитком територій виступає керуюча підсистема, до складу якої входять державні міністерства, відомства, установи, обласні та районні адміністрації, органи місцевого самоврядування, у тому числі об’єднані територіальні громади, агенції регіонального розвитку, зацікавлені сторони. Визначено, що виявлення стратегічних пріоритетів територіальних суб’єктів господарювання сприяє забезпеченню збалансованого розвитку територій країни, скороченню їх асиметрії та міжрегіональної диференціації.

Стаття написана українською мовою

Залуцька Х. Я.
Генерування управлінських впливів із забезпечення диверсифікаційно-інтеграційного вектора розвитку підприємства: науково-практичний аспект (c. 340 - 350)
Метою статті є обґрунтування науково-практичного підходу до генерування управлінських впливів із забезпечення диверсифікаційно-інтеграційного вектора розвитку підприємства. Дослідження виконано із застосуванням методів узагальнення, абстрактно-логічного, індукції, дедукції, систематизації, формалізації, розрахунково-конструктивного. Встановлено, що сучасні підприємства функціонують в умовах неотехнологічного відтворення, оскільки знаходяться під впливом середовища, яке характеризується високим рівнем технологічності, що, відповідно, зумовлює появу таких результатів діяльності підприємства (покращених, удосконалених, кардинально інших), які б забезпечили йому більшу стійкість і ефективність за даних умов, тобто, вимагає їх певної техніко-технологічної видозміненості. Доведено, що ефективним напрямком розвитку підприємства в неотехнологічних умовах відтворення є диверсифікаційно-інтеграційний напрямок, що дозволить оптимізувати структуру та підвищити результативність підприємства за рахунок підсилення діяльності його перспективних одиниць бізнесу та відмови від неефективних. Запропоновано науково-практичний підхід до формування та забезпечення ефективного диверсифікаційно-інтеграційного вектора розвитку підприємства, враховуючи умови середовища його функціонування. Встановлено, що використання даного підходу дозволить оптимізувати структуру підприємства та сформувати ефективний вектор його диверсифікаційно-інтеграційного розвитку через узгодження діяльності відповідних бізнес-одиниць за рахунок встановлення результативних взаємозв’язків між ними. Наведено результати практичного застосування розглянутого підходу, що підтверджують його ефективність зростаючими значеннями показників діяльності певного підприємства.

Стаття написана українською мовою

Чайка І. П.
Розробка маркетингового механізму співпраці закладів вищої освіти зі стейкхолдерами (на прикладі сфери в’їзного медичного туризму) (c. 351 - 357)
Мета статті полягає в розробці підходів до оцінки ефективності функціонування національних закладів вищої освіти (ЗВО) з позиції стейкхолдерів. На основі аналізу, систематизації та узагальнення сучасних вимог до провадження освітніх програм ЗВО, а також результатів аудиту ефективності використання бюджетних коштів, виділених Міністерству охорони здоров’я на підготовку кадрів, і тенденцій розвитку національної сфери в’їзного медичного туризму запропоновано критерії та індикатори ефективності маркетингового механізму співпраці ЗВО зі стейкхолдерами. Розроблено перелік критеріїв та індикаторів оцінювання ефективності маркетингового механізму співпраці ЗВО та стейкхолдерів як основи формування партнерської мережі. Вони є мінімальними зобов’язаннями партнерів, необхідними для функціонування партнерської мережі, можуть переглядатися та доповнюватися з урахуванням специфіки діяльності ЗВО та його стейкхолдерів. Зазначені критерії вказують, що треба робити, а індикатори ефективності є відповідним інструментом цієї роботи задля досягнення цілі учасниками партнерської мережі. Наведені індикатори ефективності не призначені для остаточного встановлення результатів функціонування партнерської мережі для її учасників та суспільства в цілому. Вони є першим етапом такого оцінювання та основою для розробки ЗВО власних наборів індикаторів з урахуванням специфіки діяльності та наявних ресурсів. Набір індикаторів та методи їх обрахунків мають за потреби оновлюватися, доповнюватися необхідними значеннями, перевірятися на релевантність та практичність, їх застосовність у діяльності конкретного ЗВО. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є розробка структури механізму співпраці ЗВО та стейкхолдерів і функцій управління цим напрямом діяльності в університетах.

Стаття написана українською мовою

Янчева Л. М., Жегус О. В., Михайлова М. В.
Брендинг як інструмент формування привабливості закладу вищої освіти в умовах сучасних викликів (c. 358 - 366)
У статті охарактеризовано чинники, що зумовлюють нові виклики для закладів вищої освіти (ЗВО). Установлено, що в умовах сьогоденних викликів ЗВО для забезпечення стабільного функціонування та подальшого розвитку необхідно спрямовувати зусилля на стимулювання попиту на освітні продукти. Обґрунтовано, що в умовах гострої конкурентної боротьби кращі можливості для подальшого розвитку отримають заклади вищої освіти, які покращать свою привабливість для абітурієнтів і на цій основі забезпечать необхідний обсяг набору студентів. Ефективним інструментом формування привабливості закладу вищої освіти є брендинг. З метою узагальнення вітчизняної практики брендингу як інструменту формування привабливості ЗВО в умовах сучасних викликів проведено дослідження провідних університетів України. Результати проведеного аналізу вказують на те, що бренд більшості закладів сформувався під впливом історії їх розвитку та традицій, галузевої приналежності та слабо відображає концептуальні особливості освітніх продуктів та концепції підготовки фахівців. Для адаптації до нових викликів закладам вищої освіти необхідно здійснювати ребрендинг для посилення своєї впізнаваності та виділення серед конкурентів. Для цього запропоновано структурно-логічну схему етапів процесу ребрендингу, розроблено методичний підхід бального оцінювання складових бренду та інструментарій прийняття управлінських рішень за кожною з них. У результаті успішного ребрендингу посиляться ціннісні характеристики пропонованих послуг, покращиться імідж ЗВО та підвищиться його привабливість для абітурієнтів, що надасть йому конкурентні переваги та дозволить вирішити складні завдання, пов’язані зі збільшенням обсягу набору студентів.

Стаття написана українською мовою

Мітал О. Г.
Використання технології Eye Tracking в нейромаркетингових дослідженнях (c. 366 - 371)
Метою статті є визначення переваг технології Eye Tracking у дослідженні ринку, просуванні товарів та стратегії ціноутворення. Розглянуто важливі потенційні можливості використання технології Eye Tracking в практичних маркетингових заходах, таких як брендинг, сегментація, розробка нових продуктів, цінові рішення, стратегії розміщення, рекламні рішення та соціальний маркетинг. Термін «Eye Tracking» у тому вигляді, як він використовується в нейромаркетингу, означає оцінювання напрямку погляду користувача. Основною сферою його комерційного застосування стало вивчення сприйняття композиції газетних шпальт і журналів, дизайну й упаковки продуктів. З поширенням Інтернету і виходом компаній у мережевий простір Еye Tracking отримав новий виток розвитку, пов’язаний з вивченням сприйняття вебсайтів. Відстеження погляду в дослідженні ринку може дати уявлення про звички учасників, навіть якщо ці учасники не знають, що за ними спостерігають. Дослідження за допомогою Eye Tracking може сприяти розвитку нових продуктів, удосконаленню сегментації споживачів та вибору вдалої цінової політики. Продемонстровано, що існує широкий спектр можливостей використання методів Eye Tracking в нейромаркетингу та ринкових дослідженнях. Зроблено висновок, що нейромаркетінг і його технологія Eye Tracking стають все більш популярними в наукових колах і у світі бізнесу.

Стаття написана українською мовою

Прядко О. М., Тарасов І. Ю.
Маркетингове тестування виведення на ринок нових харчових продуктів (мафінів) (c. 372 - 378)
Виведення будь-якого нового інноваційного товару на ринок вимагає певних дій маркетингової спрямованості. Першим етапом цих дій повинно бути дослідження споживачів, їх намірів та очікувань, адже саме споживачі, їх зацікавленість у новому товарі та задоволення від його використання стануть запорукою його ринкового успіху та економічною складовою ефективності виробника. Саме це дослідження дозволить у подальшому розробити весь комплекс маркетингових дій. Метою даної статті є дослідження маркетингу інновацій як інструменту успішного просування на вітчизняний ринок інноваційного харчового продукту, а саме: мафінів підвищеної харчової цінності з додаванням маси (насіння соняшника) для формування. Розглянуто проблеми, що пов’язані із дослідженням теоретико-методологічних і прикладних аспектів маркетингу інновацій. Наведено алгоритм дій, спрямованих на маркетингове дослідження (тестування) потенційних споживачів нового харчового продукту, що передує його виведенню на регіональний ринок м. Харкова та області. Виявлено споживче ставлення до групи харчових продуктів – мафінів – і перспектив сприйняття його нового різновиду. Проведено маркетингове дослідження щодо визначення потреби регіонального ринку м. Харкова у мафінах підвищеної харчової цінності. Здійснено власне пошукове дослідження методами тестування та опитування. Для дослідження ринку споживачів мафінів м. Харкова було розроблено анкету, що складалася із 12 взаємопов’язаних, поставлених у логічній послідовності запитань. Вибіркова сукупність склала 402 респонденти. Розроблено рекомендації щодо виведення цієї продукції на регіональний ринок.

Стаття написана українською мовою

Чеморда П. О.
Цифрові маркетингові канали комунікацій і бар’єри їх впровадження на малих і середніх підприємствах (c. 378 - 384)
У даній статі досліджується застосування цифрових маркетингових комунікацій у сучасних умовах. Обґрунтовано відмінні характеристики цифрового маркетингу порівняно з традиційним, зважаючи на специфіку роботи його інструментів. Розглянуто основні інструменти та канали цифрових маркетингових комунікацій; надано їх оцінку в контексті розвитку в бік інтерактивності та зворотного зв’язку. Проведено аналіз щодо можливості ефективного залучення цифрових маркетингових комунікацій на малих і середніх підприємствах у контексті їх порівняно менших ресурсів. Досліджено роль ключових факторів, що створюють нерівність між малими і середніми та великими підприємствами при роботі з цифровими маркетинговими комунікаціями, а саме: зовнішнього середовища, фінансових і технологічних ресурсів. Виявлено, що малі та середні підприємства, зважаючи на описані обмеження, мають значний потенціал розвитку цифрових маркетингових комунікацій. На основі досліджень представлено новий погляд на сучасний стан і тенденції розвитку можливостей каналів цифрових маркетингових комунікацій. Проаналізовано та охарактеризовано наявні бар’єри у впровадженні цифрових маркетингових комунікацій на малих і середніх підприємствах та проблемам їх конкуренції в цій сфері з великими підприємствами. З огляду на виявлення недоліків у поточних стратегіях використання цифрових маркетингових комунікацій на малих і середніх підприємствах, існує необхідність у подальшому вивченні специфіки цього напряму маркетингу. Зважаючи на динамічність розвитку цифрового маркетингу в цілому та його каналів зокрема, такий вектор досліджень стане ще більш актуальним у майбутньому та матиме значну цінність у перспективі.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2020

Бужимська К. О., Царук І. М.
Механізми управління розвитком підприємства: сутність і структура (c. 278 - 287)
Метою статті є визначення сутності, структури та основних елементів механізму управління розвитком підприємства на основі поєднання методу наукового абстрагування та системного підходу до процесу розвитку підприємства. У результаті дослідження встановлено, що механізм управління розвитком підприємства є сукупністю поєднаних механізмів зі складними взаємозв’язками, до яких належать: механізм розробки плану розвитку; організаційно-економічний механізм розвитку; механізм реалізації плану розвитку; механізм контролю та оцінювання процесу та результатів розвитку; механізм коригування плану розвитку; механізм координації процесу розвитку та складових його механізму; механізм регулювання процесу розвитку та складових його механізму; механізм мотивації процесу розвитку. Кожний з виділених механізмів має власну складну структуру, яка забезпечує його ефективне функціонування та взаємозв’язок з іншими механізмами управління розвитком підприємства. Важливим моментом є виділення механізмів коригування планів розвитку, координації та регулювання процесу розвитку та складових механізму, які мають забезпечувати зворотний зв’язок, гнучкість та адаптивність функціонування всіх складових механізму управління розвитком підприємства. На основі системного підходу до процесу розвитку підприємства з’ясовано взаємозв’язки між його окремими механізмами, системами та механізмами управління підприємством в цілому. Перспективою подальших досліджень у даній сфері є вивчення взаємозв’язків і взаємодії механізмів управління розвитком різних ієрархічних рівнів економіки з метою підвищення їх ефективності та дієвості шляхом удосконалення існуючих і формування нових механізмів, адекватних сучасним умовам господарювання.

Стаття написана українською мовою

Вонберг Т. В., Кудименко Д. М.
Особливості рекрутингу персоналу в ІТ-компаніях (c. 287 - 292)
Метою статті є дослідження особливостей ІТ-рекрутингу за сучасних умов функціонування економіки. Обґрунтовано актуальність дослідження рекрутингу в ІТ-компаніях. Надано визначення економічної категорії «ІТ-рекрутинг», яку розглянуто як цілеспрямований і структурований процес забезпечення ІТ-компанії персоналом сфери інформаційних технологій, що відповідає своїми знаннями, навичками, компетенціями, якостями вимогам вакантної посади та роботодавця. З’ясовано, що питання ІТ-рекрутингу є недостатньо висвітленими в наукових джерелах. Доведено, що особливістю ІТ-рекрутингу є його кандидати, адже кожна вакантна позиція по суті є унікальною, а отже, передбачає також ж унікального працівника. Сформульовано та обґрунтовано основні вимоги до рекрутера, що шукає кандидатів ІТ-сфери. Розглянуто та охарактеризовано методи підбору ІТ-персоналу, зокрема хедхантинг, рекрутинг і скринінг. Визначено, що метод хедхантингу розрахований на працівників рівня Middle+/Senior/Lead, рекрутинг – на кандидатів рівня Junior/Middle, а скринінг – на спеціалістів Junior-рівня або ж практикантів, стажистів. Охарактеризовано основні канали залучення кандидатів, які обирають залежно від особливостей портрету майбутнього працівника компанії. Доведено, що вибір каналу залучення є найвагомішим етапом всього процесу ІТ-рекрутингу. Розглянуто використання в ІТ-рекрутингу соціальної мережі для ділового спілкування – LinkedIn, а також спеціалізованих сайтів, сервісів і таких видів пошуку, як Boolean search і X-ray запити. Розглянуто процедуру рекрутингу ІТ-спеціалістів через призму етапів пошуку, повний цикл якого налічує 9 кроків: запит на відкриття вакансії; вибір каналів пошуку; пошук кандидатів; установлення зв’язку; співбесіда; тестування; прийняття рішення щодо заповнення вакансії; працевлаштування та адаптація новоприйнятого працівника.

Стаття написана українською мовою

Когут І. В., Лучко Г. Й.
Аналізування стейкхолдерів проєктів упровадження автоматизованої системи набору та атестації персоналу підприємствами будівельної галузі (c. 293 - 299)
Одним із основних факторів, який суттєво гальмує розвиток будівельної галузі в Україні, є проблеми з персоналом компаній. У статті визначено, що підприємствам будівельної галузі для подальшого розвитку необхідно реалізовувати проєкти, спрямовані на підвищення кваліфікації персоналу, розроблення систем його мотивації, вдосконалення системи набору персоналу. Обґрунтовано доцільність реалізації проєктів впровадження автоматизованої системи набору та атестації працівників на підприємствах будівельної сфери, реалізація яких дозволить налагодити бізнес-процеси, покращити комунікацію між співробітниками, забезпечити керівників інструментом контролю за роботою власного персоналу та сформувати відповідні системи мотивації. Для підвищення ефективності реалізації таких проєктів проаналізовано зацікавлених сторін проєкту на основі моделі Мітчелла, Агле та Вуда. Визначено основні групи стейкхолдерів; здійснено оцінку їх впливу на проєкт та класифікацію за принципом наявності атрибутів «влада», «законність», «терміновість вимог». Для ключових стейкхолдерів розроблено відповідні стратегії взаємодії, застосування яких дозволить керівництву підприємств будівельної галузі налагодити комунікацію з власним персоналом та основними зацікавленими сторонами, що в подальшому забезпечить успіх реалізації таких проєктів на користь компаній.

Стаття написана українською мовою

Міщук Є. В.
Удосконалення методології оцінювання рівня та стану безпеки кадрових інтересів підприємства (c. 300 - 309)
Метою статті є вдосконалення методології оцінювання рівня та стану безпеки кадрових інтересів підприємства. Визначено, що основою методології оцінювання безпеки кадрових інтересів підприємства є її диференціація на окремі види: безпеку кадрового забезпечення та безпеку ефективності використання персоналу. Показано, що оцінювання рівня і стану безпеки кадрових інтересів характеризуються власною методологією. Установлено, що індикатором безпеки ефективності використання персоналу є показник продуктивності праці, а індикаторами безпеки кадрового забезпечення є коефіцієнти забезпеченості трудовими ресурсами. Останні можуть набувати різного сенсу залежно від специфіки діяльності підприємства, його галузевої приналежності та інших особливостей. Визначено, що як лімінальні значення показників продуктивності праці та забезпеченості трудовими ресурсами доцільно застосовувати їх максимальні значення серед підприємств галузі в періоді оцінки. Запропоновано оцінку рівня безпеки кадрових інтересів проводити на підставі показника, що враховує нестачу прибутку до оподаткування. Дана нестача утворюється в тому разі, коли фактичні величини індикаторів безпеки не відповідають відповідним лімінальним значенням. Запропоновано оцінювання стану безпеки кадрових інтересів здійснювати з використанням зваженого періоду часу, протягом якого фактичні значення індикаторів безпеки кадрових інтересів підприємства – об’єкта оцінки досягнуть своїх лімінальних значень. Апробацію запропонованих підходів виконано на прикладі гірничодобувних підприємств. Виявлено, що найвищий рівень і найкращий стан безпеки кадрових інтересів протягом 2017–2018 рр. був на ПРАТ «Північний ГЗК». Інші підприємства галузі потребують коригування політики стосовно підвищення продуктивності праці персоналу.

Стаття написана українською мовою

Федотова І. В., Шинкаренко В. Г.
Система управління життєздатністю автотранспортного підприємства (c. 309 - 315)
Метою статті є обґрунтування складу системи управління життєздатністю підприємства на основі використання кібернетичного підходу до моделювання систем. Розглянуто теоретичні положення управління життєздатністю підприємства. Запропоновано кібернетичну схему ієрархічного контуру управління АТП, в якому виділено чотири рівні управління. Керуючу підсистему наведено у вигляді взаємозв’язку двох циклів: елементарного та розширеного. Розширений цикл відповідає управлінню життєздатним підприємством у цілому, а на елементарних циклах здійснюються роботи з управління певними процесами функціонування підприємства, що забезпечують життєздатність підприємства. Запропоновано трирівневу модель системи управління життєздатністю автотранспортного підприємства, визначено склад функцій управління на кожному її рівні: вищому, середньому та первинному. Керуюча підсистема (суб’єкт управління) представлена у вигляді управлінського циклу, в рамках якого виокремлені вирішальний, перетворювальний та інформаційно-контрольний блоки (класи) функцій. Склад підсистем сформований таким чином, щоб їх функціонування забезпечувало інтеграцію, скоординованість процесів досягнення стратегічних, тактичних та оперативних цілей підприємства у сфері підтримання його життєздатності. Керована підсистема (об’єкт управління) представлена процесом функціонування підприємства, виконавчою структурою, а також структурами знарядь і предметів праці. Сформована система управління має цільовий циклічний характер, дає змогу вчасно реагувати на зміни внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства, оперативно використовувати отриману інформацію в системі управління.

Стаття написана українською мовою

Залуцька Х. Я.
Стратегічна піраміда як основа бізнес-коригування досягнення цільових орієнтирів управління диверсифікаційно-інтеграційним розвитком машинобудівних підприємств (c. 316 - 322)
Результатом ефективного управління диверсифікаційно-інтеграційним розвитком машинобудівного підприємства є отримання максимального синергійного ефекту від оптимально-результативної взаємодії необхідних перспективних бізнес-одиниць між собою. Основою забезпечення ефективного нарощення синергійного ефекту взаємодії бізнес-одиниць машинобудівного підприємства є оптимально обрані стратегії їх розвитку на всіх рівнях управління. Взаємозв’язок стратегій усіх рівнів управління утворює певну стратегічну піраміду, яка відображає ієрархічну підпорядкованість стратегій цих рівнів. Відповідно метою статті є обґрунтування теоретико-методичного підходу до моделювання альтернативних комбінованих сценаріїв стратегічного розвитку машинобудівного підприємства на основі стратегічної піраміди. Для досягнення мети дослідження у статті застосовано методи: аналізу і синтезу; морфологічного аналізу; логічного узагальнення та порівняння; формалізації. Запропоновано уніфіковану технологію побудови стратегічної піраміди диверсифікаційно-інтеграційного розвитку підприємства, враховуючи сутність і особливості використання стратегічної піраміди, вимоги середовища функціонування сучасних підприємств (неотехнологічні умови відтворення) та умови застосування диверсифікаційно-інтеграційного розвитку цих підприємств. Уточнено сутність стратегій кожного рівня стратегічної піраміди диверсифікаційно-інтеграційного розвитку підприємства. За наведеною технологією сформовано архітектоніку стратегічної піраміди, яка забезпечує вибір із альтернативних комбінованих сценаріїв диверсифікаційно-інтеграційного розвитку підприємства оптимально-результативний синергійний стратегічний набір раціонального досягнення поставлених цілей.

Стаття написана українською мовою

П’ятницька Г. Т., Шевчун М. Б.
Логістичні процеси в торгівлі: систематизація наукових поглядів та оцінювання впливу на управління підприємствами (c. 322 - 330)
Метою статті є розвиток наукових підходів до оцінювання впливу логістичних процесів на управління підприємствами торгівлі. Для досягнення мети були застосовані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Встановлено, що на малих підприємствах торгівлі України немає окремих відділів, які б прямо займалися забезпеченням якості логістичних процесів. Тоді як на великих і середніх підприємствах торгівлі та в різного роду торговельних об’єднаннях і мережах логістичним процесам сьогодні приділяється особлива увага. З’ясовано, що підприємства торгівлі можуть співпрацювати з підприємствами-партнерами, які надають різного роду спеціалізовані логістичні послуги, або шляхом об’єднання в межах єдиної компанії (корпорації) та генерування таким чином синергетичного ефекту, або шляхом побудови взаємодії на засадах аутсорсингу. Проведена систематизація наукових поглядів на логістичні процеси в торгівлі та специфіку управління ними дозволила об’єднати їх у сім груп даних. За результатами опитування керівників і менеджерів підприємств торгівлі побудовано матрицю ідентифікації сили впливу індикаторів управління логістичними процесами на показники результативності загального управління підприємством. Зроблено висновок, що запропонований науковий підхід до оцінювання впливу логістичних процесів на управління підприємствами торгівлі дозволить удосконалити управління якістю їх логістичних процесів. Виявлено, що на зростання доходів та задоволення покупців підприємств торгівлі найбільше впливає якість логістики, а на їх прибутковість – ефективність витрат на виконання логістичних процесів. Констатовано, що отримані результати можуть бути використані для встановлення причинно-наслідкових зв’язків забезпечення результативного управління якістю логістичних процесів на підприємствах торгівлі.

Стаття написана українською мовою

Городецький М. А.
Цифрова модель оцінки впливу клієнтського досвіду на прибуток (c. 331 - 338)
Сьогодні якість обслуговування є критичним фактором успіху в бізнесі. Згідно з дослідженнями якісний сервіс значно збільшує рівень лояльності споживачів і їх бажання платити, що, своєю чергою, впливає на рівень продажів і прибутковість компанії. Неякісне обслуговування призводить до втрати клієнтів і частки компанії на ринку. Концепція обслуговування на основі клієнтського досвіду означає додаткову цінність продукту для клієнта у вигляді сервісу, що передбачає також сервіс при користуванні та володінні продуктом. Формування такої цінності належить до функцій маркетингу. За умови, що попит на продукт сформовано, компанія формує корисність часу та місця, що передбачає логістичний сервіс, доставку продукту до клієнта в певний час і певне місце, що забезпечує просторову та часову реалізацію попиту. Численні дослідження свідчать про позитивний прямий зв’язок між автоматизацією процесів управління взаємовідносинами з клієнтами, що в кінцевому підсумку забезпечує контроль нефінансових показників ефективності взаємодії з покупцями. Визначено, що клієнтоорієнтований підхід – це такий тип взаємодії з покупцем, який забезпечує додатковий прибуток і потік клієнтів завдяки глибокому розумінню та задоволенню їх потреб. Клієнтоорієнтованість передбачає впровадження концепції управління взаємовідносинами з клієнтами, що отримала назву Customer Relationship Management (CRM). У статті встановлено, що впровадження CRM-системи є складовою автоматизації концепції клієнтоорієнтованого підходу до ведення бізнесу. CRM – це бізнес-стратегія, яка орієнтована на розуміння та управління потребами потенційних клієнтів. Це дає змогу зробити основний висновок: впровадження концепції клієнтського досвіду та стандартів обслуговування клієнтів потребує ефективного контролю, інструментом якого є CRM-система, що забезпечує вимірюваність лояльності клієнтів на основі цифрової моделі бізнесу, закладеної в її основу.

Стаття написана українською мовою

Варук В. В.
Вплив стратегії розвитку смарт-спеціалізації на рівень добробуту мешканців об’єднаних територіальних громад (c. 338 - 345)
Покращення навколишнього середовища та добробуту громадян важливе для переходу до стабільного та кращого майбутнього і знаходиться в центрі уваги стосовно трансформації громад. Одним зі шляхів зазначеного переходу є запровадження стратегії смарт-спеціалізації, метою якої є забезпечення комфортних умов життя, що характеризує сучасний розвиток добробуту громадян. Мета статті полягає в дослідженні та зіставленні загальних напрямів впливу стратегії смарт-спеціалізації на добробут мешканців територіальних громад. Вплив стратегії смарт-спеціалізації для забезпечення добробуту мешканців територіальних громад визначено, аналізуючи, систематизуючи та узагальнюючи праці багатьох іноземних і вітчизняних науковців. У результаті дослідження розглянуто різні бачення поняття смарт-спеціалізації та сформульовано основні напрями здійснення розвитку цієї стратегії. Проаналізовано світовий досвід формування розвитку смарт-спеціалізації. Розроблено таблицю впливу стратегії смарт-спеціалізації на добробут громади. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі на концептуальному рівні є заповнення певного наукового вакууму у вивченні впливу стратегії смарт-спеціалізації на добробут мешканців територіальних громад, відзначаючи внесок дослідників у розвиток проблеми.

Стаття написана українською мовою

Сохецька А. В.
Сучасні тенденції маркетингових досліджень (c. 346 - 352)
Стаття присвячена якісній оцінці маркетингових досліджень в Україні та світі загалом, а також виокремленню сучасних тенденцій маркетингових досліджень. Проаналізовано тенденції розвитку ринку маркетингових досліджень у двох вимірах: міжнародному та вітчизняному. Зроблено висновок про значне зростання міжнародного ринку протягом останніх декількох років, а також збільшення частки великих транснаціональних компаній. Досліджено структуру доходів компаній у розрізі регіонів базування. Вітчизняний ринок маркетингових досліджень показує дещо інші тенденції, а вагомими факторами, які впливають на його розвиток, є економічна та політична ситуація. Систематизовано та наведено інформацію стосовно найбільших компаній, які провадять маркетингові дослідження на ринку України. Також у статті систематизовано базові тенденції, які будуть спостерігатися протягом декількох наступних років, зокрема це розвиток голосових технологій і технологій відео аналізу; зростання штучного інтелекту та його присутності в маркетингових дослідженнях; удосконалення опитувань через різні канали збору інформації; збільшення кількісних досліджень серед компаній. Інтернаціоналізація української економіки в цілому привела до того, що найбільшими гравцями на ринку стали саме представники міжнародних дослідницьких мереж. У цілому аналіз міжнародного ринку маркетингових досліджень показав, що наразі зберігається тенденція до зростання обсягів та популяризації маркетингових досліджень, про що свідчать дані щодо доходу маркетингових компаній. Серед регіонів світу найбільшу частку займають Північна Америка та Європа. Стосовно вітчизняного ринку маркетингових досліджень, аналіз показав негативну динаміку зміни під впливом економічних і політичних процесів. Серед тенденцій, які будуть зберігатися в наступні декілька років, відзначено поглиблення автоматизації, збільшення стандартизації та інтенсивний розвиток штучного інтелекту. Ключовими факторами успіху для цих систем є простота використання, швидкість та вартість. Однак ключовим елементом їх успіху є саме здатність використовувати існуючі бренди та репутацію.

Стаття написана українською мовою

Верескун М. В., Захаров С. В., Колосок В. М.
Переваги та недоліки використання різних видів трафіку в системі інтегрованого інтернет-маркетингу (c. 352 - 358)
Метою дослідження є класифікація видів інтернет-трафіку в сучасних умовах, конкретизація переваг і недоліків основних його видів та розробка рекомендацій щодо використання в системі інтегрованого інтернет-маркетингу українських підприємств. У статті наведено визначення поняття інтернет- трафіку. Виявлено, що у своїй роботі кожна компанія використовує два основних види трафіку: безплатний (пошуковий, прямий, реферальний) і платний, або рекламний трафік. Конкретизовані основні переваги та недоліки кожного з видів трафіку. Доведено, що у стратегічній перспективі найкращим вибором виглядає активне SEO-просування, тобто вкладання ресурсів у збільшення потоку некерованого, проте безкоштовного, трафіку. Зауважено, що рекламний (платний) трафік є найефективнішим інструментом швидкого нарощування потоку потенційних клієнтів на короткостроковому часовому інтервалі. З’ясовано, що питома вага різних джерел інтернет-трафіку компанії дуже сильно залежить від типу бізнесу, яким займається фірма. Отримані результати дозволять підприємствам різних галузей коригувати свою стратегію інтернет-маркетингу з урахуванням виявлених тенденцій.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2020

Мисик В. М.
Типологія івентів як об’єктів івент-менеджменту (c. 203 - 210)
У статті розвинуто типологію видів івентів як об’єктів івент-менеджменту, що розглядається як окремий вид управлінської діяльності, спрямований на управління різними заходами ділового (ділові зустрічі, ярмарки, виставки, конференції, конгреси, маркетингові заходи, соціальні ініціативи тощо) та тімбілдінгового характеру в діяльності суб’єктів господарювання. В основі івент-менеджменту перебуває сам івент, тобто захід, до якого долучаються івент-організатори, івент-менеджери та інші суб’єкти івент-індустрії, і який водночас є об’єктом івент-менеджменту. Зроблено висновок про те, що досі в науковій літературі не сформовано єдиної типології івентів як об’єктів івент-менеджменту. Багато в чому це пояснюється різновекторністю трактування поняття івент-менеджменту, а також його відносною новизною як окремого напрямку наукового дослідження. Отже, розкрито сутність існуючих класифікаційних ознак у межах означеної типології івентів (характер проведення заходу, масштабність, місце проведення) та здійснено доповнення цієї типології новими ознаками (зміст, періодичність проведення, суб’єктний склад учасників, характер взаємодії учасників, суб’єктний склад організаторів і координаторів, національний склад учасників, організаторів і координаторів, прикріпленість до місця проведення, рівень новизни, форма взаємодії учасників, часова спрямованість, особливості фінансування, завершеність). Розвинута типологія івентів як об’єктів івент-менеджменту дає змогу керівникам і суб’єктам івент-менеджменту обґрунтованіше обирати види івентів залежно від визначених цілей, завдань, наявного ресурсного забезпечення та існуючих обмежень, а також планувати такі заходи на перспективу. Вказані напрацювання також уможливлюють усунення низки дискусійних положень, які стосуються як виокремлення класифікаційних ознак івентів, так і їх відповідних видів у межах класифікації.

Стаття написана українською мовою

Залуцька Х. Я.
Синергійний стратегічний набір машинобудівного підприємства як забезпечувальний управлінський фактор циклічності процесу його диверсифікаційно-інтеграційного розвитку в умовах неотехнологічного відтворення (c. 210 - 216)
Мета статті полягає в розробці науково-методичного підходу до формування активно-адаптивного синергійного стратегічного набору, який забезпечить циклічність процесу диверсифікаційно-інтеграційного розвитку машинобудівного підприємства в умовах неотехолгічного відтворення. Обґрунтовано необхідність отримання синергійного ефекту на кожному рівні управління машинобудівним підприємством у процесі диверсифікаційно-інтеграційного розвитку через взаємопроникнення результатів діяльності його бізнес-одиниць. Сформовано технологічну карту відповідності та взаємоузгодженості синергійного ефекту стратегіям згідно з ієрархією управління. На основі технологічної карти запропоновано науково-методичний підхід до формування активно-адаптивного синергійного стратегічного набору управління диверсифікаційно-інтеграційним розвитком машинобудівного підприємства, реалізація якого (за допомогою тактичного бізнес-набору управлінських інновацій) забезпечить досягнення генеральної цілі розвитку підприємства та створення додаткового ефекту, необхідного для його ефективного функціонування в умовах неотехнологічного відтворення. Охарактеризовано складові елементи структури синергійного стратегічного набору управління диверсифікаційно-інтеграційним розвитком машинобудівного підприємства.

Стаття написана українською мовою

Краснокутська Н. С., Подоприхіна Т. О.
Аналіз методологій управління проєктами в IT-галузі (c. 217 - 222)
Мета статті полягає в дослідженні методологій управління проєктними командами у сфері розробки програмного забезпечення. При аналізі, систематизації й узагальненні наукових праць учених і стандартів управління проєктами було розглянуто світові стандарти та практики, виконано аналіз упровадження світових стандартів менеджерами проєктів у світі та в Україні. Особливу увагу приділено методологіям розробки програмного забезпечення за умов роботи проєктних команд у розподіленому середовищі, оскільки це найбільш сприятлива форма організації праці в період пандемії. Виділено методології управління проєктами, котрі використовуються за умов роботи розподілених проектних команд в Україні. Виявлено, що найбільш популярною методологією у світі та в Україні, за умов використання як розподілених команд, так і команд, які працюють в одній локації, є Scrum-методологія розробки програмного забезпечення. Обґрунтовано, що методології, котрі менеджери проєктів в Україні використовують на власних проєктах, не відрізняються від світових практик і стандартів за винятком таких, як Lean та Prince 2, які не мають підтримки з боку менеджерів в Україні. Крім того, до вагомих відмінностей слід також віднести відмінність майже у 10% між частотою використання Kanban-методології в Україні та світі. Ця відмінність, як ми припускаємо, свідчить про те, що в Україні більший відсоток проєктів, котрі підтримуються командою, ніж розробляються з нуля, тому відсоток використання Kanban-методології вищий. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є визначення ступеня впровадження всіх принципів методологій у розподіленій проєктній команді в Україні та з’ясування ефективності роботи таких команд.

Стаття написана українською мовою

Перит І. О.
Сутність і класифікація факторів впливу на підприємницьку діяльність домогосподарств (c. 223 - 230)
Метою статті є вивчення факторів впливу зовнішнього та внутрішнього середовища на доходи домогосподарств від підприємницької діяльності в контексті прямого та опосередкованого управління бізнесом, а також розроблення їх класифікаційних видів за критеріями та групами. Методологічну основу роботи становлять теоретичні висновки й узагальнення економічної науки та наукові праці щодо вивчення факторів впливу на бізнес. У роботі застосовано логічний, порівняльний і комплексний підходи, а також методи емпіричного дослідження, порівняння та комплексного аналізу. У ході дослідження проаналізовано та структуровано найвагоміші наукові напрацювання щодо поглядів на сутність і види факторів впливу на доходи приватних підприємців, надано авторське трактування основних факторів впливу на доходи бізнесу. Фактори впливу на управління бізнесом запропоновано групувати на фактори впливу прямого управління та фактори незалежного впливу, в рамках яких виділено зовнішні та внутрішні, екстенсивні та інтенсивні підгрупи. У першій групі на другому рівні деталізації додатково визначено виробничі та невиробничі підгрупи. Також групи факторів запропоновано класифікувати за ознаками ступеня керованості, регулярністю та наслідками впливу на бізнес. Акцентовано увагу на необхідності аналізувати фактори впливу на бізнес домогосподарств з точки зору врахування інтересів власника бізнесу та ступеня його участі в управлінні діяльністю. Наукова цінність проведеного дослідження полягає у спрямуванні результатів роботи на пошук актуального на сьогодні розуміння сутності та класифікації факторів впливу на підприємницьку діяльність домогосподарств, що дозволить бізнесу бути гнучким до змін, підвищити дохідність і фінансові результати, а у підсумку – забезпечити прогресивність вітчизняної економіки.

Стаття написана українською мовою

Воскресенська О. Є.
Шляхи підвищення ефективності системи мотивації праці персоналу санаторно-курортного комплексу (c. 231 - 236)
У статті розглянуто шляхи підвищення ефективності системи мотивації праці персоналу санаторно-курортного комплексу «Чайка» ПБТ «Парітет». Встановлено, що працівники вважають наявність матеріальної мотивації як належне і звертають все більше уваги на додаткові стимули, які їм пропонує керівництво підприємства. Розглянуто матеріальні та нематеріальні види мотивації праці персоналу. Встановлено мотиви, що спонукають людину працювати на користь підприємства. Також доведено, що використання керівництвом лише матеріальних стимулів не приводить автоматично до хороших результатів роботи працівників. Для досягнення найкращих результатів керівництву підприємства пропонується використовувати змішаний підхід та враховувати індивідуальні потреби кожного працівника окремо. Саме тому в статті пропонується поділити працівників на групи відповідно до їх потреб. Такий поділ є умовним, але він базується на психологічних особливостях розвитку особистості в цілому та дозволяє задовольняти економічні потреби, бажання, інтереси кожного працівника. Задля підвищення ефективності системи мотивації праці персоналу санаторно-курортного комплексу «Чайка» ПБП «Парітет» досліджено зміну рівня мотивації персоналу підприємства в часі. Визначено особисті кар’єрні очікування персоналу підприємства. Персонал умовно поділено на групи, кожній групі надано коротку характеристику та наведено пріоритети кар’єрного зростання персоналу. Проведене дослідження дозволяє зробити висновок, що вдосконалення системи мотивації праці персоналу підприємства залежить від багатьох факторів, які на неї впливають. При вдосконаленні системи мотивації керівництву підприємства слід пам’ятати, що не можна мотивувати всіх працівників однаково. Користуючись запропонованим поділом працівників, керівництво підприємства може розробити індивідуальну систему мотивації для кожного працівника або для групи працівників. Саме від вдалої системи мотивації праці залежить ефективність роботи не тільки самого працівника, але й усього підприємства в цілому.

Стаття написана українською мовою

Чміль Г. Л., Джгуташвілі Н. М.
Цифровізація управління клієнтським досвідом у готельно-ресторанній індустрії (c. 237 - 245)
Клієнтський досвід усе більше набуває важливості як підґрунтя (необхідна умова) нарощення конкурентних переваг у готельно-ресторанній індустрії. У новітніх умовах клієнти стають дедалі вибагливішими та вимогливішими до сервісного продукту готелю, у результаті чого ускладнюється завдання управління клієнтським досвідом. Тому актуальним є дослідження формування цінності клієнтського досвіду та прикладного інструментарію ефективного управління ним в умовах цифровізації. Метою статті є розробка науково-практичного інструментарію управління клієнтським досвідом у готельно-ресторанній індустрії в умовах цифровізації економіки. Досліджено проблеми цифровізації управління клієнтським досвідом у готельно-ресторанній індустрії та розроблено науково-практичний інструментарій, який здатний забезпечити підвищення ефективності управлінського процесу. Ідентифіковано замкнений цикл формування цінності клієнтського досвіду як така послідовність: посилення конкурентних переваг; підвищення задоволеності клієнтів; формування лояльності; прихильність до готелю та адвокація; приваблення нових клієнтів. Запропоновано структурно-логічну послідовність управління клієнтським досвідом у закладах готельно-ресторанного господарства, що інтегрує дослідницькі, аналітичні та управлінські заходи в єдиний комплекс дій управлінського персоналу, орієнтований на покращення клієнтського досвіду. Акцентовано увагу на тому, що формування стратегічних альтернатив визначається стилем управління клієнтським досвідом (проактивне, реактивне) та забезпечуються комплексом відповідних методів, зокрема: кулхантинг, трендвотчинг, форсайт-дослідження, бенчмаркінг, дизайн-мислення. Досліджено цифрові канали взаємодії із клієнтами; сформовано сукупність із 29 підприємств готельно-ресторанної індустрії, зокрема 14 готелів 3-х зірок і 15 готелів 4-х зірок, розташованих у м. Києві та Київській області. Надано бальну оцінку ступеню застосування цифрових каналів взаємодії з клієнтами та виявлено, що провідним каналом просування готельно-ресторанних послуг в умовах цифровізації залишається офіційний сайт закладу, а зворотного зв’язку з клієнтами – представленість у TripAdvisor і робота пабліків закладів індустрії гостинності в соціальних мережах.

Стаття написана українською мовою

Жилінська О. І., Горбась І. М., Прилуцька Т. Ю.
Жінки в управлінні: український досвід і сучасні реалії (c. 245 - 250)
Стаття присвячена ролі жінок в управлінні. Особлива увага приділяється непропорційному представництву жінок і чоловіків у сфері прийняття рішень та на керівних посадах. Мета статті полягає в розкритті проблематики гендерної нерівності у професійній управлінській діяльності в Україні. Завдання дослідження полягають у: розкритті сутнісних рис гендерного розвитку та гендерної нерівності в контексті людського розвитку; дослідженні стану гендерної нерівності в Україні та світі; статистичному аналізі гендерних аспектів зайнятості в управлінській сфері; розкритті сучасного представництва жінок на різних рівнях управління як у державному, так і в приватному секторах. Використано загальнонаукові та специфічні методи дослідження, зокрема: аналіз законодавства, наукової та фахової літератури, узагальнення, систематизація, класифікація. Показано, що частка жінок в управлінні у ХХІ ст. тяжіє до паритету з чисельністю чоловіків, проте жіноче лідерство здебільшого обмежується середнім і нижчим рівнями менеджменту. Доведено, що розподіл керівних посад між статями відображає гендерні стереотипи щодо традиційної діяльності чоловіків і жінок. Виділено галузі, в яких превалюють жінки-керівники, та окреслено найменш гендерно-диверсифіковані сфери діяльності. Визначено, що нерівність між жінками та чоловіками в доступі до інститутів політичноі? та економічноі? влади і лідерства є проявом соціального диспаритету та гендерного дисбалансу, що є серйозним соціальним протиріччям, проблемою, яка наразі має стати основою для проведення подальших досліджень наукового та прикладного характеру. Зроблено висновок, що забезпечення гендерної рівності, паритету та розширення прав і можливостей жінок має фундаментальне значення для сталого розвитку суспільства.

Стаття написана українською мовою

Брадулов П. О., Ординський В. І.
Стратегія застосування інструментів Інтернет-маркетингу для В2В сектора (c. 251 - 259)
Статтю присвячено проблемі використання інструментів мережі Інтернет з метою досягнення маркетингових цілей. Досліджено основні напрямки використання інструментів Інтернет-маркетингу підприємствами B2B сектора. Розглянуто стан застосування інструментів Інтернет-маркетингу на В2В ринку в Україні. Визначено особливості використання інструментів Інтернет-маркетингу та основні стратегічні та тактичні кроки з розбудови Інтернет-маркетингу в компаніях на ринку В2В. Апробацію рекомендованих інструментів проведено в ТОВ «Лайфселл». Розкрито особливості організації Інтернет-маркетингу на підприємствах В2В сектора. За допомогою аналізу визначено залежність між кількістю клієнтів підприємства та кількістю відвідувачів сайту за рахунок органічного та рекламного пошуку. Досліджено основні напрямки використання інструментів Інтернет-маркетингу ІТ-підприємствами. Розкрито специфіку побудови системи Інтернет-маркетингу в даній сфері бізнесу відповідно до специфіки ІТ-продукту та етапу прийняття рішення про покупку, на якому перебуває споживач. Дослідження доводить, що організація маркетингових комунікацій в мережі Інтернет з використанням системного підходу підвищує ефективність маркетингової діяльності компаній за рахунок синергетичного ефекту, що виникає від взаємодії елементів побудованої системи. Розглянуто основні інструменти маркетингових комунікацій в Інтернеті та визначено їх місце в системі Інтернет-маркетингу підприємства. Визначено, що важливим є використання всіх можливостей Інтернету для побудови ефективної системи комунікацій. Встановлено, що використання засобів Інтернет-маркетингу компаніями сфери інформаційних технологій має свою специфіку, що відрізняє її від інших сфер бізнесу.

Стаття написана українською мовою

Лагодієнко В. В., Басюркіна Н. Й., Турленко Н. В.
Механізми формування та функціонування регіональних агромаркетингових систем (c. 260 - 265)
Агромаркетинг як сучасна система господарювання й інструмент подолання ринкових проблем і вирішення виробничо-збутових завдань є необхідним для суб’єктів господарювання. Він дає можливість адекватно реагувати на процеси ускладнення методів операційної діяльності аграрних виробників через розширення асортименту продукції, інноваційний розвиток виробничої бази агросфери, зміни кон’юнктури ринку аграрної та продовольчої продукції, посилення конкуренції. Водночас проблеми розвитку механізмів формування та функціонування регіональних агромаркетингових систем залишаються невирішеними. У статті обґрунтовано особливості аграрного маркетингу, що зумовлюються специфікою власне агросфери та аграрного виробництва. Вказані особливості дають змогу сформулювати поняття аграрного маркетингу як процес задоволення потреб споживачів шляхом раціональної організації обміну та формування споживчої цінності агропродовольчих товарів. Дослідженням встановлено, що в умовах сучасної трансформації економіки кожне аграрне підприємство робить вибір із щонайменш двох шляхів подальшого розвитку: орієнтація на виробництво; орієнтація на ринок, або маркетинговий шлях розвитку. Визначено, що процес формування маркетингової системи регіонального агробізнесу починається із формулювання мети, тому має відбуватися відповідно до вимог, які висуваються концепцією створення маркетингових систем до процесу встановлення цілей. Кожна встановлена мета повинна бути визначена якісно й кількісно, а також обмежена в часі її досягнення. Формування систем агромаркетингу в регіоні повинне мати комплексний системний характер. Доцільно не лише створювати маркетингові служби суб’єктів агробізнесу, але й формувати умови для їх ефективної роботи. Головним завданням агромаркетингу є постачання аграрної сировини та продовольства необхідної якості для задоволення потреб конкретного споживача, у необхідному місці, у потрібний час і в необхідній кількості. Формування агромаркетингових структур на рівні первинних ланок – аграрних підприємств – зумовлює можливість нарощування ефективності їх операційної діяльності завдяки більш чіткій орієнтації на задоволення конкретних потреб покупців і запитів ринку. Розвиток агромаркетингових структур дає змогу підвищити товарообіг аграрних підприємств, конкурентоспроможність вироблюваної продукції та збільшити їх частку на ринку.

Стаття написана українською мовою

Буднікевич І. М., Благун І. І., Крупенна І. А., Бокучава В. Б.
Напрямки застосування маркетингових інновацій у комунікаційній політиці готельних закладів (c. 266 - 277)
У статті розглянуто сутність і напрямки застосування маркетингових інновацій у комунікаційній політиці готельних закладів. Уточнено напрямки застосування маркетингових інновацій вітчизняними та зарубіжними готельєрами; акцентовано увагу на важливості новацій у просуванні готельного закладу та його послуг. Узагальнено практику провідних гравців ринку стосовно застосування інструментів «партизанського» маркетингу в комунікаціях з цільовими аудиторіями. Відзначено, що маркетингові інновації повинні бути погоджені з концепцією просування готелю, вони мають бути системними та продукуватися постійно. Описано схему впровадження акцій, які спрямовані на WOW-ефект у готельному маркетингу. Обґрунтовано необхідність та актуальність застосування digital-технологій у стратегіях просування акторів готельного бізнесу; визначено напрямки застосування технологій digital-marketing у вітчизняному готельному бізнесі. Відзначено, що трансформація напрямків конкурентної боротьби готельних закладів за увагу аудиторії зумовила перерозподіл рекламних бюджетів на користь додаткових маркетингових прийомів – контент сайту, професійна зйомка, 360-градусне відео, яскраві інтерактивні акційні лендинги, робота з відгуками, планове SEO, адміністрування сторінок у соціальних мережах, заходи PR, контекстне просування. Акцентовано увагу на важливості розробки функціональних лендингів, які дозволять привертати увагу до конкретної послуги, отримати більше заявок, підвищити конверсію сайту та зібрати базу контактних даних для майбутньої роботи. Встановлено, що маркетингові інновації реалізуються в напрямку персоналізації, індивідуального маркетингового досвіду клієнта, впровадження CRM-системи. Розглянуто роль месенджерів і чат-ботів зі штучним інтелектом як нових каналів залучення гостей у готельні заклади. Звернуто увагу на ряд цікавих маркетингових програм, які включають маркетингові інновації, спрямовані на нівелювання викликів для закладів індустрії гостинності, викликаних пандемією та карантинними заходами. Відзначено, що такі програми створюються маркетинговими фірмами та галузевими фахівцями не тільки для допомоги готелям, але й для формування привабливих пропозицій для гостей.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2020

Косіченко І. І.
Стратегічні пріоритети розбудови вітчизняного консалтингового бізнесу в сучасних умовах (c. 270 - 276)
Системна інтеграція України в європейський і глобальний економічний простір суттєво актуалізує питання щодо виведення на якісно вищий щабель розвитку діючу в державі систему консалтингового обслуговування бізнесового та державного секторів економіки. Досягнення стратегічних цілей передбачає реалізацію цілої низки інституційних, організаційно-економічних та інформаційних заходів, здатних у сукупності забезпечити динамічну розбудову вітчизняного консалтингового бізнесу та впровадження в Україні дієвих механізмів податкового комплаєнс-контролю. Що стосується інституційного середовища консалтингової бізнес-діяльності, то воно має забезпечувати насамперед неухильне нарощування масштабів і якісних кондицій вітчизняного консалтингу, підвищення його економічної результативності та посилення впливу на результати. Варто наголосити, що на сьогоднішній день система інституціоналізації вітчизняної консалтингової індустрії все ще перебуває на початковому етапі свого становлення. Так, її інституційно-регуляторний «каркас» формують, головним чином, професійні консалтингові об’єднання, маркетингові спілки, спілки управлінського консультування, професійні організації загального типу, юридичні асоціації та ін., тоді як на загальнонаціональному рівні консалтинг чітко не визначений. Основна причина цього – відсутність консалтингу в переліку ліцензованих видів господарської діяльності. Розбудова в Україні розвинутого і високодиверсифікованого консалтингового бізнесу є неможливою без реалізації комплексу організаційно-економічних заходів. Вони мають бути спрямовані насамперед на створення умов для стабільного нарощування ринкового попиту на консалтингові послуги з боку бізнес-структур і державних установ з метою стимулювання поширення інноваційних технологій у бізнес-діяльність суб’єктів господарювання, незважаючи на високі ризики реалізації бізнес-процесів та мультиплікації національного економічного розвитку.

Стаття написана українською мовою

Данилюк В. О., Дашкевич Д. Р.
Особливості управління збутовою діяльністю в бізнес-організаціях різних галузей (c. 276 - 283)
Метою статті є виокремлення особливостей процесу управління збутовою діяльністю бізнес-організацій, які працюють у сільському господарстві, переробній промисловості, машинобудуванні, торгівлі, легкій промисловості та сфері послуг, і виявлення специфічних аспектів, що виникають на стику управління збутовою діяльністю та іншими функціональними сферами управління бізнес-організацією. Наведено низку універсальних для будь-якої бізнес-організації принципів, які мають бути враховані у процесі формування загальної стратегії та плануванні й реалізації управління збутовою діяльністю. Проаналізовано специфічні особливості побудови каналів розподілу готової продукції в бізнес-організаціях різних видів діяльності. Розглянуто основні аспекти взаємодії бізнес-організацій з іншими суб’єктами збутової діяльності та надано рекомендації щодо її ефективнішої організації. Визначено, що основними методами просування продукції для досягнення цілей збутової підсистеми у процесі управління збутовою діяльністю є: реклама, стимулювання збуту та персональні продажі. Виявлено основні відмінності в роботі підсистеми збуту бізнес-організацій різних галузей і виокремлено особливості управління збутовою діяльністю. Показано, що особливістю збутової діяльності бізнес-організацій сфери послуг є використання нульового каналу збуту, натомість для переважної більшості машинобудівних бізнес-організацій важливим є функціонування «маркетинг-центру», організованого за функціональним принципом, метою якого є взаємодія з усіма підрозділами бізнес-організації, а для промислових бізнес-організацій, у яких постачання продукції до місця продажу залежить від локації виробництва, визначальним є дотримання таких умов, як досягнення максимального задоволення потреб споживачів і оптимізація витрат на постачання продукції.

Стаття написана українською мовою

Портна О. В., Цвар О. О.
Стратегічні зміни в управлінні персоналом: світовий досвід застосування стейкхолдерно-орієнтованих підходів (c. 284 - 290)
Ефективні стратегічні зміни в управлінні персоналом із застосуванням стейкхолдерно-орієнтованих підходів в умовах зростаючої складності систем залишаються важливим завданням для розвитку бізнесу, підприємництва. Мета статті полягає в розгляді та узагальненні світового досвіду ефективних стратегічних змін в управлінні персоналом із застосуванням стейкхолдерно-орієнтованих підходів та опрацюванні практичних пропозицій щодо використання цього досвіду в діяльності вітчизняного бізнесу та підприємництва. В цьому контексті можна констатувати, що для розробки та реалізації позитивних стратегічних змін в управлінні персоналом важливим є врахування як інтересів, так і протиріч низки стейкхолдерів. У практичній діяльності інтереси майже всіх груп персоналу найчастіше входять у протиріччя з інтересами керівництва та власників. Звідси опрацювання проблем підвищення зацікавленості та нівелювання протиріч стає вагомими аспектами співпраці всіх стейкхолдерів, незважаючи на різні умови та країни функціонування бізнесу. Сучасні світові науково-практичні надбання у сфері управління персоналом найчастіше зосереджуються на визначенні точок взаємодії та збігу інтересів усіх учасників процесів управління та розвитку. Запропонований алгоритм визначення та прийняття ефективних стратегічних змін в управлінні персоналом можна застосовувати в реаліях вітчизняного бізнесу. Актуальним напрямком подальших досліджень є визначення для всіх зацікавлених сторін оптимально збалансованих рішень на основі мінімальних витрат і максимальних прибутків при формуванні та реалізації стратегічних змін в управлінні персоналом.

Стаття написана українською мовою

Тесленок І. М., Трибой І. А.
Управління стратегічними змінами підприємств сфери оздоровлення та відпочинку (c. 291 - 297)
Метою статті є визначення основних проблем, які виникають на етапі управління стратегічними змінами підприємств сфери оздоровлення та відпочинку, та розробити шляхи їх подолання. Проаналізовано праці багатьох зарубіжних і вітчизняних учених стосовно поняття «управління змінами»; висвітлено найвідоміші визначення понять «стратегічні зміни» та «управління змінами». Розглянуто основні проблеми, які виникають під час управління змінами на підприємствах, що працюють у сфері оздоровлення та відпочинку. Запропоновано загальну схему основних етапів впровадження стратегічних змін, яка складається з шести основних етапів. Ці етапи є рекомендованим алгоритмом процесу впровадження змін на підприємстві, що працює у сфері оздоровлення та відпочинку. Проведено SWOT-аналіз сфери оздоровлення та відпочинку країни, визначено сильні та слабкі сторони, можливості та загрози розвитку туристичної сфери в Україні. Визначено найпоширеніші напрямки розвитку сфери оздоровлення та відпочинку. Досліджено існуючі зміни за ступенем перетворень. Розглянуто поняття «програма змін» і «план змін» та визначено особливості їх побудови. Також сформульовано основні принципові завдання розробки проєкту стратегічних змін. Визначено провідні завдання програми змін на підприємстві. Запропоновано загальну схему розробки плану впровадження стратегічних змін, яка складається з трьох блоків: завдання; кроки; строки виконання. Визначено проблеми у проведенні оцінювання результатів від упроваджуваних змін і встановлено загальні принципи, яким має відповідати оцінка ефективності цих змін. Виділено основні причини опору стратегічним змінам і запропоновано шляхи їх подолання.

Стаття написана українською мовою

Калугіна Н. А.
Адаптивна модель розвитку електронної комерції (c. 298 - 304)
Метою статті є формування моделі розвитку електронної комерції, адаптованої до реалій сучасності та особливостей розвитку інфокомунікацій країни. Проаналізовано сучасний стан розвитку інфокомунікацій та активність підприємств у контексті застосування ними цифрових платформ для ведення бізнесу. Встановлено, що розвиток електронної комерції сповільнюється нерівністю доступу до сучасних інформаційно-комунікаційних технологій і низькою активністю певних суб’єктів економічної діяльності щодо здійснення торговельних операцій через мережу Інтернет. Запропоновано адаптивну модель розвитку електронної комерції, яка базується на урахуванні умов зовнішнього контуру розвитку підприємств і внутрішнього контуру в аспекті наявної ресурсної бази та потенційних можливостей розвитку. Модель потребує наявності інформаційної бази процесів розвитку електронної комерції, містить методичні основи аналізу внутрішнього та зовнішнього контурів розвитку електронної комерції, а також методи прогнозування змін зовнішнього контуру та визначення внутрішнього потенціалу. Необхідним елементом моделі є визначення критеріїв можливості розвитку електронної комерції в існуючих умовах та формування переліку інваріантних моделей на різних платформах, найбільш прийнятних в умовах зовнішнього контуру. Обґрунтована необхідність урахування існуючих кіберризиків та застосування заходів щодо їх мінімізації в процесі розвитку електронної комерції. Визначено, що розвиток електронної комерції приводить до виникнення ефекту на мікро-, мезо- та макрорівнях, що в підсумку може привести до появи синергетичного ефекту. Зворотний зв’язок, який містить модель, дозволяє пов’язати етап визначення результатів із формуванням інваріантних моделей розвитку, який спрацьовує у випадку відсутності бажаних результантів за обраною моделлю розвитку електронної комерції. Подальші дослідження спрямовуватимуться на обґрунтування критеріїв, які визначають можливість розвитку електронної комерції за умов внутрішнього та зовнішнього контурів.

Стаття написана українською мовою

Шульгіна Л. М., Бінда Яцек, Жалдак Г. П.
Методичний інструментарій розрахунку перспективних обсягів реалізації туристичних продуктів (c. 305 - 311)
На основі положень концепції життєвого циклу товару та теорії поведінки споживача розроблено методичний інструментарій розрахунку обсягу реалізації інноваційного продукту, а також швидкості його проникнення на ринок. Встановлено залежність обсягів продажу інноваційних туристичних продуктів на внутрішньому ринку від рівня прихильності споживачів до туристичної агенції та її пропозиції. Обґрунтовано метод вимірювання рівня прихильності споживачів до туристичної агенції та її пропозиції. Показано, що існує взаємозв’язок між структурою цільового ринку та його активністю в закупівлі туристичних продуктів. Завдяки вдосконаленню класифікації складових елементів цільових сегментів поглиблено сегментацію з урахуванням особливостей поведінки окремих підсегментів. Виділено та описано особливості таких підсегментів цільового ринку: ринок лояльних споживачів, ринок симпатиків, кваліфікований ринок, ринок шукачів, обслуговуваний ринок, імовірний ринок, потенційний ринок, перспективний ринок. Емпірично доведено участь кожного підсегмента цільового ринку у швидкості поширення інноваційного туристичного продукту на ринку. З’ясовано, що сегмент «Ринку лояльних споживачів» є найменшим, і його найскладніше формувати та підтримувати. Отже, щоб створити своєрідний «резерв» для його поповнення, необхідно постійно працювати над розширенням груп «Ринок симпатиків» та «Ринок шукачів». Обсяг найбільш нестабільного сегмента – «Ринку шукачів» – значно перевищує розмір інших сегментів і значною мірою залежить від психографічних характеристик його учасників. Сегмент «Традиціоналістів» порівняно невеликий, однак за кількістю він майже порівнянний із сегментом «Послідовники лідерів» (що суттєво впливає на сприйняття ринку туристичних продуктів), а «Традиціоналісти» значно перевершують «Послідовників лідерів» за попитом і прихильністю до встановлених пріоритетів.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2020

Нащекіна О. М., Нвафор Франклін Ннемека, Тимошенков І. В.
Узгодження інтересів бізнесу і суспільства: спільна цінність, інтегрована цінність та корпоративна соціальна відповідальність (c. 349 - 361)
Еволюція корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) – це значною мірою історія узгодження економічних цілей бізнесу і соціальних цілей суспільства. Відносно нові концепції КСВ «створення спільної цінності» та «створення інтегрованої цінності» спрямовані на задоволення інтересів як бізнесу, так і суспільства шляхом формування економічної та соціальної цінності одночасно. Мета даної статті полягає в порівнянні концепцій створення спільної та інтегрованої цінності, а також у визначенні їхнього зв’язку з КСВ. Зокрема, у статті обговорюється, чи можуть концепції створення спільної та інтегрованої цінності розглядатися як замінники КСВ, різновиди КСВ або цілком нові моделі бізнес-поведінки; узагальнюються існуючі в літературі критичні оцінки концепції створення спільної цінності та пропонується власне бачення сильних сторін і обмежень обох концепцій. Проведений порівняльний аналіз концепцій створення спільної цінності й інтегрованої цінності показав, що остання являє собою більш фундаментальний зсув у філософії бізнесу та передбачає більш глибоку і системну, а не локальну і фрагментарну інтеграцію бізнесу та суспільства. Обидві концепції можуть і мають застосовуватися у стратегічному плануванні, оскільки роблять наголос на інноваційному мисленні й являють собою керівні принципи підвищення конкурентоспроможності бізнесу та суспільного добробуту. Водночас актуальним завданням залишається подальший розвиток методологічної бази для застосування концепцій спільної й інтегрованої цінностей у практичній діяльності.

Стаття написана англійською мовою

Титикало В. С.
Концептуальні основи формування організаційно-економічного механізму процесно-орієнтованого управління (c. 361 - 369)
У статті розглянуто теоретичні та інструментальні засади формування організаційно-економічного механізму. Розроблено концептуальну модель процесно-орієнтованого управління економічним потенціалом підприємства, яка складається з мети, цілей, методів, визначає взаємозв’язок суб’єктів, функції та об’єкти управління. Характеристика цих зв’язків обумовлена впливом зовнішнього та внутрішнього середовища, з урахуванням відповідної ієрархії та завданнями управління. За результатами дослідження визначено підходи до формування організаційно-економічного механізму та процесно-орієнтованого управління, яке ґрунтується на загальних принципах (системності, динамічності, комплексності, ефективності, цілеспрямованості, наукової обґрунтованості) та специфічних принципах (повноти охоплення та залучення економічних ресурсів, планомірності та бюджетування, інноваційного розвитку, економічності використання, ефективного адміністрування, контролю та координації). Запропоновані принципи є основними для визначення ключових показників при оцінюванні економічного потенціалу підприємства та фіксують певною мірою основні етапи його проведення в просторі та часі. Автором визначено, що організаційно-економічний механізм процесно-орієнтованого управління здійснюється на основі застосування методів управління, тобто сукупності певних прийомів впливу на об’єкт управління, що сприяють досягненню намічених цілей. Основними завданнями організаційно-економічного механізму процесно-орієнтованого управління економічним потенціалом повинні бути: формування стратегії розвитку на основі узгодженості економічних інтересів, створення умов для ефективної реалізації кожного компонента економічного потенціалу, розробка та впровадження заходів щодо підвищення ефективності його використання, організація оцінки ефективності управлінських впливів. Запропонований організаційно-економічний механізм є базовою платформою для встановлення системи елементів, характеру процесу їхньої взаємодії та розробки практичних рекомендацій діяльності підприємств.

Стаття написана українською мовою

Буднік М. М., Іванова Я. Ю.
Підходи та моделі управління змінами на підприємстві (c. 370 - 376)
Метою статті є пропозиція та висвітлення результатів авторських досліджень щодо існуючих підходів і методів управління змінами, а також пошук шляхів удосконалення ефективного впровадження змін на підприємстві. Предметом дослідження виступили методологічні підходи до процесу управління змінами на підприємстві. Дослідження проводилося шляхом аналізу наукових робіт зарубіжних і вітчизняних учених по темі статті. Обґрунтовано концепцію управління змінами, яка виходить із того, що можна відтворити модель успішних змін на основі конкретних інструментів, що дозволяють ефективно впроваджувати зміни. У ході проведеного аналізу виділено основні конкурентні переваги, які може отримати підприємство при здійсненні ефективного управління змінами. Визначено моделі успішних змін, що дозволяють ефективно впроваджувати зміни. Вибір конкретної моделі залежить від характеру роботи підприємства й обраної ним стратегії розвитку. Запропоновано класифікувати підходи до управління змінами за характером змін і характером управління. Також відзначено, що необхідно розрізняти підходи до управління розвитком за характером планування, організації, управління та контролю на підприємстві. Крім підходів до управління змінами на підприємствах, доцільно розглянути існуючі моделі реалізації змін, з урахуванням конкретної ситуації та бажаних результатів. Авторами розроблено та запропоновано процес управління змінами на підприємстві у вигляді конкретного алгоритму. У результаті отримано напрямок подальшого розвитку класифікації підходів до управління змінами. Запропоновано власне бачення на процес управління змінами, який доцільно наводити у вигляді конкретного алгоритму впровадження та управління змінами на підприємстві. Перспективами подальших досліджень є висвітлення прикладних аспектів управління змінами на вітчизняних підприємствах.

Стаття написана українською мовою

Юхман Я. В.
Адаптивно-орієнтована система управління підприємствами: теоретичні аспекти (c. 376 - 383)
Метою статті є теоретичне обґрунтування формування адаптивно-орієнтованої системи управління підприємствами з урахуванням внутрішніх і зовнішніх впливів та нових викликів суспільства. Автором за результатами проведеного дослідження визначено, що реалії формуються під впливом економічних законів, що приводить до зростання рівня конкуренції на внутрішніх і зовнішніх ринках. Відповідно, для ефективно функціонування керівництву вітчизняних підприємств необхідно продукувати та впроваджувати інноваційні управлінські рішення, які спрямовані на підвищення конкурентоспроможності за рахунок функціонування адаптивно-орієнтованої системи управління. Виокремлено принципи та функції формування адаптивно-орієнтованої системи управління підприємствами; розглянуто етапи її розробки та впровадження. Визначено, що ефективним напрямом вирішення цієї проблеми є формування та функціонування адаптивно-організаційних структур управління підприємством. Окреслено векторні напрями ефективності адаптивно-орієнтованої системи управління підприємствами та визначено її моделі. Зазначено, що для розробки ефективної системи управління необхідно враховувати вимоги невизначеності та формувати адаптаційні механізми, які дозволять знижувати впливи ризиків від кризових явищ, а також створювати можливості розвитку вітчизняних підприємств.

Стаття написана українською мовою

Проскурніна Н. В.
Трансформація бізнес-моделей підприємств роздрібної торгівлі в умовах цифровізації (c. 384 - 391)
Метою статті є узагальнення теоретичних і практичних засад трансформації бізнес-моделей підприємств роздрібної торгівлі в умовах цифровізації економіки. Охарактеризовано детермінанти інноваційної трансформації бізнес-моделей роздрібної торгівлі, які дозволяють, спираючись на внутрішні та зовнішні умови, критично переосмислити та скоригувати основний принцип, за яким створюється вартість. Доведено необхідність пошуку ідей новітніх бізнес-моделей роздрібної торгівлі, на основі яких підприємства зможуть бути успішними та швидко зростати в умовах цифровізації. Здійснено наукове узагальнення та систематизацію бізнес-моделей створення вартості в офлайн та онлайн каналах. За моделлю Графа і Шнайдера визначено ланцюжок створення вартості, який ґрунтується на таких первинних видах діяльності: постачання (асортимент, орієнтований на попит); презентація продукту (фото товару, лістинг, рекомендації, текст); маркетинг і збут (офлайн-маркетинг, онлайн-маркетинг, канали збуту); оформлення купівлі-продажу (виписка чеку, способи оплати, аналіз ризиків); логістика (доставка товару, управління поверненням товару); обслуговування клієнтів (діалог з клієнтом у соціальних мережах, гаряча лінія, чат, онлайн самообслуговування). Наведені детермінанти в руслі створення вартості можуть реалізовуватися на основі інноваційних підходів, за допомогою багатоканального збуту, використання брендів, управління ціноутворенням, інтеграції клієнтів у різні процеси та шоппер-маркетингу (купівельного маркетингу), який дозволяє зосередити увагу на процесі прийняття рішення з першої думки споживача про покупку товару і далі, протягом його вибору. Зазначено, що швидка реакція на зміни, проактивний пошук нових ідей і висока готовність до цифровізації є тригерами успішної трансформації бізнес-моделі підприємств роздрібної торгівлі в умовах цифрової революції. Основними компетенціями на підприємстві роздрібної торгівлі визначено інноваційність, цифровий інтелект і персоналізацію, які необхідно адекватно використовувати, щоб перемогти в конкурентній боротьбі.

Стаття написана українською мовою

Залуцька Х. Я.
Формування комбінованих сценаріїв диверсифікаційно-інтеграційного розвитку підприємства: вибір стратегічного напряму на альтернативній основі (c. 392 - 399)
Метою статті є науково-практичний підхід до формування стратегічних комбінованих сценаріїв диверсифікаційно-інтеграційного розвитку підприємства на альтернативній основі. Для досягнення мети проведені у статті дослідження здійснено з використанням методів: абстрагування, сценаріїв, групування, оптимізації, порівняння. Запропоновано науково-практичний підхід до формування стратегічних комбінованих сценаріїв диверсифікаційно-інтеграційного розвитку підприємства на альтернативній основі. Цей підхід базується на синхронності бізнес-процесів, виділених за відповідною диверсифікаційною конвергентністю в певні бізнес-одиниці, що дозволяє оперативно вжити конкретні управлінські дії залежно від обраного сценарію. Описано особливості й умови використання даного підходу. Використавши основні рекомендації з формування стратегічних комбінованих сценаріїв, обрано можливі сценарії диверсифікаційно-інтеграційного розвитку машинобудівних підприємств. Доведено, що обрані сценарії сприяють вчасному прийняттю відповідних управлінських рішень, які забезпечують отримання необхідного ефекту для успішного стратегічного розвитку підприємства в умовах неотехнологічного відтворення.

Стаття написана українською мовою

Секірож Я. В.
Стратегічні позиції стійкого розвитку машинобудівних підприємств: інноваційне забезпечення (c. 400 - 407)
У статті визначено, що реалізація стратегії управління інноваційним забезпеченням стійкого розвитку машинобудівних підприємств полягає у виборі та використанні діючих внутрішніх механізмів нейтралізації кризового стану на підприємствах. Заходи розділяють на оперативні та стратегічні, захисні та наступальні. При цьому оперативні заходи мають здійснюватися в рамках обраної стратегії та носити захисний чи наступальний характер, стратегічні – тільки наступальний. Захисні оперативні заходи не вимагають істотних витрат часу і залучення додаткових коштів на їх підготовку та проведення і повинні здійснюватися в рамках «стратегії скорочення». Наступальні оперативні заходи доцільно використовувати після захисних при здійсненні «стратегії обмеженого зростання». Стратегічні заходи вимагають на реалізацію більше одного року та залучення значних додаткових інвестицій. Вони є основою «стратегії зростання» і полягають у відновленні устаткування, поліпшенні якості продукції, вдосконаленні організації виробництва та праці, пошуку нових ринків збуту, впровадженні прогресивних технологій, освоєнні виробництва нових видів товарів, розробці загальної концепції стійкого розвитку підприємства. Зроблено висновок, що впровадження стратегії управління інноваційним забезпеченням стійкого розвитку машинобудівних підприємств проводиться, починаючи з реалізації найбільш ефективних програм за рахунок захисних оперативних заходів. Якщо результати здійснення даних заходів не дозволили підприємствам досягти поставленої цілі та переміститися в зону з меншим рівнем кризи, то необхідно перейти до наступальних оперативних заходів, а за необхідності – до стратегічних інноваційно-управлінських заходів, коригуючи програми з урахуванням нового положення підприємства в матриці станів. За результатами контролю керівництвом машинобудівних підприємств вносяться необхідні корективи, спрямовані на підвищення ефективності стратегічного управління інноваційним забезпеченням стійкого розвитку.

Стаття написана українською мовою

Ван Дунчен
Світові тенденції в управлінні бізнес-процесами підприємства (c. 407 - 412)
Метою статті є дослідження та певне узагальнення сучасних світових тенденцій, що спостерігаються у сфері управління бізнес-процесами підприємства. У статті обумовлена необхідність вивчення сучасних трендів розвитку сфери управління бізнес-процесами підприємства. Досліджено динаміку зацікавленості у сфері управління бізнес-процесами та її характер на сучасних підприємствах. Визначено проєкти, які становлять більш істотний інтерес серед підприємців, у сфері розвитку управління власними бізнес-процесами. Побудовано рейтинг найбільш розповсюджених факторів, які виступають рушійною силою для фокуса діяльності підприємств на зміні бізнес-процесів. Проаналізовано витрати на управління змінами відносно загальних витрат, пов’язаних з реалізацією ERP-проєктів на підприємствах. Досліджено підходи до побудови архітектури бізнес-процесів, яка використовується в сучасних організаціях. Вивчено сучасне ставлення компаній до ролі менеджеру процесів при зміні бізнес-процесів підприємства. Визначено, яким чином переважна більшість фахівців з питань управління бізнес-процесами підходять до розширення своїх компетенцій і дослідження сучасних світових тенденцій. Наведено узагальнення сучасних світових тенденцій у сфері управління бізнес-процесами. Визначено роль цифрової революції та відповідного виникнення нових типів технологій управління бізнесом. Наведено приклади поєднання сучасних цифрових технологій та інструментів управління бізнес-процесами. Розглянуто сутність інтелектуалізації процесних систем і впровадження low-code платформ для розробки та розвитку системи управління бізнес-процесами підприємства. Визначено напрямки можливого розвитку систем управління бізнес-процесами, які забезпечать можливість вільного комбінування широкого спектра цифрових технологій, а саме: створення інтегрованих платформ цифрового бізнесу.

Стаття написана українською мовою

Бучна Ю. А., Давидов Д. С.
Зміни в рекламній індустрії в умовах глобального карантину 2020: економічні та соціальні засади (c. 413 - 419)
Метою статті є висвітлення ключових змін у галузі реклами та маркетингу на міжнародному рівні внаслідок пандемії коронавірусу та спричиненої ним глобальної економічної кризи. Проводячи детальний аналіз наукових статей, було визначено основні тенденції, за якими надалі буде зазнавати змін сучасна рекламна індустрія у світі, та сформовано бачення можливих шляхів подальшого розвитку ситуації в рамках міжнаціональної кризи в економіці. Визначено ключові показники економічної кризи та висвітлено їх вплив на рішення рекламних агентств щодо вибору засобів, каналів та змісту рекламних кампаній. Сформовано новий напрям, у якому рекламні агентства втілюють та просувають свої кампанії. Обґрунтовано актуальність проведення в період карантину онлайн-реклами, а саме, реклами в соціальних мережах, на відеоресурсах і на стримінгових платформах; реклами, вбудованої в онлайн-ігри, тощо. Виділено та обґрунтовано переваги трансляції реклами завдяки онлайн-каналам порівняно з використанням традиційних методів проведення реклами. Перспективою цього напряму дослідження є встановлення найбільш ефективних методів та тем онлайн-реклами з метою охоплення нової аудиторії та збільшення клієнтської бази рекламних агентств. Оскільки в сучасному світі інформаційні технології займають позиції найактуальнішого способу просувати вперед бізнес у будь-якій сфері, значна частка інвестицій відбувається в нові формати оголошень, моделі оплати та технологічні рішення, які відповідають світовим галузевим стандартам або перевершують їх. Подальший розвиток сфери диджитал-реклами може привести до ще більшого витіснення офлайн-методів проведення реклами з ринку: адже кінцевий споживач більше не використовує тільки ПК для того, щоб вийти в Інтернет, а частіше переглядає Інтернет-ресурси зі своїх портативних пристроїв.

Стаття написана англійською мовою

Пасмор М. С., Демченко С. В., Зайцева Д. В.
Аналіз маркетингових інструментів у сфері інноваційного підприємництва та креативних індустрій міста Харків (c. 420 - 434)
Актуальною на сьогодні є тема розвитку та залучення маркетингових інструментів у бізнес. В еру Інтернету, соціальних мереж і відкритого інформаційного простору компаніям та організаціям вкрай важливо вивчати та впроваджувати нові маркетингові інструменти, аби використовувати та заполоняти ті канали зв’язку, якими користується сучасна людина в повсякденні. Більшість маркетингових інструментів, які використовувало бізнес-середовище до 2014–2016 рр., уже стають неактуальними через відсутність відгуків у молодого покоління. З офлайн-формату все більше взаємодія бізнес – покупець переходить до онлайн-формату. Завдяки стрімкому розвитку диджиталізації за останні роки підприємства отримали нові канали зв’язку зі своєю цільовою аудиторією, а відповідно, і нові канали комунікації та маркетингові інструменті, котрі й висвітлено в роботі. Мета даної статті полягала в теоретичному вивченні новітніх маркетингових інструментів та в аналізі їх введення в креативні індустрії м. Харків. Проаналізовано новітні маркетингові інструменти, наведено приклади їхнього використання в сучасному бізнес-середовищі України. Простежено їхню адаптивність та надано рекомендації щодо їхнього використання в комерційних структурах. Систематизовано та виділено суто нові маркетингові інструменти, які використовує бізнес у XXI столітті. Обґрунтовано та доведено на конкретних прикладах ефективність їхнього введення в діяльність компаній та організацій. Окрім того, особливу увагу приділено розширеній презентації їх використання та розкриттю суті на прикладі суспільної організації «Kharkiv IT Cluster».

Стаття написана українською мовою

Шевченко Ю. І.
Маркетингова стратегія ТНК – баланс глобального та локального (c. 434 - 442)
Конкурентоспроможність підприємств на міжнародному ринку товарів і послуг є однією із основних тенденцій розвитку світової економіки. Задля збереження та зміцнення своїх конкурентних переваг транснаціональні корпорації (ТНК) вимушені переглядати подекуди консервативні підходи до розробки та впровадження маркетингових стратегій. Метою статті є дослідження теоретичних і практичних аспектів формування маркетингових стратегій ТНК, аналіз факторів, які впливають на вибір та обґрунтування зазначених стратегій в умовах невизначеності глобального середовища. THK не використовують лише глобальну чи мультинаціональну маркетингову стратегію. Здебільшого переважають компромісні підходи, які можна умовно визначити як стандартизовану адаптацію. Скорочення життєвого циклу товару (ЖЦТ), використання синхронної експансії національних ринків забезпечують ТНК лідерство у глобальному масштабі. Пошук оптимального часу виходу на зовнішні ринки, раціоналізація маркетингових стратегій і пріоритетність при застосуванні інструментів маркетинг-міксу на кожній стадії міжнародного життєвого циклу є запорукою успіху ТНК у конкурентній боротьбі за міжнародні та національні ринки. Для всіх ТНК проблема ефективності маркетингової стратегії залишається основною. Дискусію щодо глобальної й адаптивної стратегії переживає кожна компанія в різний період свого життєвого циклу. Поєднання глобального мислення та локальної реалізації відповідно до потреби ринку, побудова нового рівня взаємовідносин з партнером (виробник, постачальник, споживач, тощо), управління бізнес-процесами та інтеграція управлінських функцій з ефективним насиченням цифровими рішеннями й інноваціями – непроста, але результативна формула успіху маркетингових стратегій ТНК.

Стаття написана українською мовою

Проскурніна Н. В., Єресько Д. О.
Маркетингова діяльність як засіб підвищення рівня міжнародної конкурентоспроможності підприємства ТОВ «Грінпауер-Про» (c. 443 - 450)
Метою статті є вивчення процесу забезпечення міжнародної конкурентоспроможності та підвищення її рівня за допомогою формування маркетингового комплексу, орієнтованого на відповідне завдання. Розглянуто сутність поняття конкурентоспроможності, визначено фактори конкурентоспроможності підприємства. Встановлено сильний зв’язок між рівнем міжнародної конкурентоспроможності підприємства та ефективністю його маркетингової діяльності. Як наслідок, на основі даних факторів виявлено основні методи оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства, засновані на аналізі показників, що належать до маркетингової діяльності підприємства. Проведено оцінку рівня конкурентоспроможності підприємства методом, заснованим на теорії ефективної конкуренції Йозефа Шумпетера. Виявлено, що конкурентоспроможність підприємства ТОВ «Грінпауер-Про» знаходиться на високому рівні відносно галузевих конкурентів. Оскільки було визначено, що ключовими факторами формування конкурентоспроможності є показники ефективності маркетингової діяльності підприємства, на основі даних спостережень було побудовано маркетингову стратегію підвищення рівня конкурентоспроможності, а також запропоновано збалансовану систему показників маркетингової діяльності, орієнтовану на підвищення конкурентоспроможності підприємства. Визначено заходи щодо впровадження запропонованої збалансованої системи показників маркетингової діяльності. Сформовано основні рекомендації щодо поліпшення маркетингової діяльності як інструменту підвищення рівня міжнародної конкурентоспроможності виробничого підприємства на прикладі ТОВ «Грінпауер-Про».

Стаття написана українською мовою

Юрченко Н. І.
Сучасні тенденції маркетингових досліджень у туристичній галузі (c. 450 - 459)
На даний час туристична галузь продовжує випереджати світову економіку, незважаючи на погіршення глобальних економічних перспектив, напруженість у міжнародній торгівлі, соціальні хвилювання, геополітичну невизначеність, нестабільність і пандемію COVID-19. Мета даної статті полягає у виявленні сучасних тенденцій маркетингових досліджень як складової комплексу маркетингового інструментарію в туристичній сфері. Для досягнення поставленої мети використано такі методи дослідження, як: абстрактно-логічний; ситуаційний аналіз; середніх, абсолютних і відносних величин; порівняння, графічний, соціологічний; статистичний аналіз; економіко-математичний; експертні опитування й оцінки. На основі даних Всесвітньої туристичної організації проаналізовано показники розвитку світового ринку туристичних послуг. Виконано аналіз динаміки кількості суб’єктів туристичної діяльності (туроператорів і турагентів) в Україні; загальної середньооблікової кількості штатних працівників; доходів від надання туристичних послуг; операційних витрат на надання туристичних послуг; кількості туристів, обслугованих туроператорами та турагентами в Україні. Розкрито зміст маркетингових досліджень як багатоетапного процесу, який має включати збирання, реєстрацію й аналіз даних у сфері туристичного бізнесу. Маркетингові дослідження мають проводитися за 8 етапами: визначення проблеми; розробка концепції дослідження; кабінетні маркетингові дослідження; польові дослідження ринку; аналіз кон’юнктури ринку (попиту та пропозицій); дослідження зовнішніх ринків; імітаційне моделювання; формування маркетингової інформаційної системи. З метою визначення рейтингу туроператорів масового сегмента туристичного ринку у 2020 р. наведено анкету, яка містить 16 запитань. Її результати можна використовувати при оцінюванні туроператорів з точки зору комфортності клієнтів і співпраці з турагентами. Доведено, що маркетингові дослідження в туристичній галузі доцільно проводити систематично. Це дозволить обґрунтовувати й розробляти управлінські рішення з метою максимального задоволення потреб споживачів туристських послуг і вирішувати проблеми значних сезонних коливань попиту.

Стаття написана українською мовою

Ільченко Т. В.
Роль маркетингових інструментів в інноваційному розвитку аграрних підприємств (c. 460 - 468)
На даний час пріоритетним напрямом функціонування аграрних підприємств визнано активізацію інноваційної діяльності. Встановлено, що це, перш за все, потребує формування якісно нової системи маркетингового забезпечення інноваційного розвитку сільськогосподарських виробників, упровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій і використання інструментів цифрового маркетингу. Тому мета дослідження полягає в обґрунтуванні та розробленні пропозицій щодо підвищення ефективності інноваційного розвитку аграрних підприємств із застосуванням маркетингового інструментарію. Для досягнення поставленої мети використано такі методи дослідження, як аналіз і синтез, порівняння, узагальнення, статистичний аналіз, структурно-логічний, систематизація. Проаналізовано показники інноваційного розвитку підприємств з виробництва харчових продуктів згідно з КВЕД-2010. Виявлено ключові чинники, які обумовлюють доцільність використання маркетингового інструментарію в інноваційному розвитку агропідприємств. Визначено основні переваги застосування інформаційно-комунікаційних технологій як важливого маркетингового інструменту в інноваційній діяльності аграрних підприємств. Досліджено глобальні тенденції розвитку процесу цифровізації в сільському господарстві. Розглянуто особливості цифрових каналів просування аграрної продукції, до яких віднесено контент-маркетинг (SEO, SERM, SMM, контент PR, E-mail маркетинг, ORM); digital-рекламу (контекстна, таргетована, медійна реклама); мультиканальне просування; вебаналітику. Визначено напрями активізації інноваційної діяльності аграрних підприємств із застосуванням маркетингових інструментів, які умовно систематизовано за восьми групами: оперативне реагування; оптимізація бюджетів; дистанційний режим і піклування про команду; допомога аграрному бізнесу за рахунок зростання корпоративної соціальної відповідальності та впровадження соціальних ініціатив; коригування маркетингової стратегії; трансформація комунікаційного міксу та портфеля інноваційних продуктів; посилення e-com, фокус на trade-маркетинг.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2020

Полотняк І. Г.
Формування організаційно-економічного механізму розвитку та збереження персоналу ПрАТ «Київстар» (c. 379 - 384)
Мета статті – аналіз зовнішніх і внутрішніх факторів формування організаційно-економічного розвитку та збереження персоналу компанії «Київстар»; дослідження методів та критеріїв оцінювання результативності роботи працівників та рекомендації з впровадження заходів для вдосконалення системи управління персоналом. Сьогодні телекомунікаційна компанія ПрАТ «Київстар» є одним із найбільш успішних українських роботодавців завдяки сучасним підходам до управління персоналом і створенню сприятливих умов для розвитку працівників. Основним завданням управління персоналом є поєднання його ефективного навчання, підвищення кваліфікації та трудової мотивації для розвитку навичок працівників та стимулювання їх до виконання робіт вищого рівня. Розглянуто особливості кадрової політики української телекомунікаційної компанії «Київстар»; проаналізовано якісний склад персоналу, систему розвитку та мотивації персоналу. Описано фактори, які чинять безпосередній вплив на розвиток кадрового потенціалу підприємства, зокрема внутрішньосистемні та індивідуальні. Запропоновано заходи для вдосконалення системи розвитку та збереження персоналу компанії. Також важливим напрямком дослідження в галузі розвитку та збереження персоналу є формування автоматизованого механізму процесу оцінки персоналу підприємства. Сучасні реалії вітчизняної економіки для забезпечення конкурентоспроможності підприємств потребують використання новітніх управлінських методів і технологій задля розвитку професійного рівня працівників підприємства, нових підходів до формування організаційно-економічному механізму управління персоналом, що й зумовлює необхідність подальших досліджень авторів роботи.

Стаття написана українською мовою

Пархоменко Н. О.
Порівняльна характеристика стратегій організаційного розвитку бізнес-систем в умовах глобального середовища (c. 385 - 392)
Метою дослідження є порівняння стратегій організаційного розвитку бізнес-систем в умовах глобального середовища та визначення пріоритетів їх застосування в практиці бізнесу. При аналізі підходів до стратегічного управління було розглянуто особливості застосування стратегій організаційного розвитку бізнес-систем, а стратегії систематизовано в три групи, а саме: невтручання, розвитку та занепаду. Значну увагу приділено стратегіям розвитку: внутрішнього зростання; зовнішнього зростання – горизонтальна та вертикальна інтеграція, концентрична та конгломератна диверсифікація, мережеві структури, стратегічні альянси, аутсорсинг. У результаті дослідження було визначено, що глобальне середовище характеризується значним ступенем міждержавної та міжфірмової конкурентної боротьби. Для того, щоб найбільшою мірою використати ринкові можливості, мінімізувати загрози, своєчасно адаптуватися до змін, враховуючи умови ведення бізнесу в різних країнах, запропоновано активніше використовувати інноваційні стратегії організаційного розвитку. Визначено сильні та слабкі сторони застосування кожної із розглянутих стратегій. Обґрунтовано доцільність використання стратегій зростання, а саме: стратегії мережевих структур і стратегічних альянсів для потужних бізнес-систем, а стратегії аутсорсингу – для середніх і малих підприємств, обмежених у ресурсах. При цьому пропонується комбінувати різноманітні стратегії організаційного розвитку бізнес-систем для досягнення різноманітних цілей. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є формування методологічного забезпечення оцінювання стратегічних альтернатив при обґрунтуванні вибору стратегії організаційного розвитку бізнес-систем в умовах глобального середовища.

Стаття написана українською мовою

Чепелюк М. І., Помазан М. Є.
Стратегія сталого розвитку світового лідера вантажоперевезень у реаліях сучасного бізнесу (c. 392 - 397)
Процеси глобалізації міжнародної торгівлі передбачають безперешкодне переміщення ресурсів і товарів, що об’єктивно неможливо здійснити без морського транспорту. У даний час морський транспорт забезпечує стійкі зовнішньоекономічні транспортно-виробничі зв’язки між окремими країнами. Морські перевезення займають близько 80% світового вантажообігу, і цей відсоток зростає з кожним роком. Морські перевезення є найбільш ефективним, надійним та економічним способом міжнародного перевезення більшості товарів. Корпоративна соціальна відповідальність є невід’ємною частиною сталого розвитку морських вантажоперевізних компаній і включає в себе турботу про довкілля, трудові права та права людини, бізнес-етику. У 2018 р. ухвалено стратегію, спрямовану на скорочення щорічних викидів парникових газів із суден до 2050 р. щонайменше на 50% загального обсягу порівняно з 2008 р. У статті пропонуються методи розрахунку показників відстеження енергоефективності роботи морського транспорту, виділяються базові елементи планування управління енергоефективністю судна. Стратегія сталого розвитку данської компанії Maersk, що спеціалізується на морських вантажних перевезеннях і обслуговуванні портових терміналів, передбачає чотири сфери – кліматичні зміни, інклюзивна торгівля, втрата продуктів харчування та переробка суден. Партнерами Maersk є міжнародні організації, які сприяють реалізації стратегії сталого розвитку ООН. З 2019 р. Maersk звітує про досягнення відносного зниження викидів CO2 на 42% порівняно з 2008 р. Компанія планує спільно розробляти типи вуглекислого палива та стійкі паливні рішення з постачальниками енергії, а також з розробниками технологій, дослідниками, інвесторами й іншими транспортними компаніями та постачальниками логістики. Таким чином, Maersk поступово демонструє глобальну прихильність до екологічно стійкої логістики відповідно до прагнення скоротити викиди вуглецю по всьому ланцюжку поставок. Компанія Maersk взяла на себе ініціативу щодо відмови від використання викопного палива та поставила глобальну мету – домогтися до 2050 р. нульового рівня викидів вуглецю при виконанні всіх своїх операцій.

Стаття написана українською мовою

Ареф’єва О. В., Пілецька С. Т., Заболотна Д. В.
Стратегічні ресурси забезпечення економічного потенціалу в контексті інтеграційно-диверсифікаційного розвитку підприємства (c. 398 - 404)
Мета статті полягає у визначенні стратегічних ресурсів забезпечення економічного потенціалу в контексті інтеграційно-диверсифікаційного розвитку підприємства. Доведено актуальність створення сприятливих економічних умов для сталого функціонування та зростання рівня технологічного розвитку підприємств, їх забезпеченості необхідними ресурсами, що є невід’ємними елементами здійснення розширеного відтворення в країні. Зазначено, що для результативного функціонування підприємства необхідна наявність певних видів ресурсів, їх збалансована кількісна та якісна взаємодія в реальному виробничому процесі на принципах інтеграції та диверсифікації. У результаті дослідження визначено, що економічний потенціал підприємства являє собою сукупність певного виду стратегічних ресурсів, що забезпечують реалізацію всіх видів діяльності підприємства шляхом використання його потенційних можливостей і дозволяють за допомогою їх взаємодії ефективно функціонувати та формувати стійкі конкурентні переваги на основі інтеграційно-диверсифікаційного розвитку. Запропоновано системну модель забезпечення економічного потенціалу на основі інтеграційно-диверсифікаційного розвитку підприємства, що в умовах формування постіндустріального суспільства вирішує основне завдання – впровадження інновацій і прогресивних змін на підприємстві. Розглянуто структуру стратегічних ресурсів економічного потенціалу підприємства, серед яких особу увагу приділено організаційним ресурсам, які є ресурсами системи управління підприємством, що здійснюють і координують його взаємодію з об’єктами зовнішнього та внутрішнього середовища. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є формування фінансового забезпечення стратегії інтеграційно-диверсифікаційного розвитку підприємства на основі реалізації принципів синергетики.

Стаття написана українською мовою

Залуцька Х. Я.
Каузально-детермінований механізм управління диверсифікаційно-інтеграційним розвитком підприємств в умовах неотехнологічного відтворення: інтегрована основа побудови (c. 404 - 411)
Трансформаційні процеси, які відбуваються в кожній сфері соціально-економічної системи, призводять до певних змін у структурі та стані окремих її складових, які характеризуються відповідним рівнем інноваційності, технологічності, креативності тощо порівняно із базовим станом системи. Послідовність таких взаємозумовлюючих змін приводить до циклічності трансформаційних процесів, здійснення яких на різних рівнях економічної системи забезпечує на порядок вищі результати за техніко-технологічною, інноваційною, інтелектуальною тощо характеристиками, що є основою неотехнологічного відтворення. В умовах неотехнологічного відтворення ефективність функціонування підприємств забезпечується результативністю їх диверсифікаційно-інтеграційного розвитку, який забезпечує оптимальне виконання бізнес-процесів підприємства через раціоналізацію необхідних ресурсів і можливостей їх нарощення та здійснення власними і/або сторонніми силами привабливих стейкхолдерів. Оскільки ефективність будь-якого процесу залежить від раціонального механізму управління ним (що забезпечить оптимально-результативне його виконання, спрямоване на максимальне досягнення поставлених цілей), то, відповідно, метою статті є формування каузально-детермінованого механізму управління диверсифікаційно-інтеграційним розвитком підприємства в умовах неотехнологічного відтворення. Обґрунтовано необхідність формування каузально-детермінованого механізму управління диверсифікаційно-інтеграційним розвитком підприємства в умовах неотехнологічного відтворення. Окреслено складові цього механізму, сукупне взаємопов’язане виконання яких у межах виділених конкретних функцій управління забезпечує ефективність прийняття управлінських рішень, ураховуючи умови неотехнологічного відтворення. Детальніше розглянуто особливості мотиваційного механізму як загального в структурі інтегрованого механізму управління диверсифікаційно-інтеграційним розвитком підприємства в умовах неотехнологічного відтворення. Доведено, що застосування каузально-детермінованого механізму забезпечить формування оптимально-результативної конфігурації основних підсистем функціонування підприємства та процесів створення додаткового ефекту, що приведе до утворення відповідних конкурентних переваг підприємства, необхідних для стійкості його діяльності в умовах неотехнологічного відтворення.

Стаття написана українською мовою

Заболотна А. М., Серпухов М. Ю.
Побудова корпоративних комунікацій зі стейкхолдерами підприємства ІТ- галузі на зовнішньому ринку (c. 411 - 417)
Останнім часом в ІТ-сфері стрімко зростає конкуренція, тому для компаній дуже важливою перевагою стає грамотно побудована система комунікацій зі стейкхолдерами. Залежно від розміру компанії, типу бізнеса та масштабу діяльності для кожної групи необхідно підбирати індівідуальній підхід до взаємодії. Стаття присвячена комплексному дослідженню проблематики процесів побудови корпоративних комунікацій зі стейкхолдерами підприємств IT-галузі. Розглянуто основні групи для зовнішніх і внутрішніх типів стейкхолдерів для компаній ІТ-сфери, особливості взаємодії та побудови корпоративних комунікацій з ними. Для реалізації позитивних стратегічних змін в управлінні персоналом важливим є врахування як інтересів, так і протиріч стейкхолдерів. У практичній діяльності інтереси майже всіх груп персоналу найчастіше входять у протиріччя з інтересами керівництва та власників. Звідси опрацювання проблем підвищення зацікавленості та нівелювання протиріч стає вагомими аспектами співпраці всіх стейкхолдерів, незважаючи на різні умови та країни функціонування бізнесу. Необхідно взаємодіяти зі стейкхолдерами, ґрунтуючись на стратегії компанії, та грамотно будувати зрозумілу комунікаційну стратегію з ними. Робота передбачає визначення точок взаємодії та збігу інтересів усіх учасників процесів управління та розвитку. Запропонований алгоритм визначення та прийняття ефективних стратегічних змін в управлінні комунікаціями можна застосовувати на зовнішньому ринку. Від того, наскільки якісно побудовано взаємодію зі стейкхолдерами, залежить ефективність організації. Взаємодія із зацікавленими сторонами допомагає організації збільшити соціальний капітал, мінімізувати нефінансові ризики, виявити нові можливості для розвитку компанії.

Стаття написана українською мовою

Фещур Р. В., Шишковський С. В., Скворцов Д. І.
Оцінювання розвитку суб’єктів господарської діяльності (c. 418 - 423)
У статті розкрито поняття «розвиток суб’єкта господарської діяльності» та сформовано концепцію одно-, дво- та багатокритеріального оцінювання його розвитку. Розвиток підприємства розглянуто як процес набуття нових якісних, кількісних або структурних властивостей, що передбачає зміну параметрів його стану. Система трансформується через зростання, активізацію чи структуризацію складових елементів. Встановлено, що зростання (горизонтальне, вертикальне, диверсифіковане) передбачає розширення розмірів підприємства, його потенціалу та масштабів діяльності. Активізація відбувається за рахунок підвищення ділової активності підприємства, через налагодження та посилення комунікації з контактною аудиторією (постачальниками, клієнтами, регіональною громадою та ін.). Реструктуризація характеризується перебудовою взаємозв’язків в системі та зміною менеджменту підприємства, тобто вибором нового стилю керівництва, модернізацією організаційної структури управління тощо. Розроблена концептуальна модель оцінювання розвитку суб’єкта господарювання базується на розумінні розвитку як триєдиної сутності потенціалу, функціональної активності та результативності. Зміна будь-якого з цих елементів позначається на розвиткові та характеризує його. Іманентною властивістю розвитку підприємства є випередження темпів зміни показників функціональної активності стосовно темпів зміни результативності та потенціалу. Спираючись на дефініцію розвитку як перманентного процесу, що завжди пов’язаний з появою в часі чогось якісно нового або з новим поєднанням діючих елементів, що приводить до утворення нового результату, сформовано трикутник розвитку суб’єкта господарювання. Розроблено етапи оцінювання розвитку підприємства. Визначено критерії оцінювання розвитку суб’єкта господарювання.

Стаття написана українською мовою

Птащенко О. В.
Особливості корпоративного управління процесами злиття та поглинання (c. 424 - 429)
У статті розглянуто основні особливості та визначено основні тенденції світового ринку злиття та поглинання (M&A). Сучасний розвиток економіки характеризується поширенням процесів глобалізації, і можна відзначити, що, так чи інакше, останні хвилі злиттів і поглинань щільно пов’язані з протіканням цих процесів. Історія ж розвитку процесів злиття і поглинання у світовій економіці свідчить, що всі сплески угод злиттів і поглинань припадали та припадають на періоди структурних змін, промислових підйомів, технологічних революцій, суттєвої організаційної перебудови світової економіки. Злиття та поглинання компаній – один із найважливіших інструментів розвитку бізнесу в ринковій економіці. Цілями зазначених процесів найчастіше є зростання компанії та використання різного роду синергії, що проявляється в посиленні її впливу на ринки та підвищенні ефективності бізнесу. Більшість угод злиття та поглинання укладають індустріально розвинені країни, збільшується їхня роль і для країн, які розвиваються. Динаміка ринку процесів злиття та поглинання багато в чому буде залежати від здатності компаній укладати великі контракти, оголошені в кінці минулого – на початку цього року. Тільки тоді можна стверджувати, що зростання активності на ринку злиттів та поглинань став довгостроковою тенденцією. Багато фахівців вважають, що нова хвиля злиттів і поглинань неминуче призведе до зростання безробіття, а це, своєю чергою, спричинить загострення соціальної обстановки і вимагатиме додаткових витрат із бюджету.

Стаття написана українською мовою

Луценко І. С., Коновалова І. В.
Удосконалення управління логістичними процесами як метод покращення діяльності підприємства (c. 430 - 435)
Мета статті полягає у визначенні ролі вдосконалення управління логістичними процесами як методу покращення діяльності підприємства. Розглянуто актуальність застосування логістичного підходу в управлінні діяльністю підприємства та визначення поняття «управління логістичними процесами». Виділено причини актуальності проблеми вдосконалення управління логістичними процесами підприємства, особливо в період нестабільності в усіх країнах світу через пандемію COVID-19; визначено фактори впливу на ефективність функціонування ланцюга поставок. Зазначено цілі управління логістичними процесами та завдання управління ланцюгами поставок для підприємства та логістичної системи. Обґрунтовано важливість налагоджених комунікацій і прозорості інформаційних потоків логістичної системи в процесі регулювання діяльності на різних рівнях організації логістичних процесів. Акцентовано, що найбільш поширеним видом організації логістичних процесів є аутсорсинг. Надано визначення логістичного аутсорсингу та розглянуто переваги і недоліки використання аутсорсингу в логістичній діяльності, оскільки економічна ефективність від його використання є доволі складним параметром, як і сама послуга. Розглянуто доцільність використання методичного підходу при управлінні логістичними процесами, за яким ефективність аутсорсингу логістичних функцій розглядається як різниця між витратами на здійснення процесу. Дослідження показало, що вдосконалення управління логістичними процесами має особливе значення, оскільки їх грамотна організація є запорукою підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства та швидкої адаптації до мінливого середовища.

Стаття написана українською мовою

Зайченко Є. О.
Сучасний стан управління персоналом на підприємствах: виклики та перспективи (c. 436 - 441)
Управління персоналом передбачає наявність адміністративних завдань, які стосуються найму та оплати праці працівників компанії. Як окрема функція управління вона має на меті набрати та зберегти якісну робочу силу, необхідну організації для досягнення її цілей. Метою статті є вивчення існуючого досвіду розвитку системи управління персоналом на підприємствах в умовах дотримання принципів корпоративної соціальної відповідальності. У ході досягнення мети дослідження було вирішено ряд таких завдань, зокрема: проаналізовано напрями досліджень у сфері управління персоналом; проведено оцінку існуючих міжнародних рамкових документів та ініціатив у сфері управління людськими ресурсами; досліджено зміни в управлінні діяльністю по роботі з персоналом підприємств; науково обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення існуючих тенденцій управління персоналом на підприємствах. Обґрунтовано, що методологічні засади розроблення політики та внутрішніх організаційно-розпорядчих документів з управління персоналом та його розвитком потребують подальшого дослідження. Організація роботи менеджера залежить від організаційної структури та виду діяльності підприємства. Наголошено, що відповідальність за дотримання прав людини є глобальним стандартом очікуваної поведінки для всіх підприємств, де б вони не діяли. Вона існує незалежно від можливостей та/або готовності держав виконувати власні зобов’язання щодо прав людини та не зменшує ці зобов’язання. Особливого значення робота менеджера по персоналу набуває на сучасному етапі реалізації концепції спрямованості на створення людського капіталу як найціннішого активу підприємства. Основними інструментами протидії викликам побудови ефективної системи управління персоналом на підприємстві є розроблення дорожньої карти дій зі здійсненням подальшого контролю за виконанням дій та заходів; розкриття інформації та забезпечення прозорості діяльності перед працівниками підприємства; залучення працівників до реалізації окремих елементів системи управління персоналом. Подальшого дослідження потребують методологічні засади розроблення політики та внутрішніх організаційно-розпорядчих документів з управління персоналом і його розвитку.

Стаття написана українською мовою

Остапенко Т. М., Кубецька О. М., Антіпова В. П.
Маркетинг як інструмент управління платоспроможністю підприємств торгівлі (c. 442 - 447)
Метою статті є вивчення маркетингу, маркетингових витрат і результатів маркетингу, його сучасних інструментів, що використовуються в управлінні продажами, забезпечують досягнення поставлених цілей, тобто задовольняють потребу отримання доходу (прибутку) з продажу товарів та забезпечують платоспроможність підприємства. Досліджено маркетингові послуги, їх важливість для торговельного бізнесу в сучасних умовах розвитку економіки, а також розглянуто головні ефективні інструменти маркетингу (маркетингові кроки зі збільшення продажів), що активно використовуються торговельними підприємствами в умовах сучасності. Розглянуто значущість маркетингу, що виступило підґрунтям систематизації витрат маркетингу при різних формах його організації. Узагальнено показники ефективності, результативності та оцінки маркетингових послуг (абсолютна сума маркетингових витрат, рівень маркетингових витрат, рентабельність маркетингових витрат, витратовіддача маркетингових витрат по товарообороту, темп зміни маркетингових витрат, абсолютне відхилення маркетингових витрат, відносне відхилення маркетингових витрат). Узагальнено документальне оформлення маркетингових послуг за групами (з організації маркетингових заходів та підтвердження дійсності понесення витрат). Визначено та детально охарактеризовано мету, предмет, об’єкт маркетингу за управлінським підходом. Об’єктами маркетингу при управлінні платоспроможністю є центри доходів (магазини, інші торгові точки та місця продажу), в межах яких відбувається купівля-продаж, поставки та формуються позитивні фактори сприяння задоволенню потреб клієнтів, отриманню найвищого торговельного доходу.

Стаття написана українською мовою

Пушкар О. І., Хиль Л. П., Бондаренко Л. Ф.
Роль маркетингових досліджень ринку в забезпеченні зростання національної економіки (c. 448 - 456)
Метою даної статті є обґрунтування необхідності та доцільності проведення маркетингових досліджень у маркетинговій діяльності підприємств як фактора економічного зростання вітчизняного народного господарства. В Україні темою дослідження ринку маркетингових досліджень займається Українська Асоціація Маркетингу (УАМ), метою якої є надання інформації учасникам ринку щодо тенденцій на ринку та реального стану справ. Дослідження УАМ спираються на дані дослідницьких компаній та на думки експертів. Стаття містить матеріал щодо необхідності та доцільності проведення маркетингових досліджень підприємствами та організаціями та використання отриманих даних для здійснення своєї діяльності в умовах мінливості та нестабільності зовнішнього ринкового середовища. Проаналізовано ринок маркетингових досліджень в Україні; виявлено тенденцію зростання попиту на маркетингові дослідження та взаємозв’язок зростання їх обсягів зі збільшенням фінансових результатів у національній економіці як у цілому, так і по видах економічної діяльності, а також по видах підприємств. Але сучасна економічна ситуація, що склалася в результаті світової пандемії, вимагає від компаній, що проводять маркетингові дослідження, використання сучасних методів з урахуванням особливостей вітчизняного ринку. Визначено дослідницькі компанії, які здійснюють маркетингові дослідження на ринку України, та замовники маркетингових досліджень.

Стаття написана українською мовою

Зубко Д. О.
Науково-теоретичний зміст бренд-стратегії торгового підприємства (c. 457 - 461)
У статті відзначено, що діяльність торгових підприємств постійно ускладнюється, оскільки відбувається під впливом факторів, пов’язаних з економічними кризами, нестабільним економічним середовищем, глобалізацією економіки та процесами цифровізації. Усе це обумовлює зміни існуючих підходів до господарювання вітчизняних підприємств. У зв’язку з цим обґрунтовано доцільність використання бренду та бренд-стратегії в діяльності торгового підприємства для забезпечення його конкурентоспроможності та утримання позицій на ринку. Метою дослідження є визначення науково-теоретичного змісту бренд-стратегії торгового підприємства. Розглянуто та узагальнено підходи до визначення понять бренду та бренд-стратегії, за результатами чого встановлено, що в науковій літературі відсутня єдина думка стосовно їх тлумачення, що обумовлено змістовою неоднозначністю характеристик цих дефініцій. Визначено особливості та розкрито сутність бренду з позиції предметного, функціонального, емоційного, вартісно-орієнтованого та комплексного підходів. Обґрунтовано авторську позицію стосовно доцільності визначення поняття бренду з урахуванням комплексного підходу. Охарактеризовано бренд-стратегію як впорядковану сукупність заходів, розрахованих на довгострокову перспективу, реалізація якої спрямована на: збільшення популярності, затребуваності продукту підприємства серед споживачів шляхом формування в них відповідного образу, уявлення, асоціацій, очікувань про нього; підвищення цінності та конкурентоспроможності продукту чи послуги; розвитку торгового підприємства в цілому. Узагальнено етапи формування стратегії підприємства, створення бренду та бренд-стратегії, означено їх особливості в контексті діяльності торгового підприємства. Доведено, що розроблення та реалізація бренд-стратегій у рамках стратегічного управління відіграють важливу роль у процесі розвитку та становлення іміджу торгового підприємства, що потребує додаткових досліджень практичних аспектів у теоретичній площині.

