УКР ENG

Пошук:


Email:  
Пароль:  

 СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ

КВ №19905-9705 ПР від 02.04.2013 р.

 ЗАСНОВНИКИ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ НАН УКРАЇНИ
(ХАРКІВ, УКРАЇНА)


Згідно з рішенням № 802 Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 14.03.2024 р. зареєстрований суб’єктом у сфері друкованих медіа. Ідентифікатор R30-03156

 ВИДАВЕЦЬ

ФОП Лібуркіна Л. М.

 РОЗДІЛИ САЙТУ

Головна сторінка

Редакція журналу

Редакційна політика

Анотований каталог (2011)

Анотований каталог (2012)

Анотований каталог (2013)

Анотований каталог (2014)

Анотований каталог (2015)

Анотований каталог (2016)

Анотований каталог (2017)

Анотований каталог (2018)

Анотований каталог (2019)

Анотований каталог (2020)

Анотований каталог (2021)

Анотований каталог (2022)

Анотований каталог (2023)

Анотований каталог (2024)

Тематичні розділи журналу

Матеріали наукових конференцій


Домінанти податкової політики в державах – членах Європейського Союзу
Канєва Т. В., Кривонос Д. А.

Канєва Т. В., Кривонос Д. А. Домінанти податкової політики в державах – членах Європейського Союзу. Бізнес Інформ. 2023. №6. C. 147–156.
https://doi.org/10.32983/2222-4459-2023-6-147-156

Розділ: Фінанси, грошовий обіг і кредит

Стаття написана українською мовою
Завантажень/переглядів: 5

Завантажити статтю (pdf) -

УДК 336.14

Анотація:
Метою статті є систематизація досвіду формування та реалізації податкової політики в державах – членах ЄС, визначення основних домінант цієї політики. У статті здійснено аналіз рівня податкового навантаження (співвідношення податкових надходжень до ВВП, %) для країн ЄС-27 за період 1995–2021 рр. і визначено, що середнє значення показника у згаданій вибірці складає 40,48%. Досліджено взаємозв’язок податкового навантаження та темпів економічного зростання. Хоча вважається, що рівень оподаткування є однією з головних причин існування тіньової економіки, дослідження доводить, що в країнах, де рівень податкового навантаження є одним із найнижчих (Болгарія, Румунія, Литва та Латвія), показник тіньової економіки є вдвічі більшим, ніж у Швеції, де рівень оподаткування вищий більше ніж на 15% ВВП. У 27 країнах ЄС найвищу частку в структурі оподаткування займають податки на працю. Найнижчий рівень оподаткування праці присутній у Болгарії та Румунії – 10,0%, натомість у дев’яти країнах ЄС гранична ставка оподаткування податком на доходи фізичних осіб перевищує 50%. Податки на споживання є другою за фіскальною значущістю компонентною податкових надходжень у країнах ЄС. Встановлено тенденцію зростання стандартної ставки ПДВ у країнах ЄС. В Європейському Союзі застосовується режим понижених ставок ПДВ, що спрямоване на зниження податкового навантаження, стимулювання споживання та ділової активності, що має важливе соціальне значення. Визначено, що в ЄС при адмініструванні ПДВ великого значення набувають питання використання цифрових продуктів і технологій. Зазначене дозволяє підвищити фіскальну ефективність податку шляхом поліпшення якості податкового контролю, який ґрунтується на ризик-орієнтованому підході. У ЄС уніфіковано правила розрахунку та сплати акцизу в розрізі підакцизних товарів, а також порядок та умови їх зберігання, переміщення, контролю за виробництвом та обігом підакцизної продукції. Зазначено, що податковий клімат разом із фундаментальними інституційними основами розвитку економіки є орієнтирами для підприємців щодо можливостей відкриття або масштабування бізнесу. Саме тому останнім часом спостерігається подальше зниження ставок корпоративного податку – в середньому на 9 відсоткових пунктів. Забезпечення справедливості оподаткування та критеріїв «рівності» податкової системи є одними з важливих орієнтирів фіскальної політики ЄС. Важливе значення в податкових системах держав – членів ЄС мають майнові податки. Ці податки є основою наповнення місцевих бюджетів власними доходами, надходження від них є доволі стійкими та прогнозованими. Зроблено висновок, що загалом податкова політика держав – членів ЄС постійно адаптується до соціально-економічних умов, що проявляється у зміні параметрів ставок, бази, надання цільових пільг тощо. Це спрямовано на створення стимулів для економічного зростання та забезпечення соціальної справедливості.

