СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ
КВ №19905-9705 ПР від 02.04.2013 р.
ЗАСНОВНИКИ
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ НАН УКРАЇНИ (ХАРКІВ, УКРАЇНА)
Згідно з рішенням № 802 Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 14.03.2024 р. зареєстрований суб’єктом у сфері друкованих медіа. Ідентифікатор R30-03156
ВИДАВЕЦЬ
ФОП Лібуркіна Л. М.
РОЗДІЛИ САЙТУ
Головна сторінка
Редакція журналу
Редакційна політика
Анотований каталог (2011)
Анотований каталог (2012)
Анотований каталог (2013)
Анотований каталог (2014)
Анотований каталог (2015)
Анотований каталог (2016)
Анотований каталог (2017)
Анотований каталог (2018)
Анотований каталог (2019)
Анотований каталог (2020)
Анотований каталог (2021)
Анотований каталог (2022)
Анотований каталог (2023)
Анотований каталог (2024)
Анотований каталог (2025)
Тематичні розділи журналу
Матеріали наукових конференцій
|
 Ідентифікація елементів критичної інфраструктури: закордонний і вітчизняний досвід Хаустова В. Є., Трушкіна Н. В., Проноза П. В.
Хаустова В. Є., Трушкіна Н. В., Проноза П. В. Ідентифікація елементів критичної інфраструктури: закордонний і вітчизняний досвід. Бізнес Інформ. 2025. №8. C. 47–71. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2025-8-47-71
Розділ: Економічна теорія
Стаття написана українською мовоюЗавантажень/переглядів: 2 | Завантажити статтю (pdf) -  |
УДК 330.3:338.1:338.2:338.4:351
Анотація: У статті здійснено комплексне дослідження теоретико-методологічних підходів і практичних механізмів ідентифікації об’єктів критичної інфраструктури у зарубіжному та національному вимірах. Актуальність проблематики зумовлена зростанням спектра гібридних загроз, трансформацією міжнародного безпекового середовища та необхідністю формування стійкої архітектури національної безпеки України в умовах воєнного стану. Автори виходять із того, що ідентифікація критичних об’єктів і формування національного реєстру є складним завданням, що зумовлене різнорідністю інфраструктурних елементів, їх масштабною кількістю та багатовимірністю характеристик. Це потребує застосування науково обґрунтованої методології, міждисциплінарного підходу та системного оновлення інформаційної бази. Метою дослідження є узагальнення зарубіжного досвіду й аналіз української практики ідентифікації критично важливих об’єктів інфраструктури, визначення їх категоризації та секторальної класифікації з урахуванням сучасних викликів. Методологічну основу становлять системний і порівняльний аналіз, структурно-логічне узагальнення, ризик-орієнтований і модельний підходи, а також аналіз нормативно-правових актів ЄС, НАТО та України. У роботі розглянуто ключові зарубіжні моделі: французьку (інституційно-організаційну, що спирається на концепт «життєво важливих операторів»), британську (секторально-ієрархічну з багаторівневою оцінкою критичності), нідерландську (процесно-орієнтовану), німецьку (що інтегрує технічні й соціально-економічні складові) та ізраїльську (багатовимірну, яка поєднує культурно-символічний, функціонально-економічний і системно-структурний виміри). Особливу увагу приділено європейському нормативному середовищу, представленому Директивою Ради ЄС 2008/114/ЄС, Директивою (ЄС) 2022/2557 та Делегованим Регламентом Комісії (ЄС) 2023/2450, що окреслюють сучасну систему критеріїв ідентифікації та категоризації критичної інфраструктури, у тому числі на транскордонному рівні. Наукове значення має обґрунтування класифікації секторів критичної інфраструктури України за чотирма блоками – економічним, соціальним, безпековим та управлінським. Така систематизація дозволяє інтегрувати національну систему захисту до європейських і міжнародних практик, сприяє міжсекторальному аналізу ризиків і вразливостей, створює умови для проведення LMDI- та PSS-аналізу впливу окремих секторів на стійкість держави та формування індикаторів національної безпеки, узгоджених зі світовими стандартами. Крім того, уніфікація термінології та підходів підсилює можливості для залучення міжнародної технічної та фінансової допомоги. Узагальнення показує, що українська модель значною мірою відтворює підходи ЄС і НАТО, але має й унікальні риси. По-перше, це розширена деталізація економічного блоку (зокрема виділення агропромислового комплексу, держрезерву, енергетичного машинобудування). По-друге, інституалізація виборчого процесу як елемента критичної інфраструктури, що майже відсутня у класифікаціях ЄС і НАТО. Водночас міжнародні моделі більше акцентують увагу на безперервності урядування та стратегічних комунікаціях, що лише частково інтегровано в український управлінський блок. Практичне значення результатів полягає у можливості використання досліджених підходів для вдосконалення національної нормативно-правової бази, розроблення інтегральних індикаторів критичності, удосконалення механізмів ризик-менеджменту та гармонізації української системи з міжнародними стандартами. У перспективі це сприятиме формуванню більш стійкої, адаптивної та інтегрованої системи критичної інфраструктури, здатної забезпечити безперервність базових суспільних функцій і протидіяти сучасним багатовимірним загрозам.