Стаття написана українською мовою

Коляденко В. А., Васильченко Ю. В.
Прикладні засади розвитку маркетингової програми оператора комунікацій ПрАТ «ВФ Україна» з урахуванням впливу маркетингу взаємовідносин (c. 462 - 467)
Мета статті полягає у визначенні та обґрунтуванні основних засад розвитку маркетингової програми оператора комунікацій з урахуванням впливу концепції маркетингу взаємовідносин, оскільки багато компаній, що займаються послугами зв’язку, спрямовують більшу частину своїх ресурсів на залучення нових клієнтів. Зусилля по утриманню існуючих клієнтів мінімальні, принаймні, що стосується офіційної маркетингової програми. Цей погляд на маркетинг є обмежувальним і потенційно марним. У роботі визначено механізм загальної дії маркетингу взаємовідносин на підприємство; зазначено обов’язкові тенденції та акценти, які мають бути врахованими під час змін у маркетинговій програмі: сервіс; клієнтоорієнтованість; міцні зв’язки як з клієнтами, так і з партнерами, акціонерами, інвесторами, постачальниками; Інтернет-маркетинг; брендинг; розробка застосунків. Розглянуто процес здійснення маркетингу взаємовідносин, головна мета якого полягає у збільшенні конкурентоспроможності та рентабельності підприємства за рахунок задоволення потреб уже існуючих клієнтів та їх збереження. Досліджено існуючі можливі стратегії маркетингу взаємовідносин, що можуть бути покладені в основу маркетингової програми компанії: основна стратегія обслуговування; налаштування відносин; покращення сервісу; ціноутворення відносин; внутрішній маркетинг. З огляду на проведені дослідження обґрунтовано необхідність внесення змін у маркетингову програму підприємства та визначено, що застосування оператором комунікацій зазначеної концепції в маркетингу компанії підвищує показники прибутковості, лояльність до бренду, спонукає до більшої диференціації товару/послуги та здобуття конкурентних переваг. Для збереження стосунків необхідний хороший сервіс – це й стане одним із провідних орієнтирів і пріоритетів у змінах маркетингової програми компанії. Для досягнення поставленої мети необхідно вдосконалити існуючу маркетингову програму компанії відповідно до нової концепції.

Стаття написана українською мовою

Серпухов М. Ю., Нестеренко А. О.
Маркетингові технології як інструмент активізації розвитку вітчизняних підприємств (c. 467 - 472)
Сучасне українське маркетингове середовище перебуває на етапі змін і впровадження нових практичних знань. Та однією з необхідних умов ефективного функціонування будь-якого господарюючого суб’єкта є активне використання маркетингових інструментів для досягнення своїх соціальних і економічних цілей. Пожвавлення активізації вітчизняних фірм на міжнародних ринках – складний процес, який вимагає систематичних маркетингових досліджень, визначення потенціалу та створення стійких конкурентних переваг. Тому найкоротшим і найшвидшим способом запуску цього процесу є впровадження маркетингових технологій. Ця тема є актуальною тому, що в даний час наш ринок недостатньо уваги приділяє просуванню новітніх технологій на українські підприємства та використовує їх класичний перелік не поетапно. Метою статті є дослідження можливостей використання маркетингових технологій для активізації розвитку вітчизняних підприємств. Проаналізовано статистичні дані щодо використання маркетингових технологій в Україні. Розглянуто класичні та новітні маркетингові технології, а саме – класичні: сегментування, таргетування, позиціонування, аналіз, прогнозування; новітні: вірусний маркетинг, івент-маркетинг, Інтернет-маркетинг. Розкрито поняття та суть цих технологій з огляду на практичний зміст. Установлено переваги сучасних маркетингових технологій у конкурентному суперництві, з’ясовано, чому все більше підприємств при створенні нових продуктів віддають перевагу маркетинговим технологіям. Виділено та систематизовано основні фактори, що сприяють упровадженню маркетингових технологій на українські підприємства. Окреслено переваги кожної запропонованої маркетингової технології. Охарактеризовано етапи впровадження технологій на ринок українських підприємств, надано рекомендації щодо вдосконалення підходів до їх впровадження.

Стаття написана українською мовою

Папп В. В., Благун І. І., Бошота Н. В.
Роль маркетингу в активізації діяльності суб’єктів туристичного бізнесу (c. 473 - 477)
У статті обґрунтовано роль маркетингу в розвитку ринку туристичних послуг. Автори вважають, що комерційний успіх фірми на туристичному ринку суттєво залежить від того, наскільки вона може підтримати сформовану структуру цільових потреб реальних і потенційних клієнтів і сформувати оптимальний портфель пропозицій туристичних послуг. У цих умовах саме маркетинг виступає стратегічним орієнтиром, цільова спрямованість якого полягає в установленні довгострокових відносин на мікро- таі макрорівнях. У дослідженні обґрунтовано, що розширення традиційних кордонів маркетингу туристських послуг пов’язане з новою парадигмою відносин з контактними аудиторіями, заснованої на формуванні та підтримці лояльності до туристичної фірми та її послуг. Досліджено структуру туристського ринку; виявлено особливості маркетингу у сфері туризму; розроблено маркетингові заходи для суб’єктів туристичної сфери (сформувати продукт, розроблений відповідно до вивченого попиту на основі стратегічного планування діяльності фірми; запропонувати туристичну послугу в потрібному місці конкретних сегментів споживачів за прийнятними цінами; забезпечити якісне обслуговування). У статті також обґрунтовано пріоритет концепції маркетингу для суб’єктів, які мають намір працювати на ринку туристичних послуг.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2020

Ніколаєв М. Г., Мешко Н. П.
Структурні диспропорції в реалізації експортних стратегій підприємств України (c. 401 - 410)
Стратегічний розвиток більшості великих підприємств, а також успішних виробництв середнього і малого бізнесу орієнтований на розширення ринків збуту за межі національної економіки. Сформована авторами логіка дослідження ґрунтується на поєднанні кількісних та якісних методів аналізу, які забезпечують можливість виявити тенденції в реалізації експортних стратегій, виділити кластери ринків за ціновими ознаками та оцінити наслідки реалізації експортних стратегій українських компаній. Конкурентне середовище глобальних ринків змінюється в просторі та часі. Обґрунтовано, що розробка маркетингових експортних стратегій компаній має базуватися на аналізі галузевих ринків з урахуванням основних конкурентів – як країн, так і компаній. Застосовано метод розрахунку коефіцієнтів участі країни у світовому ринку імпортних товарів за галузевою ознакою. Проаналізовано абсолютні та відносні показники, які в поєднанні дають цілісну картину поточного стану реалізації експортного потенціалу України, а також вихідні дані для подальших дій у напрямку підвищення ефективності процесу інтернаціоналізації бізнесу. Загальна ефективність розвитку компанії, зокрема якість функціонування всіх систем, які задіяні в експорті, значною мірою залежить від якості менеджменту, що обумовлює потребу в упровадженні окремих заходів організаційно-економічного забезпечення у сфері персоналу, фінансів, виробництва та продажів на підприємстві. Окреслено проблеми, що значною мірою впливають на конкурентоспроможність українського експорту. Водночас виявлено значне відставання від світових тенденцій у сфері експорту високотехнологічних товарів та послуг, що призводить до низької рентабельності експортної діяльності загалом. Проведено аналіз структурних зрушень в експортній діяльності підприємств України, виявлено види цінових стратегій у практиці просування на нові ринки. Практика ведення експортної діяльності показує, що компанії використовують різні експортні маркетингові стратегії в розвинутих країнах і тих, що розвиваються. Одержані результати дослідження доцільно використовувати представникам українського бізнесу для аналізу, усунення недоліків і диспропорцій, а також розробки нових бізнес-моделей експортної діяльності. Сформовано рекомендації щодо вдосконалення експортних стратегій в умовах цифровізації ринків. Перспективою майбутніх досліджень є пошук можливих шляхів підвищення технологічності українського експорту та, як наслідок, зростання конкурентоспроможності національної економіки.

Стаття написана українською мовою

Птащенко О. В.
Ризик-орієнтована система фінансового забезпечення в умовах глобалізаційних змін (c. 411 - 416)
У статті розглянуто основні особливості ризик-орієнтованої системи фінансового забезпечення, визначено групи ризиків, що виникають у бізнес-середовищі компанії, та зроблено акцент на можливості ризик-орієнтованої системи фінансового забезпечення в умовах глобалізаційних змін. Сучасні технології відіграють вирішальну роль у забезпеченні позитивної динаміки соціальних процесів та спричиняють структурні зміни в соціальній сфері. Визнання високотехнологічності як основи соціально-економічного розвитку вимагає впровадження сучасних методів управління та інструментів, у тому числі шляхом розробки ефективних комунікаційних стратегій для високотехнологічних підприємств. Порядок організації внутрішнього контролю, включаючи обов’язки та повноваження підрозділів і працівників компанії, визначається характером і сферою діяльності компанії, особливостями системи управління. Основним принципом має бути такий: кожен повинен бути обережним і порівнювати витрати на працю з результатами під час здійснення контролю. Слід також зазначити, що організація та оцінка системи внутрішнього контролю може здійснюватися за участю самої компанії та/або зовнішнього консультанта. Контрольні процедури є невід’ємною частиною бізнес-процесів компанії, а їх мета – виключити (знизити) ймовірність ризиків, що потрапляють у сферу дії контрольних точок, і пов’язати фактори ризику бізнес-процесів зі стратегічними цілями компанії.

Стаття написана українською мовою

Отенко В. І., Гаміє А. М.
Інструментальні засоби прийняття стратегічних рішень у бізнес-діяльності промислових підприємств (c. 417 - 422)
Результати останніх досліджень процесів діяльності вітчизняних підприємств доводять необхідність фокусування уваги на прийнятті рішень в умовах високої невизначеності, інституціональних обмеженнях та інтересах зацікавлених груп, що впливають на прийняття стратегічно важливих рішень. Авторами пропонується розглядати стратегічне рішення як результат колективного вибору засобів і дій, що відповідають принципам корпоративного управління та інтересам основних груп – учасників корпоративних взаємовідносин для досягнення стратегічних цілей. З таких позицій види стратегічних рішень згруповано за ознаками: цілеспрямованості та змісту питань, що складають рішення; організаційної моделі прийняття рішень; повноти знань і способів їх застосування особами, які приймають рішення. Наведено результати комплексного аналізу стану та перспектив розвитку підприємств для вивчення особливостей прийняття стратегічних рішень на підприємствах машинобудівної галузі за їх виділеними ознаками. Технологію комплексного аналізу стратегічних рішень підприємств складають етапи та оцінювально-аналітичний інструментарій – показники та критерії, методи оцінки, аналізу та інтерпретації результатів. Побудована система показників відповідає функціональним сферам діяльності підприємства за критеріями фінансово-економічної стійкості, виробничої ефективності, результативності маркетингової діяльності та ефективності використання персоналу. Визначені критерії та показники виступають раціональним підґрунтям для розроблення, порівняння та вибору альтернатив розвитку, обґрунтування стратегічних рішень підприємства. У результаті проведеного кластерного аналізу за розрахованими узагальненими показниками діяльності 18 машинобудівних підприємств Харківської області виділено кластери підприємств, стратегії розвитку та ідентичні стратегічні рішення за кожним кластером підприємств: техніко-технологічного розвитку (оновлення продукції, розширення ринків збуту та пошуку нових, реструктуризації виробничих потужностей) і забезпечення стійкості фінансово-економічного стану (за рахунок консолідації та переміщення капіталу, економії, зниження витрат, пошуку додаткових джерел доходу, оздоровлення активів).

Стаття написана українською мовою

Отенко І. П., Шкребень Р. П., Харнам М. В.
Формування концептуальної моделі управління фінансово-економічною безпекою бізнес-процесів підприємства (c. 423 - 429)
Ключовою ідеєю концептуальної моделі фінансово-економічної безпеки бізнес-процесів підприємства виступає положення про те, що економічна безпека є невід’ємною складовою системи управління розвитком підприємства й тому охоплює завдання стратегічного управління та такі, що є специфічними для поточного управління бізнес-процесами підприємства. Управління економічною безпекою відповідно до цілей розвитку забезпечується такими принципами, як: адаптивність, що досягається гармонізацією інтересів і цілей, надійністю організаційних взаємовідносин з партнерами, відповідністю організаційної структури; стійкість, яка створюється за рахунок конкурентоздатності та стійкої позиції на ринку, фінансово-економічного стану та ефективності функціональних сфер діяльності; екологічна та соціальна відповідальність, що реалізуються дотриманням соціальних стандартів і мінімізацією шкідливого впливу на навколишнє середовище. Компонентами такої моделі є цілі, завдання, функції та потенціал для забезпечення безпекоорієнтованого розвитку підприємства. Обмеження щодо захищеності підприємства від загроз вимагають від системи управління фінансово-економічною безпекою розвинутого інформаційно-аналітичного забезпечення для виявлення та попередження загроз, оцінювання їх впливу, змін у фінансово-економічному стані підприємства, достатності його ресурсного забезпечення. Найбільш актуальними є аналітичні методи для оцінювання можливих загроз та їх наслідків, ідентифікації небезпечних зон щодо підтримки стійкості фінансово-економічного стану підприємства. Подальший розвиток розроблення аналітичного інструментарію оцінювання економічної безпеки повинен відбуватися через побудову досконаліших показників-індикаторів і критеріїв для кількісного оцінювання достатності рівня економічної безпеки заради забезпечення сталого розвитку підприємства.

Стаття написана українською мовою

Титикало В. С.
Методологічний підхід до створення концепції процесно-орієнтованого управління економічним потенціалом підприємства (c. 430 - 439)
У статті розглянуто сутність і характеристики процесно-орієнтованого управління економічним потенціалом підприємства на основі проведеної діагностики та оцінки методів економічного потенціалу. Метою дослідження є розробка методологічного підходу щодо створення концепції процесно-орієнтованого управління економічним потенціалом підприємства та визначення основних факторів і умов, що сприяють підвищенню ефективності управління економічним потенціалом підприємства. Результати отримані із застосуванням методів: аналізу та порівняння, синтезу та теоретичного узагальнення – для формування теоретико-методологічного підходу до оцінювання економічного потенціалу підприємства; групування, системного аналізу – для формування висновків з проведеного дослідження; економічного, системного та порівняльного аналізу – для формування теоретичних гіпотез щодо діагностики економічного потенціалу підприємства; графічного аналізу – для наочного відображення отриманих результатів дослідження. Автором сформовано методологічний підхід до створення концепції процесно-орієнтованого управління економічним потенціалом підприємства. Визначено основні методи оцінки економічного потенціалу підприємства та сформовано систему процесно-орієнтованого управління, а також визначено фактори впливу зовнішнього середовища на підприємство. Також розроблено модель процесно-орієнтованого управління економічним потенціалом підприємств, яка дозволить визначити підходи до його оцінки та надасть можливість аналізувати його структурні елементи в системі з урахуванням взаємозв’язків і взаємозалежностей як єдине ціле. Розроблений методологічний підхід до процесно-орієнтованого управління економічним потенціалом на основі розробленої моделі дозволить продемонструвати складний і багатоплановий зміст поняття «економічний потенціал»; показати необхідність його дослідження в багатьох напрямках і на різних рівнях ієрархії; побудувати систему показників оцінки економічного потенціалу підприємств і аналізувати його структурні елементи, а також отримати економетричні прогностичні моделі сценаріїв розвитку економічного потенціалу підприємства.

Стаття написана українською мовою

Прохорова В. В., Мушникова С. А.
Коеволюційна основа управління економічною безпекою підприємств (c. 440 - 445)
Метою статті є формування уявлення про процес коеволюції як основу управління економічною безпекою підприємства. Зазначено, що сучасний стан розвитку соціально-економічних систем, до яких належать і підприємства, знаходяться на етапі постіндустріального розвитку. Розвиток будь-якого підприємства залежить від його здатності адаптуватися до змін екзогенних факторів впливу, що зумовлює переосмислення та новітні підходи до управління економічною безпекою окремих підприємств як попереджувальних заходів до адаптації. При цьому управління економічною безпекою має розглядатися з урахуванням істотних змін, що тісно пов’язані з процесом коеволюції, який має своє походження з біології та розуміється як взаємообумовлена дія зміни елементів, що складають цілісність системи, що розвивається. Зазначено, що протягом кінця ХХ ст. – початку ХХІ ст. відбувалася трансформація розвитку соціально-економічних систем від індустріальної до ноосфери, де центральним елементом є людина, а центральною науковою платформою для досліджень – економіка знань. У цих умовах коеволюція розглядається як основа управління економічною безпекою підприємств з визначенням мети, об’єктів та суб’єктів управління економічною безпекою, зі специфічним забезпеченням системи управління та формуванням відповідних принципів управління. Центральним елементом системи управління економічною безпекою підприємства є підходи до управління на коеволюційній основі, формування яких базується на синтезі загальнонаукових і специфічних підходів управління, а саме: еволюційному, системному, ресурсному, ресурсно-функціональному. Результатом запропонованих аспектів є отримання більш ефективного результату від процесу управління економічною безпекою підприємств.

Стаття написана українською мовою

Ван Дунчен
Визначення рівня зрілості системи управління бізнес-процесами на прикладі агропромислового підприємства (c. 446 - 454)
Метою статті є визначення рівня зрілості системи управління бізнес-процесами агропромислового підприємства. Визначено існуючі поширені підходи до оцінки зрілості системи управління бізнес-процесами, встановлено їх визначальні риси. Дане визначення зрілості системи управління бізнес-процесами підприємства. Детально описані особливості моделі зрілості процесів і підприємства (PEMM), розробленої М. Хаммером. Охарактеризовано чотири рівні бізнес-процесів, які формують систему за моделлю М. Хаммера. Встановлено аспекти та напрямки дослідження зрілості системи управління бізнес-процесами підприємства за моделлю PEMM М. Хаммера. Наведено шкалу оцінки рівня зрілості системи управління бізнес-процесами підприємства за окремими критеріями. Описано процедуру оцінки рівня зрілості системи управління бізнес-процесами досліджуваного підприємства та наведено шкалу, яка допомагає встановити поточний рівень зрілості системи від дуже низького до дуже високого (взагалі визначено п’ять таких рівнів). Наведено опис рівнів бізнес-процесів за моделлю PEMM у розрізі аспектів Проєктування, Виконавці, Власник процесу, Інфраструктура та Показники. За кожним аспектом проведено оцінку системи управління бізнес-процесами досліджуваного підприємства. Наведено її результати як за окремим напрямком, так і за кожним аспектом оцінки зрілості системи управління бізнес-процесами даного підприємства. За кожним аспектом оцінки зрілості системи визначено характерні особливості, відзначено основні недоліки та досягнення. На основі визначених оцінок системи управління бізнес-процесами досліджуваного підприємства за окремими аспектами розрахована оцінка зрілості системи управління бізнес-процесами даного підприємства, а також визначено її поточний рівень. Для виявлення найбільш проблемних сфер у системі управління бізнес-процесами існуючий рівень зрілості системи зображений за допомогою пелюсткової діаграми. Визначені основні напрямки подальшого вдосконалення існуючої системи.

Стаття написана українською мовою

Мухіна М. М.
Оцінка безпечності функціонування підприємств торгівлі в сучасному бізнес-середовищі (c. 454 - 460)
У статті розглянуто особливості оцінки безпечного функціонування підприємств торгівлі в сучасному бізнес-середовищі. Доведено, що поєднання різних методик ситуаційного аналізу – SWOT- і PEST-аналізу – дозволяє розширити досліджувані зовнішні та внутрішні чинники, що може бути враховано в різноманітному спектрі можливих управлінських рекомендацій. Моніторинг ключових факторів SWOT-аналізу дозволяє розробляти ефективні стратегії антикризового управління, що забезпечують підтримку постійної готовності підприємств до настання кризи, і коригувати їх відповідно до змін зовнішнього та внутрішнього середовища. Удосконалений підхід до моніторингу внутрішнього та зовнішнього середовища підприємств на основі комплексного використання методик SWOT- і PEST-аналізу дозволяє своєчасно виявляти прояви кризових ситуацій і коригувати стратегії розвитку. Доведено, що саме інноваційний фактор є домінуючим при формуванні траєкторії економічного розвитку підприємств торгівлі. Це визначає можливість переходу на якісно новий рівень розвитку, що, своєю чергою, вимагає свідомого та цілеспрямованого управління фінансовою безпекою на підприємстві. Побудовано матрицю фінансової стійкості діяльності підприємств торгівлі. Виокремлено чотири області матриці: область стійкого функціонування; область активного розвитку; область сталого розвитку; область нестійкого функціонування. Рекомендовано врахувати в областях матриці коефіцієнт зносу основних засобів, що обумовлено ситуацією, коли коефіцієнт зносу основних засобів повинен зменшуватися для підвищення стійкості. Запропоновано відображати його за допомогою вектора, спрямованого на початок координат.

Стаття написана українською мовою

Чепелюк М. І., Кущій С. С.
Стратегії взаємодії компанії зі стейкхолдерами в забезпеченні сталого розвитку: глобальний аспект (c. 460 - 465)
Метою даної статті є аналіз соціальної відповідальності компанії «PepsiCo», визначення основних групп стейхолдерів, їх впливу на діяльність компанії та стратегій взаємодії з ними. У сучасному діловому світі багато підприємств стикаються з посиленим тиском своїх конкурентів, акціонерів та навколишнього середовища. Все більше компаній впроваджують у загальнокорпоративну стратегію вектор соціально відповідального бізнесу. Як результат, компаніям, що продовжують свою діяльність, потрібно застосовувати різні стратегії для довгострокової стійкості, яка максимізує вартість акціонерів. Однак корпоративні соціальні та етичні обов’язки стали вищим очікуванням. Тому в дослідженні розглядається корпоративна стратегія, управління та етичні практики успішної глобальної компанії PepsiCo Inc. У даній статті підкреслюється та доводиться зростаюча роль концепції сталого розвитку в діяльності великих компаній, а також аналізується зв’язок, взаємовплив і принципові відмінності в інтерпретації понять сталого розвитку, корпоративної соціальної відповідальності та стійкості бізнесу. Проаналізовано групи основних зацікавлених сторін компанії PepsiCo; визначено актуальність реалізації стратегій сталого розвитку компанією та показано, як упровадження стратегій сталого розвитку дозволяє отримувати додаткові переваги при управлінні та швидко реагувати на зміни у внутрішньому та зовнішньому середовищі. Виходячи з аналізованих даних компанія потребує більш вичерпної етичної політики, щоб забезпечити виробництво більш здорової та безпечної продукції. У результаті дослідження зроблено висновок, що PepsiCo має вдосконалити свою концепцію соціальної відповідальності, корпоративну стратегію, етику та політику корпоративного управління, щоб отримати результати, які максимально задовольнять інтереси зацікавлених сторін.

Стаття написана українською мовою

Азаренкова Г. М.
Фінансова стратегія антикризового управління суб’єктом підприємництва в сучасних умовах функціонування (c. 465 - 470)
Метою статті є визначення ключових аспектів антикризового управління, зокрема вибір найбільш ефективних його інструментів. Відзначено, що сучасні суб’єкти господарювання функціонують в умовах постійної дії кризових факторів. Найзначнішої шкоди більшість суб’єктів зазнає в результаті глобальних фінансово-економічних криз, політичної нестабільності та нового виклику сьогодення – пандемії COVID-19. Усі ці події вимагають від суб’єктів підприємництва організації постійно діючого підрозділу антикризового управління, метою якого є мінімізація або повна ліквідація негативних наслідків кризових явищ. Серед ключових аспектів антикризового управління чільне місце посідає вибір найбільш адекватних інструментів з подолання наслідків кризи. У статті досліджено широкий спектр сучасних інструментів антикризового управління та визначено, що одним із найбільш ефективних з них є антикризова фінансова стратегія. З цього приводу обґрунтовано пріоритетність фінансового аспекту антикризового управління та доведено особливе місце антикризової фінансової стратегії як його ключового інструменту. Побудовано «дерево цілей» антикризової фінансової стратегії як основоположний елемент у її розробці. Зазначено, що для побудови ефективної антикризової фінансової стратегії перш за все необхідна всебічна оцінка дійсного фінансового стану суб’єкта та наведено найбільш вживані показники такої оцінки в розрізі чотирьох напрямів – оцінка фінансової стійкості, ліквідності, ділової активності та рентабельності.

Стаття написана українською мовою

П’ятницька Г. Т., Григоренко О. М., П’ятницька Н. О., Литвин Н. Ю.
Інноваційний розвиток організації харчування школярів як невід’ємна складова управління сучасними закладами загальної середньої освіти (c. 471 - 481)
Мета статті – проведення комплексного аналізу й оцінювання інноваційних процесів, що відбуваються нині в організації шкільного харчування закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО) України та спрямовані на вдосконалення управління їх діяльністю. Для досягнення мети застосовані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Уточнено змістову сутність деяких понять теорії та практики організації харчування. Встановлено, що інновації для розвитку організації харчування школярів у сучасних ЗЗСО здійснюються за напрямами: оновлення Збірника рецептур страв для школярів; розробки багатоваріантного меню страв, скомплектованих сніданків і обідів; організації виробництва напівфабрикатів і готової продукції, нових форм обслуговування учнів; забезпечення нових форм комунікації між учнями (їх батьками) і завідувачем виробництва шкільної їдальні тощо. Проведено оцінювання показників якості організації харчування в 10 школах різних районів м. Києва, що мають неоднаковий рівень схильності до інноваційних змін. Визначено наявність достатньо сильного кореляційного зв’язку між упровадженням інновацій в організацію харчування у ЗЗСО та баловою оцінкою якості цієї організації. Виявлено, що кожна інновація має певні переваги та ймовірні недоліки її впровадження, для подолання яких необхідно планувати та реалізовувати запропоновані управлінські заходи. Обґрунтовано висновок, що системний підхід до вирішення комплексу питань, пов’язаних з інноваційними процесами в організації харчування, дозволить підвищити ефективність, безпечність і якість харчування учнів ЗЗСО і сприятиме вдосконаленню управління їх діяльністю. Констатовано, що презентовані результати підійдуть для вдосконалення управління ЗЗСО та закладами ресторанного господарства, що організовують харчування за місцем навчання.

Стаття написана українською мовою

Хаустова В. Є.
Диверсифікація і інтеграція як форми забезпечення стратегічних орієнтирів управління розвитком підприємств (c. 482 - 494)
У статті визначено, що посилення зовнішньої та внутрішньої нестабільності функціонування підприємств висуває нові вимоги до вибору та обґрунтування стратегії та форм забезпечення стратегічних орієнтирів управління розвитком підприємств, здатних забезпечити їх життєздатність і сталий розвиток. Отже, мета статті полягає у розвиненні теоретико-методичних засад диверсифікації й інтеграції як форм забезпечення стратегічних орієнтирів управління розвитком підприємств. Згідно з поставленою метою розглянуто основні погляди на розуміння стратегії; рівні стратегічного управління підприємством; основні типи стратегій, що можуть бути впроваджені на підприємстві; класифікації видів стратегій. Уточнено тлумачення сутності понять «ціль», «орієнтир» і «розвиток». Обґрунтовано, що головним (цільовим) орієнтиром управління розвитком підприємства є забезпечення його життєздатності. Досягнення цього орієнтиру вимагає реалізації ряду базових і специфічних орієнтирів, що, разом із цільовим, складатимуть систему стратегічних орієнтирів. Уточнено сутність поняття «диверсифікація»; досліджено мотиви, чинники внутрішнього середовища підприємства, що мають враховуватися при виборі стратегії диверсифікації; розглянуто різні класифікації видів диверсифікації. Доведено, що диверсифікація органічно пов’язана з інтеграцією. Визначено, що формуванню та впровадженню стратегії диверсифікації підприємства передує обґрунтування вибору її видів, форм і підходів до реалізації. Уточнено сутність поняття «інтеграція», досліджено її форми, види, класифікації залежно від певних класифікаційних ознак. Розглянуто місце та роль диверсифікації й інтеграції в стратегічному управлінні підприємством, критерії доцільності вибору та реалізації певної стратегії. Доведено, що диверсифікація та інтеграція є найважливішими інструментами зростання ефективності функціонування підприємств, спрямованого на підвищення їх життєздатності та конкурентоспроможності, поліпшення фінансового стану та інвестиційної привабливості.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2021

Климчук М. М., Ачкасов І. А., Климчук С. А., Поляк О. П.
Вплив ризик-менеджменту на формування стратегії управління бізнес-процесами підприємства в умовах цифрової економіки: міжнародний досвід (c. 272 - 278)
Мета даної роботи полягає в дослідженні впливу ризик-менеджменту на формування стратегії розвитку підприємства в умовах цифрової економіки. При цьому інструментальна частина дослідження базується на інтегрованій теорії управління IT-ризиками та світовій практиці управління ризиками як на національному, так і на міжнародному рівнях. Активізація темпів цифрової трансформації на всіх рівнях економічної системи, посилення конкуренції на внутрішньому та зовнішньому ринках, обмеженість традиційних ресурсів зростання детермінують актуалізацію проблематики забезпечення стійкого розвитку виробничо-економічних систем. Визначаючи чинники поступального розвитку, вчені одностайні в думці, що запорукою економічного зростання підприємства є впровадження цифрових технологій. Саме тому ключовою умовою розвитку виробничо-економічних систем виступає управління інвестуванням цифровізації. Систематизація та узагальнення наукових розробок провідних вітчизняних і зарубіжних учених надали можливість виокремити напрями розвитку цифрових технологій, переваги їх інкорпорації у виробничо-комерційну діяльність підприємства та представити теоретично-інструментальний базис дослідження проблематики інвестування процесу цифровізації. Теоретичним підґрунтям управління інвестуванням цифрових трансформацій на підприємстві в контексті комплексного підходу стали системна економічна теорія та інтегрована теорія управління IT-ризиками. Вивчено проблематику управління інвестуванням цифрових трансформацій на підприємстві, де виокремлено інструментальний базис, який ґрунтується на системній економічній теорії та інтегрованій теорії управління IT-ризиками, а також на комплексно-системному та просторово-векторному підходах. Наведено модель розробки рекурсивно-конвергенційної методології формування стратегії розвитку підприємства на засадах цифрової економіки. Запропоновано модель формування стратегії розвитку підприємств з урахуванням цифрової економіки, де систематизовано концепції управління цифровізацією та варіанти фінансування цифрових трансформацій у рамках реалізації чотирьох стратегій: інноваційної, інвестиційної, ринкової та функціональної.

Стаття написана українською мовою

Прохорова В. В., Чобіток В. І.
Організаційно-управлінське забезпечення реінжинірингу бізнес-процесів на підприємстві в умовах цифровізації (c. 279 - 285)
Метою статті є аналіз організаційно-управлінського забезпечення реінжинірингу бізнес-процесів на підприємстві в умовах цифровізації. За результатами проведеного дослідження виявлено, що в турбулентних умовах господарювання для покращення фінансово-економічного стану бізнес-процесів на вітчизняних підприємствах виникає потреба у використанні інноваційно-прогресивних технологій, однією з яких є технологія реінжинірингу. Головною метою реінжинірингу бізнес-процесів є якісне вдосконалення конкретних сфер діяльності підприємств. Сутність формування бізнес-процесів підприємства полягає в розробці та адаптації системи управління підприємством відповідно до сучасних викликів в умовах цифровізації. Для кожного бізнес-процесу формується сукупність вхідних ресурсів, правила роботи та очікувані результати. Технології цифровізації забезпечення реінжинірингу бізнес-процесів на підприємстві дозволяють організувати найбільш персоналізовану взаємодію, якій віддає перевагу більшість клієнтів. Цифрові канали зв’язку, штучний інтелект, роботизація – все це повинно впроваджувати підприємство для досягнення успіху. Цифрова трансформація бізнес-процесів на підприємстві покликана забезпечити умови для прийняття ефективних управлінських рішень, щоб швидко адаптувати роботу до вимог сучасності та відповідати потребам споживачів. Процес забезпечення реінжинірингу бізнес-процесів на підприємстві на засадах цифровізації відкриває можливості до інноваційних шляхів їх розвитку, що стало ефективним завдяки великій кількості застосовуваних інструментів.

Стаття написана українською мовою

Портна О. В., Черниш Я. О.
Світові зміни в підходах до забезпечення фінансових критеріїв розвитку підприємств на основі врахування інтересів стейкхолдерів (c. 286 - 292)
Забезпечення розвитку підприємств, його надійної фінансової основи, стабільності та активізації фінансово-економічних відносин, залучення та розширення груп стейкхолдерів є як системними, комплексними процесами, так і результатом взаємодії всіх підсистем та елементів внутрішнього та зовнішнього оточення підприємства. Метою статті є узагальнення передових світових тенденцій забезпечення надійних фінансових критеріїв розвитку підприємств на основі врахування інтересів стейкхолдерів для застосування системних підходів до формування та реалізації стратегічних і тактичних складових успіху бізнесу в умовах глобальних змін. На основі аналізу передових світових підходів виокремлено складові системи зростання бізнесу для забезпечення надійних фінансових критеріїв розвитку підприємства; розглянуто формування проєкції фінансово-економічних інтересів стейкхолдерів на бізнес і можливості їх впливу на забезпечення стабільних фінансових критеріїв розвитку підприємств; наведено підхід до забезпечення зростання бізнесу, формування та досягнення високих фінансових критеріїв розвитку підприємства із урахуванням інтересів стейкхолдерів. Узагальнення світових підходів до забезпечення надійних фінансових критеріїв розвитку підприємств дає можливість визначити підвищення значущості, поряд із фінансово-економічною, також соціальної та екологічної складових і стратегічних аспектів функціонування та зростання бізнесу, врахування інтересів стейкхолдерів. Актуальним напрямком подальших досліджень є визначення вагомості та фінансово-економічної результативності залучення стейкхолдерів і врахування їх інтересів у процесах забезпечення високих фінансових критеріїв розвитку підприємств.

Стаття написана українською мовою

Корепанова К. О.
Методичні засади управління конфліктами в організації (c. 292 - 297)
У статті розглядаються актуальні питання дослідження та вдосконалення системи управління конфліктами в організації. Метою статті є вдосконалення методичних аспектів управління конфліктами в організації з метою розроблення шляхів і практичних рекомендацій щодо їх вирішення. Дослідження проведено на прикладі аналізу управління конфліктами у ПрАТ «Київстар». За результатами дослідження обґрунтовано, що з метою визначення рівня конфліктності в колективі та оцінювання взаємовідносин як між керівниками, так і між підлеглими організації доцільно проводити регулярний моніторинг на основі анкетування працівників та керівництва організації. Запропоновану методику вивчення конфліктів апробовано на прикладі ПрАТ «Київстар» на основі застосування онлайн-опитування працівників різних відділів. Розроблена анкета дозволила проаналізувати, як самі працівники оцінюють стан проблеми конфліктів в організації та в чому бачать причини їх виникнення у своїх відділах. Проаналізовано діяльність обраної для дослідження організації та встановлено, що ПрАТ «Київстар» входить до складу однієї з найбільших у світі інтегрованих компаній телекомунікацій – VEON. Як одну зі складових успіху компанії виділено чітку організаційну структуру та ефективний розподіл обов’язків і функцій серед співробітників компанії. У статті наведено стислий аналіз результатів проведеного опитування працівників ПрАТ «Київстар» і проаналізовано стиль поведінки, що застосовується під час конфлікту. Проведено дослідження впливу виділених чинників на частоту виникнення конфліктів в організації. Для визначення наявності та ступеня такого впливу запропоновано використання методу крос-табуляції на основі побудови та аналізу таблиць спряженості. Застосування обраного методу для дослідження продемонстровано на прикладі найбільш впливових із виділених чинників, а саме: кількості підлеглих у працівника та рівня освіти певного працівника, а також визначено їх вплив на кількість конфліктів в організації. Сформульовано висновки щодо наявності та основних причин конфліктних ситуацій, серед яких виділено, зокрема, соціально-психологічний клімат у колективі та несправедливий розподіл привілеїв.

Стаття написана українською мовою

Руденко І. В., Болотова Т. М., Кулинич Т. В.
Діагностика економічної безпеки як інструмент забезпечення ефективного управління іміджем підприємства (c. 297 - 302)
Метою статті є розробка методичних підходів до ефективного управління іміджем підприємства у взаємозв’язку зі станом його економічної безпеки. Зроблено висновок, що питанням впливу іміджу на економічну безпеку підприємства на сьогоднішній день приділяється недостатня увага. Доведено, що в умовах нестабільної економічної ситуації в Україні процес ефективного управління іміджем підприємства має базуватися на діагностиці його економічної безпеки. Проведено теоретичний аналіз наведених у науковій літературі думок щодо функціональних складових економічної безпеки підприємства та механізму їх формування. Акцентовано увагу на доцільності використання підходу до формування корпоративного іміджу з урахуванням цільового впливу суб’єктів управління на учасників бізнес-середовища. Запропоновано структуру економічної безпеки підприємства в контексті сучасних тенденцій. Детально досліджено функціональні складові економічної безпеки, пов’язані із внутрішніми та зовнішніми аспектами діяльності підприємства, і встановлено їх тісний взаємозв’язок зі складовими іміджу. Під час дослідження доведено відсутність єдності в методиці діагностики економічної безпеки підприємства. Розроблено методичний підхід до взаємоузгодженого управління іміджем та економічною безпекою підприємства, в основі якого лежать результати діагностики рівнів економічної безпеки та оцінки реального рівня іміджу підприємства. Наголошено на необхідності дотримуватися певної послідовності дій, спрямованих на формування позитивного іміджу підприємства та управління ним. Схематично зображено етапи управління іміджем підприємства з урахуванням відповідності рівнів складових економічної безпеки іміджу. Визначено комплекс заходів, які рекомендується застосовувати для підтримки іміджу підприємства: кадрові, маркетингові, клієнтурні та виробничо-економічні.

Стаття написана українською мовою

Литвин Н. Ю.
Інноваційне управління формуванням стратегічних орієнтирів конкурентних переваг (c. 303 - 309)
У статті розглянуто сутність формування конкурентних переваг підприємства за рахунок інноваційного розвитку та управління інноваційним потенціалом. Визначено чинники, які впливають на рівень конкурентоспроможності підприємства. Забезпечення конкурентоспроможності передбачає систематизацію всіх чинників, які впливають на неї, та їх подальший аналіз у розрізі окремого підприємства. Першочерговим при цьому є виділення чинників прямої дії, що формують конкурентні переваги та, відповідно, конкурентоспроможність підприємства. Головними принципами інноваційного управління підприємством мають бути: постійне прогнозування ситуації на ринку капіталів, товарів і послуг, планування дій і передбачення кризових обставин; уникнення технологічного відставання та, як наслідок, його попередження; системне втілення інновацій в усіх, зокрема взаємопов’язаних, сферах діяльності підприємства; безперервне інвестування в людський капітал, інновації; отримання конкурентних переваг. Визначено, що конкурентні переваги є результатом взаємодії ресурсів підприємства, без яких воно не може формувати свою конкурентоспроможність. У системі конкурентних переваг важливо виділяти ті з них, які є фундаментом переваг підприємства в цілому. Забезпечення стійких конкурентних позицій підприємства має реалізуватися в рамках дії механізму управління його конкурентоспроможністю, який являє собою систему інструментів, методів, важелів та стимулів, що використовуються для формування й утримання конкурентних переваг. Інструментами такого управління виступають способи впливу на господарську діяльність підприємства, а саме: фінансові, економічні, організаційні та технологічні складові. Автором запропоновано основні напрями підвищення конкурентоспроможності підприємств на основі інноваційного управління та розвитку. Визначено нові технології, впровадження яких дозволить підвищити конкурентоспроможність підприємства. Основними напрямами зміцнення позицій підприємств на ринку повинні бути управління витратами, забезпечення інноваційного та зрівноваженого розвитку, обґрунтування та впровадження новітніх технологій.

Стаття написана українською мовою

Харчишина О. В., Трушкіна Н. В.
Особливості організаційної культури підприємств у сфері готельних послуг (c. 309 - 319)
Успішний розвиток організаційної культури сприяє підвищенню ефективності фінансово-економічної діяльності підприємств у сфері готельного бізнесу, рівню конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості. Тому в сучасних умовах функціонування підприємств усе більшої актуальності набувають проблеми трансформації їх організаційної культури. Мета статті полягає в емпіричному дослідженні особливостей організаційної культури підприємств з надання готельних послуг. Для досягнення поставленої мети використано такі загальнонаукові методи дослідження: аналіз і синтез, експертне опитування, узагальнення, систематизація, структурно-логічний. У статті викладено результати проведеного експертного опитування з метою виявлення сучасних проблем, бар’єрів, особливостей, тенденції та шляхів розвитку організаційної культури підприємств у сфері готельних послуг в Україні. Виконано оцінку ефективності розвитку організаційної культури підприємств. Розрахунки свідчать, що обстежені підприємства з надання готельних послуг мають середній рівень розвитку організаційної культури (0,664), оскільки значення інтегрального показника знаходиться в межах 0,5–0,75. У результаті дослідження встановлено, що основу організаційної культури українських підприємств у сфері готельного бізнесу формують такі ключові принципи, як лідерство керівництва, застосування клієнтоорієнтованого підходу, залучення й заохочення персоналу, впровадження цифрових технологій та інформаційних систем.

Стаття написана українською мовою

Лозинська О. І.
Уточнення змісту поняття банківського маркетингу в умовах диджиталізації економіки (c. 320 - 327)
Мета статті полягає в дослідженні еволюції наукових підходів до визначення сутності банківського маркетингу, уточненні змісту поняття банківського маркетингу в умовах диджиталізації економіки, визначенні сутності та місця цифрового маркетингу в загальній системі банківського маркетингу. В результаті дослідження було встановлено, що сучасною науковою концепцією банківського маркетингу є цифровий маркетинг, що дало підстави доповнити періодизацію розвитку банківського маркетингу в Україні сучасним етапом, який відповідає впровадженню концепції цифрового маркетингу. Обґрунтовано, що цифровий маркетинг співіснує в загальній системі банківського маркетингу з традиційним та Інтернет-маркетингом і застосовується до традиційних та інноваційних банківських продуктів та послуг. У цьому контексті запропоновано диференціацію банківського маркетингу за двома ознаками: тип банківського продукту/послуги (традиційні/інноваційні) та вид банківського маркетингу (традиційний, інформаційний, цифровий). Відповідно до наданої диференціації запропоновано розробляти портфель банківських маркетингових стратегій. Доведено, що стратегія цифрового маркетингу системно інтегрована в загальне стратегічне маркетингове планування банківських установ. Запропоновано розглядати етапи формування стратегії цифрового маркетингу у взаємозв’язку з портфелем маркетингових стратегій, що впроваджені в діяльність банку. Перспективами подальших досліджень є наукове обґрунтування стратегічних, тактичних та операційних аспектів цифрового маркетингу з метою підвищення його ефективності та результативності щодо просування іміджу банку, банківських послуг і продуктів, залучення та утримання споживачів фінансових послуг.

Стаття написана українською мовою

Гриневич Л. В., Бєлікова Н. В., Беккер М. Л.
Наукові аспекти цілепокладання регіонального розвитку як складової територіального брендингу (c. 327 - 333)
Стаття присвячена обґрунтуванню найважливіших особливостей розробки системи цілей територіального брендингу в контексті соціально-економічного розвитку територій. Досліджено особливості територіального брендингу, який, поряд із використанням класичного інструментарію брендингу, застосовує специфічні інструменти та методи, що зумовлено особливостями його об’єкта – територіями країни. Узагальнено основні складові бренду території за міжнародними рейтингами WorldBank Ethics Indices, UNDP Human Development Index, CAF World Giving Index, Arcadis Sustainable Cities Index та ін. Визначено, що основними складовими бренду території є імідж бренду, під яким розуміється загальне враження від бренду та його сприйняття суспільством у цілому та зацікавленими сторонами зокрема; ідентичність бренду, а також інфраструктурні та маркетингові складові, що підтримують бренд і збільшують його силу. Аналіз наукових підходів до проведення територіального брендингу довів, що в цілому вони спрямовані на визначення різних його складових, проте жоден з них не приділяє достатньо уваги цілепокладанню як ключовому елементу брендингу. Запропоновано логічну схему взаємозв’язку між елементами цілепокладання територіального брендингу. Доведено, що основними елементами цілепокладання регіонального розвитку та територіального брендингу є місія, візія та система стратегічних і операційних цілей, які визначаються з урахуванням думок експертів і мешканців території. Узгодженість і взаємозв’язок усіх елементів цілепокладання дозволить підвищити ефективність територіального брендингу. Перспектива подальших досліджень полягає в розробці методичного забезпечення алгоритмізації процесу розробки бренду території.

Стаття написана українською мовою

Пономаренко О. О., Пивавар І. В., Лісна І. Ф.
Оцінка маркетингового потенціалу підприємства та обґрунтування заходів з його підвищення (c. 334 - 345)
У статті дана оцінка маркетингового потенціалу підприємства та обґрунтування заходів з його підвищення. Економічний потенціал маркетингової діяльності являє собою кінцевий економічний результат упровадження відповідних заходів маркетингового характеру, похідну від досягнення позитивного результату від реалізації маркетингових рішень при оптимальних витратах матеріальних і фінансових коштів з урахуванням виконання планових завдань. Розгортання процесів міжнародної економічної інтеграції в ході глобалізації системи світогосподарських зв’язків обумовлює взаємопроникнення окремих національних господарств, узгодження дій урядів у виробленні економічної політики, що відповідає інтересам усіх, хто бере участь в інтеграційному процесі сторін, а також щодо третіх країн. Інтеграція забезпечується концентрацією та переплетенням капіталів. Інтеграційні процеси носять раціональний характер, здобуваючи форму об’єднань, спрямованих на досягнення загальних економічних цілей учасників. Конкурентні переваги виникають у результаті суперництва при проєктуванні, виробництві, реалізації й експлуатації продукції. На їхнє формування серйозний вплив чинить конкурентне середовище: потенційні та діючі конкуренти, споживачі продукції та постачальники, виробники товарів-замінників, а також державне регулювання. У цих умовах формування конкурентних переваг трансформується в завдання активної адаптації системи управління підприємством до змін конкурентного середовища. При цьому реальні позитивні результати досягаються там, де дана робота доведена до рівня технологій управління.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2021

Сукачова-Труніна С. М.
Оцінка тенденцій виробництва, реалізації й організації споживання продукції та послуг харчування (c. 308 - 315)
Метою статті є формування методичного підходу до оцінки тенденцій виробництва, реалізації й організації споживання продукції та послуг харчування, який включає всі складові елементи сфери харчування та дозволяє проводити комплексну оцінку тенденцій її розвитку. Запропонований методичний підхід включає оцінку стану та динаміки продовольчого забезпечення населення, оцінку стану та динаміки показників підприємств сільського господарства, харчової промисловості, продовольчої торгівлі, ресторанного господарства та оцінку чинників, що здійснюють вплив на розвиток сфери харчування. Використання запропонованого методичного підходу дозволяє обґрунтовано приймати рішення щодо розробки стратегії розвитку підприємств сфери харчування. Проведені дослідження показали, що в Україні в цілому та в її регіонах зокрема протягом останніх років спостерігаються позитивні тенденції виробництва, реалізації й організації споживання продукції та послуг харчування. При цьому реалізація продуктів харчування підприємствами як сільського господарства, так і харчової промисловості є значно вищою, ніж підприємствами роздрібної торгівлі продовольчими товарами та підприємствами ресторанного господарства, що свідчить про достатність забезпечення харчовими продуктами платоспроможного попиту населення України. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є розробка методичного інструментарію оцінювання результативності управління підприємствами сфери харчування, який буде адаптовано до сучасних умов реалізації конкретних управлінських рішень.

Стаття написана українською мовою

Кривешко О. В., Кундитська Г. С.
Проблеми конкурентоспроможності малих форм роздрібної торгівлі продуктами харчування в м. Львові (c. 315 - 322)
У статті розглянуто визначальні конкурентні переваги продовольчих роздрібних магазинів. Визначено, що конкурентні переваги, які визначають рівень конкурентоспроможності виробничих і торговельних підприємств, відрізняються. Основними конкурентними перевагами торговельних підприємств є їх місцезнаходження, асортимент, цінова політика та якість обслуговування. У результаті аналізу торговельної інфраструктури м. Львів зроблено висновок про існування проблем у формуванні конкурентоспроможності малих форм роздрібної торгівлі продуктами харчування, які пов’язані із активним розвитком національних роздрібних мереж і появою на ринку міжнародних торговельних операторів. Проведено класифікацію магазинів за ознаками величини та території обхвату. Визначено особливості їх конкурентних переваг. Виявлено, що поява мереж новітніх великих форматів магазинів із можливістю закупівлі товарів за нижчими цінами стала загрозою для функціонування традиційних магазинів «біля дому» і причиною зниження їх чисельності. Проведено порівняльний аналіз переваг і недоліків малих форм роздрібної торгівлі та великого ритейлу. Основними конкурентними перевагами малих роздрібних магазинів визначено близькість розташування до покупця та довірчі відносини з постійними покупцями. Ціну, товарний асортимент і можливості впровадження програм лояльності ідентифіковано як основні стратегічні конкурентні переваги великих форматів магазинів. Акцент на цих перевагах дає можливість ефективно управляти конкурентоспроможністю ритейлу.

Стаття написана українською мовою

Портна О. В., Герегієва Г. Є.
Сучасні міжнародні та вітчизняні тенденції розвитку галузі виноробства як результат ефективної взаємодії стейкхолдерів (c. 323 - 329)
Виноробна сфера відіграє значну роль як у світовій економіці, так і в національній, є важливою частиною світової економіки в цілому й України зокрема, вагомою бюджетоутворюючою складовою. Метою статті є на основі дослідження сучасних міжнародних і вітчизняних тенденцій сфери виноробства вдосконалити класифікацію стейкхолдерів розвитку підприємств виноградарсько-виноробної галузі, ефективна взаємодія яких забезпечить активне функціонування та успіх винарського бізнесу. На основі аналізу сучасних міжнародних і вітчизняних тенденцій розвитку галузі виноробства з?ясовано, що географія виноробства поступово розширюється по всьому світу. Винарська індустрія на світовому рівні стабільно розвивається, динаміка міжнародної торгівлі вином є позитивною та визначається багатьма гравцями на міжнародному ринку та лідерами по всьому світу. В Україні через велику кількість факторів виноробна галузь звужується, імпорт значно перевищує експорт. За таких умов нагальним стає пошук і запровадження дієвих засад підвищення ефективності функціонування та розвитку підприємств галузі. Такими засадами є визначення стейкхолдерів розвитку підприємств галузі для їх активного залучення до співпраці, ефективної взаємодії. Застосування у процесах стабілізації та розвитку підприємств виноробної галузі стейкхолдеро-орієнтованих підходів забезпечить збалансування інтересів споживачів, клієнтів, тобто широкого кола зацікавлених сторін, підвищення ефективності їх взаємодії. Перспективами подальших досліджень є визначення порогових значень стимулюючого, нейтрального та дестимулюючого впливів стейкхолдерів.

Стаття написана українською мовою

Оболенцева Л. В., Вороніна О. О.
Теоретико-методичні аспекти управління балансом інтересів виробників і споживачів рекреаційних послуг в Україні (c. 330 - 336)
Проведено дослідження теоретико-методичних аспектів управління балансом інтересів виробників і споживачів рекреаційних послуг у регіонах України. Зазначено, що розвиток рекреаційно-туристичної сфери для багатьох країн є сьогодні вельми важливим завданням, оскільки туристична індустрія для них є одним із основних джерел отримання доходів до бюджету. Україна, яка розташована в центрі Європи на перехресті транспортних шляхів і має для поступального розвитку своєї рекреаційної сфери сприятливі природно-кліматичні умови, значний історико-культурний потенціал, необхідні людські та матеріальні ресурси, значно відстає від більшості європейських країн за рівнем розвитку рекреаційно-туристичних послуг. Визначено фактори впливу на ціну та якість туристичної послуги. Встановлено, що управління балансом інтересів між виробником туристичних послуг (туроператором) і рекреаційними потребами населення повинно здійснюватися виходячи із сукупності властивостей і характеристик продукції або послуги, що надають їм можливість задовольняти обумовлені або передбачувані потреби споживачів. У результаті проведеного дослідження зроблено висновок, що на баланс інтересів між туроператором і рекреаційними потребами населення впливають ціна та якість турпакета. Для формування ціни та належної якості проаналізовано фактори впливу на них. Визначено, що найбільш впливовим фактором є: теорія поводження споживача. На формування ціни турпослуги впливають витрати туроператора, які значною мірою залежать від контрагентів. Для збільшення балансу інтересів необхідно краще вивчати туристичний попит і пропонувати різноманітні послуги за диверсифікованими цінами. Управління балансом інтересів виробників і споживачів рекреаційних послуг в Україні повинно базуватися на розумінні, що туристичний продукт – специфічний продукт, і визначення якості значною мірою залежить від факторів впливу: мінливість якості, сезонність тощо.

Стаття написана українською мовою

Станкевич І. В., Поліщук І. І., Борисевич Є. Г.
Розвиток маркетингових досліджень задоволеності вимог стейкхолдерів організації на засадах методичного інструментарію управління якістю (c. 336 - 345)
Мета статті полягає в адаптації до використання методичного інструментарію управління якістю для розвитку маркетингових досліджень щодо виявлення задоволеності вимог стейкхолдерів результатами діяльності організації, забезпечуючи ґрунтовне прийняття управлінських рішень у напрямку впливу на поведінку останніх. У ході проведених авторами досліджень, узагальнень наукових праць у площині методичного інструментарію маркетингу з’ясовано, що застосування такого інструменту управління якістю, як SERVQUAL, забезпечує не просто розвиток проведення самих маркетингових досліджень, а створює передумови для «маркетингу відносин» стейкхолдерів з організацією. Відповідно до наведеного в роботі прикладу адаптації методичного інструментарію SERVQUAL до сфери освітнього бізнесу на прикладі освітньої організації проілюстровано, як цей інструмент може забезпечити підвищення рівня конкурентоспроможності вишу за рахунок поліпшення різних споживчих характеристик і диференціації споживчої цінності освітніх послуг, яка, своєю чергою, включає: диференціацію освітньої послуги з орієнтацією на поточний незадовільний попит і перспективний прогноз в освітніх послугах, тобто впровадження нових типів послуг; диференціацію споживчих властивостей уже існуючої освітньої послуги; диференціацію каналів збуту послуги – залучення нових категорій стейкхолдерів. Універсальність запропонованого методичного інструментарію SERVQUAL забезпечує можливість розвитку маркетингових досліджень щодо задоволеності вимог стейкхолдерів у діяльності як освітніх організацій, так і підприємств та організацій різного рівня, форми власності, типу та сфери діяльності національної економіки, що і є напрямками подальших досліджень авторів статті.

Стаття написана українською мовою

Чеморда П. О., Васюткіна Н. В.
Сучасні підходи до формування стратегії маркетингу соціальних медіа (c. 346 - 351)
У статті досліджено сучасні підходи до формування стратегії маркетингу соціальних медіа, зважаючи на динаміку їх розвитку, особливості функціонування та можливі цілі, що можуть ставитись економічними суб’єктами перед таким сегментом маркетингу. Визначено сучасний погляд на використання соціальних медіа як інструменту маркетингу, його специфічні риси та наявні підходи до формування маркетингових стратегій у цій сфері. Досліджено та проаналізовано сучасний стан і специфіку соціальних медіа для бізнесу, маркетингу та споживчої поведінки. Дано характеристику наявним підходам до формування стратегії маркетингу соціальних медіа. Виділено та узагальнено основні функції контенту маркетингу соціальних медіа, а саме: пошук аудиторії, залучення, координація та кооперація, що мають стати основою для побудови ефективної стратегії. Розглянуто особливості кожної функції в контексті їх застосування різними підприємствами для різних цілей; означено та узагальнено їх специфіку. Проаналізовано специфіку роботи маркетингу соціальних медіа в контексті вибору цілей і засобів взаємодії із аудиторією через контент, на основі чого було узагальнено та класифіковано два основні підходи до формування контентної стратегії маркетингу соціальних медіа, а саме: споживчого та клієнтського. Обґрунтовано їх роль, місце та значення у формуванні стратегії маркетингової взаємодії зі споживачами, партнерами та іншими користувачами соціальних медіа. Дано характеристику цим підходам у контексті їх цілей, інструментів та засобів. На основі дослідження було узагальнено та класифіковано такі елементи проблеми, як функції контенту маркетингу соціальних медіа, їх роль у формуванні стратегії соціальних медіа; узагальнено та виділено підходи до формування маркетингу соціальних медіа. На основі цієї інформації можна об’єктивніше підходити до формування необхідної для цілей підприємства стратегії маркетингу соціальних медіа, а на основі висновків – здійснювати подальші дослідження цього напряму.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2021

Жосан Г. В.
Адаптивний менеджмент і сталий розвиток: взаємозв’язок понять у контексті управління діяльністю підприємства в умовах невизначеності (c. 179 - 187)
Цілями статті є: дослідження визначення понять «адаптація»/«адаптивність» та «стійкість»/«розвиток»»; проведення аналізу даних понять; виділення ключових слів, що розкривають сутність понять «адаптація»/«адаптивність» та «стійкість»/«розвиток»; встановлення зв’язку між ними в контексті управління діяльністю підприємства в умовах невизначеності. Для більш чіткого розуміння сутності понять «адаптація»/«адаптивність» та «стійкість»/«розвиток» автором був застосований метод морфологічного аналізу та проведено морфологічну класифікацію даних понять. Встановлено, що при визначенні поняття «адаптивність» вчені використовують такі ключові слова, як властивість, реакція, здатність, характеристика й умова, процес пристосування до змін. Поняття «адаптивність», по суті, прирівнюється (до повного ототожнення) до поняття «адаптація». Щодо понять «стійкість»/«розвиток» з’ясовано, що стійкість розвитку підприємства забезпечується на основі врахування впливу зовнішнього середовища та вдосконалення господарювання всередині підприємства з метою підвищення ефективності його діяльності та безперервного розвитку. Для кожного підприємства важливо не просто зберегти стійкість, але і прагнути до стану сталого розвитку. З метою встановлення зв’язку між поняттями використано метод карти понять, яку побудовано, використовуючи поняття, ключові слова до них і визначення в межах даних ключових слів. Встановлено, що ключові слова всіх чотирьох категорій пов’язані між собою. Для встановлення найбільш часто вживаних слів у контексті даних понять автором застосовано семантичний аналіз та «хмару частотності» слів. Отримані результати підтверджують проведений автором аналіз понять і визначені ключові слова для категорій «адаптація»/«адаптивність» та «стійкість»/«розвиток».

Стаття написана українською мовою

Кильницька Є. В., Сергієнко Ю. І.
Теоретико-методичні аспекти організації управління підприємством з позиції взаємодії зі стейкхолдерами (c. 188 - 194)
У статті проведено дослідження основних положень теорії зацікавлених сторін та визначення поняття «стейкхолдер». Надано класифікацію та побудовано схему груп стейкхолдерів з позиції їх взаємодії з підприємством. Стейкхолдери поділяються на внутрішніх, тобто тих, які мають прямий вплив на стратегічну й оперативну діяльність, і зовнішніх, тобто тих, які опосередковано впливають на діяльність підприємства. Виявлено, що всі групи зацікавлених осіб, які впливають на досягнення цілей і результатів діяльності підприємства, є його стейкхолдерами, та їх інтереси потрібно неодмінно враховувати в процесі діяльності та управління підприємством. Розглянуто стандарт AA1000SES (Stakeholders Engagement Standard) і визначено, що впровадження цього стандарту свідчить про готовність підприємства вести діяльність на основі принципу прозорості, а саме: звітувати перед зацікавленими сторонами; з готовністю реагувати на проблеми та питання, які виникають у зацікавлених сторін; дотримуватися законодавства, стандартів, принципів, кодексів та інших добровільних зобов’язань. Розглянуто етапи визначення стейкхолдерів та їх впливу на підприємство в зарубіжній і вітчизняній практиці. Досліджено міжнародну практику взаємодії із зацікавленими сторонами та відмічено її схожість з вітчизняною. Підсумовано, що на іноземних підприємствах робота проводиться більше по ключових стейкхолдерах, вітчизняні ж підприємства намагаються переважно охопити також учасників «дальнього кола». Побудовано схему процесу управління відносинами із зацікавленими сторонами на підприємстві та з’ясовано, що процес переходу від одного етапу до іншого здійснюється за допомогою реалізації управлінських процедур, тобто стадій процесу управління відносинами зацікавлених сторін на підприємстві. Розглянуто базові принципи системи управління відносинами із зацікавленими сторонами та встановлено, що дотримання цих принципів дає змогу покращити процес управління взаємовідносинами зі стейкхолдерами. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути теоретико-методичною основою для подальшого дослідження проблем управління взаємовідносинами підприємств України зі стейкхолдерами.

Стаття написана українською мовою

Кондратенко Н. О., Трагнюк О. Я.
Удосконалення механізму управління інвестиційною діяльністю суб’єктів господарювання (c. 194 - 201)
У статті вдосконалено механізм управління інвестиційною діяльністю суб’єктів господарювання на основі узгодження інтересів усіх учасників інвестиційного процесу шляхом використання адекватних інструментів менеджменту. З’ясовано, що управління інвестиційною діяльністю є складним, багаторівневим процесом, що передбачає управлінські рішення не лише на рівні суб’єктів господарювання – інвесторів та учасників інвестиційної діяльності, але й на рівні держави та регіону. Відзначено, що система управління підприємства має бути гнучкою та вчасно реагувати на зміни в сучасній економічній системі. Важливим аспектом при здійсненні інвестиційної діяльності має бути процес як залучення, так і використання інвестиційних ресурсів, що в майбутньому забезпечить зростання вартості підприємства. Запропоновано вдосконалений механізм управління інвестиційною діяльністю підприємства, який включає: послідовність і спосіб управління; послідовність процесів і стадій, відповідних процедур та інструментів; сукупність інституціональних та організаційних структур і комплекс використовуваних ними форм і методів; послідовність застосування різноманітних способів. Практична реалізація такого механізму можлива за рахунок узгодження інтересів усіх учасників інвестиційного процесу шляхом використання адекватних інструментів управління. Зроблено висновок, що підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю підприємства може бути досягнуто лише після врахування всіх факторів, що впливають на його рівень як на макро- та мезорівні (тобто з боку держави, регіону та галузі), так і на мікрорівні (з боку самого підприємства). Тільки поєднання зусиль держави й окремих підприємств на різних рівнях дозволить українській економіці перебороти низку наявних проблем і здійснити залучення необхідного обсягу коштів для економічного розвитку та прибуткової діяльності суб’єктів господарювання. Активізація інвестиційних процесів в Україні можлива за умов розробки відповідних механізмів управління інвестиційною привабливістю суб'єктів господарювання.

Стаття написана українською мовою

Тютченко С. М.
Модель організації на підприємстві системи комплаєнс-контролю як інструменту підвищення його безпеки (c. 201 - 206)
У статті обгрунтовано актуальність впровадження на підприємствах нової моделі управління ризиками – системи комплаєнс-контролю, особливість якої полягає в тому, що управління ризиками набуває всебічного характеру та координується в рамках усієї компанії. Метою статті є розробка та обгрунтування моделі організації на підприємстві системи комплаєнс-контролю, яка заснована на розмежуванні зон ризику. Проаналізовано методологічні наукові підходи до визначення поняття та функцій комплаєнс-контролю за функціональним, процесним, системним і результативним підходом. Запропоновано модель організації на підприємстві системи комплаєнс-контролю, яка, на відміну від існуючих, заснована на чіткому розмежуванні зони прийнятного ризику (максимального рівня залишкового ризику, який може прийняти на себе підприємство без загрози для його існуванню), що включає ризик-апетит і толерантність до ризику (додаткову величину залишкового ризику, яку компанія готова прийняти за умови вжиття заходів із мінімізації ризику), та зони неприйнятного ризику, яка починається із перевищення комплаєнс-ціни над втратами від комплаєнс-ризиків. Для прийняття рішень щодо зменшення ризиків на підприємстві запропоновано методику формування та запровадження системи комплаєнс-контролю. Розроблені стратегії щодо кожного етапу впровадження комплаєнс-контролю є дієвими та можуть бути використані на будь-якому підприємстві з метою зменшення ризиків і підвищення його економічної безпеки.

Стаття написана українською мовою

Іванченко Н. О., Подскребко О. С., Мазур В. М.
Бізнес-моделі та сучасні інструменти підвищення ефективності підприємств роздрібної торгівлі (c. 207 - 212)
Метою статті є дослідження основних компонентів роздрібних бізнес-моделей, визначення ймовірних напрямків, у яких ці моделі можуть розвиватися, а також визначення факторів і тенденцій, що формують бізнес-моделі, котрі використовуються підприємствами роздрібної торгівлі. Проаналізовано сучасний стан роздрібної торгівлі, інновації та зміни бізнес-моделей, що мають еволюційний характер. Обґрунтовано необхідність упровадження нових рішень щодо форматів магазинів, співпраці каналів розподілу, зміни асортименту пропонованих товарів і послуг, а також використання машинного навчання для ефективного управління роздрібним бізнесом. На основі спостережень за діяльністю сучасних підприємств роздрібної торгівлі можна стверджувати, що зміни, які відбуваються в бізнес-середовищі, приводять до необхідності пошуку та впровадження ефективних шляхів отримання конкурентних переваг за рахунок використання нових бізнес-моделей. У статті послідовно висвітлено природу та складові частини роздрібної бізнес-моделі, питання розвитку бізнес-моделі, аналіз зовнішніх і внутрішніх факторів, що визначають внесення змін до бізнес-моделей, а також встановлено тенденції та наведено приклади інноваційних рішень у формуванні моделей для роздрібного бізнесу. Зроблено висновок, що в мінливих умовах сьогодення роздрібним продавцям потрібно постійно модифікувати використовувані бізнес-моделі та вдосконалити процеси, пов’язані з виконанням основних ділових функцій, таких як закупівлі, складування, продаж та обслуговування споживачів.

Стаття написана українською мовою

Котлярова В. Г., Братішко Ю. С.
Метрологічний менеджмент на промисловому підприємстві (c. 212 - 219)
Управління метрологічною діяльністю є невід’ємною складовою управління сучасним підприємством. Здійснення результативної та якісної метрологічної діяльності на підприємстві є запорукою того, що продукція, яка виробляється, відповідає технічним вимогам до неї. Тому визначення поняття та сутності метрологічного менеджменту є актуальним. Мета статті – визначення поняття та сутності метрологічного менеджменту і розробка схеми його застосування в управлінні метрологічною діяльністю підприємства. Визначено, що об’єктом метрологічного менеджменту є процеси вимірювання на промисловому підприємстві; предметом – сукупність технічних, технологічних та організаційних засобів, необхідних для реалізації процесів вимірювання. Запропоновано підхід до формування системи метрологічного менеджменту, який складається з двох підсистем: 1) формування системи метрологічного менеджменту, метою якої є організація методичного та ресурсного забезпечення процесів вимірювання на підприємстві; 2) функціонування системи метрологічного менеджменту, метою якої є забезпечення гарантії того, що продукція, яка виготовляється, відповідає технічним вимогам до неї. Складові системи пов’язані між собою через взаємозв’язок завдань. Розроблено схему застосування метрологічного менеджменту в управлінні метрологічною діяльністю промислового підприємства та методику оцінки якості її функціонування. Запропонований підхід дасть змогу підприємству не тільки побудувати систему метрологічного менеджменту, але й реалізувати його, що підвищить довіру споживачів до якості продукції та буде запорукою стійкого ринкового становища.

Стаття написана українською мовою

Матвєєва О. М., Бондаренко О. М., Дуксенко О. П.
Аналіз ризику в процесі прийняття управлінських рішень з урахуванням поведінкового підходу (c. 219 - 225)
Метою статті є дослідження сутності ризику в процесі прийняття управлінських рішень з урахуванням поведінкового підходу та виявлення причин його виникнення. У статті проведено дослідження ризику, структуроване відповідно до двох дихотомій: ризик/надійність і ризик/небезпека. При цьому поняття ризику управлінського рішення означає складний комплекс альтернатив, у ході аналізу яких виникає необхідність прийняття рішення. Протилежна сторона в кожному випадку виступає лише як поняття рефлексії, чия функція — прояснити, що ж у конкретному випадку акцентується в самому ризику: проблема точності вимірювання в першому випадку або ступінь відповідальності власне за збиток — у другому. Щодо обох відмінностей виявлено, що вільного від ризику управлінського рішення не існує. Доведено, що поняття ризику в процесі прийняття управлінських рішень з урахуванням поведінкового підходу слід протиставляти поняттю надійності. Науковий підхід до визначення надійності представлено в твердженні, що абсолютна надійність недосяжна. Наведено феномен обґрунтованого ризику в процесі прийняття управлінських рішень з урахуванням поведінкового підходу, який є частиною загальної проблеми, що вивчається вченими-економістами та термінологічно фіксується як «обґрунтована господарська діяльність». Елементом такої діяльності є прийняття управлінських рішень. Запропоновано дослідження ризиків, що мають імовірність виникнення у процесі прийняття управлінських рішень з урахуванням поведінкового підходу, на якісному та кількісному рівнях. При цьому доведено, що саме кількісне дослідження ризиків, виявлених на якісному рівні, є основною метою аналізу ризиків згідно з теорією прийняття рішення за наявності ризику.

Стаття написана українською мовою

Волкова М. В., Швед А. Б.
Удосконалення системи управління витратами на будівельному підприємстві (c. 225 - 231)
У статті вдосконалено систему управління витратами будівельного підприємства. Зазначено, що процес управління витратами на будівельному підприємства залежить від ефективності існуючої загальної системи управління організацією та рівня використання певних методів та інструментів, за допомогою яких приймаються ефективні управлінські рішення щодо забезпечення фінансової стабільності. Надано визначення системи управління витратами будівельного підприємства, під якою слід розуміти систему економічних інтересів та управлінських методів спрямованого впливу на інтереси господарюючого суб’єкта з метою їх узгодження з різними групами стейкхолдерів щодо дотримання відповідних пропорцій у формуванні витрат. Зазначено, що сьогодні, в умовах жорсткої конкуренції в будівельній галузі України та негативних тенденцій в економіці країни, пов’язаних із пандемією COVID-19, вирішення питань удосконалення системи управління витратами повинно базуватися на концепції стратегічного управління, управління за цільовою собівартістю, таргет-костингу та кайзен-костингу як засобах досягнення заданої величини витрат будівельного підприємства. Зроблено висновок, що вдосконалення системи управління витратами будівельного підприємства можливе на основі прийняття ефективних управлінських рішень, які базуються на використанні науково обгрунтованих підходів до аналізу структури витрат, плануванні рівня витрат, плануванні прибутку з урахуванням обсягів здійснюваних витрат, на впровадженні дієвої системи мотивації працівників щодо контролю та зменшення витрат тощо. Запропонована система управління витратами будівельного підприємства дозволить організовано та цілеспрямовано здійснювати політику комплексного зниження собівартості будівельної продукції, раціонально інвестувати кошти в сучасні будівельні проєкти та реалізовувати поставлені стратегічні цілі.

Стаття написана українською мовою

Гончаренко А. С.
Сутність і зміст поняття «якість структури капіталу» підприємства (c. 231 - 241)
Метою статті є дослідження теоретичних аспектів щодо сутності управління якістю структури капіталу. Визначено особливості філософського, соціального, технічного, інженерного, економічного та правового підходів до сутності поняття «якість». Під час аналізу, систематизації й узагальнення праць вітчизняних і зарубіжних учених було розглянуто еволюцію підходів до сутності поняття «якість». Визначено ознаки, що його характеризують, а саме: відповідність меті, ступінь задоволеності клієнтів, точність у виконанні проєкту специфікації, відповідність нормам, ступінь досконалості. У результаті сформовано власне бачення щодо сутності якості як сукупності характеристик та властивостей предмета чи процесу, що повною мірою здатні задовольнити споживача та повністю відповідають його потребам або очікуванням. Розглянуто такі інструменти для управління якістю, як: статистичний контроль якості, можливість процесу оцінки, контрольні діаграми. Обґрунтовано логіку формування сутності управління якістю на базі вивчення та систематизації існуючих концепцій, теорій і практик управління якістю. Визначено, що управління якістю – це сукупність заходів, спрямованих на підвищення рівня конкурентоспроможності продукту, послуги чи організації на ринку за рахунок безперервного навчання менеджерів суб’єкта господарювання. Проведено морфологічний аналіз поняття «структура капіталу», на основі якого визначено сутність зазначеного поняття як співвідношення складових капіталу, сформованих відповідно до потреби підприємства, що забезпечують йому отримання максимального ефекту від вкладених ресурсів, зростання вартості капіталу та прибутковості діяльності, зниження ризиковості в процесі досягнення стратегічних цілей. Доведено, що якісна структура капіталу підприємства забезпечує необхідний рівень його фінансової стійкості.

Стаття написана українською мовою

Майовець Є. Й., Сохецька А. В.
Удосконалення маркетингових комунікацій банку в умовах цифрової трансформації (c. 242 - 247)
У статті відображено сучасні тенденції цифрової трансформації в банківській сфері України завдяки впровадженню нових маркетингових каналів. Банківські послуги в Україні та світі стрімко змінюються під впливом інформаційних технологій, що вимагає введення нових стандартів і комунікаційних каналів. Традиційні маркетингові комунікації в банківських установах ґрунтувалися на низці маркетингових інструментів, а саме: рекламі, директ-маркетингу, брендингу, PR-діяльності, паблісіті, стимулюванні збуту, програмах лояльності, спонсорстві, особистих продажах, презентаціях продуктів. Визнання «цифрової трансформації» різними аналітичними інститутами відображають її роль у масштабуванні інформаційних процесів, підвищення економічної ефективності та інтеграції бізнес-процесів різних учасників на єдиній відкритій платформі. Цифрова трансформація організацій включає такі етапи: цифрові новачки, цифрові передплатники, цифрові інноватори та цифрові лідери. В Україні еволюція цифрової трансформації ґрунтується на Стратегії розвитку фінтеху в Україні до 2025 р., розробленій НБУ. Остання включає нарощування цифрових технологій і їх інтеграцію на відкритих платформах, а також використання вбудованного фінансування. У статті зазначено, що, незважаючи на всі переваги цифрової трансформації, банківський сектор одним із перших зіткнувся з фінансовим шахрайством через онлайн-канали комунікацій (Viber,WhatsApp тощо), коли на споживача впливають агресивними методами, вимагаючи персональні дані банківських карток. Такі ризики вимагають отримання зворотного зв’язку від клієнта, щоб оперативно вирішити проблеми витоку персональних даних і, за необхідності, заблокувати картку. У процесі еволюції формуються нові рівні цифрових платформ, які дають можливість підключатися до них не тільки клієнтам і персоналу банків, але і постачальникам різних рішень через модель BaaS. Маркетингові комунікації передбачають виховання фінансової грамотності у клієнтів та формування зворотного зв’язку шляхом швидкого реагування на скарги.

Стаття написана українською мовою

Кубецька О. М., Остапенко Т. М.
Політика комунікацій в управлінні доходами (c. 247 - 253)
У статті розглянуто питання ролі реклами як одного з найефективніших засобів просування товару на ринок; досліджено основні види Інтернет-реклами, визначено їх особливості. Метою статті є розробка практичних рекомендацій для торговельних підприємств щодо збільшення кількості клієнтів та комерційного доходу завдяки формуванню політики комунікацій, яка орієнтована на «негайний» дохід і передбачає поєднання традиційних і нових комунікаційних підходів чи технологій. У статті в динаміці за 2017–2019 рр. досліджено частку Інтернет-реклами за її видами в Україні та виявлено найбільші зосередження вкладень компаній в in-stream відео (рекламу, яка транслюється у відеороликах) та банерну рекламу. Розглянуто сутність банерної реклами, перевагою якої є максимальне охоплення клієнтської аудиторії, оперативність, дієвість, швидке запам’ятовування бренду, економія бюджету тощо. У статті досліджено вимоги до рекламного оголошення. Формування політики комунікацій рекомендується за такою технологією: визначення цілей заходів з просування продукції; формування сутнісного наповнення рекламних оголошень; використання різноманітних, періодично змінюваних засобів комунікації та врахування географічної розосередженості клієнтів, їх вікової належності; використання нецифрових каналів комунікації та Digital-каналів комунікації; здійснення безкоштовних рекламних заходів і бюджетування поточних рекламних заходів і капітальних інвестицій у вебсайт чи Інтернет-магазин; керування рекламними кампаніями за допомогою програматик-платформ, інструментів Google Adwords, Google Search Console, Google Analytics, Look-alike тощо; реєстрація в численних соціальних мережах та приєднання до соціальних спільнот; використання крауд-маркетингу; актуалізація комунікативної складової за допомогою гостьових постів, Email-розсилки, створення відеоканалу на YouTube, пропозицій товарів у сервісах знижок. При управлінні бюджетом Інтернет-магазину пропонується застосовувати дропшипінг сервісу.

Стаття написана українською мовою

Тардаскіна Т. М., Грищук Т. В.
Особливості використання та розвитку хмарних технологій в умовах цифрової економіки (c. 254 - 260)
Мета статті полягає в дослідженні ринку хмарних технологій України та визначенні його особливостей, а також ролі операторів телекомунікацій у розвитку цього ринку в сучасних умовах цифрової економіки. У роботі визначено, що сучасні умови пандемії лише пришвидшили поширення впровадження хмарних технологій і дали поштовх певним тенденціям у цій сфері. Хмарні технології та хмарні сервіси допомогли задовольнити потребу в інструментах для здійснення роботи в нових умовах. У статті проведено аналіз стану світового та національного ринку хмарних технологій. У ході роботи було досліджено основних вітчизняних гравців на хмарному ринку та визначено характерні особливості їх взаємодії зі споживачами, а також роль операторів телекомунікацій у наданні хмарних сервісів. На основі проведеного дослідження визначено особливості використання та розвитку хмарних технологій в умовах цифрової економіки, а також зазначено бар’єри на шляху до подальшого розвитку. За результатами дослідження можна зробити висновок, що українські телекомунікаційні оператори на ринку хмарних технологій мають дуже невелику частку, компанії-провайдери навряд чи послаблять свої позиції та дадуть можливість традиційним операторам завоювати більшу частину ринку. На основі проведеного аналізу українського ринку хмарних технологій було розроблено найбільш доцільну модель розвитку суб’єктів ринку хмарних технологій. Великим телекомунікаційним компаніям, які вже мають на території України розвинену інфраструктуру, легше додати до власного портфеля послуг ще й послуги хмарного сегмента. Вони стають посередниками між провайдерами та користувачами, сприяючи комфортній взаємодії між ними. Це цілодобова експертна підтримка клієнтів по всій Україні на зрозумілій мові та з представництвом майже в кожному куточку нашої держави; це оформлення договорів згідно з українським законодавством, у національній валюті; це збереження даних у надійних дата-центрах провайдера, частіше за все на території країни.

Стаття написана українською мовою

Гур’єв В. О., Дикань В. В.
Особливості розробки сучасної маркетингової стратегії туристичної дестинації через соціальні мережі (c. 260 - 266)
У статті проводиться аналіз сучасних тенденцій розробки маркетингової стратегії за допомогою соціальних мереж, докладно описуються теоретичні аспекти розробки сучасних маркетингових стратегій для туристичної дестинації. Враховуючи те, що розвиток суспільства диктує вимоги до розвитку ринку та суб’єктів, які на ньому господарюють, можна сказати, що процес розробки сучасної маркетингової стратегії вимагає нових підходів до управління суб’єктами господарювання та розвитку адаптивного плану дій, який буде забезпечувати їх успішну реалізацію. Зокрема, йдеться про стратегії маркетингової діяльності, які розробляються та впроваджуються в життя відповідно до загальної стратегії управління суб’єктом господарювання. За умов нинішньої пандемії сучасна маркетингова стратегія є однією із основних складових успішного функціонування підприємства чи організації. Розглядаються останні тенденції маркетингу через соціальні мережі. На основі аналізу сучасних соціальних мереж і теоретичної інформації пропонується маркетингова стратегія для туристичної дестинації. Зроблено висновок, що за сьогоднішніх умов доцільно розвивати внутрішній туризм – для повноцінного функціонування туристичної галузі у кризовий час. Основними майданчиками для просування туристичної дестинації обрано Facebook та Instagram, оскільки ці мережі наразі налічують найбільшу кількість потенційних клієнтів в Україні. Розроблено поетапний план упровадження маркетингової стратегії. Також, на основі аналізу даних, обрано інструмент просування через соціальні мережі – таргетовану рекламу, яка дає можливість знайти потенційних клієнтів і реалізувати маркетингову стратегію з головним KPI – більше потенційних клієнтів за менші витрати.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2021

Матвєєв В. В., Матвєєва О. М., Щепіна Т. Г.
Біхевіористичний підхід в управлінні (c. 257 - 261)
Метою статті є дослідження біхевіористичного підходу в управлінні, вивчення психологічних закономірностей управлінської діяльності. У статті доведено, що біхевіористичний підхід в управлінні направлений на спільну взаємодію економічних процесів і економічного мислення суб’єкта, що приймає управлінські рішення, або групи суб’єктів, з урахуванням факторів впливу на управлінські рішення як економічного, так і психологічного характеру. Представлено дослідження економічного мислення суб’єкта, що приймає управлінські рішення, або групи суб’єктів як структурного компонента економічної свідомості. Проаналізовано сутність економічної свідомості як вищого рівня відображення суб’єктом економічних відносин економічних феноменів. Виявлено, що економічна свідомість тісно пов’язана з економічною поведінкою, виступаючи як раціональна основа суб’єктивних механізмів такої поведінки. Відокремлено перцептивну сферу економічної поведінки суб’єкта, що приймає управлінські рішення, або групи суб’єктів, яка ґрунтується на його або їх професійному досвіді, отриманому в апостеріорному періоді та є підставою для забезпечення більш високого рівня ефективності управлінських рішень, нової форми економічного мислення, неусвідомлюваної перцепції в економіці. Встановлено, що правильне економічне мислення забезпечує раціональне управління господарською діяльністю в масштабі національної економіки. Доведено, що біхевіористичний підхід у менеджменті спонукає відмовитися від принципового абстрагування від будь-яких факторів економічних відносин неекономічного характеру і тим самим приписування всього ефекту, що досягається економічною системою, тільки економічним відносинам.

Стаття написана українською мовою

Кузьмін О. Є., Юринець О. В., Дорошкевич К. О., Прокопенко І. В.
До питання ідентифікації ургентних інструментів антикризового управління підприємствами (c. 262 - 270)
У статті досліджено ургентні інструменти антикризового управління, що характеризують негайні (термінові) дії, які націлені на усунення або зменшення негативного впливу кризових явищ на підприємство. З метою їх ідентифікації рекомендовано порівняльне аналізування на базі індикаторів, що передбачають оцінювання за такими критеріями: час впровадження (час виконання операцій із реалізації інструменту антикризового управління, час виконання однієї операції із реалізації інструменту антикризового управління, рівень часу на виконання операцій із реалізації інструменту антикризового управління); ризиковість (коефіцієнт можливої втрати прибутковості, Z-критерій Альтмана, показник фінансової стійкості підприємства); рівень конкурентоспроможності (індекс конкурентоспроможності продукції, оцінка конкурентоспроможності підприємства у статиці, багатофакторна модель конкурентоспроможності); рентабельність підприємства (чистий прибуток у розрахунку на 1 грн витрат на реалізацію інструменту антикризового управління, рентабельність продукції, рівень витрат на реалізацію інструменту антикризового управління). У процесі ідентифікації інструментів антикризового управління здійснено агрегацію отриманих показників за результатами відповідності встановленим критеріальним значенням за допомогою булевих змінних. Сформовано шкалу значень; визначено, що зарахування підприємством інструменту антикризового управління до ургентного повинно відбуватися на підставі задоволення понад 65% ознак виконання нормативів для індикаторів, що виражені у значенні булевої змінної. У процесі практичної апробації рекомендованого методу виявлено ургентні інструменти антикризового управління ПАТ «Концерн Хлібпром».

Стаття написана українською мовою

Клочко В. М., Богоявленський О. В., Постольна Н. О.
Управління за цінностями як головний елемент створення корпоративної культури підприємства (c. 270 - 275)
Метою статті є дослідження особливостей розробки та впровадження управління за цінностями як головної складової частини корпоративної культури підприємства в сучасних умовах конкурентної боротьби на світових і вітчизняних ринках. У статті проаналізовано поняття цінності, також пов’язана з цінностями ідеологія та цивілізаційний світогляд. Зроблено аналіз поняття корпоративної культури, а також висвітлено базові засади культури організацій та підприємств. Розглянуто рівні управління на підприємствах. Висвітлено головні характеристики управління за цінностями та корпоративної культури. Наведено яскраві приклади (компанії Zappos та Semco) створення ефективних, видатних корпоративних культур. Також наведено алгоритм розробки та впровадження системи цінностей на підприємстві. Обґрунтовано вибудовування корпоративної культури та впровадження основних корпоративних цінностей на прикладі ТОВ «Харківське інструментальне підприємство». Для вдосконалення корпоративної культури, виходячи із вивченого досвіду кращих світових та українських підприємств, запропоновано охарактеризувати ідеальний вигляд майбутнього підприємства; окреслити місію (призначення підприємства); визначитися з таким: цінності (ідеали, переконання, важливі речі, цінності персоналу підприємства); правила, норми поведінки співробітників підприємства; манера управління та кадрова політика; правила, традиції, процедури та порядок, прийнятий на підприємстві або організації; герої, міфи та історія підприємства; соціально-психологічний клімат у колективі; взаємодія між співробітниками одного та різних підрозділів; корпоративна символіка у вигляді зовнішньої атрибутики.

Стаття написана українською мовою

Зоідзе Д. Р., Губарєв О. О.
Еволюція підходів до управління ризиками в організаціях (c. 276 - 285)
Мета статті полягає в дослідженні еволюції підходів до управління ризиками в організаціях. У результаті проведеного дослідження було визначено три наявні підходи: модель «Три лінії захисту» (2013 р.), модель «Три лінії» (2020 р.), «Динамічне управління ризиками» (2020 р.). Запропоновано розглядати модель «Три лінії захисту» як перехід від несистемного управління ризиками в організаціях до структурованого бачення цього процесу з чітким визначенням обов’язків ключових учасників. У статті розкрито переваги та недоліки цього підходу. До його переваг віднесено простоту та зрозумілість у використанні на практиці. Серед недоліків моделі визначено такі: занадто структурований підхід до управління ризиками в організаціях; занадто обережне ставлення до можливих ризиків; сумнівна універсальність моделі; недосконалість її структури. Визначено три напрями щодо можливого поліпшення моделі. Виявлено, що у 2020 р. з’явився оновлений підхід до управління ризиками в організаціях – модель «Три лінії». Було проведене порівняння моделі «Три лінії захисту» з моделлю «Три лінії». Встановлено основні переваги нового підходу. Досліджено появу альтернативного бачення процесу управління ризиками та контролю за ними в організаціях на тлі нових суспільних викликів – «Динамічного управління ризиками». До переваг цього підходу віднесено його пріоритетні напрямки в управлінні ризиками в організаціях, а саме: управління ризиками з урахуванням їх наслідків, управління ризиками на основі дій, управління ризиками з орієнтацією на цифрові технології. Було з’ясовано відмінності між традиційними моделями та новітнім підходом. Встановлено, що кожен з трьох принципів новітнього підходу підвищив якість управління ризиками в організаціях, які стали учасниками опитування, проведеного компанією Gartner. Метою подальших досліджень у цьому напрямку має стати інституційне оформлення узгодженої взаємодії між двома напрямками сучасної моделі з управління ризиками та контролю за ними.

Стаття написана українською мовою

Погорелов Ю. С., Козаченко Г. В.
Інструментарій сталого розвитку підприємства в умовах кризи (c. 285 - 293)
Розвиток як безупинний процес має здійснюватися на всіх етапах ділового циклу підприємства. Особливу увагу необхідно приділити розвитку на спадних етапах ділового циклу підприємства, зокрема в умовах кризи в його діяльності. Спрямованість тематики статті зумовила необхідність розкриття змісту понять «криза», «розвиток», «сталий розвиток» і «сталий розвиток підприємства в умовах кризи». На спадних етапах ділового циклу підприємства його розвиток має бути повною мірою контрольованим і ретельно керованим. Для забезпечення контрольованості та керованості розвитку підприємства в умовах кризи необхідний відповідний інструментарій, центральне місце в якому належить антикризовим сценаріям сталого розвитку та його ключовим ресурсам. Антикризові сценарії сталого розвитку підприємства в умовах кризи запропоновано розробляти на підставі виявлених і оцінених загроз його діяльності з урахуванням характеру загроз, їхньої взаємопов’язаності та взаємозумовленості, а також етапу розвитку кожної із загроз. Адже реалізація загроз діяльності підприємства спроможна ще більше погіршити його стан: кризові явища трансформуються у кризову ситуацію, яка, своєю чергою, загрожує перерости у кризовий стан. Для розроблення антикризового сценарію розвитку підприємства в ситуації ймовірної одночасної реалізації кількох загроз його діяльності запропоновано використання методу кортежів. Надано загальний вигляд кортежу для антикризового сценарію. Розкрито роль ключових ресурсів у забезпеченні сталого розвитку підприємства в умовах кризи. Показано проблемні аспекти використання ключових ресурсів у забезпеченні сталого розвитку підприємства в умовах кризи.

Стаття написана українською мовою

Шелест Т. М.
Формування системи управління інноваційно-орієнтованим розвитком підприємств: теоретичні аспекти (c. 294 - 301)
Мета статті – консолідація теоретичних аспектів формування системи управління інноваційно-орієнтованим розвитком підприємств. За результатами проведеного дослідження виявлено, що сучасні промислові підприємства знаходиться в кризовому стані, що обумовлює необхідність розробки економічно обґрунтованої програми їх реформування, концентруючись на розширенні інноваційно-технологічної діяльності та збільшенні обсягу інвестицій в реальний сектор економіки, а також підвищенні ефективності їх використання. Визначено, що необхідність проведення дослідження, а саме, формування системи управління інноваційно-орієнтованим розвитком підприємств, визначається її роллю в прискоренні темпів зростання суспільного виробництва, підвищенні якості продукції та збільшенні науково-технічного прогресу, що є головними напрямками економічної стратегії, планування та прогнозування виробництва. Результати проведеного аналізу економічної сутності понять «управління», «система», «система управління», «інновації», «розвиток» та «інноваційний розвиток» надали можливість визначити, що система управління інноваційно-орієнтованим розвитком підприємств – це упорядкована сукупність взаємодії елементів, яка направлена на безперервний і комплексний процес упровадження нововведень для формування ефективної діяльності в стратегічній перспективі, з урахуванням факторів внутрішнього та зовнішнього середовища та законів розвитку суспільного виробництва, спрямованих на концентрацію, паралельність, адаптивність і ритмічність системи управління підприємствами.

Стаття написана українською мовою

Волобоєва І. О., Кравчук О. І., Варшава Д. В.
Ціннісний вимір бренду роботодавця: вплив на залучення персоналу (c. 302 - 309)
Мета статті полягає в дослідженні впливу бренду роботодавця на вибір шукачем місця роботи. При вивченні й аналізі праць багатьох зарубіжних і вітчизняних учених було розглянуто основні підходи до визначення поняття «бренд роботодавця» та запропоновано авторське визначення даного поняття. У результаті проведеного дослідження систематизовано зовнішні та внутрішні елементи бренду роботодавця; обґрунтовано ціннісну пропозицію роботодавця (employee value proposition – EVP), що являє собою невід’ємну складову бренду роботодавця; проведено опитування користувачів соціальної мережі LinkedIn з метою виявлення впливу бренду роботодавця на вибір шукачем місця роботи; визначено основні пріоритетні елементи брендингу. Проведене дослідження дозволяє зробити висновки, що брендинг роботодавця й актуальна EVP є одними з найпріоритетніших напрямків діяльності компанії щодо залучення кращих фахівців і збереження талантів у компанії. Ціннісна пропозиція роботодавця має бути стратегією компанії, орієнтованою на працівників, яка узгоджується з ними. Для розвитку сильного бренду та збільшення привабливості та конкурентоспроможності організації ціннісна пропозиція роботодавця має бути унікальною. EVP повинна бути реальним втіленням переваг, що пропонуються компанією працівникові, в іншому випадку неможливо буде втримати залучених працівників і сформувати в них лояльність до компанії. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є визначення ступеня впливу цифровізації бізнесу на розвиток бренду роботодавця, а на теоретичному рівні – вивчення й уточнення деяких складових елементів бренду роботодавця.

Стаття написана українською мовою

Танасюк І. М., Кіршо С. М.
Формування кадрового потенціалу підприємства через розвиток креативних здібностей персоналу (c. 310 - 315)
Мета статті полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад формування кадрового потенціалу підприємства та розробці практичних рекомендацій щодо розвитку креативних здібностей персоналу. На основі систематизації й узагальнення наявних наукових доробок розглянуто поняття кадрового потенціалу, особливості його формування в сучасних умовах. Проаналізовано фактори, які впливають на формування кадрового потенціалу підприємств в Україні. Досліджено проблеми формування кадрового потенціалу компаній, здатного креативного реагувати на зміни зовнішнього середовища, аналізувати велику кількість інформації, визначати вплив і взаємодію різних факторів і передбачати майбутні події на ринку. Наведено позитивні приклади процедур формування кадрового потенціалу з досвіду роботи сучасних підприємств. У результаті дослідження було визначено необхідність створення партнерських відносин між державою та підприємствами, завдяки чому можуть бути сформовані умови для розвитку креативності, та проголошено, що розвиток креативних здібностей персоналу підприємства дозволяє підвищити інноваційність компанії та країни в цілому. У статті визначено, що необхідність відповідності освіти персоналу сучасним трендам потребує організації навчання впродовж життя, яке передбачає поєднання й оновлення необхідних знань, навичок та умінь із метою адаптації до сучасних процесів задля постійного професійного розвитку. Запропоновано методи розвитку креативності персоналу підприємства, спрямовані на подолання стереотипів мислення, які заважають розвитку креативності в сучасних умовах. Особливе місце приділено проблемі збереження працездатності персоналу підприємства в умовах пандемії СOVID-19.

Стаття написана українською мовою

Кубецька О. М., Остапенко Т. М., Палешко Я. С.
Політика комунікацій в Інтернеті (c. 315 - 322)
У статті розглянуто питання ролі Інтернету як одного з каналів просування товару. Мета статті полягає в розробці практичних рекомендацій щодо організації комунікативної політики в Інтернеті через створення Інтернет-магазину, продажі на маркетплейсах, а також із застосуванням кешбеку. Узагальнено сучасні тенденції електронного бізнесу, наведено характеристики онлайн-торгівлі, її переваги для покупців і продавців. Пропонується організація взаємодії з покупцями у двох секторах: маркетплейс та Інтернет-магазин. Систематизовано основні ознаки маркетплейсу й Інтернет-магазину (з позиції продавців/компаній-постачальників): головна мета, учасники, взаємодія з покупцями, необхідність створення сайту, функціонал, створення профілю, контроль, асортимент товару, регулювання цін, витрати на рекламу, умови роботи, заробіток, можливість розвивати системи повторних продажів, кількість продавців. Розглянуто головні недоліки функціонування маркетплейсу й Інтернет-магазину (з позиції продавців і з позиції покупців). У статті узагальнено процедуру організації комунікативної політики в Інтернеті (через вебсайт магазину), що передбачає: створення Інтернет-магазину, взаємодіяю з покупцями через продаж в Інтернет-магазині. Описано процедуру організації комунікативної політики в Інтернеті (через маркетплейс), що передбачає: вхід на маркетплейс, продаж товару покупцям, сплату комісії за проданий товар і здійснення стандартного місячного внеску за використання платформи. Формувати політику комунікацій рекомендується із застосуванням сервісу «кешбек» за такою технологією: реєстрація на кешбек-сервісі, проведення покупки товару через каталог кешбек-сервісу (за посиланням), передача даних про покупку Інтернет-магазину чи маркетплейсу, виплата комісії кешбек-сервісу, виплата кешбеку покупцю. Розглянуто головні недоліки кешбеку (з позиції продавців і з позиції кешбек-сервісів), що включають оподаткування кешбеку в розмірі 19,5% для фізичних осіб та оподаткування ПДВ, за умови, якщо обидва учасники бонусної програми – юридичні особи. Розглянуто головні недоліки кешбеку з позиції покупців.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2021

Ліфінцев Д. С., Близнюк Т. П., Кохан М. О.
Перспективи крос-культурної бізнес-взаємодії в контексті європейської інтеграції України (c. 371 - 377)
Метою дослідження є вивчення та аналізування ставлення українського покоління Z до потенційної співпраці з партнерами із країн Європейського Союзу. У статті виявлена та проаналізована пріоритетність вибору конкретних країн для співпраці, а також мотиви такого вибору. Для перевірки сформульованих у дослідженні гіпотез було здійснено емпіричний збір даних шляхом проведення онлайн-опитування за допомогою сервісу survio.com. У опитуванні взяли участь 403 респонденти: 97 хлопців (24,1%) та 306 дівчат (75,9%). Респондентами виступили студенти Київського національного економічного університету імені В. Гетьмана (n = 130), Львівського національного університету імені І. Франка (n = 108), Харківського національного економічного університету імені С. Кузнеця (n = 165). Результати дослідження засвідчили, що переважна більшість респондентів позитивно налаштована щодо співпраці з партнерами із країн Європейського Союзу. Дослідження показало, що українські студенти найбільш зацікавлені у співпраці з партнерами із Німеччини, Швеції, Австрії, Франції та Італії. Варто зазначити, що країни, які посіли дві найвищі позиції в загальному рейтингу (Німеччина та Швеція), а також Франція, яка розділила загальне третє місце із Австрією, увійшли до топ-5 за результатами опитування в кожному з трьох міст, де воно проводилося: Київ, Львів, Харків. Респонденти, які не мають жодного досвіду крос-культурної взаємодії, також виявили бажання взаємодіяти з партнерами із країн ЄС. При цьому топ-5 країн, цікавих для потенційної взаємодії, на думку цих респондентів, повністю збігається із загальною топ-п’ятіркою. Серед основних мотивів вибору країн, пріоритетних для ділової взаємодії, респонденти визначили: «Загальне позитивне враження про країну», «Високий рівень економічного розвитку цієї країни», «Надійність партнерів із цієї країни» та «Велику ймовірність отримати прибуток від взаємодії з партнерами саме з цієї країни». Українська молодь зацікавлена в співпраці із бізнес-партнерами з країн Європейського Союзу, що надзвичайно важливо з огляду на європейську інтеграцію нашої держави. Серед країн, які студенти визначили як пріоритетні для бізнес-взаємодії, є як низькоконтекстні Німеччина, Швеція й Австрія, так і більш висококонтекстні Франція та Італія. Це ще раз засвідчує важливість фахової підготовки до крос-культурної взаємодії та набуття українськими студентами компетенцій ведення бізнесу в глобальному мультикультурному бізнес-середовищі.

Стаття написана українською мовою

Поплавська О. М., Кононенко Т. С.
Мотивація та задоволеність працівників: аналіз, ризики, шляхи вдосконалення (c. 378 - 384)
У статті досліджено стан мотивації та рівень задоволеності працівників (на прикладі працюючих студентів і викладачів вищого навчального закладу освіти) в умовах пандемії та представлено найбільш значущі інструменти їх посилення. Зокрема, автори, ґрунтуючись на результатах соціологічного дослідження, визначили, що в умовах пандемії змінилися цінності працівників, що зумовило потребу посилити ті інструменти мотивації, які забезпечують безпечні умови праці, сприяють зниженню «токсичності середовища» та забезпечують гідний рівень оплати праці. При дослідженні рівня задоволеності та вмотивованості працівників були систематизовані та виокремлені такі ризики мотивації та зниження задоволеності працівників від роботи для компанії: операційні, брендові (іміджеві), продуктивності, а також благополуччя. Увівши поняття «мотиваційний портфель», під яким автори розуміють сукупність інструментів, заходів, які забезпечують внутрішню та зовнішню мотивацію працівників, було сформовано рекомендації для посилення ефективності мотивації та підвищення рівня задоволеності персоналу, а саме: 1) гармонійне поєднання матеріальних і нематеріальних компонентів мотивації; 2) урахування ціннісного профілю працівників; 3) поєднання й узгодження цілей (завдань) працівника та компанії; 4) посилення соціальної складової мотивації (покращення соціального пакета, задіяння нематеріальних мотивів, як то управління робочим часом, організація праці, забезпечення гідних безпечних умов праці, визнання результатів праці та її цінності для суспільства).

Стаття написана українською мовою

Матвєєва О. М., Бондаренко О. М., Дуксенко О. П.
Поведінковий підхід до забезпечення економічної безпеки (c. 385 - 389)
Метою статті є дослідження поведінкового підходу до забезпечення економічної безпеки в період розвитку економіки в умовах пандемії. Визначено роль і значення управлінських рішень, доведено їх спроможність викликати надзвичайні реакції в економічній сфері. Проведено критичний аналіз сутності економічної безпеки держави, регіону, підприємства. Наведено суб’єкти та об’єкти економічної безпеки держави, регіону, підприємства. Визначено чинники дестабілізації, породжені пандемією, що є причиною виникнення та розвитку кризових ситуацій, викликаних загрозами економічній безпеці державі, регіону та підприємства. Науковий підхід до забезпечення економічної безпеки представлено в твердженні, що в комплексі заходів, які формують систему економічної безпеки держави, регіону, підприємства, найбільше значення має система запобігання загрозам, що зароджуються з урахуванням умов пандемії. З позицій економічної безпеки важливо оцінювати та прогнозувати вплив усіх очікуваних загроз, а також економічних і неекономічних впливів на їх хід. Зазначено, що стратегічне управління процесами економічного розвитку в умовах пандемії викликає об’єктивну необхідність органів державної влади мати концепцію національної безпеки, рівень якої залежить від того, наскільки ефективні управлінські рішення як на рівні підприємства, так і на державному рівні; наскільки фахівці спроможні уникнути можливих загроз і ліквідувати негативні наслідки певних складових зовнішнього та внутрішнього середовища в умовах пандемії. Доведено, що відносно незначний вплив поведінкового підходу в управлінні здатен зініціювати ланцюг глибоких змін в економічній системі, причому досить часто з непередбачуваними наслідками, що обумовлює необхідність експертизи схвалюваних рішень на предмет їхньої економічної безпеки, причому повноваження органів управління в період пандемії повинні бути продовженням їх функціональних обов’язків.

Стаття написана українською мовою

Кубецька О. М., Остапенко Т. М., Фісуненко Н. О.
Сутність маркетингу та його сучасні тенденції (c. 390 - 396)
Метою статті є дослідження сутності маркетингу та узагальнення останніх тенденцій його розвитку. У статті проведено огляд сутності категорії «маркетинг». Наведено авторське трактування категорії «маркетинг», під яким розуміється інструмент діяльності та конкурентоспроможності господарюючих суб’єктів, існування та використання якого зумовлене постійним вивченням потреб, смаків і вимог споживачів на будь-якому ринку з метою їх повного задоволення та, як наслідок, отримання прибутку. Окреслено тенденції розвитку маркетингу з урахуванням впливу пандемії коронавірусу COVID-19 і породженої нею кризи та невизначеності в усіх галузях економіки. Основними тенденціями маркетингу є: поява новітнього та розширення меж і сфер використання існуючого видового складу маркетингу; розширення можливостей Internet з метою проведення маркетингових досліджень, здійснення комунікацій, продажу товарів; відхід від стандартизації та необхідність більшого пристосування комплексу маркетингу до вузьких сегментів ринку, що обумовлюється зростаючою конкуренцією; встановлення партнерських відносин і перехід до маркетингу взаємовідносин; посилення ролі стратегічного планування; пріоритет на забезпеченні відмінного обслуговування клієнтів; використання цифрових технологій. В умовах невизначеності першорядне значення серед маркетингових інструментів має належати використанню сучасних технологій, які спираються на дані про процес покупки. Запропоновано персоналізацію комерційної пропозиції, а також мобільні технології для оперативного контакту з клієнтом. Надано рекомендації щодо посилення іміджу бренду у свідомості споживачів і використання цифрового маркетингу, який вочевидь домінуватиме у 2021 р.

Стаття написана українською мовою

Ковальчук К. В., Подорожна М. Р.
Концептуальні засади формування бренду (c. 396 - 401)
У статті представлено концептуальний базис формування бренду на основі проведеного аналізу ключових ідей дослідників і практиків, які займалися проблемами брендингу, філософії ведення бізнесу в умовах ринкових відносин, розвитку торгової марки та бренду, розробки маркетингових стратегій, реклами, просування товарів на ринку. За результатами аналізу загальновизнаних концепцій («Капітал бренду», модель «Колесо бренду», «Теорія іміджу», «Стратегічний бренд-менеджмент», «4-D Branding», «Максимізація потенційних вигод торгових марок», «Value-Based-Marketing») та теорій бренду таких учених, як Д. Аакер, Т. Гед, Д. Огілві, Я. Еллвуд, Ж.-Н. Капферер сформовано понятійний апарат брендингу, що складають такі поняття, як «капітал бренду», «торгова марка», «імідж», «репутація»; виділено характеристики бренду – лідерство, ідентичність, унікальність, цінність, перевага; визначено сутність бренду з позицій виробника, що формує конкурентні переваги продукту для споживача через задоволення його функціональних, соціальних, економічних, психологічних потреб. Особливу увагу в статті приділено концепціям позиціонування бренду, де основними «гравцями» ринку визначені компанія, конкуренти та її споживачі. Позиція бренду надає інформацію про ідентичність через засоби комунікації. Позиціонування бренду включає прагнення підкреслити його ключові аспекти, а ідея стратегії позиціонування полягає в донесенні до споживача чіткого уявлення про позицію бренду. Позиція бренду розкривається через набір асоціацій, уявлень та очікувань, які споживач пов’язує з брендом. Це відносна концепція, що ґрунтується на порівняльній оцінці споживачем даного бренду з конкуруючими брендами. Реальним підтвердженням використання зазначених концепцій у формуванні бренду компаній є аналіз рейтингових позиції таких глобальних брендів, як Apple, Amazon, Mercedes-Benz, Toyota, Google, Microsoft.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2021

Лучко Г. Й., Когут І. В.
Лідерські якості в проєктному менеджменті (c. 240 - 245)
Метою даної статті є дослідження феномену лідерства, аналізування якостей лідерів проєктів та визначення ключових якостей, які повинні бути в керівників проєктів для ефективного управління командами та максимального досягнення результатів. У статті визначено, що для забезпечення ефективного управління командою проєкту при динамічних змінах у зовнішньому середовищі проєктному менеджеру необхідно бути не лише керівником, але й водночас лідером. Саме від лідерських якостей проєктного менеджера залежить спроможність так скоординувати роботу команди, щоб досягти визначених результатів і виконати або й перевершити очікування основних стейкхолдерів. У статті розглянуто найбільш характерні риси, притаманні лідерам, які були виділені різними дослідниками «теорії рис». Визначено, що для керівника проєктів важливою є наявність не лише певних рис лідера, але й професійної компетентності. З’ясовано критерії оцінювання рівня компетентності менеджерів проєктів згідно зі стандартом ICB4, а також необхідні навички, якими вони мають володіти щодо індивідуальної компетенції «Лідерство». Також розглянуто основні якості та навички лідера-менеджера в останній версії стандарту з управління проєктами PMBOOK. Проведене авторами дослідження дозволило виокремити найважливіші якості лідера, які в поєднанні з необхідними професійними знаннями та навичками дозволять керівникам проєктів стати успішними та результативними у згуртуванні команд для досягнення найкращих результатів у проєктній діяльності. Виділені у результаті проведеного дослідження такі риси, як відповідальність, наполегливість, здатність до співпраці, доброта й інші, дозволять менеджерам проєктів бути успішними лідерами своїх команд та здійснювати ефективне управління проєктами та програмами.