Ключові слова: податкова політика, податки, податкове навантаження, податкова структура, адміністрування податків, Європейський Союз.

Рис.: 2. Табл.: 1. Бібл.: 15.

Канєва Тетяна Володимирівна – доктор економічних наук, доцент, декан, факультет фінансів та обліку, Київський національний торговельно-економічний університет (вул. Кіото, 19, Київ, 02156, Україна)
Email: [email protected]
Кривонос Дмитро Анатолійович – аспірант, кафедра фінансів, Київський національний торговельно-економічний університет (вул. Кіото, 19, Київ, 02156, Україна)
Email: [email protected]

Список використаних у статті джерел

Atkinson A. B., Stiglitz J. E. The design of tax structure: Direct versus indirect taxation. Journal of Public Economics. 1976. Vol. 6. Iss. 1–2. P. 55–75. DOI: https://doi.org/10.1016/0047-2727(76)90041-4
Rehman Z. U., Khan M. A., Tariq M. Indirect Taxation and Economic Growth Relationship: Empirical Evidence from Asian Countries. Pakistan Journal of Humanities & Social Sciences Research. 2020. Vol. 3. Iss. 1. P. 131–144. DOI: 10.37605/pjhssr.3.1.11
Musgrave R. A. Fiscal systems. Yale University Press, New Haven, 1969.
Stoilova D. Tax structure and economic growth: Evidence from the European Union. Contaduria y Administracion. 2017. Vol. 62. Iss. 3. P. 1041–1057. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cya.2017.04.006
Alves J. The impact of tax structure on investment: an empirical assessment for OECD countries. Public Sector Economics. 2019. Vol. 43. Iss. 3. P. 291–309. DOI: 10.3326/pse.43.3.4
Nguyen M. L. T. et al. Interrelation of Tax Structure and Economic Growth: a Case Study. Journal of Security and Sustainability Issues. 2020. Vol. 9. Iss. 4. P. 1177–1188. DOI: 10.9770/jssi.2020.9.4(5)
Yanikkaya H., Turan T. Tax structure and economic growth: Do differences in income level and government effectiveness matter? The Singapore Economic Review. 2020. Vol. 65. Iss. 01. P. 217–237. DOI: https://doi.org/10.1142/S0217590818500170
Kelmanson M. B. et al. Explaining the shadow economy in Europe: size, causes and policy options. IMF Working Papers, 2019. No. 2019/278. 29 p.
Taxation Trends in the European Union, 2022 ed. Directorate-General for Taxation and Customs Union, European Commission, Publications Office of the European Union, Luxembourg, 2022.
Apps P., Rees R. Optimal family taxation and income inequality. International Tax and Public Finance. 2018. Vol. 25. P. 1093–1128. DOI: https://doi.org/10.1007/s10797-018-9492-5
Poniatowski G., Bonch-Osmolovskiy M., Smietanka A., Pechcinska A. VAT gap in the EU – Executive Summary 2022. European Commission, CASE, Publications Office of the European Union, Luxembourg, 2022.
Consumption Tax Trends 2022. VAT/GST and Excise, Core Design Features and Trends. DOI: https://doi.org/10.1787/6525a942-en
Smith A. The Wealth of Nations: An inquiry into the nature and causes of the Wealth of Nations. Harriman House Limited, 2010.
Council Directive 2008/118/EC of 16 December 2008 concerning the general arrangements for excise duty and repealing Directive 92/12/EEC. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A32008L0118
Policy Note on Tobacco Excise Taxation and the Illegal Market. Institute for Market Economics, May 2019. URL: https://ime.bg/var/images/IME_policy_note_tobacco_2019_EN.pdf

 ДЛЯ АВТОРІВ

Ліцензійний договір

Умови публікації

Вимоги до статей

Положення про рецензування

Договір публікації

Номер в роботі

Питання, які задаються найчастіше

 ІНФОРМАЦІЯ

План наукових конференцій


 НАШІ ПАРТНЕРИ


Журнал «Проблеми економіки»

  © Business Inform, 1992 - 2024 Матеріали на сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International CC BY-SA. Написати вебмастеру