Ключові слова: критична інфраструктура, сектори критичної інфраструктури, об’єкти критичної інфраструктури, рівень критичності, ідентифікація, категоризація, класифікація, систематизація, нормативно-правове регулювання, ризик-орієнтований підхід, загрози, державна політика, європейська інтеграція, закордонний досвід, національна безпека, захист, стійкість, резильєнтність.
Рис.: 2. Табл.: 9. Бібл.: 45.
Хаустова Вікторія Євгенівна – доктор економічних наук, професор, директор, Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України (пров. Інженерний, 1-а, 2 пов., Харків, 61166, Україна) Email: [email protected] Трушкіна Наталія Валеріївна – кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, сектор промислової політики та інноваційного розвитку відділу промислової політики та енергетичної безпеки, Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України (пров. Інженерний, 1-а, 2 пов., Харків, 61166, Україна) Email: [email protected] Проноза Павло Володимирович – доктор економічних наук, професор, професор, кафедра фінансів і кредиту, Харківський національний економічний університет ім. С. Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харків, 61166, Україна) Email: [email protected]
Список використаних у статті джерел
C?ceres G. Argentina’s critical infrastructures: topics for their regulation. International Journal of Critical Infrastructures. 2024. Vol. 20. Iss. 2. P. 97–110. DOI: 10.1504/IJCIS.2024.137404
Fekete A., Lauwe P., Geier W. Risk management goals and identification of critical infrastructures. International Journal of Critical Infrastructures. 2012. Vol. 8. Iss. 4. P. 336–353. DOI: 10.1504/IJCIS.2012.050108
Galvan G., Agarwal J. Community detection in action: Identification of critical elements in infrastructure networks. Journal of Infrastructure Systems. 2018. Vol. 24. Iss. 1. Article 04017046. DOI: 10.1061/(ASCE)IS.1943-555X.0000400
Leitner B., Rehak D., Kersys R. The new procedure for identification of infrastructure elements significance in sub-sector railway transport. Communications – Scientific Letters of the University of ?ilina. 2018. Vol. 20. Iss. 2. P. 41–48.
Novotny P., Janosikova M. Designating regional elements system in a critical infrastructure system in the context of the Czech Republic. Systems. 2020. Vol. 8. Iss. 2. P. 1–24. DOI: 10.3390/systems8020013
Pursiainen C., Kyt?maa E. From European critical infrastructure protection to the resilience of European critical entities: what does it mean? Sustainable and Resilient Infrastructure. 2022. Vol. 8 (S1). P. 85–101. DOI: https://doi.org/10.1080/23789689.2022.2128562
Rehak D., Senovsky P., Hromada M., Lovecek T. Complex approach to assessing resilience of critical infrastructure elements. International Journal of Critical Infrastructure Protection. 2019. Vol. 25. P. 125–138. DOI: 10.1016/j.ijcip.2019.03.003
Rehak D., Patrman D., Brabcov? V., Dvo??k Z. Identifying critical elements of road infrastructure using cascading impact assessment. Transport. 2020. Vol. 35. Iss. 3. P. 300–314. DOI: 10.3846/transport.2020.12414
Vasylius V., Jonaitis A., Gud?ius S., Kopustinskas V. Multi-period optimal power flow for identification of critical elements in a country scale high voltage power grid. Reliability Engineering and System Safety. 2021. Vol. 216. Article 107959. DOI: 10.1016/j.ress.2021.107959
Vidrikov? D., Boc K. Identification of the security environment influences on renewable energy sources and critical infrastructure elements of Euroregion Beskydy. Advanced Materials Research. 2014. Vol. 1001. P. 80–89. DOI: 10.4028/www.scientific.net/AMR.1001.80
Єрменчук О. П. Основні підходи до організації захисту критичної інфраструктури в країнах Європи: досвід для України : монографія. Дніпро : Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2018. 180 с.