Стаття написана українською мовою

Мельник А. О.
Методичний підхід до оцінки організаційної культури (c. 245 - 250)
Стаття присвячена обґрунтуванню методичного підходу до оцінки організаційної культури. У сучасному бізнес-середовищі організаційна культура відіграє важливу роль в успішній роботі організації, виступає основою для зростання та підвищення її ефективності. Метою статті є теоретичне узагальнення методів діагностики, оцінки й аналізу організаційної культури та обґрунтування методичного підходу до її оцінки. Проведено теоретичне узагальнення основних підходів до оцінки організаційної культури, у результаті чого визначено, що всі існуючі підходи передбачають якісну або кількісну оцінку. Враховуючи різноманіття підходів та наведені переваги кількісних методів, обґрунтовано, що доцільним для оцінки організаційної культури є використання формалізованого підходу (кількісні методи). Також систематизовано основні підходи до оцінки організаційної культури, при цьому особливий акцент зроблено на кількісних методах. Проаналізовано цілі, методи та процедури різноманітних підходів, а також описано переваги та недоліки окремих методів оцінки організаційної культури. Таким чином, для всебічного аналізу й оцінки організаційної культури доцільно проводити всеохоплюючу оцінку, що враховує внутрішні та зовнішні фактори організаційної культури. У результаті дослідження узагальнено, що до параметрів оцінки організаційної культури доцільно включити такі групи: комунікації (К); управління (У); мотивація та мораль (М); робота (Р); адаптивність (А); стратегія та місія (C). У результаті дослідження запропоновано методичний підхід до оцінки організаційної культури (КУМРАС), який дозволяє визначити рівень організаційної культури. Перевагами запропонованого підходу є те, що він має прикладний характер, високий ступінь формалізації, достатньо простий у використанні, враховує внутрішні та зовнішні аспекти організаційної культури.

Стаття написана українською мовою

Кривешко О. В.
Теоретичні засади аналізу конкуренції на споживчих ринках (c. 251 - 258)
У статті розглянуто основі типи конкуренції на споживчих ринках. Більшість авторів при аналізі конкуренції ретельно аналізує марки-конкуренти. Натомість автором даної статті запропоновано визначити вагомість впливу споріднених товарів, замінників і непрямих конкурентів. Усіх конкурентів на основі досліджень вітчизняних науковців поділено на такі групи: бажання-конкуренти; товарно-родові конкуренти; товарно-видові конкуренти (товари-замінники); марки-конкуренти. Проаналізовано кожну із зазначених груп і визначено, для яких типів споживчих ринків вона має суттєвий вплив. Зокрема, бажання-конкуренти борються за кошти споживачів на ринках товарів тривалого використання та предметів розкоші, але вони не властиві для соціальних товарів і предметів першої необхідності. Окрім цього визначено, що для продуктових ринків суттєвим є поділ конкурентів за: часткою ринку; присутністю в роздрібній мережі; територіальною ознакою; рівнем ціни. Частка ринку визначає загалом можливості впливу на споживачів і здатність диктувати умови на ринку. Рівень присутності товарів у торговельній мережі визначає легкість знаходження його покупцем. Збільшення присутності в конкретному регіоні відносно швидко збільшує частку ринку товару в цьому регіоні. Для споживчих товарів масового попиту характерна наявність не лише міжнародних і національних, але й локальних конкурентів. Така конкуренція вимагає від національних і міжнародних виробників більше зусиль для вивчення ринку та розробки стратегії. За рівнем ціни необхідно акцентувати увагу, передусім, на тих конкурентах, які змагаються в тій самій ціновій категорії. Дослідження ринку безалкогольних напоїв у м. Львові дало можливість більш детально виокремити специфічні характеристики конкуренції. Виділено основних конкурентів. Зазначено, що протягом останніх 15 років суттєво змінилася чисельність і склад як локальних, так і національних конкурентів. На основі цього розроблено карту вагомості конкурентів, яка дає можливість підприємству під час розробки стратегій конкурентоспроможності концентруватися на вивченні тих учасників ринку, які здатні відволікати увагу споживачів на себе.

Стаття написана українською мовою

Безгінова Л. І., Забродська Л. Д., Забродська Г. І., Нестеренко О. М.
Оцінка інвестиційної привабливості підприємств харчової промисловості (c. 259 - 264)
Метою статті є обґрунтування методичного підходу до оцінки інвестиційної привабливості підприємства харчової промисловості з урахуванням його галузевих особливостей. У статті наведено специфіку діяльності підприємств харчової промисловості, що може характеризувати стан їх інвестиційної привабливості. Розглянуто методичні аспекти оцінки інвестиційної привабливості підприємства. Оцінку інвестиційної привабливості підприємства харчової промисловості запропоновано проводити з позиції коротко- та довгострокової перспективи. Обґрунтовано методику оцінки інвестиційної привабливості підприємства харчової промисловості за такими етапами: формування інформаційної бази оцінки; оцінка елементів інвестиційної привабливості та визначення їх нормативних значень за групами фінансових коефіцієнтів; інтегральна оцінка елементів стану інвестиційної привабливості; ранжування підприємств за результатами оцінки інвестиційної привабливості. Виокремлено чотири групи фінансових коефіцієнтів відповідно до їх економічного змісту: ліквідності (коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт покриття); оборотності (коефіцієнт оборотності сукупного капіталу, коефіцієнт оборотності оборотних активів); фінансової стійкості (коефіцієнт структури покриття, коефіцієнт співвідношення власних і позикових коштів); рентабельності (рентабельність активів, рентабельність власного капіталу). Методика дозволяє залежно від пріоритетів і політики підприємства, його галузевої належності, інвестиційного клімату, умов розвитку економіки обирати інші критерії та показники для оцінки рівня інвестиційної привабливості. Запропоновано методичний підхід до побудови інтегрального показника оцінювання інвестиційної привабливості підприємства та фактор-карти її інтерпретації з виділенням низького, середнього та високого рівнів.

Стаття написана українською мовою

Савченко М. В., Філіпчук О. С.
Методичний інструментарій аналізу й оцінки фінансового потенціалу підприємств паливно-енергетичного комплексу (c. 265 - 275)
Мета статті полягає в обґрунтуванні та апробації методичного інструментарію аналізу й оцінки фінансового потенціалу підприємства паливно-енергетичного комплексу, що передбачає діагностику наявних і виявлення можливих фінансових ресурсів, а також визначення типу фінансового потенціалу. У результаті дослідження було встановлено, що забезпечення ефективного функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу потребує розробки методичного підходу до оцінювання рівня їхнього фінансового потенціалу. У статті проведено систематизацію методичних підходів до визначення системи параметрів щодо оцінки фінансового потенціалу підприємства. Аналіз чинних методичних підходів допоміг зробити власні висновки та наголосити на недоліках використання різних методів оцінки фінансового потенціалу. Результатом аналізу чинних методичних підходів до оцінки фінансового потенціалу підприємств паливно-енергетичного комплексу стали висновки щодо необхідності вдосконалення методичного інструментарію аналізу й оцінки фінансового потенціалу підприємства. У статті обґрунтовано етапи оцінки фінансового потенціалу підприємства паливно-енергетичного комплексу. На основі запропонованого підходу визначено тип фінансового потенціалу АТ «Хмельницькобленерго». Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є обґрунтування оцінки фінансового потенціалу підприємств паливно-енергетичного комплексу на основі таксономічного підходу, а на концептуальному рівні існує потреба в уточненні деяких понять і їх логічного використання у практичній діяльності.

Стаття написана українською мовою

Волоснікова Н. М.
Особливості системного підходу до стратегії системи корпоративного убезпечення промислового підприємства (c. 276 - 282)
Метою статті є дослідження особливості системного підходу до стратегії системи корпоративного убезпечення промислового підприємства як суттєвого фактора, спрямованого на підвищення економічної ефективності загальної системи. Досліджено особливість системного підходу до стратегії системи корпоративного убезпечення та виявлено основні етапи його (підходу) розвитку. Зауважено, що системним можна назвати підхід, за наявності якого управлінські рішення, що спрямовані на конкурентоспроможний напрямок стратегічного розвитку корпоративного убезпечення, розглядаються у вигляді взаємопов’язаного та взаємозалежного цілісного комплексу. Обґрунтовано цілі стратегії корпоративного убезпечення промислового підприємства, що мають підпорядковуватися загальній стратегії економічного розвитку, та реалізація управління стратегією формування загального корпоративного убезпечення, що здійснюється через прийняття рішень. Зроблено висновок, що механізм управління системою корпоративного убезпечення необхідно представляти як цілісну організаційно-економічну систему, що є складовою частиною в загальній структурі механізму промислового підприємства. Виявлено основні завдання та складові елементи моделі стратегії загального корпоративного убезпечення. Крім того, зазначено, що під механізмом слід розуміти послідовність заходів, які зумовлені сукупністю взаємозалежних елементів економічної, логістичної, кадрової, юридичної, ресурсної, трансакційної, інформаційної, технологічної безпеки, що формують стан і зміст процесів відповідно до визначеної стратегії корпоративної безпеки.

Стаття написана українською мовою

Кравчук О. І., Варіс І. О., Цьопа А. Р.
Цифровізація залучення персоналу через job-портали (c. 282 - 297)
Цифровізація залучення персоналу передбачає вдосконалення й автоматизацію процесів пошуку та добору персоналу, управління талантами тощо. Цифрові інструменти взаємодії із сайтами працевлаштування реалізуються через програмне забезпечення для роботи з вакансіями (JBS). Стрімке збільшення його використання відбулося через суворі обмеження, соціальне дистанціювання та збільшення обсягів залучення персоналу, який працює вдома. В умовах пандемії COVID-19 JBS стають місцем прямої оперативної взаємодії між роботодавцем (або рекрутинговим агентством) і шукачем роботи. Необхідними є дослідження процесів цифровізації залучення персоналу через job-портали та визначення їх впливу на процес рекрутингу персоналу; аналіз діяльності job-порталів на ринку праці, масштабів поширення цього методу залучення кандидатів. Стаття присвячена дослідженню цифрових технологій залучення персоналу через job-портали. Проаналізовано тенденції розвитку залучення персоналу з використанням веб-сайтів пошуку роботи. Узагальнено види й особливості використання програмного забезпечення для роботи з оголошеннями про вакансії. Виділено специфіку використання найпопулярніших міжнародних job-порталів. Оцінено основні можливості використання українських job-порталів для залучення персоналу та проаналізовано динаміку і структуру попиту та пропозиції робочої сили на найпопулярніших з них. Розроблено рекомендації для роботодавців щодо ефективного використання job-порталів для залучення персоналу, які можуть бути імплементовані в практику менеджменту персоналу. Підвищення ефективності використання job-порталів у залученні персоналу можливе через його цифровізацію. Можливості залучення різних категорій персоналу й оперативне закриття вакансій компанії залежать від сегмента ринку праці, який покривають окремі job-портали.

Стаття написана українською мовою

Травкіна К. В., Шуба О. А.
Особливості українського ринку злиттів і поглинань (c. 298 - 304)
Метою статті є дослідження сучасного стану та особливостей українського ринку злиттів і поглинань. Ринок злиттів і поглинань в Україні почав формуватися в 90-х рр. ХХ століття, тобто він відносно молодий, але вже має свою історію, яка складається з послідовних чотирьох етапів: приватизаційний; постприватизаційний; корпоративний і спекулятивний. Вітчизняний ринок злиттів і поглинань характеризується формуванням тенденції до підвищення вартості угод. За досліджуваний період (2013–2020 рр.) найдорожчі угоди злиття та поглинання в Україні найчастіше укладалися в такому секторі економіки, як зв’язок і ЗМІ, фінансовий сектор, сільське господарство. Залишається низьким рівень прозорості, тобто в Україні більше 40% угод було укладено без розголошення вартості. Українські інвестори практично не беруть участі в купівлі іноземних активів у рамках угод злиття та поглинання. До 2013 р. основним інвестором на українському ринку злиттів в поглинань була Європа, зараз це країни СНД, зростає також участь американських компаній. Пандемія COVID-19 негативно позначилася на всіх країнах світу. ВВП України зменшився на 4,4%, що було найбільшим падінням з 2013–2014 рр. Також в Україні істотно зменшилася кількість угод на ринку злиттів і поглинань (скоротилась на 15%, а загальна вартість угод зменшилась на 62%). Негативною характерною рисою вітчизняного ринку злиттів і поглинань є наявність рейдерських захоплень, що стримує розвиток цього ринку. Використовуючи дані Єдиного державного реєстру судових рішень, нами було визначено, що в Україні щорічно фіксується від 500 до 700 рейдерських атак. Так, за досліджуваний період (2013–2020 рр.) в Україні зафіксовано 3242 рейдерських захоплень. У зв’язку з цим урядом країни розроблено заходи щодо подолання цього явища. Так, у 2020 р. вступив у дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який сприятиме покращенню інвестиційної привабливості країни, забезпечить зростання вітчизняного ринку злиттів і поглинань.

Стаття написана українською мовою

Базалієва Л. В.
Маркетинг довіри в мережі стейкхолдерів: механізм, джерела та процес формування довірчих взаємин (c. 305 - 311)
Метою наведеної роботи є визначення механізму та джерел формування довірчих взаємин у мережі стейкхолдерів і уточнення змісту процесу їх формування. У статті визначено найбільш істотні джерела формування та зміцнення відносин довіри на мікроекономічному рівні, якими є: відкритість і доступність інформації; вирішення соціальних проблем; можливість кожного учасника взаємин висловлювати свої інтереси та впливати на прийняття рішень; сумлінність, чесність і компетентність керівників; чіткий зворотний зв’язок; стійкість договірних відносин і партнерських зв’язків; висока репутація та розвинена організаційна культура компаній. Довіра в мережі стейкхолдерів має механізм виникнення, який складається із сукупності довірчих станів учасників взаємовідносин і процесів, за допомогою яких ці стани в них формуються. Визначення джерел довіри та механізму її виникнення в мережі стейкхолдерів дає підстави для розроблення та коригування, за необхідності, процесу встановлення та розвитку довірчих взаємин між учасниками мережі. Також виділено спонукальний, пізнавальний, інструментальний, практичний і заключний етапи процесу формування довірчих відносин у мережі стейкхолдерів, що дає можливість структурувати процес формування довіри в системі взаємин компанії зі стейкхолдерами та гармонізувати його з процесом аналізу й управління стейкхолдерами.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2021

П’ятницька Г. Т., Шевчун М. Б.
Моделювання результативного управління логістичними процесами підприємства торгівлі (c. 234 - 241)
Мета статті полягає в побудові імітаційної моделі результативного управління логістичними процесами підприємства торгівлі. Аналізуючи, систематизуючи й узагальнюючи дані досліджень як іноземних, так і вітчизняних науковців, було проведено порівняльний критичний і морфологічний аналіз наявних дефініцій поняття «результативність» і презентоване авторське бачення сутності поняття «результативність управління якістю логістичних процесів» підприємства торгівлі. Застосування методів імітаційного моделювання та графічно-структурного опису дозволило розвинути наукові підходи до моделювання результативного управління логістичними процесами на підприємствах торгівлі. У результаті дослідження розроблено імітаційну модель для забезпечення результативного управління логістичними процесами підприємства торгівлі, що, на відміну від існуючих, орієнтована на підвищення рівня якості логістичних процесів за умови оптимізації логістичних витрат. Побудовано структурну схему автоматизованої системи управління якістю логістичних процесів підприємства торгівлі. Наголошено, що в процесі управління логістичними процесами перед менеджерами підприємства торгівлі може постати проблема виділення логістичних витрат, що потребує їх обліку та деталізації. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі можуть стати такі розробки, як: методичні рекомендації щодо обліку логістичних витрат на підприємствах торгівлі різних розмірів; наукові підходи до створення спеціального програмного забезпечення з метою цифровізації системи управління підприємства торгівлі. Результати дослідження можуть бути використані також для вдосконалення та подальшого розвитку як поточного, так і стратегічного контролю за управлінням логістичними процесами на підприємствах.

Стаття написана українською мовою

Підгурська В. О.
Бренд-менеджмент: визначення сутності та місця в системі пов’язаних категорій (c. 242 - 247)
Мета даної статті полягає у здійсненні аналізу та систематизації існуючих підходів до визначення сутності бренд-менеджменту, а також його місця в системі пов’язаних категорій сфери маркетингу. При цьому, в рамках даної мети поставлено завдання зменшувати «понятійне» навантаження на теоретичну базу в маркетинговій сфері шляхом аналізу та структуризації поточних категорій, а не створення нових. У ході дослідження виокремлено дві дотичні категорії із бренд-менеджментом – «управління брендом» і «брендинг» – і визначено їх співвідношення із бренд-менеджментом. Аналізуючи теоретичні положення провідних фахівців у сфері маркетингу, думки іноземних і вітчизняних науковців, було встановлено наявність ототожнень понять «бренд-менеджменту» та «управління брендом», що не є вірним. Управління брендом є складовою бренд-менеджменту, що полягає в систематичній діяльності з використанням наявних і пошуком нових ресурсів та інструментів позиціонування бренду. Запропоновано лаконічну та логічну схему, що розкриває сутність бренд-менеджменту й основних стадій його реалізації в контексті зазначеної проблематики. Схема також розкриває місце брендингу в системі бренд-менеджменту, а саме: на етапах створення бренду та його розвитку/модифікації. Визначено, що бренд-менеджмент прямо корелює зі стратегією підприємства та впливає на її реалізацію. Стратегія розвитку бренду повинна відповідати філософії підприємства, його місії й організаційно-корпоративній культурі. Наголошується, що бренд-менеджмент є одним із основних напрямів у стратегічному управлінні підприємством, оскільки дає змогу капіталізувати вартість марочних активів і підвищувати свою конкурентоспроможність. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є вивчення особливостей сучасного бренд-менеджменту та інструментів його ефективної реалізації.

Стаття написана українською мовою

Гавриш О. А., Гавриш Ю. О.
Вплив ефективної системи мотивації на підвищення конкурентоспроможності підприємства (c. 247 - 252)
У статті досліджено сутність мотивації персоналу, проаналізовано думки вчених стосовно цього питання. Визначено, що серед науковців немає єдиної думки щодо трактування терміна «мотивація персоналу». На основі існуючих досліджень запропоновано авторське трактування мотивації. Проаналізовано тенденції розвитку заробітної плати на українських підприємствах та зроблено висновки на основі цих досліджень. Одним із найголовніших факторів успішного функціонування підприємства вважають мотивацію персоналу, яка є головним чинником успішної конкурентоспроможності. Процес мотивації багато в чому визначається потребами, які його ініціюють. Якщо потреби окремих людей збігаються з потребами підприємства, працівники будуть інвестувати свої зусилля задля власного задоволення, що збільшить продуктивність праці, зменшить витрати та забезпечить високу якість продукції, що в сукупності збільшить прибуток і забезпечить конкурентну позицію компанії на ринку. Наголошено, що при формуванні мотивації персоналу необхідно виконувати такі умови: вивчення динаміки рівня заробітної плати; має бути прямий зв’язок між рівнем заробітної плати та кількістю й якістю результатів праці; наявність структури особистого доходу; матеріальна підтримка наявного грошового доходу тощо. Негативна мотивація є більш ефективною, якщо вона застосовується відразу після небажаних дій працівника. Чим пізніше застосовуються санкції, тим менше вони впливають на поведінку працівника. Завдяки вмілому використанню негативної мотивації (її справедливий характер і дозування інтенсивності стимулу, конкретна ситуація) можна досягти зміни в поведінці працівників на краще. Розроблено методи вдосконалення системи мотивації, яка спрямована на підвищення конкурентоспроможності підприємства. Мотивація персоналу на сьогодні є одним із найважливіших фактором успішного функціонування підприємства, тому керівництво дуже зацікавлене в успішній побудові системи, яка буде задовольняти потреби співробітників.

Стаття написана українською мовою

Даниленко О. А.
Використання HR-аналітики в діагностиці системи управління персоналом (c. 252 - 259)
У статті розмежовані та наведені авторські визначення понять «діагностика», «моніторинг», «аналіз», «оцінка» системи управління персоналом, «аудит персоналу (управління персоналом)», «HR-аналітика». На основі огляду вітчизняних і зарубіжних теоретико-практичних досліджень сучасного стану HR-аналітики поглиблено розуміння HR-аналітики; визначено можливості її реалізації при діагностиці системи управління персоналом; описано методичні підходи до даного процесу: сформульовано об’єкт, предмет, суб’єкт, напрями HR-аналітики на рівні організації, визначено стейкхолдери (зацікавлені сторони), інструменти та наведено приклади системи метрик/вимірників (критеріїв та показників), якими оперують в HR-аналітиці. Встановлено, що діагностика системи управління персоналом – поняття ширше, ніж HR-аналітика, яка є її основною складовою. В основі HR-аналітики лежить моніторинг та аналіз даних з формуванням відповідних оцінок у висновках/звітах. Складання альтернативних прогнозів, удосконалення HR-процесів та системи управління персоналом – це завершальні етапи діагностики системи управління персоналом. Запропонований підхід розмежування категоріального апарату інструментів у сфері оцінювання ефективності використання людських ресурсів та управління персоналом організації з чітко визначеними структурними елементами процесу діагностики управління персоналом допоможе теоретикам і практикам чіткіше виконувати роботу з аналізу та критичної оцінки HR-процесів з їх подальшим удосконаленням та альтернативним прогнозуванням.

Стаття написана українською мовою

Трушкіна Н. В., Шкригун Ю. О.
Проблеми та перспективи розвитку ринку електронної комерції в країнах Латиноамериканського регіону (c. 259 - 273)
У сучасних умовах стрімкої цифровізації світового простору, з урахуванням глобальних чинників, що форсуються, у тому числі таких «чорних лебедів», як пандемія COVID-19, актуалізуються питання розвитку електронної комерції в розрізі окремих регіонів. Мета статті полягає у вивченні та виявленні особливостей і тенденцій розвитку електронної комерції в Латиноамериканському регіоні, детальному аналізі Бразилії, Мексики й Аргентини як найбільших ринків у даному регіоні. Для досягнення поставленої мети використано методи наукової абстракції, аналізу та синтезу, статистичного аналізу, порівняння, структурно-логічного узагальнення. У статті встановлено, що, зважаючи на велику кількість населення регіону при значному розшаруванні суспільства, в регіоні спостерігається різке зростання ринку електронної комерції, у тому числі за рахунок масової цифровізації кінцевого споживача для забезпечення потреби дистанційної роботи та навчання під час пандемії. Більшість дослідників виділяють ринки Бразилії, Мексики й Аргентини як найбільші в регіоні. При цьому спостерігається значне зростання присутності регіональних і глобальних майданчиків, з акцентом на проблему непропорційно великого обсягу продукції азійського виробника, що реалізується глобальними платформами. Збільшення обсягу діяльності торгових майданчиків може сприятливо впливати на поліпшення логістичної інфраструктури в регіоні, що на даний момент є однією з ключових проблем. Серед існуючих проблем експерти також вказують низький рівень проникнення банківських послуг і високий ступінь обігу готівкових коштів. У зв’язку зі специфікою банківського сектора не всі локальні карти є валідними на міжнародних торгових майданчиках, що є одним зі стримуючих чинників розвитку електронної комерції. На підставі статистичного аналізу встановлено, що в сучасних реаліях країни Латиноамериканського регіону відчувають прискорений процес цифровізації всіх учасників ринку електронної комерції при збереженні тенденцій стабільного зростання ключових показників Інтернет-торгівлі. Це характеризує регіон як перспективний з точки зору збільшення обсягів ринку, кількості Інтернет-споживачів, рівня проникнення Інтернету, модернізації банківської сфери та зміни законодавства. Водночас виявлено, що при наявності проблем тіньової економіки, низького ступеня довіри населення до банківського сектора, збереження значної диспропорції в доходах категорій населення існує необхідність переоцінювання перспектив і умов подальшого розвитку ринку електронної комерції в постпандемічний період.

Стаття написана українською мовою

Пащук О. Б.
Стратегічні маркетингові інструменти просування продукту на маркетплейсі (c. 274 - 280)
Цифрові торгові майданчики змінюють традиційні підходи до просування продуктів завдяки можливості точної оцінки обсягів ринку, конкурентів, вибору найбільш ефективної стратегії просування та маркетингових інструментів. З розвитком цифрового маркетингу Інтернет-магазини все частіше використовуються не як посередник між продавцем і покупцем, а як онлайн торговий майданчик продажів. Це привело до появи нового формату торгівлі та трансформації традиційного ринку електронної комерції, зміни ролі продавців, активної участі покупця у формуванні пропозиції та маркетингу. Використання цифрових інструментів конкурентного аналізу потенційної ніші продукту полегшує просування та дає змогу оцінити потенційний рівень доходів, оптимізувати інструменти просування в поточному періоді. Мета статті полягає у виявленні комплексу стратегічних маркетингових інструментів просування продукту на маркетплейсі. У статті на основі кейсів конкурентного аналізу розглянуто практичні аспекти використання цифрових інструментів для визначення потенціалу продажів на конкретному ринку. Визначено основні стратегії просування продуктів та переваги кожної стратегії. На основі практичного кейсу продажів трьох видів продуктів з використанням цифрової платформи та інструментів просування цих продуктів виявлено ефективність кожного інструменту. Ефект просування кожного продукту оцінено з використанням показників конверсії, рейтингу, відношення продажів з використанням рекламних кампаній цифрової платформи до органічних продажів кожного продукту. Доведено, що завдяки цифровим платформам виробник, продавець продукту в реальному режимі часу в поточному періоді має змогу перерозподілити витрати на різні маркетингові інструменти просування та забезпечити зростання продажів, рейтингу продукту. Показники ефективності продажів продукту (конверсія, рейтинг, обсяги) дають змогу в поточному періоді коригувати стратегію просування (оновлювати бренд, контент, лістинг), що скорочує ризики отримання збитку або недоотримання прибутку. Автором наголошено, що подальші дослідження доцільно спрямувати на вивчення практичних кейсів просування продуктів на цифрових платформах для формування теоретико-методичних аспектів маркетингу в цифровому середовищі.

Стаття написана українською мовою

Нежива М. О., Мисюк В. О.
Аналіз впливу COVID на динаміку розвитку сегмента лікарських засобів проти кашлю, застуди та алергії в Україні (c. 281 - 288)
Створення конкурентоспроможної медичної галузі в Україні, яка базується на економічних, ринкових принципах сучасного менеджменту та маркетингу, що буде відповідати соціально-економічним і політичним змінам, що відбулися нещодавно в Україні та триватимуть донині, є головною метою сучасної медицини. Необхідно створити таку систему медичної допомоги, функціонування якої в Україні, поліпшить, з одного боку, якість стандартів охорони здоров’я, а з іншого – стан системи охорони здоров’я та медичних працівників. Найбільшими проблемами в напрямку досліджень є такі: панічна купівля збільшує продажі ліків від кашлю, застуди та алергії; самолікування буде продовжуватися, оскільки відвідування лікаря вважається крайнім заходом; фрагментація продовжується з місцевими компаніями через зниження цін. Метою статті є вивчення тенденцій лікування кашлю, застуди та алергії в Україні та виявлення впливу COVID-19 на розвиток даного сегмента. У статті досліджено медичну галузь і вплив на її розвиток COVID-19. Особливу увагу приділено розвитку таких сегментів, як засоби від кашлю, застуди та алергії в Україні. Визначено, що споживачі продовжили традицію самолікування під час COVID-19, проте пандемія посилила зростання паніки. Ціни на засоби від кашлю, застуди та алергії в роздрібній торгівлі зростають. Визначено, що обсяг продажів засобів від кашлю, застуди та алергії зросте на 8% від поточного значення CAGR.

Стаття написана англійською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2021

Атаманчук З. А.
Проблеми та перспективи розвитку корпоративного управління в Україні (c. 184 - 189)
Метою публікації є з’ясування сутності корпоративного управління, вивчення особливостей формування корпоративного сектора в Україні, дослідження існуючих проблем та окреслення перспективних шляхів розвитку системи корпоративного управління. Автором розглянуто підходи до визначення поняття «корпоративне управління». З’ясовано роль системи корпоративного управління у вітчизняній економіці й особливості формування корпоративного сектора в нашій державі, основу якого становить неефективна структура акціонерної власності, наявність у держави великої кількості акцій і необхідність розв’язання проблеми управління державними корпоративними правами, а також потужне податкове навантаження. На основі розглянутих особливостей двох систем корпоративного управління: інсайдерської, в якій власність сконцентрована в руках кількох осіб, що володіють значними частками корпоративного майна, та аутсайдерської, за якої акціонерна власність є достатньо розпорошеною, обґрунтовано українську модель корпоративного управління, що на сучасному етапі перебуває на стадії свого становлення та поєднує елементи як першої, так і другої системи. Акцентовано увагу на тому, що, незважаючи на суттєві вади сучасних корпорацій, саме вони здатні забезпечити найвищу ефективність виробництва, що може стати поштовхом для економічного поступу нашої держави. Запропоновано конкретні заходи щодо вдосконалення системи функціонування корпоративного сектора економіки України, зокрема: ефективна нормативно-правова база; приведення внутрішніх положень, діючих на рівні акціонерних товариств, у відповідність з нормами чинного законодавства; підвищення конкурентоспроможності українського фондового ринку; перетворення держави як власника акцій в ефективного акціонера через створення належної системи державного регулювання ринку капіталу; детінізація корпоративного сектора з метою покращення процедури розкриття інформації; удосконалення організаційно-управлінської структури акціонерних товариств шляхом чіткого розподілу влади, відповідальності та підзвітності; оптимізація дивідендної політики; ефективний менеджмент корпорацій; покращення рівня корпоративної культури; формування дієвої системи корпоративного контролю.

Стаття написана українською мовою

Хлевицька Т. Б., Гусєва О. Ю.
Управління фінансово-економічною безпекою підприємства засобами реінжинірингу бізнес-процесів (c. 190 - 196)
Необхідність забезпечення умов життєздатності підприємств шляхом гнучкості й адаптивності до сучасних важко передбачуваних змін вимагає використання сучасних, визнаних світом інструментів і форм управління, чільне місце серед яких посідає реінжиніринг. Доцільність саме такого підходу до управління фінансово-економічною безпекою зумовлена тим, що, з одного боку, фінансово-економічна безпека є вихідною передумовою довготривалого розвитку, а з іншого – виступає одночасно критерієм ефективності управління підприємством. Метою статті є обґрунтування теоретико-методичного підходу до застосування засобів реінжинірингу бізнес-процесів у забезпеченні фінансово-економічної безпеки підприємств відповідно до його стратегічної орієнтації. Визначено основні принципи побудови системи фінансово-економічної безпеки. На підставі системно-структурного підходу проведено класифікацію видів фінансово-економічної безпеки з виокремленням ринкової та інтерфейсної безпеки. Запропоновано систему індикаторів моніторингу рівня фінансово-економічної безпеки будувати на засадах сталого розвитку з обов’язковим виокремленням екологічної, соціальної та безпосередньо фінансово-економічної груп показників. Надано визначення управління фінансово-економічною безпекою з позиції стратегічного управління, а саме: сукупність найбільш значущих рішень, направлених на забезпечення запрограмованого рівня безпеки функціонування підприємства. Продемонстровано взаємозв’язок між стратегією управління фінансово-економічною безпекою та застосованими механізмами реінжинірингу бізнес-процесів.

Стаття написана українською мовою

Гусєва О. Ю., Сукурова Н. М.
Вплив етичних компонентів на розвиток корпоративної культури телекомунікаційних підприємств (c. 196 - 203)
У статті розкрито сутність та особливості розвитку корпоративної культури телекомунікаційних підприємств; досліджено окремі елементи корпоративної культури, у т. ч. етичні; узагальнено проблеми її формування, оцінювання та розвитку. Метою статті є дослідження впливу етичних компонентів на розвиток корпоративної культури телекомунікаційних підприємств на основі визначення основних етичних компонент культури суб’єктів бізнесу. Доведено, що головними етичними компонентами корпоративної культури телекомунікаційного підприємства є: корпоративні цінності, етичний кодекс, принципи керівництва, кадрова політика, принципи роботи з персоналом. Визначення впливу цих компонент на розвиток корпоративної культури здійснено на основі рейтингової оцінки. Встановлено. що група етичних компонент і, відповідно, критерій «етичні норми та принципи управління» є одним із чотирьох критеріїв, за якими оцінюється рівень корпоративної культури підприємства. Розрахунок показав, що рівень розвитку етичних норм на телекомунікаційних підприємствах є достатньо високим: відношення значення показника рівня розвитку корпоративної культури до еталонного показника коливається в межах 0,71–1. Проведений аналіз етичних компонент великих телекомунікаційних підприємств з розвинутою корпоративною культурою дозволив виявити тенденцію тісного взаємозв’язку між цими двома характеристиками. Також обґрунтовано критерії, які вказують на розвиненість корпоративної культури, та сформовано уявлення про значущість і необхідність подальшого розвитку етичних компонент для успішного довгострокового функціонування підприємств на вітчизняних і світових ринках.

Стаття написана українською мовою

Косар О. В.
Теоретико-концептуальний базис управління маркетинговою діяльністю мережі підприємств ресторанного бізнесу (c. 203 - 210)
Метою статті є формування й обґрунтування теоретико-концептуального базису управління маркетинговою діяльністю мережі підприємств за запропонованими елементами з можливістю визначення параметричних характеристик та їх імплементації у практичну діяльність підприємств, у тому числі – ресторанного бізнесу. У результаті здійснених ґрунтовних досліджень праць вітчизняних і зарубіжних науковців щодо теоретико-методологічних засад формування та розвитку управління маркетинговою діяльністю визначено суб’єкт, об’єкт і основні завдання для мережі підприємств. Визначені завдання запропоновано розділити на три блоки, в кожному з яких виокремлено ключові аспекти, які мережа підприємств має врахувати при здійсненні управління маркетинговою діяльністю. Розроблено теоретико-концептуальний базис управління маркетинговою діяльністю мережі підприємств, у тому числі – ресторанного бізнесу, який посилить фундаментальні основи маркетингу як науки та підвищить адаптивність реалізації управління маркетинговою діяльністю підприємств до сучасних умов їх функціонування на ринку. У результаті сформованого теоретико-концептуального базису визначено параметри здійснення управління маркетинговою діяльністю для мережі підприємств, які можуть бути імплементовані в діяльність підприємств більшості сфер і видів економічної діяльності, у тому числі – закладів ресторанного бізнесу. Подальші наукові дослідження будуть присвячені формуванню структурованих методологічних засад підвищення ефективності системи управління маркетинговою діяльністю мережі підприємств ресторанного бізнесу.

Стаття написана українською мовою

Благун І. І., Папп В. В., Бошота Н. В.
Особливості маркетингової діяльності туристичних підприємств в Україні (c. 210 - 216)
У статті досліджено сутність, значення й особливості маркетингу туристичних послуг; окреслено його роль і значення для туристичних під- приємств; визначено основні тенденції розвитку національного туристичного ринку. Авторами розроблено й обґрунтовано теоретико-мето- дичні підходи до формування та розвитку концепції маркетингу на ринку туристичних послуг. Здійснено аналіз та оцінку діяльності туристич- них організацій в Україні, досліджено чинники ефективності маркетингової стратегії туристських підприємств. Запропоновано маркетингову модель управління туристськими підприємствами. Визначено підходи до формування туристичних послуг на основі маркетингу, запропоновано стратегічні напрями розвитку туристської організації на основі маркетингових підходів на внутрішньому та світовому туристських ринках. Розроблено рекомендації по використанню концепції цільового маркетингу та розробці продуктових стратегій. Запропоновано концептуальні засади маркетингової діяльності на ринку туристських послуг, визначено особливу роль і показано переваги її реалізації з урахуванням транс- формації соціально-економічних відносин, галузевих особливостей сучасного туристичного ринку та комплексного характеру туристського про- дукту, що дозволило обґрунтувати пріоритетне значення та комплексний характер маркетингу на ринку туристських послуг. Наведено функ- ціональні напрямки розвитку маркетингу на ринку туристичних послуг та інструменти їх практичної реалізації. Запропонований підхід надає свободу у виборі комерційних інструментів розширеного комплексу маркетингових заходів, які виступають стратегічним ресурсом підвищення конкурентоспроможності, що сприяє активізації споживчого попиту, підвищенню комерційної результативності та загальній ефективності діяльності суб'єктів ринку туристичних послуг.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2021

Ситник Н. І.
Управління клієнтським досвідом як стратегія розвитку бізнесу (c. 216 - 224)
На тлі зростання споживацьких очікувань і посилення конкуренції компетенція з управління клієнтським досвідом стає фактором виживання сучасних компаній. Щоб добитися стійкої прихильності клієнтів, їм доводиться опановувати навички ефективної взаємодії з клієнтами та вчитися управляти клієнтським досвідом. Це робить актуальним дане дослідження, присвячене розробленню стратегії управління клієнтським досвідом. Мета статті полягає в дослідженні стратегічних аспектів управління клієнтським досвідом, зокрема в ідентифікації послідовності етапів розроблення стратегії, визначенні їх сутності, інструментарію та умов імплементації в бізнес-процеси компанії. Розроблення стратегії управління клієнтським досвідом спрямоване на підвищення ефективності ланцюга створення цінності клієнтського досвіду, який починається з комунікацій в точках контакту та має результатом додатковий дохід від зростання бренд-капіталу компанії. У структурі процесу управління клієнтським досвідом виокремлено аналітичні, організаційні, управлінські та контрольно-оцінні заходи. Запропоновано загальну схему розроблення стратегії управління клієнтським досвідом у вигляді покрокового циклічного процесу, що складається з восьми послідовних етапів: формування сервіс-бачення; структурування точок контакту; визначення потреб з удосконалення клієнтського досвіду; розроблення плану дій; визначення бюджету і ресурсів; розподіл ролей і сфер відповідальності підрозділів; створення нового бренд-досвіду клієнтів та оцінка результатів імплементації. У роботі систематизовано інструменти збору й аналізу клієнтського досвіду та клієнтського сервісу, запропоновано конкретні управлінські заходи з їх поліпшення.

Стаття написана українською мовою

Зубкова А. Б., Майгурова Д. С.
Бізнес-модель у стратегічному управлінні міжнародними високотехнологічними компаніями (c. 224 - 235)
Метою статті є аналіз концепції бізнес-моделі в рамках стратегічного управління підприємством та обґрунтування її впливу на українські високотехнологічні підприємства. Беручи до уваги те, що концепція бізнес-моделі досить давно досліджується зарубіжними науковцями, виникає необхідність визначити, яким чином вона використовується у стратегічному управлінні українськими високотехнологічними компаніями. Завдяки проведеному контент-аналізу визначень стратегічного управління, наданих різними авторами, було виділено основні елементи, на яких зосереджують увагу більшість науковців, а саме: процес розробки стратегії, постановка цілей, аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища та створення цінності. Створення цінності є особливо важливим параметром ринку високих технологій, оскільки життєвий цикл таких товарів короткий. На підставі цих даних було вирішено провести аналіз 50 інноваційних компаній України та їх бізнес-моделей за метриками «Канви бізнес-моделі», яка була розроблена швейцарським теоретиком бізнесу Олександром Остервальдером. Результати дослідження частотного аналізу допомогли встановити, що українські компанії мають чотири слабкі структурні елементи бізнес-моделей: клієнти, відносини з клієнтами, ключові партнери та структура витрат. Було виявлено, що компанії використовують свої бізнес-моделі тільки як інструмент маркетингових комунікацій. Але, на жаль, без розуміння структури витрат, своїх клієнтів і партнерів, для яких створюється цінність, стратегічний розвиток компанії неможливий.

Стаття написана англійською мовою

Лепейко Т. І., Назаров Н. К.
Соціально-психологічні чинники конфліктів на підприємстві (c. 236 - 243)
Метою статті є дослідження соціально-психологічних особливостей взаємодії учасників трудового процесу, які виступають чинниками конфліктів у соціально-трудовій сфері. У статті конфлікт розглядається як один із варіантів розвитку соціальних відносин, який виникає в разі порушення їх збалансованості. Доведено, що конфлікти виникають під впливом складної системи чинників, які мають соціальну та психологічну природу. Розглянуто погляди вчених на сутність соціально-психологічних чинників конфлікту. Доведено, що чинниками, що мають безпосереднє відношення до спільної діяльності та взаємовідносин і впливають на конфліктність персоналу організації, є: організаційна культура, соціально-психологічний клімат, лідерство (які характеризують соціальну складову взаємодії); соціально-психологічні риси особистості, спрямованість і тип особистості (які характеризують психологічну складову взаємодії). Розглянуто сутність кожного чинника та визначено його вплив на виникнення та розвиток конфлікту. Наведено наслідки позитивного та негативного впливу соціально-психологічних чинників на конфлікт. У роботі використано методи узагальнення, порівняння, аналізу та синтезу – для розуміння сутності конфлікту як певного етапу соціальної взаємодії, дослідження соціально-психологічних чинників конфлікту; графічний метод – для уточнення даних і схематичного подання основних положень дослідження. Проведені дослідження будуть сприяти розробці ефективної стратегії й тактики вирішення конфліктів, швидшому їх врегулюванню, а застосування дієвих механізмів їх прогнозування, забезпечення системного підходу до управління конфліктами з метою запобігання неконструктивним конфліктним взаємодіям у трудових колективах дозволить врахувати соціально-психологічні аспекти взаємодії учасників трудового процесу.

Стаття написана українською мовою

Осипенко С. М., Романчик Т. В., Тесніков О. М., Куруч І. О.
Методичні рекомендації щодо вдосконалення управління конкурентоспроможністю підприємства у сфері послуг (c. 243 - 249)
Визначено актуальність проблеми управління конкурентоспроможністю підприємств сфери послуг у сучасних умовах господарювання. У змістовному вигляді сформульовано завдання управління конкурентоспроможністю підприємств і запропоновано схему його виконання, яка включає такі етапи: формування факторів, що визначають конкурентоспроможність; обґрунтування показника конкурентоспроможності та його моделі; розрахунок показника конкурентоспроможності та його факторний аналіз; визначення резервів зростання показника конкурентоспроможності; формування завдання з підвищення конкурентоспроможності; формування переліку заходів для виконання завдання; вибір заходів для реалізації; впровадження заходів, контроль і регулювання. Розглянуто порядок розрахунку інтегрального показника конкурентоспроможності, до складу якого входять групи показників, що визначають стан підприємства та конкурентоспроможність його продукції, а також показники всередині кожної групи. Запропоновано методику економічного аналізу рівня конкурентоспроможності підприємства, яка дозволяє провести загальну оцінку своєї конкурентної позиції порівняно з конкурентами; визначити вплив факторів на відмінність своєї позиції від позиції конкурентів; розрахувати резерви зростання показника конкурентоспроможності та розробити заходи щодо їх реалізації. Відповідно до конкурентної стратегії підприємства та завдання по зростанню показника конкурентоспроможності на основі використання положень теорії економічної ефективності обґрунтовується перелік заходів, практичне впровадження яких дозволить виконати завдання при мінімальному обсягу витрат ресурсів. Передбачається оперативний контроль за впровадженням заходів та їх впливом на показник конкурентоспроможності з метою своєчасного прийняття коригувальних управлінських рішень.

Стаття написана українською мовою

Лисиця Н. М., Притиченко Т. І., Кононенко О. І., Мартиненко А. О.
Теорія та практика ребрендингу організації (c. 250 - 259)
В умовах сучасних тенденцій розвитку вітчизняної та світової економіки, а також основних напрямів розвитку вітчизняного бізнесу особливу важливість і актуальність набувають питання, пов’язані з брендингом товарів, організацій на ринках. Найбільш успішні бренди сьогодні будуються не лише на якості та надійності. Наявність необхідних атрибутів бренду не є умовою стійкого положення компанії на ринку та безпосереднього лідерства бренду серед конкурентів. Загальновизнано, що найефективнішим способом забезпечення стабільного попиту на товар, особливо в умовах наявності безлічі конкуруючих продуктів з близькими характеристиками, є створення бренду. Незважаючи на те, що бренд має особливий вплив на покупців, він повинен постійно адаптуватися до мінливих зовнішніх умов для підтримки своєї конкурентоспроможності. Метою даної статті є теоретичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій з ребрендингу організації. Досліджено підходи різних учених до тлумачення бренду; розкрито сутність брендингу та ребредингу; проаналізовано етапи ребрендингу. На прикладі Федерації бадмінтону Харківської області (ФБХО) проведено ребрендинг організації. Проаналізовано наявний бренд організації за моделлю «Колесо бренду», виконано бенчмаркінг і виділено переваги та недоліки організації порівняно із основними конкурентами. Зроблено висновок щодо необхідності репозиціонування бренду та зміни його візуальної складової. Проведені маркетингові дослідження дозволили вточнити цільову аудиторію ФБХО, визначити основні мотиви заняття бадмінтоном, очікування від цього виду спорту, виділити та охарактеризувати кластери споживачів. На основі отриманих результатів уточнено стратегію позиціонування ФБХО та оновлено логотип організації. Рекомендації покладено в основу розробки лендинг-сторінки, сторінки в Інстаграмі та контент-плану просування ФБХО в мережі Інтернет.

Стаття написана англійською мовою

Шпак Н. О., Грабович І. В.
Тенденції розвитку інструментарію маркетингу підприємств в умовах диджиталізації (c. 259 - 265)
Сучасні тенденції розвитку підприємств формуються під впливом таких чинників, як активізація процесів глобалізації, зростання вимог споживачів, непередбачуваність зовнішнього середовища, трансформація кон’юнктури світового ринку під впливом пандемії COVID-19, посилення процесів диджиталізації та інтелектуалізації, розвиток штучного інтелекту тощо. В умовах становлення Індустрії 4.0, для збереження чи зміцнення конкурентних переваг, будь-яке підприємство повинне функціонувати з урахуванням сучасних досягнень науки та техніки, особливо в частині впровадження у своїй діяльності процесів диджиталізації. При впровадженні процесів диджиталізації кожен із елементів комплексу маркетингу підприємства зазнає трансформацій з урахуванням розвитку цифрових маркетингових інструментів і технологій. У статті досліджено та проаналізовано особливості диджиталізації чотирьох основних елементів комплексу маркетингу підприємства (товарна політика, цінова політика, політика розподілу товару та політика просування). Виокремлено та розглянуто такі основні тенденції, які впливають на формування продуктової політики компаній в умовах упровадження процесів диджиталізації, як: зростання популярності цифрової валюти та технології блокчейн; цифрова трансформація банківських операцій; розширення ринку інформаційних технологій; розвиток мережевого виробництва. Показано переваги автоматизації та диджиталізації процесу ціноутворення для пришвидшення продажів продукції. Наголошено, що поширення пандемії COVID-19 спричинило найбільший поштовх до активізації впровадження процесів диджиталізації при виборі підприємством системи дистрибуції товару. У комунікаційній політиці підприємства надають перевагу організації маркетингової діяльності в мережі Інтернет. Результати досліджень, наведені у статті, можуть бути корисними підприємствам при виборі найбільш доцільних цифрових маркетингових інструментів і технологій для кожної із чотирьох складових комплексу маркетингу, а також для поліпшення майбутніх маркетингових кампаній відповідно до тенденцій розвитку процесів диджиталізації.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2021

Карковська В. Я., Вішка І. С.
Публічний аудит: сутність, структурні елементи та особливості застосування (c. 341 - 346)
У статті розглянуто особливості трактування терміна «публічний аудит». Дослідження вітчизняної та закордонної наукової літератури дозволило сформувати авторське бачення терміна «публічний аудит» та виокремити особливості його застосування. Сформовано ключові структурні елементи публічного аудиту, які свідчать про відмінності у трактуванні понять публічного та державного аудиту. Авторами встановлено, що державний аудит є невід’ємною складовою публічного аудиту, оскільки публічний аудит може реалізовуватися державою, окремими бізнес-структурами, громадськими організаціями тощо. На підставі проведеного дослідження зазначено, що предметом реалізації публічного аудиту є аналізування й оцінювання діяльності окремих сфер, зокрема органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших організацій. Для ефективності реалізації публічного аудиту має бути сформована відповідна нормативно-правова основа та прозорі партнерські відносини між громадськістю та сектором державного управління. У своїй діяльності публічний аудит, передусім, акцентує увагу на основних об’єктах, якими виступають суспільні ресурси (трудові, фінансові, матеріальні, природні, інтелектуальні), а також культурно-суспільні цінності громадян. Основною метою публічного аудиту є перевірка законності, прозорості, а отже, й ефективності діяльності державних органів, з якими взаємодіє громадянське суспільство та від яких воно очікує такої ефективності. Враховуючи це визначення, можна вважати, що публічний аудит є фінансовим інструментом для виявлення порушень, що, своєю чергою, за допомогою поправок і рекомендацій може покращити державне управління на всіх рівнях, вплинути на розвиток інституційних структур, досягнути нового рівня розвитку суспільних цінностей, оптимізувати управління державними ресурсами на благо громади.

Стаття написана українською мовою

Гарафонова О. І., Гюльмагомедов Д. О.
Епістемологія стратегічного управління розвитком органів досудового розслідування (c. 347 - 351)
Стратегічне управління розвитком є критично важливим для існування організації в конкурентному середовищі в довгостроковій перспективі. Постійний розвиток дає можливість організаціям адаптуватися до змін, які відбуваються в суспільстві, а також ідентифікувати та розвивати свої сильні сторони. Серед організацій існують такі, які не діють в конкурентному середовищі, проте на які покладаються важливі соціальні завдання. Зокрема, до таких організацій належать органи досудового розслідування, які покликані забезпечити безпеку та правопорядок у суспільстві. Відсутність конкурентного середовища для таких органів призводить до послаблення зовнішніх чинників – детермінантів інституційного розвитку, проте з точки зору завдань і ролі правоохоронних органів у суспільстві постійний розвиток органів правопорядку не менш важливий, ніж для бізнес-організацій. У сучасному менеджменті приділено достатньо уваги стратегічному управлінню розвитком підприємств, проте питанням стратегічного управління розвитком органів досудового розслідування, з урахуванням специфіки завдань таких організацій, а також їх внутрішнього та зовнішнього середовища, у вітчизняній літературі не приділяється увага, а у світовій – приділяється фрагментарно. У статті наведено теоретичне дослідження епістемології понять «стратегія», «стратегічне управління» та «організаційний розвиток» з метою ідентифікації специфіки стратегічного управління розвитком організацій. Шляхом аналізу нормативно-правових актів, які визначають основні завдання органів досудового розслідування, ідентифіковано стратегічні цілі таких органів, які мають бути враховані під час розробки їх стратегії розвитку. На підставі викладеного матеріалу запропоновано авторське визначення поняття «стратегічне управління розвитком органів досудового розслідування».

Стаття написана українською мовою

Хаустова К. М., Мельник Я. В.
Індикатори стратегічного контролю як складова цифрового менеджменту підприємства (c. 351 - 357)
У статті розглядаються наукові підходи до формування індикаторів стратегічного контролю як важливої складової цифрового менеджменту, що можуть застосовуватися для оптимізації прийняття стратегічних рішень і відстеження загального руху об’єкта управління відповідно до обраного стратегічного вектора розвитку на основі їх інтегрування в автоматизовані системи управління. Метою написання статті є систематизація наукових поглядів і розробка методичних підходів до формування системи індикаторів стратегічного контролю як важливої складової цифрового менеджменту підприємства в сучасних умовах. Визначено сутність цифрового менеджменту як системи управління підприємством, в якій управлінські рішення, а також реалізація управлінських функцій є синтезом цифрових даних, що згенеровані відповідним програмним забезпеченням, та управлінського досвіду керівника. Обґрунтовано, що стратегічний контроль полягає у визначенні того, чи можливе подальше здійснення стратегій і чи приведе їхня реалізація до досягнення цілей на основі інтегрованих цифрових даних щодо реалізації бізнес-процесів у режимі реального часу. Наведено основні ознаки стратегічних індикаторів, а саме: інтегрованість, порівнюваність, терміновість та об’єктивність. Досліджено методичні підходи до визначення індикаторів контролю бізнес-процесів, визначено сутність та основні принципи формування системи стратегічного контролю в організації. На основі проведених досліджень систематизовано та надано характеристику індикаторів стратегічного контролю за такими класифікаційними ознаками: сфера впливу на об’єкт управління; зміст; функціональні ознаки та рівні управління. Використання пропонованих підходів до класифікації індикаторів стратегічного контролю дозволить систематизувати процес розроблення цифрових систем нагляду за рухом підприємства в напрямку обраного курсу стратегічного розвитку.

Стаття написана українською мовою

Шишковський С. В.
Ключові фактори впливу на управління розвитком підприємств (c. 357 - 362)
Поступове відмирання командно-адміністративної системи управління зумовлює актуальність дослідження особливостей розробки методологічного підґрунтя управління розвитком промислових підприємств з точки зору сучасного менеджменту. У статті виділено особливості управління розвитком промислових підприємств в умовах глобалізації як утвердження методології сталого розвитку, яка базується на принципах: соціально відповідальної діяльності підприємств; зростання ваги управління змінами й обмеженнями в загальній системі управління розвитком підприємства; підвищення ролі неформального інструментарію при побудові методології оцінювання напрямів, а також методів стратегічного прогнозування та планування розвитку підприємств; відмови від управлінських рішень на короткострокову перспективу на користь рішень довгострокового стратегічного характеру; децентралізації управління діяльністю підприємств і поширення колективних методів прийняття рішень; удосконалення маркетингового менеджменту як одного з вирішальних чинників підвищення конкурентоспроможності підприємств, їх інвестиційної привабливості. Розроблено трактування розвитку підприємства як процесу набуття нових якісних, кількісних чи структурних властивостей соціально-економічної системи, що передбачає зміну параметрів його стану та набуття рівноваги. Система трансформується через зростання, активізацію чи структуризацію складових елементів. Розглянуто співвідношення понять «інновації» та «розвиток» як складних категорій, що потребують чіткого розмежування й уточнення. До факторів, що обмежують спроможність підприємств збільшувати виробництво, належать: ціни на сировину та матеріали, вартість енергоносіїв, податковий тиск, брак обігових коштів, недостатній платоспроможний попит вітчизняних споживачів, висока конкуренція на товарному ринку. Ключовими внутрішніми факторами, які впливають на розвиток підприємства, є його наявний потенціал, функціональна активність організації та результативність розвитку підприємства. Інновації залишаються важливою ознакою розвитку – необхідною, проте недостатньою для його здійснення. До ключових факторів впливу на управління розвитком підприємств віднесено місію, бачення (візію), цінності та політику, план і програму розвитку підприємства.

Стаття написана українською мовою

Яцкевич І. В., Маслій Н. Д.
«Розумні фабрики» як перспективний напрям цифровізації підприємств (c. 363 - 367)
У роботі досліджено роль, проблеми та перспективи «розумної фабрики» в умовах цифровізації підприємств з урахуванням дисбалансу бізнес-середовища. Визначено, що в сучасних умовах більшість підприємств зосереджені на автоматизації бізнес-процесів та підвищенні ефективності, і лише меншість трансформує бізнес-модель, що обґрунтовується недостатнім рівнем зрілості для кардинальних змін. Обґрунтовано, що перспективним напрямом розвитку цифровізації підприємств з урахуванням дисбалансу бізнес-середовища є так звана «розумна фабрика». Відзначено, що «розумна фабрика» – це середовище, в якому машини й обладнання можуть покращувати процеси за рахунок автоматизації та самооптимізації. Водночас вони націлені на серійний випуск виробів, але при збереженні максимальної гнучкості виробництва. Забезпечується дані вимоги завдяки високому рівню автоматизації та роботизації підприємства. Також широко застосовуються автоматизовані системи управління технологічними та бізнес-процесами за рахунок їх узгодженості на кожному етапі взаємодії. Дослідження змісту поняття «розумна фабрика» дало змогу визначити та систематизувати її функції (планування, логістика, ланцюжка поставок, розробка продукту), переваги (досяжність, оптимізація, проактивність, гнучкість), сегментацію, групи проблем (персонал, технології, бізнес-процес). Відзначено, що розробка та впровадження «розумних фабрик» може бути важкою та ризикованою справою, незважаючи на їхні переваги. Підприємства, що домоглися успіху з упровадженням розумних фабрик, можуть збільшити виробництво продукції та вартості за рахунок зниження витрат на виробництво, підвищення якості та гнучкості, а також скорочення часу виходу продукції на ринок.

Стаття написана українською мовою

Прядко О. М., Олініченко К. С.
Використання сучасних маркетингових інструментів для спонукання споживчих мотивацій (c. 368 - 374)
Метою даної статті є вдосконалення маркетингових інструментів, націлених на спонукання споживчих мотивацій ринку брендового одягу в умовах кризи, заподіяної пандемією COVID-19. При аналізі, систематизації й узагальненні наукових праць багатьох учених було розглянуто теоретичні та практичні підходи до процесу формування лояльності й окремі аспекти управління ними на підприємствах роздрібної торгівлі. З’ясовано, що в сучасних ринкових умовах конкурентна маркетингова стратегія передбачає реалізацію маркетингу відносин як одного з ключових функціональних інструментів підвищення ефективності бізнесу. Маркетинг відносин дозволяє ідентифікувати, встановлювати, підтримувати, зміцнювати, змінювати та припиняти відносини зі споживачами, щоб створити цінність для споживачів і забезпечити прибутковість компанії в поточному періоді та перспективі. Досліджено технології просування брендів fashion-індустрії в умовах кризового ринку. Розглянуто діяльність компанії, яка займається роздрібною торгівлею товарів, а саме: продавець брендового одягу Polo Ralph Lauren. Проведено маркетингове дослідження з метою вивчення попиту на споживання брендового одягу, розроблено рекомендації щодо його просування. Теоретичною та методичною основою дослідження стали праці зарубіжних і вітчизняних учених-економістів з проблем просування бренду, розвитку fashion-ринку брендового одягу. Вирішено актуальне науково-дослідне завдання щодо теоретичного обґрунтування та вдосконалення методичних підходів до формування лояльності споживачів на fashion-ринку брендового одягу. Створено онлайн-опитування споживачів брендового одягу м. Києва на платформі GoogleForms, за результатами якого визначено значущість факторів для здійснення покупки; доведено, що ключовими каналами дистрибуції модних брендів у поточних ринкових умовах продовжують залишатися торговельні центри, з одночасним зростанням інтернет-сегмента. Розроблено маркетинговий інструментарій просування брендового одягу в соціальних мережах Facebook та Instagram. Рекомендовано основні заходи комплексу маркетингу з урахуванням специфіки цільової аудиторії.

Стаття написана українською мовою

Пономаренко О. О., Лісна І. Ф., Пивавар І. В.
Моніторинг ефективності використання маркетингового потенціалу підприємства в умовах мінливої економічної політики (c. 375 - 386)
У статті проаналізовано особливості організації моніторингу стану й ефективності використання маркетингового потенціалу підприємства в умовах мінливої економічної політики. Виявлено, що основним завданням проведення комплексу процедур моніторингу маркетингового потенціалу підприємства є формування належного інформаційного забезпечення процесу стратегічного управління маркетинговою активністю підприємства на ґрунті моделювання можливих альтернатив розвитку та своєчасного виявлення необхідності здійснення змін у господарській діяльності. Основними елементами системи моніторингу маркетингового потенціалу підприємства є певна сукупність підходів до визначення сутності даної системи, методології та методики її розробки, а також реалізації заходів щодо її впровадження. При проведенні моніторингу здійснюється аналіз фактичного фінансово-економічного стану, установлюються величина та тенденції відхилень від прогнозів, покладених в основу планів господарської діяльності підприємства при формуванні конкурентних переваг. Надалі відповідно до виявлених раніше закономірностей і специфічних залежностей визначаються наслідки змін для здійснення процесу моніторингу маркетингового потенціалу підприємства. Результати визначення вад і недоліків в процесі моніторингу використовуються для оцінки рівня його організації та визначення ефективності. Помилки та недоліки мають бути виправлені в ході наступного циклу підготовки та використання на підприємстві системи моніторингу. Для цього по завершенню облікового періоду встановлюються основні напрямки вдосконалювання цієї системи, проєктується комплекс заходів щодо усунення виявлених недоліків.

Стаття написана українською мовою

Шимко О. В.
Бенчмаркінг як маркетинговий інструмент забезпечення конкурентоспроможності торговельних підприємств (c. 387 - 392)
Статтю присвячено вирішенню теоретичних, методологічних і прикладних аспектів використання бенчмаркінгу торговельними підприємствами в умовах глобалізації товарних ринків та інтеграції України в міжнародні торговельно-економічні відносини. Розкрито економічну сутність і призначення бенчмаркінгу як маркетингового інструменту забезпечення конкурентних переваг. Розглянуто основні передумови, мотиви, які обумовлюють використання бенчмаркінгу в діяльності підприємств. Наведено сучасні підходи до управління бенчмаркінгом. Виокремлено класифікаційні ознаки, охарактеризовано види бенчмаркінгу та сферу їх використання. Визначено особливості бенчмаркінгу бізнес-процесів підприємств роздрібної торгівлі, ключові фактори успіху (асортимент і викладка товарів, якість товарів/послуг, технологічність покупки, економія витрат покупців, взаємодія з персоналом, атмосфера магазину, сприйняття магазину споживачами) та основні управлінські завдання в процесі управління змінами, вирішення яких дозволить роздрібному торговельному підприємству оперативно реагувати на зміни ринкових умов та оптимально поєднувати цілі та завдання комерційної діяльності з потребами споживачів. Охарактеризовано чинники, що стримують використання бенчмаркінгу торговельними підприємствами, зокрема слабкий розвиток функцій стратегічного аналізу, висока вартість досліджень бенчмаркінгу, дефіцит інформаційного поля. Визначено перспективи подальших розвідок – дослідження механізму та інструментів формування інформаційно-комунікаційної підтримки процесу бенчмаркінгу з метою забезпечення зворотного зв’язку у процесах планування, контролю та коригування.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2021

Василик А. В., Смалійчук Г. В., Лужко Ю. О.
Well-Being працівників в організації: сутність, складові та завдання менеджменту персоналу (c. 419 - 424)
У сучасних соціоекономічних умовах актуалізується проблематика забезпечення благополуччя працівників на робочих місцях. Метою дослідження є узагальнення теоретичних основ щодо визначення сутності, складових і завдань забезпечення well-being персоналу організації; аналіз сучасного стану із well-being персоналу українських компаній на основі власного соціологічного дослідження, а також розроблення рекомендацій щодо підтримання well-being персоналу в сучасних умовах. Доведено, що організації можуть реорганізувати роботу таким чином, щоб працівники не тільки почували себе якнайкраще, але й працювали ефективніше, зміцнюючи зв’язок між well-being персоналу та результатами роботи. Роль well-being менеджменту доведена через високу віддачу, мотивацію й ефективність праці персоналу; унікальну ціннісну пропозицію роботодавця; залучення та лояльність персоналу; бренд роботодавця для потенційних співробітників; рентабельність бізнесу. Показано, що одним із головних напрямків розвитку well-being-програм у контексті епідемії СOVID-19 і пов’язаної з нею кризи стає підтримка емоційного та психічного здоров’я працівників. За результатами власного соціологічного дослідження виявлено стан і проблемні місця в забезпеченні фізичного, психологічного, соціального, кар’єрного, фінансового благополуччя працівників в Україні, виявлено потреби працівників у першочергових заходах з боку роботодавця у сфері well-being-менеджменту. За результатами дослідження можна узагальнити основні напрями вдосконалення практики управління персоналом з точки зору забезпечення всіх вимірів благополуччя працівників на робочому місці. Ці напрями мають стати елементами well-being стратегії в компаніях і передбачати зміну організаційно-психологічних аспектів трудової діяльності персоналу, профілактику стресів і професійного вигорання, зниження загроз життю на роботі, підтримання фізичного, психічного та психологічного здоров’я, кар’єрного та фінансового благополуччя. Well-being персоналу в нових соціоекономічних умовах має стати новою філософією та культурою управління, а HRM має бути спрямованим на збереження та якнайкраще використання людського потенціалу за умови забезпечення здоров’я і благополуччя персоналу.

Стаття написана українською мовою

Зубкова А. Б., Макаренко А. Б., Місюня Р. М., Майгурова Д. С., Водяхіна М. О., Ігнатова А. А.
Сталий розвиток в міжнародному бізнесі: корпоративна соціальна відповідальність для мімікрії чи для цінності бізнесу? (c. 425 - 439)
Метою статті є дослідження різних підходів до побудови довгострокової та короткострокової стратегії в контексті сталого розвитку та корпоративної соціальної відповідальності. У статті надано огляд літератури та висвітлено відмінності між концепціями сталого розвитку, корпоративної соціальної відповідальності й екологічного, соціального та корпоративного управління. Надано структурні та характерні відмінності цих концепцій. Дослідження націлене на висвітлення ключових відмінностей між сталою поведінкою та мімікрією – маскуванням результатів діяльності компаній під глобальний тренд корпоративної соціальної відповідальності. Стаття фокусується на дослідженні різних систем оцінки рівня сталого розвитку. Проаналізовано результати діяльності провідних світових компаній згідно з основними рейтингами рівня сталого розвитку. Наведено дослідження діяльності провідних українських компаній, надано порівняння з результатами менш успішних компаній, досліджено загальну ситуацію в Україні. Попри відносно високі показники рівня сталого розвитку провідних гравців українського ринку, компанії, які знаходяться нижче в рейтингу, показують низькі результати за ключовими компонентами оцінки рівня сталості. У статті наголошується на складності процесу оцінки рівня сталого розвитку підприємств, а також запропоновано інтегровану систему оцінки рівня сталого розвитку підприємства, що базується на комбінованому переліку компонентів, які використовуються різними аналітичними компаніями. Надано обґрунтування доцільності більш детального моніторингу діяльності українських компаній, з метою виявлення та протидії мімікрії, а також наголошується на побудові комплексного алгоритму визначення рівня сталого розвитку, який надасть змогу дати якомога точний висновок.

Стаття написана англійською мовою

Остапчук Т. П., Бірюченко С. Ю., Лебединець Л. Є., Палій О. В., Случич Н. В.
Мотивація персоналу при формуванні та розвитку кадрового потенціалу закладів охорони здоров’я України (c. 439 - 446)
Мотивація персоналу розглядається як основний елемент його розвитку. Узагальнено теоретичний зміст поняття «кадровий потенціал підприємства» та визначено особливості та проблеми формування кадрового потенціалу в закладах охорони здоров’я. Адже правильно побудована, оптимізована та заснована на реальних потребах персоналу система мотивації успішно поєднує стратегічні цілі установи, особисті інтереси працівників і першочергові потреби населення, що забезпечується закладами охорони здоров’я. Акцентовано увагу на постійному розвитку кадрового потенціалу установи для забезпечення його відповідності умовам діяльності, адаптації до зовнішнього середовища та самореалізації. Доведено, що велике значення під час формування та розвитку кадрового потенціалу відводиться мотивації працівників і визначенню мотивуючих і демотивуючих факторів розвитку. Мотивацію персоналу закладів охорони здоров’я розглянуто в розрізі трьох її видів: матеріальної, нематеріальної (моральної) та адміністративної, а також проведено порівняльну характеристику цих видів мотивації в медичних установах за кордоном. Визначено специфіку роботи медичних працівників, яка впливає на їх мотивацію, оскільки значна кількість працівників медичних установ стикається із постійною негативною оцінкою їх роботи, що призводить до професійного вигорання та відсутності мотивації для подальшої роботи. Ця криза посилюється недостатнім рівнем фінансового забезпечення медичних працівників при постійному посиленні вимог до якості їх роботи. Запропоновано закцентувати увагу уряду та керівників медичних установ на поєднанні матеріальних і нематеріальних засобів мотивації, уникненні демотиваційних чинників для забезпечення ефективності формування та розвитку кадрового потенціалу медичного закладу.

Стаття написана українською мовою

Троян В. І., Браславська А. С.
Стратегії управління брендом як складові бренд-менеджменту (c. 446 - 451)
У статті розглядаються поняття бренду, торгової марки, брендингу, наведені різними авторами з позицій управління; показано систему управління брендом та її основні елементи, вихідні дані та стратегії функціонування бренду. Мінливість середовища бізнесу, високий рівень конкуренції диктує необхідність пошуку нових можливостей адаптації підприємницьких структур до змін, що відбуваються. Серед основних причин, що спонукають компанії оптимізувати бізнес-процеси, можна виділити необхідність зниження витрат за виробництво; вимоги, що висуваються споживачами та державою; використання програм управління; злиття підприємств. У зв’язку зі значущістю такого активу підприємства, як бренд, його винятковою роллю в забезпеченні конкурентоспроможності компанії застосування брендингу з позицій бізнес-процесів є ефективним інструментом, що сприяє більш ефективному використанню технологій. Він також є однією з найбільш ефективних маркетингових технологій, що підвищують конкурентоспроможність компанії, сприяють формуванню та підтримці попиту та лояльності споживачів до товарів компаній. Висока потреба в маркетинговому управлінні брендами на ринку визначається їх значним асортиментом та інтенсивністю товарообігу, обсягом покупок і максимальною залежністю від переваг споживача. Особливо високою є залежність результатів економічної діяльності компанії від рішень у галузі бренд-менеджменту для відносно нових сегментів ринку. У даний час компанії частково реалізують такі процедури бренд-менеджменту, як формування ідентичності бренду, побудова його архітектури, розробка комплексних програм просування бренду. При цьому суттєвими залишаються проблеми позиціонування товарних категорій, гармонізації бренд-менеджменту в каналах руху товарів, урахування галузевої специфіки в управлінні брендами.

Стаття написана українською мовою

П’ятницька Г. Т., Чудакова Є. І., Кандагура К. С.
Життєвий цикл: варіативність наукових підходів до визначення та специфіка в управлінні розвитком підприємств торгівлі (c. 451 - 460)
Метою статті є проведення порівняльного аналізу різних наукових підходів щодо визначення етапів життєвого циклу (ЖЦ) підприємств з акцентуванням уваги на специфіці в торгівлі. Для досягнення мети були застосовані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. У результаті систематизації дефініцій поняття «життєвий цикл підприємства» виділено чотири основні наукових підходи до визначення його суті, а саме через: зміни або змінні; закономірності розвитку або події; послідовність стадій; часові характеристики або часовий період. Обґрунтовано, що сутність ЖЦ підприємства доцільно розглядати як сукупність стадій його змін. Результати перехресного порівняння альтернативних моделей ЖЦ підприємств і класичних етапів розвитку живих організмів показали, що всі вони можуть бути зведені до трьох або чотирьох етапів ЖЦ останніх. На основі даних критичного аналізу наявних методів ідентифікації етапів ЖЦ підприємства та власних досліджень ЖЦ діючих підприємств розроблено новий підхід до визначення етапів ЖЦ підприємства, що, на відміну від існуючих, передбачає розрахунок вартості ЖЦ підприємства з урахуванням важливості прогресивних інноваційних змін і завдань, пов’язаних з досягненням цілей сталого розвитку. Змодельовано системи співвідношень між параметрами різних видів витрат на кожному із етапів ЖЦ підприємства. Встановлено, що в торгівлі ЖЦ формується під впливом форматів підприємств торгівлі та покупців. Обґрунтовано висновок, що менеджерам підприємств торгівлі варто постійно нарощувати чисельність активних покупців, а при перших ознаках спаду вдаватися до інновацій. Зроблено висновок, що управління розвитком підприємств є завданням, в якому варто брати до уваги ЖЦ підприємства з урахуванням галузевої специфіки його діяльності, терміну виходу на ринок, розміру, крос-культурних особливостей. Констатовано, що отримані результати можуть бути використані для подальших досліджень етапів ЖЦ підприємств з урахуванням галузевої специфіки.

Стаття написана українською мовою

Шуміло О. С., Євтушенко В. А., Чумак А. В.
Роль маркетингу в антикризовому менеджменті за сучасних умов функціонування підприємств (c. 461 - 466)
Метою статті є доповнення теоретичних положень щодо суті та ролі маркетингу в антикризовому менеджменті й формуванні антикризових стратегій, а також доведення актуалізації підвищення ефективності маркетингової діяльності підприємства під час сучасних трансформацій зовнішнього середовища. Визначено сутність антикризового менеджменту як керованого процесу недопущення або подолання кризи, що відповідає цілям організації й об’єктивним тенденціям її розвитку, та виокремлено твердження, в яких вона відображається. Розглянуто сутність маркетингового підходу до управління, зазначено важливість комплексного застосування інструментів маркетингу для конкретних продуктів і ринку та розробки сценарію їх взаємодії з метою подолання банкрутства підприємства. У циклі маркетингової діяльності виокремлено стадії, які є актуальними і під час антикризового управління, а саме: оцінювання маркетингових і ринкових можливостей підприємства; виокремлення цільових ринків; розробка та реалізація комплексу маркетингу та маркетингових програм. Зазначено, що антикризове управління за своєю суттю є стратегічним управлінням, де кінцевим результатом є розробка маркетингової антикризової стратегії. Наведено етапи формування та реалізації антикризової маркетингової стратегії на підприємстві. Названо інструменти реалізації антикризової маркетингової стратегії: адаптація цінової політики як фактора конкурентоспроможності продукції й утримання ринкової позиції; розробки у сфері товарної політики щодо формування асортименту та підвищення якості товарів; збалансування обсягів і структури виробництва фактичного випуску до прогнозованого на ринку; удосконалення політики розподілу продукції; використання маркетингових комунікацій для стимулювання споживачів тощо. Виділено основні чинники, що визначають ефективність маркетингу під час антикризового менеджменту, серед яких: професіоналізм маркетологів та вміння управляти менеджерів; проведення наукових досліджень і прогнозування загальних тенденцій ринку та споживання продукції; якість антикризових маркетингових стратегій і комплексу маркетингових заходів; контроль за реалізацією маркетингових заходів тощо. Зазначено, що для реалізації маркетингових планів і стратегій на підприємстві потрібно створювати систему, де відбувалася би злагоджена робота всіх рівнів маркетингової системи. Виділено існуючі проблеми маркетингового менеджменту сьогодення.

Стаття написана українською мовою

Гвоздь М. Я., Мірошник Р. О.
Аналізування маркетингових інструментаріїв ЗВО в online-сфері: порівняльний аналіз досвіду українських і польських університетів (c. 467 - 474)
Метою статті є дослідження й аналізування використання маркетингових інструментів українськими та польськими закладами вищої освіти (ЗВО) в online-сфері та порівняння активності ЗВО України та Польщі в соціальних мережах Facebook та Instagram за кількістю вподобань користувачів активних акаунтів. Це служитиме основою для розроблення маркетингової стратегії ЗВО для підвищення рівня їх конкурентоспроможності та популяризації на ринку освітніх послуг. У статті здійснено огляд фахової літератури за досліджуваною проблематикою, що дало змогу виокремити трактування терміна «маркетинг освітніх послуг». Обґрунтовано актуальність переорієнтації закладів вищої освіти з використання маркетингових інструментів з offline на online-сферу. Проаналізовано активність ЗВО України та Польщі в соціальних мережах. Досліджено рейтинг топ-10 сторінок ЗВО України та Польщі у Facebook та Instagram за кількістю вподобань користувачів активних акаунтів. Виявлено, що ЗВО активно поширюють інформацію на своїх Facebook- та Instagram-сторінках, де розміщують інформацію стосовно навчання, освітнього процесу, різноманітних заходів у закладах вищої освіти. Зроблено висновок, що на сучасному етапі функціонування маркетингові інструменти в online-сфері є ключовим комунікатором між ЗВО та споживачами освітніх послуг. З огляду на це, ЗВО потрібно зосередити основний вектор уваги на максимальне використання інтернет-маркетингу. Для закладів вищої освіти запропоновано розробляти стратегії просування в соціальних мережах, що охоплюватиме як план контенту, так і цільову аудиторію.

Стаття написана українською мовою

Рахман М. С., Трепалюк Є. О.
Маркетинговий аналіз експортної діяльності агрокомплексу України (c. 475 - 482)
Метою статті є дослідження сфери зовнішньої торгівлі аграрною продукцією за допомогою статистичних методів та аналізу результатів; визначення слабких сторін бізнесу в даній галузі, перспектив і можливостей розвитку агропромислової галузі в Україні. У статті розглянуто сутність маркетингового дослідження сфери експорту агропромислової продукції. Визначено класифікацію сільськогосподарської продукції, її вплив на формування та діяльність ринку агрокомплексу. Виявлено основні товарні групи агропромислової продукції, внесок сільського господарства в експортну діяльність України та роль на міжнародному ринку. Проведено структурний аналіз експортованої продукції агрокомплексу та динамічний аналіз за обсягами експорту протягом останніх років, враховуючи поділ на товарні групи, згідно з чим визначено прогрес сфери експортного агробізнесу. Проведено динамічний аналіз кількості суб’єктів господарювання в даній сфері, визначено фактори, які впливають на привабливість агросфери для ведення бізнесу. Проаналізовано товарну структуру сільськогосподарських товарів, визначено основні товари, що користуються попитом, і перспективні напрямки торгівлі. Проаналізовано географічну структуру експорту агропромисловими товарами, зазначено основні країни, з якими відбувається інтенсивна торгівля. Зазначено вплив COVID-фактора на розвиток і зміну обсягів експорту сільськогосподарської продукції. Проведено SWOT-аналіз сфери, виявлено головні проблеми та можливі шляхи їх усунення, які дозволять надалі покращувати міжнародну торгівлю у сфері агрокомплексу. Методом екстраполяції виконано прогноз обсягів експорту сільськогосподарської продукції на кінець 2021 р. і на 2022 р.

Стаття написана українською мовою

Прядко О. М., Тарасов І. Ю.
Маркетингове предтестування виведення на ринок інноваційного харчового продукту антианемічного спрямування (c. 482 - 487)
У статті проаналізовано, систематизовано й узагальнено наукові праці вчених; розглянуто проблеми, що пов’язані із дослідженням теоретико-методологічних і прикладних аспектів маркетингу інновацій. Метою статті є дослідження сучасного стану регіонального ринку бісквітних напівфабрикатів і визначення ринкових перспектив нового інноваційного харчового продукту антианемічного спрямування. Обґрунтовано, що в умовах світової пандемії COVID-19 гостро постає питання здорового й оздоровчого харчування як засобу підтримки імунітету та підвищення можливостей організму людини щодо спротиву коронавірусу. Наявність хронічних захворювань здатна значно знижувати імунітет людини та, як наслідок, підвищує потенційну можливість захворювання. Наведено основні напрями реалізації оздоровчого харчування. Для досягнення поставленої мети здійснено власне пошукове дослідження методами тестування й опитування. Для дослідження ринку потенційних споживачів було розроблено анкету, що складалася із 13 взаємопов’язаних, поставлених у логічній послідовності запитань. Вибіркова сукупність склала 300 респондентів. Виявлено споживче ставлення до групи харчових продуктів – бісквітні напівфабрикати з додаванням дієтичної добавки гемового заліза – і перспектив сприйняття його нового різновиду. За результатами дослідження виділено найбільш значущі індикатори якості продукції. Виявлено певні тенденції на ринку бісквітних напівфабрикатів. Запропоновано комплекс дій маркетингового стратегічного спрямування для підвищення ринкової перспективи нового інноваційного харчового продукту. Розроблено рекомендації щодо виведення цієї продукції на регіональний ринок, обґрунтовано його ринкову та споживчу актуальність під час пандемії COVID-19.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2021

П’ятницька Г. Т., Григоренко О. М.
Еволюція концепції сталого розвитку: управлінський ракурс (c. 250 - 257)
Метою статті є проведення аналізу еволюції концепції сталого розвитку з визначенням та обґрунтуванням імовірних перспектив її подальших змін. Для досягнення мети були застосовані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. У результаті систематизації наукових підходів до визначення поняття «сталий розвиток» та ідентифікації трьох етапів еволюції концепції сталого розвитку було зроблено прогноз щодо імовірного наступного етапу еволюції концепції сталого розвитку. Обґрунтовано, що управління сталим розвитком у стратегічній перспективі може бути пов’язано з узгодженням і реалізацією соціальних, економічних, екологічних і технологічних цілей розвитку. Наголошено, що технологічні зміни сприятимуть і підкреслять важливість науково-технічного прогресу як такого та в контексті забезпечення соціальних стандартів і гарантій, поліпшення якості та безпеки життя абсолютно всіх категорій населення, створення належних умов для охорони навколишнього середовища та економічного зростання. Зроблено припущення, що технологічні цілі сталого розвитку будуть стосуватися і безпеки технологічних змін для розвитку людства, що пов’язані з глобальною цифровізацією та роботизацією економіки та побутового життя. Результати дослідження можуть бути використані в подальших наукових пошуках з проблематики визначення стратегічних орієнтирів і завдань сталого розвитку.

Стаття написана українською мовою

Жуковська В. М., Миколайчук І. П., Марняло А. М., Шома М. С.
Рекрутмент як технологія ефективного залучення й онбордингу персоналу (c. 257 - 262)
У статті проаналізовано сутність і тенденції розвитку технології рекрутменту як технології залучення й онбордингу персоналу. Наведена авторська інтерпретація змісту рекрутменту як процесів набору, підбору, відбору персоналу та використання технологій його залучення в організації, завдяки сприянню цілого ряду позитивних факторів робочого середовища та соціально-психологічного клімату. Метою статті є теоретичне узагальнення методичних підходів до використання аналітичних інструментів ефективного рекрутменту та розробка пропозицій щодо його використання у процесі залучення й онбордингу персоналу на підприємстві. Досліджено взаємозв’язок рекрутингу із процесами залучення персоналу. Охарактеризовано головні відмінності між поняттями «підбір», «відбір» і «залучення» персоналу. Наведено характеристику головних трендів розвитку сучасної технології рекрутменту. Проаналізовано різні нововведення у стратегії відбору, оцінки й онбордингу кандидатів через відеочати, за допомогою HR-ботів. Обґрунтовано перспективи використання цифрового рекрутингу в практиці управління персоналом. Встановлено, що інструменти прогнозної аналітики в рекрутменті міжнародних компаній набувають системного використання в адаптаційному навчанні soft та hard skills кандидатів у контексті досягнення бізнес-цілей. Запропоновано показники та критерії оцінювання ефективності та результативності рекрутменту персоналу. Обґрунтовано потребу в подальших дослідженнях технології рекрутменту з урахуванням досвіду компаній.

Стаття написана українською мовою

Уголькова О. З., Залізна Л. В.
Ментальне здоров’я як основа мотивування до інтелектуальної активності працівників (c. 263 - 268)
Важливою цінністю кожного підприємства є його інтелектуальний капітал, який є базисом для виробництва та збуту якісної продукції й одержання вдалих фінансових результатів від здійсненої діяльності. Ментальне здоров’я є однією із ключових якісних характеристик стану інтелектуального капіталу підприємства та здійснення інтелектуальної активності. Ментальне здоров’я включає емоційне, психологічне та соціальне благополуччя персоналу й управлінців. Воно впливає на те, як вони думають, відчувають, діють, а також визначає, як працівники справляються зі стресом, ставляться до інших і роблять вибір. Метою статті є аналізування важливості ментального здоров’я як фактора впливу на інтелектуальну здатність працівників та характеристика способів його поліпшення з метою зростання інтелектуальної активності. У роботі доведено, що погане ментальне здоров’я часто є причиною вигорання серед працівників, що серйозно впливає на їх здатність ефективно виконувати свої професійні обов’язки. Особливо це стосується працівників, які здійснюють інтелектуальну діяльність на підприємстві. У розвинених державах уже давно існує поінформованість населення про важливість збереження належного психічного здоров’я, особливо на роботі. Також у багатьох країнах існують державні програми для забезпечення ментального благополуччя працівників і значна кількість фондів, асоціацій та об’єднань психологів, які здійснюють практичну діяльність у цій сфері та допомагають як працівникам зокрема, так і бізнесу в цілому. Зроблено висновок, що кадрові ресурси мають у розпорядженні ефективні інструменти, використання яких допоможе позитивно впливати на психічне здоров’я своїх працівників інтелектуальної сфери.

Стаття написана українською мовою

Славенко Є. А., Домусчі В. О., Бузунар А. В.
Особливості рекрутингу й адаптації персоналу в сучасних умовах розвитку організації (c. 268 - 276)
У статті розкрито поняття адаптації персоналу в новому колективі. Розглянуто види адаптації на підприємствах, основні ризики працівників і можливі проблеми, виділено цілі адаптації. Також у статті розкриваються поняття рекрутингу персоналу та тімбілдингу. Виділено та проаналізовано чинники, які впливають на адаптацію працівника в організації. Особливу увагу приділено процесу адаптації в новому колективі, а саме: детально розглянуто кожний етап процесу. При аналізі статистичних даних було визначено причини звільнення персоналу в аспекті взаємодії з керівником і колективом. Серед методів адаптації персоналу приділено увагу таким складовим: інструктаж, наставництво, тренінги, взаємодія з керівництвом і колективом тощо. Обґрунтовано необхідність формування цілісної системи цінностей колективу співробітників і компанії в умовах підвищеного економічного та соціального ризику, а також організації правильної взаємодії між потенційним роботодавцем і кандидатом. На сьогоднішній день перед українськими підприємствами стоїть проблема реновації застарілих, неефективних в умовах сучасної ринкової кон’юнктури методів підбору персоналу. Класичний підбір персоналу відходить на другий план, новітні технології витісняють попередні, отже потрібні «гнучкі», тобто стресостійкі, комунікабельні та готові до постійних тренінгів і мультизавдань працівники. Зростання ваги людського чинника привело до виникнення потреби в різнобічних якісних і кількісних оцінках якостей претендента. Саме тому важливо, щоб підбір кадрів здійснювався цілеспрямовано та з урахуванням актуальних теоретичних і практичних поглядів науковців на сучасні процеси карантинних обмежень, он-лайн стратегій рекрутингу, швидкого переорієнтування на нові правила й умови ведення бізнесу. Сучасні інструменти рекрутингу й адаптації дозволять винайти й утримувати унікальні компетенції працівників, а їх досвід, освіта та мотивація в поєднанні із ефективною командною роботою розширять межі та можливості для технологічної, економічної та соціальної модернізації бізнесу та суспільства.

Стаття написана українською мовою

Лопатюк Р. І.
Управління персоналом як ефективний інструмент удосконалення роботи підприємств індустрії гостинності (c. 277 - 282)
Метою статті є дослідження питань, що визначають взаємозв’язок між функцією управління та її інструментарним апаратом для підвищення ефективності функціонування підприємств галузі організації харчування. У статті проаналізовано відносини в колективі, які формують основу для управління персоналом у закладах ресторанного господарства, оскільки в умовах постійних соціально-економічних змін і динамічного розвитку ринкових відносин потреба в ефективному та професійному управлінському персоналі збільшується. Розглянуто соціально-економічні підходи до підвищення ефективності управління людськими ресурсами на підприємствах сфери харчування. Виявлено, що на реалізацію управлінських рішень впливають такі фактори: матеріальна ресурсна база, підготовка та стратегія керівництва підприємства, а також підтримка з боку персоналу. Досліджено, з чого складається мотиваційна складова та в чому полягає головна мета мотивації; виявлено психофізичні, особисті, професійні та матеріальні мотиватори поведінки працівників мережі ресторанів, а також основні типи мотивації та форми їх стимулювання. Обґрунтовано суть системи управління персоналом, яка притаманна мережі ресторанів м. Вінниці «Файні Справи»; встановлено, що ресторани даної мережі потребують постійного вдосконалення управління персоналом, щоб продовжувати рухатися вперед відповідно до сучасних ринкових викликів. Також керівництву підприємств мережі слід зменшувати витрати коштів та часу на пошук нового персоналу. Для цього необхідно налагодити тісніший зв’язок із коледжами та університетами України. Запропоновано основні методи підвищення ефективності управління персоналом, враховуючи поняття корпоративної культури, формування лідерства, використання позитивних рис організаційної структури, характерних особливостей даної мережі. Аргументовано, що слід надавати співробітникам можливість здобувати нові навички та просуватися по ієрархічній структурі ресторану, разом із веденням політики стимулюючої мотивації. Це дозволить суттєво знизити плинність кадрів на підприємстві та забезпечити його ефективне функціонування.

Стаття написана українською мовою

Мельникова К. В.
Ефективність діяльності логістичних систем (c. 283 - 287)
Метою статті є визначення зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на ефективність діяльності логістичних систем. У статті проаналізовано сучасні наукові підходи до визначення сутності ефективність логістичної діяльності як одного з найважливіших видів діяльності логістичних систем. На ефективність роботи логістичної системи впливають безліч внутрішніх і зовнішніх факторів, які мають свої особливості для кожної системи. Автором узагальнено фактори зовнішнього та внутрішнього впливу на ефективність діяльності логістичних систем з урахуванням їх особливостей. На основі існуючих в економічній літературі методів проведення аналізу ефективності логістичних систем у статті наведено послідовність проведення оцінки її ефективності. Запропоновано класифікацію внутрішніх факторів впливу на ефективність діяльності логістичних систем. Внутрішні фактори, що впливають на ефективність логістичної системи, згруповано за такими ознаками: управляючі, інформаційні, фінансові, інтегральні та функціональні. Визначення та групування внутрішніх факторів впливу на ефективність діяльності логістичних систем дає змогу провести системний аналіз по різних сферах їх діяльності. З урахуванням інтегрованого підходу до визначення ефективності діяльності логістичних систем запропоновано методику розрахунку їх ефективності за результативністю роботи різних підсистем. Визначення внутрішніх показників впливу на ефективність діяльності логістичних систем дозволяє більш ефективно здійснювати управління логістичною системою, аналізувати всі внутрішні логістичні процеси та здійснювати системний контроль над результатами роботи логістичних систем.

Стаття написана українською мовою

Кривицька О. Р., Новоселецька А. О.
Теоретико-методичні аспекти оцінки управління конкурентоспроможністю страхових компаній (c. 288 - 294)
Стаття присвячена розгляду теоретико-методичних аспектів управління конкурентоспроможністю страхових компаній. Відзначено, що страхова діяльність належить до найбільш прибуткових і ризикових видів бізнесу. Останні кілька років спостерігається тенденція до скорочення кількості страхових компаній на страховому ринку, що посилюватиме процеси концентрації, монополізації та конкуренції між потужними гравцями на ринку страхових послуг. За таких умов особливої актуальності та гостроти набуває питання визначення рівня управління конкурентоспроможністю страховиків, а також їх конкурентних переваг і факторів, що формують конкурентну позицію на ринку. Багатогранність поняття й актуалізація дослідження конкурентоспроможності страхових компаній на ринку страхових послуг України, а також значні надбання українських учених у даній сфері визначають необхідність застосування комплексної методики оцінки вказаних процесів. Для аналізу стану конкуренції в певному сегменті ринку запропоновано зосереджуватися на коефіцієнтах концентрації та індексі Герфіндаля – Гіршмана. Наступним етапом оцінки є дослідження факторів впливу та їх ранжування за вагомістю впливу на кінцевий результат. Здійснено характеристику кількісних, якісних, матричних і графічних методів, що можуть бути використані в ході оцінки конкурентної позиції, конкурентних переваг і конкурентоспроможності страхової компанії. Як завершальний етап запропоновано аналіз ефективності процесу управління конкурентоспроможністю страховика на основі концепції SIX SIGMA. Зроблено висновок, що управління конкурентоспроможністю страхової компанії є складним процесом, який формується під впливом низки змінюваних і динамічних факторів і компонентів, а також має безліч форм проявів. Саме тому оцінка рівня управління конкурентоспроможністю страхових компаній повинна базуватися як на використанні вже існуючих методик, так і на запровадженні інноваційних підходів до аналізу рівня конкурентних переваг суб’єктів господарювання на страховому ринку України.

Стаття написана українською мовою

Бєлобородова М. В., Зайченко К. М.
Підвищення ефективності діяльності підприємства на основі управління бізнес-процесами (c. 294 - 300)
У статті наведено ключові підходи до визначення поняття ефективності підприємства. Одним із них є запровадження процесного підходу та оптимізації виробничих бізнес-процесів. Мета статті полягає в теоретичному дослідженні та комплексному визначенні бізнес-процесів підприємства, які підлягають оптимізації, для підвищення його ефективності. Методологічний інструментарій дослідження склали такі методи, як ретроспективний аналіз, синтез, критичний аналіз, метод узагальнення. У сучасних економічних умовах розвитку підприємств є об’єктивні причини, що обґрунтовують необхідність переходу до застосування процесного підходу в управлінні. Підприємство, що застосовує процесний підхід до організації управління бізнес-середовищем, значно підвищує ефективність господарської діяльності. Господарська діяльність сприймається як сукупність бізнес-процесів, яка має на меті реалізацію місії та цілей підприємства. Встановлено, що управління бізнес-процесами є певною системою розробки та реалізації управлінських рішень щодо забезпечення високого рівня ефективності, що відображається в результатах діяльності підприємства. Доведено, що оптимізація бізнес-процесів підприємства є дієвим інструментом забезпечення ефективності діяльності та реалізації потенціалу підприємства в сучасних умовах невизначеності, а також сприяє збільшенню прибутку та зростанню продуктивності, зниженню витрат, поліпшенню якості продуктів або послуг, підвищує їхню відповідність потребам клієнтів та споживачів. Для максимальної якості бізнес-процесів на підприємстві необхідно використовувати методи оптимізації, які дозволять встановити баланс між задоволенням споживачів і конкуруючими силами ринку, з одного боку, і показниками ефективності бізнесу – з іншого. Перспективою подальших досліджень у цьому напрямку є стратегування діяльності підприємств на основі процесного підходу.

Стаття написана українською мовою

Семенчук Т. Б., Гусак О. А., Ніколайчук В. С.
Теоретико-методичні основи вдосконалення механізму управління конкурентоспроможністю транспортних підприємств (c. 300 - 306)
Метою статті є обґрунтування та розробка теоретико-методичних основ удосконалення управління системою управління конкурентоспроможністю транспортних підприємств. Визначено залежність розвитку транспортного підприємства від формування й освоєння конкурентної переваги цього підприємства. Сформовано визначення конкурентної переваги транспортного підприємства, а саме – наявність рентабельності роботи підприємства при використанні трудового потенціалу та освоєння наявних обсягів перевезень. Одним із найбільш актуальних завдань сучасного менеджменту є формування системи управління конкурентоспроможністю транспортного підприємства та пошук сучасних і нових організаційно-економічних інструментів, які здатні забезпечити його економічний розвиток та ефективне функціонування на внутрішньому та зовнішньому ринках. Встановлено, що вирішення цього завдання залежить від ефективної системи управління конкурентоспроможністю транспортного підприємства. Формування існуючої системи управління конкурентоспроможністю дозволило систематизувати проблемні ділянки управління конкурентоспроможністю більшості транспортних підприємств. Ці проблеми були систематизовані за функціональним призначенням в управлінні, а саме – в кожній із трьох систем: «планування та прогнозування»; «мотивація, організація та контроль»; «інформаційне забезпечення». У статті обґрунтовано практичну необхідність удосконалення механізму для досягнення високої конкурентоспроможності транспортного підприємства.

Стаття написана українською мовою

Воскресенська Т. І.
Інформаційно-аналітична система фінансово-економічної діагностики: особливості вибору об’єктів (c. 306 - 311)
У дослідженні акцентовано увагу на тому, що негативний вплив деяких змін у загальносвітовій фінансово-економічній системі, безперечно, відбивається і на виборі об’єктів діагностування, який проводиться з метою формування дієвої інформаційної системи для адаптації економічних суб’єктів до реальних умов функціонування. Розглянуто особливості виокремлення об’єктів діагностування, які визначаються метою, цілями, завданнями, що ставляться при проєктуванні чи придбанні системи діагностування тієї чи іншої економічної системи. Зазначено, що до об’єктів діагностування на мікрорівні науковці переважно відносять потенціал підприємства з відповідними підвидами (фінансовий, кадровий, виробничо-технічний, економічний). На основі дослідження підходів науковців, а також власних розвідок щодо вибору об’єктів діагностування аргументовано, що до них належать: об’єднання держав, держава, регіон, територіальна громада (ТГ) чи об’єднана територіальна громада (ОТГ), галузь, підприємство. Також у проведеному дослідженні розкрито та візуально продемонстровано ієрархічну підпорядкованість об’єктів діагностування економічних систем. Визначено, що наведені в дослідженні об’єкти діагностування є взаємопов’язаними та можуть чинити вплив один на одного. У статті зазначено, що методично-конструктивне наповнення (вибір методів, процедур, коефіцієнтів, формат подачі результатів тощо) системи діагностування залежить від вибору об’єкта чи груп об’єктів. Розглянуто, що на кожному із етапів діагностування певною мірою враховуються якісні та кількісні характеристики об’єкта, які визначальним чином впливають на продукування вихідної інформації системою діагностування та її прикладне застосування при прийнятті управлінських рішень. Доведено, що залежно від обраного об’єкта діагностування показники діагностики як внутрішні, так і зовнішні, будуть різнитися, так само як і відрізнятимуться їх оптимальні значення. Зазначено, що показники діагностування відповідного об’єкта мають корелювати між собою з метою отримання релевантної інформації для ефективного управління об’єктом діагностування та прогнозування можливих наслідків його зміни при зміні того чи іншого показника.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2022

Тардаскіна Т. М., Станкевич І. В., Сакун Г. О.
Управління комерційним банком на засадах клієнтоорієнтованості (c. 373 - 382)
Мета статті полягає в розвитку теоретико-методичних аспектів управління сучасним комерційним банком із використанням клієнтоорієнтованого підходу. У результаті дослідження було проведено оцінку найнадійніших комерційних банків за версією Національного Банку України, а саме: АТ «Райффазен Банку», АТ «УкрСиббанку» й АТ «Креді Агріколь Банку», серед яких АТ «Креді Агріколь Банк» було визначено найбільш клієнтоорієнтованим комерційним банком. Це дійсно надійний банк з іноземним капіталом, який стабільно збільшує клієнтську базу та свою частку на ринку, приділяючи особливу увагу категорії клієнтів середнього класу та сільськогосподарській галузі, ефективно управляючи ризиками та прибутком. Автори дійшли висновку, що впровадження клієнтоорієнтоорієнтованої стратегії забезпечує зростання продажів, зниження витрат на залучення нових клієнтів, збільшення обсягів крос-продажів, посилення позицій на ринку, зростання прибутку. У роботі визначено й обґрунтовано практичні рекомендації щодо формування сучасного клієнтоорієнтованого привабливого комерційного банку. У ході дослідження розглянуто такі складові, як: структура організації, формат відділень, корпоративна культура, кваліфікація персоналу, його ставлення до клієнта, інформаційне та комп’ютерне забезпечення, комунікації з клієнтом, імідж, репутація банку, якість послуг. Запропоновано провести сегментацію клієнтської бази на окремі групи клієнтів, що і є напрямками подальших досліджень авторів статті. Такий підхід дозволить оцінити можливості взаємовигідного співробітництва з різними групами клієнтів, визначити профіль клієнтів для визначення оптимального шляху просування банківського продукту/послуг, диференціювати ціну банківських продуктів/послуг для різних клієнтів.

Стаття написана українською мовою

Осипова Є. Л.
Адаптивне управління інноваційним розвитком транспортних підприємств (c. 383 - 390)
Метою статті є визначення основних факторів зовнішнього та внутрішнього середовища транспортних підприємств для формування рекомендацій щодо адаптивного управління інноваційним розвитком. Процес саморозвитку є безперервним та ускладнюється новими викликами ринку, оскільки підприємство як соціально-економічна система здійснює обмін з оточуючим середовищем. Цей обмін постійно супроводжується сплесками невизначеності та породжує ризики, які потребують адаптаційних заходів залежно від стадії життєвого циклу підприємства. Ефективність адаптивного управління бізнес-процесами залежить від здатності підприємств завчасно та раціонально реагувати на зміни та ризики за допомогою реалізації адаптаційних заходів. Адаптаційні процеси супроводжуються складністю та багатоваріантністю реалізації. Тому їх здійснення базується на чітко встановленій меті та принципах, виді та функціональній сфері адаптації, визначенні методів і підходів до реалізації, що гарантує ефективність застосування адаптаційних заходів і, як наслідок, інноваційного розвитку. Тому актуальним завданням для підприємств транспорту є впровадження адаптивного управління, яке забезпечуватиме визначення, регулювання та згладжування факторів, ризиків і кризових проявів, породжених навколишнім середовищем, що визначатиме його виживання у висококонкурентному навколишньому середовищі. Ключовою складовою інноваційного розвитку транспортних підприємств виступає формування логістичного ланцюга на основі логістично-аутсорсингової платформи, яка забезпечуватиме комплексну діагностику на постійній основі та розробку найраціональніших адаптаційних заходів, які включатимуть підвищення ефективності використання виробничих і трудових ресурсів, гармонізації інтересів із суб’єктами зовнішнього середовища, збереження чи розширення ринкових позицій, що може супроводжуватися, в тому числі, і реорганізаційними процесами структури підприємства.

Стаття написана українською мовою

Лугова В. М., Чуркін А. О.
Напрями діагностики мотивації управлінського персоналу відповідно до сучасних теорій мотивації (c. 390 - 397)
Метою статті є дослідження закономірностей трудової поведінки особистості та визначення напрямів діагностування мотивації працівників різних рівнів управління. У статті проаналізовано сучасні теорії мотивації: змістовні, процесні та теорії поля. Визначено закономірності теорій мотивації та запропоновано напрями діагностики мотивації персоналу відповідно до виявлених закономірностей. Згідно зі змістовними теоріями мотивації поведінка людини визначається її незадоволеними потребами; згідно з процесними – її очікуваннями та суб’єктивними оцінками, пов’язаними із конкретною ситуацією, та можливими наслідками обраного нею типу поведінки; згідно з теорією поля – її особистісними характеристиками та чинниками оточення (організаційною культурою, соціальним середовищем). Відповідно до цього діагностичний інструментарій мотивації персоналу має забезпечити отримання інформації про перелік потреб і їх ієрархію; суб’єктивні оцінки працівників стосовно значущості та справедливості винагороди, її відповідності витраченим зусиллям, складності роботи тощо та визначити мотиваційний вплив організаційної культури та лідерства на трудову поведінку персоналу. Обґрунтовано доцільність застосування анкети «Мотиваційний профіль» Ш. Річі та П. Мартіна для визначення актуальних потреб персоналу; розроблено авторську анкету для отримання оцінок управлінців стосовно чинників мотивації, визначених у процесних теоріях мотивації та теоріях «поля». Застосування «Мотиваційного профілю» дозволило визначити найбільш значущі чинники мотивації персоналу, серед яких: матеріальне заохочення, визнання, цікава та корисна робота, самовдосконалення та прагнення досягнень. Авторська анкета дозволила виявити взаємозв’язок між зусиллями, результатом і винагородою. Результати анкетування працівників свідчать, що система винагородження персоналу застаріла, трудові внески значно перевищують отриману винагороду, соціальне середовище неоднозначно впливає на їхню мотивацію. Отримані результати дозволили визначити проблемні місця в мотивації управлінців, що в подальшому дозволить сформувати ефективний механізму мотивації управлінського персоналу.

Стаття написана українською мовою

Кобеля З. І., Тодорюк С. І.
Диджиталізація HR: майбутнє кадрового адміністрування (c. 397 - 402)
Стаття присвячена диджиталізації у сфері HR. У роботі наведено огляд диджитал-інструментів у сфері управління людськими ресурсами, які реалізуються в компаніях. Це демонструє різноманітність можливостей автоматизованих і цифрових технологій у всіх галузях управління людськими ресурсами: мобільний роботодавець; розвиток корпоративних соціальних мереж; мобільні програми та застосунки як основні майданчики для HR-інструментів; навчання в будь-якому місці та в будь-який час; інтелектуалізація та роботизація процесів документування HR-сфери; персональний підхід і когнітивні технології. Відзначено активний розвиток компаній, що створюють продукти та надають послуги цифрових технологій у галузі HR. Проведено аналіз тенденцій процесу диджиталізації служби управління персоналом, вивчення головних можливостей і ризиків, оскільки є необхідність упровадження різних інструментів диджиталізації в діяльність HR-служби. Встановлено, що цифровий HR передбачає зміну способів взаємодії зі співробітниками та ретельну розробку кадрової стратегії – як саме та якими методами реалізовуватимуться основні етапи роботи HR-фахівця: рекрутинг, розвиток, утримання персоналу та звільнення. Формування та розвиток Digital-стратегії, інтегрованої з бізнес- і HR-стратегіями, стає необхідною умовою забезпечення майбутньої конкурентоспроможності шляхом трансформації бізнесу від традиційної до технологічної компанії. Описано ключові та найбільш затребувані навички, які необхідно розвивати HR-менеджерам, щоб залишатися цінним та ефективним спеціалістом. Розглянуто й узагальнено основні вимоги для ефективного впровадження та розвитку цифрових технологій у процеси управління підприємствами в цілому та людьми зокрема.

Стаття написана українською мовою

Водянка Л. Д., Ратушняк Д. В., Лусте О. О.
Iнноваційні методи підбору персоналу в умовах диджиталізації (c. 403 - 409)
У статті досліджено характеристику інноваційних методів підбору персоналу та їх використання в сучасних компаніях. Оскільки персонал є основним ресурсом кожної компанії, важливо вміти правильно здійснювати його підбір. Можемо зауважити, що підбір персоналу – це процес залучення нових співробітників до роботи в компанії. Даний процес є важливим в умовах диджиталізації, оскільки значною мірою формує конкурентні позиції самої компанії на ринку. Відповідно компанії все частіше звертаються до інноваційних методів, які допомагають їм знаходити сильних і перспективних робітників швидко й ефективно. У дослідженні проаналізовано такі інноваційні методи, як: хедхантинг (headhunting), цифровий рекрутинг (digital recruitment), скринінг (screening), прямий пошук (executive search), прелімінаринг (preliminaring), аутстафінг (outstaffing), аутплейсмент (outplacement) і лізинг персоналу (personal-leasing). Описано характеристику кожного методу, переваги та недоліки використання, а також їх доцільність у різних випадках. Визначено, як дані методи застосовуються в Україні та світі, окреслено перспективи їхнього розвитку й ефективність використання. Обґрунтовано, який метод є найперспективнішим і якому приділяється найбільша увага для формування трудового колективу. Охарактеризовано методи за поглибленим і поверхневим підбором, визначено частку ймовірності закриття вакансії за допомогою того чи іншого методу. Проаналізовано частку компаній, що використовують методи підбору персоналу, як за формальними ознаками, так і за специфічними, тобто із застосуванням інноваційних технологій. У ході даного дослідження було визначено, що не існує універсального методу підбору персоналу. Його вибір повинен базуватися на специфіці самої компанії, яка здійснює пошук кадрів, а також виходячи з посади, позиції, терміновості та ситуації на ринку праці. Головне – робити професійний підбір, адже кадри впливають на репутацію й економічне становище компанії в цілому.

Стаття написана українською мовою

Шелюжак І. Г., Кобеля З. І.
Застосування технології прелімінарингу при пошуку персоналу підприємств (c. 409 - 414)
Мета статті полягає в дослідженні прелімінарингу (залучення до роботи через практичну підготовку та стажування перспективних молодих фахівців) як новітнього методу пошуку та відбору працівників на підприємствах. Проаналізовано наукові праці багатьох дослідників, розглянуто головні проблеми, з якими стикаються менеджери організацій у сфері кадрового адміністрування, а саме: кадровий голод у багатьох сферах діяльності, який і спричиняє пошук нових методів підбору персоналу. Аналізуючи найбільш затребувані технології пошуку персоналу, слід наголосити, що, на жаль, прелімінаринг не є популярним способом підбору персоналу, оскільки ринок праці розвивається та стає більш насиченим, а тому компанії хочуть переманювати тільки кваліфікованих працівників з багаторічним досвідом роботи, які швидко можуть приступити до виконання роботи. Тому в результаті дослідження окреслено основні переваги та недоліки прелімінарингу. Описано ключові етапи даного процесу, а також головні завдання, які вирішує прелімінаринг, та умови, за яких доцільно його використовувати. Виявлено у відсотковому відношенні використання сучасними підприємствами різних методів підбору персоналу, серед яких слід виділити: хедхантинг, прямий пошук, скринінг, рекрутинг і прелімінаринг. Описано головні дії з боку як підприємств, так і навчальних закладів щодо пришвидшення використання прелімінарингу в більшості організацій. Запропоновано шляхи поліпшення використання прелімінарингу та перспективи його розвитку. Виявлено, що даний процес є взаємовигідним для студентів і підприємств, які мають можливість навчати стажистів відповідно до свого стилю управління. Подальший розвиток прелімінарингу може покращити соціально-економічні показники суспільства, серед яких – рівень зайнятості, заробітної плати, якості життя.