Підюков П. П., Калиновський О. В. Система державного захисту критичної інфраструктури України: генеза, сучасний стан і перспективи оптимізування в умовах подальшого забезпечення національної безпеки країни. Часопис Київського університету права. 2020. № 4. С. 355–359. DOI: 10.36695/2219-5521.4.2020.63
Теленик С. С. Критична інфраструктура як об’єкт адміністративно-правового регулювання. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх прав. 2018. № 1. С. 179–189.
Яременко О. І., Страхніцький Я. О. Теоретичні підходи до визначення дефініції критичної інфраструктури як об’єкту державного управління. Публічне управління та митне адміністрування. 2022. № 1 (32). С. 76–82. DOI: 10.32836/2310-9653-2022-1.13
Бірюков Д. С., Кондратов С. І. Захист критичної інфраструктури: проблеми та перспективи впровадження в Україні. Київ : НІСД, 2012. 57 с.
Бобро Д. Г. Удосконалення методології ранжування об’єктів критичної інфраструктури та їх віднесення до критичної інфраструктури : аналіт. записка. Київ : НІСД, 2016. 17 с. URL: https://www.niss.gov.ua/sites/default/files/2016-06/krutuchna_infra-a7636.pdf
Корченко А. О., Козачок В. А., Гізун А. І. Метод оцінки рівня критичності для систем управління кризовими ситуаціями. Захист інформації. 2015. № 1. Т. 17. С. 86–98.
Мельничук О. В. Ідентифікація об’єктів критичної інфраструктури: базові методи та критерії. Регіональна політика: історія, політико-правові засади, урбаністика, просторове планування, архітектура. 2019. Вип. 5. Ч. 2. С. 193–197. URL: https://repositary.knuba.edu.ua/items/9ba87866-ea4b-4f32-9995-dc6c4885fe41
Щербак Л. Метод визначення рівня важливості об’єктів критичної інформаційної інфраструктури в галузі цивільної авіації. Безпека інформації. 2017. № 1. С. 27–38.
Бірюков Д. С., Кондратов С. І., Насвіт О. І., Суходоля О. М. Зелена книга з питань захисту критичної інфраструктури в Україні. Київ : НІСД, 2015. 35 с.
Арсенович Л. А. Парадигма захисту критичної інфраструктури в системі національної безпеки України. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2024. № 8. DOI: 10.32702/2307-2156.2024.8.7
Гора І. В. Окремі питання захисту об’єктів критичної інфраструктури: зарубіжний досвід. Соціально-правові студії. 2021. № 1 (11). С. 132–139.
Кизим М. О., Хаустова В. Є., Трушкіна Н. В. Сутність поняття «критична інфраструктура» з позицій національної безпеки України. Бізнес Інформ. 2022. № 12. С. 58–78. DOI: 10.32983/2222-4459-2022-12-58-78
Wang D., Gryshova I., Balian A., Kyzym M., Salashenko T., Khaustova V., Davidyuk O. Assessment of Power System Sustainability and Compromises between the Development Goals. Sustainability. 2022. № 14. 2236. DOI: 10.3390/su14042236
Bezpartochnyi M., Khaustova V., Trushkina N. Mechanism for ensuring international security in new geostrategic realities. Prospects for sustainable development and ensuring the security of economic systems in the new geostrategic realities: scientific monograph. Ko?ice : Vysok? ?kola bezpe?nostn?ho mana??rstva v Ko?iciach, 2023. P. 222–246. DOI: 10.5281/zenodo.10436679
Хаустова В. Є., Решетняк О. І., Проноза П. В. Cучасні війни та воєнні конфлікти: сутність, класифікація, особливості та вплив на економіку. Бізнес Інформ. 2022. № 11. С. 6–21. DOI: 10.32983/2222-4459-2022-11-6-21
Хаустова В. Є., Трушкіна Н. В. Ризики та загрози національній безпеці: сутність і класифікація. Бізнес Інформ. 2024. № 10. C. 6–22. DOI: 10.32983/2222-4459-2024-10-6-22
Good Governance for Critical Infrastructure Resilience, OECD Reviews of Risk Management Policies. Paris : OECD, 2019. 118 p. DOI: https://doi.org/10.1787/02f0e5a0-en
Luiijf E., Klaver M., Nieuwenhuijs A. RECIPE – Good Practices for CIP Policy-Makers. The CIP Report. TNO. 2011. June. URL: https://publications.tno.nl/publication/104061/rAzAEZ/luiijf-2011-recipe.pdf
Council Directive 2008/114/EC of 8 December 2008 on the identification and designation of European critical infrastructures and the assessment of the need to improve their protection (Text with EEA relevance). Official Journal of the European Union. 2008. 23 December. URL: http://data.europa.eu/eli/dir/2008/114/oj