Стаття написана українською мовою

Шаульська Л. В., Гринкевич Р. І.
Синтез управлінських практик досконалої інноваційно-активної організації (c. 414 - 423)
У статті розроблено образ досконалої інноваційно активної організації та проведено апробацію його діагностичних можливостей на підприємствах машинобудівної галузі. Сучасні умови функціонування організацій, що активно провадять інноваційну діяльність, обумовили використання постнеокласичну управлінську раціональність як конвергуючу епістемічну парадигму, що дозволяє системно дослідити феномен інноваційної активності. При побудові образу досконалої інноваційно активної організації існуючий пул управлінського знання, враховуючи динамічність, нелінійність, складність і невизначеність умов, було систематизовано та синтезовано на основі використання положень синергетичного підходу, що дозволило сформувати системні уявлення про характеристики організації, здатної до органічної коеволюції із зовнішнім середовищем. Гіпотеза дослідження полягає в такому: сучасне ринкове середовище характеризується нерівноважністю та динамічною організованістю, коеволюціонувати з яким можна лише, застосовуючи когнітивний потенціал широкого соціального оточення. Це, своєю чергою, передбачає апеляцію до механізмів самоорганізації, які здатні створювати моделі управління принципово іншого порядку складності, чутливі до змін зовнішнього середовища та здатні продукувати релевантні адаптивні реакції на ці трансформації. У дослідженні синергетичний підхід застосовується з метою селекції конгруентних властивостей досконалої інноваційно активної організації. В роботі типологізовано та синтезовано перелік прогресивних управлінських практик досконалої інноваційно активної організації. На основі запропонованого образу розроблено анкету, яка дозволила діагностувати якість управління інноваційним розвитком підприємств машинобудівної галузі.

Стаття написана англійською мовою

Вонберг Т. В., Смалійчук Г. В., Василик А. В., Білик О. М.
Оцінювання персоналу компанії в контексті нової соціоекономічної реальності: реалізація системи OKR (c. 423 - 431)
У контексті нової соціоекономічної реальності виникає нагальна потреба в ефективних інструментах управління продуктивністю праці, адже вимірювання ефективності з метою вчасного реагування й усунення недоліків є основою більшості процесів. Метою статті є дослідження систем оцінювання персоналу: OKR, МВО, КРІ, що ґрунтуються на процесі цілепокладання; їх розмежування, виокремлення переваг та особливостей застосування. Обґрунтована необхідність переходу до більш ефективних інструментів управління продуктивністю праці в контексті нової соціоекономічної реальності. Запропоновано під OKR розуміти не просто метод оцінювання персоналу компанії, а радше певну систему управління, що дозволяє зосередити зусилля команди на виокремленні та реалізації основних і найбільш значущих індивідуальних цілей крізь призму стратегічного бачення розвитку та цілей всієї компанії. Виокремлено та охарактеризовано основні складові OKR: стратегічне бачення, індивідуальні цілі, елемент дії або ініціативність та ключові результати. Сформульовані базові принципи системи OKR: публічність і доступність, амбітність, концентрація на найважливіших цілях і завданнях, квартальність, ключові результати, систематичний обернений зв’язок, відсутність прив’язки до мотивації в компанії. Виокремлено переваги OKR порівняно з іншими системами оцінювання персоналу.

Стаття написана українською мовою

Лиса С. С., Кулік А. В.
Ефективність SMM як інструменту збутової політики підприємства (c. 432 - 437)
Метою статті є дослідження впливу SMM на збутову діяльність підприємства; обґрунтування доцільності використання SMM як інструменту просування продукції; групування та визначення показників ефективності використання соціальних мереж у підприємницькій діяльності. У результаті дослідження було визначено переваги маркетингу в соціальних мережах, до яких належать: впізнаваність бренду, таргетування, доповнення PR-стратегії, розширення кола однодумців, поліпшення обслуговування клієнтів та контакту з ними тощо. Водночас визначено проблеми в цій сфері, а саме: відсутність достатніх знань у сфері SMM; ризик нерезультативного витрачання грошових ресурсів і часу, спричинений неправильним визначенням цільової аудиторії; складність виміру віддачі від інвестицій (рентабельність інвестицій) у цифровий маркетинг загалом і в SMM зокрема та інші. Визначено, що маркетинг соціальних мереж є ефективним інструментом стратегії підприємства в умовах сучасного ведення бізнесу. Охарактеризовано тенденції розвитку SMM на українському ринку, де виокремлено групи контенту для соціальних мереж, та особливості розвитку бізнесу в соціальних мережах. Важливою тенденцією розвитку маркетингу в соціальних мережах є маркетинг мікровпливу (Micro-Influencer Marketing), гнучкий маркетинг (Agile marketing), тенденція зміни контенту з текстового на відео-формат, тренд на ексклюзивність, на високу якість обслуговування, тренд на проведення прямих ефірів. Розглянуто показники, що найчастіше використовуються при оцінюванні ефективності маркетингу соціальних мереж, які рекомендовано розділити на внутрішні та зовнішні показники. Визначено ключові показники ефективності в SMM і характеристики кожного показника. У висновку зазначено, що SMM розвивається дуже активно, з’являються нові інструменті для вирішення маркетингових завдань, тому питання оцінювання ефективності SMM залишається актуальним і має перспективи для проведення подальших наукових досліджень.

Стаття написана українською мовою

Обронова А. М., Бондар А. В., Онищенко С. П.
Моніторинг якості процесів управління проєктом на базі ентропійної концепції (c. 438 - 444)
Згідно з ентропійною концепцією управління ентропія є основним інтегральним показником стану окремого проєкту чи організації загалом. Необхідність такого нового підходу до управління обумовлюється значними змінами в умовах ведення всіх видів бізнесів та реалізації різних проєктів, і, як наслідок, зростанням невизначеності як умов, так і результатів діяльності компаній чи реалізації проектів. Ентропійна концепція управління є універсальною з точки зору сутності проєктів чи видів діяльності, охоплюючи як комерційні проєкти та види діяльності, так і некомерційні будь-якого напряму. Тому якість процесів управління проєктом згідно з ентропійною концепції управління оцінюється за допомогою ентропії. Управління якістю в проєкті формується з двох складових: якість продукту проєкту та якість процесів управління проєктом. У даній статті оцінку та моніторинг якості процесів управління проєктом пропонується здійснювати на основі ентропійної концепції управління. Відповідно, індикатором якості процесів управління проєктом є інформаційна ентропія проєкту, яка змістовно відображає «впевненість» системи менеджменту (команди проєкту) в конкретних результатах проєкту. Розглянуто три базові динаміки інформаційної ентропії проєкту, у тому числі «ідеальна», яка передбачає рівномірне зниження ентропії у процесі реалізації проєкту. Порівняння фактичної ентропії проєкту та ідеальної пропонується у вигляді відповідного індексу, значення якого дозволяють ідентифікувати якість менеджменту на певному етапі життєвого циклу проєкту. Пропонований метод продемонстровано на конкретному прикладі. Практичне використання даного методу дозволить виявляти критичний стан процесів управління проєктів для запобігання їх негативного впливу на успіх проєкту.

Стаття написана українською мовою

Іванієнко В. В., Ковальчук К. В.
Маркетингові стратегії формування конкурентоспроможного бренду на міжнародних ринках (c. 444 - 450)
У статті проаналізовано сутність і особливості застосування маркетингових стратегій формування конкурентоспроможного бренду. Досліджено індивідуальні та відмінні характеристики бренду. Наведено причини формування актуальності бренду. Установлено, що бренд є важливим активом компанії, а в результативний розвиток стратегії фірми повинно входити визначення розрахунку капіталу торгової марки. Наведено розгорнутий перелік компонентів марочного капіталу підприємства. Визначено, що за умов зростання конкуренції все більше уваги набуває активізація використання методики просування товару на ринок, зростання комунікативного впливу на цільові сегменти, збільшення арсеналу складових комплексу просування за рахунок використання нестандартних методів маркетингових комунікацій. У ході дослідження виокремлено складові елементи бренду. Конкурентоспроможний бренд – це дуже важливий процес маркетингової складової, виведення продукту на ринок, створення обличчя компанії. З огляду на позицію підприємства на ринку та його масштаби, можна фіксувати зростання конкурентоспроможності бренду. Дослідження конкурентоспроможності фокусується на описуванні й оцінюванні параметрів складових і запровадження конкурентної переваги серед інших, уже існуючих брендів. Брендинг – це одна із форм різноманітності практично однакових товарів на ринках, але з протиставленням індивідуальності. Брендингова діяльність спрямована на створення довгострокових споживчих переваг, які включають активні способи просування та позиціонування певного товару. Конкурентоспроможний бренд – це бренд, у якого є переваги над іншими брендами по показниках, що є характеристиками конкурентоспроможності продукції (якість, ціна, інноваційна активність), іміджеві та репутаційні характеристики продукції та підприємства, його позиції на ринку.

Стаття написана українською мовою

Ігнатенко Р. В.
Розвиток цифрового маркетингу у світі та в Україні (c. 450 - 455)
Метою статті є дослідження основних проблем і перспектив розвитку цифрового маркетингу у світі та в Україні. У статті визначено сутність поняття цифрового маркетингу та проаналізовано основні сфери його застосування, такі як: сегментація ринку, маркетинг впливу, аналіз поведінки інтернет- користувачів, колаборація, ремаркетинг, реклама в іграх. Визначено основні параметри, за якими цифровий маркетинг відрізняється від інтернет- маркетингу: формат взаємодії з цільовою аудиторією; способи збирання та передачі аналітичних даних; канали й інструменти просування. Досліджено динаміку основних показників розвитку цифрового маркетингу у світі та в Україні. Встановлено, що цифровий маркетинг і маркетингові інформаційні системи набули широкого поширення в країнах із розвиненою економікою, а в Україні ці інструменти не використовується належним чином, що пов’язано з низьким рівнем цифровізації суспільства. На основі проведеного дослідження виявлено основні фактори, що стримують розвиток цифрового маркетингу в Україні, серед яких: загальний стан і динаміка розвитку економіки; нерозвиненість ринку; інформаційна непрозорість ринку; фінансові й організаційні обмеження всередині компаній тощо. Для всебічного дослідження феномену цифрового маркетингу визначено його переваги (взаємодія з ширшою аудиторією; вагомий вплив на клієнтів, що підвищує ймовірність зацікавленості продуктом; можливість для споживача оперативно переглянути інформацію про послуги та товар; глобалізація; таргетингова реклама тощо) та недоліки (технічна складність роботи з цифровими інструментами та нестача на ринку співробітників з необхідним рівнем цифрової кваліфікації; необхідність наявності спеціальних навичок тощо). Зроблено висновок про те, що використання цифрових технологій у маркетинговій діяльності відкриває перед підприємствами й організаціями широкі перспективи для збереження постійних клієнтів і розвитку з ними довгострокових партнерських відносин.

Стаття написана українською мовою

Кузьо Н. Є., Косар Н. С., Букавіна А. В.
Сучасні тренди ринку канцелярських товарів в Україні та маркетингові можливості й загрози розвитку вітчизняних виробників на ньому (c. 456 - 462)
У статті визначено основні тренди розвитку ринку канцелярських товарів в Україні, які свідчать про посилення конкуренції на ньому з боку іноземних виробників канцтоварів і товарів-замінників, якими можна розглядати комп’ютери, ноутбуки та планшети. Також встановлено, що поряд із цим останніми роками в Україні зростає і попит на канцелярські товари з боку організацій-споживачів внаслідок відкриття ними нових офісів. Конкурентну перевагу виробникам канцтоварів забезпечують передусім сучасне обладнання та залучення професійних фахівців, широкий асортимент пропонованої продукції, її оригінальний дизайн і широка мережа продажу. На підставі проведеного аналізу середовища функціонування вітчизняних виробників канцтоварів визначено, що основними можливостями для їх подальшого розвитку є зростання безробіття й обмеження споживачів щодо закупівлі дорогих подарунків, поява нових потреб споживачів, зростання значення сервісу при обслуговуванні організацій-споживачів; загрозами – зростання витрат на продукти харчування та житлово-комунальні послуги, зменшення доходів споживачів, зростання вартості сировини й енергоносіїв. Зіставлення можливостей і загроз виробників канцелярських товарів дозволило визначити доцільність використання ними стратегій інтенсивного та диверсифікаційного зростання. У межах реалізації останньої виробникам канцтоварів необхідно постійно розробляти нові товари, шукаючи для них привабливі цільові сегменти з використанням наведеного у статті алгоритму.

Стаття написана українською мовою

Шимко О. В.
Омніканальність як маркетинговий інструмент забезпечення конкурентоспроможності торговельних підприємств (c. 462 - 468)
Статтю присвячено дослідженню особливостей омніканальності як специфічної маркетингової стратегії, яка дозволяє сформувати ресурсні, технологічні, інноваційні, партнерські, конкурентні переваги та зайняти стійку конкурентну позицію на ринку та, як свідчить досвід розвинутих країн, є реальним механізмом успішного розвитку торговельних підприємств в умовах цифровізації економіки, змін у споживчій поведінці та зростаючої невизначеності зовнішнього середовища. Розкрито економічну сутність омніканальності як інтегрованої системи каналів продажу. Систематизовано та розширено підходи до її трактування як одного із інструментів управління торговельним процесом, моделі продажу, маркетингової збутової стратегії, засобу інтегрованої комунікації, напряму інтегрованого маркетингу, маркетингового інструменту забезпечення конкурентних переваг. Розглянуто основні тенденції, проблеми та перспективи розвитку омніканальної торгівлі на споживчому ринку. Досліджено поняття моно-, мульти- та омніканальної торгівлі, акцентовано увагу на їхніх відмінностях. Визначено фактори, що сприяють розвитку омніканальних продажів у роздрібній торгівлі. Визначено переваги та ризики запровадження омніканальної стратегії в діяльність вітчизняних торговельних підприємств. Охарактеризовано основні напрями трансформації бізнес-процесів роздрібних компаній і бізнес-моделі офлайн-магазинів за умов впровадження омніканального маркетингу. Визначено перспективи подальших розвідок – дослідження механізму й інструментів формування інформаційно-комунікаційної підтримки процесу управління омніканальним продажем з метою забезпечення зворотного зв’язку в процесах планування, контролю та коригування.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2022

Лукашевський Ю. О.
Основні характеристики участі громадян у місцевому самоврядуванні (c. 112 - 117)
У статті проведено теоретичний аналіз сутності процесу участі громадян у місцевому самоврядуванні. Встановлено, що участь громадськості в місцевому управлінні слід розуміти як: незалежну участь громадян (широкої громадськості) в місцевому управлінні, у формах прямої демократії; узаконення громадянами діяльності органів місцевого самоврядування шляхом реалізації виборчих і контрольних прав; належної участі громадян, соціальних суб’єктів у прийнятті рішень та/або виконанні державних завдань, у тому числі послуг, органами місцевого самоврядування у сфері місцевих, територіальних чи регіональних справ, а також державних справ. Зазначено, що існуючі наукові розробки та проведений аналіз дозволили зробити висновок про необхідність вивчення участі громадськості в місцевому самоврядування на основі конкретизації ключових характеристик, а саме: рівня, форми та механізмів участі. Відповідно до класифікації Шеррі Арнштайна наочно інтерпретовано групи рівнів участі громадськості в місцевому самоврядуванні та ієрархію процесу громадської участі залежно від рівня впливу суспільства. Проаналізовано та виокремлено практики демократичних країн щодо участі громади в місцевих справах і безпосередньої участі в місцевому самоврядуванні. Встановлено, що одним із головних завдань у цьому питанні є співпраця громадян з органами влади для вирішення нагальних питань загальнодержавного та місцевого значення, що може бути реалізовано шляхом запровадження прямих форм участі громадян у місцевому самоврядуванні. В Україні активно проводиться трансформація демократичних процесів і поступово формується сильне й активне громадянське суспільство. Одним із головних завдань у цьому питанні є співпраця громадян з органами влади для вирішення нагальних питань загальнодержавного та місцевого значення, що може бути реалізовано шляхом запровадження прямих форм участі громадян у місцевому самоврядуванні. Наведено ключові характеристики реалізації участі громадян у місцевому самоврядуванні.

Стаття написана українською мовою

Станкевич І. В., Борисевич Є. Г., Клікіч С. Д.
Розвиток моделей управління ІТ-проєктами банку на інноваційних засадах (c. 117 - 125)
Мета статті полягає в розвитку теоретичних підходів і розробці практичних рекомендацій щодо моделей управління ІТ-проєктами банку на інноваційних засадах. У ході проведених досліджень визначено, що інноваційна діяльність банків надає нові можливості щодо їх прогресивного розвитку, але, разом із тим, посилює тиск з боку традиційних і нових конкурентів, що вимагає вироблення та прийняття нестандартних, швидких рішень, які стосуються стратегії розвитку банків. І для того, щоб не втрачати конкурентні переваги, банки повинні вдосконалювати свої операції та послуги, впроваджувати більш досконалі структури управління, які б дозволяли гнучко реагувати на мінливість зовнішніх умов функціонування, а також забезпечували б високу якість банківської діяльності, контроль витрат і ефективності. Головною ознакою сучасного банківського бізнесу є активне впровадження нових послуг і продуктів, що адресовані конкретним групам клієнтів, a саме: великим підприємствам, дрібним фірмам та окремим категоріям фізичних осіб, що можливо лише на основі впровадження певних інноваційних ІТ-проєктів. Втілення в життя таких проєктів сьогодні базується на розвиткові методів управління проєктами, які дозволяють прораховувати ризики за рахунок поетапного виконання частин проєкту та повернення до минулих етапів. При цьому витрачати додаткові кошти не потрібно, оскільки команда SCRUM виконує проєкт частинами, в заданий строк, що дозволяє коригувати минулі помилки без великих фінансових витрат. Універсальність запропонованої методології SCRUM забезпечує можливість її застосування для процесу управління ІТ-проєктами в діяльності підприємств та організацій різного рівня, форми власності, типу та сфери діяльності національної економіки, що і є напрямками подальших досліджень авторів статті.

Стаття написана українською мовою

Щетініна Л. В., Рудакова С. Г., Данилевич Н. С., Цьопа А. Р.
Якість трудового життя: аналіз, оцінювання, перспективи (c. 126 - 131)
Мета статті полягає в дослідженні сутності якості трудового життя як методу управління компанією; порівнянні якості трудового життя в Україні та в Південній Кореї; висвітленні сучасних підходів до її розвитку. У результаті дослідження наголошено, що якість трудового життя, як метод управління компанією, спрямовано на проєктування та створення комфортного робочого середовища для працівників усіх рівнів. Якість трудового життя пов’язана не тільки зі щасливими співробітниками, але й з кращими бізнес-результатами. А вони пов’язані із інтелектуальними можливостями співробітників. Коли якість роботи та життя стабільна, продуктивність обов’язково зросте. Зроблено порівняння підходів до якості трудового життя в Україні та Південній Кореї, що дало можливість зробити висновок про спільне та відмінне. Визначено, що дуже велика відмінність полягає у ставленні персоналу до праці та правилах етикету між персоналом України та Південної Кореї. Корея має найбільші темпи старіння населення серед країн, які входять до OECD. Водночас не тільки працівники мають змінюватися, а й роботодавцям слід розробляти цілісну стратегію добробуту на майбутнє. Неврахування цього в соціальній політиці країни уповільнить економічне зростання, посилить нерівність і послабить добробут, а також поставить під сумнів стійкість державних фінансів і соціального добробуту. Стандарт якості трудового життя на підприємстві в Кореї підкріплюється законами. Вітчизняні роботодавці, як правило, впроваджують розрізнені та несистемні заходи, які задовольняють лише поточні потреби співробітників. Визначено, що криза COVID-19 спровокувала посилення уваги до захисту найбільш уразливих працівників. Зроблено висновок, що розвиток соціального захисту населення сприяло більш поступовому переходу від захисту робочих місць до захисту працівників, що разом із посиленою активною політикою ринку праці підтримує зайнятість і зростання продуктивності працівників. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є визначення ступеня впливу ментального та фізичного здоров’я людини на якість трудового життя.

Стаття написана українською мовою

Грузіна І. А.
Розвиток наукових підходів до дослідження організації (c. 132 - 139)
Складність організації як об’єкта дослідження, що обумовлено присутністю людини як головного елемента, унеможливлює вивчення її сутності та особливостей в межах одного наукового підходу. Не існує теорії, що повною мірою пояснювала б усі види, типи, форми організаційних структур і процеси, які в них відбуваються. Різноманітність тлумачень, що відображають широкий спектр загальноприйнятих уявлень, сприяє дослідженню та розумінню організації, однак водночас актуалізує потребу в додатковому аналізі й узагальненні для глибокого розуміння терміна, що і є метою статті. За допомогою історичного методу, методів морфологічного та контент-аналізу узагальнено та систематизовано наукові підходи до вивчення організації, розкрито їх зміст у взаємозв’язку із об’єктом, інструментарієм і результатом дослідження. Обґрунтовано необхідність вивчення організації як системи та процесу для відображення спектра взаємозв’язків, залежностей і співвідношень. Зважаючи на багатофакторність організації, доведено доцільність застосування комплексного підходу до її вивчення, зазначено можливість використання традиційного набору методів дослідження із цілеспрямованою адаптацією відповідно до об’єкта та предмета дослідження, що приводить до їх модифікації. Звертаючи увагу на те, що цінність знань полягає в тому, наскільки можливе їх ефективне використання в цілеспрямованій діяльності, обґрунтовано необхідність при вивченні організації тісного взаємозв’язку та конструктивної взаємодії наукової та практичної діяльності, адже вони забезпечюють методичний базис для прикладного застосування отриманих знань і навичок. Перспективами подальших досліджень є застосування зазначених підходів до дослідження сутності компетентної організації, визначення особливостей її формування й функціонування, адаптуючи їх до конкретних актуальних завдань.

Стаття написана українською мовою

Максимов С. Б.
Формування механізму адаптивного стратегічного планування для підприємств транспорту (c. 139 - 145)
Спотворене уявлення підприємців про сутність і значущість застосування стратегічного планування призводить до відсутності розробок дієвих механізмів його реалізації. Особливо гостро дане питання постає перед транспортними підприємствами, які залежать від виробничо-технологічних і маркетингово-збутових змін, що відбуваються не лише в транспортній, а і в інших галузях національного господарства. Наявність значного арсеналу інструментарію стратегічного планування, розробленого західними науковцями, потребує їх коректування, адаптації та модифікації для використання українськими підприємствами. У статті звернено увагу на те, що питання механізму стратегічного планування на підприємстві, як соціально-економічної одиниці, гостро стоїть у сьогоденні. Переважно воно висвітлене на рівні громад, регіонів чи держави в цілому, проте рідко розглядається в площині підприємств. Проаналізовані підходи до формування механізму стратегічного планування підприємств вітчизняних науковців свідчать про обмежене використання наявного інструментарію стратегічного планування, що фокусується на застосуванні одного методу та відсутності необхідних складових механізму з визначеним серед них взаємовпливом і взаємозв’язком. Такий підхід є нераціональним і неефективним з огляду на складні та мінливі умови функціонування підприємств. На базі цього сформовано механізм адаптивного стратегічного планування для транспортних підприємств, який покликаний координувати етапи проведення стратегічного планування та визначатиме інструментарій для врахування максимальної кількості факторів, а також формуватиме напрямки на шляху становлення конкурентоспроможної діяльності, підвищення фінансової стійкості, подолання неплатоспроможності та стагнаційних процесів у діяльності підприємства відповідно до змін навколишнього середовища. Основними складовими запропонованого механізму є сам процес стратегічного планування, що базується на принципах, складових і завданнях стратегічного планування та враховує передумови виникнення загрозливих ситуацій; комплексний моніторинг діяльності підприємства, що охоплює системний аналіз, визначення стратегічних пріоритетів і впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища; визначення «горизонту» стратегічного планування, що передбачає розробку середньострокового, довгострокового та двотермінового планів; розрахунок прогнозних показників за системою індикаторів та їх коригування у випадку змін факторів впливу; оцінка ефективності стратегічного плану. Наявність зазначених складових є запорукою успішного проведення стратегічного планування та реалізації стратегічних програм.

Стаття написана українською мовою

Александрова В. О., Манойленко О. В.
Методичні положення визначення факторів впливу на ефективність проведення реорганізації діяльності (c. 146 - 152)
Розглянуто основні теоретичні підходи до формування системи показників, що зумовлюють генерацію економічної доданої вартості як основного показника, що відображає ефективність діяльності суб’єкта господарювання та проведення його реорганізації. Для визначення факторів, що в найбільший спосіб впливають на генерацію економічної доданої вартості, було попередньо визначено перелік найбільш вживаних показників (динамічних і статичних), які використовуються для оцінки й аналізу ефективності діяльності суб’єкта господарювання. Серед них виявлені ті, що є кореляційно незалежними (ключовими), на основі генерації достовірної вибірки при розрахунку ефективності та результатів діяльності суб’єктів господарювання промислового сектора економіки. На цій основі було проведено імітаційне моделювання, за результатами якого виявлено контури зворотного зв’язку, що охоплюють ключові характеристики діяльності суб’єкта господарювання. Визначено, що найбільш впливовими на генерацію доданої вартості є фактори, пов’язані із забезпеченням фінансової стабільності, ефективністю повернення інвестицій, структурою основних фондів, структурою фінансування діяльності суб’єкта господарювання. Аналіз визначених взаємозв’язків дозволив виділити ключові фактори, які найбільше впливають на ефективність діяльності, та, відповідно, визначають напрями проведення реорганізації діяльності суб’єкта господарювання. Застосування такого підходу дозволяє на емпіричному рівні визначати найбільш доцільні комплекси управлінських технологій і фінансово-економічного інструментарію проведення реорганізації суб’єкта господарювання з прогнозуванням наслідків їх застосування. Доведено необхідність використання показника економічної доданої вартості як цільового критерію оцінки функціонування та розвитку суб’єкта господарювання.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2022

Якимець М. М., Карковська В. Я.
Особливості управління змінами у приватному та державному секторах (c. 102 - 108)
Питання ефективності функціонування будь-якої організації залежить від темпів розвитку та стабільності її діяльності. Одним із основних важелів впливу на зростання ефективності функціонування суб’єкта господарювання є процес управління змінами. Це дослідження має на меті представити загальну концептуальну основу та показати специфіку управління змінами в державному секторі по відношенню до управління змінами в приватному секторі. У статті розглянуто особливості й тенденції управління змінами в приватному секторі та можливості їх адаптації в органах влади. Здійснено критичний огляд основних теорій і підходів до управління змінами як важливого кроку до ефективного реформування державного сектора крізь призму приватного сектора. Виокремлено зовнішні та внутрішні причини та мотиви змін в органах влади. Встановлено, що візуалізація кожного етапу й оцінки отриманих результатів є необхідним чинником. Це не тільки сприятиме посиленню враження, що запропоновані зміни є реальними для впровадження, але й стане обґрунтуванням деяких витрат на виконання реформ. Зміни, з одного боку, ускладнюють функціонування органу влади, з іншого – обумовлюють його виживання, подальший розвиток і формування успішної стратегії. Впровадження змін повинно бути добре продуманим і всебічно обґрунтованим процесом. Саме тому виникає потреба в більш глибоких емпіричних дослідженнях процесу змін. Зокрема, дослідження мають надати детальну інформацію про заходи щодо змін, а також роль і поведінку тих, хто бере участь у процесах змін.

Стаття написана українською мовою

Степанова О. В., Ступак О. М.
Алгоритм управління інтелектуальним капіталом (c. 108 - 112)
Метою статті є розробка нового підходу до управління інтелектуальним капіталом підприємства. Досягнення поставленої мети вимагає вирішення таких завдань: аналіз теоретичних засад управління інтелектуальним капіталом (ІК); розробка алгоритму та структурної схеми управління інтелектуальним капіталом на базі оцінки ІК з використанням адитивної функції корисності; економічна та математична постановка задачі оптимізації витрат ресурсів у ході управління інтелектуальним капіталом; вибір моделі та методу оптимізації витрат ресурсів. Інтелектуальний капітал є пріоритетним видом капіталу. Управління інтелектуальним капіталом представлено як багаторівневу динамічну відкриту систему. Ця система включає людський, організаційний і споживчий капітали, які слід розглядати як підсистеми управління. Для дослідження інтелектуального капіталу підприємства використано системний і програмно-цільовий підходи. У роботі використано концепцію управління за цілями. Як критерій оптимальності досягнення цілі в процесі управління інтелектуальним капіталом пропонується адитивна функція корисності. Розроблено алгоритм та структурну схему управління інтелектуальним капіталом підприємства. Розроблений алгоритм управління інтелектуальним капіталом на базі його оцінки з використанням функції корисності дозволяє планувати, контролювати та регулювати стан цієї системи. Для оптимізації витрат ресурсів, пов’язаних з досягненням високої ефективності інтелектуального капіталу, здійснено постановку задачі та запропоновано математичну модель «задачі про рюкзак». Запропонований підхід до розподілу коштів на заходи, які наближають реальний стан системи управління інтелектуальним капіталом до планового, дає можливість їх оптимального використання.

Стаття написана українською мовою

Зубко С. В., Карковська В. Я.
Організаційна культура та її важливість в секторі державного управління (c. 113 - 119)
У статті проаналізовано результати досліджень вітчизняних і зарубіжних науковців, що стосуються питання важливості організаційної культури для сектора державного управління. Виокремлено зв’язки організаційної культури, що свідчить про її нерозривність з процесами діяльності організації та результативності. Культура сприяє усуненню організаційної неоднозначності поведінки співробітників і сприяє їх ефективній поведінці. Розкрито основні характеристики, притаманні організаційній і корпоративній культурам. Установлено, що відмінність організаційної культури від корпоративної полягає в так званій «політиці», тобто в тому, як публічні службовці взаємодіють з політикою та суспільством в цілому. Доведено, що більшість досліджень культури зосереджені на приватних організаціях, і тільки їх незначна кількість приділяє увагу державному сектору. Зазначено, що будь-яке дослідження організаційної культури державного сектора має враховувати її зовнішній контекст, тобто її взаємозв’язок з політикою та суспільством загалом. Зовнішній контекст може стосуватися ставлення службовців до політики та відносин з громадянами та громадянським суспільством. У внутрішньому контексті відношення службовців можуть відрізнятися за конкретними характеристиками, такими як дистанція від влади, уникнення невизначеності, керівництво у прийнятті рішень і переваги співробітників. Акцентовано увагу на параметрах організаційної культури та проаналізовано різні точки зору науковців. Охарактеризовано профілі організаційної культури, які служать для її кількісного оцінювання.

Стаття написана українською мовою

Прядко О. М., Тарасов І. Ю.
Нова збита десертна продукція: маркетинговий погляд на споживчий аспект (c. 119 - 125)
Проаналізовано, систематизовано й узагальнено наукові праці учених, розглянуто проблеми, що пов’язані із дослідженням теоретико-методологічних і прикладних аспектів просування нової інноваційної харчової продукції на ринок. Метою статті є дослідження перспектив просування на регіональний ринок підприємств ресторанного господарства нового збитого десерту, типу самбук, з додаванням сучасної добавки «Нутріо-гем», яка проявляє широкий спектр дії: антиоксидантні, сорбційні, бактеріостатичні, комплексоутворюючі, емульгуючі, вологоутримуючі, вологозв’язуючі, стабілізуючі, структуроутворюючі властивості. Обґрунтовано, що в умовах наслідків світової пандемії та бойових дій в Україні гостро постає питання здорового й оздоровчого харчування як засобу підтримки імунітету та підвищення можливостей організму людини протистояти негативному впливу оточуючого середовища. Для виявлення потенційного попиту на інноваційний товар і його можливе сприйняття потенційними споживачами було проведено маркетингове дослідження у вигляді опитування респондентів з використанням платформи Google Forms. Метою було: вивчення потреб покупців; аналіз відповідності характеристик продукту їх вимогам; вибір сегментів ринку для нової страви. Для проведення цієї роботи було розроблено анкету, що складалася із взаємопов’язаних, поставлених у логічній послідовності питань. Обсяг вибірки склав 303 особи. Часовий термін дослідження: листопад – грудень 2021 р. Проведена робота дозволила розробити рекомендації щодо виведення цієї продукції на регіональний ринок та обґрунтувати його ринкову та споживчу актуальність у сучасних умовах.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2022

Соколовська Н. С.
Модель інтеграції операційного ризик-менеджменту в систему прийняття рішень банку (c. 130 - 137)
Серед банківських ризиків операційний ризик є найбільш складно передбачуваним і несе загрози неочікуваних і значних втрат для банків. Операційний ризик банку пов’язаний з недоліками або помилками в організації внутрішніх банківських процесів, навмисними чи ненавмисними діями працівників банку (інших осіб), збоями в роботі інформаційних систем банку або може виникнути через вплив зовнішніх факторів. За умов високої турбулентності зовнішнього середовища, в яких банки дедалі більше зусиль і фінансових ресурсів спрямовують на недопущення збитків замість максимізації прибутку, першочергової важливості набуває забезпечення ефективності операційного ризик-менеджменту та водночас безперервної діяльності банку під впливом або за реалізації будь-яких загроз операційного ризику. Реалізація операційного ризику несе потенційні чи фактичні втрати, що в окремих випадках можуть поставити під сумнів функціонування банку. У зв’язку з цим неабиякої важливості для банку набуває дотримання гранично прийнятної для банку межі ризику (risk capacity) з огляду на рівень його капіталу, адекватність та ефективність системи ризик-менеджменту, а також з урахуванням регулятивних обмежень. Операційний ризик прямо впливає на фінансову та економічну стабільність і подекуди виступає значним її підривом не лише в локальному сенсі (на рівні банку, національному рівні тощо), а й у загальному масштабі (на міжнародному та світовому рівнях). Оцінка операційного ризику банку під час прийняття будь-яких рішень має убезпечити банк від екстремальних проявів збитків від подій операційного ризику. У статті досліджено можливість інтеграції операційного ризик-менеджменту в систему прийняття рішень банку та запропоновано відповідну модель. Апробація моделі в практичній банківській діяльності вдосконалить операційний ризик-менеджмент і підвищить ефективність управління операційним ризиком.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2022

Балюк Ю. С.
Сучасні стратегії експортно-імпортної діяльності промислових підприємств та їх обґрунтування (c. 100 - 107)
Актуальність вирішення проблеми вибору стратегії експортно-імпортної діяльності пояснюється впровадженням нової економічної стратегії в Україні, яка ґрунтується на шести програмах безповоротної грантової підтримки малого та середнього бізнесу. Запропоновано сучасне визначення стратегії підприємства та стратегії експортно-імпортної діяльності. У статті обґрунтовано стратегічний набір сучасного промислового підприємства. Рекомендовано логіку етапів формування стратегії розвитку експортно-імпортної діяльності промислового підприємства, яка містить такі етапи: аналіз зовнішнього середовища та визначення його основних факторів, які впливають на експортно-імпортну діяльність; аналіз внутрішнього середовища та визначення його основних і найвпливовіших факторів експортно-імпортної діяльності; визначення проблеми функціонування та генеральної мети експортно-імпортної діяльності; визначення конкурентного середовища підприємства та позиції підприємства в ньому; розроблення альтернативних стратегій на основі сценаріїв розвитку подій (оптимістичного, песимістичного та найбільш достовірного); вибір стратегії експортно-імпортної діяльності серед альтернативних стратегій; обґрунтування інформаційно-аналітичного забезпечення розроблення стратегії; аналіз стійких, інерційних процесів експортно-імпортної діяльності підприємства та її розвитку; обґрунтування організації реалізації стратегії розвитку експортно-імпортної діяльності підприємства; формування середньострокових і оперативних планів реалізації стратегії розвитку експортно-імпортної діяльності підприємства. Також у статті запропоновано багатофакторну регресійну модель залежності відносних темпів зростання результативного показника від відносних щомісячних темпів зростання факторів. Перевагою цієї моделі є визначення впливу темпів зростання факторів на темпи зростання результативних показників.

Стаття написана українською мовою

Титикало В. С.
Науково-практичний підхід до реалізації рефлексивного просторово-процесного управління складовими економічного потенціалу на підприємствах (c. 108 - 118)
У статті розглянуто передумови здійснення просторово-процесного управління підприємствами з урахуванням сучасних тенденцій розвитку. Визначено, що здійснення процесів управління потенціалом підприємства можливе в просторах, які забезпечують ефективне функціонування в зовнішньому середовищі. Наведено розроблений науково-методичний підхід до оцінювання його складових на підставі структурно-логічної моделі формування стратегії в умовах просторово-процесного управління економічним потенціалом підприємств у процесі структурних перетворень. Обґрунтовано причини та складові, що призвели до зміни зовнішнього середовища, вплив на які дозволяє підприємству ефективно управляти власними внутрішніми змінами, постійно бути налаштованим на інновації й тим самим забезпечувати сильні конкурентні позиції. Здійснено оцінювання їх рівня впливу відповідно до запропонованих етапів. Розроблено структурно-логічну модель формування стратегії управління економічним потенціалом підприємств у процесі структурних перетворень залежно від рівня економічного потенціалу, форми фінансового забезпечення та впливу зовнішнього середовища на основі використання запропонованого куба стратегій, що дозволило сформувати сукупність функціональний стратегій. Проведено позиціонування машинобудівних підприємств в кубі стратегій з метою формування стратегії управління економічним потенціалом залежно від форми фінансування, рівня економічного потенціалу та впливу зовнішнього середовища.

Стаття написана українською мовою

Крамаренко А. О.
Ефективне прийняття рішень: від теорії та методів до стратегії та лідерства (c. 118 - 125)
Оскільки процес прийняття рішень стає все більш багатофакторним і багатоаспектним, визначається типом розв’язуваної проблеми, стилем лідерства, обмежуючими факторами, зовнішнім і внутрішнім середовищем компанії, логічно, що матеріали статті орієнтовані на виявлення найбільш ефективних інструментів прийняття рішень. У ході дослідження базові теорії прийняття рішень були класифіковані в три групи: теорії, орієнтовані на проблему; теорії, орієнтовані на рішення; теорії, орієнтовані на ролі. Підкреслено, що домінування теоретичних підходів до прийняття рішень визначає вибір відповідних методів прийняття рішень, які поділяються на якісні (оцінні, експертно-аналітичні, змішані) та кількісні (методи в умовах визначеності та методи в умовах невизначеності). Комплекс використовуваних підходів і методів формує основи для ключової стратегії прийняття рішень – аналітичної, евристичної або експертної. Контент-аналіз результатів анкетування керівників компаній, організованого McKinsey, дозволяє виявити найбільш поширені стилі лідерства – Каталізатор, Адаптер і Хранитель. Встановлено відповідність між такими стилями лідерства, як Адаптер і Хранитель, проблемоорієнтованими теоріями, аналітичними стратегіями та кількісними методами прийняття рішень. Найбільш затребуваними методами є методи теорії ігор, метод сценаріїв, метод Дельфі, що поєднують в собі експертні оцінки, якісний аналіз і обґрунтоване зіставлення різних альтернатив. Найбільш перспективними напрямками вдосконалення системи прийняття рішень для бізнесу є науковий підхід, використання математичної та статистичної аналітики, встановлення чітких критеріїв при прийнятті рішень і вимірюванні результату, максимально можливе залучення стейкхолдерів в обговорення, висока відповідальність і прив’язка до фінансового результату, а також орієнтація на високий рівень професіоналізму управлінців і власників компаній.

Стаття написана англійською мовою

Бондаренко О. М.
Самоменеджмент як фактор результативності студентів в умовах сучасної пандемії COVID-19 (c. 126 - 133)
У статті розглядаються особливості сприйняття студентами власного самоменеджменту в нелегких умовах переходу на дистанційну форму навчання в період пандемії COVID-19 та воєнних дій в Україні. Проведено аналіз досліджень і публікацій вітчизняних і закордонних авторів щодопроблем і тенденцій розвитку вищої освіти в період та після пандемії COVID-19. Метою роботи є дослідження самоменеджменту студентів як фактора їх результативності в умовах дистанційної форми освіти під час пандемії COVID-19. Об’єктом дослідження є процес вдосконалення самоменеджменту студентів під час дистанційного навчання. Предметом дослідження є самоменеджмент студентів під час дистанційного навчання. У статті надаються результати опитування, в якому взяли участь студенти денного та заочного відділень спеціальностей «Економіка» та «Менеджмент» факультету бізнесу та соціальних комунікацій Державного університету інтелектуальних технологій та зв’язку. Дослідження проводилось протягом 2021/22 навчального року, за допомогою google-анкетування. У дослідженні взяли участь 124 студенти бюджетної та контрактної форм навчання. По результатах опитування зроблено висновки щодо сприйняття студентами навчання в дистанційній формі, їх оцінки власної результативності, рівня особистісного самоменеджменту та його впливу на успішність навчання. Більшість студентів вважають, що їм в різній мірі легко було перейти на дистанційну форму навчання, при цьому досить великий відсоток студентів адаптувались до нової форми навчання недостатньо, про що говорить великий відсоток студентів зі зниженою, порівняно з попередніми результатами, успішністю. Більшість респондентів відчувають себе досить результативними в нових умовах, що свідчить про наявність у них самоменеджменту на рівні, який їх задовольняє. Примітно, що позитивно власний самоменеджмент оцінили майже всі респонденти. Зроблено акцент на тому, що важливо впроваджувати в життя закладів вищої освіти методики, створені задля підвищення рівня самоменеджменту студентів.

Стаття написана українською мовою

Бойко Н. О.
Особливості застосування інструментів інтернет-просування на B2B-ринку (c. 133 - 137)
Метою статті є визначення відмінностей інтернет-маркетингу у В2С- і В2В-секторах, аналіз найбільш трендових інструментів інтернет-маркетингу саме в секторі В2В з метою визначення їх ефективного впливу як на маркетингову діяльність, так і на діяльність підприємств, що діють на В2В-ринку у цілому. Було прийнятим вважати, що інструменти інтернет-маркетингу більш адаптовані під сферу В2С. Багато представників промислових компаній ігнорували використання сучасних інструментів інтернет-просування, тим самим втрачаючи свою частку ринку та потенційних покупців, поступаючись їх тим, хто швидко адаптується до нових тенденцій. Але при впровадженні методів та інструментів інтернет- маркетингу важливо враховувати особливості реалізації промислової продукції у сфері В2В. У статті запропоновано методи та інструменти інтернет-маркетингу, рекомендовані для використання з урахуванням особливостей промислової продукції та сфери В2В. У результаті дослідження було виділено найбільш перспективні та дієві інструменти інтернет-маркетингу в В2В-сегменті, а також обґрунтовано, що ефект від використання цих інструментів дозволить використовувати знання про потреби клієнтів і підсилити позиції підприємства на новому конкурентному полі товарів і послуг. Зроблено висновок, що раніше було прийнято вважати, що інструменти інтернет-маркетингу найбільш адаптовані під сферу В2С. Багато представників промислових компаній ігнорували використання сучасних інструментів інтернет-просування. Здебільшого використання інтернет-маркетингу в компанії сфери В2В було ускладнене відсутністю актуальної теоретичної бази та практичних рекомендацій. Але інтернет-маркетинг дає можливість вести успішну діяльність в Інтернеті не тільки компаніям зі сфери В2С, а й компаніям сфери В2В, які реалізують продукцію промислового призначення.

Стаття написана англійською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2022

Серікова О. М.
Корпоративна соціальна відповідальність бізнесу в умовах війни в Україні: національний і глобальний виміри (c. 94 - 100)
Стаття присвячена дослідженню особливостей корпоративної соціальної відповідальності (КСВ), які сформувалися на виклики війни Росії та України, наслідками якої стали гуманітарні та соціально-економічні проблеми. Російсько-українська війна змінила реальність життя, у т. ч. економічного, що проявилося у спаді економічної активності підприємств, банкрутстві, зростанні безробіття, зниженні рівня доходів населення. У зв’язку з цим у статті визначено роль і значення КСВ в умовах війни для економіки України. Досліджено основні прояви КСВ та її модифікації у глобальному та національному вимірах у нових реаліях, що сформували нові напрями та критерії, якими стали фінансова допомога, гуманітарна допомога населенню; підтримка медикаментами, медичним обладнанням і медичними послугами; допомога при евакуації та розміщенні населення з районів активних бойових дій; організація сховищ для населення; допомога Збройним Силам України та територіальній обороні; сплата податків наперед; інформаційна кампанія на розповсюдження правди про війну; сприяння збереженню персоналу; релокація бізнесу; IT-підтримка – надання безкоштовного доступу до інформаційних ресурсів. Також для компанії важливо усвідомлювати відповідальність перед працівниками та партнерами, які і далі працюють, часто змінивши звичні обов’язки і перейшовши в режим роботи 24/7. Водночас принципами КСВ бізнесу стали залучення, орієнтованість на людський капітал, корпоративне волонтерство. Розвиток КСВ на виклики війни сприяє соціальній стійкості. Для посилення згуртованості українського суспільства запропоновано розвивати такі практики КСВ, як: соціальний маркетинг, корпоративне волонтерство; соціальне спонсорство; соціальне підприємництво; соціальні інвестиції, які в умовах військового часу набувають особливого значення та формують позитивний імідж бізнесу відповідно до нових суспільних цінностей.

Стаття написана українською мовою

Калюжна Н. Г., Мамітько Ю. С.
Кластеризація країн за національними культурними особливостями як інструмент розвитку корпоративної культури міжнародних компаній (c. 100 - 108)
Статтю присвячено впорядкування країн за національними культурними особливостями на підставі кластерного аналізу та визначення напрямів адаптації корпоративної культури українських компаній до умов співробітництва з компаніями різних країнних кластерів. Обґрунтовано, що корпоративна культура є одним із ключових факторів успіху для міжнародної компанії. Доведено, що українським міжнародним компаніям варто сконцентруватися на впровадженні в практику управління світових стандартів корпоративної культури, які базуються на врахуванні національних культурних особливостей. Проаналізовано вплив національної культури на корпоративну культуру міжнародних компаній різних країнних кластерів на основі 6-D моделі Герта Хофстеде. Розглянуто особливості корпоративної культури українських міжнародних компаній та оцінено суттєвість національних культурних відмінностей між компаніями України та типових країн різних кластерів, а саме: країн Азії, Північної Європи, Германської Європи, Латинської Америки, Близького Сходу та англо-американських країн. Показано, що корпоративна культура українських міжнародних компаній найлегше адаптується до турецьких компаній, найважче – до американських і шведських. Визначено, на які напрями адаптації корпоративної культури українській міжнародній компанії слід звернути увагу для ефективного співробітництва з міжнародними компаніями з Японії, США, Німеччини, Швеції, Аргентини та Туреччини. Доведено, що надані рекомендації сприятимуть отриманню результативної комбінації корпоративної культури української міжнародної компанії з оригінальною культурою компанії-партнера. Наголошено, що попри вагомість впливу національних культурних особливостей на корпоративну культуру міжнародних компаній, не слід недооцінювати вплив глобалізації, що певною мірою з часом згладжує різкі культурні відмінності та мінімізує вимоги до культурної адаптації.

Стаття написана українською мовою

Смерічевський С. Ф., Ареф’єва О. В., Пілецька С. Т.
Формування стратегічних рішень при управлінні змінами на підприємстві (c. 108 - 117)
Зазначено, що посилення динаміки та невизначеності зовнішнього середовища значно збільшує вимоги до управління підприємствами, які виступають як складні соціально-економічні системи. Метою дослідження є визначення напрямів здійснення управління змін на підприємствах і формування стратегічних рішень щодо підвищення ефективності діяльності на підставі ресурсозбереження. Методологічною основою статті є методи наукового пізнання, які дозволяють виявити природу управління змінами на підприємствах, основні закономірності моделювання стратегічних сценаріїв управління змінами на підприємстві. Зокрема використовуються такі методи: аналіз, синтез, систематизація – для виявлення факторів, які визначають необхідність моделювання стратегічних сценаріїв управління змінами підприємств; абстракція – з метою формування теоретичного узагальнення та висновків. У результаті дослідження доведено, що підприємствам необхідно ініціювати та проводити зміни для того, щоб відповідати вимогам ринку, збільшувати вартість, зберігати стабільність і підтримувати збалансоване економічне зростання та розвиток. Обґрунтовано алгоритм моделювання структури балансу в межах управління змінами. Запропоновано для вибору стратегії та можливості розробити сценарії для її реалізації застосувати метод Дж. Обер-Кріє, відповідно до якого для діагностики фінансових передумов доцільно провести оцінювання раціональності структурного розподілу активів і пасивів підприємства, що дозволяє з позиції руху й участі у виробничо-комерційному процесі оцінити важливі елементи забезпечення діяльності підприємства. Отже, удосконалено методичне забезпечення обґрунтування напрямів здійснення управління змінами на підприємстві на підставі прийняття стратегічних рішень щодо використання ресурсів, що дозволить підвищити результативність діяльності та її ресурсозбереження.

Стаття написана українською мовою

Чепелюк М. І.
Концептуальні засади формування системи стратегій підприємства (c. 117 - 121)
У статті розглянуто особливості формування системи стратегій підприємства. Проаналізовано погляди вчених на поняття «стратегія» та її складові елементи. На засадах класичного, комплексного, філософського, організаційно-управлінського, системного та раціонально-проактивного підходів до класифікації стратегій та шкіл стратегій Г. Мінцберга автором було запропоновано можливі варіанти підходів до формування системи стратегій підприємства. Визначено поняття «системи стратегій» і «формування системи стратегій» та їх складових елементів. До встановлених аспектів формування системи стратегій підприємства було такі: конкуренції, цілевизначення, навчання, культурний, аналізу, змін, вибору, прийняття рішень. На основі аналізу визначень з теорії стратегічного менеджменту було виокремлено такі ключові поняття, як «стратегічні рішення», «стратегічні цілі», «стратегічні альтернативи», «стратегічний вибір» і «стратегічний інструментарій», на яких побудоване подальше дослідження. Проактивний підхід формування системи стратегій зосереджується на плануванні майбутнього. Основою цих стратегій є передбачення загроз, викликів і можливостей у бізнес-середовищі. На основі аналізу шкіл стратегій Г. Мінцберга було зосереджено увагу на трьох з перелічених шкіл, на основі яких виділено базисні складові для формування системи стратегій підприємства – це культура, знання та зовнішнє середовище. Можна стверджувати, що унікальна культура є неповторним ресурсом організації. Культура сприяє отриманню унікальних результатів, їй характерна каузальна невизначеність, що робить її важкою для розуміння та копіювання. Наявність в організації комплексу знань і технологій визначає унікальність цієї організації та її здатність займатися конкретним видом діяльності на певному рівні якості. Зовнішнє середовища готує організацію адекватно реагувати на зовнішні швидкі зміни та рушійні сили, адаптуватися до них, якісно долати ворожість середовища.

Стаття написана українською мовою

Тутова А. С.
Економічне стимулювання праці менеджерів стратегічного рівня управління підприємствами за результатами їх діяльності (c. 122 - 129)
У статті досліджено доцільність здійснення стимулювання праці менеджерів стратегічного рівня управління підприємствами з урахуванням досягнутих економічних результатів діяльності підприємств. Узагальнено існуючі пропозиції з вибору та застосування критеріальних показників, за досягнення яких топ-менеджерів стимулюють підприємства, та зроблено висновок про їх недостатню обґрунтованість. Тому метою статті є уточнення теоретичних і методичних положень стимулювання праці менеджерів стратегічного рівня управління підприємствами на основі об’єктивного оцінювання результатів роботи суб’єктів господарювання щодо використання економічних ресурсів. Завданнями статті є: уточнення теоретичних положень стимулювання праці менеджерів стратегічного рівня управління; обґрунтування впливових показників результатів діяльності підприємства, за якими доцільно здійснювати стимулювання праці топ-менеджерів; формування методичного підходу до стимулювання праці топ-менеджерів на основі об’єктивного оцінювання результатів роботи суб’єктів господарювання щодо використання економічних ресурсів. Об’єктом дослідження є процес стимулювання праці топ-менеджерів підприємств. Предметом дослідження є теоретичні та методичні положення стимулювання праці топ-менеджерів підприємств. Основними методами дослідження є методи теоретичного узагальнення, аналізу, синтезу, структурно-логічний аналіз, теоретико-логічний аналіз, канонічний аналіз, багатовимірний факторний аналіз, метод аналізу факторних навантажень у рівняннях латентних факторів. Основними результатами статті є такі. Уточнено теоретичні положення стимулювання праці топ-менеджерів, зміст яких полягає у виділенні двоїстої природи стимулювання: об’єктивної – щодо досягнутих економічних результатів діяльності підприємств і суб’єктивної – щодо сприйняття топ-менеджерами валентності та достатності обсягів стимулювання, що становлять два аспекти дослідження процесу стимулювання праці. Методичний підхід до обґрунтування показників економічних результатів діяльності підприємства, за досягнення яких доцільно стимулювати топ-менеджерів, сформований з використанням канонічного аналізу та багатовимірного факторного аналізу за статистичними даними 19 промислових підприємств Харківського регіону.

Стаття написана українською мовою

Безтелесна Л. І., Мальчик М. В., Василів В. Б.
Особливості реалізації управління продажем освітніх програм закладами вищої освіти (c. 129 - 137)
Метою статті є відображення особливостей реалізації управління продажем освітніх програм закладами вищої освіти (ЗВО) України. Зазначено, що ЗВО України у своїй діяльності стикнулися з цілою низкою викликів і змушені діяти як підприємницькі структури на ринку освітніх послуг, здійснюючи продаж освітніх програм (ОП). Показано, що освітня програма – це результат і продукт спільної інноваційно-інвестиційної управлінської діяльності адміністративно-управлінського персоналу та науково-педагогічних працівників ЗВО, усіх зацікавлених осіб (стейкхолдерів) та Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО). Відображено та класифіковано фактори за ознакою впливу зовнішнього середовища на управління продажем освітніх програм. До зовнішніх віднесено ті, на які ЗВО не можуть впливати, а лише їх враховують і трансформують діяльність з орієнтацією на них. Внутрішні фактори є результатом функціонування системи менеджменту ЗВО. Визначено, що управління продажем освітніх програм ЗВО – це менеджмент забезпечення виконання тактичних маркетингових завдань, а вихідним елементом є воронка продажу, яку було спроєктовано. Сформовані етапи роботи з потенційними споживачами ОП. Розраховано конверсію продажу для ОП «Маркетинг» бакалаврського рівня на локальному ринку. Доведено, що конверсія продажів ілюструє процес донесення цінності для споживача, роботу із запереченнями, мотивації його здійснення, роботу як менеджерів з продажу, так і маркетологів. Визначено, що управління продажем освітніх програм ЗВО вимагає реалізації внутрішньоуніверситетської політики та сформовано перелік завдань, які необхідно реалізовувати в її межах. Відображено методичні підходи до прогнозування та планування продажу освітніх програм. Запропоновано ЗВО послуговуватися в управління продажем освітніх програм концепцією маркетингу 3.0 та застосовувати інтегровані маркетингові комунікації.

Стаття написана українською мовою

Богдан Н. М., Писаревський І. М., Іванова О. М., Поколодна М. М.
Інноваційні комунікаційні інструменти маркетингової діяльності підприємств туристського та готельного бізнесу (c. 137 - 142)
У статті досліджено маркетингові комунікації, що використовуються підприємствами туріндустрії. Мета статті полягає в дослідженні новітніх маркетингових комунікацій і розробці напрямів їх застосування на підприємствах туристського та готельного бізнесу. Обґрунтовано необхідність формування та реалізації маркетингової комунікаційної політики, що відповідає специфіці та цілям підприємства задля досягнення високого рівня конкурентоспроможності та бaжaного результату діяльності. Визначено особливості та структуру комплексу маркетингових комунікацій підприємств туріндустрії, що містять такі елементи: реклама, стимулювaння збуту, персональний продаж, паблік рілейшнз, прямий маркетинг. Доведено необхідність впровадження новітніх технологій у зазначеній сфері, оскільки в сучасному світі глобальної комп’ютеризації просто необхідно використовувати сучасні технологічні ресурси, зокрема мережу Інтернет, у такій чутливій і конкурентній галузі. За результатами аналізу й узагальнення дослідження компанії Travelport, що є одним із видатних провайдерів послуг електронної дистрибуції в туріндустрії, складено рейтинг маркетингових комунікацій, що застосовуються в туристському та готельному бізнесі. На основі результатів дослідження встановлено необхідність інтегрованого підходу до планування та реалізації комунікаційних процесів, заснованого на узгодженості дій усіх засобів маркетингових комунікацій у рамках єдиної стратегії для досягнення поставлених маркетингових цілей. Як інноваційний маркетинговий комунікаційний інструмент підприємствам туристського та готельного бізнесу пропонується застосування інтегрованих маркетингових комунікацій (ІМК), що являють собою цілісні комунікаційні системи та дозволяють охоплювати всі аспекти комплексу маркетингу, що сприяє найефективнішій дії на споживача. Отже, залежно від напряму діяльності, наявності кадрових ресурсів і фінансового стану, підприємство обирає спосіб презентувати себе в соцмережах через найбільш ефективний саме для нього комунікаційний інструмент.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2022

Костін Ю. Д., Шведкий В. А.
Компанії-постачальники на енергетичному ринку України: конкуренція стратегій (c. 191 - 196)
Лібералізація українських енергетичних ринків дала можливість кінцевим споживачам вільно обирати постачальника енергоносіїв. Отже, компанії, що здійснюють продаж природного газу й електроенергії, вступили в жорстку конкурентну боротьбу. Оскільки специфіка продукту, який продається на цих ринках, не передбачає можливостей його вдосконалення, акцент у конкурентних стратегіях було зроблено на ціну та поліпшення клієнтських сервісів. На ринку відбувається конкуренція стратегій: численна кількість постачальників намагається створити й утримати конкурентні переваги різними способами. Метою дослідження є виділення базових конкурентних стратегій, яких додержуються компанії-постачальники на українському енергоринку, порівняння ефективності цих стратегій, а також визначення подальших перспектив їх реалізації. Залежно від того, на які переваги постачальники орієнтуються, було виділено: хижацьку стратегію (прагнення отримати монопольну ренту); ресурсну стратегію (прагнення отримати рікардіанську ренту); стратегію інтелектуального лідерства (прагнення отримати шумпетеріанську ренту); сіткову стратегію (прагнення отримати ренту відносин); імітаційно-паразитарну стратегію (прагнення отримати шахрайську ренту). У чистому вигляді означені стратегії не існують, а, як правило, використовується симбіоз декількох стратегій. Хоча лідерами ринку є компанії з ресурсними стратегіями (спадкоємці колишніх природних монополістів), їх активно тіснять енергопостачальники, орієнтовані на шумпетеріанську ренту та ренту відносин. Оскільки в клієнтських сервісах інновації доступні всім енергетичним трейдерам, виграють конкурентну боротьбу ті компанії, яке стають інтелектуальними лідерами в бізнес-моделях і процесах. Хижацька та імітаційно-паразитарна стратегії зумовлюють численні негативні наслідки для всіх учасників ринку – споживачів, генерації, незалежних постачальників, регулятора, тому зустрічаються зі значним супротивом цих груп. Отже, потенціал їх використання є обмеженим.

Стаття написана українською мовою

Богма О. С., Сілакова Г. В., В'ялець О. В.
Вплив європейської інтеграції на маркетингову безпеку вітчизняного бізнесу (c. 197 - 202)
У сучасних умовах господарювання забезпечення маркетингової складової економічної безпеки, яка відповідає за затребуваність продукції ринком і можливості провадження успішної ринкової діяльності підприємств, є надзвичайно актуальним, особливо в умовах активізації процесу європейської інтеграції України, яка матиме величезні трансформаційні наслідки як для країни, так і для її бізнесу. Метою статті є систематизація позитивних і негативних наслідків впливу процесу європейської інтеграції на маркетингову складову економічної безпеки бізнесу в Україні як центральної ланки національної економічної системи. У теоретико-методичній площині досліджено трактування маркетингової складової економічної безпеки підприємства з погляду окремих авторів, що дозволило формулювати авторське визначення досліджуваної дефініції. На основі використання системного підходу розглянуто можливості та загрози європейській інтеграції України щодо впливу на маркетингову безпеку вітчизняних підприємств у розрізі основних елементів маркетингової концепції «4Р»: product (товар), price (ціна), place (місце на ринку) та promotional (просування). Розглянуто можливості та загрози європейській інтеграції для маркетингової безпеки вітчизняного бізнесу в розрізі елементу people (люди, споживачі, персонал) та вивчено переваги здійснення ринкової діяльності вітчизняними підприємствами за рахунок реалізації Україною стратегії євроінтеграції. Встановлено необхідність подальшої реалізації Україною проєвропейських реформ для повноцінного використання вітчизняним бізнесом переваг процесу європейської інтеграції. Перспективним напрямком подальших досліджень є вдосконалення використовуваних вітчизняним бізнесом маркетингових стратегій і тактики в умовах функціонування «за європейськими стандартами».

Стаття написана англійською мовою

Миляник Р. В.
Інноваційні підходи до формування та розвитку управлінських компетентностей (c. 203 - 210)
Cучасні підходи до формування та розвитку управлінських компетентностей мають орієнтуватися на основні складові моделі компетентностей менеджерів (компетентності професійні та корпоративні, управлінські, транспрофесійні, цифрові, особистої ефективності керівника), принципи, цілі їх розвитку та загалом діяльності компанії. У сучасних надзвичайно складних умовах (кризи, пандемії, війни) менеджери на своєму рівні відповідальності мають реалізовувати та набувати нових здатностей підтримувати функціонування компанії чи структурного підрозділу, проєкту або напряму діяльності, протистояти новим загрозам, забезпечувати стійкість діяльності компанії та опірність кризовим процесам. Метою статті є з’ясування особливостей і систематизація ефективних інноваційних підходів до формування та розвитку управлінських компетентностей фахівців і менеджерів. Удосконалення управлінських компетентностей має відбуватися за принципом безперервності освіти та саморозвитку керівника, а вибір підходів та інструментів розвитку компетентностей має здійснюватися відповідно до потреб і цілей компанії. Важливим у сучасному мережево-цифровому світі є задіяння широкого спектра цифрових та онлайн-інструментів, потенціалу середовища та професійної взаємодії. Засобами формування управлінської компетентності є: залучення у проєктну діяльність, менторинг і/або консалтинг, коучинг, екшн-навчання, баскет-метод та інші. З точки зору формування управлінських компетентностей вкрай актуальними та затребуваними також є різні методи неформального, інформального навчання, самоосвіти. Причому в даному випадку неформальне навчання може розглядатись як відповідь на потребу в набутті управлінських компетентностей на різних етапах побудови своєї управлінської кар’єри, яку можуть відчувати люди різних професій. Доцільність та ефективність конкретних інструментів та методів розвитку управлінських компетентностей, їх особливості можуть стати предметом подальших досліджень.

Стаття написана українською мовою

Кондратенко Н. О., Новікова М. М., Боровик М. В., Тернова І. А.
Специфічні риси принципів та методів оцінки ефективності управлінських рішень на промислових підприємствах України (c. 210 - 217)
У статті визначено специфічні риси принципів та методів оцінки ефективності управлінських рішень на промислових підприємствах України. Зазначено, що поліпшення економічної ситуації в Україні в умовах воєнного стану та бойових дій на її території сьогодні можливе лише на основі комплексного використання принципів та методів оцінки ефективності управлінських рішень, від якості яких залежить життєздатність вітчизняних промислових підприємств і збереження національного господарства в цілому. Відзначено, що ефективність і результативність управлінських рішень визначається дією безлічі факторів технічного, організаційного, економічного та соціально-психологічного характеру, вплив яких проявляється на різних стадіях процесу розробки та реалізації рішень. Визначено вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на діяльність керівників промислових підприємств. Встановлено, що на промислових підприємствах з метою максимально ефективного пристосування до змін чинників зовнішнього та внутрішнього середовища мають бути розроблені програми розвитку потенціалу менеджерів, його удосконалення, які включають дію комплексних, довгострокових і вартісних досліджень і впроваджувальних програм. Реалізація даних заходів повинна бути заснована на використанні формальних і неформальних методів управління, що базуються на процесах постійної зміни та вдосконалення. Зроблено висновок, що однією з важливих умов якості та ефективності прийняття управлінських рішень для промислових підприємств України є створення високоякісної інформаційної бази та підбір висококваліфікованих кадрів у сфері управління, оскільки рівень освіти та досвід сучасного менеджера є вагомим чинником розвитку господарюючого суб’єкта. Щодо оцінки ефективності прийняття рішень та управлінської діяльності менеджера, зроблено висновок, що на промислових підприємствах України повинні бути розроблені програми розвитку потенціалу управлінців, його нарощування та вдосконалення, які складаються з комплексу довгострокових досліджень та оперативних планів навчання.

Стаття написана українською мовою

Кірік Т. М., Хаустова В. Є., Решетняк О. І., Іванова О. А.
Напрями поліпшення якості бізнес-планів (c. 217 - 228)
Дослідження напрямів поліпшення якості бізнес-планів є дуже важливим, оскільки практика бізнес-планування висвітлює недоліки процесів планування та якості вітчизняних бізнес-планів. Дослідження недоліків, які знижують якість бізнес-планів, має теоретичне та практичне значення для підвищення якості бізнес-планування в цілому як процесу, та бізнес-плану як його результату. Від цього залежить підвищення рівня ведення бізнесу в Україні, його ефективності. Тому проблема забезпечення якості бізнес-планів відіграє важливу роль для внутрішніх процесів бізнесу та для інвестиційного спілкування з метою пошуку зовнішніх інвестицій для розвитку. Метою статті є визначення перспективних напрямків поліпшення якості бізнес-планів та вимог щодо практики в цій сфері. У роботі пропонується загальний підхід до визначення перспективних напрямків на основі дослідження основних дефініцій, важливих для визначення категорії «якість бізнес-плану», виявлення факторів формування якості бізнес-планів, розкриття сутності та особливості методологічних засад формування якості бізнес-плану. Методичною базою статті є: огляд літератури, аналіз та оцінка практичних недоліків бізнес-планів з точки зору дотримання технології розробки й обґрунтування, що забезпечує якість документа. Визначено основні напрями поліпшення якості бізнес-планів, зокрема: дотримання технології розробки й обґрунтування; вдосконалення методичних рекомендацій на основі вивчення проблем практичного бізнес-планування; підготовка фахівців, які володіють методикою розробки бізнес-плану інвестиційного проєкту, обґрунтування управлінських рішень; розвиток планування на підприємствах.

Стаття написана українською мовою

Чепелюк М. І.
Методологічний підхід до формування системи стратегій підприємства (c. 228 - 233)
У статті розглянуто методологічні підходи до управління стратегічними перетвореннями та проаналізовано існуючі підходи до формування системи стратегій підприємства. В умовах, що постійно змінюються, потрібен ефективний підхід до управління стратегічними перетвореннями на підприємстві, що стало однією з найгостріших і актуальних проблем менеджменту. Методологічну основу дослідження склали системний, процесний, інституціональний, поведінковий, когнітивний підходи. Системний підхід, побудований на принципах цілісності, узгодженості, збалансованості в цілях і завданнях, взаємодоповненості інструментарію, – акцентує увагу на інструментах як способі дій, методах прийняття та реалізації стратегічних рішень при формуванні системи стратегій підприємства. Процесний підхід – на своєчасності прийняття стратегічного рішення, результативності щодо досягнення цілей. В інституціональному підході за основу взято якість корпоративного управління, інформаційну прозорість, соціальну й екологічну відповідальність. У поведінковому підході – формування готовності персоналу до реалізації стратегії, конкурентних переваг підприємства. Когнітивний підхід базується на якості стратегічного мислення та використанні знань, досвіду як унікального стратегічного ресурсу, на активному пошуку можливостей та їх використання в процесі формування системи стратегій. Проведений аналіз показав велику кількість підходів, що можуть використовуватися з урахуванням динамічного зовнішнього середовища та розвитку інформаційних технологій. У даний час, завдяки розвитку інформаційних технологій та цифровізації, є передумови розробки більш сучасних підходів до процесу формування системи стратегії на основі статистичних даних про показники внутрішньої бізнес-діагностики підприємства та прогнозів довкілля з урахуванням динаміки зміни цих факторів.

Стаття написана українською мовою

Салашенко Т. І.
Оцінка результативності ринку електричної енергії України (c. 234 - 246)
Україна зобов’язалася імплементувати європейську модель ринку електроенергії та запровадити європейські засади конкурентної політики на ньому. Одним із завдань є запровадження постійного та якісного моніторингу ринку. Однак його положення й досі відсутні. Тому в роботі запропоновано методичний підхід до оцінки результативності функціонування ринку електроенергії як інструмент його моніторингу, який опирається на ключові показники результативності та дозволяє регулятору вчасно виявляти та контролювати порушення роботи, а учасникам ринку приймати ефективні управлінські рішення, спрямовані на досягнення загальної мети його реформування. Оцінка результативності ринку електроенергії має відбуватися за 12 локальними показниками, розподіленими за 4 компонентами, такими як збалансованість, варіабельність, динамічність і пропорційність. Дослідження ринку доцільно проводити за його сегментами (ринок двосторонніх договорів, ринок на добу наперед, внутрішньодобовий ринок і балансуючий ринок), а також за різними режимами навантаження (базовий, піковий, позапіковий). Рівень результативності можна визначити на основі діаграми-радара шляхом порівняння площі отриманої фігури з площею фігури-еталона. Інформаційною базою цього підходу є відкриті дані оператора систем передачі, оператора ринку та інших професійних учасників. У статті проведено апробацію цього підходу на ринку електроенергії України в жовтні 2021 р., що дозволило виявити таке: загальна результативність ринку електроенергії України знаходилася на задовільному рівні, у т. ч. за такими сегментами, як ринок двосторонніх договорів, ринок на добу наперед і внутрішньодобовий ринок, тоді як результативність балансуючого ринку була на низькому рівні. Найсильніші його компонентами були динамічність і збалансованість, тоді як варіабельність і пропорційність – найслабшими.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2022

Лучко Г. Й.
Управління проєктами підвищення лояльності споживачів (c. 173 - 179)
Метою даної статті є дослідження тенденцій зміни поведінки українських споживачів на ринку після початку військового вторгнення Росії, визначення факторів, які впливають на рівень їх лояльності до продукції (послуг) компаній, та розроблення рекомендацій щодо ефективного управління проєктами підвищення лояльності клієнтів компаній. У статті визначено, що масштабне військове вторгнення Росії на територію України суттєво вплинуло на існування та функціонування більшості вітчизняних компаній, які лише почали відновлювати показники ефективності власного бізнесу та пристосувались до роботи в умовах пандемії COVID-19, а також на рівень купівельної спроможності споживачів. Розглянуто стан українського бізнесу та тренди зміни споживацької поведінки на ринку в умовах війни. Встановлено, що підприємцям необхідно докласти максимальних зусиль для втримання свого клієнта та залучення нових, а для цього потрібно розробляти та впроваджувати комплексні програми лояльності, які дозволять вибудувати довготривале ефективне партнерство зі своєю цільовою аудиторією. Рівень лояльність є основним показником ефективності взаємодії компанії з її споживачами. Автором досліджено та запропоновано класифікацію актуальних на даний час факторів впливу на лояльність споживачів, урахування яких сприятиме переходу постійних клієнтів компанії до категорії лояльних. Обґрунтовано доцільність реалізації спеціальних проєктів з розроблення та впровадження програм лояльності в компанії. Визначено, що застосування методології управління проєктами сприятиме успішному їх виконанню з дотриманням усіх обмежень: часу, змісту, вартості та якості, а також дозволить знизити ризики й уникнути чи нівелювати численні відхилення в проєкті, які виникають внаслідок змін зовнішнього та внутрішнього середовища. Для реалізації проєктів повинна бути сформована команда висококваліфікованих фахівців. Успіх впровадження програми підвищення лояльності споживачів залежить від компетентного управління проєктом фаховим проєктним менеджером. Успішне застосування знань методології управління проєктами та професійне керівництво командою фахівців сприятимуть ефективному управлінню проєктами підвищення лояльності споживачів та досягненню стратегічних цілей розвитку компанії.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2022

Шкребень Р. П., Квашина Ю. А., Полозков Я. Є.
Теоретичне підґрунтя управління фінансово-економічною безпекою бізнес-процесів підприємства (c. 114 - 120)
У статті наведено теоретичне забезпечення управління фінансово-економічною безпекою бізнес-процесів підприємства з позицій концепції безпекоорієнтованого розвитку, ресурсного та процесного підходів. Традиційним у світовій практиці вважається ресурсний підхід, де фінансово-економічна безпека підприємства розглядається як стан ефективного використання ресурсів суб’єкта господарювання для запобігання загрозам і дестабілізуючим чинникам. Результати цих досліджень створюють методологічний базис для побудови системи управління фінансово-економічною безпекою підприємства, що формує управлінську реакцію на певні ризики та загрози за рахунок специфічних функцій та аналізу, обліку, діагностики. Комплексне дослідження стану економічної безпеки підприємства неможливе без урахування положень і принципів процесного підходу – виокремлення характеристик фінансово-економічної безпеки бізнес-процесів, локалізованого оцінювання їх рівнів та впливу на поточні фінансово-економічні результати, реалізацію стратегічних цілей. Фінансово-економічна безпека бізнес-процесів забезпечується формуванням таких властивостей здійснення бізнес-процесів, як: фінансово-економічна стійкість; організаційна адаптивність; функціональна ефективність; інноваційна активність; управлінська компетентність. Вирішення зазначених завдань неможливе без застосування стратегічного інструментарію управління фінансово-економічною безпекою бізнес-процесів розвитку підприємств. За результатами аналізу досліджень характеристик видів бізнес-процесів визначено критерії-ознаки фінансово-економічної безпеки бізнес-процесів підприємства.

Стаття написана українською мовою

Іванова М. І., Трифонова О. В., Варяниченко О. В., Іванова О. О.
Планування виставкового бізнесу як складова успішного адміністрування в умовах військової агресії в Україні та світової пандемії (c. 120 - 128)
Метою статті є визначення ролі адміністрування при плануванні виставкового бізнесу в умовах військової агресії в Україні та світової пандемії. Україна протягом останніх чотирьох років стикається із проблемами, які мають невідворотну силу та напряму впливають на усі сфери діяльності. По-перше, пандемія COVID, яка паралізувала не лише бізнес в Україні, але й у всьому світі, а по-друге, військова агресія з боку РФ, яка підвищила ризик здійснення будь-якого виду господарської діяльності через обстріли, окупацію територій і воєнні дії в нашій країні та збільшення переселенців до багатьох країн Європи, Азії та Америки. Сучасне адміністрування організацій базується на двох основних складових: по-перше, це діяльність вищого керівного складу організації та, по-друге, це наука і мистецтво управління бізнесом в умовах динамічного бізнес-середовища та інтенсивної конкуренції. При цьому були використані загальнонаукові та спеціальні методи системно-структурного аналізу і синтезу для виокремлення екзо- та ендогенних пандемічних ризиків, які проявляються на підприємствах виставкового бізнесу, та систематизації додаткових можливостей для учасників діалогової інтерактивної конференції; SWOT-аналіз для виявлення факторів, які впливають на діяльність, і з’ясування факторів, що враховуються при плануванні діалогової інтерактивної конференції. За результатами огляду літератури було виокремлено етапи організації діалогової інтерактивної конференції. Апробація теоретичних досліджень зроблена за результатами діяльності ТОВ «Фірма «Метал-Кур’єр», яке спеціалізується на видавничій діяльності та проведенні конференцій під час організації виставок. Аналітичне дослідження показало, що отриманий ефект через адміністрування діалогової інтерактивної конференції може бути використаний як цільовий показник при адмініструванні виставкової діяльності підприємства. Подальшими дослідженнями в даному напрямі є пошук та аналіз перспективних світових ринків для проведення діалогових інтерактивних конференцій.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2022

Пілецька С. Т.
Формування конкурентної стратегії аеропорту в умовах невизначеності (c. 193 - 198)
У статті зазначено, що аеропорти як частина транспортної системи є найважливішою складовою національної, регіональної та місцевої інфраструктури. Доведено, що основою конкурентної стратегії аеропорту є необхідність забезпечення його ефективної роботи шляхом адаптації до невизначеності зовнішнього середовища; є інструментом формування та підтримки конкурентних переваг, основою оптимального розподілу й ефективного використання ресурсів. Метою дослідження є розробка системного підходу до формування конкурентної стратегії аеропортів в умовах невизначеності впливу зовнішнього середовища. Доведено, що система формування конкурентної стратегії аеропорту представлена у вигляді таких підсистем: інформаційне забезпечення формування конкурентоспроможності; управління конкурентоспроможністю; планування та прогнозування конкурентної стратегії; комплексна адаптивність до змінних умов функціонування. Обґрунтовано, що конкурентна стратегія аеропорту: визначає напрямок розвитку аеропорту як системи, її місію, цілі, основні завдання, форми та зміст діяльності; встановлює єдину систему пріоритетів і визначає напрями їх реалізації; є основою для вироблення рішень у сфері транспортної політики та зростання капіталізації аеропорту, розробки цільових програм розвитку інфраструктурної складової; розглядається як база для розроблення єдиного бачення сучасної ролі аеропорту та перспектив його розвитку, взаємодії із органами виконавчої та законодавчої влади різних рівнів, бізнесом, користувачами авіатранспортних послуг. Подальші дослідження направлені на розробку механізму формування конкурентної стратегії аеропортів в умовах невизначеності.

Стаття написана українською мовою

Шишковський С. В.
Сучасні тенденції розвитку підприємств в Україні (c. 199 - 205)
В умовах перманентних змін, що породжуються нестабільністю внаслідок війни і збільшенням невизначеності бізнес-середовища, кардинально змінюється розвиток підприємств. У статті розроблено трактування розвитку підприємства як процесу кількісних, якісних і структурних змін його стану (потенціалу) та функціональної активності для досягнення встановлених бачення та мети (результативності), що зумовлюються іманентною схильністю до вдосконалення, в умовах перманентних змін бізнес-середовища. Розглянуто поняття інновацій та розвитку. Проаналізовано основні тенденції зміни макроекономічних показників України. При аналізі балансу підприємств відмічено, що стрімке зношення необоротних активів на підприємствах спричинене незадовільним амортизаційним відновленням основних засобів. Проблеми зі збутом продукції призводять до зростання частки оборотних активів у балансі підприємств. Незадовільний стан балансу підприємств призводить до сповільнення темпів розвитку промисловості в Україні. Рівень заробітної плати в галузях промисловості не є однаковим і різниться від виду діяльності. Розвиток економіки та суспільства перебувають у постійній взаємодії та взаємозв’язку. Дослідження вітчизняного практичного досвіду промислового виробництва свідчить про високий інтелектуальний і кадровий потенціал, проте кількість підприємств, які впроваджують інновації, у 2020 р. становила лише 14,9% від загальної кількості промислових підприємств, що менше у 4 рази, ніж у розвинутих країнах. Установлено, що основні проблеми, які впливають на розвиток промислового комплексу України, пов’язані із: недостатньою інноваційною активністю підприємств; втратою усталених ринків збуту продукції; технічною застарілістю та низькою якістю продукції; недостатнім внутрішнім фінансуванням; неефективним витрачанням амортизаційних коштів підприємствами.

Стаття написана українською мовою

Жарська І. О.
Сучасні тренди логістики сталого розвитку (c. 206 - 211)
Метою статті є узагальнення досвіду українських і міжнародних компаній з використання концепції сталого розвитку при здійсненні своєї діяльності. У статті розглянуто основні події та зміни в управлінні ланцюгами поставок, пов’язані з переходом на концепцію сталого розвитку окремо за елементами логістичної системи, такими як постачання, транспорт, упаковка. Наведено приклади законодавчих змін в Україні та країнах ЄС, спрямованих на забезпечення більш широкого впровадження концепції сталого розвитку. Зокрема, проаналізовано екологічні обмеження для морських суден, запроваджені Європейською комісією; зміни до закону про упаковку Німеччини, які зобов’язують представників інтернет-торгівлі та імпортерів зареєструватися в центральному реєстрі упаковки (ZSVR) і декларувати використання різних видів тари й упаковки; Закон України № 1534-ІХ про автоматичну фіксацію порушень габаритно-вагових параметрів транспортних засобів та підвищення відповідальності автомобільних перевізників за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм. Розглянуто досвід окремих компаній – учасників логістичного ринку з упровадження концепції сталого розвитку у своїй діяльності. У результаті дослідження доведено, що концепція сталого розвитку посідає важливе місце при побудові бізнес-моделей провідних учасників світового логістичного ринку. Співпраця із соціально відповідальними постачальниками, зменшення вуглецевих викидів при транспортуванні вантажів, перехід на екологічні види упаковки, участь у соціально важливих проєктах і сприяння розвитку місцевої громади відіграють важливу роль для формування бренду соціально відповідальної компанії, що, своєю чергою, дозволяє компанії отримати додаткові конкурентні переваги на ринку та зберегти свої позиції в конкурентній боротьбі. У подальших дослідженнях передбачається розробити методику оцінки ефективності впровадження принципів сталого розвитку в побудову окремих ланцюгів поставок.

Стаття написана українською мовою

Кондратенко Н. О., Швед А. Б.
Сучасні технології управління інноваційним потенціалом промислових підприємств (c. 212 - 218)
У статті визначено сучасні технології управління інноваційним потенціалом промислових підприємств та умови їх застосування. Зазначено, що сьогоднішній стан інноваційної діяльності в Україні є незадовільним. Він характеризується малою часткою інноваційної продукції в загальному обсязі продукції, що виробляється вітчизняними виробниками; невмінням менеджменту підприємств пристосовуватися до мінливого зовнішнього середовища та наслідків глобальної фінансової кризи. Для України основною проблемою в інноваційній сфері є несприйняття багатьма промисловими підприємствами змін і «правил гри» в сучасному бізнес-середовищі. З’ясовано, що для вирішення питань підвищення ефективності управління інноваційним потенціалом промислових підприємств України необхідно використовувати комплекс прогресивних технологій загального управління, що позитивно вплине на інноваційну сферу діяльності будь-якого господарюючого суб’єкта. Відзначено, що завдання, що вирішують сучасні технології управління інноваційним потенціалом промислових підприємств, повинні враховувати: наявність, кількість та якість ресурсів; стан ринку; конкурентне середовище; технологічний рівень підприємства. Зокрема, завдання визначаються на довго- та короткострокову перспективи, де встановлюються критерії та параметри управління інноваційними процесами на промисловому підприємстві. Зроблено висновок, що однією з важливих умов ефективного управління інноваційним потенціалом промислових підприємств України є використання сучасних технологій менеджменту, які засновані на п’яти підходах: цільовому, процесному, функціональному, ресурсному та конкурентному. Запропонований методичний підхід до визначення резервів підвищення ефективності інноваційної діяльності промислового підприємства дає можливість стверджувати, що розрахунок показників ефективності інноваційної діяльності необхідно здійснювати на основі фактичних результатів діяльності підприємства через певні інтервали часу.

Стаття написана українською мовою

Новікова М. М., Боровик М. В., Бубирьов Є. А.
Теоретичні аспекти управління організаційними змінами на підприємстві (c. 219 - 225)
У статті проведено дослідження теоретичних аспектів упровадження організаційних змін у менеджмент організацій і визначення сутності управління організаційними змінами в діяльності вітчизняних підприємств та організацій. Визначено, що зміни є невід’ємною частиною діяльності вітчизняних підприємств та організацій і найчастіше розглядають зовнішні, внутрішні та організаційні зміни. Аналіз теоретичних підходів до визначення поняття «організаційні зміни» виявив відсутність єдиного загальноприйнятого підходу до визначення цього поняття та дозволив встановити основні позиції, з яких розглядається дане поняття. Встановлено, що організаційні зміни характеризують зміни, які відбуваються в діяльності підприємств та організацій і пов’язані із упровадженням нових форм і методів управління, що враховують вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, та спрямовані на досягнення встановлених цілей їх діяльності. Запропоновано узагальнюючу класифікацію організаційних змін, яка: дозволяє визначити змістовне наповнення організаційних змін; забезпечує керованість усіх процесів упровадження організаційних змін; створює можливості для контролю організаційних змін і виступає базисом для побудови системи управління організаційними змінами в менеджменті організації та є відправною точкою для розуміння та напрацювання важелів впливу на опір організаційним змінам з боку персоналу. Визначено, що управління організаційними змінами є складним і багатогранним процесом, який стосується всіх сфер і напрямів діяльності підприємств та організацій. Запропоновано розглядати управління організаційними змінами як сукупність цілеспрямованих управлінських дій у системі менеджменту організації, спрямованих на переведення його із одного стану в інший (бажаний), які здійснюються згідно з визначеними цілями розвитку в умовах мінливості зовнішнього та внутрішнього середовища. Визначено мету, головне завдання, предмет і об’єкт управління організаційними змінами. Розглянуто позитивні результати, які можуть отримати вітчизняні підприємства та організації від упровадження організаційних змін у свою діяльність.

Стаття написана українською мовою

Банніков В. Б.
Форсайт як інструмент стратегічного управління в IКT-індустрії (c. 225 - 230)
Форсайт, як один із найефективніших інструментів стратегічного управління, логічно вписався в систему стратегування, що зумовлює сучасність та актуальність даного дослідження. Прагнення до обміну традиціями та практиками менеджменту поряд з урахуванням масштабів також сприяють розвитку стратегічного управління, зокрема форсайт-менеджменту. Робота присвячена виявленню сутності форсайт-досліджень і можливостей втілення їх результатів у практику, зокрема на підприємствах ІКТ-індустрії. Для досягнення мети використовувалися загальні та спеціальні методи, такі як методи системного аналізу, аналізу і синтезу, емпіричні методи порівняння та узагальнення, кейс-метод. Завданням статті є вивчення практики застосування методології форсайту в галузі ІКТ. У статті розглянуто зміст та особливості форсайту як інструменту стратегічного управління розвитком підприємств для забезпечення їх конкурентоспроможності. Метою практичного застосування форсайту є реалізація стратегічного довгострокового передбачення, яке формується на основі думок експертів, аналізу чинників, виявлення стейкхолдерів, показує тенденції розвитку підприємства, дозволяє сформувати сценарії розвитку та втілити стратегію. Його головна перевага полягає в забезпеченні надання конкурентних переваг протягом тривалого часу. Визначено, що при проведенні форсайту можуть використовуватися стандартні методи, впроваджуватися кращі практики та досягнення інших підприємств. Обґрунтовано основні кроки форсайт-менеджменту. Визначено ефективність і перспективи його застосування. Проаналізовано позитивні та негативні аспекти застосування методології форсайту в проєктах на підприємствах. Висновки та результати статті можуть бути корисними в навчально-науковому процесі економічних факультетів вищих навчальних закладів. Доцільним є практичне використання в управлінні підприємствами з метою підвищення їх ефективності на інноваційній основі.

Стаття написана англійською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2022

Подра О. П., Горошко Ю. В.
Циркулярні моделі управління розвитком бізнесу: проблеми та перспективи в Україні (c. 231 - 236)
Метою статті є дослідження циркулярних моделей управління розвитком бізнесу, зокрема проблем і перспектив в Україні. На основі проведеного дослідження наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених було встановлено сутність понять «циркулярна економіка» та «бізнес-модель». У статті проаналізовано базові принципи економіки замкненого циклу 3R (скорочення, повторне використання, переробка) та засади її функціонування, а також детально досліджено п’ять основних циркулярних бізнес-моделей (товар як послуга; круговий ланцюг постачання; переробка ресурсів; продовження життєвого циклу (ЖЦ) товару; дизайн без відходів) та наведено їх графічну взаємодію. Окрім цього, обґрунтовано основні аспекти їх функціонування, що включають три рівні, зокрема: рівень ведення бізнесу та витрати, ринкова вартість та рівень екосистеми. Наведено приклади підприємств, що функціонують на теренах ЄС та ефективно реалізують досліджені бізнес-моделі у своїй діяльності, що доводить ефективність і доцільність їх впровадження вітчизняними підприємствами. Також визначено основні проблеми та ризики під час упровадження циркулярних моделей управління розвитком бізнесу, серед яких: екологічні, соціальні та економічні. З метою нейтралізації та мінімізації впливу виокремлених проблем і ризиків на діяльність суб’єктів господарювання запропоновано заходи щодо забезпечення плавного переходу вітчизняних підприємств від лінійної до циркулярної економіки. Встановлено, що завдяки запровадженню бізнес-моделей у етапи виробництва компаніям вдається заощадити значну частину ресурсів, збільшити свої доходи та навіть створити додаткові робочі місця. Варто зауважити, що в статті представлено незначну частину прикладів щодо реалізації та використання бізнес-моделей замкненого циклу, тому перспективи подальших дослідження можна окреслити в напрямку вивчення інших прикладів їх застосування та розроблення дієвих заходів симулювання переходу до циркулярної економіки на державному рівні.

Стаття написана українською мовою

Кондратенко Н. О., Новікова М. М., Волкова М. В., Москаленко Є. С.
Проблеми та перспективи вдосконалення управління розвитком страхових компаній України (c. 237 - 243)
У статті визначено проблеми та перспективи вдосконалення управління розвитком страхових компаній України. Відзначено необхідність прийняття стратегічно ефективних рішень, які максимально сприяють адаптації страхових компаній до зовнішнього середовища, формування на їх основі тактичних завдань. Зазначено, що як і будь-яка господарська діяльність, страхування вимагає впровадження якісної системи управління. Звідси – загальна ефективність управління страховою компанією складається з рівнів ефективності управління окремими підсистемами: фінансовими ресурсами, маркетингом, продажами та ін. В існуючій структурно-процесній моделі страхової компанії межі між структурними рівнями визначені нечітко. Деякі елементи структур однаковою мірою належать до різних структурних груп, і в цьому разі часто одна структура накладається або перетинається з іншою. З’ясовано, що державне регулювання діяльності страхових компаній повинно ґрунтуватися на принципах, що забезпечать його ефективність, адекватність і прозорість, сприятимуть розвитку та прибутковості страховиків і захищатимуть споживачів страхових послуг. Зроблено висновок, що однією з важливих умов ефективного управління розвитком страхових компаній України є використання сучасних технологій менеджменту та підтримка держави у вигляді регулювання їх діяльності, що ґрунтується на певних принципах, які забезпечують його ефективність, адекватність і прозорість, сприятимуть розвитку та прибутковості страховиків і захищатимуть споживачів страхових послуг. Запропоновано методичний підхід до визначення ефективності управління розвитком страхових компаній на основі використання таких коефіцієнтів: невизначеності діяльності управління; концентрації функцій; накопичення організаційною структурою дисфункцій; раціоналізації використання елементів; концентрації елементів; складності організаційної структури управління, що дозволяє встановити відмінності між існуючим і бажаним станом базових показників ефективності системи управління розвитком суб’єкта господарювання.

Стаття написана українською мовою

Лебідь Т. В., Пундор А. М.
Перспективи впровадження ІТ-проєктів у сферу бджільництва в Україні (c. 244 - 250)
Метою статті є обґрунтування доцільності, визначення перспектив і представлення концепції реалізації ІТ-проєктів у сфері бджільництва в Україні на основі дослідження вітчизняного ринку бджільництва. У статті проаналізовано стан, тенденції та проблеми сучасного ринку меду та продуктів бджільництва. Зазначено, що бджільництво є вагомою складовою аграрного комплексу України, і розвиток інформаційних технологій не оминув і цю сферу. Досліджено існуючі ІТ-продукти, які застосовуються в бджільництві. З метою визначення потреб виробників меду та продуктів бджільництва та проблем, з якими стикаються пасічники при здійсненні господарської діяльності, було проведено опитування власників пасік і наведено результати. Враховуючи перспективність галузі та зацікавленість опитаних бджолярів, для прикладу описано концепцію розробки мобільного застосунку, який дозволить об’єднати всіх учасників ринку (покупців, продавців, посередників, виробників тощо) для отримання інформації та допомоги у здійсненні операцій купівлі-продажу. Інноваційні рішення у сфері бджільництва мають бути спрямовані на: підвищення конкурентоспроможності пасік; збільшення продуктивності та зниження витрат на утримання бджіл і виробництво меду та іншої продукції. Бізнес-модель запропонованого ІТ-продукту представлено у вигляді бізнес-моделі Остервальдера. Основна ідея застосунку полягає в наданні можливості учасникам ринку купити чи продати товари, необхідні для забезпечення потреб господарства та виконання інших контрактів, пов’язаних з їх діяльністю, та отриманні відсотку від укладеної угоди. Процес створення мобільного застосунку представлено у вигляді етапів життєвого циклу проєкту. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є впровадження інноваційних проєктів розвитку в бджільництві, які дозволять реалізувати високий потенціал ринку меду України.

Стаття написана українською мовою

Цимбалюк С. О., Ковтун О. А.
«Зелене» управління людськими ресурсами: вплив екологічних практик на діяльність організації (c. 250 - 256)
Останніми роками бізнес дедалі більшою мірою виявляє зацікавленість у соціальній відповідальності, зокрема в екологічній її складовій. Для реалізації екологічних програм організації необхідні працівники, які володіють «зеленими» знаннями, поділяють «зелені» цінності та мають світогляд щодо захисту середовища, що потребує імплементації «зелених» практик в управління людськими ресурсами. Метою дослідження є оцінка впливу практик «зеленого» управління людськими ресурсами на різні аспекти діяльності організації. Результати дослідження засвідчили, що переважна більшість (95,1%) респондентів поділяють ідею необхідності імплементації «зелених» практик в управління людськими ресурсами. Запровадження практик «зеленого» управління людськими ресурсами найбільшою мірою впливає на репутацію організації та бренд роботодавця. У зв’язку з цим під час позиціонування організації на ринку праці та ринку товарів (послуг) важливо акцентувати увагу на екологічних практиках та стійкій корпоративній культурі. Результати дослідження також підтвердили позитивний вплив практик «зеленого» управління людськими ресурсами на формування екологічно відповідальної поведінки працівників, імплементацію цілей сталого розвитку, мотивацію та лояльність працівників та результати праці. Дослідження підтвердило необхідність розробки організаціями політики та стратегії «зеленого» управління людськими ресурсами, запровадження «зелених» практик на різних етапах управління людськими ресурсами, формування стійкої корпоративної культури. Результати дослідження можуть бути використані організаціями для обґрунтування доцільності запровадження «зелених» практик в управління людськими ресурсами.

Стаття написана українською мовою

Шуміло О. С., Мангушев Д. В., Поліщук О. А.
Формування системи маркетингового менеджменту підприємства (c. 257 - 262)
Метою статті є дослідження суті маркетингового менеджменту підприємства та формування системи управління ним з метою забезпечення стійкого функціонування підприємства на ринку. Зазначено, що успішне функціонування підприємства на сучасному ринку в умовах зростаючої конкуренції, розвитку технологій залежить від застосування маркетингових інструментів у діяльності, які сприятимуть розвитку й адаптації підприємства до мінливих умов ринку. Маркетинговий менеджмент розглядається як інноваційний підхід до управління підприємством, що дозволяє досягти оптимальної економічної результативності та позитивного соціального ефекту одночасно, погоджуючи різні інтереси власників, менеджерів, співробітників, партнерів, споживачів і соціуму. Обґрунтовано застосування комплексного підходу до управління маркетингом, а саме: необхідність формування системи маркетингового менеджменту на підприємстві зі значною кількістю взаємопов’язаних структурних складових, які різняться своїми цілями, діють автономно, при цьому інтегрують функції менеджменту та спрямовані на досягання єдиної мети – забезпечення стабільності всіх сфер діяльності підприємства в сучасних ринкових умовах і перетворення потреби споживачів у доходи підприємства. Запропоновано, враховуючи положення загальної теорії систем і теорії управління, систему маркетингового менеджменту розглядати як кібернетичну систему, що здатна перетворювати інформацію. Також зазначено, що система маркетингового менеджменту підприємства є відкритою системою, яка підлягає впливу маркетингового середовища, де складовими є макро- та мікросередовище. Доведено, що чинники зовнішнього (макро-) середовища формують вплив на маркетингові програми та маркетингову діяльність підприємства, а чинники внутрішнього (мікро-) середовища визначають маркетингову діяльність підприємства. Визначено об’єктивні тенденції розвитку маркетингового середовища. Запропоновано модель системи маркетингового менеджменту як логічно-структурної схеми, на основі якої наведено алгоритм оптимізації й управління маркетинговою діяльністю, де представлено взаємозв’язки та співвідношення елементів (відповідно до функцій маркетингового управління).

Стаття написана українською мовою

Євтушенко О. В., Гапоненко Г. І., Шамара І. М.
Аналіз впливу складових нейромаркетингу на поведінку споживачів туристичного продукту (c. 262 - 270)
Метою статті є визначення ступеня впливу нейромаркетингових інструментів на споживача туристичного продукту. Проаналізовано вплив нейромаркетингу на органи чуття людини, так звані внутрішні фактори. Людина має п’ять основних органів чуття: очі (зір); язик (смак); вуха (слух); ніс (нюх) і шкіра (дотики). Найбільш важливим органом чуття для маркетологів є зір. Саме на нього націлена більшість рекламних кампаній. На другому місці за важливістю йде слух. Розрізняють чотири основні види нейромаркетингу: аромамаркетинг, маркетинг атмосфери, сенсорний маркетинг і звуковий дизайн. Сенсорний маркетинг – це найбільш дієвий інструмент для впливу на підсвідомість людини за допомогою кольору та зображення. Швидкість, з якою людина приймає інформацію за допомогою несвідомого, становить 11 млн біт на секунду, тоді як продуктивність свідомого сприйняття – всього 40 біт на секунду. Тому найбільш вдалою туристичною рекламою є реклама в галузевих виданнях. Саме звідти людина отримує найбільшу кількість інформації, яку запам’ятовує на довгий період часу. Кольорова гамма туристичного рекламного матеріалу має також велике значення. Найбільш ефективною вважається та, що використовує синьо-фіолетовий, темно-синій, бірюзовий та інтенсивно-лимонний у своїх картинках та фото. Саме колір знаходиться на першому місці серед усіх інших компонентів презентації туристичного підприємства. На другому місці знаходиться детальний опис, а далі – музика. Важливо використовувати й гарний аромат у приміщеннях туристичного підприємства. Найбільш доцільними є аромати свіжих трав, перцевої м’яти та грейпфруту, сандалу, герані та кориці, які варто розміщувати в кімнатах готелю, туалеті, холі, ліфті та коридорі. Запахи напряму пов’язані з пам’яттю: відчувши певний аромат, людина в мозку відтворює все, що з ним пов’язано. Отже, нейромаркетинг – це дуже важлива наука, використання якої дасть змогу туристичним компаніям, великим брендам, дестинаціям, готелям тощо приваблювати більшу кількість клієнтів, розробляти свої продукти залежно від їх потреб та отримувати більші прибутки, проводячи дослідження споживачів своїх послуг.

Стаття написана українською мовою

Бубенець І. Г., Сломінцев Д. М.
Сучасні аспекти цифрового маркетингу: основні показники ефективності (c. 271 - 276)
У зв’язку із тим, що у світі стрімко розвиваються нові цифрові технології, активно йде процес цифровізації суспільства, бізнесу та держави, сьогодні актуальним є питання цифровізації маркетингової діяльності підприємств з метою своєчасної адаптації бізнесу до нових викликів і забезпечення конкурентних переваг на ринку. Мета статті полягає у дослідженні теоретичних аспектів щодо визначення сутності цифрового маркетингу, особливостей використання каналів, технологій цифрового маркетингу, аналітичних показників та інструментів ефективного його використання. При аналізі, систематизації й узагальненні наукових праць багатьох учених було розглянуто практичні аспекти цифровізації маркетингу, систематизовано погляди дослідників на визначення поняття «цифровий маркетинг». У результаті дослідження було виділено сучасні інструменти та канали цифрового маркетингу. Визначено можливості цифрового маркетингу та динаміку його розвитку. Відзначено, що, крім каналів комунікації, цифровий маркетинг передбачає використання сучасних онлайн-технологій для обробки необхідної інформації та створює стратегічний актив підприємства – базу даних. На основі аналізу даних приймаються управлінські та маркетингові рішення. Відповідно, важливою складовою для цифровізації маркетингової діяльності підприємства є бізнес-аналітика, яка формується та отримується з використанням вебаналітики. Обґрунтовано, що ефект від впровадження інструментів та каналів цифрового маркетингу дозволить використовувати знання про необхідні системи вебаналітики та основні показники ефективності, які відображають результативність цифрового маркетингу. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є розробка стратегій цифрового маркетингу для різних сфер бізнесу, враховуючи результати аналізу основних показників ефективності цифрового маркетингу.

Стаття написана українською мовою

Проценко В. М., Проценко А. В.
Розвиток фармацевтичних компаній України з використанням методів digital-маркетингу (c. 277 - 283)
У статті досліджено сучасні аспекти та перспективи використання цифрового маркетингу в розвитку фармацевтичних компаній. Встановлено, що цифровий маркетинг у фармацевтичній галузі допомагає охопити розширену глобальну клієнтську базу, надаючи численні можливості для посилення просування та стійкості фармацевтичної компанії. Встановлено, що практичними інструментами цифрового маркетингу є електронна пошта, електронна деталізація даних, доповнена та віртуальна реальність, використання яких дозволяє знизити витрати фармацевтичних компаній. Визначено, що в силу сучасних умов фармацевтичні компанії інтенсивно використовують платформи соціальних мереж для просування та брендингу лікарських засобів. Також визначено, що ефективними інструментами просування лікарських засобів вважаються такі тактики Digital-маркетингу, як контент-маркетинг, пошукова оптимізація, e-mail-маркетинг, маркетинг у соціальних мережах тощо. Встановлено, що цифровий маркетинг генерує цінну інформацію, яка має значний вплив на фармацевтичний сектор, тому фармацевтичні компанії формують задоволеність споживачів за допомогою телефонних застосунків та онлайн-мереж, що дозволяє фармацевтичній компанії збільшити продажі та прибутки. Виявлено, що фармацевтичні компанії все частіше використовують соціальні медіа, оскільки цільові клієнти підвищують обізнаність громадськості про свої препарати та послуги і шукають більш ефективні можливості для взаємодії з цільовими аудиторіями. Виявлено, що для фармацевтичних компаній платформа електронної комерції є основою їх цифрової присутності, а вдосконалення клієнтоорієнтованої інфраструктури з добре інтегрованими системами допоможе забезпечити належну взаємодію з клієнтами. Визначено, що переваги соціальних медіа та онлайн-маркетингу є особливо важливими для фармацевтичних компаній, оскільки вони мають вирішальне значення для забезпечення більш ефективного цифрового маркетингу. Встановлено, що за підсумками січня – червня 2022 р. лідируючі позиції за обсягами продажів лікарських засобів посіли фармацевтичні компанії «Фармак», «Дарниця» та «Acino».

Стаття написана українською мовою

Ковальчук В. М.
Аналіз комунікаційного середовища закладів вищої освіти (c. 284 - 292)
У статті проведено аналіз комунікаційного середовища закладів вищої освіти (ЗВО). З’ясовано, що розвиток комунікаційного середовища ЗВО має бути спрямований на збільшення частки студентів, залучених до програм академічної мобільності, що дозволить отримати в майбутньому висококваліфікованих фахівців з міжнародним досвідом. Відзначено, що сучасний рівень інтегрованості цифрових технологій у робочий та особистий простір кожного, його повсякденне зростання висуває нові вимоги до засобів масової комунікації. Одним із найвпливовішим факторів рівня комунікації закладів вищої освіти є активне просування всіх вебресурсів ЗВО в мережі Інтернет, урахування специфіки (професійної, вікової, гендерної тощо) цільової аудиторії. За цих умов зростає актуальність аналізу комунікаційного середовища закладів вищої освіти. Зазначено, що аналіз комунікаційних контактів університетів, академій, інститутів зі студентами, абітурієнтами та їх батьками і стейкхолдерами за допомогою соціальних мереж свідчить про те, що в усіх ЗВО є сторінки в соціальних мережах Instagram і Facebook. Соцмережа Twitter виявилися не такою затребуваною університетами для комунікації. Проте університети України, які вважаються «флагманськими», долучають до комунікації всі можливості, саме тому кожен із них має достатню кількість підписників у всіх популярних соціальних мережах. Зроблено висновок, що сьогодні спостерігається безумовна залежність між кількістю підписників соцмереж ЗВО та його рейтинговими показниками. Порівняння кількісних характеристик активності соціальних мереж у трьох виокремлених групах ЗВО приводить до таких висновків. Провідні університети України не ігнорують можливості новітніх технологій, сукупна кількість підписників у всіх соціальних мережах кожного з них – десятки тисяч. Найвищі показники – в Харківському національному університет ім. Каразіна (понад 20 000 Instagram і Facebook і майже 1000 у Twitter). А кількість підписників усіх інших ЗВО відрізняються несуттєво і значною мірою обумовлена кількістю студентів відповідних закладів та в більшості випадків не перевищує позначки в 3 000–5 000 учасників.

Стаття написана українською мовою

Решетняк О. І., Самілкіна А. В., Нестеренко А. О.
Сучасні методи просування ресторанних послуг (c. 292 - 297)
Ресторанні підприємства мають прагнути постійно адаптуватися до потреб клієнтів і мінливих умов ринку, пропонуючи відповідні послуги, визначаючи адекватні методи комунікації та просування. Метою статті є дослідження сучасних методів просування та визначення найбільш доцільних для цього ресторанних послуг в умовах воєнного часу. У статті розглянуто сутність і напрямки застосування сучасних методів просування. Доводиться, що методи просування дуже важливі як під час пандемії COVID-19, так і під час війни, а мінливість ринкового середовища зумовлює необхідність інноваційної спрямованості ресторанного бізнесу. Обґрунтовано актуальність створення та використання сучасних методів просування в закладах ресторанного господарства. Удосконалено визначення сутності понять «просування», «традиційні форми просування». Просування ресторанів – один із обов’язкових напрямків успішного бізнесу. Визначено, що пандемія та воєнний стан суттєво змінили умови існування ресторанного бізнесу в Україні, але сучасні тренди в розвитку методів просування можуть поліпшити стан цієї сфери, а саме: автоматизація, що стала ключовим трендом у процедурах обслуговування відвідувачів – від прийому замовлень до розрахунку відвідувачів; персоналізація – можливість відчуття відвідувачем зацікавленості з боку закладу до його вподобань в їжі та обслуговуванні, особливих потреб та ін.; гра на почуттях та емоціях відвідувачів – основний зміст контенту; Influencer-маркетинг, тобто використання авторитету популярних блогерів, сайтів та сторінок у соціальних мережах відомих людей, що дозволяє створювати та доносити до цільової аудиторії контент, який краще запам’ятовується за рахунок своєї емоційної складової; благодійність і волонтерство, які допомагають підняти імідж ресторану. Повна та достовірна інформація про клієнтів та їх уподобання відіграє суттєву роль у просуванні. Виділено головні сучасні методи просування, за допомогою яких заклад стане не тільки пристойно заробляти, а й бути популярним у місті. Кожен із цих методів унікальний і потребує уваги маркетологів, також потрібно мати певну стратегію, як саме задіяти кожен метод. Сучасний споживач став більш вимогливим як до самого продукту, так і до способів його подати. Тому чим унікальнішим буде метод надання інформації, тим вдалішою буде реклама.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2022

Кононов О. І.
Формування комплексної вартості підприємства на основі цифрового маркетингу: теоретичні аспекти (c. 250 - 257)
Мета статті - теоретичне обґрунтування процесу формування комплексної вартості підприємства на основі цифрового маркетингу в сучасних умовах господарювання. За результатами проведеного дослідження виявлено, що необхідно узагальнити підходи до визначення сутності категорії вартості, які існують у різних міжнародних стандартах, порівняти їх із тлумаченням вартості згідно з вітчизняними нормами, і на цій основі закласти фундаменти для визначення комплексної вартості підприємства, яка враховує загальноприйняті поняття та відбиває вітчизняні особливості формування вартості підприємства на основі цифрового маркетингу за умов ринкового розвитку. У дані статті пропонується комплексну вартість підприємства визначати як розрахункову величину, що дорівнює грошовій сумі, що формується з урахуванням маркетингових факторів, вартості підприємства за матеріальними активами та потенціалу інтелектуального маркетингового капіталу підприємства. Концепція формування комплексної вартості підприємства на основі цифрового маркетингу передбачає виділення ключових факторів вартості. Адже цифровий маркетинг ? не альтернатива «традиційному», а нові можливості, що дозволяють досягти вражаючих результатів. А сукупність факторів та їх вимірників, перетворених на маркетингову функцію, називають інтелектуальним маркетинговим капіталом підприємства. Запропоновано до маркетингових факторів формування комплексної вартості підприємства віднести такі: бренд і довіра до нього; репутація як результат застосування цифрового маркетингу; маркетингова інформаційна система, яка використовує можливості Big Data; маркетингова стратегія, заснована на використанні інструментів цифрового маркетингу; лояльність клієнтів, заснована на довірчих взаємовідносинах. Таким чином у дослідженні розглянуто концепцію формування комплексної вартості підприємства на основі цифрового маркетингу та наведено схему її формування, яка передбачає виділення ключових факторів вартості.

Стаття написана українською мовою

Іваненко В. О., Кащук К. М., Боцян Т. В., Клімова І. О.
Аналіз меню як ефективний маркетинговий інструмент підвищення прибутковості закладів ресторанного господарства (c. 258 - 263)
Реалії сьогодення та посилення турбулентності зовнішнього середовища змушують суб’єктів господарювання оперативно реагувати на пульсації ринку. Відповідно, маркетинг є дієвим інструментом зростання ресторанного бізнесу та визначає філософію його управління, а вчасний маркетинговий аналіз меню забезпечує зміцнення позицій на ринку та перемогу в конкурентній боротьбі. Метою дослідження є подальший розвиток методичних положень щодо маркетингового аналізу меню закладів ресторанного господарства для підвищення рівня прибутковості таких закладів. У статті обґрунтовано актуальність застосування АВС-аналізу меню як одного з найбільш ефективних маркетингових інструментів у ресторанному бізнесі, за результатами якого змінюються ціни, виключаються з меню позиції, що не продаються, і навпаки, вводяться новинки, активізується реалізація страв, які є найвигіднішими для ресторану. Враховуючи специфіку закладів ресторанного господарства, запропоновано здійснювати класичний АВС-аналіз не за одним, а за трьома результативними показниками: обсягом продажу, виручкою та валовим прибутком, що дозволяє провести багатовимірний аналіз меню шляхом визначення по кожній страві комбінації з трьох літер, які позначають обрані параметри (AAA, АВА, АВС, ВВВ, ССС тощо). Сформовано рекомендації за 27-ма можливими варіантами комбінацій обраних параметрів та окреслено напрями підвищення обсягів продажу, збільшення ціни та зменшення собівартості страв. Отже, АВС-аналіз дозволяє виявити в меню «страви-лідери» та «страви-аутсайдери», а також прийняти рішення щодо асортименту страв в меню: визначити страви, які необхідно активніше просувати; ідентифікувати страви, з якими потрібно попрацювати в частині зменшення собівартості; регулювати ціноутворення в меню в бік зменшення чи збільшення відпускної ціни; обґрунтувати доцільність витрат на певні види сировини, зокрема, по тих позиціях, що мають низькі обсяги продаж; виявити страви, які перетинаються за складом інгредієнтів; виявити групи меню, які потрібно розширити, а також позиції, які можна сміливо замінити на нові або просто прибрати з меню.

Стаття написана англійською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2023

Вострякова В. І.
Біоекономіка як комплексна система забезпечення сталого розвитку країни (c. 167 - 177)
Біоекономіка – комплексна економічна система, функціонування якої приводить до виникнення ефекту синергії за рахунок ефективного поєднання природних ресурсів та технологій разом із ринковими, суспільними та політичними складовими. У біоекономічній системі між традиційними галузями промисловості, заснованими на використанні викопних природних ресурсів, і сучасними, які раніше не перетиналися, формуються усталені зв’язки. Як наслідок, одна галузь використовує як сировину побічні продукти іншої, таким чином формуючи замкнений цикл виробництва. Метою статті є розробка авторського бачення концептуальних основ для обґрунтування сталості біоекономічної системи із урахуванням її специфічних характеристик, сучасних викликів і потенціалу країни. У статті розкрито особливості трансформацій соціально-економічних систем у комплексну адаптивну біоекономічну систему в динамічній перспективі. Комплексність і складність управління трансформацією полягає у взаємозв’язку та взаємодії елементів системи, а також між самою системою та її середовищем. Проведено теоретичний аналіз еволюції поняття «біоекономіка» та визначено її основні властивості. Обґрунтовано трактування біоекономіки як складної адаптивної системи, яка забезпечує досягнення цілей сталого розвитку. На основі емпіричних даних Державної служби статистики України та Європейської Комісії визначено потенційні галузі біоекономічного сектора України, проведено аналіз динаміки внеску потенційних галузей економіки України в національну економіку за основними показниками: генерування доданої вартості та створення робочих місць. На основі проведеного теоретичного та аналітичного дослідження доведено, що біоекономіка, як комплексна система, що поєднує кілька галузей економіки, може адаптуватися до змін, що відбуваються в навколишньому середовищі.

Стаття написана українською мовою

Шумська Г. М.
Розробка напрямів забезпечення дієвості публічного управління як основи соціально-економічного розвитку України (c. 177 - 184)
Метою статті є обґрунтування провідних напрямів забезпечення дієвості публічного управління в Україні, що дасть змогу досягти стійкого соціально-економічного розвитку країни та забезпечити надання якісних послуг її населенню. Доведено важливість результативної діяльності органів публічної влади для забезпечення стабільної роботи системи публічного управління та адміністрування в умовах реформ і воєнного стану в Україні. Автором на основі проведеного ґрунтовного дослідження якості надання послуг громадянам, оцінки ефективності роботи органів влади, а також потреб у підвищенні рівня професійної компетентності їх персоналу виявлено значну кількість невирішених питань та нові проблеми в діяльності органів публічної влади, які загострилися в процесі реалізації реформ в Україні. На основі оцінки відповідей респондентів з різних регіонів України щодо рівня виконання завдань в основних сферах повноважень органів публічної влади у процесі проведеного телефонного онлайн-опитування виявлено сфери, в яких часто виникають труднощі, та сфери, де вирішення цих труднощів є проблематичним: надання адміністративних послуг, управління людськими ресурсами, політика у сфері управління людськими ресурсами. Аналіз чинників, які впливають на підвищення ефективності діяльності органів публічної влади, дозволив виділити головні напрями вдосконалення їх діяльності: підвищення рівня компетентності персоналу органів публічної влади та запровадження нових процедур у діяльність органів публічної влади, зокрема системи управління якістю згідно з вимогами стандарту ISO 9001:2015. Обґрунтовано, що запровадження системи управління якістю в загальну систему менеджменту органів публічної влади дозволить найбільш повно задовольняти вимоги громадян щодо надання послуг і підвищити результативність та ефективність діяльності органів влади. Виявлено, що застосування тренінгів позитивно впливає на підвищення рівня професійної компетентності персоналу органів влади та на ефективність і результативність діяльності органів публічної влади в цілому. Тому з метою забезпечення ефективної та результативної діяльності органів публічної влади та підвищення дієвості командної взаємодії персоналу цих органів запропоновано проведення тренінгів командоутворення із застосуванням сучасних інформаційних технологій. Проведення цих тренінгів дозволить удосконалити навички командної роботи персоналу органів публічної влади для надання якісних послуг громадянам, створить позитивний соціально-психологічний клімат у колективі та, як наслідок, забезпечить поліпшення діяльності органів публічної влади. Запропоновані напрями забезпечать підвищення результативності системи публічного управління в Україні та дозволять досягти стійкого соціально-економічного розвитку країни та надання якісних послуг її населенню.

Стаття написана українською мовою

Рибалко-Рак Л. А., Білан Л. П., Держій Р. В., Кужель Н. Л.
Процедура прийняття рішення щодо вибору сучасних інформаційних технологій у концепції процесного підходу до управління підприємством (c. 184 - 190)
Бізнес-середовище суб’єктів господарювання є складним, динамічним і мінливим, тому суб’єкти управління повинні швидко реагувати на такі зміни, зокрема через упровадження процесного підходу до управління, який дозволяє підприємствам зберігати конкурентоспроможність. Дослідження розглянутої проблематики свідчить про необхідність упровадження новітніх технологій оптимізації й управління процесами підприємства через застосування інформаційних технологій. Мета статті полягає в розробці алгоритму процедури прийняття рішення щодо вибору сучасних інформаційних технологій у концепції процесного підходу до управління підприємством. У статті доведено актуальність процесного підходу до управління підприємством на сучасному етапі розвитку суспільства; проведено аналітичний огляд сучасних платформ програмних засобів, використання яких значно підвищує ефективність процесного підходу до управління підприємством; обґрунтовано комплексний підхід до встановлення послідовних етапів вибору інструментів підтримки інформаційних технологій у процесному управлінні підприємством для кожного конкретного випадку. Мету дослідження було досягнуто за допомогою застосованої методики, яка включала загальнонаукові прийоми та методи дослідження, зокрема аналізу та синтезу, індукції та дедукції (з метою з’ясування сутності та особливостей об’єкта та предмета дослідження); наукової абстракції, логічного аналізу (з метою встановлення причин, факторів впливу, наслідків для об’єкта та предмета дослідження); комплексного та системного підходу (з метою побудови алгоритму процедури прийняття рішення щодо вибору сучасних інформаційних технологій у концепції процесного підходу до управління підприємством). Подальші наукові розвідки із запропонованої проблематики будуть зумовлені тим, що швидкий розвиток сучасних технологій, в умовах прогресуючої інформатизації суспільства, вимагає перегляду основних принципів управління процесами на підприємстві.

Стаття написана українською мовою

Шимко О. В.
Інтеграція ризик-менеджменту в систему управління якістю торговельного підприємства (c. 191 - 196)
Статтю присвячено дослідженню особливостей ризик-орієнтованого підходу в контексті розвитку систем управління якістю як інструменту управління торговельними підприємствами для вирішення завдань підвищення їх конкурентоспроможності, забезпечення ризикостійкості та ризикозахищеності. Розкрито економічну сутність ризику як невід’ємного елемента господарської-фінансової діяльності підприємства, який за своїм проявом несе загрозу досягненню встановлених цілей цієї діяльності в умовах невизначеності та відсутності повної інформації на момент прийняття рішень щодо планування, управління, координації, контролю діяльності підприємства. Розглянуто перелік ризиків, властивих діяльності торговельних підприємств. Удосконалено класифікацію ризиків залежно від виду торговельного об’єкта, групи товарів, за функціональними підрозділами торговельного підприємства та підсистемами, що дозволяє поглибити дослідження в цьому напрямі та об’єктивно визначити зони, в яких ступінь ризику відповідає особливостям діяльності. Охарактеризовано зміст і послідовність основних етапів управління ризиками на торговельному підприємстві. Розглянуто особливості різних підходів до управління ризиками: адаптивний, функціональний, системний, процесно-орієнтований. Аргументовано, що відсутність інтегрованої політики управління ризиками торговельного підприємства, спрямованої на реалізацію стратегічних цілей розвитку, призводить до: недостатньої координації окремих управлінських рішень у цій сфері різних функціональних служб; низького рівня впровадження та використання сучасних методів та інструментів ідентифікації й оцінки ризиків; недостатнього обґрунтування моделей управління ризиками в різних операціях торгово-технологічного процесу; використання неефективних форм контролю за результатом обраного ризикового рішення. Запропоновано концепцію імплементації ризик-менеджменту в систему управління якістю торговельного підприємства, впровадженої згідно з ISO 9001:2015. Ця концепція забезпечить інтегроване управління матеріальними, фінансовими, інформаційними, сервісними потоками в бізнес-процесах між функціональними сферами закупівлі, транспортування, складування, виробництва, реалізації при виконанні управлінських функцій аналізу, планування, організації, координації, мотивації, контролю з дотриманням принципів системності, економічності, безперервності, циклічності, варіантності, адаптивності, взаємоузгодженості, а також повноту функцій такого управління та використання єдиного підходу до механізму управління підприємством. Розглянуто нормативно-методичну базу ризик-менеджменту в межах документованої системи управління якістю підприємства.

Стаття написана українською мовою

Гусєва О. Ю., Захаржевська А. А.
Діагностика розвитку управління ризиками телекомунікаційних підприємств (c. 196 - 202)
У статті проведено поглиблену діагностику розвитку управління ризиками телекомунікаційних підприємств з урахуванням існуючого рівня організації управління ризиками та рівня їх економічної стійкості в умовах цифровізації бізнес-процесів. А саме, обґрунтовано імперативи діагностики ефективності розвитку управління ризиками; сформовано типологію кластерів телекомунікаційних підприємств для визначення рівня розвитку управління ризиками; запропоновано систему показників для оцінки рівня організації управління ризиками телекомунікаційних підприємств і визначення рівня економічної стійкості підприємства з урахуванням факторів ризику. На основі запропонованого науково-методичного підходу розраховано коефіцієнти ефективності розвитку управління ризиками та визначено рівень ефективності. Встановлено, що провідні телекомунікаційні підприємства України, а саме, ПАТ «Київстар», ПАТ «ВФ Україна», ТОВ «lifesell» і ПАТ «Укртелеком» мають достатньо високий (вище середнього або середній) рівень розвитку управління ризиками. Найвищий рівень розвитку управління ризиками та найменш «радикальний» фокус змін у стратегії ризик-менеджменту має ПАТ «Київстар». Означене підприємство має прогресивний рівень організації управління ризиками і найвищий серед досліджуваних підприємств рівень економічної стійкості. Достатньо високий (за шкалою – «вище середнього») рівень розвитку управління ризиками мають ПАТ «ВФ Україна» (2-ге місце після ПАТ «Київстар») і ТОВ «lifesell» (відповідно – 3-тє місце). Визначено, що на даному етапі ці підприємства мають стандартний, з елементами прогресивного рівень розвитку управління ризиками та достатньо підготовлені до застосування інноваційних механізмів зниження ризиків.

Стаття написана українською мовою

Захарова Н. Ю.
Управління ризиками на підприємстві: сутність, підходи та методи (c. 203 - 209)
Метою статті є обґрунтування особливостей управління ризиком на підприємстві в умовах невизначеності ситуації для підвищення його адаптаційних можливостей та маневреності, а також окреслення основних принципів і методів, що дозволяють оперативно реагувати на існуючі та потенційні загрози й обмежити негативний вплив ризиків на діяльність підприємства. Автором виявлено трансформацію підходу до формування системи управління ризиком із фінансовоорієнтованої на кадроорієнтовану. Встановлено, що в процесі управління ризиком має бути сформований реєстр ризиків, карта ризиків та опрацьовані відповідні управлінські заходи, які не формально, а реально повинні підвищити якість менеджменту. На основі врахування мінливих обставин функціонування бізнесу виокремлено основні принципи управління ризиками на підприємстві, серед яких: систематичність, інтегрованість, комплексність, ефективність, динамізм, превентивність, узгодженість, багатоваріантність. Виділено етапи управління ризиками на підприємстві, якість виконання яких впливає на загальний результат, що буде отримано в підсумку. Обґрунтовано підходи до управління ризиками на підприємстві та акцентовано увагу на необхідності їх регулярного перегляду й адаптації до умов, що забезпечить відповідність вимогам динамічності та гнучкості прийняття бізнес-рішень. Систематизовано методи управління ризиками на підприємстві. Доведено, що методи можна застосувати як на стадії попереднього опрацювання ризиків та прийняття управлінського рішення щодо них, так і в процесі їх трансформації внаслідок певного рівня невизначеності, що притаманна як зовнішньому, так і внутрішньому оточенню.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2023

Щетініна Л. В., Рудакова С. Г., Поплавська О. М., Данилевич Н. С., Гула А. В.
Внутрішньокорпоративні комунікації в цифровому середовищі (c. 229 - 235)
Метою статті є дослідження особливостей побудови цифровізованих внутрішньокорпоративних комунікацій. Цифровізація вплинула на господарську діяльність підприємств, установ, організацій, оскільки змінила потоки «витрати – прибуток». Водночас це відобразилося і на відносинах працівників між собою, між працівниками та керівництвом, тобто на внутрішньокорпоративних комунікаціях. Наскільки важливими в діяльності компанії є внутрішньокорпоративні комунікації визначається тими практичними завданнями, які вирішуються за їх допомогою: підвищення залученості та продуктивності працівників, організація інформаційного забезпечення, транслювання турботи про працівників, інформування працівників про діяльність і розвиток компанії, розуміння працівниками бізнес-пріоритетів, забезпечення оперативності постановки завдань, об’єднання персоналу у складних ситуаціях, управління змінами, спрощення міжкультурних комунікацій, просування бренду тощо. Внутрішні процеси в банківському секторі мають найбільший потенціал цифровізації. Тому зроблено припущення про можливість перенесення результатів оцінки якості внутрішньокорпоративних комунікацій у банках на їх якість у цифровому середовищі. За результатами опитування працівників банківського сектора якість внутрішньокорпоративних комунікацій у цифровому середовищі є високою і становить 90–100%. Водночас персонал банків вказав і на потенціал їх вдосконалення, зокрема: подолання відстороненості керівництва від потреб персоналу, зниження ризику поширення чуток, збільшення задоволеності засобами комунікації.

Стаття написана українською мовою

Сохань І. В., Поповський В. Г.
Формування конкурентних переваг як фундаменту міцної конкурентоспроможності підприємств (c. 236 - 241)
Метою статті є визначення дефініції «стійка конкурентна перевага», окреслення різних типів переваг і висвітлення факторів, які слід враховувати при її формуванні. Виявлено, що стійка конкурентна перевага – це те, що компанія робить краще, ніж конкуренти, протягом тривалого періоду. Перевага може бути активом компанії, цінністю, якістю або характеристикою, яку іншим важко відтворити. У результаті фактор переваги дозволяє компанії виділитися на ринку та піднятися над конкурентами. Наявність цього фактора конкуренції допомагає компанії збільшити продажі, підвищити впізнаваність бренду або отримати більший прибуток порівняно із іншими подібними підприємствами. Виокремлено кілька факторів, що впливають на стійку перевагу організації, включно з ресурсним фактором, структурою змінних витрат, мережею розподілу, обслуговуванням клієнтів та інтелектуальною власністю. Формування конкурентних переваг при побудові ринкової стратегії розвитку фірми полягає в розумінні та вдалому маніпулюванні зовнішніми та внутрішніми факторами впливу за умови обмеженості ресурсів та безмежності можливостей. Ресурси можна об’єднати та розвинути у здібності, що, своєю чергою, створює ключові компетенції. Можливості – це здатність фірми перетворювати ресурси на конкурентоспроможні продукти та процеси. Їх важко задокументувати як процедури, а тому важко скопіювати. Нематеріальні ресурси, як правило, є основним джерелом неповторних стратегічних можливостей. Своєю чергою, спроможності є більш імовірним джерелом унікальних основних компетенцій, які створюють стійкі конкурентні переваги. Сутність стратегії полягає в тому, щоб вибрати дії, які відрізняються від конкурентів – компанія може перевершити конкурентів лише в тому випадку, якщо вона зможе встановити різницю, яку буде спроможна підтримувати.

Стаття написана українською мовою

Перерва І. М.
Стилі керівництва та їх місце в управлінні діяльністю підприємства (c. 241 - 248)
Розвиток та ефективність діяльності підприємства в сучасних умовах безпосередньо залежать від стилю та ефективності управлінської діяльності. З огляду на це метою дослідження є узагальнення наукових поглядів щодо трактування поняття «стиль керівництва», уточнення сутності та змісту даного терміна; систематизація наукових поглядів щодо виділення стилів управління згідно з поведінковим і ситуаційним підходами. У результаті дослідження з’ясовано, що дефініція «стиль керівництва» зводиться до сукупності прийомів, методів, механізмів впливу для вирішення завдань управління. Стиль породжує сталу поведінку менеджера відповідно до його індивідуально-психологічних характеристик. З використанням методу класифікації та системного підходу систематизовано наукові погляди щодо виділення стилів управління згідно з поведінковим і ситуаційним підходами. Підкреслено, що за поведінкового підходу ефективне управління залежить не стільки від індивідуальних характеристик менеджера, скільки від відповідності його поведінки певній ситуації, рівня його кваліфікації та вчинених дій. Прихильники ситуаційного підходу зазначають, що різні ситуації та обставини потребують різних лідерів з якісно різними рисами, у результаті чого з’являються члени команди, які мають найбільш необхідні якості для певних обставин і будуть проявляти себе як лідери. У статті запропоновано виділяти окремо такий стиль управління, як «хаос-менеджмент». Виокремлено основні чинники, що впливають на вибір стилю управління: особистісний та емоційний склад; освітній і культурний рівні; рівень зрілості колективу та його згуртованість; обставини, які склалися; досвід і культурний рівень менеджера тощо. Перспективи подальших досліджень можуть бути спрямовані на аналіз особливостей хаос-менеджменту та розробку практичних рекомендацій для зміни даної моделі управління на більш ефективні.

Стаття написана українською мовою

Овчаренко П. Є.
Застосування непараметричних методів оцінки ефективності діяльності закладів первинної медико-санітарної допомоги (c. 248 - 257)
Медична реформа, що проводиться в Україні останніми роками, зумовила появу низки управлінських проблем, які постали перед керівниками закладів охорони здоров’я. Тепер вони змушені виконувати весь загал управлінських функцій, включно з оцінкою та аналізом ефективності діяльності очолюваних закладів. У статті поставлено проблему невідповідності масивів первинних даних для оцінювання й аналізу ефективності діяльності закладів охорони здоров’я та вторинних економіко-статистичних моделей обробки цих даних з метою корисної інформаційної підтримки дій керівництва закладів. Структура та зміст первинних даних не підходять під жодну модель подальшої обробки через невідповідність системи збору масивів первинних даних ключовим вимогам і принципам формування таких масивів. Метою статті є виявлення, на основі розрахункового експерименту, ключових проблем вітчизняних підходів до формування первинних даних для застосування непараметричних моделей оцінювання ефективності діяльності закладів охорони здоров’я та розробка рекомендацій щодо вирішення цих проблем. Для вирішення поставлених завдань проаналізовано світовий досвід з питань ефективного застосування непараметричних моделей оцінювання ефективності діяльності закладів охорони здоров’я, підібрано відповідний фактологічний матеріал і проведено розрахунковий експеримент щодо встановлення простого каузального зв’язку між показниками оцінювання закладів охорони здоров’я, які є складовими затвердженого державою загалу показників статистичного обліку в цій сфері. Встановлено, що наразі для оцінки використовується дуже велика кількість показників, з надмірним використанням показників ефективності витрат, при цьому статистичний взаємозв’язок поведінки показників один із одним є несуттєвим або ж взагалі відсутнім тому, що домінуючим принципом відбору показників є статистична доступність і регулярність вихідних даних. Основними напрямами вирішення проблеми є: зміна підходів до формування загалу первинних показників щодо діяльності закладів охорони здоров’я, обов’язково виходячи не із простоти їхнього обрахунку, а з вимог моделей подальшої економіко-статистичної обробки; структуризація первинної інформаційної бази за напрямами інституційної взаємодії на місцевому рівні та рівномірне наповнення відповідними й адекватними показниками оцінювання за кожним напрямом.

Стаття написана українською мовою

Буднік М. М., Дронова Д. С.
Тайм-менеджмент і сучасні технології (c. 257 - 262)
Метою статі є висвітлення результатів авторських досліджень щодо використання сучасних технологій у тайм-менеджменті підприємств. А саме, в управлінні робочим часом і запобіганні виникнення втрат робочого часу, що значно відбиваються на ефективності роботи всього підприємства. Предметом дослідження виступили методологічні підходи до процесу управління часом на підприємстві. Теоретичною та методичною основною дослідження стали сучасні технології та способи автоматизації ведення обліку робочого часу на підприємстві, зазначені в наукових роботах зарубіжних і вітчизняних учених за темою статті. Сформульовано авторське поняття: «Тайм-менеджмент – це один із засобів досягнення успіху, який є напрямом менеджменту, спрямованим на раціональний розподіл власного часу з використанням різних технологій». Дістала подальшого розвитку методологія ефективного та раціонального використання й обліку часу на підприємстві завдяки використанню сучасних технологій тайм-менеджменту. У ході проведеного аналізу було розглянуто декілька наявних сучасних інформаційно-аналітичних систем. Вибір конкретної інформаційно-аналітичної системи залежить від характеру роботи підприємства, стратегії розвитку, потреб керівника та кожного окремого працівника. Під час впровадження в роботу автоматизованих систем варто провести аналіз щодо наявного використання робочого часу та визначити бажані результати. Авторами запропоновані різні інформаційно-аналітичні системи, які є найбільш універсальними та зручними у використанні. Перспективами подальших досліджень є висвітлення питань використання інформаційно-аналітичних систем українськими підприємствами та оцінка результативності наявного рівня автоматизації управління робочим часом.

Стаття написана українською мовою

Чукурна О. П.
Інструментарій екологічного маркетингу в ціновій політиці підприємства в умовах сталого розвитку (c. 263 - 270)
У статті обґрунтовано актуальність урахування екологічних маркетингових рішень у ціновій політиці підприємства в умовах сталого розвитку. Сталий розвиток передбачає зосередженість на екологічному факторі як на одному із ключових аспектів стратегії розвитку підприємств. У цьому контексті набувають актуальності саме маркетингові рішення в частині цінової стратегії підприємства, оскільки саме ціновий фактор є найбільш впливовим при створенні додаткової цінності. Мета статті полягає в дослідженні впливу факторів екологічних маркетингових рішень на формування цінової політики підприємств в умовах сталого розвитку, що є впливовим чинником впливу на формування загальної стратегії сталого розвитку підприємства як резерву створення доданої вартості. У результаті проведеного дослідження було обґрунтовано стратегію цінового диференціювання за екологічними властивостями товару. Запропоновано формування ціни на основі додаткової цінової премії для ринків з високим рівнем попиту на екологічно безпечні товари. Розроблено матрицю стратегій цінового диференціювання за екологічними властивостями товару. Вдосконалено еволюцію підходів до екологічних інновацій з урахуванням мети ціноутворення. Перспективами подальших досліджень має бути визначення взаємоузгодження всіх цілей сталого розвитку при прийнятті маркетингових рішень у частині впливу на формування загальної маркетингової стратегії.

Стаття написана українською мовою

Кобернюк С. О.
Цифрові технології в аграрному маркетингу (c. 270 - 277)
Дана стаття присвячена дослідженню актуальних напрямів застосування цифрових технологій в аграрному маркетингу. Метою статті є визначення сучасних тенденцій у розвитку цифрових технологій з метою оцінки їх потенціалу, проблем використання, адаптації можливостей для підвищення ефективності маркетингової діяльності агропромислових підприємств. У статті визначено цифрові тренди у світовій економіці та економіці України, проаналізовано динаміку ринку електронної реклами в Україні, встановлено пріоритетні платформи для розвитку цифрового маркетингу суб’єктами господарювання в аграрній сфері. Розкрито основні теоретичні підходи до обґрунтування доцільності використання цифрових інструментів сільськогосподарськими підприємствами. Визначено ключові переваги використання соціальних мереж, електронної комерції, мобільних застосунків як платформ для підвищення ефективності агробізнесу. Основним концептуальним завданням при побудові маркетингової стратегії компанії вбачається комбінування тактик, оперативних засобів, механізмів реалізації інноваційних ідей для формування бренду, завоювання провідних конкурентних позицій, подолання бар’єрів розвитку та протиріч в організації взаємодії з ринковими суб’єктами. Практика використання цифрових інструментів, таких як електронна комерція, соціальні мережі, пошукова оптимізація сайтів (SEO, SMO), мобільні застосунки та інші, довела їх високу продуктивність і провідну роль в оперативному опрацюванні ринкових даних, побудові ефективних комунікацій, зниженні витрат, освоєнні нових споживацьких сегментів. На цьому наполягають провідні маркетологи світу, описуючи їх у сучасних концепціях «маркетингу 4.0», «маркетингу 5.0». Також приділено увагу аналізу проблем, з якими можуть зіштовхнутися компанії в процесі реалізації проєктів цифровізації маркетингової діяльності.

Стаття написана українською мовою

Чобіток В. І., Кононов О. І.
Вплив інтелектуального маркетингового капіталу на комплексну вартість промислових підприємств (c. 278 - 284)
Мета статті - теоретичне та методологічне обґрунтування науково-практичного процесу діагностики впливу інтелектуального маркетингового капіталу підприємства на його комплексну вартість у сучасних умовах господарювання. За результатами проведеного дослідження виявлено, що в сучасних умовах інтелектуальний маркетинговий капітал, поза сумнівом, може бути конкурентною перевагою. Його вплив та оцінка є важливими інструментами капіталізації підприємства, за допомогою яких можливе створення привабливого корпоративного іміджу, з маркетингової точки зору, та збільшення комплексної вартості підприємства. Інтелектуальний маркетинговий капітал на основі аналізу різних підходів можна розглядати як: сукупність цінностей; процес перетворення знань і нематеріальних активів у ресурси; результат зусиль підприємства з його формування, використання та примноження. Тому під інтелектуальним маркетинговим капіталом слід розуміти систему інтелектуальних цінностей (знання, досвід, творчі здібності, навички), інформацію, організаційні можливості, інформаційні канали, які в процесі свого відтворення створюють інтелектуальні переваги підприємства на ринку. Головна функція інтелектуального маркетингового капіталу ? істотно прискорювати приріст маси прибутку за рахунок формування та реалізації необхідних підприємству систем знань, речей і відносин, які, своєю чергою, забезпечують високоефективну бізнес-діяльність з урахуванням умов цифрових технологій. У статті запропоновано: науково-практичний підхід до діагностики інтелектуального маркетингового капіталу промислового підприємства, який включає п’ять етапів, та модель впливу інтелектуального маркетингового капіталу промислового підприємства на його комплексну вартість, в якій доцільно досліджувати як фінансові, так і нефінансові показники, оскільки не всі складові інтелектуального маркетингового капіталу можуть бути виражені у вартісній формі. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що завдяки запропонованим моделям можна здійснювати більш точну оцінку інтелектуального маркетингового капіталу, що дозволить підвищити ефективність його використання на різних рівнях господарювання та збільшити комплексну вартість підприємства. Результати наукового дослідження дозволяють у подальшому розглянути стратегічний підхід до формування комплексної вартості промислового підприємства.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2023

Гладкова О. В.
Впровадження інструментів lean-менеджменту в управління закладом охорони здоров’я (c. 145 - 152)
Метою статті є розробка пропозицій щодо впровадження інструментів lean-менеджменту в управління закладом охорони здоров’я. Доведено, що lean-менеджмент – це сучасна управлінська філософія, яка дозволяє підвищити ефективність виконання процесу в організації. Її слід розглядати як стиль керівництва та системи управління. На сьогоднішній день lean-менеджмент достатньо активно впроваджується у сферу охорони здоров’я зарубіжних країн і, використовуючи його інструменти, можна досягти зниження витрат за одночасного поліпшення якості обслуговування пацієнтів, зокрема зменшення часу очікування оглядів, процедур та операцій. У роботі окреслено основні втрати, які є характерними для закладів охорони здоров’я, та відзначено, що перш ніж впроваджувати відповідні інструменти lean-менеджменту в діяльність обраного закладу охорони здоров’я – комунального некомерційного підприємства (ЗОЗ-КНП), необхідно здійснити пошук проблемних зон діяльності, що зменшують його ефективність. На прикладі обраного ЗОЗ-КНП розкрито такі проблемні зони, проведене їх рейтингування, на підставі чого побудовано двомірну АВС-матрицю – важливість/терміновість усунення проблемних зон. За її допомогою визначено проблемні зоні, що потребують першочергового усунення. З метою розв’язання даного питання було використано такий інструмент ощадного виробництва, як картування потоку створення цінності, та за його допомогою, а також використовуючи техніку «Чому – чому?» запропоновано оновлену карту шляху пацієнта в поліклінічному відділенні ЗОЗ, яка дозволить мінімізувати втрати часу на отримання медичних послуг, підвищити увагу до пацієнта та забезпечить зростання загальної споживчої якості медичної послуги. Наступним етапом поліпшення процесу управління ЗОЗ на засадах ощадного виробництва повинна стати розробка рішень щодо подолання проблемних зон діяльності ЗОЗ-КНП шляхом розробки відповідних інструкцій та стандартних операційних процедур (СОП), а також подальше навчання персоналу з метою вдосконалення його професійних навичок.

Стаття написана українською мовою

Мозгова Г. В., Євтушенко В. А., Сєркова Н. В.
Теоретичне обґрунтування особливостей формування та розвитку управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства (c. 152 - 157)
Метою статті є теоретичне обґрунтування особливостей формування та розвитку управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства. За допомогою дослідження наукових праць сучасних учених було систематизовано причини та переваги розвитку зовнішньоекономічної діяльності, основні загальноприйняті законодавством України та суспільством правила і принципи впровадження її на підприємстві. Крім того, визначено найголовніші методи та заходи щодо формування стійкого та ефективного розвитку. Успішне впровадження зовнішньоекономічної діяльності передбачає дослідження та проходження наведених у статті етапів. Підприємства, які не ознайомлені з основними принципами управління, часто зіштовхуються з проблемою організації управління зовнішньоекономічної діяльності, адже наявність тільки якісного продукту не гарантує успіху на міжнародному ринку. Велике значення має управління, яке використовує сучасні технології та має змогу адаптуватися до будь-яких умов для досягнення найкращого результату. Зазначено, що важливим є підбір кваліфікованого та досвідченого керівника, який в змозі постійно вдосконалювати та використовувати сучасні методи та технології для успішного функціонування діяльності. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є пошук нових методів управління, які допомагають адаптувати підприємство до сучасних змін на міжнародному ринку та укріпити конкурентоспроможність. Подальший розвиток управління зовнішньоекономічною діяльністю відкриває безліч можливостей і перспектив та є фактором підтримки економіки України.

Стаття написана українською мовою

Геращенко І. М.
Планування стратегії підприємства через забезпечення узгодженості рівнів конкурентоспроможності людських ресурсів та підприємств (c. 157 - 166)
Для забезпечення очікуваної результативності трудового процесу конкурентоспроможними на ринку праці мають бути як людські ресурси – завдяки формуванню та розвитку необхідних компетентностей, так і підприємства-роботодавці – завдяки створенню сприятливих умов праці, її гідної оплати для забезпечення необхідної якості трудового життя. На ринку праці представлено безліч учасників, які пропонують здатність до праці (наймані працівники), є її споживачами (роботодавці), посередниками (рекрутингові агенції), задають правила регулювання відносин між цими учасниками (держава опосередковано через держаний центр зайнятості). Їх інтереси, уподобання, вимоги та взаємовідносини найчастіше не узгоджені між собою, причиною чого є вплив безлічі чинників. Як інструментарій даного етапу дослідження обрано метод нечітких множин, сутність якого полягає в тому, що неможливо чітко визначити кількісні параметри об’єкта, що вивчається, але можна більш точніше описати його характеристики за допомогою лінгвістичних змінних «добре», «середній», «високий» тощо. Етапом реалізації методу нечіткого виводу виступає проведення фазифікації вихідної лінгвістичної змінної «ступінь узгодженості рівнів конкурентоспроможності людських ресурсів та підприємств на ринку праці». На наступному етапі методичного підходу до забезпечення узгодженості рівнів конкурентоспроможності людських ресурсів та підприємств на ринку праці проводиться розробка комплексу типових заходів із забезпечення взаємної відповідності вимог роботодавців та найманих працівників до їх конкурентоспроможності, якими можуть користуватися: роботодавці при формуванні вимог до компетентностей працівників; працівники – при визначенні можливості працевлаштування та оцінюванні власного компетентнісного рівня; освітні установи – при створенні навчальних програм та планів; центри зайнятості – при проведенні аналізу та моніторингу ринку праці, розробленні програм професійної підготовки безробітних і виконанні заявок роботодавців на закриття існуючих вакансій. Запропонований методичний підхід дозволяє перейти від багатопараметричної задачі в умовах різнотипності параметрів до вирішення задачі за допомогою значень функції належності нечіткої множини рівнів конкурентоспроможності. Отримані результати дозволяють на основі кількісного критерію сформулювати рівень вже працюючого персоналу на підприємстві та визначати для нього потенційних конкурентів на ринку праці з позиції привабливості даного роботодавця.

Стаття написана українською мовою

Войт Б. Р.
Сутність комунікацій підприємства та їх роль у процесі управління ним (c. 166 - 171)
Метою статті є аналіз з подальшим удосконаленням та адаптацією сутності та значення комунікацій до системи управління підприємствами й організаціями в сучасних умовах їх функціонування. У статті проаналізовано та показано роль комунікацій у функціонуванні підприємств залежно від того чи іншого виду діяльності підприємства. Аналіз існуючих досліджень дозволив виділити підходи, з позицій яких вчені розглядають поняття комунікації, а саме: філософський, соціальний, лінгвістичний, економічний та психологічний. У дослідженні серед найбільш актуальних визначень «комунікації» для сьогоднішніх подій в Україні було обрано найдоцільнішим трактування поняття комунікації як процесу, за допомогою якого ми надаємо та передаємо зміст у спробі створити загальне розуміння. Цей процес вимагає величезного набору навичок. Дане трактування допомагає максимально точно адаптувати визначення до подій, які зараз проходять в нашій країні та в бізнесі, коли необхідно відобразити спільне розуміння ситуації. Також на підставі аналізу актуальних визначень поняття «комунікація» було запропоновано власне бачення даного поняття та визначено комунікацію як можливість об’єднання однодумців, метою яких є вирішення певної проблеми з можливою подальшою підтримкою зв’язків для підтримки спільного розуміння ситуації чи події. Загалом у результаті проведеного аналізу було наголошено на тому, що розуміння змісту комунікації в системі управління підприємствами та організаціями має певні особливості залежно від їх діяльності та підходу, що використовується для аналізу. Менеджерам на підприємствах варто більш зважено підходити до розуміння процесу комунікації, адже це забезпечить формування внутрішнього мікроклімату в колективі, успішну взаємодію як всередині організації, так і ззовні та, зрештою, допоможе у зростанні ефективності управлінського процесу.

Стаття написана українською мовою

Колодяжна Т. В., Кильницька Є. В.
Бізнес-план у системі планування діяльності суб’єкта господарювання (c. 171 - 175)
У статті досліджено сутнісні характеристики бізнес-планування та бізнес-планів, визначено їх роль у системі планування діяльності підприємства, функціональне призначення та місце бізнес-планів у процесі підготовки та просуванні бізнес-проєктів. На основі теоретичних досліджень поняття «підприємництво» визначено, що практично вся діяльність будь-якої комерційної структури (організації, що має на меті своєї діяльності отримання прибутку) в ринковій економіці є підприємництвом. Зроблено висновки, що для побудови чіткої системи планів підприємства термін «бізнес-планування» необхідно використовувати лише в контексті розробки бізнес-планів і розглядати його (бізнес-планування) як самостійний вид техніко-економічного планування, поряд із тактичним і стратегічним плануванням. У статті розглянуто сутність і взаємозв’язок категорій «проєкт», «бізнес-проєкт» та «бізнес-план». Проаналізовано різні точки зору стосовно важливих відмінностей бізнес-плану від бізнес-проєкту. Наведено класифікацію бізнес-планів щодо об’єктів бізнесу. Проведений аналіз показав, що розробка бізнес-проєктів багато в чому визначає дієвість бізнес-планування як інструменту забезпечення економічної безпеки підприємств.

Стаття написана українською мовою

Іванова М. І., Швець В. Я., Саннікова С. Ф., Варяниченко О. В., Бардась А. В.
Соціальна відповідальність як ключова компетенція забезпечення сталого розвитку підприємств (c. 176 - 186)
Метою статті є обґрунтування актуальності формування ефективного партнерства бізнесу з громадськими організаціями для забезпечення сталого розвитку, застосовуючи концепцію соціальної відповідальності (КСВ) як ключову компетенцію. Компетенції сучасних компаній дозволяють формувати стратегічний розвиток підприємства як відкритої системи, враховуючи вплив екологічних, соціальних та економічних факторів з дотриманням концепції соціальної відповідальності, яка позитивно впливає на лояльність споживачів, корпоративну репутацію, задоволеність і довіру ділових партнерів та забезпечує реалізацію стратегії сталого розвитку. При виконанні дослідження були використані загальнонаукові та спеціальні методи системно-структурного аналізу і синтезу – для взаємозв’язку між сталим розвитком, стратегією сталого розвитку, соціальною відповідальністю і КСВ; метод порівняння – при з’ясуванні мотивів бізнесу при КСВ та факторів, які сприяють формуванню привабливості громадських організацій (ГО) щодо очікувань бізнесу; систематизації – для визначення переваг, які бізнес отримує від співпраці з ГО. За результатами огляду літератури було виокремлено рівні соціальної відповідальності (особистісний, підприємства, суспільний, державний, глобальний); цілі та завдання корпоративної соціальної відповідальності та її взаємозв’язок зі стратегією сталого розвитку. З’ясовано, що вищим рівнем КСВ є благодійна діяльність. Проведені дослідження показали доцільність і необхідність партнерства бізнесу та громадських організацій. При виборі партнерів до співпраці у сфері реалізації соціально значущих ініціатив доцільно спиратися на дослідження індексу ESG прозорості українських компаній та обирати партнерів з вищим рівнем розкриття інформації за критеріями «Політика КСВ», «Інтегрованість Цілей сталого розвитку в КСВ-стратегію/цілі компанії (зобов’язання)». Партнерська співпраця бізнесу з громадськими організаціями допомагає пришвидшити процес прийняття рішень і надає більше впевненості, що їхня підтримка буде використана належним чином. Перспективами подальших досліджень є оцінювання ефективності реалізації КСВ-стратегії підприємства та адаптація застосування індикаторів оцінювання екологічної, соціальної та управлінської стійкості (ESG) до умов України.

Стаття написана українською мовою

Хамініч С. Ю., Сокол П. М., Гордійчук С. М.
Оцінка факторів успіху логістичних компаній у сучасному бізнес-середовищі (c. 187 - 192)
Мета статті полягає в дослідженні основних факторів, що впливають на успіх логістичних компаній у сучасних економічних умовах. Проаналізовано сучасні тенденції в логістичній галузі, розглянуто основні стратегії, які використовуються логістичними компаніями для досягнення успіху. Висвітлюються основні фактори успіху, такі як: ефективне управління ланцюгами поставок, використання сучасних технологій та інновацій, розвиток партнерських відносин з клієнтами і постачальниками, а також здатність швидко реагувати на зміни ринкового середовища. Розглядаються проблеми, з якими стикаються логістичні компанії в сучасних економічних умовах: посилення конкуренції, підвищення вимог клієнтів, нестабільність цін на паливо та інші фактори, які можуть негативно позначитися на діяльності логістичних компаній. Незважаючи на ці проблеми, логістичні компанії мають великий потенціал для розвитку та розширення своєї діяльності. Серед перспектив розвитку можна виділити збільшення використання нових технологій, таких як дрони і автономні транспортні засоби, поліпшення управління ланцюгами поставок і розробку екологічно чистих рішень. Автори статті також звертають увагу на важливість управління персоналом, підтримки високого рівня мотивації співробітників, забезпечення якості послуг, оцінки й управління ризиками, управління витратами та підвищення ефективності бізнес-процесів. Обґрунтовано, що розвиток логістичної галузі відбуватиметься в напрямку посилення інтеграції технологій, підвищення якості послуг і вдосконалення управління ризиками. Запропоновано рекомендації з поліпшення роботи логістичних компаній та робиться висновок про те, що успіх логістичних компаній залежить від комплексного підходу до управління, а також від гнучкості й адаптивності до мінливих ринкових умов. Результати дослідження можуть бути корисні як для менеджерів логістичних компаній, так і для тих, хто зацікавлений в розвитку в цій сфері. Стаття є важливим дослідженням, яке дозволяє краще зрозуміти сучасні тенденції в логістичній галузі, а також виявити проблеми та перспективи її розвитку.

Стаття написана українською мовою

Рибчук А. В., Лапчук Я. С., Паласевич М. Б., Зінкевич В. І.
Методологічний інструментарій управління бізнес-процесами в організації (c. 193 - 199)
У статті аналізуються сутність і зміст бізнес-процесів у широкому значенні: як структурованої послідовності дій із виконання певного виду діяльності на всіх етапах життєвого циклу предмета діяльності – від створення концептуальної ідеї через проєктування до реалізації й отримання результату. Зазначено, що не існує стандартного переліку бізнес-процесів – кожна організація повинна розробляти свою власну їх «архітектуру». При цьому досвід упровадження процесного управління показав, що виділення та класифікацію бізнес-процесів доцільно здійснювати силами спеціально сформованої команди, до складу якої обов’язково повинні входити: власники організації, топ-менеджери, фахівці, які знають проблеми і технології фірми. Підкреслено, що управління процесами допомагає оптимізувати використання ресурсів, знизити фінансові витрати, підвищити ефективність організації та якість роботи, збільшити задоволеність клієнтів і власних співробітників, а моделювання та аналіз процесів дозволяють розвинути організацію, поліпшити ефективність і якість її функціонування. Показано, що на практиці бізнес-процеси зазвичай визначаються виходячи з потреб клієнтів, при цьому важливо забезпечити безперешкодне виконання процесу, що, своєю чергою, дозволить організації збільшити додану вартість і максимізувати корисність і цінність продуктів і послуг для власних клієнтів. Доведено потребу використання реінжинірингу бізнес-процесів як особливого підходу до реформування діяльності організації, який полягає у фундаментальному перепроєктуванні робочих процесів в організації з метою поліпшення ключових показників, скорочення витрат і, в кінцевому підсумку, – зростання прибутку.

Стаття написана українською мовою

Дибач І. Л., Голікова Є. К.
Аналітичні аспекти управління персоналом у зовнішньоекономічній діяльності підприємства (c. 199 - 205)
Метою статті є вивчення аналітичних передумов ефективного управління персоналом підприємства як людським капіталом у контексті активізації господарської діяльності підприємства на зовнішньому ринках. У статті зазначено, що сучасна категорія «людський капітал» має декілька визначень і постійно доповнюється. Так, було визначено, що на сьогодні людський капітал підприємства є сукупністю якісних характеристик людини, об’єктом інвестування, частиною сукупного капіталу, запасом або сукупністю індивідуальних потенціалів людини, а також може розглядатись як можливість використання знань, вмінь і навичок працівників. Під час дослідження було наголошено на тому, що сьогодні саме персонал компанії дозволяє вибудовувати конкурентні переваги та досягати результатів у професійній діяльності підприємства. Підсумовано, що дане питання є особливо актуальним для підприємств, які працюють на міжнародних ринках, оскільки кваліфікація працівника має дозволяти вчасно реагувати на різкі зміни, які є характерними для ринків такого масштабу, та приймати ефективні бізнес-рішення. Стаття висвітлює сучасні методи та критерії аналізу людського капіталу на підприємстві. Зокрема, було визначено основні цілі та етапи аналізу стану персоналу компанії, яка має зовнішньоекономічний вектор. Було акцентовано увагу на різниці в оцінці та обліку персоналу (людського капіталу) в національній та зарубіжній практиках і зазначено, що не існує конкретного визначеного набору та єдиних показників оцінки людського капіталу на рівні підприємства. У продовження даного твердження у статті було розглянуто кількісні та якісні показники в контексті комплексної оцінки людського капіталу підприємства – суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності. У ході дослідження були проаналізовані основні кількісні індикатори (коефіцієнти) впливу людського капіталу на розвиток підприємства: коефіцієнт стажу, коефіцієнт стабільності, коефіцієнт здоров’я, коефіцієнт професійного зростання, коефіцієнт освіти персоналу. Відповідно до нормативних значень таких показників були інтерпретовані необхідні менеджерські рішення та дії в кожній із змодельованих ситуацій. У результаті дослідження було наголошено на важливості врахування якості персоналу (людського капіталу) для прийняття управлінських рішень на підприємствах – суб’єктах зовнішньоекономічної діяльності.

Стаття написана англійською мовою

Гриневич Л. В., Бєлікова Н. В.
Напрями відновлення маркетингової діяльності та трансформації моделей поведінки споживачів у повоєнному періоді: проблеми врахування регіонального аспекту (c. 205 - 210)
Метою статті є узагальнення проблем і визначення пріоритетних напрямів відновлення маркетингової діяльності та трансформації моделей поведінки споживачів у повоєнному періоді з урахуванням нерівномірності соціально-економічних втрат регіонів України. У статті розглянуто основні, доступні на даний момент дані щодо негативних наслідків вторгнення РФ для Харківської області, узагальнено загальнонаціональні та регіональні відмінності щодо скорочення маркетингової діяльності та трансформації моделей споживчої поведінки в умовах війни та повоєнного відновлення. Доведено, що перспективи відновлення маркетингової діяльності в найбільш постраждалих регіонах України залежать від успішності ситуації на фронті та термінів вирішення військового конфлікту. Узагальнено основні принципи відновлення маркетингової діяльності підприємств в ситуації війни та повоєнного відновлення, такі як пошук шляхів залучення додаткових обсягів фінансової допомоги від міжнародних донорів, урядів інших країн і неурядових організацій; участь підприємств у проєктах економічного відновлення на рівні окремих територіальних громад; налагодження механізму відшкодування витрат (принаймні їх частини) на відновлення бізнесу та запуск нових бізнес-ініціатив з державного та місцевих бюджетів; пошук нових методів просування товарів та послуг, які більш повно відповідають запитам споживачів, що змінюються під впливом війни; інтенсифікація використання некласичних видів маркетингу, що передбачають менші витрати при достатньо значній віддачі; адаптація маркетологів до скорочення та переорієнтації попиту, а також трансформації традиційних моделей споживчої поведінки. Зазначено, що звичні моделі споживчої поведінки, особливо в найбільш постраждалих регіонах України, зазнали значної трансформації, їх поступове відновлення залежатиме від зростання рівня доходів і рівня життя населення та формування платоспроможного попиту, а також від зусиль маркетологів, спрямованих на пошук нових, більш ефективних і менш витратних комунікацій.

Стаття написана українською мовою

Ареф’єва О. В., Ареф’єв С. О.
Управління комплексною вартістю підприємства через інструменти цифрового маркетингу (c. 211 - 220)
У статті досліджено сутність управління комплексною вартістю підприємства з урахуванням особливостей використання інструментів цифрового маркетингу, що базується на основах побудови стратегії розвитку підприємства. Сформовано структуру комплексної вартості підприємства за певними етапами, виокремлено основні принципи та складові. Розглянуто особливості сучасного використання цифрового маркетингу за умов розвитку штучного інтелекту. Визначено й обґрунтовано власне бачення поняття комплексної вартості підприємства через стратегічний підхід до управління бізнесом, що базується на визначенні й оптимізації вартості всіх елементів бізнес-процесів, а саме: при виробництві товарів або наданні послуг підприємство повинно враховувати всі витрати, які пов’язані з цим процесом, включно з витратами на матеріали, робочою силою, енергією, обладнанням та іншими ресурсами. Зазначено, що основні переваги цифрового маркетингу полягають у тому, що він дозволяє досягти більшої аудиторії за допомогою інтернет-технологій та забезпечує можливість ефективної взаємодії з потенційними та існуючими клієнтами. Доведено, що підвищення вартості підприємства можливе на підставі розширення траєкторії розвитку та оновлення бізнесу на підставі інноваційної моделі. Виділено аналітичні інструменти цифрового маркетингу, які допомагають збирати й аналізувати дані про поведінку користувачів, серед них інструменти: SEO, контент-маркетингу, електронної комерції, електронної реклами. Розроблено та запропоновано для застосування функціональну структуру механізму управління комплексною вартістю підприємства із застосуванням цифрового маркетингу, що включає функціональні стратегії, стратегії розвитку ринків, змістовні кроки з управління комплексною вартістю підприємства, інструменти цифрового маркетингу.

Стаття написана українською мовою

Бубенко П. Т., Соболєва Г. Г.
Концепція маркетингу територіальних ринкових систем (c. 220 - 225)
Стаття присвячена дослідженню наукової проблематики, пов’язаної з прискоренням господар-ського розвитку просторової економіки; визначенню ступеня впливу інновацій на характер те-риторіальної організації господарської діяльності; забезпеченню теоретичного підґрунтя щодо формування зон інноваційного зростання окремих територій (регіонів). Основною метою є ви-значення особливостей і протиріч сучасного стану системи територіальної організації маркети-нгової діяльності та прискорення на цій основі темпів соціально-економічного розвитку певної території. Систематизація літературних джерел з тематики дослідження свідчить, що сучасна економічна наукова думка приділяє недостатню увагу дослідженню характеру та впливу марке-тингової компоненти, у широкому її розумінні, як на якість самої системи територіальної орга-нізації, так і на динаміку економічного розвитку. Саме з цього випливає безумовна її актуаль-ність. Проблематику поширення дифузії маркетингової компоненти просторового розвитку до-сліджено з точки зору уявлення та позиціонування окремої території (регіону) як суб’єкта еко-номічних відносин, як багатофункціональну та багатоаспектну економічну систему, а не як міс-це зосередження лише засобів виробництва та праці. Подальшим розвитком, симбіозом теорії регіоналістики, зокрема просторової організації виробництва, з теорією та практикою іннова-ційного підприємництва є обґрунтування доцільності створення та поширення територіальних полюсів інноваційного зростання. Доведено, що ефективна маркетингова активність на певному економічному просторі діяльності повинна ґрунтуватися на функціональних властивостях форм просторової організації виробництва, з одного боку, та розміщення продуктивних сил – з іншого. У статті знайшло відображення авторське бачення сучасної концепції маркетингу територіальних ринкових систем у взаємозв’язку з їхньою просторовою організацією. Розкрито переваги мережевої моделі організації (кластеризації) територіальної (регіональної) економічної системи. Набула подальшого розвитку теорія кластеризації як одна із сучасних форм організації економічної діяльності на певній території.

Стаття написана українською мовою

Колосов А. М., Кучеренко С. К., Яковенко В. С.
Позиціонування автомобільних брендів на авторинку України в очікуванні його післявоєнного відновлення (c. 226 - 235)
Незважаючи на те, що війна Росії проти України, яка призвела до значного руйнування українського авторинку, ще триває, постають актуальні завдання з вивчення шляхів післявоєнного відновлення України, зокрема її авторинку. На фоні падінні валового внутрішнього продукту (ВВП) України за 2022 р. не менше, ніж на 40%, авторинок України скоротився за показником кількості продажів автомобілів ще більше – на 61,3%. В очікуванні початку післявоєнного відновлення України постає питання, яким чином піде відновлення українського авторинку – шляхом простого відтворення раніше досягнутих обсягів продажів, чи шляхом реформування структури авторинку по окремих автомобільних брендах, країнах виробництва, постачання тощо. Очікувані дані зі структури й обсягів продажів автомобілів за відомими автомобільними брендами мають велике значення, тож вони мають бути враховані при створенні необхідних умов ефективної діяльності людей у процесі післявоєнного відновлення України. Це робить актуальним завдання здійснення моніторингу позиціонування автомобільних брендів на авторинку України. Показано, що вирішальним фактором структури авторинку в процесі його відродження може стати лінійка автомобільних брендів, що склалася передвоєнними роками як результат взаємодії чинників споживчих переваг українських покупців автомобілів. За результатами проведеного дослідження очевидним є очікування в позиції лідерів відроджуваного авторинку транспортні засоби автомобільних брендів Toyota, Renault, Kia, ?koda, Hyundai та Volkswagen, які при всіх варіантах займуть перші місця за обсягами продажів нових автомобілів, серед яких Volkswagen, Renault і ?koda залишаються лідерами також і на ринку вторинних продажів.

Стаття написана українською мовою

Кучечук Л. В.
Особливості digital маркетингу закладів SPA-індустрії (c. 236 - 240)
За останні роки SPA-індустрія вийшла на новий щабель розвитку, увійшовши в повсякденне життя багатьох людей. Поширене використання Інтернету, своєю чергою, актуалізувало питання використання саме digital маркетингу для просування SPA-послуг. Метою даної статті є виявлення особливостей digital маркетингу закладів SPA-індустрії. Для досягнення мети дослідження застосовувалися загальнонаукові методи: аналіз, синтез, систематизація, порівняння, абстрактно-логічний метод. У статті проаналізовано дані за 2022 р., наведені у звіті Global Digital 2022, які доводять значне поширення інтернет-користувачів по всьому світу, що актуалізує використання саме digital маркетингу. Автором виділено найбільш актуальні та вживані інструменти digital маркетингу для SPA-індустрії. У даній роботі розглядається ефективне використання виділених інструментів digital маркетингу саме для SPA-закладів. Запропоновано основні розділи, необхідні для сайту SPA-закладу. Зазначено важливість використання SEO-просування та контекстної реклами для ефективності роботи сайту SPA-закладу. Запропоновано основні розділи та тематику для ефективного ведення соціальних мереж закладів SPA-індустрії. Також запропоновано використання крауд-маркетингу, який дозволяє створювати позитивний імідж компанії на спеціалізованих форумах, сервісах і в соціальних мережах. Контент-маркетинг є провідною складовою в інтернет-просуванні підприємств SPA-індустрії, тому що його продукти використовуються в більшості інших інструментів просування. Зазначено, що вміле використання email-маркетингу може давати позитивний результат у разі використання сформованої бази зацікавлених споживачів. Підкреслено необхідність використання мобільного маркетингу, а саме: таких інструментів, як створення мобільної версії сайту SPA-закладу, використання SMS-розсилок, створення власного застосунку.

Стаття написана українською мовою

Лях І. О., Григалюнас Д. В.
Проблеми та перспективи розвитку рекламних кампаній в Україні (c. 241 - 246)
Метою дослідження є діагностування проблем у розвитку рекламних кампаній в Україні та запропонування нових підходів до їх формування. Для досягнення поставленої мети були виконані такі завдання: узагальнено поняття, сутність і принципи формування рекламної кампанії підприємства; розглянуто структуру, етапи формування та цілі рекламної кампанії; запропоновано нові інструменти рекламної кампанії. Практична значущість роботи полягає в тому, що запропоновані інструменти можуть бути використані для вдосконалення рекламної кампанії майже будь-якого підприємства та визначається у сформульованих пропозиціях використання певних маркетингових інструментів і методик з урахуванням впливу цифровізації бізнесу. Рекламна кампанія – це план, який допомагає бізнесу триматися на ринку. Перед початком розробки кампанії потрібно мати чітко розуміння, який саме вид або класифікація потрібна для підприємства. Необхідно ретельно проаналізувати конкурентів, ринок, товар або послугу, свою компанію, суміжні ринки та компанії, щоб мати чітке уявлення про бажані результат. Рекламна кампанія має довгий шлях формування, включно з різними етапами розробки. Для певного ринку та ситуації, в якій знаходиться підприємство, потрібна своя індивідуальна рекламна кампанія. Для вдосконалення своїх рекламних кампаній підприємствам слід застосовувати не лише традиційні методи та інструменти, а більше уваги приділяти розвитку соціальних мереж. Запорукою успішності рекламних кампаній буде більш активне впровадження цифрового маркетингу. Цифрові інструменти допоможуть краще зрозуміти клієнта та знайти до нього особливий підхід. На основі аналізу стану рекламних кампаній в Україні запропоновано такі напрями вдосконалення діяльності: використання новітніх технологій; створення системи спілкування з власними клієнтами; модернізація традиційних методів; створення унікальної рекламної кампанії.

Стаття написана українською мовою

Рожко В. І.
Використання сучасних маркетингових технологій при просуванні товарів та послуг (c. 246 - 252)
В умовах сучасності українська економіка переживає нелегкі часи. На ефективність діяльності вітчизняних підприємств досить деструктивно вплинув воєнний стан. Для того, щоб реалізовувати свої цілі, підприємства змушені пристосовуватися до мінливих кризових умов і знаходити нові шляхи для просування товарів і послуг. Висока конкуренція змушує підприємства вести боротьбу за споживачів. Постає проблема пошуку нових ефективних методів комунікацій з клієнтами для просування товарів та послуг. Спостерігається зростання залежності людей від онлайн-простору внаслідок обмеження у спілкуванні. Тому більшість вітчизняних підприємств знайшли методи просування та збуту за допомогою використання мережі Інтернет. Сьогодні мережа Інтернет для підприємств – це один із найефективніших засобів комунікації зі споживачами. Онлайн-простір застосовується підприємствами для оптимізації своєї маркетингової діяльності. Традиційний маркетинг вже не є такими ефективним порівняно з використанням сучасних цифрових технологій. Метою даної статті є обґрунтування необхідності використання маркетингових технологій у діяльності вітчизняних підприємств. У статті розглянуто існуючі інтернет-технології та визначено специфіку їх застосування в інформаційну суспільстві. Уточнено сутність поняття «інтернет-маркетинг». Обґрунтовано переваги його використання для залучення споживачів. Визначено основні маркетингові процеси при використанні інтернет-маркетингу. Розглянуто та систематизовано існуючі види інтернет-технологій для просування товарів та послуг в онлайн-просторі. Розкрито сучасний стан проблеми впровадження маркетингових технологій у кризових умовах. Показано, яким чином використання маркетингових технологій впливає на поліпшення просування товарів і послуг на прикладі підприємств сфери поштових послуг. З’ясовано, що використання маркетингових інтернет-технологій сприяє інтенсивнішому просуванню та збуту товарів та послуг навіть у кризових умовах.

Стаття написана українською мовою

Черняєва А. О.
Необхідність фінансування маркетингових послуг бізнес-структур в Україні (c. 253 - 261)
Метою статті є дослідження питань щодо оцінки стану розвитку та визначення основних закономірностей необхідності фінансування маркетингових послуг бізнес-структур в Україні. При аналізі, систематизації та узагальненні наукових праць багатьох учених було констатовано та доведено, що співпраця між маркетингом і фінансами є важливою для зростання бізнесу. За результатами проведеного дослідження виявлено та встановлено, що терміни «маркетингові послуги» та «маркетинг» у деяких нормативно-правових документах є синонімами. Об’єктом дослідження були суб’єкти господарювання, які спеціалізуються у сфері надання маркетингових послуг і належать до секції M «Професійна, наукова та технічна діяльність» відповідно до встановлених вимог Класифікатора видів економічної діяльності ДК 009:2010 щодо ведення статистичної інформації, розділу 73.2 «Рекламна діяльність і дослідження кон’юнктури ринку», класу 73.2 «Дослідження кон’юнктури ринку та виявлення громадської думки». Оцінюючи динаміку та структуру суб’єктів господарювання сфери рекламної діяльності та дослідження кон’юнктури ринку, а також кількість задіяного персоналу та взаємозв’язок відповідних показників з динамікою ВВП, зроблено висновок, що не чисельне зростання кількості суб’єктів господарювання, зайнятих у сфері маркетингових послуг, приводить до поліпшення макропоказників, а навпаки – поліпшення добробуту в країні стимулює появу нових суб’єктів господарювання, що надають споживачам маркетингові послуги. Зважаючи на динаміку та структуру капітальних інвестицій у рекламну діяльність і дослідження кон’юнктури ринку у 2012–2021 рр., варто зазначити відновлення зацікавленості в дослідженні кон’юнктури ринку та виявленні громадської думки. Саме в цьому секторі простежується зростання додаткової активності, що привело до появи великих підприємств у сфері маркетингових досліджень, яких до 2021 р. у галузі взагалі не спостерігалося. Стосовно рівня фінансування суб’єктів господарювання досліджуваного сектора економіки, необхідно відзначити як наявність тенденції до реалізації заходів з податкового планування у вигляді все більшого використання такої організаційної форми діяльності бізнесу, як ФОП, так і надзвичайну потребу у власному капіталі. Порівнявши обсяги інвестиційних вкладень у сферу рекламної діяльності та дослідження кон’юнктури ринку з обсягами використовуваного нею сукупного капіталу, автор дійшов висновку, що інвестиційні вкладення не є основним джерелом фінансування даного бізнесу, а певна його частина знаходиться в «тіні». Зважаючи на вищевикладене та враховуючи значний обсяг залучення працівників до даної сфери діяльності у формі реєстрації фізичних осіб – підприєм¬ців, керівництву країни варто ще раз замислитись щодо ініціатив з реформування податкової системи країни шляхом усунення спрощеної системи оподаткування бізнесу, оскільки це може мати негативні наслідки для всієї економіки країни. Натомість варто передбачити додаткові пільги для інвестування в сектор дослідження кон’юнктури ринку та виявлення громадської думки, а також створення додаткових робочих місць у даній сфері діяльності.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2023

Проскурніна Н. В., Чала А. А.
Теоретичні основи системи стратегічного управління підприємством (c. 150 - 155)
У сучасній літературі з менеджменту концепції, теорії та практика стратегічного менеджменту стали дуже важливими. Це стало очевидним через складну, туманну та динамічну природу сучасного корпоративного управління, що занепокоює науковців у цій галузі. Головна мета даної статті – це огляд стратегічного менеджменту з акцентом на його концепціях, теорії та зв’язку з ресурсною філософією конкурентної переваги фірми. Було проведено аналіз відповідної літератури та встановлено зв’язок між теорією стратегічного управління та конкурентною перевагою фірми на основі ресурсної філософії. Відзначається, що модель, заснована на ресурсах, є однією із основних теорій стратегічного менеджменту, яка допомагає пояснити ефективність організації. Було розглянуто основні стратегії виходу підприємства на зовнішній ринок, а саме: SWOT-аналіз; модель п’яти сил Портера; збалансована система показників; стратегія «Блакитного океану»; гнучка стратегія; аналіз PESTEL. Кожна із розглянутих стратегій виходу фірми на зовнішній ринок має свої недоліки та безумовні переваги, які треба розглядати в контексті, насамперед, особливостей товару. В ході дослідження були визначені ключові компоненти стратегічного менеджменту та етапи стратегічного аналізу. Вивчення конкурентної переваги організації з цієї школи думок дозволяє організаціям виміряти значення своїх внутрішніх ресурсів і можливостей, зокрема для досягнення конкурентної переваги. Аргументовано, що мета системного аналізу зовнішнього середовища полягає у виявленні майбутніх можливостей, на які компанія може спокійно розраховувати, а також у виявленні погроз, які можуть виникнути та які необхідно попередити або зменшити, а також у визначенні позиції підприємства щодо конкурентів у галузі вхідних факторів і виробництва. Також доведено, що переваги, якими володіє підприємство, повинні відігравати вирішальну роль при виборі стратегії.

Стаття написана англійською мовою

Лозова О. В., Тимошенко І. С.
Проактивна поведінка підприємства в сучасних умовах господарювання (c. 155 - 160)
У статті аналізується сутність і зміст проактивності та проактивної поведінки підприємства. В умовах обмеженого платоспроможного попиту, жорсткої конкуренції та постійного збільшення обсягів виробництва різноманітних товарів і послуг керівництво підприємства має використовувати якісно нові підходи до управління для забезпечення стабільного функціонування й ефективного розвитку фірми. Одним із таких підходів є проактивне управління. Використання менеджерами організацій концепції проактивного управління як реального часу є запорукою виживання їх підприємства сьогодні, коли «бізнес зі швидкістю думки» перестав бути привілеєм окремих компаній. Окреслено здобутки закордонних і вітчизняних науковців у сфері проактивної поведінки підприємства та визначено головні напрями подальших досліджень. Встановлено, що важливим чинником, який впливає на проактивну поведінку працівника, є власний фактор, що включає три аспекти: індивідуальна риса, індивідуальна мотивація, знання та здібності. Досліджено міжнародні компанії з проактивною поведінкою та визначено, як вона проявляється на сьогоднішній день. Визначено вітчизняні підприємства, що пропагують себе як компанії з проактивною поведінкою, та підкреслено їх основні стратегії розвитку. Проактивна поведінка тісно пов’язана з індивідуальними особливостями людини. Існуючі дослідження виявили, що індивідуальні характеристики в основному включають проактивну особистість, почуття відповідальності, нейротизм, цілеспрямованість та інші фактори, які впливають на проактивну поведінку. Визначено основні переваги та недоліки проактивної поведінки підприємства. Досліджено, які дії керівництва зможуть проявити проактивність у співробітниках і сформувати єдину конкурентоспроможну команду.

Стаття написана українською мовою

Звоновський Р. А.
Розробка процесу формування людського капіталу через розвиток дуальної системи навчання (c. 160 - 167)
Метою статті є обґрунтування процесу формування людського капіталу через розвиток дуальної системи навчання. У статті проаналізовано основні фактори, які влипають на розвиток і формування людського капіталу сільськогосподарського підприємства. Обґрунтовано накопичення людського капіталу через формування ефективної системи навчання, матеріальне та моральне стимулювання та мотивацію персоналу, що дає підприємству перевагу на відповідному сегменті ринку. Розглянуто питання місця індивіда в розвитку стратегії формування людського капіталу – як в індивідуальній траєкторії розвитку, так і на рівні підприємства. У зв’язку з цим проаналізовано основні фактори інноваційного розвитку економіки в сучасних умовах господарювання. Розраховано ефективність дуальної системи навчання через проаналізовані стандартні методи оцінки людського капіталу та виявлено, що на неї впливає лише заробітна плата. Тому запропоновано враховувати й інші витрати, які несе підприємство, такі як «соціальний пакет» – компенсації, які надаються працівникові, крім заробітної плати. Запропоновано показники ефективності людського капіталу підприємства, за допомогою яких менеджери можуть постійно контролювати та підвищувати рівень людського капіталу, результатом чого стане збільшення вартості та доходів підприємства. Порушено питання державно-приватного партнерства у сфері професійної освіти, яке держава має використовувати. Витрати на формування людського капіталу при такому партнерстві розподіляються між індивідом, підприємствами та державою, де кожен приймає на себе певну частку ризиків. Головне завдання – перехід освіти з державної сфери до державно-приватної.

Стаття написана українською мовою

Боняр С. М., Харчук О. Г.
Особливості функціональних завдань офіс-менеджера для стратегічного розвитку підприємства (c. 167 - 172)
Мета статті полягає в розкритті особливостей і видів прийняття управлінського рішення залежно від поставлених завдань перед офіс-менеджерами. Визначено, що офіс-менеджер – це головний елемент взаємодії керівництва та всього колективу офісу в цілому, що належить до тактичного рівня управління. У результаті дослідження було розкрито різні функціональні обов’язки професійного адміністратора, де до головних належать оперативне управління та забезпечення діяльності управлінського персоналу організації. Обґрунтовано, що головними функціями офіс-менеджера, від яких залежить біля 70% успішної роботи офісу, є керівна, адміністративна, господарська та контрольна. Визначено, що офіс-менеджер постійно приймає управлінські рішення, що є втручанням у проблему, в ситуацію з метою їх вирішення, а також розробляє прогнози успішного розвитку організації в подальшому. Розглянуто стадії прийняття управлінського рішення, а саме: визначення проблем в управлінні, розробка етапів планування рішень та реалізація прийнятого рішення. Визначено поняття інтуїтивного рішення, що прийняте на основі відчуття людиною того, що її вибір вірний. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є визначення проблем в управлінні, що можуть були виявлені при «неформальному обміні інформацією та інтуїтивно». Зазначено, що важливими завданнями офісу є документальне забезпечення управління, оскільки для прийняття рішення необхідно виконувати великий обсяг однотипних офісних робіт. Подальший розгляд класифікації управлінських завдань в офісі за ступенем інтелектуальності, складності та класифікації працівників організації відповідно до виконуваних завдань дасть можливість швидко реагувати на зміни в реакції підприємства в конкретній ситуації та розробляти плани і завдання для прийняття ефективного управлінського рішення для майбутнього стратегічного розвитку підприємства.

Стаття написана українською мовою

Воркунова О. В., Ярова Н. В., Яровий В. І., Коцюбенко К. О.
Стратегія впровадження системи комплаєнс у діяльність підприємств морського транспорту (c. 173 - 182)
У статті розглянуто зарубіжний досвід упровадження комплаєнс-програм для підприємств морського транспорту. Важлива роль аналізу пояснюється можливістю оцінити результати та виробити стратегію і тактику розвитку діяльності підприємства, передбачити ризики та запобігти можливому банкрутству. Стратегія – складна і потужна зброя, за допомогою якої сучасна фірма може протистояти умовам мінливого середовища; це інструмент, який може серйозно допомогти підприємству, що опинилося в умовах нестабільності. Тому стратегія заслуговує найсерйознішої уваги як інструмент управління. Комплаєнс-контроль забезпечує захист економічних інтересів підприємства від потенційних ризиків на ранніх стадіях, що спрощує їх нейтралізацію. Комплаєнс-програма стивідорної компанії включає в себе кодекс поведінки, антикорупційні політики, а також інші документи та процедури, необхідні для досягнення компанією мети комплаєнса (комплаєнс-документи). Комплаєнс-програма (Соmpliаnсе Systеm) підприємства – це універсальна визнана міжнародна система протидії загрозам і управління ризиками, яка забезпечує відповідність діяльності компанії вимогам державних органів, саморегулівних громадських та інших організацій, відповідність нормам права, правилам, рекомендаціям і стандартам, що регламентують діяльність компанії. Комплаєнс-програма включає в себе безліч комплаєнс-заходів, що забезпечують досягнення мети комплаєнс-програми. Комплаєнс заходи – це система управління та контролю в організації, пов’язана із забезпеченням відповідності діяльності організації та персоналу вимогам законодавства, нормативних документів, правил і стандартів наглядових органів, галузевих асоціацій та саморегулівних організацій (кодекси поведінки і т. ін.). Робота над створенням комплаєнс-програми для підприємств морського транспорту неодмінно повинна привести до розуміння своєї стратегії розвитку та успіху, оскільки змушує відповідати на стратегічно важливі питання, такі як: визначення зовнішніх і внутрішніх чинників, що впливають на ризики; законодавчі обмеження та приписи; судові рішення; добровільне проходження перевірки на відповідність релевантним стандартам галузі. Основні вимоги комплаєнс – прозорість бізнесу, дотримання юридичних і етичних норм і положень – повинні бути реалізовані системою управління (комплаєнс-програмою), яка може бути побудована та реалізована на практиці.

Стаття написана українською мовою

Рибчук А. В., Процишин О. Р., Зінкевич В. І.
Системний аналіз підходів до управління конкурентоспроможністю продукції підприємств (c. 183 - 188)
У статті аналізується комплекс підходів до організації ефективного управління конкурентоспроможністю різноманітних видів продукції підприємств, які широко застосовуються в практиці аналізу господарської діяльності та стратегічного управління. Підтверджено, що управління конкурентоспроможністю продукції можна розглядати через призму основних підходів. По-перше, комплексного, який дозволяє розробити необхідні управлінські рішення, спрямовані на підвищення ефективності продукції, підтримку її якості та конкурентоспроможності. По-друге, відтворювально-еволюційного, спрямованого на постійне відтворення виробництва товарів з найменшими витратами на одиницю корисного ефекту порівняно з кращим аналогом у результаті еволюційних трансформацій ринку. По-третє, функціонального, який на практиці часто застосовують через предметний підхід до управління, за якого зусилля спрямовані на вдосконалення існуючої продукції, з урахуванням науково-технічного прогресу. По-четверте, системного, де управління вважається найбільш ефективним, оскільки об’єднує діяльність різних функціональних підрозділів підприємства для створення конкурентоспроможного товару. По-п’яте, інноваційного, за яким управління конкурентоспроможністю передбачає впровадження на підприємстві науково-технічних переваг нової продукції. По-шосте, підходу партнерського маркетингу, маркетингового діалогу, що дозволить залучити споживачів до створення конкурентоспроможної продукції. Варто відзначити, що основними для формування системи управління конкурентоспроможністю продукції підприємства в умовах розвитку конкуренції є маркетинговий підхід у поєднанні із системним і процесним.

Стаття написана українською мовою

Варіс І. О., Кравчук О. І., Зайцева П. О.
Гейміфікація бізнес-процесів менеджменту персоналу (c. 189 - 196)
Метою статті є дослідження сучасних HRM-систем щодо наявності функції гейміфікації в розрізі HR бізнес-процесів. Бізнес-технології змінили спосіб ведення бізнесу компаніями. Компанії мають адаптуватися до мінливих технологій і коливань ринку, але вони не можуть досягти успіху, якщо мають невмотивовану команду, яка не хоче змінюватися. Гейміфікація є ефективним способом підвищити продуктивність персоналу. Крім того, це позитивно впливає на залучення й утримання працівників, більшість з яких не люблять рутинні процеси, але їм подобається грати в ігри. Гейміфікація HR-процесів і процедур може перетворити нудний досвід на захопливу гру, яка переводить працівників на наступний рівень. У статті визначено, що гейміфікація спирається на багато ігрових атрибутів і стратегій, які застосовує до широкого кола реальних бізнес-процесів, трансформуючи неігровий досвід для мотивації дій персоналу та досягнення цілей компанії. Гейміфікація швидко трансформує бізнес у всьому світі, створюючи нові способи залучення працівників, розширення стосунків і підвищення лояльності й заохочення та використовуючи мотивації та бажання, які є природними в кожній людині. Проаналізовано існуючі HR-процеси сучасних компаній та виявлено з них найбільше гейміфіковані. Враховуючий велику кількість HRM-систем для потреб будь-якої компанії, досліджено найкращі, що пропонують елементи гри для використання при реалізації HR-процесів. Функціонування гейміфікації в сучасних HRM-системах може допомогти збільшити ефективність процесу розвитку працівників, знизити витрати на навчання та збільшити залучення до цих програм навчання. Успішність впровадження гейміфікації залежить від правильного вибору методів та інструментів, а також від організаційної культури та підходу до менеджменту персоналу. Компанії мають вивчати власні потреби в нових технологіях, що, безумовно, викликає тісну співпрацю з розробниками HRM-систем. Аналіз наукових праць і практичної діяльності компаній свідчить, що основними гейміфікованими HR-процесами є добір, навчання, адаптація, мотивація, менеджмент продуктивності й оцінювання персоналу, але залишаються інші, які потребують креативних інновацій та рішень, що актуалізує подальші дослідження в цьому напрямі.

Стаття написана українською мовою

Мао Рон, Харченко Т. М.
Управління розвитком персоналу в майбутній конкуренції підприємств (c. 197 - 202)
З постійним розвитком науки і техніки інформаційні технології сприяють розвитку економіки знань, а передові наука і технології стають важливими опорами розвитку в епоху економіки знань. У цю епоху працівники інтелектуальної сфери є основою конкурентоспроможності, а таланти, що акумулюють знання, стають ключовими ресурсами. Для того, щоби підвищити конкурентоспроможність підприємства на ринку, щоденну ефективність роботи та технологічні інновації та розвиток, необхідно намагатися вдосконалювати та впроваджувати інновації в управлінні людськими ресурсами на підприємстві. Основна мета статті – обґрунтувати та довести важливість управління розвитком персоналу для конкурентоспроможності підприємств – на прикладі управління людськими ресурсами в Китаї. Для досягнення мети було сформульовано такі основні завдання: в системі управління персоналом визначено місце системи управління розвитком персоналу та сформовано її структуру; відповідно до отриманої структури розроблено концептуальну модель управління розвитком персоналу підприємств; адаптовано класифікацію видів навчання персоналу в умовах праці; сформовано систему професійного розвитку персоналу на підприємстві; уточнено зміст поняття «управління розвитком персоналу». Методологічною основою дослідження стали положення діалектичної логіки, атрибутивний і системний підходи до вивчення процесів управління розвитком персоналу підприємств.

Стаття написана англійською мовою

Попова І. А., Демченко Н. В., Швед А. Б.
Тенденції розвитку фармацевтичного ринку України в умовах воєнного стану (c. 203 - 209)
У статті визначено проблеми та тенденції розвитку фармацевтичного ринку в умовах воєнного стану. Досліджено вплив воєнного стану на розвиток фармацевтичного ринку. Визначено динаміку обсягів аптечного продажу лікарських засобів та структуру їх продажів. Означено проблеми, які виникли у фармацевтичній галузі в сучасних умовах. Проведено аналіз сучасного стану фармацевтичного ринку, виявлено чинники, які перешкоджають його розвитку. Доведено, що в умовах військової агресії Російської Федерації проти України, особливо на першому етапі, значно загострилася проблема забезпечення населення лікарськими засобами, виробами медичного призначення та іншими видами парафармацевтичної продукції. Акцентовано увагу на особливостях збуту фармацевтичних товарів і послуг у період дії воєнного стану. Визначено основні напрями розвитку фармацевтичної галузі в умовах воєнного стану. Доведено, що на початку війни купівля ліків онлайн призупинилося, що було обумовлено відсутністю доставки кур’єром, світла в тих регіонах, де були активні бойові дії. Проте, незважаючи на воєнний стан, фармацевтичні компанії України продовжують розвиватися, створювати нові ліки, надавати робочі місця та, найголовніше, – забезпечувати населення важливими препаратами. Наведено напрями державної підтримки розвитку фармацевтичного ринку. Доведено, що наявні виробничі та наукові потужності, кваліфіковані кадри дозволяють швидкими темпами розширювати номенклатуру ліків у рамках державно-приватного партнерства та державних замовлень, що збільшить стійкість системи охорони здоров’я в умовах надзвичайних станів.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2023

Проскурніна Н. В., Білоусько В. І.
Тенденції управління якістю для підвищення конкурентоспроможності підприємства на міжнародному ринку (c. 209 - 214)
У даній статті розглядається важливість управління якістю для підвищення конкурентоспроможності та прибутковості підприємств на міжнародному ринку. Виявлено тенденції до збільшення кількості компаній у світі. У статті розглядаються різні напрями в управлінні якістю, зокрема Total Quality Management (TQM), Lean Six Sigma (LSS), міжнародні системи стандартизації та впровадження сучасних технологій. Наведено огляд кожного тренду, його значення, використання та переваги. Зростає інтерес до універсальної системи управління якістю як продовження розвитку тотального управління якістю, що є більш корисним для міжнародних компаній. Розглянуто поєднання економного виробництва та Six Sigma в більш повну систему Lean Six Sigma, яка допомагає підвищити ефективність і зменшити кількість дефектів. Описано зростання інтересу до міжнародної системи стандартизації на прикладі ISO 9001. Проаналізовано кількість сертифікатів ISO 9001 по країнах у 2020 р. Досліджено діяльність українських компаній щодо отримання сертифіката якості. Описано сучасні технології, їх необхідність для вдосконалення контролю якості; розглянуто, як використовуються технології та можливості. Наголошено на необхідності прийняття організаціями сучасних тенденцій у системі управління якістю, щоб залишатися конкурентоспроможними на світовому ринку й отримувати інші переваги. Наведено кроки, які організації можуть виконати для ефективного впровадження тенденцій управління якістю. У статті висвітлено важливість управління якістю для підвищення ефективності організації та конкурентоспроможності на світовому ринку. Публікація актуальна для менеджерів, спеціалістів з якості та фахівців, зацікавлених у поліпшенні якості продукції та послуг на міжнародному ринку.

Стаття написана англійською мовою

Калюжна Н. Г., Хома В. М.
Типізація корпоративних культур міжнародних компаній на основі методу ОСАІ (c. 214 - 222)
Статтю присвячено здійсненню типізації корпоративних культур відомих міжнародних компаній на основі методу Organizational Culture Assessment Instrument (ОСАІ). Обґрунтовано, що процеси формування та розвитку корпоративної культури міжнародної компанії мають відбуватися з урахуванням фактора країни походження та галузевої приналежності компанії, що сприятиме визначенню раціональних шляхів їх оптимізації. Розглянуто метод ОСАІ як інструмент оцінки корпоративних культур компаній, який дозволяє ідентифікувати тип і стан культури компанії шляхом побудови рамкової конструкції конкуруючих цінностей. Надано характеристику типів культури згідно з методом ОСАІ, до яких належать адхократична, кланова, ієрархічна та ринкова культура. На підставі логічного припущення щодо необхідності рівнозначного поєднання характеристик різних типів культур (тобто приділення уваги всім аспектам – технологіям, працівникам, лідерству та структуризації діяльності) визначено тип корпоративної культури провідних міжнародних компаній та обґрунтовано пріоритети її розвитку з урахуванням галузевої специфіки. З використанням ресурсу OCAI online візуалізовано результати аналізу у вигляді рамкових конструкцій конкуруючих цінностей компаній. Систематизовано й узагальнено характеристики діяльності міжнародних компаній з метою визначення спільних рис між компаніями з однаковим типом корпоративної культури. Акцентовано увагу на тому, що результати використання методу ОСАІ можуть служити підґрунтям для розробки рекомендацій щодо вдосконалення корпоративної культури з урахуванням специфіки діяльності, цілей та регіонального простору – в тому числі, для українських компаній, які прагнуть освоювати міжнародні ринки.

Стаття написана українською мовою

Колмакова О. М., Лисенко Б. С.
Теоретичні аспекти управління бізнес-процесами закупівель на будівельному підприємстві (c. 222 - 229)
Метою статті є теоретичне визначення нових аспектів оптимізації бізнес-процесів закупівель будівельного підприємства, що виникли внаслідок еволюційних перетворень у цій сфері. Проведено теоретичний аналіз бізнес-процесів закупівель на будівельному підприємстві; виділено основні еволюційні перетворення системи закупівель. Еволюційні перетворення, своєю чергою, спонукають до змін у діяльності будівельних підприємств, створюють нові «правила гри». Система закупівель має повністю відповідати стратегічному управлінню підприємства та бути синхронною з нею. У стратегії підприємства закладаються основи стратегічного партнерства з постачальниками матеріалів, формується система стійких господарчих зв’язків. На тактичному рівні детально опрацьовується управління бізнес-процесами закупівель і формування запасів. Формування систем складів для зберігання будівельних матеріалів вимагає формування графіків поставок за різноманітною номенклатурою будівельних матеріалів. Саме тому етапи формування ланцюга поставок включають: формування рішення про закупівлі; формування моделі прийняття рішення; реалізацію моделей сформованих рішень, їх моніторинг та оптимізацію. Головним інструментом оптимізації бізнес-процесів закупівель в Україні є українська електронна платформа ProZorro. Впровадження пропонованої схеми управління бізнес-процесами закупівель за допомогою системи ProZorro дозволить спрощено подавати й обробляти документи, скорочувати процедурний час. Крім того, вона може бути інтегрована з іншими системами, такими як програмне забезпечення для складів, логістичними системами тощо. Це дозволить врахувати специфічні потреби будівельних підприємств та оптимізувати бізнес-процеси закупівель. Оптимізація постачальницького ланцюга починається з детального аналізу й оцінки всіх елементів ланцюга поставок. Важливим стає також обрання переліку постачальників. Поліпшення всіх бізнес-процесів, які складають систему закупівель, сприяє оптимізації закупівельної системи. Система закупівель має постійно вдосконалюватися, щоб відповідати потребам і вимогам бізнесу. Швидкий розвиток технологій впливає на засоби проведення закупівельних процедур. Нові інструменти та програмне забезпечення дозволяють автоматизувати більше процесів, поліпшити швидкість та ефективність, а також забезпечити більшу прозорість діяльності.

Стаття написана українською мовою

Панова І. О., Зерненкова Д. С.
Методи оцінки конкурентоспроможності підприємств ресторанної галузі (c. 229 - 234)
Ресторанний бізнес є однією з найбільш конкурентних галузей, де багато підприємств борються за увагу та лояльність клієнтів. За останні кілька років конкуренція в ресторанній сфері значно зросла, що зумовлено зростанням кількості ресторанів та кафе, а також зміною смакових уподобань клієнтів. У зв’язку з цим підвищення конкурентоспроможності ресторанного підприємства стає дедалі важливішим завданням для власників та менеджерів ресторанів. Підвищення конкурентоспроможності може допомогти залучати нових клієнтів, збільшувати обіг і прибуток, лояльність клієнтів та підтримувати високу репутацію ресторану серед клієнтів і конкурентів. Крім того, підвищення конкурентоспроможності є важливою умовою для стабільного розвитку ресторанного бізнесу в умовах зростаючої конкуренції. Успішні ресторани постійно шукають нові способи поліпшення якості обслуговування, розвитку меню та інноваційних послуг, що дає їм перевагу на ринку та допомагає зберегти свої позиції на ньому. Отже, обрана тема є дуже актуальною та важливою для рестораторів, менеджерів та власників ресторанів, які прагнуть зберегти та зміцнити бізнес. Предметом дослідження в статті є методи оцінки конкурентоспроможності підприємств. Мета полягає в дослідженні методів оцінки конкурентоспроможності підприємств ресторанної галузі та виявленні їх практичної цінності. Завдання: дослідити методи оцінки конкурентоспроможності підприємств ресторанного галузі. Використовуються загальнонаукові методи: оцінки та описовий для висвітлення механізмів конкурентоспроможності підприємств ресторанної галузі. Отримано такі результати: визначено ключові фактори, які впливають на конкурентоспроможність ресторанних підприємств, зокрема: якість їжі та напоїв; цінова стратегія; обслуговування клієнтів; маркетингова стратегія; репутація та інноваційність. Зроблено такі висновки: ефективні методи оцінки конкурентоспроможності можуть допомогти ресторанним підприємствам виявити свої сильні та слабкі сторони, а також прийняти обґрунтовані рішення для поліпшення своєї конкурентоспроможності. Виявлено, що ключовими факторами конкурентоспроможності ресторанних підприємств є створення унікального та розпізнаваного бренду, забезпечення високої якості продукції та послуг, ефективне використання маркетингових стратегій та забезпечення задоволеності клієнтів.

Стаття написана українською мовою

Гусак О. А.
Механізм стратегічного управління розвитком транспортного підприємства (c. 235 - 241)
Метою статті є обґрунтування, формування та реалізація теоретико-методичних основ механізму стратегічного управління розвитком транспортного підприємства. Розкрито значення категорій «механізм», «стратегія розвитку підприємства». Докладно вивчено поняття «механізм стратегічного управління розвитку транспортного підприємства», який враховує зовнішні зміни ринкового сегмента, що є необхідним в умовах невизначеності, зростаючої швидкої мінливості середовища та необхідності миттєвої реакції. У статті сформовано, обґрунтовано й удосконалено зміст і сутність складових механізму стратегічного управління розвитком транспортного підприємства. Дослідивши існуючі тлумачення, автор статті пропонує власне бачення поняття «механізм стратегічного управління розвитком транспортного підприємства», а саме: комплексний набір інструментів, методів і процесів, спрямованих на планування, розробку, впровадження та контроль стратегії розвитку транспортного підприємства з метою досягнення його цілей та успіху в довгостроковій перспективі. Розглянуто відмінності формування стратегії для підприємства загалом і транспортного підприємства зокрема, зважаючи на специфічність сфери його функціонування. Одним із найбільш актуальних завдань сучасного менеджменту є формування механізму стратегічного управління розвитком транспортного підприємства, який здатний забезпечити економічний і соціальний ефект, пошук нових, сучасних інструментів його реалізації. Встановлено, що вирішення цього завдання залежить від своєчасного формування карти дій реалізації механізму стратегічного управління діяльністю підприємства. Сформовано механізм стратегічного управління розвитком транспортного підприємства шляхом удосконалення існуючих інструментів прийняття управлінських рішень, на основі внутрішнього потенціалу (зважаючи на стимули та мотиви для розвитку підприємства) – з метою отримання економічного та соціального ефектів з можливістю зворотного зв’язку для коригування стратегії транспортного підприємства.

Стаття написана українською мовою

Дугінець Г. В., Новак О. В.
Холістичний маркетинговий підхід у світовій fashion-індустрії: особливості постковідного розвитку (c. 241 - 247)
В епоху цифрових трансформацій для успішної бізнес-діяльності необхідне переосмислення традиційних маркетингових концепцій з метою впровадження більш комплексних підходів для просування власних товарів і послуг. У ХХІ ст. актуальною стає зміна парадигми в бік холістичного маркетингу, який, серед іншого, визнає нові масштаби та складність маркетингу та прагне гармонізувати старі підходи з інноваційними. Криза COVID-19, що відбувалася у 2020–2021 рр., негативно вплинула на індустрію моди, перш за все через зменшення попиту та, відповідно, обсягів виробництва. Враховуючи те, що в Україні в останнє десятиліття галузі моди та текстилю стали соціально-економічним стимулом для економічного розвитку країни, актуальним є ідентифікація особливостей постковідного розвитку світової fashion-індустрії з метою подальшого обґрунтування, що саме можна використовувати для відновлення української fashion-індустрії в повоєнний період. Метою дослідження є ідентифікація поширення концепції холістичного маркетингу як однієї з особливостей розвитку світової fashion-індустрії в постковідний період. Дослідження проведено із застосуванням методів теоретичного узагальнення, порівняльного аналізу, синтезу, індукції та дедукції, що дало змогу встановити фактори ризику пандемії COVID-19 для бізнесу, а також обґрунтувати особливості поширення концепції холістичного маркетингу у світовій fashion-індустрії в постковідний період. У результаті аналізу фактологічного матеріалу було узагальнено підходи до розуміння холістичного маркетингу у світовій fashion-індустрії через ідентифікацію його компонентів (внутрішній та інтегро¬ваний маркетинг, маркетинг взаємовідносин, а також соціально-етичний маркетинг). Доведено, що практики використання холістичного маркетингу, а саме, його соціально-етичної компоненти, можна розглядати як засіб упровадження сталої моделі дизайну та виробництва модних продуктів у постковідний період. Так, у постковідний період світова fashion-індустрія має більше підтримувати освітні програми для працівників, соціально відповідальні швейні майстерні, надавати пріоритет місцевим традиціям і соціальним підприємництвом в кожному регіоні, де розташовані елементи виробничого ланцюга. Обґрунтовано, що з метою розвитку української fashion-індустрії необхідно впроваджувати системну, організаційну й управлінську моделі холістичного маркетингу, що відповідає викликам ХХІ століття. Майбутні дослідження в цій науковій площині планується зосередити на розробці системи холістичного маркетингового підходу, виходячи з диференційованих потреб вітчизняних суб’єктів fashion-індустрії в повоєнний період, з урахуванням значних відмінностей порівняно з постковідним періодом діяльності.

Стаття написана українською мовою

Іваненко Л. М., Боєнко О. Ю.
Аналіз споживачів ринку дистанційної освіти маркетингового спрямування (c. 247 - 257)
Основною метою цієї статті є складання профілю споживача онлайн-курсів маркетингового спрямування та розробка рекомендацій щодо зміцнення позицій українських освітніх платформ, що спеціалізуються на онлайн-навчанні та, зокрема, на маркетингових онлайн-курсах. Дослідження присвячено вивченню ринку дистанційної освіти маркетологів, визначенню й опису профілів споживачів цього ринку. Проведено аналіз онлайн-освіти студентів-маркетологів, визначено ставлення здобувачів вищої освіти до дистанційних освітніх платформ, що пропонують курси маркетингового профілю, а також їх особисті інтереси щодо пошуку інформації та вибору онлайн-курсів. Встановлено найважливіші атрибути онлайн-курсів дистанційних освітніх платформ: компетентність і популярність лекторів, ціна курсу, зручність інтерфейсу, можливість завантаження файлів та завдань в офлайн-форматі, реалістичність бізнес-кейсів. Обравши за пороговий рівень ціни онлайн-курсу 1500 грн, визначено два основні сегменти споживачів онлайн-освіти маркетингового спрямування. Представником першого сегмента виступає здобувачка вищої освіти початкових курсів ступеня освіти «Бакалавр», яка цікавиться загальними питаннями маркетингу з метою ознайомлення з майбутньою спеціальністю маркетолога. До кола її інтересів також входить особистісний розвиток і вивчення іноземних мов. Типовим представником другого сегмента є здобувач ступеня вищої освіти «Магістр», котрий вже працює за спеціальністю та зацікавлений в отриманні практичних знань у вузькій сфері маркетингового спрямування. Специфічним є те, що представник цього сегмента набагато частіше використовує Інтернет для професійної діяльності, відвідування тематичних форумів, здійснення покупок, проведення дозвілля за комп’ютерними іграми. Продуктом дослідження є рекомендації щодо подальшого розвитку й удосконалення дистанційних платформ, які пропонують навчальні курси маркетингового профілю. Надано загальну рекомендацію щодо дистанційних платформ з курсами маркетингового спрямування – це підвищення якості дистанційної освіти, поліпшення змісту курсів, зручності платформи, її відповідності запитам споживачів та індивідуальний підхід до кожного учасника – споживача онлайн-курсу.

Стаття написана українською мовою

Мангушев Д. В., Несен М. А.
Маркетинговий консалтинг як засіб ефективної діяльності підприємств (c. 257 - 262)
Стаття присвячена дослідженню розвитку маркетингового консалтингу в Україні та у світі, а також його впливу на ефективність роботи сучасного бізнесу після безпосереднього його впровадження. Метою дослідження є аналіз результатів проведення маркетингового консалтингу в компаніях, визначення проблем і перспектив розвитку, а також розробка шляхів для досягнення максимального ефекту при проведенні. У статті описано, як консультанти з маркетингу додають цінності бренду та маркетинговій діяльності, а також як їхнє експертне бачення допомагає запобігти можливим помилкам власникам і зберегти кошти в майбутньому. Розкрито необхідність даного інструменту для додавання цінності бренду та вдосконалення маркетингової діяльності. Розглянуто важливість регулярного оновлення тактик взаємодії зі споживачами та проведення регулярного аналізу цільової аудиторії за сегментами для охоплення всієї категорії. Обґрунтовано актуальність дослідження теоретичних аспектів маркетингового консалтингу та важливість даних консультаційних послуг як окремого інструменту для поліпшення роботи організацій та підрозділів. Охарактеризовано важливість побудови маркетингового фундаменту задля пришвидшення розвитку компанії. Вказано основні проблеми, які закриває послуга маркетингового консалтингу. Підбито підсумки та запропоновано шляхи з удосконалення впровадження маркетингового консалтингу у функціонування організацій завдяки вживанню зазначених заходів. Надано відповідь на запитання про те, що таке маркетинговий консалтинг, як він може допомогти компанії та як його використовувати для досягнення максимальних результатів. Отже, стаття допомагає зрозуміти, яким чином маркетинговий консалтинг може бути корисним для розвитку сучасного бізнесу та поліпшення маркетингової стратегії.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2023

Колодізєва Т. О.
Перспективи впровадження блокчейн-технології в транспортну логістику та управління ланцюгами поставок (c. 184 - 190)
У статті на основі врахування особливостей, переваг, різновидів блокчейну було виділено слабкі та сильні його сторони щодо впровадження в транспортну логістику та управління ланцюгами поставок. Дослідження зовнішнього середовища впровадження блокчейну в логістичну галузь дозволило виявити можливості та загрози, які супроводжують цей процес у сучасній економіці країн і можуть виникнути в майбутньому. На підставі структурування результатів досліджень щодо сильних і слабких сторін блокчейн-технології, можливостей і загроз її впровадження в логістичну галузь було проведено SWOT-аналіз цієї технології в аспекті використання її в транспортній логістиці та управлінні ланцюгами поставок. Як стратегії, що дозволяють використати переваги блокчейну та врахувати можливості зовнішнього середовища, визначено розробку систем інтелектуального транспорту (ITS) з використанням блокчейну та його використання в залізничних, морських і повітряних міжнародних перевезеннях вантажів. Було виокремлено дев’ять основних стратегій застосування блокчейну, які визначають довгострокові орієнтири діяльності на різних інституціональних рівнях економіки: мікро-, мезо- та макрорівні. Запропоновані стратегії є актуальними в контексті використання блокчейну у сферах міської та гуманітарної логістики; логістики мета- та мезологістичних систем ланцюгів поставок, що утворюються в процесі міжнародної торгівлі; логістики макрологістичних систем країн і галузей їх економік; інформаційної логістики; фінансової та смарт-логістики та які стосуються секторів економік B2B, B2C, C2C, G2B, G2C, B2G. Комплексний підхід до впровадження блокчейну в транспортну галузь та управління ланцюгами поставок на основі визначених стратегічних орієнтирів дозволить найбільшою мірою реалізувати основні принципи логістичної концепції управління, такі як прозорість, ефективність, зниження загальних витрат, конфіденційність, довіра, автентифікація, кооперація, інтеграція та оптимізація.

Стаття написана українською мовою

Мангушев Д. В., Бабенко Н. М.
Значення консультування для українського ринку продажу нових легкових автомобілів (c. 191 - 196)
Метою статті є дослідження управлінського консультування як бізнесу та ефективного методу продажів і прибутковості фірми, розгляд значення консультування на ринку легкових автомобілів. Розглянуто різницю між термінами «управлінське консультування» та «консультування». Виявлено характерні риси управлінського консультування для підприємств. Розглянуто консультування на прикладі продажів легкових автомобілів та їх темпів зростання впродовж 2018–2022 рр. Описано, з якими проблемами стикаються спеціалісти та компанії у своїй роботі. Виявлено, які марки легкових автомобілів та в якій кількості було продано протягом зазначених років. Розглянуто, які марки автомобілів було продано найбільше, особливо для таких державних структур, як Національна поліція України, Служба безпеки України, Міністерство юстиції України, Державне агентство лісових ресурсів України, Державне бюро розслідувань України та Служба зовнішньої розвідки України, а також яка агенція в якій кількості та на яку суму придбала легкових автомобілів. Проаналізовано, які марки авто за даними Prozorro входять в п’ятірку найпопулярніших по продажах серед державних структур. Виділено, які фактори (політичні, економічні, соціальні, технологічні, екологічні тощо) впливають на управлінське консультування та що саме може вплинути на рішення про покупку легкового автомобіля. Описано, які функції має виконувати консультант у своїй роботі, а також його навички в психології. Виділено перспективи розвитку управлінського консультування в майбутньому, враховуючи сучасні тенденції.

Стаття написана українською мовою

Остапенко Т. М., Кубецька О. М.
Удосконалення управління результативністю функціонування підприємства (c. 196 - 202)
У статті розглянуто питання розвитку підприємства, його поточного стану та ролі управління результативністю його діяльності. Встановлено, що результативність підприємства вимірюється через ряд показників: отриманий результат (прибуток), досягнення поставленої мети, ефективна робота за низкою інших показників (основні засоби, оборотні активи тощо), тобто як досягнення високих/достатніх показників функціонування. Проте у статті не ставилося за мету з’ясувати повний перелік цих результативних показників. Дослідження полягало в розробці сучасних рекомендацій підприємствам, як бізнес-одиницям, щодо вдосконалення управління результативністю їх функціонування. Адже результативності можна досягти шляхом ефективного управління операційною системою, тобто фінансовими, трудовими, матеріальними та іншими ресурсами, на базі вмілого їх поточного та стратегічного планування, прогнозування, моніторингу, діагностики, аналізу діяльності та прийняття правильних управлінських рішень. Тому в статті серед управлінських заходів пропонується використання фінансового планування, що є ключовою передумовою досягнення високих результатів діяльності підприємства. Також пропонується підвищення результатів діяльності через ряд таких впроваджень/удосконалень: використання традиційних і нових комунікаційних підходів та технологій; упровадження в систему управління результативністю діяльності підприємства принципів менеджменту якості. Наступний логічний крок з удосконалення управління, що пропонується, – розробка збалансованої системи управління, до якої мають входити такі основні підсистеми: стратегічного планування; моніторингу проходження стратегічного курсу; залучення ресурсів; використання ресурсів організації; координації бізнес-процесів; контролю в усіх галузях діяльності підприємства; цілеорієнтації підприємства; ухвалення рішень; мотивації персоналу; делегування та розподілу відповідальності; оцінки діяльності підприємства; прогнозування діяльності; навчання персоналу. Зазначені системи пропонується періодично переглядати. У статті пропонується до впровадження інтерім-менеджмент, який націлений на досягнення позитивного результату в бізнесі.

Стаття написана українською мовою

Слободянюк Н. О., Біднова О. Ю.
Моделювання системи управління витратами на підприємстві: теоретико-методичний аспект (c. 202 - 209)
Мета статті полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних основ моделювання системи управління витратами підприємства та визначенні ефекту від її практичного впровадження. На основі аналізу літературних джерел виокремлено семантичні ознаки витрат. Встановлено, що відповідно до системного підходу витрати виступають об’єктом управління та складовою загальної інформаційно-аналітичної системи, підлягають ідентифікації, аналізу, оцінці, оптимізації з метою виявлення резервів щодо зростання показників рентабельності діяльності підприємства при одночасному дотриманні зниження рівня собівартості випуску продукції за інших рівних умов. Обґрунтовано, досліджено та конкретизовано методичні основи моделювання системи управління витратами підприємства, що складається з обов’язкових елементів: суб’єкта та об’єкта управління витратами підприємства; управлінсько-функціональної та економіко-функціональної підсистеми управління витратами підприємства; організаційно-економічного механізму; зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства, а також зворотних зв’язків. Доведено практичну необхідність класифікації витрат задля конкретизації об’єкта управління відповідно за організаційно-управлінським, фінансово-економічним та обліково-аналітичним критеріями. Систематизовано методи управління витратами підприємства та зазначено їх неуніверсальність при практичному застосуванні. Наведено управлінські заходи зі зниження витрат підприємства залежно від складності їх реалізації. Обґрунтовано ефект від упровадження системи управління витратами в діяльність підприємства, який полягає в: підвищенні ефективності управління витратами на основі своєчасної оцінки змін у собівартості продукції; контролюванні рівня витрат відповідно до норм споживання за центрами відповідальності; отриманні достовірної, релевантної та економічно обґрунтованої інформації щодо резервів зниження витрат; кореляції та оцінці впливу витрат на показники фінансового стану підприємства та рентабельності його діяльності в цілому. Подальші напрями наукових досліджень автори вбачають в обґрунтуванні особливостей практичного застосування системи управління витратами підприємства залежно від галузевої приналежності та структури виробництва підприємства з урахуванням стандартів ISO 9001.

Стаття написана українською мовою

Залуцька Х. Я., Гнат І. А., Стефанцов Д. В.
Процес стратегічного управління підприємством з урахуванням особливостей його взаємодії зі стейкхолдерами (c. 209 - 215)
Сучасні умови функціонування підприємств характеризуються обмеженням певних видів ресурсів, втратою частини ринків збуту та постачальників. Це, своєю чергою, знижує можливості розвитку підприємств у поточному періоді, а тим паче, планування своєї діяльності на перспективу. Відповідно, значної актуальності набуває питання результативного визначення планових показників розвитку та вибору ефективних стратегічних заходів їх досягнення, враховуючи детальний аналіз внутрішніх можливостей розвитку підприємства та сприятливих зовнішніх чинників такого розвитку. Оскільки можливості розвитку підприємства за окремими напрямками його діяльності є обмеженими, доцільно розглядати їх через інтеграцію із привабливими стейкхолдерами для оптимального нарощення потрібних складових потенціалу. У роботі уточнено процес формування стратегії інтегрованого розвитку підприємства шляхом включення до його складу етапів, необхідних для визначення інтеграційних можливостей підприємства та відповідних типів інтеграції. Обґрунтовано необхідність включення у пропонований етап процесу формування та реалізації стратегії розвитку підприємства таких елементів: оцінювальні показники; ризики; стадії життєвого циклу напряму діяльності (товару, бізнес-структури тощо); види ефектів. Це дозволить змоделювати розвиток підприємства при різних типах інтеграції та сценаріях використання інтеграційних можливостей, а також сприятиме конкретизації видів і змісту стратегії інтеграційного розвитку завдяки побудові різних варіантів взаємозв’язків підприємства зі стейкхолдерами. Побудова таких моделей сприятиме ефективній реалізації обраної стратегії інтегрованого розвитку завдяки чіткому визначенню результатів і можливостей розвитку (стратегічних резервів) різних варіантів інтеграційних утворень.

Стаття написана українською мовою

Віштак І. В.
Теоретичні аспекти трансферу технологій: сутність, результативність, підходи до управління (c. 215 - 221)
Метою статті є висвітлення деяких основних понять щодо трансферу технологій та показників його результативності в парадигмі «спостереження – орієнтація – рішення – дія» в процесі функціонування промислових підприємств на засадах системного підходу з метою управління. Наукову новизну результатів дослідження становить розгляд трансферу технологій на засадах процесного та системного підходів у контексті управління з окресленням теоретичних аспектів результативності трансферу технологій як процесу. Визначено, що трансфер технологій є процесом, який передбачає не тільки передачу знань, а й перетворення цих знань у певну інноваційну технологію за активної участі «джерела» цієї технології та кінцевого споживача продукту, який виготовлено за допомогою зазначеної технології. Цей процес потребує управління. Зазначено, що управління трансфером технологій є цілеспрямованим комплексом управлінських дій щодо передачі технологій з метою підвищення рівня технологічного розвитку та конкурентоспроможності підприємства. Застосування процесного та системного підходів дозволяє розглядати трансфер технологій як комплекс взаємопов’язаних процесів, які взаємодіють між собою як елементи цілого (певної системи). Визначено, що використання процесного підходу до управління трансфером технологій дає можливість отримати цілісний погляд на цей процес і забезпечити його відповідність загальним цілям підприємства. Зазначено, що системний підхід дозволяє трансфер технологій розглядати як комплекс взаємопов’язаних дій (процесів), які є частинами цілого (певної системи). Підкреслено, що процес трансферу технологій має бути не тільки ефективним (характеризувати не тільки якісний бік процесу), а й результативним; результативність процесу трансферу технологій у контексті системного підходу має обчислюватись на основі системи показників складових цієї результативності на засадах моделювання.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2023

Лучко Г. Й.
Реалізація КСВ-проєктів компаніями в Україні (c. 151 - 158)
Метою даної статті є аналізування різних підходів до трактування поняття «соціальна відповідальність», виділення переваг від упровадження соціальної відповідальності в діяльність вітчизняних компаній і розроблення рекомендацій для ефективного управління реалізацією КСВ-проєктів в Україні. Впровадження корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) є невід’ємною частиною сучасних систем управління компаніями у світі, це інструмент, який забезпечує їм конкурентну перевагу на ринку. У статті розглянуто трактування поняття «соціальна відповідальність» різними дослідниками та зосереджено увагу на важливості впровадження програм КСВ у діяльність вітчизняних компаній. Також виділено переваги від впровадження КСВ у розрізі отримання внутрішніх і зовнішніх ефектів. Розглянуто види соціальної відповідальності бізнесу та напрямки впровадження КСВ. Відзначено, що в період війни активізувався розвиток соціальної відповідальності українського бізнесу, але здійснювані заходи, на жаль, не мають системного характеру і жодним чином не забезпечують стійких конкурентних переваг компаніям на внутрішньому та зовнішньому ринках. У статті відзначено, що для отримання довгострокового ефекту від реалізованих соціальних заходів компаніям необхідно підходити до цього комплексно та розробляти програми КСВ, упровадження яких сприятиме їх ефективному розвитку відповідно до суспільних очікувань, що дозволить поліпшити їх репутацію та імідж, ефективніше управляти ризиками, налагодити ефективні взаємовідносини зі стейкхолдерами. Доведено, що фахове застосування сучасних інструментів проєктного менеджменту при реалізації КСВ-проєктів суттєво підвищить їх ефективність і забезпечить досягнення запланованих цілей. Для планування й успішної реалізації власних КСВ-проєктів компаніям запропоновано залучати кваліфікованих проєктних менеджерів, а також підвищувати рівень знань працівників у галузі проєктного управління. Грамотне використання сучасних інструментів проєктного управління при реалізації КСВ-проєктів сприятиме досягненню стратегічних цілей розвитку компаній і формуванню соціально відповідального бізнесу.