European critical infrastructure: Revision of Directive 2008/114/EC. European Parliament. 2021. URL: https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/BRIE/2021/662604/EPRS_BRI(2021)662604_EN.pdf
Commission Delegated Regulation (EU) 2023/2450 of 25 July 2023 supplementing Directive (EU) 2022/2557 of the European Parliament and of the Council by establishing a list of essential services. Official Journal of the European Union. 2023. 30 October. URL: http://data.europa.eu/eli/reg_del/2023/2450/oj
Directive (EU) 2022/2557 of the European Parliament and of the Council of 14 December 2022 on the resilience of critical entities and repealing Council Directive 2008/114/EC (Text with EEA relevance). Official Journal of the European Union. 2022. 27 December. URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2022/2557/oj/eng
Factsheet Critical Infrastructure. The Netherlands: National Coordinator for Security and Counterterrorism Ministry of Justice and Security, 2018. 02 February. URL: https://english.nctv.nl/documents/publications/2018/02/01/factsheet-critical-infrastructure
The protection of critical infrastructures against terrorist attacks: compendium of good practices. New York: United Nations Office of Counter-Terrorism, United Nations Security Council Counter-Terrorism Committee Executive Directorate, 2021. 170 p. URL: https://www.un.org/securitycouncil/ctc/sites/www.un.org.securitycouncil.ctc/files/files/documents/2021/Jan/compendium_of_good_practices_eng.pdf
Instruction g?n?rale interminist?rielle relative la s?curit? des activit?s d’importance vitale N 6600/SGDSN/PSE/PSN du 7 janvier 2014. URL: https://www.legifrance.gouv.fr/download/pdf/circ?id=37828
Концепція забезпечення національної системи стійкості : Указ Президента України від 27.09.2021 № 479/2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/479/2021#n11
Про критичну інфраструктуру : Закон України від 16.11.2021 № 1882-IX (із змінами, у редакції від 21.09.2024 р.). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1882-20#Text
Деякі питання об'єктів критичної інфраструктури : Постанова Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 1109 (із змінами, у редакції від 13.03.2025 р.). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1109-2020-%D0%BF#n45
Порядок віднесення об'єктів до критичної інфраструктури : Постанова Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 1109 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2022 р. № 1384). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1109-2020-%D0%BF#n45
Перелік секторів критичної інфраструктури : Постанова Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 1109 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2024 р. № 48). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1109-2020-%D0%BF#n45
Методика категоризації об’єктів критичної інфраструктури : Постанова Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 1109 (із змінами та доповненнями згідно з Постановами КМУ від 16.12.2022 р. № 1384 і від 16.01.2024 р. № 48). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1109-2020-%D0%BF#n45
Методичні рекомендації щодо категоризації об'єктів критичної інфраструктури : Наказ Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 15.01.2021 № 23 (із змінами, у редакції Наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 26.09.2023 р. № 857). URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0023519-21#Text
Порядок формування переліку об’єктів критичної інформаційної інфраструктури : Постанова Кабінету Міністрів України 09.10.2020 № 943 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2025 р. № 447). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/943-2020-%D0%BF#n61
Про затвердження Порядку ведення Реєстру об'єктів критичної інфраструктури, включення таких об'єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього : Постанова Кабінету Міністрів України від 28.04.2023 № 415. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/415-2023-%D0%BF#n15
|
ДЛЯ АВТОРІВ
Ліцензійний договір
Умови публікації
Вимоги до статей
Положення про рецензування
Договір публікації
Номер в роботі
Питання, які задаються найчастіше
ІНФОРМАЦІЯ
План наукових конференцій
НАШІ ПАРТНЕРИ
Журнал «Проблеми економіки»
|