Стаття написана українською мовою

Семенчук Т. Б., Осипова Є. Л., Тополюк Г. Ю.
Формування інформаційно-комунікаційного менеджменту організації (c. 158 - 164)
Метою статті є дослідження та обґрунтування інформаційно-комунікаційних зв’язків та управління ними в організації, тобто систематизація всього комунікаційного простору, що стосується управління підприємством і просування товарів та послуг. У статті описано значення, цінність та місце інформаційно-комунікаційного менеджменту організації як процесу прийняття управлінських рішень і просування товарів та послуг. Як результат усіх досліджень у статті сформовано механізм інформаційно-комунікаційного менеджменту організації, який дозволяє ефективно управляти інформаційними ресурсами на підприємстві та комунікаційними процесами, що, своєю чергою, забезпечує поліпшення продуктивності, ефективності та конкурентоспроможності. Систематизація класифікації комунікацій, яка наводиться в статті, залежно від виду, середовища застосування та характеристики кожної з них, дозволяє ефективніше використовувати всі інформаційно-комунікаційні процеси для формування загальноорганізаційного механізму зв’язків. Автори після ретельного дослідження вітчизняних і зарубіжних думок науковців щодо інформаційно-комунікаційного менеджменту надали власне бачення цієї категорії – як сфери діяльності, що вивчає, розробляє та впроваджує стратегії, методи та технології для ефективного управління інформаційними ресурсами та комунікаційними процесами в організації або на підприємстві. Для формування механізму інформаційно-комунікаційного менеджменту в статті визначено основні аспекти формування комунікаційного простору підприємства, а саме: збір та обробка інформації; забезпечення доступу до інформації та безпека інформації; керування комунікаціями; управління інформаційними технологіями; аналіз і впровадження новітніх рішень. Удосконалення інформаційно-комунікаційного менеджменту на підприємствах може виконувати важливу роль у підвищенні ефективності та продуктивності діяльності організації. Тому в статті розглянуто основні процеси, що дозволять удосконалити інформаційно-комунікаційний менеджмент на підприємствах.

Стаття написана українською мовою

Попело О. В., Іванова Н. В., Дубина М. В.
Ефективність корпоративного управління в контексті оцінки бізнес-процесів підприємства (c. 164 - 175)
У статті авторами здійснено обґрунтування сутності, підходів до оцінювання та подальшого вдосконалення бізнес-процесів у рамках корпоративного управління. Проведено теоретичне розмежування дефініцій «корпоративне управління» та «корпоративний менеджмент», які є взаємопов’язаними поняттями, але вони мають різні рівні, орієнтацію та обсяги застосування. Корпоративне управління встановлює загальні рамки та стратегію, тоді як корпоративний менеджмент займається конкретними управлінськими функціями та операційним керуванням. Корпоративний менеджмент фокусується на керуванні ресурсами, виконанні завдань і досягненні внутрішнього ефективного функціонування організації. Розкрито сутність бізнес-процесів на основі процесного підходу, які розглядаються авторами як основні одиниці управління діяльністю корпорацією, що охоплює різні функції, процеси та завдання, необхідні для створення продукту або надання послуги, виробництва, реалізації, обслуговування клієнтів. Окрему увагу приділено оцінюванню ефективності бізнес-процесів корпоративного управління, що дозволяє визначити, наскільки ефективно та продуктивно вони реалізуються та виявити можливі для вдосконалення сфери. Деталізовано складові механізму оцінювання ефективності бізнес-процесів: етапи, показники, оцінки, методи та результати вдосконалення. Запропоновано так послідовність етапів: визначення бізнес-процесів, які підлягають оцінці; збір даних про бізнес-процеси; аналіз отриманих даних; визначення можливостей для вдосконалення бізнес-процесів; впровадження заходів щодо вдосконалення бізнес-процесів. Авторами запропоновано групи показників для проведення оцінки, а також визначено перспективи від удосконалення бізнес-процесів, серед яких: збільшення ефективності та продуктивності бізнес-процесів; поліпшення якості продукції та послуг; зниження витрат усіх видів; поліпшення обслуговування клієнтів; зростання конкурентоспроможності та зменшення ризиків.

Стаття написана українською мовою

Кондратенко Н. О., Кадикова І. М.
Сучасні технології управління комунікаціями в закладах вищої освіти України (c. 175 - 181)
У статті визначено проблеми та перспективи використання сучасних технологій управління комунікаціями в закладах вищої освіти України. Зазначено, що основний прояв кризових явищ в українській вищій освіті має певні соціально-економічні особливості, що пов’язані із недостатнім реагуванням на впливи чинників зовнішнього середовища, нестачею якісної інформації, прийняттям неефективних управлінських рішень і невідповідністю комунікаційного забезпечення ЗВО світовим стандартам. Зазначено, що сьогодні інформаційно-комунікаційні технології: хмарні обчислення, автоматизація та робототехніка, Інтернет, штучний інтелект, аналітика даних тощо створили нові можливості для здобувачів вищої освіти, науково-педагогічних працівників і визначили нові завдання для ЗВО у сфері освітнього менеджменту. Виходячи з цього технологія управління комунікаціями у ЗВО в загальному вигляді являє собою сукупність прийомів, засобів, інструментів, форм і методів впливу на керовану підсистему їх діяльності, маючи на меті досягнення запланованих результатів фінансово-економічного, соціального та професійного розвитку. Така технологія управління регламентується спеціальними нормативно-правовими та методичними документами, а саме: нормами, нормативами, посадовими інструкціями, положеннями, стандартами діяльності, системами документообігу. Зроблено висновок, що однією з важливих умов формування ефективної системи управління комунікаціями у ЗВО є поширення сучасних цифрових технологій навчання, підвищення ефективності освітнього менеджменту, надбання навичок цифрової грамотності, які сьогодні є пріоритетними умовами для досягнення успіху на сучасному ринку праці. Запропоновані напрями використання сучасних технологій управління комунікаціями у ЗВО передбачають комплексність вирішення проблем на всіх рівнях управління, оптимізацію заходів та створення комфортних умов навчання для здобувачів вищої освіти в Україні.

Стаття написана українською мовою

Хаустова В. Є., Трушкіна Н. В.
Стратегічне управління розвитком агрокластерних структур: закордонна та вітчизняна практика (c. 182 - 197)
Сучасні умови господарювання вимагають активізації партнерства, співпраці та мережевої взаємодії на основі створення кластерних структур у різних сферах економічної діяльності; об’єднання малих підприємств для належного виконання контрактів (кооперація); спільної діяльності двох або більше компаній і різних груп стейкхолдерів для досягнення загальної мети та синергетичного ефекту (колаборація). У статті досліджено й узагальнено закордонний досвід формування кластерних структур в аграрній сфері, які є потужним засобом і можливістю для структурних інституційних змін у національних економіках різних країн світу. Виконано статистичний аналіз динаміки основних показників діяльності суб’єктів господарювання в аграрному секторі України. Розраховано коефіцієнти кореляції Пірсона, Спірмена та Фехнера для визначення кореляційного зв’язку між валовою доданою вартістю та випуском аграрної продукції; обсягами виробленої та реалізованої аграрної продукції; доданою вартістю за витратами виробництва й обсягом капітальних інвестицій у сільське господарство. На підставі виконаного аналізу визначено ключові перешкоди на шляху розвитку аграрного сектора, які пов’язано з повномасштабним вторгненням росії на територію України. Обґрунтовано, що для усунення перелічених бар’єрів доцільно сформувати належне інфраструктурне забезпечення вітчизняного розвитку агропромислового комплексу на основі створення кластерної структури. Побудовано структурно-логічну схему процесу стратегічного управління розвитком агрокластерних структур в Україні. Встановлено, що для дієвого впровадження механізму стратегічного управління розвитком агрокластерних структур необхідно створити належні інституційні, організаційні, логістичні та фінансові умови.

Стаття написана українською мовою

Хаустов М. М.
Стартапи: сутність, класифікація та роль в економіках країн світу (c. 198 - 211)
У статті визначено, що стартапи в сучасній економіці, будучи першим етапом життєвого циклу інновацій, стають одним із основних двигунів наукового прогресу. Метою дослідження є визначення сутності, класифікації та ролі стартапів в економіках країн світу. У межах поставленої мети розглянуто основні підходи до визначення сутності стартапів; проведено контент-аналіз поняття «стартап»; запропоновано уточнене визначення поняття. Також порівняно основні характеристики «стартапів» та «малого бізнесу»; визначено ключові особливості, що дозволяють вважати бізнес-проєкт стартапом; досліджено види та типи стартапів. А саме: низькотехнологічні, високотехнологічні та глибокотехнологічні інновації; стартапи за видами діяльності; залежно від стадії їх життєвого циклу; за основними трендами, у рамках яких розвиватиметься стартап; за способом виникнення (або характером дії на ринку); залежно від їх вартості та ін. Запропоновано узагальнену класифікацію типів стартапів за різними ознаками. Досліджено тенденції розвитку стартап-руху: рейтинг за часткою стартапів за ключовою тематикою; кількість стартапів у країнах-лідерах; розподіл стартапів у світі на основі галузі їх впровадження та їх відповідного відсотка від загальної кількості. Доведено, що сьогодні процеси створення стартапів у світі динамічно розвиваються та будуть набувати особливого значення в тих сферах економіки, де структурна трансформація є центральною для реалізації не тільки економічних, а й ширших соціальних цілей. Визначено, що Україна також не має залишитися осторонь зазначених процесів, що потребуватиме використання різноманітних інструментів національної політики, формування та розвитку екосистеми стартапів, відповідного інституційного середовища. Це дозволить створити базис економічного зростання, що є вкрай актуальним для України в умовах повоєнного відновлення економіки.

Стаття написана українською мовою

Жегус О. В., Ілляшенко О. В.
Маркетингова аналітика в забезпеченні відновлення та розвитку суб’єктів бізнесу в Україні (c. 212 - 219)
З урахуванням безпрецедентності подій, що відбуваються в Україні, суб’єктам бізнесу потрібні інструменти та методи управління, адекватні сучасним викликам. Особливе значення в процесі прийняття управлінських рішень відіграє маркетингова аналітика, ключова роль якої полягає в оперативному формуванні інформаційного забезпечення щодо наслідків і змін під впливом процесів і явищ, що відбуваються в зовнішньому середовищі. Обґрунтовано нову спрямованість маркетингової аналітики на пошук перспектив і можливостей для виживання бізнесу зараз і в подальшому, у повоєнному розвитку. У статті розвинуто теоретичні засади та наведено прикладний інструментарій використання маркетингової аналітики для визначення стратегічного вектора розвитку бізнесу. Охарактеризовано передумови виникнення нових завдань з управління бізнесом в умовах військової агресії, які формують нові вимоги до маркетингової аналітики. Оскільки зміни стають динамічнішими та кардинальнішими, виживання та розвиток бізнесу в умовах сучасних шоків залежать від швидкості реакції на процеси та явища, що відбуваються, усвідомлення нової реальності, оперативності прийняття управлінських рішень щодо ініціації дій та заходів щодо впровадження змін у компанії. Стратегічно важливим для бізнесу є намагання управляти невизначеністю, проєктувати майбутнє та бути проактивним, що означає діяти на випередження. Для цього потрібні критичне мислення та якісна маркетингова аналітика, які здатні забезпечити визначення та ініціацію необхідних/бажаних змін у компанії, спрямованих на проривні, революційні, прогресивні, кардинально нові перетворення в бізнес-моделі, бізнес-процесах, організації, технологіях, процесах, продуктах, сервісі, маркетингу, стратегіях суб’єкта бізнесу. Акцентовано увагу на тому, що поряд із кризовими відбуваються і позитивні процеси, які здебільшого пов’язані зі стрімким розвитком новітніх технологій, швидкими темпами цифрової трансформації, змінами моделей споживчої поведінки, впровадженням принципів сталого розвитку, відповідно до яких потрібно виявляти та/або створювати нові можливості для розвитку бізнесу.

Стаття написана українською мовою

Пойта І. О., Мосійчук І. В., Калініченко О. О.
Digital-маркетинг: сучасний стан і перспективи розвитку в Україні (c. 219 - 224)
Метою статті є дослідження та оцінка сучасних трендів digital-маркетингу, а також визначення перспектив його розвитку в Україні. У статті проаналізовано сучасний стан і перспективні напрямки розвитку digital-маркетингу в Україні. Розглянуто теоретичні основи digital-маркетингу; проаналізовано застосування його інструментів; досліджено основні тренди та особливості їх упровадження. Досліджено та проаналізовано застосування комплексу маркетингу (4Р) в мережі Інтернет. Виявлено, що рівень ефективності та гнучкості розвитку digital-маркетингу значною мірою залежить від того, наскільки швидко підприємство адаптується до змін зовнішнього середовища та використовує свій внутрішній потенціал. Визначено, що підприємства та організації незалежно від їх розміру, форми власності та сфери діяльності змушені переходити в online-площину ведення бізнесу, аби не втрачати конкурентні позиції на ринку, розвивати зв’язки, ефективно просувати свою продукцію та комунікувати зі своїми реальними та потенційними споживачами. Проаналізовано способи оптимізації підприємств різних сфер діяльності, які активно почали розвивати свої канали digital-просування. Наведено переваги використання digital-маркетингу, серед яких: першочерговість отримання інформації; залучення широкої аудиторії; повторюваність рекламної інформації; низькі витрати порівняно з іншими інструментами маркетингу; можливість аналізування фінансових доходів та витрат. Підприємствам запропоновано відмовитися від традиційного підходу до маркетингу на користь швидкості та ефективності прийняття рішень, використання соціальних мереж, вчасності отримання інформації, що є можливим за умов використання digital-маркетингу. Зроблено висновки про стрімкий розвиток і трансформацію digital-маркетингу з початком пандемії COVID-19 та війною в Україні.

Стаття написана українською мовою

Логвиненко Д. В., Подорожна М. Р.
Стратегічний інструментарій формування та позиціонування бренду на міжнародних ринках (c. 225 - 231)
Сучасний ринок заповнений різноманіттям товарів на будь-який смак. За кожним таким товаром стоїть певна організація, яка намагається просувати свій товар углиб ринку. Але щоб просунути свій продукт, необхідно розуміти, чим відрізняється торговельна марка від бренду, бренд від брендингу тощо. З юридичної точки зору бренд є унікальним товарним знаком, який підлягає патентному захисту. Відповідно до споживчого (психологічного) підходу під брендом розуміються враження, які викликає в покупця майже невловимий фльор, що пов’язаний з товаром. Поняття бренду об’єднує перелік концепцій, унікальних рішень, почуттів сприйняття, ціннісних властивостей, пов’язаних із товаром чи послугою певної організації. Для того, щоб продукт компанії став брендом, його необхідно сформувати. Формування бренду – це складний і трудомісткий процес, який включає в себе аналіз ринку, позиціонування, створення логотипа, назви, розробку плану подальшого вдосконалення та модернізації бренду. Проте, незважаючи на те, що формування бренду є одним цілісним процесом, до якого включено позиціонування, його можна представити як окремий процес. Адже позиціонування супроводжує всі етапи формування бренду, оскільки пропущена, не врахована будь-яка деталь цього процесу створює невідповідність бренду критеріям ринку, на якому він представлений. Позиціонування бренду — це, з одного боку, визначення його ринкової позиції, відмінність від конкурентів, а з іншого – визначення його місця у свідомості споживачів. Перш ніж опинитись у руках споживача, спочатку потрібно опинитися в нього в голові. Тому позиціонування можна визначити як образну оболонку, спосіб трансляції ідей бренду за допомогою різних засобів і прийомів. Позиціювання має відчуватися в кожній точці контакту бренду зі споживачем: у назві, візуальному образі, рекламних кампаніях, соцмережах. Також необхідно звернути увагу на те, що важливим принципом формування та позиціонування бренду є його соціалізація, що спрямована на зменшення шкідливого впливу товару/послуги на навколишнє середовище, забезпечення відповідності процесів виробництва нормам і стандартам якості. З таких позицій організаційні та управлінські техніки, методи, способи ринкових дій, розробки бренд-платформи, неймінгу являють собою стратегічний інструментарій для ефективної реалізації формування та позиціонування бренду на світових ринках.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2023

Васильців Т. Г., Білецька І. М., Рудковська Т. О.
Напрями ефективізації публічної політики підвищення якості медичного обслуговування населення в Україні (c. 275 - 280)
У статті наголошено на актуальності формування та реалізації публічної політики підвищення якості надання населенню медичних послуг. Метою дослідження є наукове обґрунтування методико-прикладних засад ефективізації публічної політики підвищення якості медичного обслуговування населення в Україні. Показано, що проведення в Україні медичної реформи актуалізує проблему підвищення якості медичного обслуговування населення, особливо на місцевому рівні; для територіальних громад це насамперед означає формування цілісної системи медичного забезпечення, яка охоплюватиме його первинну і вторинну ланки та дозволить спростити доступ мешканців територій громади до якісної медицини. Проаналізовано стратегії розвитку областей Карпатського регіону України та на цій основі доведено, що в Україні на регіональному та місцевому рівнях достатньо значна увага в межах публічної політики надається медицині загалом і поліпшенню якості медичного обслуговування місцевого населення зокрема. Охарактеризовано сучасні процеси трансформації вітчизняної системи надання медичних послуг населенню, а саме, тенденції, які відображають те, що система охорони здоров’я почала помітно втрачати свою стійкість у період поширення пандемії COVID-19, а з розгортанням повномасштабної російсько-української війни зазнала колосальних потрясінь через переведення частини медичних працівників на служіння потребам армії, міграційні втрати персоналу, посилення навантаження на галузь у зв’язку з великою кількістю постраждалих цивільних людей і військових, а також новою хвилею вимушених мігрантів. Визначено та обґрунтовано напрями публічної політики підвищення рівня якості медичного обслуговування населення в Україні, а саме – ініціалізація інфраструктурної частини реформи охорони здоров’я; створення єдиного координаційного центру на базі центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф; розроблення положень щодо вразливих груп населення, у тому числі ВПО, у контексті отримання необхідної медичної та реабілітаційної допомоги; активізація роботи з міжнародними фондами; забезпечення чергування медичних і соціальних працівників у пунктах зустрічі ВПО.

Стаття написана українською мовою

Гриценко Л. Л., Кожушко І. О., Чепурко В. О., Перепеліцин Г. Б.
Ризик-орієнтоване управління в системі економічної безпеки корпоративного підприємства (c. 281 - 288)
Стаття присвячена актуальним питанням забезпечення економічної безпеки вітчизняних підприємств в умовах динамічного та непередбачуваного середовища. З метою визначення можливого для суб’єктів господарювання способу передбачення та протидії негативному впливу ризиків досліджено поняття економічної безпеки суб’єкта господарювання та основні його складові елементи, а також виокремлено найбільш важливі функції. Порівняно методологічні засади управління економічною безпекою підприємства та управління ризиками, з огляду на що розроблено методологічні засади ризик-орієнтованого управління у процесі забезпечення економічної безпеки підприємства. Розроблена концепція, зокрема, передбачає охоплення всіх видів діяльності суб’єкта господарювання, збалансованість, комплексність і безперервність. Наведено процес інтеграції ризик-орієнтованого управління в систему економічної безпеки підприємства та головні завдання в розрізі кожного із етапів. Визначено, що даний процес стає ефективним лише за умови безперервного аналізу системи та моніторингу основних об’єктів внутрішнього та зовнішнього середовища. Крім того, авторами визначено ряд обмежень, які виникають у процесі інтеграції ризик-орієнтованого управління в систему економічної безпеки підприємства. Запропоновано основні заходи, спрямовані на поліпшення ефективності ризик-орієнтованого управління. Теоретична цінність проведеного дослідження полягає в розширенні наукових поглядів щодо ризик-орієнтованого управління системою економічної безпеки підприємства. Практична цінність полягає у формуванні рекомендацій щодо інтеграції ризик-орієнтованого управління економічною безпекою в загальну ієрархічну систему управління підприємством з метою забезпечення стабільності функціонування в умовах динамічного зовнішнього середовища. Подальші дослідження вважаємо доцільним спрямувати на розроблення методичних підходів до оцінки ефективності ризик-орієнтованого управління системою економічної безпеки підприємства.

Стаття написана українською мовою

Петренко О. І.
Роль персоналу у впровадженні концепції «ощадливого виробництва» на транспортному підприємстві (c. 288 - 294)
Метою статті є дослідження особливостей ролі персоналу у транспортному підприємстві на засадах «ощадливого виробництва» як складової успіху впровадження. У статті використовуються загальнонаукові методи: аналіз і синтез, дедукція, групування, структурний і системний аналіз. Основну увагу приділено ролі персоналу в успішному впровадженні концепції «ощадливого виробництва». У сучасному світі, в умовах дефіциту ресурсів та глобальної економічної нестабільності, бізнес прагне максимально мінімізувати витрати. Це приводить до впровадження передових технологій, які дозволяють ефективно вирішувати бізнес-завдання та швидко реагувати на зміни ринкового середовища. Проте зростаюча роль людського фактора також вимагає компетентних, мотивованих, відданих працівників з великим адаптаційним потенціалом. Для успішного функціонування компаніям необхідно не тільки знижувати виробничі витрати, але й підвищувати ефективність роботи персоналу. Нові вимоги спонукають до вивчення управлінського досвіду провідних країн світу та можливостей його імплементації з урахуванням національного менталітету, реалій українського бізнесу та політичної ситуації. Досліджено роль персоналу в рамках системи «ощадливого виробництва», яка впроваджується з метою досягнення балансу між зниженням витрат і збереженням високої якості продукції, де людські ресурси є одним із основних джерел підвищення ефективності транспортного підприємства. Проаналізовано, що основні складові успіху реалізації концепції «ощадливого виробництва» такі: вище керівництво, навчання та освіта, працівники, культура праці та мотивація персоналу. Система мотивації персоналу має бути проста та зрозуміла всім, прозора та публічна. Ефективна система оплати праці (компенсацій і преміювання) відіграє значну роль в управлінні персоналом, а саме, у залученні, мотивації та збереженні співробітників високої кваліфікації. Зазначено, що роль персоналу у впроваджені та реалізації концепції «ощадливого виробництва» є ключовим фактором успіху, особливо для транспортних підприємств.

Стаття написана українською мовою

Міньковська А. В., Молчанов А. С.
Теоретичні аспекти інноваційного менеджменту в підвищенні ефективності діяльності аграрного підприємства (c. 295 - 300)
Метою статті є дослідження теоретичних аспектів інноваційного менеджменту з метою підвищення ефективності діяльності аграрного підприємства. У статті наголошено, що інноваційний розвиток є необхідним для ефективної діяльності підприємства, оскільки він сприяє забезпеченню конкурентоспроможності, підвищенню ефективності, розширенню ринкових можливостей, а також адаптації до змін у суспільному та економічному середовищі. Зазначено, що актуальність інноваційного менеджменту полягає в його здатності забезпечувати підприємствам конкурентоспроможність, адаптацію до змін, розвиток талантів, використання нових технологій та досягнення стійкого розвитку. Запропоновано визначення поняття «інноваційний менеджмент аграрного підприємства» – це підхід до управління, спрямований на створення та впровадження інноваційних рішень, процесів і стратегій в аграрному підприємстві з метою підвищення ефективності та конкурентоспроможності підприємства в сільському господарстві. Визначено, що інноваційний менеджмент в аграрному секторі може сприяти підвищенню ефективності діяльності підприємства за допомогою таких основних складових: розробка та впровадження нових технологій; інноваційні підходи до виробництва; застосування нових методів виробництва; інновації в продуктовому портфелі; розробка нових продуктів або вдосконалення існуючих; управління інноваційними проєктами; сприяння інноваційній культурі. Впровадження інноваційного менеджменту дозволяє підприємству зберегти конкурентоспроможність, відповідати вимогам ринку та ефективно використовувати ресурси, що в результаті сприяє підвищенню його ефективності.

Стаття написана українською мовою

Жегус О. В.
Маркетинг можливостей як сучасна концепція розвитку суб’єктів господарювання в умовах глобальних викликів (c. 300 - 308)
Динамічні та глобальні зміни зумовили еволюцію маркетингу як сучасної теорії поведінки фірми на ринку та філософії бізнесу. З урахуванням нових викликів запропоновано та охарактеризовано концепцію маркетингу можливостей, яка базується на новому підході до бізнес-мислення. У результаті змін, що відбуваються, формується абсолютна нова реальність, тому невизначеність ще більш зростає, з’являються страхи та ступор, уповільнюється реакція бізнесу через відсутність досвіду та не розуміння того, як потрібно діяти далі. Ураховуючи неспроможність традиційних управлінських практик вирішувати завдання бізнесу за нових обставин, сформовано нову модель бізнес-мислення, яка передбачає швидкість реакції на події та усвідомлення змін; оптимізм і сміливий погляд у майбутнє; натхнення та пошук нових можливостей; готовність та ініціація змін, проактивність дій. Така модель здатна забезпечити можливості для регенерації та подальшого розвитку бізнесу, зміцнити його стійкість за будь-яких труднощів та подальших змін. У контексті маркетингу можливостей обґрунтовано трансформацію головного принципу маркетингу «клієнторієнтованість» у «клієнтоцентричність», а далі – у персоніфікованість та індивідуальний підхід. Маркетинг розглядається як діяльність зі створення споживчої цінності для формування нового клієнтського досвіду щодо кращого задоволення індивідуальних потреб, запитів, інтересів, очікувань споживачів, вирішення їх життєвих проблем. Пріоритетом визначено перехід від стандартних, очікуваних з боку ринку рішень, до проривних, які в найближчому майбутньому здатні забезпечити конкурентні переваги, що виходять за межі наявних шаблонів та стереотипних уявлень, відрізняються відчутною та явною новизною. Концепція маркетингу можливостей спрямована на створення нового або суттєво оновленого, головне – унікального продукту, сервісу, бренду відповідно до нових запитів споживачів, викликів та досягнень, який здатний забезпечити лідерство та перспективи розвитку бізнесу зараз та в найближчому майбутньому.

Стаття написана українською мовою

Шуміло О. С., Євтушенко Г. В., Карєтін Д. О.
Теоретичні засади маркетингового менеджменту підприємства (c. 309 - 315)
У статті проведено дослідження теоретичних засад маркетингового менеджменту підприємства. Досліджено етапи розвитку маркетингового менеджменту, зазначено три його етапи. Проведено компаративний аналіз наукових визначень поняття «маркетинговий менеджмент», при цьому визначено, що не існує єдиного розуміння суті поняття. Маркетинговий менеджмент розуміють як: складову загального управлінського процесу на підприємстві; процес аналізу, планування, реалізації та контролю; процес виявлення цільових ринків з метою реалізації політики ціноутворення, просування та розподілу ідей, продуктів і послуг; процес координації та формування; процес планування; соціальний процес; процес досягнення цілей, управління всіма функціями підприємства; динамічну систему із сучасними особливостями та тенденціями в розвитку. Визначено складові маркетингового менеджменту: менеджмент, маркетинг, економіка. Зазначено, що маркетинговий менеджмент проявляється в управлінні діяльністю підприємства, у попиті та функції. Доведено, що взаємозв’язок функцій управління та маркетингу відбувається у процесі функціонування підприємства шляхом реалізації функцій маркетингового менеджменту. Класифіковані методи маркетингового менеджменту на економічні; організаційно-адміністративні соціальні. Визначено предмет, об’єкт і головні завдання маркетингового менеджменту. Зазначено, що маркетинговий менеджмент базується на визначеній групі принципів: на загальних (на яких базується будь-яке управління) та специфічних (що належать тільки маркетинговому менеджменту). Також зазначено, що суть маркетингового менеджменту розкривається в його цілях, що поділяються на якісні (що формуються відповідно до діяльності компанії з метою задоволення споживача) та кількісні (які ставляться для досягання фінансових результатів підприємства, вони є показниками ефективності діяльності).

Стаття написана українською мовою

Бондаренко О. С.
Інтеграція холістичого маркетингу та цифрових технологій у фешн-індустрії (c. 316 - 321)
Метою статті є дослідження особливостей інтеграції холістичного маркетингу та цифрових технологій, що дозволить трансформувати фешн-індустрію та надати брендам можливість знайти нові шляхи вираження своєї ідентичності та взаємодії зі своєю аудиторією. Узагальнюючи наукові підходи до визначення сутності поняття «холістичний маркетинг» і «цифровий маркетинг», було визначено актуальність інтеграції цих двох концепцій у фешн-індустрії, що має сприяти поліпшенню якості товарів та послуг, а також взаємодію між брендами та споживачами, що підвищує їх роль у впровадженні концепції холістичного маркетингу. Обґрунтовано, що цифровий маркетинг дозволяє фешн-брендам збільшити свою онлайн-присутність через різноманітні канали. Соціальні медіа та інші цифрові платформи дозволяють брендам фешн-індустрії взаємодіяти безпосередньо зі своєю аудиторією через коментарі, повідомлення та відгуки, що створює можливість для виробників одягу та аксесуарів отримати фідбек від споживачів та вдосконалювати асортимент. Цифровий маркетинг дозволяє фешн-брендам виходити на міжнародну аудиторію та розширювати свою глобальну присутність без значних витрат на інфраструктуру, може бути ефективнішим з фінансової точки зору, оскільки дозволяє зменшити витрати на традиційну рекламу. Водночас закриття з міркувань безпеки деяких магазинів іноземних брендів, зміна сезонів та зростання популярності вітчизняного асортименту товарів «made in Ukraine» створило можливості для відновлення фешн-бізнесу в Україні. Цифрові платформи використовуються для передачі інформації про прихильність бренду до стійких та етичних практик, що привертає увагу соціально свідомих споживачів. Так, у Європі було організовано соціальний проєкт Under Sirens, метою якого є привертання уваги світу до війни в Україні, яку розпочала росія. На бірках модних українських брендів з’являються звукові доріжки, які оживають у доповненій реальності та перетворюються на сигнал повітряної тривоги, що постійно лунають в Україні щодня.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №9-2023

Лучко Г. Й.
Формування високопродуктивних проєктних команд (c. 249 - 254)
Метою статті є розроблення рекомендацій для формування та розвитку високопродуктивних проєктних команд через здійснення ефективного мотиваційного впливу на їх учасників та створення сприятливого проєктного середовища. За складних умов існування українським підприємцям можна забезпечити ефективну діяльність компанії завдяки реалізації проєктів, які дозволяють проактивно впливати на потреби суспільства та забезпечувати швидку адаптацію до змін у середовищі. Успішна реалізація власних ідей завдяки виконанню проєктів суттєво залежить від фахового застосування інструментів проєктного менеджменту та від ефективної роботи команди проєкту. У статті досліджено важливість перетворення групи залучених для реалізації проєкту осіб у високопродуктивну команду. Відзначено, що одним із ключових моментів у формуванні й управлінні високопродуктивними проєктними командами є мотивація членів команди, оскільки від рівня зацікавленості учасників у виконанні поставлених завдань буде суттєво залежати успіх усього проєкту. Розглянуто трактування поняття «мотивація» та запропоновано визначення мотивації в управлінні проєктними командами. Доведено, що для формування високопродуктивної команди важливим є встановлення ефективних відносин керівника проєкту з усіма членами, а також побудова відкритого комунікаційного середовища всередині команди. Проєктному менеджеру важливо віднайти індивідуальні чинники мотивації кожного члена команди, зрозуміти його потреби та цінності для розроблення результативної системи мотивації. Виділено чинники, які можуть бути цінними для членів команди. Також у статті запропоновано методи мотивації членів команди, які проєктний менеджер з урахуванням індивідуального підходу може використовувати для формування та розвитку високопродуктивних команд. Виділено фактори, які сприятимуть створенню сприятливого середовища, що дозволить членам команди максимально розкрити потенціал кожного. Активна комунікація з кожним членом команди, здійснення ефективного мотиваційного впливу відповідно до чинників мотивації кожного учасника та створення сприятливого проєктного середовища дозволять керівнику проєкту сформувати високопродуктивну команду, яка забезпечить успішне виконання проєкту.

Стаття написана українською мовою

Губарєва І. О., Марущенко О. О., Косс А. В.
Стан і тенденції досліджень з управління проєктними ризиками (c. 255 - 262)
Метою статті є визначення контекстуальних і часових закономірностей розвитку представлення в науковій літературі досліджень у сфері управління проєктними ризиками із використанням бібліометричного аналізу. Для досягнення поставленої мети в даному дослідженні було проаналізовано: трендові та структурні закономірності публікаційної активності науковців світу; географічну структуру афіляції науковців; тематику найбільш цитованих статей з питань управління проєктними ризиками, а також проведено бібліометричний аналіз із використанням інструментарію VOSviewer v. 1.6.10. – як дослідницького інструменту для аналізу релевантної літератури з бази даних Scopus з управління проєктними ризиками. Бібліометричний аналіз з центральною категорією «project risk» дозволив виділити вісім кластерів наукових досліджень, присвячених питанням управління проєктними ризиками: перший кластер сфокусований на методології управління ризиком, ризику інвестицій та інновацій, розробці та впровадженні інноваційного продукту, стартапу; другий – на управлінні ризиками проєктів у сфері інформаційних технологій, інформаційних систем, програмного забезпечення, визначенні факторів ризику та оцінки ефективності проєкту; третій – на оптимізації управління ризиками, моделюванні, використанні методів та інструментів у системі ризик-менеджменту (методу аналізу ієрархій, методи нечіткої логіки); четвертий – на оцінці ризикованості, вартості та складності проєкту; п’ятий – на оцінці якості проєкту, обґрунтуванні стратегії управління; шостий – на особливостях життєвого циклу продукту, інфраструктурі проєкту, управлінні специфічними проєктними ризиками (стейкхолдери, політична кон’юнктура, розвиток технологій); сьомий – на практичному застосуванні стандартів, алгоритмів, моделей управління проєктними ризиками; восьмий кластер – на обґрунтуванні вибору проєкту, встановленні обмежень ризику, розробці алгоритмів, використанні штучного інтелекту. Перспективним напрямом менеджменту є управління ризиками у сфері інформаційних технологій, а саме: управління ризиками ІТ-проєктів та програмного забезпечення; розробка та впровадження стартапів та інноваційних продуктів; використання машинного навчання та штучного інтелекту.

Стаття написана українською мовою

Козлова І. М., Велика О. Ю.
Методичне забезпечення діагностики стратегічних можливостей підприємств (c. 262 - 268)
У статті розглянуто основні методи та підходи до діагностики стратегічних можливостей підприємств. На основі проведеного дослідження було встановлено, що сьогодні найбільш широкого застосування набули три підходи до діагностики підприємств. Вибір того чи іншого підходу залежить від багатьох факторів (мети діагностики, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності підприємств, галузевої приналежності та ін.). У роботі було узагальнено характеристику діагностики як процесу, що складається з мети, предмета, об’єкта, завдань та методів. Обґрунтовано, що процес діагностики повинен включати стан суб’єкта господарювання на певний період часу, а також прогнозування умов, які можуть вплинути як позитивно, так і негативно на його розвиток у майбутньому. Виокремлено основні напрями діагностики стратегічних можливостей підприємств. Визначено, що існують різноманітні методи діагностики стану розвитку підприємств, До основних можна віднести статистичні, економіко-математичні та спеціальні методи. На основі узагальнення досліджень щодо проведення діагностики розвитку підприємств було сформовано алгоритм, за яким доцільно проводити діагностику. Наведений алгоритм складається з трьох етапів, кожен з яких містить завдання, вирішення яких сприятиме досягненню максимального результату проведення дослідження. Доведено, що для отримання достовірних та якісних результатів діагностики важливим є формування масиву даних, які б відповідали вимогам, що пред’являються до інформації, мали відповідний часовий діапазон, повноту інформації в питаннях досліджуваного явища. Обґрунтовано, що правильність визначених результатів діагностики та поставленого діагнозу в подальшому зумовлює ефективне встановлення наявних кризових явищ, визначення причин їх виникнення та шляхи усунення. Встановлено, що стратегічні можливості розвитку підприємства необхідно проводити через призму реалізації окремих стратегій за напрямами, з визначенням ефективності реалізації кожної зі стратегій, що дасть змогу оцінити найбільш привабливі для підприємства вектори розвитку та посилити більш слабкі сторони. Така всебічна оцінка сприяє встановленню правильного діагнозу, визначенню сильних і слабких сторін, взаємодії факторів впливу, що дає змогу керівникам розробляти ефективні управлінські рішення щодо стратегічного розвитку підприємств у майбутньому.

Стаття написана українською мовою

Гусаковська Т. О., Святний Л. О., Середа О. О.
Сутність і структура інтелектуального капіталу організації. (c. 269 - 275)
Метою статті є аналіз існуючих підходів до визначення сутності інтелектуального капіталу організації та його структури. За результатами аналізу трактувань категорії «капітал підприємства» визначено, що він розглядається як ресурси (фінансові, матеріальні, нематеріальні) підприємства, що формують його активи; накопичені цінності у формі основних засобів, нематеріальних активів, ринкових цінних паперів, товарно-матеріальних активів; накопичені цінності у формі грошей і включає в себе матеріальну, нематеріальну та фінансову складові. Результати проведеного дослідження трактування категорії «інтелектуальний капітал» вітчизняними та зарубіжними дослідниками засвідчили існування таких основних підходів до розгляду інтелектуального капіталу: як суми знань працівників, що можуть бути оцінені та можуть принести додатковий прибуток підприємству; як результату інтелектуальної праці людей – інтелектуальні продукти та ресурси підприємства; як нематеріальних активів підприємства; як економічних відносин, що виникають у процесі формування та використання інтелектуальних ресурсів підприємства. Зроблено висновок, що категорія «інтелектуальний капітал» набуває досить широкого значення. Він включає людський капітал організації, що є найбільш динамічним і складним його компонентом та виступає основою для формування структурного капіталу. Іншими словами, інтелектуальний капітал – це всі інтелектуальні ресурси та можливості підприємства, що є джерелом його майбутніх доходів та фактором зростання ринкової вартості.Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є розгляд інтелектуального капіталу в контексті його впливу на формування потенціалу підприємства.

Стаття написана українською мовою

Чобіток В. І., Шепеленко С. М.
Трансформація процесів розвитку інтелектуального потенціалу: історично-філософські аспекти (c. 276 - 282)
Мета статті - теоретичне та методологічне обґрунтування історично-філософських аспектів трансформації процесів розвитку інтелектуального потенціалу. За результатами проведеного дослідження виявлено, що проблематика глобалізації в сучасній науці почала досліджуватися порівняно недавно. Наука про глобалізацію (глобалістика) трансформувалася в один із найбільш динамічних наукових напрямів, що представляє собою не тільки цілісну систему знань, а й найважливіший елемент сучасної науки. Глобалізація є проблемою великого практичного значення, оскільки в сучасному світі жодна держава не може розвиватися поступово й ефективно, якщо немає чіткої й обґрунтованої стратегії поведінки, що впливає на трансформацію розвитку інтелектуального потенціалу. Демографічні проблеми глобалізації були вкрай недостатньо досліджені, навіть незважаючи на те, що питання «глобалізації та народонаселення» стоїть на порядку денному регулярно організовуваних конференцій ООН з народонаселення та розвитку, а також зустрічей з людського розвитку, що є основою для формування інтелектуального потенціалу. Деякі аспекти цієї проблематики досліджуються в рамках міжнародних наукових програм, вчені також розглядають окремі елементи цієї глобалізації. Проте в більшості досліджень людський потенціал сприймається як щось пасивне. Зменшення кількості працездатного та професійно активного населення країни значною мірою можна компенсувати підвищенням якості кадрового потенціалу. Сучасний етап розвитку суспільства поставив нові завдання, головними з яких є якісне оновлення суспільства і, передусім, самої людини. Йдеться про підвищення рівня її професійного, морального, духовного та естетичного виховання, а також зміцнення здоров’я та фізичне вдосконалення. Існуюча тенденція до депопуляції професійно активного населення найбільш негативно позначиться на економіці країни.

Стаття написана українською мовою

Яворський Р. Т., Шишковський С. В., Тимощук М. Р.
Базові моделі управління розвитком підприємства (c. 282 - 289)
В умовах перманентних змін, що породжуються нестабільністю внаслідок війни і збільшенням невизначеності бізнес-середовища, кардинально змінюються умови розвитку підприємств. У статті розроблено трактування розвитку підприємства як процесу кількісних, якісних і структурних змін його стану (потенціалу) та функціональної активності для досягнення встановленого бачення та мети (результативності), що зумовлюються іманентною схильністю до вдосконалення. Розглянуто поняття розвитку соціально-економічної системи. Проаналізовано взаємодію основних елементів розвитку соціально-економічної системи. Розроблено концептуальні та базові моделі управління розвитком підприємства. Дослідження показали, що в сучасних умовах господарювання ділова активність постає вирішальним фактором економічної результативності підприємства. Водночас ділова активність є визначальною характеристикою положення підприємства на ринку. Отже, зростання ділової активності суб’єкта господарювання на ринках капіталу, товарів і робочої сили, що спрямована на підвищення результативності його діяльності, стає першочерговим завданням економічного розвитку підприємства. Встановлено, що результати діяльності характеризують міру досягнення мети розвитку підприємства, яка описується сукупністю показників. Зміни, які можуть відбутися при впровадженні певної концепції розвитку, передусім впливають на такі функціональні характеристики, як капітал, питомі витрати виробництва та обсяг випуску продукції. Оцінки таких змін можна встановити за результатами експериментування з відповідними пошуковими (робочими) моделями. На основі вищезазначеного та з урахуванням кращих практик проєктного менеджменту розглянуто стратегії та моделі розвитку підприємств, до числа яких віднесено стратегії зростання, активації, перетворення та створення. Ці стратегії забезпечують елементний, змішаний і системний типи розвитку.

Стаття написана українською мовою

Залуцька Х. Я., Стефанцов Д. В.
Типологізація взаємозв’язків підприємства зі стейкхолдерами в процесі їх стратегічного розвитку (c. 290 - 295)
Вірно визначити й окреслити коло найважливіших стейкхолдерів є основою ефективного стратегічного розвитку підприємства, оскільки надійність і стабільність взаємодії з ними сприяє забезпеченню результативності та оптимізації бізнес-процесів підприємства. Це, своєю чергою, дозволяє підвищити конкурентоспроможність і стійкість підприємства в стратегічному періоді. Оскільки реалізація бізнес-процесів вимагає чіткості, послідовності їх реалізації, що залежить від оперативності забезпечення їх здійснюваності певними видами ресурсів, то, відповідно, належні взаємовідносини із зацікавленими особами є гарантією їх ефективного виконання. Тому питання типологізації взаємозв’язків підприємства зі стейкхолдерами є актуальним. Дослідження виконано із застосуванням методів: історичного; логічного; порівняння; аналогії; аналізу, синтезу; конкретизації; абстрагування. У статті виділено й охарактеризовано типи зв’язків між підприємством і стейкхолдерами відповідно до їх участі в реалізації бізнес-процесів підприємства. Згідно з цим виділено такі типи взаємозв’язків: залежні; самостійні; ділові; розвитку; міжособистісні; забезпечувальні; генеральні. Охарактеризовано виділені типи взаємозв’язків підприємства зі стейкхолдерами, що сприяло уточненню критеріїв поділу стейкхолдерів у окремі групи для забезпечення ефективного стратегічного розвитку підприємства. Такими критеріями обрано: рівень цінності для підприємства; рівень цінності підприємства; перспективність розвитку; рівень відповідності результатів взаємодії поставленим цілям. Описано параметри віднесення стейкхолдерів до певної групи впливу стосовно виділених типів взаємозв’язків (взаємодії). Надано рекомендації побудови методики виділення груп впливу стейкхолдерів на діяльність підприємства, використовуючи запропоновані критерії (параметри) поділу.

Стаття написана українською мовою

Панченко О. П.
Раціоналізація політики управління персоналом підприємства: аспекти планування штату (c. 295 - 301)
У статті наголошено на актуальності нових досліджень у сфері персонал-менеджменту, а саме, на доцільності вдосконалення методичних підходів до планування штату працівників підприємства. Відповідно, метою дослідження визначено вдосконалення теоретико-методичних засад планування штату в системі раціоналізації політики управління персоналом підприємства. Запропоновано існуючий і диференційований підходи до планування чисельності різних категорій персоналу підприємства. Показано, що при формуванні штату персоналу підприємства це завдання вирішується за критерієм мінімуму часу, необхідного для виконання виробничої програми. Лінійна модель визначає оптимальну кількість працівників кожної спеціальності з урахуванням певних обмежень. Визначено головні завдання планування персоналу підприємства, а саме: підвищення ефективності виробничого процесу та праці, підвищення конкурентоспроможності підприємства в ринкових умовах, зокрема досягнення максимального прибутку; забезпечення високої соціальної ефективності функціонування колективу. Доведено, що робота з планування чисельності та структури персоналу підприємства має бути побудована виходячи із тлумачення змісту цього процесу та повинна включати ряд додаткових складових. Визначено, що організаційна структура системи планування персоналу являє собою сукупність взаємозалежних підрозділів системи управління персоналом разом із посадовцями. При цьому підрозділи виконують роль носіїв функцій управління персоналом, вони можуть розглядатися, в широкому сенсі, як служба управління персоналом. Констатовано, що конкретне місце та роль зазначеної служби в загальній системі управління діяльністю підприємства мають визначатися місцем та роллю кожного спеціалізованого підрозділу з управління персоналом, а також організаційним статусом його безпосереднього керівника. Зроблено висновок, що такий організаційний статус має бути підтвердженим набором повноважень і відповідальністю.

Стаття написана українською мовою

Краснокутська Н. С., Адигузель Корай
Інтеграція блокчейну в різні організаційні моделі прокладає шлях до цілей сталого розвитку (c. 301 - 311)
Блокчейн вважається одним із найбільш значущих технологічних досягнень, інтегрованих у системи управління бізнес-процесами різних організацій (Business Process Management – BPM) за останнє десятиліття. Впровадження технологій блокчейн змінює спосіб управління традиційними ланцюгами поставок. У цьому сенсі технології блокчейну потенційно можуть революціонізувати складні мережі постачання в стабільності, відстежуваності та підзвітності. Оскільки технологія Blockchain сприяла розвитку довіри між багатьма різними сторонами, а не лише лідерами та послідовниками, передбачається, що Blockchain надасть своїм адаптерам революційні характеристики. Після систематичного бібліометричного огляду, який визначив вплив впровадження технології Blockchain у BPM на основі попередніх досліджень і наукових праць, опублікованих в академічних журналах, було виявлено, що більшість досліджень висвітлюють значення Blockchain та його вплив на ланцюг поставок і фінансові сектори. Проте дана стаття має на меті виявити нові характеристики впливу Blockchain на BPM в інших різних секторах, особливо в телекомунікаційному секторі, секторі неурядових організацій, промисловому та банківському секторах. Статистичний аналіз зібраних даних досліджує проміжні змінні впровадження технології Blockchain (довіра, незмінність, прозорість і зниження витрат) і його вплив на підвищення сталості (економічної, екологічної та соціальної стійкості) як залежної змінної. У результаті дослідження автори дійшли висновку, що блокчейн може потенційно посилити революційні характеристики довіри, незмінності, зниження витрат і надійності в моделі бізнес-процесу, прискорюючи шлях до досягнення сталого розвитку.

Стаття написана англійською мовою

Свідерська С. Є., Кухта П. В.
Тенденції світового та українського ринків косметичних продуктів (c. 311 - 318)
Метою статті є розкриття та узагальнення сучасних тенденцій розвитку ринків косметичної продукції, визначення їх обсягів, динаміки та потенціалу; аналіз впливу глобальної кон’юнктури ринку на реакції вітчизняних гравців на кризові умови. Проблематика дослідження актуалізована особливостями сучасних умов розвитку українського ринку косметичних продуктів. Наразі він перебуває у стані трансформації через державне регулювання, що впливає на одного з найбільших гравців ринку. Це відкриває перед малими підприємствами, місцевими та міжнародними інвесторами можливості додаткового розвитку, зміцнення своєї присутності на ринку та залучення додаткових інвестицій. У методологічне підґрунтя проведеного дослідження покладено загальнонаукові методи, комплексне поєднання та використання яких уможливило отримання важливих практичних результатів. У статті проаналізовано ринки косметичної продукції та визначено їх як стійкі, стабільно-зростаючі та адаптивні до кризових явищ. Загалом, індустрія зазнала трансформацій у бік тенденцій догляду за собою, здоров’я та натуральності під впливом пандемії COVID-19, прискоривши розвиток омніканальності та інновацій. Технологічний прогрес має вирішальне значення, впливаючи на створення продуктів, взаємодію зі споживачами, маркетинг тощо. Зокрема, у статті було з’ясовано, що розвиток електронної комерції на ринку косметичних продуктів змінює уявлення споживачів про звичний спосіб здійснення покупок, полегшуючи попередній досвід пошуку необхідного продукту та даючи основу для більш обґрунтованих, але водночас швидших, рішень про здійснення покупки. Із використанням методів статистичного аналізу підтверджено прогнози щодо сталості розвитку електронної комерції на цьому ринку в майбутньому. У статті визначено вплив глобальних тенденцій косметичної індустрії на динаміку місцевого ринку та поведінку гравців під час криз. Для гравців локальних ринків життєво важливо адаптуватися до глобальних ринкових правил і формулювати ефективні стратегії. Узагальнено, що окрім загальновизнаних зрушень на ринку косметичної продукції, таких як постпандемія та зростання електронної комерції, важливо враховувати такі тренди, що впливають на вибір та покупки споживачів, як необхідність у персоналізації споживчого досвіду, збільшення сегмента товарів з догляду за обличчям і тілом, схильність до споживання продуктів органічного походження, вимоги до сталого розвитку бізнесу.

Стаття написана англійською мовою

Бєлікова Н. В., Юрченко О. К.
Специфіка маркетингової діяльності з розвитку стартапу (c. 319 - 324)
Проблеми просування на міжнародних ринках збуту особливо гостро стоять для компаній високотехнологічних галузей промисловості, зокрема для високотехнологічних стартапів. Необхідність обґрунтованої розробки та використання високотехнологічними стартапами на стадії зростання та масштабування своєї діяльності стратегій міжнародного маркетингу обумовлена: складністю донесення цінності пропозиції до кінцевого споживача; прискореним розвитком наукового та науково-технічного прогресу, що приводить до появи нових технологій та інноваційних продуктів; постійним посиленням конкуренції на світових ринках; розривами в соціально-економічному розвитку окремих країн. Метою дослідження є визначення специфічних особливостей міжнародної маркетингової діяльності з розвитку високотехнологічного стартапу. У статті досліджено теоретичні аспекти міжнародного маркетингу; розглянуто підходи до визначення сутності поняття «міжнародний маркетинг»; особливості сучасного ринку високотехнологічної продукції; сутність стартапу, зокрема високотехнологічного; життєвий цикл стартапу. Обґрунтовано, що напрямки маркетингової діяльності змінюються залежно від стадій життєвого циклу стартапу. Визначено основні тренди, в рамках яких розвиватиметься стартап-маркетинг, та підходи та моделі, на яких може базуватися маркетингова стратегія стартапу.

Стаття написана українською мовою

Прохорова В. В., Чобіток В. І.
Стратегічний розвиток стартапів в інноваційному середовищі (c. 325 - 330)
Мета статті - теоретичне та методологічне обґрунтування науково-практичного процесу стратегічного розвитку стартапів в інноваційному середовищі в сучасних умовах господарювання. За результатами проведеного дослідження виявлено, що успішний розвиток економіки будь-якої сучасної країни безпосередньо пов’язаний з рівнем інноваційного розвитку та виходом на ринки передових технологій. Процес генерації та впровадження інновацій є основою успішної трансформації в сучасну наукомістку ринкову економіку, що динамічно розвивається. Одним із ключових факторів, що забезпечують ефективність цього процесу, є створення інноваційної інфраструктури, важливим елементом якої є стартапи як найбільш оперативний і гнучкий ринок учасників. Загальновизнано, що оцінка стартапу є показником успіху. Це свідчить про прогресивний розвиток і привабливість для залучення фінансових джерел. Проте, на відміну від оцінки державних компаній, процес для приватних компаній є непрозорим і часто базується на припущеннях, зроблених після оголошення пізніх інвестиційних раундів. Такий підхід не дозволяє дати об’єктивну оцінку стартапу. Акції, випущені на більш пізніх етапах, коштують дорожче – не тільки через об’єктивну успішність компанії, а й через специфічні преференції. У статті розглянуто переваги створення стартапів, визначено тенденції підвищення інноваційного розвитку та запропоновано перспективний розвиток стартапу на всіх життєвих циклах. Визначено, що реорганізація інноваційної інфраструктури підтримки стартапів передбачає вирішення поточних і стратегічних завдань, пов’язаних, насамперед, з інвестиційною підтримкою генерації інновацій. Враховуючи складність структурного складу елементів, що беруть участь у процесах створення та розвитку інноваційної інфраструктури підтримки стартапів, та стратегічну спрямованість завдань, які вони вирішують, розвиток організаційної структури та економічного механізму взаємодії стартапів є основою для розвитку інноваційної інфраструктури. з інвесторами, спрямовані на розвиток форм стратегічного партнерства в інноваційному середовищі, що сприяють ефективній організації інформаційного обміну між елементами інноваційної інфраструктури.

Стаття написана українською мовою

Трушкіна Н. В., Патлачук Т. В.
Науково-методичне забезпечення формування системи управління взаємовідносинами зі споживачами в цифровому просторі (c. 331 - 345)
Одним із сучасних викликів організації маркетингової діяльності є стрімкий розвиток цифрових технологій та інформаційних систем як ефективних інструментів просування продукції та електронної комерції. Тому підприємства приділяють значну увагу технологічній складовій цифровізації бізнесу на основі модернізації ІТ-інфраструктури, впровадження «хмарного» програмного забезпечення, формування цифрових каналів за допомогою інформаційних технологій. Ключовий вектор цифрової трансформації має бути спрямований на підвищення вимог до рівня логістичного обслуговування, появу нових критеріїв якості логістичного сервісу, тобто на формування клієнтоорієнтованого підходу до управління взаємовідносинами зі споживачами. З огляду на це, метою даного дослідження є розроблення науково-методичного забезпечення формування системи управління взаємовідносинами зі споживачами з урахуванням викликів цифрового середовища. Для досягнення поставленої мети дослідження використано методи аналізу, синтезу, порівняння, класифікації, експертного опитування, статистичного аналізу, структурно-логічного узагальнення. У статті система управління взаємовідносинами зі споживачами розглядається як взаємопов’язана сукупність об’єктів і суб’єктів управління через реалізацію всього переліку функцій управління процесами обслуговування споживачів на основі використання механізмів інформаційного, організаційного та логістичного забезпечення. Проаналізовано рівень використання інформаційно-комунікаційних технологій при організації процесів обслуговування споживачів на українських підприємствах. Побудовано структурно-функціональну схему формування системи управління взаємовідносинами зі споживачами. Обґрунтовано доцільність застосування системного підходу до цифрової трансформації системи управління взаємовідносинами зі споживачами на основі використання інформаційного інструментарію та digital-каналів; формування якісно нової культури маркетингових комунікацій та омніканального інформаційного середовища.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №10-2023

Довбня С. Б., Пономаренко Р. В.
Розвиток стратегічного планування: історичні етапи та сучасні риси (c. 321 - 328)
Метою статті є дослідження еволюції стратегічного планування, обумовленого посиленням впливу зовнішнього середовища на діяльність підприємств, та обґрунтування напрямів його подальшого розвитку в умовах турбулентного сучасного етапу. Розглянуто розвиток стратегічного планування під впливом зовнішнього середовища: від зародження на початку ХХ століття у вигляді бюджетування до його сучасного інноваційного етапу. Виділено три хронологічні періоди розвитку стратегічного планування та, відповідно, три його види: конкурентний, системний, партнерський. Їх виокремлення виконано на основі зміни сутності, методів та результатів стратегічного планування, які відбулися під впливом динаміки зовнішнього середовища, а також поглядів та реакцій на нього підприємства. Охарактеризовано основні риси кожного з видів. Конкурентний вид стратегічного планування належить до періоду зростання обсягів виробництва та загострення конкуренції та спрямований на формування конкурентних переваг підприємства і підсилення його ринкової позиції. Системний вид відрізняється розвитком і систематизацією методів стратегічного планування та формуванням процесу цієї діяльності. Головну увагу приділено сучасному (партнерському) етапу та його характерним рисам, до яких належать: необхідність своєчасної реакції суб’єктів господарювання на прискорення темпів змін зовнішнього середовища; інноваційність; всеосяжна диджиталізація; пріоритет розвитку людського капіталу; орієнтація на принципи сталого розвитку та соціально-орієнтований менеджмент; і, безумовно, зростання значущості партнерських відносин. Диджиталізація розглянута як з позицій її зовнішнього впливу на діяльність підприємства (зовнішня диджиталізація), так і внутрішнього прояву (внутрішня диджиталізація). Зовнішня диджиталізація спонукає підприємство розвивати інформаційні компетенції. Внутрішня диджиталізація забезпечує підвищення ефективності діяльності підприємства, створення конкурентних переваг, розвиток інноваційності. Виявлено та систематизовано фактори зовнішньої та внутрішньої диджиталізації. Визначено основні способи побудови партнерських відносин із суб’єктами зовнішнього середовища. Сформульовано головні напрямки розвитку методичного інструментарію стратегічного планування на сучасному етапі.

Стаття написана українською мовою

Яворський Р. Т., Шишковський С. В.
Формування гнучкої системи менеджменту (c. 329 - 333)
В умовах перманентних змін, розвиток гнучких методологій управління стає актуальною необхідністю. Основними факторами впливу на ефективність сучасного менеджменту можна вважати такі: обґрунтованість і гнучка варіативність управлінських рішень, наявність бачення шляхів розвитку організації, висока ефективність організаційних процесів, компетентність і спритність працівників. У статті розглянуто сутність понять «гнучкість системи» з подальшим поширенням цих дефініцій на «гнучкість системи організування та управління економічною системою». Під гнучкістю запропоновано розуміти здатність системи, що піддається випадковим впливам внутрішніх і зовнішніх факторів, змінювати свій стан або траєкторію руху (розвитку) в межах, які обумовлені критичними значеннями основних параметрів, за якими настають незворотні зміни цілісності системи. Наведено визначення поняття «спритний працівник» як компетентного фахівця, у якого всі властивості спритності розвинені на високому рівні (кмітливість, жвавість, енергійність, зацікавленість, тямущість, вправність). Розглянуто особливості формування гнучких команд з урахуванням типології працівників. У гнучкій команді працівники мають право висловлювати та відстоювати власну точку зору у спірній ситуації, але не блокувати одне одного. У гнучкій команді зміна особистої оцінки ситуації драйвує, а не розчаровує. У цьому полягає «секрет» ефективної роботи гнучкої команди. Важливою складовою при формуванні гнучкої команди є наставництво. Відправною точкою наставництва є управлінська самосвідомість як усвідомлення власних сильних і слабких сторін та рис особистості. Наставництво належить до методів менеджменту, що спрямовані на розвиток індивідуума шляхом обміну баченням проблеми та вибору дієвих інструментів її вирішення на підставі особистого досвіду чи кращої практики інших менеджерів.

Стаття написана українською мовою

Мельникова К. В.
Проєктування логістичних систем з міжнародними аутсорсинговими компаніями в комерційній логістиці (c. 334 - 340)
Проєктування логістичних систем у комерційній логістиці – це процес розробки та створення комплексу логістичних процедур, інфраструктури, процесів і стратегій, спрямованих на оптимізацію руху товарів та послуг від постачальників до кінцевих клієнтів. Цей процес включає в себе розробку стратегій управління міжнародним ланцюгом постачання, складським господарством, транспортуванням, управлінням відносинами з постачальниками та іншими логістичними аспектами комерційної діяльності. Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні процесу проєктування логістичних систем і напрямів підвищення ефективності міжнародних логістичних систем шляхом використання аутсорсингових компаній у комерційній логістиці. У статті розглянуто та визначено понятійний апарат щодо проєктування логістичних систем з урахуванням співпраці з аутсорсинговими компаніями в міжнародній комерційній логістиці. Узагальнено етапи проєктування організаційної структури управління процесом взаємодії «логістична система – аутсорсингова компанія»; визначено мету та завдання кожного із етапів проєктування логістичної системи; запропоновано алгоритм дій з проєктування організаційної системи управління процесом взаємодії «логістична система – аутсорсингова компанія» в комерційній логістиці. Проведене дослідження та наведені результати дозволяє менеджерам спроєктувати логістичну систему з урахуванням взаємодії з міжнародними аутсорсинговими компаніями, які можуть виконувати логістичні операції більш якісно та економічно з урахуванням особливості комерційної логістики в міжнародних ланцюгах постачань.

Стаття написана українською мовою

Іщейкін Т. Є., Павлій О. В.
Механізм управління стратегічними змінами підприємства (c. 340 - 346)
Метою статті є розробка методичних і практичних засад формування механізму управління стратегічними змінами на вітчизняному підприємстві в сучасних умовах господарювання. У статті проаналізовано фактори, які породжують стратегічні зміни на підприємстві. Виокремлено види стратегічних змін та їх вплив на стратегічне управління підприємством. Розглянуто етапи процесу управління стратегічними змінами підприємства. Запропоновано авторський підхід до формування механізму управління стратегічними змінами підприємства. Виокремлено чотири рівні, на яких формується зазначений механізм: загальний, процесний, функціональний та інструментальний. Розмежовано основні елементи кожного з рівнів. Акцентовано, що на загальному рівні важливо визначити рушійний елемент, вхід, об’єкт управління та бажаний результат (вихід). Підкреслено постійний вплив зовнішнього середовища на процес управління стратегічними змінами підприємства та відмічено, що зовнішні зміни не потребують управління та не залежать від самого підприємства, а тому воно може лише адаптуватися до них. Внутрішні стратегічні зміни підлягають управлінню, хоча й досить часто залежать від зовнішнього середовища. Функціональний рівень передбачає виокремлення складових процесу управління стратегічними змінами підприємства, а процесний – конкретні етапи процесу управління змінами, які залежать від складності проведених змін та особливостей самого підприємства. Інструментальний рівень передбачає вибір набору інструментів та методів управління стратегічними змінами. Підкреслено взаємозв’язок між всіма рівнями механізму управління стратегічними змінами підприємства та визначено набір показників, за допомогою яких можна провести аналіз результативності та ефективності наведеного механізму. Зроблено висновок про те, що механізм управління стратегічними змінами для кожної компанії матиме індивідуальний набір елементів та складових, хоча існує класичний мінімальний набір, без якого процес управління змінами здійснити неможливо.

Стаття написана українською мовою

Рибалко-Рак Л. А., Опришко В. І., Білан Л. П., Держій Р. В.
Організаційний підхід до оцінки реінжинірингу бізнес-процесів підприємства (c. 347 - 352)
В умовах постійного загострення конкурентної боротьби, коли швидкість реакції всіх підсистем підприємства та ефективність діяльності мають особливе значення, одним із дієвих інструментів, спрямованих на вдосконалення функціонування підприємства, є реінжиніринг бізнес-процесів, оскільки він кардинально змінює існуючу процесну модель бізнесу на інноваційну модель, що є більш адаптивною до існуючих реалій господарюючого суб’єкта. Ефективне використання технологій та інструментів реінжинірингу бізнес-процесів дозволяє підприємству стати більш гнучким та адаптивним до змін зовнішнього середовища, а як наслідок – і більш конкурентоспроможним у бізнес-середовищі. Тому дослідження наукової проблеми застосування концепції реінжинірингу та його впровадження підприємствами в умовах сьогодення є актуальним завданням науковців і практиків. Мета статті полягає в розробці алгоритму процедури оцінки процесу реінжинірингу бізнес-процесів підприємства. У статті доведено актуальність концепції реінжинірингу бізнес-процесів підприємства за допомогою аналізу еволюції, становлення та сучасного розвитку цієї сфери знань; визначено значення інформаційних технологій в управлінні системою процесів та моделювання бізнес-процесів підприємства; обґрунтовано етапи процедури проведення реінжинірингу бізнес-процесів підприємства та визначено роль і статус персоналу в цих змінах; обґрунтовано комплексний організаційний підхід до оцінки процесу реінжинірингу бізнес-процесів підприємства. Мету дослідження було досягнуто за допомогою системи методів, зокрема аналізу та синтезу, індукції та дедукції – для визначення сутності та особливостей об’єкта та предмета дослідження, наукової абстракції, логічного аналізу, порівняння – для встановлення причин, факторів і наслідків впливу на об’єкт і предмет дослідження; комплексного та системного підходу – для оцінки процесу реінжинірингу бізнес-процесів підприємства. Подальші наукові розвідки щодо предмета дослідження будуть виходити зі швидкого розвитку сучасних технологій за прогресуючої інформатизації суспільства, що зумовить нові концепції та підходи як до організації реінжинірингу, так і до оцінки його результатів.

Стаття написана українською мовою

Залуцька Х. Я., Гнат І. А.
Особливості стратегічного потенціалу як основи системи стратегічного управління конкурентоспроможністю підприємства (c. 353 - 358)
Важливою умовою ефективного стратегічного розвитку підприємства є вдало сформована та належним чином реалізована система стратегічного управління. Причому основною умовою результативності сформованої системи повинні бути не лише здатність максимально повно досягати цілей розвитку підприємства, а й вчасно виявлені можливості нарощення стійких конкурентних переваг. Оскільки основою стійких конкурентних переваг є наявні та/або потенційні можливості підприємства, то базовими елементами системи стратегічного управління конкурентоспроможністю підприємства запропоновано обрати складові його стратегічного потенціалу. Конкретизація складових стратегічного потенціалу підприємства як складових системи стратегічного управління його конкурентоспроможністю вимагає уточнення сутності та змісту даного поняття. Відповідно метою статті є уточнення сутності та змісту поняття «стратегічний потенціал підприємства» як необхідної умови його раціонального поділу на складові – основу формування системи стратегічного управління конкурентоспроможністю підприємства. Для досягнення поставленої мети дослідження наявних трактувань поняття «стратегічний потенціал», викладених різними науковцями, здійснено з використанням методів аналізу, синтезу та абстрагування; виокремлення спільних ознак і виділення напрямків трактування поняття «стратегічний потенціал» – за допомогою методів порівняння, групування, компонентного аналізу; уточнення поняття «стратегічний потенціал» – із застосуванням структурно-системного методу. Критичний аналіз наявних у науковій літературі трактувань поняття «стратегічний потенціал» сприяв виділенню напрямків їх типологізації, враховуючи основні характерні риси цих тлумачень. Характерні риси досліджуваних понять окреслені відповідно до параметрів, які визначають довгострокові конкурентні переваги підприємства. Отримані результати дозволили уточнити зміст поняття «стратегічний потенціал» та виділити види стратегічного потенціалу підприємства, які обґрунтовано використовувати як основу системи стратегічного управління його конкурентоспроможністю.

Стаття написана українською мовою

Віштак І. В.
Диджиталізація на промислових підприємствах як складова їхнього інноваційного розвитку: переваги та недоліки в контексті управління (c. 359 - 365)
У статті окреслено окремі аспекти процесу диджиталізації на промислових підприємствах у сучасних умовах. Підкреслено, що диджиталізація є процесом, який має приводити до поліпшення комунікаційних зв’язків і підвищення ефективності діяльності промислових підприємств, але цей процес потребує управління. Зазначено, що актуальність дослідження диджиталізації в аспекті інновацій зумовлює необхідність постійної діагностики ключових процесів її проникнення в діяльність промислових підприємств. Метою статті є дослідження змісту поняття «диджиталізація» як складової інноваційного розвитку підприємств, визначення позитивних і негативних сторін процесу диджиталізації, а основними завданнями є систематизація думок науковців щодо сутності поняття «диджиталізація» та окреслення її переваг і недоліків. Наукову новизну результатів дослідження становить уточнення сутності поняття «диджиталізація» як складової інноваційного розвитку підприємства в контексті управління з метою ефективної діяльності промислових підприємств. Результати досліджень дозволили встановити, що диджиталізація є процесом оцифровування інформації, застосування інформаційно-комунікаційних технологій для трансформації бізнес-процесів, упровадження цифрових інновацій у розвиток промислових підприємств для забезпечення стратегічно ефективних дій у майбутніх змінах (розвитку) їхньої діяльності та в управлінні зазначеними процесами. Під інноваційним розвитком підприємства мається на увазі процес спрямованої закономірної зміни його стану, який залежить від інноваційного потенціалу підприємства та джерелом якого є інновації, що створюють якісно нові можливості для подальшого конкурентоспроможного функціонування підприємства на ринку шляхом реалізації нових рішень, ідей тощо під впливом синергетичної дії факторів внутрішнього та зовнішнього середовища.

Стаття написана українською мовою

Решетняк О. І., Данько Н. І., Юрченко О. К.
Управління ризиками ІТ-проєктів: сутність та особливості застосування підходів PMBoK і AGILE (c. 366 - 374)
Останнім часом суттєво збільшується актуальність управління ризиками ІТ-проєктів, що пов’язано з їх бурхливим розвитком і високим рівнем невизначеності зовнішнього середовища. Метою дослідження є визначення особливостей управління ризиками ІТ-проєктів на основі сучасної теорії та практики проєктного менеджменту. У роботі проаналізовано сутність поняття «ІТ-проєкт», а також визначено його особливості, до яких відносять: нестандартність життєвого циклу; рухливість і неоднозначність деяких напрямків в IT-сфері; високий рівень унікальності проєкту; залежність від інших ІТ-проєктів і технологій; низький рівень експертизи проєктів через унікальність технологій, на яких базується проєкт; високий рівень складності проєктів та невизначеності. Також визначено сутність поняття «ризик ІТ-проєкту», охарактеризовано основні типи ризиків. Проаналізовано особливості використання методології PMBoK (Project Management Body of Knowledge) під час управління ризиками проєкту. Надано характеристику етапів управління ризиками в ІТ-проєктах на основі підходу PMBoK, що включають: планування ризиків; ідентифікацію ризиків; якісну та кількісну оцінку ризиків; планування стратегії реагування на ризики; моніторинг і контроль ризиків. Визначено, що управління ризиками ІТ-проєктів із застосуванням підходу PMBoK має значні недоліки, якщо використовується в умовах високого рівня невизначеності та новизни проєкту. У статті також надано характеристику гнучкого управління ризиками ІТ-проєкту на основі методології Agile, що базується на ітеративному підході, постійній оцінці ризиків та розробці заходів щодо їх адаптації. Надано порівняльну характеристику підходів PMBoK і Agile до управління ризиками ІТ-проєктів: визначено їх сильні та слабкі сторони, сфери застосування. Зазначено, що вибір між підходами PMBoK і Agile має ґрунтуватися на конкретних потребах проєкту та організаційному контексті. PMBoK буде доцільним для крупних, тривалих проєктів, а також у ситуаціях, коли вирішальними є передбачуваність, дотримання плану, тоді як Agile найкраще підходить для інноваційних проєктів, що реалізуються в невизначеному чи динамічному середовищі та вимагають гнучкості, швидкої адаптації та орієнтованості на замовника. Значна кількість проєктних менеджерів в ІТ-сфері надають перевагу гібридному підходу, що поєднує сильні сторони обох методологій.

Стаття написана українською мовою

Зайцева А. С.
Соціально-економічний підхід до оцінювання формального та активного рівнів транспарентності розвитку промислових підприємств (c. 374 - 382)
Визначено, що новітні умови функціонування промислових підприємств характеризуються, з одного боку, складністю оцінювання рівня транспарентності їх розвитку, визначення перспективних напрямів їх діяльності та зміцнення конкурентних позицій, з іншого – недостатньою забезпеченістю ресурсами для досягнення їхньої основної мети, зміною значної кількості економічних параметрів, що обумовлено впливом факторів соціально-економічного характеру на фінансову, виробничу, соціальну, організаційну, технологічну, технічну, інформаційну та інші сфери діяльності підприємств. У статті запропоновано науково-практичний підхід до формування управлінських рішень щодо активізації інвестиційних позицій підприємств, який базується на оцінюванні формального та активного рівнів транспарентності розвитку промислових підприємств як вихідного параметра виміру конвергенції інвестиційних процесів бізнес-середовища. Це дозволяє найбільш повно визначити всі напрямки оцінювання рівня транспарентності розвитку, деталізувати процеси управління змінами на підприємствах а також сформувати обґрунтовану концепцію прийняття управлінських рішень щодо цілеспрямованих змін рівня транспарентності розвитку. Поєднання адаптивних управлінських впливів, які коригуються на основі визначення рангово-агрегованого критерію структурних елементів формального та активного рівнів транспарентності розвитку промислових підприємств, дає можливість побудувати механізми та стратегічно-реактивні інструменти швидкого реагування на зовнішні та внутрішні фактори й одночасно враховувати всі комплексні умови, що визначають траєкторію життєвого циклу підприємства за фазами життєздатності, що є вихідним параметром виміру активності інвестиційних процесів підприємств.

Стаття написана українською мовою

Прохорова В. В., Сластьяникова К. І.
Формалізація ризиків IT-компаній: управлінський аспект (c. 382 - 388)
Управління ризиками є важливим процесом для успіху ІТ-проєкту. Управління ризиками забезпечує значні переваги для компаній, проєктів і зацікавлених сторін, пов’язаних із реалізацією проєкту. Цього неможливо досягти без впровадження управління ризиками на кожному рівні бізнесу. Управління ризиками стає інструментом управління, який є важливим для керівника проєкту, щоб збільшити шанси на успіх і вирішити проблеми, перш ніж ризик стане основною проблемою, яка може загрожувати цілям проєкту. ІТ-проєкти характеризуються високим рівнем ризику та можуть мати різні підходи до управління ризиками. ІТ-проєкти (в контексті програмного забезпечення) мають ризики та невизначеність. Ризики можна зменшити, керувати ними та підтримувати відповідно до планування й оцінки. Загальними ризиками можуть бути: вимоги користувача, складність проєкту, планування та контроль, команда, організаційне середовище, технології та фінансовий ризик. Наявність ризик-менеджменту та ризик-менеджера впливає на успіх проєкту, управління ризиками (особливо аналіз ризиків та моніторинг і контроль реагування на ризики) пов’язане із суб’єктивною ефективністю ІТ-проєктів. Існує зв’язок між управлінням ризиками та успіхом і суб’єктивною ефективністю ІТ-проєктів. Проєкт вважається успішним, якщо його результат відповідний або кращий, ніж визначалося при плануванні. Управління ризиками може привести проєкт до успіху та досягнення його суб’єктивної ефективності, лише якщо ризики та способи їх контролю в проєкті були визначені до його початку. І навпаки, правильне управління ризиками не впливає на витрати, графік і перевитрату зусиль, оскільки це три взаємопов’язані та визначені позиції в плануванні проєкту.

Стаття написана українською мовою

Коваль В. В., Міхно І. С., Метіль Т. К.
Комплексні технології управління проєктними ризиками в ІТ-компаніях (c. 389 - 396)
У статті розглянуто проблему підвищення ризику для сучасних національних проєктів, які працюють у сфері інформаційних технологій. Метою статті є поглиблення та розширення теоретичних і практичних знань з комплексного управління підприємством в умовах підвищеного ризику для компаній, які працюють у сфері інформаційних технологій. Проаналізовано основні проблеми, що виникають упродовж функціонування проєкту, особливості інформаційної сфери та додаткові ризики для компаній, які продовжують працювати в умовах воєнного стану. Зроблено висновок, що основною причиною відхилення від запланованих цілей проєкту є відсутність комплексного кваліфікованого управління проєктом і низький рівень аудиту в компаніях на всіх етапах реалізації проєкту. Для поліпшення ситуації, що склалася, пропонується загальне підвищення інформаційної освіти українців, збільшення кількості освітніх програм з підвищення кваліфікації для учасників проєкту та підвищення рівня заробітної плати для утримання кваліфікованого штату працівників, які оперативно реагують на наявні ризики та сприяють оптимізації всіх процесів у проєкті. Проаналізовано основні напрямки підвищення ефективності для українського ІТ-підприємства та надано рекомендації щодо її поліпшення, основою яких є використання сучасних ERP-систем, штучного інтелекту, магічного квадранту Gartner і постійне створення таблиць можливих ризик-факторів для підприємства з розрахунками сили їх впливу й оперативним створенням альтернативних сценаріїв.

Стаття написана українською мовою

Говсєєв Д. Д.
Сутність, елементи та складові соціальної відповідальності підприємств (c. 397 - 403)
Метою статті є дослідження та узагальнення теоретичних положень щодо соціальної відповідальності підприємств у контексті динамічності та невизначеності середовища. При аналізі й узагальненні наукових праць багатьох учених було визначено, що соціальна відповідальність підприємства спрямована на створення позитивного впливу на соціально-економічне оточення підприємства та може привести до різних позитивних результатів, включно з фінансовим успіхом, поліпшенням репутації та створенням сприятливого іміджу на ринку. У результаті дослідження проаналізовано підходи до формування концепції корпоративної соціальної відповідальності, які можуть співіснувати та взаємодоповнювати один одного. Визначено основні характеристики соціальної відповідальності, до яких віднесено: суспільний характер відповідальності; залежність від соціальних якостей особи та суспільних норм і цінностей; інтегрування їх у суспільну систему. Охарактеризовано особливості правової та неправової соціальної відповідальності підприємств і визначено їх складові. Виокремлено основні типи компаній, які визначають тенденції у сфері соціального впливу, та обґрунтовано, що «соціальні новатори» можуть виступати як каталізатори для подальшого розвитку сфери соціальної відповідальності, адже такі підприємства ставлять перед собою завдання не лише дотримуватися стандартів соціальної відповідальності, але й бути активними лідерами в розробці новаторських підходів та рішень для вирішення соціальних проблем. Проаналізовано особливості найбільшої у світі ініціативи у сфері корпоративної соціальної відповідальності – Глобальний договір ООН, який покликаний сприяти створенню більш стійких та етичних корпорацій, які не лише генерують прибуток, а й приносять користь суспільству та навколишньому середовищу. Обґрунтовано, що соціальна відповідальність може бути конкурентною перевагою, підсилюючи репутацію підприємства та стимулюючи інноваційні рішення. Перспективи подальших розвідок лежать у полі дослідження особливостей впровадження та реалізації стратегії корпоративної соціальної відповідальності підприємства.

Стаття написана українською мовою

Боєнко О. Ю., Петренко Д. С.
Методичний підхід до оцінки маркетингового потенціалу підприємства в контексті маркетингового менеджменту (c. 404 - 412)
Сучасні економічні умови, що характеризуються процесами глобалізації, посиленням конкуренції, взаємозв’язком науково-технічної та інформаційно-аналітичної сфер діяльності, ставлять підприємство перед необхідністю вирішення такої життєво важливої проблеми, як розвиток маркетингового потенціалу. У ринковому середовищі підприємство не може тривалий час займати стійкі позиції без оцінки маркетингового потенціалу. Метою статті є розробка методичного підходу до оцінки маркетингового потенціалу підприємства через призму маркетингового менеджменту. У процесі проведення дослідження використовувались загальнонаукові та спеціальні методи: аналізу та синтезу, наукової абстракції, класифікації, структурного аналізу, групування, експертного аналізу, метод ієрархій та графічні методи. У роботі було обґрунтовано необхідність формування системи маркетингового менеджменту підприємства. Надано авторське визначення маркетингового менеджменту як цілісної концепції системного управління підприємством на засадах маркетингу з використанням стратегічних і тактичних заходів задля забезпечення максимального задоволення споживачів та отримання максимального прибутку. Було проаналізовано та виділено три підходи до визначення дефініції «маркетинговий потенціал»: результатний, ресурсний і цільовий. Серед основних підходів до оцінювання маркетингового потенціалу було виділено: результативний, діагностичний і комплексний. Проведений аналіз підходів дозволив обґрунтувати необхідність розробки методичного підходу до оцінки маркетингового потенціалу підприємства в контексті маркетингового менеджменту, який, з одного боку, є комплексним, а з іншого – інформаційно неперевантаженим. Запропонований методичний підхід до оцінювання маркетингового потенціалу реалізується в декілька етапів: оцінка узагальнювальних і часткових показників; якісна оцінка показників згідно із 9-бальною шкалою; розрахунок інтегральної оцінки маркетингового потенціалу підприємства та інтерпретація отриманих результатів розрахунку. Апробацію методичного підходу оцінки маркетингового потенціалу в контексті маркетингового менеджменту здійснено для підприємства ПЕК (паливно-енергетичного комплексу), розташованому в західному регіоні України. За результатами розрахунків маркетингового потенціалу підприємство мало середній, близький до високого (2020 р.) і високий (2019 р. і 2021 р.) рівень потенціалу. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є розробка стратегії розвитку підприємства в контексті маркетингового менеджменту.

Стаття написана українською мовою

Вовк В. А., Гаврильченко О. В., Черкаський О. Ю.
Маркетингове управління інтелектуальними ресурсами підприємства (c. 412 - 419)
Мета статті полягає у формуванні системи маркетингового управління інтелектуальними ресурсами підприємства на основі використання концепції внутрішньоорганізаційного маркетингу. Обґрунтовано маркетинговий підхід до управління інтелектуальними ресурсами підприємства, що передбачає врахування інтересів керівної ланки підприємства, самого носія інтелектуального потенціалу, а також безпосередніх споживачів продукції. Інтелектуальні ресурси підприємства розглядаються як сукупність індивідуальних інтелектуальних потенціалів персоналу підприємства, здатна викликати синергетичний ефект підвищення конкурентоспроможності організації в процесі свого перетворення в інтелектуальний капітал. Запропоновані основні напрямки формування системи маркетингового управління інтелектуальними ресурсами підприємства на основі використання концепції внутрішньоорганізаційного маркетингу: здійснення збору інформації про наявний інтелектуальний потенціал; визначення доцільності залучення додаткових інтелектуальних ресурсів; спрямування найбільш кваліфікованих фахівців на вирішення завдань у пріоритетних сферах діяльності підприємства; проведення обов’язкової оцінки внутрішньої та зовнішньої доцільності вкладення коштів у розвиток інтелектуальних ресурсів; організація процесів навчання персоналу підприємства з метою розвитку й удосконалювання раніше отриманих знань; створення умов для найбільш повного розкриття індивідуальних інтелектуальних потенціалів працівників підприємств. Виявлено роль внутрішньоорганізаційного маркетингу в управлінні інтелектуальними ресурсами підприємства як методу, що дозволяє координувати потреби зовнішніх споживачів з потребами внутрішнього споживача, тобто персоналу, забезпечуючи в процесі формування інтелектуального капіталу додаткові конкурентні переваги підприємства завдяки взаємній лояльності суб’єктів господарювання. Виділений маркетинговий інструментарій управління інтелектуальними ресурсами підприємства створює умови для відтворення інтелектуального потенціалу працівників підприємства, а також безпосередньо впливає на процес його перетворення в інтелектуальний капітал.

Стаття написана українською мовою

Фірсова С. Г.
Виведення нових косметичних продуктів на ринок: досвід міжнародної компанії L’Oreal Group (c. 419 - 426)
Метою статті є узагальнення досвіду міжнародної компанії – світового лідера парфумерно-косметичної індустрії – щодо прикладних аспектів ефективного поєднання інноваційної діяльності та впровадження на практиці комплексної поетапної системи прийняття управлінських рішень щодо виведення нових продуктів на ринок. У статті досліджено ефективне поєднання маркетингової та інноваційної діяльності в компанії L’Or?al Group, узагальнено практичний досвід застосування стратегії диверсифікації портфоліо брендів у компанії L’Or?al Group щодо розробки та виведення нових продуктів на ринок. Доведено, що диверсифікація ведеться в асортиментному, географічному, дистрибуційному напрямках, що дозволило створити унікальну модель досліджень та інновацій у косметичній індустрії, за якої основні розробки та дослідження здійснюються в науково–дослідних центрах, які знаходяться в різних куточках світу. Зазначено, що в дослідницькій діяльності експерти компанії L’Or?al Group особливо пильні в п’яти сферах: здоров’я людини, охорона навколишнього середовища, етика, справедлива торгівля та увага до соціального і громадського впливу інновацій, що створює додаткову іміджеву перевагу компанії перед конкурентами. У результаті дослідження визначено, що організаційна структура міжнародної компанії L’Or?al Group побудована на основі виділення чотирьох основних підрозділів: продукції масового споживання; професійної продукції; активної косметики; продукції люкс, що створює унікальні конкурентні переваги компанії при виведенні нових продуктів на ринок. Доведено, що сторічний досвід з комерціалізації інновацій, інтенсивна діяльність з оновлення існуючих продуктів і розробки нових дозволили створити в міжнародній компанії L’Or?al Group поетапний стандартизований план з виведення нових продуктів, який застосовується кожним підрозділом компанії, кожним її філіалом. Обґрунтовано, що чіткий поетапний процес виведення новинок на ринок з урахуванням як світових тенденцій формування попиту споживачів, так і регіональних особливостей задоволення споживчих потреб у кожній країні є ретельно спланованим комплексним процесом, у якому свою роль на певному етапі відіграють провідні відділи компанії.

Стаття написана українською мовою

Кучечук Л. В., Мойсєєнко В. Ю.
Особливості digital маркетингу компанії «Booking.com» як провідної туристичної платформи інтернет-бронювання житла (c. 427 - 432)
Завдяки стрімкому розвитку технологій та доступності Інтернету багато компаній, у тому числі й компанія «Booking.com», активно використовують цифрові канали для маркетингу та продажу своїх послуг. Метою даної статті є аналіз цифрової маркетингової діяльності компанії «Booking.com». Для досягнення мети дослідження застосовувалися загальнонаукові методи: аналізу, синтезу, дедукції, індукції, системні, порівняльні, експериментальні та статистичні, а також SWOT-аналіз. Результати дослідження показують, що digital маркетинг є потужним інструментом для просування житлових об’єктів через інтернет-платформу, а компанія «Booking.com» використовує широкий спектр інструментів, таких як цільове рекламування, контент-маркетинг, соціальні медіа, еmail-маркетинг, партнерський маркетинг і SEO-оптимізація, для залучення клієнтів та підвищення своєї конкурентоспроможності. Виконано SWOT-аналіз інструментів digital маркетингу компанії «Booking.com». Розглянуто особливості роботи компанії «Booking.com» на українському ринку. Проаналізовано відвідуваність вебсайтів компанії «Booking.com» та їх основного конкурента – компанії «AirBnb». У результаті зроблено висновок, що здатність компанії «Booking.com» адаптувати та розвивати свої маркетингові стратегії відповідно до змін у поведінці споживачів та технологічного прогресу дозволила їй залишатися конкурентоспроможною на сучасному ринку бронювання житла.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №11-2023

Мельникова К. В.
Міжнародні комерційні логістичні системи в глобальних ланцюгах постачань (c. 286 - 291)
Міжнародні комерційні логістичні системи в глобальних ланцюгах постачань відіграють критичну роль у забезпеченні ефективного руху матеріальних, інформаційних, фінансових потоків та послуг. Досліджено, що ці системи дозволяють інтегрувати та синхронізувати всі ланки логістичного ланцюга – від первинного постачальника до кінцевого споживача. Міжнародні комерційні логістичні системи стають стратегічною складовою глобального бізнес-середовища, допомагаючи підприємствам конкурувати на світовому ринку. Мета статті полягає у визначенні сутності міжнародних комерційних логістичних систем, особливостей надання послуг ними, а також в узагальненні переваг і недоліків їхнього використання в ланцюгах постачань. У статті розглянуто та визначено понятійний апарат щодо сутності та особливостей функціонування міжнародних комерційних логістичних систем у глобальних ланцюгах постачань. Узагальнено перелік основних послуг у комерційній логістиці, які надають міжнародні логістичні системи в глобальних ланцюгах постачань. У статті визначено основні переваги та недоліки використання міжнародних комерційних логістичних систем у глобальних ланцюгах постачань. Наведено приклади успішних сучасних міжнародних комерційних логістичних систем, що функціонують у різних галузях і сферах бізнесу. Визначено основні послуги, які надають міжнародні логістичні компанії учасникам міжнародних ланцюгів постачань у глобальних ланцюгах постачань.

Стаття написана українською мовою

Парфентьєва О. Г.
Інтегроване еко-соціальне управління сталим інклюзивним розвитком (c. 291 - 304)
Метою статті є розробка пропозицій щодо вдосконалення моделі управління економічним розвитком, що ґрунтується на врахуванні екологічних, соціальних та управлінських критеріїв та забезпечує досягнення синергічних ефектів в умовах складної, нелінійної та радикальної невизначеності. Досліджено способи впливу факторів сталого розвитку на економічні, зокрема фінансові, параметри діяльності компанії. Продемонстровано способи впливу факторів екологічного, соціального та корпоративного управління (ESG) на грошові потоки, прибутки та створення вартості. Розглянуто сфери інтеграції концепції в систему управління. Виявлено зв’язок параметрів ESG з корпоративною соціальною відповідальністю, інвестиційним аналізом, фінансовими показниками, нефінансовими перевагами, управлінням ризиками, pезильєнтністю. Розкрито зміст поняття резильєнтності як здатності динамічної соціально-економічної системи швидко й успішно адаптуватися до нового середовища та відновлюватись в умовах складної, нелінійної та радикальної невизначеності, виявляючи стійкість до непередбачуваних подій і деструктивних явищ (негараздів, збоїв, криз, шоків, потрясінь). Сформовано концептуальне бачення управління в контексті сталого розвитку з урахуванням перспектив і викликів. Запропоновано модель інтегрованого еко-соціального управління у вигляді врівноваженої сукупності взаємодоповнювальних один одного напрямів застосування ESG (інвестування та фінансування бізнесу, корпоративна соціальна відповідальність, управління ризиками, забезпечення резильєнтності), комплементарне запровадження яких забезпечує досягнення синергічних ефектів на шляху до сталого інклюзивного розвитку.

Стаття написана українською мовою

Жалдак Г. П., Токарська С. П.
Проблеми та перспективи розвитку підприємств фармацевтичної промисловості у вітчизняному та світовому масштабах (c. 305 - 313)
Метою статті є визначення проблем і перспектив розвитку фармацевтичних підприємств за сучасних тенденцій галузі у вітчизняному та світовому масштабах. У статті проаналізовано сучасний стан фармацевтичної галузі України та світу. Виявлено, що навантаження на фармацевтичні підприємства в ході загострення геополітичних конфліктів підвищується високими темпами. Проаналізовано вплив війни рф проти України на діяльність вітчизняних фармацевтичних компаній. Визначено, що відкритість діалогу між державою та підприємствами дозволило швидко адаптуватися до умов воєнного стану. У ході дослідження визначено основні характеристики фармацевтичного ринку. Обґрунтовано зміну обсягу та структури попиту на лікарські засоби відповідно до сучасних тенденцій зовнішнього середовища. Визначено, що структура попиту на ліки є чутливою до зовнішніх зрушень: під час пандемії переважали продажі антибактеріальних препаратів, тоді як під час війни активніше купують протизапальні, кардіологічні та анальгетики. Виявлено, що світовий попит на ліки зростає високими темпами, що спричинено, зокрема, старінням населення та військовими конфліктами. У результаті аналізу та систематизації основних характеристик фармацевтичного ринку виділено проблеми та перспективи розвитку підприємств галузі. За сучасних умов швидкими темпами підвищується інноваційність виробництва ліків, розвивається цифровізація всіх бізнес-процесів фармацевтичних компаній, підвищується зацікавленість компаній у злитті та кооперації з іноземними партнерами, що надає перспективи для розвитку. Проте ряд економічних і політичних зрушень перешкоджають такому розвитку. Визначено, що за сучасних умов для фармацевтичних компаній важливо підвищувати рівень стійкості та гнучкості бізнесу, задля чого варто акцентувати зусилля на ефективному управлінні ланцюгами поставок, на партнерських проєктах і репутації, а також на цифровізації діяльності. Таким чином, перспективами для подальших досліджень у даному напрямі є визначення механізму розробки фармацевтичними компаніями ефективних стратегій розвитку, зокрема на міжнародному рівні.

Стаття написана українською мовою

Рожко В. І., Ягудіна А. Ф.
Інформаційні технології в науковій діяльності (c. 313 - 318)
Інформаційні технології (ІТ) стали невід’ємною частиною сучасного наукового процесу, впливаючи на всі його аспекти. Однак існують численні проблеми та виклики, які виникають у зв’язку з використанням ІТ у науковій діяльності. Стаття спрямована на розкриття сутності та аналіз інформаційних технологій (ІТ) у сфері наукової діяльності. Дослідження вирішує основні завдання, включно з описом поняття «інформаційні технології», виділенням їхніх категорій і вивченням можливостей їхнього застосування в науці. Виділено, що класифікація інформаційних технологій відбувається за способом реалізації в інформаційній системі; за класом реалізованих технологічних операцій; за ступенем охоплення завдань управління; за типом користувацького інтерфейсу; за предметними областями. Стаття висвітлює актуальні аспекти використання ІТ, наголошуючи на їхньому внеску в поліпшення наукових досліджень. Аналізуються різноманітні варіанти застосування інформаційних технологій, підкреслюється їхня роль у підвищенні ефективності та розвитку наукового процесу. Дослідження підтверджує, що ІТ є ефективним інструментом для збору, аналізу та обробки даних у різних галузях, таких як економіка, освіта, медицина, правоохоронна сфера та інженерія. Автори статті роблять акцент на універсальності застосування ІТ у наукових дослідах. За результатами дослідження встановлено, що застосування інформаційних технологій у науковій діяльності включає в себе використання комп’ютерів, програмного забезпечення, інформаційних систем, електронних баз даних, інтернет-технологій та інших засобів для збору, обробки, аналізу та обміну науковою інформацією. Інформаційні технології в науковій діяльності сприяють поліпшенню ефективності досліджень, швидшому обміну даними між науковцями, а також розвитку нових методів та підходів до вирішення наукових завдань. Зазначається, що для максимізації переваг ІТ у науковій діяльності необхідно подальше вдосконалення інфраструктури, зокрема розробка ефективних систем збору та обробки даних, а також підвищення рівня кіберзахисту для забезпечення конфіденційності та цілісності даних.

Стаття написана українською мовою

Додух В. М.
Трансформаційні зміни нафтогазовидобувних компаній у контексті декарбонізації як актуальна проблема менеджменту (c. 319 - 324)
Кліматичні зміни є важливою світовою проблемою, що викликана діяльністю людини та має негативні наслідки на стан біосфери. У зв’язку з нею виникла необхідність декарбонізації (зменшення викидів вуглекислого газу) для підприємств і цілих галузей світового господарства задля мінімізації антропогенного впливу на навколишнє середовище. У відповідь на цілі Паризької угоди 2015 року багато нафтогазових компаній поставили завдання та взяли на себе зобов’язання скоротити викиди парникових газів. У даній статті розглянуто процес декарбонізації нафтогазовидобувних компаній та пов’язані з ним трансформаційні зміни підприємств як важливу проблему сьогодення. Обґрунтовано, що вивчення стратегічного планування та процесу впровадження змін у нафтогазовидобувних компаніях у зв’язку з декарбонізацією є актуальною темою для досліджень. Відбуваються постійні технологічні, економічні та інші зміни, що впливають на досягнення сталого розвитку та потребують постійного аналізу і вивчення. Розглянуто три сфери охоплення викидів парникових газів згідно з Корпоративним стандартом протоколу парникових газів (The Greenhouse Gases Protocol Corporate Standard) у контексті нафтогазової галузі. Проаналізовано основні заходи з декарбонізації підприємств галузі, у т. ч. ті, що заплановані до впровадження в Україні. Також проаналізовано матеріали останніх вітчизняних і закордонних публікацій, пов’язаних з темою даної статті. Трансформація виробничого процесу видобування нафти та газу в бік поліпшення енергоефективності та мінімізації викидів парникових газів, а також трансформація нафтогазовидобувних компаній шляхом диверсифікації виробництва різних видів енергії спрямовані на досягнення підприємствами галузі вуглецевої нейтральності. Ефективне та науково обґрунтоване впровадження змін сприятиме досягненню кліматичних цілей Паризької угоди, сталому розвитку енергетичної галузі та світової економіки, успішному функціонуванню підприємств. Значний потенціал великих нафтогазових компаній може дозволити їм відіграти основну роль у перетворенні світової енергетики, залишаючись при цьому ефективними та прибутковими компаніями.

Стаття написана українською мовою

Благун І. І.
Розвиток системи операційного менеджменту підприємств в умовах цифровізації економіки України (c. 325 - 331)
У статті розглянуто основні аспекти розвитку операційного менеджменту як напряму конкурентоспроможності підприємства. Доведено необхідність виокремлення операцій за типом і напрямами залежно від типу виробництва. Сформовано основні завдання операційного менеджменту у виробничому процесі підприємства. Розглянуто процес функціонування операційного менеджменту, який слід розглядати як систему, котра має вхід і вихід, що забезпечує досягнення поставленої мети. Виокремлено основні принципи функціонування операційного менеджменту, що дозволило сформувати основні засади розвитку менеджменту організації. Досліджено основні підходи до формування операційного менеджменту на підприємстві. На основі проведених досліджень підходів до управління обґрунтовано, що на сьогодні найбільш адаптивним і гнучким вважається організаційний підхід, який заснований на оптимізації процесів прийняття управлінських рішень. Доведено, що обрання того чи іншого підходу або принципів ведення операційного менеджменту реалізується на основі використання методу «дерево рішень». Визначено, що для ефективної взаємодії між всіма ланками операційного менеджменту важливим є забезпечення зворотного зв’язку між всіма підрозділами, які є взаємопов’язаними між собою. Обґрунтовано, що відновлення пошкоджених об’єктів повинно відбуватися за новими принципами інноваційного розвитку та на засадах цифровізації сфер суспільного життя. За нових умов розподіл операційних процесів буде здійснюватися за новими принципами та мати різні строки виконання тих чи інших операцій завдяки зміні технологічних процесів виготовлення продукції та послуг. Виокремлено основні переваги впровадження операційного менеджменту на засадах цифровізації. Досліджено особливості розвитку операційного менеджменту в умовах цифрової економіки, що дозволило сформувати сильні та слабкі сторони у функціонуванні виробничого процесу. Обґрунтовано, що не всі технологічні процеси необхідно автоматизувати через невідповідність витрат та отриманого прибутку від упровадження таких технологій.

Стаття написана українською мовою

Васюткіна Н. В., Селемонка Г. М.
Формування моделі побудови системи стратегічного управління на підприємстві (c. 332 - 339)
Метою дослідження є систематизація моделей стратегічного управління, визначення оптимального набору ключових елементів системи стратегічного управління, їх узгодженості та взаємодії, а також розробка комбінаторної композиції моделі системи стратегічного управління, найбільш дієвої в сучасних умовах функціонування підприємств. У статті проаналізовано ряд моделей стратегічного управління, розроблених закордонними та вітчизняними авторами. Окреслено основні етапи їх формування та ключові елементи забезпечення їх реалізації. Чіткість окреслених елементів стратегічного управління дала можливість прийти до висновку, що побудова системи стратегічного управління здійснюється на підставі певної моделі, з конкретними, залежно від обставин, стадіями (етапами та елементами). У ході дослідження було виявлено, що будь-яка система стратегічного управління має подібні складові елементи та, відповідно, її побудова здійснюється на підставі базової моделі, в яку входять три стадії: стратегічного планування, стратегічної організації, стратегічного контролю та регулювання. Для досягнення тих цілей, за яких підприємству не доводиться змінювати свою генеральну стратегію діяльності, слід застосовувати методи, що були проаналізовані та систематизовані в роботі. Акцентовано увагу на важливості оцінювання та контролю складових елементів системи стратегічного управління на кожній стадії розробки такої системи. За необхідності введення змін пропонується створення проєктної групи та розроблення плану формування системи на основі розширення кількості ітерацій у базовій моделі стратегічного управління на другій стадії. Запропоновано алгоритм комбінаторної композиції базової моделі системи стратегічного управління на підприємстві. Пропонується здійснити зміну комбінаторики елементів другої та третьої стадій під час діагностики системи стратегічного управління. Розгорнутий вигляд реалізації етапів комбінаторної композиції формування системи стратегічного управління розкриває процес взаємоузгодженості елементів, зокрема цілей, функцій, завдань, ресурсів, управління, що допомагає якісніше адаптуватися до змін і, в разі узгодженості введення змін у стратегії, впровадити їх у модель стратегічного управління відповідно до вимог середовища.

Стаття написана українською мовою

Шепеленко С. М.
Системні концепти оцінки інтелектуального потенціалу підприємств (c. 340 - 346)
Мета статті - формування системних концептів оцінки інтелектуального потенціалу підприємств у сучасних умовах господарювання. За результатами проведеного дослідження виявлено, що в сучасних динамічно-трансформаційних умовах, де одна технологія швидко витісняє іншу, а продукти та послуги втрачають свою актуальність за короткий проміжок часу, успіху досягають лише ті підприємства, які постійно продукують нові знання та впроваджують їх у нові технології та продукти. Найціннішим активом у цьому процесі є інтелектуальний потенціал підприємств, який дозволяє формувати сильні конкурентні переваги на мінливому ринку товарної конкуренції та адаптуватися до майбутніх конкурентних змін. Оцінка інтелектуального потенціалу підприємства має важливе значення для вимірювання його можливостей і визначення векторних напрямів подальшого вдосконалення. Інтелектуальний потенціал підприємства формує сильні сторони підприємства та продукує інноваційні рішення щодо зниження рівня слабких сторін, створює підґрунтя для прийняття обґрунтованих управлінських рішень та впровадження необхідних заходів для підвищення загальної ефективності розвитку підприємства. Оцінка інтелектуального потенціалу може допомогти у визначенні сфер, де можна інвестувати в розвиток людського капіталу, технології та інновації. Оцінюючи інтелектуальний потенціал підприємства, керівництво може розробляти стратегії для використання його інтелектуальних активів і отримання конкурентних переваг на ринку. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що для ґрунтовної та детальної оцінки з метою ефективного використання інтелектуального потенціалу необхідно розглянути інші методи та підходи, які існують у різних формах систем оцінки потенціалу підприємства. У наукових дослідженнях, як правило, розглядаються три основні підходи до оцінки: витратний, результативний і порівняльний. Оскільки ці підходи використовувалися при оцінці інтелектуального капіталу, прав інтелектуальної власності та різних форм потенціалу підприємства (включно з трудовим потенціалом), доречно і науково коректно розглянути їх при оцінці інтелектуального потенціалу.

Стаття написана українською мовою

Скок П. О., Сотник Ю. П.
Формування конкурентоспроможної стратегії підприємства у воєнний час (c. 347 - 352)
У статті розглядаються ключові аспекти конкурентоспроможності підприємств в умовах військового конфлікту з Росією, який залишив значний слід в економічному ландшафті України. Результати аналізу свідчать про серйозні руйнування економіки країни, особливо з огляду на вплив війни на різні сектори господарювання. Вимірювання конкурентоспроможності підприємств може бути представлено трьома основними показниками: ринкова ефективність, інноваційний потенціал і нематеріальні активи. Існуючі вже зараз наслідки війни, яка ще не закінчилася, визначили ризики та виклики, які стали вирішальними факторами для бізнесу. Руйнування економічної інфраструктури, порушення ланцюгів постачання та геополітичні зміни стали ключовими факторами, що зумовлюють необхідність стратегічних трансформацій для забезпечення виживання та подолання викликів воєнного часу. У статті підкреслено необхідність активної адаптації підприємств у воєнний час: швидке реагування на зміни в бізнес-середовищі, пошук альтернативних ринків і постачальників, інвестиції в нові технології. Ці стратегії стають вирішальними для збереження та підвищення конкурентоспроможності в умовах воєнного часу. Можливості розширення ринків збуту, зміни постачальників та ресурсів можуть зменшити вразливість суб’єктів господарювання. У часи нестабільності важливо інвестувати в інноваційні технології та підходи. Це не тільки допомагає зберегти конкурентоспроможність, але й створює нові можливості для зростання в складних умовах. Важливим елементом довгострокового успіху є розробка та впровадження стратегічних планів управління ризиками. Це передбачає виявлення та мінімізацію потенційних загроз, а також готовність до ефективного реагування на непередбачувані обставини. Умови війни вимагають від бізнесу активної співпраці та об’єднання зусиль. На основі проведеного аналізу запропоновано ключові етапи формування ефективної конкурентної стратегії підприємства. Ці кроки не лише сприятимуть виживанню компаній в умовах війни, але й відкриють нові можливості для сталого розвитку та посилення конкурентоспроможності в довгостроковій перспективі.

Стаття написана українською мовою

Шептуха О. М., Тохтамиш Т. О.
Особливості маркетингової політики просування товарів на ринку заморожених ягід (c. 353 - 359)
Метою статті є визначення особливостей маркетингової політики просування товарів на ринку заморожених ягід. У статті проаналізовано сучасний стан вітчизняного та світового ринку заморожених ягід. Визначено, що ринок заморожених ягід в Україні почав стрімко та активно розвиватися з 2015 р. Виявлено, що Україна на сьогоднішній день має значний потенціал для ягідництва та може забезпечити повне внутрішнє споживання фруктів і овочів (у тому числі взимку) та відправляти продукцію на експорт. У статті визначено, що площі насаджень органічної малини, лохини та суниці садової у 2022 р. збільшилися у понад 2 рази порівняно з 2021 р., за обсягами насаджень найбільше зросли площі саме органічної малини. Зазначено, що у 2022 р. імпортерами української органічної малини були Польща, Німеччина, Чехія та Сербія. Проведено дослідження сприйняття респондентами інноваційної продукції – органічних заморожених ягід – і розроблено рекомендації щодо формування товарної продукції на новий товар на ринку заморожених фруктів та ягід. Також авторами було проведено дослідження щодо різновидів заморожених ягід і фруктів, упаковки та цінових сегментів, За результатами проведення анкетування було виявлено, що 31% респондентів купують заморожені ягоди та фрукти ТОВ «Арті». За результатами формування матриці Ансофа щодо розвитку ТОВ «Арті» було визначено, що серед можливих напрямів розвитку підприємства є постачання нового товару (виробництво органічної плодоовочевої продукції з повним циклом) на ринки країн Євросоюзу. Зроблено висновок про доцільність постачання ТОВ «Арті» своєї продукції на ринок країн Євросоюзу у вигляді не сировини, а готового продукту замороженої органічної малини. Для того, щоб втілити цю ідею в життя, необхідно сертифікувати землю та підприємство.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №12-2023

Вострякова В. І.
Науково-методологічне обґрунтування концептуальної моделі дослідження факторів сприйняття біоекономічної трансформації в управлінні (c. 336 - 345)
Упровадження концептуальних основ біоекономіки в процесі економічних трансформацій сприяє сталому розвитку, забезпечуючи досягнення екологічних, соціальних та економічних цілей. Незважаючи на те, що численні вітчизняні та закордонні науковці позиціонують біоекономіку як ключовий сектор сталої трансформації, комплексного набору факторів, що характеризують стале управління організацією в секторі біоекономіки, досі бракує. Наше дослідження спрямоване на розробку методологічного підходу до визначення факторів, що впливають на впровадження та реалізацію бізнес-стратегій сталого управління в біоекономічному секторі. Метою статті є розробка комплексної методології та концепції дослідження факторів сприйняття біоекономічної трансформації управлінським складом організацій біоекономічного сектора з використанням тріангуляції методів дослідження. У межах проведеного дослідження обґрунтовано вибір досліджуваних галузей і секторів агропромислового комплексу України, їх характеристики, важливі для біоекономічної трансформації. До досліджуваних секторів віднесено п’ять основних напрямків: сільськогосподарське машинобудування; харчова промисловість; зберігання та реалізація готової продукції агропромислового комплексу (в частині пакування); біоенергетика; наукова та науково-технічна діяльність. Відібрані сектори покривають усі складові ланцюга постачання агропродовольчої продукції до споживача. Розроблено методологічний підхід до оцінки сприйняття біоекономічної трансформації на управлінському рівні та запропоновано концептуальну модель емпіричного дослідження сприйняття біоекономічної трансформації підприємств обраних секторів агропромислового комплексу в міжсировинному та міжгалузевому розрізі. Запропонована методика формує концептуальні рамки для визначення пріоритетних факторів, що впливають на вибір відповідних бізнес-стратегій у біоекономіці.

Стаття написана українською мовою

Бут-Гусаiм О. Г.
Удосконалення теоретичних засад формування стратегії бізнес-структур (c. 346 - 356)
Основна увага в дослідженні приділяється детальному аналізу та оцінці ключових елементів, що сприяють розробленню більш ефективних та адаптивних бізнес-стратегій. За результатами проведеного дослідження встановлено, що процес створення бізнес-стратегій відображає різноманітність підходів – від традиційних методів і до сучасних інноваційних рішень. Основні підходи поділяють на такі: формування вартості бізнесу, цільове планування та комплексні заходи. Виявлено, що сучасні бізнес-стратегії еволюціонують, враховуючи широкий спектр важливих аспектів, включно з екологічними та соціальними орієнтирами сталого розвитку. Також зазначено, що розвиток інформаційних технологій вносить свій вклад у підходи до бізнес-стратегій, змушуючи компанії бути більш гнучкими та швидко адаптуватися до змін. Встановлено, що розробка та вибір бізнес-стратегій є фундаментальними для досягнення успіху кожної компанії, вимагаючи ретельного аналізу зовнішніх і внутрішніх факторів, які впливають на її можливості та ризики. Відзначено, що зовнішнє середовище впливає на доступність ресурсів і визначає конкурентне становище підприємства, тоді як внутрішнє середовище визначає внутрішні можливості та потенціал організації для реалізації стратегічних планів. Наголошено, що ефективність стратегії забезпечується постійним збором інформації про зовнішнє та внутрішнє середовище, оцінкою результатів та внесенням корективів у стратегію відповідно до змін у зовнішньому та внутрішньому середовищі підприємства. Підкреслено, що розуміння потреб та очікувань стейкхолдерів, таких як клієнти, співпрацівники, постачальники, акціонери, уряд і місцева громада, є ключовим для створення ефективних стратегій, які сприяють досягненню цілей компанії. Вказано, що вибір конкретної стратегії значною мірою залежить від стейкхолдерів та ресурсів. Також наголошено, що в умовах стратегічного планування ресурси підприємств потрібно трансформувати, зокрема персонал – в інтелектуальний капітал, оборотні активи – в інновації, капітальні інвестиції – в технології сталого розвитку, інформацію – у взаємодію. Практичне значення теми полягає в удосконаленні процесу формування ефективних бізнес-стратегій, що сприяє забезпеченню конкурентної переваги та сталому розвитку компанії.

Стаття написана українською мовою

Олійник Т. І., Крупська К. А.
Методичні аспекти формування антикризової стратегії металургійних підприємств (c. 357 - 363)
У статті досліджено сучасний стан і тенденції розвитку металургійної галузі України у воєнний час. Досліджено структуру імпортно-експортних операцій металургійної галузі. Проаналізовано поведінку ключових країн – гравців на світовому ринку металургійної продукції. Теоретичним базисом дослідження виступили наукові напрацювання українських та іноземних учених, роботи яких дозволили систематизувати та запропонувати структуру процедур, підходів, механізмів та алгоритму розробки антикризової стратегії металургійних підприємств. За допомогою систематизації авторами пропонується низка етапів розробки антикризової стратегії, а саме: аналіз внутрішніх факторів; аналіз зовнішніх факторів; формування антикризової стратегії; реалізація та контроль. Встановлено фактори щодо формування антикризової стратегії, які налічують шість груп, а кожна з груп поділяється на додаткові елементи. Врахування цих факторів забезпечує адаптивність підприємства до сучасних зовнішніх і внутрішніх викликів і забезпечує його стійке зростання. Запропоновано використати механізм розробки антикризової стратегії, який складається з восьми блоків, що відображають напрямки проактивної діяльності щодо дослідження та подолання кризових явищ, які виникають як усередині підприємства, так і зовні. Систематизовано та актуалізовано аспекти розробки антикризової стратегії металургійних підприємств, які складають базу адаптивного механізму, завдяки якому підприємство матиме змогу підтримувати позитивну результативність основної діяльності та вчасно реагувати на зміни та виклики, а найважливіше – вживати превентивні заходи для уникнення таких обставин та вибудувати свою діяльність за принципом превентивності. Дане дослідження буде корисне теоретикам і практикам з антикризового планування, управління та контролю, розробки стратегій та поведінки підприємств у мінливому середовищі.

Стаття написана українською мовою

Кузьминчук Н. В., Ляшевська В. І., Бутенко М. К.
Удосконалення управління зовнішньоекономічною діяльністю та конкурентоспроможністю підприємств (c. 363 - 368)
Удосконалення управління зовнішньоекономічною діяльністю для підприємств в Україні є актуальним завданням, обумовленим сучасними тенденціями глобалізації та конкурентним середовищем на міжнародних ринках. Адаптація до умов глобалізації та подолання конкурентних викликів вимагає від підприємств системних заходів, орієнтованих на підвищення їхньої конкурентоспроможності та успішності в міжнародному бізнесі. Внутрішні та зовнішні чинники, виявлені в дослідженні, свідчать про необхідність вдосконалення стратегій управління зовнішньоекономічною діяльністю. Зокрема, рекомендації спрямовані на створення сприятливого середовища, модернізацію та інноваційні підходи. Створення сприятливого середовища передбачає розробку та впровадження ефективних правових і регуляторних механізмів, що сприяють розвитку експортоорієнтованих підприємств. Модернізація та інновації стають ключовими факторами для підвищення конкурентоспроможності, оскільки дозволяють вдосконалювати виробничі процеси, розширювати асортимент продукції та забезпечувати високу якість продукції. Рекомендації також акцентують увагу на залученні висококваліфікованого персоналу та впровадженні ефективного управлінського підходу. Висококваліфікований персонал є критичним ресурсом для впровадження інновацій та досягнення високих стандартів якості. Отже, інвестування в розвиток кадрів та освітні програми стають стратегічними завданнями. Ефективний управлінський підхід включає в себе впровадження сучасних методів управління, врахування міжнародних стандартів та норм, а також постійне вдосконалення внутрішніх процесів для забезпечення гнучкості та адаптивності підприємства до змін на ринку. Отже, стратегія успіху підприємств на міжнародних аренах вимагає комплексного підходу, що орієнтований на створення сприятливого середовища, використання сучасних технологій, залучення висококваліфікованого персоналу та ефективне управління.

Стаття написана українською мовою

Івченко А. Г.
Безпекоорієнтований розвиток підприємства: вектори, можливості та загрози (c. 368 - 378)
У статті досліджено, що орієнтованість розвитку підприємства на його безпеку спричинена високим рівнем невизначеності, передусім зовнішнього середовища його діяльності. Розкрито зміст поняття «безпекоорієнтований розвиток підприємства», показано його відмітності від розвитку підприємства. Проаналізовано вектори безпекоорієнтованого розвитку підприємства (продуктовий, технологічний, ринковий та організаційний) та показано їхнє місце в архітектурі безпекоорієнтованого розвитку підприємства. Безпекоорієнтований розвиток підприємства можливий за наявності певних передумов, які закладають його вихідні положення, допущення та попередні умови. Передумови безпекоорієнтованого розвитку підприємства за своїм характером поділено на дві групи – можливості та загрози. Розкрито зміст понять «можливості безпекоорієнтованого розвитку підприємства» та «загрози безпекоорієнтованому розвитку підприємства», надано їхній загальний перелік. Можливості та загрози безпекоорієнтованому розвитку підприємства поділено на реальні, потенційні та непередбачувані. Показано ймовірнісний характер потенційних і непередбачених можливостей і загроз безпекоорієнтованому розвитку підприємства. Розкрито однакову природу можливостей і загроз безпекоорієнтованому розвитку підприємства та виявлено їхню спільну рису – динамічність, завдяки якій вони не залишаються статичними, а постійно змінюються, що має бути враховано в рішеннях щодо розвитку підприємства та забезпечення його безпеки. Показано особливості вирішення питання першочерговості вибору вектора розвитку з подальшим формуванням сукупності необхідних змін у діяльності підприємства або формування сукупності можливих змін як підстави вибору вектора його розвитку. Зазначено, що для подолання обмежень якісного оцінювання можливостей і загроз безпекоорієнтованому розвитку підприємства необхідний пошук способів їхнього кількісного оцінювання, яке хоча і буде квазікількісним, але більш об’єктивним.

Стаття написана українською мовою

Волик С. В.
Науково-теоретичні засади визначення місця потенціалу конкурентоспроможності в структурі економічного потенціалу аграрних підприємств (c. 378 - 383)
Стаття присвячена обґрунтуванню методологічних положень щодо ідентифікації потенціалу конкурентоспроможності в структурі економічного потенціалу аграрних підприємств. Ідентифікація потенціалу конкурентоспроможності є стратегічним інструментом управління аграрним підприємством, який допомагає досягти стійкого успіху на цільовому ринку. Розглянуто потенціал суб’єктів бізнесу як складної економічної системи. Обґрунтовано характеристики розвитку потенціалів, зокрема складність, динамічність і вплив глобалізації. Розглянуто такі властивості економічних систем, як цілісність, складність, комунікативність та ієрархічність. Акцентовано увагу на необхідності дослідження окремих аспектів потенціалу за допомогою таких моделей, як функціональні чи економіко-математичні –залежно від мети дослідження та наявної інформаційної бази. Визначено, що джерелами розвитку економічного потенціалу як єдиної економічної системи можуть стати: зростання інвестиційної й інноваційної привабливості та активності; конкуренція; різноманіття форм, методів і способів формування та реалізації системних процесів. Обґрунтовано, що процеси формування економічного потенціалу суб’єктів бізнесу вимагають науково обґрунтованого підходу та врахування різних аспектів. При цьому слід використовувати такі наукові підходи: системний, маркетинговий, функціональний, інноваційний, нормативний, комплексний, інтеграційний, динамічний, оптимізаційний, адміністративний, поведінковий, ситуативний і структурний. Застосування цих підходів дозволяє підприємствам ефективно використовувати свій потенціал для досягнення стратегічних і тактичних цілей в умовах ринкової конкуренції. Доведено, що, своєю чергою, в управлінні потенціалом конкурентоспроможності аграрних підприємств використовуються такі підходи: функціональний, інструментальний та процесний. Комбінація цих підходів управління створила цілісну концепцію, спрямовану на розвиток конкурентоспроможності аграрних підприємств через інноваційні та інвестиційні інструменти.

Стаття написана українською мовою

Новікова М. М., Швед А. Б., Браташ М. А.
Організаційний механізм управління якістю послуг підприємств залізничного транспорту (c. 384 - 390)
У статті сформовано організаційний механізм управління якістю послуг підприємств залізничного транспорту. Зазначено, що сьогодні активний розвиток процесів глобалізації вимагає зміни систем управління якістю, які існують на вітчизняних підприємствах залізничного транспорту. Одним із прогресивних напрямів таких змін є формування дієвих механізмів управління якістю послуг підприємств залізничного транспорту, які відповідають сучасним вимогам до менеджменту якості. Відзначено, що організаційний механізм управління якістю послуг підприємств залізничного транспорту складається з низки послідовних процедур, які здійснюють комплексний управлінський вплив на всі об’єкти управління, що беруть участь у господарській діяльності залізничної галузі, і забезпечують оптимізацію та ефективне використання економічних ресурсів. Зазначено, що для впровадження запропонованого механізму необхідно використовувати комплексний підхід. Такий підхід впливає на використання ресурсів через поліпшення технології надання послуг, розробку та освоєння інновацій, інтенсифікацію та підвищення ефективності виробництва. Зроблено висновок, що однією з важливих умов формування організаційного механізму управління якістю послуг підприємств залізничного транспорту є використання сучасних управлінських технологій у поєднанні із упровадженням відповідної державної політики як на макроекономічному рівні, так і на рівні суб’єктів господарювання. Застосування організаційного механізму управління якістю послуг підприємств залізничного транспорту має бути поєднано з розробкою програми розвитку транспортної галузі. Ця програма повинна включати реалізацію пріоритетних напрямів діяльності, забезпечення науково-технічних і кадрових заходів, а також державну підтримку підприємств залізничного транспорту в рамках окремих інвестиційних проєктів.

Стаття написана українською мовою

Зварич О. І., Когут Н. О.
Еволюція моделей управління персоналом: від теорії до практики в сучасному підприємництві (c. 390 - 396)
Ця стаття присвячена еволюції моделей управління персоналом від їхньої появи до використання на практиці. Із використанням системного та синергетичного підходів, методів аналізу та синтезу, дедукції та індукції, історичного, компаративного і контент-аналізу з’ясовано, що дослідження розвитку моделей дає можливість зрозуміти їх вплив на організаційну культуру й ефективність управління. Також воно дозволяє виокремити ключові особливості даних моделей і тенденції їх розвитку. Дане дослідження дає можливість формувати більш ефективні підходи до організаційного управління в сучасному економічному середовищі. Водночас встановлено, що управління персоналом – це невід’ємна складова загальної теорії управління сучасними підприємствами – менеджменту, адже воно – не тільки окрема функція, а й основний елемент успішної стратегії керівництва. Отже, розглядаючи погляди різних наукових шкіл на роль людини в економічній системі, у тому числі в компанії, можна виокремити три підходи до наукових досліджень феномену управління: гуманітарний, економічний і організаційний. Для з’ясування цих процесів у даній роботі проаналізовано три найвідоміші моделі менеджменту персоналу: американська, європейська та японська із виділенням їхніх сильних і слабких сторін і розкриттям впливу цих систем на управління людськими ресурсами. Автори статті намагаються виявити можливу синергію між вказаними моделями, враховуючи те, що кожна з них має чимало сильних сторін. З огляду на те, що ці моделі є різними, стаття дозволяє зрозуміти, як вони стимулюють професійний розвиток працівників та збільшують успішність підприємства. Також дане дослідження може бути корисним для тих, хто формує стратегію управління персоналом у різних секторах економіки, підвищуючи цим конкурентоспроможність підприємства та його стабільний розвиток.

Стаття написана українською мовою

Шепеленко С. М.
Дихотомічний вплив процесу глобалізації на розвиток трудового потенціалу підприємств (c. 397 - 403)
Мета статті - дослідження дихотомічного впливу процесу глобалізації на розвиток трудового потенціалу підприємства, а також пошук напрямів щодо зменшення негативної дії цього впливу. У статті наголошено, що для конкурентоспроможного існування в умовах впливу чинників глобалізації сучасним промисловим підприємствам необхідно використовувати нові підходи до розвитку трудового потенціалу. Проаналізовано існуючі підходи до визначення сутності трудового потенціалу підприємств і з’ясовано, що основна увага приділялася впливу внутрішніх або зовнішніх чинників. Натомість пропонується розглянути дефініцію трудового потенціалу з точки зору дихотомічного впливу процесу глобалізації з подальшим пошуком напрямів зменшення негативної дії цього впливу. Виокремлено та деталізовано за допомогою порівняльної характеристики процеси формування та розвитку трудового потенціалу підприємства. А саме: визначено, що формування трудового потенціалу ? це безперервний процес, який триває протягом усього періоду функціонування робочої сили та охоплює якісний і кількісний аспекти її становлення. Водночас процес розвитку трудового потенціалу означає придбання нових характеристик і властивостей, що сприяють його оптимізації та підвищенню ефективності. Визначено, що використання трудового потенціалу можна здійснювати двома способами: інтенсивним – який впливає на якісні характеристики потенціалу, або екстенсивним – який спрямований на збільшення чисельності працівників або зміну організаційної структури. Розглянуто закономірності розвитку трудового потенціалу, які вказують на постійні його зміни у прогресивному або регресивному напрямку, як-от: розвиток одного компонента трудового потенціалу впливає на його загальний розвиток або ініціює його; прогрес базових елементів трудового потенціалу визначає розвиток похідних компонентів; розвиток окремих елементів трудового потенціалу створює умови для появи нових елементів; поява нового елемента в трудовому потенціалі змінює його характеристики; заміщення одного елемента трудового потенціалу іншим приводить до його зміни; кількісні, якісні та структурні зміни трудового потенціалу приводять до зміни його якості; зміна окремих елементів трудового потенціалу може відбуватися як у напрямку як поліпшення, так і деградації, причому вектори змін різних елементів можуть бути різними. Запропоновано умовно розглядати процес формування трудового потенціалу на макро-, мезо- та мікрорівні, адже на кожному з яких існують певні чинники та різна інформація щодо аналізу існуючих проблем, а процес розвитку трудового потенціалу розглядається з позиції трьох взаємопов’язаних напрямків: кількісного, якісного та структурних змін. Практична значущість публікації полягає в можливості оптимального формування та розвитку трудового потенціалу вітчизняних підприємств, що дозволить їм забезпечити конкурентні переваги на існуючих ринках.

Стаття написана українською мовою

Лемещук Р. В., Табачук А. Я., Вейдер Т. М.
Аналіз інструментів оцінки ефективності системи адаптації персоналу в українському бізнесі (c. 404 - 411)
Адаптація нових працівників є важливою складовою кадрового управління в українському бізнесі. Запровадження та оптимізація систем адаптації персоналу виступають необхідною ланкою в забезпеченні довгострокової стабільності та успіху компанії. Останніми роками стало очевидним, що є потреба не лише в залученні талановитих співпрацівників, але й в їхній успішній інтеграції в корпоративну культуру. Проведений аналіз інструментів оцінки ефективності систем адаптації персоналу в Україні дозволяє визначити основні тенденції та висвітлити перспективи для подальших досліджень у цьому напрямі. Слід зазначити, що поняття адаптації виходить за межі формальних процедур та охоплює питання міжособистісних взаємин, розвитку ключових навичок і забезпечення психологічного комфорту нових працівників. У ході дослідження виявлено, що успішність адаптації напряму пов’язана з якістю використовуваних інструментів оцінки. Навчальні програми, анкетування, задоволеність працівників та розвиток soft skills стають базовими інструментами, на яких ґрунтується стабільність та ефективність кадрового потенціалу. Зокрема, навчальні програми стають осередком передачі не лише фахових знань, але й корпоративних цінностей і культури. Анкетування та збір фідбеку визначають актуальні потреби працівників та ефективність введених змін, а розвиток soft skills враховує людський фактор, який є суттєвим для успішної адаптації. Основна ідея полягає в тому, щоб бізнес-лідери та керівники розуміли, що інвестування у проактивні та інноваційні підходи до адаптації персоналу приводить до реальних позитивних результатів та змін у компанії. Це не просто стратегія запобігання втратам талантів, але і визнання людського капіталу як ключового ресурсу для досягнення бізнес-цілей. Розвиток і вдосконалення системи адаптації є постійним процесом, який варто брати до уваги в стратегії розвитку організації. Ефективна адаптація персоналу – це не тільки засіб попередження відтоку талановитих кадрів, але і інвестиція у стабільність, розвиток та успіх компанії в довгостроковій перспективі.

Стаття написана українською мовою

Крупа О. В.
Понятійно-категоріальний апарат концепту «безпека» як основа ефективного управління нею на рівні держави (c. 412 - 417)
Управління безпекою держави – надзвичайно складний процес, наслідками неефективності якого може стати навіть втрата територій чи взагалі державності. Важливість питань забезпечення державної безпеки обумовлює й необхідність посиленої уваги до теоретичного та методологічного базису його побудови, що, особливо в часи загострення широкого кола загроз державній безпеці, вимагає актуалізації понятійно-категоріального апарату безпеки. У цьому аспекті ключового значення набуває вдосконалення застосовуваного понятійно-категоріального апарату на основі деталізації змістових аспектів та етимологічного базису досліджуваних понять, чим і обумовлюється актуальність пропонованої тематики. Саме тому головна мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні змістових аспектів та складу понятійно-категоріального апарату концепту «безпека» як базису для ефективного управління нею на державному рівні. У ході дослідження було розглянуто ключові результати останніх наукових напрацювань і публікацій з питань обґрунтування чи вдосконалення застосовуваного понятійно-категоріального апарату у сфері управління безпекою держави. Досліджено основні змістові аспекти категорії «безпека» в їх різноманітті та наведено характеристику ключових підходів до трактування її суті в наукових джерелах. Критичний аналіз наявних підходів до трактування сутності терміна «безпека» в контексті обґрунтованих її змістових аспектів дозволив зробити висновок про необхідність розуміння її саме як стану захищеності конкретного об’єкта в певний період часу в конкретній ситуації за визначених умов. Установлено, що під ключовими елементами понятійно-категоріального апарату безпеки за наведеного підходу для кожного складового елемента державної безпеки слід розглядати: об’єкт (об’єкти) безпеки; суб’єкт (склад суб’єктів) безпеки; небезпеки, загрози та ризики (за видами, групами); умови (критерії) захищеності об’єкта; параметри (критерії) небажаних реакцій, змін, перетворень об’єкта безпеки.

Стаття написана українською мовою

Ястремська О. М.
Теоретичні положення оцінювання соціальної безпеки регіонів у стратегічному періоді (c. 418 - 423)
Стаття присвячена розкриттю теоретичних положень оцінювання соціальної безпеки регіонів з урахуванням специфіки їх життєдіяльності в сучасних умовах воєнного періоду в Україні. Мета статті полягає в уточненні теоретичних пропозицій щодо розуміння змісту поняття «соціальна безпека» та оцінюванні її рівня для регіонів України для ухвалення стратегічних рішень із забезпечення соціальної безпеки, враховуючи регіональні особливості її стану. У статті викладено, що соціальна безпека характеризує можливості протистояти впливу негативних факторів, що зменшують соціальну захищеність різних суб’єктів, розташованих на одній території, в даному разі – в регіоні. Обґрунтовано основні аспекти соціальної безпеки: економічний, ринково-трудовий, соціально-інфраструктурний стосовно охорони здоров’я та освіти та екологічний, за якими запропоновано первинну систему часткових показників її оцінювання. Доведено доцільність застосування запропонованої послідовності етапів оцінювання соціальної безпеки регіонів, які полягають у такому: методами системного та комплексного аналізу обґрунтувати основні аспекти оцінювання соціальної безпеки регіонів, які б ураховували релевантні фактори впливу на її стан і напрями стратегічного розвитку; методом аналізу та синтезу сформувати систему часткових показників оцінювання соціальної безпеки регіонів за її виділеними аспектами; з використанням багатовимірного факторного налізу уточнити склад первинної системи часткових показників соціальної безпеки, виявити найбільш значущі з них за факторними навантаженнями більше 0,7 і визначити пріоритетні для стану та стратегічного розвитку соціальної безпеки регіонів аспекти з використанням критеріального показника кумулятивної дисперсії розкиду даних, що має бути не менше 70%; методом адитивної згортки розрахувати інтегральні показники соціальної безпеки за кожним аспектом та об’єднати їх у комплексний інтегральний показник соціальної безпеки за регіоном з використанням коефіцієнтів значущості часткових показників та аспектів; ідентифікувати кількісні значення розрахованих інтегральних показників соціальної безпеки регіонів та комплексного інтегрального показника за якісними рівнями уточненої для умов господарювання України універсальною шкалою Харрінгтона; визначити стратегічні розриви забезпечення соціальної безпеки регіонів, ранжування яких від максимуму до мінімуму дозволить обґрунтувати пріоритетну послідовність напрямів (за аспектами) та заходів (за значеннями показників) стратегічного плану забезпечення зростання соціальної безпеки регіонів з урахуванням специфіки стану кожного з них. Практичне використання пропозицій статті забезпечить обґрунтованість стратегічних планів розвитку соціальної безпеки на регіональному рівні для підвищення якості життя населення та згуртованості суспільства у складний воєнний період.

Стаття написана українською мовою

Бушуєв С. Д., Андрієвська В. О., Онищенко С. П.
Оцінка та балансування цінності продуктів штучного інтелекту в цифрову епоху (c. 424 - 430)
Цифрова епоха надає, з одного боку, надзвичайні можливості сучасних інформаційних технологій, у тому числі продуктів штучного інтелекту (АІ продуктів); з іншого боку, формує нові для людства проблеми, наприклад юридичного та етичного характеру. Крім того, АІ продукти можуть з комерційної точки зору бути високоефективними та привабливими; а з точки зору людства загалом – формувати величезну проблему. Таким чином, виникає необхідність балансування цінності даних продуктів з урахуванням їх багатоаспектності. Метою даного дослідження є розробка концептуального підходу до оцінки та балансування цінності АІ продуктів. Балансування передбачає оцінку цінності AI продуктів, порівняння її з деякими стандартами та коригування з урахуванням виявлених невідповідностей. Встановлено, що балансування цінності АІ продуктів має відбуватися з урахуванням трьох напрямків погляду та оцінювання – індивід, бізнес, суспільство (людство). Такий інтегральний погляд забезпечить охоплення основних рівнів, на які впливають АІ продукти. Запропоновано метод оцінки цінності АІ продуктів, який враховує багатоаспектність розгляду продукту для кожного напрямку (індивід, бізнес, суспільство) та пріоритетність кожного аспекту. Також пропонується, що в майбутньому саме штучний інтелект має забезпечувати дану оцінку цінності АІ продуктів з урахуванням значної кількості необхідної інформації. Сформовано концептуальну схему, яка пов’язує підвищення рівня розвитку АІ продуктів з рівнем їх відповідальності, особливо для тих продуктів, що призначені для оцінювання та визначення необхідних напрямків гармонізації та балансування цінності. Це забезпечить розробку та комерційне використання АІ продуктів з мінімізацією ризиків з різних точок зору. Звісно, дані результати є тільки концептуальним підходом, на базі якого вже можна розробляти конкретні алгоритми оцінювання та балансування цінності АІ продуктів.

Стаття написана українською мовою

Завалій Т. О., Сахневич Д. О.
Готовність представників покоління «зумерів» купувати екотовари та підтримувати сталі практики бізнесу (c. 430 - 439)
У статті досліджено проблематику готовності типових представників українського покоління «зумерів», яким наразі від 10 до 24 років, купувати екотовари та підтримувати сталі практики бізнесу. Базою для відповідних висновків стали результати організованого через Google Forms опитування учнів наукового ліцею при «Житомирській політехніці» та студентів Державного університету «Житомирська політехніка» (N = 174). На основі аналізу відповідей було систематизовано найпоширеніші характеристики товару, за якими типовий представник покоління «зумерів» визначає, що перед ним саме екотовар (зелений колір, пакування, енергоефективність, екологічний знак, порівняно вища ціна, термін придатності, не завдає шкоди довкіллю, без пластика, зроблено із вторинних ресурсів та зроблено з природніх біорозкладних матеріалів). Було звернено увагу й на поодинокі характеристики екотоварів («можливість повернути упаковку (скло)», «товар не тестується на тваринах», «товар не є одноразовим», «якщо я знайомий з виробником з минулого досвіду», «підтримка сталого виробництва», «знак (маркування – зелений журавлик)», «мінімальна упаковка», «мінімізація відходів»), які теж у майбутньому можуть задавати тренди в цій сфері. На основі підтвердження висунутих гіпотез (1. Представники покоління «зумерів» є нечутливими до вищого рівня витрат (товар є дорожчим), пов’язаного з покупкою екотоварів та підтримкою бізнесу, який позиціонує себе як сталий; 2. Представники покоління «зумерів» практикують сталі практики в повсякденному житті; 3. Представники покоління «зумерів» підтримують виробництво екотоварів та долучення бізнесу до сталих практик розвитку) було підтверджено, що для типового представника покоління «зумерів» характерними є: нечутливість до вищого рівня витрат, пов’язаного з покупкою екотоварів та підтримкою бізнесу, який позиціонує себе як сталий; упровадження сталих практик у повсякденне життя; підтримка виробництва екотоварів та долучення бізнесу до сталих практик розвитку. Подальшим напрямом для досліджень визначено необхідність розробки комплексного підходу до створення цифрового освітнього контенту для маркетингових цілей бізнесу, який сповідує сталі практики та продає екотовари.

Стаття написана українською мовою

Рожко В. І., Татарко Д. Ю.
Маркетингова логістика в електронній торгівлі (c. 439 - 446)
Ця стаття розглядає маркетингову логістику та її роль в електронній торгівлі. Маркетингова логістика охоплює весь життєвий цикл товару – від виробництва до доставки клієнту, тому вона є важливим компонентом цифрових підприємств. Маркетингова логістика включає такі елементи, як управління запасами, обробка замовлень, упакування, доставка та повернення товарів. Крім того, аналіз даних і аналітика є важливими компонентами, які допомагають компаніям зрозуміти попит, відгуки клієнтів і тренди на ринку. Це дозволяє оптимізувати асортимент товарів, ціноутворення та маркетингові кампанії. У статті розглядається значення аналізу даних і аналітики для підвищення ефективності маркетингової логістики в рамках електронної комерції. У динамічній сфері цифрових підприємств використання інформації, що керується даними, стає вирішальним для прийняття обґрунтованих рішень. Інтеграція аналізу даних дозволяє компаніям отримати глибше розуміння різних аспектів, включно з моделями доходів, уподобанням клієнтів і тенденціями ринку, що з’являються чи розвиваються. Оптимізація асортименту продукції, стратегій ціноутворення та маркетингових кампаній стає точнішою, якщо це підтримується комплексним аналізом даних. Таке стратегічне використання даних дає можливість компаніям узгоджувати свої пропозиції з вимогами клієнтів і динамікою ринку, що зрештою приводить до підвищення рівня задоволеності клієнтів і конкурентної переваги. У статті наголошується на взаємозв’язку маркетингової логістики та аналізу даних; підкреслюється, як ці елементи працюють у тандемі, щоб досягти успіху в секторі електронної комерції. Оскільки цифрові підприємства продовжують розвиватися, цілісний підхід, який поєднує управління логістикою з надійними стратегіями на основі даних, стає важливим для того, щоб бути попереду на висококонкурентному онлайн-ринку. У статті також підкреслено аспект адаптивності маркетингової логістики у відповідь на дані в реальному часі. У цифровому середовищі, що швидко змінюється, компанії, які можуть швидко аналізувати та реагувати на нові тенденції ринку, отримують конкурентну перевагу.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №1-2024

Кондратенко Н. О., Волкова М. В.
Особливості стратегічного управління конкурентоспроможністю компаній зі страхування життя (c. 338 - 344)
У статті визначено особливості стратегічного управління конкурентоспроможністю компаній зі страхування життя (КСЖ). Зазначено, що розвиток страхування та потреба захистити людей від щораз більшого впливу різноманітних ризиків, пов’язаних із їхньою життєдіяльністю, таких як втрата доходу в результаті втрати працездатності людини або смерті годувальника сім’ї, призвели до появи компаній зі страхування життя. Зазначено, що будь-які рішення, спрямовані на забезпечення конкурентних переваг, є ризиковими, оскільки вони базуються на неможливості точно передбачити, як саме конкурентне середовище вплине на дії компанії. Стратегія управління конкурентоспроможністю КСЖ повинна враховувати, наскільки ймовірними є його відносини з конкурентним оточенням, оскільки це значно підвищує рівень невизначеності управлінського процесу та створює ризик того, що компанія програє в конкуренції. Розроблено модель стратегічного управління конкурентоспроможністю КСЖ, яка тісно пов’язана з управлінськими якостями щодо її діяльності, тобто передбачає певний комплекс, що має: складові управління, стратегічні цілі, тактичні завдання управління. Запропоновано алгоритм оцінки рівня управління конкурентоспроможністю КСЖ, який базується не лише на оцінці конкурентної позиції через ефективність управління, але й відображає результативність діяльності страхової компанії щодо формування конкурентних переваг у процесі боротьби за платоспроможний попит з урахуванням кон’юнктури страхового ринку та потреб споживачів. Зроблено висновок, що однією з важливих умов ефективного стратегічного управління конкурентоспроможністю компаній зі страхування життя є дослідження страхового ринку та визначення конкурентного статусу компанії на ньому. Оцінка рівня конкурентоспроможності КСЖ є обов’язковою для всіх учасників ринку, які прагнуть зберегти своє місце або підвищити свою конкурентоспроможність. Доведено, що управління конкурентоспроможністю компанії зі страхування життя є пріоритетним напрямом менеджменту організації, оскільки це визначає здатність компанії існувати на ринку.

Стаття написана українською мовою

Краснокутський Є. С.
Методичний підхід до оцінки рівня управління якістю послуг підприємств залізничного транспорту (c. 345 - 354)
У статті розроблено методичний підхід до оцінки рівня управління якістю послуг підприємств залізничного транспорту. Зазначено, що впровадження сучасної системи управління якістю послуг підприємств залізничного транспорту вимагає розробки методичних підходів до оцінки рівня управління, враховуючи те, що основним елементом цієї системи є орієнтація на якість продукції та послуг, освоєння нових технологій, гнучка цінова політика та висока культура обслуговування з урахуванням конкретних вимог та очікувань споживачів. Відзначено, що експертне оцінювання базується на інтуїтивно-логічному аналізі за умов суттєвої невизначеності середовища або характеристик об’єкта, що досліджується. Аргументовано, що порівняльний аналіз статистичних характеристик дав можливість сформувати матрицю переваг і виокремити найвпливовіші показник у кожній групі факторів: 1) науково-технічні фактори – модернізація наявного обладнання й автоматизація та модернізація виробничих процесів; 2) організаційні фактори – удосконалення системи матеріально-технічного забезпечення та роботи лінійних підприємств; 3) економічні фактори – підвищення рівня інвестиційної привабливості та рівня ділової активності підприємств залізничного транспорту; 4) соціальні фактори – удосконалення механізмів матеріального стимулювання працівників і підбір персоналу. Зроблено висновок про рівень впливу окремих показників у кожній групі факторів на рівень управління якістю послуг підприємств залізничного транспорту, а саме: сума рангів, середній ранг, середня величина в балах, мода та медіана, розмах ряду, нормована оцінка. Визначення пріоритетів, за думкою експертів, дозволить сформувати стратегію та напрями підвищення ефективності управління якістю послуг підприємств залізничного транспорту. Отримані нормовані оцінки кожного показника відкривають можливості економіко-математичного моделювання, прогнозування зміни загального рівня якості послуг залежно від зміни кожного показника. Оцінка узагальненої міри узгодженості думок експертів за обчисленими коефіцієнтами конкордації свідчить про високий рівень такої узгодженості.

Стаття написана українською мовою

Бурєннікова Н. В., Гордійчук А. П.
Оновлені підходи до ризик-менеджменту в контексті моделювання результативності функціонування підприємств на засадах SEE-управління (c. 354 - 362)
Метою статті є розкриття сутності та окреслення методології управління ризиками як засобу підвищення дієвості процесу функціонування підприємств як складних систем на основі авторських моделей і показників складових результативності на підґрунті SEE-управління. Результати досліджень деяких аспектів управління ризиками на промислових підприємствах у процесі їхнього функціонування сприяло уточненню основних питань стосовно його сутності на засадах результативності певних процесів у такому функціонуванні в контексті управління ризиками, що є одним із ключових понять такого управління на основі SEE-управління з використанням SEE-аналізу. Зазначено, що управління ризиком являє собою процес прийняття рішень і здійснення заходів, спрямованих на зміну ризику. Цими заходами можуть служити запропоновані нами SEE-дії в процесі SEE-управління. Розглянуто концепцію управління ризиками на основі використання методології SEE-управління, яка сприяє не тільки визначенню ризиків та оцінюванню їхнього впливу на функціонування підприємств як систем, а і використанню інструментарію цього управління (показників складових результативності певних процесів, результатів SEE-аналізу зі знаходженням SEE-ризиків і розробкою заходів щодо їх запобіганню), системного та процесного підходів до управління ризиками. Запропоновано SEE-ризиком процесів функціонування складних систем вважати ймовірнісне неотримання бажаних порівняно з очікуваними рівнів масштабності, ефективності, результативності, що призводить до помилок та/або похибок у SEE-управлінні. Реалізація методології SEE-управління на наведеному прикладі процесу формування валового доходу реального підприємства, що працює, показала, що її можна застосувати на практиці з метою прийняття науково обґрунтованих управлінських рішень на мікрорівні в контексті управління ризиками, а за потреби – на мезо- та макрорівнях шляхом відповідного пов’язування певних процесів за допомогою комплексу моделей складових результативності.

Стаття написана українською мовою

Шимко О. В., Демидюк С. М.
Сучасні тенденції розвитку франчайзингу як бізнес-стратегії (c. 363 - 368)
Статтю присвячено дослідженню особливостей франчайзингу як стратегії розвитку бізнесу, яка дозволяє сформувати ресурсні, технологічні, інноваційні, партнерські конкурентні переваги та зайняти стійку конкурентну позицію на ринку і, як свідчить досвід розвинутих країн, є реальним механізмом успішного розвитку малого бізнесу в довгостроковій перспективі. Розкрито економічну сутність класичної моделі франчайзингу та соціально-економічні умови, що визначили її еволюцію: зміни в споживчій поведінці; посилення тенденцій кастомізації та індивідуалізації; зміна очікувань франчайзі щодо підприємницької ініціативи; стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій; зростання витрат франчайзерів з підтримки франчайзі; економічна криза, що сприяє зростанню популярності бюджетних концепцій; зростання невизначеності зовнішнього середовища. На основі систематизації параметрів відмінностей (факт передачі бренду, особливості регламентації ключових процесів, можливість оформлення спільної власності на франшизу, стандартизація зовнішніх елементів та асортименту, а також специфіка процесу трансферу інновацій) охарактеризовано альтернативні моделі франчайзингу: кастомізований франчайзинг бізнес-формату, квазіфранчайзинг і бранчайзинг. Знання сучасних трендів організації підприємницької діяльності на основі франчайзингу дозволить підприємцям вибрати для бізнесу той напрямок, який затребуваний в конкретний момент часу на визначеній території для конкретного сегмента споживачів.

Стаття написана українською мовою

Гусаковська Т. О., Святний Л. О.
Аудит інтелектуальної власності як складова процесу управління портфелем об’єктів інтелектуальної власності організації (c. 369 - 374)
Метою статті є визначення сутності процесу аудиту інтелектуальної власності організації та дослідження його особливостей в контексті розвитку бізнесу. Визначено, що головною метою аудиту інтелектуальної власності є збір інформації про те, яку інтелектуальну власність (ІВ) створено чи придбано та які кроки здійснено для її захисту. Також необхідно проаналізувати процедури документування та захисту інтелектуальної власності, що використовуються на підприємстві. Відзначено основні завдання аудиту інтелектуальної власності: інвентаризація всіх виданих патентів і патентних заявок, що очікують розгляду; каталогізація ліцензійних угод; аналіз узгодженості стратегії інтелектуальної власності з корпоративною стратегією підприємства; каталогізація документів, пов’язаних з попередніми судовими процесами, суперечками, аналізом або дослідженням; перегляд планів управління портфелем об’єктів інтелектуальної власності (ОІВ) та політики компанії щодо стратегії інтелектуальної власності. Проведене дослідження дозволило зробити висновок, що здійснення аудиту ІВ дозволяє менеджменту організації визначити наявні інтелектуальні продукти, подані заявки та вже отримані ОІВ, їх комерційний потенціал у контексті стратегії розвитку організації. Крім того, відповідно до стратегії розвитку, аудит ОІВ організації дозволяє визначити потребу отримання зовнішніх ОІВ, а також переглянути стратегію управління портфелем ОІВ. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є розвиток та вдосконалення методичного інструментарію процесу аудиту об’єктів інтелектуальної власності організації як складової процесу управління портфелем ОІВ.

Стаття написана українською мовою

Петренко Т. О.
Інструменти мотивації Офісу управління проєктами (c. 375 - 382)
Сучасне середовище проєктного управління стає все більш волатильним під впливом екзогенних і ендогенних факторів. Ключовим чинником у даному контексті є мотивація, що має потенціал до підвищення застосування в проєктному управлінні. Метою статті є аналіз стратегій мотивації, що може впроваджувати Офіс управління проєктами для підвищення успіху проєктів. Розглянуто важливість мотивації в контексті проєктного управління, з акцентом на те, як мотиваційні стратегії можуть впливати на продуктивність та ефективність команд. Наголошено на важливості Офісу управління проєктами в розвитку мотивації команд для досягнення успіху в проєктному управлінні за умов підвищеної волатильності бізнес-середовища. За McKinsey, 37% ситуацій, що ведуть до провалу проекту, зумовлені змінами в його цілях, що прямо чи опосередковано впливає на мотивацію. Розглянуто різноманітні методи мотивації, що застосовуються Офісом управління проєктами, включно з внутрішньою та зовнішньою мотивацією, та їх вплив на поведінку співпрацівників. Звернено увагу на психологічні аспекти мотивації, роль культурних та індивідуальних відмінностей. Особливу увагу приділено використанню метрик для кількісного управління проєктами, що забезпечує більш структурований та об’єктивний підхід до оцінки та вдосконалення різних аспектів проєкту, включно з мотивацією. Здійснено аналіз важливості створення сприятливого середовища для мотивації та використання стратегічного підходу до впровадження мотиваційних стратегій. Запропоноване дослідження може бути корисним для фахових аналітиків і дослідників, компаній, неприбуткових організацій і органів влади, які прагнуть посилити складову мотивації Офісу управління проєктами. Перспективи подальшого дослідження охоплюють розробку системи КРІ з урахуванням основних організаційних цілей та на основі їх побудову системи мотивації Офісом управління проєктами.

Стаття написана українською мовою

Лірко Т. В.
Інтеграція ризик-орієнтованого управління проєктами в сучасні бізнес-моделі (c. 383 - 391)
Мета дослідження полягає у визначенні сутності ризику в управлінні проєктами та вдосконаленні методів управління ризиками в проєктах відповідно до сучасної парадигми ризик-орієнтованого мислення. Термінологія в ризик-менеджменті залишається незмінною впродовж багатьох років. Змінюються визначення залежно від сфери діяльності, етапу розробки проєкту чи моделі співпраці. Кардинально змінюються підходи, методи та інструменти. Важливим рушієм змін є вплив технологій на суспільство, його прогрес, потреба в продукті. Аналізуючи та систематизуючи наукові праці різних учених, було уточнено значення поняття ризику та ризик-орієнтованого мислення, досліджено та пояснено значення різних бізнес-моделей та ймовірні загрози, які зустрічаються при роботі з кожною з цих моделей. У результаті дослідження було виявлено методи та інструменти, які варто використовувати при ризик-орієнтованому управлінні проєктами. Обґрунтовано позитивний результат застосування оновлених засобів при боротьбі із загрозами. Визначено основні кроки при управлінні проєктами, які допоможуть ефективно налаштувати процес боротьби з ризиками. Основною тезою ризик-орієнтованої парадигми є постійне навчання, аналіз середовища, консолідація зусиль і системне впровадження нових підходів та методів в проєктний менеджмент. Інтеграція нової системи ризик-менеджменту відбувається на всіх рівнях проєкту, інтеграція є системною та розглядає всі типи загроз чи можливостей. Проактивний підхід до управління ризиками у проєктному менеджменті допомагає керівнику якісно та завчасно аналізувати дані. Наявність і швидка обробка інформації в сучасному світі відіграє критично важливу роль. Саме тому слід добре орієнтуватися в бізнес-моделях і доменних сферах свого проєкту. Тож після реєстрування ризиків проєкту ключовим кроком є їхній моніторинг і математичний розрахунок пріоритетності. Ризик-менеджмент залишається перспективним напрямом менеджменту проєктів і потребує подальших досліджень. Живучи в умовах невизначеності, важливо швидко аналізувати, систематизувати та інтегрувати оновлені методи ризик-менеджменту в поточні проєкти. Дослідження та опитування показують, що є ще доволі великі прогалини в цій сфері, і навіть якщо організації вже почали впроваджувати ризик-менеджмент у свої проєкти, у багатьох випадках процеси не налаштовані належним чином. Системність і проактивний підхід є важливими елементами успішної інтеграції ризик-орієнтованого підходу в менеджмент проєкту.

Стаття написана українською мовою

Петруха Н. М., Петруха С. В., Гуденко Б. О., , Гуденко О. Д.
Політика героїв – нова філософія ветеранського бізнесу (c. 392 - 404)
Стаття висвітлює новий підхід у сфері ветеранського бізнесу, який отримав назву «політика героїв» та є квінтесенцією нової української доктрини, тобто нової візії та філософії того, якою має бути успішна Україна після перемоги. У статті розглядаються інституціонально-регуляторні тенденції та емпіричні тренди ветеранської підприємницької спільноти та ролі, яку відіграють ветерани в розвитку сучасного українського суспільства загалом і бізнесу зокрема. Типологізовано загальні тенденції ветеранського бізнесу, обґрунтовано ключову роль сучасних грантових інструментів державної підтримки (допомоги) у формуванні спільного ментального простору між суспільством і ветеранами задля якомога швидшої їх реінтеграції в економічне життя, забезпечення їх повноцінної участі у створенні економічного фронту держави. Метою цієї статті є аналіз впливу російсько-української війни на динаміку формування ветеранської спільноти, проведення типологізації ключових викликів та на їх основі обґрунтування необхідності подальшого стратегування індивідуалізованої та комплексної реінтеграції ветеранів у цивільне життя з метою забезпечення їхнього успішного та стійкого адаптування до нових соціально-економічних реалій ведення бізнесу. Наукова новизна статті полягає в дослідженні «політики героїв» у парадигмі нової української доктрини як нового феномену в архітектуванні інституту ветеранського бізнесу, його концептуалізації через призму ендо- та екзогенних загроз (ризиків), породжених російсько-українською війною в інституційно-регуляторних координатах адаптації ветеранів до започаткування та ведення бізнесу, у тому числі на сільських територіях. У статті доведено, що «політика героїв» нової української доктрини стратегує та визначає вектор подальших інституційно-регуляторних поступів у системі державного стимулювання бізнес-реігнтеграції ветеранів у цивільне життя. Доведено, що досвід, здобутий ветеранами під час служби в інституційних осередках Сил безпеки та оборони, формує неортодоксальні контури антикризовоспрямованої інерційності під час як започаткування, так і подальшого функціонування ветеранського бізнесу в умовах правового режиму воєнного стану, надання процесу розвитку ознак сталості та передбачуваності з урахуванням повоєнного контексту реконструкції національної економіки та директив Плану для Ukraine Facility на 2024–2027 рр. Цьому сприяє осучаснення та європеїзація державою інструментів підтримки ветеранського бізнесу через систему надання грантів. Вказана система фактично «зшиває» бачення Президента України щодо «політики героїв» задекларованій у візії нової української доктрини, із сучасними та перспективними потребами ветеранів та можливостями держави, які, зокрема, детермінуються необхідністю пришвидшення процесу реінтеграції ветеранів у суспільне життя.

Стаття написана англійською мовою

Гой Н. В., Вейдер Т. М., Мединська Т. І.
Роль бренд-менеджменту у формуванні іміджу України як бізнес-партнера: вплив на міжнародне сприйняття (c. 404 - 410)
Метою статті є дослідження ролі та значення бренд-менеджменту як основи розвитку цінностей держави на ринку. У сучасному маркетингу і в умовах конкуренції на ринку актуальними питаннями є розвиток бренду як важливого маркетингового інструменту, який відіграє провідну роль для компаній і загалом держави на українському та міжнародному ринках. Візуальна привабливість товарів і послуг справляє першочергове враження на споживачів, і тому пріоритети стратегії розвитку бренду є очевидними. Розуміння термінів «бренд» і «бренд-менеджмент» дозволяє ефективно застосовувати на практиці дані маркетингові інструменти. У новій глобальній цифровій економіці бренди у взаємодії з менеджментом складають велику частину вартості самої компанії та значне джерело доходів. Бренд є викликом теперішнього та майбутнього і являє собою механізм управління одразу кількома сферами: маркетинговою, соціальною та економічною. У сучасному міжнародному середовищі взаємодія бренду та менеджменту набуває інтенсивного розвитку, підлаштовуючись під стрімкі зміни на світовому ринку та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій. Для ефективного функціонування маркетингу та розвитку українських компаній, які зосереджені на ринку та впливають на економіку, необхідно детально розглянути питання порядку функціонування бренду як інноваційного інструменту як на теоретичному, так і на практичному рівнях. Зокрема, важливими складовими є безпосередня реалізація даного механізму, перелік і зміст основних стадій застосування, ознак і видів, використання динаміки зростання показників на вітчизняному та міжнародному ринках. У даному дослідженні наведено особливості використання інноваційного інструменту бренду, які є потребою сучасних компаній, їх специфіки, загального впливу, а також зроблено прогнози на майбутнє. Використання бренд-менеджменту позитивно впливає на функціонування та презентацію України на ринку.

Стаття написана українською мовою

Боровик М. В., Троян В. І., Острогляд О. Г.
Тенденції розвитку менеджменту у сфері надрокористування у світі та в Україні (c. 411 - 417)
У статті розглядаються актуальні тенденції у сфері надрокористування та менеджменту, які впливають на глобальну та національну економіку. В основу дослідження покладено аналіз світового досвіду та обговорення з провідними науковцями цієї галузі. Зокрема, розглянуто основні проблеми, з якими стикаються сучасні підприємства в контексті ефективного використання надр, а також запропоновано шляхи вирішення цих проблем з урахуванням глобальних тенденцій та специфіки української ситуації. Дослідження підкреслює необхідність впровадження інноваційних підходів до управління ресурсами та визначає ключові напрями розвитку менеджменту у сфері надрокористування. Сучасний світ стикається зі складними викликами, пов’язаними з ефективним використанням ресурсів надр. Раціональне управління цими ресурсами є ключовим елементом забезпечення сталого розвитку, особливо в контексті зростання вимог до енергетики та промисловості. Проте багатонаціональні корпорації та держави зіштовхуються зі складнощами у веденні цього процесу, які вимагають нових підходів у сфері менеджменту. Вивчено основні тенденції у сфері надрокористування та менеджменту, проаналізовано світовий досвід і визначено його вплив на українську економіку. Загальний аналіз дозволив визначити ключові напрямки розвитку менеджменту у сфері надрокористування. Для практичного впровадження результатів дослідження рекомендується зосередитися на інтеграції інноваційних підходів та технологій у процес управління ресурсами надр, а також на співпраці між державними структурами, бізнесом і науково-дослідними установами для розробки та впровадження ефективних стратегій розвитку.

Стаття написана українською мовою

Васьків О. М., Борщук І. В.
Роль ChatGPT в автоматизації завдань HR-індустрії (c. 418 - 425)
Мета стаття полягає в окресленні HR-індустрії та описі ролі ChatGPT в HR-автоматизації. Автоматизація за допомогою додаткових програм, що полегшують життя рекрутерам і HR-фахівцям, ніколи не буде зайвою, а з огляду на те, що ChatGPT планують розвивати, бот потрібно намагатися освоювати вже зараз. Тоді в майбутньому у вас уже будуть напрацьовані варіанти застосування – так звані use cases (кейси), і вам буде простіше орієнтуватися в чудовому новому світі. Як роботодавець, який прагне слідувати трендам, варто пробувати полегшувати життя своїм співробітникам – особливо, якщо програма може щось написати за них. Ще одним завданням статті було розглянути, дослідити та прописати завдання фахівців HR-індустрії. У результаті дослідження окреслено етапи процесу HR-аналітики, інструменти та технології забезпечення її функціонування. Варто також зауважити, що сучасним інструментом оцінки ефективності кадрового маркетингу та інших процесів в HR-аналітиці є метрики. Дослідження показали, що за допомогою ChatGPT компанії тепер можуть автоматизувати багато з цих завдань, дозволяючи спеціалістам з управління персоналом зосередитися на більш стратегічних ініціативах. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є використання ChatGPT менеджерами з персоналу, який може бути дуже корисним від ефективної та точної комунікації з працівниками до персоналізованої підтримки співпрацівників, оптимізованої адаптації, навчання та розвитку, інсайтів на основі даних, зворотного зв’язку з працівниками та дотримання корпоративної культури та кадрової політики.

Стаття написана українською мовою

Халацька І. І., Коваль Є. А.
Огляд впровадження автоматизованих і роботизованих систем для оптимізації логістичних процесів у рамках проєктів та програм (c. 425 - 430)
У сучасному світі інновації в управлінні проєктами стають визначальним чинником для досягнення конкурентних переваг. Ця стаття розглядає актуальну тему інноваційних методів управління процесами в проєктах і програмах, зосереджуючись на їхньому впливі на логістичні аспекти. Основною метою є розкриття потенціалу автоматизованих і роботизованих систем для оптимізації та підвищення ефективності логістичних процесів у проєктах. У статті висвітлено ключові аспекти впровадження автоматизації в логістичних процесах, зокрема швидкості та точності виконання завдань, оптимізації маршрутів та планування, зменшення помилок і витрат, а також забезпечення неперервності роботи. Зазначено, що ці аспекти можуть значно поліпшити продуктивність та ефективність логістичних процесів, сприяючи досягненню поставлених цілей проєктів та програм. Наведено приклади успішного впровадження автоматизованих і роботизованих систем у реальних проєктах. Зокрема, розглянуто впровадження системи відстеження в компанії SystemGroup, автоматизацію складських операцій в компанії «Форстор Індастрі» та використання автоматизованих транспортних засобів у логістичних мережах. Ці приклади ілюструють конкретні вигоди та успіхи, які можна досягти завдяки новітнім технологіям у логістичних проєктах. Проте підкреслюється, що переваги використання автоматизації та роботизації включають підвищення продуктивності, зменшення помилок і розширення можливостей управління логістикою. Інноваційні методи управління процесами в проєктах і програмах, особливо з урахуванням логістичних аспектів, стають важливим чинником для досягнення високої ефективності та конкурентоспроможності.

Стаття написана українською мовою

Чумак О. В., Левіна М. В., Олексієнко Б. М.
Оптимізація бізнес-процесів підприємств у системі стратегічного управління інноваційною діяльністю (c. 430 - 436)
Метою статті є обґрунтування методичного забезпечення оптимізації бізнес-процесів підприємства у системі стратегічного управління в контексті використання інновацій за нестійких умов розвитку. Проаналізовано зміст терміна «інноваційна діяльність підприємства» та встановлено, що здебільшого вона розглядається як комплексна характеристика його діяльності, зокрема як ступінь інтенсивності проводжених інноваційних перетворень та їх своєчасності. Узагальнено взаємозв’язок процесів стратегічного управління та управління інноваційною діяльністю підприємства, ґрунтуючись на даних інформаційного поля. Виділено основні елементи стратегії застосування технологічних нововведень. Акцентовано на необхідності моніторингу результатів стратегії впровадження технологічних нововведень Обґрунтовано алгоритм активізації інформаційних процесів промислового підприємства на основі даних моніторингу та контролінгу бізнес-процесів з метою їх оптимізації. Розглянуто основні характеристики концептуальних підходів та методів оптимізації бізнес-процесів. Проведено аналіз категорійного апарату понять «інжиніринг» і «реінжиніринг». Узагальнено передумови практичного застосування методів оптимізації бізнес-процесів у складних нестабільних ситуаціях з метою підвищення ефективності діяльності. Розглянуто досвід інтеграції процесів стратегічного управління підприємством та управління його інноваційною діяльністю. Охарактеризовано особливості процедури розробки стратегії застосування технологічних нововведень і представлено фрагмент системи стратегічного управління в частині оптимізації бізнес-процесів підприємства, враховуючи інноваційну складову. Рекомендовано інтегрувати дані пропозиції та класичні інструменти формування функціональних стратегій, інкорпорувавши їх між собою, на основі чого отримати синергетичний ефект і, відповідно, досягнути стратегічної мети за оптимальним шляхом у системі стратегічного управління.

Стаття написана українською мовою

Рудакова С. Г., Щетініна Л. В., Данилевич Н. С., Бурлаченко О. О.
Оцінювання впливу індивідуально-психологічних якостей працівників на характер міжособистісних відносин (c. 437 - 444)
Метою статті є обґрунтування значення індивідуально-психологічних якостей у взаємодії між працівниками та оцінювання їх впливу на характер міжособистісних відносин. Обґрунтовано значення певних індивідуально-психологічних якостей для виникнення симпатій між учасниками взаємодії, а саме: емпатії; комунікаційних навичок; толерантності до відмінностей; здатності до співпраці; відповідальності. Розроблено методичний підхід до оцінки наявності цих якостей у членів колективу. Він передбачає виявлення найбільш поширених проявів важливих для стосунків індивідуально-психологічних якостей, а також оцінювання міри їх вираження у працівників. Запропоновано методику оцінювання потенціалу поліпшення міжособистісних відносин в організації. Для його визначення відсоток працівників, які обрали варіант «ні», множиться на +1, а відсоток працівників, які обрали варіант «важко відповісти», – на +0,5. Далі результати розрахунку за всіма запитаннями про характер міжособистісних відносин підсумовуються і визначається відсоток, на який можна поліпшити характер міжособистісних відносин. За результатами опитування працівників однієї з вітчизняних дослідницьких організацій визначено найбільш актуальні напрями їх поліпшення, а саме: по-перше, необхідно розвивати такі якості працівників, як: емпатія, комунікаційні навички та здатність до співпраці, а всі інші якості підтримувати на високому рівні; по-друге, створювати умови для неформального спілкування; по-третє, розвивати вміння вирішувати конфлікти між працівниками; по-четверте, сприяти розумінню працівниками власного внеску в роботу організації; по-п’яте, налагодити в організації процеси управління змінами.

Стаття написана українською мовою

Янковець Т. М.
Цифровий маркетинг і контент-стратегія у створенні вражень клієнтів брендів (c. 444 - 454)
Мета статті полягає в обґрунтуванні системного та стратегічного підходів до контент-маркетингу як інструменту цифрового маркетингу, а також у систематизації етапів контент-стратегії, з урахуванням планування цільових вражень клієнтів за етапами шляху споживача. Аналіз досліджень вітчизняних і закордонних науковців свідчить про відсутність системного підходу до контент-маркетингу та контент-стратегії, обмеження можливостей застосування контент-маркетингу, неврахування етапів шляху споживача в контент-маркетингу, відсутність при розробці контент-стратегії спрямованості на створення вражень клієнтів брендів. У результаті дослідження обґрунтовано системний і стратегічний підходи до контент-маркетингу. Охарактеризовано типи контенту та його складові. Виділено етапи формування контент-стратегії бренду, яку визначено як комплексний план (програму дій) з підготовки, створення, розподілу та розширення цінного для клієнтів контенту для створення вражень, що забезпечує залучення нових клієнтів, підвищення лояльності постійних клієнтів, вирощування захисників та промоутерів бренду та, відповідно, досягнення цілей контент-маркетингу, цифрового маркетингу бренду та бізнесу загалом. Виділено місце контент-стратегії бренду в його стратегічному наборі, яка підпорядкована бізнес-стратегії, стратегії цифрового маркетингу та комунікаційній стратегії. Доведено, що формування даних стратегій, з урахуванням впливу чинників зовнішнього середовища, базується на ідентичності бренду та має вплив на імідж бренду. Для ефективної реалізації контент-стратегії систематизовано цілі, формати контенту та відповідні КРІ, надано рекомендації до застосування форматів контенту залежно від етапів шляху споживача. Запропоновано розділи контент-плану та сформульовано вимоги до розробки ефективного контенту для створення позитивних вражень клієнтів бренду. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є систематизація бренд-контенту за сферами виявлення вражень клієнтів (за видами економічної діяльності).

Стаття написана українською мовою

Носач І. В., Водолазська Н. В.
Ефективність та особливості управління маркетинговою діяльністю на підприємствах в умовах воєнного стану (c. 455 - 460)
Мета статті полягає у вивченні ефективності та особливостей управління маркетинговою діяльністю на підприємствах. Аналізуючи останні дослідження та публікації науковців, було розглянуто загальнотеоретичні основи особливостей управління маркетинговою діяльністю на підприємствах. У статті висвітлено та теоретично обґрунтовано ефективність і особливості управління маркетинговою діяльністю підприємства, враховуючи умови воєнного стану. В умовах впровадження ринкових відносин в Україні виникає потреба в новій культурі бізнесу, одним з носіїв якої і є маркетинг. Через те, що конкуренція на ринку стає все більшою, підприємці повинні організовувати господарську діяльність так, щоб досягалися найвищі результати, а затрати при цьому були найменші. Умови функціонування бізнесу стали набагато жорсткішими, комерційна діяльність значно скорочується, а інтерес у споживачів до покупок значно зменшується. Через це потрібно вчасно адаптуватися та боротися з викликами, з якими щодня зіштовхуються підприємці. Саме тому адаптація на засадах маркетингу є одним із найважливіших способів продовжити власну справу. У зв’язку з цим сучасне підприємство має передусім орієнтуватися на економічну результативність. А досягти її можна, лише визначивши пріоритет інтересів споживача. Проте слід пам’ятати, що тільки копіювання досвіду маркетингової діяльності країн Заходу не може принести очікуваних результатів у рамках вітчизняних реалій. До того ж, не слід забувати, що в країні триває війна, і все це неабияк впливає на маркетингову діяльність. Беззаперечно, люди намагаються більше економити та ретельніше аналізують свої покупки, розділяючи їх на те, без чого можна і не можна обійтися. Саме тому варто пропонувати лише якісні продукти, які популярні в даний час. Слід зазначити, що в умовах кризи виживають і функціонують лише ті підприємства, які діють активно та застосовують комплекс заходів щодо управління підприємством на засадах маркетингу, використовуючи при цьому маркетингові інструменти.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №2-2024

Савицька Н. Л., Пахуча Е. В.
Ринкова резильєнтність бізнесу: теоретичний конструкт (c. 244 - 257)
Мета статті – дослідження розвитку та зміни концепції резильєнтності соціально-економічних систем у сучасному турбулентному світі, а також створення теоретичного конструкту для ринкової резильєнтності бізнесу. Досліджено концепцію BANI світу, яка демонструє хаотичність і непередбачуваність сучасного суспільства та технологічного середовища, тому бізнес-організації мають бути не лише стійкими до стресу, але й готовими до змін і навіть успішно функціонувати в умовах невизначеності та нестабільності, щоб адаптуватися до нової реальності. Таким чином, центральною темою світової економічної думки є вивчення «резильєнтності» загалом, а також різних її аспектів і потенційних способів гарантувати стійкість соціальних, економічних і екологічних систем. Розглянуто резильєнтність як економічну категорію, яка властива суб’єкту економічної діяльності на мікро-, мезо- та макрорівнях. Запропоновано основні методологічні підходи до резильєнтності, які містять такі ключові складові: антикризове управління соціально-економічної системи; управління змінами та інноваціями; організаційна культура та лідерство; стійкість персоналу. Розглянуто новий підхід, який змінює ставлення до резильєнтності як до економічної категорії ? парадигма Індустрії 5.0. У контексті резильєнтності ця парадигма ставить за мету створення життєздатних, гнучких і стійких систем, які можуть адаптуватися до різних викликів. Досліджено та систематизовано види резильєнтності різних рівнів соціально-економічної системи. Автори дійшли висновку про перетин, взаємодію та взаємодоповнення цих видів на різних рівнях, що є важливим аспектом забезпечення стійкості та адаптивності цієї системи. Запропоновано визначення поняття ринкової резильєнтності – це характеристика бізнес-організації, яка визначає її здатність створювати нові можливості для стійкості, виживання та розвитку в умовах тотальної невизначеності, нелінійних і непередбачуваних змін у внутрішньому та зовнішньому середовищі. Систематизовано та надано характеристику ключовим елементам формування ринкової резильєнтності суб’єкта бізнесу.

Стаття написана українською мовою

Фірсова С. Г., Перевозчикова А. А.
Використання методики багатокритеріального аналізу на основі простого адитивного зважування (SAW) для вибору оптимальної стратегії створення виробничого альянсу (c. 258 - 264)
Метою дослідження є адаптація методу багатокритеріального аналізу альтернатив SAW (просте адитивне зважування), розглянутого як у вітчизняних, так і закордонних публікаціях, для можливості створення виробничого альянсу ПрАТ «Чумак»; оцінка перспектив використання такої методики у вітчизняній практиці; визначення його сильних і слабких сторін; окреслення основних аспектів використання сильних і мінімізації слабких сторін в українській бізнес-практиці. Статтю присвячено питанню створення виробничих альянсів серед українських підприємств з метою подолання наслідків російської агресії, стимулювання інноваційних процесів в управлінні операційною діяльність підприємств і подальшого створення стратегічних альянсів для взаємного просування та продажу товарів і послуг – партнерського маркетингу. Поетапно використано методику багатокритеріального аналізу альтернатив SAW (просте адитивне зважування) для вибору оптимальної стратегії створення виробничого альянсу. Для цього було визначено проблемне питання подальшого аналізу, сформовано систему альтернатив, критеріїв оцінки альтернативи та систему визначення оцінок критеріїв на основі якісних і кількісних показників. Розроблено інтегровану шкалу оцінювання. Виконано кількісну оцінку альтернатив за запропонованими критеріями. Застосовано модель Альтмана та коефіцієнт фінансової стійкості як критерії альтернатив. Побудовано матрицю рішень, здійснено її нормалізацію визначеними ваговими коефіцієнтами критеріїв. За проведеними розрахунками виведено можливий порядок альтернативних варіантів для створення виробничого альянсу між ПрАТ «Чумак» і підприємствами, що діють на продовольчому ринку України. Засвідчено актуальність проблеми формування стратегічного альянсу, з огляду на наявність різних підходів вибору партнерів і неможливість виділення єдиного правильного підходу визначення груп критеріїв без адаптації до кожної окремої галузі.

Стаття написана англійською мовою

Байдацький М. В.
Аналіз наукових підходів до розуміння ризик-менеджменту логістичних систем (c. 265 - 271)
Мета дослідження полягає в систематизації поглядів закордонних і українських учених на ризик-менеджмент логістичних систем і в розробці авторського підходу до розуміння концепту логістичної системи. У статті визначено, що використання інструментів ризик-менеджменту обумовлено низкою переваг, зокрема таких: поліпшення стратегічного планування на підприємстві; підвищення ефективності функціонування виробничо-господарської системи підприємства; оптимізація використання матеріальних ресурсів підприємства; поліпшення комунікаційних каналів між працівниками та керівництвом підприємства; визначення ризиків, які негативно впливають на роботу підприємства; розробка методики виявлення ризиків, які впливають на роботу підприємства. Для визначення інструментів ризик-менеджменту логістичної системи проаналізовано іноземний досвід з вивчення цього питання. Виокремлено особливості нової парадигми порівняно з традиційними підходами до управління ризиками: безперервний процес управління, координація управлінських рішень керівником підприємства, широкий діапазон ризиків, що аналізуються. Проаналізовано підходи до визначення поняття логістичної системи та запропоновано авторське бачення даного концепту в такій редакції: це комплекс структур підприємства, процесів, інфраструктурних елементів та інформаційних потоків, спрямованих на планування, координацію й управління рухом матеріальних та інформаційних потоків з метою забезпечення ефективності та конкурентоспроможності бізнесу, який включає такі аспекти, як управління запасами, складське господарство, транспортування, управління постачанням і дистрибуцією, а також обробку інформації та управління взаємовідносинами з постачальниками та споживачами з метою забезпечення оптимального використання ресурсів, мінімізації витрат, забезпечення високої якості обслуговування клієнтів та вчасності поставок. Ризик-менеджмент логістичної системи являє собою складний, багатогранний процес, який націлений на забезпечення ефективної, продуктивної, стабільної та надійної роботи логістичної системи шляхом визначення, оцінки та управління ризиками, які впливають на результативність діяльності підприємства.

Стаття написана українською мовою

Тимчик А. М.
Особливості управління логістичними процесами електронної комерції підприємства (c. 272 - 278)
В умовах стрімкого розвитку цифрових технологій і щораз більших вимог споживачів ефективність логістичних процесів стає вирішальним фактором успіху електронних торговельних платформ. Мета статті полягає в ідентифікації шляхів удосконалення системи логістичного управління в секторі електронної комерції в Україні для інтеграції в сучасний екзогенний і ендогенний контексти онлайн-платформ. Розглянуто основні виклики, з якими стикаються компанії електронної комерції підприємства за інтеграції інноваційних логістичних рішень, а також стратегії оптимізації ланцюжків постачання в контексті цифровізованого середовища. Зосереджено увагу на важливості адаптації логістичних систем до динамічного контексту сектора онлайн-торгівлі, враховуючи автоматизацію процесів замовлення, управління запасами та вдосконалення методів доставки. Проаналізовано вплив цифровізації на логістичні операції, в тому числі використання штучного інтелекту та великих даних для прогнозування попиту й оптимізації маршрутів доставки. Наголошено на важливості адаптації логістичних стратегій до постійно змінюваних умов ринку. Підкреслено значення інтегрованого підходу у вирішенні логістичних завдань електронної комерції. Визначено ключові необхідні зміни в управлінні логістичними процесами в електронній комерції. Виділено ряд рекомендацій для українських компаній електронної комерції, які прагнуть оптимізувати свою логістику в цифровому глобалізованому середовищі. Акцентовано, що інтеграція сучасних технологій та гнучке управління ланцюгами постачання є ключовими для задоволення очікувань споживачів і забезпечення ефективності діяльності в онлайн-торгівлі. Стаття може бути корисною аналітикам і дослідникам у сфері систем логістики, компаніям електронної комерції. Подальші дослідження передбачають формування системи імплементації змін стратегічного та операційного рівня до управління логістикою українських компаній електронної комерції.

Стаття написана українською мовою

Грузіна І. А.
Концептуальні засади створення компетентної організації в умовах інтенсифікації євроінтеграційних процесів в Україні (c. 279 - 288)
Очевидна трансформація світового економічного простору висуває нові вимоги до адаптаційних властивостей українських організацій у контексті їх пристосування до нових загроз і викликів. Критичної важливості набуває створення та розвиток організацій, які завдяки своїм внутрішнім характеристикам спроможні здобути статус компетентних як на європейському, так і на повоєнному українському ринку. Мета статті полягає в розробці концепції створення та функціонування компетентної організації, яка складається із сукупності пов’язаних між собою положень, що дозволить розробити методичне забезпечення цього процесу з урахуванням специфічних характеристик кожної стадії життєвого циклу організації. У статті охарактеризовано процедуру здійснення наукового дослідження компетентної організації на метатеоретичному рівні пізнання, що гармонійно поєднує в собі використання методів емпіричного та теоретичного рівнів, об’єднуючи їх у групу загальнонаукових. Обґрунтовано необхідність прийняття синергетичної парадигми дослідження, що надає можливість вивчати компетентні організації як системи, що складно описати незначною кількістю змінних і майже неможливо виміряти емпірично, виявляти синергетичний ефект від їх функціонування, одночасно розробляючи шляхи його посилення. Доведено доцільність інтеграції положень різних організаційних теорій, формування системи наукових принципів як методологічної основи дослідження, вибору сукупності пізнавальних методів для поглибленого вивчення проблеми. Формування методологічних основ наукового дослідження стало підґрунтям для розробки концепції створення та функціонування компетентної організації, що базується на побудові системи взаємопов’язаних положень і дозволяє враховувати специфіку організаційної діяльності на різних стадіях життєвого циклу організації. Подальші дослідження будуть спрямовані на визначення необхідних складових організаційної компетентності для вирішення пріоритетних на кожній стадії життєвого циклу управлінських завдань, виявлення таких, що потребують додаткового розвитку, що дозволить українським організаціям підвищити рівень власної компетентності на сучасному ринку.

Стаття написана українською мовою

Кулик А. В.
Етапи та інструменти управління стратегічними змінами на підприємствах під час кризових ситуацій (c. 289 - 296)
У сучасних умовах ведення бізнесу в Україні різко зростає важливість адаптації системи стратегічного управління змінами до складних соціально-економічних умов, з якими зіштовхуються українські підприємства. Відповідно набуває особливої актуальності спосіб, в який підприємства можуть ефективно реагувати на екзогенні (зовнішні) виклики, зокрема на кризові ситуації, що вимагають оперативних і гнучких стратегічних рішень для забезпечення свого виживання та подальшого розвитку. Метою цієї статті є обґрунтування теоретичних положень управління стратегічними змінами на підприємстві та на цій основі розробка дієвого інструментарію щодо управління ними в умовах кризових ситуацій на підприємствах. Аналізуються різні підходи до управління змінами, які можуть бути використані для планування та впровадження необхідних змін у стратегії та операційній діяльності вітчизняних підприємств в умовах боротьби з кризою та виходу з неї. Особливу увагу приділено аспектам лідерства та корпоративної культури як ключовим факторам успішної адаптації до змін. Акцентовано важливість залучення співпрацівників до процесу управління змінами, необхідність створення ефективної комунікації всередині організації та впровадження гнучкої, адаптивної корпоративної культури, яка сприяє інноваціям. У контексті української економіки акцентовано увагу на специфіці управління під час кризи, враховуючи військову, політичну, соціальну та економічну нестабільність у країні. Запропоновано інструментарій стратегічного управління змінами, адаптований до українських реалій, що включає аналіз наявного кризового середовища бізнесу, стратегічне планування, оперативне втілення змін і моніторинг результатів. Підкреслено, що гнучкість, прогнозування та швидка адаптація до змін є ключовими для забезпечення стабільності та розвитку підприємств в Україні в умовах непередбачуваності та криз. Запропоноване дослідження може бути корисним дослідникам у царині управління стратегічними змінами, аналітикам, бізнес-асоціаціям, підприємствам в Україні та за кордоном. Подальші дослідження в цьому напрямку будуть спрямовані на розробку методів управління стратегічними змінами на підприємствах, які базуються на спостереженні за швидкими змінами екзогенного та ендогенного середовища підприємства.

Стаття написана українською мовою

Гусак Ю. С., Федоскін В. В.
Соціально-психологічне забезпечення сталого розвитку підприємства (c. 297 - 302)
Сьогоденні реалії економічного розвитку пов’язані з посиленням глобалізації, а також інноваційно-інтеграційних процесів, тому для світового суспільства характерна орієнтація на забезпечення сталого розвитку, що передбачає гармонізацію його економічної, соціальної та психологічної складових. Міжнародний досвід показує, що, враховуючи концепцію цього процесу, який має бути спрямований насамперед на людину та здійснюватися в результаті суспільно-трудової діяльності з використанням її ресурсів, сталий розвиток можливий лише за умови безпосереднього впливу на працю та соціально-психологічний потенціал суспільства. Мета статті полягає у вивченні принципів, методів та інструментів забезпечення сталого розвитку підприємства, використовуючи соціально-психологічний комплекс методів і прийомів для забезпечення професійної діяльності фахівців на оптимальному рівні, підтримки їх функціонального стану та працездатності протягом усього тривалого робочого циклу. Поставлена мета досягається послідовним вирішенням завдань з використанням діалектичного, історичного та логічного підходів. У статті наведено сутність і параметричні характеристики сталого розвитку підприємства з метою визначення рівня ефективності його функціонування відповідно до сучасних критеріїв розвитку. Визначено змістовні складові поняття «сталий розвиток підприємства» через призму загальновизнаних складових сталого розвитку. Розглянуто аспекти взаємоузгодженості та результативності функціонування підприємства через призму оцінювання, соціальної та психологічної аспектності параметричних характеристик сталого розвитку. Практична значущість полягає у формулюванні пропозицій щодо забезпечення сталого розвитку підприємства, передусім шляхом всебічного використання комплексу соціальних і психологічних методів забезпечення високого рівня професійної діяльності, яке безпосередньо спрямоване на фахівця, його психічне та фізичне здоров’я.

Стаття написана українською мовою

Домчук О. М., Богуславська С. І.
Вплив сучасних тенденцій у медичному менеджменті на підбір і розвиток управлінського персоналу: аналіз і перспективи (c. 303 - 313)
Сучасне середовище охорони здоров’я піддається швидким трансформаціям через технологічний прогрес, впровадження електронних систем управління, зміни у структурі фінансування тощо. Ці аспекти суттєво впливають на медичний менеджмент і потребують відповідного персоналу для ефективного управління цими змінами. Динамічний характер розвитку медичної галузі ставить необхідними завдання підвищення кваліфікації медичного персоналу на всіх рівнях. Управління у сфері охорони здоров’я вимагає специфічних знань і вмінь. Зростання обсягів роботи та постійні виклики, пов’язані з лікуванням нових захворювань, потребують кваліфікованих менеджерів, які можуть ефективно впоратися з різноманітними завданнями. Впровадження концепцій, таких як пацієнт-орієнтована модель або інші інноваційні підходи, може вимагати перегляду структури та стратегій управління в медичних організаціях. Відповідно, потрібен персонал, який може ефективно адаптуватися до нових реалій. Завдяки появі нових технологій, як-от телемедицина, штучний інтелект у діагностиці, розробка медичних додатків та систем управління, менеджерам необхідно бути орієнтованими на інновації та забезпечити їх упровадження в медичну практику. Технологічні інновації в медичній сфері інформаційно тісно пов’язані із глобалізацією та обміном досвідом. Зростання глобальної взаємозалежності медичної галузі вимагає від управлінців розуміння не лише національних, а й міжнародних аспектів управління в галузі охорони здоров’я. Такий підхід дозволяє розкрити актуальні проблеми, запропонувати ефективні стратегії відповідей на виклики та визначити ключові напрямки розвитку управлінського персоналу в медичному менеджменті. Мета статті полягає у визначенні сучасних тенденцій різних форм кадрової політики в медичному менеджменті, їхніх переваг і недоліків, а також у розгляді інновацій у цій галузі, спрямованих на оптимізацію управління персоналом на сучасному медичному підприємстві.

Стаття написана українською мовою

Назаров Н. К., Семенов А. О.
Генезис концепцій людського капіталу в економічній теорії (c. 314 - 323)
Метою статті є дослідження еволюції поглядів учених на категорію людського капіталу та відтворення генезису цієї наукової категорії. Людський капітал розглядається в статті як багатофакторна інтелектуальна система, що досліджує виникнення, розвиток, становлення та удосконалення в умовах впливу об’єктивних і суб’єктивних факторів. У статті проаналізовано історію розвитку економічної думки та еволюцію теорії людського капіталу. Проведено дослідження системи наукового інструментарію представників меркантилізму, школи фізіократів, класичної політичної економії, маржиналізму, неолібералізму, неокласичної теорії, кейнсіанства, інституціональної школи та неоінституціоналізму та визначено можливості його застосування у глобальному контексті людського розвитку. Визначено об’єктивні економічні, організаційні, історичні, науково-технічні, соціальні й інституціональні передумови формування концепції людського капіталу. Концепція людського капіталу є новою соціально-економічною парадигмою, основою для формування якої став перехід від традиційної економічної системи розвитку до сучасної – інноваційної. У рамках теорії людського капіталу людина розглядається через призму економічних процесів: суспільного виробництва, відтворення, економічної діяльності. Саме це стало підґрунтям для стрімкого формування та поширення теорії людського капіталу. Об’єктивна реальність наголошує на важливості формування та ефективного використання людського капіталу, а значний науковий доробок з цього питання підтверджує тривалий процес еволюційного розвитку й актуальність незалежно від часових проміжків. До напрямків подальших досліджень слід віднести розробку методів оцінювання людського капіталу, зокрема на основі Індексу людського розвитку, який є потужнім інструментарієм аналізу всесвітніх процесів і трансформацій у суспільстві.

Стаття написана українською мовою

Рожко В. І., Дуна Н. Г.
Удосконалення бізнес-комунікацій кредитно-фінансових установ (c. 324 - 332)
Метою статті є теоретичне обґрунтування та розробка заходів щодо вдосконалення бізнес-комунікацій кредитно-фінансової установи. У роботі досліджено стан інформаційного забезпечення та стратегічної спрямованості бізнес-комунікацій маркетингової орієнтації кредитно-фінансової установи; проведено аналіз результатів управління бізнес-комунікаціями; запропоновано комплексний підхід до комунікаційної політики кредитно-фінансової установи. У дослідженні розглянуто такі риси розвитку, як комплексність проблем і необхідність їх вивчення в єдності; підвищення складності об’єктів взаємодії, динамічності ситуацій; необхідність прогнозування перспективних потреб в інформації та комунікації. У статті запропоновано заходи щодо управління бізнес-комунікаціями з використанням комплексного підходу, що дає можливість найбільш повно враховувати очікування різних груп громадськості з метою отримання конкурентних іміджевих переваг. Використання інструментів бізнес-комунікацій дозволяє компанії управляти своєю репутацією (серед потенційних і реальних клієнтів, партнерів та інвесторів), запобігати кризовим ситуаціям або допомагати в їх усуненні, досягати стратегічних бізнес-цілей, вирішувати маркетингові завдання, а також оптимізувати відносини всередині самого колективу. Управління бізнес-комунікаціями повинно мати комплексний характер, найбільш повно враховувати очікування різних груп громадськості з метою отримання конкурентних іміджевих переваг вітчизняних підприємств, у тому числі на міжнародному ринку. У дослідженні визначено особливості ринку банківських послуг, що впливають на процес управління бізнес-комунікаціями сучасних банків, і встановлено, що етап оцінки ситуації є ключовим у загальному процесі управління бізнес-комунікаціями. Визначено місце бізнес-комунікацій у маркетинговій діяльності сучасних підприємств. Встановлено, що маркетингові цілі підприємства мають значний вплив на управління бізнес-комунікаціями, визначаючи їх стратегічну спрямованість. Виділено чотири основні етапи процесу управління бізнес-комунікаціями: оцінка ситуації, планування та програмування, дія та комунікація, оцінка програми. Визначено, що етап оцінки є ключовим, адже об’єктивна оцінка середовища, у якому діє підприємство, а також його сильних і слабких сторін є фундаментом для інших напрямів процесу розв’язання проблем, що постають перед компанією. Розглянуто особливості ринку банківських послуг, що впливають на управління бізнес-комунікаціями сучасних підприємств: використання індивідуальних каналів комунікації для кожної цільової аудиторії; позиціонування підприємства, а не продукту; перевага особистих контактів над масовими; співвідношення використовуваних інструментів бізнес-комунікацій залежить від цілей та можливостей підприємства. Використання даних результатів у практичній діяльності банків підвищить ефективність їх маркетингової діяльності та конкурентоспроможність.

Стаття написана українською мовою

Козирь Б. С.
Соціальні мережі в управлінні соціокультурною діяльністю (c. 332 - 338)
Соціальні мережі відіграють важливу роль у сучасному управлінні соціокультурною діяльністю. Завдяки широкому поширенню інтернету та зростанню популярності соціальних мереж ці платформи стали важливим інструментом для спілкування, обміну інформацією, просування культурних подій і залучення громадськості до культурних і соціокультурних ініціатив. Соціальні мережі надають можливість організаціям і культурним інституціям залучати аудиторію через рекламні кампанії, контент-маркетинг, віральний маркетинг та інші методи. Це дозволяє привертати увагу до культурних подій, виставок, вистав, концертів і залучати більше глядачів та учасників. Метою статті є вивчення теоретичних аспектів використання соціальних мереж в управлінні соціокультурною діяльністю, а також аналіз практичного досвіду застосування соціальних мереж у соціокультурній сфері та розробка рекомендацій щодо оптимального використання соціальних мереж у управлінні соціокультурною діяльністю. Методи: аналіз літературних джерел, синтез, системний аналіз, узагальнення, аналіз даних соціальних мереж, контент-аналіз. Встановлено, що соціальні мережі дозволяють зберігати, популяризувати та промовляти про культурну спадщину. Культурні організації можуть ділитися історіями, фотографіями, відео та іншими матеріалами, що розкривають національну і культурну ідентичність. Досліджено, що соціальні мережі сприяють взаємодії між культурними організаціями, творцями та аудиторією. Вони створюють сприятливий ґрунт для співпраці та партнерства, що дозволяє організаціям спільно проводити культурні заходи та залучати публіку. Визначено, що соціальні мережі надають інструменти для відстеження ефективності культурних заходів та аналізу даних про аудиторію. Це допомагає культурним організаціям налаштовувати свої програми та заходи відповідно до інтересів та потреб своєї аудиторії. Встановлено, що соціальні мережі дозволяють створювати спільноти та форуми, де люди можуть обговорювати теми, пов’язані з культурою, мистецтвом, традиціями тощо. Це сприяє підтримці активності громади й обміну ідеями. Зазначено, що використання соціальних мереж управлінням соціокультурною діяльністю також має свої виклики і ризики. Наприклад, можливість поширення недостовірної інформації або негативних відгуків може негативно вплинути на репутацію культурних організацій. Тому важливо бути уважними та вмілими в управлінні соціальними мережами для досягнення позитивного впливу на соціокультурну діяльність. Нині соціальні мережі служать віртуальним соціальним простором для взаємодії індивідів, у результаті чого формується складна багаторівнева мережа громадянських зв’язків. Інтернет-технології формують нову сферу інформаційної взаємодії, що приводить до появи нових типів соціальних відносин, які розкривають соціальний потенціал громадян. Соціальні мережі стають сприятливим середовищем для прояву громадянської активності, будучи платформою для спілкування індивідів і груп у політичній, культурній та соціальній сферах.

Стаття написана українською мовою

Олініченко К. С., Чміль Г. Л., Прядко О. М.
Трансформація комунікаційної політики для забезпечення резильєнтності підприємств роздрібної торгівлі (c. 338 - 345)
Комунікаційна політика торговельного підприємства завжди залежить від загальних цілей підприємства, проте неможливо розглядати комунікації підприємства торгівлі як постійну складову. Комунікаційна політика – це рухлива річ, на неї постійно мають вплив внутрішні та зовнішні фактори, що дає поштовх маркетологам підприємства постійно підлаштовувати її під сучасні вимоги ринку. Метою статті є визначення резильєнтності маркетингових стратегій торговельних підприємств стосовно комунікаційної та рекламної діяльності під впливом макрофакторів. До макрофакторів нами віднесено такі: пандемія COVID-19 та повномасштабна військова агресія російської федерації від 24.02.2022 р. Було проведено аналіз відповідної літератури та встановлено, що вплив загальних макрофакторів на маркетингову стратегію підприємств торгівлі переважно незрозумілий і непередбачуваний, що потребує нових підходів до маркетингової діяльності. Зокрема, у сучасних відкритих джерелах та науковій літературі не достатньо досліджено методи та технології ритейлерів у комунікаційній стратегії під впливом стресу та кризи. Дослідження сучасної поведінки при проведенні комунікаційної політики підприємств торгівлі на ринку, в тому числі зростання онлайн-торгівлі, привело до зсуву акценту на цифрову рекламу, яка сприяє продажам через інтернет. Рекламодавці активно працюють над просуванням продуктів і послуг, які можна придбати онлайн. Пандемія створила багато невизначеностей, і рекламодавці виявилися більш гнучкими та готовими швидко адаптуватися до змін в економічних і соціальних умовах. Особливої уваги заслуговує рекламна діяльність підприємств торгівлі під час війни – вона може бути значним викликом і вимагати уважного підходу. Війна створює свої унікальні виклики для бізнесу та маркетологів, і важливо враховувати етичні та соціальні аспекти в рекламних кампаніях. Нами узагальнено аспекти впливу зовнішніх факторів на рекламну діяльність підприємств торгівлі під час війни. Оскільки більшість роздрібних продажів все ще відбувається офлайн, трейд-маркетологи переглядають досвід роботи в магазині, намагаючись поєднати охоплення фізичної роздрібної торгівлі із залученням цифрових каналів, активно впроваджують медіаспілкування в магазині. Але ефективна медіастратегія роздрібної торгівлі в магазині полягає не лише в додаванні засобів реклами навколо магазину. Для цього потрібна технологія для збору та аналізу даних про клієнтів, у тому числі про те, куди клієнт заходив у магазині (в які відділи), як довго там був та що там робив. Потрібно досконало проробити карту поведінки покупця. Під час дослідження було визначено ключові компоненти рекламних технологій у магазинах, які варто розглянути задля збору якісної маркетингової інформації стосовно поведінки споживачів, а згодом – донесення до них рекламної інформації по конкретній точці реалізації. Зроблено висновок, що в майбутньому для магазинів буде вкрай важливо застосувати безперебійний багатоканальний досвід покупців у торговій точці. Численні дослідження демонструють позитивний вплив технологій у роздрібній торгівлі на шлях клієнта до магазину, а також шлях клієнта в магазині: від вибору продукту до оплати покупки. Подальший розвиток комунікаційних стратегій роздрібних торговельних підприємств передбачає використання сучасних технологій, залучення штучного інтелекту та вдосконалення методів обслуговування покупців в торговельних залах.

Стаття написана українською мовою

Бондаренко О. М., Стрій Л. О.
Вплив сучасних digital-комунікацій на поведінку споживача (c. 346 - 355)
У статті розглянуто особливості впливу сучасних digital-комунікацій на поведінку споживачів. Проведено аналіз досліджень і публікацій вітчизняних і закордонних авторів щодо проблем і тенденцій впливу цифровізації суспільства та розвитку digital-комунікацій на поведінку споживачів. Зазначено, що загалом цифровізація суспільства та розвиток digital-комунікацій приводять до зміни споживчої поведінки, вимагаючи від компаній і маркетологів адаптуватися до нових умов і використовувати сучасні технології та методи комунікації. Для цього необхідно чітко уявляти особливості інструментів digital-комунікацій та їхнього впливу на поведінку споживачів, а також переваги та недоліки кожного з них. Метою роботи є дослідження впливу сучасних digital-комунікацій на поведінку споживача та розгляд переваг і недоліків основних інструментів сучасних digital-комунікацій. Об’єктом дослідження є вплив сучасних digital-комунікацій на поведінку споживача. Предметом дослідження є інструменти digital-комунікацій. При проведенні дослідження використано методи опитування, структурно-логічного аналізу, порівняння й узагальнення результатів дослідження. Методологічною та інформаційною основою роботи є наукові праці, матеріали періодичних видань, ресурси Internet. У статті проаналізовано переваги та недоліки таких інструментів впливу на поведінку споживачів, як: банерна реклама, платна пошукова реклама, відеореклама, тизерна реклама, SEO, зовнішні посилання, оптимізація контенту, SMS-розсилки, E-mail-розсилки, мобільні застосунки, прайс-агрегатори, соціальні мережі (SMM). Робиться акцент на тому, що digital-комунікації відіграють важливу роль у формуванні поведінки споживачів, забезпечуючи їм доступ до інформації, можливість порівняння товарів і послуг, а також взаємодії з брендами. Це допомагає компаніям залучати нових клієнтів, утримувати існуючих та підвищувати рівень продажів.

Стаття написана українською мовою

Петровський О. О.
Імперативи концепції соціально-відповідального маркетингу підприємства (c. 355 - 362)
Стаття присвячена дослідженню засад концепції соціально-відповідального маркетингу підприємства. Визначено, що наразі існує велика кількість підходів до розуміння сутності соціально-відповідального маркетингу, а тому його можна розглядати через призму загальної концепції маркетингу або з точки зору певного виду діяльності підприємства. Проведено дослідження між сферами діяльності підприємства, серед яких виділено виробничу діяльність, маркетингову, товарну та комунікативну політику, маркетингову цінову політику та відносини із партнерами в рамках соціальної відповідальності, які виникають саме в цій сфері. Серед специфічних особливостей концепції соціально-відповідального маркетингу виділено ідею ESG, комплаєнс, транспарентність та етику маркетингової поведінки тощо. Під час дослідження встановлено, що поряд із класичним набором функцій маркетингу підприємство, яке спрямоване на перспективу, повинно у своїй діяльності керуватися і специфічними функціями соціально-відповідального маркетингу, які поєднують такі функції: регулювальні, соціального забезпечення та системно-перетворювальні. Автором систематизовано принципи соціально-відповідального маркетингу, які є вагомою складовою концепції його реалізації. Доведено, що між елементами соціально-відповідального маркетингу, такими як соціально-відповідальний клімат, соціальна сприйнятливість підприємства, соціально-відповідальна політика підприємства, соціально-відповідальна маркетингова стратегія та корпоративна стійкість, існують прямі та зворотні зв’язки. Проведене дослідження дало можливість виділити окремі зони соціально-відповідального маркетингу, запропонувати методи реалізації та інструменти впливу в кожній із них.

Стаття написана українською мовою

Чобіток В. І., Кібець А. М.
Ефективність використання інструментів e-commerce в розвитку маркетингової діяльності підприємств (c. 363 - 369)
Мета статті – теоретичне та методологічне обґрунтування використання інструментів електронної комерції (е-commerce) в розвитку маркетингової діяльності підприємств в турбулентних умовах господарювання. За результатами дослідження було виявлено обсяг e-commerce торгівлі. Глобальний товарообіг електронної комерції складає приблизно 6 трлн дол. США, що складає приблизно 20% від загального світового товарообігу у сфері роздрібної торгівлі. У зв’язку з різним рівнем розвитку (проникнення) інформаційних технологій в кожній із країн Європи, на основі даних «European E-commerce report 2023», варто зазначити, що частка інтернет-продажів значно збільшилася. Головні фактори, які впливають на різницю кількості продажів між країнами в сегменті e-commerce, полягають у: розвитку та застосуванні інструментів e-commerce; інтеграції банківських технологій в e-commerce; розвитку мережі логістичних центрів доставки; законодавчих гарантіях для захисту споживачів. Швидкість оновлень технологій та методів їх застосування у сфері інтернет-торгівлі висока, тому постає потреба в постійному моніторингу функціоналу та досвіду впровадження інноваційних продуктів. З метою заощадження коштів на маркетингову діяльність підприємств в Україні рекомендовано підвищувати CRR (Customer Retention Rate – коефіцієнт утримання клієнтів). Головні інструменти (напрямки) для підвищення ефективності в e-commerce – це e-mail-маркетинг, messenger-маркетинг, remarketing campaigning за допомогою Google Ads, Facebook Ads та інших рекламних платформ.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №3-2024

Гусаковська Т. О., Войт Б. Р.
Система комунікацій підприємств та організацій: основні складові та особливості функціонування (c. 323 - 328)
Метою статті є дослідження системи комунікацій підприємств та організацій, визначення її основних складових, взаємозв'язку та взаємодії, а також ролі у процесі забезпечення ефективного процесу управління. У сучасних умовах ефективне функціонування підприємств та організацій неможливе без налагодженої системи управління інформацією та комунікаціями. Виконання управлінських функцій супроводжується інформаційним обміном як усередині організації, так і зовні. Визначено, що система комунікацій організацій містить підсистеми внутрішніх і зовнішніх комунікацій, що забезпечують інформаційний обмін відповідно всередині організації та поза її межами. У рамках цих підсистем виділено соціальну, технічну, інформаційну та управлінську підсистеми, їх складові елементи та характеристики. Внутрішня система комунікацій підприємства покликана забезпечити доступ до інформації в процесі прийняття управлінських рішень, одночасно зберігаючи оптимальний рівень захисту інформації. Крім того, її завданням є формування сприятливого психологічного клімату в колективі, підвищення ступеня залученості та лояльності персоналу, подолання опору змінам в організації. Система зовнішніх комунікацій покликана, передусім, забезпечити можливість здійснення комунікаційного впливу на зовнішніх стейкхолдерів, а також ефективне циркулювання інформаційних потоків та інформаційну безпеку підприємства. Зроблено висновок щодо необхідності врахування впливу всіх чинників та умов внутрішнього та зовнішнього середовища, формування комплексу методів та інструментів передачі інформації, оптимізації каналів комунікацій, що дозволить найбільш ефективно здійснювати комунікаційний вплив на цільові аудиторії.

Стаття написана українською мовою

Остапенко Т. М., Кубецька О. М., Сидоров О. А.
Формування людського капіталу підприємства в межах рекрутингу (c. 329 - 335)
У статті узагальнено важливі елементи рекрутингу, що демонструє суб’єктам господарювання сучасний стан найму персоналу та буде практичною порадою підприємствам (фірмам), що тільки замислюються про сучасні методи відбору та найму персоналу. Метою статті є узагальнення досвіду найму персоналу з позиції рекрутингу (як на рівні підприємств-роботодавців, так і на рівні агентств – рекрутингових компаній). Авторами узагальнено сутність процесу рекрутингу (підбору персоналу), суб’єктний склад, значущість для підприємства, сучасні популярні варіанти підбору персоналу, сучасні рекрутингові технології, сфери бізнесу, що обслуговує рекрутмент, методи (інструменти) рекрутингу. Рекрутинг у загальному вигляді являє собою набір дій із забезпечення підприємства (роботодавця) кадрами з необхідними компетенціями – кількісне та якісне забезпечення робітниками підприємства. До суб’єктного складу рекрутингу належать: рекрутери (вони представляють рекрутингові компанії, кадрові агенції, фонди і центри, державні структури з підбору кандидатів на заміщення вакансій); працівники відділу кадрів, керівники підрозділів, в яких є вакантні місця, психологи, поліграфологи, почеркознавці, експерти й інші спеціалісти із залучення персоналу (вони представляють відповідні підрозділи підприємства або професійні структури (агентства)). Наведено переваги та недоліки внутрішніх і зовнішніх джерел набору персоналу Поширеними варіантами пошуку роботи та підбору персоналу є: пряме звернення до роботодавця, публікація вакансій, персональні рекомендації, внутрішній кадровий резерв, нішеві ресурси для масового добору персоналу. Рекрутинговими послугами (зовнішнім рекрутментом) користуються різні сфери бізнесу: фармацевтична, IT-сфера, сфера фінансів, банківська та ін. Якщо розмежовувати оголошення та закриття вакансій за державними рекрутинговими структурами (органами державної служби зайнятості) та приватними рекрутинговими компанії, то державні рекрутингові структури обслуговують переважно замовлення (вакансії) державних підприємств, організацій, а приватні компанії – замовлення (вакансії) приватних суб’єктів господарювання. Незалежно від виду використовуваного рекрутингу (внутрішній, зовнішній) застовуються одні й ті ж методи (інструменти): традиційні, додаткові та інноваційні. Володіння методикою застосування методів (інструментів) рекрутингу допомагає HR-менеджерам відібрати найкращих кандидатів на роботу. Розглянуто принципи класичного рекрутингу як переважного з позиції подолання безробіття та підбору персоналу: системність, демократизація, індивідуалізація, інформатизація, орієнтація для досягнення мети, делегування. Узагальнено пріоритетні напрями вдосконалення рекрутингової діяльності (поліпшення якості найму (ефективності роботи з підбору); прискорення найму (підбору); збільшення потоку якісних кандидатів на вакантні місця; автоматизація рекрутингових процедур; збільшення показників утримання співробітників (тобто зниження плинності та збільшення прихильності співробітників); забезпечення diversity у наймі (набір працівників за етнічними показниками, статтю, віком, досвідом тощо). Проведено аналіз кваліфікаційних характеристик керівників, спеціалістів, робітників, що дало можливість визначити основні складові затребуваного людського капіталу з позиції поділу працівників на професійні групи: управлінський персонал (інтелектуальна складова, мотиваційна, культурна, соціальна, економічна, творча, освітня, професійна, екологічна, соціальна, інформаційна, використання часу); персонал з виробничої діяльності (демографічна складова, здоров’я, освітня складова, професійна (діяльнісна) складова).

Стаття написана українською мовою

Мамонова Г. В., Старіна Е. І.
Траєкторія розвитку соціальних мереж (c. 336 - 344)
Статтю присвячено аналізу історії розвитку соціальних медіа. За мету поставлено усвідомлення їх економічного та соціального значення в процесі трансформації сучасної парадигми комунікацій та їх взаємодії в рекламі. Аналізуючи, систематизуючи й узагальнюючи наукові праці багатьох експертів, було розглянуто визначення «соціальна мережа», що відображає різноманітні підходи та тлумачення цього поняття в контексті сучасних комунікаційних технологій. У результаті дослідження було окреслено потужну еволюцію комунікаційних технологій, що відбувалася протягом останніх десятиліть. Автори продемонстрували, що соціальні мережі дають змогу окремим особам, компаніям, організаціям і урядам взаємодіяти з численною аудиторією, що, своєю чергою, відкриває широкі можливості в просуванні продукту на ринок. У цьому дослідженні було розглянуто історію виникнення Facebook, Twitter, LinkedIn, Instagram та інших, оскільки вони є або були одними з найбільш популярних соціальних мереж серед користувачів інтернету. Просування бренду в соціальних мережах є невід’ємним інструментом, який відкриває перспективи для підприємств і приватних осіб у створенні позитивного іміджу, взаємодії зі споживачами та миттєвому поширенні інформації, швидкому реагуванні на зміну кон’юнктури ринку. У дослідженні також зазначається різноманітність типів рекламної інтеграції, починаючи від традиційної банерної реклами до більш спеціалізованих форм, таких як таргетована реклама. Це дослідження дозволить об’єктам, що зацікавлені в рекламі своєї продукції та послуг, усвідомити наявний зв’язок між розвитком соціальних медіа та стратегіями інтернет-маркетингу, що, своєю чергою, допоможе бізнес-структурам адаптуватися до змін у споживацьких звичках і технологічних трендах. Перспективи подальших досліджень у цьому напрямку вбачаються в аналізуванні ефективності впровадження маркетингових стратегій у соціальні медіа.

Стаття написана українською мовою

Безрук Д. І.
Диджиталізація бізнес-процесів ТОВ «Епіцентр К» як інструмент їх удосконалення (c. 344 - 352)
Стаття присвячена актуальній темі розвитку та вдосконалення бізнес-процесів підприємства. Метою статті є дослідження практичних аспектів удосконалення бізнес-процесів на прикладі ТОВ «Епіцентр К» через впровадження диджитал-технологій. Уточнено, що існує значний доробок у сфері класифікації бізнес-процесів. У статті запропоновано авторське бачення їх поділу на процеси розвитку, основні бізнес-процеси, процеси управління та допоміжні бізнес-процеси. Розглянуто напрями розвитку групи компаній ТОВ «Епіцентр К» у межах кожної з груп. Встановлено основні бізнес-процеси, які вдосконалила компанія ТОВ «Еіпцентр К». Визначено основні методи вдосконалення та оптимізації бізнес-процесів ТОВ «Епіецентр К». Наведено приклади використання моделювання та опису бізнес-процесів: бенчмаркінг, інжиніринг процесу та реінжиніринг бізнес-процесу. Визначено, що основним інструментом удосконалення бізнес-процесів ТОВ «Епіцентр К» є їх диджиталізація та оцифрування. Уточнено, що компанія достатньо активно застосовує оцифрування для вдосконалення своїх бізнес-процесів і максимального задоволення потреб клієнтів у продовольчих і непродовольчих товарах і послугах. Наведено приклади диджиталізації бізнес-процесів ТОВ «Епіцентр К»: комунікацій, процесу торгівлі, роботи працівників торговельних відділів, документообігу та виробничого процесу. Зроблено висновки, що ТОВ «Епіцентр К» є провідною вітчизняною компанією у сфері ритейлу та виробництва, яка з кожним роком усе більше застосовує стратегію диверсифікації та оптимізації своїх бізнес-процесів, що дозволяє максимально задовольнити запити клієнтів у якісних товарах і послугах. Окреслено основні напрями розвитку компанії у сфері диджиталізації та оцифрування бізнес-процесів задля забезпечення прибутковості, зменшення витрат і підвищення продуктивності праці.

Стаття написана українською мовою

Рожко В. І., Бражнік Д. О., Діденко А. О.
Просування бренду підприємства в соціальних мережах (SMM) (c. 353 - 363)
Вітчизняна економіка переживає найскладніший період у своїй історії. Воєнний стан суттєво знизив продуктивність і загалом працездатність українських підприємств, які й так знаходяться у скрутному становищі після пандемії COVID-19. Вітчизняні компанії вимушені пристосовуватися до сучасних умов і шукати способи виживання. Ефективне ведення бізнесу неможливе без постійного пристосування до змін на ринку. Ще до початку пандемії більшість компаній активно використовували соціальні мережі для розповсюдження інформації про бренд і залучення нових клієнтів; початок впровадження карантинних заходів, самоізоляційного режиму змусив компанії, які раніше не використовували соціальні мережі як інструмент для просування свого бізнесу, переглянути свій підхід і переосмислити стратегію. Це стало необхідним з метою адаптації до тодішніх реалій, де доступ до клієнтів і ринку виявився ускладненим через обмеження фізичного контакту. Деякі компанії, які раніше ігнорували соціальні медіа, змушені були відновити або створити присутність у цих мережах, оскільки це стало стратегічною необхідністю для збереження зв’язку зі своїми клієнтами та забезпечення відповідної рекламної підтримки своєї продукції чи послуги. Таким чином, карантин став каталізатором для активізації присутності компаній у соціальних мережах, що сприяло їхній адаптації до нових умов і збільшенню їхньої онлайн-активності з метою підтримки бізнесу. Досвід, який компанії придбали в роки пандемії, став однією із основ успішного функціонування вітчизняних підприємств у період активних бойових дій. Метою дослідження є викладення теоретичних і практичних основ просування бренду підприємства в соціальних мережах (SMM) з використанням сучасних інформаційних маркетингових інструментів. Проведено аналіз наукових досліджень закордонних і вітчизняних учених-економістів. Проаналізовано сучасне положення SMM як інструменту просування підприємства в інформаційному просторі. Розкрито доцільність просування бізнес-бренду в соціальних мережах на прикладі компанії з експрес-доставки. Встановлено, що використання соціальних мереж як інструменту просування бренду є одним із найбільш привабливих і перспективних шляхів розвитку маркетингової діяльності підприємств. Просування бренду підприємства в соціальних мережах сприятиме підвищенню конкурентоспроможності підприємства, а також допоможе освоювати нові ринки збуту. Також просування бренду в соціальних мережах надає підприємству переваги у вигляді: мінімізації можливих негативних змінних під час процесу ціноутворення; закріплення соціальної думки стосовно індивідуальності й унікальності наданої послуги або виробленого продукту. У статті досліджено суть бренду як згруповане відображення підприємництва в соціально-інформаційному середовищі. Аргументовано необхідність активного ведення офіційних сторінок у соціальних мережах задля підвищення ефективності діяльності підприємства. Встановлено й обґрунтовано необхідність здійснення аналізу зовнішніх умов діяльності підприємства у процесі розробки маркетингових заходів. Доведено, що в сучасному світі наявність у підприємства розвинутих та активних соціальних мереж стає запорукою клієнтоорієнтованого напрямку підприємства. Обґрунтовано, що активізація підприємства в соціальних мережах дозволяє підняти загальний імідж компанії, а отже, підвищити ефективність рекламних заходів щодо просування товару чи послуги.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №4-2024

Постніков О. О., Смерічевська С. В.
Центральні закупівельні організації як інструмент боротьби з корупцією та порушеннями у сфері державних закупівель (c. 260 - 266)
Метою статті є аналіз системи державних закупівель в Україні у 2019–2023 рр. та обґрунтування ролі центральних закупівельних організацій (ЦЗО) як ефективного інструменту боротьби з корупцією та порушеннями у цій сфері. Методика дослідження ґрунтується на аналізі статистичних даних щодо обсягів та особливостей державних закупівель в Україні за вказаний період. У результаті дослідження проаналізовано структуру порушень у процесі організації державних закупівель в Україні. Розглянуто сутність, переваги та зарубіжний досвід функціонування центральних закупівельних організацій. Результати дослідження демонструють, що система держзакупівель потребує вдосконалення через високий рівень порушень, зокрема у процедурах розгляду тендерних пропозицій та оформлення тендерної документації. Виявлено дефіцит висококваліфікованих кадрів з управління державними закупівлями, особливо в регіонах. Обґрунтовано роль ЦЗО як спеціалізованих установ для проведення централізованих закупівель. Визначено основні переваги ЦЗО: економія бюджетних коштів, підвищення професіоналізму, уніфікація підходів, зменшення адміністративного навантаження на замовників, можливість укладання довгострокових угод. Проаналізовано позитивний досвід провідної ЦЗО Великої Британії – Crown Commercial Service, яка забезпечує ефективні прозорі держзакупівлі, досягає значних знижок завдяки консолідації попиту, має команду фахівців різних сфер, застосовує типові процедури та контракти, онлайн-каталоги, аналітику витрат. Досліджено організаційні моделі ЦЗО в країнах ЄС згідно з Директивою 2014/24/ЄС. Обґрунтовано, що активний розвиток концепції ЦЗО в Україні з урахуванням позитивного світового досвіду, зміцнення кадрового потенціалу, вдосконалення законодавства в цій сфері та усунення типових порушень мають особливе значення для вдосконалення системи публічних закупівель та боротьби з корупцією. Перспективи подальших досліджень пов’язані з вивченням конкретних шляхів імплементації кращих світових практик центральних закупівельних організацій в Україні.

Стаття написана українською мовою

Шимко О. В., Демидюк С. М.
Ризик-орієнтований підхід до управління підприємством сфери послуг (c. 267 - 274)
Статтю присвячено дослідженню особливостей впровадження ризик-орієнтованого підходу в контексті розвитку систем управління якістю, яке забезпечує інтеграцію ризик-менеджменту з механізмом управління підприємством за дотримання принципів системності, економічності та взаємоузгодженості бізнес-процесів для вирішення завдань забезпечення їх ризикостійкості та конкурентоспроможності. Розкрито економічну сутність ризику як невід’ємної складової кожного бізнес-процесу діяльності підприємства сфери послуг в умовах невизначеності та його сутнісні характеристики – негативні наслідки, необов’язковий характер настання та неможливість їх повного виключення. Розглянуто особливості прояву ризиків підприємств сфери послуг, основні аспекти процесного підходу в системах управління якістю та його інтеграцію з бізнес-процесами підприємств сфери послуг, імплементацію ризик-менеджменту в систему управління якістю підприємств сфери послуг, впровадженої згідно з ISO 9001:2015. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в можливості використання запропонованого ризик-орієнтованого підходу до управління та його інтеграції в систему менеджменту якості підприємства сфери послуг через виділення центрів відповідальності з управління ризиками в рамках реалізації основних груп бізнес-процесів Системи управління якістю в контексті вимог міжнародного стандарту ISO 9001:2015.

Стаття написана українською мовою

Патлай А. І.
Адаптивний підхід до масштабування діяльності підприємства (c. 274 - 284)
В умовах сучасної ринкової економіки, яка постійно трансформується та змінюється, для будь-якого підприємства стає очевидним збереження позиції на ринку, забезпечення належного рівня конкурентоспроможності, власного економічного потенціалу, розширення сфери діяльності. Виробничо-господарська діяльність підприємств повинна постійно коригуватися відповідно до вимог зовнішнього середовища. Ця необхідність в основному пов’язана з тим, що зміни факторів зовнішнього середовища призведуть до певної диспропорції та дисбалансу між підприємством та середовищем його діяльності. Щоб мінімізувати негативний вплив факторів навколишнього середовища та забезпечити позитивну динаміку векторів зростання, підприємство, незалежно від свого поточного стану, повинно адаптуватися до вимог наявної кон’юнктури ринку та своєчасно здійснювати термінові структурні зміни у своїй діяльності. Мета статті полягає в розкритті та обґрунтуванні сутності адаптивної системи управління розвитком діяльності підприємства. Для своєчасного реагування на зміни в зовнішньому та внутрішньому середовищі визначаються заходи, які вживає підприємство з метою збереження виробничо-господарської системи, забезпечення належного рівня конкурентоспроможності, власного економічного потенціалу та розширення сфери діяльності на ринку. Виявляються чинники мінімізації виникнення змін, несприятливих для поточної діяльності підприємства. Формування підприємством власного масштабу діяльності з урахуванням складових системи адаптивного управління є складним і багаторівневим процесом. Масштаб діяльності є синтетичною характеристикою діяльності підприємства, тому з метою усвідомлення глибинної сутності відповідної економічної категорії доцільно розглянути складові формування підприємствами масштабів діяльності, які є також елементами системи адаптивного управління на підприємстві. Перспективою подальших досліджень у даному напрямку бачиться розробка концептуального підходу до формування масштабу діяльності підприємства з урахуванням складових системи адаптивного управління, що обумовлюється розробкою основних векторів та пріоритетних напрямів господарської діяльності підприємства, впровадженням оригінальних інноваційних концепцій продукту, нестандартних оперативних управлінських рішень.

Стаття написана українською мовою

Скібська К. О., Старіков В. Г.
Інформаційний менеджмент у малому та середньому бізнесі (c. 284 - 290)
Сучасний стан малого та середнього бізнесу в Україні залежить від стабільності економічної ситуації, наявності сприятливого податкового та регуляторного середовища, доступності фінансування, конкуренції в бізнес-середовищі, темпів технологічного розвитку та достатності кваліфікованого персоналу на ринку праці. Мета статті полягає в дослідженні ролі та аналізі впливу інформаційного менеджменту для підтримки малого та середнього бізнесу. На підставі проведеного дослідження були виокремлено та охарактеризовано основні завдання інформаційного менеджменту, розглянуто вплив кожного чинника на показники ефективності та продуктивності підприємства. Встановлено, що правильна робота з інформацією є критично важливим елементом для досягнення успіху та стійкості будь-якої організації чи підприємства. Проблеми з інформацією можуть мати серйозні наслідки для діяльності підприємства, тому важливо надавати належну увагу інформаційному менеджменту та забезпечувати ефективну обробку та захист даних. Цей процес сприяє ефективному управлінню, ухваленню обґрунтованих рішень, підвищенню конкурентоспроможності та забезпеченню безпеки інформації. У статті розроблено рекомендації для подальшого розвитку інформаційних систем на підприємствах малого та середнього розміру, пов’язаних із забезпеченням безпеки та захисту даних, оптимізації внутрішніх процесів та вдосконалення системи збору та обробки даних. Майбутній розвиток інформаційного менеджменту буде характеризуватися впровадженням передових технологій, удосконаленням захисту даних і приватності, проведенням аналізу в реальному часі та забезпеченням мобільності та спільної колективної роботи.

Стаття написана українською мовою

Єрмаков М. А., Карпенко І. О.
Механізм активізації соціально відповідальної діяльності підприємств в Україні (c. 290 - 299)
Метою статті є розробка механізму активізації соціально відповідальної діяльності (СВД), який може бути використаний підприємствами для забезпечення сталого розвитку як кожного конкретного підприємства, так і України загалом. У статті виокремлено ознаки соціальної відповідальності: соціальне явище, наділене конкретно-історичним змістом; свідоме здійснення обов’язку особи перед суспільством; виконання є велінням совісті суб’єкта; невиконання обов’язку передбачає осуд суспільством; містить ініціативний характер; компроміс між суспільними інтересами та індивідуальними цілями; поведінка людей у контексті соціальної відповідальності. Виявлено суб’єкти інституційного стимулювання засад соціально відповідальної діяльності: законодавчі органи; виконавчі органи; міждержавні структури; громадянське суспільство; міжнародні та локальні об’єднання підприємств; профспілки та професійні об’єднання робітників. Визначено напрями СВД підприємств в Україні: підтримка соціальних ініціатив і проєктів; доброчинна діяльність; ефективне залучення громадськості до благодійної діяльності; поліпшення умов праці за допомогою останніх досягнень; створення можливостей для навчання та розвитку молодшого покоління; впровадження альтернативних джерел енергії на виробництвах; поліпшення медичного забезпечення. Досліджено потенційні стимули для програм СВД підприємства: зниження податків; зниження адміністративного тиску; пропозиції з реалізації програм соціальної відповідальності; розширення банку соціальних та інформаційних програм; висвітлення у ЗМІ; більш тісні зв’язки з неприбутковими організаціями. Запропоновано складові елементи процесу активізації СВД підприємств: мотивація та стимулювання. Проаналізовано передумови, що забезпечують ефективну реалізацію механізму активізації СВД підприємства: чітке розуміння призначення та ролі розробленого механізму; форми допомоги (інформаційна, правова та регуляторна); інструменти для забезпечення роботи механізмів, які активують. СВД підприємства; ресурсна підтримка впровадження механізмів активізації СВД підприємства. Розроблено механізм активізації СВД підприємства в Україні, який складається із двох частин: теоретичні засади механізму активізації СВД підприємства та практична реалізація цього механізму.

Стаття написана українською мовою

Магдисюк С. В.
Ризики критичної інфраструктури країни (c. 300 - 306)
Мета статті – на основі опрацювання світового досвіду вдосконалити класифікацію та систематизацію ризиків критичної інфраструктури країни. Аналізуючи й узагальнюючи світові науково-практичні надбання щодо підходів до класифікації та систематизації ризиків критичної інфраструктури, було з’ясовано, що, незважаючи на дещо різні підходи до їх класифікації та систематизації, відслідковується також і певна схожість, але, з урахуванням зростання кількості та різноманітності ризиків, їх класифікація та систематизація потребує вдосконалення. У результаті дослідження було запропоновано класифікацію та систематизацію ризиків критичної інфраструктури країни, що включає низку ознак: за рівнем виникнення; за належністю до об?єктів та послуг критичної інфраструктури; за характером впливу; за джерелом виникнення; за сектором виникнення. Класифікація та систематизація ризиків є необхідною, щоб краще розробляти, планувати та впроваджувати заходи та інвестиції, які дозволять обмежити, нейтралізувати або уникнути негативних наслідків (енергетичних, соціальних, економічних тощо), що виникають через вплив ризиків. Перспективами подальших розвідок у цьому напрямі є підходи до оцінки фінансово-економічних і соціальних наслідків можливих і реальних ризиків критичної інфраструктури країни, враховуючи каскадний характер сучасних ризиків.

Стаття написана українською мовою

Кучеренко С. К., Колосов А. М.
Актуальні питання діагностики систем управління підприємств у процесі післявоєнного відновлення (c. 307 - 314)
Неминуче припинення війни вимагатиме від систем управління підприємствами зміни їхньої парадигми діяльності в умовах воєнного стану на післявоєнне відновлення. Актуальність діагностики систем управління українськими підприємствами диктується необхідністю не тільки встановлення стану їхньої ефективності за обраними критеріями, але й визначення напрямків їх удосконалення. Принципова схема діагностики систем управління підприємствами має складатися в перевірці наявності в арсеналі управління підприємством необхідних елементів, які відповідають вимогам використання сучасного інструментарію антисипативного управління, стратегічного менеджменту. Узагальненою ознакою відповідності систем управління підприємств сучасним умовам їх діяльності у процесі діагностики має бути міра їх здатності виконувати весь управлінський цикл. Запропоновано підхід до оцінювання готовності систем управління підприємств здійснювати управління в сучасних умовах на основі аналізу наявності в їх складі необхідних органів (блоків) управління та здатності користування сучасними інструментами управління. Принципова схема діагностики стану систем управління підприємствами потрібна не тільки для встановлення ефективності системи управління підприємством та відповідності вимогам сучасного менеджменту, але й також для виявлення відсутніх або недостатньо розвинутих елементів сучасного управління підприємствами.

Стаття написана українською мовою

Іваненко Л. М., Смерічевська С. В., Іваненко В. І.
Інтегральний підхід до логістики постачання, виробництва та дистрибуції на основі формалізації логістичних бізнес-процесів (c. 315 - 325)
У статті розглянуто проблему інтеграції логістичних бізнес-процесів постачання ресурсів (матеріально-технічного забезпечення), виробництва та дистрибуції на промисловому підприємстві. Метою статті є розробка інтегрованої системи логістичного управління виробничим підприємством на основі дослідження механізму управління матеріальним потоком. У результаті проведеного дослідження сформульовано принципи побудови логістичної системи комплексного управління закупівельною, виробничою та дистрибутивною логістикою підприємства та розроблено схему інтегрованого управління, в якій виділено комплекси завдань на певних рівнях управління. На верхньому рівні управління – розподіл квартальної виробничої програми за місяцями з урахуванням виробничих потужностей на основі принципу спеціалізації виробництва в часі. На середньому рівні управління – складання взаємопов’язаних планів-графіків матеріально-технічного забезпечення, виготовлення та відвантаження готової продукції. На нижньому рівні управління – складання змінно-добових завдань на основі поопераційного планування роботи цехів, дільниць та окремих робочих місць. При складанні взаємопов’язаних календарних планів-графіків випуску та відвантаження продукції здійснюється прийняття рішень, що одночасно задовольняють вимоги виробництва та умови реалізації продукції. Ці рішення є базовими для подальшої конкретизації їх за виробничими підрозділами підприємства. Запропонована схема передбачає зв’язок по замкнутому контуру логістичної системи комплексного управління: планування, облік, контроль, регулювання. Для розв’язання завдань на всіх рівнях управління підприємством доцільно використовувати сучасні програмні комплекси, наприклад SAP ERP, Oracle Supply Chain Management, Microsoft Dynamics 365 Supply Chain Management, Infor SCM, Plex Manufacturing Cloud.

Стаття написана українською мовою

Назаров Н. К., Степанова Е. Р.
Сучасні підходи до адаптації та утримання персоналу в період кризових трансформацій в бізнесі (c. 325 - 331)
Мета статті полягає в обґрунтуванні теоретичних засад і сучасних підходів до адаптації й утримання персоналу в період кризових трансформацій у бізнесі. Аналізуючи, систематизуючи й узагальнюючи наукові праці багатьох учених, було розглянуто підходи до трактування понять «адаптація» та «онбординг», наведено основні цілі адаптації персоналу та представлено сучасні підходи до проведення адаптивних заходів на вітчизняних підприємствах. Так, у сучасному бізнесі онбордингові підходи класифікуються за трьома типами: оптичний, армійський і партнерський. У результаті дослідження було виокремлено перелік заходів щодо забезпечення ефективної адаптації працівників у кризовий період розвитку бізнесу. Також сформовано перелік ключових методів, за допомогою яких доцільно оцінювати ефективність адаптивних заходів у кризові періоди функціонування вітчизняного бізнесу. Це такі методики: eNPS (Employee Net Promoter Score); Q12; метод 360 градусів; матричний метод; оцінка ефективності комунікації; оцінка виконання завдань/досягнення поставлених цілей; метод стимулювальних оцінок; методика DISC; методика HOGAN. Визначено критерії сучасної системи адаптації, зокрема: зниження витрат на пошук нового персоналу; скорочення плинності кадрів у перший-другий місяць і в перший рік роботи, враховуючи той факт, що з початку повномасштабного вторгнення бізнес здебільшого орієнтується на короткостроковий результат; скорочення часу виходу на точку рентабельності для нових співпрацівників; зниження кількості конфліктних ситуацій та напруженості в колективах. Сформовано перелік заходів, які покликані допомогти оптимізувати процедуру адаптації персоналу й утримання кадрів у період кризового стану в економіці. Надано перелік рекомендацій для бізнесу стосовно управління персоналом в умовах воєнного стану.

Стаття написана українською мовою

Пенюк В. О.
Адаптація як складова процесу онбордингу персоналу (c. 332 - 338)
Метою написання статті є визначення відмінностей між поняттями «онбординг» та «адаптація», завдань та методів онбордингу, а також визначення поняття онбордингу як процесу, що забезпечує ефективну адаптації нових працівників. У наш час сучасний бізнес неможливий без людського ресурсу. Ринок праці, знайомства, співбесіди – все це сприяє швидкому пошуку нових працівників, здатних зайняти певне місце в організації. А от чи може новий працівник швидко адаптуватися в новому середовищі та розпочати виконання поставлених завдань без фінансових втрат для організації в період адаптації самого працівника? Досвід показує, що частина працівників, що знаходяться на випробувальному терміні або тільки почали працювати, не можуть погодитись на умови та звільняється тільки через складнощі у процесі адаптації до нового середовища. Саме тому як малим організаціям, так і великим компаніям слід звернути увагу на важливість і роль онбордингу для утримання нових співпрацівників на довгий період часу. Деякі HR-спеціалісти та частина наукової спільноти ототожнюють онбординг з адаптацією. Нами ж було визначено відмінності між цими поняттями, адже, на нашу думку, адаптація є складовою процесу онбордингу персоналу. Пов’язані з онбордингом процеси – це пребординг, офбординг і кросбординг. Період, коли після фінальної співбесіди та до початку виконання «новачком» функціональних обов’язків називається пребордингом. Якщо на підприємстві все ж таки не спрацював процес онбордингу, HR-команда готується до процесу офбордингу (звільнення). А якщо для «новачка» відкриваються нові можливості, то незворотним є процес кросбордингу, що забезпечує вдалу адаптацію працівника на новій посаді, але в межах того ж підприємства. Чітко сформовані завдання та методи реалізації онбордингу дають можливість знизити плинність кадрів серед «новачків» на підприємствах. А його сутність обґрунтовує доцільність і результативність онбордингу в процесі управління персоналом загалом.

Стаття написана українською мовою

Шепеленко С. М.
Адхократичний механізм формування індексу щастя та його вплив на розвиток підприємств (c. 338 - 347)
Мета статті - формування адхократичного механізму складання індексу щастя та визначення рівня впливу інтелектуального потенціалу працівників на розвиток підприємств. У статті наголошено, що на сучасному етапі розвитку важливе значення мають принципи управління суспільством, які забезпечують пошук шляхів якісного поліпшення життєвих умов людини. Тому бажання поліпшити умови життя спонукає людей орієнтуватися не на кількісне економічне зростання, а на якісне визначення показників, які формують індекс щастя. Головною рисою розвитку економіки під впливом глобалізаційних трансформацій стане конкуренція між країнами за якість життя населення. Тобто кожна людина сама визначає якість свого індексу щастя, наскільки добре вона почувається фізично, емоційно, наскільки вона задоволена своїм благополуччям, роботою, друзями, родиною та політикою держави. У сучасному світі кожна людина, аби забезпечити себе та своїх близьких необхідними засобами для існування, повинна багато та плідно працювати фізично або інтелектуально. Проте кожен бажає отримувати не лише достатній дохід від своєї діяльності, а й моральне задоволення, що формує індекс щастя. Протягом багатьох століть люди не знайшли точного та однозначного розуміння поняття «щастя» та факторів, які його формують. Вчені, які проводять дослідження в цій сфері, намагаються й досі віднайти його причини як для окремої людини, так і для суспільства загалом. Тому дослідження підтвердили, що щастя людини значною мірою залежить від правильного вибору професії й отримання задоволення від внутрішнього та зовнішнього оточення. Метою ефективної роботи управлінського складу підприємства є формування умов для активного розвитку інтелектуального потенціалу працівників на підприємстві шляхом постійного навчання та використання системи матеріального та морального стимулювання. У статті запропонований адхократичний інтегрований механізм управління інтелектуальним потенціалом підприємств в умовах глобальних трансформацій, сформований на основі адхократії та індексу людського щастя, та визначення рівня його впливу на розвиток підприємства. На основі проведеного опитування визначено, які фактори впливають на формування індексу людського щастя та на основі чого формується соціально-економічна парадигма розвитку інтелектуального потенціалу в умовах глобальних трансформацій.

Стаття написана українською мовою

Жегус О. В.
Маркетингове управління в забезпеченні резильєнтності бізнесу в умовах BANI-світу (c. 348 - 359)
У статті розвинуто теоретичні засади маркетингового управління для забезпечення резильєнтності бізнесу в умовах BANI-світу. Актуальність цього напряму дослідження зумовлена подіями і трансформаціями, які відбуваються в світі та зумовлюють еволюційні зміни в усіх сферах життя. На зміну нестабільному VUCA-світу прийшов більш складний, швидкий, турбулентний BANI-світ, наслідки процесів якого спричинили дестабілізацію, невпорядкованість, стихійність і кардинальність змін. Адаптивність бізнесу, яка була метою управління в умовах VUCA-світу, трансформувалася в необхідність забезпечення його резильєнтності в умовах BANI-світу. У зв’язку з формуванням нових умов і правил в зовнішньому середовищі перед підприємцями, менеджерами, маркетологами постало надскладне завдання щодо забезпечення відновлення бізнесу після понесених втрат і підвищення його стійкості до нових шоків у майбутньому. Для його вирішення визначено необхідність впровадження нових методів маркетингового управління. Запропоновано концепцію маркетингу можливостей, базові принципи якої визначено на основі BANI-методу, який включає складові (творення нового, оптимізм і зухвалість, нестандартні підходи, усвідомлення реальності), які є своєрідними відповідями на особливості BANI-світу (крихкість, тривожність, нелінійність, незрозумілість). Обґрунтовано необхідність дотримання принципів: швидкість, проактивність, оптимізм і позитивне мислення, креативність, критичність мислення; які дозволять змінити фокус компанії, який втратив актуальність, визначити нове стратегічне бачення; виявити та/або цілеспрямовано сформувати нові можливості для розвитку бізнесу; ініціювати інновації та впровадити зміни для поліпшення продукту, процесів, технології, сервісу, комунікацій, бренду. Маркетингове управління за принципами концепції маркетингу можливостей дозволить забезпечити резильєнтність бізнесу, зокрема його здатність вистояти, протидіючи викликам і загрозам BANI-світу, і знайти нові можливості для подальшого розвитку.

Стаття написана українською мовою

Порсюрова І. П., Ботін М. С.
Маркетингові дослідження як інструмент інноваційного розвитку закладів ресторанного бізнесу (c. 360 - 366)
Метою статті є визначення інструментарію маркетингових досліджень для впровадження маркетингових інновацій в ресторанному бізнесі. Проаналізовано роботи провідних вітчизняних учених, які присвячені питанням впровадження маркетингових інновацій у ресторанному бізнесі, виділенню їх основних напрямів розвитку, зокрема щодо концепції закладів, цінової політики, просування, оформлення інтер’єру, товарної політики ресторану. У статті виділено види маркетингових досліджень інновацій в ресторанному бізнесі, а саме, окреслено такі блоки: аналіз та розробка вебсайтів і мобільних застосунків, автоматизація в месенджерах; аналіз і поширення ресторацій в соціальних мережах Facebook, Instagram, Tik Tok тощо; аналіз ведення блогу та створення користувацького контенту; оцінка застосування QR-коду та Wi-Fi в закладах ресторанного бізнесу; аналіз використання візуального мерчандайзингу; розробка інтерактивного меню; аналіз вподобань споживачів. Крім того, авторами розроблено та схематично представлено модель зв’язку впровадження маркетингових інновацій та інструментарію дослідження, де визначено, що залежно від середовища виникнення інновацій можуть бути використані різні інструментарії маркетингового дослідження. Так, відповідно, для інтернальних інновацій (що створені всередині закладу, спрямовані на підвищення ефективності його діяльності) оптимальними для оцінки, аналізу та впровадження буде корисним використання методів дослідження споживачів та реклами, соціальних мереж, системи стимулювання збуту тощо. Для впровадження екстернальних інновацій (що створені поза межами закладу, але мають до нього безпосередній стосунок) актуальними маркетинговими дослідженнями є використання таких методів: дослідження та аналіз зовнішнього ринку; дослідження конкурентних переваг і можливостей підприємств ресторанного бізнесу; інші дослідження зовнішнього середовища ресторанного бізнесу тощо. На підставі цього зроблено висновок, що отримана інформація в процесі здійснення маркетингових досліджень сприяє ефективному впровадженню інновацій та розвитку закладів ресторанного господарства. Запропоновано напрями інноваційного розвитку підприємств ресторанного бізнесу, що сприятимуть проведенню маркетингової цінової політики, досягненню стратегічних управлінських рішень щодо здійснення досліджень і впровадження технологій для залучення споживачів, а відповідно, підвищенню конкурентоздатності.

Стаття написана українською мовою

Рожко В. І., Чижова А. Р., Кузуб А. Ю.
Інструментарій стратегії інтернет-маркетингу підприємства (c. 366 - 372)
У сучасному бізнес-середовищі важливо мати ефективні інструменти для розвитку та підтримки успішного інтернет-маркетингу підприємства. Стратегічне використання онлайн-ресурсів може значно збільшити обсяги продажів, підвищити впізнаваність бренду та поліпшити взаємодію з аудиторією. Засоби аналізу, планування та впровадження інтернет-маркетингових стратегій стають ключовими факторами в забезпеченні конкурентоспроможності та стійкості підприємств у цифровій епосі. Ця стаття досліджує сучасний інструментарій стратегії інтернет-маркетингу, висвітлюючи його ключові компоненти та вплив на успішну діяльність підприємств у сучасному цифровому світі. Продемонстровано використання інтернет-маркетингу на прикладі компанії, яка спеціалізується на виробництві сучасних облицювальних і утеплювальних матеріалів для обробки фасадів і внутрішнього оздоблення приміщень. Підкреслено, що використання маркетингу в інтернет-середовищі не може бути універсальною шаблонною стратегією, оскільки кожне підприємство формує свою власну стратегію, проводячи аналіз цільової аудиторії, оцінюючи конкурентний ландшафт і враховуючи власні бізнес-цілі. З’ясовано, що визначення ефективної інтернет-маркетингової стратегії стає результатом унікального підходу кожного підприємства до вирішення власних завдань і відповідає його конкретним потребам та умовам. Крім того, у даній роботі розглянуто сутність поняття «інтернет-маркетингу», різні варіанти тлумачення даного визначення, які пропонуються в наукових джерелах. Відзначено важливість постійного вдосконалення маркетингових стратегій для успішної діяльності підприємства в умовах мінливого інформаційного середовища, впровадження нових технологій та посилення конкурентної боротьби за увагу споживачів. Зазначено, що цей процес є неперервним і критичним для досягнення успіху в сучасному бізнесі.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №5-2024

Семенчук Т. Б., Кушнір А. В.
Трансформаційні процеси в менеджменті підприємств в умовах війни (c. 291 - 297)
У статті розглянуто трансформаційні процеси, що відбулися в менеджменті підприємств у надзвичайно мінливих умовах життєдіяльності, якими є війна. Для стійкості та розвитку ці процеси вимагають, зокрема, швидкої адаптації, перегляду: парадигм управління, безпеки, кадрової політики, потоків інформації, бізнес-процесів та бізнес-моделей; реалізації принципів інклюзивності та безбар’єрності, оптимізації витрат; упровадження сучасних цифрових технологій; нарощення продуктивності. Метою статті є обґрунтування та систематизація трансформаційних процесів управління підприємств під час війни. Для досягнення поставленої мети виконано такі завдання: систематизовано та надано характеристику основних проблем в управлінні підприємствами, що заважають їх розвитку у воєнний час; виділено основні блоки, що об’єднують трансформаційні процеси в менеджменті підприємств у воєнний час на основі аналізу досвіду різних українських і міжнародних компаній, що дозволить й іншим економічним суб’єктам вести свої підприємства до стійкості, успіху та ефективності. У результаті дослідження авторами було визначено, що основним викликом в управлінні в мирний та воєнний час є швидка мінливість факторів зовнішнього впливу, що призводить до надризикованих управлінських рішень. Під час війни важко передбачити всі джерела ризиків в управлінських рішеннях, що впливають на бізнес-процеси підприємства. При цьому, виклики з’являються швидко через мінливість зовнішніх факторів, що приводить до швидкої адаптації управлінських рішень та необхідності термінового їх вирішення. Втрата здатності планування прямо позначається на зменшенні ефективності функціонування підприємства. Тому підприємства намагаються сформувати певні закономірності для стабілізації діяльності в надзвичайно мінливих умовах життєдіяльності. Очевидно, що ключовим інструментом у цьому став менеджмент. Здатність швидко приймати управлінські рішення, адаптуватися до мінливих зовнішніх факторів та реалізовувати якісну комунікацію з командою є критично важливими для успіху. Незважаючи на відсутність універсального підходу, дотримання цих основних принципів допомагає керівникам орієнтуватися у воєнний час і вести свої підприємства до стійкості, успіху та ефективності.

Стаття написана українською мовою

Ленда В. М., Оганесян Г. С., Скібська К. О.
Трансформація корпоративної культури під час війни (c. 297 - 303)
Корпоративна культура виявляється особливо важливою для компаній під час війни, коли зміни в економічному та соціальному середовищі можуть бути радикальними та швидкими. Корпоративна культура визначає цінності, норми поведінки та способи реагування працівників на стресові ситуації, що стають критичними в періоди невизначеності та кризи. Культура сприяє згуртованості колективу, допомагаючи протистояти внутрішнім конфліктам і забезпечуючи однодумців у прийнятті важливих рішень для компанії. Надійна та спрямована на підтримку корпоративна культура може зберегти високий рівень моралі, мотивації та продуктивності працівників навіть за складних умов. Крім того, корпоративна культура впливає на сприйняття підприємства з боку зовнішніх стейкхолдерів, включно з клієнтами, партнерами та інвесторами, що може мати величезне значення в періоди кризи. Вона формує імідж бізнесу, підвищує довіру та сприяє утриманню позитивних відносин зі стейкхолдерами, що важливо для збереження стабільності та довгострокового успіху підприємства. Важливість корпоративної культури в контексті військових конфліктів та кризового менеджменту підтверджена дослідженнями багатьох вчених і дослідників у галузі управління та психології організацій. Дослідження в галузі управління та організаційної поведінки підтверджують, що корпоративна культура під час криз і війни може піддаватися трансформації. Наприклад, під впливом стресових ситуацій цінності та норми організації можуть переоцінюватися, акценти у спілкуванні та діяльності пересуваються залежно від обставин. Така трансформація корпоративної культури може виявити як позитивний, так і негативний вплив на організацію під час криз і війни. З одного боку, вона може стимулювати інновації, зміну стратегій та підходів до проблем, що є важливим для виживання підприємства у складних умовах. З іншого боку, зміна корпоративної культури може породжувати внутрішні конфлікти, погіршувати комунікацію та підвищувати ризики для організації. Таким чином, управління та контроль за процесом трансформації корпоративної культури є ключовим аспектом ефективного кризового менеджменту. Проте цей аспект вимагає подальшого дослідження й уточнення стратегій управління, оскільки вплив корпоративної культури під час кризи може бути різноманітним і вимагати специфічних підходів для кожної ситуації. Додаткові дослідження допоможуть розкрити потенціал корпоративної культури в управлінні кризовими ситуаціями та розробити ефективні стратегії для забезпечення стабільності та успішності організації навіть за найважчих умов.

Стаття написана українською мовою

Олініченко К. С., Колесник В. О., Цой В. О.
Використання засобів public relations у сучасних умовах (c. 303 - 309)
Взаємодія з громадськістю відкриває компаніям можливість аналізувати ставлення суспільства до різних проблем, нових цінностей і способів життя. Вона також дозволяє реагувати на зміни у впливових центрах, таких як виборці, законодавчі органи, та на інші аспекти навколишнього середовища. Основне завдання зв’язків з громадськістю (PR) полягає у формуванні позитивного сприйняття об’єкта PR серед громадської думки як у суспільстві загалом, так і в конкретних групах, таких як партнери, споживачі, працівники організації тощо. Проведено дослідження методом експертних оцінок і додаткове інтерв’ю. У дослідженні взяли участь 19 осіб, серед респондентів були як ті, хто довго користуються послугами досліджуваного підприємства («CentrVet»), так і ті, хто звернувся до нього вперше. При визначенні загального враження, яке створює імідж ветеринарної клініки серед цільової аудиторії, було відзначено такі аспекти, як організація роботи на високому рівні та висока якість обслуговування. Особливу увагу учасники дослідження приділяли такому фактору, як вміння персоналу клініки працювати з клієнтами – пояснювати природу захворювання, конкретні методи лікування тощо. Також позитивно оцінено специфіку взаємодії між лікарями клініки. Згідно з висновками дослідження лікарі не мають ніяких сумнівів у консультуванні один одного та завжди готові надати допомогу. Дослідження показало, що години роботи клініки влаштовують не всіх респондентів, але це не дуже важливий фактор. Особливо зазначено незадоволення кімнатою очікування. На думку опитаних, її доцільно розділити принаймні на дві групи: для власників кішок і для власників собак. Однак слід зауважити, що прийом ведеться за попереднім записом, тому великого скупчення тварин у холі не буває. Учасники інтерв’ю відзначили, що внутрішньофірмові документи мають привабливий і зручний дизайн, хоча логотип організації на внутрішньофірмових документах «CentrVet» може бути змінений на кольоровий. Висловлені учасниками дослідження думки вказують на необхідність розширення друкованих матеріалів клініки «CentrVet», а не лише використання візитних карток. Висновки дослідження підтвердили потребу в розширенні рекламної діяльності клініки «CentrVet», оскільки багато клієнтів відзначили відсутність рекламних матеріалів про неї. Учасники висловили бажання бачити інформацію про клініку в безкоштовних буклетах і пам’ятках, які розкладають по поштових скриньках, щоб отримати більше відомостей про її послуги та графік роботи. Респонденти високо оцінили офіційний сайт клініки «CentrVet», вважаючи його симпатичним, зручним та інформативним. Загалом, хоча деякі аспекти рекламної діяльності клініки можуть бути покращені, офіційний сайт вже отримав визнання за його корисність і зручність для клієнтів. Під час дослідження було встановлено, що загалом імідж ветеринарної клініки «CentrVet» оцінюється представниками цільової аудиторії як позитивний, а образ організації та якість її співробітників задовольняють клієнтів. Однак були виявлені певні недоліки, переважно пов’язані з недостатнім інформуванням аудиторії про існування клініки та її послуги, а також з обмеженим асортиментом рекламно-інформаційної продукції, використовуваної для просування організації. Наданий нами план кампанії зі зв’язків з громадськістю для підтримки іміджу ветеринарної клініки «CentrVet» орієнтований на залучення уваги та формування позитивного іміджу клініки серед цільової аудиторії. Робота над покращенням якості та доступності послуг клініки, розширенням асортименту рекламно-інформаційної продукції, співпрацею зі ЗМІ та активним просуванням сайту в інтернеті – всі ці напрямки спрямовані на підвищення усвідомленості та привертання уваги клієнтів. Цей план кампанії є комплексним, і ми маємо впевненість, що при правильному виконанні він сприятиме успішному розвитку та зміцненню позицій клініки «CentrVet» на ринку ветеринарних послуг.

Стаття написана українською мовою

Волков О. О., Краснокутська Н. С.
Персональна ефективність проти ефективності компанії під час роботи віддалено та роль трансформаційного лідерства у віддаленій роботі (c. 310 - 319)
У сучасному світі, де дистанційна робота стає нормою, важливо розуміти, як це впливає на організаційну ефективність і персональну продуктивність. Дослідження вивчає вплив дистанційної роботи на ці аспекти через призму трансформаційного лідерства. Основне завдання роботи полягає у визначенні стратегій, які допоможуть організаціям ефективно адаптуватися до нових умов роботи, максимізувати потенціал команд і масштабувати бізнес. Методологія включає якісні методи, такі як Establishment surveys, аналіз робочих годин і ефективності персоналу за даними системи Jira. Вибірка складається з 50–60 співробітників різних спеціальностей. Результати показують, що продуктивність зросла на 15–25% завдяки відсутності комутацій та кращій концентрації, хоча виникають виклики з логістикою та комунікацією. Подальші дослідження повинні зосередитися на впливі трансформаційного лідерства на віддалену роботу та вдосконаленні методів збору даних. Практичне значення роботи полягає в рекомендаціях для організацій щодо адаптації до віддаленої роботи, що сприятиме збереженню мотивації співпрацівників і конкурентних переваг. Соціальні наслідки включають поліпшення умов праці та зниження стресу серед співпрацівників. Оригінальність дослідження полягає в аналізі ролі трансформаційного лідерства в умовах дистанційної роботи, що додає нові знання у сфері управління.

Стаття написана українською мовою

Коваль К. О., Яковенко В. С., Кучеренко С. К.
Організація логістичних процесів у проєктній діяльності підприємств (c. 320 - 327)
Проєктна діяльність сьогодні пронизує всі сфери функціонування традиційного промислового підприємства, відіграючи ключову роль у маркетингу, дослідно-конструкторських підрозділах, виробництві та збуті. В умовах ринкової економіки особливої важливості набувають комплексні проєкти реструктуризації підприємств, які включають субпроєкти з оновлення продуктового портфеля, організаційної та виробничої перебудови, впровадження фінансового менеджменту та контролінгу. Зорієнтованість проєктів на досягнення визначених цілей створює значний внутрішній потенціал для ефективного управління. Проєктна діяльність підприємства охоплює планування, аналіз, реалізацію, контроль та оцінку проєктів. Вона сприяє поліпшенню ефективності роботи, підвищенню конкурентоспроможності та збільшенню прибутковості бізнесу. Важливим елементом є використання логістичних рішень, які забезпечують комплексне обслуговування інвестиційних проєктів. Логістичні процеси включають управління матеріальними потоками, рухом ресурсів, контролем, фізичним розподілом ресурсів, складуванням та оптимізацією транспортно-складських комплексів. Ефективність логістичних процесів визначається кількома аспектами: розумінням потреб, визначенням критичних шляхів та ризиків, координацією ланцюга поставок, вибором постачальників, укладанням договорів, організацією транспортування, маршрутизацією, відстеженням, упаковкою, складуванням та інвентаризацією. Крім того, контроль за витратами та гнучкість логістичних процесів є необхідними для успішної реалізації проєктів. Проєктна діяльність вимагає правильної координації всіх процесів – від планування до контролю за виконанням завдань. Координація між різними підрозділами підприємства, управління ризиками та вибір постачальників є ключовими аспектами успішного управління проєктами. Ретельна організація проєктної діяльності дозволяє підприємствам підвищити ефективність роботи, конкурентоспроможність і досягти поставлених цілей.

Стаття написана українською мовою

Вінниченко О. В.
Сутність і загальна характеристика методів оцінки конкурентоспроможності підприємства (c. 327 - 333)
У статті досліджено теоретичні аспекти сутності поняття «конкурентоспроможність підприємства». Конкурентоспроможність компанії залежить від її внутрішнього стану та зовнішньої позиції. Вона визначає здатність компанії успішно конкурувати та протистояти своїм основним конкурентам у певний період часу, а не є постійною характеристикою компанії. Проблемі конкурентоспроможності присвячені дослідження багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців. Проведений у роботі аналіз вказує на достатньо широкий склад поняття «конкурентоспроможність підприємства», що свідчить про відсутність єдиного підходу до визначення даного поняття. Для теоретичного узагальнення трактувань різних авторів терміна «конкурентоспроможність підприємства» в роботі було проведено морфологічну декомпозицію з метою визначення найбільш типових підходів до розуміння даного поняття. Проведено порівняльний аналіз основних методів оцінки конкурентоспроможності та виділено переваги та недоліки кожного з них. Отримані результати дозволяють зробити висновок, про те, що конкурентоспроможність підприємства – це інтегральний показник, який характеризує переваги підприємства та спроможність розвиватися відповідно до стратегії, маючи здатність ефективно використовувати конкурентні переваги та збільшуючи присутність на ринку, за умов ведення ефективної фінансово-господарської діяльності при оптимізації витрат і підвищенні якості продукції.

Стаття написана українською мовою

Рожко В. І., Сидоренко А. О.
Шляхи зниження собівартості продукції: аналіз, методика та перспективи (c. 333 - 338)
Стаття присвячена актуальній проблемі зниження собівартості продукції в умовах сучасного ринку, особливо в контексті українських підприємств, які стикаються з унікальними викликами в умовах поточної війни. Метою даної статті є аналіз основних заходів щодо зниження собівартості продукції, виявлення невирішених проблем у даній сфері та визначення перспектив подальших досліджень. У статті проводиться аналіз основних шляхів зниження собівартості та ідентифікуються невирішені проблеми, такі як недостатньо активне впровадження новітніх технологій, нестабільність економічної ситуації та валютних курсів. Також розглядається важливе питання ефективного управління виробництвом на підприємствах з метою забезпечення їхньої конкурентоспроможності та прибутковості. Зокрема, досліджуються різноманітні шляхи оптимізації собівартості продукції, наприклад шляхом упровадження ефективних технологій та методів виробництва, мінімізації відходів, автоматизації управління та виробництва, оптимізації рівня запасів та заміни застарілого обладнання тощо. Автори аналізують кожен із цих шляхів, наводять конкретні методики та окреслюють перспективи їхнього застосування, роблячи акцент на важливості постійного аналізу ринкових умов та пристосування стратегії ціноутворення до змін. Дослідження використовує методику аналізу наукових досліджень та публікацій, включно з оглядом наукових статей, журнальних публікацій та вебресурсів. На основі зібраної інформації надається огляд практичних прикладів успішних підприємств, які використовують інноваційні методи зниження собівартості, а саме, такі всесвітньо відомі фірми, як Tesla, Inc., Unilever, Amazon, Walmart, General Electric (GE). Стаття має значний практичний і науковий інтерес для підприємств, що борються з економічними викликами, а також для дослідників, які цікавляться проблематикою оптимізації виробничих процесів.

Стаття написана українською мовою

Хахалєв Д. О.
Оцінка забезпеченості сталого розвитку підприємства (c. 338 - 344)
Метою статті є визначення системи показників для оцінки забезпеченості сталого розвитку підприємства, сильних і слабких сторін в наявній практиці його функціонування з метою подальшого формування стратегії розвитку. У статті досліджено питання оцінки забезпеченості сталого розвитку підприємства, що є ключовим аспектом сучасного бізнес-менеджменту. Сталий розвиток підприємства охоплює економічні, екологічні та соціальні аспекти, які мають бути гармонійно інтегровані для досягнення довгострокової стабільності та конкурентоспроможності. Автор аналізує різні методологічні підходи до оцінки сталого розвитку, включно з такими кількісними та якісними показниками, як індекси стійкості, екологічні та соціальні звіти. Розглянуто аспекти оцінки результативності функціонування підприємства через систему оцінювання економічної, соціальної та екологічної складових сталого розвитку. Розроблено методи та інструменти для управління сталим розвитком, які дозволяють ідентифікувати джерела, сутність і напрями змін для забезпечення стійкості. Уточнено визначення категорії «механізм управління сталим розвитком». Визначено, що одним із важливих інструментів є проведення незалежних аудиторських перевірок, які дозволяють оцінити відповідність діяльності підприємства міжнародним стандартам сталого розвитку, таким як ISO 26000 (соціальна відповідальність) та ISO 14001 (екологічне управління). Такі перевірки допомагають ідентифікувати перешкоди та визначити напрямки й інструменти підвищення результативності функціонування підприємства. Особлива увага приділяється ролі стратегічного планування та управління ресурсами в контексті сталого розвитку, а також впливу зовнішніх факторів, таких як законодавство та ринкові умови. У результаті дослідження було запропоновано систему показників оцінки сталого розвитку підприємства, що включає показники економічної ефективності, екологічної відповідальності та соціальної справедливості. Висновки та пропозиції доцільно використовувати в роботі менеджерів та дослідників, зацікавлених у впровадженні та вдосконаленні стратегій сталого розвитку на підприємствах.

Стаття написана українською мовою

Іванова М. І., Саннікова С. Ф., Трифонова О. В., Усатенко О. В., Швець Л. В.
Мотивація персоналу міжнародних проєктів для забезпечення конкурентоспроможності підприємства з використанням статистичних та економетричних методів (c. 345 - 356)
Метою статті є виявлення особливостей сучасних підходів до мотивації персоналу міжнародних проєктів для забезпечення конкурентоспроможності та встановлення з використанням статистичних та економетричних методів кількісного впливу окремих соціально-економічних чинників на результативність праці цих працівників. Соціально-економічна та політична ситуація в Україні через повномасштабну воєнну агресію з боку рф вимагає від топменеджменту суб’єктів господарювання пошуку та вдалого використання статистичних і економетричних методів для визначення та моделювання залежностей між соціально-економічними показниками, а також надання можливості бути залученим до міжнародних проєктів з метою отримання додаткових конкурентних переваг. У процесі дослідження з використанням системно-структурного аналізу та синтезу встановлено етапи управління персоналом міжнародних проєктів, а також виявлено характеристики та функції, що виконують окремі підсистеми управління персоналом міжнародних проєктів. За результатами огляду наукової літератури виявлено значну увагу науковців до проблем мотивації персоналу міжнародних проєктів для забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Апробація теоретичних досліджень проведена за результатами діяльності АТ «Інтерпайп НМТЗ», основними видами продукції якого є труби середнього та малого сортаменту. Аналітичне дослідження виявило скорочення обсягів реалізації, чистого прибутку та чисельності персоналу, що є наслідком роботи підприємства в умовах нестабільного зовнішнього середовища (COVID, військова агресія рф проти України). Із застосуванням статистичних та економетричних методів встановлено ступінь впливу окремих факторів на ефективність роботи персоналу зазначеного підприємства, зокрема із застосуванням регресійного аналізу побудовано економетричні моделі впливу розвитку персоналу у формі професійного навчання і підвищення кваліфікації та матеріального стимулювання (оплати праці) на ефективність роботи персоналу зазначеного підприємства та залучення його до участі в міжнародних проєктах. Авторське бачення зводиться до того, що застосування таких інструментів мотивації праці персоналу міжнародних проєктів, як заробітна плата, професійне навчання та підвищення кваліфікації забезпечують підвищення продуктивності праці та, відповідно, формування конкурентних переваг як працівників, так і продукції, підприємства та країни загалом. Перспективою подальших наукових досліджень є формування системи нематеріальних чинників підвищення продуктивності праці та оцінювання персоналу.

Стаття написана українською мовою

Варіс І. О., Кравчук О. І., Івахненко К. О.
Світовий досвід у процесах адаптації персоналу: від теорії до практичного впровадження в Україні (c. 357 - 366)
Метою статті є визначення важливості врахування досвіду адаптації персоналу з інших країн для українських компаній з метою успішного функціонування як на міжнародному ринку, так і в Україні. У дослідженні виявлено загальні риси програм адаптації персоналу в різних країнах світу, такі як акцент на корпоративну культуру, різноманітність, професійний розвиток, баланс між роботою та життям, командну роботу та комунікацію. Ідентифіковано унікальні особливості процесів адаптації персоналу, характерні для окремих країн і зумовлені культурними, історичними, релігійними, правовими та соціальними чинниками. Обґрунтовано важливість врахування досвіду адаптації персоналу з інших країн для українських компаній з огляду на активну інтеграцію в міжнародне середовище, залучення іноземних фахівців та розширення міжнародної співпраці. Визначено характерні особливості процесу адаптації персоналу в Україні, що випливають з культурних, історичних і соціальних реалій країни. Запропоновано аспекти адаптації персоналу з досвіду інших країн, які можуть бути імплементовані в Україні. Розроблено орієнтовну дорожню карту впровадження зазначених особливостей адаптації персоналу в Україні з урахуванням національного контексту. Таким чином, дослідження забезпечує комплексний аналіз процесів адаптації персоналу в міжнародному контексті, визначає напрями вдосконалення для українських компаній та окреслює перспективи подальшої наукової роботи в цій галузі. У подальших наукових дослідженнях пропонується зосередити увагу на поглибленому вивченні культурних, історичних і соціальних чинників, що впливають на процеси адаптації персоналу в Україні та інших країнах світу; аналізі ефективності різних методів і практик адаптації персоналу в конкретних організаціях і галузях; дослідженні впливу програм адаптації на показники утримання персоналу, задоволеності роботою та продуктивності; розробленні рекомендацій щодо адаптації та імплементації кращих світових практик адаптації персоналу в українських реаліях; вивченні ролі технологій та інноваційних підходів у процесі адаптації персоналу в епоху цифрових трансформацій.

Стаття написана українською мовою

Кононов О. І., Чобіток І. О.
Роль соціальних мереж при формуванні моделі поведінки споживачів (c. 367 - 373)
Мета статті полягає в розробці теоретико-практичних засад визначення ролі соціальних мереж при формуванні моделі поведінки споживачів за сучасних умов господарювання. За результатами проведеного дослідження виявлено, що завдяки поширенню інтернету акценти в комунікаціях змістилися від масових до персоналізованих, що привело до зміни торговельної інфраструктури та характеру комунікацій, зокрема до появи діалогу в режимі реального часу. Товарні потоки в каналах збуту поступилися місцем інформаційним потокам, а торгівля товарами перетворилася на інформаційну підтримку прямих поставок. У світі соціальних медіа все постійно змінюється, і важко точно передбачити, що буде далі. Саме тому дослідження розвитку маркетингу в інтернет-середовищі під впливом інновацій та соціальних мереж є важливим етапом у плануванні поведінки споживачів. У статті запропоновано модель формування поведінки споживачів за допомогою соціальних мереж, яка враховує характер мережевої інформації, її зміст і канали розповсюдження. В описаній моделі процес формування поведінки споживачів за допомогою соціальних мереж відображено у вигляді нелінійного та циклічного. Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці моделі, яка, на відміну від наявних, відображає не лише стадії процесу купівлі, але й джерела інформації та її характер на кожній з них. У мережі «Інтернет» присутня значна кількість інформації про товари, і споживач контактує з мережевою інформацією на кожному етапі процесу купівлі. Причому цей контакт може вплинути на подальшу послідовність дій споживача, актуалізуючи нові потреби та знову запускаючи процес пошуку та оцінки альтернатив. Таке використання можливостей інтернету сьогодні надає підприємствам низку переваг, які сприятимуть підвищенню їх конкурентоспроможності та поліпшенню економічних показників.

Стаття написана українською мовою

Романчик Т. В., Самойлов О. В., Струк Д. М.
Вплив реклами на конкурентоспроможність і безпеку бізнесу (c. 373 - 379)
Метою статті є доведення актуальності застосування рекламних технологій учасниками ринку з метою зміцнення їх позицій, зокрема підвищення рівня конкурентоспроможності та забезпечення більшої економічної стійкості. У статті розглянуто функції, що виконує реклама в контексті маркетингу та бізнесу, а також переваги, які отримує підприємство від проведення рекламних кампаній. До прямих переваг участі закладів у рекламних заходах належать: збільшення продажів, залучення нових клієнтів, створення позитивного іміджу, підвищення впізнаваності бренду, підвищення лояльності клієнтів. Їх наслідком є переваги опосередковані: посилення конкурентної позиції підприємства та зміцнення рівня його економічної безпеки. Вплив на рівень конкурентоспроможності підприємства відбувається завдяки стимулюванню попиту та збільшенню обсягів збуту, створенню позитивного враження про бренд і побудові довіри до компанії, утриманню та розвитку клієнтської бази. На шляху забезпечення економічної сталості бізнесу реклама стає чинником нейтралізації маркетингових ризиків. Ринкові ризики, що пов’язані з оцінкою місткості ринку, можуть бути знижені шляхом підвищення цінності товару, привернення уваги іншої аудиторії, просування на іншому цільовому ринку. Ризики, пов’язані з діями конкурентів, вимагають активізації рекламної діяльності, просування конкурентних переваг продукту/закладу, застосування агресивної реклами. Ризики, що пов’язані зі змінами попиту, частково долаються позиціюванням і перепозиціюванням. Формування завдяки рекламі цінності бренду та ділової репутації здатне знизити іміджеві та конкурентні ризики. Формуючи попит, підлаштовуючи його під непередбачені зміни умов середовища, стимулюючи збут, реклама мотивує споживачів купувати товари, тим самим активізує процеси купівлі-продажу та, як наслідок, прискорює оборотність капіталу. Тому знання технологій рекламної діяльності та вміле їх використання є одним із важелів впливу на рівень конкурентоспроможності та може застосовуватися для підвищення рівня економічної стійкості бізнесу.

Стаття написана українською мовою

Науменко М. А.
Формування конкурентної позиції підприємства на засадах цифрового маркетингу (c. 380 - 388)
Сьогодні вітчизняна економіка зіштовхнулася зі значними проблемами, спричиненими російською агресією. Проте, попри все, в економіці залишається багато конкурентних галузей, де підприємства постійно змагаються за увагу споживачів, тому актуальним для підприємств залишається формування ефективної конкурентної позиції підприємства на ринках. У наведеному дослідженні проаналізовано сутність та особливості використання цифрових технологій у маркетинговому управлінні підприємствами, можливості їх інтегрованої взаємодії та доповнення. Систематизовано й описано особливості основних цифрових технологій, які використовуються для позиціонування вітчизняних і закордонних підприємств на ринках. Установлено умови їх успішного та доцільного застосування для різних управлінських завдань. З’ясовано, що найпоширенішими цифровими технологіями, які успішно застосовуються у практичному маркетингу підприємств, є маркетингова аналітика, партнерський маркетинг, контент-маркетинг, Email-маркетинг, РРС, SEO, мобільний і соціальний маркетинг. Обґрунтовано, що використання зазначених технологій сприяє генеруванню ряду позитивних ефектів для підприємства: поліпшуються комунікації між підприємствами та споживачами; формується позитивний імідж підприємства; зростає ефективність прийняття рішення шляхом отримання більш якісної та повної ринкової інформації; виникає можливість регулювання обсягів витрат на отримання інформації тощо. У статті також наведено порівняльну характеристику цифрових технологій з позицій їх переваг і недоліків щодо виконання завдань ринкового позиціонування підприємств. Сформовано ряд рекомендацій щодо того, як можна покращити результати використання деяких цифрових технологій, зокрема Email-маркетингу, PPC, SEO.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №6-2024

Скібська К. О., Козир Р. С.
Управління бізнесом під час війни (c. 332 - 339)
Взаємодія між сферою бізнесу та воєнними діями представляє собою складну динаміку, оскільки обидва ці аспекти мають величезний вплив одне на одного. Розглядаючи цей зв’язок, слід враховувати не лише виклики, а й можливості, які він відкриває для бізнесу в умовах нестабільності та конфліктів. Високий рівень несигурності та геополітичних турбуленцій створює особливі умови для стратегічного мислення та адаптивності бізнес-лідерів. Воєнні дії викликають економічну нестабільність, зниження виробництва, знищення інфраструктури та втрату робочих місць, що призводить до збитків для місцевих підприємств і спричиняє великі ризики для інвесторів, які мають укладати кошти у країни з воєнними конфліктами, через нестабільність урядових структур і сумніви щодо відновлення економіки після завершення конфлікту. Умови воєнного конфлікту вимагають від бізнес-організацій високого рівня уваги до забезпечення безпеки та захисту своїх співпрацівників, оскільки ця категорія активів є однією з найважливіших для стійкості підприємства. Паралельно з цим велике значення набуває захист майнових активів, оскільки підприємства повинні мінімізувати можливі ризики знищення або пошкодження в умовах воєнних дій. Крім того, ефективне управління ризиками вимагає від підприємства розробки та впровадження стратегій адаптації до змінного геополітичного середовища, що дозволяє зберегти стійкість та ефективність функціонування під час несприятливих умов. Важливо зазначити, що компетентне управління ризиками є вирішальним фактором для збереження ділової активності та успішного функціонування підприємства навіть у найскладніших сценаріях конфліктного середовища. Війна, як складний феномен, створює не тільки виклики, але й можливості для бізнесу, особливо в контексті певних галузей і сценаріїв. Наприклад, стимулює попит на продукцію та послуги, пов’язані з оборонною промисловістю, що сприяє розвитку технологій, виробництва зброї, транспорту та комунікаційних систем. Ринки відновлення після завершення конфлікту відкривають нові можливості для компаній у сферах будівництва, реконструкції та інфраструктурних рішень. Отже, воєнні конфлікти, хоча і створюють значні виклики для суспільства та економіки, одночасно надають можливості для розвитку нових технологій, ринків та стратегій управління, що вимагають комплексного аналізу та реагування з боку бізнесу та політики.

Стаття написана українською мовою

Сотник В. В., Косарецький Є. І., Бойко Р. В., Могилевська В. О., Куцак С. В.
Необхідність використання програмно-проєктного менеджменту для реалізації заходів ресурсного забезпечення обороноздатності держави (c. 339 - 346)
Метою дослідження є доведення необхідності використання програмно-проєктного менеджменту для того, щоб реалізувати заходи ресурсного забезпечення, що впливає на обороноздатність держави. У роботі детально виокремлені проблемні питання в цій сфері та наведено напрямки їх вирішення. Було виявлено основні недоліки в процесі управління ресурсним забезпеченням сектора оборони, зокрема спостерігається недостатня відкритість для суспільства ресурсовитратних проєктів розвитку спроможностей Збройних Сил України та їх носіїв; не відбувся перехід організації діяльності Збройних Сил України з використанням програмно-проєктного та процесного підходів; під час затвердження рішень, що стосуються довго- і середньострокових пріоритетів розвитку, використовуються застарілі принципи; дуже часто відбувається зміна пріоритетів у результаті зміни політичного керівництва МОУ та держави. Також у дослідженні наведено порівняльну характеристику традиційного та програмно-проєктного методів управління ресурсним забезпеченням сил оборони, виокремлено принципи фінансування необхідних ресурсів для забезпечення обороноздатності держави. З метою уникнення проблемних питань, які впливають на процес бюджетування під час формування програмних документів, потрібно: до програмних документів включати всі заходи, що охоплюють розвиток, а саме: модернізацію, будівництво, закупівлю озброєння та важкої техніки (ОВТ) і реконструкцію об’єктів інфраструктури, а також заходи, які спрямовані на утримання персоналу, речове, продовольче, грошове та медичне забезпечення, підготовку та відновлення непорушних запасів; розробити та впровадити в практичній діяльності механізм окреслення пріоритетності заходів у програмних документах, їх коригування в процесі виконання та за результатами фінансового забезпечення, а також визначити конкретні показники досягнення визначених цілей державної оборонної політики на стратегічну перспективу; удосконалити обов’язки та повноваження керівників функціональних груп спроможностей ЗСУ в аспектах їх участі в ході оборонного планування.

Стаття написана українською мовою

Романовська Ю. А.
Організація співпраці зі стейкхолдерами зміцнення соціально-економічної безпеки міста (c. 346 - 356)
Мета статті полягає в дослідженні організації комунікації міської влади зі стейкхолдерами зміцнення соціально-економічної безпеки міста; обґрунтуванні етапів організації такої співпраці. З урахуванням концепції стейкхолдерів було визначено традиційні помилки та відповідні наслідки цих помилок в організації комунікації зі стейкхолдерами щодо виконання сценарію зміцнення соціально-економічної безпеки міста. Визначено етапи організації співпраці зі стейкхолдерами, підкреслено їх важливу роль у зміцненні соціально-економічної безпеки міста. У результаті дослідження було виділено послідовність організації співпраці зі стейкхолдерами щодо зміцнення соціально-економічної безпеки міста. Наведена характеристика форм залучення стейкхолдерів до участі у виконанні сценарію зміцнення соціально-економічної безпеки міста дозволить забезпечити швидке реагування на зміни середовища; сформувати та підтримувати безпекозабезпечувальну діяльність міської влади та постійно поліпшувати взаємовигідні комунікації із усією сукупністю зацікавлених сторін. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є узагальнення досвіду роботи місцевої влади зі стейкхолдерами на прикладі конкретних міст. Операціоналізація даного дослідження дозволить сформувати групи реальних стейкхолдерів конкретного міста, що в подальшому сформує підґрунтя ресурсного забезпечення сценаріїв зміцнення соціально-економічної безпеки міста.

Стаття написана українською мовою

Ященко О. Ф., Кубанов Р. А., Макатьора Д. А.
Концептуальні підходи до відновлення та розквіту міст на засадах сталого розвитку (c. 357 - 368)
У дослідженні було виявлено, що відновлення міст після конфліктів або війни є складним завданням, яке потребує комплексного підходу на засадах сталого розвитку. Тривалість процесу відновлення та розвитку може бути значною, але важливо забезпечити гармонійний розвиток міста, приділяючи увагу економічним, соціальним та екологічним аспектам. Сучасні концептуальні напрямки в розвитку міського планування відображають важливі тенденції, спрямовані на сталість розвитку міст і забезпечення їхньої економічної, соціальної та екологічної стійкості. Це означає, що при плануванні та відновленні міст потрібно враховувати не лише матеріальні аспекти, а й соціокультурні та екологічні фактори, які впливають на якість життя мешканців та загальний розвиток міста. Інноваційні технології, енергоефективність, «зелене» будівництво та соціальний аспект відіграють ключову роль у вдосконаленні інфраструктури та поліпшенні якості життя у відновлених містах. Упровадження новітніх технологій сприяє зменшенню відходів, раціональному використанню ресурсів та збереженню довкілля, що важливо для сталого розвитку міст і забезпечення їхньої життєздатності в майбутньому. Слід зазначити, що екологічні міста є важливим компонентом сталого розвитку в сучасному світі. Розглянуті моделі екологічних міст надають цінний орієнтир для України та інших країн у плануванні та реалізації екологічних ініціатив у міському середовищі. Підходи до створення екологічно чистих і стало розвинутих міст варіюються, проте всі вони спрямовані на забезпечення якості життя мешканців та економічного розвитку регіонів. Важливо враховувати, що екологічні міста мають потенціал поліпшити життя населення, допомогти в збереженні навколишнього середовища та сприяти сталості міського середовища. Запровадження ефективних стратегій розвитку, інспірованих моделей, може граційно поліпшити умови проживання та праці в містах і сприяти досягненню сталого розвитку на різних рівнях. Проведене дослідження підтверджує, що підвищення якості життя мешканців міст можливе завдяки розвинутим інфраструктурним і соціальним ініціативам, які спрямовані на створення комфортного та безпечного середовища для проживання та розвитку індивідуальності. Важливо продовжувати дослідження в цьому напрямку та впроваджувати знайдені підходи в практику для підтримки сталого розвитку міст і поліпшення життя мешканців. У результаті дослідження було розроблено рекомендації щодо впровадження окремих позицій і концептуальних підходів у практику відновлення та розвитку міст з метою створення стійких, економічно ефективних і комфортних умов для мешканців. Зроблені пропозиції стосуються таких важливих напрямків, як інноваційні технології, сталий розвиток, соціальні аспекти, участь місцевих громад і фінансова стабільність. Використання цих рекомендацій сприятиме створенню міст, які є екологічно чистими, енергоефективними та сприятливими для життя мешканців.

Стаття написана англійською мовою

Чигир А. М.
Особливості формування інформаційно-комунікаційного забезпечення бізнес-процесів суб’єктів малого підприємництва (c. 368 - 375)
У статті визначено особливості формування інформаційно-комунікаційного забезпечення бізнес-процесів суб’єктів малого підприємництва (СМП). Зазначено, що як самостійне соціально-економічне явище мале підприємництво в Україні розвивається в складних умовах становлення ринкової економіки та стикається з багатьма проблемами. Малі підприємства отримують певну підтримку, але ще не створено конкурентоспроможного підприємницького типу ведення бізнесу. Як і раніше, головними цілями економічної політики України залишаються досягнення повної зайнятості, економічного зростання, підтримки курсу національної валюти, збереження зовнішньоекономічної рівноваги та підвищення життєвого рівня більшості громадян. Побудовано організаційно-економічну модель застосування інформаційно-комунікаційних технологій у бізнес-процесах СМП. Відзначено, що до основних елементів інформаційно-комунікаційного забезпечення бізнес-процесів суб’єктів малого підприємництва слід віднести: цілі та завдання; об’єкти та суб’єкти; функції управління; показники результативності; принципи; методи; інструменти; механізм; умови забезпечення; культура використання; вимоги внутрішніх та зовнішніх стейкхолдерів суб’єктів господарювання. Зазначено, що в сучасній економіці існують всі можливості для експансивного розвитку суб’єктів господарювання. Сьогодні збільшення конкуренції зменшує рентабельність продукції (послуг), а нові мережні технології роблять ринок більш прозорим. Інтернет може бути дуже корисним для національних компаній, оскільки він спрощує прийняття стратегічних рішень щодо ведення бізнесу та вибору стратегій розвитку. Зазначено, що сьогодні суб’єкти малого підприємництва також можуть використовувати наявні в інтернеті електронні торгові платформи, онлайн-аукціони, вебсайти податкової та митної адміністрації. Загалом сучасні ІКТ дозволяють СМП знизити операційні та трансакційні витрати, а також підтримувати низькі ціни, щоб зробити їх глобальними. Зроблено висновок, що впровадження нових інформаційно-комунікаційних технологій у внутрішні та зовнішні комунікації суб’єктів малого підприємництва під час воєнного стану в нашій країні приведе до розвитку СМП, оптимізації бізнес-процесів, поліпшення якості та конкурентоспроможності продукції (послуг).

Стаття написана українською мовою

Яковенко О. С.
Особливості формування стратегічних пріоритетів розвитку будівельної галузі (c. 376 - 381)
У статті розглядаються актуальні тенденції розвитку будівельної галузі, яка є критично важливою для економічного зростання та соціального розвитку, оскільки вона безпосередньо впливає на створення інфраструктури, житлового фонду та економічної активності в країні. За сучасних умов глобалізації, цифровізації та переходу до сталого розвитку виникає необхідність переосмислення підходів до формування стратегічних пріоритетів розвитку галузі, що є особливо актуальним для забезпечення її конкурентоспроможності та стабільності в довгостроковій перспективі. Проблема полягає в необхідності адаптації будівельної галузі до нових економічних, технологічних та екологічних викликів. Незважаючи на існування значного обсягу наукових досліджень, залишається недостатньо дослідженим питання інтеграції інноваційних підходів та міжнародних практик у національні стратегії розвитку будівництва. Проведено аналіз сучасних викликів і тенденцій у будівельній галузі, визначено основні фактори, що впливають на формування стратегічних пріоритетів. Системний аналіз було застосовано для вивчення комплексних взаємозв’язків між різними елементами будівельної галузі, що дозволило виділити основні напрями впливу на стратегічні пріоритети. Розроблено рекомендації щодо адаптації галузі до глобальних змін, а також обґрунтовано необхідність інтеграції інновацій та сталих практик у процес стратегічного планування. Результати дослідження свідчать про необхідність пріоритетного розвитку інноваційних технологій, таких як цифрові рішення та автоматизація, впровадження екологічно чистих технологій і «зеленого» будівництва, а також активізації міжнародного співробітництва для інтеграції вітчизняної будівельної галузі у глобальні ринки. Рекомендовано державним органам влади активізувати підтримку інноваційного розвитку будівельної галузі через сприятливе регуляторне середовище та стимулювання інвестицій в інфраструктурні проєкти. Практичне впровадження результатів дослідження сприятиме підвищенню конкурентоспроможності будівельної галузі, а також її сталому розвитку в умовах сучасних глобальних викликів.

Стаття написана українською мовою

Обидєннова Т. С., Черноус І. О.
Методи формування кадрового потенціалу підприємств (c. 382 - 388)
Мета статті полягає в систематизації класичних методів формування кадрового потенціалу підприємств та розвитку сукупності інноваційних методів. Аналізуючи, систематизуючи й узагальнюючи наукові праці сучасних науковців, було розширено поняття «кадровий потенціал» та детально проаналізовано формування кадрового потенціалу під впливом різних факторів (зовнішніх та внутрішніх), а також обґрунтовано той факт, що кадровий потенціал може формуватися як за межами підприємства, у його зовнішньому середовищі (зовнішній кадровий потенціал), так і всередині підприємства (внутрішній кадровий потенціал). У результаті дослідження було виділено принципи формування кадрового потенціалу підприємства, що представляють собою основні положення та норми, якими мають керуватися керівники підприємств при формуванні кадрового потенціалу. Авторами наголошено, що формування кадрового потенціалу підприємств – це процес, що поєднує в собі різноманітні методи та стратегії для залучення, розвитку й управління персоналом з метою досягнення стратегічних цілей організації. У роботі авторами проведено групування класичних методів формування кадрового потенціалу підприємства, виділено їх особливості застосування, переваги та недоліки. У результаті дослідження визначено інноваційні методи формування кадрового потенціалу підприємства, які ґрунтуються на використанні сучасних знань і технологій. Обґрунтовано, що впровадження запропонованих інноваційних методів сприяє створенню ефективного та динамічного кадрового потенціалу, що є ключовим чинником успіху сучасних підприємств. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є подальше вивчення та застосування нових методів формування кадрового потенціалу підприємства через упровадження в кадрову роботу інноваційних методик, що ґрунтуються на здобутках сучасної науки та техніки з метою забезпечення стійкого розвитку підприємств та їх конкурентоспроможності.

Стаття написана українською мовою

Жегус О. В., Михайлова М. В., Афанасьєва О. П.
Передумови формування моделі розумного споживання продуктів харчування в Україні (c. 389 - 398)
Метою статті є аналіз передумов і чинників змін споживчої поведінки населення в Україні та розробка компонентної моделі розумного споживання харчових продуктів з урахуванням національних особливостей соціально-економічного розвитку та світових тенденцій. Ключовими чинниками, що вплинули на зміни споживчої поведінки в Україні, визначено: пандемія COVID-19, військова агресія проти України та нові орієнтири глобального процесу, а саме – цілі сталого розвитку. Враховуючи вищезазначені чинники, одним із завдань визначено забезпечення переходу до раціональних моделей виробництва та споживання, пріоритетність стимулювання споживачів до ощадливого й оптимального використання продовольства, усвідомленої утилізації відходів для зменшення їх шкідливого впливу на довкілля. Відповідно до принципів сталого розвитку першочерговими індикаторами нової моделі споживання визначено: усвідомлений вибір, який відображає достатню свідомість і розуміння процесу споживання. Споживач усвідомлює свої потреби, цінності та вплив, який мають його рішення на довкілля та суспільство; відповідальність вибору акцентується на свідомості здійснення вибору під час купівельного рішення та його впливу на навколишнє середовище, вони є взаємопов’язаними та важливими складовими розумного споживання; ощадливий вибір – задовольняти свої потреби, забезпечуючи мінімальний вплив на довкілля та економію коштів, часу, енергії, максимально задовольняти першочергові потреби, що забезпечують життєдіяльність, а також оптимально розподіляти наявні та доступні матеріальні ресурси; раціональний вибір – необхідність керуватися розумом та логікою, зважуючи всі фактори, враховуючи дійсні та нагальні потреби, цінності, обмеження та наслідки дій, при цьому враховувати не тільки миттєву задоволеність, але й довгострокову користь та економічну доцільність. З урахуванням індикаторів нової моделі споживання запропоновано модель розумного споживання (Food Reasonality Consumption), в якій закладено такі елементи (RALF): R – раціональність вибору (rationality of choice); А – усвідомленість вибору (аwareness of choice); L – відповідальність вибору (liability of choice); F – ощадливість вибору (frugality of choice). Засновуючись на розробленій моделі розумного споживання, надано авторське визначення сутності поняття «новий тип споживчої поведінки», який ґрунтується на здоровому глузді, підкріпленому усвідомленістю та відповідальністю людини, що проявляються у процесі вибору під час прийняття рішення щодо покупки продуктів харчування, формуючи підґрунтя для ощадливості та раціональності їх споживання й утилізації з урахуванням наслідків для рівня та якості власного життя, навколишнього середовища, суспільства загалом.

Стаття написана українською мовою

Ковальський Ю. В.
Теоретичні основи оптимізації логістичних ланцюгів на ринку зерна (c. 399 - 406)
Мета дослідження полягає у вивченні теоретичного підґрунтя формування та функціонування логістичних ланцюгів на товарних ринках і моделюванні логістичного ланцюга на ринку зерна в Україні. Визначено, що теоретичну основу формування логістичних ланцюгів на товарних ринках становлять наукові доробки теорій світової економічної думки, зокрема проаналізовано та структуровано теорії детального викладення, описові та нормативні. Визначено, що теорії детального викладення – це теорії, які описують причинно-наслідкові взаємозалежності елементів кооперації; описові теорії – орієнтуються на розробку та вдосконалення понятійно-категоріального апарату; нормативні теорії – базуються на основах права. Запропоновано авторське визначення поняття «логістичні ланцюги товарних ринків» – це система організацій, процесів і дій, спрямованих на ефективний рух товарів від виробника до кінцевого споживача на ринку; дана система включає в себе всі етапи постачання товарів (виробництво, транспортування, зберігання, маркетинг, продаж та обслуговування клієнтів); логістичний ланцюг на товарному ринку орієнтується на забезпечення потреб клієнтів та максимізацію їх задоволення через швидке та ефективне постачання необхідних товарів; головна мета створення логістичного ланцюга – забезпечення найвищого рівня обслуговування споживачів, зниження витрат і оптимізація всіх процесів, пов’язаних з переміщенням та управлінням руху товарів на ринку. На основі аналізу теоретичного базису формування й оптимізації логістичних ланцюгів запропоновано схему логістичного ланцюга на ринку зерна України. Вона включає 9 етапів: від вирощування зернових культур до дистрибуції та продажу або в межах національного ринку, або на міжнародному ринку. Кількість етапів логістичного ланцюга може змінюватися залежно від гіпотези щодо його формування та подальшого розвитку.

Стаття написана українською мовою

Савицька Н. Л., Прядко О. М., Куляшов В. К., Тимофєєва А. О.
Удосконалення маркетингової діяльності підприємства засобами цифрових комунікацій у соцмережах (c. 407 - 414)
Фокус уваги в даній статті зосереджено на обґрунтуванні прикладних засад вибудовування довгострокових відносин взаємодії клієнтів та підприємств за умов сучасних викликів. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні та розробленні рекомендацій щодо вдосконалення маркетингової діяльності підприємства засобами цифрових комунікацій у соцмережах. Для досягнення поставленої мети використано формальні, діалектичні та специфічні методи, зокрема структурно-логічний аналіз, кабінетні дослідження, контент-аналіз. Стаття послідовно розкриває механізм процесу просування товарів/послуг через цифрові канали соціальних мереж. Систематизовано етапи просування товарів/послуг через цифрові канали соціальних мереж. Для проведення моніторингу й аналітики запропоновано використовувати комбінований підхід, застосовуючи маркетингові сервіси та вбудовану аналітику Instagram. Описано особливості застосування основних метрик залученості цільової аудиторії в соцмережі Instagram: ER (Еngagement rate) – коефіцієнт залученості підписників – та ERR (Engagement rate by reach) – залучення на пост. Здійснено апробацію інструментарію маркетингу в соціальних медіа на прикладі виробничого підприємства. Досліджено інструментарій вибудовування цифрових комунікацій у соціальних медіа. Обґрунтовано взаємозв’язок між особистими продажами (в салонах), стимулюванням збуту через бізнес-акаунт Instagram, запуском платної таргетованої реклами та використанням впливових осіб або галузевих експертів для співпраці. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення маркетингової діяльності. Наведено основні напрями вдосконалення маркетингової діяльності підприємства засобами цифрових комунікацій у соцмережах. Серед них визначено такі: найтісніша взаємодія зі своїми клієнтами за допомогою розвитку цифрових комунікаційних каналів; знаходження рішень, здатних вплинути на конкурентоспроможність через формування ціннісної пропозиції за конкретним товаром; підвищення впізнаваності продукції підприємства на ринку, що дозволить охопити ширшу аудиторію та завоювати довіру споживачів.

Стаття написана українською мовою

Андрющенко О. Б., Старенков Д. О.
Актуальність формування маркетингової стратегії в умовах цифровізації (c. 415 - 422)
Мета цієї статті полягає в теоретичному обґрунтуванні актуальності формування маркетингової стратегії в умовах цифровізації. Одним із основних сучасних питань є швидкі та непередбачувані зміни в цифровому середовищі. Цифрова трансформація прискорюється, технології постійно змінюються, а нові платформи та канали з’являються з вражаючою швидкістю. Це ставить підприємства перед завданням постійно адаптуватися до нових умов та ефективно використовувати доступні інструменти для досягнення своїх маркетингових цілей. Така динаміка вимагає від маркетологів постійного оновлення знань і навичок, а також гнучкості та швидкодії в управлінні стратегіями. Перенасичення інформаційного простору створює додаткові труднощі для маркетологів. Споживачі щодня отримують величезну кількість інформації з різних джерел, що ускладнює привернення їхньої уваги. У такій ситуації компанії повинні розробляти креативні й ефективні стратегії комунікації, створювати високоякісний контент і використовувати інноваційні методи для залучення та утримання аудиторії. Це може включати використання соціальних медіа, створення відеоконтенту, ведення блогів та інші заходи, спрямовані на створення унікального та привабливого контенту. У результаті аналізу наукових джерел виявлено, що еволюція маркетингу представляє собою потенційно перспективний напрямок, який ґрунтується на різноманітних факторах цифровізації. У контексті сучасних умов цифрового середовища компанії виявляють можливості розвитку своїх маркетингових стратегій, що відкривають нові можливості для поліпшення взаємодії з клієнтами та створення ближчих зв’язків. Використання інструментів персоналізації контенту та штучного інтелекту для аналізу даних дозволяє компаніям створювати більш індивідуалізовані та релевантні пропозиції для своєї аудиторії. Активне використання соціальних медіа та інтерактивних форматів відкриває можливості для більш глибокого залучення клієнтів та створення спільнот. Удосконалення мобільного досвіду та використання новітніх технологій, таких як відео та віртуальна реальність, дозволяє компаніям створювати більш захопливі та вражаючі взаємодії зі своєю аудиторією. Крім того, співпраця та спільний розвиток ініціатив через відкриту співпрацю створює можливості для збільшення впливу та створення інноваційних рішень у маркетинговій сфері.

Стаття написана українською мовою

Бондаренко О. М., Тарасенко І. В., Яворська О. М.
Роль digital-комунікацій в залученні споживачів освітніх послуг (c. 423 - 431)
У статті розглядається вплив digital-комунікацій на поведінку споживачів освітніх послуг і роль цифрових комунікацій у виборі споживачами того чи іншого закладу вищої освіти. Проведено аналіз досліджень і публікацій вітчизняних і закордонних авторів щодо проблем залучення споживачів освітніх послуг і ролі digital-комунікацій у процесі підготовки здобувачів вищої освіти. Відзначено, що загалом цей напрямок досліджень усе більше набуває популярності, оскільки зростає роль цифрових технологій у процесах навчання та споживання освітніх послуг. Проте разом із розумінням переваг digital-комунікацій варто бути уважними до їхніх недоліків та викликів. Загалом digital-комунікації мають великий потенціал для подальшого розвитку вищої освіти та залучення ширшої аудиторії до навчання, проте важливо враховувати всі їхні переваги та недоліки для досягнення максимальних результатів. Метою роботи є дослідження ролі та значення digital-комунікацій у залученні споживачів освітніх послуг. Об’єктом дослідження є вплив сучасних digital-комунікацій на поведінку споживача освітніх послуг закладу вищої освіти. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і прикладних заходів щодо вдосконалення процесу залучення споживача освітніх послуг закладу вищої освіти на основі digital-комунікацій. При проведенні дослідження використано методи опитування, структурно-логічного аналізу, порівняння й узагальнення результатів дослідження. Методологічною та інформаційною основою роботи є наукові праці, матеріали періодичних видань, ресурси Internet. У статті розглянуто комунікативні канали, які були для споживачів авторитетнішими та найбільше вплинули на рішення про вибір закладу вищої освіти, надано результати маркетингового дослідження, що проводилося за допомогою Google-форм протягом 2020–2024 рр. і в якому взяли участь 1033 студенти Державного університету інтелектуальних технологій та зв’язку. Робиться акцент на тому, що digital-комунікації сьогодні є невід'ємною частиною маркетингових кампаній при просуванні освітніх послуг. Цифрові технології дозволяють ефективно просувати освітні послуги, залучати нових студентів і збільшувати свою аудиторію, а також значно полегшити та покращити маркетинг освітніх послуг, допомагаючи досягти бажаних цілей та успіху на цьому конкурентному ринку. Проте найкращий результат можна отримати, лише поєднуючи digital-комунікації з традиційними каналами просування.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №7-2024

Прохорова В. В., Михальченко Г. Г., Буданов М. П.
Класифікація ризиків в аспекті формування організаційно-економічного забезпечення управління енергетичною безпекою підприємств (c. 449 - 459)
У статті розглянуто класифікацію ризиків у контексті формування організаційно-економічного забезпечення управління енергетичною безпекою промислових підприємств електроенергетичної системи. У ході дослідження показано, що ризики виникають на всіх етапах енергетичного циклу: від генерації до передачі, транспортування, розподілу та споживання енергії. Запропонована класифікація ризиків передбачає їх поділ на виробничі, фінансово-економічні та інформаційні, що сприяє детальному аналізу та оцінці їхнього впливу на енергетичну безпеку підприємств. Основна мета роботи полягає в удосконаленні класифікації ризиків з метою підвищення ефективності організаційно-економічного забезпечення управління енергетичною безпекою. У результаті досліджень було проведено ранжування ризиків за видами, а також конкретних загроз, притаманних кожному етапу енергетичного виробництва. Ризики енергетичної безпеки класифіковано на макро-, мезо- та мікрорівнях, що дозволило детально вивчити їхній вплив на різних рівнях економічної діяльності. Такий підхід забезпечує комплексну оцінку стану енергобезпеки підприємств в умовах як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Досліджено проблеми функціонування підприємств в умовах нестабільного економічного середовища, проведено теоретичний і практичний аналіз ризиків та факторів, що впливають на їхню інтенсивність. Показано, що ефективне управління ризиками є критично важливим для забезпечення стабільної роботи підприємства, оскільки висока динаміка зовнішнього середовища суттєво підвищує ймовірність виникнення загроз, що можуть мати негативний вплив на виробничі процеси. На основі проведеного дослідження запропоновано комплексний підхід до мінімізації впливу потенційних загроз, зокрема шляхом упровадження системи раннього виявлення ризиків та оперативного реагування на них. Зроблено висновок, що одним із найважливіших факторів, який впливає на ефективність підприємства та рівень його енергетичної безпеки, є швидка адаптація до змін у зовнішньому середовищі. Запропоновані підходи можуть бути використані керівниками енергетичних підприємств для оптимізації управлінських рішень у сфері забезпечення енергетичної безпеки.

Стаття написана українською мовою

Махсма М. Б., Мельник Т. П.
Преміювання персоналу як інструмент розвитку мотиваційного менеджменту (c. 459 - 465)
Метою статті є аналіз сучасного стану матеріального стимулювання, зокрема преміювання персоналу на прикладі виробничого підприємства, та окреслення заходів, спрямованих на підвищення його ефективності в сучасних воєнних умовах господарювання. Система мотивації та стимулювання працівників вітчизняних підприємств виробничого сектора протягом останніх п’яти років зазнала великих шоків пандемії та повномасштабного вторгнення. Останнє проявлялося хвилями скорочення обсягів виробництва, погіршенням фінансового стану підприємств і, як наслідок, скороченням темпів зростання заробітної плати та продуктивності праці. Водночас у 2023 р. підприємства здебільшого адаптувалися до викликів і обмежень воєнного стану, що дозволило їм зміцнити фінансові показники та дещо поліпшити систему мотивації, зокрема підвищити рівень оплати праці. Разом із тим негативною тенденцією на тлі позитивних зрушень у стимулюванні працівників стало скорочення частки додаткової заробітної плати, зокрема виробничих і невиробничих премій, що негативно позначилося на мотивації працівників, спричинило уповільнення темпів зростання продуктивності праці персоналу та відповідне погіршення інших фінансово-економічних показників. За умов воєнного стану, в яких зараз функціонує підприємницький сектор, важливим завданням менеджменту підприємства є вдосконалення мотиваційної політики, яка має спрямовуватися не лише на номінальне підвищення рівня оплати праці, але й на удосконалення структури заробітної плати. У контексті підвищення ефективності мотивації та стимулювання персоналу пропонуються збільшення питомої ваги додаткової заробітної плати, зокрема премій, розширення їх видів, уточнення критеріїв та показників преміювання, поліпшення інформаційної та комунікаційної взаємодії менеджменту і персоналу та інші заходи, спрямовані на побудову дієвої системи преміювання. Застосування запропонованих заходів стимулюватиме працівників до продуктивнішої праці та досягнення цілей організації, оскільки дозволить встановити тісніший зв’язок між результатами та винагородою за працю.

Стаття написана українською мовою

Шулла Р. С., Попик М. М.
Контроль і оцінка діяльності персоналу як елементи системи управління персоналом (c. 465 - 471)
У статті досліджено проблему контролю та оцінки діяльності персоналу як інструменту підвищення ефективності господарської діяльності підприємства. Доведено, що у сфері готельно-ресторанного бізнесу впровадження інструментів контролю та оцінки діяльності персоналу відіграє ключову роль у підвищенні ефективності функціонування підприємства, оскільки трудовий ресурс у сфері надання послуг має вирішальний вплив на економічні результати господарського процесу. Обґрунтовано необхідність виокремлення широкої та вузької інтерпретації поняття «управління персоналом». Доведено, що в широкій інтерпретації термін «управління персоналом» охоплює управлінські функції, направлені на трудовий ресурс від моменту започаткування відносин на стадії пошуку робочого місця і до моменту вибуття працівника із трудового процесу підприємства. У вузькій інтерпретації управління персоналом означає вплив менеджера на організаційну поведінку підлеглого на етапі реалізації його трудового потенціалу при виконанні операцій у рамках господарського процесу. Виявлено, що діяльність менеджменту, яка направлена на такий об’єкт, як «персонал», відповідно до способу реалізації управлінського впливу може розглядатися в аспекті структурного або інтерактивного управління персоналом. Зазначено, що структурне управління представляє собою створення умов для реалізації трудового потенціалу персоналу, а інтерактивне управління передбачає здійснення управлінського впливу на персонал за допомогою інформаційно-комунікаційного процесу, який відбувається між керівником і підлеглим. Виявлено, що менеджмент за допомогою інструментальних змінних впливає на поведінку виконавця з метою стимулювання його до досягнення запланованого результату. Доведено, що ключовим інструментом структурного впливу на персонал є система внутрішнього контролю, яка дозволяє виявляти відхилення фактичних результатів від запланованих і застосовувати на цій основі механізми стимулювання персоналу з метою підвищення ефективності його діяльності.

Стаття написана українською мовою

Мирута Н. М., Жовнір В. А.
Комунікативна компетентність як важлива складова освіти майбутніх лікарів (c. 471 - 478)
Метою статті є дослідження освітньо-професійних програм за спеціальністю «Медицина» щодо формування в майбутніх лікарів комунікативних компетентностей, відповідних сучасним вимогам. На теперішній час медична освіта в Україні в основному спрямована на набуття майбутніми лікарями професійних компетентностей. Але, як показало дослідження закордонних і вітчизняних публікацій, вимоги до їх кваліфікації значно ширше. Дуже важливим є надання здобувачам вищої медичної освіти знань та вмінь, а врешті-решт і компетентностей, пов’язаних зі здатністю до комунікування, встановленню з пацієнтами доброзичливих відносин на основі партнерства та поваги. У роботі проаналізовано сучасні вимоги до лікарів щодо комунікативних компетентностей, вимоги до лікарів згідно з нормативними актами, а також стандарт вищої освіти зі спеціальності «Медицина» та освітньо-професійні програми медичних вишів України. Аналіз показав, що в нормативному акті, який описує вимоги до кваліфікаційних характеристик лікаря, висунуті вимоги тільки щодо фахових знань, а комунікативна складова відсутня. Аналіз стандарту показав, що до комунікаційних компетентностей можна віднести «здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології» та «здатність до міжособистісної взаємодії». Проте це загальні компетентності, які повинні бути у здобувачів вищої освіти за всіма спеціальностями. Тож особливості комунікацій саме в медичній сфері не враховано. Кожен заклад вищої освіти має право внести в освітньо-професійну програму додаткові компетентності, дисципліни, але, як показав аналіз, цього немає. Натомість перелік комунікативних компетентностей, які наводять фахівці, значно ширший. Немаловажним питанням, що розкривається в публікаціях, особливо закордонних, є оцінка комунікативних компетентностей, які отримали здобувачі вищої медичної освіти під час навчання. Як слідує з аналізу відповідних освітньо-професійних програм, цьому питанню також приділяється недостатньо уваги, адже оцінюються тільки фахові компетентності майбутнього лікаря. Таким чином, дослідження показало невідповідність комунікативних компетентностей, які формуються в майбутніх лікарів під час навчання, сучасним вимогам.

Стаття написана українською мовою

БІЗНЕС ІНФОРМ №8-2024

Лозова О. В., Кужель Н. Л., Кужель О. В.
Управління стратегічними змінами підприємства в контексті довгострокового розвитку вітчизняних компаній під час війни та в поствоєнний період (c. 386 - 392)
У статті досліджено зміни як невід’ємну частину системи управління будь-якої компанії. Визначено, що не всі зміни мають вплив на стратегію розвитку підприємства. Більшість змін є поточними та не впливають на діяльність всієї компанії, а тому потребують значно меншої кількості фінансових і людських ресурсів для адаптації до них. В умовах нестабільності компанії мають бути готовими до швидких стратегічних змін, що включає перегляд бізнес-моделі, удосконалення бізнес-процесів, оптимізацію витрат і впровадження нових диджитал-технологій для підвищення ефективності та зменшення залежності від зовнішніх факторів. Ключовим аспектом є персонал компанії: підтримка та розвиток співпрацівників через навчання, мотивацію та залучення до процесу змін. Війна вплинула на кадрову політику, змусивши компанії переміщувати працівників у безпечні регіони, впроваджувати програми підтримки, адаптувати рекрутинг і забезпечувати відкриту комунікацію. Регулярний моніторинг виконання стратегії та оцінка результатів дозволяють вчасно вносити корективи та досягати поставлених цілей. Встановлено, що саме стратегічні зміни потребують ефективного механізму та чіткого алгоритму реалізації. Підкреслено, що під час війни та в поствоєнний період має суттєво змінитися підхід до розробки довгострокової стратегії розвитку, яка в умовах невизначеності зовнішнього середовища зазнає впливу багатьох негативних факторів, що створюють неефективність її реалізації в майбутньому. В умовах війни компанії можуть жертвувати короткостроковими прибутками, низькою якістю продукції, застарілими технологіями, непотрібними витратами, старими бізнес-моделями та короткостроковими цілями, щоб інвестувати в інновації, підвищувати стандарти якості, впроваджувати нові технології, оптимізувати витрати, переходити на нові бізнес-моделі та зосереджуватися на довгострокових цілях для забезпечення стійкого розвитку та конкурентоспроможності. Під час війни та в поствоєнний період в основі довгострокової стратегії розвитку вітчизняних компаній мають стати принципи багатоваріативності, гнучкості та адаптивності.

Стаття написана українською мовою

Іванюк У. В., Галаз Л. В.
Концепційні положення управлінського моделювання в системі стратегічного менеджменту розвитку підприємства (c. 393 - 399)
У статті актуалізується проблематика забезпечення стабільного функціонування та розвитку суб’єктів господарювання на засадах належного стратегічного управління, планування та моделювання в системі стратегічного менеджменту бізнесу. Метою дослідження є узагальнення та подальший розвиток концепційних засад і положень управлінського моделювання в системі стратегічного менеджменту розвитку підприємства. Доведено, що з метою гарантування стабільного довгострокового функціонування підприємства й організації мають застосовувати інструментарій управлінського моделювання в системі стратегічного менеджменту розвитку суб’єкта господарювання. Встановлено, що головним предметами управлінського аналізу служать стратегічні цілі та завдання, зокрема за ключовими функціональними напрямами бізнесу: фінансами, маркетингом, виробництвом, комерційно-збутовою діяльністю, управління персоналом, інвестиціями, інноваціями тощо. Як зазначається в дослідженні, це компроміс між забезпеченням належної фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності, високим рівнем прибутковості, рентабельності, капіталізації та реінвестування, з одного боку, та задоволенням головних вимог і потреб споживачів продукції (товарів, робіт, послуг), з іншого боку. Визначено, що якісний інструментарій управлінського моделювання в системі стратегічного менеджменту розвитку суб’єкта господарювання в частині фінансів та маркетингу передбачає управління фінансовими цілями та завданнями, фінансовими змінними, рішеннями у сфері маркетингу та логістики, очікуваннями покупців, завданнями маркетингу. Узагальнено, що стратегічні орієнтири та завдання служать відправною точкою під час планування, прогнозування, моделювання вагомих параметрів – критеріїв стабільного функціонування та розвитку суб’єкта господарювання. Своєю чергою, провідні аспекти стратегування розвитку організації визначаються зі застосуванням інструментарію управлінського моделювання. Вказано на те, що перспективним напрямом подальших досліджень у цій сфері є вдосконалення методики аналізування якості стратегічного менеджменту суб’єктів господарювання.

Стаття написана українською мовою

Кубанов Р. А., Макатьора Д. А., Ященко О. Ф.
Мотиваційний механізм діяльності менеджера архітектурно-будівельної галузі (c. 399 - 412)
Мотиваційний механізм діяльності менеджера в архітектурно-будівельній галузі є складним і багатогранним процесом, який передбачає ретельне вивчення й аналіз різноманітних аспектів. У статті проводиться дослідження цього механізму з метою виокремлення ключових факторів, їх впливу на мотивацію менеджерів. На думку авторів, мотивація діяльності менеджера архітектурно-будівельного напрямку – це складний і багатогранний процес, який включає в себе дві основні складові: формування мотивації в підлеглих і особистісно-професійний розвиток самого менеджера. Основна увага приділяється формуванню мотивації в підлеглих, що є важливою складовою успішного управління в будівельній галузі. Стимулювання працівників до досягнення спільних цілей через заохочення, навчання та розвиток, а також підтримка в складних ситуаціях є ключовими аспектами цього процесу. Матеріальне стимулювання також залишається важливим фактором для деяких працівників. Для ефективного мотивування підлеглих важливо створювати індивідуальні плани, враховуючи їхні потреби та мотиви. Розвиток творчих здібностей, професійних навичок і постановка чітких цілей є критичними пунктами стратегії мотивації. Особистісна мотивація менеджера відіграє також важливу роль у досягненні успіху. Внутрішня потреба досягнення успіху та визнання, самореалізація через творчість, а також потреба визнання та професійного досягнення – все це фактори, які впливають на мотивацію та результативність менеджера. Крім професійних навичок, успішний менеджер в архітектурно-будівельній галузі повинен володіти лідерськими якостями, стратегічним мисленням і здатністю адаптуватися до змін у галузі. Важливо раціонально управляти ресурсами та бюджетом, щоб забезпечити сталість розвитку підприємства. У висновках підкреслюється, що розвиток і стимулювання мотивації менеджера в архітектурно-будівельній галузі є важливим аспектом успішного управління. Цей процес потребує постійного вдосконалення й урахування різноманітних факторів, що впливають на мотивацію та продуктивність. Ключовими складовими ефективної мотивації є індивідуальний підхід до кожного працівника, розвиток особистісних і професійних якостей менеджера, а також навички лідерства та стратегічного мислення. Створення стабільної й ефективної команди, яка має спільні цілі та вміє працювати разом, є важливим завданням менеджера. Працівникам слід надавати можливості для професійного зростання, стимулювати їхню творчість та ініціативу, що сприятиме появі нових ідей та підвищенню загальної продуктивності. Крім того, важливо підтримувати позитивний робочий клімат і виробляти ефективні стратегії мотивації, які б додавали енергії та мотивації для досягнення високих результатів в архітектурно-будівельній галузі.

Стаття написана англійською мовою

Кадикова І. М., Бабенко Д. І.
Сучасні тренди розвитку стратегічного управління (c. 413 - 421)
Робота присвячена дослідженню основних сучасних загальносвітових трендів у розвитку стратегічного управління організаціями, що є актуальним у контексті швидких змін на ринку, розвитку нових технологій і методологій управління, а також зростаючих вимог до гнучкості й адаптивності бізнесу. У статті виділено основні нові тренди у стратегічному управлінні: цифрова трансформація, сталий розвиток, гнучке управління. Особливу увагу при розгляді впливу цифрової трансформації приділено впливу розвитку ІТ-галузі на кадрове забезпечення та інформаційну підтримку стратегічного управління підприємств і організацій. Побудовано матрицю компетенцій для нових у стратегічному управлінні посад (Data Engineer, BI-спеціаліст, Data Scientist, Data Analyst). Розглянуто нову інтерпретацію data-driven decision-making як процесу використання даних для коригування бізнес-стратегій та ефективного прийняття рішень. При розкритті змісту тренду сталості розвитку в стратегічному менеджменті акцент зроблено на гібридні організації та неекономічні компоненти їх діяльності. Запропоновано визначення проєкту сталого розвитку та програми сталого розвитку на основі розробленої концептуальної моделі LRNG. Гібридні організації реалізують проєкти сталого розвитку, поєднуючи створення соціальної/екологічної цінності та забезпечення економічної привабливості. Модель LRNG передбачає позиціонування на основі якісних оцінок ефектів проєкту/програми сталого розвитку на матриці «важливість/сила ефекту» з побудовою його/її профілю з диференціацією за видами ефекту (локальний, регіональний, національний, глобальний). Автори підкреслюють, що тенденція до «гнучкого управління» є помітною вже протягом останнього десятиріччя, і сьогодні в стратегічному менеджменті особливу увагу приділяють такій його складовій, як управління відповідністю (сompliance management).

Стаття написана українською мовою

Казаченко В. О., Ліфінцев Д. С.
Комунікаційна взаємодія органів досудового розслідування в Україні: стан і напрями поліпшення (c. 422 - 432)
У статті розглядаються теоретичні та практичні проблеми здійснення комунікаційної взаємодії органів досудового розслідування в Україні. Авторами вперше визначено поняття комунікаційної взаємодії, її суть і складові. На основі практичних аспектів здійснення комунікації органів досудового розслідування авторами розроблено методики поліпшення управління та вдосконалення таких комунікацій. Охарактеризовано систему органів досудового розслідування, серед яких: національна поліція, Державне бюро розслідувань, Служба безпеки України, Національне антикорупційне бюро України та Генеральна прокуратура України. У ході дослідження було визначено основні інструменти комунікації, що використовуються, і запропоновано нові. Основними проблемами комунікації, що виникають в органах досудового розслідування, було визначено: 1) відсутність єдиного підходу до діловодства. Не всі установи послуговуються системою електронного документообігу (СЕД): в деяких вона запроваджена повністю, десь відсутня, а в інших відбувається дублювання паперового й електронного форматів документів; 2) відсутність системи оцінювання ефективності здійснення комунікаційної взаємодії; 3) розмите формулювання та практичне втілення концепції стратегічних комунікацій. Стратегічні комунікації як метод повинні супроводжувати діяльність органів досудового розслідування на всіх етапах їх діяльності та комунікування, адже це критично важливо для збереження та примноження державності й ефективного виконання їх функціональних обов’язків і поставлених завдань, особливо за умов повномасштабного вторгнення та дії правового режиму воєнного стану. На основі отриманих практичних результатів дослідження ефективності комунікаційної взаємодії органів досудового розслідування в Україні авторами запропоновано такі рекомендації: 1) уніфікація документообороту; 2) використання розробленої методики оцінювання ефективності здійснення комунікаційної взаємодії органів досудового розслідування; 3) теоретичне розроблення та практична реалізація підходу до управління комунікаціями на основі стратегічних комунікацій.

Стаття написана українською мовою

Бабич Д. В.
Державна регуляторна політика в аспекті управління економічною безпекою (c. 432 - 438)
Визначено, що проблеми забезпечення фінансово-економічної стабільності є одними з пріоритетних та актуальних проблем, які постають перед світовими державами в останнє десятиліття, особливо перед країнами з трансформаційною економікою, до яких належить і Україна. Саме для них характерною ознакою є ризик утворення тривалого бюджетного дефіциту, що породжує суттєві фінансово-економічні дисбаланси, знижує інвестиційну привабливість та уповільнює економічний розвиток. Різні країни по-різному реагують на виклики сьогодення, виробляють свої особливі підходи до прогнозування й управління бюджетним дефіцитом, здійснюють пошук специфічних інструментів подолання негативного сальдо бюджету як у короткостроковій, так і довгостроковій перспективах. Зроблено висновок, що концептуально-логічна схема вдосконалення державної регуляторної політики в аспекті управління економічною безпекою держави має бути зорієнтована на вирішення науково-практичної проблеми, пов’язаної з оптимізацією управлінських рішень та вдосконаленням відносин у рамках управління фінансовою безпекою держави. Базуючись лише на досвіді та інтуїції, в сучасних умовах неможливо приймати кваліфіковані рішення щодо здійснення інвестицій, управління активами, залучення позичкового капіталу, реорганізації тощо. При розробці моделі управління економічною безпекою в державній регуляторній політиці можуть проявлятися тактичні та альтернативні цілі, які здатні вступити в конфлікт при прийнятті стратегічних рішень. Разом із тим, аналіз вибору механізму показує, що прибуткова мотивація здійснює найбільший вплив на результати діяльності держави. Якщо внутрішні механізми не змогли досягти поставлених цілей, або якщо діагностика виявила безперспективність спроби подолати кризовий стан шляхом мобілізації лише внутрішніх резервів, держава може звернутися за зовнішньою допомогою у формі кредитів. Система стратегічних фінансових цілей повинна бути конкретизована через визначення певних цільових стратегічних нормативів. Розробка таких нормативів фінансово-економічної діяльності служить основою для ухвалення ключових управлінських рішень та забезпечення контролю за виконанням фінансової стратегії в державній регуляторній політиці. Разом із тим, економічна безпека сама впливає на формування стратегічного розвитку держави.

Стаття написана українською мовою

Другова О. С., Мосумова А. К. к., Дай Банчунь, Тун Цянь
Конкурентоспроможність як ключовий фактор успішного стратегічного управління бізнесом (c. 439 - 445)
У статті досліджено вплив конкурентоспроможності на ефективність стратегічного управління бізнесом. Проаналізовано основні чинники, що визначають конкурентоспроможність підприємства на сучасному ринку, висвітлено їх взаємозв’язок зі стратегічними підходами до управління. Представлено детальний розгляд ключових методів та інструментів, що використовуються для підвищення конкурентоспроможності та забезпечення сталого розвитку бізнесу. У статті охарактеризовано вплив стратегічного управління на здатність підприємства підтримувати конкурентні переваги шляхом узгодження бізнес-процесів з вимогами ринку. У дослідженні визначено інноваційні підходи та технології як найважливіші елементи для посилення конкурентоспроможності. Запропоновано комплексний комплекс заходів для покращення стратегічного управління, зокрема через інтеграцію цифрових рішень, оптимізацію процесів, упровадження гнучких методологій. У статті також зазначається важливість узгодження організаційної культури зі стратегічними цілями для створення середовища, що сприяє постійному вдосконаленню та інноваціям. Крім того, у дослідженні надано практичні рекомендації щодо реалізації стратегічних ініціатив, спрямованих на зміцнення позицій підприємства на ринку в умовах жорсткої конкуренції. У цих рекомендаціях наголошується на необхідності адаптивних стратегій, здатних реагувати на мінливі ринкові умови та переваги споживачів. Також досліджується роль лідерства в управлінні цими стратегічними ініціативами та важливість міжфункціональної співпраці в організації. У підсумку розглянуто довгострокові перспективи подальших досліджень у сфері стратегічного управління, зокрема в контексті забезпечення сталої конкурентоспроможності. Майбутні дослідження можуть бути зосереджені на зростаючих викликах глобального ринку та стратегіях, необхідних для ефективного подолання цих викликів. Наголошується на важливості постійного навчання та проактивного підходу до стратегічного планування, які важливі для збереження конкурентних переваг у динамічному бізнес-середовищі.

Стаття написана англійською мовою

Бехтер О. С.
Управлінська діяльність через призму психології: актуальні напрямки розвитку (c. 446 - 452)
Стаття присвячена дослідженню ключових аспектів психології управлінської діяльності в умовах сучасного бізнес-середовища. Вона пропонує поглиблений аналіз новітніх тенденцій у розумінні лідерства, групової динаміки, прийняття рішень, мотивації, управління стресом і комунікації, базуючись на останніх досягненнях у психологічній науці. У статті розглянуто новітні підходи до лідерства, зокрема роль емоційного інтелекту як критичного чинника ефективного керівництва. Сучасні дослідження підтверджують, що лідери з високим рівнем емоційного інтелекту краще справляються з управлінням командою, оскільки вони здатні розпізнавати й адекватно реагувати на емоції своїх підлеглих, що сприяє підвищенню мотивації та зниженню конфліктів у колективі. Достатньо важливим аспектом є групова динаміка, що включає взаємодію між членами команди, а також вплив когнітивних відмінностей на ефективність колективної роботи. Дослідження показують, що різноманітність думок і підходів у команді може поліпшити результативність роботи, проте також можуть виникати і конфлікти. Важливим завданням для менеджерів є забезпечення ефективної комунікації та створення середовища, яке сприяє конструктивній взаємодії. Прийняття рішень є ще одним ключовим аспектом управлінської діяльності, який вимагає врахування когнітивних упереджень. Психологічні дослідження демонструють, що упередження можуть суттєво вплинути на процес прийняття рішень, часто призводячи до ірраціональних виборів. Менеджерам важливо бути обізнаними про ці упередження та вміти їх мінімізувати шляхом використання аналітичних інструментів і технік, що допомагають приймати більш обґрунтовані рішення. Ще одним важливим аспектом є внутрішня мотивація працівників. Сучасні теорії мотивації підкреслюють значення внутрішніх стимулів, таких як самореалізація та професійний розвиток, для підвищення продуктивності. Менеджери повинні орієнтуватися не лише на зовнішні винагороди, але й на створення умов, які сприяють розвитку внутрішньої мотивації у працівників. Управління стресом також є важливою частиною управлінської діяльності. Стаття досліджує новітні методи управління стресом, такі як техніки релаксації, тайм-менеджмент, і створення підтримуючого робочого середовища. Зменшення рівня стресу у працівників позитивно впливає на їхню продуктивність і загальний рівень задоволеності роботою. Нарешті, значну увагу приділено невербальній комунікації, яка грає критичну роль в управлінських процесах. Невербальні сигнали можуть як підтримувати, так і підривати вербальні повідомлення, що робить їх важливим аспектом ефективної комунікації в організаціях. У статті запропоновано комплексний підхід до вивчення психологічних аспектів управлінської діяльності, що дозволяє поліпшити ефективність управлінських стратегій та підвищити загальну продуктивність організацій.

Стаття написана українською мовою

Шевяков Ю. І., Красноносова О. М., Кононова Н. В., Александрова В. Є.
Формування інструментарію маркетингових комунікацій щодо просування освітнього продукту (c. 452 - 458)
Сучасний прогрес технологічного розвитку та поява інноваційних продуктів у сфері цифровізації сприяли появі нових організаційних можливостей та інструментарію у сфері комунікацій. Прогрес інноваційного розвитку у сфері цифрових технологій відкриває широкі можливості використання їх для обміну інформацією в галузі економічної освіти. Поява нових цифрових методів комунікацій надає більш широкі можливості застосування нових форм для обміну інформацією в галузі освіти. Мета дослідження полягає у формуванні інструментарію маркетингових комунікацій щодо просування освітнього продукту. Поява нових засобів комунікацій як інструментів освітнього процесу створює якісні зміни умов освітньої діяльності. Дослідженням теорії суспільної комунікації присвятили свої роботи американські та англійські науковці, ними зазначено, що маркетингові комунікації розширюються й охоплюють все більше аудиторій, тим самим переростаючи в інтегровані комунікації. Прикладом служить теоретична модель персвазійного акту (акту переконання), або модель Lasswell, в якій процес комунікації представлено як акт, що складається з п’яти основних складників: «Хто говорить, що, яким засобом, до кого і з яким результатом?». Ця модель вважається відображенням «теорії політичної пропаганди». Враховуючи деяку відмінність спрямованості «теорії політичної пропаганди» від розгляду з позиції маркетингу процесу комунікації, бо він більш складний і багатогранний, запропоновано алгоритм побудови комунікації. Наведений алгоритм побудови комунікації, на відміну від моделі Lasswell, більш деталізований і тому може мати ширший вжиток у різних сферах освітньої й економічної діяльності, а також у суспільному житті. Сучасні інноваційні винаходи онлайн-освітніх платформ сприяють глобалізації ринку освіти. Освітня діяльність виходить за межі фізичної території шляхом використання мережі «Інтернет». Процес глобалізації освіти супроводжується загостренням конкуренції серед надавачів послуг навчання. Серед сучасних ефективних маркетингових заходів освітньої діяльності можна відзначити впровадження цифрових технологій у навчальному процесі.

Стаття написана українською мовою

Райко Д. В.
Стратегічне управління підприємством у контексті економіки вражень: інтеграція емоційного маркетингу в бізнес-модель (c. 459 - 465)
У статті досліджується актуальна проблема стратегічного управління підприємством у контексті сучасної економіки вражень. Основна мета статті полягає в доведенні необхідності інтеграції емоційного маркетингу в бізнес-модель підприємства для підвищення його конкурентоспроможності та задоволення потреб споживачів. Аналізуються різні підходи до стратегічного управління та їх адаптації до умов, в яких перевага надається емоційному сприйняттю продуктів і послуг. На основі аналізу, систематизації й узагальнення наукових праць багатьох учених у статті підкреслюється, що традиційні підходи до управління підприємствами вже не відповідають сучасним викликам ринку. В умовах глобальної конкуренції підприємства змушені шукати нові шляхи залучення та утримання клієнтів. Важливою складовою цього процесу є розуміння психологічних аспектів поведінки споживачів, а також здатність підприємства швидко адаптувати свої стратегії до змін у потребах ринку. Це забезпечує не тільки зростання прибутковості, але й підвищення репутації бренду. Обґрунтовано, що для успішної реалізації стратегії емоційного маркетингу необхідно змінювати підходи до управління підприємством на всіх рівнях – від операційного до стратегічного. Це включає розробку нових методів оцінки ефективності маркетингових заходів, орієнтованих на емоційні реакції споживачів, а також упровадження інноваційних технологій, що дозволяють краще розуміти та задовольняти потреби клієнтів. У статті також зазначається, що впровадження емоційного маркетингу вимагає від підприємств постійного моніторингу ринку та готовності до швидких змін. Це означає необхідність розробки гнучких стратегій управління, які дозволяють оперативно реагувати на нові тренди й адаптувати пропозиції під індивідуальні потреби клієнтів. Крім того, важливо забезпечити синергію між різними підрозділами підприємства для досягнення максимального ефекту від упроваджених заходів. Перспективами подальших досліджень у даній сфері є розробка конкретних підходів до оцінки ефективності інтеграції емоційного маркетингу в бізнес-модель підприємства, а також аналіз впливу таких стратегій на довгострокову стійкість підприємства в умовах мінливого ринкового середовища.

Стаття написана українською мовою

ДЛЯ АВТОРІВ

Ліцензійний договір

Умови публікації

Вимоги до статей

Положення про рецензування

Договір публікації

Номер в роботі

Питання, які задаються найчастіше

ІНФОРМАЦІЯ

План наукових конференцій

НАШІ ПАРТНЕРИ

Журнал «Проблеми економіки»

Матеріали на сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International CC BY-SA.

Написати вебмастеру